Кількість абзаців - 1291 Розмітка (ліва колонка)


про недержавне пенсійне забезпечення (Друге читання)

0. Проект  
1. Закон України Про недержавне пенсійне забезпечення  
2. Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності з недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює відносини, пов'язані з цим видом діяльності.  
3. Розділ 1. Загальні положення  
4. Стаття 1. Визначення термінів  
5. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:  
6. 1) адміністратор - компанія з управління пенсійним фондом, з якою рада фонду уклала договір про управління недержавним пенсійним фондом, або засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про управління недержавним пенсійним фондом самостійно, або юридична особа - неприбуткова організація, створена засновниками корпоративного пенсійного фонду виключно для управління таким фондом, на умовах цього Закону;  
7. 2) банківська установа-зберігач - комерційний банк, який провадить діяльність згідно із законодавством України та відповідає вимогам цього Закону;  
8. 3) відкритий пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, засновниками якого є будь-які юридичні особи. Учасниками цього фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства (далі - громадяни) незалежно від місця та характеру їх роботи;  
9. 4) вкладник недержавного пенсійного фонду (далі - вкладник фонду) - учасник, подружжя учасника або роботодавець учасника пенсійного фонду, який сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту;  
10. 5) власний капітал - різниця між сукупною вартістю активів юридичної особи та вартістю її зобов'язань перед третіми особами;  
11. 6) діяльність з недержавного пенсійного забезпечення - сукупність організаційних та юридичних дій, спрямованих на здійснення недержавного пенсійного забезпечення громадян;  
12. 7) довічна пенсія - пенсійна виплата, сума якої визначається у договорі страхування довічної пенсії та виплачується з визначеною договором періодичністю протягом життя громадянина після досягнення ним пенсійного віку або віку, встановленого згідно з цим Законом відповідним учасником фонду;  
13. 8) інвестиційна декларація - документ, який визначає основні напрями інвестиційної політики недержавного пенсійного фонду;  
14. 9) індивідуальний пенсійний рахунок - персоніфікований рахунок учасника пенсійного фонду, який ведеться адміністратором в системі персоніфікованого обліку та на якому обліковується інформація про пенсійні активи, належні учасникові фонду, у визначеному цим Законом порядку;  
15. 10) компанія з управління активами - юридична особа, яка провадить професійну діяльність з управління та розміщення активів на підставі дозволу на провадження такої діяльності та інших встановлених законодавством дозволів на управління активами;  
16. 11) компанія з управління пенсійним фондом - юридична особа, яка здійснює управління пенсійним фондом, забезпечує його діяльність згідно із законодавством і надає пенсійному фонду, його учасникам та вкладникам послуги відповідно до договору, укладеного з недержавним пенсійним фондом;  
17. 12) корпоративний пенсійний фонд - недержавний пенсійний фонд, засновником якого є юридична особа - роботодавець або кілька юридичних осіб - роботодавців. Учасниками цього фонду є виключно громадяни, які перебувають у трудових відносинах з його засновниками;  
18. 13) недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків учасників пенсійного фонду (з подальшим управлінням і розміщенням), а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду в порядку, визначеному цим Законом;  
19. 14) одиниця пенсійних активів - одиниця виміру вартості пенсійних активів. Номінальна вартість одиниці пенсійних активів на день надходження першого пенсійного внеску до пенсійного фонду встановлюється у розмірі 10 гривень;  
20. 15) одноразова пенсійна виплата - грошова виплата, що здійснюється одноразово за рахунок накопичених коштів у порядку та випадках, визначених цим Законом;  
21. 16) пенсійна виплата - грошова виплата учасникові недержавного пенсійного забезпечення або його спадкоємцям, що здійснюється у випадках, передбачених цим Законом;  
22. 17) пенсійна схема - встановлені статутом пенсійного фонду умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників фонду;  
23. 18) пенсійний контракт - договір між учасником (вкладником) фонду та пенсійним фондом, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника фонду за визначеною пенсійною схемою;  
24. 19) пенсійні активи - активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, що складаються з коштів, цінних паперів, майнових прав, сформованих відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюється пенсійна виплата;  
25. 20) пенсійні депозитні рахунки - вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб, що відкриваються банківськими установами з урахуванням умов, установлених цим Законом, для накопичення пенсійних заощаджень;  
26. 21) пенсія на визначений строк - періодичні виплати, що здійснюються протягом визначеного строку з накопичених коштів громадянина в порядку та у випадках, визначених цим Законом;  
27. 22) персоніфікований облік - збирання, оброблення, систематизація та зберігання передбачених законодавством про пенсійне забезпечення і цим Законом відомостей про учасників недержавного пенсійного забезпечення, відомостей про визначення їх прав на пенсійні виплати за рахунок коштів, накопичених на їх користь у пенсійному фонді, страховій організації або на пенсійному депозитному рахунку, а також для обчислення розміру цих виплат;  
28. 23) пов'язана особа:  
29. юридична особа, яка здійснює контроль за відповідною юридичною особою, або контролюється відповідною юридичною особою, або перебуває під спільним контролем з такою юридичною особою;  
30. фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за відповідною юридичною особою. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-якого прямого родича фізичної особи;  
31. посадова особа відповідної юридичної особи, уповноважена виконувати від її імені юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени сім'ї такої посадової особи.  
32. Під здійсненням контролю в цьому Законі слід розуміти володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду юридичної особи або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі юридичної особи або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), більшою ніж 20 відсотків статутного фонду юридичної особи. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду юридичної особи (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належать такій фізичній особі, членам її сім'ї та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї;  
33. 24) професійна діяльність з управління та розміщення пенсійних активів - діяльність, пов'язана з розміщенням (інвестуванням) пенсійних активів та подальшим управлінням цими активами з метою отримання інвестиційного доходу на користь учасників недержавного пенсійного забезпечення;  
34. 25) професійний пенсійний фонд - пенсійний фонд, засновниками якого є об'єднання громадян або юридичних осіб, які утворюються за професійною ознакою. Учасниками цього фонду є виключно громадяни, пов'язані за родом їх професійної діяльності;  
35. 26) резервний фонд - фонд коштів, створений відповідно до цього Закону та Закону України "Про господарські товариства" компанією з управління пенсійним фондом, компанією з управління активами, страховими організаціями, а також страховий резерв і гарантійний фонд страховика, створені страховими організаціями відповідно до Закону України "Про страхування" з метою відшкодування можливих збитків учасників пенсійних фондів і застрахованих осіб внаслідок неналежного виконання зобов'язань перед ними або порушення законодавства відповідними суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення;  
36. 27) роботодавець - фізична, юридична особа, яка є власником підприємства, установи, організації (в тому числі таких, що провадять свою діяльність на території України через філії та представництва); уповноважений орган, особа щодо підприємства, установи, організації, створених на базі майна, що належить до державної та комунальної власності, а також власності Автономної Республіки Крим, та часток (паїв, акцій), що належать державі, територіальній громаді, Автономній Республіці Крим у майні підприємств, установ, організацій; а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю;  
37. 28) саморегулівна організація у сфері недержавного пенсійного забезпечення - юридична особа, що створюється як неприбуткова організація з метою захисту та представлення інтересів учасників пенсійних фондів, компаній з управління пенсійним фондом, компаній з управління активами та страхових організацій, що надають послуги у сфері пенсійного забезпечення. Саморегулівна організація фінансується за рахунок членських внесків її учасників;  
38. 29) страхова організація - юридична особа, якій відповідно до законодавства дозволено здійснювати страхування життя та виплату довічних пенсій або пенсій на визначений строк;  
39. 30) учасник недержавного пенсійного забезпечення - фізична особа, яка сплачує або на користь якої сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду, страхової організації або до банківської установи на пенсійний депозитний рахунок і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором страхування або договором про відкриття пенсійного депозитного рахунку та цим Законом;  
40. 31) учасник пенсійного фонду - фізична особа, яка сплачує або на користь якої сплачуються пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом та цим Законом;  
41. 32) чиста вартість одиниці пенсійних активів - вартість одиниці пенсійних активів, що визначається шляхом ділення чистої вартості пенсійних активів на загальну кількість одиниць пенсійних активів на день підрахунку;  
42. 33) чиста вартість пенсійних активів - різниця між вартістю пенсійних активів на день проведення підрахунку та загальною сумою зобов'язань пенсійного фонду, що підлягають виконанню на день проведення підрахунку.  
43. Стаття 2. Система недержавного пенсійного забезпечення  
44. 1. Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі громадян, роботодавців та їх об'єднань (крім випадків, передбачених законами) у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання громадянами додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат за рахунок відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення та інвестиційного доходу, нарахованого на них.  
45. 2. Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є: засновники пенсійних фондів;  
46. вкладники та учасники пенсійних фондів; пенсійний фонд;  
47. компанія з управління пенсійним фондом; компанія з управління активами, яка уклала відповідні договори; банківська установа-зберігач пенсійного фонду; страхова організація, яка уклала договори страхування довічних пенсій або пенсій на визначений строк; банківська установа, яка має право відкривати пенсійні депозитні рахунки; саморегулівна організація у сфері недержавного пенсійного забезпечення; особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до цього Закону; органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
48. 4. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:  
49. 1) пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів відповідно до цього Закону;  
50. 2) страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк;  
51. 3) банківськими установами шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, встановленої законодавством.  
52. Стаття 3. Законодавство про недержавне пенсійне забезпечення  
53. Законодавство про недержавне пенсійне забезпечення складається з цього Закону, Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правових актів Державної інспекції з пенсійного страхування та інших органів, що здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення, прийнятих відповідно до цього Закону.  
54. Стаття 4. Принципи недержавного пенсійного забезпечення  
55. 1. Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється за принципами:  
56. 1) законодавчого визначення умов здійснення недержавного пенсійного забезпечення;  
57. 2) заінтересованості громадян у недержавному пенсійному забезпеченні;  
58. 3) вільному волевиявленні юридичних осіб, об'єднань громадян та об'єднань юридичних осіб щодо створення пенсійних фондів;  
59. 4) добровільності участі громадян у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;  
60. 5) добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення відрахувань на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;  
61. 6) економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні відрахувань на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;  
62. 7) неможливості необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення відрахувань до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав сплату таких відрахувань;  
63. 8) рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;  
64. 9) розмежування та відокремлення пенсійних активів, належних учасникам пенсійного фонду, від активів засновників пенсійного фонду, компанії з управління пенсійним фондом, компанії з управління активами з метою унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;  
65. 10) визначення розміру пенсійних виплат залежно від суми пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;  
66. 11) гарантування громадянам реалізації наданих їм прав, передбачених цим Законом;  
67. 12) цільового та ефективного використання коштів недержавного пенсійного забезпечення;  
68. 13) законодавчого обмеження розміру адміністративних видатків у системі недержавного пенсійного забезпечення;  
69. 14) відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та законодавством.  
70. Стаття 5. Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення  
71. 1. Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення включає:  
72. 1) розроблення пенсійних схем та інвестиційних декларацій;  
73. 2) укладення пенсійних контрактів;  
74. 3) укладення договорів з компанією з управління пенсійним фондом, компанією з управління пенсійними активами, банківською установою-зберігачем, аудитором (аудиторською фірмою), особами, які надають консультаційні послуги, страховими організаціями;  
75. 4) залучення пенсійних внесків і ведення персоніфікованого обліку цих внесків і пенсійних контрактів;  
76. 5) накопичення пенсійних активів з метою подальшого інвестування цих накопичень та здійснення пенсійних виплат учасникам недержавного пенсійного забезпечення відповідно до пенсійної схеми чи договору;  
77. 6) збереження пенсійних активів;  
78. 7) розміщення та інвестування пенсійних активів;  
79. 8) здійснення актуарних розрахунків щодо довічних пенсій у сфері недержавного пенсійного забезпечення;  
80. 9) страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк;  
81. 10) виплату пенсійним фондом пенсій на визначений строк;  
82. 11) відкриття банківських пенсійних депозитних рахунків.  
83. 2. Провадження діяльності у сфері недержавного пенсійного забезпечення без одержання відповідного дозволу або ліцензії та виконання вимог, передбачених цим Законом, забороняється.  
84. Стаття 6. Аудиторські перевірки у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
85. 1. Планові аудиторські перевірки діяльності пенсійних фондів, адміністраторів, компаній, що здійснюють управління пенсійними активами, банківських установ-зберігачів, страхових організацій та банків, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, проводяться не рідше ніж один раз на рік за рахунок юридичних осіб, що перевіряються. Результати аудиторських перевірок підлягають опублікуванню в порядку, визначеному частинами п'ятою та восьмою статті 55 цього Закону.  
86. 2. Аудиторська перевірка проводиться відповідно до законодавства та на підставі договору, що укладається між аудитором, який має дозвіл на надання аудиторських послуг на території України, та юридичною особою, що перевіряється.  
87. 3. При поданні річної звітності Державній інспекції з пенсійного страхування і центральному органу виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку адміністратор і компанія, що здійснює управління пенсійними активами, обов'язково додають до зазначеної звітності аудиторський висновок встановленого зразка.  
88. 4. Державна інспекція з пенсійного страхування, центральний орган виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності, Національний банк України та центральний орган виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку в межах своєї компетенції мають право у будь-який час організувати перевірку діяльності пенсійного фонду, адміністратора, компанії, що здійснює управління пенсійними активами, банківської установи-зберігача, страхової організації та банківської установи, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, самостійно або із залученням аудитора. Оплата таких перевірок не може здійснюватися за рахунок особи, що перевіряється.  
89. Розділ 2. Недержавне пенсійне забезпечення пенсійними фондами  
90. Стаття 7. Недержавні пенсійні фонди, їх типи та види  
91. 1. Недержавні пенсійні фонди є юридичними особами - неприбутковими організаціями, що створюються відповідно до цього Закону, діяльність яких не спрямована на отримання прибутку їх засновниками.  
92. Пенсійні фонди створюються з метою накопичення коштів учасників фондів для подальшого їх інвестування з отриманням доходу на користь учасників цих фондів та здійснення виплат за рахунок пенсійних активів відповідно до пенсійних контрактів учасникам фондів, які отримали право на пенсійну виплату.  
93. 2. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється.  
94. 3. За типами пенсійні фонди можуть утворюватися як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.  
95. За видами відкриті пенсійні фонди залежно від визначених у їх статутах і відображених в їх інвестиційних деклараціях обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами можуть утворюватися як агресивні, помірковані або консервативні фонди.  
96. Корпоративні та професійні пенсійні фонди можуть утворюватися лише як помірковані та консервативні фонди.  
97. Пенсійним фондам забороняється змінювати їх тип та/або вид, визначені у статуті пенсійного фонду на день реєстрації в Державній інспекції з пенсійного страхування.  
98. 4. Пенсійний фонд не має власних працівників і посадових осіб, управління ним здійснює рада фонду та адміністратор. Компанія з управління пенсійним фондом діє як адміністратор від імені пенсійного фонду в інтересах учасників пенсійного фонду на підставі договору та за винагороду.  
99. 5. Пенсійний фонд не може бути проголошений банкрутом.  
100. 6. Незалежно від типу та виду пенсійного фонду його учасники можуть бути одночасно і вкладниками цього фонду.  
101. 7. Пенсійні фонди мають власні назви, які повинні містити тип і вид фонду, слова "недержавний пенсійний фонд" або "пенсійний фонд" та відрізнятися від назв будь-яких інших пенсійних фондів, створених на території України.  
102. Слова "недержавний пенсійний фонд" або "пенсійний фонд" не можуть використовуватися у назвах юридичних осіб, що створюються не за цим Законом.  
103. 8. Пенсійний фонд не може брати на себе зобов'язання, не пов'язані з діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями третіх осіб і не має права передавати свої зобов'язання перед учасниками третім особам, крім випадків, передбачених цим Законом.  
104. 9. Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду, що зазначається у кожному пенсійному контракті.  
105. Стаття 8. Засновники недержавних пенсійних фондів  
106. 1. Засновниками будь-якого пенсійного фонду можуть бути відповідно до цього Закону юридичні особи та їх об'єднання, що беруть на себе безумовні зобов'язання про виконання вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань пенсійного забезпечення.  
107. Юридична особа, діяльність якої фінансується за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, має право бути членом об'єднання юридичних осіб, що створює професійний пенсійний фонд, та бути засновником корпоративного пенсійного фонду лише у випадках, коли створення таких фондів передбачено законами України або рішенням відповідних місцевих рад. Заснування такими юридичними особами відкритих пенсійних фондів забороняється. Кошти, перераховані до будь-якого пенсійного фонду будь-яким вкладником, не є власністю держави або органів місцевого самоврядування.  
108. Засновниками корпоративного пенсійного фонду можуть бути роботодавці -юридичні особи, що провадять свою діяльність не менше ніж три роки та мають не менше ніж десять найманих працівників.  
109. 2. Засновники відкритого пенсійного фонду не можуть бути компанією з управління активами цього фонду, компанією з управління цим пенсійним фондом, банківською установою-зберігачем цього фонду та його аудитором. Засновники корпоративного та професійного пенсійного фонду не можуть бути банківською установою-зберігачем цього фонду, а також його аудитором.  
110. 3. Засновники будь-якого пенсійного фонду можуть бути засновниками компанії з управління активами та компанії з управління пенсійним фондом, з якими цей фонд уклав відповідні договори.  
111. 4. Юридична особа може бути одночасно засновником не більш як трьох відкритих пенсійних фондів та лише одного корпоративного чи одного професійного пенсійного фонду, при цьому забороняється заснування відкритих фондів однакового виду.  
112. 5. У разі створення пенсійного фонду кількома засновниками один із засновників має право вийти з їх складу, попередивши інших засновників та учасників фонду, за яких він робив внески за власні кошти, не пізніше ніж за один рік до виходу із числа засновників пенсійного фонду. Юридична особа може вийти із складу або ввійти до складу засновників пенсійного фонду, якщо до статуту пенсійного фонду будуть внесені відповідні зміни та доповнення.  
113. У разі виходу із складу засновників одного із засновників корпоративного пенсійного фонду учасники такого фонду, які є працівниками цього засновника, втрачають право бути учасниками такого корпоративного пенсійного фонду. Такі учасники фонду зобов'язані протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про вихід їх роботодавця з числа засновників пенсійного фонду подати адміністратору цього фонду заяву, в якій учасником визначається інший пенсійний фонд, до якого мають бути переведені належні йому пенсійні активи відповідно до вимог цього Закону, та надати разом із заявою копію пенсійного контракту, укладеного з цим фондом.  
114. Якщо роботодавець виходить із складу засновників корпоративного пенсійного фонду, він зобов'язаний сплатити пенсійні внески за раніше укладеними пенсійними контрактами, які підлягали сплаті до дня його виходу із складу засновників пенсійного фонду.  
115. Стаття 9. Статут пенсійного фонду  
116. 1. Пенсійний фонд діє на підставі статуту, що відповідає вимогам цього Закону та типовому статуту. Статут пенсійного фонду затверджується засновниками фонду та погоджується, змінюється, доповнюється радою пенсійного фонду після її утворення.  
117. При створенні корпоративного пенсійного фонду статут зазначеного фонду затверджується засновниками за погодженням з представниками трудових колективів відповідних юридичних осіб - роботодавців згідно з вимогами цього Закону.  
118. 2. Статут пенсійного фонду може встановлювати тільки такі умови і правила недержавного пенсійного забезпечення, які не суперечать цьому Закону та законодавчим і нормативно-правовим актам, прийнятим відповідно до цього Закону.  
119. 3. Статут пенсійного фонду містить:  
120. 1) повну та скорочену (за наявності) назву, тип (відкритий, корпоративний чи професійний) та вид (агресивний, поміркований чи консервативний) фонду, місцезнаходження його постійно діючого керівного органу (юридичну адресу);  
121. 2) відомості про засновників фонду із зазначенням місцезнаходження їх постійно діючих керівних органів (юридичної адреси), свідоцтв про їх реєстрацію як юридичних осіб;  
122. 3) пенсійні схеми, що використовуються фондом, і порядок їх скасування;  
123. 4) порядок затвердження та внесення змін до інвестиційної декларації фонду;  
124. 5) порядок укладення пенсійних контрактів;  
125. 6) права та обов'язки фонду і порядок їх реалізації, права та обов'язки засновників, вкладників і учасників пенсійного фонду;  
126. 7) порядок управління фондом;  
127. 8) повноваження ради пенсійного фонду, порядок її утворення та функціонування;  
128. 9) умови набуття статусу учасника пенсійного фонду, права та обов'язки учасника фонду;  
129. 10) умови сплати внесків до фонду;  
130. 11) порядок використання пенсійних активів фонду;  
131. 12) визначення розміру адміністративних видатків з управління фондом;  
132. 13) порядок організації персоніфікованого обліку та звітності, а також порядок отримання вкладниками та учасниками фонду інформації про стан своїх індивідуальних пенсійних рахунків;  
133. 14) порядок ліквідації та реорганізації фонду;  
134. 15) умови, за яких може бути проведені вибір і заміна компанії з управління пенсійним фондом, компанії з управління активами, банківської установи-зберігача та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав учасників фонду;  
135. 16) порядок оприлюднення інформації про діяльність фонду;  
136. 17) порядок внесення змін і доповнень до статуту фонду;  
137. 18) інші положення, що не суперечать законодавству.  
138. Державна інспекція з пенсійного страхування може визначити додаткову інформацію, обов'язкову для включення до статуту пенсійного фонду, якщо така інформація необхідна для захисту інтересів учасників пенсійного фонду.  
139. 4. Інвестиційна декларація пенсійного фонду є обов'язковим додатком до його статуту і підлягає обов'язковій реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом 60 календарних днів з дня реєстрації пенсійного фонду. Примірник зареєстрованої інвестиційної декларації подається компанією, що здійснює управління пенсійним фондом, Державній інспекції з пенсійного страхування протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації.  
140. Зміни і доповнення до інвестиційної декларації вносяться та реєструються в порядку, встановленому частиною четвертою статті 10 цього Закону.  
141. 5. Зміни і доповнення до статуту пенсійного фонду не можуть погіршувати умови пенсійного забезпечення учасників фонду.  
142. Державна інспекція з пенсійного страхування не реєструє зміни і доповнення до статутів пенсійних фондів, які порушують вимоги цієї частини статті.  
143. 6. Рада пенсійного фонду зобов'язана надати всім учасникам фонду інформацію про зміни та доповнення, що вносяться до його статуту, через адміністратора протягом одного місяця з дня їх реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.  
144. Зміни та доповнення до статуту пенсійного фонду подаються на реєстрацію радою фонду за тими ж правилами, що встановлені для реєстрації пенсійного фонду, протягом семи робочих днів з дня затвердження нею таких змін.  
145. 7. Типові статути відкритого, корпоративного та професійного пенсійних фондів затверджуються Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
146. Стаття 10. Інвестиційна декларація пенсійного фонду  
147. 1. Інвестиційна декларація пенсійного фонду розробляється та затверджується радою пенсійного фонду відповідно до цього Закону.  
148. У разі відсутності у складі ради пенсійного фонду осіб, які мають професійну підготовку в сфері інвестиційної діяльності, рада зобов'язана залучити до розроблення інвестиційної декларації консультантів з інвестиційних питань. Оплата послуг таких консультантів здійснюється за рахунок засновників пенсійного фонду.  
149. 2. Інвестиційна декларація повинна визначати інвестиційну політику фонду та його вид (агресивний, поміркований, консервативний). В інвестиційній декларації відображаються основні напрями інвестиційної політики пенсійного фонду, обмеження щодо управління та розміщення пенсійних активів з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, порядок визначення структури активів. Інвестиційна декларація є обов'язковою для застосування компанією, що здійснює управління пенсійними активами, та банківською установою-зберігачем.  
150. 3. Рада фонду зобов'язана проводити щорічний аналіз ефективності інвестиційної декларації та визначати доцільність внесення до неї змін і доповнень з урахуванням пропозицій, поданих компанією, що здійснює управління пенсійними активами.  
151. 4. Правила підготовки, вимоги до інвестиційної декларації та порядок її реєстрації встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
152. Стаття 11. Реєстрація пенсійного фонду  
153. 1. Реєстрація пенсійного фонду та видача йому відповідного свідоцтва провадяться Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
154. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації в Державній інспекції з пенсійного страхування.  
155. Пенсійний фонд має право на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення після його реєстрації та одержання відповідного свідоцтва.  
156. 2. Для реєстрації пенсійного фонду його засновники подають до Державної інспекції з пенсійного страхування такі документи:  
157. 1) заяву про реєстрацію пенсійного фонду, складену за формою, встановленою Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
158. 2) нотаріально засвідчені копії установчих документів засновників;  
159. 3) статут пенсійного фонду;  
160. 4) відомості про посадових осіб засновників і про результати фінансово-господарської діяльності засновників за останні три роки, що передують дню подання заяви, засвідчені аудитором, або аудиторський висновок щодо них.  
161. Відомості про посадових осіб повинні містити інформацію щодо осіб, яким надано право підписання фінансових документів засновників, за формою, встановленою Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
162. 3. Державна інспекція з пенсійного страхування має право перевіряти подані засновниками пенсійного фонду документи на відповідність їх нормам законодавства та достовірність повідомленої в них інформації. Реєстрація пенсійного фонду провадиться протягом 30 календарних днів з дня подачі всіх документів, визначених цією статтею.  
163. 4. Державна інспекція з пенсійного страхування може відмовити в реєстрації у разі невідповідності поданих документів і даних, які вони містять, вимогам цього Закону.  
164. 5. У разі відмови у реєстрації або нездійснення реєстрації пенсійного фонду у строки, визначені цим Законом, Державна інспекція з пенсійного страхування зобов'язана письмово повідомити заявника з обов'язковим обґрунтуванням причин відмови або недотримання строків реєстрації та із зазначенням обов'язкових заходів для усунення виявлених недоліків.  
165. 6. Засновники пенсійного фонду мають право усунути недоліки або подати додаткові документи та інформацію Державній інспекції з пенсійного страхування протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про відмову у реєстрації або про нездійснення її.  
166. Після усунення недоліків або подання додаткової інформації Державна інспекція з пенсійного страхування протягом 30 календарних днів приймає рішення про реєстрацію.  
167. 7. Відмова у реєстрації або нереєстрація пенсійного фонду протягом установлених цим Законом строків може бути оскаржена засновниками пенсійного фонду в судовому порядку. Збитки, завдані неправомірною відмовою або нездійсненням реєстрації, відшкодовуються відповідно до законодавства.  
168. Стаття 12. Обов'язкові умови початку діяльності недержавних пенсійних фондів  
169. 1. Засновники пенсійного фонду протягом року з дня отримання свідоцтва про реєстрацію зобов'язані:  
170. 1) сформувати перший склад ради пенсійного фонду відповідно до цього Закону;  
171. 2) утворити адміністратора, що буде здійснювати управління пенсійним фондом, або забезпечити укладення договору з компанією з управління пенсійним фондом, яка має дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом і може бути утворена як засновниками цього пенсійного фонду, так і іншими особами;  
172. 3) забезпечити укладення радою фонду договору про управління та розміщення пенсійних активів з компанією з управління активами, яка має дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, якщо таке управління не здійснюватиме компанія з управління пенсійним фондом;  
173. 4) забезпечити укладення радою пенсійного фонду договору з банківською установою-зберігачем;  
174. 5) утворити комісію з переобрання членів ради фонду.  
175. Укладення пенсійних контрактів та отримання пенсійних відрахувань на рахунок пенсійного фонду до виконання вимог цієї статті забороняється.  
176. 2. Порядок подання адміністратором інформації про виконання вимог щодо укладення договорів, зазначених у частині першій цієї статті, визначається Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
177. 3. У разі невиконання вимог частини першої цієї статті Державна інспекція з пенсійного страхування приймає рішення про скасування реєстрації пенсійного фонду.  
178. Стаття 13. Рада пенсійного фонду  
179. 1. Для здійснення контролю за поточною діяльністю пенсійного фонду та вирішення основних питань його діяльності утворюється рада пенсійного фонду (далі - рада фонду). Рада відкритого пенсійного фонду утворюється у кількості дев'яти осіб, а рада корпоративного та професійного фонду - шести осіб.  
180. 2. Перший склад ради відкритого пенсійного фонду призначається засновниками фонду у кількості шести осіб, які відповідають вимогам частини четвертої цієї статті. Витрати на утримання першого складу ради відкритого пенсійного фонду фінансуються за рахунок засновників та відносяться на їх валові витрати. Повний склад ради відкритого пенсійного фонду повинен бути сформований відповідно до вимог цього Закону протягом одного року з дня реєстрації пенсійного фонду.  
181. 3. До повного складу ради відкритого пенсійного фонду входять по троє представників від засновників та від учасників фонду, а також три особи, які не є представниками засновників, учасників фонду, пов'язаними особами пенсійного фонду і його засновників (далі - незалежні члени ради).  
182. До повного складу ради корпоративного та професійного пенсійного фонду входять по троє представників від засновників та учасників фонду, а також за рішенням засновників можуть бути залучені три незалежних члени ради.  
183. 4. Члени ради будь-якого фонду обираються на три роки (крім членів першого повного складу ради) з правом переобрання на наступні строки з числа осіб, які:  
184. 1) є дієздатними особами, які досягли вісімнадцяти років;  
185. 2) відповідають кваліфікаційним вимогам, визначеним Державною інспекцією з пенсійного страхування та статутом пенсійного фонду;  
186. 3) не були засуджені за умисні злочини;  
187. 4) не були протягом останніх семи років керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період керівництва цієї особи;  
188. 5) не є пов'язаними особами інших членів ради фонду.  
189. Члени ради обирають голову ради простою більшістю голосів.  
190. 5. Для членів першого повного складу ради відкритого пенсійного фонду, що обирається протягом року з дня реєстрації пенсійного фонду, встановлюються такі строки повноважень: по одному члену ради, призначеному від засновників та учасників, та один незалежний член ради перебувають у складі ради один рік, другий член ради, обраний зазначеними сторонами, та другий незалежний член ради - два роки, третій член ради, обраний зазначеними сторонами, та третій незалежний член ради перебувають у складі ради фонду три роки.  
191. Член ради відкритого пенсійного фонду може скласти з себе повноваження достроково за власним бажанням.  
192. 6. Для членів першого повного складу ради корпоративного та професійного пенсійного фонду, що обирається протягом року з дня реєстрації пенсійного фонду, встановлюються такі строки повноважень: по одному члену ради, призначеному від засновників та учасників, перебувають у складі ради один рік, другий член ради, обраний зазначеними сторонами, - два роки, третій член ради, обраний зазначеними сторонами, - три роки.  
193. Член ради корпоративного та професійного пенсійного фонду може скласти з себе повноваження достроково за власним бажанням.  
194. 7. Члени ради фонду, які є представниками засновників пенсійного фонду, призначаються засновниками фонду та отримують повноваження членів ради фонду на спільних загальних зборах засновників та учасників фонду.  
195. 8. Члени ради фонду, які є представниками учасників пенсійного фонду, обираються до ради спільними зборами засновників та учасників фонду з числа учасників фонду, які:  
196. 1) виявили бажання бути кандидатами у члени ради фонду, про що подали відповідну заяву на ім'я голови ради фонду разом із заповненими анкетними даними за формою, встановленою у статуті фонду;  
197. 2) відповідають вимогам, установленим у цьому Законі та статуті фонду;  
198. 3) не є пов'язаними особами засновників відкритого пенсійного фонду.  
199. 9. Незалежні члени ради відкритого пенсійного фонду обираються до ради спільними зборами засновників та учасників фонду з числа осіб, визначених та запропонованих радою фонду, які:  
200. 1) погодилися бути кандидатами у члени ради фонду, про що подали відповідну заяву на ім'я голови ради фонду разом з заповненими анкетними даними за формою, встановленою у статуті фонду;  
201. 2) відповідають вимогам, установленим у цьому Законі та статуті фонду;  
202. 3) не є пов'язаними особами засновників фонду.  
203. 10. При визначенні кандидатів у члени ради фонду рада розглядає заяви, що надійшли до ради фонду разом із заповненими анкетними даними не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня розсилання письмових повідомлень про проведення спільних зборів засновників та учасників фонду.  
204. 11. Обраним спільними зборами засновників та учасників фонду вважається кандидат у члени ради, який набрав найбільшу кількість голосів на спільних зборах засновників та учасників пенсійного фонду.  
205. 12. Повноваження членів ради фонду можуть бути припинені у разі:  
206. 1) закінчення строку повноважень;  
207. 2) якщо член ради, який є представником учасників фонду, перестав бути учасником фонду;  
208. 3) прийняття спільними зборами засновників та учасників фонду відповідного рішення;  
209. 4) подання членом ради фонду заяви про вихід із складу ради за власним бажанням голові ради або секретарю ради фонду;  
210. 5) визнання члена ради недієздатним;  
211. 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цього члена ради;  
212. 7) визнання члена ради безвісно відсутнім або померлим;  
213. 8) виникнення обмежень, установлених частинами четвертою, восьмою та дев'ятою цієї статті;  
214. 9) в інших випадках, передбачених законодавством або статутом пенсійного фонду.  
215. 13. Рада фонду діє на громадських засадах, якщо інше не встановлено статутом пенсійного фонду. Статутом може бути встановлена винагорода лише членам ради, які не є представниками засновників чи учасників фонду (незалежним членам ради фонду). При цьому розмір річної суми, що спрямовується на виплату винагород членам ради, обов'язково зазначається у видах та обсягах адміністративних видатків пенсійного фонду і опубліковується відповідно до статті 55 цього Закону.  
216. 14. Організаційно-технічне забезпечення діяльності ради фонду, в тому числі проведення спільних зборів засновників та учасників, здійснює компанія з управління пенсійним фондом за рахунок коштів, сплачених компанії за управління пенсійним фондом, або засновники пенсійного фонду за свій рахунок.  
217. 15. Адміністратор повідомляє Державну інспекцію з пенсійного страхування про утворення ради фонду та зміни у її складі протягом семи робочих днів з дня прийняття відповідного рішення.  
218. Стаття 14. Повноваження ради фонду  
219. 1. Рада фонду провадить свою діяльність у порядку, визначеному статутом пенсійного фонду, та відповідно до вимог цього Закону:  
220. 1) звітує про діяльність пенсійного фонду перед спільними зборами засновників та учасників фонду;  
221. 2) затверджує статут пенсійного фонду, зміни та доповнення до нього, в тому числі інвестиційну декларацію, зміни та доповнення до неї, пенсійні схеми, зміни у пенсійних схемах фонду та їх скасування;  
222. 3) подає до Державної інспекції з пенсійного страхування документи на реєстрацію змін та доповнень до статуту пенсійного фонду;  
223. 4) обирає голову та секретаря ради фонду з числа членів ради;  
224. 5) визначає компанію з управління пенсійним фондом, компанію з управління активами, банківську установу-зберігача, аудитора пенсійного фонду, осіб які надають консультаційні послуги, та укладає з ними від імені фонду договори;  
225. 6) заслуховує звіт про діяльність компанії з управління пенсійним фондом, компанії з управління активами, банківської установи-зберігача та осіб, які надають консультативні послуги, та приймає рішення щодо цих звітів;  
226. 7) перевіряє та затверджує інформацію про фінансовий стан пенсійного фонду, яка підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому цим Законом, та розглядає аудиторський висновок;  
227. 8) здійснює контроль за цільовим використанням коштів пенсійного фонду;  
228. 9) розглядає спірні питання, що виникають між пенсійним фондом та його учасниками;  
229. 10) приймає рішення про ліквідацію відкритого пенсійного фонду та вирішує інші питання, пов'язані з його ліквідацією;  
230. 11) вирішує інші питання, віднесені статутом пенсійного фонду до компетенції його ради.  
231. Питання, віднесені цим Законом і статутом пенсійного фонду до компетенції ради фонду, не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів засновників фонду, компанії з управління пенсійним фондом або будь-яким іншим особам.  
232. 2. Голова ради фонду організовує роботу ради відповідно до цього Закону та статуту пенсійного фонду і підписує від імені фонду документи, передбачені цим Законом.  
233. 3. Рада фонду має право здійснювати свої повноваження, якщо у її складі є не менше шести членів для відкритого фонду і не менше чотирьох членів для корпоративного або професійного фонду. У разі коли у складі ради залишилося менше осіб, ніж передбачено цією частиною статті, рада зобов'язана обрати та ввести до складу ради тимчасових членів з числа осіб, які відповідають вимогам статті 13 цього Закону, до дня проведення чергових або позачергових спільних зборів засновників та учасників фонду.  
234. Стаття 15. Засідання ради фонду  
235. 1. Засідання ради фонду відбувається не рідше одного разу на квартал і скликається головою ради або на вимогу не менше третини її членів, а також на вимогу Державної інспекції з пенсійного страхування.  
236. Голова ради фонду зобов'язаний скликати позачергові збори ради фонду протягом п'яти робочих днів у разі, коли:  
237. 1) рада фонду отримала від державних органів, що здійснюють державних нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, повідомлення про виявлення порушень у діяльності або призупинення дії чи скасування відповідних дозволів на провадження діяльності адміністратора, компанії, що здійснює управління пенсійними активами, банківської установи-зберігача або аудитора фонду;  
238. 2) кількість членів ради фонду є менше шести осіб, якщо це відкритий пенсійний фонд, або чотирьох осіб, якщо це корпоративний та професійний фонди, і необхідно введення тимчасових членів ради фонду;  
239. 3) достроково припиняється дія договорів з компанією з управління фондом, компанією з управління активами, банківською установою-зберігачем або аудитором фонду;  
240. 4) в інших випадках, передбачених статутом фонду.  
241. На засідання ради фонду, що проводиться в IV кварталі звітного року, обов'язково запрошуються представники адміністратора, компанії, що здійснює управління пенсійними активами, банківської установи-зберігача та аудитора фонду.  
242. 2. Засідання ради є правоможними, якщо в них бере участь не менше шести членів ради - для відкритого фонду, та чотирьох членів ради - для корпоративного та професійного фонду, включаючи тимчасових членів ради. Рішення ради фонду приймаються простою більшістю голосів членів ради, які беруть участь у засіданні. В разі рівної кількості голосів членів ради вирішальним є голос голови ради.  
243. 3. Протокол засідань ради фонду підписується головою та секретарем ради фонду і надається засновникам пенсійного фонду, адміністратору пенсійного фонду, компанії з управління активами та банківській установі-зберігачу, а також іншим особам, яких стосуються такі рішення, не пізніше трьох робочих днів з дня проведення засідання ради фонду.  
244. Рішення ради фонду, прийняті у межах її компетенції, є обов'язковими для виконання засновниками та учасниками пенсійного фонду, компанією з управління пенсійним фондом, компаніями з управління активами та банківською установою-зберігачем.  
245. Стаття 16. Спільні збори представників засновників та учасників пенсійного фонду  
246. 1. Спільні збори представників засновників та учасників пенсійного фонду проводяться не рідше одного разу на рік. День, час і місце проведення спільних зборів оголошується радою фонду шляхом розсилання письмових повідомлень усім учасникам фонду не пізніше ніж за 60 днів до дня проведення спільних зборів.  
247. До повідомлення про проведення спільних зборів має додаватися іменний опитувальний лист із списком кандидатур у члени ради фонду (із зазначенням даних про них), які пропонуються для обрання замість вибулих членів ради.  
248. 2. Спільні збори представників засновників та учасників пенсійного фонду вважаються правоможними, якщо на них присутні особисто або представлені особами, визначеними відповідно до частини третьої цієї статті, не менше ніж 20 відсотків кількості учасників фонду, зареєстрованих у системі персоніфікованого обліку пенсійного фонду на день розсилання повідомлень про проведення спільних зборів.  
249. Обов'язковим питанням порядку денного спільних зборів є вибори нових членів ради фонду замість вибулих. Голосування на спільних зборах проводиться шляхом подання заповнених іменних опитувальних листів. При голосуванні кожен учасник фонду має один голос. Представники засновників фонду можуть голосувати лише у разі, коли вони є учасниками фонду.  
250. 3. Учасники фонду, які не можуть бути присутніми на спільних зборах учасників та засновників, мають право заповнити іменний опитувальний лист, надісланий їм разом з повідомленням про проведення спільних зборів, і надіслати його на ім'я голови комісії з переобрання членів ради фонду, яке обов'язково зазначається в повідомленні. Учасники фонду, заповнені опитувальні листи яких надійшли до пенсійного фонду не пізніше ніж за добу до дня проведення спільних зборів, вважаються присутніми на зборах.  
251. 4. До складу комісії з переобрання членів ради фонду входять по одному представнику від адміністратора, засновника (засновників) та аудитор пенсійного фонду. Голова комісії обирається членами комісії простою більшістю голосів.  
252. 5. Комісія з переобрання членів ради фонду має такі повноваження:  
253. 1) отримання, реєстрація та забезпечення належного збереження отриманих опитувальних листів;  
254. 2) підрахунок голосів учасників пенсійного фонду за опитувальними листами з кожного окремого питання порядку денного;  
255. 3) оголошення на спільних зборах результатів опитування учасників фонду з усіх відповідних питань.  
256. Члени комісії з переобрання членів ради фонду оголошують результати голосування у точній відповідності із заповненими опитувальними листами та несуть відповідальність за достовірність проголошених ними результатів голосування учасників фонду, які надіслали опитувальні листи.  
257. Після закінчення спільних зборів комісія з переобрання членів ради фонду зобов'язана передати всі отримані заповнені іменні опитувальні листи на зберігання уповноваженому представникові адміністратора.  
258. 6. Заповнені іменні опитувальні листи підлягають зберіганню адміністратором протягом п'яти років з дня їх отримання. Достовірність заповнених опитувальних листів та повне і правильне врахування визначених у них пропозицій може бути перевірено Державною інспекцією у справах пенсійного страхування.  
259. 7. Результати голосування згідно з порядком денним спільних зборів засновників та учасників фонду доводяться до відома всіх учасників у порядку, встановленому статутом фонду.  
260. Стаття 17. Ліквідація пенсійного фонду  
261. 1. Ліквідація корпоративного або професійного пенсійного фонду здійснюється лише:  
262. 1) на підставі рішення засновників - за умови виконання фондом усіх передбачених пенсійними контрактами зобов'язань перед учасниками фонду або в разі припинення участі у фонді всіх його учасників з обов'язковим погодженням такої ліквідації з Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
263. 2) на підставі рішення суду про ліквідацію пенсійного фонду у випадках, передбачених законодавством;  
264. 3) у разі настання умов, передбачених частиною дванадцятою статті 18 цього Закону;  
265. 4) у разі ліквідації без правонаступництва всіх засновників фонду.  
266. 2. Ліквідація відкритого пенсійного фонду здійснюється лише:  
267. 1) на підставі рішення ради фонду - за умови виконання фондом усіх передбачених пенсійними контрактами зобов'язань перед учасниками фонду або в разі припинення участі у фонді всіх його учасників з обов'язковим погодженням такої ліквідації з Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
268. 2) на підставі рішення суду про ліквідацію пенсійного фонду у випадках, передбачених законодавством.  
269. 3. У разі прийняття рішення про ліквідацію пенсійного фонду рада фонду зобов'язана повідомити учасників фонду, адміністратора, компанію з управління активами, банківську установу-зберігача та Державну інспекцію з пенсійного страхування не пізніше ніж за шість місяців до дня початку процедури ліквідації.  
270. 4. Після прийняття рішення про ліквідацію пенсійного фонду засновниками та радою фонду утворюється ліквідаційна комісія для проведення ліквідації фонду. Склад ліквідаційної комісії затверджується Державною інспекцією з пенсійного страхування. До складу ліквідаційної комісії можуть входити представники учасників фонду, засновників фонду, адміністратора. У роботі комісії також можуть брати участь представники компанії з управління активами, банківської установи-зберігача, Державної інспекції з пенсійного страхування, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
271. Фінансування роботи ліквідаційної комісії у разі ліквідації корпоративного та професійного пенсійного фонду оплачується за рахунок коштів їх засновників, а у разі ліквідації відкритого пенсійного фонду - за рахунок пенсійних активів у порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
272. Ліквідаційна комісія має такі повноваження:  
273. 1) проведення оцінки загальної чистої вартості пенсійних активів фонду;  
274. 2) визначення чистої вартості пенсійних активів, яка належить кожному учасникові пенсійного фонду відповідно до даних персоніфікованого обліку, із зазначенням відсоткового співвідношення вартості таких активів із загальною чистою вартістю пенсійних активів фонду;  
275. 3) підготовка ліквідаційного балансу пенсійного фонду з визначенням сум коштів, належних кожному учасникові пенсійного фонду, та зазначенням відсоткового співвідношення цих сум із загальною чистою вартістю пенсійних активів фонду;  
276. 4) подання на затвердження Державній інспекції з пенсійного страхування ліквідаційного балансу пенсійного фонду;  
277. 5) контроль за передачею розподілених коштів згідно з ліквідаційним балансом пенсійного фонду та з дотриманням вимог цього Закону;  
278. 6) підготовка звіту про проведення ліквідації пенсійного фонду та подання його Державній інспекції з пенсійного страхування за формою та в порядку, встановленими нею;  
279. 7) інші повноваження, визначені Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
280. Порядок утворення та функціонування ліквідаційної комісії та складання ліквідаційного балансу пенсійного фонду визначається Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
281. 5. Після отримання повідомлення про ліквідацію фонду його учасники повинні надіслати до ліквідаційної комісії письмове розпорядження з визначенням нового пенсійного фонду, якому мають бути передані належні їм пенсійні активи. Разом з письмовим розпорядженням учасники фонду надсилають копію пенсійного контракту, укладеного з новим пенсійним фондом. Письмове розпорядження повинно бути надіслане учасником фонду не пізніше ніж за двадцять днів до закінчення строку ліквідації пенсійного фонду.  
282. 6. У разі укладення пенсійного контракту з новим пенсійним фондом учасник фонду зобов'язаний надати новому пенсійному фонду копію пенсійного контракту з фондом, що ліквідується. Після передачі іншим пенсійним фондам пенсійних активів учасників фонду, що ліквідується, їх пенсійні контракти з цим фондом вважаються анульованими.  
283. 7. У разі ліквідації пенсійного фонду активи учасників фонду відповідно до їх письмових розпоряджень переводяться до інших пенсійних фондів згідно з ліквідаційним балансом фонду та в порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
284. Передача активів іншим пенсійним фондам здійснюється грошовими коштами у сумі, належній кожному учасникові пенсійного фонду відповідно до відсоткового співвідношення, зазначеного у ліквідаційному балансі.  
285. 8. Передача активів здійснюється відповідно до розпорядження учасника фонду, в якому визначено новий пенсійний фонд, лише після затвердження Державною інспекцією з пенсійного страхування ліквідаційного балансу пенсійного фонду і повинна бути проведена в строк не більше ніж один місяць з дня початку процедури ліквідації пенсійного фонду. У разі коли сума коштів, належна до передачі, є меншою, ніж сума сплачених на користь учасника фонду пенсійних внесків, рада фонду за погодженням і в порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування, має право прийняти рішення щодо продовження строку передачі активів до інших фондів.  
286. Разом з пенсійними активами адміністратор передає пенсійному фонду, обраному учасником, звіт про операції, відображені на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду.  
287. 9. Якщо учасник фонду не надав письмового розпорядження щодо нового пенсійного фонду для передачі належних йому пенсійних активів у строк, встановлений частиною п'ятою цієї статті, належні йому пенсійні активи підлягають передачі до відкритого пенсійного фонду, визначеного ліквідаційною комісією, на умовах та в порядку, встановлених Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
288. 10. Пенсійний фонд вважається ліквідованим з дня скасування його реєстрації Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
289. Скасування реєстрації пенсійного фонду здійснюється на підставі поданого до Державної інспекції з пенсійного страхування звіту про проведення ліквідації пенсійного фонду за умови повного розрахунку з усіма учасниками пенсійного фонду шляхом передачі всіх пенсійних активів його учасників до інших пенсійних фондів або одноразової виплати коштів у випадках, передбачених цим Законом.  
290. 11. Забороняється проводити реорганізацію будь-яких пенсійних фондів шляхом поділу чи виділення.  
291. Стаття 18. Особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів  
292. 1. Участь фізичних осіб у корпоративних і професійних пенсійних фондах є добровільною. Колективним договором може передбачатися обов'язкове створення корпоративного пенсійного фонду або відрахування внесків роботодавців до відкритого пенсійного фонду.  
293. 2. Право участі у корпоративному пенсійному фонді належить всім найманим працівникам юридичної особи - роботодавця, яка його утворила. Роботодавець не має права будь-яким чином обмежувати права працівників на участь у корпоративному пенсійному фонді.  
294. 3. Професійні об'єднання не мають права будь-яким чином обмежувати право громадян на участь у професійних пенсійних фондах, якщо ці громадяни відповідають вимогам, установленим для учасників фонду у статуті професійного пенсійного фонду.  
295. 4. Працівник або член професійного об'єднання має право відмовитися від участі у корпоративному або професійному пенсійному фонді, крім випадків, коли для певної категорії працівників законом передбачено обов'язкову участь у системі недержавного пенсійного забезпечення, або у разі здійснення повного обсягу внесків на користь учасника до корпоративного або професійного пенсійних фондів роботодавцем або засновником професійного пенсійного фонду за їх власні кошти.  
296. 5. Роботодавець, який є засновником корпоративного пенсійного фонду та здійснює управління цим фондом самостійно, зобов'язаний забезпечити укладення відповідних пенсійних контрактів з працівниками, які бажають стати учасниками такого фонду.  
297. Професійне об'єднання, яке є засновником професійного пенсійного фонду, зобов'язане забезпечити укладення відповідних пенсійних контрактів із своїми членами, які бажають стати учасниками такого фонду, та з будь-яким громадянином, який відповідає вимогам статуту фонду і бажає стати його учасником.  
298. 6. Вкладник-роботодавець, який утворив корпоративний пенсійний фонд або робить відрахування на користь своїх працівників до відкритих пенсійних фондів, зобов'язаний сплачувати внески за власні кошти на користь працівників, якими укладено відповідні пенсійні контракти. При цьому відсоток таких відрахувань стосовно заробітної плати має бути однаковим для всіх працівників.  
299. Учасники корпоративного пенсійного фонду мають право сплачувати внески на свою користь до корпоративного фонду в розмірах, що не перевищують розміру внесків роботодавця на їх користь.  
300. 7. Засновники професійного пенсійного фонду зобов'язані сплачувати внески за власні кошти лише на користь своїх членів - фізичних осіб, з якими укладено пенсійні контракти. При цьому розмір таких внесків має бути однаковим для всіх членів професійного об'єднання.  
301. Учасники професійного пенсійного фонду мають право сплачувати внески на свою користь до професійного фонду в розмірах, що не перевищують внесків, сплачуваних засновниками пенсійного фонду.  
302. 8. Участь або неучасть працівника у корпоративному пенсійному фонді не може бути підставою для обмеження роботодавцем його трудових прав.  
303. 9. У разі припинення участі громадянина у корпоративному чи професійному пенсійному фонді або ліквідації такого фонду належні громадянинові пенсійні активи не можуть бути вилучені роботодавцем або професійним об'єднанням, що утворили такі фонди, та передаються іншому пенсійному фонду, обраному за рішенням такого громадянина, у порядку, визначеному цим Законом.  
304. 10. У разі реорганізації юридичної особи, що є засновником корпоративного пенсійного фонду, обов'язки щодо сплати пенсійних внесків можуть бути передані його правонаступникові. При цьому правонаступник засновника має право прийняти рішення щодо подальшого функціонування цього фонду, зміни розміру внесків, що здійснюються за його власні кошти, або ліквідації пенсійного фонду.  
305. У разі злиття або приєднання двох і більше юридичних осіб, що мали свої корпоративні пенсійні фонди, для утворення спільного корпоративного пенсійного фонду реорганізація існуючих корпоративних пенсійних фондів таких юридичних осіб здійснюється у порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком України.  
306. 11. Засновники корпоративного або професійного пенсійного фонду мають право прийняти рішення щодо призупинення сплати внесків за власні кошти строком до одного року за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування, сповістивши про це учасників фонду, компанію з управління пенсійним фондом, якщо така залучалася, компанію з управління активами та банківську установу-зберігача протягом семи календарних днів з дня прийняття такого рішення.  
307. Якщо після закінчення цього строку засновник не приймає рішення про поновлення сплати внесків до фонду за власні кошти, утворений ним корпоративний або професійний пенсійний фонд підлягає ліквідації з дотриманням вимог цього Закону за рішенням засновників, яке погоджується з Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
308. Дія цієї частини статті не поширюється на внески до корпоративних пенсійних фондів, які сплачуються роботодавцями як обов'язкові додаткові відрахування на користь окремих категорій громадян, визначених законами України.  
309. 12. У разі коли управління корпоративним пенсійним фондом здійснює його засновник без залучення компанії з управління пенсійним фондом, адміністративні видатки, пов'язані з виконанням функцій компанії з управління пенсійним фондом, фінансуються за рахунок такого засновника та відносяться до його валових витрат.  
310. 13. У разі коли управління корпоративним пенсійним фондом, створеним кількома засновниками-роботодавцями або об'єднанням роботодавців, здійснюється засновниками без залучення компанії з управління пенсійним фондом відповідно до частини другої статті 19 цього Закону, адміністративні видатки, пов'язані з виконанням функцій компанії з управління пенсійним фондом, фінансуються за рахунок таких засновників і відносяться до їх валових витрат. Частка видатків кожного із засновників визначається щомісяця пропорційно кількості учасників такого фонду, що є їх працівниками.  
311. 14. Інші особливості створення та функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів можуть установлюватися Державною інспекцією з пенсійного страхування відповідно до вимог цього Закону.  
312. 15. Якщо компанія з управління активами створює свій корпоративний пенсійний фонд, вона має право здійснювати управління активами такого фонду та управління фондом за умови отримання відповідних дозволів.  
313. Розділ 3. Управління пенсійним фондом  
314. Стаття 19. Адміністратор  
315. 1. Адміністратором можуть бути: компанія з управління пенсійним фондом, з якою радою фонду укладено договір, засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв відповідне рішення, або юридична особа - неприбуткова організація, створена засновниками корпоративного пенсійного фонду на умовах цього Закону. Адміністратор діє від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників.  
316. У своїй роботі компанія з управління пенсійним фондом керується цим Законом, своїм статутом і договором з пенсійним фондом.  
317. 2. Засновники корпоративного пенсійного фонду, які прийняли рішення про здійснення управління цим фондом без залучення компанії з управління пенсійним фондом, зобов'язані утворити юридичну особу - неприбуткову організацію виключно для здійснення управління відповідним корпоративним фондом. Утворена засновниками неприбуткова організація набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації у Державній інспекції з пенсійного страхування і має право здійснювати управління корпоративним фондом цих засновників на підставі дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом, але не має права займатися будь-якою іншою діяльністю, в тому числі здійснювати управління будь-яким іншим пенсійним фондом. При цьому всі видатки на здійснення управління відповідним корпоративним пенсійним фондом фінансуються його засновниками згідно з частиною чотирнадцятою статті 18 цього Закону. Засновники корпоративного пенсійного фонду несуть солідарну відповідальність за належне виконання зобов'язань адміністратора, покладених на неприбуткову організацію, створену ними за рахунок власних коштів.  
318. Засновник корпоративного пенсійного фонду, який здійснює управління цим фондом, не має право здійснювати управління пенсійними активами фонду, якщо він не є компанією з управління активами.  
319. Адміністратор пенсійного фонду не має права передавати виконання своїх зобов'язань перед пенсійними фондами третім особам.  
320. 3. Компанія з управління пенсійним фондом може створюватися будь-якими громадянами та юридичними особами, в тому числі засновниками пенсійних фондів будь-якого типу та виду, у вигляді акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю відповідно до Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.  
321. 4. Компанія з управління пенсійним фондом має власну назву, яка відображає її організаційно-правову форму, містить слова "компанія з управління пенсійним фондом" та відрізняється від назв будь-яких інших компаній з управління пенсійним фондом.  
322. 5. У разі коли компанія з управління пенсійним фондом створена як акціонерне товариство, вона має право випускати виключно прості іменні акції. Компанія з управління пенсійним фондом не може випускати будь-які інші цінні папери та їх похідні.  
323. 6. Адміністратор зобов'язаний надавати такі послуги:  
324. 1) ведення обліку, пов'язаного із здійсненням пенсійного забезпечення відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів;  
325. 2) виконання дій, пов'язаних із забезпеченням здійснення пенсійних виплат учасникам пенсійних фондів, з якими нею укладено договори;  
326. 3) надання банківській установі-зберігачу розпоряджень щодо перерахування коштів для оплати послуг компанії з управління пенсійним фондом, компанії, що здійснює управління пенсійними активами, банківської установи-зберігача, аудитора;  
327. 4) здійснення управління та розміщення пенсійних активів за умови отримання відповідного дозволу;  
328. 5) надання пенсійному фонду агентських і рекламних послуг, пов'язаних з його діяльністю.  
329. Адміністратор також зобов'язаний складати відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення та бухгалтерську звітність пенсійного фонду, надавати її відповідним органам виконавчої влади та учасникам і вкладникам пенсійних фондів.  
330. 7. Компанія з управління пенсійним фондом здійснює господарські операції для забезпечення власних поточних потреб відповідно до законодавства та з урахуванням вимог, установлених цим Законом та Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
331. 8. З метою провадження своєї діяльності компанія з управління пенсійним фондом має право засновувати свої представництва, філії, інші відокремлені підрозділи в порядку, визначеному законодавством, з дотриманням вимог, установлених Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
332. 9. Діяльність з недержавного пенсійного забезпечення є для компанії з управління пенсійним фондом виключною, крім випадків, коли компанія в установленому порядку отримала дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів.  
333. Стаття 20. Засновники компанії з управління пенсійним фондом  
334. 1. Засновниками компанії з управління пенсійним фондом можуть бути громадяни, юридичні особи та їх об'єднання, що беруть на себе зобов'язання щодо виконання вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
335. 2. Засновниками компанії з управління пенсійним фондом не можуть бути компанії з управління активами або банківська установа-зберігач, які уклали договори про надання послуг з відповідним пенсійним фондом, та пов'язані особи банківської установи-зберігача.  
336. 3. Засновник компанії з управління пенсійним фондом може вийти із складу її засновників у порядку, передбаченому статутом компанії, попередивши про це інших її засновників та Державну інспекцію з пенсійного страхування не пізніше ніж за один рік до дня виходу із складу засновників компанії.  
337. Стаття 21. Статут компанії з управління пенсійним фондом  
338. 1. Компанія з управління пенсійним фондом діє на підставі установчого договору і статуту, що повинен відповідати вимогам Закону України "Про господарські товариства" та цього Закону, і затверджується в установленому законодавством порядку.  
339. 2. У статуті компанії з управління пенсійним фондом, крім відомостей, передбачених Законом України "Про господарські товариства", зазначаються:  
340. 1) інформація про засновників компанії, в тому числі про їх реєстрацію як суб'єктів підприємницької діяльності, та місцезнаходження їх керівних органів (юридична адреса);  
341. 2) права та обов'язки компанії;  
342. 3) відповідальність компанії та її засновників;  
343. 4) порядок ліквідації компанії;  
344. 5) підстави для заміни посадової особи компанії, а також заходи, спрямовані на захист прав учасників пенсійних фондів при неналежному виконанні зобов'язань посадовими особами компанії;  
345. 6) правила оприлюднення інформації, визначеної цим Законом та законодавством;  
346. 7) відповідальність компанії згідно з вимогами статті 29 цього Закону.  
347. Статут компанії з управління пенсійним фондом не може передбачати провадження нею будь-яких видів діяльності, крім передбачених цим Законом.  
348. 3. Зміни та доповнення до установчих документів компанії з управління пенсійним фондом затверджуються засновниками компанії, підлягають реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для реєстрації статуту компанії, і повідомляються Державній інспекції з пенсійного страхування протягом семи робочих днів з дня реєстрації таких змін.  
349. 4. Типовий статут компанії з управління пенсійним фондом затверджується Державною інспекцією з пенсійного страхування разом з центральними органами виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку.  
350. Стаття 22. Органи управління компанії з управління пенсійним фондом  
351. 1. Органи управління компанії з управління пенсійним фондом утворюються відповідно до Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі коли іншими законами встановлюються правила та положення, що відрізняються від положень цього Закону, застосовуються норми цього Закону.  
352. 2. До складу виконавчих і наглядових органів компанії з управління пенсійним фондом можуть входити лише особи, які:  
353. 1) є дієздатними;  
354. 2) мають достатній кваліфікаційний рівень для виконання покладених на них повноважень і відповідають вимогам, установленим цим Законом;  
355. 3) не мають обмежень у здійсненні покладених на них функцій, які виникають через їх пов'язаних осіб;  
356. 4) не були засуджені за умисні злочини;  
357. 5) протягом останніх семи років не були керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період керівництва цієї особи.  
358. Вимоги, встановлені цією частиною статті, поширюються також на посадових осіб адміністратора пенсійного фонду.  
359. Стаття 23. Вимоги до виконавчих органів компанії з управління пенсійним фондом  
360. 1. Виконавчим органом компанії з управління пенсійним фондом, який здійснює керівництво її діяльністю, є орган, передбачений статутом компанії відповідно до її організаційно-правової форми згідно із Законом України "Про господарські товариства".  
361. 2. Керівник виконавчого органу компанії з управління пенсійним фондом призначається на посаду і звільняється з посади відповідно до статуту компанії з числа осіб, які мають належну професійну підготовку та досвід професійної діяльності, визначеної статутом компанії, не менше двох років.  
362. 3. Керівник виконавчого органу та посадові особи компанії з управління пенсійним фондом не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від компанії з управління активами, банківської установи-зберігача, страхових організацій, аудиторів пенсійних фондів, з якими компанією укладено договори, та від пов'язаних осіб зазначених осіб.  
363. Вимоги, встановлені цією частиною статті, поширюються також на посадових осіб адміністратора пенсійного фонду.  
364. 4. У разі отримання дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів компанія з управління пенсійним фондом зобов'язана створити для цього окремий структурний підрозділ у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку.  
365. Стаття 24. Ведення персоніфікованого обліку в пенсійних фондах  
366. 1. Ведення персоніфікованого обліку в пенсійних фондах, у тому числі індивідуальних пенсійних рахунків учасників фондів, забезпечується адміністратором.  
367. 2. Протягом трьох робочих днів з дня укладення пенсійного контракту з учасником фонду адміністратор пенсійного фонду зобов'язаний відкрити такому учасникові індивідуальний пенсійний рахунок, на якому відображаються всі операції, пов'язані з формуванням і використанням пенсійних активів учасника.  
368. 3. Ведення персоніфікованого обліку в пенсійних фондах передбачає облік і зберігання інформації про: учасників пенсійних фондів; зміни, пов'язані з функціонуванням пенсійних схем; належні учаснику пенсійні активи та їх формування.  
369. 4. У системі персоніфікованого обліку на кожного учасника пенсійного фонду відкривається індивідуальна облікова картка, в якій використовується постійний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.  
370. 5. Індивідуальна облікова картка учасника фонду має чотири частини, в яких зазначаються:  
371. 1) в умовно-постійній частині :  
372. вид внесків (добровільні, загальнообов'язкові, додаткові обов'язкові );  
373. модифікований ідентифікаційний номер учасника фонду;  
374. прізвище, ім'я та по батькові на поточний момент;  
375. прізвище та ім'я при народженні;  
376. дата народження;  
377. місце народження;  
378. стать;  
379. адреса постійного місця проживання;  
380. серія, номер і назва документа, з якого взято відомості до індивідуальної облікової картки;  
381. громадянство;  
382. номер телефону (за згодою);  
383. запис про спадкоємців, подружжя та членів сім'ї, які перебувають на утриманні учасника фонду;  
384. відмітка про смерть учасника фонду;  
385. 2) у частині, що відображає заробіток (дохід), розмір сплачених внесків і строк участі в пенсійному фонді:  
386. код пенсійної схеми;  
387. ідентифікаційний номер вкладника;  
388. рік, за який внесено відомості;  
389. розмір внесків за відповідний період;  
390. сумарний розмір інвестиційного доходу за попередні періоди;  
391. чиста вартість одиниці пенсійних активів;  
392. загальна кількість одиниць пенсійних активів;  
393. тривалість сплати внесків;  
394. ознака особливих умов праці, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (заповнюється в разі потреби);  
395. сума заробітку (доходу), з якої розраховувалися внески за відповідний період; сума сплаченого внеску, що не була оподаткована; сума внеску, сплаченого після оподаткування заробітку (доходу);  
396. 3) у частині, що відображає відомості про оплату договору страхування довічної пенсії чи пенсії на визначений строк:  
397. вид обраної пенсійної виплати;  
398. повна назва, місцезнаходження постійно діючого керівного органу (юридична адреса) та банківські реквізити обраної страхової організації;  
399. сума коштів, перерахована страховій організації;  
400. 4) у частині, яка відображає відомості про виплати учаснику фонду чи його спадкоємцям, які здійснюються самим недержавним пенсійним фондом:  
401. сума одноразової пенсійної виплати і дата виплати;  
402. дата, з якої призначено пенсію на визначений строк;  
403. місяць нарахування (перерахунку) пенсії на визначений строк;  
404. розмір пенсії на визначений строк, тривалість і періодичність її виплати;  
405. розмір виплаченого інвестиційного доходу, отриманого на пенсійні активи у період виплати пенсії на визначений строк;  
406. сума прибуткового податку з громадян, що була стягнена під час здійснення пенсійної виплати;  
407. залишок пенсійних активів.  
408. 6. Індивідуальна облікова картка учасника недержавного пенсійного фонду зберігається в адміністратора протягом усього життя учасника, а після його смерті - протягом 75 років на паперових носіях або в електронному вигляді за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форми документа.  
409. 7. Підставою для взяття на персоніфікований облік учасників фонду та внесення даних до персоніфікованого обліку є пенсійний контракт.  
410. 8. Порядок ведення персоніфікованого обліку в пенсійних фондах визначається Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
411. 9. На вимогу учасника пенсійного фонду адміністратор зобов'язаний надавати інформацію, яка міститься на його індивідуальній обліковій картці, чи забезпечити вільний доступ учасника до неї.  
412. Стаття 25. Передача відомостей персоніфікованого обліку  
413. 1. Передача відомостей персоніфікованого обліку та належної документації провадиться адміністратором у разі припинення дії договору, укладеного між компанією з управління пенсійним фондом та пенсійним фондом; ліквідації, реорганізації шляхом злиття або приєднання адміністратора, а також скасування дозволу, виданого адміністратору, відповідно до цього Закону .  
414. 2. При передачі відомостей персоніфікованого обліку та належної документації адміністратор зобов'язаний:  
415. 1) забезпечити після отримання від ради пенсійного фонду або від Державної інспекції з пенсійного страхування відповідного повідомлення про обрану або тимчасово призначену нову компанію з управління пенсійним фондом швидку та ефективну передачу відомостей персоніфікованого обліку та необхідної документації;  
416. 2) продовжувати виконувати функції адміністратора до передачі новому адміністратору відомостей персоніфікованого обліку та необхідної документації.  
417. Передача відомостей персоніфікованого обліку та необхідної документації провадиться в порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування, під її безпосереднім наглядом.  
418. Стаття 26. Надання дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом  
419. 1. Для провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом компанія з управління пенсійним фондом, засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне управління створеним ним фондом, а також юридична особа - неприбуткова організація, створена засновниками корпоративного пенсійного фонду на умовах цього Закону виключно для управління відповідним корпоративним пенсійним фондом, зобов'язані отримати дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом.  
420. 2. Для отримання дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом адміністратор подає до Державної інспекції з пенсійного страхування:  
421. 1) заяву про отримання зазначеного дозволу та письмове підтвердження про виконання заявником вимог, передбачених цим Законом, за формою, встановленою Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
422. 2) нотаріально засвідчену копію установчих документів, свідоцтва про реєстрацію як юридичної особи;  
423. 3) відомості про результати фінансово-господарської діяльності засновників протягом останніх трьох років, що передують поданню заяви, в тому числі документи, які свідчать про відсутність заборгованості із сплати податків, інших обов'язкових зборів і платежів;  
424. 4) відомості про керівні органи та посадових осіб, які провадитимуть діяльність, пов'язану з управлінням недержавним пенсійним фондом, за формою, встановленою Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
425. 5) довідку банківської установи про внесення до статутного фонду заявника коштів у розмірі, передбаченому цим Законом;  
426. 6) аудиторський висновок щодо джерел формування статутного фонду заявника.  
427. Відомості про посадових осіб повинні включати інформацію щодо осіб, які мають право підпису фінансових документів, відображати їх кваліфікацію і досвід професійної діяльності, містити дані про відсутність обмежень на провадження цими особами діяльності з управління пенсійним фондом та інших видів професійної діяльності, а також обмежень, що виникають через їх пов'язаних осіб.  
428. Дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом видається Державною інспекцією з пенсійного страхування в установленому нею порядку протягом 30 календарних днів з дня подання заяви з усіма визначеними цим Законом документами.  
429. 3. Державна інспекція з пенсійного страхування перевіряє подані документи на достовірність повідомленої в них інформації та відповідність їх нормам законодавства. У разі зміни поданих для отримання дозволу відомостей заявники зобов'язані письмово повідомити про це Державну інспекцію з пенсійного страхування протягом трьох робочих днів з дня виникнення такої зміни.  
430. 4. Дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом видається компанії з управління пенсійним фондом, засновникові корпоративного пенсійного фонду, що провадить діяльність з управління пенсійним фондом, або юридичній особі - неприбутковій організації, утвореній засновниками корпоративного пенсійного фонду для управління цим фондом, за умови, що:  
431. 1) розмір статутного фонду компанії з управління пенсійним фондом або засновників корпоративного пенсійного фонду, визначений їх статутами відповідно до законодавства, повністю сформований та оплачений коштами на день подання заяви про надання такого дозволу;  
432. 2) компанія з управління пенсійним фондом має повністю сформований резервний фонд у розмірах, передбачених Законом України "Про господарські товариства", а розмір її статутного фонду не менше суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом. Для формування резервного фонду у цьому разі дозволяється залучати кошти, надані засновниками компанії з управління пенсійним фондом;  
433. 3) адміністратор має технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку пенсійних внесків, які відповідають вимогам, установленим Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
434. У разі отримання дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом компанія з управління пенсійним фондом зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не менше суми, еквівалентної трьомстам тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.  
435. 5. У разі зменшення розміру власного капіталу компанії з управління пенсійним фондом, визначеного частиною четвертою цієї статті, компанія зобов'язана:  
436. 1) повідомити про це Державну інспекцію з пенсійного страхування протягом трьох робочих днів з дня виникнення такого зменшення;  
437. 2) привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, зазначеним частиною четвертою цієї статті, протягом шести місяців з дня виникнення невідповідності, та надати звіт про усунення цього порушення Державній інспекції з пенсійного страхування.  
438. Державна інспекція з пенсійного страхування має право прийняти рішення про продовження строку усунення невідповідності розміру власного капіталу компанії вимогам цієї статті на строк не більше ніж три місяці.  
439. 6. Державна інспекція з пенсійного страхування може відмовити у видачі дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом у разі, коли: 1) заява і документи, що додаються до неї, не відповідають умовам, визначеним цим Законом та іншими актами законодавства;  
440. 2) положення статуту заявника не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими актами законодавства;  
441. 3) у поданих документах виявлено недостовірну інформацію;  
442. 4) статутний фонд компанії або частина статутного фонду компанії чи засновника корпоративного пенсійного фонду, сформовані за рахунок позикових коштів, є об'єктом кредитної угоди, будь-яких боргових зобов'язань або не відповідають іншим вимогам, установленим цим Законом;  
443. 5) резервний фонд компанії з управління пенсійним фондом не повністю сформований.  
444. 7. Рішення про відмову в наданні дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом надсилається заявникові Державною інспекцією з пенсійного страхування у письмовій формі з обов'язковим обгрунтуванням причин відмови.  
445. У разі повторного подання заявником документів після усунення недоліків, зазначених у відмові, дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом надається в порядку, передбаченому цим Законом.  
446. 8. Рішення про відмову в наданні дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом може бути оскаржене заявником у судовому порядку.  
447. Збитки, завдані неправомірною відмовою у наданні дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом, відшкодовуються відповідно до законодавства.  
448. 9. Засновник корпоративного пенсійного фонду, який отримав дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом, не має права провадити діяльність з управління будь-яким іншим пенсійним фондом, крім корпоративного пенсійного фонду, засновником якого він є, крім випадків, коли цей засновник є компанією з управління пенсійним фондом.  
449. Стаття 27. Зупинення дії або скасування дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом  
450. 1. На підставі рішення Державної інспекції з пенсійного страхування дія дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом, наданого компанії з управління пенсійним фондом, може бути зупинена у випадках:  
451. 1) неодноразового порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства;  
452. 2) вчинення дій, які завдали або можуть завдати шкоди майновим інтересам учасників пенсійного фонду;  
453. 3) невиконання компанією з управління пенсійним фондом вимоги частини четвертої статті 26 цього Закону.  
454. У разі коли зазначені у цій частині статті порушення скоєні засновником корпоративного пенсійного фонду, який управляє цим пенсійним фондом, або юридичною особою - неприбутковою організацією, створеною засновниками корпоративного пенсійного фонду на умовах, визначених цим Законом, дія дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом скасовується.  
455. 2. У рішенні Державної інспекції з пенсійного страхування про зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом зазначаються:  
456. 1) підстава для прийняття такого рішення;  
457. 2) вимога про усунення порушення та строки її виконання;  
458. 3) обмеження діяльності, які накладаються протягом строку зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом;  
459. 4) порядок надання звітності про усунення порушення;  
460. 5) інші відомості, передбачені законодавством.  
461. 3. Дія дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом поновлюється за результатами розгляду Державною інспекцією з пенсійного страхування звіту компанії з управління пенсійним фондом про усунення порушення та проведеної у разі потреби перевірки інформації, що міститься у звіті.  
462. 4. На підставі рішення Державної інспекції з пенсійного страхування дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом може бути скасовано у разі:  
463. 1) неодноразового або грубого порушення вимог цього Закону та/або актів законодавства, що завдало значних збитків учасникам пенсійного фонду;  
464. 2) неусунення порушень у строк, установлений рішенням Державної інспекції з пенсійного страхування про зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом;  
465. 3) за письмовою заявою компанії з управління пенсійним фондом або засновника корпоративного пенсійного фонду за умови виконання всіх зобов'язань перед пенсійним фондом.  
466. 5. У разі зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом компанія з управління пенсійним фондом не має права укладати нові договори та продовжувати дію укладених договорів про надання послуг пенсійним фондам, рекламувати свою діяльність, але зобов'язана здійснювати функції, пов'язані із забезпеченням виконання зобов'язань перед учасниками пенсійного фонду.  
467. 6. Рішення Державної інспекції з пенсійного страхування про зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом або про скасування цього дозволу може бути оскаржене у судовому порядку.  
468. Збитки, завдані неправомірним зупиненням дії дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом або його неправомірним скасуванням відшкодовуються на підставі рішення суду в порядку, встановленому законодавством.  
469. 7. Рішення про скасування або зупинення дії дозволу про провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом надається Державною інспекцією з пенсійного страхування всім пенсійним фондам, з якими компанія з управління пенсійним фондом уклала договори, протягом одного робочого дня, в тому числі письмово, та підлягає обов'язковому оприлюдненню у порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
470. 8. Державна інспекція з пенсійного страхування може тимчасово призначити своїм рішенням компанію з управління пенсійним фондом для виконання всіх функцій компанії з управління пенсійним фондом, дію ліцензії якої зупинено, в порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування. При цьому:  
471. 1) компанія, дію ліцензії якої зупинено, припиняє виконання функцій з управління пенсійним фондом з дня передачі відомостей персоніфікованого обліку тимчасово призначеній компанії з управління пенсійним фондом;  
472. 2) оплата послуг компанії, дію ліцензії якої зупинено, не провадиться з дня тимчасового призначення нової компанії з управління пенсійним фондом, а оплата послуг тимчасово призначеної компанії провадиться у розмірах, що не перевищують встановлених для компанії з управління пенсійним фондом, дію ліцензії якої зупинено.  
473. 9. Рішення про тимчасове призначення компанії з управління пенсійним фондом надається Державною інспекцією з пенсійного страхування компанії з управління пенсійним фондом, дію ліцензії якої зупинено, та всім фондам, з якими нею укладено договори, протягом одного робочого дня з дати його прийняття, в тому числі у письмовій формі.  
474. 10. Рада фонду має право змінити тимчасово призначену компанію шляхом розірвання договору з компанією з управління пенсійним фондом, дію ліцензії якої зупинено, та укладення договору з новою компанією з управління пенсійним фондом і повідомити про це Державну інспекцію з пенсійного страхування протягом трьох днів з дня укладення договору. На підставі цього повідомлення зупиняється дія рішення Державної інспекції з пенсійного страхування про тимчасове призначення компанії з управління пенсійним фондом.  
475. 11. У разі скасування дозволу на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом, виданого засновникові корпоративного пенсійного фонду, такий засновник зобов'язаний забезпечити укладення протягом 14 календарних днів договору з компанією з управління пенсійним фондом, обрання нового складу ради фонду та письмово повідомити про це Державну інспекцію з пенсійного страхування протягом трьох днів з дати укладення такого договору. У разі неукладення договору з компанією з управління пенсійним фондом протягом визначеного цією статтею строку Державна інспекція з пенсійного страхування своїм рішенням тимчасово призначає компанію з управління пенсійним фондом, розмір оплати послуг якої визначається Державною інспекцією з пенсійного страхування виходячи із середніх розмірів оплати відповідних послуг.  
476. Засновник корпоративного пенсійного фонду, якому було скасовано дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом, втрачає право на повторне отримання такого дозволу протягом трьох років з дня скасування дії дозволу.  
477. Стаття 28. Винагорода компанії з управління пенсійним фондом  
478. 1. Розмір винагороди компанії з управління пенсійним фондом установлюється радою фонду та зазначається у договорі про управління пенсійним фондом як фіксована грошова сума. Граничний розмір річних витрат на оплату послуг компанії з управління пенсійним фондом не повинен перевищувати 1 відсотка суми пенсійних активів, накопичених фондом, яким компанія управляє протягом звітного року.  
479. Встановлювати розмір винагороди як частину інвестиційного доходу, отриманого на пенсійні активи фонду, або як відсоток суми пенсійних активів фонду заборонено. Винагорода сплачується виключно у грошовій формі не частіше одного разу на квартал після його закінчення.  
480. 2. Порядок обчислення та виплати винагороди компанії з управління пенсійним фондом установлюється Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
481. 3. Послуги з управління пенсійним фондом не є об'єктом обкладення податком на додану вартість.  
482. Стаття 29. Відповідальність компанії з управління пенсійним фондом  
483. 1. Компанія з управління пенсійним фондом несе відповідальність за своїми зобов'язаннями перед пенсійними фондами, з якими вона уклала договори про надання послуг, а також перед іншими кредиторами всіма активами, що є її власністю.  
484. Відшкодування збитків провадиться за рахунок резервного фонду компанії, а у разі недостатності коштів резервного фонду - за рахунок іншого її майна.  
485. 2. Компанія з управління пенсійним фондом не має права передавати виконання своїх зобов'язань перед пенсійними фондами третім особам.  
486. 3. Держава не несе відповідальності за зобов'язаннями компанії з управління пенсійним фондом, а компанія з управління пенсійним фондом - за зобов'язаннями держави.  
487. Стаття 30. Ліквідація, реорганізація шляхом злиття або приєднання компанії з управління пенсійним фондом  
488. 1. Ліквідація компанії з управління пенсійним фондом здійснюється:  
489. 1) за рішенням суду;  
490. 2) за рішенням вищого органу компанії;  
491. 3) у разі реорганізації компаній з управління пенсійним фондом, шляхом злиття або приєднання.  
492. 2. У разі ліквідації, злиття або приєднання компанії з управління пенсійним фондом її засновники повинні не пізніше ніж за шість місяців до початку процедури ліквідації, злиття або приєднання повідомити ради фондів, з якими компанія, що ліквідується, уклала договори про надання послуг, компанії з управління активами цих фондів та їх банківські установи-зберігачі, Державну інспекцію з пенсійного страхування, а також Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку, якщо компанія має дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів.  
493. 3. У разі ліквідації компанії з управління пенсійним фондом ця компанія зобов'язана передати відомості персоніфікованого обліку та відповідну документацію в порядку, встановленому цим Законом.  
494. 4. Забороняється реорганізація компанії з управління пенсійним фондом шляхом поділу чи виділення.  
495. Стаття 31. Саморегулівні організації недержавного пенсійного забезпечення  
496. 1. Пенсійні фонди, адміністратори або компанії з управління активами, що мають дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, страхові організації, що мають ліцензію на здійснення страхування життя, можуть створювати на добровільній основі саморегулівні організації у сфері недержавного пенсійного забезпечення або набувати членство в існуючих саморегулівних організаціях.  
497. Саморегулівні організації є юридичними особами, що створюються як неприбуткові організації з метою захисту та представлення інтересів своїх членів, учасників і вкладників пенсійних фондів, розвитку міжрегіональних і міжнародних зв'язків, забезпечення наукового та інформаційного обміну і професійних інтересів, розроблення рекомендацій щодо діяльності у сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
498. Державна інспекція з пенсійного страхування у обсязі, в порядку і на умовах, визначених нею, може делегувати саморегулівним організаціям в сфері недержавного пенсійного забезпечення окремі регулятивні повноваження щодо цих організацій.  
499. Саморегулівні організації у сфері недержавного пенсійного забезпечення не мають права займатися господарською діяльністю своїх членів, безпосередньо втручатися в їх господарську діяльність, займатися будь-якою іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку.  
500. 2. Саморегулівні організації недержавного пенсійного забезпечення набувають статусу юридичної особи з дня реєстрації в Державній інспекції з пенсійного страхування. Порядок і умови реєстрації саморегулівної організації недержавного пенсійного забезпечення та припинення її діяльності встановлюються Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
501. 3. Саморегулівні організації недержавного пенсійного забезпечення мають право встановлювати для своїх членів єдині обов'язкові правила, стандарти і вимоги щодо якості провадження діяльності та надання послуг у сфері недержавного пенсійного забезпечення, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів, які не повинні суперечити вимогам законодавства, а також здійснювати контроль за дотриманням своїми членами таких правил, стандартів і вимог законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення. Ці правила, стандарти і вимоги повинні бути узгоджені з Державною інспекцією з пенсійного страхування та набирають чинності з дня прийняття відповідного її рішення.  
502. Розділ 4. Управління пенсійними активами  
503. Стаття 32. Особи, що здійснюють управління пенсійними активами  
504. 1. Управління пенсійними активами здійснюється компаніями з управління активами, банківськими установами, які не є зберігачами пенсійних активів, та, у випадках, передбачених цим Законом, компаніями з управління пенсійним фондом (далі - компанії, що здійснюють управління пенсійним активами).  
505. 2. Управління пенсійними активами здійснюється на підставі дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, який надається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.  
506. 3. Управління пенсійними активами здійснюється відповідно до умов договору про управління та розміщення пенсійних активів, укладеного між:  
507. пенсійним фондом і компанією з управління активами;  
508. пенсійним фондом і банківською установою, яка не є зберігачем пенсійних активів;  
509. пенсійним фондом і компанією з управління пенсійним фондом, яка отримала дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів.  
510. 4. Типовий договір про управління та розміщення пенсійних активів затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку разом з Державною інспекцією з пенсійного страхування з урахуванням вимог цього Закону.  
511. Стаття 33. Компанія з управління активами  
512. 1. Компанія з управління активами є юридичною особою, яка створюється відповідно до Закону України "Про господарські товариства" з метою провадження професійної діяльності з управління та розміщення активів і надає послуги з управління та розміщення пенсійних активів з дотриманням вимог, передбачених нормами законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, на підставі дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів.  
513. 2. Компанія з управління активами може бути створена як:  
514. 1) товариство з обмеженою відповідальністю;  
515. 2) акціонерне товариство;  
516. 3) товариство з додатковою відповідальністю.  
517. 3. Компанія з управління активами не може бути засновником або пов'язаною особою засновників банківської установи-зберігача пенсійного фонду, засновником корпоративного або професійного пенсійного фонду, з яким вона уклала відповідний договір, крім випадку, передбаченого частиною п'ятнадцятою статті 18 цього Закону.  
518. Стаття 34. Вимоги до посадових осіб компанії з управління активами  
519. 1. Органи управління компанії з управління активами утворюються відповідно до Закону України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі коли інші закони встановлюють правила та положення, що відрізняються від положень цього Закону, застосовуються норми цього Закону.  
520. 2. До складу виконавчих та наглядових органів компанії з управління пенсійними активами можуть входити лише особи, які:  
521. 1) є дієздатними;  
522. 2) мають достатній кваліфікаційний рівень для виконання покладених на них повноважень та відповідають вимогам, установленим цим Законом;  
523. 3) не мають обмежень щодо здійснення покладених на них функцій, які виникають через їх пов'язаних осіб;  
524. 4) не були засуджені за умисні злочини;  
525. 5) останні сім років не були керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період керівництва цієї особи.  
526. Стаття 35. Вимоги до виконавчих органів компанії з управління активами  
527. 1. Виконавчим органом компанії з управління активами, який здійснює керівництво її діяльністю, є орган, передбачений статутом компанії відповідно до її організаційно-правової форми згідно із Законом України "Про господарські товариства".  
528. 2. Керівник виконавчого органу компанії з управління активами призначається на посаду і звільняється з посади відповідно до статуту компанії з числа осіб, які мають належну професійну підготовку і досвід професійної діяльності, визначеної статутом компанії, не менше двох років.  
529. 3. Керівник виконавчого органу та посадові особи компанії з управління активами не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від адміністратора, банківської установи-зберігача, аудиторів пенсійного фонду, з яким компанією укладено відповідний договір, та від пов'язаних осіб зазначених осіб.  
530. Стаття 36. Вимоги до укладення договору про управління та розміщення пенсійних активів  
531. 1. Пенсійний фонд має право укладати договір про управління та розміщення пенсійних активів з однією чи більше компаніями, що здійснюють управління пенсійними активами. Пенсійний фонд, загальна чиста вартість пенсійних активів якого не досягає розміру, визначеного частиною другою статті 49 цього Закону, мають право укладати договір про управління та розміщення пенсійних активів лише з однією компанією, що здійснює управління пенсійними активами.  
532. Компанія, що здійснює управління пенсійними активами, може укладати договори про управління та розміщення пенсійних активів більше ніж з одним пенсійним фондом.  
533. 2. Істотними умовами договору, що укладається пенсійним фондом з компанією, що здійснює управління пенсійними активами, є:  
534. 1) повна назва та місцезнаходження керівних органів (юридична адреса) договірних сторін;  
535. 2) тип фонду (відкритий, корпоративний чи професійний) та вид фонду (агресивний, поміркований чи консервативний);  
536. 3) предмет договору;  
537. 4) права і обов'язки сторін;  
538. 5) обсяги пенсійних активів та умови їх розподілу між компаніями, що здійснюють управління пенсійними активами (в разі укладення договору на управління та розміщення пенсійних активів більше ніж з однією компанією, що здійснює управління пенсійними активами);  
539. 6) застереження щодо конфіденційності;  
540. 7) порядок подання звітності та інформації з дотриманням вимог цього Закону;  
541. 8) відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності;  
542. 9) строк дії договору;  
543. 10) розмір винагороди компанії, що здійснює управління пенсійними активами;  
544. 11) максимальні розміри винагород, які сплачуватимуться за надання послуг торговцям цінними паперами (посередникам), і витрати на перереєстрацію прав власності;  
545. 12) порядок зміни умов договору;  
546. 13) умови дострокового припинення договору.  
547. Договір може містити за згодою сторін і інші умови, які не суперечать законодавству. Невід'ємним додатком до договору повинна бути інвестиційна декларація пенсійного фонду.  
548. Стаття 37. Умови проведення заміни компанії, що здійснює управління пенсійними активами  
549. 1. Рада фонду може замінювати компанію, що здійснює управління пенсійними активами, з обов'язковим повідомленням про це Державної інспекції з пенсійного страхування. Заміна компанії, що здійснює управління пенсійними активами, може провадитися після закінчення строку дії укладеного договору про управління та розміщення пенсійних активів або достроково.  
550. 2. Дострокова заміна компанії, що здійснює управління пенсійними активами, провадиться у разі:  
551. 1) скасування Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, наданого компанії з управління активами або компанії з управління пенсійним фондом;  
552. 2) ліквідації компанії, що здійснює управління пенсійними активами, як юридичної особи;  
553. 3) укладення компанією, що здійснює управління пенсійними активами, угод, які порушують або наслідком яких є порушення норм законодавства з недержавного пенсійного забезпечення, умов договору про управління та розміщення пенсійних активів та умов інвестиційних декларацій пенсійних фондів;  
554. 4) припинення дії договору про управління та розміщення пенсійних активів достроково за згодою сторін;  
555. 5) прийняття радою фонду рішення про заміну компанії, що здійснює управління пенсійними активами, за результатами заслуховування її звіту.  
556. 3. У разі дострокової заміни компанії, що здійснює управління пенсійними активами, рада фонду зобов'язана:  
557. 1) сповістити письмово компанію, що здійснює управління пенсійними активами, про прийняття рішення про її дострокову заміну із зазначенням причин прийняття такого рішення;  
558. 2) укласти договір про управління та розміщення пенсійних активів з іншою компанією, що здійснює управління пенсійними активами. При цьому договір про управління та розміщення пенсійних активів вважається достроково розірваним з дня укладення радою фонду договору з іншою обраною нею компанією, що здійснює управління пенсійними активами, за умовами виконання зобов'язань пенсійного фонду за договором, який розривається.  
559. 4. Порядок передачі повноважень у разі заміни компанії, що здійснює управління пенсійними активами, встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
560. Стаття 38. Вимоги до здійснення управління та розміщення пенсійних активів  
561. 1. Управління та розміщення пенсійних активів провадиться компанією, що здійснює управління пенсійними активами, окремо щодо кожного пенсійного фонду відповідно до затверджених їх статутами пенсійних схем та інвестиційних декларацій, у порядку, що визначається договором про управління та розміщення пенсійних активів і цим Законом, шляхом надання відповідних розпоряджень торговцям цінними паперами та банківській установі-зберігачу.  
562. 2. Компанія, що здійснює управління пенсійними активами, зобов'язана надавати такі послуги:  
563. 1) виконувати операції, пов'язані із забезпеченням пенсійних виплат учасникам пенсійних фондів згідно з інформацією, наданою адміністратором, та інших видатків, дозволених цим Законом;  
564. 2) виконувати операції, пов'язані із забезпеченням передачі коштів і пенсійних активів у випадках, передбачених цим Законом;  
565. 3) надавати щороку раді фонду пропозиції щодо змін і доповнень до інвестиційної декларації фонду.  
566. При цьому компанія, що здійснює управління пенсійними активами, зобов'язана:  
567. 1) дотримуватися вимог, установлених цим Законом, інвестиційною декларацією фонду, з яким укладено договір, та положень такого договору;  
568. 2) надавати пенсійним фондам, що уклали з нею договір та адміністраторам цих фондів повну інформацію про результати своєї фінансово-господарської діяльності та операції з пенсійними активами в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
569. 3. У разі коли компанія, що здійснює управління пенсійними активами, надає доручення щодо інвестування коштів та розміщення пенсійних активів безпосередньо торговцю цінними паперами, копія цього доручення обов'язково надається банківській установі-зберігачу.  
570. Стаття 39. Надання дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів  
571. 1. Для отримання дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів компанії з управління активами та компанії з управління пенсійним фондом, які згідно з цим Законом мають право на отримання такого дозволу, подають до центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку такі документи:  
572. 1) заяву на отримання дозволу встановленого зразка;  
573. 2) нотаріально засвідчені копії установчих документів заявника, свідоцтв про їх реєстрацію як юридичних осіб;  
574. 3) аудиторський висновок про розмір та склад сформованого статутного фонду заявника;  
575. 4) довідку банківської установи про внесення коштів до статутного фонду заявника в розмірах, передбачених цим Законом;  
576. 5) фінансовий план розвитку заявника на три роки, який обов'язково відображає грошові потоки, планування доходів та іншу інформацію, визначену вимогами до цього плану, що встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;  
577. 6) дані про відсутність заборгованості із сплати податків та інших обов'язкових зборів і платежів, а також відомості про результати фінансово-господарської діяльності заявника протягом останніх трьох років, що передують поданню заяви, за формою, встановленою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;  
578. 7) відомості про керівні органи та посадових осіб заявника, які займатимуться діяльністю з управління та розміщення пенсійних активів, за формою, встановленою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
579. Відомості про посадових осіб повинні містити інформацію про осіб, які здійснюватимуть управління та розміщення пенсійних активів, що відображає їх кваліфікацію, досвід роботи у сфері управління активами, відсутність обмежень щодо виконання ними відповідної професійної діяльності, а також обмежень щодо пов'язаних осіб.  
580. Надання дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів здійснюється протягом 30 календарних днів з дня подачі заяви з усіма визначеними цим Законом документами в порядку та на умовах, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
581. 2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку перевіряє подані документи на достовірність наявної в них інформації та відповідність нормам законодавства. У разі зміни даних, визначених пунктами 2 і 7 частини першої цієї статті, компанії зобов'язані письмово повідомити про такі зміни орган, що надав дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, протягом трьох робочих днів з дня виникнення таких змін.  
582. 3. Дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів видається компанії з управління пенсійними активами або компанії з управління пенсійним фондом за умови, що вони мають повністю сформований резервний фонд у розмірах, передбачених Законом України "Про господарські товариства", а розмір статутного фонду повністю сформований та оплачений коштами на день подання заяви на отримання дозволу і є не меншим ніж:  
583. 1) для компанії з управління активами - сума, еквівалентна п'ятистам тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви для отримання дозволу;  
584. 2) для компанії з управління пенсійним фондом - сума, еквівалентна одному мільйону євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви для отримання дозволу.  
585. При цьому резервний фонд може бути сформовано за рахунок коштів засновників відповідної компанії з управління пенсійними активами та компанії з управління пенсійним фондом.  
586. 4. У разі отримання дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів компанія з управління активами зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не меншому ніж сума, еквівалентна трьомстам тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.  
587. У разі отримання дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів компанія з управління пенсійним фондом зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не менше суми, еквівалентної семистам тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.  
588. 5. Якщо розмір власного капіталу, визначений частиною четвертою цієї статті, зменшився, компанія зобов'язана:  
589. 1) повідомити про це Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку;  
590. 2) привести розмір власного капіталу у відповідність з обов'язковим розміром, установленим частиною четвертою цієї статті, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати звіт про усунення цієї невідповідності центральному органу виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку.  
591. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення про продовження строку усунення невідповідності розміру власного капіталу компанії, що здійснює управління пенсійними активами, вимогам цієї статті на строк не більше ніж три місяці.  
592. 6. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку може відмовити у видачі дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів у разі, коли:  
593. 1) заява і документи, що додаються до неї, не відповідають вимогам, визначеним цим Законом та іншими актами законодавства;  
594. 2) положення статуту заявника не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими актами законодавства;  
595. 3) подано недостовірну інформацію;  
596. 4) статутний фонд заявника сформований за рахунок позикових коштів або є об'єктом кредитної угоди, будь-яких боргових зобов'язань або не відповідає іншим вимогам, установленим цим Законом;  
597. 5) резервний фонд заявника не повністю сформований.  
598. 7. Рішення про відмову в наданні дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів надається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в письмовій формі з обов'язковим обгрунтуванням причин відмови.  
599. У разі повторного подання заявником документів після усунення недоліків, зазначених у відмові, дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів надається в порядку, передбаченому цим Законом.  
600. 8. Рішення про відмову в наданні дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів може бути оскаржене заявником у судовому порядку.  
601. Збитки, завдані неправомірною відмовою у наданні дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, відшкодовуються відповідно до законодавства.  
602. 9. Компанія з управління пенсійним фондом, яка отримала дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, не має права провадити діяльність з управління будь-якими іншими активами, крім пенсійних.  
603. Стаття 40. Обмеження діяльності компаній, що здійснюють управління пенсійними активами  
604. Діяльність компаній, що здійснюють управління пенсійними активами, може бути обмежена у випадках, передбачених законодавством щодо цінних паперів і цим Законом. Компанії, що здійснюють управління пенсійними активами, під час провадження своєї діяльності не мають права:  
605. 1) здійснювати за власні кошти операції з такими ж самими цінними паперами, які купуються або продаються від імені пенсійних фондів, з якими вона уклала договори, в тому числі із залученням торговця цінними паперами;  
606. 2) здійснювати операції з пенсійними активами без залучення торговця цінними паперами;  
607. 3) використовувати пенсійні активи одного пенсійного фонду для забезпечення виконання зобов'язань, виникнення яких пов'язане з функціонуванням іншого пенсійного фонду;  
608. 4) здійснювати за рахунок активів пенсійних фондів операції з придбання (набуття внаслідок міни) активів, у тому числі цінних паперів, які не належать до складу пенсійних активів відповідно до цього Закону;  
609. 5) брати позику або надавати позику, яка підлягає поверненню за рахунок пенсійних активів фонду;  
610. 6) укладати від імені пенсійного фонду угоди купівлі-продажу цінних паперів з його пов'язаними особами, крім випадків, передбачених цим Законом;  
611. 7) розміщувати та інвестувати пенсійні активи з порушенням обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами, встановлених цим Законом.  
612. Стаття 41. Зупинення дії або скасування дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів  
613. 1. На підставі рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку дія дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів може бути зупинена у разі:  
614. 1) неодноразового порушення вимог цього Закону, іншого законодавства, умов інвестиційних декларацій пенсійних фондів та укладених з ними договорів;  
615. 2) вчинення дій, якими заподіяно або може бути заподіяно шкоду майновим інтересам учасників пенсійного фонду;  
616. 3) виявлення недостовірних даних у документах, наданих для отримання дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів;  
617. 4) невиконання компанією, що здійснює управління пенсійними активами, вимог частин третьої та четвертої статті 39 цього Закону;  
618. 5) проведення операцій з пенсійними активами з порушенням вимог цього Закону та законодавства, вимог статуту компанії, що здійснює управління пенсійними активами, чи укладеного з пенсійним фондом договору;  
619. 6) порушення порядку та строків подання звітності, передбаченої законодавством, або подання її з недостовірними відомостями;  
620. 7) невиконання розпорядження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про усунення правопорушень законодавства на ринку цінних паперів.  
621. 2. У рішенні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів зазначаються:  
622. 1) підстава для прийняття такого рішення;  
623. 2) вимога про усунення порушення та строки її виконання;  
624. 3) обмеження діяльності на строк зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів;  
625. 4) порядок надання звітності про усунення порушення;  
626. 5) інші відомості, передбачені законодавством.  
627. 3. Дія дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів поновлюється за результатами розгляду Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту компанії, що здійснює управління пенсійними активами, про усунення порушень та проведеної у разі потреби перевірки інформації, що міститься у звіті.  
628. 4. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення про скасування дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів у разі:  
629. 1) неодноразового або грубого порушення цього Закону та/або законодавства, якщо це завдало значних збитків учасникам пенсійного фонду;  
630. 2) порушення вимог статті 40 цього Закону;  
631. 3) неусунення порушень у строк, установлений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів;  
632. 4) письмової заяви компанії, що здійснює управління пенсійними активами, за умови виконання всіх зобов'язань перед всіма пенсійними фондами, з якими нею укладено договори.  
633. 5. У разі зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів компанія не має права укладати нові договори та продовжувати дію укладених договорів з управління та розміщення пенсійних активів, рекламувати свою діяльність, але зобов'язана виконувати функції, пов'язані із забезпеченням виконання зобов'язань перед учасниками пенсійних фондів.  
634. 6. Скасування дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів є підставою для дострокової заміни компанії, що здійснює управління пенсійними активами, та передачі її повноважень іншій компанії, що здійснює управління пенсійними активами.  
635. 7. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів або скасування цього дозволу може бути оскаржене компанією, що здійснює управління пенсійними активами, у судовому порядку.  
636. Збитки, завдані неправомірним зупиненням дії дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів або його неправомірним скасуванням, відшкодовуються на підставі рішення суду в порядку, встановленому законодавством.  
637. 8. Рішення про скасування або зупинення дії дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів надається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку компанії, щодо якої воно прийнято, всім пенсійним фондам, з якими цією компанією укладено договори, протягом одного робочого дня, в тому числі письмово, та підлягає оприлюдненню в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
638. Стаття 42. Винагорода компаній, що здійснюють управління пенсійними активами  
639. 1. Розмір винагороди компанії, що здійснює управління пенсійними активами, визначається радою фонду та зазначається у договорі про управління та розміщення пенсійних активів.  
640. 2. Сума винагороди компанії, що здійснює управління пенсійними активами, визначається як відсоток чистої вартості пенсійних активів, що перебувають в її управлінні, і може змінюватися залежно від виду пенсійних активів. Винагорода сплачується в грошовій формі один раз на квартал. Порядок обчислення та виплати винагороди встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
641. 3. Оплата послуг торговців цінними паперами (посередників), витрати на перереєстрацію прав власності провадяться за рахунок пенсійних активів за тарифами, що не перевищують середніх тарифів на ринку і обчислені за методикою, встановленою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
642. 4. Граничний розмір річної винагороди, пов'язаної з управлінням та розміщенням пенсійних активів, не може перевищувати двох відсотків вартості пенсійних активів фонду, що перебувають в управлінні компанії протягом звітного року.  
643. 5. У разі коли компанія, що здійснює управління пенсійними активами, інвестує активи пенсійного фонду в акції індексного взаємного фонду відкритого типу, сума винагороди, що підлягає сплаті компанії за управління активами пенсійного фонду, зменшується на суму, що дорівнює половині винагороди, яка сплачується компанією індексному взаємному фонду відкритого типу за управління активами, належними пенсійному фонду.  
644. 6. Рада фонду має право щороку порушувати питання про перегляд розміру винагороди компанії, що здійснює управління пенсійними активами.  
645. 7. За рішенням ради фонду та відповідно до умов укладеного договору компанії, що здійснює управління пенсійними активами, крім винагороди може виплачуватися премія, розмір якої не може перевищувати трьох відсотків розміру інвестиційного доходу, отриманого компанією за результатами діяльності за звітний рік понад відсоток інвестиційного доходу, який було заплановано в інвестиційній декларації на відповідний рік.  
646. 8. Послуги з управління та розміщення пенсійних активів не є об'єктом обкладення податком на додану вартість.  
647. Стаття 43. Відповідальність компаній, що здійснюють управління пенсійними активами  
648. 1. Компанії, що здійснюють управління пенсійними активами, несуть відповідальність перед пенсійними фондами за виконання своїх зобов'язань і збитки, завдані учасникам пенсійного фонду внаслідок порушення компаніями, що здійснюють управління пенсійними активами, законодавства, умов пенсійних схем, положень інвестиційних декларацій пенсійних фондів і договору про управління та розміщення пенсійних активів всім майном, що належить їм на праві власності.  
649. 2. Відшкодування збитків, завданих учасникам пенсійного фонду, провадиться за рахунок резервного фонду компаній, що здійснюють управління пенсійними активами, в порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування та Міністерством фінансів України, а у разі недостатності резервного фонду - за рахунок іншого майна компанії.  
650. Розділ 5. Банківська установа-зберігач пенсійних фондів  
651. Стаття 44. Банківська установа-зберігач пенсійного фонду  
652. 1. Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду здійснюються через банківську установу-зберігача на підставі договору, який укладається між пенсійним фондом і банківською установою-зберігачем, та відповідно до законодавства. Пенсійні активи пенсійного фонду зберігаються в одній банківській установі-зберігачі.  
653. 2. Банківською установою-зберігачем пенсійного фонду має право бути комерційний банк, який відповідає таким вимогам:  
654. 1) має ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій, пов'язаних з прийманням вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, прийняттям, розміщенням, інвестуванням та зберіганням пенсійних активів, та дозвіл центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку на право провадження професійної депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;  
655. 2) не є пов'язаною особою пенсійного фонду, з яким укладено договір зберігання пенсійних активів, компанії з управління цим пенсійним фондом, компанії з управління активами, засновників і аудитора цього фонду та їх пов'язаних осіб;  
656. 3) не є компанією з управління активами пенсійного фонду;  
657. 4) не є кредитором адміністратора або компаній з управління активами пенсійного фонду, з яким укладено договір про зберігання активів.  
658. Банківська установа-зберігач не може надавати послуги торговця цінними паперами пенсійному фонду під час виконання операцій з його пенсійними активами.  
659. 3. До обов'язків банківської установи-зберігача пенсійного фонду належить:  
660. 1) приймання, передача, облік та забезпечення зберігання надходжень до пенсійного фонду та цінних паперів, що становлять його пенсійні активи, а також інших документів, пов'язаних з формуванням та використанням пенсійних активів;  
661. 2) підрахунок чистої вартості пенсійних активів і кількості одиниць пенсійних активів разом з компанією, що здійснює управління пенсійними активами, та адміністратором фонду відповідно до вимог цього Закону;  
662. 3) ведення обліку вартості послуг з торгівлі цінними паперами (посередницьких послуг) та витрат на перереєстрацію прав власності;  
663. 4) щоденний підрахунок оплати послуг компанії, що здійснює управління пенсійними активами, та адміністратора фонду для відкритих пенсійних фондів та щомісячний - для корпоративних та професійних пенсійних фондів;  
664. 5) виконання відповідно до цього Закону доручень адміністратора щодо перерахування коштів, облікованих на індивідуальних пенсійних рахунках учасників пенсійного фонду, до страхової організації для оплати договору страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк, щодо виплати учаснику фонду одноразової пенсійної виплати, а також щодо передачі грошових коштів, які належать учаснику фонду, або пенсійних активів до інших пенсійних фондів;  
665. 6) виконання доручень адміністратора щодо перерахування коштів для оплати послуг компанії, що здійснює управління пенсійним фондом; компанії, що здійснює управління пенсійними активами; банківської установи-зберігача; незалежних членів ради фонду; аудитора (аудиторської фірми); осіб, які надають пенсійному фонду консультаційні послуги; торговців цінними паперами (посередників) та оплати витрат на перереєстрацію прав власності;  
666. 7) виконання розпоряджень компанії, що здійснює управління пенсійними активами, згідно з інвестиційною декларацією пенсійного фонду;  
667. 8) подання адміністратору у порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним банком України:  
668. звітності, пов'язаної із зберіганням пенсійних активів, відповідно до укладеного договору;  
669. щоквартального звіту про пенсійні активи пенсійного фонду відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;  
670. щомісячного звіту про чисту вартість пенсійних активів фонду на день подання інформації, загальний обсяг місячного інвестиційного доходу та загальні суми отриманих за відповідний період пенсійних внесків;  
671. щомісячної інформації про операції, проведені компанією, що здійснює управління пенсійними активами корпоративного пенсійного фонду, чисту вартість одиниці пенсійних активів та кількість одиниць пенсійних активів такого фонду;  
672. щоденної інформації про операції, проведені компанією, що здійснює управління пенсійними активами відкритих та професійних пенсійних фондів, чисту вартість одиниці пенсійних активів та кількість одиниць пенсійних активів таких фондів;  
673. 7) виконання розпоряджень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо припинення виконання доручень компанії, що здійснює управління пенсійними активами, з підстав, визначених законодавством.  
674. 4. У разі виявлення порушень законодавства щодо провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів, вчинених компаніями, що здійснюють управління пенсійними активами, банківська установа-зберігач протягом одного робочого дня з моменту виявлення такого порушення письмово надає відповідну інформацію раді пенсійного фонду, адміністратору, Державній інспекції з пенсійного страхування та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також компанії з управління активами, що вчинила це порушення.  
675. 5. Банківська установа-зберігач не може надавати послуги торговця цінними паперами пенсійному фонду, з яким у неї укладений договір зберігання пенсійних активів, на час виконання операцій з пенсійними активами такого фонду.  
676. Стаття 45. Вимоги до договору з банківською установою-зберігачем  
677. 1. Істотними умовами договору, що укладається пенсійним фондом з банківською установою-зберігачем, крім умов, визначених законодавством, що регулює банківську діяльність, є:  
678. 1) права і обов'язки сторін;  
679. 2) порядок подання звітності та інформації з дотриманням вимог цього Закону;  
680. 3) умови дострокового припинення договору з дотриманням вимог цього Закону;  
681. 4) порядок зміни умов договору;  
682. 5) умови розподілу пенсійних активів між компаніями, що здійснюють управління пенсійними активами;  
683. 6) відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору та порушення конфіденційності.  
684. Невід'ємним додатком до договору є інвестиційна декларація пенсійного фонду, відомості про компанії, що здійснюють управління пенсійними активами, та копії договорів, укладених з ними.  
685. 2. Договір, укладений між банківською установою-зберігачем та пенсійним фондом, може бути припинений достроково в таких випадках:  
686. 1) на підставі повідомлення державних органів, що здійснюють контроль за діяльністю банківської установи-зберігача, про виявлення порушень законодавства банківською установою-зберігачем;  
687. 2) у разі допущення порушення банківською установою-зберігачем умов договору, що призвело або може призвести до заподіяння шкоди інтересам учасників пенсійного фонду;  
688. 3) у разі коли банківська установа-зберігач не відповідає вимогам законодавства щодо таких банківських установ;  
689. 4) у разі порушення справи про банкрутство банківської установи-зберігача, започаткування її ліквідації або введення щодо неї режиму фінансового оздоровлення.  
690. Рішення пенсійного фонду про дострокове припинення договору може бути оскаржене банківською установою-зберігачем у судовому порядку.  
691. 3. У разі обрання нової банківської установи-зберігача попередня банківська установа-зберігач, з якою припиняється договір, зобов'язана:  
692. 1) забезпечити швидку та ефективну передачу всіх пенсійних активів пенсійного фонду та належної документації новій банківській установі-зберігачу у зазначені в договорі строки;  
693. 2) продовжувати виконувати функції банківської установи-зберігача щодо пенсійних активів, які залишатимуться в неї на зберіганні, до повної передачі всіх пенсійних активів пенсійного фонду новій банківській установі-зберігачу цього фонду;  
694. 3) завершити повну передачу пенсійних активів та всієї належної документації до строку закінчення дії договору, укладеного банківською установою-зберігачем з пенсійним фондом.  
695. 4. Пенсійний фонд зобов'язаний укласти договір з новою банківською установою-зберігачем та повідомити про зміну банківської установи-зберігача Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку і Державну інспекцію з пенсійного страхування.  
696. 5. Оплата послуг банківської установи-зберігача пенсійного фонду провадиться за тарифами, встановленими у договорі. Граничний розмір річної оплати послуг банківської установи-зберігача не може перевищувати 0,3 відсотка загальної вартості пенсійних активів, що знаходяться на зберіганні протягом звітного року.  
697. Стаття 46. Відповідальність банківської установи-зберігача  
698. 1. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язків, передбачених статтею 44 цього Закону та договором, укладеним з пенсійним фондом, банківська установа-зберігач несе відповідальність за збитки, завдані у зв'язку з цим пенсійному фонду.  
699. 2. Банківська установа-зберігач несе відповідальність перед пенсійним фондом за збитки, завдані його учасникам внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору, укладеного з пенсійним фондом, та відшкодовує їх у порядку, встановленому законодавством.  
700. 3. Банківська установа-зберігач не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду перед його учасниками, за зобов'язаннями компаній, що здійснюють управління пенсійними активами, та адміністратора перед пенсійним фондом.  
701. Розділ 6. Пенсійні активи  
702. Стаття 47. Склад пенсійних активів  
703. 1. До пенсійних активів пенсійного фонду, відповідно до цього Закону, належать:  
704. 1) активи в грошових коштах;  
705. 2) активи в цінних паперах;  
706. 3) інші активи згідно із законодавством.  
707. 2. Пенсійні активи у грошових коштах складаються з:  
708. 1) внесків учасників та вкладників пенсійного фонду, які знаходяться на поточних рахунках пенсійного фонду і обліковуються на індивідуальних пенсійних рахунках учасників;  
709. 2) коштів, розміщених на банківських депозитних рахунках, та відсотків за ними;  
710. 3) коштів у вигляді інвестиційного доходу, який отримується від інвестування в цінні папери компаніями, що здійснюють управління пенсійними активами.  
711. 3. Пенсійні активи у цінних паперах складаються з:  
712. 1) цінних паперів, погашення та дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, органами центральної виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;  
713. 2) боргових цінних паперів, які забезпечуються активами або мають визначене джерело доходу для їх погашення, випущених іншими державними органами;  
714. 3) акцій та облігацій українських емітентів, що відповідно до норм законодавства перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках цінних паперів України (крім цінних паперів, на які здійснюється підписка згідно із законодавством) та пройшли лістинг на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, зареєстрованих у встановленому порядку;  
715. 4) цінних паперів, погашення та дохід за якими гарантовано урядами іноземних держав, рейтинг зовнішнього боргу яких не менше класу А відповідно до шкали, встановленої зазначеними у пункті 5 цієї частини статті рейтинговими компаніями;  
716. 5) облігацій іноземних емітентів, які мають інвестиційний рейтинг класу А або вище відповідно до шкали, встановленої рейтинговими компаніями Стандарт енд Пурс (Standard and Poor's), Мудіс (Moody's) або Фітч (Fitch);  
717. 6) акцій іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих фондових ринках та входять до лістингу на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торговельно-інформаційній системі NASDAQ (США). Емітент цих акцій має провадити свою діяльність протягом не менше ніж 10 років та бути резидентом країни, рейтинг зовнішнього боргу якої не менше класу А відповідно до шкали, встановленої зазначеними у пункті 5 цієї частини статті рейтинговими компаніями;  
718. 7) акції та облігації, емітовані взаємними фондами відкритого типу, структуру активів яких сформовано таким чином, щоб дохідність активів фонду відповідала найбільш визнаним на ринках Європейського Союзу, США та Японії індексам.  
719. 4. Пенсійні активи пенсійного фонду в цінних паперах не можуть включати:  
720. 1) цінні папери, емітентами яких є банківська установа-зберігач, компанії, що здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор (крім випадків, передбачених частиною третьою статті 49 цього Закону), аудитор (аудиторська фірма) та особи, які надають консультаційні послуги, з якими пенсійним фондом укладені відповідні договори, та їх пов'язані особи, засновники пенсійного фонду, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 49 цього Законом;  
721. 2) цінні папери, не внесені до лістингу фондової біржи або торговельно-інформаційної системи, зареєстрованих у встановленому порядку;  
722. 3) цінні папери, емітентами яких є інститути спільного інвестування, крім акцій, емітованих індексними взаємними фондами відкритого типу, структуру активів яких сформовано таким чином, щоб дохідність активів фонду відповідала найбільш визнаним на ринках Європейського Союзу, США та Японії індексам;  
723. 4) векселі;  
724. 5) похідні цінні папери.  
725. 5. Пенсійні активи не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать нормам законодавства.  
726. 6. Пенсійні активи не можуть бути предметом застави та можуть використовуватися лише на цілі, передбачені статтею 48 цього Закону. На пенсійні активи не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями компанії, що здійснює управління пенсійними активами, адміністратора, банківської установи-зберігача такого фонду та страхової організації, з якою укладено договір страхування довічної пенсії або пенсії на визначений термін учасника відповідного пенсійного фонду.  
727. 7. Сума вартості пенсійних активів, які належать учаснику пенсійного фонду, розраховується виходячи з кількості одиниць пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, та чистої вартості одиниці пенсійних активів.  
728. У разі купівлі-продажу цінних паперів підрахунок чистої вартості одиниці пенсійних активів здійснюється виходячи з чистої вартості пенсійних активів на кінець робочого дня, протягом якого здійснювалися ці операції.  
729. Підрахунок чистої вартості пенсійних активів здійснюється банківською установою-зберігачем разом з адміністратором та компанією, що здійснює управління пенсійними активами, за методикою та у порядку, визначеними Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування та Національним банком України.  
730. 9. Порядок обліку, зарахування, інвестування, управління пенсійними активами пенсійного фонду визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування відповідно до цього Закону.  
731. 10. На пенсійні активи, обліковані на індивідуальному пенсійному рахунку, не може бути накладене будь-яке стягнення або застосована конфіскація, якщо вони сформовані за рахунок коштів, отриманих на підставах, що не суперечать нормам законодавства.  
732. Стаття 48. Використання пенсійних активів  
733. 1. Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для виконання зобов'язань пенсійного фонду перед його учасниками та оплати адміністративних видатків, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме:  
734. 1) інвестування з метою отримання доходу на користь учасників пенсійного фонду;  
735. 2) оплати договору страхування довічної пенсії та пенсії на визначений термін учасників пенсійного фонду згідно з умовами пенсійних контрактів, укладених з ними, та для здійснення інших пенсійних виплат, передбачених цим Законом;  
736. 3) оплати послуг компанії з управління пенсійним фондом, включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, та вартості оприлюднення інформації про його діяльність, передбаченої цим Законом;  
737. 4) оплати послуг компаній з управління активами;  
738. 5) оплати послуг банківської установи-зберігача;  
739. 6) оплати консультативних послуг, що надаються пенсійному фонду відповідно до переліку послуг, визначеного Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
740. 7) оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок стану пенсійних активів фонду;  
741. 8) оплати послуг членів ради фонду, якщо статутом пенсійного фонду встановлено таку оплату;  
742. 9) оплати послуг торговців цінними паперами (посередників), витрат на перереєстрацію прав власності.  
743. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.  
744. 2. Пенсійні активи пенсійного фонду не можуть включатися до ліквідаційної маси його банківської установи-зберігача в разі визнання її банкрутом.  
745. Стаття 49. Загальні обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду  
746. 1. Під час провадження діяльності, пов'язаної з інвестуванням пенсійних активів пенсійного фонду будь-якого виду (агресивного, поміркованого, консервативного), забороняється:  
747. 1) формувати пенсійні активи за рахунок позикових (кредитних) коштів;  
748. 2) видавати майнові гарантії, забезпечені пенсійними активами, або будь-які кредити (позики) за рахунок пенсійних активів;  
749. 3) укладати угоди купівлі-продажу або міни пенсійних активів з обов'язковою умовою зворотного викупу;  
750. 4) тримати в грошових коштах на поточних рахунках та банківських депозитних рахунках, в ощадних сертифікатах банків, облігаціях та акціях, емітентами яких є комерційні банки, більше ніж 30 відсотків загальної вартості пенсійних активів пенсійного фонду, при цьому не більше ніж 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів в зобов'язаннях одного банку;  
751. 5) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери одного емітента більше ніж 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів (крім цінних паперів, погашення та дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади та емітентами яких є комерційні банки);  
752. 6) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, більше ніж 25 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
753. 7) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери органів місцевого самоврядування більше ніж 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
754. 8) придбавати або додатково інвестувати в корпоративні облігації, емітентами яких є резиденти України (крім комерційних банків), більше ніж 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
755. 9) придбавати або додатково інвестувати в акції українських емітентів більше ніж 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
756. 10) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери іноземних емітентів більше ніж 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
757. 11) придбавати або додатково інвестувати в інші активи, дозволені законодавством України, але не зазначені у цій статті та статтях 50-52 цього Закону, більше ніж 5 відсотків пенсійних активів;  
758. 12) емітувати будь-які цінні папери та їх похідні;  
759. 13) придбавати цінні папери, емітентами яких є пов'язані особи пенсійного фонду, компанії, що здійснює управління пенсійним фондом, компанії, що здійснює управління пенсійними активами, та банківської установи-зберігача пенсійного фонду.  
760. 2. Вимоги, визначені у пунктах 4-9 частини першої цієї статті, не є обов'язковими для пенсійного фонду, загальна чиста вартість всіх пенсійних активів якого менше суми, еквівалентної ста тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України. При цьому дозволяється придбавати або додатково інвестувати в цінні папери іноземних емітентів, дозволених цим Законом, не більше ніж 40 відсотків пенсійних активів такого фонду.  
761. Після досягнення загальної чистої вартості пенсійних активів пенсійного фонду суми, еквівалентної ста тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України, компанія, що здійснює управління його пенсійними активами, зобов'язана привести склад і структуру пенсійних активів у відповідність з вимогами, визначеними пунктами 4-9 частини першої цієї статті, протягом 30 календарних днів.  
762. 3. Під час провадження діяльності, пов'язаної з інвестуванням пенсійних активів корпоративного пенсійного фонду, дозволяється придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, емітентами яких є засновники такого фонду, не більше 5 відсотків загальної вартості пенсійних активів, з дотриманням інших вимог щодо складу та структури пенсійних активів, установлених цим Законом.  
763. 4. Купівля-продаж українських цінних паперів здійснюється з дотриманням вимог цього Закону та законодавства тільки на організаційно оформленому ринку цінних паперів України, фондовій біржі, або в торговельно-інформаційній системі, зареєстрованих у встановленому порядку.  
764. 5. Розміщення пенсійних активів провадиться компаніями, що здійснюють управління пенсійними активами, на основі інвестиційної декларації пенсійного фонду.  
765. Стаття 50. Особливості обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами агресивного пенсійного фонду  
766. 1. Під час провадження діяльності, пов'язаної з інвестуванням пенсійних активів агресивного пенсійного фонду, додатково до вимог, установлених статтею 49 цього Закону, забороняється:  
767. 1) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядами іноземних держав, більше ніж 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
768. 2) придбавати або додатково інвестувати в акції іноземних емітентів, у тому числі в акції, емітовані індексними взаємними фондами відкритого типу, дозволені пунктом 7 частини третьої статті 47 цього Закону, які індексовані до акцій, більше ніж 40 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
769. 3) придбавати або додатково інвестувати в облігації іноземних емітентів, у тому числі шляхом придбання акцій, емітованих індексними взаємними фондами відкритого типу, дозволених пунктом 7 частини третьої статті 47 цього Закону, які індексовані до облігацій, більше ніж 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів.  
770. 2. Вимоги, визначені частиною першою цієї статті, не є обов'язковими для пенсійного фонду, загальна чиста вартість всіх пенсійних активів якого менше суми, еквівалентної ста тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України. При цьому дозволяється придбавати або додатково інвестувати в цінні папери іноземних емітентів, дозволених цим Законом, не більше ніж 40 відсотків пенсійних активів такого фонду.  
771. Після досягнення загальної чистої вартості пенсійних активів пенсійного фонду суми, еквівалентної ста тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України, компанія, що здійснює управління його пенсійними активами, зобов'язана привести склад і структуру пенсійних активів у відповідність з вимогами, визначеними частиною першою цієї статті, протягом 30 календарних днів.  
772. Стаття 51. Особливості обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами поміркованого пенсійного фонду  
773. 1. Під час провадження діяльності, пов'язаної з інвестуванням пенсійних активів поміркованого пенсійного фонду, додатково до вимог, установлених статтею 49 цього Закону, забороняється:  
774. 1) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядами іноземних держав, більше ніж 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
775. 2) придбавати або додатково інвестувати в акції іноземних емітентів, у тому числі в акції, емітовані індексними взаємними фондами відкритого типу, дозволені пунктом 7 частини третьої статті 47 цього Закону, які індексовані до акцій, більше ніж 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
776. 3) придбавати або додатково інвестувати в облігації іноземних емітентів, у тому числі шляхом придбання акцій, емітованих індексними взаємними фондами відкритого типу, дозволеними пунктом 7 частини третьої статті 47 цього Закону, які індексовані до облігацій, більше ніж 15 відсотків загальної вартості пенсійних активів.  
777. 2. Вимоги, визначені частиною першою цієї статті, не є обов'язковими для пенсійного фонду, загальна чиста вартість всіх пенсійних активів якого менше суми, еквівалентної ста тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України. При цьому дозволяється придбавати або додатково інвестувати в цінні папери іноземних емітентів, дозволених цим Законом, не більше, ніж 40 відсотків пенсійних активів такого фонду.  
778. Після досягнення загальної чистої вартості пенсійних активів пенсійного фонду суми, еквівалентної ста тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України, компанія, що здійснює управління його пенсійними активами, зобов'язана привести склад і структуру пенсійних активів у відповідність з вимогами, визначеними частиною першою цієї статті, протягом 30 календарних днів.  
779. Стаття 52. Особливості обмеження інвестиційної діяльності з пенсійними активами консервативного пенсійного фонду  
780. 1. Під час провадження діяльності, пов'язаної з інвестуванням пенсійних активів консервативного пенсійного фонду, додатково до вимог, установлених статтею 49 цього Закону, забороняється:  
781. 1) придбавати або додатково інвестувати в цінні папери, доходи за якими гарантовано урядами іноземних держав, більше ніж 30 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
782. 2) придбавати або додатково інвестувати в акції іноземних емітентів, у тому числі в акції, емітовані індексними взаємними фондами відкритого типу, дозволені пунктом 7 частини третьої статті 47 цього Закону, які індексовані до акцій, більше ніж 10 відсотків загальної вартості пенсійних активів;  
783. 3) придбавати або додатково інвестувати в облігації іноземних емітентів, у тому числі шляхом придбання акцій, емітованих індексними взаємними фондами відкритого типу, дозволених пунктом 3 частини четвертої статті 47 цього Закону, які індексовані до облігацій, більше ніж 20 відсотків загальної вартості пенсійних активів.  
784. 2. Вимоги, визначені частиною першою цієї статті, не є обов'язковими для пенсійного фонду, загальна чиста вартість всіх пенсійних активів якого менше суми, еквівалентної ста тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України. При цьому дозволяється придбавати або додатково інвестувати в цінні папери іноземних емітентів, дозволених цим Законом, не більше ніж 40 відсотків пенсійних активів такого фонду.  
785. Після досягнення загальної чистої вартості пенсійних активів пенсійного фонду суми, еквівалентної ста тисячам євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України, компанія, що здійснює управління його пенсійними активами, зобов'язана привести склад і структуру пенсійних активів у відповідність з вимогами, визначеними частиною першою цієї статті, протягом 30 календарних днів.  
786. Стаття 53. Пенсійні внески  
787. 1. Пенсійні активи пенсійних фондів формуються за рахунок пенсійних внесків учасників (вкладників) фонду, що сплачуються ними у розмірах та у порядку, встановленими пенсійним контрактом згідно з обраними пенсійними схемами.  
788. 2. Пенсійний фонд має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків у розмірі не вище одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у розрахунку на один місяць.  
789. 3. Розмір внесків до корпоративного або професійного пенсійних фондів, що здійснюються за власні кошти засновників цих фондів, визначається засновниками відповідно до цього Закону, крім випадків, коли для окремих категорій громадян такі внески встановлені законами України як обов'язкові.  
790. 4. У разі обрання громадянами пенсійного фонду для накопичення обов'язкових страхових відрахувань розмір пенсійних внесків встановлюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".  
791. 5. Максимальний розмір пенсійних внесків за пенсійними схемами недержавного пенсійного забезпечення не обмежується.  
792. 6. Пенсійні внески сплачуються не рідше одного разу на рік лише у національній валюті України шляхом готівкових або безготівкових розрахунків. Юридичні особи сплачують пенсійні внески лише у безготівковій формі.  
793. 7. Пенсійні внески сплачуються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточний рахунок пенсійного фонду в банківській установі-зберігачі.  
794. Стаття 54. Інвестиційний дохід  
795. 1. Сукупний інвестиційний дохід, який є частиною пенсійних активів, формується за рахунок:  
796. 1) прибутку, який отримується від інвестування та розміщення пенсійних активів у цінні папери;  
797. 2) відсотків, які нараховуються та виплачуються на розміщені на депозитних банківських рахунках пенсійні активи у грошових коштах;  
798. 3) доходу, отриманого від інших видів інвестування пенсійних активів, дозволених законодавством.  
799. 2. Інвестиційний дохід, який підлягає розподілу між учасниками пенсійного фонду, визначається як різниця між сукупним інвестиційним доходом, отриманим на всі активи фонду у звітному періоді, та сумою адміністративних видатків за цей період, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення у цьому фонді.  
800. Розподіл інвестиційного доходу між учасниками пенсійного фонду здійснюється шляхом обліку належних учасникам фонду часток інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках.  
801. 3. Пенсійний фонд не має права встановлювати мінімально гарантовану норму інвестиційного доходу за будь-якою пенсійною схемою.  
802. 4. Розподіл та облік інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників відкритих та професійних пенсійних фондів здійснюється адміністратором щоденно за результатами інвестування пенсійних активів, виходячи з підрахунків чистої вартості одиниці пенсійних активів.  
803. Розподіл та облік інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників корпоративного фонду здійснюється адміністратором щомісяця.  
804. 5. Використання інвестиційного доходу для цілей, не передбачених цим Законом, забороняється.  
805. 6. У разі коли за висновком аудитора або в результаті перевірки державними органами, які здійснюють нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, річний інвестиційний дохід пенсійного фонду визнаний неприйнятно низьким порівняно з ринковими показниками або річними інвестиційними доходами пенсійних фондів такого ж виду, Державна інспекція з пенсійного страхування має право зобов'язати раду пенсійного фонду внести зміни до інвестиційної декларації фонду, замінити компанію, що здійснює управління пенсійними активами, або вжити інших заходів для забезпечення належного рівня інвестиційного доходу.  
806. 7. Порядок обчислення, розподілу та обліку інвестиційного доходу, пов'язаного з діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення, визначається центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
807. Розділ 7. Звітність та оприлюднення інформації щодо недержавного пенсійного забезпечення  
808. Стаття 55. Порядок звітності у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
809. 1. Адміністратори у встановленому цим Законом порядку подають звітність з недержавного пенсійного забезпечення Державній інспекції з пенсійного страхування, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, учасникам та раді пенсійних фондів, з якими вона уклала договори.  
810. Компанії, що здійснюють управління пенсійними активами, подають звітність з недержавного пенсійного забезпечення раді фонду, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також інформацію, відображену в цій звітності, Державній інспекції з пенсійного страхування.  
811. Банківські установи-зберігачі пенсійних фондів подають у передбаченому цим Законом порядку звітність раді фонду, Національному банку України, а інформацію, відображену в цій звітності, - Державній інспекції з пенсійного страхування і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.  
812. 2. Звітність раді пенсійного фонду подається відповідно до цього Закону та умов укладених договорів. Звітність та інформація державним органам подається в обсягах, визначених цим Законом, та у порядку, встановленому і погодженому відповідно Державною інспекцією з пенсійного страхування, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Національним банком України.  
813. 3. Звітність та інформація, що подається адміністратором, має містити таку інформацію окремо щодо кожного пенсійного фонду:  
814. склад і вартість пенсійних активів фонду у цінних паперах із зазначенням їх емітентів та інвестиційного рейтингу;  
815. склад і вартість пенсійних активів у грошових коштах та їх розміщення;  
816. склад і вартість інших пенсійних активів, дозволених законодавством;  
817. зміна загальної чистої вартості пенсійних активів фонду;  
818. загальний обсяг пенсійних виплат з розбивкою за видами;  
819. види та обсяги адміністративних видатків пенсійного фонду.  
820. 4. Звітність та інформація, що подається компанією, яка здійснює управління пенсійними активами, має містити окремо щодо кожного пенсійного фонду таку інформацію:  
821. склад і вартість пенсійних активів фонду у цінних паперах із зазначенням їх емітентів та інвестиційного рейтингу;  
822. склад і вартість пенсійних активів у грошових коштах та їх розміщення;  
823. склад і вартість інших пенсійних активів, дозволених законодавством;  
824. звіт про операції з пенсійними активами.  
825. 5. Інформація про діяльність з недержавного пенсійного забезпечення, яка підлягає оприлюдненню адміністратором, має містити такі відомості:  
826. 1) дані про місцезнаходження постійно діючих керівних органів (юридична адреса), відомості про керівних осіб, відомості про аудитора адміністратора із зазначенням реквізитів дозволів (ліцензій) на право провадження ним відповідної професійної діяльності та дані про його керівних осіб, повідомлення про зміни, які сталися в органах управління адміністратора, а також про результати перевірок його діяльності аудитором та Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
827. 2) дані про кожний пенсійний фонд, з яким компанією з управління пенсійним фондом укладені договори, а саме:  
828. повна назва, місцезнаходження (юридична адреса) та склад ради пенсійного фонду;  
829. стислий зміст інвестиційної декларації фонду із зазначенням типу (відкритий, корпоративний чи професійний) та виду фонду (агресивний, поміркований чи консервативний);  
830. дані про місцезнаходження постійно діючих керівних органів (юридична адреса) компанії, що здійснює управління пенсійними активами, банківської установи-зберігача та аудитора пенсійного фонду із зазначенням реквізитів дозволів (ліцензій) на право провадження ними відповідної професійної діяльності та дані про їх керівних осіб;  
831. загальні розміри витрат, які здійснюються за рахунок пенсійних активів фонду, із зазначенням розмірів винагород за послуги компанії з управління пенсійним фондом, компанії, що здійснює управління пенсійними активами, банківської установи-зберігача, аудитора, осіб, які надають консультаційні послуги, членів ради фонду у разі встановлення їм оплати, а також тарифи, за якими оплачуються послуги торговців цінними паперами (посередників), та витрати на перереєстрацію прав власності;  
832. відомості про прибутки та збитки, пов'язані з розміщенням пенсійних активів фонду;  
833. дані про загальну вартість пенсійних активів фонду;  
834. відомості про об'єкти інвестування, в які розміщено понад 5 відсотків пенсійних активів фонду у цінних паперах;  
835. перелік емітентів, в яких пенсійний фонд володіє в цінних паперах більш ніж 5 відсотками їх статутного фонду;  
836. дані про інші пенсійні активи, дозволені законодавством (із зазначенням частки від сукупних пенсійних активів фонду);  
837. результати аудиторських перевірок діяльності пенсійного фонду та висновки за результатами перевірок, що здійснюються державними органами.  
838. 6. Адміністратор зобов'язаний безкоштовно надавати кожному учаснику пенсійного фонду, яким він управляє, не рідше одного разу на рік письмовий звіт про стан пенсійних активів фонду, види і обсяги адміністративних видатків пенсійного фонду та вартість пенсійних активів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника, а також надавати таку інформацію за письмовим запитом учасника за плату, крім випадків, коли ця інформація необхідна учаснику для укладення договору про страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк. Максимальний розмір плати за надання інформації за письмовим запитом учасників установлюється Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
839. 7. Інформація, що підлягає оприлюдненню та опублікуванню відповідно до цього Закону, не є конфіденційною. Інформація про стан пенсійних активів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку окремого учасника пенсійного фонду, є конфіденційною і не підлягає розголошенню чи опублікуванню, крім випадків, установлених законодавством України.  
840. 8. Оприлюднення інформації відкритих пенсійних фондів здійснюється шляхом опублікування в друкованих та електронних засобах масової інформації, по телебаченню та радіомовленню, іншими шляхами в порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
841. Особливості подання звітності корпоративними та професійними пенсійними фондами та її оприлюднення визначаються Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
842. Стаття 56. Вимоги до рекламної інформації про діяльність з недержавного пенсійного забезпечення  
843. 1. Будь-яка реклама діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, яку планується розповсюдити та використати, має бути подана Державній інспекції з пенсійного страхування і Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку не пізніше ніж за 5 днів до дня її оприлюднення.  
844. 2. Державна інспекція з пенсійного страхування та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку мають право заборонити оприлюднення реклами або винести рішення, яким зобов'язується внесення змін до рекламних матеріалів, які, на їх думку, не відповідають дійсності або вимогам цього Закону.  
845. 3. Особи-рекламодавці, що надають для оприлюднення або оприлюднюють будь-яку рекламу, пов'язану з недержавним пенсійним забезпеченням, несуть відповідальність за її достовірність відповідно до законодавства.  
846. 4. Під час здійснення реклами діяльності, пов'язаної з недержавним пенсійним забезпеченням, забороняється:  
847. 1) використовувати інформацію з питань недержавного пенсійного забезпечення, що не відповідає положенням статуту пенсійного фонду і контрактам, що укладаються з учасниками такого фонду;  
848. 2) використовувати рекламу з метою недобросовісної конкуренції шляхом зазначення недоліків діяльності осіб, які здійснюють аналогічну професійну діяльність з недержавного пенсійного забезпечення, незалежно від того, чи відповідають такі недоліки дійсності;  
849. 3) зазначати в рекламі або гарантувати прогнозоване або очікуване зростання пенсійних активів фондів та прогнозовані розміри пенсій, що будуть виплачуватися;  
850. 4) дарувати або обіцяти дарунки потенційним учасникам пенсійних фондів, або здійснювати будь-які інші стимулюючі заходи, що можуть вплинути на вибір того чи іншого пенсійного фонду його потенційним учасником.  
851. 5. Реклама діяльності з недержавного пенсійного забезпечення здійснюється шляхом її опублікування в друкованих та електронних засобах масової інформації, по телебаченню та радіомовленню, іншими шляхами.  
852. 6. За порушення вимог цієї статті Державна інспекція з пенсійного страхування має право застосовувати до винних осіб заходи впливу, встановлені законодавством.  
853. Стаття 57. Вимоги до осіб, які надають агентські послуги  
854. 1. Особи, які надають агентські послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення, мають право надавати такі послуги лише після внесення відомостей про них до реєстру осіб, які надають агентські послуги, в порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування відповідно до цього Закону.  
855. 2. Для забезпечення достовірності рекламної інформації в сфері недержавного пенсійного забезпечення особи, які надають агентські послуги, зобов'язані керуватись у своїй діяльності вимогами, встановленими цим Законом та Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
856. 3. До агентських послуг належать:  
857. 1) будь-яка дозволена законодавством діяльність, спрямована на переконання осіб укласти пенсійний контракт з відкритим або професійним пенсійним фондом або залишитись учасником цього фонду;  
858. 2) послуги з укладення пенсійних контрактів від імені відкритого та професійного фонду;  
859. 3) послуги, що надаються під час укладення пенсійних контрактів.  
860. 4. Внесення відомостей про осіб, що надають агентські послуги, до спеціального реєстру Державної інспекції з пенсійного страхування провадиться на підставі поданої компанією з управління пенсійним фондом заяви за формою, встановленою Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
861. 5. Реєстр осіб, що надають агентські послуги, містить таку інформацію:  
862. 1) основні особові дані про осіб, що надають агентські послуги:  
863. прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи або повна назва юридичної особи;  
864. дату і місце народження та адреса постійного місця проживання фізичної особи або місцезнаходження постійно діючого керівного органу та поштова адреса юридичної особи;  
865. ідентифікаційний код фізичної особи або реєстраційні реквізити юридичної особи;  
866. 2) назву пенсійного фонду та назву компанії з управління пенсійним фондом, яка здійснює управління цим фондом, від імені яких особа надає агентські послуги.  
867. 6. Фізична особа має право надавати агентські послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення, якщо вона:  
868. 1) є дієздатною, досягла вісімнадцятирічного віку і є резидентом України;  
869. 2) не має судимості за умисні злочини;  
870. 3) отримала відповідний кваліфікаційний сертифікат агента в порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
871. 7. Юридична особа має право надавати агентські послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення, якщо вона має працівників, які відповідають вимогам, зазначеним в частині шостій цієї статті. При цьому лише зазначені працівники такої юридичної особи мають право здійснювати функції, пов'язані з наданням агентських послуг в сфері недержавного пенсійного забезпечення.  
872. 8. Вилучення з реєстру особи, яка надає агентські послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення, здійснюється за письмовою заявою компанії з управління пенсійним фондом або за рішенням Державної інспекції з пенсійного страхування у разі, коли:  
873. 1) особа розірвала договір з компанією з управління пенсійним фондом про надання агентських послуг;  
874. 2) особа втратила дієздатність або була ліквідована як юридична особа;  
875. 3) особа надає агентські послуги з порушенням законодавства;  
876. 4) щодо цієї особи набрав законної сили обвинувальний вирок суду за скоєння умисного злочину.  
877. 9. Компанія з управління пенсійним фондом повідомляє Державну інспекцію з пенсійного страхування про припинення надання особою агентських послуг протягом двох робочих днів з дня такого припинення. На підставі цього повідомлення Державна інспекція з пенсійного страхування робить відповідну відмітку в реєстрі осіб, що надають агентські послуги.  
878. 10. Особи, що надають агентські послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення, несуть відповідальність за неналежне виконання покладених на них повноважень відповідно до положень укладеного з ним договору та законодавства.  
879. Розділ 8. Пенсійний контракт та пенсійна схема  
880. Стаття 58. Пенсійний контракт  
881. 1. Недержавне пенсійне забезпечення пенсійними фондами здійснюється на підставі пенсійного контракту, укладеного в установленому цим Законом порядку між пенсійним фондом та учасником або вкладником пенсійного фонду на користь учасника. Пенсійний контракт від імені пенсійного фонду укладає адміністратор.  
882. 2. Вкладниками за пенсійним контрактом можуть бути роботодавці та фізичні особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, або не досягли цього віку, але працюють за наймом чи провадять іншу діяльність, пов'язану з отриманням доходу. Вкладники пенсійного фонду, що є фізичними особами, які вносять платежі на власні індивідуальні пенсійні рахунки, є також учасниками фонду.  
883. Фізичні особи, які не є роботодавцями, мають право робити пенсійні внески лише на свою користь та користь свого подружжя.  
884. 3. Учасниками пенсійного фонду є фізичні особи, які роблять внески на свою користь самостійно, або на користь яких робляться пенсійні внески їх роботодавцями або подружжям. Учасники фонду мають право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійними схемами відповідного фонду.  
885. 4. Особі, яка відповідає вимогам цього Закону, не може бути відмовлено в укладенні пенсійного контракту з відкритим пенсійним фондом. Корпоративний або професійний пенсійні фонди можуть укладати пенсійні контракти з вкладником, який діє на користь фізичної особи, або з фізичною особою тільки за умови відповідності цієї особи вимогам щодо членства в таких фондах, визначених статутами фондів.  
886. 5. Кожний вкладник може укласти один або кілька пенсійних контрактів з одним чи кількома пенсійними фондами на користь осіб, визначених цим Законом. Учасники фондів мають право укладати пенсійні контракти з одним або кількома пенсійними фондами за власним вибором.  
887. 6. Учасник відкритого або професійного пенсійного фонду має право змінити його шляхом розірвання пенсійного контракту в односторонньому порядку та укладення пенсійного контракту з іншим відкритим пенсійним фондом. При цьому пенсійні активи учасника передаються до іншого обраного ним фонду за рахунок учасника та в розмірі вартості пенсійних активів, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, крім видатків на передачу пенсійних активів.  
888. Видатки на передачу пенсійних активів обчислюються компанією з управління пенсійним фондом за методикою, встановленою Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
889. 7. Учасник корпоративного пенсійного фонду зобов'язаний змінити його у разі припинення трудових відносин з роботодавцем - засновником фонду шляхом розірвання пенсійного контракту та укладення нового пенсійного контракту з будь-яким іншим фондом. При цьому пенсійні активи учасника передаються до іншого фонду за рахунок роботодавця - засновника корпоративного фонду, а витрати, пов'язані з передачею пенсійних активів учасника фонду, відносяться до валових витрат роботодавця-засновника корпоративного фонду.  
890. 8. Пенсійний контракт укладається у письмовій формі в трьох примірниках, при цьому вкладнику та учаснику фонду передається:  
891. 1) примірник пенсійного контракту, оформлений згідно із законодавством;  
892. 2) пам'ятка з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту та умов участі в пенсійному фонді;  
893. 3) копія статуту фонду та обраної учасником фонду пенсійної схеми;  
894. 4) роз'яснення щодо різних видів фондів (агресивних, поміркованих та консервативних) та доцільності і прийнятності участі в них для різних категорій громадян.  
895. У всіх примірниках пенсійного контракту робиться відмітка про надання документів, зазначених у цій частині статті.  
896. Вимоги до пам'ятки з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту та умов участі в пенсійному фонді, в тому числі щодо різних видів фондів (агресивних, поміркованих та консервативних) та доцільності і прийнятності участі в них для різних категорій населення, встановлюються Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
897. Третій примірник пенсійного контракту залишається в адміністратора.  
898. 9. Під час підписання пенсійного контракту учасником фонду або вкладником на користь учасника фонду учасник зобов'язаний зазначити в контракті своїх спадкоємців. При цьому адміністратору забороняється вимагати в учасника заповіт або його копію.  
899. 10. Вкладник пенсійного фонду не має права в односторонньому порядку розірвати пенсійний контракт, крім випадків, передбачених законодавством.  
900. 11. Учасник фонду, на користь якого укладено пенсійний контракт, зобов'язаний виконувати умови, пов'язані з недержавним пенсійним забезпеченням, передбачені цим контрактом.  
901. 12. Пенсійний фонд, вкладники та учасники пенсійних фондів мають право вимагати один від одного виконання умов пенсійного контракту, оскаржувати неправомірні дії один одного до Державної інспекції з пенсійного страхування та у судовому порядку.  
902. 13. Умови укладених пенсійних контрактів є конфіденційною інформацією.  
903. Стаття 59. Істотні умови пенсійного контракту  
904. 1. Істотними умовами пенсійного контракту є:  
905. 1) повне найменування, адреса, банківські реквізити пенсійного фонду, дата і номер свідоцтва про реєстрацію, перелік засновників пенсійного фонду;  
906. 2) паспортні дані та ідентифікаційний код вкладника (якщо вкладником є фізична особа) або повне найменування, місцезнаходження постійно діючого керівного органу (юридична адреса), реєстраційні та банківські реквізити вкладника (якщо вкладником є юридична особа);  
907. 3) паспортні дані та ідентифікаційний номер учасника фонду;  
908. 4) обрана учасником фонду пенсійна схема;  
909. 5) термін дії пенсійного контракту, умови його зміни та розірвання;  
910. 6) порядок розрахунків між пенсійним фондом та учасником фонду у разі дострокового розірвання пенсійного контракту або ліквідації пенсійного фонду;  
911. 7) права, обов'язки, відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів;  
912. 8) прізвище, ім'я та по батькові спадкоємців, дата і місце їх народження, їх адреса та належні їм частки пенсійних активів;  
913. 9) пенсійний вік у разі укладення пенсійного контракту згідно з вимогами закону, що встановлює обов'язковість відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення для окремих категорій громадян.  
914. У контракті також можуть бути зазначені інші умови за згодою сторін.  
915. 2. Невід'ємним додатком до пенсійного контракту є основні положення інвестиційної декларації фонду, що надаються за формою, встановленою Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а також інформація про компанію з управління пенсійним фондом, компанію з управління активами та банківську установу-зберігача, яка включає їх реєстраційні та банківські реквізити, а також реквізити відповідних дозволів.  
916. На вимогу учасника фонду та за його рахунок адміністратор зобов'язаний надати йому повний текст інвестиційної декларації пенсійного фонду.  
917. 3. Пенсійний контракт має відповідати положенням статуту пенсійного фонду та типовому пенсійному контракту. Порядок укладення пенсійних контрактів та їх типова форма затверджуються Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
918. Стаття 60. Зобов'язання сторін за пенсійним контрактом  
919. 1. Відповідно до пенсійного контракту адміністратор зобов'язується від імені пенсійного фонду:  
920. 1) здійснювати недержавне пенсійне забезпечення учасника фонду на умовах, визначених пенсійним контрактом та законодавством;  
921. 2) забезпечити ведення персоніфікованого обліку;  
922. 3) надавати учаснику фонду інформацію про пенсійні активи, що обліковуються на його індивідуальному пенсійному рахунку, та про стан пенсійних активів фонду;  
923. 4) забезпечити відшкодовування в установленому порядку учасникам фонду збитків, завданих внаслідок порушення законодавства та умов пенсійного контракту адміністратором, компанією, що здійснюють управління пенсійними активами, та банківською установою-зберігачем;  
924. 5) додержуватися та забезпечити додержання законних інтересів вкладників та учасників пенсійного фонду, не розголошувати інформацію про умови пенсійного контракту та розмір пенсійних активів, які належать учаснику фонду, крім випадків, передбачених законодавством;  
925. 6) виконувати та забезпечити виконання інших обов'язків, визначених пенсійним контрактом, цим Законом та законодавством.  
926. 2. Вкладник пенсійного фонду за пенсійним контрактом зобов'язується:  
927. 1) сплачувати на користь учасника фонду пенсійні внески в порядку, встановленому пенсійним контрактом та законодавством;  
928. 2) відшкодовувати учаснику фонду або пенсійному фонду збитки, завдані внаслідок порушення вкладником умов пенсійного контракту та законодавства;  
929. 3) виконувати інші умови, визначені пенсійним контрактом.  
930. 3. Учасник пенсійного фонду відповідно до пенсійного контракту зобов'язується:  
931. 1) сплачувати пенсійні внески в порядку, встановленому пенсійним контрактом та законодавством;  
932. 2) виконувати інші умови, визначені пенсійним контрактом.  
933. Стаття 61. Строк дії пенсійного контракту  
934. 1. Пенсійний контракт набирає чинності з моменту сплати вкладником або учасником первинного пенсійного внеску, визначеного контрактом, після його підписання.  
935. 2. Дія пенсійного контракту вважається закінченою:  
936. 1) після виконання пенсійним фондом усіх зобов'язань за контрактом перед учасником фонду;  
937. 2) після передачі пенсійних активів учасника фонду страховій організації відповідно до укладеного учасником пенсійного фонду договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений термін;  
938. 3) у разі смерті учасника фонду і виконання умов, передбачених для такого випадку;  
939. 4) у разі ліквідації пенсійного фонду та передачі всіх пенсійних активів, що належать учаснику, іншому пенсійному фонду або учаснику, у випадках, передбачених цим Законом;  
940. 5) у разі зміни учасником фонду пенсійного фонду на умовах та у порядку, передбачених цим Законом;  
941. 6) в інших випадках, передбачених пенсійним контрактом згідно з цим Законом.  
942. 3. У разі прийняття учасником пенсійного фонду рішення про зміну фонду він зобов'язаний:  
943. 1) укласти пенсійний контракт з новообраним пенсійним фондом;  
944. 2) надіслати пенсійному фонду, учасником якого він перестає бути, заяву про припинення дії пенсійного контракту та копію пенсійного контракту, укладеного з новим пенсійним фондом.  
945. На підставі такої заяви адміністратор фонду, з яким розірвано пенсійний контракт, зобов'язаний забезпечити передачу до пенсійного фонду, з яким укладено новий пенсійний контракт, усіх належних учаснику фонду пенсійних активів та інформації, визначеної цим Законом, протягом п'яти робочих днів з дня одержання заяви, крім випадків, коли зміна пенсійного фонду здійснюється у зв'язку з ліквідацією фонду.  
946. 4. Пенсійні активи передаються у грошовій формі за чистою вартістю пенсійних активів, обчисленою на день отримання пенсійним фондом заяви від учасника фонду, в порядку, передбаченому Державною інспекцією з пенсійного страхування та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі несвоєчасного перерахування пенсійних активів учасника фонду адміністратор за власні кошти сплачує учаснику пеню в розмірі 1 відсотка суми, що підлягає перерахуванню за кожний день прострочення.  
947. Стаття 62. Пенсійні схеми  
948. 1. Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення, що провадиться пенсійними фондами, визначаються пенсійними схемами, які містяться у статутах фондів, з дотриманням вимог цього Закону та законодавства.  
949. 2. Пенсійний фонд може використовувати кілька пенсійних схем, які мають відображати:  
950. 1) вид та умови здійснення пенсійних виплат: підстави виникнення права на отримання пенсійних виплат, періодичність пенсійних виплат тощо;  
951. 2) порядок визначення розміру пенсійних виплат;  
952. 3) строк, протягом якого здійснюються пенсійні виплати, та порядок їх здійснення;  
953. 4) порядок, строки сплати та розмір пенсійних внесків;  
954. 5) умови та порядок участі у пенсійній схемі;  
955. 6) порядок визначення інвестиційного доходу;  
956. 7) права та обов'язки вкладника, учасника фонду за даною пенсійною схемою;  
957. 8) інші умови, що не суперечать законодавству.  
958. 3. Вкладники та учасники пенсійного фонду мають право вільного вибору пенсійної схеми, якщо інше не передбачено законодавством, а учасники також мають право на зміну пенсійної схеми, але не частіше одного разу на шість місяців.  
959. 4. Внесення змін до умов пенсійних схем, передбачених статутом пенсійного фонду, забороняється. При цьому пенсійний фонд має право запроваджувати нові пенсійні схеми, а також анулювати схеми, передбачені його статутом, у разі відсутності пенсійних контрактів, укладених згідно з пенсійними схемами, які анулюються.  
960. Розділ 9. Пенсійні виплати  
961. Стаття 63. Види пенсійних виплат за рахунок коштів пенсійних фондів  
962. 1. Відповідно до умов пенсійних схем, що використовуються пенсійними фондами, та пенсійних контрактів можуть здійснюватися такі види пенсійних виплат:  
963. 1) довічна пенсія;  
964. 2) пенсія на визначений строк;  
965. 3) одноразова пенсійна виплата.  
966. 2. Розміри пенсійних виплат визначаються з урахуванням розміру пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, тривалості виплати пенсії та показників формули розрахунку величини довічної пенсії або пенсії на визначений строк згідно з методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
967. 3. Пенсійні виплати здійснюються у грошовій формі в національній валюті України.  
968. 4. Адміністратор планує обсяг коштів, що мають бути виплачені учасникам фонду відповідно до пенсійних контрактів, та надає відповідну інформацію компанії, що здійснює управління пенсійними активами цього фонду.  
969. Стаття 64. Умови та строки здійснення пенсійних виплат  
970. 1. Підставою для здійснення пенсійних виплат може бути:  
971. 1) досягнення учасником фонду пенсійного віку, визначеного відповідно до цього Закону;  
972. 2) встановлення інвалідності учаснику фонду;  
973. 3) смерть учасника фонду.  
974. 2. Пенсійний вік, після досягнення якого учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, визначається за заявою учасника фонду, форма якої встановлюється Державною інспекцією з пенсійного страхування, крім випадків, коли пенсійний вік визначається пенсійним контрактом відповідно до закону, що встановлює обов'язковість відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення для окремих категорій громадян.  
975. Пенсійний вік, що визначається учасником фонду, може бути меншим або більшим від пенсійного віку, який дає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, не більше ніж на 10 років, якщо інше не визначено законами.  
976. У заяві учасника фонду, де визначається дата настання його пенсійного віку з дотриманням обмежень, встановлених цією частиною статті, учасник фонду зобов'язаний зазначити вид обраної ним пенсійної виплати. Заява подається адміністратору пенсійного фонду не пізніше ніж за два місяці до настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду.  
977. Учасник фонду має право відмовитися від визначеного ним пенсійного віку шляхом подання про це заяви адміністратору не пізніше ніж за п'ятнадцять робочих днів до дня настання визначеного ним пенсійного віку.  
978. 3. У разі набуття учасником пенсійного фонду права на отримання пенсії по інвалідності за системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування виплата пенсії за рахунок коштів пенсійного фонду допускається раніше пенсійного віку, визначеного цим Законом. У цьому разі учасник фонду має право визначити свій пенсійний вік після настання інвалідності без урахування обмежень, встановлених частиною другою цієї статті, та подати заяву компанії, що здійснює управління пенсійним фондом.  
979. 4. Довічні пенсії та пенсії на визначений строк починають виплачуватися страховими організаціями протягом 45 днів з дня отримання оплати вартості договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк.  
980. Виплата пенсії на визначений строк, що здійснюється за рахунок коштів пенсійного фонду, починається протягом 45 днів з дня досягнення учасником фонду віку, визначеного в його заяві.  
981. Одноразові виплати здійснюються фондом при настанні умов, визначених статтею 68 цього Закону.  
982. 5. Пенсійні виплати здійснюються у строки і порядку, визначені пенсійним контрактом, заявою учасника фонду про визначення пенсійного віку або договором страхування довічної пенсії чи пенсії на визначений строк.  
983. 6. Відмова або затримка в здійсненні пенсійних виплат забороняється. У разі відмови або затримки пенсійних виплат учасник пенсійного фонду має право оскаржити дії осіб, які здійснюють пенсійні виплати, до Державної інспекції з пенсійного страхування або до суду. Порушення строків здійснення пенсійних виплат є підставою для застосування санкцій, встановлених законодавством.  
984. 7. Пенсійні виплати здійснюються незалежно від того, отримує одержувач таких виплат виплати за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел.  
985. Стаття 65. Порядок укладення та оплати договору страхування довічної пенсії  
986. 1. Довічні пенсії виплачуються учасникам пенсійних фондів страховими організаціями, з якими учасники уклали договір страхування довічної пенсії, за рахунок коштів, сплачених страховій організації у розмірі вартості пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до цього Закону.  
987. 2. Договір страхування довічної пенсії укладається між учасником фонду та страховою організацією відповідно до законодавства про страхову діяльність з урахуванням вимог, передбачених цим Законом та пенсійним контрактом, після настання пенсійного віку, визначеного учасником фонду відповідно до цього Закону.  
988. Для укладення договору страхування довічної пенсії учасник фонду подає страховій організації довідку адміністратора про обсяг належних йому коштів.  
989. Страховій організації забороняється вимагати від учасника фонду довідку про стан його здоров'я.  
990. 3. Учасник фонду повідомляє адміністратора про обрану ним страхову організацію та подає письмову заяву про перерахування до цієї страхової організації належних йому коштів.  
991. 4. Страхова організація визначає розмір довічної пенсії, який зазначається в договорі страхування довічної пенсії, на основі актуарних розрахунків та згідно з довідкою про обсяг коштів, що належать особі, яка укладає договір. У разі перерахування на рахунок страхової організації коштів для оплати договору страхування довічної пенсії у сумі, що не відповідає сумі, визначеній у довідці адміністратора, розмір довічної пенсії має бути скоригований відповідно до актуарних розрахунків протягом трьох днів з дня отримання коштів від пенсійного фонду.  
992. 5. Страхова організація зобов'язана надати особі, з якою укладено договір, письмове повідомлення про надходження коштів від пенсійного фонду та їх розмір протягом семи робочих днів з дня їх отримання, а також про скоригований розмір довічної пенсії у разі проведення такого коригування.  
993. Збитки, завдані учаснику фонду внаслідок недостовірності інформації, наданої адміністратором, або перерахування коштів страховій організації у неналежній сумі, відшкодовуються відповідно до законодавства адміністратором за рахунок його коштів.  
994. 6. Для забезпечення виплат довічних пенсій страховими організаціями адміністратор зобов'язаний на підставі заяви учасника фонду про перерахування коштів страховій організації забезпечити передачу відповідній страховій організації коштів, що належать учаснику пенсійного фонду, протягом п'яти робочих днів з дня одержання заяви.  
995. 7. Грошові кошти передаються страховій організації у сумі, обчисленій виходячи з чистої вартості пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день настання визначеного ним пенсійного віку.  
996. У разі несвоєчасного перерахування грошових коштів учасника фонду страховій організації адміністратор за власні кошти сплачує учаснику пеню в розмірі одного відсотка від суми, що підлягає перерахуванню за кожний день прострочення.  
997. Порядок обчислення суми грошових коштів, що передаються, та порядок їх передачі встановлюються Державною інспекцією з пенсійного страхування та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
998. 8. У разі коли сума вартості пенсійних активів у грошових коштах, що підлягає перерахуванню страховій організації, не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого Державною інспекцією з пенсійного страхування разом з центральним органом виконавчої влади в сфері регулювання страхової діяльності, учасник фонду (а у разі його смерті - спадкоємці) має право одержати належні йому кошти у вигляді одноразової пенсійної виплати.  
999. 9. Страхова організація зобов'язана відшкодувати збитки особі, з якою укладено договір страхування довічної пенсії, пов'язані з недотриманням страховою організацією умов договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, відповідно до законодавства.  
1000. 10. Порушення адміністратором або страховою організацією, з якою укладено договір страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, встановленого пенсійним контрактом або договором страхування порядку оплати вартості договору страхування або виплати відповідної пенсії не може бути підставою для будь-якого обмеження права учасника фонду на належні йому пенсійні активи та виплати.  
1001. Стаття 66. Види довічних пенсій та порядок їх виплати  
1002. 1. Страхові організації, що здійснюють виплату довічних пенсій, зобов'язані пропонувати учаснику пенсійного фонду такі види довічних пенсій: довічна пенсія з установленим періодом, довічна обумовлена пенсія, довічна пенсія подружжя.  
1003. Страхова організація може надавати й інші види довічних пенсій за бажанням учасника пенсійного фонду. Особливості здійснення виплати різних видів довічної пенсії за договорами страхування довічної пенсії визначаються Державною інспекцією з пенсійного страхування разом з центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності.  
1004. 2. Довічна пенсія з установленим періодом - щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя учасника пенсійного фонду, але не менше ніж протягом десяти років з дня її призначення (встановлений період). При цьому у разі смерті особи, якій призначено таку довічну пенсію, право на її отримання протягом встановленого періоду мають спадкоємці, зазначені у договорі страхування довічної пенсії або визначені відповідно до законодавства.  
1005. 3. Довічна обумовлена пенсія - щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя учасника пенсійного фонду і припиняється у разі його смерті за умови, коли загальна сума коштів, виплачених на момент смерті, не менше суми, сплаченої страховій організації під час укладення договору страхування довічної пенсії. У разі коли така сума коштів менше суми, сплаченої страховій організації під час укладення договору страхування довічної пенсії, залишок коштів виплачується спадкоємцям, зазначеним у договорі страхування довічної пенсії або визначеним відповідно до законодавства, у вигляді одноразової виплати або іншої пенсійної виплати за бажанням спадкоємців чи відповідно до умов договору страхування довічної пенсії.  
1006. 4. Довічна пенсія подружжя - щомісячна виплата, що здійснюється протягом життя особи, якій вона призначена, а після смерті цієї особи - її подружжю протягом його життя у сумах, визначених договором страхування довічної пенсії подружжя.  
1007. 5. Виплата довічних пенсій за рахунок коштів, накопичених у пенсійному фонді, здійснюється страховими організаціями відповідно до Закону України "Про страхування" з дотриманням вимог цього Закону.  
1008. Стаття 67. Пенсія на визначений строк  
1009. 1. Виплата пенсії на визначений строк здійснюються пенсійним фондом або страховою організацією. Пенсійний фонд здійснює виплату пенсій на визначений строк у разі:  
1010. 1) коли це передбачено пенсійним контрактом, але не більше ніж протягом десяти років з дня початку виплат;  
1011. 2) на вимогу учасника фонду, який має право на оплату вартості договору страхування довічної пенсії, якщо укладення такого договору на час набуття учасником права на довічну пенсію може негативно вплинути на розмір довічної пенсії учасника фонду, але не більше ніж протягом п'яти років з дня початку виплат. Протягом цього строку учасник недержавного пенсійного фонду зобов'язаний укласти договір страхування довічної пенсії, а пенсійний фонд - оплатити такий договір.  
1012. Виплата пенсій на визначений строк за рахунок коштів, накопичених у пенсійному фонді, здійснюється відповідно до Закону України "Про страхування" з дотриманням вимог цього Закону.  
1013. 2. Укладення та оплата договорів страхування пенсій на визначений строк з учасником пенсійного фонду здійснюється з дотриманням вимог, установлених статтею 65 цього Закону для укладення та оплати договорів страхування довічних пенсій.  
1014. 3. Для отримання пенсійної виплати на визначений строк учасник пенсійного фонду подає адміністратору заяву.  
1015. 4. Розмір пенсійної виплати на визначений строк розраховується відповідно до порядку, встановленого Державною інспекцією з пенсійного страхування, виходячи з чистої вартості пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника на день подання заяви.  
1016. Стаття 68. Одноразова пенсійна виплата  
1017. 1. Одноразова пенсійна виплата здійснюється пенсійним фондом:  
1018. 1) на вимогу учасника фонду у разі ліквідації відкритого пенсійного фонду;  
1019. 2) на вимогу учасника фонду в порядку, встановленому цим Законом, у разі настання інвалідності;  
1020. 3) на вимогу учасника фонду у разі, коли сума вартості належних йому пенсійних активів не досягає розміру мінімальної суми пенсійних накопичень, встановленого Державною інспекцією з пенсійного страхування разом з центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності;  
1021. 4) на вимогу учасника фонду в разі його виїзду на постійне проживання за кордон;  
1022. 5) спадкоємцям учасника фонду у випадках, передбачених цим Законом;  
1023. 6) непрацездатним особам, визначеним пенсійним контрактом померлого учасника фонду відповідно до цього Закону.  
1024. 2. Для отримання одноразової пенсійної виплати учасник фонду або його спадкоємці подають адміністратору заяву та документи, які підтверджують їх право на отримання цієї виплати.  
1025. 3. Сума одноразової пенсійної виплати визначається виходячи з чистої вартості пенсійних активів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду на день подання заяви про отримання цієї виплати.  
1026. Одноразова виплата з відкритих пенсійних фондів здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви та документів. Одноразова виплата з корпоративних пенсійних фондів здійснюється після отримання належної заяви та документів протягом п'яти робочих днів з дня оцінки вартості пенсійних активів фонду, що здійснюється після отримання заяви.  
1027. 4. У разі несвоєчасного перерахування одноразової пенсійної виплати адміністратор за власні кошти сплачує одержувачу одноразової пенсійної виплати пеню в розмірі 1 відсотка суми, що підлягає перерахуванню, за кожний день прострочення.  
1028. Стаття 69. Виплата пенсії непрацездатним членам сім'ї учасника пенсійного фонду  
1029. 1. Пенсійною схемою може бути передбачена виплата пенсії в разі смерті учасника пенсійного фонду непрацездатним членам його сім'ї або іншим непрацездатним особам, визначеним пенсійним контрактом. Такі особи отримують належну їм пенсійну виплату без сплати податку на спадщину.  
1030. 2. Якщо на момент смерті учасника пенсійного фонду не виявилося непрацездатних осіб, яким може виплачуватися пенсія, або якщо виплата пенсії непрацездатним членам сім'ї в разі смерті учасника не передбачається, спадкоємцям учасника виплачується належна учаснику на момент його смерті сума чистої вартості пенсійних активів (включаючи невиплачені суми пенсії), крім випадків, коли був укладений договір страхування довічної пенсії, який не передбачає таких виплат спадкоємцям.  
1031. Розділ 10. Пенсійне забезпечення, що здійснюється страховими організаціями  
1032. Стаття 70. Умови здійснення пенсійного забезпечення страховою організацією  
1033. 1. Недержавне пенсійне забезпечення страховою організацією здійснюється на підставі ліцензії на здійснення страхування життя.  
1034. 2. Страхувальниками можуть бути роботодавці, що укладають договори страхування на користь своїх працівників з дотриманням умов, визначених частинами першою, третьою, шостою та восьмою статті 18 цього Закону для внесків роботодавців у корпоративні пенсійні фонди, та фізичні особи, які досягли вісімнадцятирічного віку або не досягли цього віку, але працюють за наймом чи провадять іншу незаборонену діяльність, пов'язану з отриманням доходу, та укладають договори страхування на свою користь або на користь свого подружжя.  
1035. 3. Страхування довічних пенсій здійснюється на підставі ліцензії на здійснення страхування життя, яка надається центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності страховим організаціям, які мають не менше ніж п'ятирічний досвід роботи в сфері страхування та:  
1036. 1) протягом не менше ніж три останніх роки до дня подання заяви на отримання ліцензії мають показники інвестиційної діяльності (отриманого інвестиційного доходу) не нижче встановлених центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;  
1037. 2) протягом п'яти років до дня подання заяви на отримання ліцензії задовольняли вимоги платоспроможності, встановлені законодавством у сфері страхування, і мали щорічний показник вартості анульованих договорів страхування на рівні не більше ніж 20 відсотків загальної вартості договорів, укладених у відповідні роки;  
1038. 3) мають інформаційну систему, необхідну для ведення згідно з цим Законом персоніфікованого обліку застрахованих осіб, щодо яких укладено договори страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк;  
1039. 4) мають сертифікованих актуаріїв, що виконують актуарні розрахунки, або мають діючі договори з такими актуаріями.  
1040. 4. Страхова організація, що отримала ліцензію на здійснення страхування життя і здійснює страхування та виплату довічних пенсій або пенсій на визначений строк, крім виконання вимог, установлених законодавством у сфері страхування, зобов'язана:  
1041. 1) щороку за власний рахунок надавати особам, щодо яких укладено договори страхування довічних пенсій або пенсій на визначений строк, інформацію про стан сплати страхових внесків, структуру та вартість пенсійних активів, у тому числі суму отриманого інвестиційного доходу, мінімальний гарантований розмір пенсійної виплати цієї особи та свій фінансовий стан за результатами річної аудиторської перевірки в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності за погодженням з Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
1042. 2) щокварталу надавати звіти про результати своєї діяльності Державній інспекції з пенсійного страхування і центральному органу виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності у порядку та за формами, встановленими цими органами;  
1043. 3) щомісяця оприлюднювати та надавати інформацію про коефіцієнти обчислення (ставки) довічних пенсій Державній інспекції з пенсійного страхування та Пенсійному фонду України в порядку та за формами, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності. Страхова організація зобов'язана використовувати оприлюднені ставки для всіх учасників фонду, які мають намір укласти договори страхування довічних пенсій протягом відповідного місяця.  
1044. Стаття 71. Вимоги до договорів страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк  
1045. 1. Страхові виплати за договорами страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк, які оплачуються не за рахунок коштів, накопичених у пенсійному фонді, здійснюються страховими організаціями, які мають ліцензію на страхування життя, відповідно до договорів страхування, укладених з дотриманням вимог законодавства.  
1046. 2. Страхова організація, яка має ліцензію на страхування життя, зобов'язана:  
1047. 1) укладати договори з учасниками недержавних пенсійних фондів та/або Накопичувального фонду Пенсійного фонду України про страхування довічних пенсій та пенсій на визначений строк за рахунок накопичених коштів відповідно до законодавства. У цьому випадку договір страхування укладається з урахуванням вимог, передбачених статтями 65, 66 і 67 цього Закону;  
1048. 2) укладати договори страхування довічних пенсій та пенсій на визначений строк з громадянами або їх роботодавцями на користь таких громадян, які виявили бажання укласти такі договори. У цьому разі договір страхування укладається відповідно до Закону "Про страхування" з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею, і має містити:  
1049. повне найменування, адресу, банківські реквізити страхової організації, дату і номер свідоцтва про реєстрацію, дату і номер ліцензії на страхування життя;  
1050. паспортні дані та ідентифікаційний код страхувальника, якщо страхувальником є фізична особа, або повне найменування, місцезнаходження керівних органів (юридична адреса), реєстраційні та банківські реквізити страхувальника, якщо страхувальником є юридична особа;  
1051. паспортні дані та ідентифікаційний номер застрахованої особи;  
1052. дані про пенсійний вік, після досягнення якого застрахована особа має право на отримання пенсійної виплати. Зазначений вік може бути меншим або більшим від пенсійного віку, який дає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, не більше ніж на десять років, якщо інше не визначено законом;  
1053. вартість договору страхування, розмір страхових внесків, строки їх сплати;  
1054. дані про мінімальний розмір пенсії, яка гарантується страховою організацією;  
1055. строк та періодичність здійснення пенсійних виплат після досягнення пенсійного віку, визначеного відповідно до цього Закону;  
1056. дані про мінімальний розмір інвестиційного доходу, який гарантується страховою організацією;  
1057. відомості про оплату послуг страхової організації, яка визначається відповідно до частини одинадцятої цієї статті;  
1058. строк дії договору страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк;  
1059. права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк;  
1060. порядок зміни і припинення дії договору страхування та порядок розрахунків між страховою організацією та застрахованою особою у разі такої зміни чи припинення;  
1061. прізвище, ім'я та по батькові спадкоємців застрахованої особи, дату і місце їх народження, адресу та належні їм частки пенсійних активів, що накопичуються страховою організацією;  
1062. інші умови за згодою сторін;  
1063. підписи сторін.  
1064. 3. Дія договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк починається з моменту внесення першого пенсійного внеску. Строк між початком дії договору та першою пенсійною виплатою (період очікування) не може бути менше, ніж десять років. Договір страхування закінчується у разі:  
1065. 1) повного виконання зобов'язань страховою організацією перед застрахованою особою;  
1066. 2) смерті застрахованої особи, яка отримувала пенсійні виплати, та/або особи, якій після смерті застрахованої особи здійснювалися пенсійні виплати. При цьому страхова організація має виконати всі умови договору страхування, передбачені на такий випадок;  
1067. 3) смерті застрахованої особи, яка не досягла пенсійного віку, визначеного договором страхування. При цьому страхова організація має виконати всі умови договору страхування;  
1068. 4) ліквідації страхової організації із дотриманням вимог законодавства;  
1069. 5) розірвання договору достроково на вимогу застрахованої особи, яка водночас є страхувальником за цим договором;  
1070. 6) в інших випадках, передбачених договором страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк або законодавством.  
1071. 4. У разі смерті застрахованої особи, яка не досягла пенсійного віку, визначеного договором страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, спадкоємцям такої особи виплачується сума сплачених страхових внесків у повному обсязі, а також інвестиційний дохід, належний застрахованій особі відповідно до договору страхування, у вигляді одноразової пенсійної виплати, у порядку, встановленому цим Законом та Цивільним кодексом України.  
1072. 5. Дія договору страхування не припиняється в разі дострокового або тимчасового припинення сплати страхових внесків страхувальником. У цьому разі сторони зобов'язані на підставі актуарних розрахунків провести відповідні зменшення пенсійної виплати (редукування) та внести відповідні зміни до договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк.  
1073. 6. У разі припинення сплати страхових внесків через повну або часткову втрату працездатності застрахованою особою та встановлення інвалідності 1 або 2 групи договір страхування може бути достроково припинений на вимогу застрахованої особи з виплатою належних їй страхових внесків та інвестиційного доходу у вигляді одноразової пенсійної виплати.  
1074. 7. У разі припинення сплати страхових внесків через припинення трудових відносин між страхувальником та застрахованою особою застрахована особа має право взяти на себе обов'язки страхувальника шляхом внесення відповідних змін до договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк.  
1075. 8. Пенсійний вік, визначений в договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, може бути змінено за домовленістю сторін з дотриманням меж, визначених частиною другою статті 64 цього Закону, та з відповідною зміною інших положень договору страхування.  
1076. 9. Кожен страхувальник може укласти один або кілька договорів страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк з однією або кількома страховими організаціями на користь осіб, визначених цим Законом. Застраховані особи, які водночас є страхувальниками, мають право укладати договори з одною або кількома страховими організаціями за власним вибором.  
1077. 10. Центральний орган виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності має право встановлювати разом з Державною інспекцією з пенсійного забезпечення додаткові вимоги до договорів страхування довічної пенсії та пенсії на визначений строк згідно з цим Законом та Законом України "Про страхування".  
1078. 11. Оплата послуг страхової організації зазначається в договорі страхування і складається з двох частин:  
1079. 1) з оплати адміністративних витрат, які визначаються за нормативами витрат на ведення справи при розрахунку страхового тарифу;  
1080. 2) з оплати встановленого центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності відсотку інвестиційного доходу, отриманого страховою організацією понад гарантований нею за договором страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк відсоток мінімального інвестиційного доходу. Розмір цього належного до сплати страховій організації відсотку не може встановлюватися вище 5 відсотків суми перевищення мінімального інвестиційного доходу.  
1081. Інвестиційний дохід, отриманий страховою організацією від розміщення та інвестування пенсійних активів понад мінімальний гарантований за договорами страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк інвестиційний дохід, розподіляється страховою організацію між застрахованими особами пропорційно належним їм пенсійним активам, крім частки, що належить страховій організації відповідно до цього пункту цієї частини статті.  
1082. Стаття 72. Обов'язки сторін, що уклали договір страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк  
1083. 1. Відповідно до договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк страхова організація зобов'язана:  
1084. 1) забезпечити здійснення пенсійного забезпечення застрахованої особи на умовах, визначених договором;  
1085. 2) забезпечити ведення персоніфікованого обліку застрахованих осіб відповідно до цього Закону, надання та оприлюднення інформації, передбаченої частиною четвертою статті 70 та статтею 75 цього Закону;  
1086. 3) забезпечити в порядку, встановленому законодавством, відшкодовування застрахованим особам збитків, завданих внаслідок порушення страховою організацією законодавства та умов договору;  
1087. 4) додержуватися та забезпечити додержання законних інтересів застрахованих осіб та страхувальників, не розголошувати конфіденційну інформацію про умови договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, розмір страхових внесків та пенсійних виплат, крім випадків, передбачених законодавством;  
1088. 5) гарантувати однаковий відсоток інвестиційного доходу всім застрахованим особам;  
1089. 6) виконувати та забезпечити виконання інших обов'язків страхової організації, страхувальника та застрахованої особи, визначених договором страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, цим Законом та законодавством.  
1090. 2. Страхувальник, що уклав договір страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк на користь застрахованої особи, зобов'язаний:  
1091. 1) сплачувати на користь застрахованої особи пенсійні внески в порядку, встановленому договором та законодавством;  
1092. 2) відшкодовувати в порядку, встановленому законодавством, застрахованій особі або страховій організації збитки, завдані внаслідок порушення ним умов договору та законодавства;  
1093. 3) виконувати інші умови, визначені договором.  
1094. Стаття 73. Пенсійні активи страхових організацій  
1095. 1. Пенсійні активи, що накопичуються у страхових організаціях, їх види та структура, а також порядок інвестування цих активів мають відповідати вимогам, встановленим Законом України "Про страхування".  
1096. 2. Усі операції з страховими внесками та пенсійними активами, що накопичуються у страхових організаціях, здійснюються через банківську установу-зберігача на підставі договору, який укладається між страховою організацією та банківською установою-зберігачем згідно із законодавством. Пенсійні активи страхової організації зберігаються в одній банківській установі-зберігачі з дотриманням усіх вимог, встановлених цим Законом для зберігання пенсійних активів.  
1097. 3. Пенсійні активи, що накопичуються у страховій організації, можуть бути використані виключно для виконання зобов'язань страхової організації перед застрахованими особами та для оплати адміністративних видатків, пов'язаних із здійсненням пенсійного забезпечення, а саме:  
1098. 1) інвестування з метою отримання доходу на користь застрахованих осіб;  
1099. 2) оплати послуг страхової організації у межах, визначених законодавством;  
1100. 3) оплати послуг банківської установи-зберігача;  
1101. 4) здійснення пенсійних виплат застрахованій особі або її спадкоємцям.  
1102. Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.  
1103. 4. Страхова організація самостійно здійснює управління пенсійними активами з дотриманням вимог, передбачених цим Законом та Законом України "Про страхування". Пенсійні активи страхової організації не є її власністю і мають бути відокремлені від іншого майна страхової організації. Страхова організація зобов'язана обліковувати пенсійні активи на окремому балансі і вести щодо них окремий облік.  
1104. Пенсійні активи страхової організації не можуть використовуватися для погашення будь-яких зобов'язань страхової організації, крім визначених у цьому Законі, не можуть бути включені до ліквідаційної маси у разі банкрутства страхової організації або її ліквідації з інших причин і підлягають передачі іншій страховій організації або застрахованій особі в порядку, встановленому Законом України "Про страхування".  
1105. Стаття 74. Вимоги до виконавчих та наглядових органів страхової організації та її посадових осіб  
1106. 1. Виконавчим органом страхової організації, що має ліцензію на здійснення страхування життя, є орган, передбачений її статутом відповідно до організаційно-правової форми згідно із законами України "Про господарські товариства" та "Про страхування".  
1107. 2. Керівник виконавчого органу страхової організації призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до її статуту та повинен мати досвід професійної діяльності у сфері страхування не менше п'яти років.  
1108. 3. Керівник виконавчого органу та посадові особи страхової організації не мають права отримувати у будь-якому вигляді винагороду від банківської установи-зберігача та аудиторів, з якими укладено відповідні договори, та від їх пов'язаних осіб.  
1109. 4. До складу виконавчих та наглядових органів страхової організації можуть входити лише особи, які:  
1110. 1) є дієздатними;  
1111. 2) мають кваліфікаційний рівень, достатній для виконання покладених на них повноважень, та відповідають вимогам, установленим цим Законом;  
1112. 3) не мають обмежень щодо здійснення покладених на них функцій, які виникають через їх пов'язаних осіб;  
1113. 4) не були засуджені за умисні злочини;  
1114. 5) протягом останніх семи років не були керівниками юридичних осіб, визнаних банкрутами або підданих процедурі примусової ліквідації у період керівництва цієї особи.  
1115. Стаття 75. Оприлюднення інформації страховою організацією  
1116. 1. Страхова організація, що має ліцензію на здійснення страхування життя, зобов'язана оприлюднювати в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності, такі відомості про свою діяльність:  
1117. 1) місцезнаходження постійно діючих керівних органів (юридична адреса);  
1118. 2) відомості про керівних осіб;  
1119. 3) відомості про аудитора із зазначенням реквізитів дозволів (ліцензій) на право провадження ним відповідної професійної діяльності та про його керівних осіб;  
1120. 4) відомості про зміни, що сталися в органах управління, а також про результати перевірок його діяльності аудитором та центральним органом виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності;  
1121. 5) гарантований розмір інвестиційного доходу за звітні періоди та реально отриманий інвестиційний дохід;  
1122. 6) розмір оплати послуг страхової організації за звітний період;  
1123. 7) розмір оплати послуг банківської установи-зберігача страхової організації;  
1124. 8) прибутки та збитки, пов'язані з розміщенням пенсійних активів;  
1125. 9) загальну вартість пенсійних активів;  
1126. 10) об'єкти інвестування, в які розміщено понад 5 відсотків пенсійних активів у цінних паперах;  
1127. 11) перелік емітентів, у цінні папери яких розміщено пенсійних активів більше, ніж 5 відсотків їх статутного фонду;  
1128. 12) відомості про інші пенсійні активи, дозволені законодавством, із зазначенням їх частки від сукупних пенсійних активів страхової організації.  
1129. 3. Страхова організація зобов'язана безкоштовно надавати кожній застрахованій особі не рідше одного разу на рік письмовий звіт про стан та вартість пенсійних активів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку застрахованої особи, а також надавати таку інформацію за письмовим запитом застрахованої особи або страхувальника за плату. Максимальний розмір плати за надання інформації за письмовим запитом застрахованих осіб або страхувальників встановлюється Державною інспекцією з пенсійного страхування.  
1130. 4. Оприлюднення інформації, зазначеної в цій статті, здійснюється шляхом опублікування в друкованих та електронних засобах масової інформації, по телебаченню та радіомовленню, іншими шляхами.  
1131. 5. Інформація, що підлягає оприлюдненню та опублікуванню відповідно до цієї статті, не є конфіденційною. Інформація про стан пенсійних активів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку окремої застрахованої особи, є конфіденційною і не підлягає розголошенню чи опублікуванню, окрім випадків, встановлених законами України.  
1132. Розділ 11. Недержавне пенсійне забезпечення, що здійснюється банківською установою  
1133. Стаття 76. Вимоги до банківських установ, що надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
1134. 1. Недержавне пенсійне забезпечення банківською установою здійснюється шляхом відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення коштів у межах суми, гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, встановленої законодавством.  
1135. 2. Банківська установа, що відкриває пенсійні депозитні рахунки, зобов'язана мати ліцензію Національного банку України на приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб.  
1136. 3. Банківська установа, що відкриває пенсійні депозитні рахунки, крім виконання вимог, установлених законодавством про банки та банківську діяльність, зобов'язана:  
1137. 1) щороку за власні кошти надавати особам, на ім'я яких відкрито пенсійні депозитні рахунки, інформацію про обсяг коштів на відповідному пенсійному депозитному рахунку, про фінансовий стан банку за результатами річної аудиторської перевірки та ставки за довгостроковими депозитними та пенсійними депозитними рахунками в порядку, встановленому Державною інспекцією з пенсійного страхування за погодженням з Національним банком України;  
1138. 2) щокварталу надавати звіти про обсяг залучених коштів на пенсійних депозитних рахунках, ставки за довгостроковими депозитними та пенсійними депозитними рахунками Державній інспекції з пенсійного страхування у порядку та за формами, встановленими нею за погодженням з Національним банком України.  
1139. Стаття 77. Вимоги до вкладників на пенсійні депозитні рахунки  
1140. Вкладниками на пенсійні депозитні рахунки в банківських установах можуть бути роботодавці, що здійснюють вклади на користь своїх працівників на умовах, визначених частинами першою, третьою, шостою та восьмою статті 18 цього Закону для внесків роботодавців до корпоративних пенсійних фондів, та фізичні особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, або не досягли цього віку, якщо вони працюють за наймом чи провадять іншу незаборонену діяльність, пов'язану з отриманням доходу. Фізичні особи, які не є роботодавцями, мають право робити пенсійні вклади на пенсійні депозитні рахунки лише на свою користь та користь свого подружжя.  
1141. Стаття 78. Використання коштів на пенсійних депозитних рахунках  
1142. 1. Кошти на пенсійних депозитних рахунках можуть бути використані особами, на ім'я яких вони відкриті, для оплати договору страхування довічної пенсії, пенсії на визначений строк або використані для одноразової пенсійної виплати особам у порядку та на умовах, визначених статтями 63, 64 і 68 цього Закону.  
1143. 2. Зняття коштів з пенсійних депозитних рахунків здійснюється згідно з договором та у разі настання умов, передбачених цим Законом.  
1144. Розділ 12. Успадкування та оподаткування пенсійних активів  
1145. Стаття 79. Розподіл та успадкування пенсійних активів  
1146. 1. Пенсійні активи, накопичені будь-яким з подружжя під час шлюбу у пенсійному фонді, страховій організацій чи на пенсійному депозитному рахунку, є спільним майном подружжя, якщо інше не передбачено шлюбним контрактом. При розподілі пенсійних активів у зв'язку з припиненням шлюбу шляхом розлучення кожна із сторін має визначити відповідно пенсійний фонд, страхову організацію чи банківську установу, яка має право на відкриття пенсійних депозитних рахунків, для передачі належної їй частини пенсійних активів та письмово повідомити про це адміністратора пенсійного фонду, з якого передаються пенсійні активи, страхову організацію та банківську установу, з яких передаються пенсійні активи.  
1147. 2. Пенсійні активи успадковуються особою (особами), зазначеною у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи у договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунку як спадкоємець. Якщо в пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунку зазначено кілька спадкоємців, особа, яка їх уклала, зобов'язана визначити частки, належні кожному з них.  
1148. У разі коли умови успадкування пенсійних активів, визначені у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи у договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунку, не збігаються з умовами успадкування пенсійних активів, встановленими заповітом, пенсійні активи успадкотувуються на умовах, визначених документом, який складено пізніше.  
1149. У разі коли успадкування здійснюється за законом, пенсійні активи успадковуються особою (особами), визначеною спадкоємцем у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунку.  
1150. 3. Зміна спадкоємців, визначених у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунку, здійснюється шляхом внесення відповідних змін до пенсійного контракту.  
1151. 4. У разі ненадходження чергового внеску від учасника пенсійного фонду адміністратор цього фонду повинний з'ясувати причину такого ненадходження. Якщо надходження внесків припинено у зв'язку із смертю учасника фонду, адміністратор зобов'язаний письмово повідомити осіб, визначених спадкоємцями в пенсійному контракті померлого, про належну їм спадщину та державну нотаріальну контору за місцем проживання померлого протягом десяти робочих днів з дня отримання інформації про смерть учасника фонду. Повідомлення надсилається за рахунок коштів, належних померлому учаснику фонду, листом з повідомленням про вручення.  
1152. Для прийняття спадщини особа, визначена спадкоємцем померлого учасника фонду, зобов'язана надати адміністратору заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців з дня отримання повідомлення.  
1153. Успадковані пенсійні активи виплачуються спадкоємцям у вигляді одноразової пенсійної виплати в порядку, визначеному цим Законом.  
1154. 5. У разі ненадходження чергового внеску від застрахованої особи страхова організація повинна з'ясувати причину такого ненадходження. Якщо надходження внесків припинено у зв'язку із смертю цієї застрахованої особи, страхова організація зобов'язана письмово повідомити осіб, визначених спадкоємцями в договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, про належну їм спадщину та державну нотаріальну контору за місцем проживання померлого протягом 10 робочих днів з дня отримання інформації про смерть застрахованої особи. Повідомлення надсилається за рахунок коштів, належних померлій застрахованій особі, листом з повідомленням про вручення.  
1155. 6. У разі письмової відмови особи, визначеної спадкоємцем у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунку, прийняти спадщину або неподання заяви про прийняття спадщини у визначений цією статтею строк, успадкування пенсійних активів відбувається у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.  
1156. 7. Адміністратор, страхова організація або банківська установа здійснює одноразову пенсійну виплату спадкоємцям, визначеним у пенсійному контракті, договорі страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк чи договорі про відкриття пенсійного депозитного рахунку, у строки, визначені цим Законом, якщо протягом цього строку не було накладено заборону на здійснення виплати відповідно до законодавства.  
1157. Стаття 80. Оподаткування в сфері недержавного пенсійного забезпечення  
1158. 1. Держава сприяє розвитку та функціонуванню системи недержавного пенсійного забезпечення шляхом надання податкових пільг.  
1159. 2. Річна сума внесків, перерахована роботодавцем на користь особи, яка є учасником пенсійного фонду, особою, застрахованою згідно з цим Законом, або особою, яка має пенсійний депозитний рахунок, відкритий згідно з цим Законом, не підлягає обкладенню податком з прибутку підприємств та відноситься у повному обсязі на валові витрати таких роботодавців у сумі, що не перевищує 15 відсотків річного сукупного оподатковуваного доходу особи, на користь якої сплачуються такі внески.  
1160. 3. Річна сума пенсійних внесків, перерахована фізичною особою згідно з цим Законом на власну користь або користь свого подружжя до пенсійного фонду, страховій організації або на пенсійний депозитний рахунок, не підлягає обкладенню прибутковим податком з громадян у сумі, що не перевищує 15 відсотків річного сукупного оподатковуваного доходу такої особи.  
1161. 4. У разі коли сума пенсійних внесків, перерахованих фізичною особою та її роботодавцем згідно з цим Законом на користь такої фізичної особи до пенсійних фондів, страхових організацій та на пенсійні депозитні рахунки, перевищує 15 відсотків річного сукупного оподатковуваного доходу такої особи, першочергове право отримання податкової пільги надається роботодавцю.  
1162. 5. Інвестиційний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів у системі недержавного пенсійного забезпечення, не підлягає оподаткуванню до моменту здійснення пенсійних виплат.  
1163. 6. З довічних пенсій, пенсій на визначений строк, одноразових пенсійних виплат (у тому числі тих, що виплачуються спадкоємцям), стягується прибутковий податок з громадян за ставками, передбаченими законодавством. При цьому максимальна ставка оподаткування одноразової пенсійної виплати, яка здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, у разі настання інвалідності учасника фонду, застрахованої особи чи особи, на ім'я якої відкрито пенсійний депозитний рахунок у банку, дорівнює 10 відсоткам, а максимальна ставка оподаткування інших одноразових пенсійних виплат, передбачених цим Законом (у тому числі тих, що виплачуються спадкоємцям), крім виплат з пенсійного депозитного рахунку, дорівнює 15 відсоткам.  
1164. Виплата з пенсійного депозитного рахунку, здійснена достроково не з причини настання інвалідності особи, на ім'я якої відкрито цей пенсійний депозитний рахунок, в межах сум сплачених пенсійних внесків, що не були оподатковані, обкладається прибутковим податком з громадян за ставками, встановленими законодавством.  
1165. Сума пенсійної виплати (у тому числі виплачуваної спадкоємцям), що дорівнює сумі сплаченого до системи недержавного пенсійного забезпечення внеску, здійсненого після оподаткування заробітку (доходу), не підлягає обкладенню прибутковим податком з громадян. При цьому такі пенсійні виплати виплачуються громадянам в першу чергу з дня початку здійснення пенсійних виплат.  
1166. 7. Податок на спадщину з одноразових пенсійних виплат спадкоємцям стягується в порядку та в розмірах, встановлених законодавством.  
1167. 8. Для отримання податкових пільг, встановлених для фізичних осіб, які роблять внески до системи недержавного пенсійного забезпечення, суми пенсійних внесків, перерахованих до пенсійних фондів, страхових організацій та на пенсійні депозитні рахунки, зазначаються громадянами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності, в щоквартальній, а іншими громадянами - в щорічній декларації про доходи, яка має бути подана ними податковим органам за формою та в порядку, що встановлені законодавством для відповідних категорій громадян.  
1168. 9. Роботодавці, які здійснюють відрахування до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, мають право на отримання податкових пільг у період, коли були зроблені відрахування, на основі виписки з реєстру учасників пенсійного фонду, що надається адміністратором, довідки банку про відкриття пенсійних депозитних рахунків або довідки страхової організації про укладення договорів страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк.  
1169. 10. Пенсійні активи учасника пенсійного фонду,що передаються з одного пенсійного фонду до іншого у випадках, передбачених цим Законом, або спрямовуються для оплати договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, не підлягають оподаткуванню.  
1170. 11. Пенсійні активи особи, накопичені на пенсійному депозитному рахунку банківської установи, що спрямовуються для оплати договору страхування довічної пенсії або пенсії на визначений строк, не підлягають оподаткуванню.  
1171. 12. Стягнення прибуткового податку з громадян з пенсійних виплат, які здійснюються пенсійними фондами, страховими організаціями або банками, що мають право відкривати пенсійні депозитні рахунки, провадиться в момент здійснення таких виплат відповідно адміністратором, страховою організацію та банківською установою.  
1172. Розділ 13. Державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
1173. Стаття 81. Гарантії прав і законних інтересів учасників системи недержавного пенсійного забезпечення  
1174. Держава гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових прав і законних інтересів учасників системи недержавного пенсійного забезпечення шляхом здійснення нагляду та контролю відповідними державними органами.  
1175. Стаття 82. Органи, що здійснюють нагляд та контроль за діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення  
1176. 1. Державний нагляд та контроль за діяльністю у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Державна інспекція з пенсійного страхування в межах повноважень та в порядку, визначених цим Законом та законодавством.  
1177. 2. Нагляд та контроль за діяльністю компаній, що здійснюють управління пенсійними активами, здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах повноважень та в порядку, передбачених законодавством. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку також зобов'язана письмово повідомляти Державну інспекцію з пенсійного страхування про застосування санкцій до таких компаній.  
1178. 3. Нагляд та контроль за діяльністю страхових організацій щодо виконання передбачених цим Законом функцій здійснює Державна інспекція з пенсійного страхування та центральний орган виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності у порядку, передбаченому законодавством. Центральний орган виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності також зобов'язаний письмово повідомляти Державну інспекцію з пенсійного страхування про застосування санкцій до таких страхових організацій.  
1179. 4. Нагляд та контроль за діяльністю банківських установ-зберігачів здійснює Національний банк України та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в межах повноважень та у порядку, передбачених законодавством. Національний банк України та Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку також зобов'язані письмово повідомляти Державну інспекцію з пенсійного страхування про застосування санкцій до таких банків.  
1180. 5. Нагляд та контроль за діяльністю банківських установ, що відкривають пенсійні депозитні рахунки, здійснює Національний банк України та Державна інспекція з пенсійного страхування в межах повноважень та у порядку, передбачених законодавством. Національний банк України також зобов'язаний письмово повідомляти Державну інспекцію з пенсійного страхування про застосування санкцій до таких банків.  
1181. 6. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення здійснює Антимонопольний комітет України, який також зобов'язаний письмово повідомляти Державну інспекцію з пенсійного страхування про порушення антимонопольного законодавства учасниками недержавного пенсійного забезпечення.  
1182. 7. Рішення органів, які здійснюють державний нагляд та контроль у сфері недержавного пенсійного забезпечення, є обов'язковими до виконання пенсійними фондами, адміністраторами, компаніями, що здійснюють управління пенсійними активами, банківськими установами-зберігачами, банківськими установами, що відкривають пенсійні депозитні рахунки, страховими організаціями, якщо такі рішення прийняті у межах компетенції цих органів, визначених законодавством. Дії органів державного нагляду та контролю можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законодавством, у тому числі в судовому порядку.  
1183. 8. Органи, що здійснюють нагляд та контроль за діяльністю з недержавного пенсійного забезпечення, зобов'язані щороку оприлюднювати інформацію щодо юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, на підставі відповідних дозволів в обсягах, встановлених законодавством.  
1184. Стаття 83. Державна інспекція з пенсійного страхування  
1185. 1. Державна інспекція з пенсійного страхування є центральним органом виконавчої влади, який провадить свою діяльність відповідно до положення, що затверджується згідно із законодавством. Основним завданням Державної інспекції з пенсійного страхування є захист інтересів застрахованих осіб - учасників Накопичувального фонду та учасників системи недержавного пенсійного забезпечення.  
1186. 2. Основними завданнями Державної інспекції з пенсійного страхування є:  
1187. 1) забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, сприяння адаптації цієї системи до міжнародних стандартів;  
1188. 2) координація діяльності державних органів з питань функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення;  
1189. 3) здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення, контроль за дотриманням законодавства у цій сфері, стимулювання правомірної поведінки всіх суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення, в тому числі фізичних осіб, на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів;  
1190. 4) захист прав фізичних осіб, на користь яких здійснюється накопичення та інвестування коштів, шляхом вжиття заходів щодо запобігання порушенням законодавства у системі накопичувального пенсійного забезпечення, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень;  
1191. 5) сприяння розвиткові та успішному функціонуванню системи накопичувального пенсійного забезпечення;  
1192. 6) узагальнення практики застосування законодавства з питань системи накопичувального пенсійного забезпечення, пропозицій щодо його вдосконалення.  
1193. Інші повноваження можуть бути покладені на Державну інспекцію з пенсійного страхування виключно законами України.  
1194. 3. Державна інспекція з пенсійного страхування здійснює:  
1195. 1) організацію перевірок проведення операцій з пенсійними активами Накопичувального фонду, що створюється в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, Пенсійного фонду України та недержавних пенсійних фондів;  
1196. 2) систематичний контроль за фінансово-економічним станом Накопичувального фонду, що створюється в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, пенсійних фондів, та оприлюдненням інформації в системі накопичувального пенсійного забезпечення з дотриманням умов конфіденційності, встановлених законодавством;  
1197. 3) координацію та реалізацію єдиної державної політики щодо системи накопичувального пенсійного забезпечення;  
1198. 4) підготовку та подання щорічних звітів Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та органам, що здійснюють державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, щодо діяльності системи накопичувального пенсійного забезпечення;  
1199. 5) надання дозволів на діяльність у сфері накопичувального пенсійного забезпечення;  
1200. 6) роз'яснення населенню через засоби масової інформації положень цього Закону щодо участі в системі недержавного пенсійного забезпечення, в тому числі залежно від віку учасників пенсійних фондів;  
1201. 7) виконання інших функцій, передбачених цим Законом та законодавством.  
1202. 4. Діяльність Державної інспекції з пенсійного страхування фінансується за рахунок джерел, передбачених законодавством.  
1203. Стаття 84. Структура Державної інспекції з пенсійного страхування  
1204. 1. Державна інспекція з пенсійного страхування знаходиться у місті Києві та не має територіальних органів.  
1205. 2. Керівником Державної інспекції з пенсійного страхування є голова, який має заступників.  
1206. Голова Державної інспекції з пенсійного страхування та його заступники призначаються і звільняються з посад відповідно до законодавства.  
1207. 3. Строк повноважень голови Державної інспекції з пенсійного страхування та його заступників становить сім років. Одна і та ж особа не може бути призначена головою та заступником більше двох строків підряд.  
1208. 4. Головою Державної інспекції з пенсійного страхування та його заступниками можуть бути особи, які мають повну вищу економічну, математичну або юридичну освіту та працювали у сфері фінансів, банківської діяльності, пенсійного забезпечення не менше п'яти років. Працівниками Державної інспекції з пенсійного страхування не можуть бути особи, які були засуджені за умисні злочини.  
1209. Голова, заступники голови, а також працівники Державної інспекції з пенсійного страхування є державними службовцями відповідно до законодавства про державну службу.  
1210. 5. Голова Державної інспекції з пенсійного страхування та його заступники можуть бути звільнені до закінчення строку повноважень за таких обставин:  
1211. 1) подання письмової заяви про звільнення за власним бажанням;  
1212. 2) у разі визнання у судовому порядку винним у вчиненні злочину;  
1213. 3) у зв'язку з втратою дієздатності;  
1214. 4) у зв'язку із зміною громадянства;  
1215. 5) у разі смерті;  
1216. 6) а також у зв'язку з обставинами, передбаченими Законом України "Про державну службу".  
1217. Стаття 85. Права Державної інспекції з пенсійного страхування щодо нагляду та контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення  
1218. 1. Державна інспекція з пенсійного страхування у межах встановлених повноважень має право:  
1219. 1) безоплатно отримувати інформацію про діяльність суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення та мати вільний доступ до неї;  
1220. 2) розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері накопичувального пенсійного забезпечення у порядку, встановленому законодавством;  
1221. 3) інформувати органи, що здійснюють державний нагляд в сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, органи прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України про порушення законодавства в системі накопичувального пенсійного забезпечення з метою вжиття відповідних заходів згідно із законодавством;  
1222. 4) давати розпорядження банківській установі-зберігачу про тимчасове припинення виконання розпоряджень компанії, що здійснює управління пенсійними активами, на підставах, визначених цим Законом;  
1223. 5) проводити планові та позапланові перевірки діяльності суб'єктів накопичувального пенсійного забезпечення у порядку, визначеному законодавством;  
1224. 6) тимчасово призначати адміністратора;  
1225. 7) у межах своїх повноважень видавати нормативно-правові акти, що регулюють діяльність в системі накопичувального пенсійного забезпечення;  
1226. 8) затверджувати ліквідаційний баланс пенсійного фонду, підготовлений відповідно до статті 17 цього Закону;  
1227. 9) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.  
1228. 2. Планові перевірки діяльності Накопичувального фонду та пенсійних фондів проводяться за рішенням Державної інспекції з пенсійного страхування, але не частіше ніж один раз на рік.  
1229. 3. Особа, уповноважена Державною інспекцією з пенсійного страхування на проведення перевірок у системі накопичувального пенсійного забезпечення, має право:  
1230. 1) входити у робочий час до приміщень суб'єктів системи накопичувального пенсійного забезпечення з метою проведення перевірки виконання ними своїх функцій;  
1231. 2) перевіряти будь-які документи, що стосуються функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення, вимагати надання копій таких документів;  
1232. 3) вимагати інформацію щодо діяльності, пов'язаної з накопичувальним пенсійним забезпеченням, від керівних органів, посадових осіб та працівників об'єктів перевірки;  
1233. 4) отримувати інформацію від органів виконавчої влади та правоохоронних органів щодо діяльності в системі накопичувального пенсійного забезпечення.  
1234. У разі недопущення працівників Державної інспекції з пенсійного страхування до проведення перевірки відповідно до вимог цього Закону правоохоронні органи за письмовим зверненням Державної інспекції з пенсійного страхування зобов'язані забезпечити проведення перевірки у примусовому порядку.  
1235. 4. Юридичні особи, діяльність яких перевіряється Державною інспекцією з пенсійного страхування, зобов'язані забезпечити доступ особі, яка проводить перевірку, до всіх документів, що стосуються їх діяльності у системі накопичувального пенсійного забезпечення, у тому числі тих, що знаходяться у третіх осіб, які мають доручення на виконання певних дій чи надання певних послуг зазначеним юридичним особам за окремими угодами.  
1236. 5. План перевірки визначається розпорядженням голови Державної інспекції з пенсійного страхування або уповноваженою ним особою. Після проведення перевірки особа, яка її проводила, складає звіт та подає його голові Державної інспекції з пенсійного страхування або уповноваженій ним особі.  
1237. 6. Після розгляду звіту Державна інспекція з пенсійного страхування зобов'язана письмово повідомити про результати перевірки юридичну особу, діяльність якої перевірялася, та встановити шляхом письмового розпорядження строки усунення виявлених порушень. Якщо порушення не усунуті протягом встановленого строку, Державна інспекція з пенсійного страхування має право накласти штраф відповідно до законодавства, а при повторному виявленні порушень - припинити дію дозволу на провадження діяльності у сфері пенсійного забезпечення або анулювати його.  
1238. 7. У разі неякісного виконання зобов'язань компанією, що здійснює управління пенсійними активами Накопичувального фонду або недержавних пенсійних фондів, та банківської установи-зберігача пенсійних активів Державна інспекція з пенсійного страхування зобов'язана повідомити про це центральний орган виконавчої влади у сфері регулювання цінних паперів та фондового ринку та може порушити питання про зупинення дії або скасування їх відповідних дозволів. У разі неякісного виконання зобов'язань банківською установою, що відкриває пенсійні депозитні рахунки, Державна інспекція з пенсійного забезпечення зобов'язана повідомити про це Національний банк України та може порушити питання про зупинення дії або скасування відповідного дозволу.  
1239. 8. У разі неодноразового виявлення порушень та накладення штрафів відповідно до цього Закону протягом часу дії дозволу на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів компанії з управління активами Накопичувального фонду Державна інспекція з пенсійного страхування має право припинити дію дозволу на провадження такої діяльності або анулювати його.  
1240. 9. Державна інспекція з пенсійного страхування повинна вживати заходів для захисту прав застрахованих осіб в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та учасників системи недержавного пенсійного забезпечення, якщо такі права порушуються будь-якими особами, установами, організаціями, включаючи державні органи, в тому числі шляхом подання позову до суду або арбітражного суду в інтересах таких осіб та учасників.  
1241. Стаття 86. Заходи впливу, що застосовуються Державною інспекцією з пенсійного страхування  
1242. 1. За умов недотримання пенсійним фондом або адміністратором вимог законодавства, а також положень свого статуту Державна інспекція з пенсійного страхування може застосувати до цих осіб відповідно до затвердженого Державною інспекцією з пенсійного страхування положення такі заходи впливу:  
1243. 1) попередження;  
1244. 2) надання розпорядження про усунення порушення законодавства;  
1245. 3) застосування фінансових санкцій (штрафів);  
1246. 4) накладення заборони на укладення компанією договорів або продовження укладених раніше договорів з пенсійними фондами на строк до 3 місяців з метою перевірки поточної діяльності компанії з управління пенсійним фондом;  
1247. 5) зупинення або скасування дії дозволу компанії на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом.  
1248. 2. Державна інспекція з пенсійного страхування у визначеному нею порядку має право застосовувати до юридичних осіб фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі виявлення таких порушень:  
1249. 1) провадження діяльності з управління пенсійним фондом без відповідного дозволу;  
1250. 2) неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності або подання завідомо недостовірних відомостей адміністратором Державній інспекції з пенсійного страхування, засобам масової інформації або на вимогу учасників пенсійного фонду;  
1251. 3) ухилення від виконання або несвоєчасного виконання адміністратором розпоряджень, рішень Державної інспекції з пенсійного страхування про усунення порушень у діяльності з управління пенсійним фондом;  
1252. 4) укладення пенсійних контрактів та отримання пенсійних відрахувань на рахунок пенсійного фонду до виконання вимог частини першої статті 12 цього Закону;  
1253. 5) порушення вимог, установлених статтею 56 цього Закону.  
1254. 3. За порушення, зазначені в частині першій цієї статті, Державна інспекція з пенсійного страхування має право в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення, накладати на посадових осіб адміністратора, винних у вчиненні цих порушень, штрафи в розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного вчинення правопорушення особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за одне із згаданих порушень, - у розмірі від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
1255. 4. Штрафи не можуть бути компенсовані за рахунок пенсійних активів.  
1256. 5. На підставі висновку аудитора про незадовільний фінансовий стан пенсійного фонду Державна інспекція з пенсійного страхування має право в установленому нею порядку видати розпорядження про заборону укладення нових пенсійних контрактів з цим фондом до поліпшення (відновлення) його фінансового стану.  
1257. Розділ 14. Прикінцеві положення  
1258. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім положень, що стосуються накопичення пенсійних активів у страхових організаціях та виплат довічних пенсій і пенсій на визначений строк за рахунок коштів, накопичених у пенсійних фондах та на пенсійних депозитних рахунках, в статтях 65, 66, 70, 71, 72, які набирають чинності з дня внесення відповідних змін до Закону України "Про страхування".  
1259. 2. Підприємства, установи та організації, які займаються недержавним пенсійним забезпеченням, або в назвах яких застосовуються слова "недержавний пенсійний фонд" чи "пенсійний фонд", крім Пенсійного фонду України, його органів та підприємств, зобов'язані:  
1260. 1) з дня опублікування цього Закону забезпечити розміщення та інвестування нових надходжень пенсійних внесків з дотриманням вимог цього Закону;  
1261. 2) протягом одного місяця з дня опублікування цього Закону укласти договори з банками-зберігачами щодо зберігання коштів згідно з вимогами цього Закону;  
1262. 3) протягом двох місяців з дня прийняття нормативних актів, передбачених частиною четвертою статті 10 цього Закону, розробити та подати на реєстрацію до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку інвестиційні декларації. Такі інвестиційні декларації додатково до вимог, визначених цим Законом, мають містити: інформацію про поточний стан пенсійних активів (на день опублікування цього Закону); план приведення структури пенсійних активів, існуючої на день опублікування цього Закону, та використовуваних пенсійних планів у відповідність з вимогами цього Закону;  
1263. 4) протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону привести свою діяльність та назву у відповідність з вимогами цього Закону;  
1264. 5) протягом п'яти років з дня опублікування цього Закону привести всі пенсійні активи у відповідність з вимогами цього Закону;  
1265. 6) протягом шести місяців після створення Державної інспекції з пенсійного страхування зареєструватися в Державній інспекції з пенсійного страхування відповідно до вимог цього Закону та провести оцінку вартості пенсійних активів, вважаючи днем встановлення номінальної вартості одиниці пенсійних активів перший день місяця, наступного за днем реєстрації у Державній інспекції з пенсійного страхування. Для реєстрації таких юридичних осіб у Державній інспекції з пенсійного страхування крім документів, зазначених статтею 11 цього Закону, подаються результати фінансово-господарської діяльності за останні три роки, підтверджені висновком аудитора, та за останній квартал, що передує дню подання заяви на реєстрацію.  
1266. 3. Підприємства, установи та організації, які займаються недержавним пенсійним забезпеченням, або в назвах яких застосовуються слова "недержавний пенсійний фонд" чи "пенсійний фонд", крім Пенсійного фонду України, його органів та підприємств, пенсійні активи яких не відповідають вимогам статей 49, 50, 51 та 52 цього Закону, зобов'язані поступово привести у відповідність обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитах, дотримуючись таких вимог:  
1267. 1) через 12 місяців з дня опублікування цього Закону обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитних рахунках, не повинен перевищувати 75 відсотків загального обсягу пенсійних активів, накопичених у відповідної юридичної особи;  
1268. 2) через 24 місяці з дня опублікування цього Закону обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитних рахунках, не повинен перевищувати 50 відсотків загального обсягу пенсійних активів, накопичених у відповідної юридичної особи;  
1269. 3) через 36 місяців з дня опублікування цього Закону обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитних рахунках, не повинен перевищувати 30 відсотків загального обсягу пенсійних активів, накопичених у відповідної юридичної особи, при цьому не більше ніж 25 відсотків може бути розміщено на банківських депозитних рахунках одного банку;  
1270. 4) через 48 місяців з дня опублікування цього Закону обсяг пенсійних активів, розміщених на банківських депозитних рахунках, не повинен перевищувати 30 відсотків загального обсягу пенсійних активів, накопичених у відповідної юридичної особи, при цьому не більше ніж 10 відсотків може бути розміщено на банківських депозитних рахунках одного банку.  
1271. До повного приведення структури пенсійних активів у відповідність з вимогами статей 49, 50, 51 та 52 цього Закону пенсійним фондам забороняється укладати нові пенсійні контракти.  
1272. 4. Підприємства, установи та організації, які займаються недержавним пенсійним забезпеченням, або в назвах яких застосовуються слова "недержавний пенсійний фонд" чи "пенсійний фонд", крім Пенсійного фонду України, його органів та підприємств, що були зареєстровані і провадили діяльність з недержавного пенсійного забезпечення на день опублікування цього Закону, та які:  
1273. 1) використовували пенсійні плани або пенсійні схеми, що базуються на внесках роботодавців за рахунок прибутку, - мають право продовжувати здійснення такого пенсійного забезпечення для існуючих учасників пенсійних фондів за умови подання Державній інспекції з пенсійного страхування детальної інформації щодо методології розрахунків рівня прибутку, необхідного для забезпечення відрахування відповідних внесків та методології розрахунків пенсійних виплат за формою, встановленою Державною інспекцією з пенсійного страхування;  
1274. 2) використовували пенсійні плани (схеми) з визначеними пенсійними виплатами - не мають права укладати нові договори (пенсійні контракти) з учасниками пенсійних фондів за такими пенсійними планами (схемами) з дня опублікування цього Закону та зобов'язані надати Державній інспекції з пенсійного страхування план поступового переходу з пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними виплатами до пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними внесками.  
1275. Державна інспекція з пенсійного страхування зобов'язана надавати консультації та методологічну допомогу таким пенсійним фондам щодо розроблення планів поступового переходу з пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними виплатами до пенсійних планів (схем) з визначеними пенсійними внесками.  
1276. 5. Юридичним особам, діяльність яких не відповідає вимогам цього Закону та які не виконують положення пункту 2 цих Прикінцевих положень, забороняється використовувати у своїй назві та рекламі своєї діяльності слова "пенсійний фонд", "пенсійний план", "пенсійне забезпечення", "пенсійна схема", "пенсійні заощадження" та пропонувати населенню України послуги, пов'язані з виплатою будь-яких пенсійних виплат.  
1277. 6. Протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом дозвіл на провадження діяльності з управління недержавним пенсійним фондом видається відповідно до статті 26 цього Закону компанії з управління пенсійним фондом, яка має розмір статутного фонду не менше суми, еквівалентної 300 000 євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання такого дозволу, без вимоги обов'язкового збільшення розміру її статутного фонду відповідно до цього Закону після закінчення цих трьох років.  
1278. 7. Протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом дозвіл на провадження діяльності з управління та розміщення пенсійних активів видається відповідно до статті 39 цього Закону компанії з управління пенсійним фондом, яка має розмір статутного фонду не менше суми, еквівалентної 800 000 євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день подання заяви на отримання такого дозволу без вимоги обов'язкового збільшення розміру її статутного фонду відповідно до цього Закону після закінчення цих трьох років.  
1279. 8. Кабінету Міністрів України:  
1280. 1) у тримісячний строк подати Верховній Раді України пропозиції про внесення змін та доповнень до таких законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність з цим Законом:  
1281. Закону України "Про страхування";  
1282. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";  
1283. Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян";  
1284. Закону України "Про господарські товариства";  
1285. Кодексу України про адміністративні правопорушення;  
1286. Цивільного кодексу України;  
1287. інших законодавчих актів.  
1288. 2) у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом, а також забезпечити перегляд і приведення нормативно-правових актів інших органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом та скасування тих нормативно-правових актів, які не відповідають цьому Закону;  
1289. 3) у тримісячний строк вирішити питання матеріально-технічного забезпечення Державної інспекції з пенсійного страхування, а також розміщення її апарату у місті Києві;  
1290. 4) у шестимісячний строк забезпечити розроблення та затвердження нормативно-правових актів, віднесених за цим Законом до компетенції Державної інспекції з пенсійного страхування, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та центрального органу виконавчої влади у сфері регулювання страхової діяльності.