Кількість абзаців - 255 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України ''Про угоди про розподіл продукції'' (Повторне перше читання)

0. Проект  
1. (21.05.98)  
2. Закон України  
3. Про угоди про розподіл продукції  
4. Цей Закон спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції.  
5. Розділ I. Загальні положення  
6. Стаття 1. Визначення термінів  
7. Терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення:  
8. продукція - мінеральна сировина, що видобувається (виробляється) під час розробки родовищ корисних копалин;  
9. вироблена продукція - загальний обсяг продукції, виробленої відповідно до угоди про розподіл продукції та доставленої у пункт виміру;  
10. компенсаційна продукція - частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат;  
11. прибуткова продукція - частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією;  
12. пункт виміру - пункт, у якому відповідно до угоди про розподіл продукції здійснюється вимір виробленої продукції та її розподіл на компенсаційну та прибуткову.  
13. Стаття 2. Відносини, що регулюються цим Законом  
14. 1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції.  
15. 2. Відносини, що виникають у процесі виконання пошукових робіт, розвідки та видобування корисних копалин, розподілу виробленої продукції, а також її транспортування, обробки, зберігання, переробки, використання, реалізації чи розпорядження нею іншим чином, регулюються угодою про розподіл продукції, що укладається згідно з цим Законом та іншими актами законодавства України.  
16. 3. Права та обов'язки сторін угоди про розподіл продукції визначаються згідно з цим Законом та цивільним законодавством України.  
17. 4. У разі коли іншими законами України передбачені інші правила, ніж ті, що встановлені цим Законом, застосовуються правила цього Закону.  
18. Стаття 3. Взаємовідносини органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час виконання цього Закону  
19. 1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час виконання цього Закону провадять свою діяльність на принципах взаємодії та співробітництва з метою захисту інтересів держави, народу України, регіонів і територій, забезпечення захисту охорони довкілля і раціонального користування надрами та іншими природними ресурсами України.  
20. 2. Координація діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час укладення, виконання, припинення дії угод про розподіл продукції здійснюється Кабінетом Міністрів України.  
21. Стаття 4. Визначення угоди про розподіл продукції  
22. 1. Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна доручає другій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати у вигляді частини прибуткової продукції.  
23. 2. Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів.  
24. 3. Держава гарантує інвесторам отримання погоджень, квот, дозволів (ліцензій) на користування надрами, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, пов'язаних із користуванням надрами та необхідних для виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції.  
25. Зазначені документи видаються згідно з вимогами законодавства України на строк дії угоди і втрачають свою чинність або змінюються на умовах, викладених в угоді.  
26. Стаття 5. Сторони угоди про розподіл продукції  
27. 1. Від імені держави в угоді про розподіл продукції виступає Уповноважений орган - постійно діюча міжвідомча комісія, яка створюється Кабінетом Міністрів України. Уповноважений орган укладає угоди про розподіл продукції та вирішує всі питання, пов"язані з укладенням та виконанням цих угод.  
28. Положення про Уповноважений орган затверджує Кабінет Міністрів України.  
29. 2. Інвесторами можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технологічні та економічні можливості для користування надрами.  
30. Стаття 6. Умови укладення угоди про розподіл продукції  
31. 1. Угоди про розподіл продукції відповідно до цього Закону можуть укладатися щодо окремих ділянок (ділянки) надр, що обмежуються у просторі та координатами, в межах яких знаходяться родовища, частини родовищ корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення, включаючи ділянки надр у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, передбачені Переліком ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції.  
32. 2. Перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції, затверджується Кабінетом Міністрів України за спільним поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі геології, розвідки і використання надр та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади з попереднім узгодженням Переліку з органами місцевого самоврядування (залежно від виду та місця розташування корисних копалин).  
33. Інвестор може звернутися до Уповноваженого органу з пропозицією про вирішення питання щодо включення до цього Переліку певної ділянки.  
34. 3. Забороняється внесення змін до затвердженого Переліку ділянок надр (родовищ корисних копалин), що можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодами про розподіл продукції, і щодо яких укладено угоду чи оголошено конкурс на укладення угоди про розподіл продукції.  
35. 4. Угода про розподіл продукції укладається з переможцем конкурсу, який проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
36. 5. За рішенням Кабінету Міністрів України угода про розподіл продукції може бути укладена без проведення конкурсу щодо ділянок надр із незначними запасами корисних копалин, що підтверджується висновками відповідних державних органів.  
37. Угода може бути укладена також без проведення конкурсу, якщо:  
38. оголошений конкурс не відбувся, оскільки із заявкою на участь у ньому звернувся лише один інвестор. У цьому випадку угода може бути укладена з інвестором, який подав заявку на участь у конкурсі, в разі виконання ним усіх умов конкурсу;  
39. інвестор мав на день набрання чинності цим Законом ліцензію на користування надрами і розпочав діяльність на передбачених нею умовах.  
40. Стаття 7. Проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції  
41. 1. Рішення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції приймається Уповноваженим органом.  
42. 2. Протягом трьох місяців з дня прийняття рішення про проведення конкурсу Уповноваженим органом затверджуються умови конкурсу та публікуються оголошення про проведення конкурсу в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації органів виконавчої влади України та іноземних засобах масової інформації.  
43. 3. Строк між публікацією оголошення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції та граничний строк подання заявки на участь у конкурсі не повинен бути меншим за шість місяців.  
44. 4. За участь у конкурсі на укладення угоди про розподіл продукції інвесторами вноситься плата, розмір, порядок внесення та використання якої визначається Кабінетом Міністрів України.  
45. 5. Строк проведення конкурсу не повинен перевищувати трьох місяців з дати закінчення граничного строку подання конкурсних заявок.  
46. 6. Результати конкурсу підлягають опублікуванню в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації органів виконавчої влади.  
47. 7. З переможцем конкурсу не пізніше ніж через вісімнадцять місяців з дня опублікування результатів конкурсу укладається угода про розподіл продукції в порядку і на умовах, визначених цим Законом.  
48. Розділ II. Укладення угод про розподіл продукції  
49. Стаття 8. Вимоги до проекту угоди про розподіл продукції  
50. 1. Проект угоди про розподіл продукції повинен відповідати вимогам конкурсу на укладення такої угоди та вимогам цього Закону.  
51. 2. Проект угоди про розподіл продукції визначає перелік видів діяльності інвестора та програму обов'язкових робіт із визначенням строків виконання, обсягів та видів фінансування, технологічного обладнання та інших показників.  
52. Проект угоди про розподіл продукції має встановлювати:  
53. пункт виміру;  
54. обов"язок інвестора доставляти вироблену продукцію в пункт виміру;  
55. загальний обсяг виробленої продукції;  
56. умови визначення обсягу компенсаційної продукції;  
57. порядок та умови розподілу прибуткової продукції між державою та інвестором;  
58. порядок та строк передачі державі належної їй частини прибуткової продукції. Угодою може бути передбачено передачу державі грошового еквіваленту частини прибуткової продукції, що належить державі;  
59. порядок одержання інвестором частини прибуткової продукції, що належить йому відповідно до угоди.  
60. 3. Проектом угоди про розподіл продукції повинно бути визначено:  
61. сторони угоди та їх реквізити;  
62. характеристику ділянки надр (родовищ корисних копалин), щодо якої укладається угода, включаючи географічні координати району робіт, а також обмеження щодо глибини промислової розробки надр;  
63. умови надання земельної ділянки;  
64. проект рекультивації земель, порушених під час проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин;  
65. вид (види) користування надрами;  
66. перелік, обсяги і терміни виконання передбачених угодою робіт;  
67. кошторис на проведення передбачених угодою робіт;  
68. вимоги до якості виконуваних згідно з угодою робіт;  
69. права та обов'язки сторін, зокрема права інвестора щодо землета природокористування;  
70. орієнтовні обсяги видобутку корисних копалин;  
71. умови використання корисних копалин;  
72. порядок визначення вартості видобутих корисних копалин;  
73. порядок внесення платежів за користування надрами та розмір збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;  
74. витрати, що підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією;  
75. порядок та умови розподілу продукції з урахуванням вимог статті 19 цього Закону;  
76. порядок переходу права власності на вироблену продукцію;  
77. порядок передачі державі ії частини прибуткової продукції;  
78. порядок переходу права власності на майно від інвестора до держави;  
79. порядок контролю за веденням передбачених угодою робіт, виконанням інших умов угоди; строк, форми та зміст звітів, інформації, рахунків, що надаються інвестором Уповноваженому органові;  
80. вимоги щодо повернення ділянок надр після закінчення дії угоди, у разі її дострокового припинення або закінчення окремих етапів робіт, а також строки та порядок повернення цих ділянок;  
81. умови внесення змін, дострокового припинення чи продовження дії угоди;  
82. умови переуступлення інвестором прав та обов'язків, передбачених угодою;  
83. вимоги щодо раціонального і комплексного використання та охорони надр і довкілля, безпеки та охорони праці персоналу, залученого до передбачених угодою робіт, відповідальність сторін та засоби її забезпечення;  
84. строк дії угоди, дату, місце підписання та порядок набрання нею чинності.  
85. 4. Проект угоди про розподіл продукції повинен містити усі додатки, на які сторони посилаються в тексті угоди, зокрема вичерпний перелік правил, норм, стандартів ведення робіт, пов'язаних із користуванням надрами, охороною довкілля, використанням і переробкою мінеральної сировини, розрахунки, плани, переліки, програми, таблиці тощо, а у разі потреби - висновки експертів (акти експертиз), науковців і фахівців, залучених до розроблення проекту угоди.  
86. 5. Проект угоди про розподіл продукції повинен передбачати обов'язки інвестора щодо:  
87. надання переваг продукції, роботам і послугам українського походження за рівних умов стосовно ціни, строку виконання, якості, відповідності міжнародним стандартам;  
88. прийняття (наймання) на території України працівників для зазначених в угоді потреб переважно з числа громадян України та для організації їх навчання в обсягах, передбачених угодою.  
89. 6. Для координації діяльності сторін під час виконання угоди про розподіл продукції проектом угоди може передбачатися створення Координаційного комітету.  
90. 7. У проекті угоди про розподіл продукції мають бути визначені документи, в яких зазначено повноваження сторін на підписання угоди.  
91. Стаття 9. Особливі умови угод про розподіл продукції  
92. 1. Угоди про розподіл продукції, укладені щодо видобування вуглеводневої сировини, благородних металів, дорогоцінного каміння, а також щодо використання родовищ із значними запасами корисних копалин, крім умов, зазначених у статті 8 цього Закону, передбачають:  
93. щорічне декларування видобувних характеристик;  
94. порядок користування геологічною, геофізичною та іншою інформацією;  
95. порядок та особливості обліку витрат на промислові та технологічні потреби;  
96. обов'язки щодо утилізації газу і газового конденсату та умови проведення цієї роботи;  
97. порядок та строки оцінки рівня забруднення довкілля в районі експлуатації ділянки надр на момент укладення угоди;  
98. обсяги, вартість і терміни виконання природоохоронних заходів;  
99. порядок узгодження та затвердження річних програм робіт, зокрема програм проведення нафтових операцій;  
100. умови відповідального зберігання державної частки видобутих корисних копалин до передачі їх державі;  
101. умови страхування майнових ризиків, включаючи втрату корисних копалин внаслідок розливу, пожежі тощо;  
102. умови виключного ризику під час розробки родовищ.  
103. 2. Якщо учасниками угоди про розподіл продукції є два чи більше інвесторів, вони повинні призначити зі свого складу одного з інвесторів - Оператора угоди для представництва їх інтересів у стосунках з державою.  
104. У такому разі угодою визначаються:  
105. правовий стан Оператора угоди та його обов'язки перед іншими її учасниками, в тому числі перед державою;  
106. порядок взаємовідносин інвесторів із державою через Оператора угоди;  
107. умови припинення участі в угоді одного чи декількох інвесторів - учасників угоди.  
108. При цьому сторони повинні виходити з того, що на Оператора угоди покладається організація виконання робіт, передбачених угодою, зокрема ведення обліку та звітності, а всі інвестори несуть майнову відповідальність перед державою за дії Оператора як за свої власні.  
109. Стаття 10. Розроблення проекту угоди про розподіл продукції  
110. 1. Розроблення проекту угоди про розподіл продукції здійснюється інвестором із дотриманням вимог цього Закону.  
111. В окремих випадках за рішенням Кабінету Міністрів України розроблення проекту угоди може покладатися на Уповноважений орган.  
112. 2. Проект угоди про розподіл продукції готується українською мовою.  
113. Стаття 11. Реєстрація та узгодження проекту угоди про розподіл продукції  
114. 1. Проект угоди про розподіл продукції розробляється протягом трьох місяців з дня офіційного опублікування результатів конкурсу та реєструється Уповноваженим органом.  
115. 2. Довгострокові (більше 10 років) проекти угоди та проекти угоди, для виконання яких необхідні значні капіталовкладення, підлягають обов"язковій державній експертизі з фінансових, правових, природоохоронних та інших питань. В інших випадках державна експертиза проекту угоди проводиться за вимогою однієї із сторін.  
116. 3. Уповноважений орган не пізніше трьох місяців з дня реєстрації проекту угоди про розподіл продукції надає інвестору висновки, зауваження, результати проведених експертиз або нову редакцію угоди, на підставі чого інвестор повинен доопрацювати проект угоди чи підготувати свої висновки, зауваження до нового проекту угоди.  
117. Нова редакція проекту угоди повторно розглядається та узгоджується сторонами.  
118. З питань, які не були узгоджені сторонами протягом шести місяців з дня реєстрації першого варіанту проекту угоди, за ініціативою однієї із сторін і за її рахунок може бути проведена додаткова чи повторна експертиза. Інвестор може звертатися до відомих міжнародних неурядових організацій чи спеціалізованих наукових організацій із проханням про проведення експертизи (наукової, технічної тощо) з питань, що потребують додаткових обгрунтувань.  
119. 4. Проект угоди про розподіл продукції повинен бути узгоджений з органом місцевого самоврядування, на території якого розташована ділянка надр, що відповідно до угоди передається в користування.  
120. 5. Проект угоди про розподіл продукції після остаточного узгодження та доопрацювання повторно реєструється Уповноваженим органом та надсилається інвестору.  
121. 6. Порядок реєстрації першого та остаточного варіантів проекту угоди про розподіл продукції визначається Уповноваженим органом.  
122. Стаття 12. Особливості розроблення та узгодження багатосторонніх угод про розподіл продукції  
123. 1. У разі укладення багатосторонніх угод про розподіл продукції діяльність інвесторів визнається спільною.  
124. 2. Уповноважений орган сприяє оформленню усіх документів, передбачених у пункті 3 статті 4 цього Закону на ім'я усіх інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції.  
125. 3. Проект угоди про розподіл продукції узгоджується з кожним інвестором. У разі відмови одного з інвесторів від укладення угоди вона за погодженням сторін може бути укладена усіма іншими її учасниками з внесенням відповідних змін до тексту угоди.  
126. Стаття 13. Порядок підписання угоди про розподіл продукції  
127. 1. Підписання угоди про розподіл продукції здійснюється уповноваженими представниками сторін.  
128. 2. Підписання угоди про розподіл продукції здійснюється з боку держави представником (представниками) Уповноваженого органу, які визначаються відповідно до Положення про цей орган.  
129. 3. Повноваження представників інвесторів на підписання угоди перевіряються Уповноваженим органом.  
130. 4. Якщо однією із сторін угоди є іноземний інвестор, угода про розподіл продукції укладається українською та англійською мовами. Переклад остаточного варіанта проекту угоди англійською мовою забезпечує сторона, яка здійснювала підготовку проекту. Примірники українською і англійською мовами мають однакову юридичну силу.  
131. 5. Автентичність усіх примірників угоди про розподіл продукції, що підписуються сторонами, забезпечує Уповноважений орган.  
132. Стаття 14. Строк дії угоди про розподіл продукції  
133. 1. Строк дії угоди про розподіл продукції визначається сторонами, однак не може перевищувати п"ятдесяти років із дня підписання.  
134. У рамках строку дії угоди обов'язково визначаються строки, відведені на пошук, розвідку та видобування корисних копалин, а також порядок та умови їх продовження.  
135. 2. Строк дії угоди про розподіл продукції, визначений відповідно до пункту 1 цієї статті, за ініціативою інвестора і за умови виконання ним взятих на себе зобов'язань може бути за згодою Уповноваженого органу продовжений шляхом укладення додаткової угоди. Одночасно з підписанням угоди, про продовження строку її дії продовжується дія ліцензій та інших дозволів, виданих для цілей виконання угоди про розподіл продукції.  
136. 3. Дія угоди про розподіл продукції може бути припинена достроково в порядку і на умовах, передбачених угодою сторін.  
137. 4. Продовження чи дострокове припинення дії угоди про розподіл продукції підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному для реєстрації угоди.  
138. Стаття 15. Державна реєстрація угоди про розподіл продукції  
139. Державна реєстрація укладеної угоди про розподіл продукції провадиться Уповноваженим органом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Плата за державну реєстрацію угоди не справляється.  
140. Розділ III. ВИКОНАННЯ УГОД ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ  
141. Стаття 16. Виконання робіт, передбачених угодами про розподіл продукції  
142. 1. Роботи, передбачені угодою про розподіл продукції, виконуються відповідно до програм, планів і кошторисів, затверджених у порядку, визначеному угодою.  
143. 2. Після закінчення окремих етапів пошукових і розвідувальних робіт інвестор зобов'язаний повернути ділянки надр, переданих йому в користування відповідно до умов угоди про розподіл продукції.  
144. 3. Промислове освоєння розвіданих за угодою про розподіл продукції родовищ, зокрема техногенних, або їх ділянок провадиться на умовах, визначених цією угодою.  
145. Стаття 17. Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції  
146. 1. Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції, передусім пов'язані з наданням, передачею та припиненням (зупиненням чи обмеженням) права користування надрами, а також із правовим оформленням таких відносин, визначаються цим Законом та угодою про розподіл продукції.  
147. 2. Користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції може бути заборонено або тимчасово призупинено Уповноваженим органом у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров"ю людей або довкіллю.  
148. З моменту усунення інвестором умов, внаслідок яких були обмежені права користування надрами, такі права підлягають відновленню у повному обсязі.  
149. Стаття 18. Обладнання, матеріали, устаткування та інше майно, необхідне для потреб угоди про розподіл продукції  
150. На інвестора та усіх його підрядників не поширюється режим ліцензування та квотування під час ввезення в Україну належного їм або орендованого обладнання, матеріалів, устаткування та іншого майна, необхідного для провадження робіт, визначених угодою про розподіл продукції.  
151. Ввезене для виконання угоди обладнання, матеріали, устаткування та інше майно, крім майна, вартість якого була відшкодована інвестору компенсаційною продукцією і яке перейшло у власність держави, може бути вивезене за межі України на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.  
152. Стаття 19. Розподіл виробленої продукції  
153. 1. Продукція, вироблена відповідно до угоди про розподіл продукції, підлягає розподілу між сторонами угоди: державою та інвестором (інвесторами) згідно з умовами угоди.  
154. 2. Вироблена продукція розподіляється щоквартально (далі - розрахунковий період), якщо інше не передбачено угодою про розподіл продукції, а відповідне коригування з урахуванням обсягів видобутку (вище або нижче норми) за квартал, переноситься на наступний розрахунковий період.  
155. 3. Щоквартальна частка компенсаційної продукції не може перевищувати 70 відсотків загального обсягу виробленої в розрахунковий період продукції до повного відшкодування витрат інвестора.  
156. 4. Жодна із сторін угоди про розподіл продукції не має права розпоряджатися виробленою продукцією до її розподілу за угодою без письмового погодження інших сторін угоди.  
157. 5. Порядок визначення складу витрат, що підлягають відшкодуванню інвестору компенсаційною продукцією, визначається угодою про розподіл продукції і повинен відповідати таким вимогам:  
158. відшкодуванню підлягають лише витрати інвесторів на виконання передбачених угодою робіт, здійснені після набрання нею чинності;  
159. склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією, може відрізнятися від передбаченого законодавством складу витрат, що відносяться до валових витрат виробництва та обігу;  
160. відшкодування витрат провадиться не пізніше першого розрахункового періоду, якщо інше не передбачено угодою;  
161. відшкодування витрат здійснюється шляхом передачі інвестору права власності на компенсаційну продукцію в пункті виміру.  
162. Стаття 20. Право власності сторін угоди про розподіл продукції на вироблену продукцію  
163. 1. До моменту розподілу продукції в пункті виміру право власності на всю вироблену за угодою продукцію належить державі.  
164. 2. З моменту розподілу продукції в пункті виміру інвестор набуває права власності на компенсаційну продукцію та визначену угодою частину прибуткової продукції, решта виробленої продукції залишається у власності держави.  
165. Стаття 21. Використання державної частини виробленої продукції відповідно до угоди про розподіл продукції  
166. Частина виробленої продукції відповідно до угоди про розподіл продукції, після розподілу в пункті виміру залишається у власності держави, використовується (реалізується) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому враховуються потреби тієї території, на якій розташована ділянка надр, передана у користування на умовах угоди. Розрахунок та обгрунтування місцевих потреб у виробленій продукції здійснюється органами місцевого самоврядування.  
167. Стаття 22. Розпорядження частиною виробленої продукції, що належить інвестору  
168. 1. Інвестор, якщо інше не передбачено угодою про розподіл продукції, вільно розпоряджається частиною виробленої продукції, право власності на яку переходить до нього відповідно до умов угоди. На таку продукцію не поширюється режим ліцензування та квотування під час експорту та аналогічні обмеження під час реалізації її на території України.  
169. 2.Угодою про розподіл продукції може бути передбачено обов'язок інвестора щодо реалізації державі або в межах України частини належної йому продукції за цінами, що базуються на цінах міжнародних ринків.  
170. Стаття 23. Право власності на майно, створене чи придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції  
171. 1. Майно, створене чи придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, є власністю інвестора.  
172. Право власності на таке майно переходить від інвестора до держави з дня, коли вартість зазначеного майна повністю відшкодована компенсаційною продукцією, або з дня припинення угоди про розподіл продукції на умовах і в порядку, передбачених угодою.  
173. 2. Після переходу до держави права власності на майно, створене чи придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, інвестор протягом строку дії угоди має переважне право на користування таким майном для виконання передбачених угодою робіт.  
174. Стаття 24. Інформація, отримана в результаті виконання угоди про розподіл продукції  
175. 1. Геологічна, геофізична, геохімічна, техніко-економічна та інша інформація, а також зразки гірничих порід (в тому числі керн) та інші дані, отримані інвестором у результаті виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, є власністю держави.  
176. Інвестор зобов'язаний надавати Уповноваженому органу таку інформацію в порядку, встановленому угодою.  
177. Уповноважений орган розпоряджається зазначеною інформацією відповідно до вимог законодавства, зокрема забезпечує проведення її державної експертизи, реєстрації та обліку.  
178. 2. Сторони угоди несуть відповідальність за розголошення конфіденційної інформації, одержаної під час виконання угоди про розподіл продукції відповідно до угоди та законодавства України.  
179. Стаття 25. Податки та збори, що сплачуються під час виконання угоди про розподіл продукції  
180. 1. Протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяльності, пов"язаної з виконанням цієї угоди, інвестор звільняється від сплати загальнодержавних податків і зборів (обов"язкових платежів), передбачених законодавством, за винятком обов"язкових платежів, зазначених у пункті 2 цієї статті.  
181. Податки і збори (обов"язкові платежі), від сплати яких звільняється інвестор, враховуються під час укладення угоди при визначенні частини прибуткової продукції, яка залишається у власності держави після розподілу виробленої продукції.  
182. 2. У разі виконання угоди про розподіл продукції інвестор сплачує такі обов"язкові платежі :  
183. податок на додану вартість;  
184. податок на прибуток підприємств;  
185. збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;  
186. збір на обов"язкове соціальне страхування;  
187. збір на обов"язкове державне пенсійне страхування;  
188. платежі за користування надрами, визначені в угоді про розподіл продукції;  
189. плата (збір) за видачу спеціальних дозволів (ліцензій).  
190. 3. Податок на прибуток підприємств вноситься інвестором у розмірах, встановлених законом, з урахуванням таких особливостей:  
191. податок на прибуток від виконання угоди про розподіл продукції може вноситися у грошовій або, якщо це обумовлено угодою, у натуральній формі, тобто у вигляді частини прибуткової продукції, що передається у його власність в результаті розподілу виробленої продукції;  
192. базою оподаткування прибутку від виконання угоди про розподіл продукції є прибуток інвестора, що обчислюється виходячи з прибуткової продукції, яка відповідно до цієї угоди передається у власність інвестору;  
193. під час визначення бази оподаткування прибуткова продукція або її вартість (залежно від форми внесення податку) зменшується відповідно на частину продукції, вартість якої дорівнює сумі обов"язкових платежів, визначених пунктом 2 цієї статті (за винятком податку на прибуток і податку на додану вартість), або на суму цих платежів, а також на інші витрати, пов"язані з виробництвом та обігом, що не відшкодовуються інвестору компенсаційною продукцією (в натуральній або грошовій формі). Склад і порядок зарахування таких витрат, що відносяться до валових витрат виробництва та обігу, регулюється законом , що є чинним на день підписання угоди;  
194. податок на прибуток від інших видів діяльності, не пов"язаних з виконанням угоди про розподіл продукції, сплачується інвестором відповідно до законодавства, яке діє на момент одержання такого прибутку, окремо від податку на прибуток, одержаний у вигляді прибуткової продукції;  
195. пільги по падатку на прибуток підприємств, які передбачені законодавством, при опадаткуванні прибутку, отриманого інвестором під час виконання угоди про розподіл продукції, не застосовуються;  
196. витрати інвестора, пов"язані з процесом виробництва та обігу, здійснені у звітному періоді і не віднесені на валові витрати виробництва та обігу цього періоду, можуть бути без обмеження строку перенесені на наступні періоди для цілей оподаткування.  
197. 4. Механізм, строки і облік сплати податку на прибуток від виконання угод про розподіл продукції визначається Кабінетом Міністрів України.  
198. 5. У разі коли відповідно до законодавства України встановлено місцеві податки і збори, які сплачуватимуться залежно від результатів діяльності інвестора під час виконання угоди про розподіл продукції, зазначені податки і збори враховуються при визначенні бази оподаткування прибутку в порядку, передбаченому абзацом четвертим пункту 3 цієї статті.  
199. 6. Податок на додану вартість при реалізації виробленої продукції, яка передається у власність інвестору в результаті її розподілу відповідно до угоди про розподіл продукції, обраховується і сплачується в бюджет в порядку і строки, передбачені чинним законодавством на день укладання угоди.  
200. Ввезення (імпортування) інвестором під час виконання угоди на митну територію України обладнання, товарів, передбачених угодою, за переліком, погодженим Уповноваженим органом, проводиться без сплати податку на додану вартість і ввізного мита.  
201. У разі використання зазначених обладнання, товарів не за призначенням з інвестора стягуються суми податків, зборів, не внесені у зв"язку з наданням пільг, якщо таке невиконання забов"язань інвестора сталося з його вини.  
202. 7. Внесення податку на додану вартість може бути замінено протягом строку дії угоди про розподіл продукції і в межах діяльності, пов"язаної з виконанням цієї угоди, розподілом продукції, якщо це передбачено угодою, і в порядку, визначеному нею.  
203. 8. Угодою про розподіл продукції може передбачатись механізм сплати податку на додану вартість зазначений у цьому пункті.  
204. Інвестор може бути звільнений від сплати до бюджету податку на додану вартість протягом дії угоди про розподіл продукції і в межах операцій щодо її виконання, якщо це передбачаєтся угодою.  
205. У такому разі суми податку на додану вартість, сплачені інвестором у складі вартості придбаних або імпортованих товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) і на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів, пов'язаних з виконанням угоди, і з бюджету не відшкодовуються.  
206. Реалізація інвестором на митній території України продукції, яка передається у його власність у результаті розподілу виробленої продукції відповідно до угоди про розподіл продукції, здійснюється за цінами з включенням податку на додану вартість у розмірі, передбаченому законодавством. Отримана від покупця у складі ціни проданої продукції сума податку на додану вартість перераховується до бюджету за виключенням сум сплаченого податку на додану вартість, віднесених до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів. Обчислення і сплата податку на додану вартість проводиться інвестором у порядку і строки, передбачені законодавством.  
207. Податок на додану вартість, що має бути сплачений до бюджету інвестором під час продажу продукції на митній території України у разі, коли це передбачено угодою про розподіл продукції, може вноситися у натуральній формі за рахунок продукції, що передається у власність інвестору, в обсягах, еквівалентних сумі податку. Механізм сплати і порядок зарахування до бюджету податка на додану вартість у такому разі визначається Кабінетом Міністрів України.  
208. У разі вивезення (експорту) виробленої продукції, що передається у власність інвестору в результаті її розподілу відповідно до угоди про розподіл продукції, не застосовується нульова ставка податку на додану вартість, передбачена законодавством.  
209. 9. Дія цієї статті не поширюється на підрядників і субпідрядників, перевізників та інших осіб (у тому числі іноземних), які беруть участь у виконанні передбачених угодою про розподіл продукції робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів) з інвестором.  
210. Зазначені особи сплачують податки і збори (обов"язкові платежі) в порядку, передбаченому законодавством.  
211. 10. Бухгалтерський облік фінансово-господарської діяльності інвестора, пов'язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, провадиться окремо від обліку інших видів діяльності. Порядок такого обліку, зокрема з метою відшкодування витрат інвестора та розрахунку податку на прибуток, визначається угодою про розподіл продукції відповідно до вимог законодавства України.  
212. У разі коли за угодою про розподіл продукції роботи проводяться на декількох ділянках, інвестор здійснює консолідований облік господарської діяльності.  
213. 11. Річний баланс та звітність інвестора про діяльність, пов"язану з виконанням робіт за угодою про розподіл продукції, підлягають обов"язковій щорічній аудиторській перевірці.  
214. Стаття 26. Передача прав та обов'язків, визначених угодою про розподіл продукції  
215. 1. Інвестор має право передати повністю або частково свої права та обов'язки, визначені угодою про розподіл продукції, будь-якій юридичній чи фізичній особі лише за згодою держави та за умови, що така особа має достатньо фінансових і технічних ресурсів, а також досвід організації діяльності, необхідні для виконання робіт, передбачених угодою. Відмова держави у такій згоді без поважних підстав не допускається. Якщо на запит інвестора щодо передачі прав та обов'язків, визначених угодою, Уповноважений орган не дав відповіді протягом 90 днів з дня отримання запиту, згода держави вважається отриманою.  
216. 2. Про передачу прав та обов'язків сторони укладають письмову угоду з особою, яка приймає такі права та обов'язки згідно з угодою про розподіл продукції, що підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому цим Законом для державної реєстрації угоди про розподіл продукції.  
217. Стаття 27. Гарантії від змін у законодавстві  
218. 1. Держава гарантує, що до прав і обов"язків сторін, визначених угодою про розподіл продукції, протягом строку її дії застосовуватиметься законодавство України, чинне на момент її укладення, якщо в угоді не передбачено інше. Зазначені гарантії не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку, охорони довкілля.  
219. 2. На інвестора не поширюється дія нормативно - правових актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, якщо такі акти обмежують права інвестора, визначені угодою про розподіл продукції, за винятком приписів органів державного контролю та нагляду, що видаються відповідно до законодавства України з метою створення умов для безпечного ведення робіт, охорони надр, довкілля, збереження здоров'я населення, а також забезпечення суспільної та державної безпеки.  
220. Стаття 28. Контроль за виконанням угоди про розподіл продукції  
221. 1. Державний контроль і нагляд за виконанням робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, здійснюють органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції.  
222. Уповноважений орган здійснює контроль за виконанням угоди про розподіл продукції на умовах, визначених угодою.  
223. 2. Уповноважені представники органів, що здійснюють контроль за виконанням угоди про розподіл продукції, мають право безперешкодного доступу на об'єкти проведення передбачених угодою робіт, а також до документації на проведення таких робіт виключно з метою здійснення контролю за виконанням угоди.  
224. 3. Прийняття рішень обмежувального характеру органами державного контролю та нагляду допускається лише у випадках, передбачених пунктом 2 статті 27 цього Закону.  
225. 4. У разі залучення підрядних, субпідрядних та інших організацій (осіб) до виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор зобов'язаний здійснювати нагляд за виконанням робіт з метою забезпечення відповідності вимогам угоди та затвердженій в установленому порядку документації на проведення робіт.  
226. Стаття 29. Відповідальність сторін угоди про розподіл продукції  
227. 1. Сторони несуть передбачену угодою про розподіл продукції відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків, визначених угодою, з урахуванням положень цієї статті.  
228. 2. Шкода, заподіяна довкіллю у зв'язку з діяльністю інвестора, пов"язаною з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягає відшкодуванню (компенсації) в повному обсязі за рахунок інвестора, незалежно від плати за забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів. Інвестор звільняється від відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, тільки якщо доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або не з його вини.  
229. Розмір заподіяної шкоди визначається за фактичними витратами на відновлення порушеного стану довкілля з урахуванням прямих збитків.  
230. 3. Шкода, заподіяна правомірними діями інвестора, що повністю відповідають вимогам угоди про розподіл продукції та узгоджені з Уповноваженим органом, підлягає відшкодуванню за рахунок сторін угоди у пропорціях, передбачених для розподілу продукції.  
231. Стаття 30. Забезпечення виконання зобов'язань та відповідальності інвестора  
232. 1. Виконання зобов'язань інвестора, визначених угодою про розподіл продукції, підлягає забезпеченню на умовах, що визначаються сторонами відповідно до законодавства України.  
233. 2. Цивільна відповідальність інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, підлягає страхуванню, якщо інше не передбачено угодою. За домовленістю сторін у рамках угоди приймається програма страхування екологічних ризиків.  
234. Стаття 31. Вирішення спорів  
235. Спори між сторонами угоди про розподіл продукції, пов'язані з виконанням, припиненням та недійсністю угоди, підлягають розгляду в судах України, якщо інше не передбачено умовами угоди про розподіл продукції.  
236. Стаття 32. Імунітет держави  
237. В угодах про розподіл продукції, що укладаються за участю іноземного інвестора, передбачається відмова держави від судового імунітету, імунітету щодо попереднього забезпечення позову та виконання судового рішення.  
238. Розділ IV. Валютне регулювання під час виконання угод про розподіл продукції  
239. Стаття 33. Банківські рахунки  
240. 1. Для обслуговування робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор відкриває в банках у порядку, встановленому законодавством України, банківські рахунки в національній і (або) іноземній валюті, що використовуватимуться виключно для обслуговування діяльності (робіт, послуг), передбачених угодою.  
241. 2. Стягнення коштів із банківських рахунків, відкритих інвестором на території України для обслуговування робіт, передбачених за угодою про розподіл продукції, не може бути здійснено в безспірному порядку.  
242. Стаття 34. Валютне регулювання  
243. У разі коли відповідно до законодавства України встановлено обов"язковий продаж на валютному ринку України надходжень в іноземній валюті, ця вимога не поширюється на надходження в іноземній валюті, одержані інвесторами, що є сторонами угоди про розподіл продукції, від реалізації частини виробленої продукції, яка є їх власністю.  
244. РОЗДІЛ V. Особливості регулювання трудових правовідносин під час виконання угоди про розподіл продукції  
245. Стаття 35. Трудовий договір  
246. 1. Прийняття (наймання) працівників інвестором (у тому числі іноземним) на території України для потреб угоди про розподіл продукції здійснюється шляхом укладення з ними трудового договору (контракту), який за формою та змістом повинен відповідати законодавству України про працю.  
247. 2. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу на працевлаштування.  
248. РОЗДІЛ VI. Прикінцеві положення  
249. Стаття 36. Міжнародні договори України  
250. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого дана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.  
251. Стаття 37. Набрання цим Законом чинності  
252. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
253. Стаття 38. Приведення законодавства України у відповідність із цим Законом  
254. Кабінет Міністрів України подає на розгляд Верховної Ради України проект закону України про внесення змін до законів України з питань оподаткування, пов'язаних з прийняттям цього Закону.