Звіт

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у роботі Двадцять четвертої щорічної сесії Парламентської

асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

(5- 9 липня 2015 року, м. Гельсінкі,

Фінляндська Республіка)

5 – 9 липня 2015 року у м. Гельсінкі (Фінляндська Республіка) відбулося засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ, тема якого –«Пам’ятаючи про принципи Гельсінського заключного акту».

У роботі XXІV Щорічної сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ, головною темою якої є «Пам’ятаючи про принципи Гельсінського заключного акту» взяли участь парламентарії з 50 країн - учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі та представники багатьох асоційованих країн і міжнародних організацій.

Верховна Рада України на сесії була представлена своєю Постійною делегацією Верховної Ради України у ПА ОБСЄ у складі народних депутатів України А.В.Герасимова, Н.В.Агафонової, Г.М.Гопко, І.В.Попова, О.М.Семерака, Н.І.Шуфрича, С.В.Висоцького, Мустафи-Масі Найєма та секретаря Постійної делегації І.В.Євменчикової.

Перед учасниками засідань з вітальними промовами до учасників форуму звернулися Президент Фінляндської Республіки Саулі Нііністьо, Міністр закордонних справ Фінляндської Республіки Тімо Сойні та Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Ілкка Канерва.

У своєму виступі Президент Фінляндської Республіки відзначив нагальну необхідність врегулювання ситуації в Україні, яка порушує безпекову архітектуру в Європі. За його словами, найголовнішою метою на сьогодні, є дотримання припинення вогню на сході України. С.Нііністьо наголосив, що Мінські домовленості є єдиним шляхом мирного розв’язання конфлікту.

Міністр закордонних справ Тімо Сойні також відзначив важливість імплементації Мінських домовленостей, які є передумовою для забезпечення стійкого миру, підтримки суверенітету та територіальної цілісності України.

Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Ілкка Канерва у своєму виступі підкреслив, що дії Росії по відношенню до України, повністю порушили принципи Гельсінського заключного акту, відзначивши неможливість врегулювання кризи без безпосередньої участі Російської Федерації.

5 липня відбулося засідання Постійного Комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ під головуванням Президента ПА ОБСЄ Ілкки Канерви. В ході загальної дискусії були затвердженні 13 додаткових пунктів – проектів резолюцій, які були передані у політичний, економічний та гуманітарний комітети. Чотири були передані в Перший - політичний комітет, три - в Другий - економічний комітет і чотири - на розгляд Третього - гуманітарного комітету. Ще дві резолюції були включені до порядку денного пленарного засідання. Члени Постійного комітету заслухали доповідь Скарбника ПА ОБСЄ Роберто Баттеллі (Республіка Словенія). У своїй доповіді щодо фінансового стану рахунків Асамблеї Р.Баттеллі зазначив, що Парламентська Асамблея ОБСЄ отримала позитивний аудит від незалежного професійного ревізору і має змогу підтримувати високий рівень діяльності, незважаючи на заморожений бюджет протягом останніх років. Бюджет на 2015-2016 фінансовий рік був розглянутий і затверджений одноголосно. Члени Постійного комітету також заслухали доповіді спеціальних представників, звіти щодо діяльності спеціальних комітетів, а також доповіді і звіти останніх місій зі спостереження за виборами. До порядку денного Постійного комітету входило також питання про вибори нового Генерального секретаря Парламентської асамблеї ОБСЄ відповідно до Правил процедури 40.1. За результатами голосування на згадану посаду обрали Роберто Мантеллу терміном на 5 років починаючи з 1 січня 2016 року. ( «За»-46, «проти» -3).Наприкінці засідання Постійного Комітету парламентарії заслухали виступ керівника делегації Монголії Мігеддорій Батчімег, яка повідомила про стан та підготовку до майбутньої зустрічі восени, яка відбудеться в м. Улан-Батор, (Монголія) 16-18 вересня 2015 року. Російська делегація прийняла рішення не брати участі у 24- тій сесії через заборону в’їзду на територію Фінляндії та через застосовані ЄС візові санкції з боку Європейського Союзу до частини делегації. Тож два додаткових пункти внесені членами делегації від Російської Федерації « Про неможливість використання санкцій до парламентарів країн-членів ОБСЄ» (внесений Сергієм Наришкіним, Російська Федерація) та «Про необхідність розробки і реалізації країнами-членами ОБСЄ спільних заходів щодо недопущення проявів неонацизму» (внесений Ніколаєм Ковальовим, Російська Федерація) зняли з розгляду у зв’язку з відсутністю авторів документів під час 24-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, відповідно до правил процедури Парламентської Асамблеї.

ХХІV Щорічна сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ традиційно пройшла у форматі загальних пленарних засідань та в рамках трьох комітетів: з політичних питань і безпеки; з економічних питань, науки, технології і довкілля та з демократії, прав людини і гуманітарних питань, відбулося засідання Постійного Комітету.

Учасники сесії голосували по резолюціях трьох комітетів і по 13 додаткових пунктах, спрямованих на модернізацію ОБСЄ, найбільшу регіональну організацію з питань безпеки у світі, в річницю відзначення підписання Гельсінських угод 1975 року.

Зокрема, Резолюція І Загального комітету Асамблеї з політичних питань і безпеки засуджує триваючі порушення припинення вогню в Україні, «глибоко шкодує з приводу грубих порушень основних принципів ОБСЄ Російською Федерацією в контексті конфлікту», наполегливо закликає усі сторони в конфлікті забезпечити вільний доступ для спостерігачів ОБСЄ і закликає Росію повною мірою використовувати свій вплив на незаконних сепаратистів в Україні в інтересах дотримання ними всіх зобов'язань до Мінських угод. Автор резолюції Маргарета Седерфельт (Королівство Швеція) - доповідач першого загального комітету Асамблеї у своєму проекті резолюції висловила занепокоєння з приводу трагічних подій і загибелі людей в Україні і підкреслила роль ОБСЄ в залученні всіх сторін до конструктивного діалогу, моніторингу та підтримки виконання всіх принципів і зобов'язань ОБСЄ на місцях, запобігання подальшої ескалації кризи і заохоченні дипломатичного процесу з метою мирного врегулювання кризи. Під час дебатів та розгляду поправок до основної резолюції на першому політичному комітеті в дискусії взяли слово й інші члени Постійної делегації ВРУ у ПА ОБСЄ (Г.Гопко, Н.Агафонова). Ганна Гопко акцентувала увагу учасників заходу на внесенні поправок до резолюції першого загального комітету, що носять політичний та економічний характер. А саме, на питанні європейської безпеки яка не може бути відділена від конкретних дій відносно врегулювання кризи в і навколо України. «Будь-яке рішення має бути засноване на повній повазі суверенітету, територіальної цілісності, єдності та незалежності України» зазначила член української делегації.

Протягом сесії перший комітет розглянув 4 додаткових пункти:

- «Прихильність Гельсінським принципам в контексті міждержавних відносин в регіоні ОБСЄ» (внесений Азаєм Гулієвим, Азербайджанська Республіка). Резолюція згадує основні принципи Гельсінського заключного акту: 1) суверенна рівність, повага прав, властивих суверенітету; 2) незастосування сили або загрози силою; 3) непорушність кордонів; 4) територіальна цілісність держав; 5) мирне врегулювання спорів; 6) невтручання у внутрішні справи; 7) повага прав людини та основних свобод; 8) рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею; 9) співробітництво між державами; і 10) сумлінне виконання зобов'язань з міжнародного права та виражає глибоке занепокоєння у зв’язку з продовженням конфліктів в різних частинах регіону ОБСЄ, зокрема на території Республіки Азербайджан, Грузії, Республіки Молдова і України, наполегливо закликає усі сторони приймати участь у пошуку рішень шляхом переговорів з метою досягнення всеосяжного і стійкого політичного врегулювання конфліктів, в тому числі, на території Республіки Азербайджан, Грузії, Республіки Молдова і України на основі норм і принципів міжнародного права, які стосуються суверенітету і територіальної цілісності згаданих держав і з цією метою повністю використовувати існуючі механізми і формати врегулювання конфліктів.

- «Кодекс поведінки ОБСЄ, що стосується військово-політичних аспектів безпеки: підвищення обізнаності, поширення більш ефективного виконання та інформаційно-просвітницька робота» (внесений Ідою Гланцманн, Швейцарська Конфедерація). Резолюція нагадує про важливість прийнятого 3 грудня 1994 року Кодексу поведінки, що стосується військово-політичних аспектів безпеки, як основного нормативного документу з питань керування сектором безпеки, демократичного нагляду за збройними, внутрішніми, воєнізованими силами, службами розвідок і поліцією, а також застосування положень міжнародного гуманітарного права і права збройних конфліктів та закликає країн-учасниць ОБСЄ і виконавчі структури ОБСЄ, закріпити виконання згаданого Кодексу поведінки в якості основоположного принципу управління сектором безпеки і її реформування.

- «Комплексна реформа законодавства щодо іноземних бойовиків-терористів з регіону ОБСЄ» (внесений Крістіною де Пьєтро, Італійська Республіка). Автор Резолюції вважає необхідним проведення усіма країнами-членами ОБСЄ ретельної оцінки потреб в прийнятті нових законів для зміцнення існуючої правової бази боротьби з тероризмом і пропонує ОБСЄ розширювати співробітництво з країнами –учасниками в Центральній Азії і з Афганістаном, як партнером по співробітництву, особливо по лінії боротьби з незаконним обігом наркотиків і організованою злочинністю, що сприяє нестабільності в цьому регіоні і фінансуванню тероризму.

-«Стадія співпраці на постконфліктних кордонах: використання нових інструментів і залучення нових акторів в рамках розширення підходу до конфліктного циклу» (внесений Санчесом Амором, Королівство Іспанія). Резолюція підтверджує важливість і актуальність всіх елементів конфліктного циклу, як це відображено в Гельсінському документі СБСЄ 1992 року, враховуючи врегулювання криз, розв’язання конфліктів і підтримку миру та пропонує переглянути аналітичний підхід Організації і, відповідно, прийняти і ввести в дію нову, більш широку концепцію конфліктного циклу в прикордонних сценаріях, засновану на принциповій установці, відповідно до якої про завершення конфлікту між країнами-сусідами свідчить не забезпечення безпеки на кордоні, а встановлення прикордонного співробітництва.

ІІ Загальний комітет з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища розглянув головне питання, яке лежить в основі міжнародного співробітництва, а саме в контексті економічного і екологічного виміру. Проект резолюції закликає всі держави-учасниці ОБСЄ в дусі Гельсінкі активізувати зусилля щодо пошуку і втілення в життя комплексних рішень наших спільних екологічних та економічних проблем, включаючи питання продовольчої та водної безпеки, зміни клімату, енергетичної безпеки, міграції та вдосконалення управління фінансовими інститутами та нагляду над ними, а також закликає держави-учасниці, проводити на місцевому, національному та регіональному рівнях політику щодо зменшення наслідків зміни клімату та адаптації до таких змін і з цією метою напрацьовувати нові двосторонні та багатосторонні угоди. Під час дискусії українська делегація приймала активну участь в обговоренні поправок спрямованих проти національної політики України. В ході засідань другий комітет розглянув 3 додаткових пункти:

-«Відповідальність за боротьбу з торгівлею людьми в контексті державних контрактів на поставку товарів і послуг» (внесений Крістофером Сміттом, Сполучені Штати Америки). Текст резолюції спрямований на реалізацію одного з пріоритетних напрямів США на міжнародній арені в контексті забезпечення прав людини та боротьби з організованою злочинністю. Положення запропонованої резолюції відповідають ініціативам, проголошеним Президентом Б.Обамою, щодо посилення відповідальності урядів у питаннях протидії торгівлі людьми та рабству.

-«Екологічні виклики та економічні можливості Крайньої Півночі» (внесений Торстейном Сольбергом, Королівство Норвегія). Резолюція акцентує увагу на сучасні зміни в Арктиці, що перетворюють її під впливом зміни клімату та глобалізації і тягнуть за собою формування більш тісних економічних і геополітичних зв'язків і підтримує прикордонне і транскордонне економічне співробітництво між людьми в арктичному регіоні.

-«Модернізація системи національних внесків в бюджет в ОБСЄ» (внесений Роберто Баттеллі, Словенія). Резолюція закликає створити робочу групу у складі Скарбника і п’яти членів Бюро, з метою доручити їй внести на розгляд Асамблеї детально опрацьовані пропозиції щодо реформ і прийняття нових шкал внесків та зазначає, що процес модернізації повинен будуватися відповідно до принципу платоспроможності з розрахунком реального економічного становища в країнах-членах ОБСЄ .

ІІІ Загальний комітет з питань демократії прав людини і гуманітарних питань розглянув резолюцію, що включає в себе заяви та рекомендації про кризу в і навколо України, включаючи випадки політично мотивованого позбавлення волі, застосування смертної кари, дискримінаційного поводження, в тому числі, з мігрантами та біженцями, переслідування журналістів і правозахисників. Автор резолюції Гордана Чоміч (Республіка Сербія) засуджує тривале переслідування і тюремне ув’язнення на політично мотивовані звинувачення журналістів і правозахисників в декількох країнах-членах ОБСЄ. Під час дискусії українська делегація приймала активну участь в обговоренні поправок спрямованих проти національної політики України.

До порядку денного засідань третього комітету входили 4 додаткових пункти :

- «Особи зниклі безвісті у зв'язку зі збройними конфліктами» (внесений Кірякосом Хаджіянні, Республіка Кіпр). Резолюція закликає країни-члени ОБСЄ дотримуватись своїх зобов’язань у відповідності з міжнародним договірним і звичайним гуманітарним правом, правом прав людини і принципом верховенства права по відношенню до осіб зниклих безвісти у зв’язку з збройними конфліктами та пропонує країнам-членам ОБСЄ, які ще не зробили цього, ратифікувати відповідні міжнародно-правові документи.

- «Викрадені та незаконно утримувані на території Російської Федерації громадяни України» (внесений Остапом Семераком, Україна). Резолюція ухвалена переважною більшістю голосів без внесення жодних поправок та зауважень. Вона рішуче засуджує викрадення українських громадян з території України, у тому числі, члена парламенту Надії Савченко, кінорежисера Олега Сенцова та інших осіб, як і їх незаконне переміщення через українсько-російського державний кордон та подальше затримання на території Російської Федерації; вважає такі дії Російської Федерації і кримінальний розгляд справ згаданих українських громадян незаконними і нелегітимними, оскільки вони є грубим порушенням норм міжнародного права в галузі прав людини та основних свобод, а також принципів і зобов'язань в рамках ОБСЄ і при цьому суперечать зобов'язанням Російської Федерації за Мінськими угодами, укладеними у вересні 2014 і лютому 2015 років, а також закликає Російську Федерацію суворо дотримуватися норм і принципів міжнародного права, принципів і зобов’язань в рамках ОБСЄ,Мінських угод і невідкладно звільнити Надю Савченко, Олега Сенцова та інших українських громадян, які незаконно утримуються в Росії, а також забезпечити їх безпечне повернення в Україну.

Під час свого виступу член української делегації О.Семерак зазначив, що делегація України залишається глибоко стривоженою у зв'язку з незаконним утриманням під вартою в Російській Федерації українських громадян і відзначив що, викрадення громадян України, їх незаконне вивезення через українсько-російський державний кордон, їх подальше ув'язнення і утримання під вартою є кричущим порушенням загальновизнаних норм і принципів міжнародного права. «З прийняттям цієї резолюції ПА ОБСЄ «Про викрадених і незаконно затриманих українських громадян у Російській Федерації", Асамблея зробить важливий крок у додаванні до міжнародних зусиль по сприянню звільнення Надії Савченко та інших громадян України, які незаконно затримані і перебувають на території Росії» наголосив О.Семерак.

Під час дискусії щодо згаданої резолюції взяли участь члени української делегації Сергій Висоцький, Мустафа Найєм і Голова Постійної делегації Артур Герасимов, які засудили викрадення українських громадян Надії Савченко, Олега Сенцова, Генадія Афанасєва, Олексія Чернія, Миколи Карпюка, Станіслава Клиха, Юрія Солошенка, Валентина Вихівського, Сергія Литвинова та інших патріотів України. Також підкреслили, що вважають такі дії Російської Федерації незаконними та закликали делегатів ПА ОБСЄ сприяти їх звільненню.

- «Заклик до невідкладного пошуку рішення щодо запобігання трагічної загибелі людей в Середземному морі» (внесений Маріеттою Тідей, Італійська Республіка). Резолюція закликає до прийняття в рамках ООН узгоджених, послідовних і рішучих заходів для боротьби з торговцями людьми, які з метою максимального примноження прибутку використовують для перевезення людей через Середземне море непридатні та небезпечні транспортні засоби з загрозою для життя тисяч людей та закликає країни виконувати свої зобов’язання для забезпечення негайного доступу дітей-мігрантів до медичних і навчальних послуг, які надаються іншим дітям в межах юрисдикції країни – транзиту і висловлює сподівання на створення гідних умов для прийому мігрантів в повній відповідності з основними правами людини та міжнародними конвенціями про захист мігрантів та біженців.

- «Вразливе становище жінок і дівчат, як наслідок збройних конфліктів, криз або статусу меншини» (внесений Хіді Фрай, Канада). Зазначена резолюція спрямована на захист прав жінок, включаючи представників етнічних, релігійних та інших меншин, зокрема, в зонах збройних конфліктів. Резолюція відповідає національним інтересам України, в тому числі, в контексті позиції нашої держави щодо забезпечення прав людини, національних меншин та гендерної рівності.

Два додаткових пункти були включені до порядку пленарного засідання за рішенням Постійного комітету – «Гельсінкі плюс 40:створення ОБСЄ майбутнього» (внесений Жоао Соарешем, Португальська Республіка). Додатковий пункт «Гельсінкі плюс 40:створення ОБСЄ майбутнього» (внесений Жоао Соарешем, Португальська Республіка) підтриманий більшістю голосів і закликає публічно вказати ті держави, які не дотримуються Гельсінських зобов'язань, визначити конкретні механізми для практичної реалізації прийнятих зобов'язань, можливо за допомогою розробки зобов’язуючого кодексу поведінки країн-членів ОБСЕ в найбільш проблемних областях та наполегливо рекомендує підвищити транспарентність процесу прийняття рішень в ОБСЄ, шляхом проведення засідань Постійного комітету відкритими для засобів масової інформації, в тому числі, за допомогою прямої інтернет - трансляції. Постійна делегація Верховної Ради України в ПА ОБСЄ взяла активну участь в обговоренні внесених поправок до додаткового пункту і виступила проти поправок внесених представниками Російської Федерації.

А також додатковий пункт - «Очевидні, грубі і невиправлені порушення Російською Федерацією зобов’язань ОБСЄ і міжнародних норм» (внесений Діном Еллісоном, Канада, співавтор – Артур Герасимов, Україна).

Вищезгаданий додатковий пункт, внесений головою канадської делегації до порядку денного засідання можна, поза сумнівом, вважати одним з основних питань 24-сесії ПА ОБСЄ. Резолюція визнає дії Російської Федерації актом військової агресії проти Украйни, вимагає від Російської Федерації припинити дестабілізацію ситуації в Україні, припинити постачати бойовиками зброю та боєприпаси, припинити надсилати своїх військових на територію України, почати виконувати Мінські угоди.

Ігор Попов взяв участь у обговоренні додаткового пункту резолюції. Він наголосив на продовженні порушень Російською Федерацією міжнародних зобов'язань. Резолюція містить всі радикальні пункти щодо Криму і Севастополя, факту агресії, знищення малайзійського літака МН 17. «В дебатах деякі «друзі Путіна» намагалися заплутати депутатів, проте консолідовані зусилля української делегації та триденні переговори з країнами-членами ОБСЄ були результативними» зазначив І.Попов.

Сергій Висоцький відзначив важливість прийняття канадсько-української резолюції ПА ОБСЄ та акцентував увагу учасників заходу на важливості поправок до додаткового пункту, внесених членами делегації Сполучених Штатів Америки та інших союзників України, які висловилися за важку економічну ситуацію в Україні та звернулися із закликом про надання фінансової допомоги Україні. Текст двох головних поправок:

Поправка 1: Розуміючи що вплив агресії Російської Федерації значно ускладнило можливість відчути Україні позитивний ефект від вжитих недавно реформ і антикорупційних заходів прийнятих для економічного відновлення і росту…

Поправка 3: Закликає країни-учасниці ОБСЄ надавати більше гуманітарної допомоги, поряд з чутливою економічною та іншими формами допомоги, як відповідь на дії уряду України, спрямовані на боротьбу з корупцією, залучення інвестицій, енергетичну безпеку і підтримку здоров'я та інших благ громадян України.

Обидві згадані поправки підтримані більшістю голосів і автором цієї резолюції та включені до основного її тексту.

Мустафа Найєм нагадав учасникам заходу про незаконну анексію та окупацію Автономної Республіки Крим, зазначивши, що такі дії є явним порушенням Гельсінського заключного акту та міжнародного права, що створює загрозу миру і стабільності в Євроатлантичному регіоні.

Наталія Агафонова відзначила необхідність приділяти більше уваги профілактиці тероризму, зокрема, щодо протидії найму, обладнання та фінансування тероризму - основних факторів, які забезпечують можливості для процвітання терористичних груп. «Ми закликаємо Російську Федерацію дотримуватися своїх зобов'язань в рамках ОБСЄ щоб зупинити безперервний приплив в Україну терористичних бійців і сприяти відновленню контролю за державним кордоном України»зазначила Н.Агафонова. Своєю чергою Ганна Гопко наголосила на тому, що українці зацікавлені в демократичних змінах в Російській Федерації.

Понад 50 парламентарів виступили в ході обговорення додаткового пункту внесеного головою канадської делегації. Члени деяких делегацій заперечували проти відсутності російської делегації в дискусії і тому утрималися від голосування. Останнім виступив Голова Постійної делегації ВРУ у Парламентській Асамблеї ОБСЄ А.Герасимов. В ході дискусії, Глава української делегації в ПА ОБСЄ А. Герасимов акцентував увагу учасників заходу на додатковому пункті Бакинської декларації присвяченому питанню України, а саме: «Торік, на своїй 23-тій щорічній сесії в Баку, Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила додатковий пункт «Очевидні, грубі і невиправлені порушення Гельсінських принципів Російською Федерацією» та висловила свою підтримку суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів засуджуючи, зокрема, окупацію території України Російською Федерацією і закликала Росію припинити своє втручання на територію України і почати дотримуватись принципів Гельсінкського заключного акту. Минуло майже півтора року після втручання Росії на територію України. Окрім незаконної окупації і анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Російська Федерація вдається до військової ескалації на сході України та надає підтримку незаконним збройним групам. Агресія Росії проти України не повинна бути залишена без відповіді Парламентської Асамблеї. Україна залишається повністю прихильником мирного врегулюванню конфлікту на основі норм міжнародного права та принципів ОБСЄ. Ми прагнемо виконання Мінських угод, підписаних у вересні 2014 та у лютому 2015 років, по мирному врегулюванню ситуації на Донбасі, які повинні бути реалізовані повною мірою усіма сторонами конфлікту», підкреслив керівник української делегації і попросив підтримати додатковий пункт порядку денного сесії.

Рішення прийнято за результатами голосування 97 – «за» 7 – «проти» (деякі представники Нідерландів, Кіпру, Швейцарії, Франції, Вірменії, Австрії, Таджикистану), 32 – «утримались». Голосування української делегації за вищезгадану резолюцію: А.Герасимов «за», Н.Агафонова «за», Г.Гопко, І.Попов «за»,О.Семерак «за»,С.Висоцький «за», М.Найєм «за» Н.Шуфрич «утримався».

За результатами прийняття додаткового пункту внесеного керівником канадської делегації, Глава Постійної делегації ВРУ в ПА ОБСЄ Артур Герасимов та члени Постійної делегації Ганна Гопко та Остап Семерак провели прес-конференцію для представників ЗМІ, у якій також взяли участь автор додаткового пункту Дін Еллісон (Канада) та члени канадської делегації Ларрі Міллер та Гіслейн Мальтаіс.

Серед подій, які відбувалися у ході сесії слід відмітити, що українська діаспора в Фінляндській Республіці, зібралася поруч із будівлею де відбувалися заходи Асамблеї, таким чином привернувши додаткову увагу делегатів до резолюцій в яких порушувалося питання України в рамках Організації і висловивши свою підтримку нашій країні. Відбулася окрема зустріч Постійної делегації ВРУ в ПА ОБСЄ з представниками діаспори.

Під час 24-ї щорічно сесії Парламентської Асамблеї, за сприяння членів Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ, в холі проведення сесії, була організована фотовиставка «Діти війни»(23 фотопортрети), яка відображає фактичні події на сході України.

Щорічна ХХІV сесія завершилася 9 липня виборами посадових осіб Асамблеї і прийняттям Гельсінської Декларації яка сприятиме формуванню політики ОБСЄ і національної політики.

Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ перебрано керівника фінської делегації Іллку Канерву, віце-президентами – члена грузинської делегації Георгія Церетелі, члена делегації Сполучених Штатів Америки Роберта Адерхольта, члена делегації Республіки Словенія Роберто Баттеллі та керівника делегації Великобританії Пітера Боунеса, скарбником Парламентської асамблеї ОБСЄ було обрано Доріс Барнетт (Німеччина).

Також були проведені вибори посадових осіб трьох загальних комітетів.

Головою Комітету з політичних питань і безпеки обрано депутата парламенту Роджера Вікера (Сполучені Штати Америки), заступником Голови – депутата парламенту Азая Гулієва (Азербайджанська Республіка), доповідачем обрано повторно члена шведської делегації Маргарету Седерфельт (Королівство Швеція).

Головою Комітету з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища переобрана повторно Роза Акназарова (Киргизька Республіка), заступником Голови –Нільса Сена (Португальська Республіка), доповідачем – Маріетта Тідей (Італійська Республіка).

Головою Комітету з питань демократії, прав людини і гуманітарних питань обрано Ізабель Сантош (Португальська Республіка), заступником Голови – Івана Добєсова (Чеська Республіка), доповідачем – Гордану Чоміч (Республіка Сербія).

Під час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі взяли участь у 18 засіданнях трьох основних комітетів, двох пленарних засіданнях, зокрема розглянули три основні проекти резолюцій та 13 додаткових проектів резолюцій, які були винесені на обговорення і включені до Гельсінської декларації, ухваленої за результатами дебатів на XXІV сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у м. Гельсінкі (Фінляндська Республіка), провели двосторонні переговори з представниками інших національних делегацій, зокрема, Канади, Сполучених Штатів Америки, Республіки Польща, Грузії, Литовської Республіки, Швеції,Франції, Італії, Республіки Білорусь та іншими.

З Постійною делегацією Верховної Ради України у ПА ОБСЄ активно співпрацювали Постійний Представник Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні Прокопчук Ігор Васильович, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Фінляндській Республіці Олефіров Андрій Володимирович, радник Посольства України в Фінляндській Республіці Квас Ілля Євгенович, перший секретар згаданого Посольства України Ковальчук Євген Олександрович та начальник Управління взаємодії з Верховною Радою Секретаріату Кабінету Міністрів України, народний депутат України ІІІ-VI скликань Шевчук Сергій Володимирович, які проводили особливо активну роботу під час конференції, що стало важливим кроком на шляху подальшого зміцнення авторитету та посилення іміджу Української держави на світовому рівні. Від імені керівництва та членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ОБСЄ висловлюємо їм велику подяку за надання сприяння під час 24-ї щорічної сесії ПА ОБСЄ.

Всі матеріали та документи сесії Парламентської асамблеї розміщені на веб - сторінці Постійної делегації за адресою: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.perm_delegation?delegation=77 та на сайті Парламентської Асамблеї ОБСЄ: www.oscepa.org,