Звіт про участь Постійної делегації Верховної Ради України у роботі П’ятнадцятої зимової сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

(25-26 лютого 2016 року, м. Відень, Республіка Австрія)

25-26 лютого 2016 р. у м. Відень (Республіка Австрія) відбулася XV зимова сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Участь у роботі сесії взяли понад 300 парламентарів з 57 держав-учасниць та країн-партнерів ОБСЄ.

Робота XV зимової сесії проводилася в рамках засідань Постійного комітету ПА ОБСЄ, Загального Комітету з політичних питань і безпеки, Загального Комітету з економічних питань, науки, технології та довкілля, Загального Комітету з демократії, прав людини та гуманітарних питань, а також спільних засідань згаданих трьох Комітетів.

У ході засідань комітетів парламентарі обговорили стан виконання резолюцій Парламентської Асамблеї, передусім рекомендацій, що містяться в Гельсінській декларації ПА ОБСЄ 2015 року, а також - попередні проекти доповідей і резолюцій, що будуть винесені на розгляд на ХXV щорічної сесії ПА ОБСЄ, яка відбудеться в липні цього року у м. Тбілісі (Грузія).

Окрім зазначеного вище, були обговорені актуальні питання міжнародної політики, врегулювання кризи навколо України, відновлення поваги до основоположних принципів ОБСЄ. Також значна увага була приділена темам - «права мігрантів і біженців», «управління міграцією: можливості і виклики для економіки в регіоні ОБСЄ», «транснаціональна безпека в регіоні ОБСЄ: боротьба з тероризмом» та відбулося спеціальне обговорення за участю трьох загальних комітетів на тему кризи міграції і біженців в регіоні ОБСЄ.

Верховну Раду України на сесії представляли члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ А.Герасимов, Н.Агафонова, Т.Острікова, І.Попов, Н.Шуфрич, заступники членів Постійної делегації Д.Сторожук, М.Найєм та секретар делегації І.Євменчикова.

Очолював Постійну делегацію Верховної Ради України у ПА ОБСЄ народний депутат України Артур Герасимов.

25 лютого 2016 року відбулося засідання Постійного комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

Під час засідання виступили Президент ПА ОБСЄ І.Канерва, скарбник ПА ОБСЄ Д.Барнетт, Генеральний секретар ПА ОБСЄ Р.Монтелла. Також були представлені доповіді про діяльність Парламентської Асамблеї у сфері спостереження за виборами, роботу спеціальних комітетів та спеціальних представників ПА ОБСЄ. В ході засідання Голова української делегації поінформував присутніх про фактичну ситуацію на сході України та в окупованому Криму, довівши до відома учасників заходу інформацію про збільшення протягом останніх тижнів кількості обстрілів (в тому числі з використанням тяжкої зброї) з боку терористів, а також про поновлення спроб прямих бойових зіткнень з їхнього боку.

По завершенню Постійного комітету розпочалася XV сесія зі спільного засідання трьох Загальних Комітетів Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Під час офіційного відкриття сесії виступили: Голова Національної ради Австрії Д.Бурес, Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ І.Канерва та Спеціальний представник Федерального Уряду Німеччини з питань Головування в ОБСЄ у 2016 році Г.Ерлер.

Після виступів ключових спікерів Президент Парламентської Асамлеї ОБСЄ І.Канерва надав слово для виступу С.Наришкіну – голові парламентської делегації Російської Федерації в Парламентській Асамблеї ОБСЄ, Голові Державної думи Російської Федерації, К.-Ж.Токаєву – Голові парламентської делегації Казахстану, Голові Сенату Парламенту Казахстану, а також А.Герасимову –Голові Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ.

Виступ Президента Парламентської Асамблеї ОБСЄ став черговим свідченням послідовної підтримки України в умовах триваючої агресії з боку Росії, а також мирному врегулюванню ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей. Головним у виступі було те, що Президент ПА ОБСЄ зазначив, що питання міжнародної миротворчої місії на сході України під егідою ООН або ОБСЄ заслуговує серйозного розгляду, що надало б необхідну підтримку Мінським домовленостям.

В ході виступу І.Канерва висловив серйозну стурбованість у зв’язку з тим, що минула річниця «Мінську-2», а міжнародне співтовариство продовжує закликати до реального припинення вогню, виведення іноземних бойовиків, відведення важких озброєнь, проведення законних місцевих виборів на сході України, відновлення нашою державою контролю над східним кордоном, а також до необхідної конституційної реформи в Україні. Закликав засудити наміри «ЛНР» щодо проведення «своїх місцевих виборів» наприкінці квітня ц.р. Підкреслив необхідність повного і безперешкодного доступу Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, особливо на підконтрольній незаконним збройним формуванням території (окремих районів Донецької та Луганської областей України), а також до прикордонної ділянки на українсько-російському кордоні.

Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ висловив стурбованість внутрішньополітичною ситуацією в Україні (згадав відставку Міністра економічного розвитку та торгівлі України), закликав до необхідності політичної волі і вжиття зусиль Києвом для подолання корупції (нагадав про ключову ціль Майдану), відклавши у сторону внутрішньою політичну боротьбу.

І.Канерва зазначив, що продовжуватиме докладати зусиль для продовження діалогу між українськими та російськими парламентарями за сприяння ПА ОБСЄ, щоб він був конструктивним, а також закликав сприяти здійсненню місії в Україну з метою встановлення фактів (fact-finding mission), щонайменше за участю українських та російських парламентарів.

Г.Ерлер у своєму виступі відзначив важливий внесок Парламентської Асамблеї ОБСЄ у підтримку безпеки та стабільності в регіоні ОБСЄ, важливість «принципів Гельсінкі», платформи ОБСЄ для діалогу, акцентуючи на лейтмотиві Німецького головування в ОБСЄ у 2016 році – поновлення діалогу, повернення довіри та відновлення безпеки, а також необхідності використання всіх інструментів для відновлення довіри.

Згадуючи про «кризу в та навколо України» Г.Ерлер відзначив важливість успішного продовження мандату та ухвалення бюджету Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, корисність контактів українських та російських парламентських делегацій під егідою Президента Парламентської Асамблеї ОБСЄ, семінарів для українських та російських парламентарів в рамках ПА ОБСЄ, що було започатковано та просувалося німецькими колегами в Парламентській Асамблеї ОБСЄ, які, на думку Г.Ерлера доповнюють зусилля в рамках ОБСЄ та Нормандського формату.

Окрім згаданого, відзначив необхідність діалогу з питань загальноєвропейської безпеки, підтримку ініціатив, спрямованих на попередження зловживання засобів масової інформації з метою дезінформації, важливість ролі нацменшин у налагодженні мостів.

Виступ С.Наришкіна відзначився відвертими звинуваченнями на адреси західних країн у подвійних стандартах, застосуванням тверджень про руйнування сучасною Європою своєї безпеки, а також про те, що ключова проблема не у викликах, а у нестачі політичної волі ефективно реагувати на них. Також згадав про уроки Холодної війни, перешкоджання її завершенню з боку блоку НАТО, присвоєння НАТО лаврів переможця, перетворення, з його розширенням, партнерів на васалів, дотримання такої ж логіки в ЄС (синхронізація включення в ЄС та НАТО).

Під час виступу нагадав учасникам заходу про той факт, що російська парламентська делегація не брала участі в щорічній сесії ПА ОБСЄ у м. Гельсінкі, через те що була «заблокована діями, які суперечать принципам парламентської демократії», і підкреслив, що вважає цей факт «ганебним для його ініціаторів та виконавців».

Майбутнє європейської безпеки пов’язав з ОБСЄ та, зокрема, з Парламентською Асамблеєю ОБСЄ. Підтвердженням цьому вважає Мінський процес, який, на його думку, зміг «різко скорити кількість жертв та реально послабити напруженість на Південному сході України та по всій державі». Підкреслив, що «провал Мінського процесу, якщо це станеться, буде провалом ОБСЄ, а провал ОБСЄ – провалом усієї Європи, саме до цього веде небажання добиватися від Києва виконання своїх зобов’язань».

На завершення свого виступу С.Наришкін зазначив, що перед Парламентською Асамблеєю стоїть вибір – або підтримати фундаментальні завдання ОБСЄ, переглянути «пріоритети останнього часу» і на перше місце поставити загальноєвропейську безпеку або перетворитися у «ще один ретранслятор заяв НАТО та Європарламенту» та висловив сподівання на те, що не буде заблоковано рівноправний діалог, діяльність робочих органів та присутність національних делегацій в рамках Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

К.-Ж.Токаєв зазначив, що Мінські домовленості, зокрема, Комплекс заходів, є важливою основою для врегулювання кризової ситуації. Спікер парламенту Казахстану підкреслив необхідність уникнення всіма сторонами конфронтаційної риторики, а також зазначив, що актуальним є створення в рамках Парламентської Асамблеї ОБСЄ Контактної групи по Україні. Закликав до недопущення «переходу ситуації в ще один заморожений конфлікт». Крім того наголосив, що вважає неприйнятною політику блокування участі депутатів парламенту та особливо спікера шляхом візових обмежень, а також, що у політиці ХХІ століття не повинно бути місця санкціям.

В частині сесії «інші запитання та відповіді», адресовані Г.Ерлеру, відповідаючи на запитання стосовно України, він зазначив, що на фоні розчарування невиконанням Мінських домовленостей ведуться розмови про можливі інші місії. Також наголосив на тому, що вже відомо, що місія ООН неможлива, адже певну роль відіграє право вето; з досвіду ЄС – Євросоюз необов’язково зможе знайти консенсус стосовно виконання місії в рамках конфлікту.

В ході свого виступу зазначив, що на Мюнхенській конференції з питань безпеки була пропозиція стосовно спеціальної поліцейської місії, йдеться про 5-10 тис. співробітників поліції, яких слід направити в Україну, по можливості, під егідою ОБСЄ. У цьому зв’язку зазначив, що «ми раді тому, що на сьогодні є 680 підготовлених спостерігачів Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ», а також, що це потребувало багато часу та значних ресурсів, існують плани збільшити цю кількість до 800, але це повільний процес. Тому Г.Ерлер зазначив, що думати про те, що ми паралельно ще зможемо направити співробітників поліції має незначне відношення до реальності. Висловився за необхідність працювати з тим, що є, - Мінськ, СММ, ТКГ та її 4 робочі підгрупи, зазначивши, що без цієї роботи ОБСЄ політичний процес в Нормандському форматі був би неможливим.

Окрім згаданого вище наголосив, що слід подумати про компонент безпеки у контексті майбутніх місцевих виборів (в окремих районах Донецької та Луганської областей України), а також запевнив у тому, що робиться все можливе, щоб прийти до політичного рішення. Наприкінці Г.Ерлер зазначив, що процес, який відводить нас в сторону від того, що є на сьогодні, та який може бути реалізований у довгостроковій перспективі, не пов’язаний з процесом моніторингу та контролю за виконанням Мінських домовленостей. (Питання були поставлені членом української делегації І.Поповим).

Після ключових спікерів виступив Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ А.Герасимов з промовою, у якій подякував Парламентській Асамблеї ОБСЄ та Німецькому Головуванню в ОБСЄ за увагу, яка приділяється врегулюванню конфлікту в та навколо України - агресії Росії, наслідком якого є незаконна окупація Росією Криму та триваюче порушення суверенітету та територіальної цілісності нашої держави. А.Герасимов наголосив на триваючому порушенні Росією основоположних принципів і зобов’язань у рамках ОБСЄ, а також зобов’язань за Будапештським меморандумом (нагадав, що ми віддали третій за розміром ядерний потенціал у світі), на наслідках російської агресії для архітектури безпеки в Європі та міжнародних режимів нерозповсюдження. Він відзначив значний внесок Парламентської Асамблеї ОБСЄ у засудження міжнародним співтовариством незаконних дій Росії та запевнив у повній відданості України виконанню Мінських домовленостей, наголосивши при цьому, що ключ до їх виконання лежить у Москві.

В ході виступу акцентував увагу парламентарів на поточній ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей України, наголосив на триваючих порушеннях режиму припинення вогню з боку терористів із застосуванням важкого озброєння, надав високу оцінку діяльності Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, наголосив, що Місія досі не має можливості повного доступу до окупованих українських територій.

Окрема увага під час виступу була приділена ситуації з порушенням прав людини в незаконно окупованому Росією Криму та продовженню російською окупаційною владою політики репресій проти кримських татар та українців. Порушив проблему російської пропаганди та її поширення на інші європейські країни.

Наголосив на необхідності відновлення поваги до порушених принципів та зобов’язань у рамках ОБСЄ та підкреслив, що вважає необхідним, щоб питання забезпечення повного дотримання принципів та зобов’язань, спільного реагування на агресію Росії повинні залишатися ключовими на порядку денному ОБСЄ. Закликав залишатися єдиними навколо фундаментальних цінностей та принципів.

Того ж дня відбулось засідання Загального комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ з демократії, прав людини та гуманітарних питань. До порядку денного засідання було включено такі питання:

- виступ Директора Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини М.Лінка;

- виступ Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Д.Міятович;

- а також спеціальні дебати на тему «Права мігрантів та біженців».

В ході обговорення згаданих питань значна увага приділялась питанням сучасної кризи біженців та мігрантів в регіоні ОБСЄ, наголошувалось на необхідності вирішення пов’язаних із цим викликів на основі дотримання прав людини та недискримінації. Разом з тим, серйозне занепокоєння висловлювалося у зв’язку з суттєвим погіршенням ситуації в сфері прав людини в Росії. Дискусія засвідчила, що питання протидії викликам та загрозам, пов’язаним із порушеннями прав людини та основоположних свобод внаслідок агресії Російської Федерації проти України, продовжує посідати ключове місце на порядку денному у людському вимірі ОБСЄ.

Представник ОБСЄ з питань свободи Д.Міятович, в ході свого виступу, акцентувала увагу учасників заходу на питаннях забезпечення безпеки журналістів, протидії пропаганді війни та ненависті в ЗМІ, а також на дотриманні стандартів журналістської етики.

Директор Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини М.Лінк зазначив, що в контексті кризи біженців постають такі пріоритетні питання як забезпечення гідного поводження з біженцями на кордонах, а також забезпечення того, щоб вони не ставали об'єктом злочинів на ґрунті ненависті або інших проявів нетерпимості та ксенофобії. М.Лінк висловив готовність Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини щодо надання сприяння державам-учасницям у виконанні відповідних зобов’язань ОБСЄ, а також зазначив, що Бюро продовжуватиме надавати пріоритетного значення здійсненню моніторингу стану прав людини в ситуаціях окупації.

25 лютого ц.р. парламентська делегація України провела в рамках зимової сесії ПА ОБСЄ неформальний захід на тему грубого порушення прав людини та основоположних свобод в незаконно окупованому Криму за участю народного депутата України, Голови Меджлісу кримськотатарського народу Р.Чубарова та Глави Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ А.Герасимова.

Р.Чубаров поінформував про чисельні факти зростаючих репресій з боку окупаційної влади, зокрема масові незаконні обшуки, незаконні затримання громадян України - представників кримськотатарського народу, а також протиправні дії окупаційної влади, спрямовані на заборону діяльності Меджлісу, знищення мовної, релігійної, культурної ідентичності українців та корінного населення Кримського півострова – кримських татар. Закликав країни-члени ОБСЄ підтримати ініціативу України щодо створення міжнародного майданчику з метою обговорення питань де-окупації Криму. Головним сигналом за підсумками заходу стало засудження незаконної окупації та анексії Автономної Республіки Крим та м. Севастополь Російською Федерацією, привернення уваги до зростаючих системних порушень прав людини окупаційною владою, а також до необхідності отримання ОБСЄ, іншими міжнародними організаціями та правозахисниками доступу до окупованого Криму з метою здійснення моніторингу ситуації з правами людини на півострові.

Після виступу Голови Меджлісу кримськотатарського народу А.Герасимов презентував проект резолюції ПА ОБСЄ щодо порушень прав людини та основоположних свобод в незаконно окупованому Криму та закликав парламентські делегації держав-учасниць ОБСЄ підтримати запропонований українською стороною проект резолюції з метою її ухвалення під час ХХV щорічної сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ влітку 2016 року.

Також відбулося засідання Загального Комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ з економічних питань, технологій та навколишнього середовища, основними доповідачами на якому виступили заступник Голови Комітету з економічних питань, науки, технології та довкілля Н.Сена, Координатор з економіко-довкільних питань ОБСЄ Ю.Їгітгюден та Голова Комітету з економіко-довкільних питань ОБСЄ, Постійного Представника Греції при ОБСЄ А.Пападакіс.

В ході виступу Н.Сена зосередила увагу учасників на перевагах міграції для економічного та соціального розвитку, а також на важливості ефективного управління міграційними процесами в країнах походження та призначення мігрантів. Привернула увагу до тенденцій різкого збільшення частки високоосвічених осіб серед іммігрантів. У контексті проблеми з напливом біженців в Європі закликала розглядати біженців не лише як гуманітарний виклик, але і як можливість для розвитку, а також закликала до необхідності вжити заходів для мінімізації негативного впливу глобальної фінансово-економічної кризи на мігрантів шляхом інтенсифікації економічної співпраці, створення сприятливих умов для інвестицій та розвитку бізнесу, сприяння здійсненню грошових переказів. На думку Н.Сени ОБСЄ повинна продовжувати займатися питаннями міграції, сприяти обміну в рамках Організації кращими практиками у сфері міграційного менеджменту.

Координатор з економіко-довкільних питань ОБСЄ Ю.Їгітгюден поінформував присутніх про пріоритетні напрями діяльності Офісу Координатора у поточному році, продовження підготовки до проведення у вересні ц.р. у м. Прага ключового заходу у рамках другого виміру – Економіко-довкільного форуму ОБСЄ.

У рамках економічного напряму ключовим пріоритетом буде надання допомоги державам-учасницям у виконанні зобов’язань у сфері боротьби з корупцією. У взаємодії з Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини планується організувати регіональний семінар у Відні з питань боротьби з політичною корупцією; на запит Національної поліцейської академії України та у партнерстві з Управлінням ООН з наркотиків та злочинності – провести семінар в Одесі з питань розслідування відмивання грошей та боротьби з корупцією; сприяти реалізації Координатором проектів ОБСЄ в Україні позабюджетного проекту щодо оцінки ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму.

У сфері навколишнього середовища діяльність Офісу Координатора буде спрямована на сприяння зусиллям держав-учасниць з виконання порядку денного у галузі сталого розвитку на період до 2030 року. У співпраці з Європейською економічною комісією планується завершити імплементаційний план з виконання стратегічних напрямів адаптації басейну річки Дністер до зміни клімату.

Окрема увага приділятиметься питанням управління міграцією у світлі сучасної кризи міграції та біженців. Продовжуватиметься робота з питань енергетичної безпеки на основі двох рішень, ухвалених на Міністерському засіданні ОБСЄ у грудні 2013 р. у Києві.

А.Пападакіс ознайомив парламентарів з планами роботи Комітету з економіко-довкільних питань ОБСЄ, запланованими тематичними засіданнями Комітету з питань транспорту та митних процедур, трудової міграції, торгівлі та економічної співпраці, енергетики, управління водними ресурсами, зменшення ризику катастроф та зміни клімату.

У рамках засідання Загального Комітету з економічних питань, технологій та навколишнього середовища були проведені спеціальні дебати на тему «Управління міграцією: можливості та виклики для економіки в регіоні ОБСЄ».

У згаданих дебатах взяв участь член Постійної делегації ВРУ в ПА ОБСЄ Д.Сторожук, який акцентував увагу на питаннях внутрішньо переміщених осіб внаслідок агресії Росії проти України. Також наголосив на міграційних викликах та загрозах внаслідок триваючої російської агресії, незаконних діях Росії та підтримуваних нею бойовиків в окремих районах Донецької та Луганської областей України, що призвело до появи понад 1,5 млн. внутрішньо переміщених осіб, які були змушені залишити свої домівки.

Поінформував про вжиті Парламентом України кроки із законодавчого забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема, ухвалення Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» у 2014 році та Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб» у 2015 році. Окрім згаданого член української делегації Д.Сторожук порушив питання економічних та екологічних загроз в результаті російської агресії на Донбасі, а саме руйнування інфраструктури, розграбування та вивезення обладнання із заводів, затоплення шахт.

26 лютого - відбулося засідання Загального Комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ з політичних питань та безпеки. Серед основних доповідачів виступили: доповідач Комітету, депутат парламенту Швеції М.Седерфельт з пропозиціями щодо доповіді Комітету до ХХV щорічної сесії в Тбілісі (1-5 липня 2016 року); Голова комітету з питань безпеки Постійної Ради ОБСЄ, Посол К.Істрате про основні напрями роботи Комітету на 2016 рік; Верховний Комісар ОБСЄ у справах національних меншин А.Торс про підсумки своєї діяльності з акцентом на міграційну кризу, а також керівник департаменту транснаціональних загроз Секретаріату ОБСЄ О.Лиженков, який виступив з презентацією щодо зусиль ОБСЄ з протидії тероризму.

У виступах всіх доповідачів під різним кутом порушувалося «українське питання», головний акцент було зроблено на виключно мирному шляху розв’язання конфлікту на Донбасі на основі виконання Мінських домовленостей.

У ході подальших дебатів в рамках Комітету необхідно наголосити на підтримці західних парламентів суверенітету та територіальної цілісності України в міжнародно-визнаних кордонах, засудження військової агресії з боку Російської Федерації, невизнання незаконної окупації нею Криму. Особливу увагу необхідно приділити виступам парламентарів з Канади, Польщі та Литви, які звинуватили Росію у продовженні підтримки військових дій на сході України, постачанні зброї та техніки, небажанні виконувати Мінські домовленості, деструктивних діях у Сирії.

В ході обговорення взяли участь і інші члени делегації України з метою поінформувати учасників заходу про:

- докази військової присутності Російської Федерації, продовження постачання найманців, зброї та техніки на Донбас, причетність російської сторони до терористичної діяльності на сході України (І.Попов),

- українських заручників, які утримуються на території Російської Федерації за політичними мотивами (з особливою увагою на повністю незаконному процесі відносно депутата парламенту України Надії Савченко), а також про факти застосування бойовиками тортур до українських полонених і неприпустимі заяви так званого «омбудсмена» терористів про можливість страти заручників (Т.Острікова). Голова Постійної делегації Верховної Ради України А.Герасимов наголосив на тому, що делегація Російської Федерації так і не відреагувала на передані рік тому документальні докази російської військової присутності на Донбасі, що раз за разом підкреслює відсутність політичної волі Росії до врегулювання конфлікту на сході України та невиконання Мінських домовленостей.

Н.Шуфрич відзначив необхідність врегулювання ситуації на сході країни, проте в ході свого виступу він висловив занепокоєння представникам країн Європи і зазначив необхідність проконтролювати Мінські домовленості при наданні Україні фінансової допомоги.

26 лютого ц.р. під час спільного засідання трьох Загальних Комітетів Парламентської Асамблеї ОБСЄ відбулися спеціальні дебати на тему: «Криза міграції та біженців в регіоні ОБСЄ: зміцнення колективного реагування». Активну участь у спеціальних дебатах від української парламентської делегації взяв М.Найєм, виступ якого присвячувався ситуації з внутрішньо переміщеними особами з Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей України внаслідок російської агресії та незаконної окупації Росією Криму. Закликав Російську Федерацію вивести свої війська з окупованих українських територій, а ОБСЄ – надати можливу допомогу у вирішенні потреб внутрішньо переміщених осіб.

В ході зимової сесії Голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ А.Герасимов провів зустріч з Головою Загального Комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ з демократії, прав людини та гуманітарних питань І.Сантош (Португалія). Метою зустрічі було обговореня питання здійснення, на звернення А.Герасимова, візиту І.Сантош до Росії з метою відвідання незаконно утримуваної у в’язниці народного депутата Н.Савченко. І.Сантош поінформувала про готовність здійснити такий візит, але висловила бажання спочатку відвідати Україну, у тому числі Схід держави. Попередньо було домовлено про можливість здійснення такого візиту орієнтовно у першій половині квітня ц.р. разом з Головою Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ А.Герасимовим.

Під час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі провели ряд зустрічей з національними парламентськими делегаціями зарубіжних країн, серед них Азербайджан, Польща, Норвегія, США, Голландія, Фінляндія та інші.

В рамках зимової сесії відбулося дві зустрічі парламентарів – членів Європейської народної партії та однодумців, в яких взяли участь члени української делегації А.Герасимов та Д.Сторожук.