|
Верховна Рада України/ Погоджувальна рада/ Електронний протокол/ 01.03.2021
СТЕНОГРАМА засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України 1 березня 2021 року, 11 година Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О. РАЗУМКОВ Д.О. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні телеглядачі! Я радий всіх бачити. Сьогодні у нас відбувається засідання Погоджувальної ради Верховної Ради України. У нас цей тиждень буде достатньо насичений щодо законопроектів, які будуть розглядатися. Але я хотів би почати з того, що відбувалось на минулому тижні. Минулого тижня відбулося засідання Ради розвитку громад та територій. Я хотів би вам також нагадати, що ще в минулому році ми відновили роботу Консультативної ради з питань місцевого самоврядування. І тоді, і зараз ми говоримо про те, що ми повинні довести нарешті реформу децентралізації до логічного кінця. Багато що зроблено, є питання, які сьогодні потребують ще доопрацювання. Деякі аспекти цієї реформи будуть навіть в якості законопроектів на цьому тижні. Я маю на увазі щодо інституту старост і інших питань. Паралельно з цим, і це вже не зовсім законотворча діяльність, але це державницька позиція, яка, я впевнений, існує у всіх вертикалях влади, це те, що ми повинні вибудовувати партнерські відносини з місцевими органами влади. Депутати постійно знаходяться в комунікації, іноді, мабуть, вона залишає бажати кращого, але в цілому комунікація є і з громадянами держави, і з представниками місцевого самоврядування. І лише вибудувавши цю ефективну піраміду, ми зможемо виконувати ті завдання, які перед нами були поставлені суспільством. Я також мав можливість бути у відрядженні у Вінниці, приймати участь у засіданні обласної ради. І так само про це ж говорили і ми там, і такий самий фідбек ми отримуємо від представників місцевого самоврядування, вони також готові до співпраці. І я сподіваюся, що ми зможемо завершити реформу децентралізації незабаром і вона продемонструє ефективність роботи органів влади в цілому по державі. Якщо ми говоримо про ключові питання, то я думаю, що можна виділити три ключові. Перше – це боротьба з коронавірусом. Вона існує як на рівні Києва, так і на рівні будь-якого міста, села, селища в нашій країні. І сьогодні багато викликів стоять як перед державою Україна, так і перед всім світом, в тому числі і перед нашими громадянами. І тут всі повинні докладати максимум зусиль для того, щоб досягнути результатів. Друге питання – це економічне зростання. Тому що лише маючи потужну економіку, базуючись на ключових галузях, які треба визначити як пріоритетні, ми зможемо створити і умови для розвитку, і незабаром їх побачити. Я думаю, що Данило Олександрович Гетманцев хотів щось додати. Даниле Олександровичу, ви хотіли додати щось щодо промисловості? Я знаю, що ви підтримуєте цей напрямок. І в тому числі промисловість, яка завжди була однією з ефективних галузей України. Я впевнений, незабаром, ми повинні її відновлювати. Сьогодні всі держави базуються на ключових принципах захисту своїх інтересів, і, я впевнений, Україна також буде рухатися в цьому напрямку. І третє питання, дійсно, воно турбує людей, це питання, пов'язане з житлово-комунальним сектором і з тими проблемами, які в ньому сьогодні існують, в тому числі і тарифні аспекти, і проблеми, які також сьогодні бентежать людей. Я знаю, що є законопроекти, які включені в порядок денний засідань на цей тиждень. Є пропозиція декількох депутатських фракцій і груп щодо проведення позачергового засідання, пов'язаного з низкою законопроектів, які б допомогли врегулювати це питання у сфері житлово-комунального господарства. Я думаю, що ви про це також всі будете говорити і зазначати. Якщо ми говоримо з вами про ще один важливий аспект, це аспект, пов'язаний з реформою Верховної Ради, а саме: це реформа, пов'язана з тим, щоб унеможливити питання кнопкодавства. Ми багато про це говорили, щось вже зроблено, щось доробляється, і деякі аспекти будуть запроваджені на цьому тижні. Наприклад, я знаю, що будуть встановлені вже камери і незабаром вони запрацюють. Паралельно з цим ми займаємося питанням оновлення системи "Рада", є декілька варіантів руху в цьому напрямку: є і вітчизняні аналоги, є більш такі сучасні іноземні, які також дозволяють використовувати і біометричні показники людини, для того щоб точно вже зняти питання, пов'язані з кнопкодавством. Але ми повинні рухатися вперед, ми не повинні чекати, тому що це коштує великих грошових вкладень і бюджетних витрат. Тому на минулому тижні була завершена робота і проведено було тестування щодо того, щоб ввести в дію систему сенсорної кнопки в залі Верховної Ради України. Вона працює, вона пройшла перевірку відповідною організацією і з наступного тижня, з цього пленарного тижня, ми вже зможемо використовувати її під час голосування і під час засідань Верховної Ради України. Вона відповідає всім нормам. Інститут-розробник її протестував. Ті питання, які викликали дискусію, вони були прибрані. І у нас є офіційне заключення, офіційний акт про те, що вона може використовуватись. Тому з наступного пленарного засідання (я вас всіх вітаю) ми зможемо дійсно продемонструвати систему, яка не буде дозволяти застосовувати кнопкодавство у стінах Верховної Ради України. Єдине прохання, якщо вона буде працювати, то немає сенсу прив'язувати картки до місця. Це знімає питання прив'язки до місця, тому що вона унеможливлює одночасне натискання більше ніж з одного робочого місця голосування "за", "проти", "утримався" тощо. Завтра вона починає працювати. Єдине прохання до всіх колег, і до представників фракцій, до голів комітетів: я пропоную зібратися завтра на без п'ятнадцяти десять для того, щоб всі могли спробувати протестувати і щоб о 10-й ми вже розпочали засідання з новими механізмами голосування. Я сподіваюсь, що всі цим задоволені, тому що це знімає будь-які аспекти і дискусії щодо кнопкодавства. Але, ще раз повторюю, це не знімає з порядку денного питання щодо подальшої модернізації цієї системи, тому що, на жаль, вона вже працює, якщо не помиляюсь, з 2008 року, і своє напрацювання вона вже відробила, і треба нам буде впроваджувати нові, більш сучасні системи голосування. Ще раз всім дякую. І під час ваших виступів, шановні представники фракцій та груп, я хотів би, щоб ви запропонували тему, яку необхідно було б заслухати під час "години запитань до Уряду". Дякую. Руслан Олексійович Стефанчук, Перший заступник Голови Верховної Ради України. СТЕФАНЧУК Р.О. Доброго дня, вельмишановні колеги! Я знаю, що сьогодні буде багато слів сказано такого політичного кшталту, а тому дозвольте декілька слів не про політику, а про сутність та призначення Верховної Ради України. Я просто хочу нагадати усім присутнім у цьому залі, що відповідно до статті 75 Конституції України Верховна Рада є єдиним органом законодавчої влади в Україні. У нас немає ланковості, підпорядкованості – єдиний орган, який забезпечує свої функції, передбачені 85 статтею Конституції. Якраз в цій статті передбачено, що всі функції, які покладені на Верховну Раду, вони спрямовані на розвиток нормативної бази України. Тепер, аналізуючи ситуацію, яка склалася сьогодні, яка, безумовно, є результатом діяльності не тільки, скажімо так, Верховної Ради чи органів влади цього періоду, а за всі 30 років України, ми маємо констатувати одну річ, що станом на сьогодні в Україні чинними є понад 1 мільйон нормативно-правових актів. Я ще раз підкреслюю цю цифру: 1 мільйон актів, які мають різну юридичну силу, взаємний дубляж, невідповідність один одному, суперечності внутрі і так далі. Це те, що ми маємо на сьогодні. При цьому я хочу сказати вам таку парадоксальну річ, що, мабуть, законодавство – це єдина матерія, де не працює закон філософії переходу кількості в якість. І навпаки, чим більша кількість нормативно-правових актів, тим гірша їхня якість. І тому, враховуючи завдання, які стоять перед Верховною Радою, я вважаю, що мегазавданням є спрямувати свою діяльність на систематизацію та підвищення якості законодавства України. З огляду на це ми вперше з вами, я хочу нагадати, впровадили два роки тому необхідність затвердження плану законопроектних робіт у Верховній Раді. Цього року ми схвалили цей план 2 лютого 2021 року. Водночас я хочу звернути увагу, аналізуючи порядок денний на цей тиждень, що далеко не всі ті речі, які передбачені планом законопроектних ініціатив, вони потрапили до порядку денного. Тому я звертаюся з проханням до присутніх тут голів фракцій, до присутніх тут голів комітетів: при формуванні плану налагодити роботу таким чином, щоб ми могли своєчасно на розгляд Погоджувальної ради отримати всі передбачені цим планом законопроекти. І враховуючи цю ситуацію сьогодні, я разом із Сергієм Віталійовичем Кальченком, Андрієм Євгеновичем Костіним подамо законопроект, який, враховуючи наш досвід дворічний планування, трошки по-іншому викладе право на формування і обов'язковості плану законопроектних ініціатив для Верховної Ради України. Однак перед тим, як впорядкуватися в системному законодавстві, я глибоко переконаний, що нам треба в першу чергу позбавитися рудиментних залишків, які залишилися в законодавстві України. Я не хочу нагадувати, що в нас в Україні станом на зараз діє, за різними підрахунками, від 10 до 25 тисяч нормативно-правових актів Союзу РСР, Української РСР та Української – УРСР, яка ще була ген-ген коли. Я теж не буду говорити про те, що відповідно до Житлового кодексу Української РСР, який діє до цих пір, в преамбулі станом на 2021 рік ми продовжуємо втілювати в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства. Я просто прошу всіх присутніх тут якнайшвидше розглянути відповідний законопроект про дерадянізацію законодавства України (номер 4284) та визнати такими, що не застосовуються на території України майже півтори тисячі законодавчих актів. А також доручити провести відповідну роботу з цього питання Кабінету Міністрів України, тому що на їх рівні таких нормативно-правових актів у рази більше. Я більше скажу, що така якість законодавства створює серйозні перешкоди для судової реформи. Ми можемо скільки завгодно говорити про судові речі, але без якісного законодавства ми не зможемо вибудувати і цей етап. Також я хочу попросити, що, враховуючи все сказане, нам треба якнайшвидше перейти до комплексного закону, він уже підготовлений, проект (я готовий обійти всі фракції з презентацією його і долучитися до його розробки) про засади правотворчості в Україні, який дасть єдині правила від планування до моніторингу за тим, що ми зробили. І наостанок, з 27 на 28 березня 21-го року заплановане чергове переведення годинників на літній час. Я звертаюся, давайте проголосуємо 4201 і позбавимо Україну оцього щорічного переходу, користь від якого не доведена, а шкода очевидна. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу. Олена Костянтинівна Кондратюк, заступник Голови Верховної Ради України. КОНДРАТЮК О.К. Дякую, Дмитре Олександровичу. Я дуже рада вітати ініціативи, які пов'язані якраз з відповідальною і незалежною гілкою влади - з парламентом, і в частині відкритості парламенту, про що ви говорили, Дмитре Олександровичу, і відповідальності парламенту, тому що для нас надважливо, щоб люди розуміли, чим ми займаємося, і питання відкритості якраз стоїть, мені здається, одним з головних, ключових, тому що з нього починається довіра і відновлення довіри до парламенту як інституції. Але я сьогодні хотіла би говорити ще про одну функцію Верховної Ради України, не тільки законодавчу і не тільки представницьку, а й про контрольну функцію парламенту - Верховної Ради України. І, користуючись нагодою, хочу виступити з закликом звернути особливу увагу на зростання темпів поширення коронавірусної інфекції в Україні. Україна знову входить в п'ятірку лідерів за кількістю інфікованих COVID в Європі. Кількість щоденних випадків перевищує вже 8 тисяч, смертність, на жаль, є теж дуже високою. І ви знаєте, що вже понад 26 тисяч наших громадян, на жаль, померли від наслідків коронавірусної інфекції в Україні. І ми мусимо припинити самозаспокоєння і чесно визнати, що Україна вступає вже в третю хвилю пандемії коронавірусної інфекції. І це не лише характерна для нас ситуація. Днями канцлерка Німеччини Ангела Меркель відповідально та офіційно заявила про початок третьої хвилі пандемії в своїй країні. Про третю хвилю пандемії говорить і уряд Польщі, так само він зафіксовує більше 8 тисяч інфікувань щодобово і говорить, що вдається вже до нового локдауну в своїй країні. Ця сама ситуація і в більшості європейських країн. І тільки уряд України, на жаль, робить вигляд, що все під контролем. А ситуація в Україні виглядає, як на мене, дуже загрозливою. І давайте називати речі своїми іменами, тому що мізерні темпи вакцинації, яка розпочалася зі значним запізненням, не зупинить третю хвилю пандемії, якщо ми не вдамося до якихось змін в цьому. Там, де країни роблять десятки і сотні тисяч щеплень щодня без вихідних і практично цілодобово, МОЗ звітує про 90 щеплень цієї суботи, і всього щеплено в Україні трохи більше 3 тисяч громадян. Це свідчить лише про провал підготовки медичної системи до кампанії з вакцинації і про недовіру до цієї вакцини, яку привіз міністр охорони здоров'я з Індії, і навіть серед медиків, на жаль, і про повний провал комунікаційної кампанії з вакцинації, хоча важко назвати провалом те, чого взагалі не було. І тому я думаю, що ми в межах парламентського контролю мусимо реагувати на цю ситуацію. Тому я прошу і вимагаю негайного звіту міністра охорони здоров'я Максима Степанова на "годині запитань до Уряду", де він має чітко пояснити людям, якої якості вакцину він привіз, скільки вона коштує, чи закуповувалася вона напряму або через посередників. Міністр повинен озвучити нарешті, яка доведена ефективність цієї вакцини у відсотках, щоб зняти всі ці питання. Я особисто є прихильницею вакцинації в Україні, але такими далі темпами, як вона проходить, мені здається, якщо не змінити реальне ставлення до вакцинації, вона буде повністю теж провалена. І я вам чесно скажу, що надзвичайно бракує особистих прикладів вакцинації від керівників країни, від відомих людей, тому що так появляється знову ж таки довіра до цієї системи у нас вакцинації. І що на фоні третьої хвилі пандемії роблять відповідальні уряди? Ми знаємо, що якщо взяти, наприклад, Сполучені Штати Америки, Палата представників американського конгресу проголосувала про план Президента Джо Байдена з порятунку американської економіки. Також цей план передбачає надання широкої допомоги населенню в умовах пандемії. І я хочу запитати: а де наш національний план негативних наслідків подолання COVID на 21-й рік від уряду України? Де комплексний план законодавчих ініціатив? Як ми будемо допомагати малому і середньому бізнесу, вразливим групам населення, родинам із дітьми? Що говорить зараз уряд про законодавчі ініціативи? Що буде, разом з тим, і стратегічно з питаннями, які стосуються і тарифів в тому числі? Ви знаєте, я щось не бачила великої ініціативи також уряду навіть прийти в парламент. Наскільки мені відомо, і ми просили про окремі зустрічі голови уряду з керівництвом парламенту, з фракціями, так нічим і не закінчилося. Я не знаю, може, це… РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олено Костянтинівно. Олександр Сергійович Корнієнко. КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня всі, хто нас бачить і чує! Минулий тиждень дійсно пройшов під знаком теми судів і довіри до судів. І те, що у нас в Верховній Раді, воно завжди реалізується у вигляді тих чи інших законопроектів, ініціатив, пов'язаних з судовою реформою. Я думаю, дуже символічно те, що якраз на цьому тижні у нас один з тих законопроектів, з яких може стартувати ця вся затія, вже у виконанні осучасненому, 3711-д, називається законопроект про судоустрій і статус суддів, він один з тих, який буде далі просувати судову реформу. Я думаю, що ми маємо розуміти, що судова реформа – це та реформа, без якої інші реформи, багато інших реформ можуть просто не мати сенсу, тому що казати про економічні реформи, коли в країні не працює справедливий суд, казати про соціальні реформи, навіть про безпекові наші всі ініціативи, якщо немає базової довіри до судочинства в країні, це так, нічого з того не вийде. Дуже символічно, що тема судової реформи і оновлення судової системи завжди пересікається з таким поняттям, як доброчесність. Це, мабуть, єдина реформа, єдина сфера, в якій ми говоримо саме такими термінами, тому що в економіці ми говоримо показниками, в безпеці ми говоримо показниками захисту, навіть в соціальній сфері і в сфері децентралізації - скрізь ми говоримо цифрами конкретними. Доброчесність – це те, що не можна поміряти у відсотках, мабуть, але це те, що всі люди в цій країні розуміють, що якщо судова влада доброчесна, то люди довіряють цій владі і йдуть в суди, не боячись, що це буде несправедливий суд. Тому закликаю всіх підтримувати ініціативи щодо судової реформи, в першому читанні 3711 на цьому тижні є у нас в програмі. Щодо загального порядку денного. Дійсно, у нас багато ініціатив і економічних. Ми маємо все-таки поставити, ну, якщо не крапку, то такий серйозний проміжний результат і по реформі, інвестняні так звані, тому що ці законопроекти тягнуться вже, щодо митного і податкового регулювання, питання інвестнянь. Також це стосується і грального бізнесу, гральної реформи. Тому що законопроект щодо податкового навантаження на гральний бізнес, він теж має бути прийнятий. Також це питання енергоефективності, яке є на цьому тижні в порядку денному. Також це питання спеціальних економічних зон для ІТ-бізнесу "Дія Сіті". Це ж є в порядку денному. Дуже закликаємо колег підтримувати той шлях, який запропонує наш профільний комітет щодо цього. Є і соціальні питання, врегулювання питання аліментів, наприклад, дошкільної освіти, доступності. Дійсно, децентралізація, про яку багато говорилося. І минулого тижня була Рада розвитку громад та територій. Президент поставив нам задачі - все-таки довести конституційний процес до ладу і найближчим часом підготуватися до внесення текстів щодо змін в Конституцію про децентралізацію. Але вже можемо працювати над покращенням того, що є. Це законопроекти про інститут старост (4535) та про територіальну організацію виконавчої влади (4298) про змінення функцій державних адміністрацій у відповідності до того процесу, який зараз є, щоб воно відповідало реальності, вони робили те, що зараз реально роблять, і по закону. Щодо "години запитань до Уряду", хотів би останню хвилину якраз присвятити цим питанням. Дійсно, у нас почалась і вакцинація вже на цьому тижні. Є суперечливі різні інформації. Та сама омріяна вакцина тепер змушена знищуватись, тому що не встигають її до людей застосовувати. Це таке питання, дуже психологічно важливе. Нам важливо зрозуміти, як процеси всі налаштовані, чому відмовляються медики вакцинуватися. І це, звичайно, все невеликий елемент великої картини з епідемією, яка знову, не такими темпами, слава Богу, як раніше, але збільшується. Треба розуміти готовність уряду і Міністерства охорони здоров'я до цих процесів. Тому запрошуємо на "годину запитань до Уряду" міністра охорони здоров'я Степанова з коментарями щодо актуального стану епідемії та вакцинації щодо… РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Бойко Юрій Анатолійович. БОЙКО Ю.А. Дякую. Шановний пане спікер, шановні присутні! От ми тут всі народні депутати і повинні виконувати те, що хочуть і вимагають від нас люди. Я особисто це почув минулого тижня, коли був в областях. Я був в Луганській, Донецькій, Харківській областях на промислових підприємствах, щоб зрозуміти, яким чином забезпечити розвиток промисловості в сьогоднішніх умовах. Здебільшого всі проблеми промисловості, вони однакові для всіх підприємств по країні: це відсутність достатнього кредитування доступного, це високі ціни на енергоносії, це втрата традиційних ринків країн СНД. Є бюрократичні речі, з якими стикаються підприємства. Є проблеми з виплатою податків для підприємств на землю, для підприємств, які виконують оборонні замовлення. Тобто багато речей. Але одна річ була абсолютно несподіваною для мене, коли я на одній із перших зустрічей почув від людей, які сказали мені відверто, що якщо би не сталося епідемії і закриття кордонів з сусідніми країнами, то у нас би працювати було нікому. Тому що трудова міграція набула таких масштабів, що люди виїжджають цілими сім'ями і залишається країна без працівників. І ця проблема створення робочих місць, яка існує, яка на словах, навіть на словах не фігурує у висловлюваннях уряду, яка насправді повністю провалена. Переходжу до конкретики. От у нас в парламенті пройшов перше читання Закон 3739. Закон простий: якщо проводиться закупівля за бюджетні кошти, то закупівля товарів повинна проводитися тільки тих, у яких є вітчизняна складова, 10 відсотків в цьому році і до 50 відсотків через декілька років. От цей закон пройшов перше читання, і, за розрахунками Федерації роботодавців України, його прийняття надасть можливість відкрити 60 тисяч нових робочих місць і зберегти 200 тисяч. І цей закон обов'язково повинен бути прийнятий. Є позиції "проти" в окремих фракцій. І я вважаю, що завдання уряду - провести переговори з цими фракціями для того, щоб знайти відповідний компроміс. Але те, що цей закон чекають промисловці і він вкрай важливий для держави, я думаю, тут навіть не буде якихось сперечань. Друге питання, яке турбує людей, про яке вже сказали, – це питання комунальних тарифів, цей "стон" стоїть по всій країні. Я хочу нагадати, що минулого тижня ми проводили декілька нарад в парламенті стосовно того, щоб виробити єдину позицію з цього приводу. І в нас абсолютно чітке розуміння, у кожної фракції є свої закони з цього приводу, але тут вже не до політичних якихось там амбіцій. Тут я хочу нагадати рішення останньої наради, щоб ми виробили єдиний законопроект по врегулюванню цієї тарифної проблеми, внесли його в парламент і всі проголосували, тому що цього хочуть люди і це завдання, яке повинно бути виконане. І я вважаю, що на п'ятницю нам потрібно запросити Прем'єр-міністра, щоб він прозвітував, яким чином і які взагалі ціни будуть на березень, які ціни будуть після завершення опалювального сезону і яким чином будуть координуватись дії уряду і парламенту з цієї вкрай важливої проблеми. Тому що я хочу просто сказати Руслану Олексійовичу, коли він каже, що у нас парламент є єдиний такий орган законодавчий, який все вирішує, то практика тарифів показує, що нічого ми з вами не вирішуємо, все вирішується в Офісі Президента, спускається як директива в уряд і потім до нас доводиться, я маю на увазі до парламенту, до виконання просто так от, в технічному сенсі. Тому це неприпустимо і повинно бути змінено. Я розумію, що сьогоднішній владі набагато простіше там закрити телевізійні канали опозиційні, створити свій канал, який буде зранку до вечора хвалити владу і говорити, яка вона добра. І той бардак з вакцинацією, який ми отримали, люди ж не винні в тому, що вони не хочуть вакцинуватися. Це просто так сталося, що коли п'ять разів переносили дату вакцинування і три рази саму вакцину, то вони вже просто бояться вакцинуватися. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Петро Олексійович Порошенко. ПОРОШЕНКО П.О. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я теж хотів би почати з теми протидії пандемії, ризиків і загроз національній безпеці, які пов'язані з цим. Я щойно повернувся з Прикарпаття, де критична ситуація з точки зору протидії пандемії і захисту людей. Загальновідома причина, чому це сталося. Тому що на сьогоднішній день вже більшість лікарів стверджують, що ми маємо, в тому числі і на Прикарпатті, нові штами, і ці нові штами розповсюдилися через не закритий "Буковель", тому що хтось ніяк не нажереться і ніхто не відпочине. І досі зараз "Буковель" працює, а його власники набивають кишені. Друга позиція - це те, що в Прикарпатті, принаймні в тих лікарнях, де я мав можливість відвідати, немає жодного вільного ліжка, обладнаного киснем. І процес обладнання киснем на сьогоднішній день де-факто зупинився. Вони тримають в реанімації два вільних ліжка для того, щоб якщо привезуть хворих, і ситуація критична. І привезені благодійниками, в тому числі і нашою командою, кисневі концентратори ситуацію не вирішують. У більшості країн світу, де розпочалася своєчасна вакцинація, темпи розповсюдження хвороби значно впали. Це не тільки Ізраїль, подивіться Великобританію: на сьогоднішній день найнижчі темпи розповсюдження, починаючи з вересня минулого року. На мої запитання, а чому ж, як сказав пан Корнієнко, і це правда, відмовляються вакцинуватися, я прошу пробачення за непарламентський вислів, який прозвучав з вуст лікаря, який знаходився в стані відчаю, каже: бо "гімно" привезли. І на сьогоднішній день ніхто не знає… І привезли це через корупцію і через профнепридатність. Дійсно, я почув, що у нас на сьогоднішній день забезпечення вакцинами – це змагання, коли кожна з країн за себе. Так от, Президент Зеленський програв це змагання в Європі і Україна зайняла завдяки йому останнє місце, в тому числі з причин, які зазначені в резолюції Європарламенту, я дуже раджу їх уважно вивчити, де записано, в резолюції Європарламенту, що вони попереджають Україну негайно подолати корупцію, яка продовжує існування в сфері охорони здоров'я, і особливо в Міністерстві охорони здоров'я, ефективно розслідувати всі факти корупції, зокрема при закупівлі медичного обладнання і вакцин для COVID-19. Це резолюція Європарламенту. І тоді, коли ви збираєтесь запрошувати міністра охорони здоров'я, то обов'язково треба запросити керівника НАБУ, який порушив справу і розслідує корупцію, і Генерального прокурора. В іншому випадку це знову будуть "солодкі співи". Я хочу на другому питанні зупинитися – це є загострення на фронті. Це виклик безпеці. І два роки нас заколисували тим, що у нас є перемир'я, у нас є припинення вогню, а сьогодні визнають вже, що ніякого припинення вогню немає і кожен день українці або поранені, або гинуть. Тоді скажіть, будь ласка, а навіщо відводили війська, навіщо робили формулу Штайнмайєра і хто за це винен? От як у вакцинації, так і тут нам обов'язково треба знайти, що робити і хто винен, і притягнути їх до відповідальності. Третя позиція – це є непоставлення (пане Голово, я не побачив в порядку денному) питання щодо Тимчасової слідчої комісії по вагнерівцям. Більше того, ми побачили, що з офіцерів розвідки, які виконували надзвичайно важливі завдання, зараз зняли охорону. Я твердо переконаний, ми маємо звернутися, відновити охорону, захистити наших воїнів і негайно на цьому тижні поставити питання ТСК по Вагнеру. І останнє, щодо політичних переслідувань. Ми подали постанову по політичним переслідуванням, це стосується також і Стерненка. Ми просимо розглянути нашу постанову про боротьбу з колабораціонізмом. Ми не тягнемо ковдру на себе, давайте зробимо спільну постанову, або вашу як альтернативну розглядати, але ця тема негайно має бути розглянута. Дуже дякую за увагу. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Юлія Володимирівна Тимошенко. ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, я хотіла би підтримати віце-спікера парламенту Олену Кондратюк відносно ситуації, яка склалася з вакцинацією. Ситуація настільки тяжка, що ми не маємо права зараз просто якимось критиканством тут відпрацювати і нічого абсолютно не робити. Мало того, що медична "реформа" (в лапках), яка була започаткована багато років назад, ще при попередній владі, призвела до того, що люди не можуть лікуватися практично, ще і ліквідована була санітарно-епідеміологічна служба. А зараз ми всі пожинаємо ці плоди з вами, і зараз ми бачимо наслідки того, як неправильно організована система охорони здоров'я в країні. Друга проблема – це якість вакцини, яка закуплена. Ніхто абсолютно не заперечує проти ефективності самої вакцинації, але якість вакцини є надзвичайно важливою. Я зараз хочу звернутися до вас, пане Голово. Справа в тому, що 25 лютого в одеській інфекційній лікарні було провакциновано 40 медиків. Із них 22 медика миттєво практично отримали тяжкі наслідки: температура вище 38-и, достатньо тяжкий стан. Я хочу запитати: ми що, це все будемо тут покривати? Ми будемо далі пропонувати країні робити щеплення тією вакциною, яка привезена і яка, судячи по результатах, по тому, що медики масово по всій країні відмовляються від цієї вакцинації, це значить, що вони щось знають і на собі вони випробовують цю вакцину? Тому я просила б, щоб ми негайно діяли. Ми – парламент, ми не можемо просто бути обслуговуючим персоналом Адміністрації Президента. І коли взагалі таке трапилося? Тому треба закликати зараз всіх відповідальних осіб і питати, чому такі наслідки застосування цієї вакцини. Мало того, що ми зірвали виробництво своєї вакцини, мало того, що ми не закупили вчасно якісну вакцину, так ми зараз ще по всьому світу підбираємо те, що ніхто не хоче використовувати. Це перша частина. А друга частина, у нас сьогодні перший день весни, ви не забули? Це вже друга весна після того, як було обіцяно закінчити епоху бідності, щось там весною саджати, якщо я пам'ятаю, перестати нарешті корупцією займатися. Дорогі друзі, так у нас два роки пройшло – ситуація тільки ускладнилась і погіршилась. Ви знаєте, що наша команда піднімає відкрито питання, що високі тарифи на газ, на тепло, на гарячу воду для людей не тому, що це ринкова ціна. В країні немає ринку, в країні є велика корупція, яка розпочата сім років тому і зараз триває, коли з людей беруть неймовірні тарифи. Зараз їм ще тричі порахували температурний режим. Зараз повністю по всій країні працюють посередники, які вже народилися при цій владі. Це посередники, які закуповують дешевий газ, дешеву електроенергію на "Енергоатомі", а потім продають втридорога наш український газ на "Укргазвидобуванні" в НАК "Нафтогазі". Скажіть, будь ласка, Адміністрація Президента, уряд і парламент будуть прикривати далі цю корупцію, коли вони нарешті припинять бути співучасниками цього? Ви пам'ятаєте, ми збирали з вами нараду лідерів фракцій і ми домовилися про те, що буде проголосований Закон 4680 на позачерговому засіданні. Для цього треба зібрати підписи, для того щоб закон 4680, який передбачає український газ українського видобутку, так, як це було до 2014 року, віддати людям з рентабельністю 30 відсотків і знизити до 2,6 гривень за 1 тисячу кубічних метрів, за кубометр газу вартість газу. Друге. В цьому законі передбачається, що з газових сховищ треба віддати газ людям по ціні закачки плюс транспортування. Закон 4680 підписали практично всі фракції, крім двох. Мені неприємно це казати, але це опозиційні фракції. Ми домовилися на засіданні лідерів фракцій про те, що ми, по-перше, ставимо зараз на голосування включення до порядку денного законопроекту 4680, і ми подивимося, хто з лідерів фракцій це блокує. І друге: ми домовилися, що ми включаємо в роботу ТСК вивчення корупції НАК "Нафтогазу", яка призводить до завищення тарифів для людей. Я прошу зараз негайно поставити на голосування 4680, і я прошу всіх долучитися до того… РАЗУМКОВ Д.О. В кінці, після того, як висловлять свою позицію всі голови фракцій. Железняк Ярослав Іванович. ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Шановні колеги, доброго дня! Ми весь тиждень з "Голосом" їздили по регіонам для того, щоб презентувати наш план дій. І, я вам скажу відверто, незалежно скільки розділяють кілометрів міста, проблеми приблизно однакові. І сьогодні наша голова партії заявила, Кіра Рудик, про те, що у нас судова реформа – це один із головних пріоритетів. Пробачте, але навіть коли ми сьогодні бачимо мітинги молодих людей під Офісом Президента, це не мітинги лише про Стерненка, а це про справедливість, це про те, що влада довела до того, що під Офісом Президента солд-аут більше, ніж на концертах "95 кварталу". Тому що нам треба проводити судову реформу. Це є просто необхідність. Знову ж таки, не про Стерненка, але це ненормально, коли людина за 300 гривень отримує вирок 7 років і 3 місяці, а вбивці Катерини Гандзюк отримали менше 6 років. Це ненормально, коли ми витрачаємо з бюджету кожного року більше 15 мільярдів на судову систему і одночасно в рейтингу забезпечення верховенства права Україна знаходиться на останніх місцях між Гамбією та Еквадором. Це ненормально, коли у нас залишаються досі нормальні деякі судді, але одночасно чесні, порядні люди не можуть стати суддями, тому що у нас не забезпечена робота і 2 тисячі вакансій. Це ненормально, коли у нас 2 відсотки громадян лише довіряють суддям, судовій системі. Пробачте, але це ненормально, коли у нас вперше за 5 років питання недовіри до судової системи стало головною перепоною для входження іноземних інвестицій згідно опитування бізнес-асоціацій. Тому нагадаю ще раз, що пріоритетом влади, напевно, таким же самим, як і боротьба з коронавірусом, повинна бути судова реформа. І це єдина вимога, яку ми ставимо зараз перед владою і перед нашим парламентом від фракції партії "Голос". Друге, про ганьбу, про яку сьогодні згадували: вакцинація. Слухайте, прості цифри: у нас за тиждень, якщо зайти на сайт Міністерства охорони здоров'я, 3 тисячі 141 вакцина. Знаєте, скільки в Зімбабве було зроблено вакцин? Більше ніж 4 тисячі. Ми говоримо про Прикарпаття, що там погана ситуація. Так, знаєте, скільки вакцин було зроблено в Івано-Франківській області? 40. 40 вакцин за тиждень. Київ (знову ж таки офіційні дані) за 3 доби 30 вакцин, багатомільйонна столиця України. Друзі, з вакцинацією проблеми. Я не знаю, як назвати цей план закупівель, але це краще називати, напевно, не вакцинація, а "степанізація". Тому що ми чекаємо на вакцини, які не потрібні жодній іншій країні, і намагаємося їх сюди завезти. І друге, про комунікацію. Пробачте, коли у нас в Олександрівській лікарні лише 2 лікаря з 24-х погоджуються на вакцинацію, це провал в першу чергу в комунікації. Коли в Чернігові 87 з 280 лікарів погодились на вакцинацію, це провал знову ж таки в комунікації. Я не знаю, що треба ще уряду дати від парламенту для того, щоб вони пояснювали кожен день, кожну хвилину, що треба робити вакцину. І останнє, про план вакцинації. Слухайте, я сюди йшов, мене питають наші виборці з Лютежа: "Коли буде конкретно в нашому населеному пункті вакцина?". Заходжу на сайт міністерства - ось план: етап один, етап два, етап три. Тільки, як з вакциною, знову забули дату, місяць і рік, коли буде почата вакцинація. Ну, можна від уряду отримати хоча б перелік: чи це буде листопад, чи грудень, чи лютий наступного року? Але щоб люди зрозуміли, коли конкретно в їх місті буде вакцина. Я повністю погоджуюсь, що треба викликати міністра для того, щоб давали відповідь на це запитання. Пане Голово, по порядку денному, я прошу додати 3759 – це на доопрацювання законопроект. Також через тиждень у нас буде 8 березня, давайте зробимо те, що потрібно зробити парламенту європейської країни: виставимо законопроекти проти сексизму 4598-2 і 4599-2 на розгляд і покажемо, що ми з цим боремось. І останнє. Шановне керівництво парламенту, пане Голово, я вам вдячний за те, що ми нарешті вводимо кнопку сенсорну і будемо боротися з кнопкодавством. Мені здається, що це правильний крок, який назавжди прибере ганебне явище, яке ми бачили, в тому числі при призначенні пана Шкарлета. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Ярославе Івановичу. Бондар Віктор Васильович. БОНДАР В.В. Дякую, Дмитре Олександровичу. Шановні колеги, я хотів би в першу чергу звернутися, напевно, все ж таки до Дмитра Олександровича і ще раз підняти питання, про яке ми говорили на нараді з Прем'єр-міністром. Прем'єр-міністр обіцяв нам, що надасть повну інформацію про все, що відбувається на енергоринку, про все, що відбувається на ринку газу, що буде розгорнута аналітика по діяльності всіх державних підприємств, рівень заборгованості, рівень оплат, рівень кількості накопиченого газу, по якій ціні він накопичувався, хто ті посередники, які постачали газ в Україну, яка собівартість реальна цього газу в державних підприємствах, по якій ціні він відпускається для населення, для промислових підприємств і так далі. На жаль, ми так і не побачили разом з вами цієї аналітики. На жаль, Прем'єр-міністр так і не прийшов тоді на нараду, яку ми планували спільно провести у вас в кабінеті, закриту. І я бачу, що на сьогоднішній день ситуація тільки погіршується і погіршується. От я хочу декілька цифр просто доповісти, щоб всі розуміли і вся країна розуміла, що уряд практично не займається енергоринком, уряд не займається ринком газу і втратили повністю контроль. На сьогодні заборгованість населення за комунальні тарифи складає вже майже 80 мільярдів гривень. 80, Дмитре Олександровичу. З них за природний газ, за спожитий газ - майже 32 мільярди гривень, або майже 43 відсотки. Заборгованість перед "Енергоатомом" на сьогоднішній день більше 24 мільярдів гривень, це заборгованість "Енергоринку". Заборгованість за "зелені" тарифи так звані, які придумані і давно вже треба було поскасовувати, теж майже 24 мільярди гривень, 23,9. Сумарно тільки по двох позиціях "Енергоринок" винний майже 50 мільярдів гривень сьогодні енергетикам. Сумарно населення, я вже говорив, 80 мільярдів. Ми не бачимо ніякої послідовної логіки від уряду, що вони планують з цим робити. Ми говорили, що дайте нам розгорнуту аналітику, що відбувається в "Нафтогазі", яка реальна собівартість закупленого газу. 70 відсотків газу – це газ власного видобутку, український. Яка собівартість цього газу? Хто є постачальниками? Чому ціна на тарифи склалася і на газ в Україні та, яку сьогодні нам уряд запропонував? Хоча ми говоримо з аналітиками, вони говорять, що спокійно, якщо розібратися, можна було б опустити ціну в два-три рази. Ми говоримо про те, що ми не бачимо, куди йдуть кошти від газотранспортної системи, які надходять в Україну. А це вилучення в бюджет майже 20 мільярдів гривень, які могли би піти як на місцеві громади у вигляді субвенцій на погашення заборгованості у цих підприємств енергетичних ТКЕ та ТЕЦ за спожитий природний газ. Тобто 20 мільярдів гривень, які просто вилучені в бюджет і які "проїв" уряд, і вони не мають ніякої економічної ефективності, енергетичної ефективності, вони не пішли в програми енергозбереження. Це просто бездіяльність уряду, яка, знаєте: прожили день, протримались ніч - і все, що завтра буде - будемо розбиратися. Ми говоримо про те, що треба подивитися взагалі, як працюють державні великі підприємства, "Укргазвидобування", газотранспортна система, система аміакопроводів і так далі. Це мільярди гривень, які блукають сьогодні на державних підприємствах, якими оперує уряд, під які він ганяє облігації, під які він випускає векселя, закриває свої поточні питання. Але по суті він гасить пожежі, але він не вирішує питання ні людей, ні тарифів, ні підприємств, ні промисловості України. По суті сьогодні, я вже говорю, сумарний рівень заборгованості в системі "Нафтогазу" і "Енергоринку" більше 150 мільярдів гривень. Це те, що ми бачимо, те, що ми сьогодні можемо спрогнозувати. Як уряд збирається з цим розбиратися? Які реальні цифри? Що уряд пропонує нам, парламенту, зробити в цьому році, щоб вирішити всі ці питання? І яким чином вплинути на тарифи, щоб люди реально могли їх оплачувати? 80 мільярдів гривень, які накопичилися, борги, це говорить про те, що люди просто не спроможні вже нічого сплачувати. Це говорить про те, що цей ком буде наростати і на кінець травня ми уже побачимо 100 мільярдів гривень заборгованості. Що уряд планує з цим робити? Давайте їх викликати, хай нарешті нададуть нам всю необхідну інформацію, аналітику, яку ми запрошували. Проводимо тут спільне засідання, нараду і готуємо якісь рішення для того, щоб винести їх в зал. В тому числі і кадрові, якщо це буде необхідно. А вся країна вже бачить, що кадрові рішення і по уряду, і по всіх міністрах практично вже давно назрівають. Треба приймати рішення і не ховати голову в пісок. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Бакунець Павло Андрійович. БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний пане Голово, шановні присутні! Вирок у справі Сергія Стерненка вивів на вулиці багато людей. Це ще раз доводить, що справедливість для українців на першому місці. І, звичайно, що ми як парламент не можемо впливати на рішення суддів, однак ми можемо вплинути на систему загалом. Я говорю про загальну судову реформу. Тільки після неї ми зможемо повернути довіру українців до судової реформи, до судової сфери і взагалі до правоохоронних органів. Сьогодні ми закликаємо і суди, і правоохоронні органи до неупереджених розслідувань і до чесного судочинства в усіх справах. Від чого нас точно не зможуть захистити наші правоохоронці – це від коронавірусу. З ним нам допомагають боротися наші захисники – наші медики. А подолати вірус їм допоможе вакцина, вакцинування, яке, хоч із запізненням, але все ж таки розпочалося в нашій країні. І воно ще не набрало обертів, але вже є багато запитань: запитань до якості вакцини, запитань щодо черги вакцинування. Наприклад, згідно плану освітян мають вакцинувати аж осінню, і це ставить під загрозу навчальний процес в наших школах. Адже лише можемо вдуматись в цифри за минулий тиждень: в Вінницькій області, наприклад, захворіло понад 50 дітей, і учнів знову відправляють на дистанційне навчання; в Івано-Франківській області понад 30 процентів дітей не відвідують школи; на Закарпатті закрито понад 50 шкіл. І, звичайно, що це призводить до того, що ми знову втрачаємо якість освітнього процесу для наших школярів. Тому голова депутатської групи "Довіра" направив звернення до уряду для того, аби провести вакцинування освітян ще до осені. Цим ми забезпечимо здоров'я і вчителів, і учнів та забезпечимо стаціонарне навчання в наших школах. Ще одна важлива проблема, з якою на осінь зіткнеться освіта і також новостворені громади, – це нестача коштів на заробітну плату нашим освітянам. Причина в тому, що Міністерство освіти провело новий формульний розрахунок освітньої субвенції новоствореним громадам, і він абсолютно є несправедливий. Ось лише кілька даних з громад з Львівщини: в прикордонній Рава-Руській територіальній громаді недостача на освітню субвенцію 10 мільйонів, в Золочівській громаді - 20 мільйонів, в Новояворівській – 25 мільйонів недостачі, в Яворівській – 35 мільйонів недостачі. Це шалені цифри для місцевих бюджетів, і вони не зможуть покрити їх зі своїх бюджетів розвитку для того, аби забезпечити заробітну плату осінню або під зиму вчителям. Тому ми просимо уряд переглянути освітню субвенцію і збільшити її для того, аби забезпечити все ж таки наших освітян заробітною платою на осінь і аж до кінця року. Крім того, хочу підкреслити, що наші новостворені громади вже скоро зіткнуться також з великою проблемою утримувати це все майно, яке їм передали "на плечі". Це і культуру, і всю освіту, і терцентри, які передали без субвенцій з державного бюджету. І я вже не говорю про бюджети розвитку і будівництво щось в багатьох новостворених громадах. Тому звертаємося до вас, пане Голово, аби все ж таки доручити відповідним комітетам розглянути законопроект 5066, який збільшує ПДФО хоча б на 5 процентів відщеплення до місцевих бюджетів. Це допоможе їм створити бюджети розвитку і будувати хоча б якісь дороги чи доріжки, чи садочки, що потрібно тій чи іншій громаді. Також ще прохання включити до порядку денного законопроект 3715. Ним пропонується виключити норму, яка дозволяла проводити медичні закупівлі без застосування електронної системи ProZorro. І найбільше, на чому хочу наголосити, - це тарифи. Також просимо вас, пане Голово, аби поставити в порядок денний законопроекти, які нарешті вирішать проблему тарифів для нашого населення. Депутатська група "Довіра" підготувала два законопроекти, альтернативні є у інших фракцій і груп. Тому просимо поставити їх на порядок денний і розглянути. Наша депутатська група готова підтримати будь-які законопроекти, які призведуть і вирішать питання для зменшення тарифів нашому населенню. Це дуже важливо, незважаючи, що зараз весна, а скоро буде осінь, і людям потрібно вирішити проблему тарифів, щоб вони вже так багато не платили. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. ТИМОШЕНКО Ю.В. 4680. РАЗУМКОВ Д.О. Там не лише 4680, там 11 законопроектів, про які говорили фракції та групи. Я зараз поставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного на цей тиждень, пленарний тиждень, законопроекти реєстраційні номери: 4680, 4590, 4609, 4576, 4587, 4625, 4635, 4639, 4585, 1122, 2126. Хто – за? Це всі законопроекти, які були подані на позачергове засідання. Ці листи видані. Дивіться, це законопроекти, під які вже видані підписні листи, і, наскільки я розумію, колеги збирають. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Хто – за? Один, два, три, чотири. Хто – проти? Хто – утримався? Рішення не прийнято. ТИМОШЕНКО Ю.В. А чому не прийнято? РАЗУМКОВ Д.О. Тому що більшістю приймається. Більшістю приймається рішення. ТИМОШЕНКО Ю.В. А які фракції "за" і "проти", можна прокоментувати? РАЗУМКОВ Д.О. Ви тільки що бачили, Юліє Володимирівно. Я коментувати це точно не буду. Ви ж тільки що бачили, хто проголосував "за", хто "утримався", а хто не голосував. (Шум у залі) Шановні колеги, голосування пройшло. Юліє Володимирівно, давайте поважати… Подивитесь відео, піднімете і подивитесь, піднімете відео. (Шум у залі) Не вистачить, ви це знаєте. Юліє Володимирівно, давайте поважати один одного. Хто з голів комітетів бажає виступити? Євгенія Михайлівна Кравчук. КРАВЧУК Є.М. Дякую. Шановні колеги! Від Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики подано до проекту порядку денного п'ять законопроектів, всі вони включені, я б хотіла акцентувати на кількох. Зокрема, 3881 законопроект, він стосується збільшення мінімального розміру аліментів. Зокрема, пропонується внести зміни до частини другої статті 278 Сімейного кодексу і передбачити, що сукупний розмір аліментів має становити 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не 30 відсотків, як нині. Також хочу акцентувати на законопроекті 3427, який вносить зміни до Закону "Про рекламу" і унеможливить так звану сексистську рекламу, тобто завданням законопроекту є протидія дискримінації за ознакою статі у сфері реклами. Також на порядку денному є законопроект, який подав Кабінет Міністрів (номер 4020), його профільний Комітет з питань економічного розвитку рекомендував прийняти за основу. Але я би хотіла акцентувати, що наш комітет розглядав і висловив низку застережень. Зокрема, у переліку об'єктів культури та спорту, що не підлягають приватизації, відсутні: дитячий центр "Молода гвардія", а там щороку оздоровлюється 12 тисяч дітей; держпідприємство "Українська студія хронікально-документальних фільмів", за яке наш комітет бореться уже другий рік; а також Музей історії Десятинної церкви, де є 4 тисячі музейних предметів; та ряд інших підприємств та інституцій. Ми дуже просимо не приймати за основу і в цілому, а дати можливість доопрацювати при підготовці до другого читання. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Дмитро Андрійович Наталуха. НАТАЛУХА Д.А. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я саме з цього питання і хотів висловитися, і відзначити, що ми нарешті розпочинаємо повернення цього переліку об'єктів, які заборонені до приватизації, державної і комунальної власності. Мені здається, що ми, справді, вже маємо це прийняти якнайшвидше. Значить, яка ситуація склалася з приводу законопроекту 4020? У нас як у комітету так само є багато застережень до нього, повірте мені. Ми говоримо не лише про об'єкти культури - музеї, театри, ми говоримо про спецекспортерів зброї, яких ми теж там не побачили, ми говоримо про лісгоспи, це теж питання для дискусій, для дебатів, ми говоримо про інші об'єкти. Але закон зобов'язує і чітко передбачає, що цей перелік виноситься урядом - Кабінетом Міністрів. Відповідно на першому читанні вносити до нього зміни ми як комітет не могли. Ми могли або прийняти і рекомендувати його прийняти за основу, або відправити знову на Кабмін на доопрацювання, і таким чином затягнути цей процес ще на певний час. Тому ми прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу і між першим і другим врахувати всі ті недоліки і всі ті зауваження і пропозиції інших комітетів, депутатських груп і фракцій, які, безумовно, є до цього переліку. Але мені здається, що нам треба рухатися якнайшвидше, тому що Україна має якнайшвидше відновити перелік стратегічних об'єктів, які не можуть бути приватизовані за будь-яких обставин. Тому дуже прошу підтримати в першому читанні. Між першим і другим ми колективно всі разом його з вами доопрацюємо. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Радуцький Михайло Борисович. РАДУЦЬКИЙ М.Б. Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Прошу внести до порядку денного законопроекти 5122 і 5122-1. Ми знаємо всі, наскільки зараз стало багато випадків отруєння дітей ліками і лікарськими засобами. Тому є пропозиція внести зміни до Закону "Про лікарські засоби" із забороною продажу ліків і лікарських засобів дітям до 14 років. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна. КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги! Я пригадую, перед візитом Прем’єр-міністра Шмигаля до Брюсселя ми з вами активно і в авральному порядку приймали, ухвалювали Закон, дуже потрібний, "Про внутрішній водний транспорт", тому що хотілося щось показати як здобуток євроінтеграції нашим європейським партнерам. Цього тижня у нас в Україні перебуватиме Президент Європейської Ради пан Мішель, але я не бачу того, щоби в нас якісь серйозні євроінтеграційні законопроекти допрацьовані, і дійсно які враховують повністю право Європейського Союзу, були на порядку денному нашого наступного тижня. Тому я хотіла б звернути увагу всіх відповідних керівників комітетів про те, що ті законопроекти, які будуть розглядатися, які мають відношення до євроінтеграції, вони, на жаль, усі потребують дуже суттєвого доопрацювання і врахування зауважень нашого комітету. Зокрема, це ті, що стосуються діяльності і організації проведення азартних ігор (4351) та альтернативний; ті, що стосуються обчислення часу в Україні (4201 і 4201-1); ті, що стосуються нібито вдосконалення законодавства у сфері мисливського господарства і полювання (3200), а 3200-1 – взагалі прямо суперечить Угоді про асоціацію і праву Європейського Союзу. Навіть законопроекти, які дуже є на часі: про автомобільний транспорт і про мультимодальні перевезення - потребують суттєвого доопрацювання. Тому я просила би всіх колег, керівників комітетів на це звернути увагу при роботі принаймні до другого читання, якщо в першому вони будуть ухвалені. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Бабак Сергій Віталійович. БАБАК С.В. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги! Комітет дуже вдячний за включення до порядку денного важливих для освіти і науки законопроектів, зокрема законопроекту 4604, який забезпечить територіальну доступність дошкільної освіти, а також законопроект 4667-1, який нарешті впорядкує присудження наукових ступенів. Але, разом з тим, комітет просить перенести з цього пленарного тижня на наступний пленарний тиждень законопроект 4486 для того, щоб комітет зміг якісно його доопрацювати і витримати всі строки. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Галина Миколаївна Третьякова. ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Дякую. Шановний головуючий, шановні учасники Погоджувальної ради! Комітет соціальної політики та захисту прав ветеранів просить включити в цей пленарний тиждень розгляд законопроекту 2683. Відповідно до Постанови Верховної Ради України про План законопроектної роботи Верховної Ради України на 21-й рік для своєчасного виконання цього плану комітету потрібно, щоб цей законопроект був розглянутий Верховною Радою на цьому тижні, для виконання і розуміння, яким чином зал прореагує на доопрацьований текст пенсійної реформи, запуск накопичувального рівня: або відправить на доопрацювання його, або ми будемо рекомендувати прийняти його в повторному першому читанні, для того щоб весь зал міг надати пропозиції і відповідно комітет напрацював найбільш узгоджений текст законопроекту. І цей закон має бути прийнятий до кінця 21-го року, для того щоб Кабінет Міністрів України міг збюджетувати всі процеси і створення інфраструктури для запуску накопичувальної реформи. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Гетманцев Данило Олександрович. ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую. Шановний Голово, шановні присутні! На минулому тижні Президент України вніс до Верховної Ради пакет законопроектів, які запропонували нам податкову амністію капіталів. Власне, цей пакет законопроектів, він міститься в програмі Президента, програмі партії "Слуга народу" та програмі інших політичних сил, які представлені в парламенті. Він дає можливість підвести риску нашим співгромадянам під темним фінансовим минулим і розпочати фінансову свою історію з нового аркуша. Передбачає ставки податку: загальну – 5, 9 відсотків з активів негрошових і 2,5 відсотків у випадку, якщо громадянин придбає облігації внутрішньої позики. Нам дуже важливо запустити податкову амністію саме в цьому році, бо з 22-го року набувають чинності закони, які вводять так звані правила antiBEPS та міжнародний обмін податковою інформацією, що дозволить нам дізнатися про активи наших співгромадян за кордоном, і для них буде додатковим стимулом, аби взяти участь в податковій амністії. Тому я прошу законопроекти 5153, 5154, 5155 та 5156 включити до порядку денного та поставити на розгляд Верховної Ради питання про скорочення строків їх розгляду. Також в комітеті тривають консультації щодо законопроекту 2805-д - це аграрні розписки. І за пропозицією члена комітету Андрія Івановича Ніколаєнка ми просимо зняти цей законопроект з розгляду у Верховній Раді. Також я хочу повідомити колег про те, що ми розглянули на комітеті законопроект 4241 - це щодо захисту боржників від колекторів. Таблиця вже передана юридичному управлінню і згодом буде розглянута. Ми також просимо його включити до порядку денного, але, можливо, не на цьому тижні, а на наступному. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Шуфрич Нестор Іванович. ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний Голово, шановні колеги! В п'ятницю ввечері відбувся безпрецедентний випадок, якого я ще не бачив в історії незалежної України, коли після однієї години мовлення фактично було відключено від всіх провайдерів трансляцію каналу "Перший незалежний", який створили журналісти і виявили бажання доводити інформацію до наших громадян. Хочу нагадати, що 2 лютого вже відбувся указ щодо санкцій відносно трьох телеканалів: "112", NewsOne і каналу ZIK, - які в одну секунду були виключені з мовлення. Це питання викликало занепокоєння уповноваженого ОБСЄ зі свободи слова пані Рібейро, яка на наступний день, 3 лютого, викликала нашого посла при ОБСЄ пана Цимбалюка і висловила свою стурбованість. Також була реакція Офісу комісара з прав людини Організації Об'єднаних Націй. В резолюції Європарламенту звернули увагу про недопустимість вирішення припинення мовлення телеканалів в інший спосіб, ніж це передбачено українським судочинством, а саме в судах. А одномоментне, перманентне і негайне виключення засуджується резолюцією Європарламенту, як і тиск праворадикалів на журналістську діяльність. Також хочу сказати, що в четвер вже була відповідна реакція Президента ОБСЄ пані Лінде і Генсеку ОБСЄ пані Шмідт під час засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ. Тому, шановні колеги, те, що зараз відбувається в Україні зі свободою слова, – це є реальна загроза свободі слова, реальна загроза фундаментальним принципам, базовим принципам існування демократії в нашій країні. З таким обличчям демократичним важко буде продати Україну не тільки… РАЗУМКОВ Д.О. Монастирський Денис Анатолійович. МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановний пане Голово, шановні члени Погоджувальної ради! Хочу поінформувати також про те, що у нас наближається звіт чергового правоохоронного органу - Державного бюро розслідувань. Завтра виконуючий обов'язки директора ДБР звітує на засіданні комітету і після цього комітет буде вже готовий пропонувати розгляд відповідно на Верховній Раді. Тому можна планувати, починаючи від середи, такий звіт. Це те, на чому я би хотів акцентувати окремо увагу. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Лубінець Дмитро Валерійович. ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги, громадяни України! Дмитре Олександровичу, дякую за те, що на цей пленарний тиждень стоїть два законопроекти - 3048, 3630. І хотів би озвучити дві інформації. У нас сьогодні на Погоджувальній раді вже піднімалось питання і озвучувались цифри, величезні цифри заборгованості за сплату комунальних послуг. Так от, до нашого Комітету з питань прав людини почали масово надходити звернення громадян щодо проблем отримання субсидій, нарахувань субсидій. Користуючись тим, що у нас присутній представник уряду в парламенті, прошу, щоб цю інформацію озвучили на найближчому засіданні уряду, що величезна проблема з субсидіями. І друга інформація. Шановні колеги, також в наш комітет звертаються батьки, чиї діти завершують здобуття повної загальної середньої освіти в 2020-2021 навчальному році, з проханням, щоб їм надали право пройти ДПА (Державну підсумкову атестацію), в тому числі у формі ЗНО, за власним бажанням. Аргументують вони тим, що з березня 20-го року навчання в закладах загальної середньої освіти здійснюється переважно в дистанційному форматі. Ми це обговорювали з головою Комітету по освіті Сергієм Віталійовичем. Він повідомив, що це буде обговорюватись на нараді в присутності міністра освіти. Є прохання, щоб залучили представника нашого комітету теж на це обговорення. Відповідний лист сьогодні як голова комітету я підпишу. Дуже дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Дякую. Клочко Андрій Андрійович. КЛОЧКО А.А. Добрий день, шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги! До Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіональної політики та містобудування надійшли клопотання про призначення позачергових виборів трьох міських та двох сільських голів у зв'язку з достроковим припиненням їх повноважень на підставі положень частини першої статті 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Виборчий кодекс України зобов'язує Верховну Раду України призначити позачергові вибори не пізніше ніж у 90-денний строк з дня дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови або місцевої ради. Звертаю вашу увагу, колеги, що перша дата дострокового припинення повноважень сільського голови – це 4 грудня 2020 року, а отже, до 4 березня цього року Верховна Рада України має ухвалити рішення з даного питання. Враховуючи положення кодексу, комітет розглянув на своєму позачерговому засіданні ці клопотання та вніс на розгляд парламенту відповідні проекти постанов та рекомендує Верховній Раді України призначити позачергові вибори цих голів на неділю 31 жовтня 2021 року. Маючи на меті, щоб парламент України працював в рамках правового поля, пропонуємо включити наступні проекти постанов до розкладу пленарних засідань з 2 по 5 березня та розглянути їх на пленарних засіданнях 2-го, 3-го або 4 березня. Це такі проекти постанов: 5168, 5169, 5170, 5171, 5172. Прошу підтримати і прошу включити. Дякую. РАЗУМКОВ Д.О. Герус Андрій Михайлович. ГЕРУС А.М. Доброго дня! Сьогодні піднімалися питання про законопроекти щодо газу. Я хочу звернути вашу увагу на декілька нюансів цих законопроектів. По-перше, згідно Конституції України всі форми власності є рівними у своїх правах. А ті законопроекти, які нам пропонувалися, вони пропонували, щоб державні компанії продавали газ – собівартість плюс певна маржа, а приватних компаній ніяк не зачіпали. Звичайно, що це досить дивно, коли компанія, яка належить всьому українському народу, має продавати газ дешево, а приватні компанії, які належать олігархам, можуть продавати газ дорого. Тому у моєму розумінні, якщо вже законом це і регулювати, то тоді нам треба встановлювати і для державних, і для приватних. По-друге, вже був зареєстрований законопроект відповідним депутатом, який піднімав сьогодні це питання, 1177. І він говорив, що державні компанії, а також компанії, де у власності держави більш ніж 50 відсотків, продають газ по собівартості плюс рентабельність. І потім через рік раптом був зареєстрований ще один законопроект – 4680, де зникла фраза про те, що більш ніж 50 відсотків державної власності. Що це означає? Це означає, що в другому законопроекті 4680 зникла компанія "Укрнафта", хоча в першому законопроекті 1177 закон стосувався її. І давайте ми дуже добре подумаємо, чому раптом проходять, відбуваються у нас такі зміни і чому раптом виникають такі нюанси. Тому я хочу звернути увагу, що у нас є ще законопроект 1177, його можна розглядати. А взагалі-то найбільш правильно було б, щоб ми тоді регулювали ціни, хоча це неправильно, але вже, якщо регулювати, то і державних компаній, і приватних компаній, якими володіють олігархи. Спасибі. РАЗУМКОВ Д.О. Всі бажаючі виступили? Шановні колеги, щодо "години запитань до Уряду", я так розумію, що ми запрошуємо міністра Степанова. Процедура така сама: до 20 хвилин - виступ міністра, до 21 хвилини - запитання від депутатських фракцій та груп і 20 хвилин - запитання до Прем'єр-міністра від народних депутатів України. Дякую. До зустрічі завтра. Бажаю плідного і успішного тижня.
|
програмно-технічна підтримка — Управління комп'ютеризованих систем