Неофіційний переклад

Гуманітарні наслідки війни між Грузією і Росією: виконання Резолюції 1648 (2009)

Резолюція 1664 (2009)

1.          Парламентська Асамблея посилається на Резолюцію 1648 (2009) щодо гуманітарних наслідків війни між Грузією і Росією. Вона вважає за важливе контролювати хід виконання цієї Резолюції шляхом більш детального розгляду питань специфічної гуманітарної ситуації в Південній Осетії і деяких недавніх подій, що впливають на гуманітарну ситуацію в зонах конфлікту і в решті Грузії.

2.            З 130 000 етнічних грузинів, переміщених під час конфлікту, в колективних центрах в Тбілісі і в інших частинах Грузії залишається приблизно 26 000 переміщених осіб. З приблизно 33 000 – 38 000 осіб південноосетинського етнічного походження, переміщених протягом конфлікту до Північної Осетії, приблизно 1 200 осіб поки що не повернулися до Південної Осетії.

3.            Невідкладні гуманітарні потреби, що виникли після конфлікту, були вирішені протягом зими; слід віддати належне уряду Грузії, Офісу верховного комісара ООН з питань біженців, Світовій продовольчій програмі, ЮНІСЕФ та багатьом іншим гуманітарним агенціям, міжнародним на національним НУО, так само, як і багатьом міжнародним країнам-донорам і організаціям за їхню активну діяльність на користь осіб на території під грузинським державним контролем. Росії також має бути віддане належне за гуманітарну допомогу що вона надала, зокрема, в Північній Осетії і в Південній Осетії. Потрібно також згадати про головний внесок Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) за його гуманітарну роботу за межами Тбілісі, а також роботу за межами Цхінвалі, де він був єдиним міжнародним гуманітарним актором в регіоні Південної Осетії.

4.            Пріоритет наразі має бути переміщеним від термінової гуманітарної допомоги на довгострокові рішення, відновлення і розвиток, включаючи відтворення житлових будинків і структур, знищених в ході та в результаті війни. Відновлення та гарантія постачання газу, води та електропостачання – ось що є пріоритетом.

5.            Добровільне повернення безпечним та гідним способом всіх внутрішньо переміщених осіб, включаючи біженців, має відбуватися в безпеці і гідності. Це стосується і тих, хто постраждав від недавнього конфлікту, але і тих, хто постраждав під час більш ранніх конфліктів.

6.            У серпні 2008 р. уряд Російської Федерації виділив 10 млрд. рублів, щоб реалізувати план соціально-економічного розвитку Південної Осетії (2008-2011). Згідно з планом деяку роботу вже було виконано: споруджено 46 будівель з 422, які мають добудувати, і витрачено 1,5 млрд. рублів до кінця 2008 р. Це допоможе відремонтувати житлові будинки та інфраструктуру і побудувати новий газопровід з Північної Осетії до Цхінвалі. Ці кроки допоможуть полегшити складну ситуацію, в якій опинилися жителі Південної Осетії, включаючи понад 3 000 осіб, які все ще проживають в колективних центрах з часу більш ранніх конфліктів.

7.            Питання безпеки залишаються нагальними для багатьох з тих, хто живе в Південній Осетії, як і для тих, хто живе в інших регіонах Грузії, і, зокрема, тих, хто мешкає неподалік від адміністративних кордонів. Там зберігається велика доля небезпеки і страху з боку всіх сторін транскордонних інцидентів, захоплення заручників, також існує можливість відновлення озброєних сутичок.

8.            Села в Південній Осетії, що попередньо знаходились під грузинським контролем, за винятком декількох будинків, були знесені вщент. Намір зачистити регіон від етнічних грузинів є наочним.

9. Наявні прямі докази знищення цивільних об’єктів та будинків жителів Південної Осетії грузинськими військовими силами під час війни.

10.            Ситуація з етнічними грузинами в окупованому окрузі Акхалгорі викликає основне занепокоєння, і хоча цих осіб поки що не змушують залишити їхні будинки шляхом погроз або силою, вони стикаються з багатьма проблемами, які - в разі їхнього не вирішення - призведуть до подальшого масового від'їзду людей з цього регіону. Ці проблеми включають обмеження на перетин адміністративного кордону, невпевненість щодо системи освіти і освіти грузинською мовою, тиск, щоб люди отримували південноосетинські паспорти, дискримінаційні дії з боку окремих осіб та проблеми з доступом до охорони здоров'я.

11.            Збитки внаслідок війни, вивчення ситуації і свідчення свідків, які стали очевидними по закінченні війни, свідчать про порушення прав людини і норм гуманітарного права, скоєні всіма сторонами, і про необхідність проведення щодо цього міжнародного незалежного розслідування. Зокрема, є необхідність розслідувати звинувачення щодо нерозбірливих нападів на цивільне населення, як, наприклад, через використання касетних бомб, до чого нібито вдається і грузинська, і російська сторони, а також ймовірні напади на етнічне цивільне південноосетинське населення, яке намагалося втекти з зони бойових дій із Цхінвалі і на етнічних грузинів, які намагалися втекти з зони бойових дій, включно і з околиць Ередві.

12.            Ситуація в Абхазії також залишається напруженою. Проблеми обмеженого перетину адміністративного кордону на південь від округу Галі, права, зокрема, право на освіту рідною мовою етнічним грузинам, що де-факто живуть в ситуації меншини в окрузі Галі, і процес змушення осіб приймати абхазькі паспорти, викликають особливе занепокоєння. Недавній випадок в селі Отобайя, де 50 сімей було вигнано, але пізніше їм було дозволено повернутися, також викликає велике занепокоєння Асамблеї.

13.            Питання майбутнього життя та ролі міжнародних організацій в регіоні залишаються неясними. Представництво Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в Грузії закривається, хоча мандат для неозброєних військових офіцерів з контролю цієї Організації було поновлено до 30 червня 2009 року. Відносно Абхазії, ООН вдалося провести переговори з поновлення мандату для її місії спостерігачів до 15 червня 2009 р., але потрібно буде провести переговори щодо нового мандату. Росія та де-факто органи влади не дозволяють Моніторинговій місії Євросоюзу (ЄСMM) доступ на території Південної Осетії та Абхазії.

14.            Потрібно вжити подальших кроків з розбудови діалогу і довіри між всіма учасниками конфлікту і міжнародним співтовариством. Цього не можна буде зробити, якщо адміністративні кордони будуть щільно закриті і якщо громади будуть повністю ізольованими. Міжнародні організації, включаючи Організацію Об’єднаних Націй та Раду Європи, мають бути присутніми в цих регіонах задля сприяння діалогу і довіри.

15.            З метою врахування вищезгаданих міркувань, Асамблея закликає Грузію, Росію і де-факто органи влади в Південній Осетії і Абхазії:

15.1.            в повному обсязі впроваджувати рекомендації, наведені в Резолюції 1648 (2009) Асамблеї щодо гуманітарних наслідків війни між Грузією і Росією;

15.2.            тримати адміністративні кордони Абхазії і Південної Осетії відкритими і залишатися гнучкими і практичними стосовно питання доступу до регіону з півночі або з півдня, принаймні з гуманітарними цілями;

15.3.            забезпечити, щоб постачання всіх основних комунальних послуг, як, наприклад, постачання газу, електрики і води, було безперервним. Це є особливо важливим стосовно постачання газу до Цхінвалі і постачання води з Південної Осетії до сіл на південь від адміністративного кордону;

15.4.            забезпечити повний і вільний доступ до усіх місць затримання через міжнародні моніторингові механізми, в тому числі Європейський комітет із запобігання тортурам та Міжнародний Комітет Червоного Хреста;

15.5. проводити роботу з ідентифікації зниклих осіб і вирішити проблему із захопленням заручників і обміну полоненими, використовуючи добру волю різних омбудсменів в регіоні та Комісара Ради Європи з прав людини;

15.6.             підтримувати ініціативи громадянського суспільства, важливі для надання повноважень народу, особливо молоді, а також розвиток суспільства з метою дієвого забезпечення прав людини і гуманітарної культури в колишніх зонах конфлікту;

15.7.           в гуманітарному контексті надавати пріоритет пошуку гнучкої і творчої угоди щодо мандату і ролі міжнародних організацій, що діють в регіоні, для сприяння миру і стабільності, а також контролю за ситуацією з правами людини та гуманітарною ситуацією. У цьому відношенні більш конкретно потрібно:

15.7.1. погодитись на продовження роботи, що виконується Місією з спостереження ООН в Грузії;

15.7.2.    дозволити неозброєним військовим офіцерам ОБСЄ продовжувати їхній мандат з моніторингу, і провести переговори щодо поновлення присутності ОБСЄ в регіоні Південної Осетії;

15.7.3.           підсилити мандат ЄСMM і дозволити цій Місії доступ до всіх зон конфлікту;

15.7.4. вивчити потребу щодо присутності нової міжнародної миротворчої сили в регіоні;

15.7.5. взяти зобов’язання утриматись від використання сили проти один одного, оскільки таке зобов’язання сильно допоможе розумному вирішенню усіх гуманітарних проблем, що виникли в результаті війни у серпні 2008 р.

16.            Асамблея закликає органи влади де-факто в Південній Осетії і Росії:

16.1.        гарантувати, що 10 млрд. рублів, виділених Російською Федерацією, використовуються якомога ефективніше з метою соціально-економічного розвитку Південної Осетії, в тому числі на відновлення житлових будинків, переміщення людей з колективних центрів, і відновлення пошкодженої і покинутої інфраструктури;

16.2.            вживати заходів проти будь-яких осіб, що брали участь в знищенні або пограбуванні житлових будинків, і забезпечити, щоб помешкання, речі і фізична безпека всіх осіб грузинського етнічного походження були гарантовані, а, відносно будинків і власності - щоб вони були відновлені і там, де це є практично можливим, повернуті власникам; якщо це неможливо відповідно до міжнародних стандартів та волі позивача незалежним трибуналом має визначатись сума компенсації;

16.3.            забезпечити добровільне повернення всіх переміщених осіб в безпеці і в гідності, згідно з міжнародним правом;

16.4.            утримуватися від будь-яких кроків, які сприяли б подальшому від'їзду етнічних грузинів і, зокрема, з окупованого округу Акхалгорі та заохочувати повернення тих, хто вже відбув. В цьому відношенні потрібно вжити такі кроки:

16.4.1. сприяти перетину місцевим населенням південного адміністративного кордону в окрузі Акхалгорі;

16.4.2. допомагати реконструювати будь-яку пошкоджену або знищену власність в окрузі;

16.4.3. забезпечити права на освіту, включаючи освіту рідною мовою, етнічних грузинів, що живуть в окрузі Акхалгорі;

16.4.4. забезпечити, щоб населення не змушували отримувати південноосетинські паспорти;

16.4.5. уникати стану безгромадянства;

16.4.5. боротися з будь-якими дискримінаційними діями, скоєними чи то окремими особами, чи органами влади.

17.            Асамблея закликає органи влади де-факто в Абхазії і Росії:

17.1.           тримати південний адміністративний кордон відкритим, зокрема, для тих, хто живе або бажає повернутися до округу Галі;

17.2.            забезпечити, щоб не повторювалися такі випадки, як, наприклад, вигнання сільських жителів з села Отобайя;

17.3.            забезпечити добровільне повернення - в безпеці і в гідності - включаючи повернення осіб до долини Кодорі;

17.4.            гарантувати відсутність тиску на населення для отримання абхазьких паспортів;

17.5. уникати стану безгромадянства;

17.6. забезпечити освітні права, включаючи освіту рідною мовою етнічних грузинів.

18.            Асамблея закликає Грузію:

18.1.            і надалі проводити роботу із виправленою Державною Стратегією щодо внутрішніх переміщених осіб (ВПО) в співпраці та консультаціях з Офісом Верховного Комісара ООН для біженців і іншими міжнародними партнерами;

18.2.            переглянути Закон про окуповані території або утриматися від його впровадження в спосіб, що може бути несумісним з міжнародними правами людини і стандартами гуманітарного права, як це визначено Європейською комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія).

19.            Асамблея закликає Росію розглянути питання житлових та гуманітарних потреб переміщених осіб і біженців, які постраждали від недавніх конфліктів в Грузії і від конфліктів, що виникали раніше, не зважаючи на їхнє етнічне походження, та прискорити переселення в будинки осіб, що наразі проживають у довгострокових колективних центрах в Північній Осетії.

20.            Асамблея закликає міжнародне співтовариство подвоїти зусилля з його присутності в Південній Осетії, а також в Абхазії таким чином, щоб усунути недовіру місцевого населення і підсилити можливість для діалогу зі всіма сторонами.

21.            Асамблея заохочує Комісара РЄ з прав людини продовжувати його важливу роботу в галузі прав людини в регіоні;

22. Асамблея закликає Банк розвитку Ради Європи продовжувати надавати підтримку на гуманітарні проекти в регіонах, постраждалих від війни, через надання позик чи пожертв, відповідно до ситуації;

23. Асамблея продовжуватиме пильно слідкувати за впровадженням Резолюції 1648 (2009) щодо гуманітарних наслідків війни між Грузією і Росією та даної резолюції, а також відповідного звіту Моніторингової комісії щодо реалізації Резолюцій 1633 (2008) та 1647 (2009).