|
Верховна Рада України/ Погоджувальна рада/ Електронний протокол/ 03.02.2020
СТЕНОГРАМА засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України 3 лютого 2020 року Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, будь ласка, займайте свої місця. Починаємо роботу. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації, шановний Апарат! Я, перш за все, хотів би розпочати нашу роботу з дуже сумної звістки: сьогодні у віці 84 років померла Голова Президії Верховної Ради УРСР з 1984 по 1990 рік Шевченко Валентина Семенівна. Я хотів би висловити співчуття рідним, близьким від Верховної Ради України, від всього депутатського корпусу. І це, дійсно, значуща постать в історії нашої держави. Тому ще раз висловлюю, я думаю, що колеги до цього приєднаються, висловлюю свої співчуття сім'ї та близьким, і друзям. Шановні колеги, переходимо до нашої роботи. Перш за все, я хотів би вас привітати з початком роботи третьої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Ми з вами, не дивлячись іноді на різні політичні позиції, іноді жорсткі дискусії як в залі, так і поза його межами, показали достатньо ефективну роботу. Ми змогли прийняти 158 законів в цілому, і Верховна Рада розглянула 463 законопроекти. А це дійсно гарний показник. Я вже мовчу про інші постанови, які були прийняті Верховною Радою України. І я дуже сподіваюсь, що під час роботи Верховної Ради на третій сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання ми також зможемо зберегти той темп, який у нас є, з одного боку. З іншого боку, важливо, щоб якість законопроектів залишалася і, можливо, навіть зростала, тому що ми розуміємо, що були деякі недоліки в нашій роботі також і їх треба буде виправляти, і в подальшому допускати менше помилок, ніж іноді буває. Також хотів би зазначити, що ми переходимо до нового формату роботи Верховної Ради України. Нарешті під час роботи минулої сесії ми прийняли Закон про план законопроектних робіт Верховної Ради України. Це дасть змогу, дійсно, працювати планово, працювати, розуміючи, що, за чим, навіщо і коли буде приймати Верховна Рада України. У нас ця сесія, я думаю, що буде відносно перехідною, тому що це новий процес. Сьогодні організацією його і зведенням до єдиного показника займається Комітет з питань правової політики. Я думаю, що Костін Андрій Євгенович доповість під час свого виступу. І також я хотів би звернутись до Руслана Олексійовича Стефанчука, щоб він під час свого виступу більш детально зупинився на цьому плані роботи. Станом на сьогодні близько 400 законопроектів внесено до головного плану і близько стількох же ще є в додатковому плані. Я думаю, що колеги більш детально про це скажуть також. Ще йде доопрацювання. Комітет звернувся до мене з проханням продовжити підготовку плану. І там у наступні декілька днів, я думаю, що ми вже зможемо його розглянути під час засідання Верховної Ради України. Також на цьому пленарному тижні у нас багато важливих законопроектів, в тому числі і зміни до Конституції України, це питання щодо закріплення пропорційної виборчої системи та зменшення кількості народних депутатів. Я думаю, що всі народні депутати, ну, більша частина народних депутатів підтримувала ці ініціативи, які були визнані Президентом як невідкладні. Ми маємо позицію Конституційного Суду і, я сподіваюся, будемо мати гарний результат під час розгляду цього законопроекту в стінах Верховної Ради України. Я розумію, що про це було сказано вже багато. Однак я хотів би звернутись до всіх народних депутатів, щоб ми іноді більш, м'яко кажучи, зважено ставились до того, що ми говоримо не лише під час ефірів, але і під час нашої роботи, і спілкуванні з людьми. Я розумію, що у нас є теж можливість робити помилки, як і у всіх інших, однак відповідальність, яка лежить на народних депутатах, більш ніж на інших. Це перше. Друге. Я думаю, що багато з тих, хто сьогодні працює в стінах Верховної Ради, розділяли ту позицію, що іноді складається враження, що коли людина потрапляє до Верховної Ради України, тут якийсь клімат інший, якийсь вакуум, і люди починають жити в іншій реальності, відірвані від суспільства, відірвані від людей, відірвані від тих проблем, які є у людей. Я думаю, що, по-перше, не треба забувати, і минулі вибори показали тому приклад, що ситуація може досить швидко змінитись. І з не зовсім, не завжди зручних крісел Верховної Ради України можна опинитися знову ближче до людей. Тому я дуже рекомендую всім частіше спілкуватися з людьми, чути проблеми, якщо є можливість, допомагати їх вирішувати і (ми всі багато про це говорили під час виборчої кампанії, однак деякі з нас забули про це, коли стали народними депутатами) залишатися людьми. Значок, мандат, посада народного депутата – це не привілей, це відповідальність. І давайте все ж таки будемо притримуватись того, чого ми обіцяли людям, що Верховна Рада дев'ятого скликання все ж таки буде інша, незважаючи на те, хто, по яким спискам, по мажоритарці пройшов до неї. Вона повинна бути іншою, а не такою, про яку сьогодні багато що говорять в соціальних мережах, в засобах масової інформації. Тому ще раз звертаюсь, колеги, будьте людьми, щоб вам не було соромно дивитися людям у вічі ні під час каденції, ні після того, як вона завершиться. Життя буде продовжуватись і продовжиться сьогодні. Я дуже сподіваюсь, що ви почуєте мене, інакше наступного разу ви почуєте людей. Шановні колеги, наступне питання – це питання, в першу чергу, до Комітету з питань здоров'я нації – це коронавірус. Сьогодні їм займаються по всьому світу і Рада національної безпеки в Україні, і Міністерство охорони здоров'я. І я прошу всіляко долучитися вас до цього процесу. Що буде необхідно з боку Верховної Ради України, я думаю, що ми оперативно зможемо врегульовувати та допомагати вирішувати такі питання. Щодо питань, пов'язаних ще з планом законодавчої ініціативи, я ще дам слово Руслану Олексійовичу Стефанчуку – Першому заступнику Голови Верховної Ради України. А від себе на останок хочу сказати, що я сподіваюсь, що ми зможемо далі працювати ефективно на користь нашої держави. Дякую. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Дмитре Олександровичу. Вельмишановні колеги, вельмишановні присутні, також хочу привітати всіх з тим, що ми починаємо нову роботу в третій сесії нашої Верховної Ради. Щодо плану законопроектних робіт, також дозвольте нагадати усім... Я насамперед хочу подякувати усім суб'єктам законодавчої ініціативи за те, що вони вчасно подали свої законопроектні пропозиції щодо плану законопроектних робіт Верховної Ради України. Результатом став такий вагомий доробочок. Я просто хочу нагадати, що за весь період Верховної Ради тільки на 1997-й, 1999-й і 2006 рік, якщо я не помиляюсь, був план законопроектних робіт. Ми зараз це внесли як обов’язкову норму в Регламент і відтепер ми будемо рухатися назустріч тому, щоб жити по відповідному плану. Що стосується, що там буде розглядатися. По-перше, вперше буде виділено такий блок, як законопроекти інституційні, основні. І другий додатковий блок – це внесення змін і доповнень до вже існуючих законодавчих актів. Що стосується основних законопроектів, всі ми подавали такі пропозиції, я просто хочу нагадати, що це буде стосуватися змін до Конституції України, це буде стосуватися проектів законів, що передбачені Конституцією, але до цих пір не розроблені. Таких законопроектів понад 20. Далі це буде стосуватися кодифікованих актів. Ми сконцентруємо свою увагу на відповідних кодифікаціях, причому як на створенні нових кодексів, так і на рекодифікації вже існуючих кодексів, тому що станом на сьогодні деякі кодифіковані акти, деякі кодекси існують з більше ніж тисячею поправок, змін і доповнень. Зрозуміло, що це вже давно потребує від нас системного переосмислення і в першу чергу що стосується Цивільного кодексу, Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення чи Кодексу про адміністративні делікти і так далі. Крім цього, буде цілий блок законів, які стосуються первинної розробки. Кожен з вас подавав їх, вони теж викладені окремим напрямком. Окремо блок – ратифікації. Це ті закони, які будуть ратифіковані або іншим способом згода на обов’язковість яких буде надана Верховною Радою України. А також окремий додатковий список, про який я говорив, – це внесення змін і доповнень до тих законодавчих актів, які існують. І ще окремий блок, на якому я окремо хотів би сконцентрувати свою увагу, - це питання, які стосуються, скажемо так, вичищення законодавчого сміття. Ми повинні проаналізувати разом, які закони вже втратили актуальність, які постанови Верховної Ради втратили актуальність, які розпорядження Голови втратили актуальність, і очистити наше законодавче поле від того, що вже давно не застосовується, з тим, щоб ми мали адекватне, швидке і якісне законодавство. Окремо для того, щоб відкрити наш світ законодавства для тих людей і тих осіб, і тих інвесторів, які хочуть прийти в Україну, ми окремо обговорили з Головою Верховної Ради, ми визначимо перелік законів, які будуть мати офіційний переклад англійською мовою і відповідну аутентифікацію від Міністерства закордонних справ України, з тим, щоби людина, яка хоче увійти в Україну, вона могла підняти ці законодавчі акти і подивитися від моменту супроводження її, внесення інвестицій, до моменту захисту її прав в суді, щоб вона адекватно могла усвідомлювати ті плюси і мінуси, ті ризики і небезпеки, які можуть виникати. Крім цього, ще дозвольте доповісти, що на доручення Голови Верховної Ради ми провели робочу групу по 15 законах щодо відповідності Конституції України. Ми буквально днями зведемо це все в єдиний законодавчий акт, я дуже вдячний тим комітетам, які активно взяли в цьому участь, і ближчим часом також внесемо цю законопроектну ініціативу. Також ми провели чергову робочу групу щодо народовладдя. І результатом став самий перший проект Закону про всеукраїнський референдум, який широко обговорюється, в першу чергу громадянським суспільством. Долучені всі провідні громадські організації, які в цьому секторі працюють, і "ОПОРА", і РПР, й інші. І я думаю, що найближчим часом ми також внесемо його до парламентської зали. Крім цього, я от хочу нагадати, що з цього тижня ми здійснюємо перехід на електронну форму своєї діяльності. І цих півроку ми будемо діяти паралельно – електронна і паперова, що дасть можливість призвичаїтись до нових правил, створити алгоритмію процесів і запропонувати абсолютно нову якість діяльності в першу чергу для депутатського корпусу. Все інше щодо питань порядку… РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслан Олексійович. Кондратюк Олена Костянтинівна. КОНДРАТЮК О.К. Дякую. Дмитро Олександрович, шановні колеги! Я би теж хотіла скористатися нагодою і привітати всіх та побажати в новій сесії нам успіхів, успішних дій, яких так очікують наші громадяни, наші виборці. В той же час, доповнюючи слова, сказані моїми колегами, я би хотіла все ж таки зосередитися на засадах і принципах нашої роботи, які повинні полягати перш за все на засадах взаємоповаги між монобільшістю і меншістю, між опозиційними фракціями, почути один одного, довіряти один одному. І мушу наголосити про занепокоєння багатьох громадських організацій, профільних організацій, представників фракцій меншості і опозиційних фракцій про те, за якою саме процедурою будуть розглядатися найбільш резонансні питання, які вже внесені зараз в порядок денний, зокрема і на цю сесію. А це резонансні закони, які стосуються обігу земель сільськогосподарського призначення, зміни до медійного законодавства, зокрема Закон про дезінформацію, безпековий блок питань, особливо питання, які стосуються місцевих виборів на тимчасово окупованих територіях, Трудовий кодекс, вже не кажучи про зміни до Конституції України. Саме тому особисто у мене викликає велике здивування поява нового законопроекту про Регламент (№ 2796), де фактично депутат буде позбавлений права належним чином в конституційний спосіб захищати свої пропозиції на поправку перед Верховною Радою України. Єдине моє сподівання, що цей законопроект авторством не був підкріплений ні керівництвом Верховної Ради, ні керівниками фракцій. Тому я би хотіла закликати автора цієї законодавчої ініціативи відкликати цей законопроект, як це зробили попереднього разу його колеги по фракції монобільшості. Тим більше, що ми очікуємо знову ж таки роботу нашої місії Європарламенту, колишнього керівника Європарламенту пана Кокса. Я знаю, що створена робоча група, яка якраз має право і можливості напрацювати всі якісні зміни до Закону про Регламент і до наших нових умов, в яких ми можемо працювати. Тому, бажаючи плідної співпраці, я би ще раз хотіла наголосити на тому, що наша робота повинна базуватися на взаємоповазі, взаємодовірі один до одного. Дуже дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олена Костянтинівна. Корнієнко Олександр Сергійович, перший заступник голови фракції "Слуга народу". КОРНІЄКО О.С. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня шановні українці! Дійсно, у нас розпочинається третя сесія. Для нас основним завданням як для фракції монобільшості є продовження того курсу реформ, який ми почали в минулому, і продовження курсу реформ Президента Зеленського, пов'язаного з тим, що нарешті вже потрібно доходити до етапу, коли конкретні якісь покращення свого життя мають відчути українці в своїх кишенях, навколо себе в безпековій ситуації, навколо себе в ситуації справедливості, в боротьбі з корупцією, особливо на таких не топ, а вже на середніх рівнях – в регіонах і на конкретних місцях. Щодо тих речей, які лишилися з минулого, з минулої сесії, це, звичайно, реформа в сфері земельного законодавства. І я сподіваюся, що ми на цій сесії поставимо вже крапку в цьому питанні, приймемо цю реформу. Вона максимально обговорена з людьми і найбільш така вже, де всі зауваження враховані. Так само є реформа трудового законодавства. Вона потребує ще деяких обговорень, можливо, але вона теж важлива для бізнесу і для нашого подальшого розвитку цієї сфери. Є наша місія, цього парламенту, багато хто про це говорив неодноразово, – це завершення реформи децентралізації. І, як ви знаєте, Президент відкликав свій законопроект, ми сподіваємося, що найближчим часом ми зможемо в контакті з урядом, в контакті з Офісом Президента і з усіма фракціями політичних сил провести необхідні консультації для того, щоб вийти на той варіант реформи, яка дійсно буде потрібна місцевому самоврядуванню і не буде викликати таких суттєвих заперечень, як попередній варіант. Десь поруч з цим – питання місцевих виборів. Ми зараз стикнулися з аналізом, провели аналіз Виборчого кодексу, бачимо, що там дуже багато технічних нюансів, які треба терміново виправляти, тому що наприкінці третьої сесії Верховна Рада згідно з Конституцією має оголосити місцеві вибори, і це наш обов'язок. Але якщо ми будемо оголошувати місцеві вибори в технічно недосконалих умовах, це ставить багато загроз, особливо перед такими нетоповими партіями, і цим обов'язково треба зайнятися на цій сесії, внести ці технічні зміни. Якщо ми говоримо про цей порядок денний, то він є такий, сформований Апаратом оптимально. Тобто є те, що ми перенесли з другої сесії, є друге читання, є дуже важливі зміни до Кримінального кодексу за злочини, вчинені злочинною спільнотою, ми про них теж давно говоримо, і, звичайно, це про ринок землі. Також є кадрові питання. Я думаю, ми обов'язково завтра до них повернемося. Щодо того, як ми пропонуємо провести "годину запитань до Уряду", то є дуже нагальне питання, яке всіх турбує українців, - це платіжки за газ, за тепло. Ми бачили в п'ятницю нараду, яку провів Президент із урядом, уряд відзвітував, так би мовити, Президенту про цей процес. Тепер я думаю, що логічно, щоб відзвітував і Верховній Раді. І тому ми запрошуємо… Ну, Прем’єр-міністр, це зрозуміло, що весь склад уряду приймає участь у "годині запитань до Уряду" згідно з Регламентом. Але міністр Оржель – міністр, як це зараз називається, екології та енергетики, природних ресурсів, я думаю, що більшість фракцій погодиться, що це таки важливо на цьому тижні послухати: і де реально є зниження тарифів, тому що воно реально є, і про це люди теж говорять, і де є різні незрозумілі ситуації, де воно не відбулося з тих чи інших причин, що нам як Верховній Раді зробити, щоб воно все-таки відбулося. Це важлива функція – парламентський контроль, і ми з вами маємо її втілювати. Бажаю всім плідної роботи. Хочеться, щоб на третій сесії ми продовжили зберігати конструктивну атмосферу у Верховній Раді, але при цьому все-таки не забули про нашу обіцянку реформи Регламенту Верховної Ради разом з тими напрацюваннями місії Пета Кокса і з нашими ідеями, щоб все-таки більш динамічно і сучасно працював найвищий законодавчий орган. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Сергійовичу. Бойко Юрій Анатолійович, співголова депутатської фракції "Опозиційна платформа - За життя". БОЙКО Ю.А. Дякую. Шановний пане спікере, шановні присутні, на початку цієї сесії ми бачимо в порядку денному косметичні зміни в уряді: когось з міністрів звільняють, когось призначають. Я хочу привернути увагу всього зібрання до ситуації в економіці в цілому. Я думаю, що не секрет, що багато хто знає, що останні чотири місяці у нас промислове виробництво падає щомісячно. Цифри катастрофічні: мінус 5-6 відсотків падіння промислового виробництва кожен місяць. Це відповідним чином падіння на 1 відсоток ВВП. От я минулого тижня був в Харківській області. Це промисловий регіон, для якого промисловість має важливе значення, там багато підприємств. Від грудня 2018 року до грудня 2019-го падіння промислового виробництва, тільки почуйте, мінус 15 відсотків. А ці цифри що означають? Це робочі місця, це надходження в бюджет, які вже провалені по січню, і це економічна прірва, куди веде нас сьогоднішній абсолютно безпорадний уряд. Я приведу приклад відношення до реального сектору економіки. Це не гасла якісь, які можна вигукувати, і не якісь "красочные" презентації, яким грантоїди їх навчили, а, скажімо, відношення до вугільної галузі, яка є базовою для енергетичної безпеки країни. У нас сьогодні немає політики державної підтримки цієї галузі, а є політика державна знищення, тому що з 33 шахт запланували залишити 4 і збільшити закупівлю вугілля в Польщі, Росії, Сполучених Штатах Америки, а шахтарів звільнити з роботи. І сьогодні це планомірно втілюється в життя, тому що не оплачується зарплатня шахтарям, не надаються кошти на модернізацію шахт. Тобто йде планомірне знищення всієї галузі. Причому Прем’єр-міністр виглядає абсолютно щасливою людиною, декілька раз з ним спілкувався, це такий "принцип дилетанта", він просто не розуміє глибину проблем і не знає, що з цим робити. Натомість замість того, щоб займатись реальним сектором економіки, намагається протягнути через парламент так званий Трудовий кодекс, про що казали сьогодні вже на цьому зібранні. Це абсолютно свідоме перетворення працівників в рабів, тому що можливе звільнення за добу без роз'яснення причин і практично на законодавчому рівні закріплення 6-денного робочого тижня – це додатковий стимул для людей виїхати з країни й шукати собі роботу за кордоном, поруч з невеликою зарплатою це поштовх їх до того, щоб вони поїхали з країни. Тому наша позиція: цей безпорадний уряд повинен бути звільнений. Ми полегшили цю можливість для Верховної Ради і внесли пропозицію – Постанову Верховної Ради за номером 2770, якою прибираємо імунітет, якщо парламент проголосує, цього уряду, і він повинен бути відставлений, тому що кожен день його находження на роботі – це подальший крок до економічної прірви. Головне, на що я хотів привернути увагу сьогодні, це ситуація з військовим конфліктом на сході. Останнім часом ми бачимо збільшення інтенсифікації обстрілів, знову почали гинути люди. Ми не бачимо рішучих кроків з боку і діючого Президента, і парламенту стосовно мирного шляху врегулювання конфлікту. Якщо вже навіть не чуєте власних громадян, я маю на увазі правлячу монобільшість і діючого Президента, то, напевно, чіткий сигнал подав Держсекретар Сполучених Штатів, який закликав домовлятися з Російською Федерацією абсолютно відкрито на брифінгу, який проводився в стінах Адміністрації. Ми вважаємо, що потрібно проводити прямі переговори (ця наша позиція не змінилась з минулого парламенту), переговори з Російською Федерацією, з усіма сторонами конфлікту, включаючи непризнані республіки, заради миру і досягнення спокою в державі. Тому що ми абсолютно впевнені: жодного руху вперед не буде в країні, доки не буде припинений військовий конфлікт, припинена війна і повернення стабільності в країну. Дякую за увагу. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Юрій Анатолійович. Герасимов Артур Володимирович, співголова фракції "Європейська солідарність". ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці! Розпочинається третя сесія Верховної Ради України, а свавілля Державного (а, скоріше, антидержавного) бюро розслідувань продовжується. Призначення адвоката Януковича Бабікова на посаду першого заступника директора ДБР неприпустиме з огляду на його конфлікт інтересів у справах Майдану. Показово, що і конкурс, в якому начебто переміг Бабіков, мав усі ознаки бутафорного. До всіх демократичних сил парламенту звернулись родини Героїв Небесної Сотні з проханням передати звернення проти цього призначення до керівництва бюро, яке їх ігнорує. Однак народних депутатів спільно з родинами героїв не пропустили до ДБР, чим брутально порушили закони України та Конституцію. Для "особливо талановитих" (в лапках) юристів навіть існує дуже чітке тлумачення Конституційного Суду з цього приводу. Але, мабуть, як завжди, законів в команді Зеленського та в ДБР не читають. Такі дії ДБР – це черговий крок до перетворення України на тоталітарну державу. Вимагаємо викликати Ірину Венедіктову на засідання профільного комітету для пояснень: в ДБР не дочитали закон чи свідомо його порушували? Також вимагаємо від команди Зеленського не ігнорувати родини Героїв Небесної Сотні. Просимо вас, пане Голово, надати слово сьогодні на Погоджувальній раді мамі вбитого на Майдані Саші Плеханова пані Інні Плехановій. Вона сьогодні присутня у Верховній Раді. Після розголосу скандалу пан Бабіков зібрав брифінг, на якому цинічно брехав. І його брехню спростовують не тільки документи, але і заяви інших учасників судових засідань. В той же час спецназ ДБР, знявши з форми свої шеврони та прізвища (нагадаю, що саме в такому вигляді російська армія здійснювала агресію), серйозно травмував журналістку та учасницю Революції Гідності Тетяну Чорновол, яка прийшла поставити гострі запитання адвокату Януковича. Насправді, свавілля в ДБР почалося із втручання Офісу Зеленського в роботу бюро. Нещодавно автентичність голосу Труби підтвердили незалежні експерти з багаторічним досвідом роботи в Центрі криміналістичних досліджень Міністерства громадської безпеки в Канаді. Видається, що ДБР перетворилось на плацдарм антимайдану для наступу на досягнення Революції Гідності і її активних учасників. Тому пропонуємо включити до порядку денного проект Постанови 2649 про утворення ТСК із розслідування фактів незаконного втручання Офісу Президента в роботу правоохоронних органів. Наступне. Днями навіть на 100 відсотків свій прокурор пан Рябошапка визнав, що доказів проти підозрюваних у справі Шеремета недостатньо. Але українських патріотів, які стали жертвами політичного піару вищого керівництва держави, продовжують утримувати в СІЗО. Ми вимагаємо включити до порядку денного проект Постанови 2756 щодо запуску ТСК по справі Шеремета. Далі. Офіс Президента майже місяць намагається тримати в омані суспільство через таємний відпочинок Зеленського в Омані. У версію про робочий візит за власний рахунок вже не вірять навіть затяті прихильники гаранта. Тільки 12 відсотків українців повірили у версію Офісу Зеленського. Тому "Європейська солідарність" направила низку депутатських звернень до державних структур, щоб пролити світло на деталі цього таємного вояжу. Закликаємо Президента зізнатися суспільству, що ніякої робочої поїздки не було. Безкарна брехня дуже небезпечна, тому ми вимагаємо правди. Щодо ситуації на фронті. Зеленський в інтерв'ю подає недостовірну інформацію про покращення ситуації на Донбасі. За січень 2020 року Україна втратила в рази більше захисників, ніж за січень 2019-го. Замовчується і порушення режиму тиші на так званих ділянках розведення. На жаль, наші прогнози справджуються: російські окупаційні війська безперешкодно заходять на позиції, з яких відступила українська армія за наказом Зеленського. Ми пам'ятаємо, як ще восени він запевняв, що наші підрозділи повернуться на займані позиції в разі порушення режиму тиші з боку ворога. Однак це також виявилося неправдою. Також, я думаю, ніхто не забув про зарплати нинішніх міністрів та прокурорів, які вони собі намалювали. Епоха бідності для команди Зеленського точно закінчилася, але, на жаль, тільки для "слуг", а не для народу. З метою врегулювання цього питання "Європейська солідарність" запропонувала проект Закону 2750. І насамкінець. "Європейська солідарність" має суттєві зауваження до законів про медіа та про дезінформацію, які вводять жорстку цензуру в інформаційному просторі. Якщо монобільшості так хочеться запровадити цензуру, починайте з себе, бо Україну трясе від заяви одного зі "слуг", який запропонував літній жінці продати свою собаку, щоб заплатити за газ. "Приведу розумних людей" – ще одна з невиконаних обіцянок Зеленського перед виборами. Що ж, всі все бачать. Я пропоную вибачитися не цьому депутату, вибачитись має Володимир Зеленський, який привів цього "догсейлера" до Верховної Ради. Друзів не продають навіть за газ. І Зеленський повинен нести політичну відповідальність за такі пропозиції. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Артур Володимирович. На Погоджувальній раді, ви добре знаєте, ви не перше скликання народний депутат, не передбачені якісь додаткові виступи. На жаль, якщо ми беремо позицію, то лише у вас колеги притримувались тем, пов'язаних з роботою Верховної Ради, ви вирішили, що це буде політичний спіч, ви маєте на це право. Однак Регламент не передбачає можливість виступу будь-кого додатково на засіданні Погоджувальної ради, тому що ми, на жаль чи на щастя, зможемо перетворити це просто у виступи, а не робочу нараду, якою повинна бути, в принципі, Погоджувальна рада. ГЕРАСИМОВ А.В. (Без мікрофону) Пане Голово, можна?.. РАЗУМКОВ Д.О. Ви до мене звернулись, я відповідаю. Ви ж до мене звернулись з проханням, я відповідаю. Наступне питання - щодо парламентського контролю. У вас дійсно як у народного депутата є права і обов'язки, і дійсно парламент повинен здійснювати свої безпосередні функції. Якщо ваші права були порушені, ви, як і будь-який інший громадянин цієї держави, знаєте, як їх відстоювати. Якщо ви говорите про розслідування, мені, мабуть, як і всім в цій залі і в країні дійсно хотілося б, щоб розслідування справи Майдану було доведено до кінця і ми дійсно дізналися тих, хто винен персонально, а не так, як це дуже часто відбувається, за ті події, трагічні події, які відбувалися на Майдані, починаючи фактично з лютого місяця 2014 року. Однак так само я хотів би вам нагадати, що ви були членом тієї команди, яка 5 років відповідала безпосередньо за розслідування в тому числі. (Оплески) І я думаю, що треба було б спочатку, це було б теж коректно, розповісти, що було зроблено. І якщо зараз це неефективна робота, так само парламент, як і завжди, буде притримуватись позиції незалежної, позиції контролю і позиції захисту інтересів наших співгромадян. Дякую. ГЕРАСИМОВ А.В. (Без мікрофону) РАЗУМКОВ Д.О. Ви до мне звернулись, я відповів. Артуре Володимирович, давайте ми не будемо перетворювати… ГЕРАСИМОВ А.В. (Без мікрофону) …… І друге питання. Коли говорите про розслідування, вибачте, коли ваша команда призначає Бабікова, адвоката Януковича, до ДБР і закриває на це очі, це називається "антимайдан". Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Артуре Володимировичу, я тоді хотів би все ж таки, щоб ви наступного разу розповіли про результати, які були вашою командою зроблені. Переходимо далі. Юлія Володимирівна Тимошенко – голова фракції "Батьківщина". Дякую. ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, шановний Дмитре Олександровичу, я хочу, чесно кажучи, висловити здивування, коли ви вітаєте всіх нас, країну з початком нової сесії і ще ми якби-то пишаємося кількістю прийнятих законів. Завжди прийнято пишатися якістю прийнятих законів і наслідками, які вони країні приносять. Саме тому вітати країну сьогодні нема з чим. І я скажу дві причини фундаментальні, чому нема з чим. Перше - це те, що по всім економічним параметрам країна просто летить в прірву. Ви мусите це чесно визнати. Мало того, що падає промислове виробництво стрімко, а це не просто симптом, коли 5 місяців підряд іде фундаментальне падіння рівня виробництва, так у нас за січень місяць на 13,8 мільярда гривень недовиконана доходна частина бюджету державного. Я хочу вам сказати як людина, яка двічі була Прем'єр-міністром, коли ситуація така, треба негайно скликати Раду національної безпеки і оборони і розбиратися в причинах, чому на рівному місці у нас сьогодні летить економіка. І ще одна річ, яку важливо було б долучити до засідання РНБО. Ви знаєте, що країну продовжують тягнути в боргову яму. Облігації внутрішньої державної позики майже в 3 рази збільшилися за обсягом. І ті відсотки, які складні отримують на ці ОВГЗ, облігації, вони зашкалюють за всі розумні межі. Не тільки розмір ставки, а коливання гривні на момент купівлі і продажу ОВГЗ. Так само залишається фінансова піраміда в Національному банку (депозитні сертифікати), яка просто розгортається, висмоктуючи з економіки всі гроші. Ну, це тактичні речі, які вже є наслідками вашої стратегії. Але є й інші тривожні події. Сьогодні в Україні почався процес масштабної передачі ресурсів, які належать народові України, практично глобальним гравцям. Два порти – Херсонський, Миколаївський – ну, практично за безцінь вже віддані. Приїхала до Львова, мене зустрічає у Львові керівництво і профспілки Львівського аеропорту, успішного, прекрасного. Його здають в концесію. Прибутковий, з нормальними заробітними платами, зростанням кількості пасажирів, здають в концесію знову іноземним компаніям. Питання: чому? Земля. Зараз ми знову запланували на сесію декілька законів, які полегшують, по суті, передачу українських ресурсів сьогодні іноземним глобальним гравцям. Тому я просила би, щоб ми зараз подумали і негайно скликали керівників фракцій разом з керівництвом парламенту, з урядом, нам треба піднімати це питання. Якщо ще рік у вас попрацює турборежим, українці залишаться, по суті, без будь-яких ресурсів. Трудовий кодекс. Ви що смієтеся? 38 міжнародних конвенцій скасовується, 8-годинний робочий скасовується – заслуга всього світу, дводенний вихідний день скасовується на тиждень, відпустки не робляться офіційними. Мені здається, що хтось просто "мозок виїв" сьогоднішній владі. І тому ми вимагаємо негайно скликання просто наради голів фракцій для того, щоб розібратися, куди котиться країна. Ви просто тут жартуєте, вітаєте нас з чимось. Я вже не хочу говорити про тарифи. Тарифи. Звітує уряд Президенту про зниження тарифів. А Президенту неважко підняти статистику Держкомстату і подивитися, що на фоні реляції уряду про зниження тарифів, у нас на 8 відсотків по Держкомстату тарифи зросли. Кого ви дурите? І те, що "слуга народу" виступив з пропозицією продати людям собак і заплатити комунальні послуги, так наша фракція вимагає, щоб ви, користуючись своєю владою, разом з Зеленським, зняли депутатські повноваження з цієї людини і позбавили його мандата, тому що це не просто заява продати собаку і заплатити комунальні тарифи, це філософія ваша сьогодні. І носіїв цих філософій треба позбавляти влади. Я також хотіла би сказати про заробітні плати і зростання заробітних плат чиновників. Це ще одна причина негайно зібратися лідерам фракцій. Ми внесли законопроект 2798. Негайно обмежте цю вакханалію! Ви обіцяли закінчення епохи жадібності, а в підсумку ви у людей забираєте останнє і розподіляєте між чиновниками. Припиніть це! Тому ми вимагаємо негайного скликання позачергової серйозної наради лідерів фракцій з урядом і бажано з Президентом. РАЗУМКОВ Д.О. Я не заперечую. Я пропоную сьогодні на 9-у годину вечора. Можемо зібратися о 9-й годині вечора, тому що до цього часу графік розписаний, я думаю, у всіх. Якщо немає заперечень, о 9-й запрошую до себе голів фракцій, співголів фракцій. ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Ввечері? РАЗУМКОВ Д.О. Так, сьогодні. І з аналогічною пропозицією звертаюся до представників Кабінету Міністрів. На 21-у. Я прошу тоді дізнатися, чи буде можливість у Прем'єр-міністра. Якщо немає нарад сьогодні ввечері, то... ТИМОШЕНКО Ю.В. (Без мікрофону) А зміст є тільки разом з Прем'єр-міністром. РАЗУМКОВ Д.О. Але це робоча нарада, шановні колеги. Давайте про це тоді одразу договоримося, що ми проводимо робочу нараду в моєму кабінеті, без піар-складової. Треба поговорити – ми готові. Я думаю, що це правильна позиція. Домовились. Олена Олексіївна, будь ласка. Дякую. Железняк Ярослав Іванович. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, доброго дня! Я трошки зміню хід свого виступу. Хочу прокоментувати цю ситуацію з родинами Небесної Сотні. Напевно, найгірше, що ми можемо робити, це робити політичний піар, а не вирішувати цю ситуацію. А вона є, вона складна. Тому як пропозиція і заклик: завтра о 12:15 ми запрошуємо до нашої будівлі родини Небесної Сотні. Вони будуть робити брифінг. Ми запрошуємо всіх без виключення, приходьте, поспілкуйтесь. Там є проблеми, є проблеми з їх справами, і, напевно, ми повинні їх вирішувати, а не перекликатися на тих речах. Я думаю, що у нас є спільна думка і спільне бажання вирішити ці проблеми. По-друге. Раз ми говоримо про Небесну Сотню, то, напевно, повинні згадати і про річницю Майдану. Пане Голово парламенту, у нас є постанова 2739 щодо визнання шостої річниці Майдану, визнання це історичною подією. Вона готова, вона підписана більшістю керівників парламентських фракцій. В середу буде комітет, і ми просимо відразу після комітету в четвер, в п'ятницю винести цю постанову вже на голосування. Ще раз повторюся, її підписали практично всі керівники фракцій. Я думаю, що це буде правильний крок, якщо ми відзначимо своїм голосуванням в парламенті шосту річницю Революції Гідності. Щодо ситуації з ДБР. Насправді є проблема і є обурення в тому числі і щодо справ Майдану, і щодо конкурсу. Ми як парламент повинні зараз розпочати відбір комісії. Я хочу наголосити на тому, що партія "Голос" буде пропонувати від себе кандидата – це адвокатку сімей Небесної Сотні Євгенію Закревську. І ми закликаємо, особливо фракцію більшості, до того, щоб все ж таки не надавали своїх кандидатів - депутатів від "Слуга народу", тому що це як мінімум протирічить Закону про запобігання корупції, це прямий конфлікт інтересів, якщо вони будуть приймати участь у цьому конкурсі. Я впевнений, що ви, як і ми, зможете знайти достойних людей в цій країні, які зможуть приймати участь у цій конкурсній комісії. Не можу не прокоментувати ситуацію в ПАРЄ. Ми в черговий раз отримали доказ того, що Україна повинна бути сильною, повинна бути послідовною в своїй міжнародній позиції. І, на жаль, наш ворог, країна-агресор, використовує всі наявні ресурси і можливості для того, щоб, в тому числі і граючись на певних слабкостях наших європейських колег, зробити позицію України слабшою. Щодня збільшується у нас кількість загиблих, уже 12 людей загинуло на фронті, щомісяця у нас збільшується вплив Російської Федерації. Тому ми просто зобов'язані як країна збільшувати і ресурси, і підтримку нашим міжнародним делегаціям, нашим дипломатичним зусиллям, для того щоб Україна була сильніша і на майданчиках ПАРЄ, і на майданчиках НАТО, і на майданчиках ОБСЄ, й інших міжнародних майданчиках. Також ще раз нагадуємо про постанову 2510, яка чисто технічно не була включена в порядок денний ще другої сесії, а у нас вже розпочинається третя, ми сподіваємося, що першого тижня це буде виправлено, щодо звернення до Інтерполу про зловживання Російською Федерацією і тиску на Україну через механізм Інтерполу. 2510. Вона готова, чисто технічно не встигли ми її розглянути на минулій сесії. Я дуже прошу вас, пане Голово, поставити на цей тиждень в порядок денний цю важливу постанову, тому що, на жаль, у нас використовують Інтерпол зараз наші вороги проти патріотів України. І останнє, теж про правоохоронні органи. Як пам'ятаєте, ми закінчили другу сесію тим, що, на жаль, був відкинутий законопроект про Бюро фінансових розслідувань. Є обіцянка, що Президент внесе якомога швидше новий текст. Ми дуже сподіваємося, що ця обіцянка, як і обіцянка позбавити нарешті ведення економічної злочинності Службу безпеки України, вона буде виконана. Для розуміння: 80 відсотків справ, які були відкриті по цій статті, навіть не були доведені до кінця і були закриті. Тобто, ну, це зловживання бізнесу. Я впевнений, що є всі можливості для того, щоб цей парламент якомога швидше виконав і нашу обіцянку, і обіцянку пана Президента, і бажання бізнесу, і все-таки прийняв нарешті закон, який робить Службу безпеки службою, яка займається захистом країни, а бізнес буде контролювати новий чесний аналітичний орган. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Батенко Тарас Іванович, депутатська група "За майбутнє". БАТЕНКО Т.І. Доброго дня, шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги, друзі! Насамперед я хочу звернути увагу на те, що наші українські громадяни, люди чекають від українського парламенту полегшення життя і збільшення доходів в своїй кишені. І вони не можуть жити за мемами, які сьогодні поширюються на предмет "продай свою собаку". Ми привикли жити за гумором, але, очевидно, з таким гумором далеко люди не протягнуть. Тому ми підтримуємо ідею "години запитань до Уряду" на предмет того, які платіжки за газ сьогодні отримують громадяни, я підтримую пана Олександра Корнієнка. Але разом з тим у силу того, що Прем’єр-міністр України проігнорував парламент під час своєї так званої фейкової відставки, прийшовши, пішовши і не відповівши на питання на предмет "диких" зарплат топ-чиновників державних підприємств України і багатьох урядовців, ми вимагаємо присутності Прем’єр-міністра України в п'ятницю на "годині Уряду" і відповіді на ці питання, на які він мав відповісти попереднього пленарного тижня. Цього тижня, як ми знаємо, буде черговий пакет змін до Конституції України попри деякі негативні висновки Конституційного Суду України. Зокрема зміни до Конституції стосовно дострокового припинення повноважень народних депутатів України. На це є негативні висновки Конституційного Суду України. Чи варто нам, шановні друзі, прописувати пропорційну систему виборів в законопроект 1017 без слова "відкриті" зокрема, чисто пропорційна система, у Конституцію? Ми ж не розуміємо, чи пропорційна система виборів є найкраща в світі. Взагалі немає доведеного, я можу адресувати це будь-якому політологу і політику, що в світі немає найкращої виборчої системи. Будь-яка система може бути найкращою в той чи інший історичний період тої чи іншої політичної системи в тій чи іншій державі. Тому це безглуздо прописувати слово "пропорційна", тим більше без слова "виборча" в Конституцію України і звужувати можливості права Верховної Ради України. Тим більше, зменшення кількості депутатів до 300. Ми нарешті провели електронне дослідження, скільки нас є. 37 мільйонів. Але навіть кількість виборців сьогодні не відповідатиме кількості мандатів. Це буде менша кількість депутатів відповідно до кількості виборців, які будуть представляти, ніж є у Польщі сьогодні, у Франції, Німеччині, Чехії і так далі. Куди ми йдемо, шановні друзі? Чому ми звужуємо демократію сьогодні змінами до Конституції? Призначення незалежних регуляторних органів Президентом. Конституційний Суд сьогодні вказав, що це порушення балансу розподілу влад у країні, нагадавши на усім, народним депутатам України, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці ще і ніхто Конституцію в нас у цій частині не міняв. Так само зміни до Виборчого кодексу. Ми ще не знаємо, ми ще не пробували на зуб цей Виборчий кодекс, але ми вже знаємо, що там закрита пропорційна система, і ми вже хочемо його міняти, Виборчий кодекс, не тільки з точки зору техніки, але й смислу і тіла цього закону, який ми вже прийняли. Давайте, хай він запрацює. Давайте ми побачимо, наскільки він робочий, а потім вже будемо думати, наскільки робоча в нас пропорційна виборча система. Ще один момент, який говорить про звуження демократичних принципів, це цей законопроект, який був внесений на розгляд суспільства, який стосується роботи засобів масової інформації, зачистки інформаційного простору та обмеження будь-якої несанкціонованої діяльності з точки зору Міністерства культури. Як вбачається, цей законопроект не має нічого спільного із захистом національних інтересів України і є неприхованою спробою зачистити інформаційний простір України від незручних журналістів та незручних запитань. Друзі, ми не тою дорогою йдемо сьогодні в умовах війни. Прикриваючись війною, ми звужуємо реальні свободу слова і демократію у країні. Це погано аукнеться для держави з перехідною економікою і перехідною системою правління. При тому для боротьби з дезінформацією у влади і зараз є всі необхідні ресурси: це і Служба безпеки України, і органи прокуратури, і Рада національної безпеки і оборони, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення. Користайтеся цими можливостями, не треба це унормовувати окремим законом репресивним, який фактично встановлює інквізицію для органів масової інформації. Ще один момент, на що я наголосив, - це все-таки подальші спроби протягнути через сесійний зал зміни до Регламенту роботи Верховної Ради України. Ми теж виступаємо проти цього, тому що за таким принципом такий резонансний законопроект, як відкриття ринку землі, якщо б такий Регламент був прийнятий, можна було б розглядати в Раді за 10-20 хвилин, незважаючи на його суспільну вагу і надзвичайно велику кількість поправок, поданих представниками без винятку всіх фракцій і груп. Тому я вважаю, що ми повинні працювати більш консолідовано і зважати на ті ризики, які сьогодні є перед суспільством, а не займатися звуженням демократичних принципів в країні. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Тарас Іванович. Кулініч Олег Іванович, депутатська група "Довіра". КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги. Завтра розпочинається нова сесія парламенту, і в українського суспільства є величезні очікування від результатів її роботи. Перш за все, людей хвилюють ті проблеми, які можуть реально покращити рівень їхнього життя, тобто прийняття тих законопроектів, які зможуть дійсно покращити рівень життя українських людей. Це рівень заробітних плат, це можливість сплачувати за комунальні послуги, це пенсійне забезпечення, тобто це надзвичайно актуальні питання, які сьогодні турбують суспільство. Зрозуміло, що відповідь на ці всі питання – це ефективно працююча економіка держави, це робочі місця, це зайнятість населення, це сплачені податки, це наповнення бюджетів всіх рівнів. Що ж ми маємо на сьогодні? Згідно останніх даних Кабінету Міністрів чисельність населення України на 1 грудня 2019 року, без врахування мешканців окупованих територій, склала 37 мільйонів громадян. Згідно з різними експертними оцінками щонайменше 5 мільйонів українців перебувають на заробітках в інших державах. А ці 5 мільйонів населення – це найбільш активне населення нашої держави. Вони могли б працювати тут, створювати робочі місця, сплачувати податки, наповнювати бюджет і розвивати економіку нашої держави, зрозуміло, якби у них була така альтернатива. Люди виїздять за кордон в пошуках можливості дійсно заробити якісь кошти, для того щоб прогодувати сім'ю, тому що, на жаль, у нас такої можливості для них немає. Чому це відбувається? За останні місяці спад промислового виробництва – це постійна тенденція, про це вже говорили сьогодні колеги. В останні місяці вона найбільше загострилась. Згідно даних Державної служби статистики падіння промислового виробництва, наприклад в жовтні, склала 5 відсотків, в листопаді – 7,5 відсотка і у грудні місяці – майже 8 відсотків. Це стосується практично всіх сфер економічної діяльності. А по деяким з них взагалі цифри катастрофічні – це 80 відсотків і більше. В містах закриваються великі промислові підприємства, які є бюджетоутворюючими. Це негативно впливає як на людей, так і на економіку держави в цілому. Зрозуміло, що ця проблема тягнеться роками, але, так чи інакше, її треба вирішувати і треба вирішувати діючому уряду. З втратою значної кількості працездатного населення, яке виїхало за кордон, склалася така ситуація, що майже кожен третій українець у нас – пенсіонер. А 70 відсотків всіх пенсіонерів України отримують пенсію меншу за реальний прожитковий мінімум, який на сьогодні – 3 тисячі 200 гривень. При рівні інфляції за останні 5 років в 260 відсотків пенсія була проіндексована лише в 1,7 рази. Тобто вона не була проіндексована згідно чинного законодавства, якщо брати такий рівень інфляції. Проблема системна, але знову ж таки її треба вирішувати. І тому, коли діючий міністр уряду говорить, що їй складно утримувати сім'ю на 36 тисяч гривень, то у пенсіонерів виникає конкретне запитання: а як їм прожити на 2 тисячі гривень, як їм сплатити за комунальні послуги, яким чином? Але треба бути чесними: в Україні ніколи не буде достойних пенсій, поки не буде працювати економіка, поки не буде достойних заробітних плат, поки не буде наповнюватися бюджет. Тому, звичайно, це проблема, яку треба вирішувати. І пріоритет якраз треба робити на український бізнес і на українського товаровиробника. Тому, коли ми запрошуємо закордонних інвесторів сюди, в державу, нам треба подивитися на своїх. Треба такі створити для них умови, щоб дійсно ми були конкурентними на зовнішніх ринках. І обов'язково треба робити все, щоб виводити нашу економіку з тіні, щоб для бізнесу працювати "вчорну" було просто невигідно. Тому, враховуючи цю ситуацію, цю складну ситуацію, ми як депутатська група "Довіра" наполягаємо в п'ятницю заслухати економічний блок уряду, для того щоб дати бізнесу чіткий сигнал, куди ми рухаємось і в якому напрямку і чи є взагалі в уряді якась конкретна економічна така бізнес-стратегія. Тому що і сплата комунальних послуг, і заробітні плати – все це залежить від розвитку економіки нашої держави, це все пов'язані речі. Тому ми наполягаємо, щоб у п'ятницю ми заслухали економічний блок уряду і зрозуміли, куди ми рухаємось і які наші перспективи. До речі, ми з колегами по групі напрацювали пакет законопроектів, які якраз стосуються створення справедливої бізнес-моделі в державі. І декілька слів щодо порядку нашої роботи. Ми наполягаємо на включенні і розгляді найближчим часом законопроектів 2645-1, 2665, 2824, відповідно 2827. Вони якраз направлені на вирішення тих проблем, які я озвучив вище. Також, пане спікер, ми підготували на ваше ім'я звернення від групи "Довіра", яке стосується роботи наших депутатів в комітетах Верховної Ради відповідно до статті 81 Регламенту. Тому ми просили б вас розглянути і найближчим часом винести це питання на розгляд в сесійну залу. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Олег Іванович, перше питання: кого саме з економічного блоку ви мали на увазі? Міністра економіки? Милованова. Друге питання. Надійшло звернення. Я хотів би нагадати, що у нас була прийнята Постанова щодо роботи в комітетах та персонального складу комітетів. Однак це питання буде розглядати не Голова Верховної Ради, а регламентний комітет. Дякую. Переходимо до позиції Представника Президента України у Верховній Раді України. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Я буквально коротко. Президент України просить на цьому тижні розглянути включений до попереднього плану роботи розкладу Верховної Ради на цей тиждень законопроект про "ворів в законі", для того щоб вирішити це питання для України в першу чергу. Друге – це зміни до Закону про громадянство, який, підкреслюю, напрацьовувався разом зі Світовим Конгресом Українців, з дипломатичними установами й іншими, з залученням іноземних українців. Далі. Зміни до Конституції, які стосуються скорочення Верховної Ради до 300 народних депутатів. А також просить додатково звернути увагу і включити до порядку денного ратифікацію Другого протоколу про захист культурною спадщини на окупованих територіях, а також зміни до Закону України "Про національну безпеку", які стосуються тільки зміни дати в одній із ста статей. А в цілому підтримує запропонований проект розкладу засідань Верховної Ради України. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. ТИМОШЕНКО Ю.В. Можна коротке запитання? РАЗУМКОВ Д.О. Юліє Володимирівно, у нас мало часу. Шуляк Олена Олексіївна – Постійний представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України. ШУЛЯК О.О. Доброго дня, шановний Голово, шановні колеги! (Шум у залі) Можна я почну? Вибачте. Хочу зосередити вашу увагу на низці законопроектів, які будуть розглядатися на цьому тижні, але мають значний вплив саме на бюджет України. Ці законопроекти є важливими і правильними по своїй суті, але повинні ухвалюватися виключно в збалансованому вигляді і не нести в собі видатків, які не передбачені в бюджеті, або не зменшувати доходи, які вже передбачені в ухваленому бюджеті. Так я прошу звернути увагу на законопроекти 2083-д та 2343, які сумарно принесуть додаткових видатків у розмірі 148 мільярдів гривень, які не заплановані в бюджеті. До речі, висновки Мінфіну до них надані, можна з ними ознайомитись. Також звертаю увагу, що по законопроектах 2166, 2255, 2379, 2075 і 2576, вони також мають впливи на бюджети, однак їх розробниками не було надано жодних фінансово-економічних розрахунків. Також прохання саме по цим законопроектам: до ухвалення доопрацювати їх так, щоб влив на бюджети був нейтральним. Також прохання звернути увагу на законопроект, який стосується державного регулювання діяльності щодо організації азартних ігор. В жовтні Кабмін подавав законопроект 2285, і в цьому варіанті було передбачено надходження до бюджетів різних рівнів 9 мільярдів гривень, і з них 4 мільярди були вже враховані в спеціальному фонді в ухваленому бюджеті на цілі медицини та освіти. І тому дуже важливо, щоб альтернативні версії законопроектів, які будуть розглядатися та ухвалюватись на цьому тижні, також були б такими же з точки зору надходжень до потенційних бюджетів. Також додатково просимо прискорити розв'язання ситуації з законопроектом 1049 та розблокувати створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Олена Олексіївна, ще інформація щодо можливості Прем'єра сьогодні бути на нараді. ШУЛЯК О.О. Зараз немає. Як тільки буде, я зразу скажу. РАЗУМКОВ Д.О. Добре. Бажаючі виступити з голів комітетів. Красносільська Анастасія Олегівна. КРАСНОСІЛЬСЬКА А.О. Доброго дня, шановні колеги! Комітет з питань антикорупційної політики дуже просить в четвер або в п'ятницю знайти час для кадрового питання, а саме визначити кандидатів від Верховної Ради для комісії для обрання нового голови Агентства з питань управління активами, отриманими корупційним шляхом. Інформую, що комітет оголосив відкритий конкурс для визначення цих номінантів, в цю середу на засіданні планує провести відкриті співбесіди з кандидатами, обрати кандидатів за виключно професійним принципом. І проситиме тоді й Верховну Раду також визначитися із цими кандидатами, для того щоб ми мали можливість сформувати якісну агенцію, яка займатиметься не рейдерством, а яка допомагатиме знаходити вкрадені активи і отримувати від них прибуток в бюджет України. Дякую дуже. РАЗУМКОВ Д.О. Ткаченко Олександр Владиславович. ТКАЧЕНКО О.В. Добрий день, колеги. Хотів би одразу зробити зауваження з приводу законів про медіа та дезінформацію. По-перше, це два різних закони. Один Закон про медіа вже пройшов комітет і поданий до Верховної Ради, інший Закон про дезінформацію від Міністерства культури, молоді та спорту лише розглядається і обговорюється як проект. Але у мене складається враження, що дехто хоче свідомо плутати ці проекти, тому що в Законі про медіа мова в тому числі іде про прозору власність всіх медіа, включаючи онлайн. Якщо це комусь не подобається, потрібно говорити прямим способом. Стосовно Закону про дезінформацію у комітету своя точка зору, ми найближчим часом оприлюднимо. А щодо законів, у нас подані на цю сесію, на цей тиждень два закони – про доступ до публічної інформації (2228) і Закон про суспільне телебачення і радіомовлення (2576). Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Наталуха Дмитро Андрійович. НАТАЛУХА Д.А. Шановні колеги, шановний пане Голово! Дякую. Два слова буквально з приводу ситуації з промисловою політикою. Проблема, справді, є, проблему потрібно локалізувати. Я хотів би запросити керівництво Верховної Ради долучитися до дискусії стосовно необхідності введення окремого Міністерства з промислової політики. Принаймні ця дискусія уже була розпочата в межах комітету. Дякую, колеги. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Радуцький Михайло Борисович. РАДУЦЬКИЙ М.Б. Шановні колеги, якщо цікаво, можу доповісти по ситуації з коронавіросом, бо шановний пан Голова згадував про це, і що робиться в країні на сьогоднішній день. Якщо це цікаво, це дуже коротко. На сьогоднішній день в світі зареєстровано 17 тисяч 389 підтверджених лабораторно випадків нової коронавірусної інфекції, в тому числі 362 смертельних. З них один загинув у Філіппінах - це вперше за межами Китаю. На сьогоднішній день 2 лютого оперативний штаб МОЗ провів чергове засідання, на якому було обговорено та схвалено проект Розпорядження Кабінету Міністрів про заходи запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої цим вірусом, та проект Національного плану протиепідемічних заходів реагування на поширення випадків інфекційних хвороб, спричинених новим коронавірусом. Зазначені документи МОЗом скеровано до Кабінету Міністрів, і Кабінет Міністрів сьогодні має видати вже постанову саме з цього приводу. 2 лютого в Київ прибув ще один літак з міста Санья, Китай. Це місто не є зоною враження вірусом. Там прибуло 128 пасажирів та 21 член екіпажу. За результатами скрінінгу підвищеної температури тіла у пасажирів та членів екіпажу не виявлено. Усі пасажири заповнили анкети, тому на сьогоднішній день ми маємо чіткі координати, і в разі, якщо щось, не дай Боже, буде відбуватись, ми знаємо як… Також повністю в країні підготовлені всі ліжко-місця, не дай Боже, якщо загостриться ситуація, і вивчена потреба всіх управлінь охорони здоров'я на місцях для того, щоб Кабінет Міністрів разом з РНБО зміг в найкоротші терміни докупити, якщо нам щось буде не вистачати. Місця закупівель визначено. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна. КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дуже дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Щодо проекту Закону про ратифікацію (реєстраційний номер 0028), то я хотіла би вчергове попросити не включати до порядку денного ті законопроекти, які не були подані комітетом. За результатами нашого попереднього опрацювання ми можемо говорити вже про те, що його внесено з порушенням процедури, а тому він буде потребувати додаткового опрацювання. Тому, будь ласка, на наступний тиждень, не на цей. Щодо законопроектів, що стосуються внесення змін до Конституції України, то рішенням нашого комітету була пропозиція з огляду на те, що положення проектів законів стосуються демократичних принципів, верховенства права, взагалі функціонування демократії, було рішення нашого комітету про спрямування цих законопроектів до Венеційської комісії щодо отримання висновків на відповідність зазначених проектів законів європейським стандартам і підходам. Я хотіла би попросити керівництво парламенту поінформувати нас, чи такі звернення були зроблені і яка їхня доля, які результати. Також хотіла би звернути увагу на те, щоби до порядку денного засідань не вносилися законопроекти, які були щойно зареєстровані, оскільки в такому випадки ми не маємо можливості ухвалити і розглянути їх на засіданні комітету і винести свої пропозиції щодо відповідності чи невідповідності праву ЄС або Угоді про асоціацію. Це зокрема стосується і того законопроекту, про який говорила представниця уряду. Мене дивує, що уряд цікавить виключно питання наповнення бюджету і зовсім не турбує те, що в тому законопроекті про азартні ігри 2285-д не врахована Директива Європейського Союзу щодо протидії відмиванню коштів. І ми в результаті можемо з вами опинитися в дуже серйозній ситуації, якщо не будемо отримувати висновки і враховувати висновки Комітету. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Завітневич Олександр Михайлович. ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Дякую. Шановний Голово, шановні колеги! У комітету є єдине прохання: це не включати до розгляду пленарних засідань з 4 по 7 лютого для розгляду у другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", це реєстраційний номер 2343. РАЗУМКОВ Д.О. Не включати? ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Не включати. Ми не подавали, він ще не готовий. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Бабак Сергій Віталійович. Ні? Костін Андрій Євгенович. КОСТІН А.Є. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Щодо плану законопроектної роботи, щодо якого вже доповідали і Голова, і Перший заступник Голови Верховної Ради, хотів в першу чергу подякувати всім комітетам, тому що комітети відпрацювали, надали свої пропозиції. Хотів би також подякувати такому нашому допоміжному дорадчому органу, як Інститут законодавства Верховної Ради, тому що вони провели велику роботу щодо зведення, узагальнення цих законопроектів. Ми вперше це робимо відповідно до нової статті Регламенту 19 прим. І будемо пропонувати ухвалити план законопроектної роботи, який складається з двох частин – основної та додаткової. І до основної частини, як вже було сказано, будемо пропонувати так звані первинні нормативні акти, тобто це закони, які регулюють питання, які ще не врегульовані законом, або закони, які докорінно міняють врегулювання, тобто прийняття законів в новій редакції, та кодифікацію. Тому що ми вважаємо, що кодифікація також є важливою частиною, складовою діяльності парламенту, для того щоб законодавство не було розпорошено по різних законах, щоб це для наших громадян і для бізнесу було більш корисне. Ми ще отримали останні пропозиції тільки у п'ятницю. Тому я думаю, що за день-два ми все опрацюємо і вже Голові Верховної Ради надамо пропозиції щодо плану законопроектної роботи. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Кальченко Сергій Віталійович. КАЛЬЧЕНКО С.В. Дякую, Дмитро Олександрович. За тим проектом розкладу засідань на цей тиждень, на 5 лютого, на середу, два проекти постанов 0901-П і 1210-П. Це обидва проекти постанов про скасування рішень парламенту. Ці проекти надійшли до комітету вже фактично в міжсесійний період, вони на комітеті ще не розглядались. Ми їх плануємо розглянути в середу, тому прохання пересунути ці питання на четвер бодай. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Добре. Дякую. Третьякова Олена Миколаївна. ТРЕТЬЯКОВА О.М. Шановний пане Голово, шановні колеги! Щодо законів про працю хочу повідомити, що їх знаходиться наразі 5 в роботі комітету. Вони включені всі до порядку денного нашої сесії цієї, третьої. Створена робоча група в комітеті, яка почне працювати з 4 лютого. І до цих робочих груп запрошені ті фракції, які не мають представництва в Комітеті соціальної політики, зокрема від "ЄС" і від "Голосу". Запрошую також від фракції "За майбутнє", у якої немає представництва, попрацювати в робочих групах щодо Закону про працю з метою збільшення частки заробітної плати у виробленій продукції і з метою зменшення незадекларованої праці. Щодо пенсійного забезпечення, сьогодні зачіпали це питання, теж повідомляю, що Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів опрацьовує наразі внесені два законопроекти щодо другої пенсії для українця. Щодо нашої інформації, щонайменше готується на внесення ще два. Водночас хочу повідомити, що 23 січня Конституційний Суд України зробив черговий висновок щодо пенсійного забезпечення та поновлення пенсії за вислугу років в тому числі. І хочу зауважити, що рішення Конституційного Суду має пряму дію, тому нема потреби готувати додаткові законопроекти, яких багато в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, на розшарування і роз'яснення, що робить КСУ. Водночас КСУ не вказує джерело фінансування таких пенсій. І третє. Прошу законопроект 2365, він готовий до розгляду на пленарних засіданнях, включити до порядку денного, тому що з'явився висновок ГНЕУ, і ми на тому тижні відповідного листа направили до Апарату. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Гетманцев Данило Олександрович. ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Я хотів говорити про трошки інше, але почну з подяки нашій опозиції за досить таку жваву і послідовну критику партії влади, за те, що іноді там навіть, де її нема, прогнозується катастрофа та зрада. Звертається увага на ті моменти в роботі, де, можливо, дійсно, є помилки чи, можливо, дійсно, не вистачило часу для вчинення дій, але не звертається увага на ті позитиви, які є. Нам прогнозували протягом 2019 року дефолт (та ж сама опозиція). Але 2019 рік - це перший рік, коли ми за шість років не взяли гроші в МВФ. Прогнозували інфляцію, але в грудні у нас найнижча інфляція за останні 5 років. Зростання заробітної плати в доларі до рівня 2013 року, середньої. Зростання середньої пенсії. І, звичайно, зменшення тарифів. Тобто владою приймається низка заходів, які спрямовані на системні зміни до законодавства. Я можу говорити за наш комітет. 26 якісних законів були прийняті в цілому Верховною Радою після нашої підготовки і змінено законодавство у цілих галузях публічних фінансів. Я мову маю зараз про податкове законодавство, про митне законодавство. Якщо говорити про митне законодавство і про те, про що я, власне, і хотів говорити, ми в цій сфері прийняли закони про спільний митний транзит, про авторизованого оператора, внесли зміни в Закон 2318-1 до митного законодавства, системні. І нам залишився фактично один законопроект, який я прошу включити до порядку денного, – це 2482, закон, який внесений Кабінетом Міністрів, Закон про Митний тариф, який полягає в приведенні нашого Митного тарифу у відповідність до гармонізованої системи 2017 року (на сьогодні він приведений у відповідність до гармонізованої системи 2012 року), що знову ж таки полегшить митне оформлення, полегшить статистику, а також зменшить витрати, які необхідні підприємцям для митного оформлення. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Данило Олександрович. Кіра Олександрівна, ви не будете? Юрій Григорович Кісєль. КІСЄЛЬ Ю.Г. Дякую, пане Голово. Доброго дня, шановні колеги. У проекті порядку денного передбачений розгляд проекту Закону України про внутрішній водний транспорт, який був узгоджений всіма фракціями (реєстраційний номер 1182-1) доопрацьований від 17.01 2020 року. Враховуючи, що зазначений законопроект не пройшов наукову експертизу, експертизу щодо впливу його на показники бюджету та оцінку відповідності міжнародним правовим зобов'язанням України, прошу не включати на цій неділі і перенести цей закон на наступну недільну сесію. РАЗУМКОВ Д.О. На наступний місяць чи на наступний пленарний… КІСЄЛЬ Ю.Г. На наступний пленарний тиждень, вибачаюсь. Що? ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Номер ще раз. РАЗУМКОВ Д.О. 1082. КІСЄЛЬ Ю.Г. Номер 1182-1 доопрацьований, від 17.01.2020. РАЗУМКОВ Д.О. Це водний транспорт? КІСЄЛЬ Ю.Г. Це водний транспорт, да. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Нестор Іванович Шуфрич. ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, не можу не поділитися з вами стурбованістю, яка є сьогодні в суспільстві з приводу ініціювання законів про медіа, також Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації. Відповідні законодавчі ініціативи отримали нищівну критику як всередині України, так і за її межами. В першу чергу, безумовно, ми орієнтуємося на реагування і несприйняття цих законопроектів нашими суспільними організаціями і в першу чергу Національною спілкою журналістів України. Також не можу не відмітити, що відповідна реакція вже поступила і з багатьох європейських структур, в тому числі і з ПАРЄ, і з Європарламенту, а також з ОБСЄ. Є відповідна реакція також і Офісу Організації Об'єднаних Націй в Україні. Всі відзначають, що ці закони є такими, які звужують права наших громадян, впливають на основне фундаментальне право наших громадян щодо отримання інформації і її подачі, що являється головним принципом демократичного суспільства і демократичної держави, якщо ми саме таку хочемо відстоювати і будувати в нашій країні. Тому дискусію, обговорення цих законопроектів необхідно проводити за межами парламенту перед тим, як в такий нам знайомий турборежим приймати закони, які потім будуть мати негативні наслідки як всередині України, так, безумовно, вплинуть на міжнародний імідж України в цілому. Дякую за увагу. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Нестор Іванович. Денис Анатолійович Монастирський. МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановний головуючий, шановні члени Погоджувальної ради, прошу включити до порядку денного цього пленарного тижня законопроект № 2689 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права на четвер або п'ятницю. Це перше читання. Щодо нього є звернення цілого ряду громадських організацій, от підписані, а також уряд включив його до парламентсько-урядової Дорожньої карти євроінтеграційних законопроектів. Тому, якщо була б можливість, прошу його включити. Також до порядку денного сесії, третьої сесії Верховної Ради, прошу включити законопроекти 2113 і 2113-1, оскільки в Конституційному Суді розпочато нещодавно слухання справи щодо конституційності положень статті 375 Кримінального кодексу України. А також буквально тиждень тому надійшов ряд законопроектів, які не були рекомендовані комітетом, але просимо їх включити в порядок денний третьої сесії на цьому тижні, третьої сесії. Номери: 2740, 2741, 2759, 2784, 2787 і 2809. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Тобто включити в порядок денний сесії, однак не включати на цьому тижні. МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Так. Тому що вони ще не опрацьовані. РАЗУМКОВ Д.О. Добре. Лубінець Дмитро Валерійович. ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановний головуючий, шановні присутні, спочатку по порядку денному. Дмитро Олександрович, просимо включити розгляд законопроекту 2478. До комітету надійшов лист Міністерства закордонних справ, і прийняття цього законопроекту є необхідним для вжиття МЗС України комплексу заходів щодо запровадження оформлення іноземцям та особам без громадянства біометричних українських віз. Комітет розглянув, підтримав. МЗС дуже просить терміново його розглянути і прийняти. Так само стоїть у нас в порядку денному 2590 - президентський законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства. І стоїть 2590-1 (альтернативний) народного депутата Лопушанського. Але є лист і на вас, і на комітет народного депутата Лопушанського, він відкликав свій альтернативний законопроект, тому немає потреби його розглядати і ставити в порядок денний. Так само повідомляю всім присутнім, що наш Комітет з питань прав людини проведе 11-12 лютого виїзне засідання на території Херсонської області по питаннях анексованого Криму. Так само ми будемо відвідувати контрольно-пропускні пункти в'їзду-виїзду на анексований Крим. Прошу всіх бажаючих, якщо є таке бажання, приєднатись до виїзного засідання, тим більше, що питання Криму торкається не тільки предмету відання нашого комітету, а фактично будь-якого з комітетів. Тому ставлю вас до відома, Дмитро Олександрович, про виїзне засідання. І колег прошу доєднатись. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, у мене до всіх прохання дивитись, що, які листи ви підписуєте. Тому що були випадки, коли надходили пропозиції за підписом голови комітету, а потім у фактично такому, штучному режимі ми повинні були впливати і прибирати або додавати законопроекти. Дякую. Андрій Андрійович Клочко. КЛОЧКО А.А. Доброго дня, шановний Голово і шановні колеги! Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування просить довключити до розділу другого проекту Порядку денного на третю сесію законопроекти, внесені урядом: проект Закону про засади адміністративно-територіального устрою України (реєстраційний номер 2804), проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (реєстраційний номер 2794) та депутатський проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстраційний номер 2822). Прошу підтримати. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Кожем'якін Андрій Анатолійович. КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Доброго дня, шановні колеги, Дмитро Олександрович! Я погоджуюсь з вами, Дмитро Олександрович, що народний депутат сьогодні має пам'ятати, що статус – це не привілей, а це обов'язок. І дуже правильно. На жаль, так сталось, що кожне скликання і кожне обране нове керівництво Верховної Ради постійно про це нагадує і закликає. Але професія народного депутата, я вважаю, політика, так, вона, можливо, і була б, скажемо так, поважною в українському суспільстві, якби наступні кандидати в депутати, а потім депутати не казали, не обливали і не ображали тих депутатів, які працювали в тій Раді, розумієте? Тобто така тенденція, це формула, і її не зміниш, на жаль. Але хотілось би, щоб ставало краще. Ну, добре, хоч зняли вже недоторканність. І нема сьогодні ініціативи, я сподіваюсь, про те, щоб скасувати значок, посвідчення, краватку, піджак, штани, вибачте. Дякую за це, що цього нема, що ми ще тримаємось. А починається все дуже просто: з поваги один до одного. І завтра ми цю повагу один до одного побачимо в залі під час виступів хоча б керівників фракцій, коли у нас представники деяких фракцій, спереду ті, які сидять, вони стоять і задом, і боком, і з коліна, і як завгодно, тільки, значить, не в сторону спікера. Це дуже погано, це неповага. От з цього і починається те, що ми називаємо "один до одного". Ну, і останнє. Щодо порядку денного. У зв'язку з небезпечним демографічним станом у нас в країні, тому що Закон про скорочення народних депутатів свідчить, що кількість народу у нас дуже скорочується, я думаю, 15-е скликання зробить 150 чоловік вже народних депутатів, я хотів би 2077 – законопроект про дітей, наше майбутнє, про студентів, учнів – поставити все ж таки вперед, а не там 25-м, 26-м. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Ви розумієте дійсно дуже важливо, коли повага є серед народних депутатів. Однак я думаю, що все ж таки важливіше, щоб ця повага була по відношенню до людей, які нас сюди делегували. І критика, мабуть, в першу чергу не до нас, а минулих, позаминулих скликань. А оцінку діям народних депутатів дають не народні депутати, а дають виборці під час виборів. Я думаю, що багатьом з восьмого, сьомого, шостого, а потім і дев'ятого будуть давати так само на виборах оцінку наші співгромадяни. Олександр Олександрович Мережко. МЕРЕЖКО О.О. Буквально декілька слів стосовно роботи нашої делегації, української делегації в ПАРЄ. Можна сказати, що треба розглядати нашу роботу не в категоріях перемоги або поразки, а в категоріях боротьби за державні інтереси і в категоріях наполегливої кропіткої праці. Головним здобутком, на мою думку, було те, що ми виступили єдиною командою і в першу чергу ми поставили насамперед державні інтереси, а не піар в цілях такого, ну, для внутрішнього споживання. Я вважаю, що наша команда, вона може дати приклад і всій Верховній Раді, тому що ми працювали злагоджено і вдалося вирішити декілька важливих питань. Насамперед ми зрозуміли, як функціонує механізм ПАРЄ. І зараз ми готові більш енергійно відстоювати державні інтереси. Я дуже вдячний і більш досвідченим представникам України, які працювали раніше в ПАРЄ, вони нам допомагали і ділилися своїм досвідом. Ми також продовжували створювати широку коаліцію наших друзів і наших союзників. І хочу підкреслити, що боротьба і наша праця, вона тільки починається, тому що у червні буде моніторингова доповідь по Росії, і ми теж повинні зробити все, щоб ця доповідь була максимально об'єктивною. І, нарешті, останній момент, про який тут трошки згадувалось. Йдеться про впровадження по-справжньому європейських стандартів парламентаризму, насамперед парламентської культури. Я вважаю, що нам треба вчитися в ПАРЄ в тому сенсі, що треба вчитися говорити мовою конкретних аргументів, а не перекручень. І взагалі треба працювати над тим, щоб європейські стандарти парламентаризму впроваджувались і в нашій практичній діяльності. Дякую за увагу. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Бондаренко. Ні? Арістов Юрій Юрійович. Вас теж не було, Артур Володимирович. Добре, що ви повернулись. АРІСТОВ Ю.Ю. Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги, у проекті розкладу засідань Верховної Ради на цей четвер запропоновані для розгляду законопроекти 2202 і 2202-1 про внесення змін до Бюджетного кодексу (щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку). Однак комітет ще не розглядав такі законопроекти, оскільки вони потребують додаткового опрацювання і узгодження. Тому просимо не передбачати розгляд законопроектів цих на поточному тижні. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Сольський Микола Тарасович. СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Шановний пане Голово, шановні колеги, просимо передбачити можливість розгляду у другій половині цього тижня законопроекту 2178-10. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги, ще Мезенцева Марія Сергіївна. Включіть, будь ласка, мікрофон. Дві хвилини – регламент. Пересядьте сюди. МЕЗЕНЦЕВА М.С. Дуже дякую, пане Голово. На жаль, деякі голови комітетів вже пішли. Я займу буквально хвилину вашого часу, шановні колеги. Хочеться відмітити велику шану і Голові Верховної Ради, і віце-прем'єру у сфері європейської інтеграції за створення парламентсько-урядової платформи і насамперед карти євроінтеграційних проектів, які ви, шановні голови комітетів, впевнена, отримали. А якщо не отримали, нам треба буде з вами попрацювати в цьому напрямку. І як заступниця голови комітету профільного, і як голова підкомітету по наближенню українського права до права ЄС я хочу запропонувати від комітету спільну співпрацю, вона називається "секторальною". Для цього у нас є певні інструменти, такі, як Association4U, які будуть додатково аналізувати законопроекти, щоб таких ситуацій, коли ми отримуємо три різні законопроекти по одній тематиці, а потім в кінці в євроінтеграційному комітеті видаємо негативний висновок, їх не було. Хочу навести приклад вже позитивної співпраці з головою екологічного комітету. Ми направили два важливих законопроекти на аналіз. Інституційна спроможність євроінтеграційного комітету буде підвищуватися, але для цього нам треба співпрацювати тісно з головами секторальних комітетів. Нагадаю, що урядова карта має наразі 23 законопроекти. Ми з нашим режимом роботи активно можемо опрацювати їх за 3 місяці. А далі нам треба розуміти, як виконувати Угоду про асоціацію далі. І лише наразі зараз 7 комітетів включилися в цю тісну співпрацю. Тому запрошую й інші комітети до такого формату. Дуже дякую, пане Голово, за надану можливість. І я впевнена, що це трошки підбадьорить наших голів комітетів, для того щоб ми звітували проміжково про позитивне виконання євроінтеграційної карти. Дуже вам дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Шановні колеги! Іванна Орестівна, я прошу вибачення… КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Без мікрофону) Я перепрошую, я маю бігти. РАЗУМКОВ Д.О. Я розумію. Шановні колеги, в тому і є повага, що якщо ми проводимо такі засідання, то, мабуть, і ті, хто ініціюють ці питання, і голови комітетів мають знаходити час дослухатись до колег, дослухатись до тих пропозицій, які лунають і від них так само. Це про повагу, про що ви говорили. Думаю, що абсолютно правильне було зауваження. На жаль, не всі голови фракцій та депутатських груп, в тому числі і ті, хто ініціював сьогоднішнє зібрання наше... Я хотів би подякувати нашим колегам, всі знайшли час. На 21-у я чекаю: Руслан Олексійович Стефанчук, Олена Костянтинівна Кондратюк, Бойко Юрій Анатолійович, Герасимов Артур Володимирович, Юлія Володимирівна Тимошенко, Олександр Сергійович Корнієнко, Ярослав Іванович Железняк, Кулініч Олег Іванович, Тарас Іванович Батенко, Олексій Валерійович Гончарук, Олексій Анатолійович Оржель, Маркарова Оксана Сергіївна і хто? ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дмитро Кулеба. РАЗУМКОВ Д.О. І Дмитро Іванович Кулеба. Сьогодні проводимо зустріч, яка була ініційована. На жаль, немає всіх голів фракцій, які це ініціювали. Ну сподіваюсь, що ввечері всі знайдуть час, тому що це буде виглядати не зовсім коректно. Я прошу тоді колег передати і довести цю інформацію до наших шановних колег. І останнє питання – це "година запитань до Уряду". Було декілька пропозицій. Перша – це була пропозиція щодо заслуховування міністра Оржеля. Друга пропозиція була щодо заслуховування міністра Милованова. Також була висловлена пропозиція заслухати, дати слово і Прем'єр-міністру. Але воно у нас і так передбачено. 20 хвилин під час "години запитань до Уряду" буде надано Олексію Валерійовичу Гончаруку. Щодо "години запитань до Уряду", це міністр Оржель чи Милованов? Я думаю, що все ж таки тарифне питання більш ніж актуальне сьогодні і для роз’яснення, і для нашого розуміння, і перш за все для того, щоб донести позицію та пояснити позицію нашим співгромадянам. Тому, якщо ви не заперечуєте, пропоную зупинитись на міністрі з питань енергетики та екології. Немає заперечень? ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає. РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, я всім дякую і бажаю плідної і ефективної роботи. 47 |
програмно-технічна підтримка — Управління комп'ютеризованих систем