Неофіційний переклад

Рекомендація 1833 (2008)

Сприяння викладанню літератури європейських країн

1. Парламентська асамблея переймається забезпеченням передачі, на всіх рівнях системи освіти, європейської літератури в усьому її багатстві та розмаїтті, починаючи з друкованої спадщини створеної у різні століття і аж до сучасної літературної творчості. Ці педагогічні пошуки стали предметом колоквіуму, що відбувся у французькому Сенаті в Парижі 11 грудня 2007 року.

2. Вона вже висловила своє відношення до цього у своїх Рекомендаціях щодо свободи висловлення і ролі письменника в Європі, 815 (1977), щодо мовної та літературної спадщини в Європі, 1043 (1986), щодо літературного перекладу, 1135 (1990), щодо мовної диверсифікації, 1383 (1998), щодо європейського року мов, 1539 (2001) та щодо місця материнської мови у шкільній освіті, 1740 (2006).

3. Знання мови не може бути зведено до володіння нею в якості засобу комунікації. Знання великих творів літератури збагачує мислення та саме життя.

4. Вивчення рідної мови і літератури відіграє визначну роль для школярів у формуванні національної свідомості. Вивчення інших європейських мов і літератур може сприяти формуванню європейського громадянства.

5. Асамблея констатує, що позитивний транснаціональний досвід дав гарні результати, особливо в царині викладання історії.

6. Необхідно вийти за межі суто національної концепції викладання літератури і запропонувати для освітян всіх рівнів трансверсальний підхід до європейської спадщини, підкреслюючи спільність зв’язків у збереженні культурного розмаїття.

7. Асамблея визнає, що Інтернет став важливим засобом доступу до знань і в цьому відношенні вона вітає пропозицію Європарламенту створити цифрову європейську бібліотеку у формі єдиного, прямого і багатомовного доступу до європейської культурної спадщини.

8. В наслідок цього Парламентська асамблея рекомендує Комітету міністрів заохочувати держави-члени і, зокрема, їх освітні установи, щоб:

8.1 надавати молоді бажання читати, поширюючи в усіх установах початкової і середньої освіти викладання європейської літературної спадщини, та створюючи програми адаптовані для всіх рівнів;

8.2 здійснювати це навчання не замість, а паралельно навчанню літературі рідною мовою чи навчанню іноземним мовам;

8.3 посилювати викладання літератур, які вже передбачені в Європі і які надають перевагу європейському виміру;

8.4 представляти викладання європейської літератури, як невід’ємної частини формування європейського громадянства, підтримуючи перспективу культурного розмаїття, у відповідності до Європейської конвенції з прав людини, та мовного плюралізму на нашому континенті;

8.5 підтримувати переклад старовинних і сучасних текстів та, зокрема, шедеврів європейських літератур з мов і на мови, якими користуються в Європі, приділяючи особливу увагу мовам найменшого поширення;

8.6 передбачити видання антологій та педагогічних творів європейських літератур адаптованих для різних рівнів та різної практики шкільних європейських систем;

8.7 удосконалити сайти інформаційних мереж про літературну європейську спадщину, де будь-який громадянин Європи знайшов би тексти, бібліографії, літературну історію, педагогічні розвідки, зв’язки через Інтернет.