Неофіційний переклад
Надання можливостей жінкам у сучасному,
багатокультурному суспільстві
Резолюція 1615 (2008)
1.
На
десяту річницю з початку діяльності Комітету з рівних можливостей для жінок і
чоловіків, Парламентська Асамблея нагадує наскільки великої уваги вона приділяє:
1.1. сприянню рівності між жінками і чоловіками у
всіх сферах життя;
1.2. піклуванню про права жінок – особливо
доступу жінок до громадських, політичних і економічних значних посад, на яких
виробляються важливі рішення, шляхом
запровадження позитивних заходів (квоти і інші механізми);
1.3. боротьбі з гендерною дискримінацією
(особливо в сферах зайнятості, пенсій, звуженню розриву у заробітній платні між
жінками і чоловіками і пробитті крізь “скляну стелю ” – (“скляна стеля” - професійна,
гендерна, расова дискримінація; професійна дискримінація інвалідів, осіб
похилого віку, представників сексуальних меншин, людей з фізичними вадами –
прим. перекладача);
1.4. боротьбі з насильством проти жінок (домашнім насильством,
торгівлею, так званими “злочинами на захист честі” ( злочини, які скоюються
проти жінок і грунтуються на архаічних звичаях і традиціях – прим.
перекладача), з новими форми насильства проти жінок.
2.
Асамблея стурбована пробуксовкою питання гендерної рівності та
прав жінок, що спостерігається протягом декількох останніх років. Вона зазначає,
що прогрес, якого було досягнуто в політичній, економічній і суспільній сферах,
регулярно підривається. Наприклад, політика квот, скерована на поліпшення участі
жінок в процесах прийняття рішень, наразі ставиться під знак питання, навіть всередені
Асамблеї. Побічні наслідки політики на захист народжуваності, результати
економічної кризи і аргументи, що висуваються в ім'я культури і релігії, низводять
жінок до їхніх традиційних ролей і підривають їхні права і їхні шанси в
реалізації їхнього повного потенціалу.
3.
Асамблея нагадує, що держави повинні захищати жінок проти порушень їхніх
прав (включаючи такі, що здійснюються в ім'я релігії), просувати і повністю запроваджувати
гендерну рівність і відкидати весь релігійний або культурний релятивізм, там, де
це стосується прав жінок.
4.
Вона вважає, що має проводитись рішуча політика для
поширення і консолідації прав жінок та – приділяючи належну увагу правам людини
і принципу гендерної рівності -потрібно змінити традиційні стереотипи жіночих
ролей і надати жінкам можливості - в їхніх національних рамках - повністю здійснювати
їхні політичні і соціально-економічні права.
5.
Відповідно до Рекомендації 1716 (2005), Асамблея підтримуватиме зусилля з проводення 5-ої Всесвітньої
Конференції жінок під егідою ООН на якій будуть підніматися нагальні проблеми щодо
прав жінок і гендерної рівності (розповсюдження ВІЛ/СНІДу серед жінок, доступ жінок
до нових інформаційних технологій, торгівля людьми та навмисна віктимізація
жінок під час збройних конфліктів) і, в той же час, відкидатиме будь-які спроби
поставити під сумнів рішення, ухвалені 1995 року в Пекіні на останній Світовій
Конференції жінок під егідою ООН.
6.
Асамблея запрошує держави- члени надавати жінкам можливостей в
сучасному, багатокультурному суспільстві і закликає їх:
6.1. включити принцип рівності між жінками і
чоловіками в їхні конституції, а де не має конституцій в закон, як основне
право людини, якщо вони цього ще не зробили;
6.2. боротися зі всіма видами культурного і релігійного релятивізму, який ще
часто заважає жінкам і молодим дівчатам досягти їхнього повного потенціалу та
рівної участі в розвитку їхнього суспільства;
6.3. боротися з дискримінацією проти
жінок та насильством, заснованим на гендері;
6.4. сприяти “позитивним заходам”
для досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків в громадському, політичному
і економічному житті;
6.5. зробити з освіти і навчання
дівчат і жінок пріоритетне питання, включаючи державну фінансову підтримку на
освіту дівчат, там, де це необхідно, і зробити наголос на сприяння рівної ролі
для жінок і дівчат в освітніх програмах;
6.6. сприяти активній участі жінок в міжкультурному
діалозі, включаючи його релігійний вимір;
6.7. підтримати організацію Європейської
регіональної конференції, яка могла б бути організована Радою Європи для підготовки
5-ої Всесвітньої Конференції жінок під
егідою ООН.
7.
Більш
того, Асамблея закликає своїх членів вжити відповідних дій в національних
парламентах для сприяння ідеї проведення
такої конференції.