Звіт про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у роботі XXVІ-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї

Організації з безпеки та співробітництва в Європі

(4-9 липня 2017 року, м. Мінськ, Республіка Білорусь)

4-9 липня 2017 року у м. Мінськ (Республіка Білорусь) відбулось засідання XXVІ-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ПА ОБСЄ) на тему «Зміцнення взаємної довіри і співпраці в інтересах миру і процвітання в регіоні ОБСЄ». У роботі сесії взяли участь парламентарії з 57 країн-учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі, а також парламентарії – представники асоційованих членів організації – Алжирської Народної Демократичної Республіки, Держави Ізраїль та міжнародних організацій.

Верховна Рада України на сесії була представлена своєю Постійною делегацією у ПА ОБСЄ, до складу якої увійшли народні депутати України Артур Герасимов (Голова делегації), О.Бєлькова, Т.Острікова, І. Попов, Н.Шуфрич, а також секретар Постійної делегації І.Євменчикова і головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін.

З вітальними промовами до учасників форуму звернулися Президент Білорусі Олександр Лукашенко, Голова Палати представників Національних зборів (парламенту) Білорусі Владімір Андрейченко, Президент ПА ОБСЄ Крістін Муттонен (Австрія) та Діючий Голова ОБСЄ, Міністр закордонних справ Австрії Себастіан Курц.

Президент приймаючої сесію країни у своєму виступі коротко зупинився на основних проблемах і викликах миру і безпеці, що існують в регіоні ОБСЄ та підкреслив, що ОБСЄ є однією із найдієвіших міжнародних організацій. Окремо О.Лукашенко згадав ситуацію на сході України, зазначивши, що саме Білорусь стала майданчиком для переговорів України і Росії з питань припинення вогню та пошуку мирних шляхів врегулювання конфлікту. Говорячи про Білорусь, Президент Республіки наголосив, що його країна активно реформується і готова до подальших змін за допомогою іноземних партнерів та міжнародних економічних і фінансових організацій.

Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ К.Муттонен у своєму виступі, зокрема, зазначила, що мир та процвітання є цілями, однак необхідно завжди пам’ятати, що довіра та співробітництво є суттєвими засобами їх досягнення. Вона звернула увагу учасників, що Мінськ завжди був місцем, у якому проводилися мирні переговори, наприклад, із врегулювання ситуації у Нагірному Карабасі. Мінськ залишається таким місцем, оскільки саме тут регулярно відбуваються зустрічі Тристоронньої контактної групи із сприяння виконанню Мінських угод.

Голова Палати представників Народних зборів Білорусі В.Андрейченко зазначив, що людство стоїть на порозі катастрофи, до якої його штовхають збройні конфлікти, потоки біженців, мігранти, терористичні атаки тощо. Він окремо наголосив, що уникнення цієї катастрофи можливо лише у разі вироблення нових підходів, що розвивають Гельсінкські домовленості.

Діючий Голова ОБСЄ, Міністр закордонних справ Австрії С.Курц звернув увагу на наявну небезпеку повернення до блокового протистояння у Європі. Відзначивши, як позитивний факт, що розколу ЄС вдалося уникнути, С.Курц наголосив на небезпеці радикалізації Європи. Торкнувшись питання конфлікту на Донбасі, австрійський міністр повідомив про наявність великої кількості вимушених переселенців з цього регіону, які потребують захисту і гуманітарної допомоги. У цьому контексті роль місії ОБСЄ в регіоні та виконання Мінських домовленостей є ключовими у вирішенні ситуації.

5 липня відбулося засідання Постійного Комітету Парламентської асамблеї ОБСЄ під головуванням Президента ПА ОБСЄ К.Муттонен. У ході загальної дискусії були затвердженні 15 додаткових пунктів – проектів резолюцій, які були передані на розгляд політичного, економічного та гуманітарного комітетів: два – у Перший (політичний комітет), три – у Другий (економічний комітет) і п’ять – у Третій (гуманітарний комітет). Ще три проекти резолюцій були включені до порядку денного пленарного засідання. Члени Постійного комітету заслухали доповідь Скарбника ПА ОБСЄ Д.Барнетт (ФРН), у якій вона, говорячи про фінансовий стан рахунків Асамблеї, зокрема зазначила, що Парламентська асамблея ОБСЄ отримала позитивний аудит від незалежного професійного ревізора і відтак має змогу підтримувати високий рівень діяльності, незважаючи на те, що її бюджет був заморожений протягом останніх років. Бюджет на 2017-2018 фінансовий рік був розглянутий і затверджений членами Комітету одноголосно. Члени Постійного комітету також заслухали доповіді спеціальних представників, звіти щодо діяльності спеціальних комітетів, а також доповіді і звіти останніх місій зі спостереження за виборами. Наприкінці засідання Постійного комітету парламентарії заслухали виступ керівника делегації Князівства Андорра M.Науді, яка поінформувала про стан та підготовку до майбутньої зустрічі ПА ОБСЄ, яка відбудеться у столиці країни м. Андорра, 3-5 жовтня 2017 року. Керівник делегації Федеративної Республіки Німеччина повідомила про намір німецького парламенту провести XXVII-му щорічну сесію Парламентської асамблеї у м. Берлін 7-11 липня 2018 року.

ХХVI-а щорічна сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ традиційно пройшла у форматі загальних пленарних засідань, засідань у рамках трьох профільних комітетів: з політичних питань і безпеки; з економічних питань, науки, технології і довкілля та з демократії, прав людини і гуманітарних питань, а також засідання Постійного комітету.

На пленарних засіданнях учасники Асамблеї обговорили та затвердили шляхом голосування проекти резолюцій, представлених трьома комітетами, а також 14 додаткових пунктів, спрямованих на модернізацію ОБСЄ і перетворення її у найбільшу в світі регіональну організацію з питань безпеки. Два із зазначених 15 додаткових пунктів було внесено на розгляд ПА ОБСЄ парламентською делегацією України.

У резолюції Першого комітету Асамблеї з політичних питань і безпеки, в якій, серед іншого, вкотре засуджується факт російської збройної агресії проти України, міститься заклик припинити військові дії в Україні, засуджуються факти тиску, переслідування й залякування спостерігачів Спеціальної Моніторингової Місії (СММ) ОБСЄ, що мають місце в окремих районах Донецької та Луганської областей, контрольованих «російськими гібридними військами». Резолюція також закликає російську окупаційну владу в Криму зняти всі обмеження, що перешкоджають свободі пересування СММ ОБСЄ та виконанню спостерігачами мандату Місії.

Протягом сесії Перший комітет розглянув ще два додаткових пункти:

- «Щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України», внесений Головою української парламентської делегації А. Герасимовим. У тексті резолюції, зокрема, підтверджується повага до суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах, включно з Автономною Республікою Крим та м.Севастополь; вкотре засуджується тимчасова окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополь і продовження агресії Росії проти України на Донбасі; констатується, що Російська Федерація не виконала такі попередні резолюції ПА ОБСЄ: «Очевидне, грубе та невиправлене порушення Російською Федерацією Гельсінкських принципів» (2014 р.), «Продовження очевидних, грубих та невиправлених порушень Російською Федерацією зобов’язань в рамках ОБСЄ та міжнародних норм» (2015р.), «Порушення прав людини та основоположних свобод в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь» (2016р.); міститься заклик до Російської Федерації скасувати незаконну анексію Криму; засуджується збройне вторгнення в окремі райони Донецької та Луганської областей України та погіршення ситуації у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь. Резолюцію було ухвалено переважною більшістю голосів (проти голосували Російська Федерація і Сербія) після внесення до її тексту ряду поправок, підтриманих українською делегацією. Під час обговорення проекту Резолюції виступили усі члени російської делегації, намагаючись завадити її прийняттю або принаймні перекрутити та пом’якшити її зміст. Членам делегації України А.Герасимову та І.Попову, які неодноразово брали слово під час дебатів, вдалося ефективно протидіяти зазначеним спробам делегації Російської Федерації, розвіявши усі наклепи російської делегації.

- «Посилення ролі ОБСЄ в протидії тероризму», внесений Н.Ковальовим членом делегації від Російської Федерації. Резолюцію внесено російською стороною в рамках загальної стратегії на позиціонування Москви як невід'ємної складової світового фронту боротьби з тероризмом. У тексті проекту Резолюції роль Москви в організації та підтримці терористичної діяльності на Донбасі ігнорується і зазначений проект Резолюції не був підтримана членами української делегації.

Другий комітет – з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища розглянув суттєве питання, що лежить в основі міжнародного співробітництва, а саме, в контексті економічного і екологічного виміру. Резолюція підтверджує важливий взаємозв'язок між станом навколишнього середовища, економікою і безпекою, який ще ніколи не відчувався так гостро, як сьогодні.

В ході засідань Другий комітет розглянув два додаткових пункти:

7 липня під час засідання Загального Комітету з економічних питань, науки, технологій та навколишнього середовища на ХХVІ-й щорічній сесії ПА ОБСЄ абсолютною більшістю голосів був ухвалений ініційований членом Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ О.Бєльковою проект Резолюції «Щодо посилення енергетичної безпеки в регіоні ОБСЄ». До Резолюції було внесено п’ять поправок, ініційованих Кіпром, Румунією та США, які були повністю підтримані українською делегацією. Делегація Російської Федерації голосувала проти Резолюції. Під час засідання виступив член парламентської делегації Канади Д.Елісон, який наголосив на особливості ситуації в Україні у галузі кібербезпеки і критичної інфраструктури, а також на тому, що РФ постійно використовує газ та інші джерела енергії як політичну зброю в регіоні ОБСЄ. Резолюція «Щодо посилення енергетичної безпеки в регіоні ОБСЄ», спрямована, серед іншого, на визнання державами-учасницями ОБСЄ важливості захисту критичної інфраструктури у сфері енергетики, запровадження заходів на національному, регіональному та міжнародному рівнях щодо зміцнення енергетичної безпеки у часи кризових явищ та під час конфліктів.

Проект Резолюції «Розробка сучасних і ефективних законодавчих, нормативних, адміністративних заходів реагування на появу нових психоактивних речовин» був внесений Б.Пірштуком (Республіка Білорусь). Резолюція має суто технічний, експертний характер. Водночас, пріоритетність проблематики боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин у рамках ОБСЄ просуває Російська Федерація та її партнери, тоді як переважна більшість західних держав і Україна займають позицію, що цим питанням має займатися УНЗ ООН.

7 липня 2017 року під час засідання Комітету з економічних питань, науки, технологій та навколишнього середовища у рамках роботи ХХVI-ї щорічної сесії ПА ОБСЄ відбулися чергові вибори Голови і заступника Голови Комітету.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва у Європі А.Герасимов був одноголосно переобраний заступником Голови Комітету з економічних питань, науки, технологій та навколишнього середовища. Обрання представника Верховної Ради України на цю відповідальну посаду означає участь представника України у роботі Бюро Парламентської асамблеї, що значно посилює позицію України в ПА ОБСЄ.

Третій комітет з питань демократії прав людини і гуманітарних питань розглянув резолюцію, у якій висловлюється занепокоєння з приводу відсутності останніми роками згоди серед держав-учасниць ОБСЄ із вагомих зобов'язань у сфері людського виміру, а також міститься стурбованість через нездатність Ради міністрів ОБСЄ прийти до консенсусу з питань, які належать до людського виміру, що певним чином свідчить про наявність кризи ідей і політичної волі у цій сфері серед урядів країн ОБСЄ.

До порядку денного засідань Третього комітету входили п’ять таких додаткових пунктів:

- «Запобігання сексуальній експлуатації дітей в інтернеті з використанням технологічних досягнень», внесений К.Смітом (Сполучені Штати Америки). Резолюція закликає держави-учасниці ОБСЄ, які ще не зробили цього, прийняти закони, що дозволяють дітям-жертвам або раніше постраждалим дітям порушувати позови проти веб-сайтів з тематичними оголошеннями, які, через злий намір чи необережність, нехтуючи фактом сексуальної експлуатації дитини, брали оплату за розміщення реклами про дитину. Проект резолюції не суперечить інтересам української сторони і був підтриманий членами української делегації;

- «Мультикультуралізм – роль культурних цінностей в розвитку демократії в умовах глобалізації», внесений Т.Міркішілі (Азербайджан). Резолюція закликає держави-учасниці ОБСЄ прийняти демократичний розвиток цінностей мультикультуралізму в якості основного елемента в предметної дискусії з питань безпеки та спільного проживання;

- «Скасування смертної кари», внесений І.Сантуш (Португалія). Резолюція закликає парламенти держав-учасниць ОБСЄ розробити законодавчі ініціативи, спрямовані на загальне скасування смертної кари як явища. Положення проекту резолюції в цілому відповідають положенням законодавства України, з якого смертну кару вилучено як вид кримінального покарання;

- «Про неприпустимість дискримінації і нетерпимості у відносинах християн, мусульман та послідовників інших релігій». Проект резолюції був ініційований членом російської делегації Л.Нарусовою. Текст резолюції рішуче засуджує всі прояви нетерпимості, дискримінації, включаючи насильство і терористичні акти по відношенню до християн, мусульман та послідовників інших релігій. Згаданий проект резолюції запропонований Російською Федерацією, яка є агресором, а ситуація в релігійній сфері на тимчасово окупованих територіях та в частинах Донецької і Луганської областей залишається складною і характеризується нехтуванням керівниками так званих «ДНР» і «ЛНР» гарантованими Конституцією і чинним законодавством України правами громадян на свободу совісті та вільне сповідування релігій, розпалюванням міжконфесійної ворожнечі й нетерпимості, утисками та переслідуваннями парафіян і священнослужителів Української православної церкви Київського патріархату та протестантських громад. Члени української делегації не голосували за згадану резолюцію.

Три додаткових пункти були включені також до порядку денного пленарного засідання за рішенням Постійного комітету.

Перший – «Заохочення посередництва, яке передбачає участь в ньому жінок нарівні з чоловіками і облік гендерних факторів», внесений Х.Фрай, (Канада). Резолюція закликає держави-учасниць та посадових осіб і представників ОБСЄ, що залучаються до посередницької діяльності, забезпечувати створення жінкам рівних можливостей для виконання значущих функцій при прийнятті рішень у рамках посередницьких процесів, в тому числі на провідних позиціях у якості посередників або глав делегацій на переговорах, а також враховувати питання про участь жінок при плануванні всіх посередницьких процесів.

Другий – «Забезпечення узгодженого, спільного і відповідального управління потоками мігрантів і біженців», внесений Ф.Ломбарді (Швейцарія). Резолюція закликає всі держави-учасниці ОБСЄ продемонструвати тверду прихильність принципам солідарності і розділення відповідальності і виконувати свої моральні зобов'язання шляхом переміщення або переселення значно більшої кількості осіб, які потребують міжнародного захисту з таких прифронтових країн, як Туреччина, Греція та Італія.

Третій – « Міграція», внесений А.Нері (Франція). Резолюція рекомендує державам-учасницям вживати найрішучіших заходів по боротьбі зі структурами, які займаються незаконним перевезенням людей, користуючись недолею і тяжким становищем біженців та потенційних іммігрантів, а також в показовому порядку призначати їм найбільш суворі міри покарання.

8 липня 2017 року, під час роботи ХХVІ-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі у Мінську, парламентська делегація Азербайджану ініціювала створення у рамках Асамблеї «Групи підтримки Шовкового шляху». Ця Група має стати платформою для сприяння взаємовигідним економічним і торговельним відносинам, створенню нових транспортних коридорів, спрощенню процедур торгівлі та перевезень, вільному і безпечному пересуванню людей, товарів, послуг та інвестицій.

Документ про створення Групи підтримки Шовкового шляху підписали делегації Азербайджану, Білорусі, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Грузії, Киргизстану, Молдови, Румунії, Сербії, Таджикистану, Туреччини, України, Хорватії, Чорногорії та Швейцарії, які виступили засновниками Групи.

Від парламентської делегації України документ підписали члени Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ А.Герасимов та Т.Острікова.

Планується, що Група буде збиратися на засідання протягом року під час роботи сесій ПА ОБСЄ. У разі нагальної потреби Група збиратиметься і в міжсесійний період. Група відкрита до приєднання нових членів з числа країн, що входять до ПА ОБСЄ, поважають норми ОБСЄ, принципи міжнародного права, особливо ті, що стосуються територіальної цілісності та недоторканості існуючих кордонів, а також є бенефіціарами Шовкового шляху.

6 липня у рамках роботи на XXVI-ій щорічній сесії ПА ОБСЄ в Мінську члени Постійної делегації провели зустріч з Постійною делегацією Парламенту Грузії в ПА ОБСЄ. Під час зустрічі делегації констатували схожість ситуації України і Грузії, що зазнали агресії з боку Російської Федерації, яка захопила частину території обох країн. Сторони обговорили, зокрема, питання спільних дій у рамках ПА ОБСЄ, відзначивши, що обидві країни мають спільні зовнішньополітичні прагнення щодо європейської та євроатлантичної інтеграції. Делегація Грузії також повідомила, що вона поділяє позицію України щодо неприпустимості участі парламентаріїв у наступній сесії Міжпарламентського союзу (МПС), яка проходитиме у країні-агресорі восени поточного року і відтак не планує надсилати свою парламентську делегацію до Санкт-Петербургу. Грузинська делегація підтримала пропозицію Голови Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ А.Герасимова щодо спільної підготовки додаткових пунктів порядку денного сесії ПА ОБСЄ у 2018 році.

8 липня 2017 року у рамках участі у роботі ХХVІ-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ А.Герасимов провів зустріч із Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ К.Муттонен.

Під час зустрічі К.Муттонен висловила занепокоєність відсутністю прогресу у врегулюванні конфлікту в окремих районах Донецької та Луганської областей, невиконанням Мінських домовленостей та неможливістю організувати безперешкодну роботу Місії ОБСЄ на території Донбасу, непідконтрольній Україні.

Було обговорено важливі кроки, які мають бути здійснені для припинення вогню, відведення важкого озброєння, забезпечення дотримання прав людини на територіях, окупованих Російською Федерацією та незаконними збройними формуваннями. Також під час бесіди сторони торкнулись низки питань, пов’язаних із функціонуванням Парламентської асамблеї ОБСЄ.

У зустрічі також взяли участь Генеральний секретар ПА ОБСЄ Р.Монтелла та Голова Офісу зв’язку ПА ОБСЄ у Відні А.Ноттеллє.

Щорічна ХХVІ-а сесія завершилася 9 липня 2017 року виборами посадових осіб Асамблеї і прийняттям підсумкового документа сесії – Мінської Декларації, яка стосується, зокрема, питань кризи в Україні і яка була підтримана 91 голосом парламентаріїв з більше ніж 50 національних делегацій.

За результатами виборів Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ було переобрано заступника керівника австрійської делегації К.Муттонен, Віце-президентами – керівника делегації Сполучених Штатів Америки Р.Вікера, заступника керівника делегації Швеції М.Седерфельт, члена делегації Італії М.Тідей та члена делегації Румунії В.П.Добре.

Також були проведені вибори посадових осіб трьох загальних комітетів.

Головою Комітету з політичних питань і безпеки обрано депутата Ф.Ломбарді (Швейцарія), заступником Голови – депутата Г.Піккі (Італія), доповідачем обрано члена болгарської делегації – К. Вігеніна.

Головою Комітету з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища переобрано Н.Сену (Португалія), заступником Голови – А.Герасимова (Україна), доповідачем – С.Кацараву (Грузія).

Головою Комітету з питань демократії, прав людини і гуманітарних питань переобрано І.Санчез Амора (Іспанія), заступником Голови – І.Добєшову (Чехія), доповідачем – К.Кіріякоса Хаджіяні (Кіпр).

Під час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі взяли участь у 20 засіданнях трьох основних комітетів, двох пленарних засіданнях, зокрема, взяли участь у розгляді трьох основні проектів резолюцій та 14 додаткових проектів резолюцій, які були винесені на обговорення і включені до Мінської декларації, ухваленої за результатами дебатів на XXVІ-й сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у м. Мінськ (Республіка Білорусь), провели низку двосторонніх зустрічей з представниками інших національних делегацій, зокрема, Грузії, Литви, Швеції, Румунії, США, Білорусі тощо. А.Герасимов брав активну участь у засіданнях Європейської Народної Партії. Українською делегацією в ході проведення XXVІ-ї сесії було розповсюджено цілу низку видань, присвячених гібридній війні та триваючій агресії Російської Федерації проти України (основні факти). Члени української делегації О.Бєлькова та Т.Острікова взяли участь у гендерному ланчі, організованому Спеціальним представником з гендерних питань Х.Фрай (Канада), під час якого, зокрема обговорювалися проблемні питання, пов’язані із забезпеченням рівного представництва обох статей у виборчих національних органах, включаючи парламенти, а також у міжнародних парламентських органах. Завдяки активній роботі усіх членів Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ було забезпечено активну позицію України на пленарних засіданнях, комітетах, круглих столах, презентаціях, ланчі, прийняттях – усіх заходах, що відбулися у рамках XXVІ-ї сесії ПА ОБСЄ.

Підготовці Постійної делегації до участі у Щорічній сесії максимально сприяли Міністерство закордонних справ України, заступник Міністра закордонних справ України С.Кислиця та підпорядковані йому підрозділи Міністерства. З Постійною делегацією Верховної Ради України у ПА ОБСЄ постійно працювали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь І.Кизим, Постійний Представник України при міжнародних організаціях у Відні І.Прокопчук, перший секретар Посольства України в Республіці Білорусь І.Скворцов, головний консультант Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін, які надавали суттєву допомогу делегації під час парламентського форуму, участь у якому делегації України стала важливим кроком на шляху подальшого зміцнення авторитету та посилення іміджу нашої Держави на світовій арені. Від імені керівництва та членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ОБСЄ висловлюємо їм подяку.