Кількість абзаців - 44 Розмітка (ліва колонка)


Про участь України в міжнародних миротворчих операціях (Друге читання)

0. Проект  
1. Закон України  
2. Про участь України в міжнародних миротворчих операціях  
3. Усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародного миру і безпеки, враховуючи свої зобов'язання як держави - члена ООН надавати всіляку допомогу Організації Об'єднаних Націй в діях, що провадяться відповідно до Статуту ООН, а також зобов'язання як держави - члена Організації з безпеки і співробітництва в Європі конструктивно співробітничати у використанні всього діапазону можливостей ОБСЄ для запобігання конфліктам та для їх розв'язання, Україна розглядає участь у міжнародних миротворчих операціях як важливу складову своєї зовнішньої політики.  
4. Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади участі України в міжнародних миротворчих операціях, а також порядок надання Україною військового та цивільного персоналу, організації його підготовки та забезпечення для участі в діяльності по підтриманню чи відновленню міжнародного миру і безпеки.  
5. Стаття 1. Визначення термінів  
6. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
7. міжнародні миротворчі операції - міжнародні дії або заходи, які здійснюються відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ, інших регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями розділу VIII Статуту ООН, а також дії і заходи багатонаціональних сил, створюваних за згодою Ради Безпеки ООН, що проводяться під контролем Ради Безпеки ООН з метою:  
8. запобігання виникненню міждержавних або внутрішніх конфліктів;  
9. врегулювання або створення умов для врегулювання міждержавних і внутрішніх конфліктів за згодою сторін конфлікту або з використанням примусових заходів за рішенням Ради Безпеки ООН, що може включати, зокрема, спостереження і контроль за дотриманням угод про припинення вогню та інших ворожих дій, роз'єднання сторін, які конфліктують, роззброєння і розформування їхніх підрозділів, виконання інженерних та інших робіт;  
10. надання гуманітарної допомоги населенню, яке постраждало внаслідок міждержавних або внутрішніх конфліктів;  
11. виконання міліцейських (поліцейських) функцій по забезпеченню безпеки і дотриманню прав людини;  
12. надання допомоги країнам у подоланні наслідків конфліктів;  
13. усунення загрози миру, порушень миру чи акту агресії;  
14. миротворчий контингент - військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв'язку, які надаються Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях, в тому числі військові підрозділи Збройних Сил України, які входять до складу об'єднаних військових підрозділів, створюваних спільно з іншими державами для участі у міжнародних миротворчих операціях (спільні батальйони тощо);  
15. миротворчий персонал - громадяни України: окремі військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та інших державних органів і цивільних установ України, які направляються Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях;  
16. матеріально-технічні ресурси та послуги - матеріально-технічні ресурси та послуги, що надаються Україною для використання в міжнародних миротворчих операціях і можуть включати бойову і спеціальну техніку, окремі види озброєнь, засоби зв'язку, транспортні засоби з екіпажами, продовольство, медикаменти тощо.  
17. Стаття 2. Участь України в міжнародних миротворчих операціях  
18. Україна за рішенням визначених у цьому Законі державних органів у порядку, встановлюваному цим Законом, може брати участь у міжнародних миротворчих операціях:  
19. Організації Об`єднаних Націй, мандат яких затверджено Радою Безпеки ООН;  
20. Організації з безпеки і співробітництва в Європі чи інших регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки згідно з положеннями розділу VIII Статуту ООН;  
21. багатонаціональних сил, створюваних за згодою Ради Безпеки ООН або операції яких здійснюються під загальним контролем Ради Безпеки ООН.  
22. Участь України в міжнародних миротворчих операціях здійснюється шляхом надання у розпорядження органів, що визначаються мандатом відповідної міжнародної миротворчої операції, миротворчого контингенту, миротворчого персоналу, а також матеріально-технічних ресурсів та послуг.  
23. Стаття 3. Внесення пропозицій щодо участі України в міжнародних миротворчих операціях  
24. Пропозиції щодо участі України в кожній конкретній міжнародній миротворчій операції вносяться до Ради національної безпеки і оборони України Міністерством закордонних справ України за погодженням з Міністерством оборони України та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади. Пропозиції мають включати відомі на момент їх внесення дані про район дії миротворчого контингенту чи миротворчого персоналу, про їх завдання, загальну чисельність, про тип і склад озброєння, військової техніки, підпорядкованість, строки перебування та порядок їх продовження, порядок заміни та про умови виведення, а також про гарантії і компенсації військовослужбовцям військових формувань, працівникам Збройних Сил України, інших військових формувань, працівникам органів внутрішніх справ, інших державних органів і цивільних установ України та членам їхніх сімей.  
25. Рада національної безпеки і оборони України, визнаючи відповідність такої участі національним інтересам і законодавству України, міжнародним зобов'язанням України відповідно до Статуту ООН, враховуючи можливість фінансування та матеріально-технічного забезпечення, рівень безпеки громадян України, які братимуть участь у миротворчій операції у складі миротворчого контингенту чи миротворчого персоналу, вносить пропозиції щодо участі України в міжнародній миротворчій операції на розгляд Президента України.  
26. Стаття 4. Прийняття рішень щодо участі України в міжнародних миротворчих операціях  
27. Рішення про направлення у відповідності з рекомендаціями Ради національної безпеки і оборони України миротворчого контингенту чи миротворчого персоналу для участі в міжнародних миротворчих операціях, а також з інших питань щодо участі України в міжнародних миротворчих операціях приймає Президент України.  
28. Рішення про направлення Україною миротворчого контингенту до іншої держави для участі в міжнародній миротворчій операції підлягає схваленню у відповідності з п. 23 ст. 85 Конституції України Верховною Радою України. Ці питання розглядаються Верховною Радою України у невідкладному порядку.  
29. Рішення про надання Україною матеріально-технічних ресурсів і послуг для використання в міжнародних миротворчих операціях приймає Кабінет Міністрів України у відповідності з рекомендаціями Ради національної безпеки і оборони України.  
30. Стаття 5. Комплектування миротворчого контингенту і миротворчого персоналу та умови участі громадян України в міжнародних миротворчих операціях  
31. Миротворчий контингент і миротворчий персонал комплектуються громадянами України: військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, інших військових формувань та інших державних органів і цивільних установ України, які мають необхідну професійну і психологічну підготовку.  
32. Включення громадян України до складу миротворчого контингенту і миротворчого персоналу здійснюється виключно на добровільній основі.  
33. Стаття 6. Підготовка громадян України для участі в міжнародних миротворчих операціях  
34. Громадяни України, які включаються до складу миротворчого контингенту або направляються для участі в міжнародних миротворчих операціях як миротворчий персонал, попередньо проходять спеціальну підготовку у відповідних учбових центрах Міністерства оборони України або інших держав.  
35. Стаття 7. Повернення та відкликання миротворчого контингенту і миротворчого персоналу, який брав участь у міжнародній миротворчій операції  
36. Миротворчий контингент і миротворчий персонал, направлений до іншої країни для участі в міжнародній миротворчій операції, повертається до України після завершення операції. Він може бути відкликаний до завершення миротворчої операції в разі, якщо його подальша участь у зазначеній операції стає недоцільною через суттєву зміну міжнародної військово-політичної обстановки чи обставин у регіоні перебування, припинення фінансування та через інші причини. Рішення про відкликання миротворчого контингенту та миротворчого персоналу приймається Президентом України за поданням Міністерства закордонних справ України, узгодженим з Міністерством оборони України.  
37. Стаття 8. Соціальний захист учасників міжнародних миротворчих операцій та членів їхніх сімей  
38. Соціальний захист учасників міжнародних миротворчих операцій і членів їхніх сімей забезпечується згідно з законами України.  
39. Якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені більш високі гарантії захисту учасників міжнародних миротворчих операцій, ніж ті, що їх містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору або міжнародної угоди.  
40. Стаття 9. Фінансове забезпечення участі України в міжнародних миротворчих операціях  
41. Фінансування витрат, пов'язаних з участю України в міжнародних миротворчих операціях здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. При цьому кошти, які надходять від ООН, інших міжнародних організацій в порядку компенсацій витрат України на зазначені цілі зараховуються до доходів Державного бюджету.  
42. Стаття 10. Інформування Верховної Ради України про участь України у міжнародній миротворчій діяльності  
43. Кабінет Міністрів України щорічно подає Верховній Раді України доповідь про участь України в діяльності по підтриманню чи відновленню міжнародного миру і безпеки.