ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Другої частини сесії ПАРЄ 2017 року

(м. Страсбург, 24-28 квітня 2017 року)

Загальна інформація

У роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2017 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.І.Ар’єв (Голова делегації), Г.В.Логвинський (заступник Голови делегації), С.В.Соболєв (заступник Голови делегації), Б.Ю.Береза, С.В.Власенко, В.І.Вовк, І.В.Геращенко, В.В.Голуб, О.О.Гончаренко, Л.О.Ємець, С.І.Кіраль, А.Я.Лопушанський, В.В.Новинський та О.С.Сотник. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б. М. Колісниченко, заступник керівника відділу Управління О.В.Фурман, головний консультант Управління Я.А.Жиденко та головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Є.П.Козаченко.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: "Політичні наслідки нового закону Держави Ізраїль щодо тимчасових поселень", "Європейські цінності під загрозою: реакція на зростання популізму, ксенофобії, антисемітизму та ісламофобії в Європі", "Права людини на Північному Кавказі: подальші дії на виконання Резолюції 1738 (2010)?", "25 років Європейському комітету проти тортур: досягнення та необхідні вдосконалення", "Функціонування демократичних інститутів у Турецькій Республіці", "Спостереження за позачерговими парламентськими виборами в Болгарії (26 березня 2017 року)", "Потреба в безумовному основному доході (гарантованому доході)" та "Збільшення нерівності доходів як загроза для соціальної єдності", "Захист жінок-біженок від насильства за ознакою статі", "Захист прав батьків та дітей, що належать до релігійних меншин", "Зловживання системою Інтерполу: потреба у жорсткіших правових гарантіях", "Можливі шляхи вдосконалення фінансування у зв’язку з надзвичайними ситуаціями, пов’язаними з біженцями", "Тривожні події в Угорщині: проект закону про НУО, що обмежує права громадянського суспільства і можливе закриття Європейського центрального університету" та "Технологічна конвергенція, штучний інтелект і права людини".

Перебіг пленарних засідань та засідань робочих органів Асамблеї

24 квітня 2017 року відбулося відкриття Другої частини сесії ПАРЄ 2017 року. На початку сесії Президент Асамблеї П. Аграмунт визнав, що його візит до Сирії був помилкою. Він поінформував, що на засіданні Бюро ПАРЄ, яке відбулося зранку, дав усні та письмові пояснення щодо цього візиту. На його думку, він не врахував можливу реакцію Асамблеї на цей візит, не повідомив керівників політичних груп ПАРЄ про намір здійснити візит, а також не врахував, що візит стане предметом маніпуляції з боку окремих російських ЗМІ. Незважаючи на це, члени ПАРЄ, враховуючи відсутність процедури імпічменту Президента Асамблеї вимагали відставки П.Аграмунта через його поїздку в Сирію. В першу чергу цю позицію висловив Голова групи соціалістів М.Ніколетті, яку публічно підтримали інші депутати, серед який член української делегації О.О.Гончаренко.

Голова української делегації В.І.Ар’єв закликав П.Аграмунта надати чіткі пояснення щодо його візиту до Сирії.

П.Аграмунт був змушений оголосити незаплановану перерву, після завершення якої місце головуючого посів віце-президент ПАРЄ Р.Гейл.

Членів Асамблеї поінформували, що 25 квітня відбудуться окремі слухання щодо візиту в Сирію президента Асамблеї П.Аграмунта, під час яких він буде відповідати на питання.

Було також ініційовано питання внесення змін до Регламенту ПАРЄ щодо необхідності запровадження процедури імпічменту, але на це не вистачило голосів депутатів Асамблеї.

Міністр закордонних справ Республіки Кіпр, Голова Комітету Міністрів І.Касулідіс, виступаючи перед членами ПАРЄ, поінформував про актуальні проблеми РЄ, серед яких, зокрема, тероризм, міграція, боротьба з расизмом та всіма формами дискримінації.

Відповідаючи на питання щодо нещодавньої ситуації на Сході України, І.Касулідіс висловив співчуття з приводу смерті представника місії ОБСЄ і висловив тверде переконання щодо необхідності дотримання Мінських домовленостей.

Відповідаючи на питання члена української делегації В.В.Новинського щодо розслідування подій в Одесі в травні 2014 році, І.Касулідіс поінформував депутатів ПАРЄ, що в квітні 2016 року Комітет Міністрів в своїх рішеннях закликав Україну вжити всі необхідні заходи, для того, щоб в повному обсязі вирішити оперативні та структурні недоліки слідчих процедур, виявлені Міжнародною консультативною групою в їх доповіді в 2015 році щодо цього питання, і він підтримує це рішення.

Під час вільних дебатів, член української делегації О.О.Гончаренко ще раз наголосив, що П.Аграмунт має добровільно піти у відставку, а завтрашнє слухання щодо Президента Асамблеї має пройти за присутності журналістів; член української делегації О.С.Сотник наголосила, що візит П.Аграмунта до Сирії ставить під сумнів рішення та авторитет ПАРЄ і ми маємо внести зміни до Регламенту ПАРЄ щодо можливості процедури імпічменту; член української делегації С.В.Соболєв також наголосив на важливості розряду питання щодо змін до Регламенту ПАРЄ і висловив переконання, що завтра в Асамблеї має бути знайдене рішення, щодо тих посадовців, які неправильно і аморально поводять себе на високих посадах ПАРЄ.

На початку засідання Асамблеї 25 квітня 2017 року відбулися дебати на тему: "Функціонування демократичних інститутів в Турецькій Республіці".
За результатами яких Асамблея ухвалила рішення відновити процедуру моніторингу щодо Туреччини у забезпеченні дотримання прав людини, демократії та верховенства права до тих пір, поки вони не будуть забезпечуватися на достатньому рівні. Прийнята Резолюція закликає владу Туреччини терміново вжити відповідні заходи, серед яких – зняття надзвичайного стану якомога швидше, звільнення всіх парламентаріїв і журналістів, затриманих в очікуванні суду, та інші.

Цього дня відбулися слухання щодо поїздки до Сирії Президента ПАРЄ П.Аграмунта, Голови Комітету ПАРЄ з правових питань Алена Дестекса та лідера групи лібералів (ALDE) Хорді Шукли. П. Аграмунт вибачився за здійснений візит та поінформував членів Асамблеї, що підготовив письмовий звіт щодо свого візиту. Члени Асамблеї були поінформовані, що офіційну заяву щодо свого статусу в Асамблеї він зробить 28 квітня ц.р.

Під час цих слухань Голова Комітету ПАРЄ з правових питань А.Дестекс та лідер групи лібералів (ALDE) Х. Шукла також надали свої пояснення щодо їх візиту до Сирії та публічно визнали свої помилки.

Цього дня Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд відповів на запитання членів Асамблеї, серед яких були питання про звинувачення в корупції всередині ПАРЄ, спробу державного перевороту в Туреччині, ситуацію в Угорщині тощо. Відповідаючи на запитання члена української делегації О.О.Гончаренко щодо механізмів моніторингу за дотриманням прав людини в Криму, Т.Ягланд наголосив, що це питання серед пріоритетів його порядку денного, тому він направив місію з прав людини в Крим, щоб зробити перші спостереження і спробувати прокласти шлях для інших механізмів контролю. Він поінформував Асамблею, що отримав тривожні повідомлення про ситуацію в тюрмах Криму, і висловив переконання в необхідності направлення до Криму представників Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню для розслідування умов утримання в тюрмах. Він заявив, що буде продовжувати політику, яку почав давно, а саме – робити все, що він може, щоб розібратися в ситуації в Криму.

Під час продовження дебатів щодо звіту про діяльність Бюро та Постійного комітету член української делегації С.В.Соболєв подякував всім за відкритті обговорення щодо поїздки в Сирію та акцентував увагу Асамблеї, що це початок процесу, який дозволить очистити не тільки Асамблею, але і весь європейський простір від всього, що не дозволяє депутатам бути чесними перед виборцями. Він також подякував Генеральному секретарю ПАРЄ Войцеху Савіцькі за його принципову позицію щодо вирішення проблеми корупції в Асамблеї та закликав Х. Шуклу скласти повноваження доповідача з українського питання через візит до Сирії.

Голова української делегації В.І.Ар’єв під час свого виступу підкреслив, що в Асамблеї фактично відсутня виборча кампанія до її органів і це питання має серйозно обговорюватися. Він наголосив на необхідності запровадження можливості знімати осіб, які були обрані на посади Асамблеї, оскільки візит до Сирії підтвердив необхідність запровадження такої процедури, і ми маємо продовжувати розглядати варіанти, яким чином посилити відповідальність членів Асамблеї. В. І. Ар’єв також підкреслив, що він та багато його колег очікують відставки нинішнього Президента Асамблеї та наголосив, що досі немає відповіді на питання, хто фінансував візит до Сирії. Тільки після того, як у нас буде більше інформації про те, хто фінансував цю поїздку, ми зможемо говорити про можливість для Х. Шукли бути доповідачем по Україні, тому що наразі має місце конфлікт інтересів.

Член української делегації О.О.Гончаренко наголосив, що події за останні дні показали, що ми можемо протистояти всім викликам, які постають перед Асамблеєю та можемо просувати права людини, верховенство права та демократію в державах-членах РЄ та інших країнах. Він також висловив сподівання, що для нового Президента ПАРЄ останні події будуть уроком і подібних ситуацій більше не буде в ПАРЄ. Також О.О.Гончаренко звернувся до А.Дестекса та Х.Шукли задуматися над тим, чи можуть вони бути доповідачами не тільки по Україні, а також по іншим країнам, враховуючи останні події.

Під час дебатів на тему: "Права людини на Північному Кавказі: подальші дії на виконання Резолюції 1738 (2010)" член української делегації О.О.Гончаренко зазначив, що ми маємо робити все, щоб зупинити Російську Федерацію. Права людини не дотримуються, як на Північному Кавказі, так і в Криму. Навіть за присутності російської делегації в ПАРЄ ніякі рішення не приймалися в Парламенті РФ за резолюціями ПАРЄ.

26 квітня 2017 року, під час дебатів на тему: "Захист жінок-біженок від насильства за ознакою статі" було обговорено проблематику цієї категорії населення, оскільки багато жінок-біженок піддаються насильству за ознакою статі, а їх захист від насильства не вважається пріоритетним завданням у вирішенні питань, пов’язаних з кризою біженців. Ті держави-члени РЄ та держави- спостерігачі, які ще не підписали або не ратифікували конвенцію РЄ "Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами" та Конвенцію РЄ "Про заходи щодо протидії торгівлі людьми", мають зробити це без подальших зволікань.

Виступаючи перед Асамблеєю, Президент Грецької Республіки П.Павлопулос підкреслив, що саме представницька демократія є найбільше ефективною для захисту прав людини, вона пов’язана з інституційними стримуваннями і противагами, які гарантують верховенство права. Він також заявив, що Європа має ширшу роль, ніж просто захист людей – вона має захищати основні принципи, на яких заснована наша культура і цивілізація: гуманізм, мир, демократія і справедливість. Тому ми не маємо допускати популізму, який призводить до відчуження та ізоляції.

Комісар з прав людини Ради Європи Н.Муйжнієкс виступив перед членами Асамблеї з Річним звітом щодо своєї діяльності у 2016 році. Він закликав держави дотримуватися Європейської Конвенції з прав людини та наполягав на терміновій необхідності зміцнення демократичного контролю над службами безпеки. Комісар з прав людини також поінформував, зокрема, про проблеми міграційної кризи та необхідність для Комітету Міністрів і Парламентської Асамблеї акцентувати увагу на становищі правозахисників і ЗМІ. Н. Муйжнієкс також поінформував про свій візит до Донецьку з метою моніторингу дотримання прав людини. Відповідаючи на питання члена української делегації О.О.Гончаренка щодо оцінки ситуації в області прав людини в незаконно окупованому Росією Криму та шляхів її покращення, він підкреслив, що продовжує стежити за розвитком подій в Криму з великою стурбованістю. Комісар з прав людини після візиту в Крим опублікував у вересні 2014 року звіт з таких питань, як свобода засобів масової інформації, громадянство, тиск на правозахисників, кримських татар і українців, відсутність ефективних розслідувань зникнень і вбивств з політичних мотивів. Оскільки всі ці проблеми залишаються актуальними, він акцентував увагу на тому, що РЄ має використовувати всі доступні методи, щоб покращити ситуацію в Криму.

Під час дебатів на тему: "Зловживання системою Інтерпол: потреба у жорсткіших правових гарантіях" член української делегації Л.О.Ємець наголосив, що підтримує діяльність Інтерполу, яка є одним з найбільш ефективних інструментів у міжнародному співробітництві в боротьбі з транснаціональною злочинністю, включаючи тероризм. Зважаючи на те, що Інтерпол об'єднує 190 країн-членів по всьому світу з різними рівнями демократії, це іноді призводить до переслідування політичних біженців і супротивників на підставі міжнародних ордерів на арешт, виданих виключно з метою їх утиску, а у деяких випадках такі порушення міжнародної системи використовуються для залякування інших держав. Л.О.Ємець підкреслив, що Інтерпол повинен вжити заходи для запобігання таким порушенням, а саме розробити більш чітко визначені критерії для виявлення політично вмотивованих справ. У свою чергу Парламентська асамблея Ради Європи повинна вжити всі необхідні заходи для забезпечення ефективності Інтерполу і його захисту від можливих маніпуляцій.

Під час проведення дебатів за терміновою процедурою 27 квітня на тему: "Тривожні події в Угорщині: проект закону про неурядові організації, який обмежує громадянське суспільство і можливе закриття Європейського центрального університету" Асамблея закликала Угорщину призупинити обговорення проекту Закону "Про прозорість організацій, які отримують закордонне фінансування" і імплементацію Закону "Про внесення змін до Закону "Про національну систему вищої освіти" до винесення висновку Венеціанською комісією. Член української делегації С.І.Кіраль відзначив, що беручи до уваги зобов'язання країни в якості члена Європейського Союзу і Ради Європи у створенні суспільства, заснованого на верховенстві права і демократії, угорські законопроекти є несвоєчасними та неадекватними. Він підтвердив необхідність надати більше часу для розгляду цих законопроектів при залученні Венеціанської комісії та громадянського суспільства. Він також закликав владу Угорщини слідувати пропозиціям, що містяться в доповіді з цієї теми, а також призупинити закони, один з яких уже був прийнятий, до тих пір, поки не буде консенсусу щодо цих питань. С.І.Кіраль наголосив на необхідності розбудови сучасної системи освіти, ґрунтуючись на культурному різноманітті, оскільки в іншому випадку ми не зможемо відповідати сучасним викликам глобалізації та технологічним інноваціям. Він також навів приклад України, де представники неурядових організацій, які займаються питаннями боротьби з корупцією, відповідно до нещодавніх змін до законодавства, мають подавати декларації про свої статки. Враховуючи незадоволення громадянського суспільства з цього приводу, Президент України ініціював створення робочої групи, яка буде напрацьовувати необхідні пропозиції.

Його Величність Король Іспанії Філіп VI виступив із зверненням перед Асамблеєю. Він наголосив, що у глобалізованому світі 21-го століття, Європа повинна залишатися зразком свободи, прикладом інтеграції. За умови, якщо ми залишимося вірними своїм цінностям, Європа продовжить бути джерелом натхнення для інших регіонів по всій планеті. Король Іспанії підтвердив вірність та впевненість Іспанії у Європі, та відмітив, що в листопаді буде 40 років, як Іспанія є членом РЄ. Ця організація – спільний дім всіх європейців, основою якого є – демократія, права людини і верховенство права. Він сподівається, що через наступних 40 років самим найкращим досягненням буде те, що незважаючи на всі проблеми з якими ми зіштовхувалися, ми рухалися вперед, та змогли побудувати простір і час в якому варто жити. Ми маємо продовжувати втілення в життя засновників об’єднаної Європи. У цьому ми покладаємося на Раду Європи та її Парламентську Асамблею, які були і залишаються важливими дороговказами на цьому шляху.

Цього дня також відбулися дебати на наступні теми: "Захист прав батьків та дітей, що належать до релігійних меншин" та "Можливі шляхи вдосконалення фінансування у зв’язку з надзвичайними ситуаціями, пов’язаними із біженцями".

28 квітня 2017 року відбулося засідання Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) на якому було прийнято рішення про висловлення недовіри Президенту Асамблеї П. Аграмунту.

Згідно з рішенням Бюро П.Аграмунту заборонено здійснювати будь-які офіційні візити, відвідувати будь-які зустрічі чи робити публічні заяви від імені Асамблеї в якості її Президента.

За словами Сера Роджера Гейла, Старшого Віце-Президента Асамблеї, Президент вирішив не приходити на засідання Бюро і написав заяву про свою відставку. У зв’язку з цим, в межах діючих Правил процедури ПАРЄ, згідно з якими Президента неможливо примусити піти з посади, Бюро було змушено вжити такі кроки.

Також він додав, що стандарти та принципи Парламентської Асамблеї є значно важливішими за будь-якого окремого члена, і що єдність Асамблеї має бути підтримана.

На початку пленарного засідання Асамблеї відбулися дебати на тему: "Технологічна конвергенція, штучний інтелект та права людини". В.І.Ар'єв у своєму виступі від імені Комітету з питань культури, освіти та ЗМІ висловив переконання, що питання штучного інтелекту та його впливу на повсякденне життя стає дедалі гострішим і національні парламенти повинні приділяти йому більше уваги. Він також наголосив на важливості дотримання принципів забезпечення прав людини, захисту людської гідності та персональних даних під час розробки та впровадження новітніх технологій. За результатами обговорення Асамблея одноголосно ухвалили проект Рекомендації, в якій закликала Комітет Міністрів "завершити без подальших затримок оновлення Конвенції про захист фізичних осіб при автоматизованій обробці персональних даних (ETS № 108), включивши в неї нові положення, що дозволяють оперативно забезпечувати більш дієвий захист", а також "визначити рамки використання медичних роботів, а також ортопедичної та реабілітаційної техніки в Стратегії Ради Європи щодо інвалідності на 2017-2023 роки, виходячи з мети досягнення рівності, гідності та рівних можливостей для інвалідів".

Другим питанням порядку денного був "Проект Конвенції Ради Європи щодо порушень пов`язаних з культурною спадщиною". Під час обговорення цього питання Голова Комітету з питань культури, освіти та ЗМІ В.І.Ар`єв висловив свою підтримку зазначеному проекту Конвенції та подякував автору, пану С.Шенаху, за його роботу та його роль у поверненні унікальної колекції рукописів Йогана Себастьяна Баха до Німеччини з України кілька років тому. Він також закликав Комітет міністрів забезпечити виконання правових механізмів, які містяться в проекті Конвенції, з метою їхнього ефективного функціонування.

За результатами голосування Асамблея одноголосно підтримала проект висновку щодо "Проекту Конвенції Ради Європи щодо порушень пов`язаних з культурною спадщиною"

Зустрічі, інші заходи

За підтримки Голови української делегації В.І.Ар’єва відбулася презентація фільму, переможця кінофестивалю IDFA в номінація "Кращий студентський документальний фільм", під назвою "Коли цей вітер стихне". Фільм розповідає про життя кримських татар в окупованому Криму.

Також за сприяння членів української делегації відбувся круглий стіл на тему "Правові питання, пов'язані з реалізацією українськими громадянами, засудженими на території окупованого Кримського півострова та перевезеними для відбуття покарання на територія Російської Федерації, їхнього права на відбуття покарання на території України", в рамках якого обговорювалися проблемні питання, пов'язані з українськими полоненими, які відбувають покарання на території Російської Федерації.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації під час частини сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Завдяки злагодженій роботі членів делегації та секретаріату вдалося досягти прийняття рішення Бюро Асамблеї про фактичне відсторонення П.Аграмунта від виконання обов'язків Президента Асамблеї, зокрема, заборону здійснення ним офіційних візитів та проведення зустрічей від імені Асамблеї. Таке рішення ще раз підкреслило "токсичність" Російської Федерації та небезпечність будь-яких контактів з її представниками влади.

3. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ резолюції та рекомендації на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих пропозицій. Згадані документи знаходяться за посиланням:

http://semantic-pace.net/default.aspx?search=KjoqfHNlc3Npb25wYXJ0X3N0cl9lbjoiMjAxNyAtIFNlY29uZCBwYXJ0LXNlc3Npb24ifGNhdGVnb3J5X3N0cl9lbjoiQWRvcHRlZCB0ZXh0Ig==&lang=en

4. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради національної безпеки і оборони, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

5. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

Корисні посилання

1. Фотографії з Другої частини сесії 2017 року ПАРЄ доступні за посиланням:

http://media-gallery.coe.int/search/view/keyword?thes=30&word=1257&language=en_US&size=medium&nb=30&page=1&sort-property=Date&sort-way=DESC&filter=none

2. Текстові записи дебатів англійською мовою доступні за посиланням:

http://assembly.coe.int/ASP/Doc/nwCRListingSession_EN.asp?IDSession=201704