ЗВІТ
за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України
у Парламентській асамблеї Ради Європи
під час Третьої частини сесії ПАРЄ 2017 року
(м. Страсбург, 26-30 червня 2017 року)
Загальна інформація
У роботі Третьої частини сесії ПАРЄ 2017 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.І.Ар’єв (Голова делегації), Ю.В.Льовочкіна (перший заступник Голови делегації), Г.В.Логвинський (заступник Голови делегації), С.В.Соболєв (заступник Голови делегації), О.М.Біловол, В.І.Вовк, І.В.Геращенко, В.В.Голуб, О.О.Гончаренко, М.Джемілєв, Л.О.Ємець, М.М.Іонова, С.І.Кіраль, С.П.Лабазюк, А.Я.Лопушанський, О.В.Ляшко, О.С.Сотник, П.Я.Унгурян. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.М.Колісниченко, заступник керівника відділу Управління О.В.Фурман, головні консультанти Управління Я.А.Жиденко та Є.П.Козаченко.
Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: «Спільна боротьба Європи з тероризмом: успіхи та невдачі», «Визнання і забезпечення дотримання принципу підзвітності в Парламентській асамблеї», «Сприяння цілісності в управлінні для боротьби з політичною корупцією», «Парламентський контроль над корупцією: взаємодія парламентів із засобами масової інформації, які проводять розслідування», «Ситуація в Білорусі», «Комплексна гуманітарна та політична реакція на кризу, пов'язану з міграцією та біженцями в Європі», «Реакція Європи на транзитну міграцію через Середземне море та її вплив на права людини», «Міграція як можливість для європейського розвитку», «Інтеграція біженців в період критичного тиску: вчимося на останньому досвіді та прикладах найкращої практики», «Припинення сексуального насильства та домагань щодо жінок в суспільному просторі», «Виконання рішень Європейського суду з прав людини», «Політичний вплив на незалежні ЗМІ та журналістів» та «Туринський процес: зміцнення соціальних прав в Європі».
Перебіг пленарних засідань та засідань робочих органів
Асамблеї
26 червня 2017 року під час відкриття
літньої сесії Віце-президент Асамблеї А.Гутьєррес наголосив, що
боротьба з тероризмом залишається актуальною проблемою, і всі країни мають
співпрацювати, щоб знайти нові підходи та механізми для боротьби з тероризмом.
На початку сесії було обрано двох Віце-президентів Парламентської Асамблеї: від Вірменії – Арпін Ховханісян та від Республіки Молдова –Валерія Гілецкі.
Парламентарії ратифікували рішення, прийняте Бюро ПАРЄ 29 травня 2017 року щодо початку роботи органу, який буде досліджувати обвинувачення в корупції в межах Асамблеї, і призначення членами цього органу колишнього Голову Європейського суду з прав людини Ніколаса Браца (Велика Британія), колишнього судді, відповідального за розслідування справ, пов'язаних з тероризмом, Жан-Луї Брюгейра (Франція) та колишнього судді Європейського суду з прав людини Елізабет Фуру (Швеція).
Цього дня також було презентовано звіт Бюро та Постійного комітету. Неодноразово підіймалося питання недовіри до Президента Асамблеї П.Аграмунта і необхідності його відставки.
Член української делегації С.Соболєв відзначив, що останні три місяці були найважчими для Асамблеї через недовіру до Президента Асамблеї та до деяких лідерів політичних груп. Він також наголосив на необхідності вирішення проблеми, яка виникає внаслідок того, коли хтось вважає, що він або вона є королем або королевою в Раді Європи; і тому необхідно зробити так, щоб цих проблем більше не було в майбутньому. Зазначив, що потрібно змусити усвідомити таких людей, що вони були обрані лише завдяки позиціям їх політичних груп та підтримці всієї Асамблеї.
С.Соболєв також наголосив ще на одній проблемі для Ради Європи – діях, які здійснюють російські політики, війська та спецслужби у Європі та в країнах по всьому світу, серед яких Україна, Грузія, Молдова, Сирія та Північна Корея.
Під час свого виступу Прем’єр-міністр Республіки Молдова П.Філіп відзначив багато перетворень, які відбуваються в його країні на шляху до європейської інтеграції та у співпраці з Радою Європи, а також перспективи відносин з Європейським Союзом. Він перерахував кроки, спрямовані на боротьбу з корупцією та торгівлею людьми, реформу тюрем, зусилля щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини та кроки щодо посилення децентралізації та регіонального розвитку.
Під час вільних дебатів член української делегації В.Голуб наголосив, що на цей час багато країн стали менш захищеними, а міжнародний тероризм став більш жорстким. Основна мета терористів - вбивати людей, тим самим підриваючи цивілізований світ. Деякі держави, які не мають наміру дотримуватись міжнародного права, використовують кібер-атаки, щоб підривати незалежність інших держав. Країни, які готові використовувати такі засоби для досягнення своїх імперських цілей, є не менш кримінальними, ніж терористи. Тому ми повинні мати на увазі, що замість хакерів, які нападають на ІТ-системи, одного дня можуть бути направлені солдати з метою порушення миру та безпеки наших країн, як це сталося на сході України.
Член української делегації І.Геращенко наголосила, що більше трьох років Російська Федерація здійснює агресію проти України. Крим і частина Донбасу перебувають під російською окупацією, багато людей гине через обстріли на Сході України. Проросійські сепаратисти утримують військовополонених, кількість яких постійно зростає. Російська Федерація не реалізувала жодного пункту Мінських угод, жодного пункту резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, які закликали російську владу звільнити ув'язнених та поважати положення міжнародного права.
Ситуація у сфері безпеки та гуманітарної ситуації в Донбасі все ще дуже складна і загрожує екологічній ситуації в регіоні. Майже 600 тисяч людей можуть опинитися без питної води. Ще гірше, якщо постраждають водойми, це може призвести до отруєння людей на сотнях квадратних кілометрів. Ситуація дуже складна для інфраструктури та бізнесу, оскільки системи водопостачання та електричні мережі часто пошкоджуються в цьому регіоні.
Україна звертається до своїх міжнародних партнерів з проханням підтримати її ініціативу щодо направлення до Донбасу миротворців Організації Об'єднаних Націй, які могли б сприяти демілітаризації цих територій, припиненню їх окупації та відновленню миру.
Член української делегації О.Сотник наголосила на безперервній російській агресії та нових загрозах на території України. Росія продовжує порушувати суверенітет та територіальну цілісність України, кожен день гинуть солдати і цивільні особи. Ситуація у сфері безпеки на Донбасі залишається вкрай важкою через постійні напади та провокації російських бойовиків, донецькі та луганські бойовики продовжують свої спроби витіснити представників ОБСЄ з регіону, а росіяни продовжують руйнувати економічний потенціал Донбасу.
Щодо екологічної ситуації в регіоні О.Сотник підкреслила, що екологічна катастрофа – загроза не тільки Донбасу, але й всьому європейському континенту. Тому ми закликаємо до проведення експертної моніторингової місії з екологічних загроз на окупованих територіях для запобігання екологічній катастрофі на всьому європейському континенті.
27 червня 2017 року під час доповіді на тему: «Визнання та забезпечення дотримання принципу підзвітності в ПАРЄ» Голова української делегації В.Ар’єв подякував М.Паск’є за доповідь, яка допоможе покращити роботу Асамблеї. В.Ар’єв акцентував увагу на тому, що ми всі прагнемо сприяти демократії, верховенству права та правам людини. У той же час, коли ми призначаємо Президента Асамблеї ми не маємо можливості після цього його звільнити. Ми маємо припинити політичну кризу, спричинену безвідповідальними діями Президента П.Аграмунта та інших членів Асамблеї. В.Ар’єв закликав Асамблею проголосувати за доповідь М. Паск’є і негайно розпочати процедуру звільнення Голови Асамблеї.
Член української делегації Ю.Льовочкіна підкреслила, що Парламентська асамблея Ради Європи вважається однією з ключових інституцій, яка сприяє розвитку демократії та захисту прав людини. Проте останнім часом ПАРЄ зіткнулася з серйозними проблемами, такими як корупційний скандал та політична криза, пов’язана з Президентом Асамблеї. У зв’язку з цим наше спільне завдання полягає в недопущенні таких ситуацій у майбутньому, а визнання та реалізація принципу підзвітності є важливим та необхідним кроком. Вона зазначила, що в якості членів Асамблеї ми повинні бути зацікавлені в послідовній розбудові цього політичного інституту, не руйнуючи довіру до нього.
Член української делегації О.Сотник наголосила на тому, що в Парламентській Асамблеї зараз з’явилися подвійні стандарти, конфлікти інтересів та ризик прояву корупції. В наших інтересах це визнати і зберегти нашу репутацію та Асамблею. Ми опинилися в полоні конкретної людини, яка поставила свої інтереси та амбіції вище ПАРЄ. Тому ми маємо знайти рішення цієї проблеми.
Член української делегації В.Голуб звернув увагу на визнання принципу підзвітності в Парламентській асамблеї, оскільки підзвітність є основою роботи членів Асамблеї; її члени повинні діяти в суворій відповідності з їх повноваженнями та обов'язками. В.Голуб висловив впевненість, що парламентарії повинні зосередитись на тому, щоб всі члени Асамблеї, включаючи Президента, мають виконувати свої повноваження згідно фундаментальних принципів Асамблеї та наголосив, що ряд людей, особливо П.Аграмунт та Т.Маріані, дискредитують ПАРЄ в очах світової спільноти. Зазначив, потрібно побудувати сильну, демократичну та відповідальну Європу, здатну захищати інтереси всіх її громадян.
Член української делегації О.Ляшко акцентував увагу на тому, що необхідно звільнити людину, яка дискредитує Асамблею, і не витрачати більше час на обговорення цього питання, оскільки є набагато важливіші речі варті обговорення, серед яких захист прав людини, демократія, верховенство права. Якщо особа є членом парламенту, вона повинна бути відповідальною за свої вчинки.
О.Ляшко закликав всіх членів ПАРЄ, коли вони повернуться до своїх національних парламентів, вивчити правила процедури, оскільки там визначається відповідальність кожного члена парламенту. Зазначив, що не потрібно уникати відповідальності в цій організації. Історія з П.Аграмунтом повинна стати уроком для всіх майбутніх Президентів Асамблеї. Ці посадовці не повинні шкодити Асамблеї, поважати верховенство права та права людини, бо це є основні, фундаментальні цінності та принципи, на яких будується ця організація.
О.Ляшко також наголосив, що російський агресор окупував українську землю та вбиває громадян України. Українці не просто захищають свою незалежність, вони захищають незалежність кожного з нас, незалежність Європи та мир. Саме тому нам потрібна підтримка і нам потрібна функціональна Асамблея, а не Асамблея, яка дискредитована безвідповідальними діями окремих політиків, які втратили довіру.
Під час свого виступу Прем’єр-міністр Чорногорії Д.Марковіч знову підтвердив зобов’язання уряду Чорногорії щодо впровадження стандартів та рекомендацій Ради Європи. Також поінформував парламентаріїв про роботу, яка проводилась для боротьби з корупцією, забезпечення свободи засобів масової інформації тощо.
Звертаючись до Парламентської асамблеї в Страсбурзі, він пообіцяв: "Ми будемо й надалі конструктивним партнером, який впроваджує рекомендації Ради Європи на національному рівні". Щодо Європейської конвенції з прав людини, він сказав, що вона була, є і має залишатися нашою відправною точкою і нашою метою.
Під час свого виступу Міністр закордонних справ Чеської Республіки, Голова Комітету міністрів Л.Заоралек акцентував увагу, зокрема, на правах тих людей, які проживають в Європі і яких торкнулися конфлікти. В травні Комітет міністрів прийняв два важливі рішення з цього питання: щодо ситуації на Кримському півострові України та щодо ситуації на окупованих територіях Грузії. В обох випадках Комітет знову підтвердив свою прихильність незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України та Грузії в межах їх міжнародно визнаних кордонів. Комітет знову звернувся із закликом до надання повного та необмеженого доступу до цих територій всім органам з прав людини та представникам Ради Європи, включаючи Уповноваженого з прав людини, для того, щоб вони могли безперешкодно здійснювати свої функції.
Під час спільних дебатів на тему: «Забезпечення цілісності в державному управлінні для подолання політичної корупції» та «Парламентський контроль корупції: співпраця парламентів із ЗМІ, що проводять журналістські розслідування» член української делегації О.Гончаренко акцентував увагу на тому, що парламентський контроль може бути дуже ефективним інструментом боротьби з корупцією, але щоб бути дієвим, сам парламент повинен бути чесним. На останньому пленарному тижні українського Парламенту в червні депутати отримали документи від генеральної прокуратури з п'ятьма справами проти п'яти колег, яких звинувачують в корупції. Тепер існує можливість позбавлення їх депутатської недоторканності. Єдиний спосіб, щоб бути дійсно ефективними, - це очистити самих себе.
Те ж саме стосується і Парламентської асамблеї Ради Європи, бо, на
жаль, і тут існують прояви корупції. Ми повинні бути дуже уважними до того, що
відбувається навколо нас.
Історія П.Аграмунта та сьогоднішнє рішення
про підзвітність у Парламентській Асамблеї Ради Європи є важливими, бо нарешті
ми маємо інструмент боротьби з корупцією у рамках нашої Організації.
Член української делегації О.Сотник відзначила, що корупція є найгострішою проблемою для держав у трансформаційному та перехідному періодах. Незважаючи на те, що корупція є суспільним явищем, вона завжди має певні імена, прізвища та посади. Корупція серед тих, хто знаходиться на високих посадах, або політична корупція є найбільш небезпечною і завдає найбільшої шкоди державі та суспільству. Існування політичної корупції безпосередньо залежить від чесності політиків, а також від їх відповідальності. О.Сотник поінформувала парламентаріїв, про ситуацію з корупцією в Україні та про те, що було зроблено за останні три роки.
Член української делегації Ю.Льовочкіна поінформувала про всебічну боротьбу з корупцією в Україні та наголосила, що боротьба з корупцією повинна бути багатовимірною: потрібна прозорість виборчого процесу; політики повинні нести відповідальність за свої вчинки; необхідна незалежна судова система; свобода засобів масової інформації повинна бути ефективно захищена.
Голова української делегації, Голова Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та ЗМІ В.Ар’єв наголосив, що деякі експерти називають слідчу журналістику основним сторожем суспільного блага. Це життєво важливо для підтримки демократії, боротьби з корупцією. Якби ми тільки донесли цю інформацію та поділилися нею з колегами у наших відповідних національних парламентах, ми б вже досягнули успіху. Ми не використовуємо на достатньому рівні вдома ту роботу, яку ми робимо в Страсбурзі, і це є прикладом того, в якому питанні ми повинні бути більш активними.
Він підкреслив, що здатність журналістики проводити розслідуванні була зруйнована в традиційних ЗМІ. Основною причиною цього є криза традиційної моделі фінансування засобів масової інформації. Число журналістів зменшилося, коли збільшилося навантаження на їх діяльність, відповідно від цього особливо постраждали слідчі роботи. В.Ар’єв рішуче підтримав ідею створення національних фондів для проведення журналістських розслідувань.
Будучи основним доповідачем з питань свободи ЗМІ та безпеки журналістів, В.Ар’єв акцентував увагу на тому, що середовище, яке сприяє журналістській розвідці та свободі ЗМІ, не може існувати без забезпечення ефективного захисту журналістів від нападів на них, незаконного затримання, а також від залякування та надмірного тиску.
Під час дебатів щодо ситуації в Білорусі доповідач від групи Соціалістів Ю.Льовочкіна зазначила, що політична стратегія, обрана білоруськими лідерами, є неправильною. Придушення будь-якої опозиційної діяльності лише сприяє радикалізації суспільних настроїв. Відмова від діалогу робить ситуацію ще більш непередбачуваною і грає на руку радикалам. Щоб зберегти мир, уряд повинен опиратися не на агресивні репресії, а на діалог та участь громадян. Потрібно значно розширити можливості неурядових організацій, полегшити політичну активність демократичної опозиції та забезпечити більші можливості для залучення опозиційних партій до політичного процесу.
Іншим важливим компонентом є усунення обмежень щодо недержавних ЗМІ. Відкрите обговорення проблем дозволить громадянам краще зрозуміти ситуацію, а також ідеології політичних партій та рухів.
Завдання всіх європейських інституцій, включаючи Асамблею, полягає в тому, щоб допомогти лідерам Білорусі усвідомити, що їхня стратегія є помилковою, і допомогти їм налагодити діалог з демократичною опозицією. Ми також повинні запропонувати допомогу у розробці змін до законодавства з метою посилення правових гарантій стосовно діяльності неурядових організацій та демократичної політичної опозиції. Тільки рух до демократичних перетворень мінімізує ризик посилення політичного конфлікту в цій країні.
28 червня 2017 року під час свого виступу мер Афін Г.Камініс заявив, що європейські міста та органи місцевого самоврядування можуть відігравати вирішальну роль у захисті прав біженців і мігрантів та їх інтеграції. Також поінформував парламентаріїв про заходи, вжиті міською владою Афін за останні роки для врегулювання кризи біженців, а саме щодо використання європейських фондів та пожертвувань для створення місцевого координаційного центру, який надає різноманітні послуги людям, які потребують допомогу. Г.Камініс наголосив, що Європі потрібно знайти рішення міграційних проблем, зокрема щодо захисту фундаментальних прав біженців та надання права побудови нового життя в Європі. Мігранти та біженці повинні стати унікальним джерелом багатства для європейських міст та основним компонентом всеосяжного та динамічного розвитку.
Під час свого виступу Міністр юстиції та міграції Швеції М.Йоханссон наголосив, що міграція на найближчі десятиліття буде глобальною проблемою, тому ми повинні віднестися до цієї проблеми серйозно. Він закликав європейські країни збільшити підтримку Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців, Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ) та іншим організаціям, які зберігають життя мільйонам біженців. У той же час країни повинні контролювати зовнішні кордони і боротися з контрабандистами, які експлуатують біженців.
Під
час спільних дебатів на теми: «Міграція як можливість для європейського
розвитку» та «Інтеграція біженців в період критичного тиску: вчимося на
останньому досвіді та прикладах найкращої практики» член української делегації С.Кіраль поінформував
членів Асамблеї про ситуацію в Україні, пов'язану з міграцією. За багато
минулих років велика кількість українців виїхали з України через низку
об’єктивних причин, а саме: відсутність сильної держави, яка б гарантувала їм
захист, охороняла їх права, а також надавала їм впевненість у завтрашньому дні.
Такі фактори є основними причинами, через які багато мігрантів покидають свої
країни. На його думку, необхідно брати до уваги те, що відбувається в країнах-джерелах
міграції і надавати їм своєчасну підтримку.
Є багато випадків в Україні, коли Європа та міжнародне співтовариство надавали нашій країні допомогу пізно: Україна отримала безвізовий режим нещодавно, а переговорний процес тривав протягом 10 років; Угода про асоціацію з ЄС обговорювалася роками, потім довго йшов процес ратифікації, який наблизився до завершення лише сьогодні. Виникає питання, що відбулося б, якби Україна отримала членство в НАТО в 2008 році на Бухарестському саміті? Недоліки нашої системи управління, прорахунки міжнародних організаціях також опосередковано зумовлюють міграцію.
29 червня 2017 року відбулися дебати на тему: «Спільна боротьба Європи з тероризмом: успіхи та невдачі». Член української делегації О.Гончаренко підкреслив важливість цього питання та зазначив, що Україна також багато страждає від тероризму. Він акцентував увагу на тому, що зараз тероризм приймає нові форми. На цей час у Європі та в усьому світі з’явився тероризм режиму - режиму Володимира Путіна, який вбиває людей по всьому світу. Після гібридної війни, розпочатої Російською Федерацією у всьому західному світі, Україна є її першою і головною жертвою на даний момент. Але в Росії є подальші плани, і Росія проводить політику гібридного тероризму.
О.Гончаренко закликав парламентаріїв активно реагувати на ці загрози і наголосив, що тільки спільними зусиллями ми зможемо їх подолати.
Голова української делегації В.Ар’єв акцентував увагу на тому, що тероризм в Європі був пов'язаний з сепаратистськими рухами, а також з екстремізмом та анархізмом; з 2001 року спостерігається різке збільшення нападів, пов'язаних з екстремістськими ісламістськими групами, а зараз Ісламська держава є головним джерелом терору.
В.Ар’єв зосередив увагу парламентаріїв на новій хвилі тероризму, яка мала місце в Україні за останній час, зокрема кібер тероризм, та поінформував, яким чином Україна намагається боротися з тероризмом.
Голова української делегації закликав членів ПАРЄ своєчасно реагувати на прояви тероризму і наголосив, що тільки спільними зусиллями країни зможуть подолати тероризм, незалежно від його походження.
Під час дебатів на тему: «Виконання рішень Європейського суду з прав людини» член української делегації В.Голуб наголосив, що порушення міжнародного права та ігнорування рішень Європейського суду з прав людини стали не просто нормою для деяких країн, а інструментом державної політики. Україна подала до ЄСПЛ 5 справ проти Російської Федерації, щодо подій, які відбуваються на Донбасі та в Криму.
О.Голуб зазначив, що Російська Федерація приєдналася до Ради Європи у 1996 році та ратифікувала всі необхідні документи РЄ, але не реалізує рішення, винесені Європейським судом з прав людини, таким чином порушуючи взяті на себе зобов’язання.
Член української делегації Л.Ємець наголосив, що Україна протягом багатьох років є лідером за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини. Станом на початок цього року до ЄСПЛ було подано 80 тисяч скарг, а загальна кількість скарг з України складає близько 18 тисяч, а це - близько 22,5% всіх справ. Найбільш поширеними причинами скарг є порушення прав на справедливий судовий розгляд, ефективні засоби правового захисту та майна. Л.Ємець поінформував про заходи, що здійснює Україна для того, щоб усунути причини можливих порушень прав людини, та відповідно зменшити кількість звернень українців до ЄСПЛ.
Заступник Голови Української делегації Г.Логвинський виступаючи від імені Комітету з правових питань та прав людини, повністю підтримав доповідь П’єр-Ів Лє Борна, яка була прийнята одноголосно на зустрічі в Белграді минулого місяця.
Г.Логвинський відмітив, що це останній раз, коли пан П’єр-Ів Лє Борнь виступить перед Асамблеєю і від імені Комітету подякував йому за його роботу.
Під час обговорення доповіді «Політичний вплив на незалежні ЗМІ та журналістів» голова української делегації В.Ар’єв висловив занепокоєння з приводу численних випадків порушення прав журналістів у країнах-членах Ради Європи, серед яких: побиття журналіста в Україні, викрадення Азербайджанського блогера та журналіста на території Грузії, і закликав міжнародну спільноту розслідувати ці випадки, а уряд Азербайджану - зробити все можливе для звільнення викраденого журналіста. Він також наголосив на важливості гарантування незалежності ЗМІ та журналістів шляхом прийняття національними парламентами конкретних рішень щодо створення надійної системи фінансування суспільних ЗМІ, а також подальшого розвитку проекту Ради Європи «Платформа сприяння захисту журналістики та безпеки журналістів».
В останній день Третьої частини сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи 2017 року відбулися дебати на тему: «Туринський процес: зміцнення соціальних прав в Європі». Під час цих дебатів парламентарії наголосили на загальній тенденції до зниження соціальних прав у державах-членах Ради Європи та зростаючому розриві нерівності між багатими та бідними з точки зору доходів та багатства. У прийнятій Резолюції, на підставі доповіді Сільвії Елуізи Бонет, Асамблея закликала держави-члени РЄ підтримувати співпрацю, започатковану в рамках "Туринського процесу" через свої уряди та парламенти, а також рекомендувала ратифікувати переглянуту Європейську соціальну хартію тим державам, які цього ще не зробили. ПАРЄ закликала також зміцнювати загальноєвропейський діалог щодо соціальних прав та координації юридичних, політичних дій з іншими європейськими установами, зокрема ЄС та його органами.
Члени Асамблеї вирішили обговорити пропозицію щодо звільнення Президента Асамблеї П.Аграмунта на жовтневій сесії (9-13 жовтня 2017 року). Пропозиція щодо його звільнення з посади була представлена 158 членами Асамблеї, які входять до складу 5 політичних груп та 36 національних делегацій. До прийняття Асамблеєю остаточного рішення П.Аграмунта позбавлено права її очолювати.
Зустрічі, інші заходи
Під час Третьої
частини сесії ПАРЄ 2017 року відбулася презентація звіту на тему: «3 роки
окупації Криму», а також презентація книги академіка
НАН України В.П. Горбуліна «Світова гібридна війна: український фронт».
Організаторами заходу були: Голова української
делегації В.Ар’єв, заступник Голови української
делегації, віце-президент ПАРЄ Г.Логвинський та
співзасновник Українського інституту майбутнього Т.Березовець.
З нагоди Днів Криму в ПАРЄ, заступник Голови української делегації, віце-президент ПАРЄ Г.Логвинський та члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи провели «Кримський вечір» за підтримки Української Гельсінської спілки з прав людини, Гуманітарної Студії «Хвиля», міжнародної організація «Ренесанс», Меджлісу кримськотатарського народу, Кримськотатарського ресурсного центру, видання In-Art. Під час заходу гості, зокрема, мали можливість почути концерт «Орнамент сходу», ознайомитися з культурою кримськотатарського народу:, презентацією фотографій «Чумацький шлях», а також виставкою кримськотатарського декоративного мистецтва.
Висновки та пропозиції
1.
Робота членів
української делегації під час частини сесії Асамблеї була активною та
результативною.
2.
Делегація вважає за
необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути
прийняті на сесії ПАРЄ резолюції та рекомендації на предмет опрацювання
висловлених в них законотворчих пропозицій. Згадані документи знаходяться за
посиланням:
3.
Делегація вважає за
доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для
відповідного опрацювання до Адміністрації Президента України, Міністерства
закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради національної
безпеки і оборони, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.
4.
Постійна делегація
Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству
закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних
депутатів України.
Корисні посилання
1. Фотографії з Третьої частини сесії 2017 року ПАРЄ доступні за посиланням:
http://media-gallery.coe.int/search/keyword?thes=30&word=1271&lang=en_US
2. Текстові записи дебатів англійською мовою доступні за посиланням:
http://assembly.coe.int/ASP/Doc/nwCRListingSession_EN.asp?IDSession=201706&Submit=Search