|
Верховна Рада України/ Погоджувальна рада/ Електронний протокол/ 17.02.2020
СТЕНОГРАМА засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України 17 лютого 2020 року Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. РАЗУМКОВ Д.О. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники засобів масової інформації, шановні телеглядачі! Я радий вас вітати на Погоджувальній раді. Я хотів би вам нагадати, що у нас буде достатньо непростий тиждень. Є законопроекти, які перейшли з минулого пленарного тижня. Це в першу чергу Закон про ринок землі, інші законопроекти, які вам запропоновані до розгляду і до включення до порядку денного на цьому тижні. І я сподіваюсь, що робота Верховної Ради України буде більш злаженою, з більшою повагою один до одного і в першу чергу до тих, хто нас сюди з вами делегував. Я думаю, що, як і багато хто з вас, маю можливість бути у відрядженнях в регіонах нашої держави, і, дійсно, здебільшого позитивно оцінюють нашу роботу, те, і як ми працюємо, те, що народні депутати ходять на свою роботу, це теж важливо. Іноді бувають питання щодо і тих законодавчих ініціатив, які приймаються або розглядаються в стінах Верховної Ради: є позитивні приклади, є приклади, на які нам вказують наші громадяни, що треба доопрацювати. І я думаю, що людей дуже важливо чути, і сподіваюсь, що саме так ми будемо працювати. Однак, паралельно з цим, і до мене як до Голови Верховної Ради України, і я думаю, що і ви про це теж чуєте, що людям не зрозуміла іноді поведінка народних депутатів, яку вони спостерігають в залі: і щодо кави, і щодо їжі, і щодо того, що народні депутати достатньо часто займаються своїми власними справами то в телефонах, то ще в чомусь. Підійшла вчителька і каже: "Дивіться, я так само, як і ви ходжу на роботу, в мене робочий день рідко коротший, ніж день роботи народного депутата у Верховній Раді. В мене немає часу, коли я перевіряю зошити, коли я спілкуюсь з батьками, з дітьми, займатися власними справами. У депутатів часу трошки більше?". І я розумію, що мені важко відповісти на це запитання, воно чесне, воно правильне, але відповісти важко. І давайте робити так, щоб нам не було важко відповідати на такі запитання, тому що, щоб у людей не було таких запитань, щоб вони бачили, що народні депутати працюють на користь цієї держави, працюють весь час, коли знаходяться в залі, коли працюють в комітетах. І щоб вони це і бачили, і відчували, і це буде залежати в першу чергу від вас з нами. І якщо ми говоримо про режим роботи Верховної Ради, я ще раз хотів би звернутись до всіх політичних партій і фракцій, що якщо ми говоримо про роботу і про конструктив, ви можете бути згодними з тими чи іншими пропозиціями або законопроектами, можете виступати проти, однак важливо, щоб Верховна Рада демонструвала те, що вона вміє, може працювати консолідовано, працювати зважено, враховуючи інтереси всіх – і своїх колег по парламенту, і своїх виборців, і навіть своїх опонентів. Цьому теж треба навчитися. І це, я сподіваюся, буде одним з надбань, які будуть у Верховній Раді дев'ятого скликання. Паралельно з цим, шановні колеги, я хотів би, по-перше, подякувати Олені Костянтинівні. Вона вела останні слухання, парламентські слухання, які були на минулому тижні. Однак ми вже спостерігаємо це протягом декількох таких заходів. Мені би хотілось і думаю, що і вам це було б корисно, і було б більше конструктиву, якщо б представники комітетів, представники уряду не залишали залу після своїх виступів, і все ж таки був не лише голова комітету, а представники всього комітету. Тому що важливо донести свою позицію, почути позицію профспілок, громадськості і всіх тих, хто долучений до цього процесу. Це дасть більше можливостей в підготовці і законодавчої роботи, і буде, дійсно, не витрачений час, а час, який ми з вами направимо на серйозні заходи, такі як парламентські слухання. Це зараз відноситься не до останніх слухань. Це, на жаль, те, що нам треба виправляти, виходячи з всієї роботи, яку ми бачили протягом цього скликання. Трошки більше конструктиву, трошки більше відповідальності. Якщо повертатися до звіту уряду. Надійшов звіт уряду. Якщо я не помиляюся, він вже повинен бути на сайті Верховної Ради України. Зараз, значить, буде. Найближчим часом він там з'явиться. Оскільки по процедурі, комітети будуть дійсно його розглядати. Я пропонував би, щоб це відбулося в середу, щоб на комітетах він був розглянутий. Оскільки постанови як такої не може бути, оскільки є у нас програма уряду затверджена і проголосувати або позитивний або негативний висновок роботи уряду держави ми зараз не можемо. Тому є пропозиція наступна, щоб комітети в середу розглянули на своїх засіданнях і в п'ятницю щоб ми мали можливість заслухати уряд заміть "години запитань до Уряду". Я би пропонував наступний алгоритм роботи. 20 хвилин – виступ Прем'єр-міністра, 40 хвилин – запитання-відповіді. І я знаю, що наші колеги будуть звертатись ще з пропозицією заслухати міністра охорони здоров'я з ситуацією, пов'язаною з коронавірусом. Тому… Шановні колеги, якщо можна, трошки тихіше. Тому, якщо не буде заперечень, то додати ще до півгодини часу замість "Різного" для того, щоб заслухати міністра Скалецьку і задати… Пропонується 10 хвилин – на доповідь і 20 хвилин – на запитання-відповіді. Не буде заперечень? ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми пропонуємо... РАЗУМКОВ Д.О. Ірина Володимирівна, якщо можна, ви будете, коли… ГЕРАЩЕНКО І.В. Це технічне заперечення, не заперечення, а пропозиція, щоби були запитання до міністра від фракцій, щоб ви передбачили, потім від депутатів, просто розділили цей час. РАЗУМКОВ Д.О. Ірина Володимирівна, я про це говорив минулого разу, це ми робимо виключенням. Чому? Тому що ми бачили позицію трьох фракцій, які, на мій погляд, не зовсім коректно себе повели. І в наступному ми повертаємося до того режиму "години запитань до Уряду", який передбачений Регламентом. Якщо нам це не буде подобатись, пропоную внести зміни. Тому що це була саме наша пропозиція, щоб змінити ту, на мій погляд, не досить логічну форму, яка у нас закріплена в Регламенті, а саме письмові запитання до уряду, після цього залу запитання. І міністр стоїть фактично доповідає ті відповіді, які були заготовлені завчасно. Це і виглядає не дуже, і депутати не сильно сприймають і, я думаю, що і наші з вами громадяни. Тому ми пропонували той режим роботи, який був. Однак, на останньому пленарному засіданні, я хотів би нагадати, що три фракції влаштували демарш, сказавши, що ми повинні задати за межами регламенту, відведеного часу, задати ті запитання, які ми бажаємо. Так, на жаль, теж не буває. Тому, якщо ви бажаєте, ви можете внести пропозиції щодо змін до Регламенту, і особисто я вас в цьому підтримаю, однак поки що ми вимушені будемо повернутися в подальшому до такої роботи. Щодо… ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. І за це також була позиція парламенту заявлена уряду. Я думаю, що це теж абсолютно правильно. Щодо роботи двох комітетів. В мене прохання, я ще раз звертаюсь до Комітету з питань Регламенту і до Комітету з питань податкової, митної та фінансової політики щодо компенсації витрат народних депутатів "за проїзд" так званий. Шановні колеги, я не зовсім розумію, чому станом на сьогодні, ми про це вже говоримо майже півроку, ми не можемо привести до ладу цю норму? Чому у всіх, у будь-яких організаціях, коли у вас є відрядження, ви звітуєтесь за ті кошти, які вам в межах бюджету надаються для транспортних видатків. Як це робити, всі добре знають: чеки, відрядження. А станом на сьогодні у нас такої норми немає. Будь ласка, доопрацюйте ці зміни, якщо вони необхідні, щоб не просто кошти виділялись, а щоб ми як відповідальні народні депутати могли пояснити, куди вони були витрачені. І, якщо можна, на наступному засіданні дати інформацію щодо цього питання. Я думаю, що найближчим часом після того, як буде прийнято рішення щодо Закону про землю, ми зможемо розглянути та прийняти рішення щодо плану законодавчої роботи Верховної Ради України на 2020 рік. Я думаю, що Андрій Євгенович Костін сьогодні зможе доповісти з цього питання і наскільки ми готові вже технічно пропонувати народним депутатам цей план. Шановні колеги, я більше не буду займати ваш час. Слово надаю Першому заступнику Голови Верховної Ради України Руслану Олексійовичу Стефанчуку. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, шановний Дмитро Олександрович. Шановні народні депутати, шановні присутні, колеги! Насамперед я теж от хочу продовжити з того, на чому завершив Дмитро Олександрович, і подякувати в першу чергу Комітету з правової політики і всім іншим комітетам, які переважно вчасно подали і узгодили ті пропозиції до плану законопроектних ініціатив, які за минулий тиждень були зведені в три таблиці, як ми говорили. Це перша таблиця, це зміни фундаментальні, інституційні законопроектні акти, які буде напрацьовувати Верховна Рада, уряд і Президент України як суб'єкти законодавчих ініціатив. Крім цього, другий блок – це так звані "урядові законопроекти", які не кореспондуються з тими, які були внесені депутатами. І третій блок – це перелік змін і доповнень до чинного законодавства, які будуть напрацьовуватись як додатковий блок. І я просто інформую, у нас перший блок, він найбільш такий злагоджений, в ньому 309 законопроектних ініціатив, куди включаються зміни до Конституції України, куди включаються нові кодифікації, куди включаються закони, які передбачені Конституцією України, однак до цих пір не були розроблені і не внесені до зали Верховної Ради України. Туди включаться проекти постанов про ратифікацію багатьох конвенцій, міжнародних договорів і ціла низка інших галузевих інституційних законів. Тому я дуже просив би, після того, як сьогодні цей проект плану буде переданий на внутрішнє узгодження юридичному і редакційному відділам, щоб всі комітети розглянули його і вже висловили свою думку і своє бачення щодо його прийняття. Після його прийняття ми будемо працювати за планом законопроектних робіт, тобто віддавати пріоритети тим законопроектним ініціативам, які знаходяться в цьому плані. Друге, що я теж от хочу і подякувати за те, що дуже багато комітетів відгукнулися на ініціативу щодо перекладу англійською мовою основоположних законодавчих актів, які прийняті Верховною Радою для того, щоб забезпечити інвестиційний приток в Україну, щоб люди, які хочуть надати, могли розуміти правила, про які йдеться в нашій державі. І теж прошу тих, хто ще не доопрацював, передати ці пропозиції для зведення. Окремо у нас питання було доручено мені внутрішнім розподілом обов'язків між заступниками щодо відрядження. Це, в принципі, продовження тієї дисципліни, про яку говорив Дмитро Олександрович. Я дуже прошу, у мене є зведена інформація, прошу і керівників комітетів, і керівників фракцій довести до відома своїх колег, наших колег народних депутатів, що якщо вони від'їжджають у відрядження, вони за результатами цього повинні передати звіт. Станом на сьогодні ці цифри є надзвичайно такими неправильними, особливо щодо заборгованості по звітах за 2019 рік. Немає такої фракції чи групи, яка б не порушила оцю вимогу. Тому я звертаюсь до керівників фракцій, до керівників комітетів з тим, щоб ми все-таки забезпечили звітування. Крім цього, минулого тижня у нас було ціла низка робочих груп, і мені надзвичайно приємно, що у нас відкриті абсолютно дискусійні майданчики. Одне з засідань стосувалось робочої групи з питань народовладдя, і ми фактично вийшли на фінальну версію Закону України про всеукраїнський референдум. Це, я нагадаю, це перший законопроект з низки законопроектів, які стосуються народовладдя. Мені приємно, що починають проявляти ініціативу й інші фракції, ми обов'язково долучатимемо всіх. Але я особливо хочу подякувати і хочу підкреслити, що це один, я не скажу, що з перших, але унікальний приклад, коли ми маємо можливість долучити практично всі громадські організації, які спеціалізовано функціонують в цій сфері. Це і громадянська мережа "ОПОРА", це і Інститут законодавства, це і програма "Електронного урядування", і "Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ", і Інститут прямої демократії, і Центр розвитку інновацій, і Центр політико-правових реформ, і Центр демократії та верховенства права. І ми відкриті і для інших колег, які хочуть долучитися, тому що інституція народовладдя є надзвичайно важливою і ми повинні разом напрацювати той механізм, який стане для нас взірцем. Я думаю, що після того ми проведемо обов'язково внутрішню дискусію ще між фракціями і групами щодо цього законопроекту, ми проведемо внутрішній науковий "круглий стіл". І ми вже будемо перекладати англійською мовою цей проект для того, що отримати рецензії від провідних інституцій, які займаються народовладдям у світі, щоб… Дякую, я не вклався в 30 секунд. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Олена Кондратюк. КОНДРАТЮК О.К. Дякую, Дмитре Олександровичу. Шановні колеги, шановне товариство! Я не буду теж забирати часу, лише відповідно до своїх теж повноважень як віце-спікерки хочу наголосити на наступних моментах. Підтримуючи вже вищесказане від Голови парламенту, це реальна організація роботи парламентських слухань, тому що деколи вони перетворюються на такий "междусобойчик", коли хвалять один одного, немає представлення всіх громадських організацій і профільних організацій, і воно знаходиться в такому, я би сказала, балансі такої "теплої ванни". Тому я би хотіла попросити перш за все представницю уряду в Верховній Раді пані Олену теж наголосити на тому, що профільні міністри, заступники міністрів профільних організацій державних повинні бути теж присутніми на цих слуханнях, але не просто так, що прийшли виступили, побули 5 хвилин і пішли. А якраз послухали всіх представників, зробили якісь висновки і далі це може бути якраз і в плані роботи і міністерств враховано. Тому що, ну насправді, останні парламентські слухання були надто важкі, тобто навіть і тематика була дуже важка. І я думаю, що якраз дякуючи тематикам вже навіть і вужчим, коли роблять профільні комітети, можна зробити більше висновків. Це саме стосується і, в принципі, представництв всіх членів комітету, незалежно від парламентських фракцій представлених у цьому комітеті, які теж повинні би бути і послухати думку фахівців і думку громадських організацій. Наступне питання теж, яке, в принципі, є в межах моїх повноважень як віце-спікерки. Я би хотіла наголосити на теж неоднозначності медійного закону, який викликає теж деякі збурення і не знайшов одностайної підтримки всіх стейхолдерів і медійників. Я би просила теж зробити, можливо, тут крок назад, можливо навіть два кроки назад, спокійно все ж таки утворити робочу групу. Якщо є нагальна потреба, я можу від керівництва Верховної Ради теж брати участь в таких засіданнях, спокійно далі обговорити, зняти цю напругу і вивести якийсь нормальний, зважений законопроект в зал. І що стосується, звичайно, звіту уряду. Я би теж хотіла просто, щоб ми організаційну п'ятницю пройшли дуже і дуже скоординовано, дійсно мали можливість, щоб всі парламентські фракції задали питання, обговорити це питання. Я не знаю, чи вистачить часу годину? Тому що є багато питань, звичайно, і до профільних міністерств, і до профільних міністрів. Тому я думаю, що нам треба, чесно кажучи, мати серйозну розмову, тому що вона стосується дійсно стратегії розвитку країни. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олено Костянтинівно. Олександр Сергійович Корнієнко, фракція "Слуга народу". КОРНІЄНКО О.С. Добро дня, шановні колеги, доброго дня, шановні українці. Дійсно в нас пленарний тиждень, багато на нього планів є, але поки, як ми розуміємо, ми знаходимося всередині розгляду питання законопроекту про обіг, змін до деяких законодавчих актів України про обіг земель сільськогосподарського призначення (друге читання). І ми хотіли б від фракції "Слуга народу" звернутися до колег по парламенту і, в принципі, до наших виборців з тим, щоби ми все-таки шукали можливості для того, щоб, залишаючись у межах Регламенту, 100 відсотків ми продемонстрували, що ми робимо це лише виключно в межах Регламенту, але якось рухатися, можливо, трошки інтенсивніше. Тому що Верховна Рада – це законодавчий орган і в нас дуже-дуже багато роботи. Дуже багато законів економічних, дуже багато законів антикорупційних, є питання ратифікацій, є питання навіть отакі організаційні всередині парламенту, про які казав Голова Верховної Ради. І зараз це все, на жаль, воно відсунуто на задній план, тому що ми знаходимося під час розгляду законопроекту. Ми звертаємося до політичної відповідальності усіх колег по парламенту, до, можливо, політичного сумління, що ми можемо знайти спосіб, як ми цей закон можемо розглянути швидше для того, щоб далі просуватися по тому порядку денному, про який казали керівники Верховної Ради – це і план законопроектних робіт в першу чергу, який ми маємо сформувати, і вже по ньому далі системно працювати. Щодо загальних моментів політичної ситуації, ми хотіли б звернути увагу колег і всіх виборців на те, що зараз відбувається річниця президентської кампанії і у нас якісь знову сплески тих подій, які були рік назад. І вони пов'язані в першу чергу із певним таким "підвищенням градусу" обговорень в соціальних мережах і навіть поверненню до такої неприємної штуки, як "мова ненависті". Да? Тобто у нас знову лунають заклики різні, лунають образи в бік зокрема військовослужбовців – і це роблять люди, пов'язані з колишнім Верховним головнокомандувачем. Це теж є неприйнятним, ми вважаємо. І у нас є така пропозиція до обговорення: посилити відповідальність за образи та наклеп у бік військовослужбовців саме. Тобто вивести це окремим таким пунктом. Зрозуміло, що ця відповідальність і так є, вона і так працює, але от щодо військовослужбовців – людей, які захищають нашу землю, які захищають нас щодня, щохвилини. Ніхто не має права їх ображати, незалежно від статусу нинішнього чи минулого цієї людини і незалежно від того, що він, як себе позиціонує. Якщо рік назад наші опоненти, в принципі, три чверті виборців дегуманізували певним чином в соціальних мережах, то зараз є така адресна в бік військовослужбовців звернення. Я не хочу цитувати, це всі чули. Щодо організаційного питання, щодо "години запитань до Уряду". Ми погоджуємося, що це гарний формат щодо звіту Прем'єр-міністра і з подальшим обговоренням. Дійсно, ми всередині фракції з депутатами щодо пункту "Різне" проговоримо, у нас є бажаючі в ньому приймати участь завжди. Але я думаю, що ми зможемо на користь того, щоб попрацювати з урядом, все-таки цю здійснити перестановку. І також хочу звернутися до всіх представників партії "Слуга народу" в усіх комітетах бути активними щодо обговорення звіту уряду в комітетах, щоб ми цю роботу проробили підготовчу. Щоб ми вже в п'ятницю не заглиблювалися в деталі, а зробили такі системні висновки щодо того, куди рухається наша країна з нашим урядом і які дії нам треба зробити для того, щоб рухатися більш інтенсивно, але в більш правильному напрямку, враховуючи ті економічні проблеми, які теж є і з макроекономічним прогнозом, і там з ростом показників, і так далі. Дякуємо всім. Пропонуємо конструктивно попрацювати на цьому тижні. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Сергійовичу. Вадим Зіновійович Рабінович, "Опозиційна платформа – За життя". РАБІНОВИЧ В.З. Добре утро, шановні друзі! На цьому тижні не буде в залі остаточного питання продажу української землі, тому що, слава богу, завдяки діям розумних сил вам це поки не вдалося. Тому хочу сказати про інше і трошки посперечатися з Головою Верховної Ради. Хочу нагадати, що беззаконня у державі породжується беззаконням в тому числі і в вищому органі нашої країни – в Верховній Раді. Згідно Закону про Регламент, стаття 228, Кабінет Міністрів України повинен протягом 45 днів після закінчення календарного року подати звіт щодо виконання програми діяльності уряду. Цього не зроблено. А це є що? Це означає, що уряд, який порушує закон, є нелегітимним і може бути відправлений у відставку. Парламент, що не вимагає від уряду додержання законів, потакає злочину. Ми вимагаємо негайно зібрати не в п'ятницю, а позачергове засідання Верховної Ради та заслухати на ньому звіт Кабміну. Цього вимагає закон та катастрофічна ситуація у країні. Неможливо потакати злочинцям, а я нагадую, що будь-які, будь-які порушення закону є злочином! Якщо ви збираєтесь все ж в п'ятницю заслуховувати, то хочу нагадати вам ту ж статтю 228-у про Регламент, в якій сказано наступне: письмово звіт уряду подається депутатам не пізніше, як за 15 днів до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради. Ми його не маємо! Тому ми не маємо можливості заслуховувати його в п'ятницю. Ще інше. Сподіваюся, кожен з нас йшов в парламент, щоб допомагати своїй країні, тому я звертаюся до вас. Ми як друга партія в нашій державі не можемо спокійно дивитися і радіти вашим невдачам. Не можемо! Тому що це корабель, на якому ми разом пливемо – це єдиний корабель "Україна". І пробоїни, які завдає економічний курс уряду і пана Сороса нашому кораблю, відображається на всіх нас. Тому ми пропонуємо: давайте згадаємо, що ми парламентсько-президентська республіка – парламентсько-президентська! Давайте дамо реально запрацювати тимчасовим слідчим комісіям, давайте нарешті проведемо аудит нашої держави і з'ясуємо, що вкрадено за попередні каденції патріотів. Давайте разом дамо відповідь на питання: куди ми ведемо нашу країну, хто в нашій країні герої, які пам'ятники повинні стояти на вулицях країни, але тільки не групою псевдопатріотів, а реальним парламентом. Наші виборці чекають від нас дій сьогодні. Давайте подивимося разом, які питання ми можемо вирішити, щоб врятувати економіку, яку гублять на наших очах. Давайте подумаємо, що ми можемо зробити, щоб повернути спокій в серця наших людей і головне повернути мир у нашу країну. Якщо ви не можете досягти миру, давайте досягати його разом! Парламент не повинен бути статистом! Парламент повинен стати локомотивом порятунку країни. І останнє. Наближається велика дата: 75-річчя перемоги над фашизмом. Я переконаний, що Верховній Раді треба сформувати парламентську делегацію щодо участі у параді перемоги в Москві. ГЕРАЩЕНКО І.В. Ганьба! РАБІНОВИЧ В.З. Наші батьки та діди стояли поруч, захищаючи і Москву, і Київ, і Львів. І тому в день 75-річчя перемоги ми маємо стояти поруч. Дякую вам дуже. (Шум у залі) РАЗУМКОВ Д.О. Вадим Зіновійович, ви абсолютно… ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Вадим Зіновійович, Вадим Зіновійович! РАБІНОВИЧ В.З. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Вадим Зіновійович! РАБІНОВИЧ В.З. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Вадим Зіновійович, можна я завершу? Ірина Володимирівна, Вадим Зіновійович, будь ласка. Згідно 228 статті, про яку ви згадали, виходячи з того, що ви тільки що запропонували, ви пропонуєте відкласти звіт уряду на місяць фактично. РАБІНОВИЧ В.З. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Ні, ні, ні. Та я ж про це… Тобто ви пропонуєте, тільки що ви запропонували відкласти звіт уряду на 6 березня. Правильно я? РАБІНОВИЧ В.З. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Ні, почекайте. По Регламенту, дивіться, по закону і Регламенту. Вадим Зіновійович, я вас не перебивав. Будь ласка. РАБІНОВИЧ В.З. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Ні. Я ж кажу, що, на жаль чи на щастя, кому як, не зможе прийняти рішення або визнати задовільним, або визнати незадовільним будь-який комітет сьогоднішній звіт уряду, оскільки є Програма дій уряду, яка була затверджена парламентом, станом на сьогодні є імунітет у уряду на рік, ви це добре знаєте як досвідчений депутат. Якщо ми повертаємося до питання статті 228-ї, дійсно, якщо ми говоримо про черговий звіт, він повинен бути наданий в 45-денний термін – це 14 лютого, тому фактично уряд цю норму виконав. Якщо виходити з вашої логіки плюс 15 днів на ознайомлення та підготовку, то ми виходимо, я зараз подивився, на 6 березня. Якщо інші колеги не будуть заперечувати, ми можемо задовольнити вашу пропозицію і відтермінувати звіт уряду майже на місяць. Але я думаю, що треба буде послухати кожного. Дякую, Вадим Зіновійович. РАБІНОВИЧ В.З. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Ні. Я в рамках Регламенту. РАБІНОВИЧ В.З. (Виступ російською мовою) В рамках Регламента 15 дней, до этого они должны были подать нам… РАЗУМКОВ Д.О. Ні, ні. В 45-денний термін, як ви і зазначили. Ірина Володимирівна Геращенко. ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, як ви знаєте, на Мюнхенській безпековій конференції відбулася провокація міжнародна під назвою "12 кроків реабілітації Путіна" – зняття санкцій з Російської Федерації, а також діалог з Російською Федерацією там пропонувався щодо ідентичності України і українців. Дуже добре, що державницька позиція частини делегації, зокрема і Петра Порошенка, зупинила цю провокацію. Він провів більше 30 зустрічей з нашими партнерами для того, щоби зупинити цю реабілітацію Путіна і підтримати санкційний режим проти Російської Федерації, що викликало справжню істерику Кремля і авторів цієї провокації. Примітно, що на цих "12 кроків" є повна відсутність реакції влади: Президента України, Міністерства закордонних справ, керівництва парламенту, які тільки що так само не відреагували на провокацію, яка прозвучала в цьому залі щодо так званого параду в Москві. В попередні роки на подібних парадах маршували ті дивізії, які воюють на Донбасі, в тому числі і танкова Псковська дивізія, хто розстрілював наших героїв, знаєте, під Іловайськом і під Дебальцевим. І от ваше мовчання це і є найгірша зрада українського солдата і військового. Я висловлюю своє обурення і протест в тому числі діями керівництва парламенту, яке тільки що дозволяє подібні провокації і взагалі допускає саму думку відносно того, що українські депутати можуть сидіти поряд з Путіним, який продовжує анексію Криму і окупацію Донбасу, і все це відбувається напередодні шостої річниці окупації Криму. Зверніть увагу, що Президент Зеленський в Мюнхені заявив, що в нього немає ніякої стратегії, тобто рік тому він брехав виборцям про те, "что нужно просто перестать стрелять" – це буде наша стратегія і закінчиться війна. А його тактика – це спільні патрулі українських військовослужбовців і поліції з бойовиками – ось це і є зрада, зрада нашої армії! І ось ці гібридні методи вони насправді призводять до легітимізації анексії Криму і окупації Донбасу. Власне, все це, дійсно, я хочу сказати, відбувається напередодні шостої річниці анексії Криму. І не дивує вже призначення в ДБР Бабікова – адвоката Януковича. Ми хочемо звернутися до наших партнерів по опозиції з такою ініціативою, спільною заявою до іноземних партнерів щодо неучасті експертів іноземних задля легітимізації цього фарсу під назвою "призначення керівництва ДБР". А до керівництва парламенту ми звертаємось із ініціативою провести позачергове засідання парламенту цього тижня для того, щоби прийняти дві важливі постанови: це заява Верховної Ради в зв'язку шостою річницею початку Євромайдану і так само звернення Верховної Ради, підписаного представниками всіх фракцій, щодо анексії Криму. Це буде наша відповідь відносно того, що зараз відбувається зі спробою переписати нашу новітню історію. От ви знаєте, брехню під Бабікова розкрили журналісти, так само, як і брехню "Банкової" відносно так званого відпочинку в екзотичній країні Оман. І, власне, всі ці історії про те, що то був робочий візит з багатьма зустрічами важливими, потім це був відпочинок, туди потратили державні гроші, їх не потратили – всю цю брехню породила "Банкова". І відповідно суспільство вимагає від "Банкової" правди, а не брехні. А ми вимагаємо від влади перестати наступ на свободу слова, про що вже говорила моя шановна колега пані Олена Кондратюк. Оці всі закони про дезінформацію, спроби махати пальчиком "ой-ой" державному мовнику, вони дуже схожі на спроби придушувати свободу слова. Ну, і, власне, так само також спробою є тиск на опозицію, зокрема спроба кримінальних справ проти Софії Федини, нашої колеги, і Марусі Звіробій. Власне, що стосується сесійного тижня, я хочу ще раз визначити позицію "Європейської Солідарності" по землі, щоб тут теж не було дезінформації і спекуляцій. Колеги, "Європейська Солідарність" за ринок землі. Але ми категорично проти базару і розбазарювання української землі і дерибану, який ви намагаєтесь влаштувати. Ніхто не знає, яким буде закон в кінцевому результаті, тому що всі поправки опозиції відхилені, всі. Нам в останню хвилину вкинуть якісь поправки, якими ви узаконите насправді пограбунок 8 мільйонів державної землі. І ми вважаємо, що Президент Зеленський так само не виконує свої виборчі обіцянки, якими він обіцяв кадастр земельний, земельний банк, запобіжники щодо захисту родючості землі. Мінімальна ціна, яка сьогодні встановлена, селяни не будуть за таку ціну продавати землю, але це робиться для того, щоб розбазарити державну землю. Ми категорично проти цього і вимагаємо від вас поставити тут запобіжники, зокрема дати можливість селянам продавати землю, але за ринкову ціну... РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Ірина Володимирівна. Власенко Сергій Володимирович. ВЛАСЕНКО С.В. Дякую, пане Голово. Дійсно, наприкінці минулого тижня відбувся Мюнхенський безпековий форум, на якому відбулося декілька подій. Дійсно, було вкинуто абсолютно антиукраїнський, без участі України, план із 12 пунктів, єдиною причиною появи якого є те, що впродовж року каденції діючого Президента абсолютно відсутня якась стратегія щодо завершення війни на сході України і повернення Криму. Тобто це те, що Президент обіцяв зробити в першу чергу. На жаль, рік нічого не відбувається, весь час лунають якісь протирічні заяви і з оточення Президента, але чіткої стратегії нема. Друге, що відбулося. Відбулася заява Президента України про те, що Україна, виявляється, вже некорумпована держава. Ну, напевно, Президент щось знає таке, чого не знають українські громадяни, чого не відчувають українські громадяни, те, що не знаємо ми, політики. Хіба не є корупцією те, що в аграрній державі у нас об'єднали Міністерство сільського господарства з Міністерством економіки і призначили туди керуючого із зовнішнього управління? Скажіть, будь ласка, хіба це не корупція, коли заступником міністра цього надміністерства, який відповідає безпосередньо за сільськогосподарську частину, призначає такого собі Тараса Висоцького, який до цього очолював "Український клуб аграрного бізнесу", який об'єднував топ-15 агрохолдингів України, які в сукупності володіють трьома мільйонами гектарів української землі? Хіба це не корупція, коли голова профільного комітету має особистісний конфлікт інтересів, але продовжує, продовжував, порушуючи Регламент, протягувати цей законопроект? Скажіть, будь ласка, хіба це не корупція? Скажіть, а хіба це не корупція – оце фейкове обговорення цього законопроекту? Фейкове, тому що жодна поправка не приймається. Нам кажуть: "Опозиція, відкличте ваші поправки". Ми їх не відкличемо. Це ідеологічні поправки. Наші поправки про те, що спочатку референдум, тобто запитаємо українських громадян, виконуючи те, що обіцяв Президент. Як він казав? "Перший законопроект, який я внесу, буде законопроект про народовладдя". Перший! Не 180-й, а перший. Давайте, знову-таки, Перший віце-спікер зазначив, що цей законопроект розробляється. Так давайте візьмемо законопроект "Батьківщини" 2182, який є, який треба просто проголосувати і буде законопроект про референдум. Потім запитаємо в українських громадян: чи хочуть вони продавати українську землю? А потім будемо приймати закон. Наші правки про те, що неможливо продавати, передавати цю землю під вплив іноземців через інститут банків з іноземною участю і юридичних осіб. Хіба це не корупція? Тим більше, звертаю увагу, банки будуть мати можливість отримувати необмежену кількість української землі під свій контроль. І не треба розказувати, що через 2 роки банки там комусь щось продадуть. Це все фікція! Це все фікція так само, як і запровадження юридичних осіб. При нинішньому корпоративному управлінні, повірте, ніхто ніколи не проконтролює, хто реально буде здійснювати контроль за цим підприємством, а відтак за українською землею. Це все величезна корупція. До речі, нам обіцяли, в програмі партії "Слуга народу", яку я уважно перечитав, в першому пункті нам обіцяли законопроект про народне вето. Де Закон про народне вето? Де він? Віддайте його, покажіть, щоб люди могли після прийняття цієї ганьби, яку зараз ми всі тут парламентом профануємо, оцієї ганьби, щоб люди могли застосовувати народне вето. Де Закон про народне вето?! Немає цього всього! Натомість здійснюються інші дії корупційного характеру. Перед тим, і я ще раз підкреслюю, партія "Батьківщина" вимагає проведення референдуму – раз, після цього обговорення будь-якого законопроекту. Якщо українці на референдумі скажуть "так", хоча сьогодні 70 відсотків громадян України проти продажу сільськогосподарської землі, але, якщо власник цієї землі, бо багато ж опікуються правами власника, так от згідно зі статтею 13 Конституції України власником землі є український народ. Запитайте власника. І якщо власник скаже "так, продаємо", то тоді продаємо лише фермерам, які працюють на цій землі, з метою забезпечення викупу паїв створюємо державний банк і по ринковій ціні викуповуємо в державну власність. А не розбазарюємо цю землю в корупційний спосіб серед іноземних банків та агрохолдингів і юридичних осіб. Відбувається інша річ, пов'язана із корупцією і розбазарюванням останнього надбання українців. Ви знаєте, що скасовано перелік об'єктів, які не підлягають приватизації. При цьому затверджено перелік об'єктів, які сьогодні передаються на приватизацію. Туди входить: перше – підприємство оборонного комплексу (тобто під час війни ми продаємо підприємство оборонного комплексу!) і друге – туди входить наука. Тобто ми продаємо науку як приміщення і землю, ми продаємо майбутнє як приміщення і землю! Хіба це державницька політика? Ні, це звичайна корупція, про яку, напевно, не знає наш пан Президент, про що йому треба, щоб доповіли його радники і помічники. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Сергію Володимировичу. Железняк Ярослав Іванович. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, шановні колеги. Перед тим як почну виступ, хотілось би відреагувати на ту провокацію, яка звучала з боку одного із представників фракцій щодо делегації до Москви. Давайте відверто, якщо є таке нестримне бажання піти і вклонитися перед Путіним, то вони можуть самостійно сформувати цю делегацію, бажано взяти квиток в один кінець, і я впевнений, що якщо вони залишаться в Кремлі, вони будуть значно природніше і реалістичніше виглядати там, ніж в українському парламенті. Я думаю, що це буде той вихід із ситуації. Щодо безпеки. Дивіться, зрозуміло, що на конференції в Мюнхені звучало багато в тому числі неприємних і неприйнятних для України речей. Але нас більше турбують ті речі, які, на жаль, або спеціально зараз наголошують в тому числі і представники влади. Це і запровадження зони вільної торгівлі з державою-окупантом, і постачання води до окупованого Криму, і спільне патрулювання окупованих територій, і проведення виборів ймовірних, які можуть пройти всупереч і Конституції, і, в принципі, без повернення контролю. І навіть продовження відведення військ на тих територіях без, на жаль, при повному припинення вогню. Ми вважаємо, що це неприпустимо і це небезпечно вже для держави. Саме тому наша фракція, конструктивна сила, підготовила свій план по вирішенню питань щодо повернення окупованих територій Криму і Донбасу і ми його будемо представляти в найближчий час, і запрошуємо всіх, хто не поїде з тою делегацією, все ж таки до того, щоб обговорювати і знайти спільне рішення. Тому що це питання вже і не політичне, це питання безпеки нашої країни. Тому ще раз, ми представимо свій план по деокупації цих територій в найближчий час і запрошуємо всіх до участі. Друге питання, вже повертаючись до внутрішньої нашої роботи. Відверто, трішки дивна виникла ситуація в Комітеті антикорупційної політики. У нас є там представник – перший заступник. Чомусь комітет обрав іншого головуючого комітету. Це питання не про персоналії і навіть, відверто, не про владу. Це питання просто про якісь правила гри, які закріплені Законами про Регламент і про комітети. Хотілось би, щоб, ну, розуміти, якщо вони порушуються, чому саме так? Ще раз повторюю, ми не наполягаємо на цій позиції – це питання просто про те, як працює парламент і за якими правилами працює. І останнє. Не буду займати багато часу. Дивіться, вже місяць, як ми в цьому парламенті, ми не голосували за це рішення, голосувала коаліція, але відмінили той законопроект, який був підготовлений, про Бюро фінансових розслідувань, який забирає повноваження в тому числі у СБУ втручатися в економіку. Вже 10 місяців пройшло з обіцянки пана Президента про те, що ми позбавимо СБУ можливості втручатися в економіку. Ми дуже просимо вас, представників влади, представників Офісу Президента, якомога швидше внести все ж таки новий законопроект, як це було обіцяно, і де, я сподіваюсь, буде повністю виконана обіцянка щодо того, щоб наші правоохоронні органи не втручались в бізнес. Якщо вам потрібна допомога або знання, звертайтесь до наших депутатів, у нас є неопрацьований текст в цій сфері, ми готові його надати. І я впевнений, що всі разом, незважаючи на політичне вподобання або політичну позицію, ми повинні зробити так, щоб український бізнес і іноземний бізнес, який працює в Україні, відчував себе вільно в тому числі від втручання правоохоронної системи, яка, на жаль, зараз його душить. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Тарас Іванович Батенко. БАТЕНКО Т.І. Група "За майбутнє". Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги, в контексті обговорення цього тижня законопроекту про ринок землі ми всі задаємось сьогодні питанням: що відбувається з країною, куди ми ідемо, які перспективи ми залишаємо країні? Сьогодні ж триває спад промислового виробництва і не підтверджуються урядові макроекономічні прогнози на 2020 рік. Країна відтак втрачає свою інвестиційну привабливість. Темпи зростання ВВП у 3,7 відсотка на 20-й рік виглядають нереалістичними на фоні провалу урядом четвертого кварталу 2019 року, коли ми вийшли на менше як 2 відсотки зростання ВВП. І вже за результатами січня 20-го року, друзі, державний бюджет України недоотримав майже 14 мільярдів гривень. У нас суттєве недовиконання по імпорту, акцизного податку, рентній платі за використання надрами в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року. І по більшості випадків Мінфін нам, громадянам, каже, що уряд зможе знайти компенсатори за допомогою податкової поліції, СБУ і так далі. Тобто це знову ж таки тиск на бізнес, це доплата і переплата підприємств своїх податків, це наростання негативного економічного клімату в країні, еміграція підприємців з країни, не тільки громадян в цілому по 1 мільйону в рік, а і підприємців – прямих платників податків, найбільших платників. Це наростання економічного негативного клімату в країні і так далі. Фактично уряд каже, що по митниці нам вдасться скоротити недовиконання по обсягах імпорту. Але виконати завдання в цілому по імпорту в 20-му році – це нереально. А може "нереально" – це ознака непрофесійності і відсутності політичної волі в цього уряду? Спроба приватизувати державні підприємства, які "несуть золоті яйця", розпродати землі, при тому прогнозовані доходи від продажу землі не закладено в бюджет, збільшення платіжок на газ і так далі – ці та інші фактори сьогодні створюють негативний імідж в країні, яка втрачає свій стратегічний ресурс, фактично залежна від зовнішнього фінансового управління МВФ. Депутатська група "За майбутнє" вважає, що уряд вже сьогодні має відповідати за невиконання бюджету, провали по дохідній частині, та у випадку подальшого негативного макроекономічного прогнозу, а ми не знаємо цього прогнозу, є лише якісь три варіанти розвитку ситуації, за словами пані Маркарової, уряд має понести відповідальність. І підсилення одним чи двома віце-прем’єр-міністрами – це просто смішно, якщо суттєво розбалансований у країні весь державний апарат. На цьому фоні від уряду ми дізнаємося про невиконання у 2019 році державними компаніями своїх зобов’язань перед Державним бюджетом України на суму більше як 7 мільярдів гривень. При тому, що фінансові показники цих компаній хороші, це неприпустимо. І що у нас в цьому випадку із зарплатами топ-чиновників цих державних компаній, щодо яких хоче почути все суспільство? Прем'єр-міністр України з трибуни Верховної Ради так і не дав пояснення логіки таких зарплат, окрім розпливчатого "це бізнес". Мільйонні місячні зарплати керівників і премії керівників державних компаній на фоні зубожіння нації, катастрофічного спаду промисловості і доходів громадян – це пирування під час чуми! Це праця на попадання у список Forbes, а не підняття України. Як зрозуміти логіку таких зарплат? Якщо у нас видобуток вітчизняного газу зменшується, а не збільшується. Щорічно до 3 відсотків видобування газу власного зменшується за останні 5 років. Якщо прокачка сирої нафти нафтопроводом "Дружба" зменшується, а не збільшується – ми не думаємо про диверсифікацію поставок нафти з інших країн. І у мене питання: яким боком більшість цих керівників підприємств мали відношення до рішення Стокгольмського арбітражу!? На який вони сьогодні списують свої мільйонні зарплати. Тому ми категорично вважаємо, що коли уряд неспроможний виконати доручення Президента, є всі підстави для ДБР зайнятися цим питанням і цьому фінансовому хамству покласти край. Ми підтримуємо вимогу звіту уряду вчасно, як він має відбутися. І, шановний Дмитро Олександрович, я вважаю, що нам треба більше зарезервувати час на обговорення цього звіту в п'ятницю, можливо забрати весь час з "Різного", а не якусь частинку. І щоб всі депутатські фракції, і групи могли поділитися і обмінятися думками, щоб це не було все досить провізорично. І окремо зарезервувати час на питання інформації для українського суспільства з боку міністра охорони здоров'я стосовно коронавірусу, тому що нас будоражить ця інформація, яку сьогодні інформує світ, Всесвітня організація здоров'я про те, що близько 60 відсотків населення світу можуть захворіти ним. І які кроки уряд здійснює в цьому напрямку, чи все здійснено, і які ризики для України в цьому контексті? Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Кулініч Олег Іванович. КУЛІНІЧ О.І. Дякую. Доброго дня, шановні колеги. Минулого пленарного тижня ми зайшли в розгляд достатньо важливого і чутливого законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення, відповідно, зараз в суспільстві величезний градус напруги. І це відбувається саме тому, що інколи люди просто не орієнтуються, для чого приймається цей законопроект. Якщо мета просто дозволити людям продавати землю, то цього явно недостатньо, тому що це питання треба обговорювати в комплексі. Треба створювати умови для створення потужного фермерства, українського фермерства на селі. Треба говорити про розвиток сільських територій. Треба створювати робочі місця на селі, а це зайнятість, це заробітна плата, це наповнення місцевих бюджетів. Крім того, у людей є величезні побоювання щодо втрати субсидій, якщо, наприклад, власник паю захоче його продати. Цілком очевидно, що діюча система нарахування субсидій про це говорить, що так і буде. Тому як можна пояснити пенсіонеру, який, наприклад, отримує пенсію в районі 2 тисяч гривень і величезні платіжки за комунальні послуги, що якщо він надумає якось покращити своє життя і покращити пенсійне забезпечення, своє життя на пенсії, захоче продати свій пай, то всі ці кошти підуть на оплату комунальних послуг. От як це можна пояснити? Тому обов'язково це питання треба врегульовувати. Врегульовувати на законодавчому рівні. І до розрахунку по нарахуванню субсидії не повинні йти доходи від продажу землі. Тому що ми це питання обговорювали, обговорювали з нашими виборцями, і їх це надзвичайно турбує, це питання. Ще одне дуже важливе я хотів би зазначити, це те, що аграрії повинні бути впевнені, що державна підтримка на здешевлення кредитів на придбання землі повинна бути не на один рік, а системно і хоча б років на 5, це б їх заспокоїло. Ми з колегами по групі "Довіри" такий законопроект зареєстрували, його номер 2825. І сподіваємося, що найближчим часом його розгляне профільний комітет і він буде винесений в сесійну залу, і його всі фракції і групи підтримають. Також дуже важливим в цьому контексті є питання розвитку сільських територій. У нас, на жаль, до цього часу немає ніякої державної стратегії, державної програми розвитку сільських територій. Вже зараз дуже складно зайти взагалі роботу в селі, складно знайти кваліфікованого механізатора, я вже не говорю про працівників тваринництва. Ми вже дійшли до того, що імпортуємо молочну продукцію в Україну, а ще зовсім недавно були потужними експортерами цієї молочної продукції. Тому тут треба дійсно щось робити і напрацьовувати державну стратегію, державну програму розвитку сільських територій, і це повинно обговорюватись в комплексі з обігом земель. І якби на ці всі питання, я переконаний, у нас була б відповідь, то градус суспільної напруги навколо обігу земель був значно нижчий і люди розумілися б краще на цьому питанні, і мабуть, би підтримували більше питання обігу земель. Щодо прядку денного на цей пленарний тиждень. Зрозуміло, що ми будемо обговорювати, продовжувати обговорення законопроекту про обіг земель, враховуючи величезну кількість поданих до нього поправок. Але хотів би зазначити, що ми з колегами по групі "Довіра" зареєстрували ряд важливих законопроекти, на які зараз є запит в суспільстві, є запит від наших виборців, вони їх підтримують, хотів би їх озвучити. Це законопроект, який стосується проблем малого бізнесу, 2665; розвитку аграрного сектору – 2825; пенсійного забезпечення військовослужбовців – 2824; підтримка молодих спеціалістів у медицині і освіті – 2826, відновлення справедливості щодо чорнобильців – 2827. Я звертаюсь до вас, шановний Дмитре Олександровичу, з проханням дати доручення профільним комітетам прийняти рішення про включення цих законопроектів до порядку денного нашої сесії. Взагалі раніше була абсолютно нормальна практика, коли всі законопроекти, які реєструються, вони включались до порядку денного, в сесійну залу заходила постанова, вона голосувалася, а далі профільні комітети приймали рішення по суті: чи вони приймали цей законопроект, чи відхиляли, але так чи інакше він йшов у сесійну залу і там депутати визначалися. Я думаю, що її треба відновити, тому що неважливо, хто реєструє законопроект, чи депутат більшості чи меншості, якщо він важливий, то він повинен обговорюватися і підтримуватися. І вкотре хотів би наголосити, що деякі наші колеги по групі "Довіра" до цього часу не представлені у комітетах, а це суперечить Закону про комітети, так і Регламенту Верховної Ради України. Відповідне звернення у вас є, пане спікер. Тому прошу вас дати доручення регламентному комітету його розглянути і винести в сесійну залу для прийняття рішення. Стосовно п'ятниці. Ми підтримуємо звіт уряд, власне, я це говорив минулого пленарного тижня на Погоджувальній раді. Ми підтримуємо широке обговорення з можливістю виступити, обговорити всіма депутатськими фракціями, групами і позафракційними депутатами, і, можливо, навіть забрати час у "Різному" більше… РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олег Іванович. Руслан Олексійович Стефанчук – Представник Президента у Верховній Раді України. СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую. Вельмишановний Дмитро Олександровичу, шановні присутні! Дозвольте декілька слів як рефлексія на те, що сьогодні звучало на Погоджувальній раді. Насамперед це, звичайно, питання, яке буде турбувати нас цей тиждень, це питання земельної реформи, яка проводиться в Україні. Підкреслюю ще раз, не продаж, не спродаж, а саме питання земельної реформи. Крім цього, я хотів би, щоб ми перевели дискусію з якихось незрозумілих площин у площину найважливішого поняття, яким є права людини. Людини, яка, я нагадаю, відповідно до статті 3-ї Конституції України є найвищою цінністю в державі. І тому, коли ми починаємо посилатися на різні статті Конституції, ми повинні пам'ятати, що у нас є частина друга статті 14-ї Конституції, яка чітко гарантує право власності, набуття і здійснення цього права громадянами і іншими особами відповідно до закону. І ми якраз зараз над цим законом разом працюємо. Крім цього, я хотів би, просто мені цікаво, звернутися до політичних сил, які представлені в парламенті, які заперечують ринок землі і говорять про те, що це катастрофа для держави. Для чого тоді було у 2008 році подавати Закон про ринок землі, де передбачалися ще більші правила, вірніше, їхня відсутність щодо їх розпродажу? Зокрема… ВЛАСЕНКО С.В. (Не чути) СТЕФАНЧУК Р.О. А тепер я… Я вже чув цю дискусію, тоді я звернуся до тілу закону. Стаття 3-я того законопроекту, про який ви говорите, ви розширяли тоді не тільки громадянам України, але й іноземцям, особам і громадянам, і іноземцям, і іноземним державам. Третє, що ви говорили, подивіться статтю 12-у, ви говорите про землі, там чітко сказано: продаж сільськогосподарських земель. ВЛАСЕНКО С.В. (Не чути) СТЕФАНЧУК Р.О. Да! І далі йдемо. Крім цього, я хочу звернутися до інших наших колег… ВЛАСЕНКО С.В. (Не чути) СТЕФАНЧУК Р.О. Я перепрошую, я не перебивав вас! Я не перебивав вас. Я прошу зупинити час… ВЛАСЕНКО С.В. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, давайте… (Шум у залі) Шановні колеги, давайте чути друг друга. Сергію Володимировичу, при всій повазі... ВЛАСЕНКО С.В. (Не чути) СТЕФАНЧУК Р.О. Я можу продовжити? Я можу продовжити? Йдемо далі. Справа в тому, що, коли нема що говорити по суті, треба кричати голосом. Мені далі буде легше, тому що, на превеликий жаль, люди, які представляють інші політичні сили, пішли вже. Але я хочу нагадати, що буквально декілька років тому велика кількість народних депутатів, які сьогодні представлені в інших таборах і в інших політичних силах, зверталися до Конституційного Суду України з вимогою скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення взагалі без будь-яких правил натомість. Просто скасувати! І так далі, і тому подібне. Крім цього, звертаюсь вже з юридичної точки зору, я думаю, що ви повинні це знати, що відповідно до рішення Європейського суду у справі "Зеленчук і Цицюра проти України" чітко встановлено було в 22 пункті про те, що уряд не навів жодних прикладів для того, щоб вводити мораторій, а в 49 пункті про те, що є порушення Протоколу першого Європейської конвенції захисту прав людини і її основоположних свобод. Це теж треба знати. Тепер щодо народовладдя. Безперечно, програма Президента Зеленського є структурована і блокована. Якраз що стосується блоку, який називається "Народовладдя", сказано, що першим буде Закон про народовладдя. Сьогодні вже вісім засідань провела робоча група щодо народовладдя, про що я доповідав. Результатом став проект Закону про Всеукраїнський референдум, але це не єдиний законопроект, який буде стосуватися народовладдя: це і законопроект буде про місцеві референдуми, це і законопроект про електронні петиції, законопроект про законодавчу ініціативу народу, і так далі, і тому подібне. І ми про це обговорювали, і я доповідав в стінах Верховної Ради. Крім цього, я от хочу сказати чому ми не розглядаємо 2182. Та мабуть тому, що він був вже внесений до того, як був прийнятий Виборчий кодексу України, який встановлює абсолютно іншу процедуру розгляду питань, які пов'язані з виборчими процесами. І тому цей законопроект, який напрацьовуємо ми, він вже є у повній відповідності до існуючого законодавства про вибори і інші питання, які стосуються. Крім цього, ми вносимо сюди вперше інструментарій, який стосується можливості скасування прийнятих Верховною Радою законів України. Єдине, що ми зараз шукаємо запобіжники, щоб це не призвело до скасування фундаментальних прав і щоб не ставилося питання щодо відправлення лідерів будь-яких фракцій послами в будь-які африканські країни. Тому це дуже важливо поставити запобіжники, щоб нам не було соромно за той законопроект, який ми приймаємо. І останнє, з приводу БФР. Так, робота відбувається, і я думаю, що ближчим часом, вже завершено, в Президента знаходиться на розгляді Закон про економічну безпеку, який буде більш фундаментальний, і я думаю, що ми зможемо доопрацювати його разом в комітеті. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Шуляк Олена Олексіївна. ШУЛЯК О.О. Колеги, небагато часу займу. По-перше, звіт уряду, він готовий, він був направлений до Верховної Ради, опублікований зараз на сайті Кабінету Міністрів. Я думаю, що буде скоро направлений в комітет і опублікований на сайті Верховної Ради. Уряд готовий працювати і в комітетах, профільні міністри з профільними комітетами, якщо буде прийнято рішення на цьому тижні, будь ласка. Також, якщо в п'ятницю, то в п'ятницю повна готовність. А, по-друге, хочу наголосити, ми з вами на цьому тижні розпочинаємо, вірніше, продовжуємо розглядати законопроект, який стосується обігу земель сільськогосподарського призначення. І я звертаю вашу увагу, що в нас також на цьому тижні заплановано дуже багато законопроектів таких, наприклад, як урядовий законопроект 2494, який стосується того, щоб одинокі особи, які досягли 80-річного віку, отримували певні державні гарантії, а також соціальні гарантії, які стосуються дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування. Тому, коли ми будемо розглядати наш земельний закон, давайте пам'ятати, що дуже багато важливих законопроектів, на які вже передбачені кошти і в бюджеті-2020, очікують свого розгляду. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олено Олексіївно. Шановні колеги, повертаючись до питання звіту уряду і питання щодо заслуховування міністра охорони здоров'я. Було дві пропозиції: одна – заслухати в цю п'ятницю, у середу розглянути на комітетах той звіт, який надійшов від уряду, і розглянути в п'ятницю цей звіт; або піти шляхом, який запропонували наші колеги та відтермінувати його до 6 березня. ШУФРИЧ Н.І. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. До 6-го, до 6-го. ШУФРИЧ Н.І. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Нестор Іванович, при всій… Несторе Івановичу! ШУФРИЧ Н.І. …ми ж зараз будемо голосувати. Ви будете голосувати. РАЗУМКОВ Д.О. Ні. Якщо не буде. Дивіться, тут немає ряду колег. Якщо ви – представник фракції, будь ласка. ШУФРИЧ Н.І. (Не чути) РАЗУМКОВ Д.О. Я хотів би нагадати, як скликаються позачергові засідання. Якщо у вас є 150 голосів, ви можете це запропонувати, Несторе Івановичу. А оскільки ми з вами зараз знаходимося в розгляді питання землі, то теоретично ми це можемо зробити під час "години запитань до Уряду". Інших можливостей станом на сьогодні поки небагато. Я обов'язково врахую пропозицію щодо позачергових засідань, так само як і продовження роботи Верховної Ради України, яка надійшла від фракції "Опозиційна платформа – За життя". Думаю, що в подальшому це гарна практика, ми її будемо використовувати частіше. Дякую, Несторе Івановичу. Шановні колеги, небагато залишилось представників фракцій. П'ятниця ця чи п'ятниця 6 березня? 6-е чи 21-е? 21-е, п'ятниця. "Голос"? 21-е? 21-е. (Загальна дискусія) РАЗУМКОВ Д.О. П'ятниця. Я переговорю з колегами, можливо, щоб ми трошки, дійсно, там продовжити ще там… Ні, ми не можемо присвятити цілий день. Ви ж знаєте Регламент, по якому ми повинні рухатися. П'ятниця. Шановні колеги, дякую. Тоді п'ятниця, ми будемо заслуховувати звіт уряду з 10 до 11. Можливо, буде там трохи змінений ще час на це питання. І до 30 хвилин – інформація від міністра охорони здоров'я щодо коронавірусу в п'ятницю замість "Різного". Шановні працівники комітетів, хто бажає виступити? Якщо можна. Ні? Олександр Владиславович Ткаченко. ТКАЧЕНКО О.В. Я як медійник і людина, яка працювала в бізнесі, мені надзвичайно прикро за останній тиждень під час розгляду Закону про землю спостерігати за ефективністю роботи Ради. Мені здається, що опозиція в першу чергу зловживає доброчесністю норм Регламенту та своїми правами, пропонуючи правки, які в той чи інший спосіб постійно повторюються. Я б закликав опозицію зняти ці поправки, тому що наразі тільки в нашого комітету 5 законів, які не можуть бути прийняті найближчим часом. Я не кажу вже про постанову щодо відзначення річниці Революції Гідності. Ми на за це проголосувати наразі зараз не можемо. Стосовно Закону про медіа, про який згадували колеги. Мені видається, що ніякої напруги немає з приводу цього закону. Є напруга з "башен Кремля", які вловлюють деякі представники опозиції дуже чітко ці сигнали. Стосовно професійної дискусії, вона наразі триває, представники всіх фракцій представлені в парламенті, в тому числі колег-медійників, і у нас іде плідна дискусія стосовно цього питання. Є деякі моменти, пов'язані в першу чергу з новими регуляціями щодо онлайн медіа чи повноважень Нацради. Але, пані Олено, чекаю досі від вас пропозицій, ми щиро відкриті до роботи. Ще раз закликаю поновити роботу спокійно Верховної Ради і відкликати опозиції свої поправки. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Наталуха Дмитро Андрійович. НАТАЛУХА Д.А. Дякую, пане Голово. Шановні колеги, хотів донести до вашого відома, що у Комітеті з питань економічної політики триває обговорення декількох магістральних тем, передусім був зареєстрований проект закону, який визначає новий перелік державних підприємств, частка держави в яких не може бути менше 50 відсотків плюс 1. Фактично мова йде про новий перелік державних підприємств, які не підлягають приватизації. Прямо зараз іде достатньо широка і відкрита дискусія стосовно формування цього переліку і ми запрошуємо представників всіх комітетів до неї долучитися. Крім цього, ми розпочали обговорення реформування Антимонопольного комітету і очікуємо, що перше таке відкрите обговорення відбудеться вже цієї середи. Ми чекаємо на розгляд в залі в першому читанні законопроекту про акціонерні товариства, який так само достатньо структурно і системно забезпечить реформу в цьому напрямку. І нарешті члени комітету також переглядають законопроект про бізнес-омбудсмена, покращують його у співпраці разом з провідними фінансовими інституціями, установами і нашими партнерами. Крім цього, комітет надзвичайно задоволений і вдячний уряду за те, що він дослухався до тих пропозицій, які ми озвучуємо, на моїй пам'яті, десь з жовтня. Мова йде про підписання міністром економіки необхідних нормативних актів стосовно запуску Експортно-кредитного агентства і найближчим часом ми очікуємо, що буде сформована відповідна конкурсна комісія, а також розпочата дискусія про необхідність утворення окремого органу або призначення окремої посади, яка буде відповідати за промисловість, тому що саме таку пропозицію було озвучено мною на минулій Погоджувальній раді. Ми дуже вдячні за те, що зараз ця пропозиція і кандидати обговорюються. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Михайло Борисович Радуцький. РАДУЦЬКИЙ М.Б. Дякую. Я б теж хотів би, як колега Ткаченко, звернутись до фракцій, які надали дуже багато правок в законопроект про землю, шановні, в нас є законопроекти 2538, 2539, які мають вийти на друге читання. І хочу попередити, що в нас з 13 квітня не працює Закон про закупівлю через міжнародні організації. Для того, щоб не залишити в Україні хворих без ліків, без медичних витратних матеріалів, дуже прошу вас все ж таки почути нашого колегу Ткаченка. Ми не можемо проголосувати ті закони, які приведуть до деяких катастроф в країні. Почуйте це. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна. КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, якщо цей амбітний порядок денний, який нам запропонований на наступний тиждень, стане реальністю, що є маловірогідним, я би хотіла звернути увагу на кілька речей. Я ще, пане Голово, минулого разу зверталася до вас із питанням від імені комітету, комітет наш рекомендував усі пропозиції щодо змін до Конституції спрямувати до Венеційської комісії. Я питала у вас, чи були такі звернення і який їхній результат цих звернень? Що було отримано як реакцію Венеціанської комісії? На жаль, я так і не отримала відповіді. Хотіла би ще раз поставити це питання. І ще одне. В порядку денному, знову ж таки, якщо він буде цього тижня або буде наступного пленарного тижня, є один із законопроектів про ратифікацію (реєстраційний номер 0019), то я хотіла би зазначити наступне і звернути увагу представниці уряду на ці питання. Пані Олено, значить, до комітету вже не вперше заходять від уряду на ратифікацію документи або з неправильним перекладом, або з відсутністю перекладу, або з відсутністю додатків, які є невід'ємною частиною договорів. Я вважаю, що це неприпустимо. Я би просила взагалі Кабінет Міністрів звернути на це увагу і подавати повний пакет документів до Верховної Ради України. І ще прошу вас, пане Голово, звернути увагу секретаріату, Апарату. На жаль, до цього часу додатки до цього конкретного законопроекту не є вивішеними на сайті Верховної Ради, незважаючи на звернення нашого секретаріату також до відповідних служб. Буду вдячна, щоби це було зроблено. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Щодо останнього питання. Шановні колеги, будь ласка, треба врегулювати це питання. Щодо питання, пов'язаного з законопроектами щодо змін до Конституції. Вони зараз розглядатися будуть комітетами, вони повернулися з Конституційного Суду і на доопрацювання фактично. А після цього, якщо буде прийнято те чи інше рішення, можливо і такий розвиток подій. Завітневич Олександр Михайлович? Ні. Бабак Сергій Віталійович? Костін Андрій Євгенович? КОСТІН А.Є. Дякую. Шановні колеги, декілька коментарів щодо плану законопроектної роботи. Як вже було зазначено, він буде складатися з трьох частин. В першій буде у нас десь 300 законопроектів, але ми пам'ятаємо, що можливості Верховної Ради вони обмежені, тобто за дві сесії ми можемо опрацювати технічно не більше ніж там 350-360. Але ми пам'ятаємо, що ми працюємо також із законопроектами, які залишились з попередньої сесії і вони вже в порядку денному. Нагадаю, що сама стаття 19 прим. вона передбачає, що саме комітети формують пропозиції, тому прохання таке для колег: налагодити координацію між комітетами в тому числі щодо комплексного опрацювання саме змін до законів або кодексів. Тобто об'єднувати там, де це можливо, різні пропозиції і вносити один чи декілька законопроектів замість 15 або 20, тому що така практика є щодо пропозицій. Прошу також приділити увагу щодо питань рекомендацій прийняття законів в новій редакції, тому що в плані є закони в новій редакції, а в планах інших комітетів є прийняття змін до тих законопроектів. Тобто це потрібно також буде узгоджувати. Далі. Пропозиція до уряду. Все ж таки узгоджувати план роботи завчасно з комітетами, тому що все одно, що б не було внесено до Верховної Ради України, пріоритет і відповідальність за проходження законопроектів покладається саме на комітети, тобто самі комітети будуть формувати пропозиції для включення конкретних законопроектів до порядку денного. Прохання також для комітетів відпрацьовувати предмет регулювання, тому що деякі дуже добре відпрацьовані, а деякі буквально одне речення, тобто не зрозуміло саме, про що іде мова. І хотів все ж таки подякувати всім комітетам і уряду за активну співпрацю, побажати нам всім злагоджено працювати відповідно до плану на 2020 рік. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Гетманцев Данило Олександрович. ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Хочу приєднатися до пропозиції, до позиції пана Ткаченка та пана Радуцького, що щойно висловлені були. І дійсно, високо цінуючи право опозиції на розгляд і подання поправок до будь-якого законопроекту, слід зазначити, що воно не повинно перетворюватись на зловживання. Але якщо навіть і рішення такі наші колеги прийняли, то разом з політичною позицією щодо такого блокування прийняття ринку землі, хотілося б, щоб вони розділили також і політичну відповідальність за не розгляд Верховною Радою тих нагальних законопроектів, які є зараз. На сьогодні вже в порядку денному у Верховній Раді є законопроект 2385, який передбачає зменшення статутного капіталу банків до 200 мільйонів з 500 мільйонів і спрямований на те, аби невеликі банки не виводилися з ринку Національним банком України, а це наші вітчизняні банки і нам дуже важливо зберегти їх. Крім цього, законопроект 2459 спрямований на захист вкладників банків, що збанкрутували. До того ж ми передали, вже пропустили через комітет митний тариф України. І на виході у нас гральний бізнес, законопроект про ринки капіталу. Там податкова амністія. Також до другого читання готується мікрокредитування та нова редакція фінансового лізингу. Це лише окремі з тих законопроектів, які ми готові вже чи передамо найближчим часом на розгляд Верховної Ради. Тому прошу нашу шановну опозицію зважити також на це. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Юрій Григорович Кісєль. КІСЄЛЬ Ю.Г. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, я розумію загальне питання ринку землі. Але комітет просить розглянути на цьому пленарному тижні законопроект про внутрішній водний транспорт (реєстраційний номер 1182-1-д). Також хочу зауважити, що цей законопроект є визначений Президентом України як невідкладний. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Юрій Григорович. Нестор Іванович Шуфрич. ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги, безумовно ми вас чуємо і дуже добре чуємо. І просимо вас почути народ України щодо позиції більше ніж двох третин наших громадян щодо такого турбопротискання закону про розпродаж за безцінь української землі. До речі, я пропоную почути і пані Кулак Ганну Єгорівну, бабусю члена вашої фракції пані Мезенцевої Марії, яка категорично проти продажу землі, настоює на продовження її оренди. І, мабуть, пані Марії варто більш частіше спілкуватись зі своєю бабусею, як, до речі, мабуть, і іншим членам фракції "Слуга народу". Що стосується, я не можу промовчати, "агентів Кремля", які впливають на позицію щодо оцінки поки що Закону про медіа та закону, який в народі вже назвали законом про дезінформацію. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України на дванадцяти сторінках дало розгромну оцінку цьому закону і запропонувало його повернути авторам. Міжнародні організації, включаючи ОБСЄ, ООН Офіс в Україні, чисельні міжнародні журналістські організації, чисельні національні журналістські організації і представники медіаспільноти виступають категорично проти прийняття цього закону. Це що, все "агенти Кремля"? Тоді, де наша контррозвідка?! Де наші спецслужби? Якщо всі шановні міжнародні і національні організації, за думки Олександра Ткаченка, працюють на Кремль? Я думаю, що треба зупинитись в цьому нахабному бажанні протиснути цей закон і захистити свободу слова, і права наших журналістів в нашій країні. Дякую за увагу. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Несторе Івановичу. Лубінець Дмитро Валерійович. ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановний Дмитро Олександрович, шановні присутні, громадяни України, наш комітет минулого тижня провів виїзне засідання на території Херсонської області, ми відвідали КПВВ "Чонгар", "Каланчак". На всіх зустрічах з правозахисниками, переселенцями, кримчанами, органами державної влади лунало питання про скасування Закону про вільну економічну зону "Крим". Він є дискримінаційний. Ми на базі свого комітету створюємо робочу групу. Запрошуємо представників Комітету з питань податкової, митної політики та банківської діяльності до участі в цій робочій групі. Невеличкий анонс. Запрошуємо 26 лютого на форум, який пройде в Києві, по питаннях Криму. І 18 березня у нас будуть парламентські слухання так само по питанню деокупації, реінтеграції Криму. Хотів би, користуючись нагодою, поставити до відома вас, Дмитре Олександровичу, як спікера Верховної Ради і в присутності представника Кабміну, що неодноразово на наші звернення міністр юстиції не приходить на засідання. Більш того, як головою профільного комітету був надісланий лист по питаннях діяльності Кабміну і саме Міністерства юстиції. Відповідь прийшла на чотирьох листах, яка зводиться до того, що ви як народні депутати не маєте права у нас нічого запитувати. Це, в принципі, вкладається в логіку Кабміну, напевно, коли ми чуємо з вуст Прем'єр-міністра, як він на одному із телеканалів каже, що ми знайшли кандидатуру і будемо призначати, називається прізвище віце-прем'єра по реінтеграції. Передайте, будь ласка, Прем'єр-міністру, що призначає міністрів Верховна Рада, а не Прем'єр-міністр. Тому неодноразово такі випадки, я хочу, щоб у спікера була на це реакція. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Дмитро Валерійович. Ну, щодо листа міністра, якщо можна, мені копію. Ми в п'ятницю будемо бачити урядовців, буде можливість запитати. Олена Олексіївна, у мене прохання все ж таки, щоб знайшов міністр час для засідання комітетів. Тому що, я думаю, що міністрам важливо мати зв'язок з народними депутатами і з точки зору конструктивної роботи, і з точки зору отриманої інформації. Мені важко сказати, я не слідкую за графіком роботи міністрів, однак я не впевнений, що частіше в безпосередньому наближенні до тимчасово окупованих територій буває хтось з уряду, аніж народні депутати з профільного комітету. Дякую. Кожем'якін Андрій Анатолійович. КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Дякую, Дмитро Олександрович. Доброго дня, колеги. Я хотів би сказати, що дійсно такий у нас ненапружений дуже порядок денний. Але якщо досвід політичний і якась поінформованість, скажемо так, не дадуть можливості все це зробити за цей тиждень і наступний, то, можливо, десь в квітні. І на початку я хотів би все ж таки, Дмитре Олександровичу, попросити, щоб ми зробили цю справу для дітей і студентів і законопроект № 2077 щодо діяльності спортивних студентських спілок та учнівських федерацій, він уже там восьмий раз ставиться, на жаль, до нього ніяк ми не дійдемо. Ну, хоч щось в передолімпійський період, сезон, щоб ми зробили для дітей. І це дуже буде важливо. Це раз. І друге. Для того, щоб, я не може не відреагувати на деякі тут висловлювання, які були попередніми спікерами, керівниками деяких фракцій. Ви знаєте, я хочу сказати так, що будь-яка делегація в країні-агресор на Червоній площі – це зрада українських військових, це зрада українських патріотів. І всім, хто визволяв Україну від фашистів, в тому числі і територію Російської Федерації, і Білорусі, і всіх інших, їм вічна слава, пам'ять. І цю славу ми завжди зможемо вшанувати під класичний український військовий марш тут у нас. Це перше. І друге. Я хочу порадити тим, хто ніколи на парадах не ходив. А коли ми 40 років тому ходили на парадах і готувались до них, і знаємо, що таке це військова честь і слава для кожного там курсанта і військового. А в той час, коли ми це робили, деякі, вибачте, "по карманам мелочь тырили", так от я хотів порадити, щоб вони не давали оцінку таким явищам. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Всі бажаючі голови комітетів виступити? Галина Ігорівна, ви наступного разу свою чергу не втрачайте. Янченко Галина Ігорівна. ЯНЧЕНКО Г.І. Добре. Дякую за пораду. Колеги, я би також хотіла приєднатись до висловлювань і побажань колег Ткаченка, Радуцького та Гетманцева. Дійсно, в порядку денному стоїть надзвичайно багато законопроектів важливих для країни, важливих для розгляду, але є й такі законопроекти, які потребують максимально швидкого і невідкладного розгляду. Серед таких законопроектів від Комітету з антикорупційної політики законопроект № 2500. Цього законопроекту чекає один мільйон декларантів, а також профільний ЦОВВ – Національне агентство з питань запобігання корупції. Цим законопроектом ми би хотіли закріпити на законодавчому рівні той факт, що декларанти за попередній рік повинні, власне, декларуватися згідно з правил попереднього року. Як ви знаєте, кампанія з декларування вже почалась, тому надзвичайно важливо розглянути цей законопроект максимально швидко. Відповідно хотіла би звернутися до колег по парламенту, за можливістю не затягувати розгляд законопроекту по землі і не ставити, знову ж таки за можливістю, ті правки, які абсолютно дублюють попередні. З усією повагою до парламентаризму і до права депутатів подавати правки, нам також важливо думати стратегічно і приймати ті закони, які важливі для країни. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, шановні колеги. Бажаю всім плідної і ефективної роботи цього тижня.
|
програмно-технічна підтримка — Управління комп'ютеризованих систем