ЗВІТ
за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України
у Парламентській асамблеї Ради Європи
під час Четвертої частини сесії ПАРЄ 2017 року
(м. Страсбург, 09-13 жовтня 2017 року)
Загальна інформація
У роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2017 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.І.Ар’єв (Голова делегації), Ю.В.Льовочкіна (перший заступник Голови делегації), Г.В.Логвинський (заступник Голови делегації), С.В.Соболєв (заступник Голови делегації), Б.Ю.Береза, О.М.Біловол, С.В.Власенко, В.І.Вовк, І.В.Геращенко, В.В.Голуб, О.О.Гончаренко, М.Джемілєв, Л.О.Ємець, С.І.Кіраль, А.Я.Лопушанський, О.В.Ляшко, В.В.Новинський, О.С.Сотник, П.Я.Унгурян, К.Г.Усов. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б. М. Колісниченко, заступник керівника Управління О.В.Фурман, головні консультанти Управління Я.А.Жиденко та Є.П.Козаченко.
Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: «Пропозиції щодо звільнення П.Аграмунта, Президента Парламентської асамблеї», «Новий український закон про освіту - головна перешкода для викладання рідних мов національних меншин», «Необхідність політичного врегулювання кризи в Каталонії», «Звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету», «Спостереження за парламентськими виборами в Албанії», «Премія імені Вацлава Гавела з прав людини», «Діяльність Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2016-2017 роках», «Подальші дії у зв'язку з Резолюцією 1903 (2012): сприяння та зміцнення прозорості, підзвітності та доброчесності членів Парламентської асамблеї», «Оцінка співпраці Парламенту Йорданії в рамках партнерства за демократію», «Функціонування демократичних інститутів в Азербайджані», «Головування Азербайджану в РЄ: які подальші заходи щодо дотримання прав людини?», «Заклик до проведення Саміту Ради Європи щодо захисту та зміцнення демократичної безпеки в Європі», «Кримінальне переслідування і покарання за злочини проти людяності або навіть можливий геноцид, скоєні ІДІЛ», «Захист нормативно-правового надбання Ради Європи: збереження успіхів 65 років міжурядової співпраці», «Контрольний список Венеціанської комісії з питань верховенства права», «Нові загрози верховенству права в державах-членах Ради Європи – окремі випадки», «Застосування нових генетичних технологій для людей», «Захист прав людини та ліквідація дискримінації щодо інтерсексуальних осіб», «Молодь проти корупції».
Перебіг пленарних
засідань та засідань робочих органів Асамблеї
09 жовтня 2017 року під час відкриття осінньої сесії Сер Роджер Гейл (виконуючий обов'язки Президента Асамблеї, старший Віце-президент оголосив, що 6 жовтня 2017 року П.Аграмунт пішов у відставку з посади Президента ПАРЄ. Відповідно до Правил процедури його відставка закінчує розгляд справи про його звільнення, і Асамблея має обрати нового Президента під час цієї сесії серед двох кандидатур, які були подані у визначений термін: Стелла Кіріакідес, Кіпр, ЄНП, а також Емануїл Зінґеріс, Литва, ЄНП.
Виконуючий обов'язки Президента Асамблеї засудив тероризм у всьому світі та від імені Асамблеї висловив співчуття тим, хто постраждав під час останніх терактів в Іспанії, Сполученому Королівстві Великобританії, Франції, а також в Лас-Вегасі.
Р.Гейл поінформував Асамблею, що 12 жовтня відбудеться засідання Спільного комітету, під час якого буде розглянуто питання відмови Російською Федерацією виплачувати частину свого фінансового внеску до бюджету Організації на 2017 рік до тих пір, поки не буде повністю відновлено повноваження її делегації в Парламентській асамблеї.
Виконуючий обов'язки Президента акцентував увагу парламентарів, що під час осінньої сесії відбудуться звернення гостей, серед яких: Міністр закордонних справ Чеської Республіки, Голова Комітету міністрів, Любомір Заоралек; Президент Чеської Республіки Мілош Земан; Президент України Петро Порошенко; Генеральний секретар Організації економічного співробітництва та розвитку Ангел Гурріа і Голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо.
На початку сесії було обрано двох Віце-президентів Парламентської Асамблеї: від Франції – Ніколь Трісс та від Сербії – Марію Обрадович.
Р.Гейл поінформував, що на своєму засіданні вранці Бюро схвалило прохання про дебати щодо "нового українського закону про освіту як головної перешкоди для викладання рідних мов національних меншин» і рекомендує Асамблеї обговорити це питання під час цієї сесії за терміновою процедурою.
У відповідь на це рішення Голова української делегації В.Ар’єв наголосив, що Українська делегація вважає, що такі термінові дебати є недоречними, і вкрай заполітизованими. Він закликав парламентаріїв голосувати проти додавання цього питання до порядку денного цієї сесії оскільки:
1) Прийнятий нещодавно закон впроваджує таку саму систему для українських шкіл, як у наших сусідніх країн.
2) Український уряд добровільно відправив закон до Венеціанської комісії для розгляду, висновки Венеціанської комісії будуть виконані Українським парламентом.
3) У січні будуть проведені планові дебати щодо регіональних мов та мов меншин, які готуються в комітеті з культури, доповідачем з якого буде Роза Хофман з Угорщини.
Проте, парламентарії проголосували за розгляд цього питання Асамблеєю за терміновою процедурою.
Цього дня
також було презентовано звіт Бюро та Постійного комітету та звіт про
спостереження за парламентськими виборами в Албанії
(25 червня 2017 року). Під
час цих дебатів заступник Голови Української делегації С.Соболєв підкреслив, що цей рік був одним із самих складних
років для Організації, але нами було винесено декілька уроків:
1) Ні Президент, ні інший офіційний представник цієї Організації не може висловлювати свою точку зору, а має висловлювати точку зору цієї Організації, саме так, як це виражено в резолюціях та інших документах Організації;
2) Члени Асамблеї обговорюють багато різних питань, але основні питання цінностей цієї Організації не обговорюються. У цьому контексті, українська делегація хоче подякувати Асамблеї за підтримку боротьби проти агресивної політики Російської Федерації. Але ця підтримка має виражатися не тільки словами, а й реальними діями.
3) В порівнянні з замороженими конфліктами в інших місцях, ситуація в Україні - є не замороженим конфліктом. Кожного дня сепаратисти, яких підтримує Російська Федерація, вбивають українців. Тому потрібно захищати демократичні цінності Європи і разом зупинити агресивні дії Російської Федерації.
Член української делегації О.Гончаренко привітав Асамблею з вирішенням складної ситуації з колишнім Президентом Асамблеї П.Аграмунтом та зауважив, що після того як Асамблея змінила правила та процедури і з’явилася можливість звільнити П.Аграмунта, Російська Федерація припинила робити фінансові внески у Раду Європи до тих пір, поки Асамблея не відновить повні повноваження російської делегації. Він наголосив, що повноваження російської делегації були призупинені через порушення цінностей Ради Європи – демократії, прав людини, верховенства права, коли Росія анексувала Крим та окупувала Донбас.
О.Гончаренко підкреслив, що фінансовий внесок є обов’язковим і з боку РФ – це є шантаж. Якщо цей шантаж буде результативним – завтра будь-який інший уряд чи країна, поведінку якої будуть обговорювати парламентарії, зможуть сказати: "Ви обговорюєте нас, і ми нічого не платимо". Російська Федерація вважає, що Асамблея – організація, яка існує для того, щоб просто витрачати гроші. Але це не так. Асамблея створена для захисту основних цінностей демократії, прав людини та верховенства права.
Під час першого дня була присуджена п'ята Премія Вацлава Гавела з прав людини (ця премія відмічає видатні дії громадянського суспільства у захисті прав людини) Мурату Аслану – турецькому прихильнику незалежності судової влади, який ув’язнений з 2016 року і є колишнім доповідачем Конституційного суду Туреччини та президентом нині розпущеної Асоціації суддів та прокурорів Туреччини.
Під час свого звернення до Асамблеї Міністр закордонних справ Чеської Республіки, Голова Комітету міністрів Любомір Заоралек наголосив, що Комітет міністрів поділяє позицію Асамблеї щодо підвищення авторитету Ради Європи та активізації її діяльності, щоб допомогти державам-членам вирішувати проблеми, з якими вони стикаються. Л.Заоралек згадав низку окремих політичних питань, які привертають увагу Комітету міністрів, зокрема ситуацію в Туреччині, Україні та Азербайджані, а також заходи, організовані в рамках чеського головування щодо захисту прав осіб, що належать до вразливих або незахищених груп, підтримки місцевої і регіональної демократії та сприяння рівності між чоловіками та жінками. Він також закликав держави-члени продовжувати боротися проти тероризму, зокрема, шляхом впровадження інструментів Ради Європи, таких як Додатковий протокол до Конвенції про запобігання тероризму щодо іноземних бойовиків-терористів.
10 жовтня 2017 року відбувся третій раунд виборів на посаду Президента Асамблеї, за результатами якого перемогу отримала Стелла Кіріакідес, Кіпр, ЄНП. Вона стала 30-м Президентом ПАРЄ з 1949 року, третьою жінкою на цій посаді. С.Кіріакідес залишатиметься на цій посаді лише до відкриття чергової сесії ПАРЄ (м. Страсбург, 22-26 січня 2018 року).
Під час свого першого звернення в якості Президента ПАРЄ, С.Кіріакідес наголосила, що її рішення балотуватися на цю посаду виникло з її віри в ПАРЄ, демократію, права людини, верховенство права. ЇЇ пріоритет під час виконання своїх обов’язків полягатиме в забезпеченні спокою, консенсусу, довіри і єдності, а також боротьбі проти корупції.
Перед Асамблеєю виступав та відповів на запитання Президент Чеської Республіки М.Земан. Відповідаючи на запитання О.Гончаренка щодо того, що має зробити Рада Європи та міжнародне співтовариство, щоб Росія припинила свою репресивну політику та погіршення ситуації з правами людини в Криму, Президент Чеської Республіки висловився щодо того, що можна було б домовитися про фінансову компенсацію для України, або компенсацію у вигляді газу чи нафти для уникнення війни в Европі. Після цих слів частина української делегації на знак протесту покинула зал засідань.
Цього ж дня Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд відповів на запитання членів Асамблеї. Заступник Голови Української делегації С.Соболєв запитав, що можна очікувати від Росії і хіба можна дозволити Росії бути повноправним членом Організації, беручи до уваги, що Російська Федерація окупувала Придністров’я, 20% території Грузії, анексувала Крим, окупувала Донбас, не виконує рішення Європейського суду з прав людини, відмовилась виплачувати частину свого фінансового внеску до бюджету Організації на 2017 рік та не дотримується основних принципів Організації. Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд відповів, що Російська Федерація є повноправним членом Організації, і підпадає під юрисдикцію Європейського суду з прав людини. Якщо РФ і не виконала декілька рішень ЄСПЛ, то Російська Федерація не перша в списку невиконання судових рішень. Наприклад, Європейський комітет із запобігання катуванням покращив умови в'язниць в Росії та багатьох інших країнах. За допомогою Ради Європи Російська Федерація отримала новий цивільний суд і новий судовий розгляд. Багато питань залишається, зокрема, у конфлікті з Грузією, проблемах в Придністров'ї та в Україні, незаконній анексії Криму. Проте розв'язання цих конфліктів, насамперед, не в руках Ради Європи, а Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй.
Під час дебатів на тему: «Моніторинг виконання Резолюції 1903 (2012): заохочення та посилення транспарентності, підзвітності та порядності членів ПАРЄ член української делегації В.Голуб наголосив, що у сучасному світі, в якому ми стикаємося з багатьма агресивними загрозами, в тому числі міжнародним тероризмом та лобістами, питання транспарентності та єдності Парламентської асамблеї має важливе значення. Сьогодні політична корупція створює напругу між державами. Вона дестабілізує роботу міжнародних та регіональних організацій. Парламентська асамблея зобов'язана вжити заходів для забезпечення того, щоб існуванню ПАРЄ нічого не загрожувало. Ми повинні показати не лише словами, а й спільними діями і нашими зобов'язанням в рамках відповідального, демократичного простору.
В.Голуб акцентував увагу на тому, що необхідно розпочати роботу над новими механізмами, спрямованими на захист цілісності нашої Асамблеї. Будь-який механізм повинен базуватися на таких основах: суворі фінансові покарання, відповідальність політиків за корумповані дії та широкомасштабна дискусія про різні види політичної корупції. Нашою силою повинна бути прозорість та єдність. Це – зброя, яка найкраще дає змогу боротися з політичною корупцією.
Також цього дня відбулися дебати на тему: «Діяльність Організації економічного розвитку та співробітництва (ОЕСР) у 2016-2017 рр.» та вибори кандидатів від Грузії до Європейського суду з прав людини.
11 жовтня 2017 року під час сесії ПАРЄ відбулися спільні дебати на теми: «Функціонування демократичних інститутів в Азербайджані» та «Головування Азербайджану в РЄ: які подальші заходи щодо дотримання прав людини?». Під час останніх дебатів О.Сотник, в якості Голови Комітету з правових питань і прав людини ПАРЄ представила доповідь Алена Дестекса, яка оцінює права людини в Азербайджані в 2017 році: випадки переслідування та затримання лідерів неурядових організацій, правозахисників та журналістів; порушення свободи зібрань, асоціацій, вираження та релігії; випадки катувань, що проводяться правоохоронними органами, відсутність ефективного розслідування. У доповіді також аналізується судова система, включаючи порушення права на справедливий судовий розгляд та випадки відсутності незалежності та неупередженості суддів.
У цей день відбулися спільні
дебати на теми: «Заклик до саміту РЄ утверджувати європейську єдність та
захищати і поширювати демократичну безпеку в Європі» та «Захист здобутків Ради
Європи: збереження досягнень 65-річної міжурядової співпраці». Член української делегації О.Сотник висловила побоювання, що члени
Асамблеї можуть знищити ті цінності, які вони мають, оскільки є багато чуток
про те, що мали місце пропозиції щодо повернення Росії до Асамблеї без
виконання всіх резолюцій та вимог. Потрібно також звернути увагу на те, що
Росія не хоче повертатися до нормального демократичного процесу. Це підриває
роботу Ради Європи та її органів. Спочатку Росія використовувала відверте
лобіювання та закулісні угоди, а тепер загрожує, призупинивши фінансування
Організації. Це – відкритий фінансовий шантаж Ради Європи зі сторони Росії.
Голова української делегації В.Ар’єв,
маючи зауваження до доповіді М.Ніколетті на тему: «Заклик до саміту РЄ
утверджувати європейську єдність та захищати і поширювати демократичну безпеку
в Європі», наголосив, що зараз єдність та чесність є дуже важливими для Ради
Європи, оскільки тероризм, гібридна агресія проти держав-членів, анексія
територій, підйом сепаратистських рухів, міграція, потоки біженців – це виклики
для всіх європейських держав. Ці проблеми потребують негайної та відповідної
належної реакції інституцій Ради Європи відповідно до Статуту та Конвенції про
права людини.
Він також подякував всім, хто
рішуче відреагував на російську агресію проти України, ввівши санкції як
відповідь на грубе порушення міжнародного права та порушення цінностей та
принципів Ради Європи.
В.Ар’єв наголосив, що якщо
Асамблея вирішить піти на компроміс з однією державою, яка порушує свої
зобов'язання, це спричинить ефект доміно. Інші держави отримають чітке
підтвердження того, що неприпустима поведінка може бути терпимою, і це підірве
всю систему демократії та захисту прав людини в Європі. Асамблея буде сильною
та впливовою лише в тому випадку, якщо вона збереже єдність і дотримуватиметься
своїх цінностей. За останні 60 років Рада Європи була найсильнішою та
найуспішнішою Організацією з захисту демократії, прав людини та верховенства
права не тільки в Європі, але й у всьому світі. У найближчі роки ми повинні
продовжувати захищати наші цінності так само, як і раніше.
В цей
день відбулися спільні дебати на тему: «Контрольний список Венеціанської
комісії з питань верховенства права» та «Нові загрози верховенству права в
державах-членах Ради Європи – окремі випадки». Під час цих дебатів, О.Сотник, Голова Комітету з правових
питань і прав людини ПАРЄ наголосила, що Контрольний список Венеціанської
комісії з питань верховенства права є важливим, і верховенство права зараз не є
абстрактним поняттям. Держави-члени РЄ
мають дотримуватися критеріїв передбачених цим списком.
12 жовтня 2017 року відбулися дебати за
терміновою процедурою на тему: «Новий Закон України про освіту: головна
перешкода для викладання рідних мов національних меншин». Члени української делегації, відстоюючи позицію України
аргументували, чому цей закон був прийнятий Верховною Радою Україні у такій
редакції і чому він не порушує права національних меншин. Під час цих дебатів,
із-за обмеженого часу, слово надали не всім членам української делегації. Виступити
мали можливість лише: В.Ар’єв, К.Усов,
Б.Береза.
Голова української делегації В.Ар’єв наголосив, що системні реформи в Україні – найважливіший інструмент для забезпечення європейського майбутнього України. Закон, прийнятий Верховною Радою України, використовує найкращу європейську практику. Урядовці України впровадили сучасну систему освіти та сучасну систему забезпечення якості освіти відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Цей закон включає європейські цінності системи освіти, включаючи положення, які дозволяють національним меншинам вчитися та вивчати їхні мови. На жаль, має місце непорозуміння та політичне зловживання 7 статтею, яка стосується мови навчання.
В.Ар’єв акцентував увагу на тому, що в Україні спостерігається нестача знань та навичок української мови серед національних меншин. Всі українські університети в основному використовують державну мову, а нездатність пройти мовний тест автоматично закриває двері для подальшого доступу до вищої освіти та отримання гідної роботи. Відповідно до офіційної статистики, 60% студентів з угорських і румунських меншин, які проходили незалежні тести з математики та історії України на їхній мові, не змогли здати українську мову, яка є обов’язковою для вступу до університетів.
Голова української делегації підкреслив, що Українська сторона відкрита для компромісу і обговорень. Уряд України направив закон до Венеціанської комісії, Президент України П.Порошенко під час свого виступу перед членами Асамблеї (11 жовтня 2017 року) пообіцяв реалізувати висновки Венеціанської комісії. Однак, завдяки поправкам, поданим деякими членами Асаблеї, ці дебати ризикують перетворися на спробу натиснути на Венеціанську комісію, що є контрпродуктивним. Тільки деполітизація переговорного процесу та професійне обговорення відкриють двері для компромісу.
За результатами дебатів у Парламентській асамблеї Ради Європи було ухвалено Резолюцію 2189 «Новий Закон України про освіту: головна перешкода для викладання рідних мов національних меншин» з рекомендаціями Україні щодо закону про освіту в частині мов національних меншин.
Під час дебатів на тему: «Кримінальне переслідування і
покарання за злочини проти людяності або навіть можливий геноцид, скоєні ІДІЛ»,
член української делегації О.Сотник представила доповідь від імені
члена Асамблеї П.Омцігта. Доповідь звертає увагу на два питання: чи здійснює
ІДІЛ злочини геноциду та що ми повинні робити з цим. В доповіді наголошувалось,
що багато
представників ІДІЛ мають паспорти громадян держав-членів РЄ. Асамблея і
європейські держави мають карати злочинців у межах юрисдикцій держав-членів РЄ.
Члени Асаблеї
провели поточні дебати на тему: «Необхідність політичного врегулювання кризи в Каталонії», а також
дебати на теми: «Застосування
нових генетичних технологій для людей», «Захист прав людини та ліквідація
дискримінації щодо інтерсексуальних
осіб».
13 жовтня 2017 року відбулися дебати на тему: «Молодь проти корупції». Голова української делегації, Голова Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та ЗМІ В.Ар’єв від імені Комітету представив доповідь. Головним пунктом цієї доповіді є важливість молоді у боротьбі з корупцією. Він наголосив на важливості пункту 8.2 проекту резолюції, а також що корупція зачіпає найнижчий рівень суспільства, тому антикорупційну освіту потрібно запроваджувати з перших класів в школах, особливо в тих державах, де є високий рівень корупції. В.Ар’єв закликав всі держави-члени ПАРЄ повною мірою імплементувати цю резолюцію та приділяти особливу увагу навчальним рекомендаціям.
Зустрічі,
інші заходи
09 жовтня 2017 року члена української делегації О.Сотник було обрано Головою комітету з правових питань і прав людини ПАРЄ.
Голова української делегації В.Ар’єв провів робочу зустріч з Постійною делегацією Республіки Польща у ПАРЄ, під час якої обговорив низку питань двосторонніх взаємовідносин, як між нашими країнами, так і питання взаємопідтримки в рамках ПАРЄ. Польськими колегами було висловлено низку зауважень до нового Закону України «Про освіту», проте вони наголосили на своїй незмінній позиції підтримки України на всіх рівнях взаємовідносин.
10 жовтня 2017 року Голова української делегації В.Ар’єв провів робочі зустрічі з Постійною делегацією Французької Республіки та з Головою делегації Естонської Республіки у ПАРЄ М.Маріанне. Серед учасників першої зустрічі з французької сторони була новообрана Віце-президент ПАРЄ Н.Трісс. Під час цієї зустрічі було обговорено актуальні проблеми та можливі шляхи двостороннього співробітництва, а також питання взаємної підтримки в рамках ПАРЄ. Під час зустрічі з М.Маріанне сторони обговорили низку питань двосторонніх відносин і взаємної підтримки в рамках ПАРЄ.
11 жовтня 2017 року перед членами Асамблеї виступив Президент України П.Порошенко. Він привітав С.Кіріакідес з обранням на пост Президента ПАРЄ. Під час свого виступу Президент України наголосив, що три роки року тому він виступав перед парламентаріями Асамблеї, і з того часу поведінка Росії як агресора по відношенню до України не змінилась. Росія продовжує порушувати взяті на себе міжнародні зобов’язання, у тому числі у рамках Мінських домовленостей. П.Порошенко щиро подякував за підтримку України з боку ПАРЄ. Україна одночасно веде війну на двох фронтах - протистоїть військовій агресії та реалізовує складні і комплексні реформи.
Цього ж дня
Президент України та члени української делегації у ПАРЄ взяли участь у
відкритті пам’ятного знака (зірки) на честь Героїв Небесної сотні, який буде
встановлено на Алеї зірок біля Ради Європи у Страсбурзі. Українська «Зірка Небесної Сотні» стане дев’ятою, що
встановлена на алеї. На ній нанесено напис французькою мовою: «На честь
Небесної Сотні та всіх громадян, які маніфестували за Європу та її цінності під
час Євромайдану в Україні. «За вас правда, за вас слава і воля». Тарас
Шевченко. Встановлення плити на честь Героїв Небесної Сотні стало можливим
завдяки спільним зусиллями української громади Страсбурга, членів Постійної
делегації України в ПАРЄ та Постійного представництва України при Раді Європи.
Заступник Голови Української делегації Г.Логвинський цього дня заміщав Президента ПАРЄ під час засідання
Асамблеї.
Член української делегації
П.Унгурян та член молдовської делегації Республіки Молдова В.Гілеччі провели
презентацію на тему: «500-річчя Реформації – вплив на культурне, соціальне та політичне життя
Європи".
Міністр освіти і науки України
Л.Гриневич та Голова української делегації В.Ар’єв провели зустріч з Постійною делегацією Угорщини в
ПАРЄ, під час якої сторони обговорили новий Закон України «Про освіту».
Голова української делегації В.Ар’єв провів робочу зустріч з Постійною делегацією Румунії в ПАРЄ під час якої були обговорені проблемні питання та новий Закон України «Про освіту».
12 жовтня 2017 року відбувся захід на тему: «Інформаційна окупація – кримські журналісти та засоби масової інформації у прокрустовій ложі російського законодавства», організований Заступником Голови Української делегації С.Соболєвим за участі члена української делегації М.Джемілєва.
Висновки та пропозиції
1. Робота членів української делегації під час частини сесії Асамблеї була активною та результативною.
2. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ резолюції та рекомендації на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих пропозицій. Згадані документи знаходяться за посиланням:
3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради національної безпеки і оборони, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.
4. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.
Корисні посилання
1. Фотографії з Четвертої частини сесії 2017 року ПАРЄ доступні за посиланням:
http://media-gallery.coe.int/search/keyword?thes=30&word=1285&lang=en_US
2. Текстові записи дебатів англійською мовою доступні за посиланням:
http://assembly.coe.int/ASP/Doc/nwCRListingSession_EN.asp?IDSession=201710&Submit=Search