Звіт про участь Постійної делегації Верховної Ради України у роботі Сімнадцятої зимової сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

(21-23 лютого 2018 року, м. Відень, Республіка Австрія)

22-23 лютого 2018 р. у м. Відень (Республіка Австрія) відбулася 17-та зимова сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ). Участь у роботі сесії взяли понад 240 парламентарів більше ніж з 53 держав-учасниць та країн-партнерів ОБСЄ. Верховну Раду України на сесії представляли члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ А.Герасимов, В.Вовк, А.Геращенко, Т.Острікова, Н.Шуфрич, заступники члена Постійної делегації С.Висоцький та Р.Чубаров, а також секретар делегації І.Євменчикова. Очолював Постійну делегацію Верховної Ради України у ПА ОБСЄ народний депутат України Артур Герасимов.

21 лютого 2018 року у м. Відень (Республіка Австрія) перед відкриттям 17-ї зимової сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ членами Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ за участі творчого тандему Ахтема Сеїтаблаєва і Іванни Дядюри, заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції М.Іонової, дипломатичного корпусу Австрії було організовано для членів парламентських делегацій Асамблеї додатковий неформальний захід – презентацію повнометражного фільму «Кіборги. Герої не вмирають» українського кінорежисера А.Сеїтаблаєва. Метою заходу стало привернення уваги учасників заходу до подій 2014 року – героїчної оборони українськими воїнами Донецького аеропорту під час війни на Донбасі. У заході, зокрема, взяли участь Президент ПА ОБСЄ Г.Церетелі, Генеральний секретар ПА ОБСЄ Р.Монтелла, а також спеціальний представник офісу зв’язку у Відні, Посол А.Нотеллє. Презентація фільму стала чудовою нагодою для донесення до країн-членів Парламентської Асамблеї ОБСЄ правдивої інформації про масштабну агресію, яку здійснює Російська Федерація проти України. До учасників заходу з вітальними словами звернулися Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Георгій Церетелі та заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції Марія Іонова. До і після прем’єри фільму відбулося спілкування з режисером Ахтемом Сеїтаблаєвим.

Під час 17-го зимового засідання Парламентської Асамблеї ОБСЄ парламентські делегації держав-учасниць ОБСЄ розглянули низку питань у військово-політичному, економіко-довкільному та людському вимірах ОБСЄ. Парламентарії взяли участь у обговоренні питань міграції, протидії тероризму. Відбулися дебати на тему «фейкових новин», зміни клімату та контролю над озброєннями.

Члени Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ в ході зимової сесії ПА ОБСЄ, а також у ході двосторонніх зустрічей з представниками іноземних делегацій ( з делегацією Королівства Нідерландів, Королівства Швеції, Грузії, Азербайджанської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Турецької Республіки та іншими), а саме привернули увагу членів Асамблеї до необхідності посилення протидії триваючій агресії Російської Федерації проти України, а також різних аспектів і наслідків цієї агресії.

Окрім того, в ході 17-го зимового засідання Парламентської Асамблеї членами української парламентської делегації був проведений додатковий захід, присвячений питанням порушення прав людини в окупованому Криму. У ході заходу було представлено ініційований Постійною делегацією ВРУ в ПА ОБСЄ проект резолюції «Щодо порушення прав людини та основоположних свобод в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна) - Violations of Human Rights and Fundamental Freedoms in the Autonomous Republic of Crimea and the City of Sevastopol (Ukraine)» автор проекту резолюції Голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ А.Герасимов, в якому, зокрема, засуджуються репресії, насилля та дискримінація кримських татар та етнічних українців, в тому числі факти викрадення, вбивств, тортур та інших видів неналежного поводження, засуджується також зростаючий тиск на релігійні громади УПЦ КП, протестантської церкви, мечеті та мусульманські релігійні школи, греко-католиків, римо-католиків, Свідків Єгови, міститься заклик до негайного звільнення О.Сенцова, О.Кольченка, О.Чирнія, Р.Меметова та інших кримських активістів, незаконно утримуваних та засуджених окупаційною владою. В тексті проекту резолюції міститься, серед іншого, заклик до Російської Федерації невідкладно надати безперешкодний доступ міжнародним правозахисним інституціям, незалежним експертам від ОБСЄ, ООН та Ради Європи, а також незалежним правозахисним неурядовим організаціям для здійснення неупередженого моніторингу ситуації з прав людини в Криму. У заході взяли участь Президент Світового конгресу українців Е.Чолій та Р.Чубаров як Голова Меджлісу кримськотатарського народу, а також Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Австрія О.Щерба.

У ході проведеного заходу та під час двох днів зимового засідання ПА ОБСЄ під проектом резолюції було зібрано 18 підписів членів Асамблеї з 6 країн. Згідно з Правилами процедури ПА ОБСЄ, декларації та резолюції ПА ОБСЄ включаються до порядку денного щорічної літньої сесії ПА ОБСЄ за умови підтримки проекту мінімум 20 членами Асамблеї з 4 країн, а ухвалюються більшістю голосів на щорічних (літніх) сесіях. У 2018 році літня сесія ПА ОБСЄ відбудеться 7-11 липня у м.Берлін (Федеративна Республіка Німеччина).

22 лютого ц.р. відбулося засідання Постійного комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

Під час засідання виступили Президент ПА ОБСЄ Г.Церетелі, скарбник ПА ОБСЄ Д.Барнетт, Генеральний секретар ПА ОБСЄ Р.Монтелла. Також були представлені доповіді про діяльність Парламентської Асамблеї у сфері спостереження за виборами, роботу спеціальних комітетів та спеціальних представників ПА ОБСЄ. В ході дискусії про діяльність Парламентської Асамблеї у сфері спостереження за виборами взяв участь Голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ А.Герасимов і закликав держав-учасниць не визнавати результати виборів Президента Російської Федерації проведені на окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь та не брати участі у місії спостереження на згаданій вище території. .

22 лютого відбулося спільне засідання трьох загальних комітетів. Президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Г.Церетелі наголосив на необхідності відновлення територіальної цілісності і суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах, що включають Крим, та закликав забезпечити повне дотримання режиму припинення вогню і безпечне середовище для враженого конфліктом населення Донбасу. Він також привернув увагу до важливості виконання прийнятих ПА ОБСЄ резолюцій щодо кризи в та навколо України і імплементації Мінських угод.

Заступник міністра закордонних справ Італійської Республіки В.Амендола підтвердив пріоритетну увагу, яку Італійське головування в ОБСЄ приділятиме впродовж 2018 року врегулюванню кризи в та навколо України. Було висвітлено візит Діючого голови ОБСЄ А.Альфано до України 30–31 січня ц.р.

Генсек ОБСЄ Т.Гремінгер у своєму виступі акцентував увагу на представленні своїх ідей щодо необхідності реформування ОБСЄ «в умовах глибокої недовіри» між державами-учасницями і «обмеженого фінансування» Організації, традиційно уникнувши при цьому згадок про причини виникнення такої недовіри. Генсек висловив сподівання, що парламентський вимір ОБСЄ відіграє ключову роль у відновленні довіри.

На запрошення Президента ПА ОБСЄ з промовами виступили спікер чорногорського парламенту І.Брайович і Голова верхньої палати парламенту Марокко Х.Бенхамах. І.Брайович чітко заявив, що вступ до ЄС є наступною ключовою зовнішньополітичною метою Чорногорії після нещодавнього її входження до складу НАТО.

Голова Постійної делегації в Парламентській Асамблеї ОБСЄ А.Герасимов скористався сесією запитання-відповіді, що відбулася після виступів запрошених спікерів, для представлення позиції України щодо російської агресії і необхідності розгортання миротворчої операції ООН на Донбасі. У ході сесії слід відзначити виступи американського і молдовського парламентарів: представник Палати депутатів США Р.Хадсон змістовно висвітлив роль Росії у створенні конфлікту, а депутат молдовського парламенту С.Сирбу розкритикував незаконне перебування російських військ на суверенній території Республіки Молдови – в Придністров’ї та наголосив на відсутності прогресу у двосторонніх відносинах із Російською Федерацією.

Того ж дня відбулося засідання загального Комітету з економічних питань, науки, технологій та довкілля. Головував на засіданні заступник голови згаданого Комітету, Голова Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ А.Герасимов. На засіданні відбулась тематична дискусія «Криза клімату: розробка довготермінових стратегій для вирішення питань зміни клімату та її глобальних наслідків».

Дискусію відкрила доповідач Комітету С.Кацарава (Грузія), яка виклала бачення пріоритетів діяльності Комітету на поточний рік, серед яких боротьба з корупцією, подолання міграційної кризи, вирішення питань зміни клімату тощо. У цьому контексті доповідач окремо наголосила на важливості залучення до роботи на напрямку забезпечення прав осіб, внутрішньо переміщених внаслідок збройних конфліктів, які складають левову частину серед мігрантів.

Серед виступів делегатів слід відзначити промову члена Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ Т.Острікової, яка висвітлила тему впливу збройних конфліктів на довкілля у контексті триваючої російської збройної агресії проти України. Вона привернула увагу до конкретних екологічних загроз на Донбасі, спричинених обстрілами поблизу водофільтраційних об’єктів, використанням боєприпасів, забрудненням ґрунтових вод, підтопленням вугільних шахт, знищенням сільськогосподарських та лісових угідь. У цьому зв’язку Т.Острікова наголосила на необхідності невідкладної розробки ОБСЄ дієвого механізму протидії екологічним викликам конфлікту на Донбасі.

Низка промовців, зокрема Голова Другого (економіко-довкільного) комітету ОБСЄ Постпред Казахстану К.Сарибай та член Асамблеї від Білорусі О.Попко, скористалися дискусією, щоб привернути увагу до ідеї залучення ОБСЄ до створення єдиного економічного простору від Ванкувера до Владивостока та налагодження мостів співробітництва між інтеграційними об’єднаннями на просторі ОБСЄ.

Член Парламентської Асамблеї від Російської Федерації П.Федяєв виклав своє бачення виконання положень Паризької угоди про зміну клімату, наголосивши, що декарбонізація – це перехід на використання природного газу, і у цьому зв’язку підкреслив важливість утримання західних країн від створення «штучних перепон» для реалізації проекту Північний потік 2, таких як санкції та законодавчі обмеження. Він зазначив, що проект не є політичним, а навпаки створює можливості диверсифікації газопостачання до країн Європи. Інший представник Російської Федерації – О.Фокін, виступив з критикою на адресу Президента США Д.Трампа з приводу рішення про вихід з Паризької угоди.

Зі свого боку, член української делегації Т.Острікова охарактеризувала проект Північний потік 2 як суто політичний і здатний призвести до ескалації російської агресії проти України.

Член Парламентської Асамблеї від Російської Федерації І.Гехт виступила за залучення Комітету до роботи з розробки міжнародного документа, який врегулював би, на її думку, актуальні питання функціонування та користування мережею Інтернет для захисту прав людини в умовах переходу до цифрової економіки.

22 лютого відбулося засідання Загального комітету з питань демократії, прав людини та гуманітарних питань Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

Голова загального Комітету І.С.Амор (Королівство Іспанія) у своєму виступі закликав делегатів уникати подвійних стандартів та не робити заяви по одній країні, оскільки порушення прав людини мають місце к кожній державі-учасниці ОБСЄ. І.С.Амор привернув увагу до ситуації в Туреччині після спроби державного перевороту, зокрема введення надзвичайного стану та смертні вироки для журналістів, а також окреслив виклики, які стоять перед ЛГБТ-спільнотою на просторі ОБСЄ.

Доповідач загального Комітету К.Хаджіїанні (Республіка Кіпр) представив ідеї, що будуть висвітлені у звіті, який він підготує до 27-ї щорічної сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ у м.Берлін. Зокрема, він наголосив, що приверне увагу до зменшення відданості Гельсінським принципам державами-учасницями. Особливу увагу буде приділено дотриманню права на життя, права мігрантів та внутрішньо переміщених осіб, етнічних та релігійних меншин, жінок, людей із інвалідністю, свободі в Інтернеті, протидії торгівлі людьми та збереження наявних модальностей участі НУО у заходах людського виміру ОБСЄ.

К.Хаджіїанні окремо відзначив «конфлікт в Україні», який триває і кількість його жертв заростає. Водночас відсутні розслідування злочинів проти людяності та прав людини в зоні конфлікту, включаючи Крим. Уваги, на його думку, потребують також питання прав внутрішньо переміщених осіб, їх власності та соціальних гарантій.

К.Хаджіїанні наголосив на необхідності тиску на уряди з метою виконання резолюцій Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

Голова Комітету з людського виміру Постійної Ради ОБСЄ, Постійний представник Сполученого Королівства при ОБСЄ C.МакЛеод представила пріоритети роботи Комітету, розроблені спільно із Італійським головуванням у ОБСЄ, та підсумки його діяльності у 2017 році та плани на 2018 рік.

Директор БДІПЛ І.С.Гісладоттір представила бачення взаємодії очолюваної ним інституції ОБСЄ та ПАОБСЄ, відзначивши, зокрема місії із спостереженням за виборами, проекти у сфері толерантності, боротьби із торгівлею людьми, дотримання прав ромів та сінті. Також було запропоновано просувати участь жінок у політичному житті та розроблений БДІПЛ «Парламентський етичний кодекс».

Делегація Російської Федерації вдалася до звичної риторики про порушення прав російськомовного населення в країнах Балтії та Україні, зокрема дискримінацію дітей нацменшин внаслідок прийняття нового Закону України «Про освіту».

Делегації Латвії та України привернули увагу до згортання демократичних свобод та обмежень прав людини в Російській Федерації, в тому числі освітніх прав нацменшин, та численних порушень прав людини в окупованих Російською Федерацією регіонах України - Криму, Севастополі та ОРДЛО.

У ході дискусії на тему «Підтримка демократії у часи «фейкових» новин» Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ А.Дезір відзначив, що за 25 років на просторі ОБСЄ було вбито 399 журналістів, при цьому 85% винних за це не покарано. було відзначено, що «фейкові» новини підривають безпеку, водночас цензура не є засобом протидії їм.

Делегації Литви, України, Молдови, Польщі, США привернули увагу присутніх до гібридних інформаційних атак з боку Російської Федеоації на держави-члени ОБСЄ.

Делегація Російської Федерації заявила про неефективність роботи ОБСЄ із безпеки журналістів у зонах конфліктів та вкотре наголосила на «героїзації» фашизму в Україні та ЄС, прикладом якої є напад націоналістів на Російський культурний центр у Києві, який не був ніким засуджений.

Делегації Іспанії, Франції, Румунії, Вірменії відзначили важливість розвитку спеціальних освітніх програм для «цифрової писемності» громадян, делегації Македонії, України, Бельгії наголосили на важливості законодавчого врегулювання питання протидії «фейковим» новинам.

23 лютого 2018 року відбулося засідання загального Комітету з політичних питань та безпеки.

У ході засідання Глава Комітету Ф.Ломбарді (Швейцарська Конфедерація) представив основні ідеї до звіту у ході 27-ї щорічної літньої сесії ПА ОБСЄ у Берліні. Важливими елементами доповіді є збереження уваги та сприяння врегулюванню кризи в та навколо України, посилення діяльності СММ ОБСЄ та засудження незаконної анексії Росією Криму, що залишається в центрі уваги ПА ОБСЄ протягом останніх 4 років. Серед інших ключових положень майбутнього звіту доповідач Комітету К.Вігенін (Болгарія) планує виокремити питання оновлення Віденського документу, управління та реформування сектору безпеки, кібербезпеки та протидії тероризму.

Постійна делегація Верховної Ради України взяла активну участь у дискусії з метою просування серед парламентаріїв ОБСЄ ініціативи розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі, яка не має включати представників держав, що входять до безпекових блоків, а також акцентовано увагу на повному ігноруванні Російською Федерацією упродовж 4 років взятих зобов’язань відповідно до Мінських домовленостей.

Такі сигнали були підтримані парламентарями зі Швеції, Великої Британії та Латвії, які грубо засудили триваючу агресію Російської Федерації в Україні та незаконну анексію Криму.

У відповідь делегація Російської Федерації традиційно залишилась в ізоляції зі своїми виступами щодо внутрішньоукраїнського характеру конфлікту на Донбасі.

Привертають увагу нові підходи Російської Федерації щодо «ігнорування» українських законів про реінтеграцію Донбасу та про освіту, натомість заклик до ОБСЄ фіксувати триваючі антиросійські акції в Україні, зокрема проти храмів Московського патріархату та філій і центрів Російської Федерації на кшталт «Россотрудничество».

У цьому контексті послабив позиції України представник української парламентської делегації Н.Шуфрич, який побудував свої виступи на критиці української влади та традиційних кліше російської пропаганди щодо причин та оцінок конфлікту на Донбасі.

Своєю чергою, виступ народного депутата України В.Вовка у відповідь на промову Глави ПК ОДЗЯВ(відповідального секретаря Організації Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань) Л.Зерби щодо фактів грубого порушення Російською Федерацію положень Будапештського меморандуму сприяв консолідації розуміння щодо прямої відповідальності Російської Федерації за конфлікт в Україні та ерозію архітектури безпеки на Європейському континенті.

23 лютого відбулося друге спільне засідання трьох загальних комітетів Парламентської Асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

У ході заключного спільного засідання трьох головних Комітетів відбулося представлення трьох доповідей Спецпредставника Парламентської Асамблеї ОБСЄ з питань гендерних питань Х.Фрай та глав двох Спеціальних комітетів Парламентської Асамблеї ОБСЄ з питань міграції Ф.Лобмарді та протидії тероризму Г.Ворідіса з подальшими дискусіями на зазначені теми.

Делегація України взяла участь в обговоренні міграційної проблематики з метою просування в рамках ОБСЄ пріоритетного для нас питання захисту внутрішньо переміщених осіб, які з’явилися внаслідок агресії з боку Російської Федерації, що було також активно підтримано делегацією Грузії.

Хотіли б відзначити потужну політичну підтримку у ході дискусії з боку Віце-президента Парламентської Асамблеї ОБСЄ М.Седерфельт (Королівство Швеція), яка чітко відзначила відповідальність Російської Федерації за військову агресією проти сусідньої держави та закликала підтримати Україну у конфлікті з Росією.

Делегація Російської Федерації намагалася спрямувати дискусію за підсумками звіту Глави Спеціального комітету з протидії тероризму до необхідності західним державам відкинути наявні протиріччя та об’єднати зусилля з Російською Федерацією для спільної боротьби з усіма формами тероризму.

Однак виступи народних депутатів України С.Висоцького та А.Геращенка щодо триваючих фактів підтримки і спонсорування Російською Федерацією тероризму в Україні, беззаперечні докази направлення зброї і найманців на Донбас з метою підживлювання конфлікту тощо, унеможливили спробу делегації Російської Федерації позиціонувати себе у якості «лідера» з протидії тероризму на просторі ОБСЄ.

Підсумовуючи роботу членів Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ необхідно зазначити наступне:

- спостерігається подальша підтримка України Президентом ПА ОБСЄ Г.Церетелі в умовах триваючої агресії Російської Федерації проти нашої держави, а також підтримки ідеї направлення на схід України міжнародної миротворчої місії під егідою ООН;

- тема триваючої агресії Російської Федерації проти України та продовження грубого порушення Російською Федерацією основоположних принципів ОБСЄ, закладених у Гельсінському заключному акті, надалі сприймається переважною більшістю парламентаріїв як ключова на порядку денному з точки зору довгострокових інтересів безпеки;

- прослідковується значне корегування тону заяв російських парламентарів, намагання відвести увагу від наслідків дій Російської Федерації на сході України, наголос на необхідності виконання Україною Мінських домовленостей, прагнення спрямувати фокус дискусій на інші теми (боротьба з тероризмом, захист прав національних меншин), своєю чергою переконуючи у налаштованості російської парламентської делегації на «конструктивну» роботу в рамках ПА ОБСЄ;

- важливе значення мало проведення додаткового заходу для привернення уваги до грубого порушення прав людини в окупованому Криму. Було проведено роботу з метою заручення підтримкою проекту резолюції Парламентської Асамблеї ОБСЄ щодо порушень прав людини та основоположних свобод в незаконно окупованому Криму.

Під час сесії членами Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ було розповсюджено книжки «Вкрадений півострів: правда про український Крим».