Кількість абзаців - 392 Розмітка (ліва колонка)


про питну воду та питне водопостачання (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про питну воду та питне водопостачання  
1. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування систем питного водопостачання і регулює основні положення, спрямовані на забезпечення населення якісною і безпечною питною водою, гарантійним питним водопостачанням.  
2. РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
3. Стаття 1. Визначення основних термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
5. виробництво питної води - забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до нормативних вимог на питну воду;  
6. вода питна - вода, яка за хімічним і мікробіологічним складом та органолептичними властивостями відповідає державному стандартові;  
7. водопровідна мережа - трубопроводи, відповідні споруди та устаткування для розподілу і подачі питної води споживачам;  
8. контрольний створ водного об'єкта - поперечний перетин водного об'єкта, у якому здійснюється контроль за якістю води;  
9. мінімальні соціальні потреби у питній воді - мінімальна кількість питної води, необхідна для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб людини залежно від району та умов проживання;  
10. нецентралізоване питне водопостачання - забезпечення споживачів питною водою з колодязів, за допомогою пунктів розливання води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та постачання фасованої питної води;  
11. підприємство питного водопостачання - організація, яка провадить діяльність щодо експлуатації об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливання (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та постачання фасованої питної води;  
12. питне водопостачання - діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням, споживанням питної води, відведенням та очищенням стічних вод, охороною джерел та систем питного водопостачання;  
13. система питного водопостачання - сукупність технічних засобів, включаючи мережі, споруди, устаткування (пристрої), для централізованого та нецентралізованого питного водопостачання;  
14. централізоване питне водопостачання - комплекс об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом забору, виробництва, транспортування, подачі питної води споживачам міст, інших населених пунктів, відведення та очищення стічних вод;  
15. споживач питної води (споживач) - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для задоволення питних, господарських і побутових потреб.  
16. Стаття 2. Сфера дії цього Закону  
17. Дія цього Закону поширюється на всі підприємства, що забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого постачання або за допомогою пунктів розливання води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на державні органи, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, органи місцевого самоврядування.  
18. Стаття 3. Законодавство у сфері питної води та питного водопостачання  
19. Законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про трубопровідний транспорт", "Про природні монополії" цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.  
20. Стаття 4. Суб'єкти відносин у сфері питної води та питного водопостачання  
21. Суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є:  
22. органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання;  
23. органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання;  
24. юридичні і фізичні особи, що здійснюють питне водопостачання або споживають питну воду.  
25. Стаття 5. Об'єкт правового регулювання у сфері питної води та питного водопостачання  
26. Об'єктом правового регулювання у сфері питної води та питного водопостачання є суспільні відносини з питань:  
27. господарської діяльності у цій сфері;  
28. нормування, стандартизації, ліцензування;  
29. моніторингу, обліку і контролю;  
30. інформування населення щодо якості питної води та питного водопостачання;  
31. охорони джерел і систем питного водопостачання та пов'язаних з ними природних комплексів.  
32. РОЗДІЛ ІІ. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
33. Стаття 6. Принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання  
34. Державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах:  
35. пріоритетності питного водопостачання перед іншими видами спеціального використання води;  
36. гарантованого першочергового забезпечення питною водою населення для задоволення питних і господарсько-побутових потреб;  
37. раціонального використання питної води;  
38. науково обгрунтованого нормування якості питної води;  
39. наближення вимог державних стандартів на питну воду, а також засобів вимірювання і методів оцінки до відповідних стандартів, засобів і методів, прийнятих у Європейському Союзі;  
40. запобіжного характеру заходів щодо охорони джерел і систем питного водопостачання;  
41. дотримання оптимального балансу використання поверхневих і підземних вод для питного водопостачання;  
42. обов'язковості державної екологічної і санітарно-гігієнічної експертизи проектів господарської, інвестиційної та іншої діяльності, яка може негативно вплинути на стан джерел і систем питного водопостачання;  
43. відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;  
44. забезпечення вільного доступу громадськості до інформації про якість питної води та стан джерел і систем питного водопостачання.  
45. Стаття 7. Гарантії прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання  
46. Держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом:  
47. забезпечення кожної людини питною водою в межах мінімальних соціальних потреб;  
48. здійснення заходів організаційного, науково-технічного, санітарно-гігієнічного, економічного, правового характеру щодо поліпшення якості питної води, розвитку питного водопостачання, охорони джерел і систем питного водопостачання;  
49. зобов'язання підприємств питного водопостачання здійснювати заходи щодо забезпечення належної якості питної води та послуг питного водопостачання;  
50. зобов'язання центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій виконувати екологічні та санітарно-гігієнічні вимоги під час проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію та експлуатації систем питного водопостачання;  
51. здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, проведенням державного моніторингу стану води і систем питного водопостачання, екологічної і санітарно-гігієнічної експертизи господарської та іншої діяльності, пов'язаної з використанням джерел питного водопостачання;  
52. відшкодування в установленому порядку шкоди, заподіяної споживачам питної води підприємствами питного водопостачання внаслідок порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;  
53. припинення, зупинення чи заборони в установленому порядку діяльності, що негативно впливає на якість питної води, порушує режим функціонування систем питного водопостачання.  
54. Стаття 8. Державна підтримка у сфері питної води та питного водопостачання  
55. Державна підтримка у сфері питної води та питного водопостачання надається відповідно до обсягів коштів у Державному бюджеті України, які виділяються щороку для фінансування заходів у сфері будівництва і реконструкції систем питного водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, що мають загальнодержавне або міжрегіональне значення.  
56. Стаття 9. Інформування про якість питної води  
57. Кожному споживачеві державою гарантується право вільного доступу до інформації про якість питної води. З цією метою центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства щороку готує національну доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні і оприлюднює її в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
58. У разі коли питна вода має відхилення від державного стандарту, органи місцевого самоврядування інформують споживачів через засоби масової інформації про її якість та вживають заходи, пов'язані з відверненням загрози здоров'ю людей.  
59. РОЗДІЛ ІІІ. ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
60. Стаття 10. Компетенція Кабінету Міністрів України у сфері питної води та питного водопостачання  
61. До відання Кабінету Міністрів України у сфері питної води та питного водопостачання належить:  
62. реалізація державної політики у цій сфері;  
63. організація розроблення міждержавних, державних і регіональних програм у цій сфері;  
64. координація діяльності органів виконавчої влади у цій сфері;  
65. здійснення державного контролю у цій сфері;  
66. прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;  
67. затвердження проектів зон санітарної охорони об'єктів централізованого питного водопостачання, які розташовані на території більш як однієї області;  
68. встановлення режиму зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання;  
69. встановлення порядку підготовки та оприлюднення щорічної національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні;  
70. вирішення інших питань у сфері питної води та питного водопостачання відповідно до законів України.  
71. Стаття 11. Компетенція центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства у сфері питної води та питного водопостачання, інших центральних органів виконавчої влади  
72. Центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства є спеціально уповноваженим органом державного управління у сфері питної води та питного водопостачання, до повноважень якого належить:  
73. забезпечення проведення єдиної технічної політики та наукових досліджень у цій сфері;  
74. забезпечення моніторингу якості питної води і технічного стану об'єктів централізованого питного водопостачання;  
75. організація здійснення заходів щодо захисту та охорони об'єктів централізованого питного водопостачання;  
76. координація діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності у цій сфері;  
77. складання протоколів про адміністративні правопорушення посадовими особами, прийняття рішень про накладення штрафів та застосування інших санкцій до підприємств питного водопостачання у разі порушення ними законодавства в сфері питної води та питного водопостачання;  
78. підготовка і оприлюднення щорічної національної доповіді про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні;  
79. здійснення контролю за виконанням встановлених у цій сфері правил і норм;  
80. ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення;  
81. вирішення інших питань у сфері питної води та питного водопостачання відповідно до законів України.  
82. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади беруть участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері питної води та питного водопостачання в межах своєї компетенції, визначеної законами України.  
83. Стаття 12. Компетенція Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері питної води та питного водопостачання  
84. До відання Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері питної води та питного водопостачання належить:  
85. розроблення і реалізація місцевих програм у сфері питної води та питного водопостачання, участь у розробленні і реалізації державних та регіональних програм у цій сфері;  
86. внесення в установленому законодавством порядку пропозицій про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;  
87. забезпечення виконання правил і норм користування системами питного водопостачання, дотримання режиму зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання;  
88. забезпечення дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді, обмеження або заборона використання питної води для промислових потреб, відповідальність за належне забезпечення жителів міст, інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати нормативним вимогам;  
89. складання протоколів про адміністративні правопорушення посадовими особами, прийняття рішень про накладення штрафів та застосування інших санкцій до підприємств питного водопостачання у разі порушення ними законодавства в сфері питної води та питного водопостачання;  
90. розроблення проектів зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання;  
91. здійснення ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення;  
92. вирішення інших питань у сфері питної води та питного водопостачання відповідно до законів України.  
93. Стаття 13. Компетенція органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання  
94. До відання органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належить:  
95. затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації;  
96. затвердження та реалізація місцевих програм у сфері питної води та питного водопостачання, участь у розробленні та реалізації відповідних регіональних і державних програм;  
97. погодження на розміщення на своїй території нових або реконструкції діючих об'єктів, діяльність яких може завдати шкоди джерелам та системам питного водопостачання;  
98. прийняття рішень з проведення екологічної та санітарно-гігієнічної експертизи проектів господарської діяльності, що можуть негативно вплинути на якість питної води та системи питного водопостачання;  
99. здійснення контролю за якістю питної води, використанням та охороною джерел і систем питного водопостачання;  
100. складання протоколів про адміністративні правопорушення посадовими особами, прийняття рішень про накладення штрафів та застосування інших санкцій до підприємств питного водопостачання у разі порушення ними законодавства в сфері питної води та питного водопостачання;  
101. забезпечення інформування населення про якість питної води та стан питного водопостачання;  
102. визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги;  
103. обмеження, тимчасова заборона діяльності підприємств у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання в межах своєї компетенції;  
104. встановлення правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення потреб споживачів у питній воді;  
105. встановлення зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання;  
106. обмеження або заборона використання підприємствами питної води для промислових цілей;  
107. вирішення інших питань у сфері питної води та питного водопостачання відповідно до законів України.  
108. РОЗДІЛ IV. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
109. Стаття 14. Форми власності у сфері питного водопостачання  
110. Діяльність у сфері питного водопостачання можуть здійснювати підприємства різних форм власності, якщо інше не передбачено законами України.  
111. Приватизація підприємств державної форми власності, що здійснюють питне водопостачання, проводиться відповідно до законодавства про приватизацію.  
112. Не підлягають приватизації відповідні мережі, споруди, устаткування централізованого питного водопостачання, що мають загальнодержавне значення.  
113. Зміна форми власності або перехід права власності на системи питного водопостачання (крім об'єктів централізованого питного водопостачання) здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про власність, за умови, що це не призведе до порушення режиму функціонування відповідних систем питного водопостачання або їх частин, погіршення якості питної води та умов надання послуг споживачам.  
114. Стаття 15. Види питного водопостачання  
115. Господарська діяльність у сфері питного водопостачання включає:  
116. централізоване питне водопостачання міст, інших населених пунктів;  
117. питне, господарське і побутове водопостачання на промислових підприємствах;  
118. питне водопостачання за допомогою пунктів розливання питної води (в тому числі пересувних);  
119. постачання фасованої питної води;  
120. питне водопостачання за допомогою індивідуальних та колективних установок (пристроїв) підготовки питної води.  
121. Стаття 16. Організація питного водопостачання  
122. Забезпечення споживачів централізованим питним водопостачанням, а також за допомогою пунктів розливання питної води (в тому числі пересувних) або фасованою питною водою здійснюють підприємства питного водопостачання.  
123. Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність на підставі таких документів:  
124. дозволу на спеціальне водокористування або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод);  
125. ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення;  
126. державного акта на право постійного користування або на право власності на землю;  
127. технічного проекту на розміщення водопровідних мереж, споруд та устаткування, погодженого і затвердженого в установленому порядку.  
128. У сільських населених пунктах питне водопостачання може здійснюватись як підприємством питного водопостачання, так і самостійно споживачами питної води в цих населених пунктах.  
129. Стаття 17. Спеціальне водокористування у сфері питної води та питного водопостачання  
130. Підприємство питного водопостачання провадить свою діяльність відповідно до порядку спеціального водокористування, пов'язаного із застосуванням водопровідних мереж, споруд, технічних пристроїв для забору води безпосередньо з водних об'єктів.  
131. На водні об'єкти, які є джерелами питного водопостачання, повинні бути складені в установленому законодавством порядку паспорти. Перелік показників якості води у паспорті джерела питного водопостачання має відповідати переліку, що визначений державним стандартом на питну воду.  
132. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
133. У дозволі на спеціальне водокористування визначаються ліміти та строки спеціального водокористування.  
134. Строки спеціального водокористування встановлюються органом, який видає дозвіл на спеціальне водокористування.  
135. У разі використання підземних вод для питного водопостачання відповідне підприємство повинне одержати згідно з законодавством дозвіл на користування надрами.  
136. Стаття 18. Ліцензування у сфері питного водопостачання  
137. Господарська діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".  
138. Стаття 19. Надання послуг з питного водопостачання  
139. Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:  
140. підприємствами, організаціями, установами, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;  
141. підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з водопостачання та водовідведення;  
142. об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передане право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;  
143. споживачами, які проживають у будинках, що перебувають у приватній власності.  
144. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.  
145. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.  
146. Стаття 20. Умови договору про надання послуг з питного водопостачання  
147. Умови договору про надання послуг з питного водопостачання не можуть суперечити законам України.  
148. Істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є:  
149. режим надання послуг;  
150. обсяги питного водопостачання;  
151. якість послуг;  
152. порядок надання послуг з водовідведення;  
153. плата за надання послуг;  
154. порядок розрахунків;  
155. права та обов'язки сторін договору;  
156. відповідальність сторін договору.  
157. За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші умови.  
158. Стаття 21. Чинність договору про надання послуг з питного водопостачання  
159. Договір про надання послуг з водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов, підписання сторонами та реєстрації підприємством питного водопостачання.  
160. За бажанням сторін договір про надання послуг з питного водопостачання посвідчується нотаріально.  
161. Стаття 22. Права споживачів питної води  
162. Споживачі питної води мають право на:  
163. забезпечення питною водою нормативної якості, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від мінімальних соціальних потреб;  
164. здійснення органами державного санітарно-епідемічного нагляду, органами стандартизації, метрології та сертифікації і підприємствами питного водопостачання державного та виробничого контролю якості питної води;  
165. одержання достовірної і своєчасної інформації про якість питної води та режим її подачі;  
166. подання позовів про відшкодування збитків, завданих унаслідок постачання неякісної питної води та інших порушень законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;  
167. підключення до централізованого водопостачання та водовідведення в установленому порядку.  
168. Споживачі питної води зобов'язані:  
169. своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів;  
170. раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання;  
171. не допускати забруднення, засмічення та виснаження джерел питного водопостачання і пошкодження об'єктів питного водопостачання;  
172. вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання;  
173. не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях;  
174. утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.  
175. Стаття 23. Права та обов'язки підприємств питного водопостачання  
176. Підприємства питного водопостачання мають право:  
177. розробляти і подавати на затвердження обсяги водоспоживання, тарифи на послуги з питного водопостачання;  
178. здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, сприяти широкому впровадженню засобів обліку та регулювання споживання питної води;  
179. тимчасово забороняти (зупиняти) подачу води споживачам за систематичну неоплату послуг з питного водопостачання;  
180. видавати дозволи і технічні умови на підключення споживачів до централізованого питного водопостачання;  
181. обмежувати або припиняти роботу об'єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до нормативного рівня з наступним терміновим повідомленням про таке відключення та його причини органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади та органів державного санітарно-епідемічного нагляду;  
182. допускати тимчасове відхилення якості питної води від вимог стандарту за умови наявності дозволу центрального органу виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації, виданого на підставі санітарно-гігієнічного висновку центрального органу виконавчої влади з питань санітарно-епідемічного нагляду.  
183. Підприємство питного водопостачання зобов'язано забезпечити:  
184. виробництво та постачання споживачам питної води відповідно до умов договору;  
185. подачу води для протипожежних потреб з наступним відшкодуванням йому вартості витраченої води;  
186. впровадження ресурсозберігаючих технологій та обладнання;  
187. участь у фінансуванні реконструкції та розвитку об'єктів централізованого питного водопостачання, оснащення їх засобами обліку та регулювання споживання води;  
188. відшкодування збитків, завданих юридичним і фізичним особам внаслідок порушення вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, що сталося з його вини.  
189. Стаття 24. Індивідуальні та колективні установки (пристрої) питного водопостачання  
190. З метою забезпечення споживачів питною водою поліпшеної якості можуть використовуватися індивідуальні та колективні установки (пристрої) питного водопостачання.  
191. Технічні характеристики і правила експлуатації індивідуальних та колективних установок (пристроїв) питного водопостачання визначаються їх паспортно-технічними даними.  
192. У разі невідповідності експлуатаційних характеристик індивідуальної чи колективної установки (пристрою) питного водопостачання паспортно-технічним даним чи недотримання якості питної води, передбаченої в паспорті на цю установку (пристрій), організація, яка їх реалізувала, а у разі її відсутності - виробник зобов'язані безоплатно замінити установку (пристрій) або відшкодувати її вартість.  
193. Якщо споживачеві завдана шкода внаслідок експлуатації індивідуальної чи колективної установки (пристрою) питного водопостачання, організація, що реалізувала таку установку (пристрій), а у разі неможливості її визначення - виробник зобов'язані відшкодувати збитки, в тому числі моральні, відповідно до законодавства про права споживачів.  
194. Введення в експлуатацію колективних установок (пристроїв) питного водопостачання здійснюється виробником або його представником.  
195. Відповідальність за дотримання якості питної води під час користування колективними установками (пристроями) питного водопостачання, встановленими в громадських місцях (місцях загального користування), покладається на суб'єкта, що здійснює їх експлуатацію.  
196. Стаття 25. Вимоги до фасованої питної води  
197. Для виробництва фасованої питної води повинна використовуватися високоякісна вода підземних джерел питного водопостачання або питна вода централізованого питного водопостачання, додатково оброблена з метою поліпшення її якості.  
198. На упаковці (тарі) фасованої питної води повинні зазначатися:  
199. дата виготовлення;  
200. строк придатності до споживання або граничний строк споживання;  
201. умови зберігання та повний перелік фактичних показників її якості;  
202. найменування та адреса виробника і місце її виготовлення;  
203. назва нормативного документа для питної води;  
204. інша інформація, передбачена нормативними документами.  
205. У маркуванні фасованої питної води забороняється подавати інформацію про її лікувальну властивість без дозволу центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.  
206. Текст для використання у маркуванні питної води підлягає обов'язковому погодженню з центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.  
207. У маркуванні питної води повинні в установленому порядку використовуватися специфічні символи, якими позначають лікувальні, дієтичні, лікувально-профілактичні властивості води.  
208. РОЗДІЛ ІV. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ І ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
209. Стаття 26. Стандарт у сфері питної води і питного водопостачання  
210. До системи стандартів у сфері питної води та питного водопостачання входять державні стандарти України та міждержавні стандарти, що визначають:  
211. державний стандарт на питну воду;  
212. методи, методики і засоби контролю та оцінки якості питної води.  
213. Державний стандарт на питну воду визначає органолептичні показники та гранично допустимі концентрації забруднюючих хімічних і токсичних речовин, бактеріального і вірусного забруднення та інших біологічних включень у питній воді, дотримання яких є безпечним для життя і здоров'я людини.  
214. Державний стандарт на питну воду затверджується центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.  
215. Державний стандарт у сфері питної води і питного водопостачання не поширюється на мінерально-лікувальні води та воду з місцевих джерел, які використовуються нецентралізовано.  
216. Державний стандарт на питну воду періодично переглядається з метою врахування та впровадження новітніх наукових досягнень у сфері впливу забруднюючих речовин на здоров'я людини, нових технологій очищення питної води і засобів контролю її якості.  
217. У процесі вимоги розроблення та перегляду стандарту на питну воду враховуються показники Державних санітарних правил і норм, а також нормативні вимоги щодо якості питної води, прийняті в Європейському Союзі.  
218. Державні стандарти підлягають безумовному виконанню органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами питного водопостачання незалежно від форми власності.  
219. Державні стандарти підлягають реєстрації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.  
220. Стаття 27. Нормування показників якості питної води  
221. Нормування показників якості питної води проводиться шляхом встановлення норм цих показників у стандартах та інших документах на питну воду під час її виробництва (виготовлення).  
222. Нормування показників якості питної води здійснює центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я шляхом встановлення гранично допустимих рівнів вмісту у ній забруднюючих та інших речовин хімічного, біологічного чи іншого походження.  
223. Методики вимірювання вмісту (рівнів) забруднюючих речовин підлягають атестації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації, і погоджуються з Головним державним санітарним лікарем України.  
224. Стаття 28. Нормативи у сфері питної води та питного водопостачання  
225. У сфері питної води та питного водопостачання встановлюються такі нормативи:  
226. екологічні нормативи якості води джерел питного водопостачання;  
227. технологічні нормативи використання води;  
228. технічні умови у сфері питної води та питного водопостачання.  
229. Для оцінки екологічного благополуччя джерел питного водопостачання, визначення водоохоронних заходів цих об'єктів встановлюється екологічний норматив якості води, який містить науково обгрунтовані допустимі значення забруднених речовин і показники якості води (загальнофізичні, біологічні, хімічні, радіаційні).  
230. Екологічний норматив якості води в джерелах питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.  
231. Для оцінки та забезпечення раціонального використання води встановлюються:  
232. поточні технологічні нормативи - для існуючого рівня використання води;  
233. перспективні технологічні нормативи - для використання води з урахуванням досягнень передових світових технологій.  
234. Технологічні нормативи використання води розробляються кожним підприємством питного водопостачання, погоджуються з територіальними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та затверджуються органами місцевого самоврядування.  
235. Порядок розроблення та затвердження технологічних нормативів використання води встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.  
236. Стаття 29. Технічні умови у сфері питної води та питного водопостачання  
237. Технічні умови - це комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення систем питного водопостачання, які мають відповідати його розрахунковим параметрам.  
238. У технічних умовах зазначаються:  
239. а) найменування та адреса об'єкта, замовника, проектувальника, вид будівництва, нормативні терміни проектування і будівництва;  
240. б) відомості про джерела питного водопостачання;  
241. в) місце приєднання до водопровідних мереж, вимоги до обладнання, вузлів приєднання;  
242. г) основні розрахункові інженерні параметри системи питного водопостачання, що включають:  
243. гарантовану кількість і якість питної води;  
244. тиск у місці підключення;  
245. умови використання водовідведення;  
246. ґ) вимоги до встановлення лічильників обліку споживання питної води.  
247. Порядок надання технічних умов у сфері питної води та питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.  
248. Стаття 30. Використання нормативних документів  
249. Нормативні документи у сфері питної води та питного водопостачання повинні використовуватися на стадіях виробництва і постачання води та водовідведення.  
250. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на питну воду видається до початку стадії її виробництва і є чинним протягом строку дії нормативного документа.  
251. У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.  
252. Стаття 31. Державна реєстрація нормативних документів на питну воду  
253. Порядок державної реєстрації нормативних документів на виробництво питної води установлюється центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.  
254. Для державної реєстрації нормативних документів виробник питної води повинен мати технологічну інструкцію або інший документ з описом технологічного процесу її виробництва, а також перелік речовин, що застосовуються в процесі такого виробництва, із зазначенням відомостей про норми їх вмісту в питній воді.  
255. РОЗДІЛ VІ. ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
256. Стаття 32. Збір за спеціальне користування водою підприємством питного водопостачання  
257. З метою стимулювання раціонального використання та охорони водних об'єктів з підприємств питного водопостачання справляється збір за спеціальне водокористування.  
258. Розмір збору за використання води підприємством питного водопостачання визначається на основі нормативів збору виходячи з фактичних обсягів використаної води та встановлених лімітів забору води.  
259. Збір за використання води для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, а також потреб зовнішнього упорядкування територій міст та інших населених пунктів з підприємств питного водопостачання не справляється.  
260. Законом може бути визначено інші потреби у використанні питної води, для задоволення яких збір не справляється. За понадлімітний забір води збір справляється у п'ятикратному розмірі.  
261. Сплата збору за спеціальне використання водних ресурсів не звільняє підприємства питного водопостачання від сплати збору за скидання ними забруднюючих речовин у водні об'єкти.  
262. У разі використання підземних вод з підприємств питного водопостачання збір справляється на відшкодування витрат на проведення геологорозвідувальних робіт.  
263. Обсяг використаної підприємством питного водопостачання води визначається за показниками вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірювальних приладів обсяг використаної води, як виняток, визначається за технологічними даними (тривалість роботи споруд, пристроїв, обсяг надання послуг споживачам з водокористування, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).  
264. Збір за воду, втрачену при її транспортуванні, справляється з підприємств питного водопостачання.  
265. Стаття 33. Плата за надання послуг з питного водопостачання  
266. За надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.  
267. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством.  
268. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати достатню рентабельність для надійної роботи об'єктів централізованого питного водопостачання.  
269. РОЗДІЛ VІІ. САНІТАРНА ОХОРОНА У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
270. Стаття 34. Об'єкти санітарної охорони у сфері питної води та питного водопостачання  
271. Санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об'єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їх типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об'єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання і споживання питної води.  
272. Стаття 35. Зони санітарної охорони  
273. Залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності і ризику мікробного та хімічного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон.  
274. Межі зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого водопостачання визначаються проектом землеустрою.  
275. Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з територіальними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства та органи державного санітарно-епідемічного нагляду.  
276. У разі розташування зони санітарної охорони на територіях двох і більше областей її межі встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства та за погодженням з центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, водного господарства, земельних ресурсів та відповідними органами місцевого самоврядування.  
277. Стаття 36. Пояси особливого режиму зони санітарної охорони  
278. Зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму:  
279. перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопровідного каналу;  
280. другий і третій пояси (обмеження і спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання.  
281. Стаття 37. Обмеження господарської та іншої діяльності в зонах санітарної охорони  
282. У межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується.  
283. Забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.  
284. У межах першого поясу зони санітарної охорони забороняється:  
285. скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, вилов риби, випасання, водопій худоби та інші види водокористування, що впливають на якість води;  
286. перебування сторонніх осіб, розміщення житлових і громадських будівель, організація причалів плаваючих засобів, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією, експлуатацією чи розширенням водопровідних споруд і мереж;  
287. проведення головної рубки лісу.  
288. У межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється:  
289. розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод;  
290. використання хімічних речовин без дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби;  
291. розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а також розміщення полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків;  
292. зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив;  
293. розорювання земель (крім ділянок для залуження і залісення), а також заняття садівництвом та городництвом;  
294. осушення та використання перезволожених і заболочених земель у заплавах річок;  
295. проведення головної рубки лісу;  
296. видобування з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд;  
297. влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче ніж за 300 метрів від берега водного об'єкта;  
298. закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі;  
299. забруднення територій покидьками, сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відходами.  
300. У межах третього поясу зони санітарної охорони забороняється:  
301. закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземного складування твердих відходів і розробка надр землі, що може призвести до забруднення водоносного горизонту;  
302. розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод;  
303. відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають санітарним правилам і нормам.  
304. Стаття 38. Режим зони санітарної охорони  
305. Режим зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
306. Забезпечення дотримання режиму поясів особливого режиму санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання покладається:  
307. у межах першого поясу зон - на підприємства питного водопостачання;  
308. у межах другого та третього поясів зон - на органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.  
309. Стаття 39. Забезпечення санітарної охорони  
310. Санітарна охорона у сфері питної води та питного водопостачання забезпечується:  
311. центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - щодо контролю дотримання норм і правил, якими регулюються скидання стічних вод у водні об'єкти, та здійснення охоронних заходів для забезпечення відповідності якості води паспорту водного об'єкта;  
312. центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства - щодо паспортизації джерел питного водопостачання, контролю показників якості води в контрольних створах у місцях водозабору з урахуванням вимог стандартів, санітарних норм і правил на джерела питного водопостачання та питну воду;  
313. юридичними і фізичними особами, діяльність яких впливає на стан джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання, шляхом здійснення за рахунок власних коштів заходів з охорони вод від забруднення, засмічення та виснаження і забезпечення безпеки виробництва та постачання питної води.  
314. РОЗДІЛ VIII. МОНІТОРИНГ І ОБЛІК У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
315. Стаття 40. Державний моніторинг у сфері питної води та питного водопостачання  
316. З метою збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про якість питної води, стан об'єктів централізованого питного водопостачання, прогнозування його змін та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень у цій сфері проводиться державний моніторинг.  
317. Моніторинг у сфері питної води та питного водопостачання проводять:  
318. центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства - щодо якісного стану водних об'єктів у місцях водозаборів для централізованого питного водопостачання за радіологічними і хімічними показниками;  
319. центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я - щодо дотримання санітарних норм хімічних, бактеріологічних, радіологічних показників водних об'єктів, призначених для використання з метою забезпечення питних і культурно-побутових потреб;  
320. центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства - щодо якості питної води після споруд водопідготовки за хімічними і бактеріологічними показниками, а також технічного стану об'єктів централізованого питного водопостачання;  
321. центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - щодо прогнозування змін якісного і кількісного стану поверхневих та підземних джерел централізованого питного водопостачання у місцях водозаборів.  
322. Державний моніторинг у сфері питної води та питного водопостачання проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
323. Стаття 41. Державний облік у сфері питної води та питного водопостачання  
324. Завданням державного обліку у сфері питної води та питного водопостачання є систематизація даних про:  
325. джерела питного водопостачання;  
326. кількість і якість питної води;  
327. обсяги використання питної води і скидання стічних вод;  
328. споживачів питної води;  
329. підприємства питного водопостачання.  
330. На підставі систематизації даних складається державна статистична звітність за формами, затвердженими органами державної статистики за поданням центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.  
331. Стаття 42. Облік у сфері питної води та питного водопостачання  
332. Підприємства питного водопостачання незалежно від форми власності ведуть первинний облік якості та кількості питної води, безстроково зберігають первинні дані та безоплатно надають їх центральному органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади в межах їх компетенції, визначеної законами України.  
333. Облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.  
334. Введення в експлуатацію нових чи реконструйованих житлових будинків, об'єктів соціально-культурного, комунально-побутового, виробничого та іншого призначення, не обладнаних засобами обліку питної води, забороняється.  
335. РОЗДІЛ IX. КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
336. Стаття 43. Завдання контролю у сфері питної води та питного водопостачання  
337. Контроль у сфері питної води та питного водопостачання здійснюється з метою визначення відповідності якості питної води державному стандарту та санітарним правилам і нормам.  
338. Контролю підлягає вода, призначена для задоволення питних і господарсько-побутових потреб на всіх стадіях її виробництва та доведення до споживачів, а також об'єкти централізованого питного водопостачання, в тому числі очисні споруди, насосні станції, водопровідні мережі, пункти для розливання питної води (в тому числі пересувні), інші об'єкти нецентралізованого питного водопостачання.  
339. У сфері питної води та питного водопостачання здійснюється державний, виробничий і громадський контроль.  
340. Стаття 44. Державний контроль у сфері питної води та питного водопостачання  
341. Державний контроль якості води в джерелах питного водопостачання здійснюється спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади відповідно до їх компетенції.  
342. Державний контроль технічного стану централізованого питного водопостачання здійснює центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.  
343. Державний контроль якості питної води здійснюють органи місцевого самоврядування, територіальні органи виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації і органи державного санітарно-епідемічного нагляду.  
344. Стаття 45. Виробничий контроль у сфері питної води та питного водопостачання  
345. Виробничий контроль у сфері питної води та питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання.  
346. Перелік показників, за якими здійснюється виробничий контроль, порядок і періодичність його здійснення визначається територіальними органами санітарно-епідемічного нагляду.  
347. У разі загрози чи виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з шкідливими наслідками для джерел чи систем питного водопостачання, здійснюється спеціальний виробничий контроль за окремими показниками, що в кожному конкретному випадку додатково визначаються органами державного санітарно-епідемічного нагляду.  
348. Стаття 46. Громадський контроль у сфері питної води та питного водопостачання  
349. Громадський контроль у сфері питної води та питного водопостачання здійснюють громадські організації, статутами яких передбачається діяльність щодо захисту прав споживачів.  
350. Об'єктами громадського контролю у сфері питної води та питного водопостачання є:  
351. якість води в джерелах питного водопостачання за межами першого поясу зони санітарної охорони;  
352. якість питної води;  
353. проекти законів та інших нормативно-правових актів у цій сфері.  
354. Громадський контроль здійснюється шляхом:  
355. отримання в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій повної, достовірної, своєчасної інформації про якість води в джерелах питного водопостачання, якість питної води, обсяги її реалізації та режими подачі;  
356. організації та проведення громадських слухань з питань діяльності, яка може негативно вплинути на стан джерел та систем питного водопостачання;  
357. взяття представниками громадськості участі у перевірках, які проводяться органами виконавчої влади, з дотриманням встановленого режиму перебування на території об'єктів питного водопостачання;  
358. подання до суду позовів про відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.  
359. Результати контролю використовуються громадською організацією будь-яким законним способом, спрямованим на забезпечення прав споживачів питної води.  
360. РОЗДІЛ X. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
361. Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства у фері питної води та питного водопостачання  
362. Особи, винні у:  
363. постачанні споживачам питної води, яка не відповідає державному стандарту на питну воду чи дозволу на тимчасове відхилення якості питної води від вимог державного стандарту або яка внаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечною для життя і здоров'я людей;  
364. порушенні без поважних причин встановленого режиму подачі питної води населенню для питних і господарсько-побутових потреб, а також підприємствам харчової та медичної промисловості;  
365. забрудненні, засміченні, виснаженні джерел питного водопостачання;  
366. порушенні режиму охорони, господарської чи іншої діяльності в зонах санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання;  
367. провадженні діяльності з централізованого питного водопостачання та водовідведення без ліцензії або з порушенням умов, визначених у ліцензії;  
368. неповідомленні (прихованні) відомостей про аварійні ситуації на об'єктах централізованого питного водопостачання;  
369. ненаданні інформації або надання недостовірної (несвоєчасної) інформації про якість питної води, стан джерел та систем питного водопостачання;  
370. пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) систем питного водопостачання, порушенні правил їх експлуатації та встановлених режимів роботи;  
371. невиконанні обов'язкових приписів посадових осіб;  
372. притягаються до відповідальності згідно із законодавством України.  
373. Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші правопорушення у сфері питної води та питного водопостачання.  
374. Стаття 48. Відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства у сфері питної води та питного водопостачання  
375. Підприємствам питного водопостачання, яким заподіяна шкода юридичними чи фізичними особами внаслідок порушення ними правил користування системами питного водопостачання, пошкодження цих систем, а також унаслідок створення перешкод у проведенні аварійно-відновлювних робіт, забезпечення нормальної експлуатації систем питного водопостачання або забруднення, засмічення чи виснаження джерел питного водопостачання, збитки відшкодовуються відповідно до законодавства України.  
376. Підприємства питного водопостачання, які порушили законодавство у сфері питної води та питного водопостачання, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, тривалої або тимчасової втрати працездатності, зобов'язані відшкодувати збитки споживачам та компенсувати додаткові витрати органам санітарно-епідемічного нагляду на проведення санітарних заходів і витрати закладів охорони здоров'я на надання медичної допомоги потерпілим.  
377. Заподіяна споживачеві моральна (немайнова) шкода, яка порушила його законні права, відшкодовується підприємством питного водопостачання у порядку, встановленому законодавством України.  
378. Стаття 49. Порядок розгляду спорів з питань питної води та питного водопостачання  
379. Спори з питань питної води та питного водопостачання розглядаються судом у порядку, встановленому законодавством України.  
380. РОЗДІЛ XI. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ПИТНОЇ ВОДИ ТА ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ  
381. Стаття 50. Міжнародні договори  
382. Міжнародне співробітництво у сфері питної води та питного водопостачання здійснюється шляхом укладання міжнародних договорів.  
383. Україна гармонізує свою правову систему у сфері забезпечення належної якості питної води з відповідним законодавством Європейського Союзу, а також впроваджує міжнародно-правові механізми гарантування охорони і раціонального використання джерел питного водопостачання відповідно до укладених і ратифікованих міжнародних договорів.  
384. Якщо міжнародним договором, у якому бере участь Україна, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України у сфері питної води та питного водопостачання, застосовуються норми міжнародного договору.  
385. РОЗДІЛ XII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
386. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
387. 2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що йому не суперечить.  
388. 3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк:  
389. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону;  
390. привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;  
391. забезпечити перегляд і скасування іністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.