ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Третьої частини сесії ПАРЄ 2018 року

(м. Страсбург, 25-29 червня 2018 року)

Загальна інформація

У роботі Третьої частини сесії ПАРЄ 2018 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.І.Ар’єв (Голова делегації), Г.В.Логвинський (заступник Голови делегації), С.В.Соболєв (заступник Голови делегації), І.В.Геращенко, С.В.Власенко, О.О.Гончаренко, Л.О.Ємець, М.М.Іонова, А.Я.Лопушанський, О.С.Сотник, П.Я.Унгурян. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.М.Колісниченко, заступник керівника відділу Управління Я.А.Жиденко, головний консультант Управління Є.П.Козаченко.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: «Вибори Президента Асамблеї», «Зміни у складі комітетів», «Звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету», «Вибори судді Європейського суду з прав людини», «Спостереження за достроковими президентськими виборами в Азербайджані (11 квітня 2018 року)», «Гуманітарна ситуація біженців в сусідніх із Сирією країнах», «Захист правозахисників у державах-членах Ради Європи», «Нові обмеження щодо діяльності неурядових організацій (НУО) у державах-членах Ради Європи», «Екстериторіальна обробка заяв про надання притулку та створення безпечних притулків для біженців за кордоном», «Вплив на права людини «зовнішнього виміру» політики ЄС щодо надання притулку та міграції: подалі від очей – із серця геть?», «Переслідування представників ЛГБТІ в Чеченській Республіці (Російський Федерації)», «Забезпечення балансу між вищими інтересами дітей та необхідністю збереження сімей разом», «Примусове одруження в Європі», «Навмисне знищення та незаконна торгівля культурною спадщиною», «Розширення можливостей жінок в економіці».

Перебіг пленарних засідань та засідань робочих органів Асамблеї

25 червня 2018 року засідання літньої сесії відкрив найстарший Віце-Президент Асамблеї Сер Р.Гейл.

Цього дня було обрано 32-го Президента Асамблеї. Ним стала Л. Морі Паск’є (Швейцарія; група соціалістів, демократів та зелених). Під час своєї першої промови в якості Президента, вона наголосила на необхідності збереження цінностей Ради Європи та закликала всіх членів Асамблеї сприяти становленню миру в світі. Також вона запевнила, що під час її головування Асамблея продовжуватиме боротьбу з корупцією для відновлення авторитету та досягнення прозорості.

Одним з Віце-президентів Асамблеї було обрано М.Ніколетті від Італії.

В цей день було затверджено остаточний порядок денний Літньої частини сесії 2018 року ПАРЄ. Повноваження нових членів Асамблеї та їх заступників, а також зміни у складі комітетів були затвердженні без зауважень парламентаріїв. Члени Асамблеї підтримали пропозицію Бюро щодо проведення дебатів за терміновою процедурою на теми: «Загрози здоров’ю та життю українських в’язнів в Російській Федерації та окупованому Криму», а також «Міжнародні зобов'язання держав-членів Ради Європи: захист життя в морі".

Під час обговорення Звіту про діяльність Бюро та Постійного комітету Голова української делегації В.Ар’єв привітав Л. Морі Паск’є з її обранням на посаду. Також він зазначив, що під час засідань Ad hoc комітету делегати все частіше обговорюють виконання вимог Росії, а не реформу Асамблеї в цілому. Він наголосив на необхідності знищення корупції в Асамблеї, адже деякі парламентарії закривають очі на порушення прав людини в обмін на певні послуги. Це знищує Асамблею. Російська Федерація використовує проти Асамблеї інструменти фінансового тиску. Росія повинна відповідати вимогам Ради Європи і в першу чергу, ми повинні примусити її виконувати зобов'язання, які вона взяла на себе, вступивши в Організацію. В.Ар’єв підкреслив, що він погоджується з Й. Лідделл-Грейнджером в тому, що в той час коли ми намагаємося зрозуміти, чи в Організації достатньо коштів на такі речі, як комітетські документи в Асамблеї, організовуються розкішні прийняття. Парламентаріям потрібно вирішити у якому напрямку далі рухатися: або мати фінансову кризу і дотримуватися цінностей Організації, або мати кризу цінностей через проблеми з доходами.

Член української делегації О.Гончаренко також привітав Л. Морі Паск’є з її обранням на посаду та закликав всіх парламентаріїв не забувати про цінності Асамблеї, оскільки її було створено для захисту прав людини та верховенства права. Акцентуючи увагу на правах людини, він звернув увагу парламентаріїв на проблему українських в’язнів (більше 70 осіб), які утримуються на територіях незаконно окупованому Криму, Донбасу та в Російській Федерації. О.Гончаренко подякував Бюро та всім членам Асамблеї за згоду на проведення термінових дебатів з цього питання. Він також наголосив, що кожен член Асамблеї може зробити додатковий внесок для порятунку більше 70 осіб шляхом звернень до російських Послів в своїх країнах, обговорення цього питання в національних парламентах.

О.Гончаренко поінформував, що парламент України у тісній співпраці з Венеціанською комісією прийняв закон про створення антикорупційного суду. Цей суд буде унікальним і специфічним для України. Це відображає бажання України боротися з корупцією. Він також закликав членів Асамблеї докласти максимум зусиль у боротьбі з корупцією та порушеннями прав людини.

Також в цей день відбулися дебати на тему: «Спостереження за достроковими президентськими виборами в Азербайджані (11 квітня 2018 року)».

Під час звернення від Комітету міністрів, перед парламентаріями виступила Міністр закордонних справ та європейських справ Хорватії, Голова Комітету міністрів Ради Європи М. Пейчинович-Бурич. Щодо питання України, вона висловила сподівання щодо необхідності досягнення відчутного прогресу у виконанні Мінських угод та у встановленні стійкого припинення вогню на Сході України. За її словами проблема політичних в'язнів та обміну заручниками повинні бути головними під час переговорів між сторонами.

26 червня 2018 року відбулися вибори судді від Сан Маріно до Європейського суду з прав людини. За результатами виборів Г.Фелічі отримав абсолютну більшість голосів та був обраний суддею ЄСПЛ на термін у дев'ять років.

Під час свого звернення до Асамблеї Прем’єр-міністр Хорватії А.Пленкович наголосив на важливості цінностей Ради Європи та закликав всі держави члени виконувати в повній мірі зобов’язання, які вони взяли на себе вступивши в Організацію, включаючи фінансові. Він також висловив підтримку у проведенні запланованих заходів для посилення авторитету Європейського суду з прав людини, його прецедентної практики. А.Пленкович акцентував увагу парламентаріїв на тому, що всі держави-члени мають також в повній мірі виконувати рішення ЄСПЛ. Прем'єр-міністр у своєму виступі згадав про пріоритети своєї країни в рамках головування Хорватії в Комітеті Міністрів Ради Європи, а саме: боротьба з корупцією, захист національних меншин, сприяння децентралізації та захист культурної спадщини. Також А.Пленкович наголосив, що Хорватія буде підтримувати територіальну цілісність України та зусилля України у проведенні проєвропейських реформ.

Голова української делегації В.Ар’єв запитав Прем’єр-міністра про його думку щодо можливих наслідків фінансового шантажу з боку Російської Федерації, коли вищий чиновник Організації не змушує Російську Федерацію виконувати її зобов'язання, як члена Ради Європи, а замість цього намагається переконати Парламентську Асамблею повернути її до ПАРЄ.

Прем’єр-міністр Хорватії А.Пленкович відповів, що він знайомий з ситуаціями щодо не участі Росії в Парламентській Асамблеї з 2014 року та війни в Україні. Він висловив сподівання, що нещодавній візит Генерального Секретаря РЄ до Москви був спробою вирішити цю проблему і визначити подальші дії, особливо враховуючи фінансові наслідки рішення Росії не сплачувати внесок до бюджету Ради Європи. На думку А.Пленковича необхідно розглянути причини цієї проблеми. Щодо ситуації в Україні він зазначив, що Донецька та Луганська області були частково реінтегровані, а ситуація в Криму практично не змінилася. Тому необхідно розглядати ситуацію з комплексної точки зору, яка включає повагу до територіальної цілісності України.

Цього ж дня Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд відповідав на запитання членів Асамблеї. Член української делегації О.Гончаренко подякував Т.Ягланду за його клопотання до Путіна про звільнення українського кінорежисера Олега Сенцова та поінформував, що у відповідь на його клопотання 26 червня 2018 року прес-секретар Путіна заявив, що відповідно до російського законодавства, О. Сенцова не може бути звільнено на цій підставі. У зв’язку з цим О.Гончаренко запитав Т.Ягланда про те, що він буде робити для захисту прав і свобод не тільки О. Сенцова, але й більш ніж 70 українських політв'язнів, які незаконно утримуються на територіях Російської Федерації, окупованого Криму та Донбасу. А також О.Гончаренко поцікавився, чи піднімав Т.Ягланд питання про українських політв'язнів під час особистої зустрічі з Президентом Російської Федерації?

Т.Ягланд відповів, що мав декілька зустрічей у Москві минулого тижня, з Міністром закордонних та омбудсменом в Російській Федерації. За його словами зараз проходять зустрічі омбудсменів України та Росії, і вони обговорюють ситуацію щодо полонених. Ця зустріч була його пропозицією.

Він підтвердив, що підіймав питання про О. Сенцова під час своїх зустрічей у Москві, і сказав, що в разі необхідності буде використовувати своє право на прохання про його помилування з гуманітарних міркувань. Також він підіймав питання про інших ув’язненних з обох сторін. На його думку необхідно, щоб обидві сторони докладали зусилля для зменшення напруженості та припинення будь-якої війни: війни словами, зброєю чи гібридною війною.

Голова української делегації В.Ар’єв запитав Т.Ягланда, чому багато громадян Росії працюють в політичному департаменті РЄ, незважаючи на те, що Росія не внесла свій внесок до Ради Європи, а також чому, будучи проінформованим про корупцію в Асамблеї після зустрічі з А.Мамедовим нічого не було зроблено та чи є запис і протокол цієї зустрічі, оскільки доповідь слідчої комісії дає абсолютно іншу інформацію про цю історію.

Т.Ягланд відповів, що жоден із співробітників Секретаріату Ради Європи не працює на користь іншої країни – співробітники мають паспорти країн з яких вони прибувають і вони мають право працювати в Раді Європи і на Раду Європи. Щодо записів Т.Ягланд сказав, що Асамблея призначила слідчу комісію, яка зробила свою доповідь, і те, що він сказав, написано в ній. За його словами, якщо комісія вважала би за необхідне розслідувати далі це питання, то вона це би зробила.

Заступник Голови делегації Г. Логвинський під час дебатів на тему: «Захист правозахисників у державах-членах Ради Європи» наголосив, що правозахисники стають об’єктами нападу та насильства. Боротьба проти захисників може ховатися за різними масками, а саме: політичними, правоохоронними та бізнес інтересами. Є випадки, коли правозахисники та адвокати переслідуються через їхні звернення до судової влади та навіть до Європейського суду з прав людини. Члени Асамблеї мають продовжувати стежити та притягати до персональної відповідальності осіб, які порушують основні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини та іншими міжнародними актами.

В цей день також відбулися вільні дебати під час яких парламентарії обговорили поточні питання, які не були включенні до порядку денного сесії. Під час цих дебатів член української делегації П.Унгурян поінформував парламентаріїв про релігійні переслідування на окупованих територіях України - Донбасу та Криму, а також про те, що Комісія Сполучених Штатів Америки з міжнародної релігійної свободи знову назвала Росію країною, яка викликає особливе занепокоєння через переслідування віруючих на окупованих територіях Криму та сходу України. Візит комісії до України у грудні 2017 року підтвердив, що російська влада на окупованій території Криму систематично порушує права всіх релігійних конфесій, за винятком Московського патріархату. Найбільш часто використовуваними формами дискримінації є штрафи, судові покарання, переслідування, викрадення та навіть катування. Він також поінформував, що війна на сході України вже забрала понад 6000 життів, і майже 1 мільйон громадян були змушені залишити своє житло. Багато людей втекли через свої релігійні переконання, оскільки російські бойовики називали їх зрадницькими членами сект і шпигунами. У доповіді комісії зазначається, що окупаційна влада Донецької та Луганської областей залишаються глибоко ворожими до релігійних груп, які не входять до складу Російської православної церкви.

Також в цей день відбулися дебати на тему: «Гуманітарна ситуація біженців в сусідніх із Сирією країнах».

Голова української делегації В.Ар’єв та секретар української делегації Б.Колісниченко взяли участь у роботі спеціального комітету (ad hoc committee) ПАРЄ. За словами В.Ар’єва Російська Федерація сподівалася на швидке повернення до Асамблеї завдяки цьому комітету, але її не повернули. Проте, небезпека залишається, оскільки всі пропозиції, в тому числі ті, на втіленні яких наполягає РФ, були надіслані в Бюро ПАРЄ для прийняття подальших кроків. Остаточно все вирішиться голосуванням в залі ПАРЄ не раніше ніж через півроку.

27 червня 2018 року відбулися дебати на тему: «Нові обмеження щодо діяльності неурядових організацій (НУО) у державах-членах Ради Європи». Під час цих дебатів член української делегації О.Сотник акцентувала увагу парламентаріїв на тому, що вони отримували протягом минулого року велику кількість листів від різних НУО, в яких ці організації розповідали про утиски з боку органів влади. Вона наголосила що Рада Європи є однією з головних організацій, яка повинна стежити за інтересами НУО та захищати їх, оскільки проблема НУО – глобальна. Протягом останніх п'яти років понад 60 країн прийняли закони, що обмежують діяльність неурядових та громадських організацій. О.Сотник закликала парламентаріїв працювати разом та використовувати юридичні та політичні інструменти для захисту їх прав.

Під час свого звернення до Асамблеї Прем’єр-міністр Словацької Республіки П.Пеллегріні наголосив, що необхідно неухильно виконувати рішення, прийняті Організацією, відповідно до правил, узгоджених усіма державами-членами. Розглядаючи корупцію як рак суспільства, він наголосив, що в боротьбі за збереження та відновлення довіри громадян до верховенства права, нашими партнерами є незалежні та діючі інститути, активне громадянське суспільство та незалежні ЗМІ. На його думку Рада Європи відіграє головну роль у цій боротьбі, оскільки місія Ради Європи - сприяти і захищати права людини в Європі. Щодо України П.Пеллегріні підкреслив, що високо цінує результати попередніх реформ в Україні. В той же час він наголосив на необхідності продовження проведення цих реформ, ефективного впровадження нового законодавства та забезпечення реформ сталого розвитку. Словацька Республіка підтверджує свою відданість у наданні Україні допомоги та підтримки в процесі реформ, включаючи її поступовий прогрес у реформуванні відповідно до стандартів Європейського Союзу. Також він акцентував увагу парламентаріїв на тому, що постійне насильство на Сході України та заморожені конфлікти в Грузії, Придністров'ї та Нагорному Карабаху, суперечать міжнародному праву і демонструють відсутність саме політичної волі для їх вирішення.

Після дебатів щодо міграції та кризи пов’язаної з біженцями на теми: «Екстериторіальна обробка заяв про надання притулку та створення безпечних притулків для біженців за кордоном», «Вплив на права людини «зовнішнього виміру» політики ЄС щодо надання притулку та міграції: подалі від очей – із серця геть?», «Міжнародні зобов'язання держав-членів Ради Європи: захист життя в морі» (за терміновою процедурою), було прийнято рішення, що держави-члени Ради Європи повинні завжди ставити на перше місце питання захисту людського життя під час спасіння в морі.

За результатами дебатів на тему: «Переслідування представників ЛГБТІ в Чеченській Республіці (Російській Федерації)», ПАРЄ закликала Російську Федерацію дозволити провести міжнародне незалежне розслідування ситуації, щодо переслідування представників ЛГБТІ в Чеченській Республіці, якщо таке розслідування не буде проведено на національному рівні. Незважаючи на те, що переслідування, які характеризувалися систематичною та широкомасштабною дискримінацією та насильством щодо представників ЛГБТІ, припинилися в 2017 році, але їх наслідки досі відчутні.

28 червня 2018 року відбулися важливі дебати для України за терміновою процедурою на тему: «Українські громадяни, затримані Російською Федерацією як політичні в'язні». Доповідь була презентована Е.Зінгерісом (Литва, ЄНП).

Заступник Голови делегації Г. Логвинський наголосив, що кожну сесію парламентарії збираються в цій Асамблеї, задають питання про Російську Федерацію, обговорюють ситуацію в Україні та незаконно окупованому Криму та приймають багато резолюцій з цих питань, але нічого не змінюється. Російська Федерація не зробила нічого з того, що Асамблея виклала у своїх резолюціях. Тому у нього виникають питання: «Як можна говорити про повернення до Асамблеї країни, яка дозволяє такі порушення? Яка цінність людського життя? Чи може членський внесок до бюджету однієї держави в Раду Європи коштувати більше, ніж життя невинної людини?»

Член української делегації І.Геращенко проінформувала, що останні три роки представляє України в гуманітарній групі, яка працює в Мінську. За цей час цій групі вдалося звільнити понад 200 в’язнів, які були затримані на окупованих територіях, але серед них було лише три з Кремля. Деякі українці, які залишилися на окупованих територіях Донбасу та Криму, також стали полоненими Кремля. Цих людей катують і ґвалтують. В даний час чотири ув’язнені оголосили голодування. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини знаходиться поруч із в'язницею, в якій утримується О.Сенцов та інші полонені, але її не допускають до в'язниці, незважаючи на угоду між президентами України та Росії. І.Геращенко ще три місяці тому, в контексті роботи мінської гуманітарної групи, запропонувала Російській Федерації погодитися на обмін 23 російськими в'язнями, але Росія до цих пір не відповіла на цей запит. І.Геращенко наголосила, що якщо Асамблеї не вдасться забезпечити звільнення всіх політичних в’язнів, то їхнє довічне ув’язнення, а у гіршому випадку смерть, буде на совісті парламентаріїв.

Член української делегації О.Сотник акцентувала увагу парламентаріїв на незаконно ув'язненному полоненому О.Сенцові, який знаходиться в тюрмі в Російський Федерації. Він голодує вже 44 дні і єдиною умовою її припинення є звільнення всіх українських в'язнів Кремля. Беручи до уваги, що Президент В.Путін не зважає на думку своїх громадян, це не буде досягнуто без сильного міжнародного тиску і це єдиний спосіб зберегти життя О.Сенцова та інших ув'язнених. О.Сотник закликала всіх членів Парламентської асамблеї обговорити цю проблему в своїх парламентах.

Член української делегації М.Іонова наголосила, що за останні чотири роки Російська Федерація, як держава-агресор, щоденно вчиняє злочини проти громадян України, використовуючи катування та психологічний тиск на незаконно затриманих та засуджених громадян України на територіях Російської Федерації, в Криму та на тимчасово окупованих територіях. Громадська організація "Крим СОС" задокументувала понад 180 випадків нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження, у тому числі 55 випадків тортур проти громадян України. В той же час Служба безпеки України зафіксувала понад 1000 випадків катувань на окупованих територіях, включаючи Крим та Донбас. М.Іонова акцентувала увагу на тому, що всі парламентарії повинні пам'ятати, що людське життя має найвищу цінність у нашій Асамблеї та на всьому європейському континенті.

Заступник Голови Української делегації С.Соболєв наголосив, що в Асамблеї обговорюється не тільки випадок О.Сенцова та інших ув’язнених, а обговорюється те, що потрібно зробити, щоб зупинити новий фашизм у Європі та в світі. С.Соболєв акцентував увагу парламентаріїв на тому, що події в Луганській та Донецькій областях України підпадають не під юрисдикцію ЄСПЛ, а мають розглядатися в Гаазі.

Голова української делегації В.Ар’єв проінформував парламентаріїв про останні новини від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Л.Денісової. В цей момент вона знаходиться біля в’язниці, де ув’язнений О.Сенцов, і їй не надаюсь доступу до нього, проте Уповноважений з прав людини в Російській Федерації Т.Москалькова спокійно зайшла до в’язниці, пройшовши повз Л.Денісової. В.Ар’єв звернувся до Комісара Ради Європи з прав людини Д.Міятович, щоб вона особисто відвідала українських політичних в'язнів у Росії. Також В.Ар’єв подякував Генеральному секретарю Т.Ягланду за клопотання про помилування О.Сенцова, але висловив здивування, чому тільки це клопотання було лише за одну особу, оскільки О.Сенцов пішов на голодування за звільнення всіх українських в'язнів, а не тільки самого себе. В.Ар’єв закликав Генерального секретаря шукати можливості звільнення всіх українських в'язнів. Голова української делегації також наголосив, що Україна не має російських політв’язнів та зауважив, що єдиною політикою Росії є агресія, незаконні військові маневри, тероризм та вбивство українців. Незважаючи на це ми готові обміняти російських злочинців на українських політичних в'язнів, щоб врятувати життя українців.

Член української делегації П.Унгурян наголосив, що парламентарії мають об’єднати всі свої зусилля, щоб звільнити українських громадян, журналістів і правозахисників, таких як Сенцов, Кольченко, Балух, Сущенко, Асєєв, Глондар, Пантюшенко та багато інших. П.Унгурян закликав Комісара Ради Європи з прав людини Д.Міятович забезпечити звільнення цих ув'язнених.

Член української делегації Л.Ємець наголосив, що пройшло більше чотирьох років з моменту вторгнення Російської Федерації в Україну. Російська Федерація використовувала безліч нелегальних і нелюдських методів для того, щоб Україна перебувала під його контролем. Одним з таких методів є викрадення та незаконне затримання українських громадян з метою набуття політичного важеля та залякування будь-кого, хто наважиться виступити проти Росії. Будь-який громадянин України, який відвідує Росію чи окупований Крим, перебуває під постійною загрозою звинувачення в тероризмі чи інших злочинах та кинутий у в'язницю. В'язні піддаються нелюдському та такому, що принижує гідність, поводженню, а також катуванню.

За результатами цих дебатів була прийнята Резолюція, якою Асамблея закликала Російську Федерацію звільнити українських політичних в’язнів "без подальших затримок" та забезпечити повне дотримання прав цих осіб. Асамблея взяла на себе зобов'язання продовжувати спостерігати за ситуацією в області прав людини в окупованому Криму та стежити за ситуацією "українських політичних в’язнів, затриманих Російською Федерацією».

Також цього дня перед членами Асамблеї виступив Міністр закордонних та європейських справ Люксембургу Ж.Ассельборн. Він наголосив, що для забезпечення надійного то захищеного майбутнього Ради Європи, необхідно поважати «ефективну багатосторонність» - тобто процес пошуку рішень, належним чином дотримуючись міжнародного права. Він сподівається що для всіх держав-членів Організації «ефективна багатосторонність» - права, які включають участь в виборах ключових посадовців Організації та колективні зобов’язання, серед яких сплата своєї частини внеску до бюджету Організації, повага і виконання рішень ЄСПЛ і добросовісна співпраця з органами Ради Європи.

Під час дебатів на тему: «Забезпечення балансу між вищими інтересами дітей та необхідністю збереження сімей разом» член української делегації П.Унгурян наголосив, що інтереси дітей повинні бути головним акцентом у всіх діях парламентарів, коли питання стосуються дітей

та захищатися у відповідності до Конвенції ООН про права дитини. Діти мають право бути захищеними від будь-яких видів насильства, зловживань та бездоглядності, але вони також мають право не бути відокремленими від своїх батьків проти своєї волі, за винятком випадків, коли це є абсолютно необхідним та у їхніх інтересах. Системи соціального захисту дітей в кожній країні мають бути відкритими та прозорими.

За результатами дебатів на тему: «Примусове одруження в Європі» парламентарії прийняли Резолюцію, якою закликають держави-члени включити в свою національну політику комплекс заходів для запобігання та боротьби з насильством щодо жінок, захисту жертв та судового переслідування злочинців, причетних до примусових одружень, а також передбачити кримінальне покарання за примусові шлюби.

29 червня 2018 року відбулося засідання Бюро Асамблеї під час його розглядалася доповідь Ad hoc комітету Бюро щодо ролі та місії парламентської асамблеї. Голова української делегації В. Ар'єв виступав проти пропозиції щодо підготовки доповіді Комітетом ПАРЄ з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ щодо внесення змін до Правил процедури Асамблеї до 4-ї частини сесії 2018 року ПАРЄ і запропонував поставити її на голосування, адже, на його думку, такі концептуальні рішення не можна приймати поспіхом. Проте пропозиція отримала підтримку більшості присутніх (8 за, 5 проти) і таким чином була прийнята.

Цього ж дня Віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи В.Ар’єв головував на засіданні Парламентської Асамблеї під час дебатів на теми: «Навмисне знищення та незаконна торгівля культурною спадщиною» та «Розширення можливостей жінок в економіці».

В цей день також відбулося продовження обговорення «Звіту про діяльність Бюро та Постійного комітету». Під час обговорення В.Ар'єв запропонував відправити назад до Бюро на доопрацювання пропозицію про підготовку доповіді Комітетом ПАРЄ з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ щодо внесення змін до Правил процедури Асамблеї до 4-ї частини сесії 2018 року ПАРЄ, проте Асамблея його пропозицію не підтримала. Таким чином вже в жовтні цього року Комітет ПАРЄ з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ представить доповідь щодо реформи Асамблеї.

Зустрічі, інші заходи

27 червня 2018 року відбувся захід на тему: «Колонізація Криму як кремлівський неоімперський політичний інструмент», організований членом української делегації М.Джемілєвим та народним депутатом України, Головою Меджлісу кримськотатарського народу Р.Чубаровим.

Корисні посилання

1. Фотографії з Третьої частини сесії 2018 року ПАРЄ доступні за посиланням:

http://media-gallery.coe.int/search/keyword?thes=30&word=1442&language=en_US

2. Текстові записи дебатів англійською мовою доступні за посиланням:

http://assembly.coe.int/ASP/Doc/nwCRListingSession_EN.asp?IDSession=201806&Submit=Search