Кількість абзаців - 96 Розмітка (ліва колонка)


Про альтернативні види рідкого та газового палива (Друге читання)

0. Проект Закон України Про альтернативні види рідкого та газового палива  
1. Цей Закон визначає правові, соціальні, економічні, екологічні та організаційні основи виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів рідкого та газового палива на основі залучення нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини і спрямований на створення необхідних умов для розширення виробництва (видобутку) і споживання цих видів палива в Україні.  
2. Розділ I. Загальні положення  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:  
5. альтернативні види рідкого та газового палива (далі - альтернативні види палива) - рідке та газове паливо, яке є альтернативою (заміною) відповідним традиційним видам палива і яке виробляється (видобувається) з нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини;  
6. сфера альтернативних видів палива - сфера діяльності, пов'язана з виробництвом (видобутком), транспортуванням, зберіганням та споживанням альтернативних видів палива;  
7. нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини - сировина рослинного походження, відходи, тверді горючі речовини, інші природні і штучні джерела та види енергетичної сировини, в тому числі нафтові, газові, газоконденсатні і нафтогазоконденсатні вичерпані, непромислового значення та техногенні родовища, важкі сорти нафти, природні бітуми, газонасичені води, газогідрати тощо, виробництво (видобуток) і переробка яких потребує застосування новітніх технологій і які не використовуються для виробництва (видобутку) традиційних видів палива.  
8. Термін "нетрадиційні джерела та види енергетичної сировини" визначається, крім цього Закону, також у Законах України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про енергозбереження" і відповідних державних стандартах України та стандартах підприємств;  
9. відходи - шлаки та відходи промисловості, сільського господарства, комунально-побутових та інших підприємств, які можуть бути джерелом або сировиною для видобутку чи виробництва альтернативних видів палива;  
10. споживачі альтернативних видів палива - фізичні та юридичні особи, які використовують технічні засоби, у тому числі двигуни внутрішнього згоряння, котельні агрегати, печі, інші енергетичні агрегати, установки і машини, які працюють повністю або частково на альтернативних видах палива.  
11. Стаття 2. Основні принципи державної політики у сфері альтернативних видів палива  
12. Основними принципами державної політики у сфері альтернативних видів палива є:  
13. сприяння раціональному використанню нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини для виробництва (видобутку) альтернативних видів палива з метою економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення залежності України від їх імпорту;  
14. зменшення негативного впливу на стан довкілля за рахунок використання як сировини для виробництва альтернативних видів палива відходів різного роду діяльності, додержання екологічної безпеки виробництва (видобутку), транспортування, зберігання та споживання альтернативних видів палива;  
15. підтримка розвитку науково-технічної бази виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, пропаганда науково-технічних досягнень у цій сфері;  
16. підтримка підприємництва у сфері альтернативних видів палива на основі державного захисту інтересів підприємця;  
17. пропаганда серед населення економічних, екологічних та соціальних переваг виробництва (видобутку) і споживання альтернативних видів палива;  
18. розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва, широке використання можливостей світової науки і техніки у сфері альтернативних видів палива.  
19. Розділ II. Ознаки альтернативних видів палива, його споживачів, порядок їх визначення і реєстрації  
20. Стаття 3. Ознаки альтернативних видів палива  
21. Паливо визнається альтернативним, якщо воно:  
22. повністю виготовлене (видобуте) з нетрадиційних джерел і видів енергетичної сировини або є сумішшю альтернативного і традиційного видів палива у пропорціях, встановлених відповідними державними стандартами;  
23. виготовлене (видобуте) з нафтових, газових, нафтогазоконденсатних родовищ непромислового значення, вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти тощо і за своїми ознаками відрізняється від вимог до традиційного виду палива. Якщо таке паливо за своїми ознаками відповідає вимогам до традиційного виду палива, дія цього Закону поширюється тільки на його виробництво (видобуток) і не поширюється на споживачів палива;  
24. екологічні показники і наслідки застосування палива для довкілля і здоров'я людини відповідають вимогам, встановленим законодавством України для традиційних видів палива.  
25. Стаття 4. Альтернативні види рідкого палива  
26. До альтернативних видів рідкого палива належать:  
27. горючі рідини, одержані під час переробки твердих видів палива (вугілля, торфу, сланців);  
28. спирти та їх суміші, олії, інше рідке біологічне паливо, одержане з біологічної сировини (в тому числі з поновлюваних відходів сільського та лісового господарства, інших біологічних відходів);  
29. горючі рідини, одержані з промислових відходів, у тому числі газових викидів, стічних вод, виливів та інших відходів промислового виробництва;  
30. паливо, одержане з нафти і газового конденсату нафтових, газових та газоконденсатних родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ, з важких сортів нафти та природних бітумів, якщо це паливо не належить до традиційного виду.  
31. Стаття 5. Альтернативні види газового палива  
32. До альтернативних видів газового палива належать:  
33. газ (метан), одержаний у процесі дегазації вугільних родовищ, а також газ, одержаний у процесі підземної газифікації та підземного спалювання вугільних пластів;  
34. газ, одержаний під час переробки твердого палива (буре вугілля, горючі сланці, торф), природних бітумів, важкої нафти;  
35. газ, що міститься у водоносних пластах нафтогазових басейнів з аномально високим пластовим тиском, в інших підземних газонасичених водах, а також у газонасичених водоймищах і болотах;  
36. газ, одержаний з природних газових гідратів, та підгідратний газ;  
37. біогаз, генераторний газ, інше газове паливо, одержане з біологічної сировини, у тому числі з біологічних відходів;  
38. газ, одержаний з промислових відходів (газових викидів, стічних вод, промислової каналізації, вентиляційних викидів, відходів вугільних збагачувальних фабрик тощо);  
39. стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива.  
40. Стаття 6. Порядок визнання палива альтернативним  
41. Належність палива до альтернативного підтверджується документом про ідентифікацію палива, що видається уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
42. Відмова органу виконавчої влади у видачі документа про ідентифікацію палива або порушення ним порядку видачі можуть бути оскаржені в суді чи арбітражному суді. У разі необгрунтованої відмови або порушення строку розгляду скарги орган виконавчої влади, який допустив порушення, зобов'язаний відшкодувати заявникові понесені ним збитки у розмірі, що визначається за згодою сторін або судом.  
43. Підприємство-виробник, яке реалізує альтернативний вид палива, видає покупцеві документ, що підтверджує якість палива та його належність до альтернативних видів.  
44. Стаття 7. Технічні засоби, які працюють на альтернативних видах палива  
45. До технічних засобів, які працюють на альтернативних видах палива, належать засоби, технічно здатні споживати хоча б один вид альтернативного палива повністю або в суміші з традиційним видом палива у пропорціях, визначених відповідними державними стандартами, без порушення при цьому вимог екологічної безпеки та безпеки для здоров'я і праці людини.  
46. Стаття 8. Порядок підтвердження здатності технічного засобу працювати на альтернативних видах палива  
47. Здатність технічного засобу працювати на альтернативних видах палива підтверджується документом підприємства-виробника цього засобу, а також відповідним органом державного нагляду, який здійснив реєстрацію цього споживача в установленому порядку.  
48. Власник має право переобладнувати технічні засоби для роботи на альтернативному виді палива. Факт переобладнання технічного засобу повинен підтверджуватися документом підприємства (підприємця), який виконував це переобладнання, та відповідним органом державного нагляду.  
49. Розділ ІІІ. Економічний механізм стимулювання у сфері альтернативних видів палива  
50. Стаття 9. Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива  
51. Організаційно-економічні заходи щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива включають:  
52. визначення джерел і напрямів фінансування заходів у сфері альтернативних видів палива;  
53. створення системи державних стандартів у сфері альтернативних видів палива, які містять нормативно-технічні показники споживчої якості, питомих витрат палива в різних галузях народного господарства, екологічні показники та показники щодо безпеки праці і здоров'я людини;  
54. застосування у сфері альтернативних видів палива економічних важелів і стимулів, передбачених законодавством України про енергозбереження та охорону навколишнього природного середовища для підприємств, установ, організацій і громадян, діяльність яких пов'язана з розробками і впровадженням маловідхідних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій у процесі використання нетрадиційних та поновлюваних джерел і видів енергії, у тому числі викидів та скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище в процесі виробництва альтернативних видів палива;  
55. надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок і впровадження нових технологій, обладнання, матеріалів у процесі виробництва (видобутку) альтернативних видів палива;  
56. стимулювання підприємств - виготовлювачів машин, механізмів, приладів, енергетичних установок, інших технічних засобів та пристроїв до них, що працюють на альтернативних видах палива, а також підприємств, установ, організацій і громадян, які переобладнують технічні засоби, що працюють на традиційних видах палива, для споживання альтернативних видів палива.  
57. Стаття 10. Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива  
58. Фінансування заходів щодо стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, позабюджетних фондів енергозбереження, державного, місцевих бюджетів та інших джерел.  
59. Стаття 11. Засоби стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива  
60. Стимулювання виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива здійснюється шляхом:  
61. пільгового кредитування інвестицій у будівництво нових або реконструкцію діючих підприємств з виробництва (видобутку) альтернативних видів палива, у тому числі інвестицій у розробку технологій з використання нетрадиційних джерел та видів енергетичної сировини, включаючи витрати на проведення науково-дослідних, проектно-конструкторських, експериментальних робіт;  
62. пільгового кредитування придбання підприємствами, установами, організаціями, громадянами машин, механізмів, приладів, енергетичних установок, інших технічних засобів та пристроїв до них, які працюють на альтернативних видах палива, або переобладнання технічних засобів, які працюють на традиційних видах палива, на споживання альтернативних;  
63. надання податкових пільг у сфері альтернативних видів палива;  
64. встановлення підвищених норм амортизації спеціального обладнання підприємств - виробників альтернативних видів палива та підприємств -споживачів цього палива;  
65. надання субсидій цільового призначення для виконання державних програм та наукових досліджень у сфері альтернативних видів палива, включаючи пошукові, науково-дослідні, проектні, конструкторські, експериментальні, експертні та інші розробки, спрямовані на розвиток науково-технічної бази у цій сфері.  
66. Стаття 12. Стандартизація  
67. Метою стандартизації у сфері альтернативних видів палива є встановлення комплексу норм, правил, вимог, показників щодо технології виробництва (видобутку) та споживання цих видів палива, їх якості, екологічної безпеки, безпеки для здоров'я і праці людей.  
68. Стандарти, якими встановлюються вимоги щодо якості альтернативних видів палива, повинні забезпечувати ефективне та економічне використання енергетичного потенціалу палива.  
69. Показники споживчої якості кожного альтернативного виду палива встановлюються у відповідних стандартах.  
70. Ці показники мають бути основою для всіх розрахунків щодо альтернативних видів палива (обсяги виробництва та реалізації, технікоекономічні, комерційні та інші показники).  
71. Екологічні показники альтернативних видів палива та показники щодо безпеки для здоров'я і праці людей повинні перебувати в межах, встановлених законодавством для традиційних видів палива.  
72. Стаття 13. Норми і нормативи  
73. Нормами і нормативами у сфері альтернативних видів палива встановлюються витратні енергетичні показники процесів виробництва (видобутку) зазначених видів палива із нетрадиційних джерел і видів енергетичної сировини, показники витрат палива для різних технічних засобів, інші техніко-економічні, а також екологічні, санітарні показники.  
74. Розділ ІV. Правопорушення у сфері альтернативних видів палива  
75. Стаття 14. Порушення законодавства у сфері альтернативних видів палива  
76. Правопорушеннями у сфері альтернативних видів палива є:  
77. збут підприємствами-виробниками, юридичними та фізичними особами альтернативних видів палива, що не відповідають стандартам, технічним умовам;  
78. виробництво, збут і споживання традиційних видів палива як альтернативних;  
79. надання пільг виробникам та споживачам альтернативних видів палива, якщо їх діяльність не відповідає вимогам законодавства про альтернативні види палива;  
80. невиконання розпоряджень, експертних висновків, приписів органів, які здійснюють державний нагляд і контроль за дотриманням діючого законодавства про альтернативні види палива, а також створення перешкод для нормальної роботи представників цих органів;  
81. відмова від надання відповідним органам необхідної інформації щодо виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива.  
82. Законодавством України можуть бути встановлені й інші правопорушення у сфері альтернативних видів палива.  
83. Стаття 15. Відповідальність за порушення законодавства про альтернативні види палива  
84. Порушення законодавства про альтернативні види палива тягне за собою встановлену законами України дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.  
85. Підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, заподіяні порушенням законодавства про альтернативні види палива, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.  
86. Розділ V. Міжнародні відносини у сфері виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива  
87. Стаття 16. Участь України у міжнародному співробітництві у сфері альтернативних видів палива  
88. Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері виробництва (видобутку) та споживання альтернативних видів палива відповідно до законодавства України та міжнародних договорів.  
89. Якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого дано Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.  
90. Розділ VІ. Прикінцеві положення  
91. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
92. 2. Кабінету Міністрів України:  
93. подати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів у зв'язку з набранням чинності цим Законом;  
94. прийняти відповідні рішення, необхідні для реалізації цього Закону;  
95. привести свої рішення у відповідність із цим Законом.