ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Першої частини сесії ПАРЄ 2018 року

(м. Страсбург, 22-26 січня 2018 року)

Загальна інформація

У роботі Першої частини сесії ПАРЄ 2018 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.І.Ар’єв (Голова делегації), Ю.В.Льовочкіна (перший заступник Голови делегації), Г.В.Логвинський (заступник Голови делегації), С.В.Соболєв (заступник Голови делегації), Б.Ю.Береза, О.М.Біловол, С.В.Власенко, В.І.Вовк, І.В.Геращенко, В.В.Голуб, О.О.Гончаренко, М.Джемілєв, Л.О.Ємець, М.М.Іонова, С.І.Кіраль, С.П.Лабазюк, А.Я.Лопушанський, О.В.Ляшко, В.В.Новинський, О.С.Сотник, П.Я.Унгурян, К.Г.Усов. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.М.Колісниченко, заступник керівника Управління О.В.Фурман, головні консультанти Управління Я.А.Жиденко та Є.П.Козаченко.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: «Вибори Президента Асамблеї», «Вибори Віце Президентів Асамблеї», «Зміни у складі комітетів», «Зростання антисемітизму, ісламофобії та ксенофобії у Європі: загроза європейським цінностям», «Ізраїльсько-Палестинський мирний процес: роль Ради Європи», «Активізація Ізраїльско-Палестинського мирного процесу: внесок Ради Європи», «Звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету», «Вибори Комісара Ради Європи з прав людини», «Вибори Судді Європейського суду з прав людини», «Захист та розвиток регіональних мов і мов меншин у Європі», «Гуманітарні наслідки війни в Україні», «Створення сучасного механізму управління спортом», «Доброчесне врядування футболом», «Виконання Боснією і Герцеговиною обов’язків та зобов’язань перед Радою Європи», «Необхідність розробки Європейської конвенції щодо професії адвоката», «Прогрес у моніторинговій процедурі Асамблеї (січень-грудень 2017 року) та періодичний огляд дотримання зобов’язань Естонією, Ірландією, Грецією та Угорщиною», «Захист дітей, що постраждали внаслідок збройних конфліктів», «Юрисдикційний імунітет міжнародних організацій та права їх працівників», «Зміцнення міжнародних правил проти торгівлі товарами, що використовуються для тортур та смертної кари».

Перебіг пленарних засідань та засідань робочих органів Асамблеї

Відповідно до Регламенту, засідання зимової сесії відкрив найстарший член Асамблеї Б.Цилевич, який у своїй вітальній промові наголосив, що Парламентська Асамблея відіграє унікальну роль в європейській політиці і в цілому відображає ситуацію в країнах-членах РЄ. Він також акцентував увагу на актуальних проблемах, які виникли в Європі та за її межами, серед яких криза біженців, права національних меншин та інші.

За останні роки репутацію Асамблеї підірвали звинувачення в корупції, але спільними зусиллями парламентарії робили все можливе, щоб вжити всі необхідні заходи проти тих, хто порушив основні принципи Організації. Б.Цилевич наголосив, що він вірить, що Асамблея під керівництвом нового Президента очистить своє ім'я та продемонструє свою відданість цінностям демократії та правам людини.

На початку засідання Асамблеї були висловлені зауваження до повноважень делегації Андорри до ПАРЄ на тій підставі, що в ній немає хоча б однієї жінки в якості члена. Комітет з питань регламенту Асамблеї розгляне це питання, і Асамблея прийме остаточне рішення пізніше цього тижня.

31-м Президентом Асамблеї став Мікеле Ніколетті (Італія, група соціалістів, демократів та зелених). Під час своєї першої промови в якості Президента, він закликав до посилення єдності Ради Європи – європейської установи, яка об'єднує 47 держав навколо цінностей прав людини, демократії, верховенства права.

Також був затверджений остаточний порядок денний Зимової сесії 2018 року. Члени Асамблеї вирішили провести дебати за терміновою процедурою: «Надання динаміки ізраїльсько-палестинського мирному процесу: роль Ради Європи», а також поточні дебати щодо турецького військового втручання в Сирії.

30-й Президент Асамблеї С.Кіріакідес представила звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету. В своїй доповіді, вона наголосила, що для подолання всіх викликів, які стають перед ПАРЄ, ми повинні досягати консенсусу та захищати наші принципи, працювати над забезпеченням миру, прав людини, верховенства права та демократії. А наше завдання сьогодні – принести надію та довіру мільйонам європейських громадян, яких ми представляємо.

Заступник Голови Української делегації С.Соболєв привітав Президента з обранням та зазначив, що зараз настав час окреслити основні напрямки нашої майбутньої роботи; де базові принципи Організації повинні стати першочерговим питанням: «ми повинні вимагати виконання всіх резолюцій ПАРЄ Російською Федерацією, і це має стати завдання наших переговорів. Наші майбутні відносини з країнами, які порушили основні принципи цієї Організації, можуть бути побудовані не за рішенням політичних груп, Президента Асамблеї, але лише на основі рішень всієї Парламентської Асамблеї, її резолюцій та рекомендацій. Це основний принцип, який може створити мости для майбутнього миру, а не війни».

Під час свого виступу Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд закликав держави-члени Ради Європи виконувати свої зобов'язання та добросовісно співпрацювати. Він акцентував увагу на тому, що рівноправні зобов'язання – рівні права і це – єдине поняття. Основна місія Організації полягає в тому, щоб захистити людину від свавілля влади у своїй власній державі. Т.Ягланд визначив ряд серйозних загроз для цінностей та повноважень Ради Європи, серед яких зростання популізму, призупинення та скорочення виплат до бюджету Організації. Він також наголосив, що бюджетні виплати не повинні використовуватися як політичний інструмент.

Щодо планів РФ не платити внесок до ПАРЄ, він рекомендує підтримати створення ad hoc комітету для вирішення цього питання і наголосив на тому, що РФ має сплатити в лютому першу частину внеску в Організацію, як і всі інші держави.

На думку Т.Ягланда всі органи Ради Європи зайняли чітку позицію щодо незаконної анексії Криму та конфлікту на Сході України. У сучасному міжнародному контексті ми не можемо вирішити цю ситуацію, але це не повинно заважати нам захищати права людей в Україні, в тому числі в Криму та Східній Україні, а також у Російській Федерації. Навпаки, оскільки існує відкритий конфлікт, ми повинні розгорнути всі можливі інструменти для його вирішення. Наш внесок у вирішення таких проблем має полягати в тому, щоб обидві сторони відповідали за захист прав людини. Т.Ягланд висловив сподівання, що вихід з цієї ситуації буде знайдено.

Член української делегації О.Гончаренко наголосив, що у нього виникає ряд питань після прикладів Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда щодо того, що представляє собою гарне і погане управління, а саме «хто привів війну до Європи» і «хто вперше в історії Ради Європи анексував територію іншої країни-члена Ради Європи». Відповідь на ці питання проста: «Російська Федерація почала війну у центрі Європи – в Грузії, Молдові, а тепер і в Україні. Пан Путін приєднав Крим. Реакція Асамблеї на ці дії була мінімальною – санкції щодо Російської Федерації. Але ми не виключили росіян і не призупинили їх участь в Асамблеї. У нас були тільки санкції та рішення щодо того, що має бути зроблено, але за чотири роки нічого не було зроблено.

      Тепер ми бачимо спроби повернути Російську Федерацію на підставі того, що усі країни-члени РЄ повинні брати участь. Це так, але це питання не до нас; це питання до Російської Федерації. Росіяни можуть бути тут - ми будемо вітати їх з поверненням, але спочатку вони повинні виконати резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи. І саме тому не треба підтримувати параграф 4.3 у звіт про діяльність Бюро та Постійного Комітету і ми не повинні його приймати».

Голова української делегації В.Ар’єв привітав М.Ніколетті з обранням на посаду Президента та висловив сподівання, що він буде Президентом, який не дозволить зменшення влади та авторитету Асамблеї. В.Ар’єв також акцентував увагу на тому, що ідея створення спеціального ad hoc комітету полягає в гармонізації правил двох гілок влади: законодавчої та виконавчої. На його думку це стане дуже цікавим прецедентом для майбутнього, оскільки він не чув про жодну державу, де парламент і уряд мають однакові правила та процедури. Голова української делегації наголосив, що: «ми перебуваємо у дивній позиції: 1) ми всі розуміємо, що створюється спеціальний комітет для зміни правил та процедур, оскільки Російська Федерація має повернутися до Асамблеї та сплатити борг перед Радою Європи - це свого роду шантаж і схоже на те, що ми змінюємо кримінальний кодекс, щоб зробити злочинця не винним; 2) якщо ми змінюємо правила, вилучаючи можливість оскарження будь-яких повноважень національної делегації Російської Федерації - ми вбиваємо процедуру моніторингу, тим самим послаблюючи силу Асамблеї та наші повноваження як Парламентської асамблеї. Це означає, що будь-яке порушення, яке не буде відповідати правилам Асамблеї, не буде оскаржено, як це було раніше. І саме тому, ми повинні дуже серйозно подумати про це питання».

23 січня 2018 року під час дебатів на тему: «Захист та поширення регіональних та мов меншин у Європі» член української делегації І.Геращенко відзначила, що Венеціанська комісія визнала право України на захист української мови. Україна забезпечила всі умови для викладання мов меншин, і є десятки шкіл, де мовами навчання є угорська, польська або російська.

Посли країн Європейського Союзу відвідали Україну та змогли побачити, як ці школи працюють. Венеціанська комісія також зазначила, що діти з національних меншин мають кращі умови у школах, ніж у деяких західноєвропейських країнах.

Російська Федерація порушує стандарти Ради Європи, оскільки в РФ закриті всі українські школи, незважаючи на те в РФ живе мільйонна діаспора українців; навіть немає дитячих садків для кримських татар. Тому Україна хоче, щоб Комісар Ради Європи з прав людини звернув увагу на цю ситуацію. Всі члени Ради Європи повинні дотримуватися принципів Організації та поважати мови меншин. Культурна, гуманітарна та мовна ідентичність є частиною прав меншин.

Під час цих дебатів член української делегації С.Кіраль наголосив, що члени української делегації розмовляють різними мовами і ця різноманітність робить наше суспільство кращим і більш підготовленим до майбутнього, оскільки ми розуміємо один одного. На його думку ми повинні захищати мову більшості. Національна ідентичність є передумовою, яка лежить в основі сильної держави, тому політика всіх держав та наднаціональних організацій повинна бути збалансованою та включати захист мов та культур національних меншин, а також надавати можливість для розвитку мов.

Заступник Голови Української делегації С.Соболєв відзначив, що потрібно проаналізувати історію і побачити, що головні злочини проти мови та населення в Україні були за період Радянського Союзу. В школах не викладали українську мову, також неможливо було вивчати українську історію в університетах.

Нещодавно ми прийняли дуже важливий закон про освіту, внесли важливі рекомендації Венеціанської комісії, а зараз розробляємо два важливих закони: закон про середню освіту та закон про вищу освіту. Ми всі повинні захищати мови меншин відповідно до нашої конституції та законів.

Її Королівська Високість, Крон-Принцеса Данії Мері у своєму зверненні до Асамблеї наголосила про необхідність передати новим поколінням принципи та цінності, що лежать в основі прав людини. Незважаючи на те, що права людини властиві нам усім, вони також крихкі і ми ніколи не повинні приймати їх як щось само собою зрозуміле. Вони є основними свободами, які належать кожній людині у світі, від народження до смерті. Вони застосовуються незалежно від того, в якому місці ви знаходитесь, в що вірите та яким чином живете. Завдяки РЄ були встановлені високі стандарти прав людини, які слід дотримуватися в усьому світі, але на сьогодні все рівно залишається багато викликів, щоб забезпечити права в усьому світі.

Міністр закордонних справ Данії, Голова Комітету міністрів РЄ А.Самуельсен під час виступу відзначив, що Комітет міністрів ухвалив низку рішень стосовно України, і заохочує владу продовжувати процес реформ, щоб забезпечити повну відповідність українського законодавства та практики стандартам Ради Європи. Комітет міністрів також підкреслив важливість основних свобод в Україні, включаючи свободу вираження поглядів, свободу слова, свободу об'єднань та права всіх осіб, які належать до національних меншин. У цьому контексті не можна ігнорувати ситуацію в Криму та Східній Україні. Комітет міністрів неодноразово висловлювався на підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів.

А.Самуельсен, відповідаючи на запитання О.Сотник, щодо того, як РЄ може досягти балансу між співпрацею та захистом її принципів та цінностей, зазначив, що політичне співробітництво необхідне для просування принципів та цінностей Ради Європи. Рада Європи має унікальну роль як форум для загальноєвропейського політичного діалогу та співпраці з метою сприяння правам людини, демократії та верховенству права. Комітет міністрів працює як колективний форум, де розробляються європейські відповіді на спільні проблеми, що стоять перед 47 країнами-членами, а також відповіді на конкретні проблеми окремих країн.

Технічна співпраця не може розглядатися окремо від принципів та цінностей. Вони, перш за все, спрямовані на полегшення реалізації законодавчих стандартів Ради Європи в державах-членах, і часто кількість судових справ дає хороший висновок про проблеми в окремих країнах.

Під час дебатів на тему: «Гуманітарні наслідки війни в Україні», член української делегації В.Новинський висловив свою думку, що головною метою доповіді Е.Варейкіса є бажання допомогти українцям, які страждають через затяжний військовий конфлікт на сході України. Права громадян України в зоні конфлікту, біженців та внутрішньо-переміщених осіб систематично порушуються.

Депутат розкритикував прийнятий українським парламентом Закон «Про деокупацію». Згідно цього закону спецслужби отримали право обшукувати будинки та затримувати людей без судового рішення. Також він зазначив, що цей Закон суперечить Конституції України. Ним Україна порушує взяті на себе міжнародні зобов’язання, тому, європарламентарі Резолюцією Ассамблеї, не повинні надавати легітимності цьому Закону.

В. Новинський закликав колег підтримати його поправку до Резолюції, направлену на захист прав і свобод мешканців Донбасу та необхідності перегляду Закону «Про деокупацію» з тим, щоби він базувався на Мінських угодах.

Член української делегації В.Голуб наголосив, що на сьогоднішній день вже четвертий рік російської агресії проти України. За цей час було вбито понад 10 000 українців; понад 20 000 було поранено; 1,8 млн. осіб з Донбасу та Криму отримали статус переміщених осіб; понад 2 млн. осіб залишили свої будинки внаслідок бойових дій на Донбасі; понад 3,4 млн. осіб потребують захисту та гуманітарної допомоги. Ці цифри лише зростатимуть кожен день, якщо ми не знайдемо способу змусити росіян вийти з України та підкорити свої імперські амбіції на території сучасної Європи. Війна на Донбасі - це трагедія військовослужбовців, активістів, волонтерів та всіх українських громадян, які стали невинними жертвами війни та були забрані в полон, який більше схожий на рабство.

      Єдиним ефективним засобом прискорення розв'язання гуманітарних проблем окупованого Донбасу та Криму є відкликання Росією своїх військових сил з українських територій.

Член української делегації О.Сотник наголосила, що вона шокована деякими членами Асамблеї, які насправді не розуміють те, що насправді відбувається на Сході України. Парламентська асамблея була першою, яка назвала Російську Федерацію агресором, а Україну жертвою. Люди, які проживають на Сході України не розуміють політики. Вони не знають, про що говорять в ПАРЄ і які інтереси захищають члени Асамблеї. Ці люди просто хочуть миру. І наш єдиний шанс це вигнати присутність Путіна з України, яка знаходиться в центрі Європи. Це можна зробити лише спільними зусиллями.

Член української делегації О.Ляшко акцентував увагу Парламентаріїв на тому, що: «В той час, коли ми намагаємося вирішити гуманітарні наслідки російської агресії, в приміщенні ПАРЄ представники РФ беруть участь у таємних переговорах, в яких йдеться про повернення Росії до Асамблеї. Як ті люди, які говорять про мир і дружбу, можуть говорити з агресором? Хто поверне дітям вбитих батьків? Ми повинні обговорювати не те, як повернути Росію в Асамблею, а як зупинити російську агресію. Сьогодні українці платять своєю кров’ю і своєю територію у боротьбі за захист усіх нас і захист прав людини, верховенства права та демократії. Я припускаю, що більшість з членів Асамблеї поважає недоторканність кордонів, тому вони повинні поважати територіальну цілісність України. Якщо нехтувати цілісністю України сьогодні, то де гарантія, що завтра будуть дотримуватися кордони інших країн? Україна є сильною нацією та однією з найбільших у Європі, тому важливо забезпечити мир. В цей важливий час боротьби з сучасною тиранією необхідно шукати єдності, а не виправдання для того, щоб їсти червону ікру за одним столом з росіянами».

Член української делегації М.Іонова звернула увагу Асамблеї на серйозні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Донбаського регіону, а саме статей 2, 3 та 4 Європейської конвенції з прав людини. Вчора Генеральний секретар підкреслив чотири статті Європейської конвенції з прав людини, невиконання яких є неприпустими для членства в Раді Європи. Ми маємо чіткі ознаки кричущих порушень цих статей з боку Росії та російських сил в Україні. Тому є не зрозумілою позиція керівництва цієї Організації, коли говорять про принципи та цінності і в той же час виступають за скасування обмежень щодо тих, хто їх порушує.

На думку Е.Варейкіса наслідки війни в Україні є дуже серйозними, а країни, які винні та відповідальні за ці наслідки, є державами-членами Ради Європи, тому всі рішення у ПАРЄ. Україна має 1000-річну історію та історичну відповідальність. Вона не повинна бути частиною Російської імперії або Османської або Габсбурзької імперій; вона повинна бути незалежною, відповідальною, сильною та добре організованою державою. І має стати завдяки спільним зусиллям сильною, відповідальної і зможе захистити себе.

Прийнявши резолюцію, на основі доповіді Е.Варейкіса, Асамблея закликала всі держави-члени використовувати свої спільні політичні зусилля, щоб покласти край цьому конфлікту та стражданням цивільного населення. Всі сторони війни повинні звільняти та обмінювати всіх військовополонених та людей, затриманих під час війни, поважати цивільний характер інфраструктури та забезпечити захист цивільних осіб та надати їм повний доступ до життєнеобхідних послуг.

Ухвалений текст закликає російську владу припинити всю фінансову та військову підтримку незаконним збройним угрупованням у Донецькій та Луганській областях, виконувати всі свої зобов'язання відповідно до чинного міжнародного права як держави, що окуповує територію іншої держави. Також необхідно забезпечити повагу до прав людини і безпеку всім людям, які проживають в окупованому Криму, забезпечити безперешкодний доступ до анексованого Криму міжнародним організаціям.

Українські органи влади повинні привести Кримінальний кодекс у відповідність до положень міжнародного гуманітарного права, прийняти законодавство про гуманітарні дії та переглянути «Закон про гуманітарну допомогу», щоб полегшити порядок надання гуманітарної допомоги територіям, що постраждали від війни.

В цей день відбулися вибори Комісара Ради Європи з прав людини, але жоден із кандидатів не отримав абсолютної більшості, тому буде проведено другий тур голосування. Також було обрано суддю до Європейського суду з прав людини від Іспанії.

Крім цього в цей день відбулись дебати на тему: «Аргументи на користь отримання базового доходу громадянина».

24 січня 2018 року відбулися виступи Президента Вірменії С.Саргсяна та Прем’єр-міністра Данії Л.Л.Расмуссена.

Також цього дня відбувся другий тур виборів Комісара Ради Європи з прав людини. За результатами голосування, отримавши переважну більшість голосів, перемогла Д.Міятович. Термін її повноважень складатиме 6 років, починаючи з 1 квітня 2018 року.

Під час дебатів на теми: «На шляху до сучасного управління спортом» та «Ефективне управління футболом» член української делегації В.Голуб акцентував увагу парламентаріїв на тому, що сьогодні багато людей займаються спортом для політичних або прибуткових цілей. Парламентська асамблея Ради Європи повинна приділяти особливу увагу поточному стану справ та управлінню різними спортивними подіями, що проводяться в різних країнах світу. Необхідно дотримуватись принципу прозорості під час управління спортом.

Цей рік – рік чемпіонату з футболу, який було вирішено провести в Росії. Але за останні роки представники РФ дуже часто використовували допінги, або корупційні методи для досягнення перемоги у різноманітних змаганнях. Ми повинні закликати органи, що приймають відповідні рішення, позбавити Росію права приймати Чемпіонат світу з футболу 2018. Росія використовує спорт у міжнародній політиці для досягнення незаконних цілей.

Спортивні організації повинні зосередитися на створенні ефективних систем по розробці стратегій, які дозволять залучити більше людей до спорту, а також зробити спорт важливим чинником у розвитку державної політики та функціонування держави.

За результатами дебатів парламентарії закликали спортивний світ створити незалежну систему оцінювання спортивної етики, яка повинна бути створена та керована сторонніми професійними агенціями з бездоганною міжнародною репутацією, подібною до існуючих екологічних, соціальних та рейтингових агентств.

Асамблея закликала Євросоюз розглянути питання про створення незалежної "обсерваторії" для оцінки врядування в футболі, після серії скандалів у спорті.

Цього дня відбулися дебати на тему: «Виконання Боснією і Герцеговиною обов’язків та зобов’язань перед Радою Європи».

У ПАРЄ залишається стурбованість відсутністю прогресу у сфері конституційної реформи та реформи Виборчого закону, що загрожує політичній стабільності країни. Тому Асамблея вирішила продовжувати здійснювати моніторинг виконання зобов'язань Боснії та Герцеговини.

В ухваленій Асамблеєю Резолюції надаються рекомендації властям Боснії та Герцеговини щодо зміцнення демократичних інститутів, верховенства права та захисту прав людини.

Під час дебатів на тему: «Підготовка Європейської конвенції щодо професії адвоката» заступник Голови Української делегації Г.Логвинський, виступаючи від групи ЄНП, наголосив, що наша головна мета під час розгляду цього питання – захищати правосуддя та верховенство права. Робота адвоката полягає в створені справедливого балансу у системі правосуддя, в інтересах суспільства, обвинувачення та захисту.
У Раді Європи обговорюються європейські цінності, але деякі люди не просто говорять про них, вони реалізують їх.

Г.Логвинський будучи адвокатом, правозахисником, наголосив, що особливо в молодших демократіях існує величезна кількість порушень прав адвокатів у їх професійному житті. В анексованому Криму люди не можуть знайти адвоката, оскільки адвокати не хочуть захищати кримських татар. Тому такі порушення вимагають підтримки Асамблеї.

Г.Логвинський закликав Парламентаріїв підтримати створення Європейської конвенції щодо професії адвоката, тому що ми повинні бачити абсолютну справедливість, яка захищається, без втручання держав в конфіденційність між адвокатом і клієнтом.

За результатами дебатів Асамблея проголосувала за розробку Європейської конвенції щодо професії адвоката для забезпечення більшого захисту, оскільки вони часто стають жертвами домагань, загроз, нападів та фізичного насильства, а іноді навіть жертвами. Ця конвенція необхідна для ефективного захисту професії адвоката, вона також може стати джерелом обов'язкових стандартів на більш широкому міжнародному рівні, дозволяючи державам, які не є членами РЄ, приєднатися до неї.

Цього дня також відбулися дебати на тему: «Турецька військова інтервенція в Сирію».

25 січня 2018 року Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи В.Ар’єв головував на засіданні Парламентської Асамблеї під час дебатів «Захист дітей, що постраждали внаслідок збройних конфліктів» та доповіді на тему: «Оскарження ще не ратифікованих повноважень парламентської делегації Андорри у ПАРЄ у зв’язку з порушенням процедури Асамблеї».

Цього ж дня відбулися термінові дебати на тему: «Ізраїльсько-Палестинський мирний процес: роль Ради Європи».

Перед членами Асамблеї цього дня виступив Президент Австрії Алєксандр Ван Дер Беллен. Голова української делегації В.Ар’єв задав запитання про позицію Президента щодо продовження санкцій Європейського Союзу проти Росії у зв’язку з агресією проти України та про відкриту лекцію росіянина Олександра Дугіна в Австрії, у якій він назвав українців расою дегенератів, що заслуговує на геноцид. Відповідаючи на запитання, Президент Австрії поінформував про підтримку Австрією санкцій проти РФ, оскільки не виконуються Мінські угоди та про неприйнятність по всім можливим пунктам лекції росіянина.

Цього дня була представлена щорічна доповідь про діяльність у 2017 році Комісара Ради Європи з прав людини Н.Муйжнієкса, термін повноважень якого закінчується 1 квітня 2018 року.

Член української делегації О.Гончаренко подякував Комісару за його роботу та ще раз підняв питання про права людини в Криму, оскільки там жахлива ситуація - Російська влада після нелегальної анексії порушує права етнічних та релігійних меншин, українців, кримських татар, мусульман.

Відповідаючи на запитання О.Гончаренка щодо шляхів поліпшення ситуації, Н.Муйжнієкс відповів, що за останні три роки він не мав можливості поїхати до Криму, оскільки РФ заборонила йому в’їзд. Щоб потрапити в Крим, вівся діалог з російською владою, але безрезультатно. Для того, щоб правильно оцінити ситуацію в Криму, потрібно, щоб РФ відкрила доступ до анексованої території. Н.Муйжнієкс висловив сподівання, що враховуючи довгий діалог з РФ, це вдасться зробити майбутньому Комісару Ради Європи з прав людини.

Під час дебатів на тему: «Прогрес у моніторинговій процедурі Асамблеї (січень-грудень 2017 року) та періодичний огляд дотримання зобов’язань Естонією, Ірландією, Грецією та Угорщиною» Голова української делегації В.Ар’єв подякував доповідачу Ф.Преда за доповідь та його високу оцінку успіхів України на шляху реформування у надскладних умовах. Він зазначив, що протягом минулого року Україна досягла значних успіхів у співпраці з Радою Європи ратифікувавши Протоколи 15 та 16 Європейської конвенції з прав людини та виконавши План дій Ради Європи для України на
2015-2017 рр. В.Ар’єв зазначив, що Україна повністю виконала свої зобов’язання перед Радою Європи та очікує на затвердження нового Плану дій. Протягом 2017 року Україна провела судову реформу, виконала значну кількість рішень Європейського суду з прав людини, успішно пройшла третій етап оцінювання GRECO. В свою чергу український Парламент спромігся прийняти закони щодо боротьби з домашнім насиллям, кібер-безпеки та забезпечення прозорості власності ЗМІ. В.Ар’єв наголосив, що Україні вдалося здійснити ці реформи в умовах окупації Криму та агресії на Донбасі, що триває. Також, він наголосив, що Російська Федерація продовжує не виконувати взяті на себе зобов’язання в рамках Ради Європи та закликав Асамблею не давати їй можливості забути про анексію Криму та агресію на сході України.

Член української делегації С. Власенко у своєму виступі підтримав ідею щорічних доповідей Моніторингового комітету, адже вони дають можливість оцінити прогрес виконання зобов’язань країнами, які знаходяться під процедурою моніторингу або пост-моніторингу. Він зазначив, що одним з ключових елементів процедури моніторингу та основою демократії є вільні та справедливі вибори. За його словами, протягом останніх трьох років Центральна виборча комісія в Україні працювала поза законом, а Президент України не пропонував кандидатури нових членів. Лише два дні тому адміністрацією Президента України було оприлюднено список кандидатів до Центральної виборчої комісії, проте в ньому не було жодного представника від опозиції, що в свою чергу ставить під загрозу проведення вільних та чесних президентських і парламентських виборів в Україні наступного року. Він закликав членів Моніторингового комітету звернути особливу увагу на останні події в Україні, пов’язані з формуванням Центральної виборчої комісії, з метою забезпечення збалансованого представлення всіх політичних сил у її складі.
Заступник Голови Української делегації С.Соболєв під час виступу наголосив на неприпустимості ситуації, що склалася навколо формування складу Центральної виборчої комісії. Він зазначив, що вперше за 20 років в Центральній виборчій комісії не представлені всі парламентські політичні партії і це може загрожувати проведенню вільних та чесних виборів в Україні. Він також наголосив, що в Україні ведеться активна робота щодо створення Антикорупційного суду. Під час підготовки відповідних законопроектів Верховна Рада України та Адміністрація Президента намагалися максимально врахувати рекомендації Венеціанської комісії, адже всі міжнародні організації в першу чергу наполягали на прозорій процедурі обрання суддів антикорупційного суду.

Під час дебатів на тему: «Оскарження ще не ратифікованих повноважень парламентської делегації Андорри у ПАРЄ у зв’язку з порушенням процедури Асамблеї» ПАРЄ прийняла рішення про ратифікацію повноважень депутатської делегації Андорри, відзначивши, що делегація взяла на себе зобов'язання дотримуватися правил. Делегація має якнайшвидше призначити щонайменше одну жінку в якості члена делегації. Асамблея автоматично призупинить право голосу делегації Андорри на початку квітневої сесії у разі, якщо склад її делегації не відповідатиме Регламенту Асамблеї.

26 січня 2018 року Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи В.Ар’єв головував на засіданні Парламентської Асамблеї під час дебатів «Юрисдикційний імунітет міжнародних організацій та права їх працівників» та «Зміцнення міжнародних правил проти торгівлі товарами, що використовуються для тортур та смертної кари».

Зустрічі, інші заходи

22 січня 2018 року було обрано 18 заступників Президента Асамблеї, відповідно до поданих номінацій. Одним із заступників став Голова української делегації В.Ар’єв.

23 січня 2018 року члени української делегації за підтримки Світового Конгресу Українців провели захід на тему: «Війна в Україні: гуманітарна криза та постійна російська агресія».

24 січня 2018 року члени української делегації провели захід на тему: «Відновлення правосуддя на Донбасі».

Корисні посилання

1. Фотографії з Першої частини сесії 2018 року ПАРЄ доступні за посиланням:

http://media-gallery.coe.int/search/keyword?thes=30&word=1323&lang=en_US

2. Текстові записи дебатів англійською мовою доступні за посиланням:

http://assembly.coe.int/ASP/Doc/nwCRListingSession_EN.asp?IDSession=201801&Submit=Search