Кількість абзаців - 194 Розмітка (ліва колонка)


Про міжнародні договори України (Друге читання)

0. Проект  
1. (19.10.2001)  
2. Вноситься народними депутатами  
3. України І.Осташем,  
4. О.Зарубінським, І.Мусієнком,  
5. іншими членами Комітету  
6. Верховної Ради України  
7. у закордонних справах  
8. ЗАКОН УКРАЇНИ  
9. Про міжнародні договори України  
10. Цей Закон встановлює порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України.  
11. І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
12. Стаття 1. Сфера застосування Закону  
13. Цей Закон застосовується до всіх міжнародних договорів України - міждержавних, міжурядових та міжвідомчих, - незалежно від їх форми і найменування (договір, угода, конвенція тощо), які укладені повноважними представниками державної влади України і регулюються нормами міжнародного права.  
14. Стаття 2. Визначення термінів  
15. Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:  
16. а) "міжнародний договір України" - укладений в письмовій формі міждержавний (від імені України), міжурядовий (від імені Уряду України) договір з іноземною державою (державами), з урядом (урядами) іноземної держави (держав) та з міжнародною організацією (організаціями), а також міжвідомчий міжнародний договір, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування та форми укладення (договір, угода, конвенція, рішення, пакт, протокол тощо);  
17. б) "укладення міжнародного договору України" - це дії уповноважених на те органів державної влади України та посадових осіб щодо підготовки міжнародного договору (виявлення договірної ініціативи, ведення переговорів, вироблення та прийняття тексту договору, встановлення його автентичності), парафування, підписання та надання згоди на обов'язковість міжнародного договору для України;  
18. в) "повноваження" - це документ, яким компетентний орган України доручає одній або декільком особам представляти Україну з метою ведення переговорів, прийняття тексту міжнародного договору, встановлення його автентичності, парафування, підписання, висловлення, у певних випадках, згоди України на обов'язковість для неї договору;  
19. г) "підписання" - це або стадія укладення договору, або форма висловлення Україною згоди на обов'язковість для неї міжнародного договору в тому випадку, якщо договір передбачає, що підписання має таку силу або існує іншим чином встановлена домовленість учасників переговорів щодо цього;  
20. д) "ратифікація", "затвердження", "прийняття" і "приєднання" - це, в залежності від конкретного випадку, форма висловлення згоди України на обов'язковість для неї міжнародного договору;  
21. е) "правонаступництво України" - це набуття Україною прав і обов'язків колишніх УРСР та СРСР відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.91 р.;  
22. є) "застереження" - це одностороння письмова заява, зроблена при підписанні, ратифікації, прийнятті багатостороннього міжнародного договору або приєднанні до нього, якою висловлюється бажання виключити, обмежити чи змінити юридичну дію певних положень договору щодо їхнього застосування до України;  
23. ж) "міжнародна організація" - це міждержавна, міжурядова організація;  
24. з) "Сторона" - це держава або інший суб'єкт міжнародного права, яка стала учасником переговорного процесу щодо укладення міжнародного договору або погодились на обов'язковість для неї міжнародного договору;  
25. й) "депозитарій" - це держава, міжнародна організація або її головна виконавча посадова особа, якій здається на зберігання оригінал міжнародного договору і яка виконує стосовно цього договору функції, передбачені міжнародним правом;  
26. і) "припинення" - це належним чином оформлений спосіб припинення (в тому числі денонсації), призупинення дії міжнародного договору відповідно до норм міжнародного права.  
27. Стаття 3. Види міжнародних договорів України  
28. 1. Міжнародні договори України укладаються з іноземними державами та міжнародними організаціями від імені: України (міждержавні договори);  
29. Уряду України (міжурядові договори);  
30. міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України (міжвідомчі договори).  
31. 2.Від імені України укладаються міжнародні договори:  
32. а) політичні, мирні, територіальні і такі, що стосуються кордонів, розмежування виключної економічної зони і континентального шельфу України;  
33. б) що стосуються прав та свобод людини і громадянина, питань імміграції та біженців;  
34. в) про громадянство;  
35. г) про участь України в міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;  
36. д) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройних Сил України до іншої країни чи допуску збройних сил іноземних держав на територію України, умови їх перебування, як і умови тимчасового перебування, включаючи терміни виведення, фінансово-економічні, екологічні та інші наслідки і компенсації;  
37. е) про використання території та природних ресурсів України;  
38. є) яким за згодою сторін надається міждержавний характер.  
39. 3. Від імені Уряду України укладаються міжнародні договори з економічних, торговельних, науково-технічних та інших питань, що належать до його компетенції.  
40. 4. Від імені міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади України укладаються міжнародні угоди з питань, що належать до їх компетенції.  
41. ІІ. УКЛАДЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ  
42. Стаття 4. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів  
43. 1. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України від імені України та від імені Уряду України подаються Міністерством закордонних справ України відповідно Президенту України та Кабінету Міністрів України.  
44. 2. Пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України включають такі документи:  
45. а) подання відповідно Президентові України, Кабінету Міністрів України;  
46. б) пояснювальну записку, в якій обгрунтовується необхідність укладення міжнародного договору, визначаються можливі політичні, правові, соціально-економічні, фінансові, гуманітарні та інші наслідки його укладення, а також суб'єкти виконання міжнародного договору;  
47. в) проект міжнародного договору українською мовою;  
48. г) текст чинного міжнародного договору в разі пропозиції щодо можливого приєднання до нього;  
49. д) довідку про погодження проекту міжнародного договору зацікавленими міністерствами, іншими органами влади;  
50. е) проект відповідного рішення про утворення делегації чи уповноваження представника на ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного договору, прийняття тексту міжнародного договору чи встановлення його автентичності.  
51. До проекту відповідного рішення додається проект директив делегації чи представникові України;  
52. ж) копії друкованих документів, зазначених у пннктах четвертому та шостому цієї частини, що виконані на електронному носії (комп'ютерні файли).  
53. 3. Пропозиції про укладення міжнародних договорів України міждержавного, міжурядового та міжвідомчого характеру, які встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України, подаються разом з відповідно оформленими і обгрунтованими пропозиціями про необхідні зміни в законодавчих актах України, погодженими з Міністерством юстиції України.  
54. Стаття 5. Рішення про проведення переговорів і про підписання міжнародних договорів України  
55. 1. Президент України або Кабінет Міністрів України розглядають подані Міністерством закордонних справ України документи щодо укладення міжнародного договору України від імені України або від імені Уряду України і впродовж одного місяця з дня їх надходження приймають рішення про схвалення або відхилення пропозицій.  
56. 2. В разі схвалення пропозицій Президент України або Кабінет Міністрів України:  
57. а) визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які необхідно залучити до укладення міжнародного договору України та на яких може бути покладено забезпечення виконання договірних зобов'язань;  
58. б) приймають рішення про проведення переговорів та затверджує персональний склад делегації чи представника України для ведення переговорів щодо укладення міжнародного договору України;  
59. в) затверджують директиви делегації чи представникові України для ведення переговорів;  
60. г) приймають рішення та надають повноваження на ведення переговорів, встановлення автентичності тексту міжнародного договору та його підписання.  
61. 3. У разі відхилення пропозицій Президент України, Кабінет Міністрів України:  
62. а) ухвалюють рішення про недоцільність укладення міжнародного договору, або;  
63. б) доручають Міністерству закордонних справ України спільно з іншими зацікавленими міністерствами та центральними органами виконавчої влади у місячний строк доопрацювати пропозиції та внести їх на повторний розгляд Президентові України, а в разі необхідності визначають й інші міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України, які мають бути залучені до процесу доопрацювання пропозицій.  
64. 4. Кабінет Міністрів України розглядає внесені пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України міжвідомчого характеру в порядку, визначеному в частинах 1-3 цієї статті.  
65. 5. Після прийняття рішення про необхідність укладення міжнародного договору України, Міністерство закордонних справ України координує відповідну діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.  
66. Стаття 6. Повноваження на укладення міжнародного договору України  
67. 1. Ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного договору, прийняття тексту міжнародного договору чи встановлення його автентичності, парафування та підписання міжнародного договору України здійснюється лише уповноваженими на те Президентом України особами.  
68. 2. Президент України, Прем'єр-міністр України і Міністр закордонних справ України мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повноважень.  
69. 3. Глави дипломатичних представництв України в іноземних державах та глави представництв України при міжнародних організаціях мають право вести без спеціальних повноважень переговори про укладення міжнародного договору України з державами акредитації або в рамках відповідної міжнародної організації.  
70. 4. Повноваження на ведення переговорів щодо підготовки тексту міжнародного міжвідомчого договору, прийняття тексту такого договору, встановлення його автентичності та підписання надаються Кабінетом Міністрів України або за його дорученням Міністерством закордонних справ України.  
71. Стаття 7. Делегація чи представник України для укладення міжнародного договору України  
72. 1. Делегація чи представник України, наділені повноваженнями відповідно до частин 1 і 4 статті 6 цього Закону, зобов'язані вести переговори та здійснювати інші дії відповідно до наданих їм повноважень.  
73. 2. Делегація чи представник України в десятиденний строк після завершення переговорів або вчинення інших дій відповідно до наданих їм повноважень подають Міністерству закордонних справ України звіт про перебіг переговорів, виконання даних їм повноважень, а також висновки щодо наступних дій України стосовно укладення міжнародного договору.  
74. 3. Міністерство закордонних справ України в десятиденний строк з дати отримання документів, передбачених частиною 2 цієї статті, інформує Президента України (щодо міжнародних договорів від імені України та від імені Уряду України) і відповідно Кабінет Міністрів України (щодо міжнародних договорів від імені Уряду України та договори міжвідомчого характеру), про результати переговорів стосовно укладення міжнародного договору України.  
75. Стаття 8. Надання згоди на обов'язковість для України міжнародного договору  
76. 1. Згода на обов'язковість для України міжнародного договору надається шляхом ратифікації міжнародного договору чи приєднання до нього.  
77. Стаття 9. Ратифікація міжнародних договорів України  
78. 1. Ратифікація міжнародних договорів України здійснюється Верховною Радою України шляхом ухвалення закону про ратифікацію, який підписується Головою Верховної Ради України і невідкладно направляється Президенту України.  
79. На підставі підписаного та офіційно оприлюдненого Президентом України закону Голова Верховної Ради України підписує ратифікаційну грамоту, яка засвідчується підписом Міністра закордонних справ України, якщо договором передбачено обмін такими грамотами.  
80. 2. Ратифікації підлягають міжнародні договори України:  
81. а) політичні (про дружбу, взаємну допомогу і співробітництво, територіальні і такі, що стосуються кордонів, розмежування виключної економічної зони і континентального шельфу, мирні);  
82. б) загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям;  
83. в) що стосуються прав людини та основних свобод, зокрема питань імміграції та біженців;  
84. г) про громадянство;  
85. д) про участь у міждержавних союзах та інших міждержавних об'єднаннях (організаціях), системах колективної безпеки;  
86. е) про військову допомогу та стосовно направлення контингенту Збройних Сил України до іншої країни чи допуску збройних сил іноземних держав на територію України, умови тимчасового перебування в Україні іноземних військових формувань;  
87. є) що стосуються питань передачі культурних цінностей українського народу, а також об'єктів права державної власності України;  
88. з) інші міжнародні договори, ратифікація яких передбачена законом чи самим міжнародним договором;  
89. ж) які суперечать законодавству України.  
90. 3. Пропозиції щодо ратифікації міжнародних договорів України подаються Міністерством закордонних справ України Президентові України протягом трьох місяців з дня підписання договору.  
91. 4. Пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору України включають такі документи:  
92. а) подання відповідно Президентові України, Кабінету Міністрів України;  
93. б) проект подання Верховній Раді України, в якому визначається кандидатура доповідача законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України;  
94. в) проект закону про ратифікацію міжнародного договору України;  
95. г) текст договору українською мовою;  
96. д) довідку про погодження проекту закону заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади;  
97. е) супровідну (пояснювальну) записку, в якій обгрунтовується необхідність укладення міжнародного договору України, визначаються можливі політичні, правові, соціально-економічні та інші наслідки його укладення, а також суб'єкти виконання міжнародного договору України;  
98. є) фінансово-економічне обгрунтування та пропозиції щодо покриття витрат Державного чи місцевих бюджетів - у разі подання пропозицій щодо ратифікації міжнародного договору України, реалізація якого потребує матеріальних чи інших витрат за рахунок Державного чи місцевого бюджетів, призведе до зменшення надходжень до бюджету;  
99. ж) копії друкованих документів, зазначених у пунктах другому - дев'ятому цієї частини, що виконані в електронному вигляді (комп'ютерні файли).  
100. 5. Підготовка пропозицій щодо ратифікації міжнародних договорів України (документів, зазначених у частині 4 цієї статті) здійснюється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, визначеним у порядку, передбаченому частиною 3 статті 5 цього Закону, відповідальним за укладення міжнародного договору України.  
101. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади здійснює підготовку пропозицій щодо ратифікації міжнародного договору і подає їх Міністерству закордонних справ України протягом двох місяців з дня підписання.  
102. Міністерство закордонних справ України подає пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору відповідно Президентові України, Кабінету Міністрів України.  
103. 6. Президент України, Кабінет Міністрів України розглядають внесені пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору України і приймають відповідне рішення щодо внесення на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи законопроекту про ратифікацію міжнародного договору України.  
104. 7. Подані на ратифікацію Президентом України чи Кабінетом Міністрів України міжнародні договори України попередньо розглядаються профільним (у закордонних справах) Комітетом Верховної Ради України, в разі необхідності - разом з іншими комітетами Верховної Ради України.  
105. 8. Під час попереднього розгляду питання щодо ратифікації міжнародного договору відповідні органи виконавчої влади повинні надавати на вимогу профільного Комітету Верховної Ради України у визначений ним строк додаткову інформацію, що стосується цього договору та або у зв'язку з ним.  
106. 9. Якщо Комітет у закордонних справах Верховної Ради України або інші комітети Верховної Ради України встановлять наявність розбіжностей між договором, поданим на ратифікацію, і Конституцією України, договір надсилається до Конституційного Суду України для отримання висновку про його відповідність Конституції України.  
107. 10. Якщо на ратифікацію подано міжнародний договір, виконання якого потребує ухвалення нових або внесення змін чи доповнень до чинних законів України, проекти таких законів подаються на розгляд Верховної Ради України разом з проектом закону про ратифікацію і ухвалюються одночасно.  
108. 11. Верховна Рада України з рахуванням висновків відповідних комітетів розглядає подані на ратифікацію Президентом України або Кабінетом Міністрів України міжнародні договори України і приймає відповідні закони.  
109. Стаття 10. Застереження до міжнародних договорів України  
110. 1. При підписанні багатостороннього міжнародного договору та наданні згоди на його обов'язковість можуть бути зроблені застереження до положень договору в їх застосуванні до України, якщо договором дозволяється робити застереження відповідно до норм міжнародного права.  
111. Стаття 11. Обмін ратифікаційними грамотами  
112. Обмін ратифікаційними грамотами і передача грамот про ратифікацію міжнародних договорів України на зберігання депозитаріям здійснюються, якщо немає іншої домовленості між сторонами, Міністерством закордонних справ України або за його дорученням - дипломатичним представництвом України чи представництвом України при міжнародній організації.  
113. Стаття 12. Затвердження (прийняття) міжнародних договорів України  
114. 1. Міжнародні договори України, які не потребують ратифікації, і не набувають чинності з дня підписання, підлягають затвердженню (прийняттю) відповідними актами Президента України або Кабінету Міністрів України.  
115. 2. Пропозиції щодо затвердження (прийняття) міжнародного договору України в тримісячний строк з дня його підписання вносяться Міністерством закордонних справ України Президентові України.  
116. 3. Пропозиції про затвердження (прийняття) міжнародного договору України повинні містити:  
117. а) супровідний лист;  
118. б) проект Указу Президента України про його затвердження (прийняття);  
119. в) копію автентичного тексту міжнародного договору українською мовою;  
120. г) у разі коли міжнародний договір України не має автентичного тексту державною мовою України - один з автентичних текстів іноземною мовою, а також офіційний переклад українською мовою, засвідчений Міністерством закордонних справ України та Міністерством юстиції України;  
121. д) пояснювальну записку, в якій обгрунтовується необхідність затвердження (прийняття) міжнародного договору, прогнозуються політичні, правові, матеріальні, фінансові та інші можливі наслідки його затвердження (прийняття), а також пропонуються органи державної влади, відповідальні за виконання міжнародного договору;  
122. е) висновок Міністерства юстиції України про відповідність міжнародного договору Конституції України;  
123. є) пропозиції Міністерства юстиції України стосовно розробки законодавчих актів України, необхідних для виконання міжнародного договору;  
124. ж) фінансово-економічне обгрунтування витрат у зв'язку з виконанням міжнародного договору, що вноситься на затвердження (прийняття).  
125. 4. Інші міністерства і центральні органи виконавчої влади, а також Автономна Республіка Крим в особі її Ради міністрів, подають пропозиції щодо затвердження (прийняття) міжнародних договорів України до Міністерства закордонних справ України, яке, в разі їхнього схвалення, подає їх Президентові України.  
126. 5. Пропозиції щодо затвердження (прийняття) міжнародних договорів України, які подаються Міністерству закордонних справ України іншими міністерствами та центральними органами виконавчої влади, мають містити документи, зазначені в частині 3 цієї статті, окрім пункту а).  
127. 6. Президент України розглядає пропозиції щодо затвердження (прийняття) міжнародного договору України і своїм указом затверджує (приймає) міжнародний договір України.  
128. 7. В разі відхилення поданих пропозицій Президент України або приймає рішення про недоцільність затвердження (прийняття) міжнародного договору або доручає Міністерству закордонних справ України доопрацювати ці пропозиції та внести їх на повторний розгляд. Президент України може залучити інші міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України до доопрацювання таких пропозицій.  
129. Стаття 13. Приєднання до міжнародних договорів  
130. 1. Україна може приєднатися до міжнародних договорів у відповідності з умовами міжнародного договору, а також у випадках, передбачених міжнародним правом.  
131. 2. Рішення про приєднання України до міжнародних договорів, що підлягають ратифікації, приймаються Верховною Радою України в формі Закону України. В цьому випадку пропозиції про приєднання до міжнародного договору вносяться і розглядаються в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.  
132. 3. Рішення про приєднання України до міжнародних договорів України, що підлягають затвердженню, приймаються відповідними актами Президента України або Кабінету Міністрів України. В цьому випадку пропозиції про приєднання до міжнародного договору України вносяться і розглядаються в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.  
133. Стаття 14. Набуття чинності міжнародними договорами України  
134. Міжнародні договори набувають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору у відповідності з цим Законом в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.  
135. ІІІ. ДОТРИМАННЯ І ВИКОНАННЯ УКРАЇНОЮ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ  
136. Стаття 15. Дотримання міжнародних договорів України  
137. 1. Міжнародні договори України підлягають неухильному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.  
138. 2. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб і інші учасники двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, неухильно виконували свої зобов'язання, що випливають з цих договорів.  
139. Стаття 16. Забезпечення виконання міжнародних договорів України  
140. 1. Президент України і Кабінет Міністрів України вживають заходів щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України.  
141. 2. Президент України або за його дорученням Кабінет Міністрів України визначає орган (органи) державної влади або призначає особу (осіб), безпосередньо відповідальних за виконання чинного міжнародного договору України.  
142. Стаття 17. Виконання міжнародних договорів України  
143. 1. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інші органи державної влади, до компетенції яких входять питання, що регулюються міжнародними договорами України, забезпечують дотримання і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами Українською Стороною, стежать за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для Української Сторони, і за виконанням іншими учасниками міжнародних договорів України їхніх зобов'язань.  
144. 2. Зазначені органи державної влади, а також відповідні підприємства, установи та організації зобов"язані надавати Міністерству закордонних справ України інформацію, що стосується виконання міжнародних договорів України.  
145. Стаття 18. Загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України  
146. 1. Облік міжнародних договорів України і загальний нагляд за їх виконанням, здійснює Міністерство закордонних справ України.  
147. 2. На вимогу органів, що застосовують міжнародні договори України, Міністерство закордонних справ України повинно надати офіційну інформацію стосовно питань, що виникають у зв'язку з виконанням міжнародного договору України.  
148. 3. У разі неналежного виконання зобов'язань, взятих на себе за міжнародними договорами Українською Стороною, Міністерство закордонних справ України інформує про це Президента України або Уряд України для вжиття необхідних заходів.  
149. 4. Міністерство закордонних справ України здійснює також загальний нагляд за виконанням міжнародних договорів України іншими Сторонами відповідних міжнародних договорів.  
150. Стаття 19. Заходи, що вживаються у разі порушення міжнародного договору України іншими його учасниками  
151. 1. У разі порушення зобов'язань за міжнародним договором України іншими його учасниками Міністерство закордонних справ України, інші центральні органи державної виконавчої влади України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим за погодженням з Міністерством закордонних справ України подають Президентові України, Верховній Раді України або Кабінету Міністрів України пропозиції про вжиття необхідних заходів відповідно до норм міжнародного права.  
152. 2. У разі суттєвого порушення міжнародного договору України іншими його учасниками, якщо виконання договору може зашкодити національним інтересам України, а також в інших випадках, передбачених нормами міжнародного права, дію такого договору може бути припинено, призупинено (в тому числі денонсовано) у порядку, встановленому статтями 25 і 26 цього Закону.  
153. Стаття 20. Дія міжнародних договорів України на території України 1. Міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. 2. Якщо міжнародним договором України, ратифікація якого відбулась у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.  
154. Стаття 21. Пролонгація міжнародного договору України  
155. Міжнародний договір України може бути пролонгований відповідно до умов, визначених самим міжнародним договором.  
156. ІV. ОПРИЛЮДНЕННЯ, РЕЄСТРАЦІЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ТЕКСТІВ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ УКРАЇНИ  
157. Стаття 22. Оприлюднення міжнародних договорів України  
158. 1. Міжнародні договори України, укладені від імені України, Уряду України, що набрали чинності для України, а також міжнародні договори України міжвідомчого характеру, затверджені Кабінетом Міністрів України, що набрали чинності для України, публікуються в офіційних друкованих виданнях та у "Зібранні діючих міжнародних договорів України".  
159. 2.Якщо міжнародний договір України має автентичний текст українською мовою, - публікується автентичний текст міжнародного договору українською мовою.  
160. 3. У разі, коли багатосторонній міжнародний договір України не має автентичного тексту українською мовою, публікується один з автентичних текстів іноземною мовою, а також переклад державною мовою, офіційно засвідчений Міністерством закордонних справ України.  
161. Стаття 23. Реєстрація міжнародних договорів України  
162. Реєстрація міжнародних договорів України, що набули чинності, здійснюється Міністерством закордонних справ України у Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй та у відповідних органах інших міжнародних організацій, а також у встановленому Президентом України порядку в реєстрі міжнародних договорів України та в Єдиному державному реєстрі нормативних актів.  
163. Стаття 24. Зберігання текстів міжнародних договорів України  
164. 1. Міністерство закордонних справ України здійснює функції депозитарія багатосторонніх договорів, якщо у відповідності з умовами цих договорів такі функції покладені на Україну.  
165. 2. Оригінали міжнародних договорів України або у відповідних випадках їх завірені копії та офіційні переклади, зберігаються у Міністерстві закордонних справ України.  
166. 3. Копії міжнародних угод міжвідомчого характеру зберігаються в архівах відповідних центральних органів виконавчої влади, а оригінали цих документів у двотижневий строк з дня набуття чинності направляються до Міністерства закордонних справ України.  
167. V. ПРИПИНЕННЯ (В ТОМУ ЧИСЛІ ДЕНОНСАЦІЯ), ПРИЗУПИНЕННЯ ДІЇ МІЖНАРОДНОГО ДОГОВОРУ УКРАЇНИ  
168. Стаття 25. Пропозиції про припинення (в тому числі денонсацію), призупинення дії міжнародного договору України  
169. 1. Пропозиції про припинення (в тому числі денонсацію), призупинення дії міжнародних договорів України подаються на розгляд Міністерству закордонних справ України органом державної влади, до компетенції якого належать питання виконання відповідного договору, згідно до порядку, встановленого частинами 1-4 статті 4 цього Закону.  
170. 2. Такі пропозиції можуть подаватися також Верховним Судом України, Вищим Арбітражним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Національним банком України, Рахунковою палатою та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини з питань віднесених до їх відання у порядку, встановленому частиною1 цієї статті.  
171. 3. Міністерство закордонних справ України вивчає внесені пропозиції щодо припинення (в тому числі денонсації), призупинення дії міжнародного договору України і в місячний строк надсилає зазначені пропозиції зі своїми висновками на розгляд Президенту України або Кабінету Міністрів України.  
172. 4. Президент України або Кабінет Міністрів України в місячний строк розглядають внесені пропозиції та приймають рішення відповідно до вимог статті 26 цього Закону.  
173. Стаття 26. Припинення дії міжнародного договору України  
174. 1. Припинення дії міжнародного договору здійснюється за умовами самого договору, або за згодою учасників договору після взаємних консультацій.  
175. 2. Денонсація міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, договорів, приєднання до яких було здійснено Верховною Радою України, здійснюється Верховною Радою України у формі закону.  
176. 3. Розгляд питань, пов'язаних з припиненням (в тому числі денонсацією), призупиненням дії міжнародного договору України, здійснюється Верховною Радою України та Президентом України в порядку, передбаченому відповідно ст.ст. 9, 13 та ст.ст. 12, 13 цього Закону.  
177. Стаття 27. Наслідки припинення (в тому числі денонсації), призупинення дії міжнародного договору  
178. 1. Припинення (в тому числі денонсація), призупинення дії міжнародного договору України, звільняє Україну від будь-якого зобов'язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов'язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до його припинення або денонсації.  
179. 2. Призупинення дії міжнародного договору України, за умов, якщо договір не передбачає іншого чи за відсутності іншої домовленості з іншими його учасниками, звільняє Україну від зобов'язання виконувати протягом періоду призупинення договору з тими його учасниками, з якими призупинено дію договору і не впливає, стосовно іншого, на встановлені договором правові відносини України з іншими його учасниками.  
180. 3. У період призупинення дії міжнародного договору України органи державної влади України утримуються від дій, котрі могли б перешкодити поновленню дії договору.  
181. Стаття 28. Офіційні повідомлення про припинення (в тому числі денонсацію), призупинення дії міжнародних договорів України  
182. Офіційні повідомлення Міністерства закордонних справ України про припинення (в тому числі денонсацію), призупинення дії міжнародних договорів України надсилаються стороні (сторонам) відповідного міжнародного договору та публікуються в порядку, передбаченому ст. 22 цього Закону.  
183. Стаття 29. Інформування Верховної Ради України стосовно міжнародних договорів та інформування іншої Сторони  
184. 1. Міністерство закордонних справ України невідкладно інформує Верховну Раду України про укладення міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого була надана іншим органом державної влади України, про припинення, денонсацію або призупинення такого міжнародного договору, а також про тимчасове застосування такого договору або його частини.  
185. VI. КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ЦЬОГО ЗАКОНУ  
186. Стаття 30. Контроль за виконання цього Закону та міжнародних договорів України  
187. 1. Порядок здійснення контролю за виконанням цього Закону та міжнародних договорів України визначають Президент України та Кабінет Міністрів України відповідно до їх компетенції та вимог статей 17-19 цього Закону.  
188. 2. Парламентський контроль за виконанням цього Закону, а також за виконанням міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Парламентом України, здійснює Верховна Рада України у такий спосіб:  
189. а) заслуховує звіти Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, інших міністерств та центральних органів виконавчої влади про стан виконання цього Закону та відповідних міжнародних договорів України;  
190. б) проводить парламентські слухання з цих питань;  
191. в) доручає здійснення контролю за виконанням міжнародних договорів, які стосуються Державного бюджету України, а також витрат, не передбачених ним, Рахунковій палаті.  
192. VIІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.  
193. 2. Закон України "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991 року (N 1953-ХІІ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 10, ст. 137) та Закон України "Про міжнародні договори" від 22 грудня 1993 року (N 3767-ХІІ) (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 10, ст.45) вважати такими, що втратили чинність.