|
Верховна Рада України/ Погоджувальна рада/ Електронний протокол/ 31.01.2022
СТЕНОГРАМА засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України 31 січня 2022 року, 11 година Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О. СТЕФАНЧУК Р.О. Доброго ранку, шановні колеги. Ми починаємо нашу Погоджувальну раду. Але почати хочу з того, що сьогодні в нас день народження наших колег народних депутатів України Ганни Василівни Лічман, "Слуга народу", та Андрія Володимировича Парубія, "Європейська Солідарність". Давайте привітаємо наших колег. (Оплески) Шановні колеги, завтра відкривається чергова сьома сесія Верховної Ради України дев'ятого скликання. На початку роботи нової сесії нам необхідно затвердити порядок денний сьомої сесії Верховної Ради України. Апарат Верховної Ради України завершив опрацювання пропозицій комітетів Верховної Ради України до проекту порядку денного сьомої сесії. І комітетами Верховної Ради України за інформацією Апарату пропонується включити до порядку денного сьомої сесії 422 питання до першого розділу – це питання, які повністю підготовлені для розгляду на пленарних засіданнях. До другого розділу – питання, які доручаються підготувати і доопрацювати, 1 тисяча 188, разом 1 тисяча 613 питань, які з урахуванням альтернативних нараховують більше 1 тисячі 900 законопроектів. Із загальної кількості передбачених законопроектів 31 визначено Президентом України як такі, що потребують невідкладного розгляду Верховної Ради України, з них 6 стосуються внесень змін до Конституції України. Це наші робочі питання. Тому просив би теж завтра, якщо можливо, ми маємо розглянути і затвердити це питання. Завтра в нас відбудеться відкриття чергової сьомої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання. Тому я ще раз прошу вельмишановних колег обов'язково бути. Ми направили листи всім: і Президенту України, і іншим особам, які відповідно до Регламенту запрошуються на відкриття. І завтра ми проведемо перше засідання в рамках нової сесії. Крім цього, у нас був затверджений календарний план робіт, відповідно до якого ми завтра працюємо пленарно, після цього три дні переходимо на цьому тижні роботи в комітетах. Тому я дуже прошу, щоб ми всі з розумінням до цього віднеслися. І я вже давав доручення головам комітетів, в ці дні проводити саме комітети, залишатися в Києві і проводити діяльність Верховної Ради в межах комітетської роботи. Також, шановні колеги, я хочу констатувати питання погіршення епідеміологічної ситуації в Україні. Ви бачите цифри. В тому числі вона погіршилась і серед народних депутатів України та працівників Апарату. По тій інформації, яка є в мене станом на сьогодні, 28 народних депутатів і 78 працівників Апарату, але цифри ще уточнюються, бо тільки початок дня, я думаю, що вони можуть бути і більші. Тому це покладає на усіх нас основні обов'язки, про які ми завжди говоримо, це дотримання маскового режиму. Я попрошу знову ж таки продовжувати тестування на коронавірусну хворобу у приміщенні медичних амбулаторій, одна з них відкрита в тому числі по вулиці Шовковичній, 2 з 17 січня 2022 року. Ну і звичайно щеплення, шановні колеги, теж прошу не легковажити з цим питанням, і питання бустерної дози для нас також є надзвичайно важливим. Тепер я поінформую, що відбулося ще минулого тижня, крім наших парламентських пленарних засідань. У нас відбулася зустріч разом із представниками фракцій і груп з делегацією Конгресу Сполучених Штатів на чолі з конгресменом Грегорі Міксом, яка була присвячена безпековій ситуації навколо України та залученню Сполучених Штатів до мирного врегулювання. Я хочу подякувати усім керівникам фракцій і груп, які взяли участь в цьому обговоренні. Мені здається, воно пройшло максимально конструктивно і дало можливість Верховній Раді донести нашу позицію до конгресменів Сполучених Штатів і також почути їх позицію з цього питання. Крім цього, я хочу поінформувати шановних колег, що минулого тижня я направив лист сенаторам Сполучених Штатів з проханням у подальшій законотворчій діяльності Конгресу враховувати підтримку України, виклав конкретні питання, які для нас були б визначальними. І я сподіваюсь, що ці послання, ці листи будуть почуті. Крім цього, ми провели сумісно засідання організаційного комітету з підготовки та проведення весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка, як відомо, відбудеться 27-30 травня в місті Києві. Ми обговорили питання щодо змістовного наповнення заходів, затвердили основні напрямки роботи та план заходів з підготовки та проведення весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО. Також я хочу поінформувати наших колег народних депутатів, що зараз відмічається надзвичайний запит з боку парламентарів, наших колег, в першу чергу з європейських країн на підтримку України шляхом відвідання України. І ми домовилися з моїми колегами, з Першим заступником і заступницею Голови Верховної Ради України, що ми окремо проговоримо, тому що дуже багато запитів, зокрема від Президента Міжпарламентського Союзу Дуарте Пачеко, спікерів і віцеспікерів Польщі, Литви, інших країн. Ми обов'язково складемо такий порядок зустрічей. І прошу також колег народних депутатів за можливості долучатися, тому що всі світові парламенти солідаризуються з Україною в цей час. Також я хочу повідомити, що Голова Ради міністрів Республіки Польща пан Матеуш Моравецький просить про можливість бути присутнім на відкритті сьомої сесії. Я думаю, що заперечень не буде і ми дамо таку можливість вельмишановному пану Матеушу. Це щодо міжнародного блоку питань і підтримки України. Крім цього, я хотів би ще раз підкреслити, що надзвичайно важливо комітетам своєчасно подати звіти про виконання плану законопроектної роботи Верховної Ради за 2021 рік. А також необхідно затвердити план законопроектної роботи Верховної Ради України на 2022 рік на наступному тижні. Відповідні пропозиції від комітетів зібрані, вони узагальнюються Апаратом. Я думаю, що буквально ближчим часом вони будуть внесені в зал, і я сподіваюся, буде план затверджений, по якому ми будемо рухатися. Також я хотів би декілька слів сказати про те, що така ситуація епідеміологічна, яка відбувається в країні, і взагалі ситуація в країні все ж таки, мені видається, потребує від нас актуалізації питання, пов'язаного з тим, що по окремих питаннях в окремий період в нас повинен бути запобіжник у вигляді дистанційного голосування за ці проекти. Тому в мене пропозиція до колег-парламентарів все-таки обговорити це питання більш прискіпливо. І, колеги, порядок денний на пленарний тиждень наступний вам наданий, також попрошу з приводу нього висловлюватися і нам потрібно буде його сьогодні затвердити. Шановні колеги, у мене все. Я передаю слово Першому заступнику Голови Верховної Ради України Олександру Сергійовичу Корнієнку. Будь ласка, Олександре Сергійовичу. КОРНІЄНКО О.С. Дякую, Руслане Олексійовичу. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня. Як ми бачимо, частина голів комітетів на Zoom у нас і це одна із ознак цього непростого часу, з якою ми починаємо сьому сесію. Дійсно цифри вражаючі, за весь період пандемії не було таких цифр ні в Апараті, ні серед депутатів, і ми маємо з цим рахуватися і звичайно свою роботу перелаштовувати. Разом з цим, хотів би, щоб ми відкинули політичні спекуляції щодо зміни календарного плану. Календарний план – це точно не висічена зі скрижалю річ, це взагалі постанова навіть, а не закон, і ми тільки за минулу сесію його три чи чотири рази змінювали. Якщо нам треба буде терміново голосувати багато важливих законопроектів, можливо і опозиційних, і, звичайно, від коаліції, монобільшості, то, звичайно, ми зможемо легко внести зміни до календарного плану і знову зробити кілька тижнів підряд пленарних, ніякої проблеми в цьому немає. Щодо ситуації з COVID, можу тільки додати до того, що сказав Руслан Олексійович, будь ласка, вакцинуйтеся, треті дози, бустерні, кому треба, хто просто не вакцинувався, будь ласка, переосмисліть свій цей крок. І нам хотілося б, щоб ми підвищили теж темпи вакцинації в цьому році, в цьому сезоні. Безпекова ситуація теж потребує обговорення. Я думаю, що завтра буде і в залі Верховної Ради реакція на ті події безпекові, які навколо України відбуваються, у світі. Є проект законопроекту, який колеги мають представити з монобільшості. Але я хотів би повідомити, що ми продовжуємо парламентський діалог в цій сфері. 24 січня в Брюсселі відбулося засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО, UNIC вона називається, я її співголова. І за очільництва нашої делегації пана Єгора Чернєва, делегація України в Міжпарламентській асамблеї НАТО, відбулася така зустріч дуже серйозна, дуже високий статус був цієї зустрічі. Приймав участь заступник Генерального секретаря Мірча Джоане, приймав участь в Zoom теж Президент Парламентської асамблеї НАТО Джеральд Конноллі. Звичайно парламентарі з країн-учасниць НАТО підтримували Україну, висловлювалися виключно в руслі того, що ми маємо спільно, робити спільні зусилля для зупинки цих ескалацій, цих процесів. І, звичайно, ми їм дуже вдячні і за цю політичну та практичну підтримку, яку союзники надають Україні у двосторонньому форматі і у форматі співпраці Україна-НАТО. Це звичайно стосується і прямої допомоги, яка зараз поступає, продовжує поступати, і ми віримо, що буде далі надходити, і звичайно цей парламентський діалог, який дозволяє нам швидше рухатися по плану реформ, в першу чергу безпекової сфери, який може нашу країну наближати до отримання плану дій по членству в НАТО. Разом з тим, звичайно ми проговорили організаційні і політичні питання щодо сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка відбудеться в травні, буквально вже за пару місяців, в Києві, будемо над цим тісніше і щільніше працювати. Викликають занепокоєння і новини тривожні, які сьогодні нам озвучив міністр внутрішніх справ разом з керівником Національної поліції. Хотілося б більше подробиць і, можливо, парламентський контроль застосувати в цій ситуації. Тому звертаюся до голови правоохоронного комітету пана Іонушаса, запросити на комітет колег, зробити парламентський аспект контролю за розслідуванням тих речей, про масові безпорядки, про можливі масові безпорядки, про які сьогодні казав пан міністр. І чи немає там інспірації дійсно з боку країни-агресора. Також кілька слів про нашу роботу на сьомій сесії, я б сформулював її по трьом важливим напрямкам. Це безпека, зрозуміло, що в тій ситуації, в якій ми зараз, і безпека така безпекова, і безпека пандемічна, медична потребуватимуть кроків від парламенту. Але ми маємо рухатися по системних питаннях: реформа СБУ та інші безпекові реформи, які в пакеті натівських реформ. Друге – це, звичайно, економіка. Треба працювати над пакетом законопроектів про економічний паспорт, можливо, над податковою реформою, про яку вже багато говориться в пресі, але хотілося б почути щось вже на рівні парламенту від монобільшості в першу чергу. І, звичайно, третій напрямок – це інші всі реформи, які у нас давно на часі, це і продовження децентралізації, і доопрацювання над медичною реформою, третьої черги, і, звичайно, пенсійна реформа, і так далі. Гарного тижня. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Олександре Сергійовичу. Будь ласка, я запрошую до слова заступницю Голови Верховної Ради України Олену Костівну Кондратюк. Будь ласка. КОНДРАТЮК О.К. Дякую. Доброго дня, шановні колеги! Дійсно завтра ми розпочинаємо нашу сьому сесію дев'ятого скликання Верховної Ради України із затвердження порядку денного сесії. І я запропонувала нам використати час, який ми виділили на роботу в комітетах, для відповіді на питання: а які кожен з нас конкретні кроки міг би запропонувати, щоб зробити нашу країну в даний час сильнішою, і взагалі, з якими пріоритетами ми виходимо на роботу і розпочинаємо нову сесію Верховної Ради України? Минулого тижня ми заслухали звіт і Прем'єр-міністра України, міністра оборони, міністра охорони здоров'я про стан справ в енергетиці, в оборонній сфері і протидії COVID-19. Зокрема ми почули про потребу у виділенні додаткових 2,7 мільярда гривень на розбудову системи територіальної оборони в Україні. І мова іде про розгортання 150 батальйонів сил тероборони по всій країні, це виділення коштів на облаштування приміщень, підключення до комунікацій, зв'язок, транспорт, місце, де зберігається зброя. І дуже не хотілося б, щоб ми якраз розпочали питання тероборони і в нас відбулися процеси, які можуть затягнути, бюрократизувати цей процес, і якраз було б хронічне недофінансування. Тому Верховна Рада повинна негайно виділити і переглянути Державний бюджет на 2022 рік і виділити 2,7 мільярда гривень якраз на облаштування тероборони по нашій країні. Парламент також очікує від уряду пакет законопроектів щодо якраз невідкладних потреб Збройних Сил України, про підготовку яких заявив і міністр оборони України Олексій Резніков. Ми вважаємо, і я вважаю особисто, що питанням номер один повинно бути негайне підвищення грошового забезпечення наших захисників та захисниць не з 2023 року, а з 2022 року. За попередніми оцінками міністра оборони на збільшення зарплат військовослужбовців потрібно близько 18 мільярдів гривень, і ми повинні негайно це зробити і виділити ці кошти. Тому що вже про це натякають і наші міжнародні партнери і союзники, коли говорять про те, що пріоритетом у фінансуванні, враховуючи російську загрозу, має бути якраз саме сектор безпеки і оборони, а не цивільна інфраструктура, як це пропонує уряд. Другий безумовний пріоритет, про який я говорила вже і на минулій Погоджувальній раді, це соціально-економічна стабільність. Цього тижня, я знаю, що має відбутися закрите засідання Комітету з питань економічного розвитку, на якому будуть обговорюватися існуючі напрацювання щодо підготовки національної економіки та її галузей до переведення і функціонування в умовах особливого періоду. Ми очікуємо ці якраз пропозиції. Я думаю, що ми негайно маємо їх теж розглянути на наших засіданнях. Окрім того, суспільству, за прикладом Польщі, як я це теж говорила минулого разу і згадувала про хороші приклади якраз, якими пішла Польща, це хотілося б суспільству побачити від уряду та Верховної Ради пакет антиінфляційних заходів і законопроектів. Вони мають бути спрямовані на захист громадян від стрімкого зростання цін на продукти харчування, паливо, тарифи та інші товари і послуги. Ми бачимо, що якраз хороші теж приклади країн Євросоюзу, які якраз проходять постковідний період, що така стабілізація досягається не ручним управлінням цінами, як це пропонує Кабмін, а зменшенням податкового навантаження на бізнес та домогосподарства. І останнє, на чому я хотіла би теж зосередитися, погоджуючись з Головою Верховної Ради, це на тому, що ми недооцінюємо важливості парламентської дипломатії. Ми маємо терміново мобілізувати всі наші зусилля, посили і комунікації зі всіма парламентами країн світу, з якими ми маємо спільні асамблеї чи групи дружби. І ми повинні звертатися з пропозиціями ухвалити постанови про підтримку України на фоні загрози масштабного вторгнення Російської Федерації. Мало того, що ми прийняли просто постанову Верховної Ради, де ми звертаємося до всіх країн і міжнародних організацій про підтримку України, ми повинні такі ж самі комунікації провести з нашими міжнародними партнерами і з нашими партнерами по парламентам. Ви знаєте, що хороший кейс для такої співпраці є напрацьований в рамках нашої українсько-польської асамблеї, в результаті якої Сейм Польщі ухвалив важливу резолюцію про всебічну підтримку України та про необхідність твердої відповіді держав-членів Європейського Союзу та НАТО на агресію Російської Федерації проти нашої країни. Мені здається, що кожна така заява від парламентів країн Європи та світу є якраз важливим елементом політико-дипломатичного стримування Росії від масштабного вторгнення в Україну. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Олено Костівно. Слово надаю першому заступнику голови фракції політичної партії "Слуга народу" Андрію Вікторовичу Мотовиловцю. Будь ласка, Андрію Вікторовичу. МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Шановний Голова Верховної Ради, пане і пані віцеспікери, члени Погоджувальної ради! Вітаю вас з початком нової сесії. Я хочу трошки прорефлексувати по минулому тижню, що відбувалося у Верховній Раді щодо зустрічей. Наша зустріч, наприклад, з міністром оборони, де на питання про те, яка вам допомога потрібна, він сказав: "Займайтесь, будь ласка, економікою, приймайте закони для того, щоб нам було що захищати". Я минулу Погоджувальну раду закінчив словами: "Краще бути разом, ніж кожному бути окремому правим". А ще я вивчаю статистику, і статистика, наприклад, про довіру. Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати дослідження: Збройним Силам України довіряють 72 відсотки громадян, Верховній Раді України – 11, нижче лише російські ЗМІ. І винні ми, кожен із нас, бо ми ж разом з вами знайшли величезну політику в Законі України про бджіл, ми ж не проголосували. Да, в мене хворіють депутати, у фракції "Слуга народу" досить багато людей захворіло. Але ж ми разом повинні захищати економіку. Ну бджоли ж не мають політичного окрасу. Це ж про економіку. Ми треті експортери в Європі. Ми не можемо проголосувати закон. Я дуже радий, що ми змінили плани, у нас зараз є можливість попрацювати в комітеті, так давайте попрацюємо. Ми будемо чекати від вас законів, законів, які будуть розвивати нашу економіку. Бо зараз є загроза. А ще є загроза не тільки… Є загроза нашій економіці. Ви не торпедуєте її. То давайте приймати закони, щоб наша економіка вистояла. Давайте звертатися до інвесторів і побачите, як працює весь світ зараз на підтримку України. Ми дуже вас просимо прийняти закони, приймати закони і повернутися до роботи, те, чого чекає від вас суспільство, для того, щоб наш рівень довіри міг підніматися. Ми бачимо, що на цьому тижні у вівторок ми майже не приймемо закони. Декілька законів будемо голосувати, буде ТСК, ратифікація. Ми підтримуємо цей порядок денний. Ми закликаємо всі фракції почати роботу в комітетах і формувати нагальний порядок денний для того, щоб вирішувати проблеми, які є в країні. Також я хочу ще повернутися щодо затримання народного депутата України від "Слуги народу" Сергія Кузьміних. Я перепрошую в суспільства за заподіяне. Ми обіцяємо правоохоронним органам підтримку. Також ми хочемо повернутися щодо обшуку в "Слузі народу". Один із принципів, з яким ми йшли на вибори, закон один для всіх. І це доказ того, що він буде виконуватись. І ким би ти не був - "Слугою народу", членом МФО " … (Не чути) політика" або п'ятим Президентом України - за злочини будуть виповідати всі, кожен депутат. Повертаюсь до законопроектів цього вівторка. Ми просимо додати проекти законів 6354, 6445. Ми просимо зняти з розгляду проекти законів 6161, 6168, 6561, 3758. Дякую. Запрошуємо всіх до роботи. СТЕФАНЧУК Р.О. Слово надається співголові фракції політичної партії "Опозиційна платформа - За життя" Юрію Анатолійовичу Бойку. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу. БОЙКО Ю.А. Дякую, шановний пане спікер. Шановні присутні, минулого тижня, повертаючись до нього, у нас була дуже важлива подія – це відновлення роботи Нормандського формату. Хочу нагадати, що робота в Нормандському форматі, хоча це було відновлення роботи на рівні радників, але і вона була заблокована протягом останніх декількох років. І відновлення цієї роботи дає дуже добрий сигнал для того, що ми можемо прийти до миру, про що, власне кажучи, обіцяла кожна фракція, йдучи на вибори. Добре те, що учасники цих перемовин підтвердили приверженість Мінським угодам як єдиного документа, який сьогодні існує в світі і який дає політичний сценарій для вирішення конфлікту на сході. Хочу нагадати, що Мінські угоди були підписані минулою владою. Вважаю, що це було правильне рішення, тому що підписання в той час припинило масові трагедії, які були на фронті. Ці угоди були затверджені вже сьогоднішньою владою. І завдання парламенту приймати участь в тому, щоб цей процес пішов вперед, є найбільш важливим, на мій погляд, сьогодні для сьогоднішнього складу парламенту. У нас є шанс, без перебільшення, я маю на увазі в цього парламенту, здійснити історичну місію і привести країну до миру, чого вимагають всі наші виборці на всіх рівнях. Друге питання, яке я хочу підняти, це ситуація з малим бізнесом. От те, що влада сховалась за спини поліцейських минулого тижня, і просто розігнали цих людей, і не дали можливості їм поспілкуватися, і не було діалогу з керівництвом і парламенту, і уряду, я вважаю, що це є найбільш цинічним проявом відокремлення від людей, який ми бачили всі. Не можна так робити з людьми, які вийшли без будь-яких політичних гасел, які вийшли захищати свій бізнес, тому що його в них відбирають, які сьогодні годують свої сім'ї. Не можна робити так з ними, відокремитись і не дати можливість навіть поспілкуватись з керівниками, які приймали такі рішення, які їх збурили. Я на вихідних отримав, третє питання, яке я хочу підняти, я отримав дуже багато запитів від своїх виборців, телефонних дзвінків стосовно тієї трагедії, яка сталася в Дніпрі. Ну, перш за все ми співчуваємо сім'ям загиблих, ми бажаємо швидкого одужання пораненим. І я впевнений, що ми повинні слідкувати і забезпечити прозорий контроль за об'єктивністю і справедливістю розслідування цієї трагедії, щоб було зрозуміло, що привело до тієї трагедії, хто там винен і щоб, не дай боже, цього не повторилося в майбутньому. Тому що люди вимагають справедливості і люди вимагають безпеки, а це може бути тільки, коли буде справедливе і прозоре розслідування. Я хочу нагадати, що декілька розслідувань в країні резонансних справ завершились нічим. Щоб не сталося так з цим розслідуванням. Достатньо згадати трагедію 2 травня 14-го року в Одесі, коли вбили 50 людей і сьогодні розслідування практично не ведеться. Воно не велося при попередній владі і блокується так само і сьогоднішньою. Підрив арсеналів, чотири арсенали злетіли в повітря протягом декількох років, розслідування заблоковане і не ведеться. Підрив журналіста в центрі Києва - заблоковано. Щоб не сталося так з тим же розслідуванням в Дніпрі, тому особисте прохання до вас, пане спікер, ініціювати процес, щоб парламент контролював хід цього розслідування і щоб люди мали можливість отримати відповідь на ті запитання, які вони ставлять, я впевнений, до всіх депутатів, які присутні в цьому залі. І останнє питання. Я до чого це веду? Що маючи такі виклики, які сьогодні є в країні, я впевнений, що парламент повинен працювати. Мені дуже дивно чути тут виступи представників "Слуги народу", які говорять те, що парламент повинен приймати рішення. Так ви ж самі проголосували минулого тижня, отримали чергові канікули під виглядом карантину, а зараз закликаєте, щоб ми голосували. Парламент повинен працювати, тому що сьогодні немає можливості іншої в країні, ніж… (Не чути) ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) СТЕФАНЧУК Р.О. Яка репліка, до чого? Друзі, давайте все-таки ми будемо… Будь ласка, я надаю слово співголові фракції політичної партії "Європейська Солідарність" Артуру Володимировичу Герасимову. Будь ласка. ГЕРАСИМОВ А.В. Шановні українці, зараз увесь цивілізований світ перебуває в шоці після так званої пресконференції пана Зеленського для іноземних ЗМІ. Вперше з часів Януковича українська влада заговорила в унісон з Кремлем. І це попри дані з усіх сторін про підготовку російських військ до можливого повномасштабного вторгнення. У цей час Зеленський замість подяки і консолідації зусиль з партнерами збирає іноземних журналістів, щоб звинуватити США в перебільшенні загрози з боку Росії. Недивно, що путіноїди вже активно цитують Зеленського. Немає жодних сумнівів, що тепер Кремль використає це під час Радбезу ООН, який скликав Білий дім для підтримки нашої держави. Знаєте, коли востаннє Росія посилалась на позицію української влади в ООН? Коли цитувала лист Януковича, де той запрошував російську армію в Україну. А тепер сама Україна заперечує загрозу агресії проти себе. І питання в тому, чи дійсно влада настільки неадекватна, щоб зіпсувати відносини з США як ключовим партнером посеред безпекової, економічної та енергетичної кризи, чи це свідомий крок для подальшого руйнування відносин із західними союзниками, які втілюють ті самі російські "кроти", котрі зірвали затримання "вагнерівців"? Знаєте, коли вже в Європарламенті починають говорити, що українська влада під наркотиками, це вже серйозно. Але "Європейська Солідарність" хоче наголосити, Україна – це не Зеленський. Українці чудово розуміють, хто наші друзі, а хто ворог та окупант. І ми щиро дякуємо нашим друзям за надану військову допомогу і політичну підтримку. А влада має вийняти голову з асфальту і почати допомагати країні в зміцненні обороноздатності. Треба негайно виділити додаткові 50 мільярдів на оборону. Для цього вимагаємо прийняти зміни до бюджету 6542 щодо збільшення видатків на армію та зміцнення обороноздатності держави, і просимо поставити це на голосування Погоджувальної ради. За ці кошти мусимо забезпечити Збройні Сили усім необхідним та суттєво підвищити зарплати військовослужбовцям, бо зараз вантажник отримує більше командира танка. А вам не дивно, що проти виділення додаткових мільярдів на оборону виступає саме команда Зеленського? Натомість усі зусилля влада спрямувала на вибіркове правосуддя та політичні переслідування опозиції і її лідера Петра Порошенка, і для чого? Щоб перешкодити політичній та міжнародній діяльності Порошенка. Яскравий доказ – те, що його сьогодні тут немає. А той факт, що Порошенку завадили зустрітись з НАТО в Брюсселі, багато говорить про пріоритети цієї влади. Єдність - ось що сьогодні потребує Україна. Союзники закликають нас до єдності, опозиція закликає до єдності, а влада, навпаки, розколює суспільство. І поки влада переслідує опозицію, волонтерів, ганяється за патріотами, справжні злочинці із "Зе-команди" залишаються безкарними. Юрченко досі на волі, Тищенко на волі, Юзік на волі. Навіть депутата Зеленського Кузьміних не взяли під варту після того, як затримали під час одержання хабара. А поки вони крадуть шаленими темпами, влада шаленими темпами програє виклик за викликом, які постають перед Україною. Звітували, що взяли під контроль епідемію. Натомість у нас вже понад 100 тисяч загиблих від COVID, бо влада розкрадала антиковідний фонд. Тому ми вимагаємо створити ТСК, яка з'ясує, куди витратили виділені парламентом десятки мільярдів. Це 6353, також просимо поставити на голосування Погоджувальної ради. Казали, що немає проблем в енергетиці, а українці змушені регулярно сидіти без світла та тепла через так звані планові відключення. Підприємство одне за іншим заявляють про зупинку виробництва через захмарні тарифи. Казали, що немає проблем в економіці, а зростання цін перевищує усі можливі та неможливі межі, і продуктовими картками це не вирішити. Державний борг зростає. Національний банк, як за Януковича, спалює золотовалютні резерви для підтримки курсу. Дохазяйнувалися. Також "Європейська Солідарність" категорично проти так званого карантину в парламенті. Депутати тільки повернулися після найдовших за останні 10 років зимових канікул і знову тікають. Саме тому вимагаємо терміново зареєструвати і проголосувати постанову "Європейської Солідарності" про зміни до календарного плану, в такі часи парламент має працювати, а не тікати з поля бою. І насамкінець, просимо скликати, Руслане Олексійовичу, позачергове закрите засідання Верховної Ради України, на яке запросити пана Зеленського і запитати у нього, чи він взагалі що-небудь робить для подолання викликів, які сьогодні стоять перед українською державою. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Слово надається голові фракції політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" Юлії Володимирівні Тимошенко. Будь ласка, Юліє Володимирівно. ТИМОШЕНКО Ю.В. Чесно кажучи, слухаю і думаю про те, що цинізму в стінах парламенту, в тому числі і на Погоджувальній раді, просто межі немає іноді, ви знаєте? Не хочу коментувати колег, ну скажу так, що ескалація на кордонах продовжується і всі це бачать, насправді. І питання, яке виникає, чому не виділяються дуже серйозні кошти на оборону країни, нікому пояснити неможливо. Чому це другорядне? Чому про бджіл в парламенті? Я хочу вам сказати, що наша команда уважно проаналізувала ситуацію, і вся ця ескалація на кордонах, вона пов'язана не з тим, щоб повномасштабну війну розпочати проти України, хоча завжди цей ризик залишатися, але для того, щоб заштовхати Україну у виконання Мінських угод. Дорогі друзі, якщо ви цього не розумієте, що Мінські угоди в тому варіанті, в якому вони були підписані, це втрата незалежності і суверенітету України, то візьміть і почитайте першоджерела. І якщо ви не усвідомлюєте, наша команда готова вам це роз'яснити по літерам. І знаєте, коли говорять, які документи частіше всього цитуються Російською Федерацією на міжнародному рівні, то якраз найбільше цитуються ці Мінські угоди, домовленості, які підписані були, як кажуть, в лапках українськими патріотами, вірніше, організовано все це було. І зараз треба розібратися, хто заштовхав Україну в цей глухий кут і який з цього вихід, дорогі друзі. Перше, я хочу просто закликати вас вийти з цієї пастки. Тому або повномасштабне захоплення України – це втрата українського суверенітету, незалежності і по суті входження в колишній формат Радянського Союзу, або якщо Мінські угоди, то тоді не військовим, а політичним шляхом входження в той же самий формат Радянського Союзу. Я просто хочу зрозуміти, тут всі грають в якісь ігри, чи всі розуміють, в які ігри нас втягнули? І цьому треба покласти край. Нам треба вийти з цієї пастки. І я звертаюся до всіх фракцій, до всіх депутатів, ми маємо висловити свою консолідовану позицію, позицію парламенту і раз і назавжди пояснити людям в чому загроза Мінських угод і в якому варіанті вони ніколи не можуть бути прийняті, якщо ми хочемо зберегти Україну як незалежну суверенну державу для нашого народу, для української нації, для наших нащадків. Ми маємо звернутися до світу і насамперед до наших партнерів і відкрито сказати про це, а не ховатися за тривалі переговорні процеси, які тривають вісім років. Знаєте, чому вони вісім років тривають? Тому що українська влада кожен раз підкладає Україну під це, а українське суспільство не дає це провести. І тепер через таку повномасштабну загрозу військову українське суспільство намагаються заштовхати в ці мінські домовленості. Хто за це буде відповідати? І хочу сказати, що нещодавно, декілька днів тому, хочу прямо процитувати вам, що була пресконференція достатньо поважних людей – міністра оборони США Ллойда Остіна і глави Об'єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі. Що було там сказано Марком Міллі? Що Україна має надійні гарантії у вигляді Будапештського меморандуму, це було процитовано декілька днів тому. І ось наш шлях. І те, що в свій час в лапках українські патріоти цей документ заштовхали десь там під килим, а подарували країні мінські "договорняки", так майте совість повернутися до правильних форматів. Це перше, що я хотіла би вам сказати. І тоді і агресія, і шантаж припиниться, коли ми припинимо торгувати Україною тут, в парламенті, в Адміністрації Президента, в уряді, припиніть просто здавати національні інтереси України. Друге – це що відбувається всередині країни. Ви що, не відчуваєте, що економічний розвал, в тому числі із-за паніки, із-за всього, що відбувається, із-за некерованості країною, досяг апогею? Вам треба зараз, Президенту і всім іншим, хто його оточує, об'єднайте політикум, Україну, а не бийте ФОПів на вулицях, які є значною частиною народу України. Я хочу вам сказати, що уряд національної єдності – це єдине, що може захистити зараз від розхитування всередині. Ми слабкі, тому що некеровані, абсолютно неінтелектуально управляється країна і неправильно. Нам треба повертатися до сильного управління і до реальної єдності на ділі, як кажуть, а не на словах. Дорогі друзі, по ФОПах, це взагалі вопіюще. У мене зараз отут фотокартки, як б'ють українських жінок-підприємців, які у нас побиті обличчя підприємців-чоловіків, як їх шмотають і шмонають по дорогах. Припиніть. Поставте закон 5866-1 на голосування, припиніть кримінальні справи проти підприємців і притягніть до відповідальності тих… СТЕФАНЧУК Р.О. Слово надається голові фракції політичної партії "Голос" Олександрі Юріївні Устіновій. Будь ласка. УСТІНОВА О.Ю. Дякую. Шановні колеги! Перше, що ми маємо зараз зробити і найголовніше, це має працювати парламент, і парламент має працювати в першу чергу зараз на наших військових. Тому що ми вимагаємо зараз підтримки від усіх міжнародних колег, ми вимагаємо фінансової, ми вимагаємо військової підтримки, з іншої сторони, ми зараз не можемо консолідуватися парламентом і вирішити самі деякі питання. Перше. Я на минулій Погоджувальній раді піднімала вже питання про те, що нам потрібно терміново проголосувати Постанову 6545 від Верховної Ради щодо того, що повинна зараз робити Україна і уряд. Я прошу поставити це на голосування Погоджувальної ради - щодо того, що має зараз робити уряд і Україна, якщо буде військова агресія і як ми маємо готуватися. Ми повинні зараз захистити нашу інфраструктуру. Потрібне виділення коштів з державного бюджету. На жаль, ми цього зараз не бачимо в нашому порядку денному. Про ті 2,7 мільярда, про які ми говорили, які потрібні зараз критично для захисту, для територіальної оборони, ми не бачимо в порядку денному. І я дуже просила би поставити це все ж таки в порядок денний і ми подивимося, як кожна фракція і кожна партія буде голосувати. Ми вже бачили, що зараз, на жаль, немає об'єднання парламенту щодо вирішення питання ФОПів. Люди зараз вимагають скасування штрафів, і це те, що в першу чергу потрібно. І мені дуже прикро, що багато політичних сил не підтримали цю ініціативу, тому що нам зараз в першу чергу потрібно дати можливість цим людям працювати. І хотілося б, щоб все ж таки це був не популізм, а це був конкретний захист людей. Ми як фракція "Голос" готові були підтримувати скасування штрафів для ФОПів, які встановлять вчасно РРО. На жаль, це питання було знято з порядку денного. Повертаючись до наших військових. Нами, фракцією "Голос", було зареєстровано законопроект 6566, який чітко говорить, що всі гроші, які зараз платять українці як військовий збір, мають іти виключно на потреби нашої армії. Тому що в нас зараз є недоторканна "золота корова", яка називається Державний дорожній фонд, і от звідти якраз гроші не можна витрачати ні на що, окрім доріг. А ті гроші, які люди кожен місяць платять зі своєї кишені, 1,5 відсотка, які вважаються військовим збором і мають іти на потреби армії, ідуть на все, на що попало. Ми зараз маємо як Верховна Рада забезпечити, щоб ті гроші, які зараз сплачують українці, а це минулого року майже 30 мільярдів гривень було, ішли виключно на армію. Можна прописати, що це має бути цільове використання на нове озброєння, на облаштування кордону. Ми зараз говоримо, що у нас немає грошей облаштувати кордон з Білоруссю, який у нас відкрився. Так давайте візьмемо гроші, зробимо цільовий так само фонд, як у нас є по дорогах, буде цільовий фонд для армії. Тому я дуже закликаю все ж таки законопроект 6566 розглянути. І щоб ті гроші, які зараз платять українці на підтримку армії, йшли конкретно на підтримку армії, а не на всі потреби бюджету, як це відбувається. Також я хотіла би згадати про затримання народного депутата пана Кузьміних. В першу чергу я хочу зараз подякувати правоохоронним органам. Я хочу подякувати НАБУ. Я хочу подякувати Спеціалізований антикорупційній прокуратурі. Шкода, що у нас до цих пір блокується питання призначення нового спеціалізованого антикорупційного прокурора. Я хочу подякувати навіть Офісу Генерального прокурора, які підписали цю підозру, і Генеральному прокурору. Але мені дуже хочеться бачити реакцію Верховної Ради. Тому що зараз ця людина, яка, я перепрошую, зайшла на прізвищі свого брата "кіборга" в парламент, за 15 тисяч євро відкату торгувала медобладнанням в лікарнях. Ця людина знаходиться в медичному комітеті. Я би просила Верховну Раду відреагувати, щоб ця людина не знаходилася в жодній комісії, яка дотична до субвенцій, до соцеконому і не мала впливу на жоден розподіл коштів, який зараз має. Тому що зараз є квота щодо розподілу саме тих грошей, які ідуть на медобладнання, є квота медичного комітету. Тому я вважаю, що ми як парламент маємо відреагувати. Ця людина не має мати доступу до прийняття будь-яких рішень, поки кримінальне провадження не буде в суді вже розглянуто і не буде винесений обвинувальний вирок. Я дуже хотіла б звернутися ще раз до колег і попросити поставити на голосування Постанову Верховної Ради 6545. Тому що ми маємо як Верховна Рада відреагувати і змусити Кабмін робити свою роботу зараз, захищати зараз і об'єкти критичної інфраструктури, виділяти кошти з держбюджету, і також звернутися до Кабміну. У нас вже кілька місяців не можуть прийняти постанову про підвищення військовим, які зараз знаходяться в ССО, зарплат. Я знаю, що пан Резніков особисто зараз це питання намагається пробити через Кабмін, але воно блокується. Давайте допоможемо йому як парламентарі підняти зарплати нашим військовим. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Слово надається співголові депутатської групи "Партія "За майбутнє" Віктору Васильовичу Бондарю. Будь ласка, Вікторе Васильовичу. БОНДАР В.В. Дякую, Руслане Олексійовичу. Дякую, шановні колеги. Я з жахом слухаю сьогодні все, що тут відбувається, виступи, і дивлюся на початок 2022 року, знаєте, можна сказати єдине, докотилися. 50-60 років тому Українська Республіка будувала атомні станції, запускали космічні кораблі, будували одну з найпотужніших авіаційних галузей в світі, будували тисячі промислових підприємств, хімічну галузь, нафтохімічну, металургію, а сьогодні рівень обговорень керівництвом влади і в парламенті спустився до рівня бджіл, створювати чи не створювати центральний орган виконавчої влади по бджолах, вибачте, при всій повазі до бджолярів, і про ФОПи, при всій повазі до ФОПів. Але це не рівень, щоб Україна як держава сьогодні мала дві ключові задачі і питання, які обговорюються в Раді, це ФОПи і бджоли. ФОПам треба було дати дорогу давно і дати можливість людям працювати, не морочити голову. А керівництву країни треба було займатися реальністю, що буде робити країна далі, яка перспектива в цій країні на 10 років і що ми маємо поставити за пріоритет. Ми сьогодні бачимо, що практично немає промислових програм, я неодноразово говорив про це і ще раз підкреслюю, що Міністерству стратегічної промисловості треба виділити фінансування під час наступних змін. 5, 10 мільярдів зняти з будівництва доріг і перекинути на те, щоб сьогодні профінансувати, не подарувати гроші, а кредитно профінансувати українську промисловість під закупівлю нового обладнання, під створення робочих місць. І навіть якщо дати по 50 мільйонів в руки, які будуть повернуті в державний бюджет за кілька років, це буде створено кожен рік мінімум по 200 промислових підприємств, це десятки тисяч робочих місць, це податки, які прийдуть в країну, і, повірте, бізнес стане в чергу і запропонує вам сотні проектів, які можна сьогодні профінансувати з шаленою окупністю, які дійсно створять промисловий потенціал України. Друга частина, якщо ми вносимо зміни в бюджет, і ми маємо це розглядати, ситуація на енергетичному ринку, по газу. Сьогодні Газпром скоротив постачання газу в Європу практично на 40 відсотків, в Європі критично мінімальна чисельність газу, вже менше 40 відсотків від запасів, які були на початку опалювального сезону. Сьогодні на хабі TTF в Нідерландах середня ціна – 1 тисяча 310 доларів за тисячу кубів і підбігає до 2 тисяч 138 на максимумі, а Україна що робить в цій ситуації? Ви знаєте, що з 15 квітня по 15 жовтня Україні треба 60 мільйонів кубів газу технічно закачувати кожен день, щоб ми були готові до наступного опалювального сезону? В нас сьогодні ніхто про це не думає. По яких цінах Нафтогаз це буде закуповувати? З яких коштів? Як технічно поставити в Україну? Газпром постачає тільки по прямих контрактах в Європу і реверсу в Україну вони не дадуть. Завозити американський газ через Польщу дехто пропонує, там готовий один термінал, другий добудовується, технічна можливість на добу - від 8 мінімум мільйонів кубометрів на добу до 16-и максимум. А де будемо брати різницю – 45 мільйонів кубів? Хто про це сьогодні говорить? Чому від уряду немає ініціативи? Чому не пропонується, як виходити з цієї ситуації? Тобто перше питання - промисловість. Немає взагалі думки, що ми робимо, як підтримуємо, як розвиваємо. Ми ж маємо економіку будувати. Енергетика. Енергозбереження, про яке я неодноразово говорив. Якби кожен рік, я ще говорив за часів Порошенка, Гройсману говорив і так далі, якби кожен рік по 3-5 мільярдів витрачали на енергозбереження, заміну обладнання, утеплення державних комунальних підприємств і так далі, ми б сьогодні вже на 40 відсотків скоротили споживання газу, електроенергії. І знову цей уряд нічого не робить в цьому напрямку, знову не виділяється фінансування, ми чекаємо, чим це закінчиться. І ключове, про що я хотів би сказати. А яка взагалі, ми бачимо, економічна модель буде будуватися? Вже давно дозріли до того, що уряд мав би вийти з ініціативою як пріоритет цього року і підійти до податкової реформи. Ну, ми говоримо про це 15 років. Сьогоднішня податкова система, вона не стимулює виробництво, вона не стимулює промисловість, вона не стимулює бізнес. Це по суті фіскальна система, правоохоронна, яка у нас налаштована тільки на те, щоб дожати до останнього все, що існує, все, що живе. І якщо сьогодні уряд докрутить гайки і дійсно запрацює ця система податкова, яку прописано в законодавстві, але яка завжди не до кінця виконувалась, то по суті ми через рік отримаємо знищення не те, що ФОПів, знищення промисловості, знищення всього активного бізнес-середовища. Значить, треба готуватися і переходити на нову економічну модель. І треба з цим приходити сюди. І уряд має це ініціювати, щоб був стимул для економіки, для розвитку. А ми обговорюємо бджоли і ФОПи. Відпустіть ті ФОПи, дайте їм спокійно жити, ми це підтримуємо… СТЕФАНЧУК Р.О. Слово надається голові депутатської групи "Довіра" Олегу Івановичу Кулінічу. Будь ласка. КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні колеги! Звичайно, що основною темою, яка зараз обговорюється в суспільстві, є небезпека на наших кордонах. Весь світ зараз говорить про Україну і про можливу російську агресію. Але надмірна увага до цієї теми доволі часто працює не в плюс, а в мінус. На сьогодні потенційну російську агресію обговорюють практично в кожній сім'ї. Це обговорюють навіть діти в школах. Тому в цій ситуації це інколи працює не на користь держави і часто призводить до паніки як наших співвітчизників, так і іноземних громадян, які перебувають в нашій державі. Тому дуже важливо в цій важкій ситуації – це єдність всіх політичних сил, а також щоб всі гілки влади держави зберігали спокій, професіоналізм і проявляли патріотизм. Війна триває вже 8 років. І те, що ми починаємо робити тільки зараз, ці речі ми повинні були робити достатньо давно. Як свідчать світові приклади, подібна ситуація може тривати, на жаль, достатньо довго. Наприклад, така країна як Ізраїль тривалий час живе в умовах постійної військової агресії, постійного військового конфлікту, який триває з початку її створення. А це понад 70 років. І всі дії армії, цивільного населення у разі загострення там відпрацьовані до автоматизму. Згідно останніх соціологічних досліджень 56 відсотків українців готові вступити до лав територіальної оборони. І така цифра дійсно показує готовність наших співвітчизників захищати свою державу. Тому зараз дуже важливо, крім зміцнення військового потенціалу нашої армії, ще відпрацювати до автоматизму організацію територіальної оборони нашої держави. Але поспілкувавшись з багатьма головами об'єднаних територіальних громад, з представниками органів місцевого самоврядування, на жаль, поки що такої координації не відчувається. Тому Кабінет Міністрів, він повинен в найкоротші терміни відпрацювати універсальний план дій щодо взаємодії населення з органами місцевого самоврядування і з центральними органами влади на місцях у випадку загострення ситуації. Ще одне важливе питання, яке хотів би сьогодні озвучити, це питання енергетичної безпеки нашої держави, про яке вже говорили колеги. Особливо непокоїть бізнес величезний тариф на електроенергію для промисловості. Тариф для промисловості майже 6 гривень за кіловат створює практично нереальні умови для роботи і це дійсно факт. І це при тому, що ціна на електроенергію на ринку РДН становить 2 гривні. Відповідно виникає питання до НКРЕКП. Чому для обленерго створені такі тарифи, які дозволяють йому заробляти, коли вбивається промисловість держави? І це при тому, що в умовах російської агресії нам потрібна працююча, робоча економіка. Досить того, що панічна ситуація прямо відображається на курсі національної валюти і інших економічних процесах. Тому ми звертаємося до керівництва держави розібратися і прийняти міри з цією ганебною ситуацією. Ще одне важливе питання, яке також турбує українців, це питання продовольчої безпеки нашої держави. Останні зміни в агрооподаткуванні призвели до виключення виробників птиці з платників єдиного сільськогосподарського податку, хоча наша депутатська група наполягала цього не робити. З 1 січня поточного року птахівництво позбавлене спрощеної системи оподаткування. Це означає, що всі підприємства, які займаються птахівництвом, повинні будуть перейти на загальну систему оподаткування або виділити птахівництво в окремі підрозділи і сплачувати податок на прибуток. На сьогодні аграрії зіткнулись з величезною проблемою, більшість із них - змішана система агровиробництва, рослинництво і тваринництво функціонують поряд. Виділити птицю окремо для них є абсолютно нерентабельно. Тому, скоріш за все, що вони просто закриють цей напрямок, що призведе до серйозних негативних наслідків. По-перше, це скорочення робочих місць, це зайнятість населення, особливо це важливо в сільській місцевості. Це може призвести до скорочення молодняка птиці на селі, а сільське населення якраз навесні його закупляє для домашнього господарства. По-друге, ми вже і так імпортуємо молоко, м'ясо, давайте ще і молодняк птиці будемо імпортувати. От до чого ми дожилися. Ми маємо величезну кількість звернень від профільних асоціацій, від аграрних підприємств, які надходять і до керівництва Верховної Ради, і до представників всіх депутатських фракцій та груп з цією проблемою. Тому я звертаюся до вас, Руслане Олексійовичу, будь ласка, дайте доручення профільному аграрному комітету разом з податковим відпрацювати цю серйозну проблему, щоб ми не мали серйозних наслідків навесні. Щодо порядку денного, прохання розглянути завтра законопроект 6354 по санаторним школам. Наскільки нам відомо, що всі фракції і групи його підтримають. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Я зараз запрошую до слова ще постійного представника Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України Тараса Петровича Мельничука. Після цього у нас будуть підключатися в тому числі і голови комітетів. То я прошу голів комітетів, які у нас на онлайн-зв'язку і мають бажання включитися в Погоджувальну раду, якось дайте знати. Там є така можливість записатися на виступ. Я поки бачу п'ять осіб, які просять слова. Якщо ще хтось буде, будь ласка, теж поінформуйте мене. ГЕРАСИМОВ А.В. (Не чути) СТЕФАНЧУК Р.О. Добре. Як ми завжди і робимо. Я надаю слово постійному представнику Кабінету Міністрів України у Верховній Раді Тарасу Петровичу Мельничуку. Будь ласка, Тарасе Петровичу. МЕЛЬНИЧУК Т.П. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні панове заступники, шановні голови комітетів, голови депутатських фракцій і груп! Перш за все дозвольте засвідчити повагу від Прем'єр-міністра, від Кабінету Міністрів України, а також привітати з початком нової сесії в цьому році і висловити сподівання на підтримку всіх урядових ініціатив, які будуть проходити у Верховній Раді України. Зокрема це, що стосується підвищення обороноздатності нашої держави, пропозиції щодо протидії пандемії коронавірусу, євроінтеграційні ініціативи, а також всі законопроекти, пов'язані з ростом економічних показників в нашій країні. Адже всі ті пропозиції, які ви зазначали, необхідно фінансувати з бюджету, а економічне зростання – це невід'ємна складова наповнення самого бюджету нашої держави. Крім того, дозвольте подякувати за запрошення і Прем'єр-міністра, і міністра оборони, і міністра охорони здоров'я на минулому пленарному тижні, і за те, що на "годину запитань до Уряду" було виділено не годину, а дві, що являється яскравим прикладом відкритості самого уряду. І дозвольте зазначити, що якраз відкритість роботи, прозорість уряду є одна із засадничих основ його діяльності. Це є окремим пріоритетом і для прем'єра, і для Кабінету Міністрів України. Крім того, дозвольте подякувати за те, що цей пленарний тиждень відкриває можливості комунікації між міністрами і міністерствами, а також комітетами Верховної Ради за рахунок того, що був змінений календарний план, і це дозволяє будувати комунікацію ще на платформі між комітетами і внаслідок краще забезпечити підготовку законопроектів на різних стадіях, а також підвищити їхню якість в процесі розгляду в пленарному залі. Також дозвольте побажати всім міцного здоров'я протягом цього тижня і взагалі. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Тарасе Петровичу. Артуре Володимировичу, може, ми в кінці проголосуємо? Ви наполягаєте, щоб зараз проголосувати? Артуре Володимировичу, тоді, будь ласка, які пропозиції ви пропонуєте поставити на голосування Погоджувальної ради, будь ласка. ТИМОШЕНКО Ю.В. 5866-1… СТЕФАНЧУК Р.О. Зараз Артур Володимирович, тоді я передам Юлії Володимирівні. Будь ласка. ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслане Олексійовичу, дякую. Ми просимо поставити на голосування 6542 про зміцнення обороноздатності держави і виділення 50 мільярдів гривень додатково на армію. Також 6353 – це тимчасова слідча комісія по розкраданню ковідного фонду. І також, Руслане Олексійовичу, я дуже вас прошу, ви можете звернутися до Апарату, щоб не блокували реєстрацію Постанови "Європейської Солідарності" про зміну календарного плану? Парламент має працювати. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. А як вони блокують, мені навіть цікаво? Добре, потім розкажете мені. Тому що стосовно появи законопроектів на сайті, провірте мені, тільки вони з'являються, вони одразу підписуються і висвітлюються на сайті, це принцип. Давайте тоді, якщо така інформація… Добре, почнемо з першого, Артур Володимирович пропонує включити до цього порядку денного, який буде, по завтрашньому дню, так, я розумію, законопроект 6542. Будь ласка, прошу голосувати. Хто – за? Дякую. Прошу опустити. Хто – проти? Немає. Утримались? Рішення не прийнято. 6353, будь ласка, прошу проголосувати. Хто – за включення? Троє. Дякую. Прошу опустити. Проти? Немає. Утримались? Троє. Дякую. Не включені. Юліє Володимирівно, які у вас? ТИМОШЕНКО Ю.В. По-перше, я хотіла би, щоб представник Кабінету Міністрів, якщо він не монологи тут виголошує, чітко сказав, вони збираються збільшити за рахунок інших видатків видатки на оборонну галузь. Ви уявляєте собі, що сьогодні відбувається і немає жодного законопроекту від уряду, який би посилював фінансування Збройних Сил України. Ну це ж не жарти, дорогі друзі, там закопують по 40 відсотків відкату на дорожнє будівництво, а тут на армію не виділяють додатково ні копійки. Це перше, я хотіла би, щоб представник Кабінету Міністрів дав відповідь. А друге – це те, що стосується малих підприємців. Я просто прошу вас як Голову Верховної Ради сказати нам інформацію, доповісти про те, чи закрили проти них кримінальні справи всі, чи поніс хтось відповідальність за побиття цих людей. І поставити на голосування законопроект 5866-1, єдиний, який вимагають підприємці. … (Не чути) СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. З приводу запитання, яке ви мені задали, чи позакривані справи, я вам цього відповісти не можу, тому що я не… Але давайте тоді я звернуся до Міністерства внутрішніх справ з тим, щоб вони поінформували нас про стан розгляду тих кримінальних проваджень, які були порушені, чи порушені вони, як ведеться слідство, чи вони позакривані. ТИМОШЕНКО Ю.В. … (Не чути) до міністра внутрішніх справ. СТЕФАНЧУК Р.О. Я вже звернувся з таким проханням. Тепер, 5866-1, ви просите включити його. Я ставлю це питання 5866-1, включити його на голосування на завтрашній день. Будь ласка, прошу проголосувати. Хто – за? Дякую. Прошу опустити. Хто – проти? Утрималися? Все, рішення не прийнято. Дякую. Шановні колеги! Ви ще хочете поставити? Будь ласка, одну секундочку. Олександро Юріївно, будь ласка. УСТІНОВА О.Ю. Всі говорять про єдність. От я пропонувала ще минулого разу проголосувати постанову Верховної Ради, ми не говоримо навіть про закон. Це звернення Верховної Ради до Кабінету Міністрів, до інших міністерств щодо недопущення ескалації російсько-українського збройного конфлікту і що треба робити (номер 6545). Я прошу підтримати, тому що це дорожня карта, що зараз мають робити наші органи виконавчої влади. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Шановні колеги! Я ставлю пропозицію, що стосується проекту Постанови (реєстраційний номер 6545), щодо включення її до порядку денного. Будь ласка, прошу голосувати. Хто – за? Дякую. Прошу опустити. Хто – проти? Хто – утримався? Рішення не прийнято. Дякую. Шановні колеги, ми переходимо до питань, пов'язаних з інформацією від голів комітетів. Хто з голів комітетів буде виступати? Я бачу, хто буде долучатися онлайн, я відмітив вас, колеги. Анастасіє Олегівно! Нема що казати. Микито Руслановичу, будете? Просто кивніть – так, ні. Будь ласка, включіть Потураєва. Микито Руслановичу, ми готові вас слухати, але буде краще, якщо ви включите мікрофон свій. ПОТУРАЄВ М.Р. Я включив. Я сподіваюся, чутно мене, колеги? Дякую. Шановна президіє! Шановний пане Голово! Шановні колеги, всі, хто офлайн, хто онлайн! Я бачу, що дійсно є єдність майже всіх фракцій в питаннях захисту національних інтересів держави. Я бачу, що дійсно український патріотизм єднає сьогодні Верховну Раду України, судячи з тих виступів, які сьогодні пролунали. Тому я просив би завтра розглянути проект Постанови (реєстраційний номер 3447) про деякі питання захисту права на свободу світогляду та віросповідання вірян кримської єпархії Української Православної Церкви та збереження приміщення кафедрального собору Святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги. Ви знаєте чудово, колеги, що українське православ'я в Криму під утисками, постійно під репресіями. Будівля собору була зухвало відібрана в Української Церкви. Тому я думаю, що якраз завтра буде з нашого блоку і правильно, і патріотично, і символічно підтримати українську громаду в тимчасово окупованому Криму і підтримати Українську Церкву, яка постійно знаходиться під репресіями на території тимчасово окупованого Криму. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Микито Руслановичу, і бажаю вам якнайшвидшого одужання і повернення до лав. Дякую. Будь ласка, Дмитро Андрійович Наталуха. Дмитре Андрійовичу Наталуха, мікрофон включіть, будь ласка. НАТАЛУХА Д.А. Дякую, колеги. Всіх вітаю! Я дуже швидко. Просто щоб ні в кого не було ніяких ілюзій з приводу того, що відбувається, у нас є три фактори, які справді б'ють в першу чергу на економіку України і роблять економічний фронт, окрім, звісно, наших хлопців на сході, критичним об'єктом гібридного нападу Російської Федерації на сьогодні. В нас є COVID, який фактично б'є по підприємцям і б'є по промисловості, у нас є ціни на енергоресурси, які так само б'ють по промисловості. І на сьогоднішній день концентрація військ Російської Федерації теж призводить до паніки на валютних ринках і є намаганням фактично залякати, спотворити і завдати удару по українській економічній і фінансовій системі. Тому нам в цьому питанні потрібно бути як ніколи єдиними і не давати ті сигнали суспільству і до наших іноземних партнерів, які можуть зіграти на руку планів Російської Федерації. Найкраще, що ми можемо справді зробити – це об'єднатися в прийнятті економічних законопроектів. І у нас є з вами успіхи у тому, яким чином парувати ці атаки, яким чином пояснювати своїм громадянам, чому це справа економічної агресії і яким чином ми можемо цьому протистояти. На сьогоднішній день у нас іноземний інвестор Dragon Capital два дні тому отримав дозвіл на будівництво … (Не чути) вартістю 230 мільйонів доларів. І вони повідомили про намір розпочати це будівництво. І це один з тих прикладів, коли внаслідок закону, ухваленого всією Верховною Радою, ми можемо звертатися до наших громадян і казати: "Дивіться, про що ви говорите? Якщо у нас іноземні інвестори розпочинають настільки великі інвестиційні проекти в Україні, це значить, що у нас є майбутнє, це значить, що у нас все під контролем і це значить, що нам все вдається". Тому виключно злагодженою спільною роботою Верховної Ради, всіх депутатів… СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Теж якнайшвидшого одужання усім колегам. Я запрошую до слова голову Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Борисовича Радуцького. Будь ласка, Михайле Борисовичу. Михайле Борисовичу, мікрофон включіть, будь ласка. РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановний головуючий, шановні колеги, дякую за надану можливість. По-перше, хотів би підтримати перенос графіка пленарних засідань Верховної Ради, тому що ми на цьому тижні очікуємо до 50-60 тисяч захворівших на добу, і просто в закритих приміщеннях знаходитися такій великій кількості людей (до речі, колеги не всі розуміють необхідність носити маски) – це буде тільки погіршувати епідемічну ситуацію, і нагадати, що робота в комітетах є найбільш важливішою, ніж робота в залі Верховної Ради. Це перше. Друге. Шановний Руслане Олексійовичу, хотів би вам нагадати, що скоріше за все сталася технічна помилка, ми не встигли на пленарних засіданнях ще минулих пройти законопроект 5547 у другому читанні, і зараз я не бачу його в планах на найближчі пленарні засідання. Скоріше за все це технічна помилка Апарату. І дуже прошу не зволікати з розглядом доопрацьованого законопроекту 6306. Це зарплата лікарів, це продовження реформи системи охорони здоров'я, це можливість Національної служби здоров'я України проводити аудит якості надання медичних послуг громадянам України. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Михайле Борисовичу. Будь ласка, далі я надаю слово, Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе. Будь ласка. КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую, шановний пане Голово. Я хотіла би наголосити на тому, що, знаєте, коли вся країна не на карантині, а парламент знову іде на так званий карантин, це свідчить про те, що парламент веде себе як страус, запихуючи голову просто в пісок, замість того, щоб працювати і показувати, що це є інституція, яка бере на себе відповідальність і може продукувати рішення, які так потрібні зараз при реальній наростаючій загрозі з боку Російської Федерації, і ми могли би займатися і питаннями безпеки, і питаннями… Мали би займатися і питаннями економіки, і соціальних пріоритетів, і таке інше. Але, на жаль, ні. Дуже коротко стосовно пропозицій до порядку денного. Законопроекти 0124 і 0136 були внесені нашим комітетом і включені до порядку денного. Ми пропонували би їх підтримати. Але також хотіла би звернути увагу на кілька ратифікацій, які не є на даний момент частиною порядку денного, це ратифікації 0134 і 0135 з Європейським інвестиційним банком. Комітет ухвалив політичне рішення пропонувати Верховній Раді підтримати їх за основу і в цілому, але хочу сказати, що ці законопроекти, як уже неодноразово, і інші ратифікації подаються до нашого комітету з порушенням статті 198 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України". І незважаючи на те, що ми багато разів зверталися до Кабінету Міністрів з проханням внести пропозиції, як виправити ці неточності, ми не були почуті, тому членами комітету було зареєстровано законопроект, який пропонує зміни до Закону про міжнародні договори. Він був, до речі, внесений в п'ятницю, поки що немає номера, але, як тільки він з'явиться, просимо внести його в порядок денний. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Слово надається… Так, в мене далі Олександр Михайлович Завітневич, але він не подав інформації, чи буде виступати, чи ні. Я передаю слово Сергію Віталійовичу Бабаку. Будь ласка. БАБАК С.В. Доброго дня, шановні колеги. Щиро дякую за увагу до освітніх законопроектів. Але Комітет освіти просить підтримати і керівників фракцій та поставити в порядок денний два законопроекти: 6445, який стосується продовження пріоритетів науки і техніки на 2022 рік; і 6354, який продовжує шлях збереження санаторних шкіл і дає їм додаткові можливості для трансформації. Я хочу сказати, що це законопроекти, які напрацьовані представниками всіх фракцій в нашому комітеті. Тому дуже сподіваюся, що завтра буде підтримка в залі. Дякую, шановні колеги. Прошу їх підтримати завтра. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Сергію Віталійовичу. Слово надається голові Комітету з питань правової політики Андрію Євгеновичу Костіну. Будь ласка, Андрію Євгеновичу. КОСТІН А.Є. Дякую, шановний пане Голово. В першу чергу хотів би зазначити, попросити включити до порядку денного пленарного тижня з 15 по 18 лютого законопроект 5644, це реформа нотаріату. Він стояв в порядку денному, але чомусь зник. Тому, мабуть, це просто помилка технічного характеру. Хотів би також, користуючись нагодою, як перший заступник голови делегації України в Трьохсторонній контактній групі і будучи присутнім на переговорах радників Нормандського формату в Парижі, сказати про декілька важливих сигналів після восьми годин цих складних перемовин. В першу чергу це відновлення роботи, активної роботи Нормандського формату, це важливий сигнал у напрямку саме дипломатичного шляху встановлення миру на українському Донбасі, адже саме цього вимагає від нас, чекає українське суспільство. Це перша за рік зустріч радників Нормандського формату в режимі офлайн, адже минулого року вони збиралися в режимі онлайн здебільшого. Вперше за два роки узгоджена заява після восьми годин складних перемовин і спільна позиція щодо необхідності безумовного дотримання режиму припинення вогню, що є важливим сигналом в напрямку деескалації. Хочу також подякувати нашим партнерам Франції, Німеччині за принципову підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також щодо необхідності виконання Російською Федерацією умов гуманітарного характеру, який стосується доступу Міжнародного комітету Червоного Хреста та обміну тимчасово затриманих осіб. І головне, шановні колеги, всі умови політичного врегулювання конфлікту на Донбасі будуть прийматися Верховною Радою України у вигляді законів, які мають відповідати національним інтересам. Тому прошу припинити спекуляції політичного характеру щодо цього процесу. Дякую, шановні колеги. СТЕФАНЧУК Р.О. Слово надається народному депутату України, голові Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України Сергію Віталійовичу Кальченку. Будь ласка, Сергію Віталійовичу. КАЛЬЧЕНКО С.В. Дякую, Руслане Олексійовичу. Добрий день, шановні учасники засідання Погоджувальної ради. Коротенька інформація. Оскільки прозвучало вже, власне, і голосувалася пропозиція про включення до порядку денного проекту Постанови 6353 про утворення відповідної тимчасової слідчої комісії, то я хотів би проінформувати про те, що регламентний комітет розглядав це питання, цей проект Постанови 6353. Ми ухвалювали рішення, затверджували висновок. І за результатами нашого рішення цей проект постанови повернуто суб'єкту права законодавчої ініціативи. Тому в будь-якому разі цей проект постанови не міг виноситися на пленарне засідання Верховної Ради. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Сергію Віталійовичу. Слово надається голові Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Третьяковій Галині Миколаївні. Будь ласка, Галино Миколаївно. ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Вітаю учасників Погоджувальної ради! Шановний головуючий, шановні учасники, дякую за організацію роботи в режимі онлайн. І хочу, підтримуючи виступи всіх голів фракцій щодо консолідації парламенту, попросити винести, може й завтра, на засідання законопроект, який стосується пенсійного забезпечення, поновлення індексацій військовослужбовцям, а також встановлення на рівні закону, дати індексації пенсій 1 березня. За інформацією Міністерства соціальної політики, індексація в цьому році буде відбуватися на рівні 14 відсотків. І цей законопроект дозволить не переносити дату індексації на інші дати, а також, ще раз наголошую, поновить індексацію військовослужбовцям. Законопроект четвертий тиждень поспіль стоїть у порядку денному Верховної Ради. Він дуже пильно готувався у комітеті за участю всіх фракцій, хто хотів прийняти участь. Головою робочої групи був представник фракції "Батьківщина" Михайло Михайлович Цимбалюк, який буде доповідати цей законопроект, у ньому 148 правок. І прошу всіх керівників і авторів правок максимально ефективно використати час Верховної Ради і проголосувати цей законопроект, навіть і завтра, якщо це можливо. А також хочу нагадати, що у нас в порядку денному стояв президентський першочерговий законопроект 5864, він зник з порядку денного на наступні два тижні пленарних засідань. Прошу поновити його у порядку денному. І бажаю всім здоров'я. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Навзаєм. Слово надається голові Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилу Олександровичу Гетманцеву. Будь ласка, Данило Олександрович. ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Доброго дня, шановні колеги. Вибачте, будь ласка, за зовнішній вигляд, вимушений перебувати вдома. І хочу попасти, мабуть, в дисонанс з певними апокаліптичними картинами світу, які малює опозиція щодо нашої економіки, та повідомити, що в грудні середня заробітна плата складає 645 доларів, в доларі саме. І це є максимум за всю історію нашої держави. Ми перевищили Казахстан і наблизилися до Білорусі. У нас є найвищим ВВП на душу населення за всю історію. У нас кредитування бізнесу йде найшвидшими темпами за всю історію. І прямі іноземні інвестиції також за останні 10 років в 21-му році є найвищими. І це дійсно попри COVID, попри те, що відбувається з військовою агресією Російської Федерації і те, що відбувається з цінами на енергоносії. А ще я хочу зазначити, що більше ніж на 4 мільярди податкова перевиконає планові показники зі збору податків в січні. А це військові, це пенсіонери, це вчителі та медики, за яких проливає крокодилячі сльози наша опозиція, які, ці крокодилячі сльози, дуже добре видні на елітному дубайському загарі. І одночасно ця ж сама опозиція вимагає позбавити бізнес прозорих правил гри, вимагає позбавити наших споживачів права на фіскальний чек. І все це вміщується в одній голові. Мені здається, що треба завершувати цю шизофренію, мені здається, що треба завершувати цей популізм, який в нашій країні вже є 30 років. Тому я закликаю дійсно до єдності і дійсно до єдності навколо тих питань, які розвивають країну, а не залишають її у середньовіччі. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Будь ласка, далі, я так розумію, Чернєв не буде. Будете, да? Тоді, будь ласка, шановні колеги, ви якось піднімайте руку, щоб я міг вас позначати. Бачу. Будь ласка, Єгор Володимирович Чернєв. Будь ласка. ЧЕРНЄВ Є.В. Доброго дня, шановні колеги. Я прошу поставити до порядку денного пленарного тижня з 15 лютого три наші законопроекти. Перший, це 2655, який стосується Закону "Про хмарні послуги". Він закладає засади щодо розвитку платформи інформаційно-комунікаційних технологій, що стане поштовхом для більш ефективної взаємодії між державою та суспільством. Другий законопроект, це про віртуальні активи 3637. Я нагадаю, що ми вже його прийняли, але були пропозиції, надані Президентом. Пропозиції всі враховані. Тому також прошу поставити в порядок денний і проголосувати його. І третій, Закон "Про захист персональних даних" 5628. Це фактично реформа захисту персональних даних, щоб наше законодавство відповідало сучасним нормам, європейським нормам перш за все і Конвенції "108 +", до якої ми також маємо приєднатися. Окремо хочу ще додати про нашу поїздку, про яку вже говорив Корнієнко Олександр Сергійович, поїздку до Брюсселю. Я як голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО, перебували ми делегацією в Брюсселі і чули абсолютно чіткі запевнення і країн-членів Альянсу, і самого Альянсу про непоступливість ультиматумам Російської Федерації про наш і подальший рух в НАТО. І дійсно ми маємо зробити і всередині країни дуже багато домашньої роботи, але наші партнери разом з нами нам допомагають і будуть стояти на очевидній позиції відкритих дверей для України до НАТО. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Юрій Григорович Кісєль, будете? Ні. Дякую. Нестор Іванович Шуфрич, будете? Ні. Дякую. Сергій Костянтинович Іонушас, будь ласка. ІОНУШАС С.К. Доброго дня! Перш за все я хотів би побажати присутнім та всім українцям міцного здоров'я і швидкого одужання тим, хто хворіє. Дійсно слід визнати, що останнім часом сталося ряд негативних подій, трагічних подій, які вимагають парламентського контролю перш за все в рамках предмету відання Комітету з питань правоохоронної діяльності. Про це сьогодні говорив Олександр Сергійович Корнієнко, але не тільки він, а й представники опозиції: Юрій Анатолійович Бойко, Олександра Юріївна Устінова. Тому мною буде ініційоване на наступному тижні заслуховування представників правоохоронних органів, прокуратури щодо ряду резонансних кримінальних проваджень, перш за все це щодо подій трагічних в Дніпрі. Я хотів би виразити співчуття рідним та близьким загиблих і побажати швидкого одужання пораненим. Крім того, безумовно, потребує особливої уваги інформація міністра внутрішніх справ Дениса Анатолійовича Монастирського щодо масових заворушень, які планувалися, та ряду інших справ. Планується заслуховувати представників правоохоронних органів щодо стану кримінальних проваджень, які стосуються Майдану. Слід зазначити, що правоохоронцям потрібен певний час для того, щоб чинити слідчі дії. Тому мною ініційоване засідання, яке буде відбуватись онлайн 9 лютого. Тож пропоную усім присутнім долучатися до роботи Комітету з питань правоохоронної діяльності. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Дмитро Валерійович Лубінець, будь ласка, голова Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції. Будь ласка. ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Доброго дня, шановні колеги, шановний Руслан Олексійович! Я зразу хотів би звернутись до представника Кабміну по питанню законопроекту про засади державної політики перехідного періоду. Ми знаємо як профільний комітет, що було засідання комітету, ви відкликали базовий основний законопроект 5844. У нас в комітеті знаходиться два альтернативних законопроекти. І тепер по 110-й Закону про Регламент ми теж не можемо їх розглядати. Тобто хотілося б максимально швидко побачити в письмовому вигляді позицію Кабміну. Якщо це буде новий напрацьований законопроект, щоб ми про це знали. Наступне, я хотів би проінформувати, що от в цей період депутати нашого комітету, ми точно не будемо відпочивати, ми будемо працювати. І як пропозиція, долучитись до наших поїздок, а ми плануємо відвідувати постійно Луганську і Донецьку області, а також прикордонні області. От якщо ми кажемо про довіру, то повірте, заспокоювати наших громадян буде набагато легше, коли постійно будуть перебувати народні депутати і в Донецькій, і в Луганській областях, і в прикордонних областях з Білоруссю і з Російською Федерацією, і це публічно показувати. Повірте, це буде максимально адекватно і сприйматись людьми, і заспокоювати людей. І ще хотів би запросити голову Комітету з питань освіти до напрацювання законопроектів. Одне з великих питань, які підіймають діти і молодь з окупованої території, це можливість подачі документів для вступу до українських вишів онлайн, а також здачі ЗНО онлайн. У нас якраз напередодні нової вступної кампанії можна це зробити. І ще одне – це підтвердження кваліфікаційних даних і вимог, які вони отримали на тимчасово окупованих територіях. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Будь ласка, Андрій Андрійович. Андрій Анатолійович. Ні. Олександр Олександрович. Ні. Дякую. Андрій Михайлович. Теж ні. Так, від Комітету з питань екологічної політики та природокористування, я бачу, проситься Криворучкіна Олена Володимирівна. Будь ласка. КРИВОРУЧКІНА О.В. Дякую. Шановний Голово Верховної Ради, шановні колеги, вітаю! Я дуже прошу внести до розкладу засідань на 1 лютого законопроект 5723 про Загальнодержавну цільову соціальну програму "Питна вона України" на 2022-2026 роки. Це друге читання. На жаль, ми не встигли розглянути цей законопроект на минулому тижні, а його прийняття дозволить якнайшвидше розпочати роботу по реформуванню системи водопостачання та водовідведення. Дякую. Прошу підтримати. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Юрій Юрійович. Ні. Халімон Павло Віталійович. Теж ні. Вельмишановні колеги! Ми обговорили (я бачу, я пам'ятаю), ми обговорили ці питання. Тепер є пропозиція проголосувати і затвердити той порядок денний, який запропонований з урахуванням того, що було тут сказано, із готовністю, яку визначатиме Апарат, цих законопроектів. Шановні колеги, я прошу голосувати і підтримати. Хто – за? Дякую. Троє. Прошу опустити. Проти? Немає. Утрималися? Ви проти? Утримався. Утрималися – двоє. Рішення прийнято. Дякую. І у нас одну хвилину просить для виступу народний депутат України Бакунець Павло Андрійович. Будь ласка, Павло Андрійович. БАКУНЕЦЬ П.А. Дякую. Думаю, що в ці складні тижні парламент повинен працювати і стати на захисті територіальної безпеки і, звичайно, із зростанням коронавірусу - на захисті медичної безпеки. Тобто безпеку нам забезпечують люди, люди повинні отримати достойну заробітну плату. Тому звертаємося до уряду, аби збільшити заробітну плату нашим військовим, котрі стоять на сході, а також збільшити фінансування сил територіальної оборони, котрі повинні бути сформовані в цій країні. І найважливіше, озвучую проблему з нерівністю в оплаті праці медичним працівникам. Медичні працівники, котрі працюють в закладах освіти, далі залишаються на мізері. Тому потрібно їх зрівняти з медичними працівниками, котрі працюють в лікарнях. Вони мають однакову освіту, вони такі ж самі медсестри і медбрати, тому їм потрібно підвищити заробітну плату, особливо в час зростання… СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Павло Андрійович. Шановні колеги! Погоджувальну раду оголошую закритою. Завтра ми зустрічаємося на відкритті сесії о 10 годині. Дякую. До зустрічі.
|
програмно-технічна підтримка — Управління комп'ютеризованих систем