Звіт про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у роботі Шістнадцятої зимової сесії Парламентської

асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

(23-24 лютого 2017 року, м. Відень, Республіка Австрія)

23-24 лютого 2017 р. у м. Відень (Республіка Австрія) відбулася 16-та зимова сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Участь у роботі сесії взяли понад 250 парламентарів більше ніж з 50 держав-учасниць та країн-партнерів ОБСЄ.

Робота 16-ї зимової сесії проводилася в рамках засідань Постійного комітету ПА ОБСЄ, Загального Комітету з економічних питань, науки, технології та довкілля, Загального Комітету з демократії, прав людини та гуманітарних питань, Загального Комітету з політичних питань і безпеки, а також спільних засідань згаданих трьох Комітетів.

У ході засідань комітетів парламентарі обговорили стан виконання резолюцій Парламентської Асамблеї, передусім рекомендацій, що містяться в Тбіліській Декларації ПА ОБСЄ 2016 року.

Окрім зазначеного вище, були обговорені актуальні питання міжнародної політики. Зокрема, «Транснаціональна безпека в регіоні ОБСЄ: боротьба з тероризмом», «Управління природними ресурсами: рішення проблем водної безпеки і боротьба зі зміною клімату», «Захист прав людини на тлі зростаючого популізму». Під час зимової сесії також відбулося спеціальне обговорення за участю трьох загальних комітетів щодо захисту прав людини в часи кризи. Всі три загальні комітети заслухали виступи заступників голів Комітетів, пов'язані з виконанням рекомендацій Тбіліської декларації, а також - попередні проекти доповідей і резолюцій, що будуть винесені на розгляд 26 -ої щорічної сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ, яка відбудеться в липні цього року в м.Мінськ (Республіка Білорусь).

23 лютого 2017 року також було проведено додатковий захід в рамках зимової сесії за ініціативою Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ, в якому взяли участь члени Парламентської Асамблеї ОБСЄ від інших держав, представники акредитованих у Відні дипломатичних місій, українські парламентарі. Ключовими промовцями були: народний депутат України О.Бєлькова, Надзвичайний Повноважний Посол України в Республіці Австрія О.Щерба, старший науковий співробітник Глобального енергетичного центру Атлантичної ради Алан Рілей та Президент Світового конгресу українців Є.Чолій.

Ключовою тезою української презентації був наголос на співпадінні інтересів України та європейських країн у питаннях забезпечення власної енергетичної безпеки шляхом зниження залежності від російських енергоносіїв, її метою – переконання у перевагах потужностей української газотранспортної системи з метою протидії реалізації проекту Північний потік ІІ.

У цьому контексті була висвітлена результативність української стратегії ліквідації залежності України від російського газу з виходом на нульовий показник у листопаді 2016 року, що пролунало як дієвий приклад реальних можливостей диверсифікації джерел газових поставок на європейському просторі.

До учасників заходу було на конкретних хронологічно-фіксованих прикладах доведено системність використання Росією важелю газових поставок у політичних цілях з економічним тиском та шантажем, що прямо протирічить зобов’язанням Російської Федерації в рамках Будапештського меморандуму”. Було представлено розроблений українською стороною проект відповідної резолюції, спрямованої на зміцнення ролі ПА ОБСЄ у формуванні довгострокової співпраці і підходів, заснованих на загальних принципах і цінностях.

В рамках сесії відбулися також спеціальні дебати щодо питання реагування захисту прав людини в часи кризи.

Верховну Раду України на сесії представляли члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ А.Герасимов, Н.Агафонова, О.Бєлькова, А.Геращенко, Т.Острікова, І.Попов, Н.Шуфрич, заступник члена Постійної делегації С.Висоцький та секретар делегації І.Євменчикова. Очолював Постійну делегацію Верховної Ради України у ПА ОБСЄ народний депутат України Артур Герасимов.

23 лютого ц.р. відбулося засідання Постійного комітету ПА ОБСЄ.

Під час засідання виступили Президент ПА ОБСЄ К.Муттонен, скарбник ПА ОБСЄ Д.Барнетт, Генеральний секретар ПА ОБСЄ Р.Монтелла. Також були представлені доповіді про діяльність Парламентської Асамблеї у сфері спостереження за виборами, роботу спеціальних комітетів та спеціальних представників ПА ОБСЄ. Під час дискусії член Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ І.Попов висловив зауваження до звіту БДІПЛ (ОБСЄ) по результатам спостереження за виборами до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації 2016 року. Він зазначив, що спостерігачі від ОБСЄ не проводили місію спостереження на території АР Криму, про що було погоджено восени напередодні проведення згаданої місії. Проте у Остаточному звіті про вибори БДІПЛ (ОБСЄ) не згадано жодним словом невизнання незаконної окупації АР Криму та м. Севастополь і відповідно невизнання тих «псевдовиборів», які були проведенні парламентом Російської Федерації на території окупованого АР Криму та міста Севастополь. І.Попов акцентував увагу учасників парламентського форуму на жорсткій оцінці такого звіту Верховною Радою України та нагадав, що особи "обрані" на тимчасово окупованих територіях, не повинні брати участь у роботі Парламентської Асамблеї ОБСЄ чи роботі інших Міжнародних парламентських організацій.

23 лютого відбулося засідання Загального комітету з питань демократії, прав людини та гуманітарних питань ПА ОБСЄ.

Голова Комітету І.Амор (Іспанія) у своєму виступі привернув увагу до спроби державного перевороту у Туреччині, ситуації в Україні, Нагорному Карабасі, антиіммігрантських рішень керівництва США та Угорщини, а також невиконання Урядом США рішення про закриття в’язниці у Гуантанамо.

Доповідач Комітету К.Хаджіїанні (Кіпр) представив ідеї, що будуть відображені у звіті та проекті резолюції, який він підготує до 26-ї щорічної сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ у м.Мінськ. Зокрема, він наголосив, що приверне увагу до відхилень від дотримання прав людини державами-учасницями в умовах криз. Особливу увагу буде приділено дотриманню права на життя, забороні тортур, правам мігрантів та внутрішньо переміщених осіб, етнічних та релігійних меншин, жінок, людей із інвалідністю, свободі в Інтернеті, протидії торгівлі людьми та незаконному переміщенню культурних цінностей.

Голова Комітету з людського виміру Постійної Ради ОБСЄ, Постійний представник Великобританії при ОБСЄ C.МакЛеод представила пріоритети роботи цього комітету, розроблені спільно з Австрійським головуванням в ОБСЄ.

Директор Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) М.Лінк представив звіт щодо взаємодії очолюваного ним інституту ОБСЄ та Парламентської Асамблеї ОБСЄ, відзначивши, зокрема 19 місій зі спостереження за виборами, проекти у сфері толерантності, боротьби з торгівлею людьми, дотримання прав ромів та сінті.

М.Лінк висловив занепокоєння щодо політизації процесу спостереження за виборами, зокрема, коли депутати прагнуть здійснювати його у країнах, які їх не запрошують. Також Директор БДІПЛ відзначив місії зі спостереження за президентськими виборами в США та парламентськими виборами в Російській Федерації, зокрема позитивну співпрацю з Урядом та Центральною Виборчою Комісією Російської Федерації.

У відповідь на доповідь М.Лінка Постійна делегація Верховної Ради України при ПА ОБСЄ привернула увагу Асамблеї до Звернення Верховної Ради України «Про остаточний звіт БДІПЛ (ОБСЄ) за результатами спостереження на виборах до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації 2016 року». Директора БДІПЛ було закликано переглянути процес підготовки вказаного Звіту, а також вжити заходів з метою вдосконалення методології функціонування спостережних місій в умовах окупації однією державою-учасницею ОБСЄ території іншої.

У ході дебатів «Захист прав людини в умовах зростаючого популізму», делегації Азербайджану, Бельгії, Іспанії, Канади, Мальти, Туреччини Фінляндії та Швеції наголосили на негативному впливі зростання популізму серед політиків на рівень дотримання прав людини, особливо з огляду на те, що популісти приходять до влади демократичним шляхом і потім починають згортати демократичні свободи і порушувати права меншин.

Делегація Російської Федерації вдалася до звичної риторики про порушення прав російськомовного населення у країнах Балтії та Україні, «внутрішньоукраїнського конфлікту на Донбасі» та «добровільного входження Криму до складу Російської Федерації».

Делегації Латвії, України та Швеції привернули увагу до згортання демократичних свобод в Російській Федерації та численних порушень прав людини в окупованих Російською Федерацією регіонах України - Криму, Севастополі та ОРДЛО. Постійною делегацією Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ було наголошено на необхідності звільнення Російською Федерацією політичних в’язнів - громадян України, забезпеченні допуску Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ) в Україні до окупованого Кримського півострова та відсутності утисків в Україні за мовною ознакою.

Народний депутат України А.Геращенко наголосив на систематичному порушенні Російською Федерацією права на життя - як для майже 10000 громадян України, яких було вбито внаслідок агресії Російської Федерації, так і стосовно членів ПА ОБСЄ (було наголошено на викритій правоохоронними органами України спробі замаху на життя А.Геращенка, яка готувалася на території Російської Федерації).

Того ж дня відбулося засідання Загального комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища, у ході якого доповідач Комітету М.Тідей (Італія) представила основні ідеї до її звіту та проекту резолюції згаданого комітету до 26-ї щорічної літньої сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ у м. Мінськ (Республіка Білорусь). Вона наголосила, що приділить основну увагу питанням викликів в галузі міграції, ліквідації бідності, долучення ОБСЄ до сприяння досягненню цілей сталого розвитку, зміни клімату, впровадження технологій відновлюваної енергії тощо.

У засіданні Комітету взяв участь Голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ, заступник Голови Загального Комітету ПА ОБСЄ з економічних питань, науки, технологій та навколишнього середовища А. Герасимов.

Під час виступу А.Герасимов зазначив, що Парламентська Асамблея ОБСЄ продовжує залишатися важливою платформою для діалогу між парламентаріями з економічних та екологічних питань, розробки конкретних рекомендацій для урядів держав-учасниць ОБСЄ, тим самим зміцнюючи синергію між парламентською дипломатією і діяльністю урядової сторони організації, розвитку діалогу з партнерами ОБСЄ із співробітництва. На думку А.Герасимова, Тбіліська декларація Парламентської Асамблеї ОБСЄ, прийнята в минулому році, містить важливі рекомендації, що стосуються питань, які розглядаються в ході зимової сесії. Він також відзначив необхідність не забувати про декларації, прийняті в минулому, щоб забезпечити безперервність і послідовність у вирішенні ключових проблем в області безпеки, з якими працює ОБСЄ. Серед пріоритетних сфер співпраці Голова Постійної делегації відзначив вплив на навколишнє середовище, активізацію діалогу з питань транспорту і енергетичної безпеки та інших питань.

Провідною темою у виступах членів Парламентської Асамблеї ОБСЄ був наголос на взаємопов’язаності безпекових, економіко-довкільних питань та тематики прав людини і необхідності скоординованої роботи всіх інститутів ОБСЄ для виконання безпекового мандату Організації, важливості ролі ПА ОБСЄ для зміцнення міжпарламентського політичного діалогу в усіх відповідних вимірах.

Окремо наголошувалося на таких економічно-довкільних аспектах безпеки як енергетична безпека, відновлювані джерела енергії, зміна клімату, транскордонне управління лісними та водними ресурсами.

Делегація Російської Федерації знов порушила свою тему щодо використання платформи ОБСЄ як каталізатора процесів зміцнення економічної співпраці між інтеграційними об’єднаннями на теренах ОБСЄ та створення єдиного економічного простору «Від Лісабону до Владивостока», необхідності зняття економічних санкцій та усунення торгових бар’єрів. Тези щодо сприяння ОБСЄ налагодженню економічного співробітництва між ЄС та ЄврАзЕС були також озвучені делегацією Казахстану.

Делегація Італії запропонувала використовувати платформу ОБСЄ для обміну досвідом щодо надання податкових переваг за екологічне чисте виробництво та впровадження технологій відновлюваної енергії.

Член Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ О.Бєлькова представила проект української резолюції ПА ОБСЄ щодо посилення енергетичної безпеки в регіоні ОБСЄ. У відповідь на звинувачення з боку члена російської делегації Г.Оніщенка щодо політизації питання будівництва газопроводу Північний потік ІІ О.Бєлькова окремо наголосила саме на політичній сутності цього проекту, привернувши увагу до його економічної необґрунтованості в умовах існування значних потужностей української газотранспортної системи, яка завантажена лише наполовину.

У ході засідання Голова Другого комітету ПР ОБСЄ, Постпред Казахстану при ОБСЄ К.Сарибай представив пріоритети та програму діяльності цього органу у поточному році, підготовлені на виконання пріоритетів та програми Австрійського головування в ОБСЄ.

Він заявив, що в центрі уваги перебуватиме виконання рішень Гамбурзького засідання Ради міністрів закордонних справ, зокрема в галузі належного урядування та економічної сумісності, економічні та екологічні аспекти безпеки, у тому числі питання реабілітації постраждалого внаслідок конфліктів населення, розбудова заходів з зміцнення довіри, сприяння досягненню цілей сталого розвитку, зміцнення узгодженості діяльності Організації у всіх трьох вимірах.

24 лютого ц.р. відбулося засідання Загального комітету з політичних справ та безпеки, у ході якого доповідач Комітету М.Седерфельт (Швеція) представила основні ідеї до її звіту та проекту резолюції до 26-ї щорічної літньої сесії ПА ОБСЄ у м. Мінськ (Республіка Білорусь). На окрему увагу заслуговує чітке визначення доповідачем одним з ключових викликів міжнародній безпеці дій Російської Федерації на сході України, які є військовою агресією проти сусідньої держави, а також засудження незаконної анексії Російською Федерацією Криму, що залишається в центрі уваги Парламентської Асамблеї ОБСЄ протягом останніх років. Серед інших ключових тем майбутнього звіту Комітету М.Седерфельт планує виділити питання кібербезпеки, зростання ролі жінок у врегулюванні конфліктів та миробудівництві, протидію терористичним атакам та радикалізації, насамперед серед молоді, а також проблематику врегулювання «заморожених» конфліктів на просторі ОБСЄ.

Такий підхід доповідача дозволив акцентувати у ході дискусії пріоритетну увагу засудженню агресивних дій Російської Федерації в Україні і був підтриманий переважною більшістю депутатів Парламентської Асамблеї ОБСЄ, за винятком делегації Російської Федерації, яка звинуватила доповідача у політизації питання кризи в та навколо України і будь яким чином намагалася спрямувати дискусію у бік обговорення «зручної» для себе проблематики тероризму, що потребуватиме об’єднання зусиль з Російською Федерацією. У цьому зв’язку російська делегація активно просувала свою давню ідею щодо створення Спеціального комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ з питань боротьби з тероризмом, яка не знайшла підтримки у залі в умовах грубих порушень Російською Федерацією основоположних принципів ОБСЄ. Спроби окремих російських парламентарів у своїх виступах дистанціюватися від конфлікту на сході України лише дедалі ізолювали позицію делегації Росії Російської Федерації.

Своєю чергою українські парламентарі взяли активну участь у дискусії і вкотре навели беззаперечні докази причетності і відповідальності Російської Федерації за ескалацію ситуації на Донбасі та невиконання Мінських домовленостей. Відповідні сигнали були підтримані нашими партнерами з Литви, Канади та США. Водночас, привертає увагу досить пасивна позиція більшості європейських депутатів, насамперед партнерів по Нормандському формату з Федеративної Республіки Німеччина та Франції, що свідчить про доцільність проведення більш активної інформаційно-роз’яснювальної роботи з депутатським корпусом у столицях держав-членів ЄС. Окремо слід відзначити антиукраїнський за змістом виступ депутата від Опозиційного блоку Н.Шуфрича, який був побудований на відомих елементах російської пропаганди щодо оцінки подій на Донбасі. Такі дії дезорієнтують наших західних партнерів і шкодять міжнародному іміджу України, що обумовлює пошук варіантів їх нівелювання в межах існуючих процедурних питань.

24 лютого відбулося спільне засідання трьох загальних комітетів Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі, частиною якого стали спеціальні дебати на тему «Захист прав людини в умовах кризи». Серед ключових політичних сигналів варто акцентувати увагу на такому.

Відкриваючи спеціальні дебати Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ К.Муттонен привернула увагу до необхідності винайдення відповіді на питання чи є надмірна безпека з обмеженням основоположних прав і свобод виходом в умовах криз.

Директор БДІПЛ М.Лінк заявив, що демократичні свободи першими страждають в умовах криз і закликав Парламентську Асамблею ОБСЄ до об’єднання зусиль з автономними інститутами Організації з метою захисту парламентаризму, свободи слова та демократичних свобод.

Голова Загального комітету з питань демократії, прав людини та гуманітарних питань Парламентської Асамблеї ОБСЄ І.Амор (Іспанія) наголосив на необхідності застосування більш поміркованих критеріїв оцінки стосовно нових демократій, які щойно відійшли від авторитаризму.

У виступах членів Парламентської Асамблеї було привернуто увагу до відмінностей правового контексту в кризових умовах і зроблено наголос на таких аспектах кризового стану: права людини поблизу зон конфліктів та військовополонених (делегація Азербайджану), права внутрішньо переміщених осіб (Азербайджан, Україна), посилення корупції (США, Швеція), солідарність із жертвами криз та спільна відповідальність (Італія, Польща, Швеція), права людини в умовах окупації (Грузія, Україна), права людини на невизнаних територіях (Вірменія), обмеження прав і свобод під час боротьби з тероризмом (Албанія, Ізраїль).

Делегації Греції, Італії, Німеччини, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Фінляндії, Франції та Швеції привернули увагу до триваючої міграційної кризи у Європі і необхідності вироблення спільних дієвих заходів, які гарантували б дотримання прав мігрантів.

Делегації Грузії, Латвії, Німеччини, США та України наголосили на триваючій агресії Російської Федерації проти України та порушеннях Росією основоположних принципів ОБСЄ в окупованому Криму та на Донбасі. Постійна делегація Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ навела конкретні приклади таких порушень (обстріли Авдіївки, проведення парламентських виборів в Криму та Севастополі, визнання документів, виданих так .званими «ЛНР» та «ДНР», незаконні затримання громадян України тощо) та закликала членів Парламентської Асамблеї ОБСЄ продовжити тиск на Російську Федерацію, включаючи політичні та економічні санкції, з метою виконання останньою взятих на себе зобов’язань. Разом з тим, народний депутат України Н.Шуфрич виступив із критикою чинної влади України та заявив про неспроможність забезпечити виконання Мінських домовленостей політичним керівництвом нашої держави.

Зі свого боку делегація Російська Федерація заявила, що Росія не є стороною «внутрішньоукраїнського конфлікту та, відповідно, Мінських домовленостей», і також заявила про порушення прав російськомовних громадян у Латвії та провину української влади у війні на Донбасі.

Спеціальна представниця Парламентської Асамблеї ОБСЄ з гендерних питань Х.Фрай (Канада) привернула увагу членів Парламентської Асамблеї до слабкості демократичних інститутів в Україні та фактів насильства проти жінок з боку представників силових структур України, про які йшлося у доповідях Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Після завершення спеціальних дебатів до присутніх звернулись Генеральний секретар ОБСЄ Л.Дзанньєр та Діючий голова ОБСЄ, Федеральний міністр Австрії з питань Європи, інтеграції та закордонних справ С.Курц.

Л.Дзанньєр відзначив, що Парламентська Асамблея ОБСЄ через відмінні процедури прийняття рішень доповнює своїми резолюціями міжурядовий діалог в рамках ОБСЄ. Він відзначив наявну потребу реформування ОБСЄ, зокрема у сфері контролю над озброєннями та вдосконалення інструментарію попередження та врегулювання конфліктів, який міг би бути застосований для конфліктів гібридної природи.

Генеральний секретар ОБСЄ відзначив складність ситуації в та навколо України і запевнив присутніх, що ОБСЄ робить все можливе для сприяння врегулюванню конфлікту.

С.Курц представив членам ПА ОБСЄ пріоритети Австрійського головування в ОБСЄ. Говорячи про кризу в та навколо України, С.Курц відзначив свій візит до нашої держави у січні 2017 року та сформоване під час нього бачення необхідності забезпечення цілодобового режиму моніторингу з боку СММ, а також надання гуманітарної допомоги особам, які мешкають в зоні конфлікту.

Голова Національної Ради Австрії Д.Бурес у своєму виступі наголосила на необхідності пошуку відповідей на безпекові виклики, що постали на просторі ОБСЄ, та відновлення довіри між державами за посередницької ролі Австрії. Основна увага була приділена кризі з мігрантами, викликаній війною в Сирії, та її наслідкам для Європи. Україна була згадана лише в контексті «триваючої кризи в Україні» наряду з іншими конфліктами в Молдові та на Кавказі, без посилання на роль Росії у цих конфліктах.

Голова Парламентської Асамблеї ОБСЄ К.Муттонен закликала держави-учасниці ОБСЄ зайняти чітку позицію щодо необхідності дотримання принципів Організації. При висвітленні ситуації в Україні К.Муттонен також, як і Д.Бурес, використала термін «криза в Україні», без посилання на роль Російської Федерації.

Підсумовуючи роботу Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ необхідно зазначити наступне:

- активна участь парламентської делегації України у 16-й зимовій сесії ПА ОБСЄ мала важливе значення з точки зору консолідації сприйняття багатовимірності наслідків триваючої агресії Російської Федерації проти України;

- під час зимової сесії до її учасників було доведено інформацію про ситуацію на сході України, наголошено на позиції України по Криму, представлено факти російської агресії проти нашої держави, акцентовано увагу на необхідності виконання Росією Бакинської, Гельсінської та Тбіліської декларацій (в частині, що стосується заклику до Росії скасувати анексію Криму та м. Севастополь);

- встановлення безпосередніх контактів парламентської делегації України з парламентськими делегаціями інших держав сприяло формуванню підґрунтя для заручення подальшою підтримкою України в умовах російської агресії та

консолідації зусиль парламентарів у протидії діям Росії;

- посиленні парламентського тиску на Росію в рамках ПА ОБСЄ та вимог щодо виконання нею норм міжнародного права та основоположних принципів ОБСЄ.

Серед подій, які відбувалися у ході сесії слід відмітити, що українська діаспора в Республіці Австрія зібралася поруч із будівлею де відбувалися заходи Асамблеї, таким чином привернувши увагу до дебатів в рамках Організації і висловивши свою підтримку Україні. Відбулися окремі зустрічі народних депутатів України з представниками діаспори.

Під час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі провели ряд зустрічей з національними парламентськими делегаціями зарубіжних країн.