ЗВІТ
за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України
у Парламентській асамблеї Ради Європи
під час Другої частини сесії ПАРЄ 2018 року
(м. Страсбург, 23-27 квітня 2018 року)
Загальна інформація
У роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2018 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: Ю.В.Льовочкіна (перший заступник Голови делегації), Г.В.Логвинський (заступник Голови делегації), С.В.Соболєв (заступник Голови делегації), Б.Ю.Береза, О.М.Біловол, С.В.Власенко, В.І.Вовк, І.В.Геращенко, В.В.Голуб, О.О.Гончаренко, Л.О.Ємець, М.М.Іонова, С.І.Кіраль, А.Я.Лопушанський, О.С.Сотник. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.М.Колісниченко, заступник керівника Управління О. В. Фурман, головні консультанти Управління Я.А.Жиденко та Є.П.Козаченко.
Порядок денний
сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: «Зміни у складі
комітетів», «Копенгагенська декларація: оцінка
та подальша діяльність», «Звіт про діяльність Бюро та Постійного
комітету», «Вибори суддів Європейського суду з прав людини», «Надзвичайний
стан: питання пропорційності відступу від зобов’язань згідно зі статтею 15
Європейської конвенції з прав людини», «Зміни клімату та виконання Паризької угоди», «Фінансування терористичної групи ІДІЛ:
винесені уроки», «Захист редакційної незалежності», «Статус
журналістів у Європі», «Гуманітарні потреби та права внутрішньо переміщених
осіб в Європі», «Ситуація в Лівії:
перспективи та роль Ради Європи», «Правові проблеми, пов’язані з гібридними війнами та
зобов’язаннями у сфері прав людини», «Боротьба з організованною
злочинністю шляхом полегшення конфіскації незаконних активів»,
«Фармакорезистентний туберкульоз в Європі», «Інтеграція, розширення можливостей
та захист дітей-мігрантів шляхом обов’язкового навчання».
Перебіг пленарних
засідань та засідань робочих органів Асамблеї
23 квітня
2018 року відбулося відкриття Другої
частини сесії ПАРЄ 2018 року. На початку сесії Президент
Асамблеї М.Ніколетті
наголосив, що Парламентська Асамблея має виступати не полем битви для
протистояння, а місцем, де будуються мости між народами та урядами, де
парламентарії з усієї Європи захищають спільні цінності, а саме фундаментальні
права людини, демократії та верховенства права, як конкретні засоби запобігання
конфліктам та підтримання миру на континенті. М.Ніколетті закликав
парламентаріїв дотримуватися принципа верховенства права та боротися з
корупцією.
На початку засідання був затверджений остаточний
порядок денний Другої сесії 2018 року. Члени Асамблеї вирішили провести дебати
за терміновою процедурою з наступних питань: «Подальші дії за доповіддю
незалежного слідчого органу щодо тверджень про корупцію в Парламентській
Асамблеї» та «Копенгагенська декларація: оцінка та подальша діяльність»,
поточні дебати на тему: «Роль Європи в миротворчих ініціативах в Сирії».
Член
української делегації О.Гончаренко
зауважив, що рішення Бюро про відмову від термінових дебатів, запропонованих
Р.Гейлом та іншими членами Асамблеї щодо агресивної політики Російської
Федерації з використанням хімічної зброї в Сполученому Королівстві
Великобританії і Сирії та її агресії в Україні, Молдові та Грузії, було
прийняте лише невеликою більшістю голосів. Він запропонував проголосувати за
розгляд цього важливого питання на засіданні для включення його в порядок
денний. Це питання – найважливіша проблема, з якою має справу Європа: світова
спільнота стала свідками випадків використання хімічної зброї у Великій
Британії та Сирії, агресії в Україні, разом з нелегальними виборами на
окупованій території України, і все це відбулося вперше в історії Ради Європи з
часів Другої світової війни.
В цей день також обговорювався Звіт про діяльність
Бюро та Постійного Комітету. Голова угорської делегації З.Немет акцентував увагу парламентаріїв на тому,
що в Європі зараз війна, і це
– війна між Україною та Російською Федерацією. Він закликав ще раз підтвердити
підтримку територіальній цілісності України і постійно звертати увагу на
тривожні ознаки щодо порушення прав людини та верховенства права в Україні.
Верховенство права та повага до прав людини, включаючи повагу до прав меншин –
не двостороння проблема між Україною та її сусідами, це – багатостороння проблема, а Рада Європи
відіграє тут важливу роль. Україна потребує миру, внутрішньої демократичної
стабільності та дружніх міжнародних сусідів.
Член азербайджанської делегації А.Моллазаде
підкреслив, що після розпаду
Радянського Союзу нові незалежні держави стали об'єктами військових атак,
включаючи територію Азербайджану, Грузії та Молдови, а зараз новою ціллю стала
Україна. Нові незалежні держави зіштовхнулися з новим типом війни –
інформаційною війною, метою якої є створення проблем між західноєвропейськими
організаціями та країнами, які хотіли б бути насправді незалежними, з власною
самостійною політикою.
Заступник
Голови Української делегації С.Соболєв підкреслив,
що період до попереднього звіту про
роботу Бюро та Постійного комітету був
не найкращим для демократії, цінностей Асамблеї, верховенства права.
Зараз є актуальним обговорення та аналіз російської агресії в Україні, Грузії,
Молдові та Сирії, але Бюро та більшість парламентарії відмовилися обговорювати
цю серйозну проблему. Сьогодні було прийнято рішення розглядати питання «Роль
Європи в миротворчих ініціативах в Сирії», але його не можливо розглядати поза контекстом інших країн, які страждають від російської
агресії. Необхідно швидко та конкретно реагувати. В той же час Т.Ягланд
привітав В.Путіна з перемогою на виборах не згадуючи окупацію Криму. Це не
позиція Асамблеї, тому необхідно розробити власну заяву, але це зараз не
можливо.
Член
української делегації Б.Береза
акцентував увагу парламентаріїв на тому, що за останні три роки було прийнято
багато рішень, які засуджують дії Росії в Донбасі та в Криму, і в той час же
було подано три доповіді, в яких були висловлені вимоги, які Росія повинна
виконати. Також було проведено розслідування катастрофи літака рейсу MH17. Але
ніяких дій з боку Росії не було. Все це підтверджує, що Росія не ставиться
серйозно до Парламентської Асамблеї як інституції, що підтримує демократію та
верховенство права в Європі. Діяльність Росії викликає війну в усьому світі, і
Росія ігнорує будь-які рекомендації, вимоги чи резолюції, винесені
Парламентською Асамблеєю. Виникає питання, для чого повертати Російську
делегацію до Асамблеї, якщо Росія ігнорує будь-які рішення Асамблеї?
Член
української делегації С.Кіраль подякував
Президенту Асамблеї М.Ніколетті за його внесок у боротьбу
з корупцією в Асамблеї. Він акцентував увагу парламентаріїв на тому, що за
останні три роки, дуже багато людей захищали проросійську позицію. Ці люди
відкладали прийняття дуже важливих резолюцій щодо російської агресії, завжди
втручалися з поправками і намагалися відвернути Асамблею від її основного
курсу, який базується на міжнародному праві та справжніх цінностях організації.
Член української
делегації О.Гончаренко подякув Голові
люксембурзької делегації А.Брассер за її внесок у
роботу Парламентської Асамблеї за останні 20 років. Він звернув Парламентаріїв
на тому, що потрібно не забувати про головні цінності, які члени Асамблеї мають
захищати. О.Гончаренко також
доніс нформацію від відсутнього на цій сесії члена української делегації М.Джемілєва, який очолює Меджліс
кримськотатарського народу і провів 15 років у радянських в'язницях за свої
політичні погляди, щодо жахливої ситуації в анексованому Криму під час так
званих виборів Путіна. І після цього ми хочемо сказати: «Гаразд. Росія
повертайся»? Відповідно виникає питання, чому наша Організація дозволяє такі
речі?»
Під час вільних дебатів заступник Голови Української делегації С.Соболєв наголосив на необхідності обговорення питання щодо
будівництва Північного Потоку 2, оскільки для його реалізації економічно
зацікавлені країни вкладуть мільярди доларів, і в той же час відмовляться від в
три-чотири рази дешевшого способу транспортування газу через Україну. Це
питання - не економічне, а політичне і пов'язане з «Газпромом» та Російською
Федерацією. Навіть у найважчі часи, взимку 2008-2009 років, коли температура
була від мінус 10⁰С до мінус 15⁰С, Росія вирішила припинити транспортування газу до
України, Україна виконувала всі зобов'язання перед європейськими країнами.
Реалізація цього проекту не дасть Європі енергетичну незалежність, а зробить її
більш залежною від Росії.
24 квітня 2018 року відбулися дебати на тему: «Надзвичайний стан: питання пропорційності відступу від зобов’язань згідно зі статтею 15 Європейської конвенції з прав людини.
Під час дебатів член української делегації К.Усов наголосив, що в Україні має місце відкрита збройна агресія з боку Російської Федерації. У зв’язку з цим були прийняті відповідні заходи, метою яких є забезпечення нормальними умовами всіх, хто страждає від російського нападу на територію України. На окупованих територіях України відсутня свобода пересування, свобода слова, справедливість. Все це – пряма відповідальність Росії, і Асамблея багато разів підкреслювала цей факт. Тому ми закликаємо Росію припинити свою збройну агресію проти України і вимагаємо вивести всі військові сили Росії, які знаходяться на території України, або фінансуються Російською Федерацією.
У цей день із зверненням до
членів Асамблеї виступив Міністр
закордонних справ «колишньої Югославської Республіки Македонія» Нікола
Дімітров.
Також відбулося оголошення премії Приз Європи – 2018.
Цьогорічним переможцем стало місто
Івано-Франківськ. Українське місто здобуло перемогу серед шести міст, які
увійшли до фіналу. Серед фіналістів були: Бамберг і Мюнстер (Німеччина); Сервія
(Італія); Іссі-ле-Муліно (Франція); Сопот (Польща). Місто Івано-Франківськ
отримало перемогу за розвиток міжнародного співробітництва у багатьох сферах,
зокрема в галузі академічної діяльності, оскільки Івано-Франківські
університети тісно співпрацюють з багатьма іншими європейськими університетами.
Місто організовує низку тематичних та святкових заходів, присвячених відзначенню
Дню Європи та Європейському тижню місцевої демократії та славиться своїм
яскравим культурним життям, залучає гостей з усієї Європи у ці заходи.
Члени Асамблеї мали можливість задати питання Генеральному секретарю Ради Європи Т.Ягланду. Відповідаючи на запитання члена української делегації С.Кіраля щодо направленого вітання Президенту Путіну з нагоди його повторного обрання на посаду і без засудження незаконних виборів в Криму, а також захисту прав російських громадян в той час, коли Конституційний суд Росії вирішив не визнавати мандат Європейського суду з прав людини, Т.Ягланд відповів, що після проведення виборів Голови держави у будь-якій з держав-членів РЄ існує практика направляти вітання з нагоди обрання; Комітет міністрів прийняв рішення про те, що анексія Криму є незаконною і Асамблея прийняла ж таке рішення; Верховенство Європейського суду з прав людини відноситься не тільки до Росії, але й до інших країн.
Цього дня також відбулися вибори кандидатів від Чорногорії до
Європейського суду з прав людини, а також дебати на теми: «Зміни клімату та виконання Паризької
угоди» та «Фінансування
терористичної групи ІДІЛ: винесені уроки».
25 квітня 2018 року перед членами Асамблеї із зверненням виступив Міністр закордонних справ Данії, Голова Комітету міністрів Ради Європи А.Самуельсен. Зокрема, він акцентував увагу на тому, що Комітет міністрів у березні схвалив План дій Ради Європи для України на 2018 по 2021 рік. У цьому контексті ситуація не може бути проігнорована в Криму та Сході України. Комітет міністрів неодноразово висловлювався за підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно-визнаних кордонів.
Під час питань
до Міністра закордонних справ Данії член
української делегації О.Гончаренко задав
запитання від Європейської консервативної групи, щодо того, чи погоджується
А.Самуельсен з тим, що будівництво
Північного потоку 2 надасть Росії ще більше можливостей у її боротьбі проти
свобод та прав людини на нашому континенті, враховуючи те, що монопольне становище російської компанії
"Газпром" на європейському газовому ринку є небезпечним інструментом
в гібридній війні, яку веде Росія. А.Самуельсен
відповів, що це питання не підпадає під компетенцію Ради Європи або
Комітету міністрів. Тому він не має жодних коментарів від імені Комітету, а
уряд Данії ще не прийняв ніякого рішення щодо цього питання.
Член української делегації С.Кіраль запитав А.Самуельсена, чи прийшов вже час більш рішуче ставитися до Росії, враховуючи те, що Росія ігнорує діалог з Генеральним секретарем ПАРЄ, оплату фінансового внеску до Організації, а також принизила мандат ЄСПЛ рішенням конституційного суду Росії. А.Самуельсен відповів, що Асамблея зіткнулася з безпрецедентною бюджетною ситуацією та несплатою Російською Федерацією обов'язкового внеску на 2017 рік та першого внеску на 2018 рік. Це дуже серйозне питання та Комітет Міністрів уважно стежить за цією ситуацією і він сподівається, що ця ситуація скоро буде виправлена. Від цього залежить належне функціонування Організації та статус Росії в Організації.
Під час
спільних дебатів на теми «Захист
редакційної незалежності» та «Статус
журналістів у Європі», член
української делегації С.Кіраль наголосив, що політична корупція є основною причиною проблем ЗМІ. В Україні
90% населення отримує інформацію з телевізійних каналів, а телеканали, які
мають найвищі рейтинги, належать лише чотирьом або п'яти особам. Тому потрібно
не тільки закликати, але й пропонувати ефективні механізми для держав-членів,
щоб забезпечити різноманітність засобів масової інформації, незалежність
журналістів та їхню безпеку від переслідувань. Для цього на
загальноєвропейському рівні потрібні відповідні дії.
Під час
дебатів на тему: «Гуманітарні потреби та
права внутрішньо переміщених осіб в Європі» Дж.Ховел (член делегації
Великобританії, в якості доповідача від групи Європейських Консерваторів)
підкреслив, що доповідь з цієї теми включає дві
рекомендації Російській Федерації: зупинити постачання зброї, яка може
створювати проблеми особам, які переміщуються та сприяти доступу гуманітарних
організацій. Ситуація в Україні – найбільш серйозна проблема в Європі, оскільки
в Україні найбільша кількість переміщених осіб.
Член української делегації І.Геращенко акцентувала увагу парламентаріїв
на тому, що після агресії Росії на Донбасі та Криму
понад 1,7 млн. громадян України стали внутрішньо переміщеними особами.
Українська влада зробила все можливе, щоб надати допомогу переселенцям.
Український парламент прийняв низку законів, які визначають
статус переміщених осіб та їхні права на освіту та медичну допомогу. Проте
головні проблеми, що стоять перед внутрішньо переміщеними особами, пов'язані з
житлом та зайнятістю. Україна вдячна своїм партнерам - Європейському Союзу, Організації
Об'єднаних Націй, іншим міжнародним інституціям - за реалізацію проектів з
переселення, а також допомогу в перекваліфікації вимушених переселенців.
В рамках реалізації політичних умов Мінських угод, Україна
має прийняти законодавство про місцеві вибори на тимчасово окупованих
територіях. Ці вибори можуть відбутися лише після виведення російських збройних
сил і зброї з Донбасу, демілітаризації регіону та роззброєння сепаратистів.
Член української делегації В.Вовк наголосив, що беручи до уваги Резолюцію Асамблеї 2198 про гуманітарні наслідки війни в Україні, доповідь про гуманітарні потреби та права внутрішньо переміщених осіб в Європі повністю не відображає суворість гуманітарної катастрофи, яка є наслідком військової агресії в Східній Україні і незаконної анексії Криму. В.Вовк нагадав парламентаріям, що Україна має найбільшу кількість вимушених переселенців в Європі. Всього 4,4 мільйона людей постраждали від поточної агресії Росії, з яких 3,4 мільйони потребують гуманітарної допомоги та захисту.
Існують постійні обмеження доступу гуманітарних організацій на тимчасово окуповані території. Міжнародне співтовариство повинно працювати над тим, щоб забезпечити повний, безпечний та безперешкодний доступ до територій, які знаходяться під російським контролем для всіх гуманітарних організацій та міжнародних місій.
Гуманітарна катастрофа в Україні заслуговує значно більшого рівня політичної уваги та фінансових зобов'язань. Наша Асамблея та Рада Європи ні за яких обставин не повинні забути фактичну причину найбільшої гуманітарної кризи в Європі: військову агресію Росії проти України. Прощення російських гріхів в обмін на російські гроші покладе край Раді Європи як організації, яка базується на цінностях.
Також цього дня відбулися дебати на тему:
«Ситуація в Лівії: перспективи та роль Ради Європи».
26 квітня 2018 року відбулися
дебати за терміновою процедурою: «Подальші
дії за доповіддю незалежного слідчого органу щодо тверджень про корупцію в
Парламентській Асамблеї».
Член української делегації О.Сотник, висловлюючи думку від імені Комітету ПАРЄ з юридичних питань і прав людини, акцентувала увагу парламентаріїв на тому, що виборці очікують від них відповідальності. Прозорість, відповідальність та чесність - це якості, які визначають легітимність парламентаріїв. Комітет має кілька коментарів до доповіді, які, в основному, стосуються політичної відповідальності та необхідності діяти відповідно до принципів та стандартів Ради Європи.
Член української делегації С.Кіраль, в якості представника Європейської консервативної групи, наголосив, що Рада Європи була, є, і буде головною організацією в Європі, метою якої є запобігання міждержавному насильству, деградації суспільства, жорстокості та варварства, які неодноразово мали місце у 20 столітті. Ми повинні залишатися об'єднаними, незважаючи на будь-які спроби дискредитувати нашу Організацію, чи то корумпованими діями окремих членів або скоординованими кампаніями цілих держав-членів. С.Кіраль закликав парламентаріїв працювати над зміною правил процедури, щоб бути більш відповідальними в майбутньому.
Член
української делегації Л.Ємець звернув
увагу на те, що корупція – страшне захворювання для будь-якої країни. Якщо їй
дозволять розвиватися безконтрольно, то дуже скоро не буде жодного законного
судового рішення чи уряду в країні. Всі державні інституції будуть для власних
громадян ні до чого, бо вони будуть знати, що будь-яку позицію чи рішення можна
придбати, якщо хтось має достатньо грошей. Крім того, будь-який зовнішній ворог
може легко зруйнувати чи підкорити державу, ослаблену корупцією. Беручи той факт, що на цей день ми
розслідуємо корупцію в Парламентській асамблеї Ради Європи, ця проблема вийшла
далеко за межі окремих суб'єктів міжнародної спільноти і її потрібно ретельно
вирішувати.
Член української делегації О.Гончаренко
наголосив, що на його думку не всі
імена, причетні до корупції, були згадані
в доповіді і що ця корумпована група все ще працює в Асамблеї. Їх
наступна мета - повернути Росію до Асамблеї без жодних санкцій. Вони будуть
використовувати будь-які механізми для досягнення власних цілей. О.Гончаренко
закликав парламентаріїв були обережними. Коли нам будуть казати: "Ми
повинні змінити правила. Нам потрібний міжпарламентський діалог», маємо не
забувати історію з П.Аграмунтом та звітом про корупцію в Парламентській
Асамблеї.
Член
української делегації С.Власенко
підкреслив, що корупція іноді може бути використана як форма гібридної війни
однією державою-членом Ради Європи проти іншої, так само, як і для втручання у
вибори, і це є абсолютно неприйнятним. Головне питання - це відповідальність.
Необіхдно карати тих, чия участь у корупції підтверджена слідчими органами.
Парламентарії знайомі з ситуацією, коли деякі країни ігнорують резолюції
Асамблеї. Необхідно почати з самих себе: необхідно почати виконувати наші
рішення проти тих членів, чия участь у корупції була підтверджена органом
розслідування та рішенням Комітету з правил процедури, імунітетів та
інституційних справ. Ми повинні бути обережними, оскільки ми не судовий орган,
і ми не маємо юридичних інструментів, але коли це очевидно, ми повинні
дотримуватися обов'язків – політичних, дисциплінарних або будь-яких інших
видів. С.Власенко закликав парламентаріїв до дій.
Заступник Голови Української делегації
С.Соболєв наголосив, що корупція – проблема не національна, це проблема для
всього світу. Після місяців роботи розслідівання у межаж ПА, маємо 198 сторінок
фактів, і лише одне ім'я підозрюваного. Цього недостатньо. С.Соболєв висловив
сподівання, що цього року ми зможемо зупинити
корупцію в ПАРЄ, бо, згідно з Кодексом
поведінки, ми робимо електронні декларації, і всі подарунки, готелі та послуги
повинні бути внесені в електронну декларацію. Основна ідея, зупинки корупції -
не тільки в цій будівлі ПАРЄ, але і в усьому світі.
Член української делегації Б.Береза наголосив,
що факти у звіті показують, що наші структури
зазнають впливу, і якщо не буде покарання, це ще більше дискредитує
Парламентську асамблею та наші установи. Звіт має стати початком процесу
очищення, а не нових приховувань. Щоразу, коли виникає питання про корупцію,
згадується Росія, а Парламентська Асамблея просто закриває на це очі. Деякі
парламентарії хочуть повернути Росію до Парламентської Асамблеї. Вони
мотивовані шляхетними цілями, хоча Росія порушує всі свої угоди, не реалізує
жодних резолюцій, ігнорує права людини і фактично руйнує європейську
демократію, у тому числі через своїх лобістів. Можливо, члени Асамблеї мають
визнати, що Росія справді впливає на події не тільки тут, але і в Європейському
Парламенті та інших установах.
Член української делегації І.Геращенко акцентувала увагу парламентаріїв на тому, що українська делегація високо оцінює антикорупційні ініціативи Асамблеї. Тому потрібно звільнити Асамблею від політиків, які її руйнують, а також представників секретаріату, які порушили етичні норми. Асамблея повинна відновити свої основні принципи доброго поводження. Корупція, хабарництво та шантаж сьогодні є складовою частиною гібридної війни. Всі ці методи дуже добре працюють у Парламентській асамблеї Ради Європи. Ось чому результатом цих дебатів має бути не тільки засудження винуватців, але і покладення на них відповідальності. Ключовим питанням для репутації Організації та наших політичних груп є залучення до нашого електорату повідомлення про те, що керівництво, звинувачене у порушенні етичних норм та основних принципів Асамблеї, несе відповідальність і ми маємо зробити все можливе, щоб попередити та виключити корупцію.
Під час поточних дебатів на тему: «Роль Європи в миротворчих ініціативах в Сирії» член української делегації Б.Береза, виступаючи від Групи Європейської народної партії, зазаначив, що європейські ЗМІ регулярно повідомляють про вбивство цивільних осіб в Сирії. Війна починає набувати глобального характеру. Все що відбувається в Сирії перебуває поза межами верховенства права. Потрібно покарати всіх винних осіб.
Член
української делегації С.Власенко наголосив,
шо катастрофа, гуманітарна катастрофа, війна,
міграційна криза, внутрішні переселенці, вбивства, хімічна зброя - це слова,
пов'язані з війною в Сирії. Однак є ще одне слово, пов'язане з війною в Сирії:
безкарність. Асамблея відреагувала, коли троє парламентаріїв з різних
політичних груп спонтанно відвідували Сирію та підтримали Асада. Це мало ефект.
Тому ми повинні реагувати так само, використовуючи всю нашу владу, щоб
припинити війну в Сирії та зупинити безкарність.
Член української
делегації І.Геращенко акцентувала увага на тому, що Російська Федерація
намагається послабити Європейський Союз і створює нові проблеми економічної
безпеки. Україна співчуває та розуміє населення
Сирії, ця катастрофічна війна призела до гуманітарної трагедії. Протягом
чотирьох років Україна та її громадяни є жертвами гібридної війни. У Сирії
Російська Федерація використовує хімічну зброю. Ми не можемо припинити вбивство
мирних жителів. Ми повинні посилити наші санкції проти Росії; інакше нам
доведеться взяти на себе відповідальність і сказати, що ми не можемо захистити
українських дітей від вбивств.
Член
української делегації О.Гончаренко наголосив,
що в Сирії жахлива катастрофа, яку світ не зміг поки що зупинити. Все це
відбувається через покровителя режиму Асада - Путіна. О.Гончаренко також
поінформував членів Асамблеї про діяльність Голови комітету у закордонних
справа Думи Російської Федерації і його присутність в Асамблеї на цій сесій, незважаючи
на те, він знаходиться під санкціями Європейського Союзу, Сполучених Штатів
Америки та Канади.
Під час дебатів на тему: «Правові проблеми, пов’язані з гібридними війнами та зобов’язаннями у сфері прав людини» член української делегації С.Власенко підкреслив важливість теми гібридої війни. Гібридна війна – нове явище. Зараз є перша спроба серйозно обговорити це важливе явище. Гібридна війна складається з невійськової діяльності в поєднанні з кібер-атаками, кампаніями дезінформації, фальшивими новинами та втручанням у вибори, вона також приймає інші форми. Він висловив думку, що ці форми проявляються щороку, а також будуть нові. Асамблея повинна стежити за проблемою і послідовно та постійно боротися з нею. Необіхдно відслідковувати події та вживати суворі заходи протидії у цій сфері.
Під час дебатів на
тему: «Боротьба з організованною злочинністю шляхом полегшення конфіскації
незаконних активів» член української делегації С.Кіраль поінформував членів
Асамблеї, що сьогодні існують сучасні кримінальні мережі в різних регіонах. В
Україні та інших країнах, більшість реформ провокують сильний спротив та
вимагають активного залучення міжнародних організацій. Тому на міжнародному
рівні потрібно зосередити увагу на державах з великими інституціями та сприяти
боротьбі з організованною злочинністю.
Цього дня
також відбулися дебати за терміновою процедурою «Копенгагенська декларація: оцінка та подальша діяльність».
27 квітня 2018 року під час дебатів на тему: «Фармакорезистентний туберкульоз в Європі» член української делегації С.Кіраль виступив перед членами Асамблеї з доповіддю. Він наголосив, що небезпека туберкульозу полягає в необережності пацієнтів, недоліку звичайних систем раннього виявлення цієї хвороби, відсутності профілактичних заходів, недостатнього фінансування розвитку нових препаратів та повільного переходу до нових методів лікування, орієнтованих на пацієнта.
Проблема туберкульозу буде центром уваги у вересні 2018 року, коли Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проведе зустріч на високому рівні з цього питання.
У представленій доповіді рекомендується державам-членам РЄ забезпечували ефективну діагностику кожного хворого на туберкульоз та доступ до відповідного лікування/догляду, включаючи психо-соціальну підтримку; надавати послуги, орієнтовані на людей; інвестувати в засоби раннього виявлення хвороби та дослідження нових препаратів, вакцин та нових методів діагностики.
В цей день також відбулися дебати на тему: «Інтеграція, розширення можливостей та захист дітей-мігрантів шляхом обов’язкового навчання», а також відбулося продовження обговорення звіту про роботу Бюро та Постійного комітету.
Зустрічі,
інші заходи
24 квітня 2018 року відбулося оголошення премії Приз Європи – 2018. Цьогорічним переможцем стало місто Івано-Франківськ. Українське місто здобуло перемогу серед шести міст, які увійшли до фіналу.
Члени
української делегації провели
захід на тему: «Північний потік 2 та російський газ: інструменти гібридної
війни».
А також члени української делегації провели робочі зустрічі з Постійними делегаціями Федеративної Республіки Німеччини, Французької Республіки, Королівства Данії, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у ПАРЄ. Під час цих зустрічей сторони обговорили наслідки впливу Російської Федерації на європейську спільноту у разі будівництва Північного потоку 2, а також низку питань двосторонніх взаємовідносин і питання взаємопідтримки в рамках ПАРЄ.
Корисні посилання
1. Фотографії з Другої частини сесії 2018 року ПАРЄ доступні за посиланням:
http://media-gallery.coe.int/search/keyword?thes=30&word=1428&lang=en_US
2. Текстові записи дебатів англійською мовою доступні за посиланням: