Кількість абзаців - 68 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг (Друге читання)

0. ПРОЕКТ
 
1. Закон УкраЇни
 
2. Про внесення змін до деяких законів України щодо надання соціальних послуг
 
3. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
4. І. Внести зміни до таких законів України:
 
5. 1. У Законі України «Про об’єднання громадян» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 504):
 
6. 1) статтю 3 після слова «спільних» доповнити словами «, а також суспільно корисних»;
 
7. 2) частину першу статті 24 викласти в такій редакції:
 
8. «Для виконання статутних завдань і цілей зареєстровані об’єднання громадян можуть безпосередньо здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, а також комерційну діяльність шляхом утворення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств в порядку, встановленому законодавством.».
 
9. 2. Статтю 8 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 48, ст. 409) викласти в такій редакції:
 
10. «Стаття 8. Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування (надання соціальних послуг)
 
11. Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування (надання соціальних послуг) встановлюються для визначення розмірів державних гарантій соціальної підтримки громадян похилого віку, інвалідів, дітей, які залишилися без піклування батьків, інших осіб, які потребують соціальної підтримки.
 
12. З цією метою визначаються:
 
13. перелік, види та обсяги послуг, які надаються закладами соціального обслуговування (надання соціальних послуг) і фінансуються за рахунок державного та місцевого бюджетів і соціальних фондів;
 
14. норми та нормативи соціального обслуговування (надання соціальних послуг) громадян похилого віку, інвалідів, дітей, які перебувають на утриманні держави;
 
15. норми харчування та забезпечення непродовольчими товарами у державних і комунальних закладах соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
 
16. показники (індикатори) якості соціального обслуговування (надання соціальних послуг).».
 
17. 3. У Законі України «Про соціальні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 358; 2009 р., № 38, ст. 535):
 
18. 1) у статті 1:
 
19. абзац другий після слів «спрямованих на окремі» доповнити словом «цільові»;
 
20. абзац третій викласти в такій редакції:
 
21. «складні життєві обставини — обставини, що об’єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно (інвалідність, розумова відсталість, часткова втрата рухової активності у зв’язку із старістю або станом здоров’я, самотність, сирітство, бездоглядність, безпритульність, бездомність, безробіття, насильство, жорстоке поводження, зневажливе ставлення та негативні стосунки в сім’ї, малозабезпеченість, психологічний чи психічний розлад, стихійне лихо, катастрофа тощо);»;
 
22. абзац одинадцятий викласти в такій редакції:
 
23. «суб’єкти, що надають соціальні послуги ? спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування державної або комунальної власності, які відповідно перебувають у сфері управління центральних або місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування (далі — державні та комунальні суб’єкти), юридичні особи, в тому числі громадські та благодійні організації, утворені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку (далі — недержавні суб’єкти), фізичні особи;»;
 
24. доповнити статтю абзацами такого змісту:
 
25. «надання соціальних послуг на професійній основі — кваліфікована діяльність суб’єктів, що надають соціальні послуги у сфері соціального обслуговування (надання соціальних послуг) відповідно до статутних документів, положень, посадових інструкцій, цивільно-правових договорів, за наявності відповідної освітньої підготовки їх працівників, з дотриманням державних мінімальних стандартів якості соціальних послуг, етичних, правових норм і принципів надання соціальних послуг;
 
26. соціальний робітник ? особа, яка має необхідні навички роботи з окремими цільовими соціальними групами чи окремими особами і безпосередньо надає соціальні послуги, що не вимагають спеціальної підготовки;
 
27. цільова соціальна група ? група осіб, об’єднаних за спільною соціальною, демографічною або іншою ознакою, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги у вигляді надання їм однотипних соціальних послуг;
 
28. державні соціальні стандарти соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ? встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівень державних соціальних гарантій у сфері соціального обслуговування (надання соціальних послуг), перелік, види та обсяги соціальних послуг, гарантованих державою особам, що перебувають у складних життєвих обставинах;
 
29. державні мінімальні стандарти якості соціальних послуг ? нормативний документ, що містить показники (індикатори) якості соціального обслуговування (надання соціальних послуг), в якому визначається зміст, встановлюється мінімальний рівень вимог щодо обсягу, умов і порядку надання соціальних послуг, гарантованих державою особам, що їх потребують, згідно з яким оцінюється здатність послуг задовольняти індивідуальні потреби та покращувати якість життя їх отримувачів;
 
30. показники (індикатори) якості соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ? сукупність показників, які використовуються для оцінки діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги на професійній основі, та які впливають на якість соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
 
31. отримувачі соціальних послуг ? окремі особи, цільові соціальні групи осіб, які потребують соціального обслуговування (надання соціальних послуг) і отримують їх;
 
32. оцінка потреб у соціальних послугах ? збирання, узагальнення та аналіз інформації про стан та життєві обставини окремої особи або цільової соціальної групи осіб з метою визначення потреби у соціальних послугах, видів і обсягів їх надання, оцінювання впливу послуг на процес подолання складних життєвих обставин;
 
33. соціальне замовлення ? комплекс заходів організаційно-правового характеру, що вживаються місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з метою залучення недержавних суб’єктів, фізичних осіб до надання соціальних послуг, потреба в яких визначається на основі оцінки потреб громади у соціальних послугах, за умови, що такі послуги не надаються державними та комунальними суб’єктами;
 
34. виконавці соціального замовлення ? недержавні суб’єкти, утворені відповідно до законодавства, які не мають на меті отримання прибутку, фізичні особи, які надають соціальні послуги на професійній основі;
 
35. соціально-побутова адаптація ? комплекс організаційних, психологічних, соціально-педагогічних, соціально-побутових заходів, що здійснюються стосовно осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, шляхом надання їм відповідних соціальних послуг з метою навчання правилам і нормам поведінки в суспільстві та побуті, відновлення знань, вмінь і навичок самообслуговування, соціально-середовищної орієнтації, здатності до самостійної суспільної і родинно-побутової діяльності, соціального спілкування, підтримання соціального статусу та повноцінної життєдіяльності.»;
 
36. 2) у статті 3:
 
37. абзац десятий викласти в такій редакції:
 
38. «забезпечення конфіденційності суб’єктами, які надають соціальні послуги на професійній основі;»;
 
39. доповнити статтю абзацом такого змісту:
 
40. «дотримання суб’єктами, які надають соціальні послуги на професійній основі, державних мінімальних стандартів якості соціальних послуг, етичних, правових норм і принципів надання соціальних послуг.»;
 
41. 3) у статті 5:
 
42. абзаци перший і сьомий частини третьої викласти в такій редакції:
 
43. «Соціальне обслуговування (надання соціальних послуг) здійснюється:»;
 
44. «у територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг);»;
 
45. у частині четвертій:
 
46. абзац другий після слів «соціально-побутового патронажу,» доповнити словами «соціально-побутової адаптації,»;
 
47. абзац дев’ятий виключити;
 
48. 4) у статті 7:
 
49. частину першу викласти в такій редакції:
 
50. «Суб’єкти, що надають соціальні послуги, здійснюють свою діяльність на професійній основі відповідно до положення про них або їх статуту (фізичні особи, які надають соціальні послуги на професійній основі, відповідно до письмової заяви, що подається до місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), в яких визначено перелік соціальних послуг, категорій осіб, яким вони надаватимуться, з дотриманням державних мінімальних стандартів якості соціальних послуг.»;
 
51. доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту:
 
52. «Перелік, види та обсяги соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, встановлюються в державних соціальних стандартах соціального обслуговування (надання соціальних послуг), а зміст та якість послуг визначаються в державних мінімальних стандартах якості соціальних послуг, які розробляються відповідними центральними органами виконавчої влади і затверджуються Кабінетом Міністрів України.».
 
53. У зв’язку з цим частини другу ? шосту вважати відповідно частинами третьою ? сьомою;
 
54. у частині п’ятій:
 
55. в абзаці першому слова «державними стандартами соціального обслуговування» замінити словами «державними соціальними стандартами соціального обслуговування (надання соціальних послуг)»;
 
56. абзац третій викласти в такій редакції:
 
57. «громадянам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, бездомністю, стихійними лихами, катастрофами, які є біженцями внаслідок збройних та міжетнічних конфліктів, якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж прожитковий мінімум для сім’ї;»;
 
58. 5) статтю 13 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
59. «Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування оцінюють потреби громадян у соціальних послугах, планують їх надання, впроваджують і забезпечують реалізацію соціального замовлення, в тому числі шляхом залучення бюджетних та інших коштів, передбачених цим Законом, для фінансування соціальних послуг.».
 
60. У зв’язку з цим частини другу ? четверту вважати відповідно частинами третьою ? п’ятою;
 
61. 6) статтю 17 викласти в такій редакції:
 
62. «Стаття 17. Кадрове забезпечення надання соціальних послуг
 
63. Надання соціальних послуг здійснюють соціальні працівники, фахівці, фізичні особи, які надають соціальні послуги на професійній основі, соціальні робітники.
 
64. Кваліфікаційні вимоги до соціальних працівників, фахівців, фізичних осіб, які надають соціальні послуги на професійній основі, порядок їх атестації визначають відповідні центральні органи виконавчої влади.
 
65. Підвищення кваліфікації соціальних працівників, фахівців, фізичних осіб, які надають соціальні послуги на професійній основі, проводять заклади післядипломної освіти, що мають відповідну ліцензію, видану в установленому порядку.
 
66. До надання соціальних послуг можуть залучатися волонтери, діяльність яких регулюється відповідним положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.».
 
67. ІІ. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2012 року.