Захист навколишнього середовища в Арктичному регіоні

Резолюція 1596 (2008)

1.       Арктичний регіон є унікальним за своїм географічним розташуванням та цілою низкою надзвичайних довколишніх умов, зазначених у цьому документі. Арктичний регіон відіграє ключову роль на глобальному рівні щодо забезпечення рівноваги у фізичній, хімічній та біологічній сферах. Також значним чином регіон є чутливим до кліматичних змінювань. Вони спричиняють відповідні реакції на Арктичному континенті, що призводить до відчутних далеко діючих наслідків для усього глобального середовища. Тому дослідники вважають цей регіон першим відображенням ознак майбутніх кліматичних змін. До того ж регіон є багатющим на природні ресурси (мінерали, природний газ, нафта, а також значні запаси риби).

2.       Як результат такої зміни клімату, існує високий ризик потепління в Арктичному регіоні. Потепління у свою чергу здатне несподівано призвести до поступового розтавання полярного крижаного покриву впродовж нинішнього століття. Екологічні наслідки стануть досить серйозними – зникнення арктичного літнього снігу, підняття рівня моря, пониження рівня солі води, зміна напрямків океанських течій (не лише Гольфстріму), та зниження температури у Західній Європі.

3.       На далекому півночі, особливо у Баренцовому морі, знаходяться значні запаси вуглеводню, розмір становить 25% від світових резервів. Наразі технологічний прогрес дозволяє почати використання цих запасів, що є досить істотним задля енергетичного забезпечення Європи.

4.       Проте Парламентська асамблея звертає увагу на те, що використання численних та представлених у достатку в Арктиці мінеральних ресурсів, особливо в Росії (таких як вугілля, мідь, нікель, кобальт тощо), передбачає види діяльності, які призводять до надзвичайного забруднення навколишнього середовища.

5.       Асамблея занепокоєна серйозною загрозою від того, що насправді означає забруднення та зміни клімату для існуючих біоресурсів Арктики (риби, морських ссавців, північних оленів, ведмедів, птахів тощо) та засобів для існування його мешканців, зокрема корінного населення.

6.       Інтенсивне використовування Арктики задля отримання прибутків країнами, що межують з Північно-Льодовитим океаном, до того ж їхні плани щодо подальшого розвитку своїх національних економік за рахунок арктичних природних ресурсів, обумовлює необхідність підготовки та запровадження відповідної стратегії і програм щодо гарантії збереження середовища, придатного для життєдіяльності людей та численних унікальних видів рослин та тварин.

7.       Асамблея висловлює свою підтримку роботі Арктичної ради, яка є одночасно важливою платформою для посилення взаємного порозуміння та співпраці в Арктичному регіоні, та внеску, який вона надала задля покращення умов життя жителів Арктичного регіону.

8. Арктичний регіон є незахищеним від особливо небезпечної радіологічної загрози, спричиненої наявністю ядерних відходів європейського та російського походження, що належать до рідинних видів ядерних викидів, та розносяться морськими течіями (зокрема Гольфстрімом), наявністю списаних станцій атомної енергетики, атомних підводних човнів та інших суден в невідремонтованому стані, маяків атомного живлення, а також вивантаження відходів у морі або ж в незахищених від таких несанкціонованих скидів місцях.

9.       Асамблея нагадує, що співпраця в Арктичному регіоні зазнала суттєвого прогресу в останні роки, як про це свідчить Арктична співпраця, що збільшується між корінним населенням, міжнародними організаціями та адміністративними структурами, як і двостороння та багатостороння співпраця. На двосторонньому рівні, наприклад, Норвегія і Російська Федерація здійснюють вже протягом багатьох років дуже активну співпрацю, та певні райони обох країн вже користуються соціальним захистом. На багатосторонньому рівні, робота по облаштуванню регіонів, головним чином під впливом країн, що ґрунтуються в своїй діяльності на Арктичній раді, є іншим прикладом. Всі ці ініціативи є важливими для поширення миру та стабільності через тривалий розвиток народного господарства та місцевих спільнот.

10.       Асамблея підкреслює, що довкілля цього регіону є занадто вразливим та потребує особливого захисту задля збереження власного біологічного розмаїття, унікальності наземних поверхонь та водної екосистеми. Традиційні шляхи природокористування, запроваджені представниками корінного населення цього регіону, відіграє значну роль в підтримці балансу середовища та здійснює сприятливий вплив на природне відтворювання.

11.       Довготривала співпраця між Норвегією та Російською Федерацією має слугувати зразком двосторонніх відносин для посилення захисту довкілля та сталого розвитку Арктики. Виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату, що має на меті подолання глобальне потепління, є позитивним досвідом для багатосторонньої співпраці.

12.       Асамблея переконана, що тільки міжнародна співпраця, підтримана значними фінансовими інвестиціями, дозволить протистояти численним проблемам, викликаним кліматичними змінами в регіоні, і скористатися новими економічними перспективами на користь всіх держав регіону, повністю зберігаючи довкілля та заохочуючи до тривалого розвитку місцеві спільноти.

13.       Асамблея вважає, що у відповідь на очевидні проблеми захисту навколишнього середовища в Арктичному регіоні, всі держави регіону мають об’єднати свої зусилля в рамках Арктичної Ради і ООН. Це представляє важливе значення для людського виміру в Арктичному регіоні, і зокрема для корінного населення. Економічний розвиток та захист навколишнього середовища є двома основними задачами для мешканців Арктичного регіону. Для того, щоб досягти справедливої рівноваги між економічним розвитком, захистом довкілля та тривалим розвитком місцевих спільнот, Асамблея підтримує зусилля, докладені Арктичною радою, що здійснюються через людський вимір, такі як наукові дослідження соціальних покажчиків в Арктиці, спрямованих на доповнення покажчиків людського виміру ООН з метою кращого віддзеркалення реального життя в Арктичному регіоні.

14. Парламентська Асамблея привертає увагу до Політики щодо північної півкулі Європейського Союзу, Ісландії, Норвегії та Росії. Ця політика передбачає покращення можливостей дій та підсилення ресурсів, спрямованих на захист довкілля, як і на тривалий розвиток в Арктичному регіоні. Вже були досягнуті гарні результати завдяки партнерству щодо довкілля і партнерству щодо здоров’я і соціального добробуту в північній півкулі. Запровадження нових форм партнерства на транспорті, в логістиці в рамках північної політики знаходиться в стадії розгляду.

15.       Вона вітає ініціативу Російської Федерації, запропоновану в період головування в Арктичній Раді (2004-2006 рр.), щодо оголошення 2007-2008 рр. «Міжнародним Полярним Роком». Для країн, які були зацікавлені в налагодженні співпраці з іншими країнами в регіоні, ця подія стала ключовою в налагодженні кооперації та наукових досліджень, переважно в напрямку захисту довкілля.

16.       У зв’язку з цим, Асамблея приділяє увагу важливості Національного плану дій щодо захисту арктичного водного середовища, реалізованого в Росії в рамках Програми ООН з навколишнього середовища, яка включала заходи по запобіганню штучних джерел забруднення. У світлі позитивного досвіду та прогресу, досягнутого в Росії, така регіональна схема співпраці виступає як модель.

17.       У цьому контексті Асамблея звертається до держав-членів та держав-спостерігачів Ради Європи:

17.1.       запровадити стабільність збереження арктичної екосистеми в якості життєвоважливого екологічного балансу в світі та ключового принципу для всіх національних та регіональних програм з економічного розвитку;

17.2. підтримати спроби застосування в рамках Арктичної ради та інших міжнародних форумів результатів дослідження впливу на клімат в Арктичному регіоні, а саме для визначення та обміну вмінь та гарних практик, застосовних до потреб та умов Арктичного регіону;

17.3.       розвивати міжнародну співпрацю з посиланням на запровадження спільних та двосторонніх механізмів для захисту довкілля Арктики, в тому числі в рамках Євро-арктичної ради регіону Баренцового моря та існуючих двосторонніх угод;

17.4.       продовжити обговорення та консультації щодо співпраці з економічних, навколишніх, наукових та технологічних питань задля підвищення ефективності інструментів захисту довкілля, передбачаючи можливість подальшого інтенсивнішого використання арктичних природніх ресурсів;

17.5.       взяти до уваги особливості Арктичного регіону та його потреби в застосуванні особливих моделей управління під час розробки та реалізації національних політик із захисту довкілля та управління природними ресурсами;

17.6.       розробити стратегії зі сталого природокористування використовуючи механізми, спрямовані на:

17.6.1.       збереження Арктичного регіону від будь-яких неконтрольованих розробок чи використання природних ресурсів без огляду на потреби сталого розвитку регіону;

17.6.2.       запобігання зростанню ризиків забруднення, що відбувається за рахунок економічно спричиненого використання територій та природних ресурсів регіону;

17.6.3.       досягнення зростання в розвитку регіонального туризму, спираючись на принципи сталості та бережливого поводження.

18.       Нарешті, Асамблея заохочує перш за все Арктичну Раду до врегулювання існуючих стратегій та програм із захисту навколишнього середовища, розробити нові та запровадити їх, приймаючи до уваги плани з інтенсифікації використання природних ресурсів в Арктиці.

19. Асамблея наголошує на важливості покращення умов життя та викоріненні бідності серед корінного населення і інших жителів Арктичного регіону, та на необхідності їх залучення до процесу прийняття рішень щодо планування та впровадження політики. Асамблея зазначає, що питання стану корінного населення є одним із пріоритетних у програмі головування Росії в Євроарктичній раді Баренцового моря у період з 2007 до 2008 року.