Звіт про
участь Постійної делегації Верховної Ради України у роботі Двадцять п’ятої
щорічної сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва
в Європі
(1-5
липня 2016 року, м. Тбілісі, Грузія)
1-5
липня 2016 року у м. Тбілісі (Грузія) відбулось засідання XXV-ї щорічної сесії
Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ПА
ОБСЄ) під гаслом «25 років парламентського співробітництва: зміцнення довіри
через діалог». У роботі сесії взяли участь парламентарії з 54 країн-учасниць
Організації з безпеки та співробітництва в Європі, а також представники
асоційованих країн – Алжирської Народної Демократичної Республіки, Держави
Ізраїль, та міжнародних організацій.
Верховна
Рада України на сесії була представлена своєю Постійною делегацією у ПА ОБСЄ,
до складу якої увійшли народні депутати України А.Герасимов (голова делегації),
О.Бєлькова, С.Висоцький, А.Геращенко,
Т.Острікова, І.Попов, Н.Шуфрич
та секретар Постійної делегації І.Євменчикова.
З
вітальними промовами до учасників форуму звернулися Президент Грузії Георгій Маргвелашвілі, спікер
парламенту Грузії Давід Усупашвілі,
Прем’єр-міністр Грузії Георгій
Квірікашвілі, Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Ілкка Канерва та Діючий Голова ОБСЄ, Міністр закордонних справ
Німеччини Франк Вальтер Штайнмаєр.
Спікер
Д.Усупашвілі, відкриваючи засідання, привітав учасників заходу та звернув увагу
на те, що двадцять п’ята річниця ПА ОБСЄ практично співпадає із двадцять п’ятою
річницею незалежності Грузії. Відзначаючи успіхи ОБСЄ у запобіганні конфліктам
та їх врегулюванні, спікер водночас висловив жаль, що Організація не змогла
зупинити збройну агресію Російської Федерації проти Грузії у 2008 році. Він
висловився за реформування Організації, яка повинна відповідати сучасним
викликам і загрозам.
У
своєму виступі Президент Грузії наголосив на важливості ролі ОБСЄ у вирішенні
спірних питань шляхом переговорів без використання воєнної сили. Він підтвердив
налаштованість Грузії продовжувати найширше співробітництво з Організацією та
її парламентською складовою.
Прем’єр-міністр
Грузії відзначив, що Грузія та усе населення країни високо цінують зусилля і конкретні дії ОБСЄ
із забезпечення миру. Згадавши проблеми на тимчасово окупованих грузинських
територіях він висловив надію, що реалізація Грузією політики європейської
інтеграції, разом із зусиллями ОБСЄ, врешті решт матиме результатом відновлення
територіальної цілісності країни мирним шляхом.
Президент
ПА ОБСЄ акцентував увагу учасників заходу на необхідності концентрації зусиль
на спільному протистоянні міжнародному тероризму, забезпеченні безпеки усіх
країн, дотриманні поваги до територіальної цілісності держав та недоторканості
міжнародних кордонів. Крім цього Президент подякував членам Парламентської
Асамблеї за плідну роботу протягом терміну його дворічного головування, а також
окремо відзначив високий рівень організації Парламентом Грузії цьогорічної
сесії.
У
своєму зверненні до Асамблеї Ф.В.Штанмайєр нагадав присутнім про наявність на
просторі ОБСЄ цілої низки заморожених і гарячих конфліктів, окремо виділивши
збройний конфлікт на сході України. Він висловив жаль, що, незважаючи на те, що
Мінські домовленості окреслили основні шляхи мирного розв'язання конфлікту, їх
реалізація постійно торпедується. Глава зовнішньополітичного відомства
Німеччини окремо наголосив на неприпустимості вчиняти напади на особовий склад
місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ), знищувати її безпілотники та інше технічне обладнання.
Німецький міністр підкреслив визначну роль ОБСЄ у справі укріплення діалогу і
розширення співробітництва між країнами регіону, а також наголосив на
унікальних можливостях і багатому досвіді Організації у переведенні конфліктів
із збройної у мирну фазу та сприянні проведенню переговорів між конфліктуючими сторонами.
1 липня відбулося засідання Постійного Комітету
Парламентської Асамблеї ОБСЄ під головуванням
Президента ПА ОБСЄ І.Канерви. У ході загальної дискусії були
затвердженні 16 додаткових пунктів – проектів резолюцій, які були передані на
розгляд політичного, економічного та гуманітарного комітетів: п’ять – у Перший (політичний комітет), дві – у Другий (економічний
комітет) і шість – у Третій (гуманітарний комітет). Ще два проекти резолюцій
були включені до порядку денного пленарного засідання. Члени Постійного
комітету заслухали доповідь Скарбника ПА ОБСЄ Д.Барнетт (ФРН), у якій вона, говорячи про фінансовий стан рахунків
Асамблеї, зокрема зазначила, що
Парламентська асамблея ОБСЄ отримала позитивний аудит від незалежного
професійного ревізора і відтак має змогу підтримувати високий рівень
діяльності, незважаючи на те, що її бюджет був заморожений протягом останніх
років. Бюджет на 2016-2017 фінансовий рік був розглянутий і затверджений
членами Комітету одноголосно. Члени Постійного комітету також заслухали
доповіді спеціальних представників, звіти щодо діяльності спеціальних
комітетів, а також доповіді і звіти останніх місій зі спостереження за
виборами. Наприкінці засідання Постійного комітету парламентарії заслухали
виступ керівника делегації Македонії Р.Дескоска, яка поінформувала про стан та
підготовку до майбутньої зустрічі ПА ОБСЄ, яка відбудеться у столиці країни
м.Скопьє, 29 вересня-2 жовтня 2016 року. Керівник делегації Республіки
Киргизстан повідомила про намір киргизького парламенту провести осіннє
засідання Асамблеї у м.Бішкек восени 2018 року.
ХХV-а Щорічна сесія
Парламентської Асамблеї ОБСЄ традиційно пройшла у форматі загальних пленарних
засідань, засідань у рамках трьох профільних комітетів: з політичних питань і
безпеки; з економічних питань, науки, технології і довкілля та з демократії,
прав людини і гуманітарних питань та засідання Постійного комітету.
На пленарних засіданнях учасники Асамблеї
обговорили та затвердили шляхом голосування проекти резолюцій, представлених
трьома комітетами, а також 16 додаткових пунктів, спрямованих на модернізацію ОБСЄ і перетворення її у
найбільшу в світі регіональну організацію з питань безпеки. Два із зазначених 16 додаткових пунктів було внесено на розгляд ПА ОБСЄ парламентською
делегацією України.
Зокрема, у резолюції Першого комітету Асамблеї з
політичних питань і безпеки підкреслюється необхідність активізації зусиль з
врегулювання мирним шляхом і на основі переговорів тривалих конфліктів в
регіоні ОБСЄ, утримуючись при цьому від загрози та застосування сили, за умови
повної поваги до територіальної цілісності та суверенітету країн-учасниць при
неухильному дотриманні усіх положень Статуту ООН і Гельсінського заключного
акту. Автор резолюції М.Седерфельт (Швеція) – доповідач Першого комітету – у
своєму проекті резолюції наголошує на важливості актуалізації та модернізації
Віденського документа про заходи із зміцнення довіри і безпеки з метою
підвищення відкритості, транспарентності і передбачуваності у військовій сфері.
При цьому вона посилається на раніше прийняті резолюції Парламентської Асамблеї
ОБСЄ, в яких наголошується на необхідності продовжувати таку роботу. У ході
дебатів були розглянуті, обговорені й проголосовані 47 поправок до тексту
резолюції, які були внесені до основного тексту резолюції згаданого комітету.
Політичний комітет ПА ОБСЄ після дводенних дискусій прийняв основну резолюцію з
усіма вигідними для України пунктами. Парламентарії, в тому числі, підтримали
всі три поправки стосовно посилення контролю за кордонами, доступу міжнародних
місій до всіх об’єктів у ОРДЛО, Криму і у м.Севастополі, а також щодо заклику
до країн-учасниць продовжувати економічні та політичні санкції проти Російської
Федерації до повного виконання міжнародних вимог та закінчення незаконної
окупації Криму, які були внесені членом української делегації І.Поповим.
Спільними зусиллями вдалося відстояти положення, у яких містився заклик до
проведення міжнародних миротворчих операцій в Україні, розслідування справи малайзійського
літака «Боїнг» рейсу МН17, стосовно статусу Криму та поваги до територіальної
цілісності.
Протягом сесії Перший комітет також розглянув 5 додаткових пунктів:
- «Можливий внесок Парламентської
асамблеї ОБСЄ до проведення ефективних заходів у відповідь на кризу і конфлікти»,
внесений Д.Барнетт (Німеччина). Резолюція містить заклик до діючого Голови
ОБСЄ, країн-членів ОБСЄ і їх урядових структур більш ефективно залучати
спеціальних представників і спеціальні комітети Парламентської асамблеї ОБСЄ у
сфері попередження конфліктів та врегулювання криз. Члени української
парламентської делегації підтримали проект резолюції і висловили готовність
української сторони у повній мірі брати участь у виборах до місцевих органів
влади в окремих районах Донбасу в період сталого врегулювання і
постконфліктного відновлення регіону із суворим дотриманням як відповідних
міжнародних стандартів, так і законодавства України;
- «Конфлікт в Грузії», внесений Д.Усупашвілі, (Грузія). Резолюція наголошує
на необхідності Російській Федерації дотримуватись принципів і норм міжнародного
права, повною мірою виконувати договір про припинення вогню, укладений при
взаємодії з ЄС 12 серпня 2008 року, а також поважати територіальну цілісність і
суверенітет Грузії в рамках її міжнародно визнаних кордонів;
- «Реконсолідація європейської безпеки як загальний проект», внесений Ф.Ломбарді
(Швейцарія). Резолюція
має виважений характер і виражає занепокоєння станом справ у сфері безпеки як в
регіоні ОБСЄ, так і в сусідніх регіонах. У Резолюції підкреслюється
актуальність принципів Гельсінського заключного акту, Паризької хартії для
нової Європи, Хартії європейської безпеки і Астанінської ювілейної декларації
для встановлення відносин між країнами-членами ОБСЄ;
- «Республіка Молдова», внесений А.Дейд (Албанія). Резолюція схвалює
ініціативу парламенту Німеччини та Міністерства закордонних справ Німеччини
щодо розвитку міжпарламентського діалогу і обговорення внеску парламентів у
врегулювання тривалих конфліктів у регіоні ОБСЄ;
- «Розширення співпраці і
заходів зміцнення довіри в регіоні Балтійського моря», внесений Ю.Клімке (ФРН).
Резолюція містить заклик до країн-членів ОБСЄ прагнути підтримки і зміцнення
довіри та співробітництва в регіоні Балтійського моря.
До
порядку денного першого комітету було також включено додатковий пункт «Про
необхідність обладнання цивільних повітряних суден, зайнятих перевезенням
пасажирів, додатковими технічними засобами контролю, встановленими на борту в
режимі реального часу», внесений Н.Ковальовим (РФ). Резолюція спрямована на
збільшення безпеки цивільних повітряних суден і більшою частиною стосується
діяльності Міжнародної організації цивільної авіації – ІКАО. Таке рішення було
ухвалено відповідно до чинних Правил процедур ПА ОБСЄ на засіданні Постійного
Комітету, зважаючи на відсутність поправок до згаданого додаткового пункту.
Другий
комітет – економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища
розглянув суттєве питання, що лежить в основі міжнародного співробітництва, а
саме, в контексті економічного і екологічного виміру. Резолюція підтверджує важливий
взаємозв'язок між станом навколишнього середовища, економікою і безпекою, який
ще ніколи не відчувався так гостро, як сьогодні.
В ході засідань Другий комітет розглянув 2 додаткових пункти:
- «Тридцята річниця
Чорнобильської катастрофи», внесений А.Герасимовим (Україна) і
ухвалений абсолютною більшістю голосів. Резолюцію внесено з нагоди
тридцятої річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка за
своїми масштабами та складністю стала однією з найбільших техногенних катастроф
в історії людства. У тексті документа віддається повага пам'яті усіх жертв
катастрофи, висловлюється глибоке співчуття сім'ям постраждалих та загиблих в
аварії, відзначається, що і через тридцять років світ продовжує відчувати
наслідки цієї атомної катастрофи. Річниця, яку ми відзначили цього року,
нагадує нам про величезну відповідальність перед нинішнім і прийдешніми
поколіннями, щоб аварії на кшталт чорнобильської ніколи більше не повторилися. У
Резолюції особливо наголошує на необхідності продовжувати на національному та
міжнародному рівнях докладати зусилля з ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи, зменшувати її вплив на здоров'я населення, а також послаблювати її
екологічні, соціальні та економічні наслідки і вживати заходів з метою
рекреації постраждалих від радіації територій;
- «Протидія корупції в регіоні ОБСЄ з метою зміцнення верховенства
права», внесений М.Седерфельт (Швеція). Резолюція спрямована на
зміцнення парламентського виміру боротьби з корупцією у контексті взаємодії
національних парламентів на основі загальнонаціональних антикорупційних
ініціатив і обміну передовою практикою у методах роботи і підходів в сфері
ефективної боротьби з корупцією.
У
ході дебатів Голова делегації Верховної Ради України А.Герасимов виступив з
короткою промовою, присвяченою проведенню чисельних реформ в Україні,
спрямованих на активізацію просування нашої держави на шляху європейської та
євроатлантичної інтеграції. Зокрема, він коротко ознайомив присутніх із
прийняттям Верховною Радою України цілої низки законів, які дали можливість
державним органам влади розгорнути широкий фронт боротьби з корупцією. Окремо
він наголосив на усіх аспектах децентралізації та реформуванні Конституції –
процесах, що тривають. Крім цього, увага присутніх була пригорнута й до
реформування правоохоронних органів і судоустрою, проведенню дерегуляції, а
також до реформування у галузі безпеки й оборони.
Третій
комітет з питань демократії прав людини і гуманітарних питань розглянув
резолюцію, у якій висловлюється занепокоєння з приводу відсутності останніми
роками згоди серед держав-учасниць ОБСЄ із вагомих зобов'язань у сфері
людського виміру, а також міститься стурбованість через нездатність Ради
міністрів ОБСЄ прийти до консенсусу з питань, які належать до людського виміру,
що певним чином свідчить про наявність кризи ідей і політичної волі у цій сфері
серед урядів країн ОБСЄ.
До
порядку денного засідань Третього комітету входили 6 таких додаткових пунктів:
- «Щодо
порушень прав людини та основоположних свобод в Криму» (Україна). Проект
резолюції був ініційований членом Постійної делегації Верховної Ради України у
Парламентській асамблеї ОБСЄ, народним депутатом України Н.Агафоновою та представлений
народним депутатом України С.Висоцьким. Резолюцію було ухвалено переважною більшістю голосів після внесення
технічних поправок до неї, ініційованих українською делегацією. Резолюція
рішуче закликає Російську Федерацію припинити агресію проти України і в повному
обсязі виконувати свої зобов’язання відповідно до Статуту ООН, Гельсінського
заключного акта та інших норм і принципів міжнародного права, принципів і
зобов’язань ОБСЄ,. У Резолюції засуджується незаконна анексія Російською
Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, заборона
окупаційною владою РФ діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, а також
вкотре міститься вимога до Російської Федерації звільнити незаконно анексовані
території та повернути їх Україні. Резолюція закликає держави-учасниці
утриматися від будь-яких дій або вчинків, які можуть означати, прямо або
опосередковано, визнання зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста
Севастополь як невід’ємної частини України. Резолюція рішуче засуджує усі
порушення фундаментальних свобод та прав людини на Кримському півострові,
зокрема, зростання репресій, насильства і дискримінації проти
кримськотатарського корінного народу й етнічних українців, у тому числі
викрадення, вбивства, тортури і жорстоке поводження, зникнення, безпідставні
арешти і затримання та тюремні ув’язнення;
- «Координація діяльності правоохоронних органів щодо
запобігання сексуальній експлуатації дітей та торгівлі дітьми особами,
засудженими за сексуальні злочини», внесений К.Смітом (США). Вказана Резолюція спрямована на посилення захисту прав людини, протидії
дискримінації як шляхом подальшого розвитку національного законодавства
держав-учасниць, так і розширення міжнародної взаємодії, зокрема, в рамках ОБСЄ,
і відповідає національним інтересам України;
-
«Заклик до дій ОБСЄ з боротьби проти насильства і дискримінації»,
внесений Б.Кардіном (США). Резолюція має за мету посилення захисту прав людини, протидію дискримінації як шляхом подальшого
розвитку національного законодавства держав-учасниць, так і розширення
міжнародної взаємодії, зокрема, в рамках ОБСЄ, що відповідає національним
інтересам нашої країни;
- «Права біженців», внесений М.Вуазеном
(Франція). В Резолюції зазначається, що з метою захисту
громадян, а також забезпеченні їх прав на території іноземних країн, країна має
суверенне право встановлювати правила отримання громадянства , умови в’їзду і
перебування на їх території іноземних громадян;
-
«Міграція як комплексний виклик безпеці», внесений І.Добєшовою (Чехія). Резолюція
пропонує країнам-учасникам ОБСЄ встановити більш тісне співробітництво з
країнами походження і транзиту мігрантів з метою боротьби з незаконною
міграцією, що має покращити ситуацію із забезпеченням безпеки у зв’язку із
зростаючою загрозою терористичних актів;
-
«Облік гендерного аналізу та гендерної проблематики при реагуванні на кризу,
пов'язану з мігрантами та біженцями», внесений Х.Фрай (Канада). Резолюція спрямована на посилення захисту прав людини, протидії
дискримінації як шляхом подальшого розвитку національного законодавства
держав-учасниць, так і шляхом розширення міжнародної взаємодії, зокрема, в
рамках ОБСЄ;
Два
додаткових пункти були включені також до порядку денного пленарного засідання
за рішенням Постійного комітету. Перший – «Зміцнення міжнародних відносин між
ПА ОБСЄ і ОБСЄ», внесений Г.Стейгрімсоном (Ісландія). Резолюція містить заклик
до Генерального секретаря Асамблеї розробити в інтересах обох сторін разом із
виконавчими структурами ОБСЄ план дій для більш інтенсивної взаємодії ПА ОБСЄ з
цими виконавчими структурами, який стосуватиметься трьох вимірів ОБСЄ: військово-політичного,
економічного й екологічного. Другий – «Безперешкодний доступ членів Парламентської
асамблеї ОБСЄ, які беруть участь у будь-яких офіційних заходах ОБСЄ та в іншій
парламентській діяльності», внесений Ф.Ломбарді
(Швейцарія). У Резолюції відзначається, що обмеження поїздок в результаті
введення санкцій негативно впливає на парламентську дипломатію і призводить до загострення
відносин між країнами-членами. Завдяки зусиллям української делегації було
підтримано усну поправку щодо зняття обмеження цих санкцій лише для участі у
міжнародних заходах на рівні парламентської діяльності.
2
липня 2016 року на полях ХХV-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у
м.Тбілісі (Грузія) було проведено неформальний захід під назвою «Порушення прав
людини та фундаментальних свобод в Криму», організований делегацією України у
ПА ОБСЄ та Світовим конгресом українців. Захід став гарною нагодою звернутися
до парламентаріїв країн, що входять в ПА ОБСЄ, з метою ознайомлення з ситуацією
з порушенням прав людини, що склалася в АР Крим та місті Севастополь після їх
незаконної анексії Російською Федерацією, що, у свою чергу, стало яскравим прикладом
безпрецедентного порушення міжнародного права в сучасній історії.
На
правах організатора модератором заходу виступив народний депутат України,
Голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї
ОБСЄ А.Герасимов.
Перед
присутніми виступили також президент Світового конгресу українців Е.Чолій,
народний депутат України, Голова Меджлісу кримськотатарського народу Р.Чубаров
та координатор моніторингу порушень прав людини в Криму та на сході України
«Центру громадянських свобод» О.Романцова.
Е.Чолій
у своєму виступі наголосив, що Російська Федерація вже понад два роки системно
порушує права людини і основні свободи жителів півострова, заперечуючи
релігійні свободи, обмежуючи свободу слова і доступ до інформації та проводячи
репресії, спрямовані проти кримських татар і українців. Наявність цих порушень
підтверджується такими міжнародними організаціями, як ОБСЄ, ООН і Радою Європи.
Детальній
розповіді про політичні та кримінальні методи порушення прав і свобод
кримськотатарського народу присвятив свій виступ Р.Чубаров. Він презентував
публікації, присвячені кримчанам, що були затримані, арештовані або зниклі
безвісті за участі окупаційної влади Криму.
Друге
видання книги «Крим – півострів страху», в якій українські правозахисні
неурядові організації описали кожну історію тих кримчан, що за останні два з
невеликим роки окупації Криму відчули на своєму власному досвіді методи роботи
державної машини РФ, було представлено О.Романцовою.
У
процесі проведення заходу іноземні парламентарії мали змогу поставити
організаторам запитання щодо окупації Криму та порушень прав
кримськотатарського і українського народів.
Крім
цього відбулася окрема зустріч членів Постійної делегації Верховної Ради України
в Парламентській асамблеї ОБСЄ з представниками української діаспори в Грузії.
Щорічна ХХV-а сесія завершилася 5 липня 2016 року виборами посадових осіб Асамблеї і
прийняттям стогового документа сесії – Тбіліської
Декларації, яка стосується, зокрема,
питань кризи в Україні та замороженого конфлікту в Грузії, і яка була
підтримана 122 голосами парламентарії з більше ніж 50 національних делегацій.
За
результатами виборів Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ було обрано
заступника керівника австрійської делегації К.Муттонен (86 голосів), Віце-президентами – заступника керівника литовської
делегації В.Алякнайте-Абрамікене (102 голоси), голову португальської делегації І.Сантош (120 голосів), члена
делегації Азербайджану А.Гулієва (119 голосів) терміном на 3 роки та члена
делегації Румунії В.П.Добре (93 голоси) терміном на 1 рік .
Також
були проведені вибори посадових осіб трьох загальних комітетів.
Головою
Комітету з політичних питань і безпеки переобрано депутата Р.Вікера (США),
заступником Голови – депутата Г.Піккі (Італія), доповідачем повторно обрано
члена шведської делегації – М.Седерфельт.
Головою
Комітету з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища
обрано Н.Сену (Португалія), заступником Голови – А.Герасимова (Україна),
доповідачем – М.Тідей (Італія).
Головою
Комітету з питань демократії, прав людини і гуманітарних питань обрано І.Санчез
Амор (Іспанія), заступником Голови –
І.Добєшову (Чехія), доповідачем – К.Кіріяку Хаджіяні (Кіпр).
Під
час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській
асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі взяли участь у 18 засіданнях
трьох основних комітетів, двох пленарних засіданнях, зокрема, розглянули три
основні проекти резолюцій та 15 додаткових проектів резолюцій, які були
винесені на обговорення і включені до Тбіліської декларації, ухваленої за
результатами дебатів на XXV-ій сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у м.
Тбілісі (Грузія), провели низку двосторонніх зустрічей з представниками інших
національних делегацій, зокрема, Польщі, Грузії, Литви, Швеції, Румунії, США,
Білорусі, Казахстану тощо. А.Герасимов, А.Геращенко, С.Висоцький брали активну
участь у засіданнях Європейської Народної Партії. Українською делегацією в ході
проведення XXV-ї сесії було розповсюджено цілу низку видань, присвячених проведенню
реформ в Україні, триваючій агресії Російської Федерації проти України, а також
перекладену на англійську мову збірку із свідченнями
громадян України – колишніх політв’язнів Росії Г.Афанасьєва та Ю.Солошенка «Not a single chance. Released Afanasiev and Soloshenko on
Federal Security Service of 