Звіт

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Першої частини сесії ПАРЄ 2017 року

(м. Страсбург, 23-27 січня 2017 року)

 

23-27 січня 2017 року у м. Страсбург (Французька Республіка) відбулася перша частини сесії 2017 року Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). У заході взяли участь: Перший заступник Голови Верховної Ради України, член Постійної делегації І.В.Геращенко, Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ В.І.Ар’єв, Перший заступник Голови Постійної делегації Ю.В.Льовочкіна, заступники Голови Постійної делегації Г.В.Логвинський та С.В.Соболєв, члени Постійної делегації Б.Ю.Береза, В.І.Вовк, О.О.Гончаренко, Л.О.Ємець, О.С.Сотник, заступники членів Постійної делегації С.В.Власенко, В.В.Голуб, І.В.Гузь, М.М.Іонова, С.І.Кіраль, А.Я.Лопушанський, В.В.Новинський та К.Г.Усов. Від секретаріату Постійної делегації роботу делегації забезпечували: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.М.Колісниченко, заступники завідуючих відділами Управління Ю.О.Мосолов та О.В.Фурман, головний консультант Управління Я.А.Жиденко та головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Є.П.Козаченко.

 

Протягом тижня пленарних засідань відбулися дебати з наступних питань:

 

-         Звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету;

-         Спостереження за президентськими виборами в Болгарії (6 та 13 листопада 2016 року);

-         Спостереження за позачерговими парламентськими виборами в Республіці Македонія (11 грудня 2016 року);

-         Напади на журналістів та свободу ЗМІ в Європі;

-         Гуманітарна криза в Секторі Газа;

-         Інтернет ЗМІ і журналістика: виклики і підзвітність;

-         Припинення кібердискримінації та інтернет ненависті;

-         Функціонування демократичних інститутів в Україні;

-         Зміцнення соціального діалогу як інструменту збереження стабільності та зменшення соціально-економічної нерівності;

-         Розвиток моніторингової процедури Асамблеї (вересень 2015 року – грудень 2016 року) та періодичний моніторинг виконання зобов'язань Австрією, Чехією, Данією, Фінляндією, Францією та Німеччиною;

-         Ситуація в Лівані та виклики для регіональної стабільності і європейської безпеки;

-         Оскарження з формальних підстав нератифікованих повноважень парламентської делегації Словацької Республіки;

-         Необхідність реформування європейської міграційної політики;

-         Ситуація в Сирії та її вплив на оточуючі країни;

-         Сумісність прав людини з арбітражним врегулюванням спорів між інвестором та державою в міжнародних договорах про захист інвестицій;

-         Торгівельні угоди «нового покоління» та їх наслідки для соціальних прав, системи охорони здоров’я та сталого розвитку;

-         Сприяння інклюзивності ромів та інших груп неосілого населення.

 

23 січня 2017 року відбулося відкриття першої частини сесії 2017 року. У відповідності до Регламенту засідання відкрила найстарший член Асамблеї, яка у своїй вітальній промові наголосила на важливості протистояння викликам сучасного світу та зміцнення захисту прав людини та надбань Ради Європи, серед іншого відміни смертної кари.

На початку засідання було оголошено, що діючий Президент Асамблеї Педро Аграмунт є переобраний на новий термін, оскільки інших кандидатур не було представлено. У своїй промові П.Аграмунт представив політичні пріоритети на рік, а саме: боротьба з міжнародним тероризмом, кризою біженців, збройними конфліктами в Європі і небезпекою зростання популізму. Президент Асамблеї наголосив на важливості врегулювання збройних конфліктів дипломатичним шляхом, зокрема на Донбасі, Нагірному Карабасі і Балканах, врегулювання проблеми біженців, підтримки політичного діалогу з усіма державами, зокрема з Росією, а також засудив нещодавні теракти у Туреччині та Німеччині.

На початку засідання Асамблеї були висловлені зауваження до повноважень делегації Словацької Республіки з формальних підстав (відсутність жінок у делегації), рішення щодо повноважень делегації передані на розгляд відповідного Комітету.

         Під час розгляду питання порядку денного пропозицію щодо проведення термінових дебатів на тему: «Функціонування демократичних інститутів в Туреччині» було відхилено, а пропозицію щодо дебатів на тему: «Необхідність реформування європейської міграційної політики» – схвалено.

         Асамблея розглянула звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету. Доповідач М.Ніколетті (група Соціалістів, Італія) окреслив коло проблеми, якими опікувалася Асамблея, зокрема: проблеми тероризму, біженців, дотримання прав людини у державах-членах, питання дотримання гендерної рівності і реформування РЄ та її Асамблеї.

Було заслухано звіт Д.О’Райлі (Ірландія, ЄНП) щодо спостереження за президентськими виборами в Болгарії (6 та 13 листопада 2016 року), С.Шеннаха (Австрія, група соціалістів) за позачерговими парламентськими виборами в Республіці Македонія (11 грудня 2016 року).

         Виступаючи перед членами Асамблеї, Міністр закордонних справ Кіпру І.Косулідіс у якості Голови Комітету Міністрів, окреслив основні напрями діяльності під час головування в Комітеті Міністрів: боротьба з тероризмом, зокрема робота з подальшої ратифікації державами-членами Протоколу з боротьби з тероризмом; злочинами, спрямованими на руйнування культурної спадщини, зокрема підготовка відповідної Конвенції; посилення захисту прав найбільш вразливих груп населення; біоетика. Міністр наголосив, що продовжуватиметься робота з протистояння загрозам демократії і Комітет Міністрів продовжуватиме слідкувати за подіями у Туреччині, Азербайджані та Білорусі, зокрема у напрямі реалізації плану дій щодо вступу Білорусії до Організації. Питання членів Асамблеї до Голови Комітету Міністрів стосувалися конкретних дій з подолання актуальних проблем міжнародних відносин, питань міжнародної безпеки, захисту прав людини, ратифікації та імплементації додаткових протоколів до Європейської конвенції з прав людини.

 

         24 січня перед членами Асамблеї виступив Й.Хан, член Європейської Комісії з питань розширення та політики сусідства, який у своєму виступі підкреслив, що ЄС і РЄ доповнюють один одного і мають об’єднати свої сили для підвищення загальних цінностей, серед яких важливу роль займають питання міграції, терористичні загрози, політичні виклики, демократія, верховенство права, права людини, клімат. Наголосив, що у співпраці з ЄС Україною були досягнуті значні успіхи у конституційній реформі, правах людини, децентралізації і судовій реформі, а також боротьбі з корупцією.

         На запитання керівника української делегації В.Ар’єва,  Й.Хан зазначив, що для безвізового режиму Україна виконала понад 140 критеріїв, і рішення має бути прийняте в наступні два-три місяці; остаточне рішення по Угоді про асоціацію Україна-ЄС залежатиме від парламентських виборів у Нідерландах.

Також перед членами Асамблеї  виступив Н.Анастасіадіс, Президент Республіки Кіпр, який наголосив, що рішення кіпрської проблеми на основі цінностей Ради Європи щодо поваги свобод і прав людини є неодмінною умовою для посилення демократичної безпеки в Європі і на південному сході Середземноморського регіону, підкресливши вирішальну роль Парламентської Асамблеї як форуму демократичного діалогу між 47 державами-членами Ради Європи.

Відповідаючи на запитання В.Ар’єва щодо заяв деяких політиків про скасування санкцій ЄС проти РФ, Президент наголосив на важливості поваги територіальної цілісності і суверенітету кожної країни та дотримання попереднього прийнятих рішень і роботи у створених форматах, а саме Нормандському форматі та в рамках Мінського процесу.

Було заслухано доповідь Генерального секретаря Т.Ягланда, який у своєму виступі наголосив на тому, що у поточному році у багатьох країнах Європи пройдуть парламентські вибори, що містить загрозу популізму, а також на продовженні роботи із зміцнення прав людини, захисту свобод та соціальних прав громадян, подолання нерівності в країнах Європи. За його словами, важливим є продовження роботи із забезпечення прав ЗМІ, політики з недопущення ворожих висловлювань, захисту особистих даних, а також продовження роботи із боротьби з тероризмом та подолання негативних наслідків спричинених міграцією, зокрема проблеми дітей-мігрантів, злочинності, торгівлі людьми. Серед іншого, у своєму виступі приділив увагу розвитку подій у Туреччині.       Загальна дискусія з членами Асамблеї стосувалися недотримання Азербайджаном, Росією та Туреччиною рішень РЄ, безпеки в Європі, тероризму, міграції, співпраці держав з неурядовими організаціями, гуманітарних наслідків Нагорно-Карабахського конфлікту та допомоги Туреччині у боротьбі з тероризмом та проблемами міграції. 

         Асамблея розглянула доповідь «Напади на журналістів та свободу ЗМІ» (Доповідач ­­В.Ар’єв, Україна, ЄНП). Доповідач у своєму виступі окреслив основні питання небезпеки роботи представників ЗМІ, зокрема діяльності журналістів на Сході України, у Туреччині і Росії, а також навів конкретні випадки переслідування журналістів у Європі, зокрема у Росії. Серед іншого, В.Ар’єв окреслив також інші проблемні питання, серед яких дискримінація, дифамація, перешкоджання роботі журналістів та корупція, а також провадження заходів безпеки, які обмежують діяльність ЗМІ, наголосивши на важливості підтримки свободи ЗМІ та забезпечення їх прав задля збереження демократії, а також закликав звільнити ув’язнених журналістів.

         Дебати щодо доповіді стосувалися роботи ЗМІ в Туреччині, Нагорному-Карабасі, Росії, забезпечення державами-членами свободи висловлювань та прав ЗМІ, співпраці з неурядовими організаціями та забезпечення безпеки роботи журналістів.

         У дебатах взяла участь член української делегації О.Сотник, яка наголосила на важливості підтримки незалежних ЗМІ, недопущення викривлення інформації та пропаганди у ЗМІ, навівши як приклад пропаганди діяльність російського каналу «Russia Today».

         Цього дня Асамблея заслухала доповідь «Гуманітарна криза у Секторі Газа» (Доповідач, Є.Янссон, Швеція, група Соціалістів). Доповідач наголосила у своєму виступі, що не мала можливості відвідати Сектор Гази і важливості зняття блокади та повідомила про складності з доступом до медичних закладів та закладів освіти, продовольчої проблеми та складнощів у доступі до питної води, великого рівня безробіття, порушення прав дітей та складній ситуації найбільш вразливих груп, зокрема жінок та дівчат і дітей-біженців.

Дебати стосовно доповіді стосувалися обговорення проблем з доступом до продовольства в Газі, порушення прав людини, відсутністю належних медичних послуг, важливості міжнародної підтримки, діяльності «Хамасу» та «ІДІЛ» та солідарності у питанні зняття блокади Гази; у виступах наголошувалося, що Ізраїль та Єгипет мають врегулювати проблеми Сектору Газа. 

 

      25 січня в Асамблеї відбулися спільні дебати щодо доповідей «Інтернет ЗМІ і журналістика: виклики і підзвітність» та «Припинення кібердискримінації та інтернет ненависті», які стосувалися проблем, пов’язаних із прискореним розвитком інформаційних технологій та Інтернету, зокрема: дискримінації в мережі Інтернет; смертей молоді через інтернет-переслідування, погрози, шантаж; розповсюдження недостовірної інформації; ускладнення журналістської роботи; пропаганди; розповсюдження нелегального контенту; створення фейкових профілей у соціальних мережах; гібридних війн; кібер війн, кібер-атак; незахищеності інформації в інтернеті.

         В.Ар’єв, як голова Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки та ЗМІ, коментуючи доповідь М.Майж щодо припинення кібердискримінації та інтернет-ненависті, наголосив на потребі підписання Додаткового протоколу до Конвенції РЄ про кіберзлочинність тим країнам, які ще це не зробили. Також зазначив, що ми маємо об’єднуватися для боротьби проти кібердискримінації та інтернет-ненависті.

         Перед членами Асамблеї  виступив К.Йоганніс, Президент Румунії, який у своєму виступі наголосив на важливості імплементації конвенцій РЄ у зміцненні демократії та підтримки роботи Європейського суду з прав людини для зміцнення демократії та захисту прав людини у Європі та протистояння нагальним проблемам у Європі – зростанню популізму, радикалізму, ксенофобії і єврофобії.

         Цього дня Асамблея розглянула доповідь «Функціонування демократичних інституцій в Україні» (Доповідачі - Й.Шукла, Іспанія, АЛДЄ, А.Фішер, Німеччина, ЄНП). Доповідачі наголошували на досягнутому прогресі у проведенні реформ в Україні та на важливості завершення судової реформи та імплементації схваленого законодавства.

Під час дебатів членами Асамблеї висловлювалася підтримка Україні, зокрема у питанні європейської інтеграції, зокрема ініціатива країн Північної Європи щодо підтримки реформ в Україні. Виступаючими відмічався прогрес у проведенні реформ та виконанні вимог щодо безвізового режиму з Європейським Союзом, покращення макроекономічних показників та бізнес- клімату та, водночас, складність ситуації на лінії зіткнення, триваюча анексія Криму та окупація Донбасу Росією, що перешкоджає розвитку країни. У виступах підкреслювалося, що важливим є продовження боротьби з корупцією та зазначалося, що Україна наблизилася до європейських стандартів, що проявляється, зокрема, у підтримці свободи слова в країні. Члени Асамблеї засудили дії Росії в Криму та порушення прав Кримсько-татарського народу. У той же час, А.Гунько (Німеччина, група Європейських об’єднаних лівих) виступив з критикою та наголошував на не представництві комуністичної партії та відсутності голосу у виборців Донбасу.

У дебатах взяли участь усі присутні члени української делегації, які у своїх виступах наголошували на тому, що Україна сьогодні здійснює реформи за підтримки ЄС та Ради Європи попри натиск і проблеми від триваючих військових дій на Сході Україні, зокрема з децентралізації, судової системи та правосуддя, яка є ключовою для подолання корупції, а також зауважували у своїх виступах про тиск щодо реалізації Мінських домовленостей;  наголошували на неможливості проведення виборів на окупованих територіях за умови присутності російських військових та кричущих випадках порушення прав людини та триваючих арештах в Криму. Також, окремі представники делегації зазначали, що доповідь повністю враховує інтереси української опозиції та підкреслювали важливість виконання Мінських домовленостей усіма сторонами. Серед іншого, підкреслювали, що частина поправок є нереалістичними і суперечливими та здобутки і майбутній хід реформ відображені у доповіді у повній мірі та закликали РЄ та держави-члени продовжувати надавати Україні підтримку у реалізації демократичних реформ.

Цього ж дня Асамблея розглянула доповідь «Зміцнення соціального діалогу як інструменту збереження стабільності та зменшення соціально-економічної нерівності» (Доповідач, О. Йоханссон, Ісландія, група Європейських об’єднаних лівих).

Доповідач у своєму виступі підкреслила, що дане питання є важливим для реалізації соціальної політики та економічного розвитку, а також, що у сучасному світі зростає соціальна нерівність, невідповідність розподілу матеріальних благ, порушення прав працюючих, профспілки втратили свою впливовість, колективні права наразі опротестовуються в багатьох країнах та наголосила на важливості захисту соціальних прав та всебічної імплементації Європейської соціальної хартії.

Дебати розгорнулися навколо питань необхідності зміцнення соціальної згуртованості, забезпечення соціальних прав працівників, впливу економічної кризи на соціальне забезпечення в окремих країнах, дискримінації окремих груп працівників, складнощів у роботі профспілок та шляхів покращення їх роботи, впливу глобалізації на світову економіку та ринок праці, лібералізації економіки, стійкого економічного розвитку, подолання дискримінації в Європі, впливу податкового тиску на підприємства і зміцнення соціального діалогу між підприємцями та працівниками, а також окремих положень резолюції.

 

         26 січня відбулося обговорення за процедурою термінових дебатів на тему: «Необхідність реформування європейської міграційної політики» (доповідач Я.Ліддел-Грейнджер, Сполучене Королівство, група Європейських консерваторів). Під час дебатів члени Асамблеї порушували питання загроз міграції, зокрема соціальної та гуманітарної напруженості, можливих шляхів врегулювання ситуації з міграцією у Європі та допомоги країнам походження мігрантів.

Цього ж дня були ратифіковані повноваження представників та заступників делегації Ісландії; Асамблея також схвалила повноваження словацької делегації, які були оскаржені 23 січня 2017 року у зв’язку із гендерною нерівністю у делегації. Словацька делегація взяла на себе зобов'язання дотримуватися правил, які вимагають присутності в делегації як мінімум однієї жінки та у разі відповідності правилам Асамблея автоматично призупинить право голосу для делегації Словаччини з початку пленарної сесії квітня (24-28 квітня 2017 г.).

Члени Асамблеї заслухали доповідь «Ситуація в Сирії та її вплив на оточуючі країни» за процедурою термінових дебатів (Доповідач, Р.Гейл, Сполучене Королівство, ЄК). Доповідач у своєму виступі повідомив про перебіг військових дій, ситуацію з біженцями у Сирії, гуманітарної ситуації внутрішньо-переміщених осіб в Сирії та підкреслив важливість надання допомоги населенню Сирії, а також наголосив на тому, що в ситуації, яка відбувається в Сирії винна Росія.

Дебати розгорнулися навколо військових злочинів у Сирії та необхідності притягнення до відповідальності винних осіб, надання допомоги біженцям та забезпечення їх повернення, недостатності фінансування через програми ООН та недопустимості використання гуманітарної допомоги як інструменту війни, використання заборонених озброєнь у Сирії, контролю за використанням фінансової допомоги, діяльності терористичних організацій у Сирії та Туреччині та боротьбі з терористами, релігійних війн у регіоні, врегулювання конфлікту дипломатичними засобами, забезпечення демократичної передачі влади.

Цього ж дня в Асамблеї було розглянуто доповідь «Розвиток процедури моніторингу Асамблеї – виконання зобов’язань Австрією, Чехією, Данією, Фінляндією, Францією та Німеччиною (вересень 2015 року-грудень 2016 року)» (Ц.Преда, Румунія, ЄНП). Доповідач повідомив, що процедура моніторингу відбувалася у повній відповідності до регламенту та усім доповідачам надавалося належне сприяння у підготовки доповідей, а також наголосив, що механізм моніторингу має надзвичайно велике значення для збереження надбань Організації.

Дебати розгорнулися навколо обговорення останніх подій у Франції, зокрема проведення зваженої політики з боротьби з тероризмом та забезпечення прав людини, проблем з мігрантами та біженцями у Франції та Німеччині, загальної ситуації з правами людини в державах, де проводився моніторинг у зазначений період, порушень прав людини, невиконання рішень Європейського суду з прав людини та порушень прав ЗМІ.

Також Асамблея розглянула доповідь «Ситуація в Лівані та виклики для регіональної стабільності і європейської безпеки» (Т.Цех,  Німеччина, ЄНП). Доповідач у своєму виступі повідомив про поточну політичну ситуацію в Лівані, зокрема завершення конституційної кризи, впливу конфлікту в Сирії на соціальну та економічну ситуацію в країні, впливу релігійної напруженості, кризи з біженцями на розвиток Лівану, а також висловив думку про можливість розглянути питання надання Лівану статус партнера за демократію.

Дебати щодо доповіді стосувалися обговорення проблем з мігрантами та біженцями в Лівані, зокрема недостатності фінансування таборів для біженців, відновлення громадянського суспільства в Лівані, політичної ситуації в країні, діяльності терористичних організацій «ІДІЛ» та «Хезбола», питання надання статусу партнера за демократію та президентських виборів в країні. Також члени Асамблеї висловлювали заклики до держав-членів надати підтримку Лівану у подоланні проблеми з біженцями та забезпеченні стабільності в країні.

У дебатах взяв участь член української делегації С.Кіраль, який наголосив негативному впливі зовнішнього втручання у справи країни, наслідком якого є ослаблення державних інститутів.

 

         27 січня відбулося спільне обговорення доповідей «Сумісність прав людини та арбітражного розгляду справ між державами та інвесторами у відповідності до міжнародних договорів із захисту інвестицій» (Доповідач П.Омцигт, Нідерланди, ЄНП) та «Нове покоління» торгівельних угод і їх вплив на соціальні права, охорону здоров’я і стійкий розвиток» (Доповідач Г.Девіс, Сполучене Королівство, група соціалістів). 

Доповідачі у своїх виступах зосередили увагу на питаннях захисту прав сторін в арбітражних судах, забезпечення прозорості торгівельних угод, запобіжників торгівельних війн, важливості стандартизації продуктів, впливу рішень Паризької екологічної конференції на права людини та на діяльність інвесторів, пошуку балансу між прийняттям рішень у арбітражних судах та захистом прав людини, а також збереження майбутнього стійкого розвитку.

         Дебати стосувалися соціальної складової діяльності інвесторів, реалізації законодавства у сфері захисту прав людини, діяльності арбітражних судів, реалізації компенсацій для інвесторів, забезпечення прав працюючого населення, впливу діяльності інвесторів на ринок праці, захисту соціальних прав населення, складнощів малого і середнього бізнесу у забезпеченні власного правового захисту, механізмів захисту інвестицій та впливу США на реалізацію Кіотського протоколу.

         Також Асамблея розглянула доповідь «Заохочення включення народу рома та подорожуючих» (Доповідач Т.Цех, Німеччина, ЄНП). Доповідач наголосив, що понад 11 млн. сінті та рома мешкає у державах-членах РЄ і дана група є найбільш вразливою соціальною групою, а також дана проблема є загальноєвропейською. Т.Цех підкреслив, що серед основних проблем є доступ до освіти та ринку праці, зауваживши, що шляхом вирішення даної проблеми є підвищення фінансування та роз’яснювальна робота, а також підвищення толерантності у відношенні до народів сінті та рома і забезпечення формування інклюзивного суспільства та інтеграція народів сінті і рома до громад в державах-членах РЄ.

         Дебати розгорнулися навколо доступу представників народу рома до ринку праці, впливу представників рома з освітою на розвиток своєї громади, доступу до закладів освіти та державних послуг, а також примусових шлюбів у громадах сінті та рома.

         27 січня ц.р. було продовжено вільні дебати в Асамблеї. Член української делегації В.Голуб взяв участь у дебатах та у своєму виступі зосередив увагу на проблемі тероризму у світі і терористичної діяльності кримінальних режимів на Сході України та в Сирії, а також ролі Росії в ескалації конфлікту в Україні.

         В результаті розгляду доповідей були схвалені відповідні резолюції та рекомендації (тексти розміщенні на сайті – assembly.coe.int).

Переклад резолюції «Функціонування демократичних інститутів в Україні», додається.

 

Інші заходи та події:

 

23 січня 2017 року відбувся круглий стіл «Закатовані, зниклі та переслідувані: Крим вимагає справедливості» за підтримки заступника голови української делегації Г.Логвинського. Перед присутніми виступили представники громадськості І.Котелянов та О.Скрипник, представник Меджлісу Кримсько-татарського народу Є.Берлієв і адвокат Н.Полозов, які повідомили про кричущі випадки з порушеннями прав людини у Криму та про ситуацію навколо політичних в’язнів. У заході взяли участь Голова та члени української делегації.

24 січня ц.р.  відбувся круглий стіл на тему «Діти Донбасу та війни» під головуванням керівника української делегації В.Ар’єва, під час якого виступила Перший заступник Голови Верховної Ради України, член української делегації І.Геращенко, яка повідомила про ситуацію із захистом прав дітей на Донбасі, дій держави щодо допомоги та можливих шляхів покращення ситуації з правами дітей. Присутнім було продемонстровано фільм «Права дітей на Донбасі» та презентацію «Захист прав дітей Донбасу».

25 січня ц.р. за підтримки члена української делегації А.Лозового відбувся круглий стіл «Донбас сьогодні», у якому взяли участь Г.Логвинський та В.Вовк.

26 січня ц.р. відбувся круглий стіл на тему «Окуповані території України: відповідальність держави за порушення прав людини на основі справ ЄСПЛ» за сприяння заступника керівника української делегації Г.Логвинського.

Члени української делегації підготували письмові декларації стосовно терористичної діяльності Російської Федерації в Україні та засудження створення підкомітету для візиту на запрошення МПА СНД до Санкт-Петербургу, які було оприлюднено на сайті ПАРЄ, а також подавали поправки та підпоправки до проектів резолюцій та рекомендацій на захист позиції України в міжнародних організаціях.

Члени української делегації направили лист до Бюро Асамблеї із засудженням рішення Комітету з політичних питань та демократії ПАРЄ про створення “ad hoc” підкомітету для участі у Парламентській конференції з  питань боротьби з тероризмом, яка відбудеться 27-28 березня 2017 року у  м. Санкт-Петербург (Росія).

Голову української делегації В.Ар’єва було переобрано Головою Комітету ПАРЄ з питань культури, освіти, науки та ЗМІ. Г.Логвинського, заступника Голови української делегації було обрано Віце-президентом Асамблеї, а також головою підкомітету з проблем із злочинністю та боротьбою із тероризмом Комітету з питань правосуддя та прав людини ПАРЄ. На засіданнях Комітету з питань правосуддя та прав людини запропонувати Бюро Асамблеї призначити заступника члена української делегації С.Власенка представником Асамблеї у ГРЕКО.

 

Висновки і пропозиції

 

 1. Робота членів української делегації під час частини сесії Асамблеї була активною та результативною. Делегація продовжує роботу з інформування членів ПАРЄ про перебіг останніх подій на Сході України та у Криму і докази порушення прав людини та переслідування громадян України Росією на окупованих та анексованих територіях.

2. В Асамблеї продовжується риторика щодо необхідності відновлення діалогу з російськими парламентаріями, зокрема їх участі у засіданнях комітетів Асамблеї та участі членів ПАРЄ у заходах на території Росії. Українська делегація вважає таку позицію неприпустимою у зв’язку з відсутністю прогресу щодо  виконання Росією вимог Асамблеї та рішуче засудила такі дії.

3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до профільних комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради національної безпеки і оборони України, розмістити на веб-сайті Верховної Ради України, а також рекомендувати комітетами Верховної Ради України використовувати у роботі прогресивні ініціативи, зазначені у резолюціях та рекомендаціях ПАРЄ (http://assembly.coe.int).

4. Делегація вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

 

 

 

    Голова делегації                                                                         В. АР’ЄВ