Звіт про участь Постійної делегації Верховної Ради України у роботі XXVІІ-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі

(7-11 липня 2018 року, м. Берлін, Федеративна Республіка Німеччина)

7-11 липня 2018 року у м. Берлін (Федеративна Республіка Німеччина) відбулось засідання XXVІІ-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва у Європі (ПА ОБСЄ) на тему «Виконання зобов’язань в рамках ОБСЄ: роль парламентів». У роботі сесії взяли участь парламентарії з 57 країн-учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі, а також парламентарії – представники асоційованих членів організації – Алжирської Народної Демократичної Республіки, Держави Ізраїль та міжнародних організацій.

Верховна Рада України на сесії була представлена своєю Постійною делегацією у ПА ОБСЄ, до складу якої увійшли народні депутати України О.Бєлькова, В.Вовк, С.Висоцький, Т.Острікова, Р.Чубаров, Н.Шуфрич, а також секретар Постійної делегації І.Євменчикова, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін, заступник керівника відділу Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України І.Снігур .

З вітальними промовами до учасників форуму звернулися Голова ПА ОБСЄ Г.Церетелі, Голова Бундестана В.Шойбле, Віце-канцлер ФРН і Міністр фінансів Німеччини О.Шольц.

Голова ПА ОБСЄ у своїй промові звернув увагу присутніх на той факт, що криза навколо України загрожує миру і стабільності усієї Європи, і що конфлікт на сході України необхідно вирішувати у рамках міжнародного права та поваги до територіальної цілісності України. У цьому контексті він згадав і Грузію, частина території якої перебуває під окупацією вже 10 років. Він окремо наголосив, що той, хто порушує фундаментальні принципи міжнародного права та порушує права людини має бути готовим відповісти за свої дії. Говорячи про роль ОБСЄ, Г.Церетелі наголосив на визначній ролі ОБСЄ у сприянні демократичним процесам в регіоні. Позитивно він оцінив певний прогрес у перемовинах Кишиніва і Тирасполя щодо проблем Придністров’я, які мають стати прикладом для інших країн регіону.

Голова Бундестагу особливо підкреслив унікальність ОБСЄ та її моніторингових місій, які мають визначний досвід кризового менеджменту, що у черговий раз було доведено під час конфлікту на сході України. Серед основних викликів і загроз країнам на просторі ОБСЄ він згадав гібридні війни, кібератаки та незаконну міграцію. В.Шойбле окремо наголосив на важливості ОБСЄ для вирішення міжнародних проблем.

Віце-канцлер і Міністр фінансів ФРН зазначив, що сьогодні у Європі ми стали свідками незаконних спроб змінити існуючі кордони силовим шляхом, що становить небезпеку для усього континенту, згадавши у цьому контексті анексію Криму. Він також заявив, що нормандський формат переговорів, у якому бере участь і Німеччина, є важливим для імплементації Мінських домовленостей. О.Шольц закликав докладати усіх зусиль з метою ліквідації заморожених конфліктів у Європі.

7 липня відбулося засідання Постійного Комітету Парламентської асамблеї ОБСЄ під головуванням Президента ПА ОБСЄ Г.Церетелі. У ході загальної дискусії були затвердженні 16 додаткових пунктів – проектів резолюцій, які були передані на розгляд політичного, економічного та гуманітарного комітетів та на пленарне засідання. Члени Постійного комітету заслухали доповідь скарбника ПА ОБСЄ Д.Барнетт (ФРН), у якій вона, говорячи про фінансовий стан рахунків Асамблеї, зокрема зазначила, що Парламентська асамблея ОБСЄ отримала позитивний аудит від незалежного професійного ревізора і відтак має змогу підтримувати високий рівень діяльності, незважаючи на те, що її бюджет був заморожений протягом останніх років. Бюджет на 2018-2019 фінансовий рік був розглянутий і затверджений членами Комітету одноголосно. Члени Постійного комітету також заслухали доповіді спеціальних представників, звіти щодо діяльності спеціальних комітетів, а також доповіді і звіти останніх місій зі спостереження за виборами. Також парламентарії заслухали виступ керівника делегації Киргизької Республіки І.Омуркулова, який поінформував про стан та підготовку до майбутньої зустрічі ПА ОБСЄ, яка відбудеться у столиці країни м. Бішкек 3-5 жовтня 2018 року. Керівник делегації Великого Герцогства Люксембург повідомив про намір німецького парламенту провести XXVIIІ-му щорічну сесію Парламентської асамблеї у м. Люксембург 5-9 липня 2019 року. Член Постійної делегації Верховної Ради України С.Висоцький у своєму виступі проінформував голів делегацій про те, що влада РФ не допустила українського омбудсмена Людмилу Денисову до незаконно засудженого російським судом українського політв’язня Олега Сенцова. С.Висоцький підкреслив, що ОБСЄ повинна взяти на себе ініціативу з моніторингу положення наших політв'язнів, в тому числі тих, які тримаються під вартою в анексованому Криму.

Щорічна сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ традиційно пройшла у форматі загальних пленарних засідань, засідань трьох профільних комітетів: з політичних питань і безпеки; з економічних питань, науки, технології і довкілля; з демократії, прав людини і гуманітарних питань та засідання Постійного комітету.

На пленарних засіданнях учасники Асамблеї обговорили та затвердили шляхом голосування проекти резолюцій, представлених трьома комітетами, а також 16 додаткових пунктів, спрямованих на модернізацію ОБСЄ і перетворення її у найбільшу в світі регіональну організацію з питань безпеки. Один із зазначених 16 додаткових пунктів було внесено на розгляд ПА ОБСЄ парламентською делегацією України.

У резолюції Першого комітету Асамблеї – з політичних питань і безпеки, в якій, серед іншого, міститься заклик до країн-членів ОБСЄ підтвердити свою прихильність принципам Організації, що стосуються ведення діалогу в дусі Гельсінського заключного акту, зміцнення режимів контролю над озброєнням, реформування сектору безпеки, вироблення заходів із зміцнення довіри і безпеки тощо. У тексті резолюції Парламентська асамблея ОБСЄ закликає держави-учасниці ОБСЄ забезпечити дотримання прав людини усіма службами безпеки і розвідки, як державними так і приватними, а також повне виконання норм і принципів, викладених у Кодексі поведінки, що стосується військово-політичних аспектів безпеки.

Протягом сесії Перший комітет розглянув ще п’ять додаткових пунктів:

- «Запобігання і припинення тероризму, насильницькому екстремізму і радикалізації, що ведуть до тероризму», внесений депутатом М.Ворідісом, Греція. Резолюція найрішучіше засуджує тероризм в усіх його формах і проявах, висловлює щиро співчуття родинам жертв, а також постраждалим народам і урядам. Резолюція знову нагадує, що тероризм є однією з найбільш серйозних загроз міжнародному миру і безпеці, і що будь-який акт тероризму є злочинним і не має виправдання незалежно від його мотивів.

- «Через десять років після війни у серпні 2008 року в Грузії», внесена С.Кацаравою, Грузія. Текст резолюції підтверджує повну прихильність до статуту ООН і всіх прийнятих у рамках ОБСЄ норм, принципів і зобов’язань, починаючи з Гельсінського заключного акта, Паризької хартії, Будапештського документа 1994 року, Лісабонського документа 1996 року, Хартії європейської безпеки, прийнятої на Стамбульській зустрічі на вищому рівні в 1999 році. Резолюція знову заявляє про повну підтримку суверенітету, незалежності і територіальної цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах і висловлює глибоке співчуття у зв'язку з тим, що і через 10 років після війни серпня 2008 року конфлікт між Російською Федерацією і Грузією все ще не вирішено, а також підкреслює в цьому зв'язку необхідність повного виконання угоди про припинення вогню, укладеної 12 серпня 2008 року за посередництва ЄС, у тому числі необхідність виведення збройних сил Російської Федерації з території Грузії і створення міжнародних механізмів забезпечення безпеки в окупованих Абхазії (Грузія) і регіоні Цхінвалі/Південна Осетія (Грузія).

- «Забезпечення підвищеної уваги до Парламентської асамблеї ОБСЄ в рамках національних парламентів держав-учасниць», внесена Д.Барнетт, Німеччина. Резолюція підкреслює найважливішу роль парламентів і парламентарів як охоронців демократії, верховенства закону і поваги прав людини як на національному, так і на міжнародному рівнях. Наполягає, що дискусії в рамках парламентської асамблеї ОБСЄ охоплюють широкий спектр проблем і викликів, з якими стикаються країни в регіоні ОБСЕ. Визнає значну посередницьку роль, яку члени Парламентської асамблеї ОБСЄ відіграють між національними і міжнародними структурами, в стосунках між національними парламентами, органами і інститутами ОБСЄ.

- «Підвищення ефективності підходу ОБСЄ і Парламентської асамблеї в створенні ефективної системи захисту», внесена М.Кінер-Неллєн (Швейцарія). Резолюція підкреслює важливість реформування сектора безпеки в інтересах ефективного забезпечення безпеки як держави так і людини, зміцнення верховенства права та належного державного управління, особливо відзначаючи, що ефективний і гнучкий сектор безпеки є наріжним каменем підтримування миру та сталого розвитку, так само як і важливим інструментом запобігання і врегулювання конфліктів, що сприяє підвищенню стабільності в регіоні ОБСЄ і за його межами.

- «Підтвердження зобов’язань і гарантій щодо забезпечення ефективного функціонування ОБСЄ», внесена Р.Беллєнс (Бельгія). Резолюція підкреслює прямий і однозначний взаємозв'язок між тим як держави-учасниці ОБСЄ дотримуються прав людини і основних свобод та забезпечують міцність демократичних інститутів і верховенство права і тим самим виявляють повагу до суверенітету і територіальної цілісності один одного і забезпечують міцність миру, безпеки і співробітництва між ними.

Народний депутат України Т.Острікова у своєму виступі, зокрема, звернула увагу колег на незаконність анексії Російською Федерацією АР Крим і міста Севастополь та наголосила, що цей факт залишається одним із основних дестабілізуючих факторів і загроз безпеці у Європі. Вона також розкритикувала спроби російської делегації у ПА ОБСЄ упевнити членів Асамблеї у буцімто законній анексії зазначених територій, яку Російська Федерація здійснила у 2014 році.

В повному дисонансі до загальної лінії доповідей української делегації під час роботи сесій ПА ОБСЄ виголошувались короткі виступи Н.Шуфрича.

Депутат чітко заявляв, що РФ не зриває мирні перемовини в рамках Мінських домовленостей, як це заявляється українською стороною, а навпаки докладає зусиль для їхньої найскорішої імплементації. З огляду на оцінку роботи нинішньої влади під час своїх виступів він детально зупинявся на таких основних аспектах. Повна відповідальність за вихід з перемир’я на Донбасі у 2014 році лежить на український стороні. Нинішня влада продовжує спекулювати на темі війни в Україні. З часу Революції Гідності українське населення стало в рази бідніше, при цьому видатки на сплату комунальних послуг непомірно зросли. Влада не зацікавлена повернути мир і стабільність в східні регіони України. Здійснюється цілеспрямована робота на відстрочку проведення виборів в нашій державі, тому що нинішня влада не має підтримки серед населення, особливо це стосується Донбасу. Даючи оцінку зовнішньополітичній роботі Уряду та Президента він, зокрема, зазначив, що вона направлена на те, щоб посварити Україну з її сусідами і як приклад навів конфліктну ситуацію навколо нового Закону України Про освіту.

Другий комітет – з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища розглянув суттєве питання, що лежить в основі міжнародного співробітництва, а саме, в контексті економічного і екологічного виміру. Резолюція цього комітету підкреслює унікальну роль національних парламентів у формулюванні законодавчих пропозицій з метою просування економічних реформ для виконання прийнятих в рамках ОБСЄ зобов'язань другого виміру, зокрема, щодо запобігання корупції та боротьби з нею, підвищення транспарентності та доступності, наголошує на необхідності активізувати розвиток поновлюваної енергетики та максималізувати її енергоефективність.

У ході засідань Другий комітет розглянув п’ять додаткових пунктів:

- «Підвищення взаємозв'язку в регіоні ОБСЄ через розвиток транспортних мереж і коридорів, у тому числі через відродження стародавнього шовкового шляху», внесений А.Гулієвим, Азербайджан. Резолюція підкреслює необхідність підвищення такого взаємозв'язку шляхом сприяння розвитку транспорту і торгівлі в рамках прийнятого в Гамбурзі Рішення Ради міністрів про вдосконалення належного управління та підвищення взаємозв'язку, що є важливою складовою економічного співробітництва між державами-учасницями ОБСЄ, яка дозволить створити більш сприятливі умови для діяльності малих і середніх підприємств, нові робочі місця, а також забезпечити більшу диверсифікацію економіки, сприяючи тим самим економічному і соціальному розвитку держав-учасниць ОБСЄ.

- «Загальний пріоритет: сприяння миру і безпеці шляхом створення для молодих людей можливостей для всебічного розкриття їх потенціалу», внесений Г. Фарруджія, Мальта. Резолюція констатує той факт, що 50% населення світу, а також 38% держав-учасниць ОБСЄ становлять особи молодше 30 років. Стверджує, що молоді люди є опорою суспільства, вони подають своїми вчинками приклад дітям, мотивують дорослих, надають підтримку та сприяння економіці в системі соціальних послуг своїх країн, а також є тими майбутніми лідерами які змінять світосприйняття суспільства і усунуть недоробки колишніх лідерів, а отже молоді люди є ключовою силою в будівництві стійкого миру, запобіганні конфліктам, протидії екстремізму та подоланні світових викликів.

- «Просування цифрової економіки в інтересах забезпечення економічного зростання на просторі ОБСЄ», внесений Б.Пірштуком (Білорусь). Резолюція відзначає актуальність інтелектуалізації економіки в регіоні ОБСЄ для сприяння сталому розвитку шляхом збалансованого зміцнення його економічного, соціального та екологічного компонентів. Усвідомлює, що впровадження цифрових технологій і створення цифрових транспортних коридорів грає важливу роль в забезпеченні безперешкодного здійснення транскордонної торгівлі, синергетичного розвитку цифрової та транспортної інфраструктури, сприяє розширенню торгово-економічного співробітництва.

- «Про взаємозв'язок і сполучення інтеграційних процесів в регіоні ОБСЄ», внесений В.Джабаровим, Росія. Резолюція підтверджує рішучість в просуванні проголошеної на саміті ОБСЄ в Астані у 2010 році стратегічної мети щодо формування вільного, демократичного, загального і неподільного євроатлантичного і євразійського простору безпеки, вільного від розмежувальних ліній, конфліктів, сфер впливу і зон з різним рівнем безпеки.

Під час обговорення Резолюції народні депутати України О.Бєлькова та Р.Чубаров, розкритикувавши в цілому «порожній» зміст документа, наголосили на неприпустимості наявності в ньому положення про необхідність відміни усіх міжнародних санкцій, оскільки санкції, у тому числі й персональні, є наслідком рішень, які приймають політики. Завдяки переконливим виступам українських депутатів та консолідованій підтримці німецьких колег російська делегація була змушена прибрати згадане положення.

- «Засоби реагування на демографічні проблеми в регіоні ОБСЄ», внесений І.Косідо, Іспанія. Резолюція констатує, що держави-учасниці ОБСЄ переживають демографічний зсув, який характеризується помітним зниженням народжуваності, стрімким старінням суспільства і тенденцією до концентрації населення в міських центрах, підкреслює, що для збереження економічного зростання, систем соціального забезпечення та динамічного характеру наших суспільств найважливішу роль відіграє застосування адекватних заходів реагування на цю демографічну проблему.

8 липня 2018 року, в рамках проведення ХXVII-ї щорічної літньої сесії ПА ОБСЄ, Постійною делегацією України в ПА ОБСЄ проведено неформальний захід, присвячений впливу збройної агресії на довкілля за участю Міністра з питань екології та природних ресурсів України О.Семерака, Президента Світового конгресу українців Є.Чолія та членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ОБСЄ.

Під час заходу були обговорені питання складної екологічної ситуації на сході і півдні України, зокрема на тимчасово окупованих та анексованих територіях. У ході обговорення учасники заходу наголосили на необхідності захисту державного суверенітету України і її територіальної цілісності та глибшого вивчення складної екологічної ситуації на тимчасово окупованих українських територіях, оскільки мова йде не лише про додаткове навантаження на екосистему, але й про низку суттєвих проблем довкілля, що виникли внаслідок збройної агресії.

Особливу увагу було зосереджено на питанні стану довкілля на Донбасі, яке було чутливим і актуальним ще до початку російської агресії, яка його критично загострила. Зараз ситуація зараз прямує до катастрофічної. Всі знають про затоплення шахт, в результаті чого забруднюючі речовини що містяться в них, включаючи й радіоактивні та важкі метали, потрапляють в ґрунтові води, забруднюють річки, що в свою чергу ставить під загрозу постачання населенню питної води. Ще однією загрозою довкіллю є чисельні лісові пожежі. Також загрозою довкіллю є боєприпаси та міни, що знаходяться у землі.

Окремо член української делегації Р.Чубаров зупинився на екологічних проблемах АР Крим, у якому російські окупанти безконтрольно викачують питну воду з надр, що призводить до засолювання землі, занепаду сільського господарства, руйнації місцевого ландшафту тощо.

«Вся ця ситуація стала прямим наслідком нехтування міжнародним правом з боку Російської Федерації, незаконної анексії АР Крим і міста Севастополь, а також розв’язування збройного конфлікту на сході України», - наголошувалося під час заходу.

Третій комітет з питань демократії прав людини і гуманітарних питань розглянув резолюцію, у якій виражається серйозна стурбованість з приводу численних випадків відмови міжнародним і регіональним правозахисним механізмам в доступі в зони конфліктів і на окуповані території і висловлюється жаль з приводу того, що в умовах надзвичайного стану деякі країни ОБСЄ не дотримуються демократичних стандартів і ігнорують свої зобов'язання з дотримання прав людини і верховенства права.

До порядку денного засідань Третього комітету входили чотири таких додаткових пунктів:

- «Тривалі порушення прав людини і основних свобод в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна). Рішення про ухвалення внесеної Головою Постійної делегації Верховної Ради України А.Герасимовим Резолюції було прийнято 9 липня 2018 року Комітетом з питань демократії, прав людини і гуманітарних питань ПА ОБСЄ у рамках роботи ХХVІІ-ї щорічної сесії ПА ОБСЄ. Резолюцію було ухвалено 35 голосами «за», 9 - «проти», 7 – «утримались». У тексті Резолюції, зокрема, підтверджується повага до суверенітету та територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах, включно з АР Крим та м. Севастополь; вкотре засуджується незаконна окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, а також міститься заклик до Російської Федерації припинити анексію українського півострова; в черговий раз міститься заклик до Російської Федерації припинити агресію проти України і повністю виконувати свої зобов’язання відповідно до Статуту ООН та Ґельсінського заключного акту, а також інших норм і принципів міжнародного права, принципів і обов’язків у рамках ОБСЄ; засуджуються зловживання і практика дискримінації стосовно мешканців окупованого Криму, в тому числі Кримських татар, а також українців і осіб, які належать до інших етнічних і релігійних груп, з боку російської окупаційної влади; засуджується протиправне встановлення Російською Федерацією в окупованому Криму законів, юрисдикції і адміністрації і вимагається, щоб РФ виконувала свої зобов’язання в царині міжнародного права по відношенню до виконання законів, які діяли в Криму до окупації. Також Резолюція закликає звільнити Олега Сєнцова, Володимира Балуха та інших політв'язнів.

Під час обговорення проекту Резолюції виступили окремі члени російської делегації, намагаючись завадити її прийняттю загалом. Членам делегації України В.Висоцькому та Р.Чубарову, які неодноразово брали слово під час дебатів, вдалося ефективно протидіяти зазначеним спробам делегації РФ. Прийнята на засіданні Комітету з питань демократії, прав людини і гуманітарних питань ПА ОБСЄ Резолюція стала частиною загальної Декларації ХХVІІ-ї щорічної сесії ПА ОБСЄ у м. Берлін (ФРН), ухвалена на пленарному засіданні Парламентської асамблеї 11 липня 2018 року 35 голосами «за», 9 – «проти» та 7 «утримались».

- «Протидія пропаганді ненависті і війни в регіоні ОБСЄ», внесена Л.Кащюнас, Литва. Резолюція акцентує увагу на тому, що дотримання прав людини і основних свобод, демократії і верховенства права складають центральну частину всеохоплюючої концепції ОБСЄ. Організація знову підтверджує своє рішуче прагнення виконувати існуючі в її рамках зобов'язання в області толерантності і недискримінації та свободи думки, совісті, віросповідання і переконань, а також посилається на інші міжнародні зобов'язання в цій галузі.

- «Порушення прав людини і основних свобод в Російській Федерації внесена», внесена М.Седерфельт, Швеція. Резолюція акцентує увагу на праві на рівність і недискримінацію як одному з основних принципів прав людини, що містяться у Статуті ООН, Загальній декларації прав людини та інших міжнародних договорах в області прав людини, таких як Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Європейська конвенція про захист прав людини.

- «Побудова співтовариства, що виключає практику торгівлі людьми», внесена К.Сміттом, США. Резолюція закликає держави-учасниці ОБСЄ і надалі приймати і розробляти заходи міжгалузевого характеру шляхом стимулювання роботи спільних цільових груп і паралельних дій з боку шкіл, поліції, неурядових організацій, правоохоронних органів, притулків, комерційних підприємств, місць відправлення релігійного культу і засобів масової інформації для побудови суспільства виключає практику торгівлі людьми.

Під час загальних дебатів на Третьому комітеті народний депутат України С.Висоцький у своєму виступі доповів про ухвалення Верховною Радою України нового Закону України «Про національну безпеку». Він, зокрема, відзначив, що вперше в історії нашої країни у сфері нацбезпеки та оборони було ухвалено Закон, який повністю кореспондує із стандартами ЄС та НАТО, і що в його розробці та ухваленні брали участь і міжнародні експерти, і представники громадського суспільства. Український депутат наголосив, що незважаючи на війну та агресію з боку Росії Україна залишається вірною цінностям демократії. Саме тому вперше буде сформовано контрольний комітет парламенту з контролю над спецслужбами та буде призначений цивільний міністр оборони.

9 липня 2018 року в рамках XXVII-ї Щорічної літньої сесії ПА ОБСЄ членами української делегації було проведено неформальний захід, присвячений проекту будівництва Російською Федерацією газогону «Північний потік-2» та його впливу на держави-члени ПА ОБСЄ. У заході взяли участь члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ О.Бєлькова, В.Висоцький, Т.Острікова та Р.Чубаров, а також член британського парламенту і ПА ОБСЄ Дж.Віттінгдейл, Голова Наглядової ради публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» К.Споттісвуд і Президент Світового конгресу українців Є.Чолій.

Проведення такого заходу в ході щорічної літньої сесії стало гарною платформою для подальшого просування енергетичного діалогу та зусиль з диверсифікації поставок енергоресурсів, що робить більш ефективним використання енергетичних ресурсів і сприяє тим самим зміцненню миру і співробітництва між державами-учасницями.

Народні депутати О.Бєлькова і В.Висоцький та член британського парламенту і ПА ОБСЄ Дж.Віттінгдейл чітко доповіли про регіональні виклики та геополітичні наслідки реалізації побудови газогону «Північний потік-2».

Під час заходу організатори ознайомили присутніх з статистичними даними транзиту газу через газотранспортну систему України, змінами, що сталися після побудови «Північного потоку-1» та наголосили, що майбутній газогін стовідсотково є політичним проектом Кремля, який намагається прив’язати Європу до свого газу з метою подальшого маніпулювання як Європейським Союзом, так і окремими європейськими країнами і використанням обох газогонів у якості ефективної зброї для просування інтересів Кремля у вільному західному світі.

Організатори заходу запропонували, зокрема, використовувати платформу ПА ОБСЄ для обміну інформацією та обміну передовим досвідом у галузі зміцнення енергетичної безпеки щоб ширше обговорити екологічний аспект енергетичної безпеки і потенційні наслідки енергетичних проблем на ситуації в області безпеки в регіоні ОБСЄ.

У ході дискусії було зазначено, що для країн ЄС важливо мати стабільність та безперервність постачання газу в ЄС. Народні депутати наголосили, що «поправки, запропоновані Єврокомісією, є переглядом технічного характеру та обмеженої сфери застосування і вони будуть застосовуватись на території ЄС в цілому. Це є передумовою нашої енергетичної безпеки та незалежності, що створить рівні умови для всіх учасників на ринку та сприятимуть вільній конкуренції».

Два додаткових пункти були включені також до порядку денного пленарного засідання за рішенням Постійного комітету.

Перший – «Запобігання і припинення насильства, що здійснюється на гендерному ґрунті», внесений Х.Фрай, Канада. Резолюція закликає всі держави-учасниці ОБСЄ, які ще не зробили цього, ухвалити відповідні міжнародні норми і стандарти та законодавчі акти, спрямовані на боротьбу з насильством в сім'ї, сексуальним насильством, домаганнями, в тому числі з домаганнями на робочому місці із зловживанням владою.

Другий – «Переміщення неповнолітніх осіб: роль ОБСЄ і Парламентської асамблеї ОБСЄ в створенні ефективної системи захисту», внесений Н.Ланжірі, Бельгія. Резолюція закликає держави-учасниці ОБСЕ і їх відповідні національні парламенти взяти на себе провідну роль в ефективній реалізації глобального договору про біженців та глобального договору про безпечну, впорядковану і регульовану міграцію, який має бути прийнятий в кінці 2018 року, наприклад, шляхом встановлення механізму парламентського нагляду.

Під час загальних дебатів народний депутат України О.Бєлькова наголосила, що Німеччина є дуже потужним і особливим партнером України, про що свідчить, зокрема, прийняття 10 липня 2018 року Німеччиною нової групи поранених українських військових на лікування. Водночас, це є доказом того, що Росія продовжує вести на території України неоголошену війну, жертвою якої стають українські громадяни. Український парламентар Рефат Чубаров, у свою чергу, акцентував, що чотири роки тому Росія порушила усі десять принципів ОБСЄ і до сьогоднішнього дня не відновила виконання жодного з них.

На заключному засіданні ПА ОБСЄ слово взяли члени Постійної делегації України.

Під час свого виступу на заключному засіданні народний депутат О.Бєлькова подякувала Німеччині за підтримку України у багатьох питаннях, включаючи лікування наших військових. Адже з 2014 року ця країна вже прийняла близько 100 поранених українців. Також вона порівняла цю дійсно суттєву допомогу, із «допомогою», яку буцімто надає Україні РФ. О.Бєлькова наголосила на неприпустимості практики незаконного затримання, викрадення і ув‘язнення російською владою українців, які нібито є «терористами» та «шпигунами», згадавши, у цьому контексті, громадянина України Павла Гриба, якому на момент затримання виповнилося лише 19 років. Вона заявила, що Україна вимагає від РФ повного виконання Мінських угод, у тому числі в частині обміну всіх полонених та незаконно ув’язнених.

Звернувшись у своєму виступі особисто до новообраного Президента ПА ОБСЄ Г.Церетелі, О.Бєлькова закликала реформувати ПА ОБСЄ, приймати більш чіткі, критичні та прямі заяви, оскільки людям у наших країнах потрібні не порожні дипломатичні резолюції, а конкретні рішення важливих проблем. ПА ОБСЄ та інші міжнародні організації повинні стати більш потужними і такими, що не бояться називати речі своїми іменами. За словами українського парламентарія ПА ОБСЄ має не тільки засуджувати, а й прямо вимагати від Росії припинити війну в Україні і говорити про це без вагань.

Народний депутат України С.Висоцький у своєму зверненні до колег, зокрема наголосив, що українська резолюція ОБСЄ щодо Криму є дипломатичною поразкою РФ, яку учасники Асамблеї ухвалили, як частину Берлінської декларації, незважаючи на провокації та істеричну поведінку делегації РФ.

Водночас, він зазначив, що чергова поразка РФ в дипломатичних баталіях на різноманітних парламентських майданчиках не повинна нікого заколисувати. РФ не припинить спроби дискредитувати європейські цінності, порушувати міжнародне право, не полишить спроб розколоти ЄС та ОБСЄ. Поки ці спроби вдавалось відбивати, але вони гарантовано повторюватимуться. Уникнути загроз, які несе Росія, можливо лише в єдності серед союзників та жорсткій послідовній позиції щодо політики РФ. Не лише прийняття документів, а й реальні дії проти РФ зможуть зупинити їхню агресію, доки вона не почала загрожувати самим підвалинам існування Західної цивілізації.

Під час роботи в німецькому Бундестазі XXVII-ї щорічної сесії ПА ОБСЄ під стінами парламенту Німеччини проходила організована громадськими активістами та представниками української діаспори акція протесту на захист Олега Сенцова та інших українських політв’язнів, які незаконно засуджені або затримані російськими властями. До акції приєдналися також народні депутати України О.Бєлькова, С.Висоцький, В.Вовк.

8 липня у рамках роботи на XXVIІ-ї щорічної сесії ПА ОБСЄ в Берліні члени Постійної делегації провели зустріч з членами Постійної делегації Парламенту США в ПА ОБСЄ. Ключовим питанням, що обговорювалося під час зустрічі, було питання Криму. Українські парламентарії, зокрема, наголосили на тому, що тривала окупація Криму слугуватиме цілям Росії стосовно повного витіснення кримськотарського народу та етнічних українців з Криму і одночасного заселення його росіянами. Будь-які переговори з Путіним без кардинального дотримання ним норм міжнародного права є фактично наданням йому своєрідної індульгенції на здійснення подальших злочинів.

Щорічна ХХVІІ-а сесія завершилася 11 липня 2018 року виборами посадових осіб Асамблеї і прийняттям підсумкового документа сесії – Берлінської Декларації, яка стосується, зокрема, питань кризи в Україні, і яка була підтримана 91 голосом парламентаріїв з більше ніж 50 національних делегацій.

За результатами виборів Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ було переобрано члена грузинської делегації Г.Церетелі, Віце-президентами – члена делегації Норвегії К.Хенріксен , заступника керівника делегації Франції П.Аллізарда, члена делегації парламенту Великобританії П.Боунесса та заступника керівника делегації Болгарії К. Вігеніна.

Також були проведені вибори посадових осіб трьох загальних комітетів.

Головою Комітету з політичних питань і безпеки обрано депутата Ф.Ломбарді (Швейцарія), заступником Голови – депутата С.Кацараву (Грузія), доповідачем обрано керівника ірландської делегації – А.Фаррелла.

Головою Комітету з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища переобрано Н.Сену (Португалія), заступником Голови – А.Герасимова (Україна), доповідачем –члена делегації Албанії Е.Гєбреа ( Elona Hoxha Gjebrea).

Головою Комітету з питань демократії, прав людини і гуманітарних питань обрано М.Неллєн (Швейцарія), заступником Голови – М.Лінка (Німеччина), доповідачем – К.Кіріякоса Хаджіянні (Кіпр).

Під час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі взяли участь у 18 засіданнях трьох основних комітетів, двох пленарних засіданнях, зокрема, взяли участь у розгляді трьох основних проектів резолюцій та 16 додаткових проектів резолюцій, які були винесені на обговорення і включені до Берлінської декларації, ухваленої за результатами дебатів на XXVІІ-й сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у м. Берлін (Федеративна Республіка Німеччина), провели низку двосторонніх зустрічей з представниками інших національних делегацій, зокрема, Грузії, Азербайджану, Швеції, Румунії, США тощо. С.Висоцький брав активну участь у засіданнях Європейської Народної Партії. Українською делегацією в ході проведення XXVІІ-ї сесії було розповсюджено цілу низку видань, присвячених гібридній війні та триваючій агресії Російської Федерації проти України (основні факти) та літературу Пвнічного потоку-2 . Завдяки активній роботі усіх членів Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ було забезпечено активну позицію України на пленарних засіданнях, комітетах, круглих столах, презентаціях, ланчі, прийняттях – усіх заходах, що відбулися у рамках XXVІІ-ї сесії ПА ОБСЄ.

Підготовці Постійної делегації до участі у Щорічній сесії максимально сприяли Міністерство закордонних справ України, заступник Міністра закордонних справ України С.Кислиця та підпорядковані йому підрозділи Міністерства. З Постійною делегацією Верховної Ради України у ПА ОБСЄ постійно працювали Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь А.Мельник, Постійний Представник України при міжнародних організаціях у Відні І.Прокопчук, радник-посланник Посольства України у Німеччині І.Тибінка, другий секретар Посольства України в Німеччині В.Коненко, аташе Посольства України в Німеччині О.Мішкіна, головний консультант Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін, заступник керівника відділу забезпечення зв’язків з національними парламентами Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України І.Снігур, які надавали суттєву допомогу делегації під час парламентського форуму, участь у якому делегації України стала важливим кроком на шляху подальшого зміцнення авторитету та посилення іміджу нашої Держави на світовій арені. Від імені керівництва та членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ОБСЄ висловлюємо їм подяку.