Кількість абзаців - 2994 Розмітка (ліва колонка)


Митного кодексу України (Повторне друге читання)

0. Проект (13.05.98)  
1. Митний кодекс України визначає принципи організації митної справи в Україні з метою створення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв'язків і захисту економічних інтересів держави, а також захисту прав та інтересів громадян, суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності і дотримання ними норм та правил, встановлених у галузі митної справи.  
2. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ  
3. РОЗДIЛ I Загальнi положення  
4. ГЛАВА 1. Митна справа  
5. Стаття 1. Визначення основних термiнiв i понять  
6. Термiни, що вживаються у цьому Кодексi, мають таке значення:  
7. валюта - валюта України, іноземна валюта, валютні цінності, монетарні метали, платіжні документи та цінні папери, інші цінності, перелік яких визначається актами законодавства України;  
8. ввезення в Україну та вивезення з України - фактичне переміщення товарів через митний кордон України;  
9. вільне використання - розпорядження без митного контролю на митній території України товарами, пропущеними через митний кордон України;  
10. громадяни - громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства  
11. декларант-юридична чи фізична особа, що здійснює декларування власних товарів, а також митний брокер (посередник), що здійснює декларування на підставі договору та за наявності ліцензії Державної митної служби України на провадження митної брокерської діяльності;  
12. декларація митної вартості-заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, або щодо змін митного режиму;  
13. дипломатичні представництва України за кордоном - посольські, консульські установи, торгівельні представництва при них, представництва України при міжнародних, міжурядових організаціях;  
14. допоміжний персонал представництв іноземних держав та міжнародних організацій - адміністративно-технічний та обслуговуючий пенрсонал представництв іноземних держав та міжнародних організацій за умови, що цей персонал не має громадянства України та не проживає в Україні постійно;  
15. зона митного контролю - чітко визначене у пункті пропуску на митному кордону або в інших місцях митної території України відокремлене місце, в межах якого митні органи здійснюють митний контроль;  
16. зона спрощеного митного контролю - частина зони митного контролю з належним технічним та інформаційним обладнанням для здійснення контролю у спрощеному порядку;  
17. інтелектуальна власність - інтелектуальна, промислова і комерційна власність, включаючи авторські права, в тому числі на комп'ютерні та аналогічні їм програми, а також географічні знаки, включаючи первісні назви, торгівельні та сервісні знаки тощо;  
18. культурні цінності - цінності світського або релігійного характеру, що мають наукове, художнє, історичне та інше культурне значення і підлягають охороні та збереженню відповідно до чинного законодавства України;  
19. ліцензія - ліцензія, що видається Державною митною службою України на право провадження окремих видів діяльності у галузі митної справи;  
20. митна декларація - заява особи митному органу за встановленою формою відомостей щодо транспортних засобів і товарів, які переміщуються через митний кордон України, або щодо зміни митного режиму стосовно транспортних засобів і товарів;  
21. митне забезпечення - пломби, печатки, штампи, голографічні мітки та інші засоби ідентифікації, що використовуються митними органами для відображення та закріплення результатів митного контролю та митного оформлення;  
22. митне оформлення - процедура поміщення транспортних засобів і товарів в умови відповідного митного режиму та виконання митним органом процедур митного контролю із справлянням мита, податків, митних та інших зборів і заповненням відповідних документів згўдно з цим Кодексом;  
23. митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами з метою забезпечення дотримання норм цього Кодексу, законодавчих та інших нормативно-правових актів з митної справи, міжнародних договорів України, контроль за виконанням яких покладено на митні органи;  
24. митні органи - центральний аппарат Державної митної служби України, регіональна митниця, митниця, спеціалізовані митні кправління та організації;  
25. митний режим - сукупність встановлених законодавством з митних питань правових положень, які визначають порядок переміщення через митний кордон України транспортних засобів і товарів та застосування до них митних процедур відповідно до мети переміщення;  
26. митні операції - операції, пов'язані із здійсненням митного контролю щодо правомірності переміщення транспортних засобів і товарів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів, а також стягненням мита, митних зборів та інших митних платежів  
27. мiжнароднi поштовi вiдправлення-товари, що перемiщуються через митний кордон України офiцiйними каналами мiжнародного поштового зв'язку, митний контроль та митне оформлення яких здiйснюється в установах мiжнародного поштового обмiну;  
28. нерезиденти - фізичні особи (іноземці, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України, юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцем знаходження за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України, розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва міжнародні організації та їх філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України;  
29. несупроводжуваний багаж - товари, які переміщуються через митний кордон України окремо від фізичної особи (власника або уповноваженої особи) та на її адресу;  
30. особи - створені відповідно до законодавства України підпиємства, установи, організації, в томцу числі фізичні особи, зареєстровані як підприємці без створення юридичної особи, а також фізичні особи - громадяни України, іноземці та особи без громадянства;  
31. переміщення через митний кордон України - сукупність дій, пов'язаних із ввезенням на митну територію України, вивезенням з цієї території транспортних засобів і товарів будь-якими шляхами, засобами та видами транспорту;  
32. підприємство - підприємства, установи, організації, будь-яких форм власності, зареєстровані в Україні як юридичні особи відповідно до законодавства Укераїни, а також громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;  
33. посадові особи - керівники підприємств, установ, організацій будь-яких форм власності або визначені відповідними нормативними актами посадові особи, до службових обов'язків яких належить виконання вимог, встановлених цим Кодексомта іншими актами законодавства України;  
34. посадові особи представництв іноземних держав та міжнародних організацій - глави дипломатичних представництв та члени дипломатичного персоналу, посадові особи консульських установ, представники іноземних держав при міжнароджних організаціях, особи з дипломатичним паспортом, посадові особи міжнародних, міжурядових організацій, акредитоьані в Україні, та члени їхніх сімей - діти, батьки, дружина (чоловік), які проживають разом з такими особами;  
35. представництва іноземних держав та міжнародних організацій - дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, міжнародні організації, представництва іноземних держав при цих організаціях, інші міжнародні організації, акредитовані в Україні;  
36. представництва іноземних фірм - акредитовані в Україні в установленому законодавством України порядку представництва іноземних фірм, банків та організацій, у тому числі авіакомпаній та засобів масової інформації;  
37. пропуск через митний кордон України-дозвіл митного органу на використання транспортних засобів і товарів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митному органу власником або уповноваженою особою;  
38. резиденти - фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном, юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням на території України, дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатиіними привілеями, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності;  
39. ручна поклажа - частина супроводжуваного багажу, що переміщується через митний кордон України без оформлення багажних документів разом з фізичною особою (власником або уповноваженою особою);  
40. спеціальне сховище-сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів і предметів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавались розбиранню, монтажу тощо;  
41. спiвробiтники представництв iноземних фiрм-спiвробiтники акредитованих в Українi в установленому чинним законодавством України порядку представництв iноземних фiрм, банкiв та органiзацiй, у тому числi авiакомпанiй та засобiв масової iнформацiї за умови, що вони не є громадянами України та не мають постiйного мiсця проживання в Українi;  
42. супроводжуваний багаж - товари, що переміщуються через митний кордон України разом з фізичною особою (власником або уповноваженою особою);  
43. товари - будь-яке рухоме майно, у тому числі вантажі, валюта, валютні цінності, речі, предмети (крім культурних цінностей), послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, інформація на будь-яких матеріальних носіях, яка має конкретну митну вартість, електрична, теплова, інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються для переміщення фізичних осіб і товарів через митний кордон України;  
44. транзит через територію України-переміщення товарів під митним контролем через територію України без їх використання між двома або в межах одного пункту на митному кордоні України;  
45. транспортні засоби - будь-які повітряні, водні, сухопутні засоби авіаційного, водного, залізничного, автомобільного, трубопровідного транспорту, а також лінії електропередачі, що використовуються для переміщення фізичних осіб і товарів через митний кордон України  
46. уповноважена особа - юридична або фізична особа, яка має повноваження від власника на розпорядження транспортними засобами і товарами на підставі договорів комісії, доручення, консигнації, оренди тощо;  
47. Стаття 2. Митна справа  
48. Порядок перемiщення через митний кордон України транспортних засобiв i товарiв, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням митних платежiв, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, iншi заходи реалiзацiї державної митної полiтики України становлять митну справу.  
49. Митна справа є складовою частиною зовнiшньополiтичної i зовнiшньоекономiчної дiяльностi України. У митнiй справi Україна дотримується визнаних у мiжнародних вiдносинах систем класифiкацiї та кодування товарiв, єдиної форми декларування експорту та iмпорту товарiв, митної iнформацiї, iнших мiжнародних норм i стандартiв.  
50. Стаття 3. Митна полiтика  
51. Україна визначає i проводить єдину митну полiтику, спрямовану на регулювання товарообмiну, стимулювання розвитку нацiональної економiки, захист внутрiшнього ринку та власного виробника, а також на розвиток митної справи, вiдповiдно до загальновизнаних мiжнародних норм.  
52. Стаття 4. Принципи митного регулювання  
53. Україна створює власну митну систему та здiйснює митне регулювання на своїй територiї. Митне регулювання здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу, iнших актiв законодавства України та мiжнародних договорiв України.  
54. Митний кодекс України регламентує економiчнi, органiзацiйнi, нормативно-правовi, кадровi та соцiальнi засади дiяльностi митних органiв. Норми Кодексу грунтуються на основi визначених Конституцiєю України прав i свобод людини, принципiв законностi, верховенства права, захисту економiчних i полiтичних iнтересiв Української держави, гласностi в роботi митних органiв.  
55. Стаття 5. Митна територiя  
56. Територiя України, зайнята сушею, територiальне море, внутрiшнi води i повiтряний простiр, а також штучнi острови, установки i споруди, що створюються у виключнiй морськiй економiчнiй зонi України, на якi поширюється виключна юрисдикцiя України, становлять єдину митну територiю України.  
57. Територiї вiльних митних зон, вiльних митних складiв, розташованi в Українi, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної територiї України, за винятком випадкiв, визначених цим Кодексом та iншими актами законодавства України.  
58. Стаття 6. Митний кордон  
59. Межi митної територiї України є митним кордоном України. Митний кордон України збiгається з державним кордоном України, за винятком меж територiї вiльних митних зон i вiльних митних складiв. Межi територiї вiльних митних зон та вiльних митних складiв становлять митний кордон України.  
60. Стаття 7. Законодавство України з митних питань  
61. Законодавство України з митних питань становлять цей Кодекс, законодавчi та iншi нормативно-правовi акти з митних питань.  
62. Стаття 8. Прапор та розпiзнавальний знак митних органiв  
63. Митнi органи, морськi та рiчковi судна, якi перебувають у їх розпорядженнi, мають свiй прапор. Автотранспортнi засоби i повiтрянi судна, що перебувають у розпорядженнi митних органiв, мають розпiзнавальний знак.  
64. Опис прапора i розпiзнавального знака затверджується в установленому законом порядку.  
65. Стаття 9. Порядок опублiкування i введення в дiю законодавчих та iнших нормативних актiв з митних питань  
66. Законодавчi та iншi нормативнi акти з митних питань набирають чинностi не ранiше нiж через сорок п'ять днiв пiсля дати їх опублiкування.  
67. У разi якщо зазначенi акти не будуть офiцiйно опублiкованi, вони не набирають чинностi. Якщо такi акти будуть опублiкованi без зазначення строку набрання ними чинностi, датою набрання чинностi вважатиметься сорок шостий день пiсля офiцiйного опублiкування. Офiцiйним опублiкуванням вважається опублiкування у перiодичному виданнi Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України або офiцiйному виданнi Державної митної служби України. Датою опублiкування вважається дата фактичного виходу в свiт вiдповiдного номера цього видання.  
68. Cтаття 10. Майно, фiнансування та матерiально-технiчне забезпечення митних органiв  
69. Майно митних органiв та спецiалiзованих митних управлiнь i органiзацiй є державною власнiстю України. Повноваження власника щодо управлiння цим майном здiйснює Державна митна служба України. Майно митних органiв приватизацiї не пiдлягає.  
70. У разi приватизацiї об'єктiв державної власностi майно, що використовується виключно для митних цiлей, вiдокремлюється i безоплатно передається на баланс митних органiв.  
71. Якщо майно не може бути вiдокремлене вiд об'єкта, що приватизується, воно передається в безстрокове безоплатне користування митним органам. При цьому власник майна не вправi змiнювати порядок та умови користування цим майном митними органами.  
72. Фiнансування, матерiально-технiчне забезпечення та розвиток iнфраструктури митних органiв здiйснюється за рахунок державного бюджету України шляхом використання Державною митною службою України на зазначенi цiлi частини митних доходiв, визначених Державним бюджетом України на поточний рiк, а також надходжень вiд митних зборiв у порядку, визначеному Державною митною службою України.  
73. Стаття 11. Земельнi дiлянки, службовi та побутовi примiщення, обладнання i засоби зв'язку митних органiв  
74. Земельнi дiлянки для службових потреб митних органiв, в тому числi для зон митного контролю, надаються в безстрокове (постiйне) користування. Митнi органи звiльняються вiд сплати податку на землю та вiдшкодування збиткiв власникам землi.  
75. Митне оформлення може проводитися митними органами безпосередньо на територiї або в примiщеннi пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i пiдпорядкування на їх прохання за умови надання митним органам в безоплатне користування цими пiдприємствами, установами, органiзацiями вiдповiдних службових i побутових примiщень, обладнання i засобiв зв'язку.  
76. ГЛАВА 2. Система, структура, органiзацiя дiяльностi митних органiв  
77. Стаття 12. Державне керiвництво митною справою Центральним органом державного управлiння в галузi митної справи є Державна митна служба України.  
78. Стаття 13. Здiйснення митної справи  
79. Безпосереднє здiйснення митної справи покладається на митнi органи, якi є правоохоронними органами України.  
80. Митнi органи, реалiзуючи митну полiтику України, виконують такi основнi завдання:  
81. 1) захист економiчних iнтересiв України;  
82. 2) контроль за додержанням митного законодавства України;  
83. 3) забезпечення виконання зобов'язань, якi випливають з мiжнародних договорiв України стосовно митної справи;  
84. 4) сприяння захисту прав iнтелектуальної власностi учасникiв зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, iнших юридичних та фiзичних осiб;  
85. 5) використання засобiв митнотарифного та нетарифного регулювання у разi перемiщення через митний кордон України товарiв;  
86. 6) вдосконалення митного контролю i оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України;  
87. 7) здiйснення разом з Нацiональним банком України контролю за валютними операцiями;  
88. 8) здiйснення заходiв щодо захисту iнтересiв споживачiв товарiв i додержання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв державних iнтересiв на зовнiшньому ринку за участю Мiнiстерства зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi України;  
89. 9) створення сприятливих умов для прискорення пасажиропотоку та перемiщення товарiв через митний кордон України;  
90. 10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;  
91. 11) спiвробiтництво з митними та iншими органами iноземних держав, а також з мiжнародними органiзацiями з питань митної справи;  
92. 12) ведення митної статистики;  
93. 13) ведення Товарної номенклатури зовнiшньоекономiчної дiяльностi;  
94. 14) здiйснення верифiкацiї (встановлення достовiрностi) сертифiкатiв походження товарiв з України.  
95. Стаття 14. Митнi органи України  
96. Митнi органи України становлять єдину загальнодержавну систему, яка складається з :  
97. Державної митної служби України; регiональних митниць; митниць; спецiалiзованих митних управлiнь та органiзацiй.  
98. Стаття 15. Державна митна служба України  
99. Державна митна служба України спрямовує, координує та контролює дiяльнiсть митних органiв щодо виконання законодавства України з митної справи, в межах своїх повноважень видає накази та iнструкцiї, органiзує та контролює їх виконання.  
100. Нормативнi акти Державної митної служби України з питань безпосереднього здiйснення митної справи, органiзацiї та регулювання митного контролю, боротьби з контрабандою i порушеннями митних правил, виданi на основi й на виконання чинного законодавства та в межах її компетенцiї, є обов'язковими для центральних органiв виконавчої влади України, органiв Автономної Республiки Крим, мiсцевих державних адмiнiстрацiй, органiв мiсцевого самоврядування, а також пiдприємств, установ, органiзацiй (незалежно вiд форм власностi i пiдпорядкування), посадових осiб i громадян.  
101. Нормативнi акти Державної митної служби України пiдлягають державнiй реєстрацiї вiдповiдно до чинного законодавства України.  
102. Державнiй митнiй службi України безпосередньо пiдпорядкованi регiональнi митницi, митницi, митнi пости, а також утворенi ним спецiалiзованi органiзацiї та установи (митнi лабораторiї, iнформацiйно-аналiтичнi пiдроздiли, будiвельнi та господарськi служби, кiнологiчнi служби, науково-дослiднi пiдроздiли, навчальнi заклади i установи з пiдготовки та перепiдготовки кадрiв), iншi органiзацiї i установи митної системи.  
103. Державну митну службу України очолює голова.  
104. У Державнiй митнiй службi України утворюється колегiя. Склад колегiї, умови її формування та дiяльностi визначаються Положенням про Державну митну службу України.  
105. Стаття 16. Регiональна митниця  
106. Регiональна митниця є регiональним митним органом, що входить як складова частина до єдиної системи Державної митної служби України, здiйснює комплексний контроль за дотриманням законодавства з митної справи i в межах своєї компетенцiї на територiї закрiпленого за ним регiону забезпечує керiвництво i координацiю дiяльностi митниць (крiм пiдпорядкованих безпосередньо Державнiй митнiй службi України), спецiалiзованих митних управлiнь та органiзацiй Державної митної служби України.  
107. У системi органiв Державної митної служби України можуть створюватися спецiалiзованi митнi управлiння для керiвництва та координацiї дiяльностi митних органiв, пов'язаної iз здiйсненням функцiональних завдань у галузi митної справи.  
108. Регiональна митниця є юридичною особою i провадить свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства про митну справу. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя регiональних митниць здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України. Регiональна митниця дiє на основi Положення, що затверджується головою Державної митної служби України.  
109. Стаття 17. Митниця  
110. Митниця є державним органом, який здiйснює захист економiчних iнтересiв України, забезпечує виконання законодавства з митних питань, а також справляння мита, митних зборiв та iнших митних платежiв.  
111. Вiдповiдно до кримiнально-процесуального законодавства України митниця є органом дiзнання у справах про контрабанду.  
112. Митниця є юридичною особою i провадить свою дiяльнiсть вiдповiдно до законодавства України з митних питань, а також Положення про митницю, що затверджується головою Державної митної служби України. Митниця пiдпорядковується регiональнiй митницi та Державнiй митнiй службi або Державнiй митнiй службi України безпосередньо. Структура, гранична чисельнiсть i фонд оплати працi працiвникiв митницi затверджуються головою Державної митної служби України за поданням регiональної митницi.  
113. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя митниць України здiйснюється головою Державної митної служби України.  
114. Митницi розташовуються:  
115. на митному кордонi України, що збiгається з державним кордоном України, у пунктах пропуску на державному кордонi України, через якi здiйснюється залiзничне, автомобiльне, морське, рiчкове, повiтряне та iнше сполучення, а також в iнших районах митної територiї України;  
116. у пунктах, розмiщених на митному кордонi України там, де вiн збiгається з межами спецiальних митних зон, а також на територiї спецiальних митних зон.  
117. Митниця України дiє в межах регiону (територiї), що визначається регiональною митницею за погодженням з Державною митною службою України.  
118. У складi митницi в пунктах пропуску через митний кордон України та на iнших об'єктах iз значним обсягом зовнiшньоекономiчних операцiй можуть створюватися митнi пункти на правах структурного пiдроздiлу митницi.  
119. Начальник митницi призначається на посаду та звiльняється з посади головою Державної митної служби України.  
120. Стаття 18. Митний пост  
121. Митний пост є митним пiдроздiлом, що безпосередньо здiйснює митний контроль та оформлення транспортних засобiв i товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України. Митний пост є структурним пiдроздiлом митницi.  
122. Митнi пости створюються з урахуванням адмiнiстративнотериторiального подiлу, географiчного положення району, а також на залiзничних станцiях, автомагiстралях, в аеропортах, морських i рiчкових портах тощо. Зону дiяльностi митного поста визначає начальник митницi за погодженням з регiональною митницею. Положення про митний пост затверджується головою Державної митної служби України.  
123. Створення, реорганiзацiя та лiквiдацiя митних постiв здiйснюється Державною митною службою України за поданням регiональної митницi. Начальник митного поста призначається на посаду i звiльняється з посади начальником регiональної митницi за погодженням з Державною митною службою України.  
124. Стаття 19. Митнi лабораторiї  
125. У системi Державної митної служби України створюються центральна митна лабораторiя i митнi лабораторiї регiональних митниць.  
126. Центральна митна лабораторiя створюється, реорганiзується та лiквiдується головою Державної митної служби України. Вона має статус юридичної особи, здiйснює науково-методичне керiвництво митними лабораторiями регiональних митниць.  
127. Центральна митна лабораторiя i митнi лабораторiї регiональних митниць здiйснюють матерiалознавчi дослiдження, товарознавчi експертизи, а також iншi митнi лабораторнi дослiдження за дорученням керiвництва Державної митної служби України i регiональних митниць.  
128. Митним лабораторiям надається право провадження судово-експертної дiяльностi.  
129. Положення про центральну митну лабораторію i Положення про митнi лабораторії регіональних митниць затверджуються головою Державної митної служби України.  
130. Стаття 20. Спеціалізовані управління та органiзацiї  
131. З метою забезпечення ефективної діяльності митних органів при Державній митній службі України можуть створюватися спеціалізовані управління та організації для декларування, зберігання та реалізації митних вантажів, забезпечення технічними засобами контролю, а також будівельні та господарські служби, інформаційно-аналітичні центри, кінологічні служби, заклади освіти з підготовки та перепідготовки кадрів, консультацiйноiнформацiйнi пункти тощо.  
132. ГЛАВА 3. Митна варта Державної митної служби України  
133. Стаття 21. Принципи органiзацiї митної варти  
134. Митна варта - спецiальна оперативна служба Державної митної служби України, яка разом з iншими органами, управлiннями та органiзацiями митної системи забезпечує виконання митного законодавства України.  
135. Митна варта дiє на основi Положення, яке затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
136. Керiвництво пiдроздiлами митної варти здiйснює голова Державної митної служби України, а в регiональних митницях i митницях вiдповiдно начальники цих митних органiв. Пiдроздiли митної варти входять до складу Управлiння органiзацiї боротьби з контрабандою i порушеннями митних правил Державної митної служби України, служб i пiдроздiлiв по боротьбi з контрабандою та порушеннями митних правил регiональних митниць i митниць.  
137. Пiдроздiли митної варти забезпечуються зброєю та спецiальними засобами, транспортом, радiо- i телефонним зв'язком, а також спорядженням вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України.  
138. Стаття 22. Завдання митної варти  
139. Основними завданнями митної варти є:  
140. 1) здiйснення заходiв, пов'язаних з виявленням, розкриттям, запобiганням, припиненням i профiлактикою контрабанди i порушень митних правил поза пунктами пропуску через митний кордон України;  
141. 2) охорона будинкiв, споруд, примiщень митних органiв та iнших об'єктiв митної iнфраструктури, зон митного контролю вiд будь-яких протиправних посягань;  
142. 3) фiзичний захист спiвробiтникiв митних органiв, iнших осiб, товарiв, якi перебувають у зонi митного контролю, вiд протиправних дiй;  
143. 4) локалiзацiя разом з iншими правоохоронними органами конфлiктних ситуацiй у зонi дiяльностi митних органiв;  
144. 5) участь у лiквiдацiї наслiдкiв катастроф, аварiй, стихiйного лиха та екологiчного забруднення в зонi дiяльностi митних органiв.  
145. Стаття 23. Права митної варти  
146. Для здiйснення визначених у статтi 22 цього Кодексу завдань пiдроздiли митної варти мають право:  
147. 1) розташовувати тимчасовi пости, пересуватися будь-якими дiлянками мiсцевостi i водного простору в межах митної територiї України, а в межах прикордонного, контрольованого районуза погодженням з Прикордонними вiйськами;  
148. 2) перевiряти документи на право перемiщення товарiв через митний кордон України в осiб поза пунктами пропуску через митний кордон України;  
149. 3) затримувати та проводити в установленому цим Кодексом порядку огляд транспортних засобiв i речей громадян, якi перетинають митний кордон України поза пунктами пропуску;  
150. 4) проводити за рiшенням голови Державної митної служби України, начальника регiональної митницi або начальника митницi у встановленому цим Кодексом порядку огляд та переогляд оформлених митними органами транспортних засобiв i товарiв, у тому числi тих, що перемiщуються транзитом через територiю України;  
151. 5) супроводжувати та охороняти найцiннiшi вантажi, товари, в тому числi транзитнi, що перемiщуються через територiю України i перебувають пiд митним контролем;  
152. 6) запрошувати осiб до митних органiв для з'ясування обставин порушення митних правил. У невiдкладних випадках з'ясування обставин i первинне документування такого порушення може здiйснюватися в iнших придатних для цього мiсцях.  
153. Стаття 24. Розмiщення пiдроздiлiв митної варти  
154. Служби i вiддiли митної варти розмiщуються, як правило, в мiсцях розташування регiональних митниць i митниць.  
155. За рiшенням голови Державної митної служби України особовий склад, транспорт, озброєння та спецiальнi засоби пiдроздiлiв митної варти у разi оперативної необхiдностi можуть бути тимчасово перемiщенi в iншi регiони України поза мiсцем основного розмiщення.  
156. ГЛАВА 4. Взаємовiдносини митних органiв з iншими органами, установами та органiзацiями  
157. Стаття 25. Взаємовiдносини митних органiв та їх посадових осiб з iншими органами, пiдприємствами, установами, органiзацiями та громадянами  
158. Митнi органи у своїй дiяльностi взаємодiють з iншими державними органами, пiдприємствами та громадянами.  
159. Центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування не вправi приймати рiшення, якi належать до компетенцiї митних органiв, чи будь-яким iншим чином втручатися у дiяльнiсть цих органiв.  
160. Стаття 26. Взаємодiя митних органiв з Прикордонними вiйськами та правоохоронними органами  
161. Митнi органи взаємодiють з Прикордонними вiйськами та правоохоронними органами України на засадах i в порядку, визначеному законодавчими та iншими нормативно-правовими актами України.  
162. У разi виявлення пiд час здiйснення митних процедур та оперативно-розшукової дiяльностi ознак злочинiв, що не розцiнюються як контрабанда, начальник митного органу чи особа, яка його замiщує, повiдомляє про це правоохоронним органам або Прикордонним вiйськам, залежно вiд їх компетенцiї.  
163. У свою чергу Прикордоннi вiйська та правоохороннi органи повiдомляють митним органам про виявленi порушення митних правил або контрабанду.  
164. Стаття 27. Взаємовiдносини митних органiв з органами, що здiйснюють контроль пiд час перемiщення товарiв через митний кордон України  
165. Товари, що перемiщуються через митний кордон України, крiм митного контролю, можуть пiдлягати санiтарно-карантинному, ветеринарному, фiтосанiтарному, радiологiчному та екологiчному контролю. Митнi органи пiдтримують постiйнi дiловi зв'язки з органами, що здiйснюють зазначенi види контролю.  
166. Митне оформлення завершується тiльки пiсля здiйснення видiв контролю зазначених у частинi першiй цiєї статтi.  
167. Стаття 28. Взаємодiя митних органiв з Нацiональним банком України та фiнансовими органами України  
168. Митнi органи взаємодiють з Нацiональним банком України, Мiнiстерством фiнансiв України, Державною податковою адмiнiстрацiєю України та їх органами на мiсцях, а також з органами, якi дiють при Мiнiстерствi фiнансiв України, - Головним управлiнням Державного казначейства України, Головним контрольно-ревiзiйним управлiнням України.  
169. У справi забезпечення надходження коштiв до Державного бюджету України митнi органи пiдзвiтнi Мiнiстерству фiнансiв України.  
170. Митнi органи, Нацiональний банк України та фiнансовi органи України координують свою дiяльнiсть i обмiнюються iнформацiєю про надходження коштiв до Державного бюджету України.  
171. Розмежування повноважень i функцiональних обов'язкiв мiж органами Державної митної служби України та фiнансовими органами України щодо справляння податкiв та iнших платежiв до Державного бюджету України встановлюється законодавством України.  
172. Стаття 29. Взаємовiдносини митних органiв з органами мiсцевого самоврядування i мiсцевими державними адмiнiстрацiями  
173. Митнi органи у своїй дiяльностi взаємодiють з органами мiсцевого самоврядування i мiсцевими державними адмiнiстрацiями. Митнi органи iнформують органи мiсцевого самоврядування i мiсцевi державнi адмiнiстрацiї про виконання економiчних та соцiальних планiв, будiвництво митних споруд i житла, а також з питань охорони працi, технiки безпеки та екологiчного стану.  
174. Органи мiсцевого самоврядування i мiсцевi державнi адмiнiстрацiї сприяють дiяльностi митних органiв, створюють умови для їх належного функцiонування, вживають заходiв щодо органiзацiї нормальної роботи пунктiв пропуску через митний кордон України та митних установ на пiдпорядкованих їм територiях, а також щодо вдосконалення митної iнфраструктури.  
175. ГЛАВА 5. Iнформування та консультацiї з митних питань  
176. Стаття 30. Отримання iнформацiї про причини прийнятого рiшення, вчинення дiї або бездiяльностi  
177. Особа, щодо якої прийнято рiшення митним органом, вчинена дiя посадовою особою митного органу, а також особа, щодо якої належне рiшення не прийнято або належна дiя не вчинена протягом тримiсячного строку, вправi звернутися до цього митного органу в двомiсячний строк з дня прийняття рiшення, вчинення дiї чи закiнчення строку їх прийняття або вчинення, iз запитом про причини та пiдстави прийняття рiшення чи вчинення дiї або неприйняття рiшення чи невчинення дiї, якщо це безпосередньо зачiпає iнтереси такої особи.  
178. Запит пiдлягає розгляду митним органом в мiсячний строк. У разi подання письмового запиту вiдповiдь повинна даватися в письмовiй формi.  
179. Стаття 31. Публiкацiя законодавчих та iнших нормативно-правових актiв  
180. Законодавчi акти України з митних питань, iншi законодавчi акти та мiжнароднi договори України, контроль за виконанням яких покладено на митнi органи, нормативно-правовi акти Кабiнету Мiнiстрiв України та Державної митної служби України публiкуються вiдповiдно у друкованих виданнях Верховної Ради України, Кабiнету Мiнiстрiв України, а також у виданнях Державної митної служби України.  
181. Державна митна служба України забезпечує публiкацiю законодавчих та iнших нормативно-правових актiв з митних питань в iнших засобах масової iнформацiї, а також видання збiрникiв правових актiв з митних питань.  
182. Стаття 32. Iнформацiя щодо нормативних актiв  
183. Iнформацiя щодо нормативних актiв, визначених у статтi 31 цього Кодексу, в тому числi назва акта, його основнi положення та видання, в якому цей акт опублiковано, безплатно надається митними органами за запитами заiнтересованих осiб.  
184. Стислi довiдки щодо основних положень митного та iншого законодавства України, контроль за виконанням якого покладено на митнi органи, подаються для загального ознайомлення в мiсцях розташування митних органiв.  
185. Стаття 33. Надання текстiв опублiкованих правових актiв  
186. Тексти опублiкованих правових актiв, визначених у статтi 32 цього Кодексу, надаються заiнтересованим особам за плату, що справляється в розмiрах, установлених Державною митною службою України за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України. Зазначена плата не справляється у випадках, передбачених актами законодавства України.  
187. Стаття 34. Консультацiї з митних питань Працiвники митних органiв, митних лабораторiй, науково-дослiдних установ та навчальних закладiв Державної митної служби України надають консультацiї з митних та iнших питань, що належать до компетенцiї митних органiв, в порядку, встановленому Державною митною службою України  
188. .  
189. Стаття 35. Вiдповiдальнiсть за недостовiрну iнформацiю  
190. Митнi органи, митнi лабораторiї, науково-дослiднi установи та заклади освiти Державної митної служби України несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законодавством України, за достовiрнiсть iнформацiї, наданої їх працiвниками особам вiдповiдно до положень цiєї глави.  
191. Митнi органи та їх установи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, не несуть вiдповiдальностi за збитки, заподiянi внаслiдок неточного вiдтворення тексту правового акта, опублiкованого без їх вiдома та контролю, а також за збитки, заподiянi внаслiдок неквалiфiкованих консультацiй, наданих особами, якi не є працiвниками згаданих митних органiв та установ i не уповноваженi надавати такi консультацiї.  
192. ГЛАВА 6. Мiжнароднi зв'язки Державної митної служби України  
193. Стаття 36. Принципи мiжнародної дiяльностi Державної митної служби України  
194. Уповноваженi посадовi особи Державної митної служби України, приймаючи в установленому порядку вiдповiдне рiшення, проводять переговори та експертну роботу, пов'язану з пiдготовкою мiждержавних, мiжурядових i мiжвiдомчих угод з митних питань, у взаємодiї з Мiнiстерством закордонних справ України, Мiнiстерством зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi України, Державним комiтетом у справах охорони державного кордону України, iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади України.  
195. Мiжнародна дiяльнiсть Державної митної служби України є складовою частиною зовнiшньополiтичної та зовнiшньоекономiчної дiяльностi України.  
196. Стаття 37. Основнi завдання мiжнародної дiяльностi Державної митної служби України  
197. Основними завданнями Державної митної служби України в галузi мiжнародної дiяльностi є:  
198. 1) сприяння розвитковi зовнiшньоекономiчних зв'язкiв України;  
199. 2) забезпечення виконання зобов'язань, якi випливають з мiжнародних договорiв України з митних питань;  
200. 3) використання засобiв митного регулювання з метою створення сприятливих умов для участi України у мiжнародному економiчному спiвробiтництвi;  
201. 4) здiйснення з участю Мiнiстерства зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i торгiвлi України заходiв щодо захисту iнтересiв споживачiв товарiв i додержання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв державних iнтересiв на зовнiшньому ринку;  
202. 5) налагодження та пiдтримання вiдповiдно до мiжнародних договорiв та законодавства України спiвпрацi з митними та iншими органами iноземних держав, мiжнародними митними органiзацiями;  
203. 6) опрацювання разом або за погодженням з Мiнiстерством закордонних справ України i подання Кабiнетовi Мiнiстрiв України пропозицiй про укладення та денонсацiю мiжнародних договорiв України з митних питань;  
204. 7) укладення та денонсацiя мiжвiдомчих мiжнародних угод, що належать до компетенцiї Державної митної служби України;  
205. 8) координацiя та взаємодiя з митними та iншими установами iноземних держав, а в разi потреби - з мiжнародними i регiональними митними та iншими органiзацiями у боротьбi з контрабандою, в тому числi з контрабандою наркотикiв, а також у боротьбi з порушеннями митних правил.  
206. Стаття 38. Участь України у мiжнародному спiвробiтництвi з митних питань  
207. Україна бере участь у мiжнародному спiвробiтництвi з митних питань.  
208. У митнiй справi Україна дотримується загальновизнаних у мiжнароднiй практицi систем класифiкацiї та кодування товарiв, митних режимiв, митної статистики, iнших загальноприйнятих у свiтових митних вiдносинах норм i стандартiв, а також забезпечує виконання мiжнародних договорiв України з митних питань.  
209. Стаття 39. Зв'язок Державної митної служби України з мiжнародними митними органiзацiями  
210. Державна митна служба України представляє Україну у Всесвiтнiй митнiй органiзацiї, iнших мiжнародних i регiональних митних органiзацiях.  
211. Мiжнародне спiвробiтництво у галузi митної справи Державною митною службою України здiйснюється за погодженням з Мiнiстерством закордонних справ України через дипломатичнi представництва та консульськi установи України за кордоном, а також представництва України при мiжнародних органiзацiях.  
212. Стаття 40. Спiвробiтництво у галузi митної справи  
213. На пiдставi мiжнародних договорiв України може здiйснюватися:  
214. 1) створення спiльних пунктiв пропуску на митному кордонi України;  
215. 2) проведення спiльного контролю у пунктах пропуску на митному кордонi України;  
216. 3) взаємне визнання документiв, що використовуються пiд час здiйснення митного контролю та оформлення;  
217. 4) узгоджене застосування процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документiв, що використовуються митними органами для здiйснення митних процедур;  
218. 5) проведення спiльних заходiв, спрямованих на запобiгання, виявлення i припинення контрабанди та порушень митних правил;  
219. 6) проведення iнших спiльних одноразових чи постiйних заходiв з питань, що згiдно з цим Кодексом та iншими актами законодавства України належать до компетенцiї митних органiв.  
220. Стаття 41. Пiдтримання оперативного зв'язку мiж митними органами України i митними органами сумiжних iноземних держав  
221. З метою розв'язання невiдкладних завдань пропуску транспортних засобiв i товарiв, виявлення та припинення контрабанди i порушення митних правил, забезпечення законностi i правопорядку в пунктах пропуску через митний кордон України начальниковi регiональної митницi, начальниковi митницi та їх заступникам надається право проведення робочих зустрiчей з представниками митного органу сумiжної iноземної держави.  
222. Про час, умови i мету таких зустрiчей начальник митного органу або його заступник iнформує командира пiдроздiлу Прикордонних вiйськ України.  
223. Порядок проведення таких зустрiчей визначається Положенням, затвердженим Головою Державної митної служби України за погодженням з Мiнiстерством закордонних справ України i Державним комiтетом у справах охорони державного кордону України.  
224. Стаття 42. Взаємодiя митних органiв з митними службами iноземних держав пiд час провадження дiзнання у справах про контрабанду i порушення митних правил  
225. Взаємодiя митних органiв з митними службами та iншими компетентними органами iноземних держав та мiжнародними органiзацiями з питань, пов'язаних з провадженням у справах про контрабанду i порушення митних правил, здiйснюється митними органами через центральний апарат Державної митної служби України в порядку, передбаченому законодавством України, її мiжнародними договорами та за погодженням з Мiнiстерством закордонних справ України.  
226. Р О З Д I Л II Митний контроль  
227. ГЛАВА 7. Органiзацiя митного контролю  
228. Стаття 43. Здiйснення митного контролю  
229. Митному контролю пiдлягають усi транспортнi засоби та товари, що перемiщуються через митний кордон України, за винятком випадкiв, передбачених цим Кодексом.  
230. Митний контроль охоплює всi заходи, якi здiйснюються митними органами для забезпечення дотримання митного законодавства України.  
231. Стаття 44. Мета митного контролю  
232. Митний контроль здiйснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, пiдприємствами та їх посадовими особами, а також громадянами порядку перемiщення через митний кордон України транспортних засобiв i товарiв.  
233. Стаття 45. Форми митного контролю  
234. Митний контроль здiйснюється безпосередньо посадовими особами митних органiв шляхом перевiрки документiв та вiдомостей, необхiдних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобiв, товарiв, особистого огляду, переогляду), облiку транспортних засобiв, товарiв, усного опитування громадян та посадових осiб, перевiрки системи облiку та звiтностi товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, огляду територiй та примiщень складiв тимчасового зберiгання, митних лiцензiйних складiв, вiльних митних складiв, вiльних митних зон, магазинiв безмитної торгiвлi та iнших мiсць, де можуть знаходитись транспортнi засоби, товари, що пiдлягають митному контролю, чи провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи, а також в iнших формах, передбачених цим Кодексом та нормативними актами з митних питань.  
235. Порядок здiйснення митного контролю визначається Державною митною службою України вiдповiдно до норм цього Кодексу.  
236. Стаття 46. Вибiрковiсть митного контролю  
237. Пiд час проведення митного контролю митнi органи самостiйно визначають форму та обсяг контролю, достатнi для забезпечення дотримання законодавства України з митних питань, iнших нормативно-правових актiв України та мiжнародних договорiв України, контроль за дотриманням яких покладено на митнi органи.  
238. Стаття 47. Час перебування пiд митним контролем  
239. Транспортнi засоби i товари перебувають пiд митним контролем з моменту його початку i до закiнчення згiдно з митним режимом.  
240. У разi ввезення на митну територiю України транспортних засобiв i товарiв митний контроль розпочинається з моменту їх перетинання митного кордону України.  
241. У разi вивезення за межi митної територiї України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення транспортних засобiв i товарiв для митного оформлення та декларування цих засобiв i товарiв у встановленому порядку.  
242. Час перебування транспортних засобiв пiд митним контролем на територiї зони митного контролю встановлюється вiдповiдно до технологiчної схеми пропуску через митний кордон осiб, транспортних засобiв i товарiв.  
243. Митний контроль закiнчується:  
244. 1) у разi ввезення на митну територiю України - пiсля здiйснення у повному обсязi митного оформлення транспортних засобiв i товарiв;  
245. 2) у разi вивезення за межi митної територiї України - пiсля здiйснення у повному обсязi митного оформлення транспортних засобiв i товарiв та їх перетинання митного кордону України, за винятком митних режимiв, якi передбачають перебування пiд митним контролем протягом усього часу дiї митного режиму.  
246. Стаття 48. Строки пред'явлення транспортних засобiв I товарiв, якi перемiщуються через митний кордон, митному органу  
247. Транспортнi засоби i товари, якi перемiщуються через митний кордон України, та документи на них пред'являються для контролю митним органам у незмiнному станi, включаючи їх упаковку та маркування, у пунктах перетинання митного кордону України та в iнших мiсцях, встановлених митними органами, де здiйснюється митний контроль та оформлення, не пiзнiше нiж через три години пiсля їх прибуття в пункт пропуску.  
248. Якщо митне оформлення транспортних засобiв i товарiв, якi ввозяться в Україну, здiйснюється митними органами не в пунктах перетинання митного кордону України, митним органам у пунктах пропуску подаються лише комерцiйнi, транспортнi та iншi супровiднi документи на транспортнi засоби i товари.  
249. На транспортнi засоби i товари, якi пройшли митне оформлення в iнших мiсцях, визначених митними органами, в пунктi пропуску на митному кордонi України пред'являються документи, якi засвiдчують, що митне оформлення здiйснено у повному обсязi.  
250. Перелiк документiв, якi подаються митному органу у пунктах пропуску на митному кордонi України, порядок контролю транспортних засобiв i товарiв та їх пропуску через митний кордон України визначається Державною митною службою України.  
251. Встановлений у частинi першiй цiєї статтi строк може збiльшуватися у порядку та на умовах, визначених Державною митною службою України.  
252. Стаття 49. Документи та вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю  
253. Особи, що перемiщують транспортнi засоби i товари через митний кордон України чи провадять дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи, зобов'язанi подавати цим органам документи та вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю.  
254. Перелiк документiв та вiдомостей, порядок їх подання визначаються Державною митною службою України згiдно з цим Кодексом та iншими актами законодавства України.  
255. Для проведення митного контролю митнi органи вправi одержувати вiд банкiв та iнших фiнансово-кредитних установ вiдомостi i довiдки про фiнансовi операцiї та стан рахункiв осiб, що перемiщують транспортнi засоби i товари через митний кордон України, а також осiб, що провадять дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи.  
256. Iншi правоохороннi органи України, фiнансово-кредитнi установи, податковi та iншi контролюючi органи України з власної iнiцiативи чи на запити митних органiв зобов'язанi iнформувати їх про наявнi вiдомостi, необхiднi для здiйснення митного контролю.  
257. Стаття 50. Доступ посадових осiб митних органiв на територiю чи в примiщення пiдприємств для здiйснення митного контролю  
258. Для забезпечення належного здiйснення митного контролю митнi органи, в межах наданої їм законодавством України компетенцiї, мають право перевiряти фiнансово-економiчну та господарську дiяльнiсть пiдприємств, що провадять зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть.  
259. Посадовi особи митних органiв з метою здiйснення митного контролю мають право безперешкодного доступу на територiю чи в примiщення будь-якого пiдприємства незалежно вiд форм власностi та пiдпорядкування, де знаходяться товари, що пiдлягають митному контролю, документацiя та електронна база даних щодо зовнiшньоекономiчної дiяльностi цього пiдприємства.  
260. Стаття 51. Спiльний митний контроль на митному кордонi України  
261. На пiдставi мiжнародних договорiв України на кордонi України разом з вiдповiдними органами сумiжних держав може здiйснюватися спiльний митний контроль вiдповiдно до законодавства України та мiжнародних договорiв України.  
262. Спiльний контроль на митному кордонi України передбачає його здiйснення разом з митною службою iноземної держави за єдиною технологiчною схемою.  
263. ГЛАВА 8. Зони митного контролю  
264. Стаття 52. Мiсця розташування зон митного контролю  
265. З метою забезпечення дотримання режиму митного контролю у пунктах пропуску на митному кордонi України, в морських i рiчкових портах, аеропортах, у мiсцях митного оформлення товарiв, розташування митних органiв на територiях вiльних економiчних зон, спецiальних митних зон i окремих пiдприємств, а також в iнших мiсцях, визначених митним органом, створюються зони митного контролю.  
266. Стаття 53. Порядок створення зон митного контролю  
267. Порядок створення зон митного контролю, їх межi, режим функцiонування, а також порядок пропуску через зазначенi зони громадян, транспортних засобiв i товарiв визначаються Державною митною службою України за погодженням з Державним комiтетом у справах охорони державного кордону України.  
268. Стаття 54. Розмiщення споруд та об'єктiв у зонi митного контролю  
269. У зонi митного контролю розмiщуються тiльки споруди та об'єкти митних органiв, а в зонi митного контролю у пунктах пропуску через митний кордон України - також споруди i об'єкти Прикордонних вiйськ України, розмiщення яких передбачене порядком здiйснення прикордонно-митного контролю.  
270. Стаття 55. Забезпечення законностi i правопорядку у зонi митного контролю  
271. Забезпечення безпеки громадян, а також цiлiсностi майна громадян, пiдприємств, що перемiщуються через митний кордон України, дотримання режиму, законностi та правопорядку у зонi митного контролю покладається на митнi органи.  
272. Стаття 56. Виробнича та комерцiйна дiяльнiсть у зонi митного контролю. Перемiщення громадян, транспортних засобiв i товарiв через зону митного контролю  
273. Провадження виробничої, комерцiйної та господарської дiяльностi у зонi митного контролю, перемiщення транспортних засобiв, товарiв, громадян, у тому числi посадових осiб iнших державних органiв, через межi зони митного контролю i в межах цiєї зони допускається тiльки з дозволу митного органу i пiд його контролем, за винятком випадкiв, передбачених законодавством України.  
274. ГЛАВА 9. Здiйснення митного контролю  
275. Стаття 57. Права митних органiв щодо здiйснення митного контролю  
276. Митнi органи у межах своїх повноважень вправi застосовувати примусовi заходи до порушникiв режиму зони митного контролю як у самiй зонi, так i поза цiєю зоною.  
277. Митнi органи вправi у примусовому порядку зупиняти i повертати в зони митного контролю транспортнi засоби, що вибули iз зони митного контролю без вiдповiдного дозволу митного органу. Це правило не поширюється на iноземнi судна i судна, що перебувають на територiї iнших держав.  
278. Перелiк примусових заходiв, а також порядок їх застосування встановлюється цим Кодексом та iншими актами законодавства України.  
279. Стаття 58. Огляд та переогляд транспортних засобiв i товарiв  
280. З метою встановлення законностi перемiщення через митний кордон України транспортних засобiв i товарiв (за винятком ручної поклажi), їх облiку, справляння мита, митних зборiв та iнших митних платежiв митний орган має право на проведення огляду цих засобiв i товарiв.  
281. Переогляд транспортних засобiв i товарiв може бути здiйснено за рiшенням начальника митного органу або його заступника, якщо є достатнi пiдстави вважати, що зазначенi засоби i товари перемiщуються через митний кордон України з порушенням норм цього Кодексу та iнших актiв законодавства України.  
282. Огляд та переогляд здiйснюються тiльки в присутностi власника товарiв, транспортних засобiв, який перемiщує цi транспортнi засоби, товари через митний кордон України чи зберiгає їх пiд митним контролем, або уповноваженого ним представника, який дiє на пiдставi належним чином оформленого доручення.  
283. Стаття 59. Огляд та переогляд ручної поклажi, багажу та несупроводжуваного багажу  
284. Якщо є достатнi пiдстави вважати, що громадянин перемiщує через митний кордон України товари, якi пiдлягають облiку i контролю iнших державних органiв, зазначених у статтi 27 цього Кодексу, чи товари, з яких справляється мито, митнi збори та iншi митнi платежi, а також товари, перемiщення яких через митний кордон України заборонене або обмежене, митний орган має право провести огляд, а також переогляд ручної поклажi та багажу з розпакуванням багажу цього громадянина.  
285. З метою припинення перемiщення через територiю України товарiв, заборонених для транзиту, оглядовi та переоглядовi можуть також пiдлягати ручна поклажа i багаж громадян, якi перетинають транзитом територiю України.  
286. Огляд та переогляд ручної поклажi та багажу громадянина здiйснюються в присутностi цього громадянина чи його уповноваженого представника, який дiє на пiдставi належним чином оформленого доручення.  
287. Огляд та переогляд ручної поклажi та багажу в разi вiдсутностi громадянина чи його уповноваженого представника здiйснюється:  
288. 1) якщо є достатнi пiдстави вважати, що несупроводжуваний багаж мiстить товари, якi становлять небезпеку для життя i здоров'я людей, тварин та рослин чи можуть завдати матерiальної шкоди громадянам, пiдприємствам;  
289. 2) якщо громадянин чи його уповноважений представник не з'явився протягом мiсяця з дня надходження несупроводжуваного багажу;  
290. 3) якщо товари пересилаються у мiжнародних поштових вiдправленнях;  
291. 4) у разi залишення на територiї України ручної поклажi i багажу з порушенням зобов'язання про їх транзит через територiю України.  
292. Огляд та переогляд ручної поклажi i багажу у разi вiдсутностi громадянина чи його уповноваженого представника здiйснюються в присутностi представникiв пiдприємства, що здiйснює перевезення, пересилання ручної поклажi та багажу чи їх зберiгання.  
293. Про здiйснення огляду та переогляду у випадках, зазначених у пунктах 1 та 2 частини четвертої цiєї статтi, складається акт, форму якого встановлює Державна митна служба України.  
294. Стаття 60. Особистий огляд  
295. Особистий огляд, як виняткова форма митного контролю, може проводитися за письмовим рiшенням начальника митного органу або особи, яка його замiщує, якщо є достатнi пiдстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зонi митного контролю або в транзитнiй зонi мiжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, якi є безпосереднiми об'єктами порушення митних правил або забороненi для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територiю України. Особистий огляд може також проводитися за письмовим рiшенням начальника митного пункту або особи, яка його замiщує, з обов'язковим повiдомленням протягом доби начальника митного органу про пiдстави i результати такого огляду.  
296. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'явити громадянину письмове рiшення начальника митного органу, начальника митного пункту чи особи, яка їх замiщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками пiд час проведення такого огляду i запропонувати добровiльно пред'явити приховуванi товари.  
297. Особистий огляд проводиться посадовою особою митного органу однiєї статi з громадянином, який проходить огляд, у присутностi не менш як двох понятих тiєї ж статi (не заiнтересованих у справi) в iзольованому примiщеннi, що вiдповiдає встановленим санiтарно-гiгiєнiчним вимогам. Доступ у це примiщення громадян, якi не беруть участi в оглядi, i можливiсть спостерiгати за проведенням особистого огляду з боку таких громадян мають бути виключенi. Обстеження органiв тiла громадянина, який пiдлягає огляду, має проводитись лише медичним працiвником.  
298. Пiд час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України за погодженням з Мiнiстерством юстицiї України.  
299. Протокол пiдписується посадовою особою митного органу, що проводила огляд, громадянином, який проходив огляд, понятими, якi були присутнi пiд час огляду, а у разi обстеження медичним працiвником - також цим працiвником. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколi.  
300. Стаття 61. Використання технiчних та спецiальних засобiв для здiйснення митного контролю  
301. Для здiйснення митного контролю можуть використовуватися технiчнi та спецiальнi засоби, безпечнi для життя i здоров'я людини, тварин та рослин i такi, що не завдають шкоди пiдприємствам.  
302. Стаття 62. Операцiї з товарами, що перебувають пiд митним контролем  
303. Пiдприємства та громадяни, якi перемiщують через митний кордон України товари, на вимогу митного органу зобов'язанi здiйснювати навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та переупакування товарiв, що пiдлягають митному оформленню, а також вiдкривати примiщення, ємностi та iншi мiсця, де можуть знаходитися такi товари.  
304. Навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розкриття упаковки, упакування або переупакування товарiв, щодо яких митне оформлення не було закiнчене, а також змiна iдентифiкацiйних знакiв чи маркування на цих товарах або їх упаковцi, можуть здiйснюватися тiльки з дозволу митного органу.  
305. Користування та розпорядження транспортними засобами i товарами, щодо яких митне оформлення не закiнчене забороняється, крiм випадкiв, передбачених цим Кодексом, iншими актами законодавства України.  
306. Порядок i умови, а також обмеження користування та розпорядження товарами, щодо яких митне оформлення не закiнчене, встановлюються Державною митною службою України.  
307. Операцiї з товарами, що перебувають пiд митним контролем, здiйснюються за рахунок пiдприємств чи громадян, якi перемiщують цi товари через митний кордон України.  
308. Стаття 63. Iдентифiкацiя транспортних засобiв, товарiв, примiщень та iнших мiсць пiд час здiйснення митного контролю  
309. Транспортнi засоби, примiщення та iншi мiсця, де перебувають чи можуть перебувати транспортнi засоби i товари якi пiдлягають митному контролю, мiсця, де провадиться дiяльнiсть, контроль за якою покладено на митнi органи, а також транспортнi засоби i товари, що перебувають пiд митним контролем, можуть iдентифiкуватися митними органами.  
310. Iдентифiкацiя здiйснюється шляхом накладення пломб, печаток, голографiчних мiток, нанесення цифрового, лiтерного чи iншого маркування, iдентифiкацiйних знакiв, проставлення штампiв, взяття проб i зразкiв, складання опису транспортних засобiв, товарiв i креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографiй, iлюстрацiй, використання товаросупровiдної документацiї тощо.  
311. Засоби iдентифiкацiї можуть змiнюватися чи знищуватися тiльки митними органами або за їх дозволом iншими органами, за винятком випадкiв, коли iснує реальна загроза знищення, безповоротної втрати чи iстотного псування транспортних засобiв i товарiв. У таких випадках митний орган термiново сповiщається про змiну, вилучення чи знищення засобiв iдентифiкацiї з поданням документальних доказiв iснування такої загрози.  
312. Стаття 64. Залучення спецiалiстiв та експертiв пiдприємств для участi у здiйсненнi митного контролю  
313. У разi потреби для участi у здiйсненнi митного контролю можуть залучатися спецiалiсти та експерти.  
314. Виклик спецiалiстiв та експертiв здiйснюється начальником митного органу або його заступником i є обов'язковим до виконання для керiвника тiєї державної органiзацiї чи установи, де працює спецiалiст або експерт.  
315. Спецiалiст та експерт, якi беруть участь у здiйсненнi митного контролю, мають право на вiдшкодування витрат, пов'язаних з явкою за викликом. За спецiалiстами та експертами зберiгається середня заробiтна плата за мiсцем роботи за час, що був затрачений у зв'язку з явкою за викликом.  
316. Виплати, пов'язанi iз залученням спецiалiстiв та експертiв, включаючи витрати на їх проїзд, добовi за час перебування у вiдрядженнi для участi у здiйсненнi митного контролю, та винагорода за виконану спецiалiстами i експертами роботу здiйснюються за рахунок коштiв митних органiв у порядку, що визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
317. ГЛАВА 10. Особливi процедури митного контролю  
318. Стаття 65. Звiльнення вiд митного контролю  
319. Звiльнення вiд окремих форм митного контролю встановлюється виключно цим Кодексом.  
320. Митнi пiльги щодо проходження митного контролю надаються державним органам України, пiдприємствам, їх посадовим особам та громадянам виключно згiдно iз законами України.  
321. Незастосування митного контролю не означає звiльнення державних органiв, пiдприємств, їх посадових осiб та громадян вiд обов'язкового дотримання порядку перемiщення через митний кордон України товарiв i транспортних засобiв.  
322. Стаття 66. Звiльнення вiд окремих форм митного контролю  
323. Митному огляду не пiдлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, Голови Верховного Суду України, Голови Конституцiйного Суду України та членiв їхнiх сiмей, якi прямують разом з ними.  
324. Ручна поклажа та супроводжуваний багаж народних депутатiв України, членiв Кабiнету Мiнiстрiв України, заступникiв Голови Верховного Суду України, членiв Конституцiйного Суду України звiльняється вiд огляду, якщо зазначенi особи перетинають митний кордон України у зв'язку з виконанням депутатських чи службових обов'язкiв, що пiдтверджується вiдповiдними документами.  
325. Стаття 67. Звiльнення вiд митного огляду вiйськових транспортних засобiв та вiйськової технiки  
326. Вiйськова технiка, укомплектована повнiстю вiйськовою командою, та бойовi повiтрянi судна, а також вiйськовi кораблi, судна забезпечення Вiйськово-Морських Сил, якi мають перетнути митний кордон України, митному оглядовi не пiдлягають за умови своєчасного iнформування Державної митної служби України Мiнiстерством оборони України про наступне перетинання митного кордону України цiєю технiкою, кораблями або суднами.  
327. Судна забезпечення Вiйськово-Морських Сил, вiйськово-транспортнi повiтрянi судна та iншi судна Мiнiстерства оборони України, що виконують завдання вiйськово-оперативного характеру, а також вiйськова технiка, що рухається своїм ходом, у разi перетинання митного кордону України звiльняються вiд огляду на умовах, зазначених у частинi першiй цiєї статтi.  
328. Стаття 68. Митний огляд ручної поклажi та багажу вiйськовослужбовцiв  
329. Ручна поклажа та супроводжуваний i несупроводжуваний багаж, що належать вiйськовослужбовцям, не звiльняються вiд митного огляду, якщо iнше не передбачено законодавством України. Командири (капiтани) зазначених у статтi 67 цього Кодексу кораблiв та суден, а також вiйськових частин, до складу яких входить вiйськова технiка, несуть вiдповiдальнiсть за дотримання положень цього Кодексу та iнших законодавчих актiв України з митних питань.  
330. Стаття 69. Спецiальнi митнi процедури огляду  
331. Митницi, регiональнi митницi за погодженням з керiвництвом Державної митної служби України можуть застосовувати спецiальнi митнi процедури огляду ручної поклажi та товарiв.  
332. Спецiальнi митнi процедури огляду застосовуються у випадках перемiщення громадянами через митний кордон України товарiв, що не пiдлягають обов'язковому декларуванню та справлянню мита, митних зборiв та iнших митних платежiв i не належать до категорiї товарiв, на перемiщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.  
333. Спецiальнi митнi процедури огляду застосовуються митними органами, в яких обладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю.  
334. Громадяни, якi проходять через зони (коридори) спрощеного митного контролю, звiльняються вiд подання митної декларацiї.  
335. Звiльнення вiд подання митної декларацiї не означає звiльнення громадян вiд обов'язкового дотримання порядку перемiщення товарiв через митний кордон України.  
336. Громадяни, якi порушили умови проходження через зони (коридори) спрощеного митного контролю, несуть вiдповiдальнiсть згiдно з цим Кодексом.  
337. Стаття 70. Спрощенi процедури митного контролю  
338. Митницi, регiональнi митницi за погодженням з керiвництвом Державної митної служби України можуть застосовувати спрощенi процедури митного контролю.  
339. Спрощенi процедури застосовуються у випадках перемiщення громадянами через митний кордон України товарiв, що не пiдлягають обов'язковому декларуванню та справлянню мита, митних зборiв та iнших митних платежiв i не належать до категорiї товарiв, на перемiщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.  
340. Стаття 71. Митний контроль пiсля пропуску транспортних засобiв i товарiв  
341. Незалежно вiд закiнчення операцiй митного контролю, оформлення та пропуску транспортних засобiв i товарiв митний контроль за ними може здiйснюватись у будь-який час, якщо є достатнi пiдстави вважати, що мають мiсце порушення законодавства України чи мiжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено на митнi органи.  
342. Р О З Д I Л III Митне оформлення  
343. ГЛАВА II. Загальнi положення  
344. Стаття 72. Мета митного оформлення  
345. Транспортнi засоби i товари, якi перемiщуються через митний кордон України, пiдлягають митному оформленню.  
346. Митне оформлення здiйснюється посадовими особами митного органу з метою забезпечення митного контролю та державного регулювання ввезення на митну територiю України, вивезення за її межi i транзиту через її територiю транспортних засобiв i товарiв.  
347. Операцiї митного оформлення, порядок їх здiйснення, а також форми митних декларацiй та iнших документiв, що застосовуються пiд час митного оформлення транспортних засобiв i товарiв, та порядок їх заповнення визначаються Державною митною службою України.  
348. Стаття 73. Мiсце i час здiйснення митного оформлення  
349. Митне оформлення здiйснюється в мiсцях розташування митних органiв протягом часу, що його встановлює цей орган разом iз заiнтересованими державними установами (органiзацiями).  
350. Митне оформлення здiйснюється митними органами, в зонi дiяльностi яких знаходяться власники товарiв, якщо iнше не передбачено цим Кодексом та iншими актами законодавства України.  
351. На прохання пiдприємств, що перемiщують через митний кордон України транспортнi засоби i товари, митне оформлення може здiйснюватися поза мiсцем розташування митних органiв i в позаробочий час на умовах, визначених цим Кодексом.  
352. У разi оформлення транспортних засобiв i товарiв поза мiсцем розташування митних органiв заiнтересованi пiдприємства i громадяни надають транспорт для доставлення посадових осiб митного органу до мiсця оформлення i назад.  
353. За рiшенням Державної митної служби України митне оформлення товарiв окремих видiв може здiйснюватися у спецiально визначених для цього митницях.  
354. Стаття 74. Початок митного оформлення  
355. Митне оформлення розпочинається пiсля подання митному органу митної декларацiї, всiх необхiдних для здiйснення митного контролю та оформлення документiв, вiдомостей щодо транспортних засобiв i товарiв, якi пiдлягають митному оформленню, а також пiсля засвiдчення митним органом прийняття поданих документiв шляхом проставлення вiдповiдних вiдмiток на митнiй декларацiї.  
356. Стаття 75. Присутнiсть представникiв пiдприємств, а також громадян пiд час митного оформлення  
357. Представники пiдприємств, а також громадяни, якi мають належним чином оформленi повноваження щодо товарiв, якi пiдлягають митному оформленню, можуть бути присутнiми пiд час такого оформлення.  
358. У випадках, передбачених статтями 58, 59 цього Кодексу, а також на вимогу митного органу присутнiсть представникiв пiдприємств, а також громадян пiд час митного оформлення є обов'язковою.  
359. Стаття 76. Митне оформлення вiйськових транспортних засобiв та вiйськової технiки  
360. Вiйськова технiка, укомплектована повнiстю вiйськовою командою, та бойовi повiтрянi судна, а також вiйськовi кораблi, судна забезпечення Вiйськово-Морських Сил, якi перетинають митний кордон України, пiдлягають митному оформленню. Порядок такого оформлення встановлюється Державною митною службою України за погодженням з Мiнiстерством оборони України.  
361. Митне оформлення вiйськової технiки, вiйськових кораблiв (суден), бойових та вiйськово-транспортних повiтряних суден iноземних держав здiйснюється митним органом за участю представникiв Мiнiстерства оборони України.  
362. Стаття 77. Взяття проб та зразкiв товарiв  
363. З метою здiйснення митного контролю та оформлення товарiв i транспортних засобiв митний орган може брати проби та зразки товарiв для здiйснення їх дослiдження (експертизи).  
364. Проби та зразки товарiв, що перебувають пiд митним контролем, з дозволу митного органу можуть братись також особами, що мають повноваження щодо цих товарiв, їх представниками та вiдповiдними органами державного контролю.  
365. Проби та зразки беруться у мiнiмальнiй кiлькостi, що забезпечує можливiсть проведення їх дослiдження (експертизи).  
366. Про взяття проб та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, складається акт за формою, встановленою Державною митною службою України.  
367. Особи, якi мають повноваження щодо товарiв, та їхнi представники вправi бути присутнiми пiд час взяття проб та зразкiв товарiв посадовими особами митного органу та iнших органiв державного контролю. Взяття проб та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, iншими органами державного контролю, а також особами, якi мають повноваження щодо цих товарiв, та їхнiми представниками здiйснюється у присутностi посадових осiб митних органiв. Особи, якi мають повноваження щодо товарiв, що перебувають пiд митним контролем, зобов'язанi сприяти посадовим особам митних органiв пiд час взяття проб та зразкiв товарiв i здiйснювати за свiй рахунок вантажнi та iншi необхiднi операцiї.  
368. Особи, якi мають повноваження щодо товарiв, та їх представники мають право ознайомитись з результатами проведеного дослiдження (експертизи) взятих проб та зразкiв товарiв. Митнi органи мають бути ознайомленi з результатами проведених дослiджень (експертизи) проб та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем, взятих iншими органами державного контролю.  
369. Митнi органи не вiдшкодовують нiяких витрат, понесених особою в результатi взяття проб та зразкiв товарiв, що перебувають пiд митним контролем. Витрати на проведення дослiдження (експертизи) проб та зразкiв товарiв, понесенi митними органами та митними лабораторiями, особою, яка має повноваження щодо таких товарiв, не вiдшкодовуються, за винятком випадкiв, коли таке дослiдження (експертиза) проводиться з iнiцiативи зазначеної особи.  
370. Порядок взяття проб та зразкiв товарiв, термiни проведення їх дослiдження (експертизи), а також розпорядження ними встановлюються Державною митною службою України.  
371. Стаття 78. Подання митним органам актiв, складених пiдприємствами  
372. Пiдприємства, що перемiщують через митний кордон України товари, в присутностi посадової особи митного органу складають акти про невiдповiднiсть товарiв вiдомостям, зазначеним у необхiдних для здiйснення митного контролю документах, про пошкодження товарiв чи їх упаковки або маркування. Зазначенi акти подаються вiдповiдним митним органам.  
373. Стаття 79. Користування та розпорядження транспортними засобами i товарами, щодо яких митне оформлення не закiнчене  
374. Користування та розпорядження транспортними засобами i товарами, щодо яких митне оформлення не закiнчене забороняється, за винятком випадкiв, передбачених цим Кодексом, iншими актами законодавства України та нормативними актами Державної митної служби України.  
375. Державна митна служба України вправi встановлювати умови та обмеження на користування та розпорядження транспортними засобами i товарами, щодо яких митне оформлення не закiнчене.  
376. Стаття 80. Мова, якою подаються документи для здiйснення митного оформлення  
377. Необхiднi для здiйснення митного оформлення документи подаються митному органу українською мовою або офiцiйною мовою митних союзiв, членом яких є Україна. Якщо оригiнали таких документiв складенi iншою мовою, особа, що здiйснює декларування транспортних засобiв i товарiв, має забезпечити їх переклад українською мовою.  
378. Стаття 81. Строки митного оформлення  
379. Митне оформлення здiйснюється митним органом не пiзнiше десяти днiв з часу пред'явлення транспортних засобiв i товарiв, що пiдлягають митному оформленню, та подання митної декларацiї та всiх необхiдних документiв i вiдомостей, а щодо товарiв, визначених у статтi 82 цього Кодексу, - не пiзнiше нiж через три днi.  
380. У разi якщо митному органу необхiдно пред'явити транспортнi засоби i товари, зазначенi строки обчислюються з моменту такого пред'явлення.  
381. До зазначених строкiв не включається час, необхiдний для здiйснення контролю за транспортними засобами i товарами iншими державними органами.  
382. Cтаття 82. Cпрощений порядок митного оформлення  
383. У разi перемiщення через митний кордон України товарiв, необхiдних для подолання наcлiдкiв cтихiйного лиха, аварiй, катаcтроф, епiдемiй, а також живих тварин, товарiв, що швидко пcуютьcя або мають короткочасний строк чи особливий режим зберiгання, радiоактивних матерiалiв, матерiалiв для заcобiв маcової iнформацiї їх митне оформлення може здiйcнюватиcя першочергово у cпрощеному порядку.  
384. Умови заcтоcування cпрощеного порядку митного оформлення визначаютьcя Державною митною службою України.  
385. Стаття 83. Обов'язки митного органу щодо роз'яснення вимог митного оформлення  
386. У разi вiдмови у митному оформленнi та пропуску через митний кордон України товарiв митний орган зобов'язаний давати заiнтересованим особам вичерпне роз'яснення вимог митного оформлення, виконання яких забезпечує можливiсть такого пропуску.  
387. ГЛАВА 12. Декларування товарiв  
388. Стаття 84. Митна декларацiя  
389. Декларування митним органам транспортних засобiв i товарiв у разi їх перемiщення через митний кордон України чи в разi змiни митного режиму здiйснюється шляхом подання митному органу митної декларацiї.  
390. Декларування митним органам товарiв, якi перемiщуються через митний кордон громадянами, здiйснюється безпосередньо цими громадянами шляхом подання митної декларацiї. До митної декларацiї вносяться вiдомостi лише про товари, якi пiдлягають обов'язковому декларуванню.  
391. Форма митної декларацiї, перелiк даних, що до неї вносяться, та порядок заповнення визначається Державною митною службою України.  
392. Стаття 85. Тимчасова та неповна декларацiя  
393. Якщо у разi перемiщення через митний кордон України чи у строк, установлений чинним законодавством, декларант не може з об'єктивних причин здiйснити декларування товарiв у повному обсязi (крiм товарiв, якi перемiщуються транзитом через територiю України), такi товари можуть бути випущенi у вiльне використання митним органом пiсля подання тимчасової чи неповної декларацiї та пiд зобов'язання про подання митному органу митної декларацiї, заповненої у звичайному порядку в установлений митним органом строк, але не пiзнiше нiж через 30 днiв з дня випуску товарiв у вiльне використання.  
394. Рiшення про можливiсть випуску товарiв у вiльне використання з наступним оформленням митних документiв у повному обсязi приймається митним органом виходячи з обставин, пов'язаних з перемiщенням таких товарiв через митний кордон України, та характеристики пiдприємства.  
395. Стаття 86. Перiодична митна декларацiя  
396. У разi коли товари регулярно перемiщуються через митний кордон України однiєю i тiєю ж особою на одних i тих же умовах та пiдставах, митний орган може дозволити такiй особi подавати перiодичну митну декларацiю, яка оформляється на перемiщення товарiв за певний погоджений з митним органом перiод.  
397. Порядок та умови подання перiодичної митної декларацiї визначаються Державною митною службою України.  
398. Cтаття 87. Транcпортнi заcоби i товари, що пiдлягають декларуванню  
399. Транcпортнi заcоби i товари у разi перемiщення їх через митний кордон України, а також змiни їх митного режиму та в iнших випадках, передбачених актами законодавства України, пiдлягають обов'язковому декларуванню.  
400. Cтаття 88. Форми декларування  
401. Декларування здiйcнюєтьcя шляхом заявлення за вcтановленою формою (пиcьмового, уcного тощо) точних вiдомостей про транспортнi засоби, товари та iншi предмети, про мету їх перемiщення через митний кордон України, а також вiдомоcтей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення.  
402. Форма декларування та перелiк вiдомостей, необхiдних для здiйснення митного контролю та митного оформлення, а також форма митних документiв i порядок їх заповнення визначаються Державною митною службою України.  
403. Cтаття 89. Мiсце декларування  
404. Транспортнi засоби i товари декларуються митному органу, в зонi дiяльностi якого розташоване пiдприємство - власник цих транспортних засобiв i товарiв, якщо iнше не передбачено законодавством України.  
405. Транспортнi засоби, що використовуються для перемiщення товарiв, декларуються одночасно з цими товарами, за винятком випадкiв, передбачених частиною четвертою цiєї статтi.  
406. Транспортнi засоби i товари, якi належать громадянам, декларуються митному органу за мiсцем проживання або митному органу в мiсцi перетинання митного кордону.  
407. Морськi, рiчковi та повiтрянi судна декларуються в порту чи аеропорту прибуття на митну територiю України або в порту чи аеропорту вiдправлення з митної територiї України.  
408. Порожнi транспортнi засоби та транспортнi засоби, якi перевозять пасажирiв, декларуються в мiсцi перетинання митного кордону України.  
409. Cтаття 90. Процедура декларування  
410. Процедура декларування, включаючи його форму та перелiк даних, якi належить оголоcити у заявi, визначаєтьcя Державною митною службою України.  
411. Декларування транcпортних заcобiв i товарiв, якi належать пiдприємствам, здiйcнюєтьcя безпоcередньо влаcником або на пiдcтавi договору - пiдприємcтвами-поcередниками (митними брокерами).  
412. Товари, якi перемiщуютьcя через митний кордон України громадянами, декларуютьcя цими громадянами або уповноваженими ними особами на пiдставi нотарiально засвiдченого доручення.  
413. Стаття 91. Строки подання митної декларацiї  
414. Митна декларацiя подається митному органу у строки, що встановлюються Державною митною службою України. Цi строки не повиннi перевищувати десяти днiв з дати пред'явлення транспортних засобiв i товарiв митному органу у мiсцi доставлення.  
415. У разi перемiщення громадянами через митний кордон України товарiв у ручнiй поклажi та в супроводжуваному багажi митна декларацiя подається митному органу одночасно з пред'явленням цих товарiв.  
416. Порожнi транспортнi засоби та транспортнi засоби, в яких перевозяться пасажири, у разi в'їзду на митну територiю України декларуються митному органу не пiзнiше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропуску на митному кордонi України, а у разi виїзду за межi митної територiї - не пiзнiше нiж за три години до перетинання митного кордону України.  
417. Зазначенi строки можуть продовжуватися у порядку 482.та на умовах, визначених Державною митною службо483.ю України.  
418. Cтаття 92. Прийняття митної декларацiї  
419. Подана оcобою митна декларацiя приймаєтьcя та реєcтруєтьcя митним органом у порядку, що визначаєтьcя Державною митною службою України.  
420. Подання митної декларацiї повинно cупроводжуватиcь наданням митному органу комерцiйних супровiдних та iнших необхiдних документiв, перелiк яких визначається Державною митною службою України.  
421. З метою перевiрки iнформацiї, що мicтитьcя у митнiй декларацiї та поданих документах, митний орган може запросити додатковi вiдомоcтi, необхiднi для здiйcнення митного контролю та митного оформлення.  
422. Митна декларацiя приймається митним органом, якщо встановлено, що в нiй мiстяться всi необхiднi вiдомостi i до неї додано всi необхiднi документи. Момент прийняття митної декларацiї фiксується посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням вiдмiток на бланку митної декларацiї та вiдповiдним записом у документах митного органу.  
423. Вiдмова митного органу в прийняттi митної декларацiї повинна бути мотивована, а причини вiдмови письмово повiдомленi декларанту.  
424. З моменту прийняття митної декларацiї вона є документом, що засвiдчує факти, якi мають юридичне значення.  
425. Митний орган не має права вiдмовити в прийняттi митної декларацiї, якщо декларантом виконано умови, встановленi цим Кодексом.  
426. Стаття 93. Декларант  
427. Декларантом може бути особа, яка перемiщує транспортнi засоби i товари, або митний брокер.  
428. Декларантом транспортних засобiв i товарiв, що пiдлягають декларуванню митним органам згiдно з цим Кодексом, може бути лише суб'єкт, зареєстрований вiдповiдно до законодавства України.  
429. Декларантом товарiв, що перемiщуються через митний кордон України фiзичними особами, можуть бути лише громадяни - власники цих товарiв або уповноваженi ними особи на пiдставi нотарiально засвiдченого доручення.  
430. Декларант виконує всi обов'язки i несе у повному обсязi вiдповiдальнiсть, передбачену цим Кодексом, незалежно вiд того, є вiн особою, яка перемiщує транспортнi засоби, товари через митний кордон України, чи митним брокером.  
431. Стаття 94. Обов'язки i права декларанта  
432. Декларант зобов'язаний:  
433. 1) здiйснити декларування транспортних засобiв i товарiв вiдповiдно до порядку, встановленого цим Кодексом;  
434. 2) пред'явити на вимогу митного органу для митного контролю i митного оформлення транспортнi засоби i товари;  
435. 3) подати митному органу документи i додатковi вiдомостi, необхiднi для виконання митних процедур;  
436. 4) сплатити мито, митнi збори та iншi митнi платежi.  
437. Крiм iнших прав, передбачених цим Кодексом, до подання митної декларацiї декларант має право пiд митним контролем оглядати i визначати кiлькiснi та якiснi параметри транспортних засобiв i товарiв, з дозволу митного органу брати проби та зразки товарiв. Окрема митна декларацiя на проби та зразки товарiв не подається за умови, що вiдомостi про них будуть наведенi в митнiй декларацiї, яка подається щодо всiх товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України.  
438. Стаття 95. Попередня митна декларацiя  
439. Перед застосуванням до транспортних засобiв i товарiв вiдповiдного митного режиму може подаватися попередня митна декларацiя. Форма такої декларацiї та перелiк вiдомостей, якi зазначаються в нiй, встановлюються Державною митною службою України.  
440. З дозволу митного органу замiсть попередньої митної декларацiї можуть подаватися транспортнi, комерцiйнi та iншi документи, в тому числi iноземною мовою, якою володiють посадовi особи митного органу, якщо в цих документах є вiдомостi, перелiк яких вiдповiдає вимогам попередньої митної декларацiї.  
441. Cтаття 96. Порядок подання попередньої митної декларацiї  
442. Попередня митна декларацiя подається перевiзником одночасно з пред'явленням транспортних засобiв i товарiв або з дозволу митного органу не пiзнiше наступного робочого дня пiсля пред'явлення цих засобiв чи товарiв.  
443. У разi вiдсутностi представника, спецiально уповноваженого перевiзником, подання попередньої митної декларацiї може здiйснюватися капiтаном, водiєм або iншою фiзичною особою, яка керує транспортним засобом.  
444. Стаття 97. Змiна, доповнення та вилучення митної декларацiї  
445. З дозволу митного органу вiдомостi, зазначенi у митнiй декларацiї, можуть бути змiненi чи доповненi, а подана митна декларацiя вилучена.  
446. Змiна, доповнення чи вилучення можуть бути здiйсненi лише до:  
447. а) початку перевiрки митної декларацiї;  
448. б) початку огляду транспортних засобiв i товарiв.  
449. Змiна, доповнення та вилучення митної декларацiї пiсля вчинення митним органом дiй, передбачених пунктами "а" або "б" частини другої цiєї статтi, не допускаються. Внесення до митної декларацiї змiн чи доповнень, якi мають iстотне значення для застосування процедур митного контролю щодо транспортних засобiв i товарiв або впливають на умови оподаткування таких транспортних засобiв i товарiв чи застосування до них заходiв нетарифного регулювання, здiйснюється шляхом подання митному органу нової митної декларацiї, якщо це не суперечить положенням цього Кодексу.  
450. Посадовi особи митних органiв не мають права з власної iнiцiативи, на доручення чи прохання осiб заповнювати митну декларацiю, змiнювати чи доповнювати вiдомостi, зазначенi в митнiй декларацiї, за винятком внесення до неї вiдомостей, що належать до компетенцiї митних органiв.  
451. Cтаття 98. Cпрощений порядок декларування транcпортних заcобiв i товарiв  
452. З метою прискорення митного оформлення Державна митна служба України може запроваджувати cпрощений порядок декларування транcпортних заcобiв i товарiв.  
453. Р О З Д I Л IV Перемiщення та пропуск транспортних засобiв i товарiв через митний кордон України  
454. ГЛАВА 13. Попереднi операцiї  
455. Стаття 99. Попереднi операцiї  
456. Попереднiми операцiями вважаються дiї, якi виконуються до початку митного оформлення транспортних засобiв i товарiв.  
457. Попереднi операцiї покликанi сприяти прискоренню митного оформлення транспортних засобiв i товарiв, а також здiйсненню передбачених цим Кодексом митних процедур.  
458. Стаття 100. Пункти пропуску на митному кордонi України, через якi перемiщуються транспортнi засоби i товари  
459. Перемiщення транспортних засобiв i товарiв здiйснюється через пункти пропуску на митному кордонi України, перелiк яких визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України та мiжнародними договорами України. Перемiщення окремих видiв товарiв може здiйснюватися через спецiально визначенi пункти пропуску на митному кордонi України. Перелiк таких товарiв та пунктiв пропуску затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
460. Стаття 101. Подання документiв митним органам в пунктах пропуску на митному кордонi України  
461. Якщо митне оформлення транспортних засобiв i товарiв у повному обсязi вiдповiдно до їх митного режиму здiйснюється не в мiсцi перетинання митного кордону, митному органу у пунктi пропуску на митному кордонi України подаються транспортнi, комерцiйнi та iншi супровiднi документи, що мiстять вiдомостi про транспортнi засоби i товари, достатнi для прийняття рiшення про можливiсть їх пропуску через митний кордон України.  
462. Стаття 102. Повiдомлення митних органiв про перетинання митного кордону України чи про намiр вивезти транспортнi засоби i товари за межi митної територiї України  
463. У разi ввезення транспортних засобiв i товарiв на митну територiю України перевiзник заздалегiдь повiдомляє митний орган про намiр перетнути митний кордон України.  
464. У разi вивезення транспортних засобiв i товарiв за межi митної територiї України особа, яка їх перемiщує, попередньо повiдомляє митний орган про намiр вивезти транспортнi засоби i товари. Митний орган визначає час i мiсце, доставки транспортних засобiв i товарiв для здiйснення митного контролю та митного оформлення.  
465. Положення цiєї статтi не застосовуються до морських, рiчкових та повiтряних суден, якi перетинають митну територiю України без зупинки в порту чи аеропорту, розташованому на митнiй територiї України.  
466. Стаття 103. Доставка транспортних засобiв, товарiв i документiв на них у мiсце, визначене митним органом  
467. Пiсля подання зазначеного в статтi 102 цього Кодексу повiдомлення перевiзник зобов'язаний доставити транспортнi засоби, товари i документи на них без будь-якої змiни їх стану у визначене митним органом мiсце i забезпечити перебування їх у цьому мiсцi до прибуття посадових осiб митного органу.  
468. Доставка транспортних засобiв, товарiв i документiв на них повинна бути здiйснена в строк, визначений митним органом у межах звичайних строкiв доставки, виходячи з можливостей транспортного засобу, встановленого маршруту та iнших умов перевезення, але не пiзнiше за граничний строк, визначений iз розрахунку за добу.  
469. Стаття 104. Пред'явлення транспортних засобiв i товарiв митному органу у мiсцi доставки  
470. У мiсцi доставки транспортнi засоби i товари пред'являються, а документи на них передаються митному органу. Заява про пред'явлення транспортних засобiв i товарiв для митного контролю та передання документiв на них мають бути зробленi у мiнiмально можливий строк пiсля їх прибуття, а у разi прибуття у позаробочий час митного органу - у мiнiмально можливий строк пiсля початку роботи митного органу. Транспортнi засоби i товари, що прибувають у мiсце доставки, розмiщуються у зонах митного контролю.  
471. Змiна мiсця стоянки транспортного засобу, розвантаження, перевантаження товарiв, висадка пасажирiв, розпакування, пакування чи перепакування товарiв, змiна, вилучення чи пошкодження засобiв iдентифiкацiї допускаються лише з дозволу митного орган  
472. Усi додатковi витрати, понесенi перевiзником внаслiдок дiй чи обставин, передбачених цiєю статтею, митними органами не вiдшкодовуються.  
473. Cтаття 105. Заборона щодо перемiщення окремих видiв товарiв i предметiв  
474. Ввезення в Україну, вивезення з України та транзит через її територiю товарiв i предметiв окремих видiв може заборонятися чи обмежуватися законодавcтвом України. Не можуть бути пропущенi через митний кордон України товари та предмети:  
475. 1) забороненi до перемiщення через митний кордон України, а саме:  
476. а) забороненi до ввезення в Україну, до яких належать:  
477. товари, що можуть завдати шкоди здоров'ю або загрожувати життю наcелення та тваринному cвiту, чи призвеcти до заподiяння шкоди довкiллю;  
478. продукцiя, що пропагує iдеї вiйни, раcизму, раcової диcкримiнацiї, геноциду тощо;  
479. б) забороненi до вивезення з України, а саме:  
480. предмети, якi cтановлять нацiональне, icторичне або культурне надбання українcького народу, що визначаєтьcя вiдповiдно до законiв України;  
481. в) забороненi до транзиту через митну територiю України, до яких належать товари, що можуть завдати шкоди здоров'ю або загрожувати життю наcелення та тваринному cвiту або заподiяти шкоду довкiллю.  
482. Конкретний перелiк товарiв i предметiв, на якi поширюється дiя цiєї cтаттi, затверджуєтьcя Кабiнетом Мiнicтрiв України;  
483. 2) щодо яких не було здiйcнене митне оформлення;  
484. 3) якi перемiщуютьcя через митний кордон України з порушенням положень цього Кодекcу та iнших актiв законодавcтва України.  
485. До перемiщення через митний кордон України у мiжнародних поштових вiдправленнях, в тому числi транзитом, забороняються монети, банкiвськi та кредитнi бiлети, будь-якi цiнностi на пред'явника, дорожнi чеки, платина, золото або срiбло у виробах чи необробленому виглядi, дорогоцiнне камiння, ювелiрнi та iншi коштовнi вироби.  
486. Стаття 106. Обмеження щодо перемiщення окремих товарiв через митний кордон України  
487. Стосовно окремих товарiв можуть запроваджуватись обмеження у разi їх перемiщення через митний кордон України. Пропуск таких товарiв через митний кордон України здiйснюється на пiдставi дозволiв уповноважених державних органiв, що виконують вiдповідні контрольнi функцiї.  
488. Перелiки товарiв, перемiщення яких через митний кордон України здiйснюється на пiдставi дозволiв зазначених державних органiв, порядок видачi таких дозволiв затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України. Державнi органи (мiнiстерства, iншi централь i органи виконавчої влади), уповноваженi видавати такi дозволи, визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
489. Порядок здiйснення митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарiв, щодо яких встановлено обмеження, встановлюється Державною митною службою України.  
490. Cтаття 107. Порядок перемiщення через митний кордон України транcпортних заcобiв  
491. Транcпортнi заcоби перемiщуютьcя через митний кордон України вiдповiдно до встановленого митного режиму у порядку, передбаченому цим Кодексом та актами законодавcтва України.  
492. Cтаття 108. Порядок перемiщення товарiв через митний кордон України  
493. Товари перемiщуютьcя через митний кордон України вiдповiдно до встановленого митного режиму у порядку, передбаченому цим Кодексом та актами законодавcтва України.  
494. ГЛАВА 14. Попереднє рiшення  
495. Стаття 109. Прийняття попереднього рiшення  
496. Центральний апарат Державної митної служби України, а також окремi регiональнi митницi та митницi, що визначаються головою Державної митної служби України, можуть приймати попереднє рiшення стосовно класифiкацiї товарiв, їх митної вартостi та країни походження, розмiрiв митних платежiв та з iнших питань застосування митного законодавства України щодо конкретного товару чи конкретної зовнiшньоекономiчної операцiї.  
497. За прийняття попереднього рiшення справляються платежi у розмiрах, що визначаються Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
498. Стаття 110. Запит про прийняття попереднього рiшення  
499. Особа, заiнтересована у прийняттi попереднього рiшення, надсилає до митного органу, уповноваженого приймати попереднє рiшення, письмовий запит.  
500. Запит повинен мiстити всi вiдомостi, необхiднi для прийняття попереднього рiшення. До запиту мають бути доданi проби та зразки товарiв, їх опис, фотографiї, малюнки, креслення, комерцiйнi та iншi документи, будь-якi iншi необхiднi вiдомостi, залежно вiд характеру попереднього рiшення. Перелiк документiв та вiдомостей, що мають бути поданi для прийняття попереднього рiшення, визначає митний орган, який приймає таке рiшення.  
501. Запит не приймається митним органом, якщо винесення попереднього рiшення неможливе.  
502. Вiдмова у прийняттi запиту про прийняття попереднього рiшення оскарженню не пiдлягає.  
503. Стаття 111. Юридичне значення попереднього рiшення  
504. Прийняте уповноваженим митним органом попереднє рiшення є обов'язковим для митних органiв. Попереднє рiшення щодо товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України, дiє протягом одного року.  
505. Стаття 112. Скасування, змiна чи вiдкликання попереднього рiшення  
506. Митнi органи можуть скасовувати, змiнювати чи вiдкликати попереднє рiшення, прийняте ними чи пiдпорядкованими їм митними органами.  
507. Попереднє рiшення може бути скасоване, змiнене чи вiдкликане, якщо таке рiшення прийняте на пiдставi неповної чи недостовiрної iнформацiї, поданої заявником, а також у випадках змiни законодавства чи умов, на пiдставi яких було прийняте попереднє рiшення. Рiшення про скасування чи змiну попереднього рiшення набирає чинностi з дня його прийняття. Рiшення про вiдкликання набирає чинностi через мiсяць пiсля його прийняття.  
508. У разi прийняття митним органом попереднього рiшення, яке суперечить чинному законодавству, або без достатнiх пiдстав для його прийняття, попереднє рiшення, прийняте митним органом, може бути оскаржено заявником або iншою особою, заiнтересованою в прийняттi такого рiшення, у центральному апаратi Державної митної служби України.  
509. У разi скасування, змiни чи вiдкликання попереднього рiшення плата, внесена за його прийняття, поверненню не пiдлягає.  
510. Стаття 113. Оскарження попереднього рiшення  
511. У разi подання митним органом на запит заявника недостовiрної iнформацiї щодо попереднього рiшення, яке призвело до заподiяння фiнансових збиткiв заявнику або iншiй особi, заiнтересованiй у прийняттi такого рiшення, попереднє рiшення, прийняте митним органом, може бути оскаржено у центральному апаратi Державної митної служби України.  
512. ГЛАВА 15. Тимчасове зберігання  
513. Стаття 114. Тимчасове зберігання  
514. Транспортні засоби і товари з моменту ввезення на митну територію України та пред'явлення митному органу і до їх випуску або надання особі у розпорядження відповідно до обраного режиму перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі транспортні засоби і товари до завершення митного оформлення можуть розміщуватися на складах тимчасового зберігання.  
515. Стаття 115. Склади тимчасового зберігання  
516. Поміщення товарів на склад тимчасового зберігання допускається з дозволу митного органу.  
517. Склади тимчасового зберігання можуть належати виключно підприємствам, які здійснюють експортно-імпортні операції, транспортно-експедиційним організаціям, що переміщують товари через митний кордон України.  
518. Як склади тимчасового зберігання можуть використовуватися відповідним чином облаштовані складські приміщення, резервуари чи відкриті майданчики, призначені для зберігання товарів. Дозвіл на їх використання як складів тимчасового зберігання надається митними органами, в зоні діяльності яких розташовуються такі склади.  
519. Стаття 116. Місце тимчасового зберігання  
520. Місцями тимчасового зберігання можуть бути спеціально виділені та облаштовані приміщення або інші місця (склади тимчасового зберігання).  
521. Стаття 117. Дозвіл на використання приміщення як складу тимчасового зберігання  
522. Приміщення (будівля, споруда) може бути використано як склад тимчасового зберігання за наявності належним чином оформленого дозволу митного органу.  
523. Порядок розгляду заяви і видачі дозволу на використання приміщення (будівлі, споруди) як складу тимчасового зберігання і строк дії такого дозволу визначаються регіональною митницею.  
524. Якщо власник не дотримується вимог цього Кодексу, дозвіл на використання приміщення як складу тимчасового зберігання може бути анульований або відкликаний митним органом, який його видав.  
525. Стаття 118. Типи складів тимчасового зберігання  
526. Склади тимчасового зберігання можуть бути відкритого і закритого типу.  
527. Склади тимчасового зберігання відкритого типу призначаються для використання будь-якими особами.  
528. Склади тимчасового зберігання закритого типу призначаються для зберігання товарів попередньо визначених осіб і можуть використовуватися лише тоді, коли є достатні підстави вважати недоцільним використання складів тимчасового зберігання відкритого типу.  
529. Стаття 119. Товари, що розміщуються на складі тимчасового зберігання  
530. На складі тимчасового зберігання можуть розміщуватися будь-які товари. Товари, які можуть заподіяти шкоду іншим товарам, або ті, що потребують особливих умов зберігання, повинні розміщуватися в спеціально пристосованих приміщеннях складу тимчасового зберігання.  
531. Стаття 120. Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують транспортні засоби і товари на складі  
532. Взаємовідносини власника складу тимчасового зберігання з особами, які розміщують транспортні засоби і товари на складі, визначаються на договірній основі.  
533. Взаємовідносини митних органів, що є власниками складів, у яких знаходяться транспортні засоби та товари на тимчасовому зберіганні під митним контролем, з особами, які розміщують такі транспортні засоби і товари на складі, здійснюються відповідно до цього Кодексу та нормативних актів Державної митної служби України.  
534. Стаття 121. Документи, необхідні для розміщення транспортних засобів і товарів на складі тимчасового зберігання  
535. Для розміщення транспортних засобів і товарів на складі тимчасового зберігання митним органам подаються, як правило, лише документи, що дають змогу ідентифікувати ці засоби і товари, в тому числі документи іноземною мовою, якою володіють посадові особи митного органу.  
536. Стаття 122. Обов'язки власника складу тимчасового зберiгання  
537. Власник складу тимчасового зберiгання зобов'язаний:  
538. 1) облаштувати склад i створити всi необхiднi умови для забезпечення митного контролю;  
539. 2) виключити можливiсть вилучення iз складу поза митним контролем будь-яких транспортних засобiв i товарiв, якi зберiгаються на складi;  
540. 3) не перешкоджати здiйсненню митного контролю;  
541. 4) вести облiк i подавати митному органу звiтнiсть щодо транспортних засобiв i товарiв, якi зберiгаються на складi, вiдповiдно до порядку, що встановлюється Державною митною службою України;  
542. 5) забезпечити неможливiсть проникнення стороннiх осiб на склад, де зберiгаються транспортнi засоби i товари;  
543. 6) обладнати склад не менше нiж двома засобами забезпечення (iдентифiкацiє), один з яких має знаходитись у вiданнi митного органу;  
544. 7) виконувати умови дозволу на використання примiщення як складу тимчасового зберiгання та вимоги митного органу, в тому числi забезпечувати доступ посадових осiб митного органу до транспортних засобiв i товарiв, що зберiгаються на складi, в будь-який час, на їхню вимогу, безоплатно надавати примiщення, обладнання i засоби зв'язку для здiйснення i забезпечення митного контролю i митного оформлення.  
545. Стаття 123. Додатковi права митних органiв щодо складiв тимчасового зберiгання  
546. Митнi органи можуть встановлювати обов'язковi вимоги щодо конструкцiї, облаштування i мiсця розташування складiв тимчасового зберiгання.  
547. Стаття 124. Товари, що передаються на тимчасове зберiгання виключно митному органу  
548. Обов'язковiй передачi митному органу на тимчасове зберiгання пiд митним контролем пiдлягають товари:  
549. 1) не пропущенi пiд час ввезення на митну територiю України внаслiдок установлених заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територiю України i не вивезенi (за вiдсутностi ознак контрабанди чи порушення митних правил) з території України в день їх ввезення;  
550. 2) що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають обкладенню митом чи іншими податками та зборами і за які мито, податки та збори не сплачено;  
551. 3) які перебувають у режимі відмови на користь держави відповідно до статті 311 цього Кодексу.  
552. Валюта та цінності, передані митному органу на зберігання у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, депонуються у банках України.  
553. Державна митна служба України може визначати перелік окремих видів товарів, які передаються на тимчасове зберігання під митним контролем лише на склади митних органів.  
554. За зберігання митним органом товарів, що підлягають обов'язковій передачі митному органу, власник таких товарів вносить плату у розмірах, встановлених Державною митною службою України.  
555. Стаття 125. Відповідальність за сплату митних платежів  
556. Відповідальність перед митними органами за сплату митних платежів за зберігання на складі транспортних засобів і товарів, несе власник складу тимчасового зберігання, за винятком випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті.  
557. Якщо угодою власника складу з особою, яка розміщує у ньому транспортні засоби і товари, передбачено, що відповідальність за сплату митних платежів несе ця особа, власник складу тимчасового зберігання несе солідарну відповідальність за сплату митних платежів разом із зазначеною особою.  
558. Якщо транспортні засоби і товари знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі митного органу, відповідальність за сплату митних платежів несе особа, яка розмістила транспортні засоби і товари на складі, а в разі її відсутності - особа, яка є власником цих транспортних засобів і товарів.  
559. Стаття 126. Строк тимчасового зберігання  
560. Строк тимчасового зберігання встановлюється митним органом виходячи з часу, необхідного для подання митної декларації, властивостей товарів, а також транспортних засобів, що використовуються для переміщення цих товарів. Встановлений строк може бути продовжено цим же митним органом.  
561. Загальний строк перебування транспортних засобів і товарів на складі тимчасового зберігання не може перевищувати двох місяців. Керівництво Центрального апарату Державної митної служби України і регіональна митниця можуть встановлювати менші граничні строки зберігання товарів окремих категорій або у разі потреби, згідно із заявою власника (володільця) транспортних засобів і товарів чи уповноваженої ним особи, погодженою з власником складу і митним органом, продовжувати цей строк до чотирьох місяців.  
562. Стаття 127. Операції з товарами, що знаходяться на складі  
563. тимчасового зберігання  
564. Товари, що знаходяться на складі тимчасового зберігання, можуть бути з дозволу митного органу піддані:  
565. 1) оглядові та вимірюванню власником складу, іншою особою, яка має відповідні повноваження щодо цих товарів, або її представником;  
566. 2) операціям, необхідним для забезпечення зберігання цих товарів у незмінному стані, в тому числі відновлення пошкодженої упаковки.  
567. З дозволу митного органу можуть також братися проби та зразки товарів, що зберігаються на складі.  
568. Митні операції у разі переміщення товарів через митний кордон України різними видами транспорту  
569. ГЛАВА 16. Загальні положення  
570. Стаття 128. Право на міжнародні переміщення транспортних засобів  
571. Право на переміщення транспортних засобів, включаючи транспорт індивідуального користування, через митний кордон України, а також право на здійснення міжнародних перевезень пасажирів, поштових відправлень, вантажів та багажу надається фізичним особам (громадянам України, іноземцям і особам без громадянства) та юридичним особам (резидентам і нерезидентам) за умови дотримання вимог цього Кодексу та інших актів законодавства України.  
572. Стаття 129. Шляхи та засоби переміщення  
573. Переміщення громадян і товарів через митний кордон України здійснюється повітряним, водним та сухопутним шляхом з використанням засобів авіаційного, водного, залізничного, автомобільного, трубопровідного транспорту та ліній електропередачі.  
574. Залежно від наявності перевізника, відправника, отримувача, а також угоди на перевезення товари переміщуються у:  
575. 1) вантажі;  
576. 2) супроводжуваному та несупроводжуваному багажі громадян;  
577. 3) ручній поклажі громадян, а також разом з громадянами;  
578. 4) міжнародних поштових відправленнях.  
579. Стаття 130. Митні операції на транспорті  
580. Усі транспортні засоби, якими переміщуються громадяни та товари через митний кордон України, підлягають митному контролю.  
581. Митні операції, що застосовуються до транспортних засобів, повинні бути гранично спрощеними, гуманізованими і водночас гарантувати виконання вимог законодавства під час здійснення митного контролю та митного оформлення.  
582. Митні операції, що здійснюються під час митного оформлення транспортних засобів, якими переміщуються громадяни та товари через митний кордон України, мають уніфікований характер і не залежать від країни реєстрації або країни - власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує, крім випадків, передбачених міжнародними актами в частині застосування санкцій та обмежень у торгівлі з окремими країнами.  
583. Стаття 131. Перевага у здійсненні митних операцій  
584. Перевага у здійсненні митних митних операцій щодо транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, надається транспортним засобам з пасажирами, живими тваринами, гуманітарними вантажами та вантажами з обмеженим строком зберігання.  
585. Стаття 132. Інформування пасажирів на міжнародних маршрутах  
586. Транспортні підприємства, що здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, зобов'язані інформувати пасажирів про митні правила, норми та умови переміщення транспортних засобів і товарів через митний кордон України.  
587. Стаття 133. Взаємодія в оформленні міжнародних перевезень  
588. Митний контроль за міжнародними перевезеннями здійснюється митними органами у взаємодії з контрольними та іншими службами за спільними технологічними схемами оформлення транспортних засобів, міжнародних поштових відправлень, вантажів, пасажирів та їх багажу з визначенням часу та послідовності виконання кожною службою своїх безпосередніх обов'язків.  
589. Розклад руху транспортних засобів через митний кордон затверджується Міністерством транспорту України за погодженням з Державною митною службою України та Державним комітетом у справах охорони державного кордону України.  
590. Зазначені у частині 1 цієї статті технологічні схеми затверджуються керівником транспортного підприємства, за погодженням з начальниками митного органу, підрозділу Прикордонних військ України, контрольних та інших служб.  
591. Стаття 134. Сприяння посадовим особам митних органів у здійсненні митних операцій  
592. З метою прискорення митних процедур під час переміщення транспортних засобів через митний кордон України працівники морського, повітряного, автомобільного та залізничного транспорту надають посадовим особам митних органів необхідну допомогу у виконанні ними своїх службових обов'язків щодо здійснення митних операцій.  
593. Стаття 135. Службові приміщення митних органів у портах, міжнародних аеропортах і на прикордонних залізничних станціях  
594. Адміністрація морських і річкових портів, міжнародних аеропортів, прикордонних залізничних станцій безоплатно забезпечує митні органи необхідними службовими приміщеннями, обладнанням, засобами зв'язку та створює належні умови для здійснення ними митних операцій.  
595. Перелік приміщень та вимоги до них визначаються Державною митною службою України і Міністерством транспорту України відповідно до обсягу та характеру міжнародних перевезень.  
596. Стаття 136. Митні процедури щодо запасів для споживання  
597. Під запасами, призначеними для споживання, розуміються:  
598. 1) товари, призначені для споживання пасажирами і екіпажем на борту суден, літаків, на залізничному та іншому транспорті, незалежно від того, продаються вони чи ні;  
599. 2) товари, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування суден, літаків, засобів залізничного та іншого транспорту, включаючи пальномастильні матеріали;  
600. 3) товари, необхідні для експлуатації та технічного обслуговування суден, літаків, засобів залізничного та іншого транспорту, придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії або для здійснення необхідного поточного ремонту цього транспорту;  
601. 4) товари, призначені для матеріально-технічного постачання та спорядження, пально-мастильні матеріали, сировина для промислової переробки, продовольство, інші предмети, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, які здійснюють морський промисел.  
602. Запаси, призначені для споживання, що завантажуються на судна, літаки, засоби залізничного та іншого транспорту на митній території України та призначаються для вивезення за межі України, підлягають митному оформленню на загальних підставах.  
603. Стаття 137. Пропуск спеціального обладнання, що ввозиться разом з транспортними засобами  
604. Спеціальне обладнання, призначене для навантаження, розвантаження та захисту і зберігання вантажу, що ввозиться разом з транспортним засобом на митну територію України, підлягає пропуску у тому ж порядку, що і транспортний засіб за умови його використання за призначенням та зворотного вивезення разом з транспортним засобом.  
605. Стаття 138. Пропуск запасних частин та обладнання для ремонту транспортних засобів  
606. Запасні частини та обладнання, призначені для використання в процесі ремонту чи технічного обслуговування транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України, можуть ввозитись під зобов'язання про їх зворотне вивезення без справляння мита, податків та зборів. Митний орган, що здійснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може застосовувати заходи гарантування, передбачені статтею 258 цього Кодексу.  
607. Замінені запасні частини та обладнання можуть не вивозитись за межі митної території України, а з дозволу митного органу:  
608. 1) бути пред'явлені митному органу та оформлені для вільного використання на митній території України;  
609. 2) бути знищені під контролем митного органу.  
610. Стаття 139. Обмеження щодо ввезення підакцизних товарів на борту транспортного засобу  
611. На борту транспортного засобу, що здійснює міжнародний рейс і прибуває на митну територію України, дозволяється ввозити для споживання членами екіпажу та пасажирами алкогольні напої та тютюнові вироби з розрахунку споживання однією особою на добу за нормами, що встановлюються Державною митною службою України.  
612. Стаття 140. Тимчасовий пропуск транспортних засобів на митну територію України  
613. Транспортні засоби з вантажем чи без нього можуть тимчасово ввозитись на митну територію України без справляння мита, податків та зборів та без застосування заходів нетарифного регулювання, за винятком заборони на в'їзд таких засобів з причин безпеки.  
614. Тимчасово ввезені на митну територію України транспортні засоби підлягають вивезенню без внесення в їх конструкцію будь-яких змін (без урахування природного зношення, витрати пально-мастильних матеріалів та необхідного ремонту).  
615. Тимчасове ввезення транспортних засобів на територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України.  
616. Стаття 141. Митні операції з товарами, помилково ввезеними на митну територію України  
617. Митний контроль та митне оформлення товарів, помилково ввезених на митну територію України, здійснюється у порядку, що визначається Державною митною службою України.  
618. Помилково ввезеними не можуть вважатися товари, умови та підстави ввезення яких змінено після перетинання митного кордону України.  
619. Стаття 142. Застосування міжнародних конвенцій та  
620. міждержавних договорів з питань міжнародних перевезень  
621. Під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються міжнародним морським, річковим, авіаційним, залізничним, автомобільним, трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, митні органи застосовують і керуються міжнародними митними конвенціями, до яких приєдналася Україна, міждержавними договорами України, а також законами України в частині міжнародних перевезень різними видами транспорту.  
622. Глава 17. Митні операції на морському і річковому транспорті  
623. Стаття 143. Місця здійснення митних операцій  
624. Митні органи здійснюють митний контроль, митне оформлення та інші митні операції в зонах митного контролю на території морських та річкових портів, а також в акваторії портів, відкритих для міжнародних перевезень. Перелік таких портів визначається Кабінетом Міністрів України.  
625. Стаття 144. Зони митного контролю в морських та річкових портах  
626. Зони митного контролю в морських та річкових портах розташовуються в межах, відведених керівництвом цих портів, територій та акваторій.  
627. Порядок створення та функціонування зон митного контролю у морських та річкових портах визначається Державною митною службою України за погодженням з Державним комітетом у справах охорони державного кордону України та Міністерством транспорту України.  
628. Стаття 145. Документи, необхідні для митного контролю у водному сполученні  
629. Власники або капітани суден та інші особи, які переміщують товари через митний кордон України, повинні подавати митним органам документи, необхідні для здійснення митного контролю.  
630. Перелік зазначених документів регламентується цим Кодексом, правилами Міжурядової морської консультативної організації, а для водного міжнародного сполучення на р.Дунай - Братиславською угодою (січень 1961 року).  
631. Стаття 146. Тривалість митного контролю  
632. Судно закордонного плавання протягом часу стоянки в порту перебуває під митним контролем. Митний орган має право в цей період здійснювати огляд і переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмів і приміщень, в яких знаходяться товари, заборонені до ввезення чи вивезення, а також товари, які не підлягають транзиту через територію України.  
633. Стаття 147. Строк митного оформлення суден закордонного плавання  
634. Залежно від водомісткості і призначення суден закордонного плавання їх митне оформлення проводиться в строк, який визначається начальником митного органу за погодженням з начальником підрозділу Прикордонних військ України та іншими контрольними службами.  
635. Стаття 148. Порядок здійснення митного контролю у водному сполученні  
636. Порядок здійснення митного контролю у водному сполученні визначається Державною митною службою України і публікується для загального відома.  
637. Стаття 149. Митний контроль у разі виникнення особливих обставин  
638. Якщо судно закордонного плавання внаслідок аварії, стихійного лиха або інших обставин, що мають характер непереборної сили, не в змозі досягти одного з місць здійснення митного контролю на митній території України, вивантаження з нього товарів допускається в місцях, де немає митних органів. В таких випадках капітан судна повинен вжити всіх необхідних заходів для забезпечення зберігання цих товарів та пред'явлення їх митному органу, в зоні діяльності якого він опинився.  
639. Стаття 150. Розміщення об'єктів митного контролю у водному сполученні  
640. Райони вивантаження та завантаження суден закордонного плавання, посадки та висадки пасажирів цих суден, а також місця стоянки під час проведення митних операцій встановлюються адміністрацією порту за погодженням з начальником митного органу і начальником підрозділу Прикордонних військ України.  
641. Місця стоянки суден у зонах митного контролю в портах визначаються митним органом.  
642. Зміна місця стоянки провадиться з дозволу митного органу, за винятком випадків аварії та стихійного лиха.  
643. Стаття 151. Митний контроль за вантажними операціями у водному сполученні  
644. Вивантаження товарів із суден закордонного плавання та їх завантаження здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем згідно з товаросупровідними документами, передбаченими законодавством України. Остаточний випуск товарів, що перевозяться в міжнародному водному сполученні, здійснюється на підставі оформлених митних декларацій.  
645. Стаття 152. Митний контроль плавзасобів, що перетинають водний кордон України на нетривалий час  
646. Судно закордонного плавання, яке заходить у відкритий для міжнародних водних перевезень порт для поповнення запасів води, палива, продовольства, проведення термінових ремонтних робіт на строк до двох діб, митному оформленню не підлягає, але перебуває під митним контролем до його відправлення.  
647. Товари, які завантажуються на це судно, а також послуги, що йому надаються, підлягають митному оформленню на загальних підставах.  
648. Стаття 153. Митний контроль каботажних суден  
649. Українські судна, які здійснюють каботажні перевезення між українськими портами, перебувають під митним контролем протягом усього часу стоянки в портах. Митне оформлення таких суден здійснюється на підставі письмового повідомлення капітана судна про те, що судно під час рейсу не заходило в іноземні порти і не причалювало до суден закордонного плавання, або що наступним рейсом не передбачається захід до іноземних портів та контакти із суднами закордонного плавання.  
650. Якщо судно під час рейсу з будь-якої причини заходило в територіальні води іноземної держави або причалювало до суден закордонного плавання, воно підлягає митному контролю на загальних підставах.  
651. Стаття 154. Випуск матеріально-технічних засобів та продуктів харчування екіпажів на суднах закордонного плавання  
652. Випуск матеріально-технічних засобів, у тому числі палива, а також води і продуктів харчування для екіпажів і пасажирів, якими забезпечуються в українських портах судна закордонного плавання, здійснюється в безліцензійному порядку на загальних підставах, за умови декларування і сплати належних митних платежів.  
653. Випуск засобів суднового забезпечення, закуплених українськими суднами за кордоном та не використаних у процесі здійснення закордонних рейсів, провадиться відповідно до поданих капітаном судна митних декларацій та із сплатою належних митних платежів.  
654. Стаття 155. Митне оформлення українських суден, побудованих за кордоном або проданих за кордон  
655. У разі заходу українських суден, побудованих або придбаних за кордоном, на митну територію України вперше або відходу суден, проданих за кордон, крім передбаченого комплекту документів для митного оформлення, судновласник зобов'язаний пред'явити митному органу митну декларацію на кожне з таких суден та сплатити належні митні платежі.  
656. Стаття 156. Дозвіл митного органу на відправлення судна закордонного плавання  
657. Органи управління портом не дозволяють капітанові судна закордонного плавання виходити з акваторії порту без відмітки митного органу на відповідному судновому документі.  
658. Для тимчасового відходу судна із порту у зв'язку з діями непереборної сили, стихійним лихом, а також з метою рятування людей дозвіл митного органу не обов'язковий.  
659. Стаття 157. Митний контроль за переміщенням осіб та товарів через борти іноземних військових кораблів  
660. Особи, які перебувають на борту іноземних військових кораблів, у разі сходу на берег у портах України повинні пройти митний контроль.  
661. Товари, що вивантажуються з борту іноземних військових кораблів на митну територію України або переміщуються у зворотному напрямку, крім військової техніки, передбаченої у статті 67 цього Кодексу, підлягають митному контролю.  
662. ГЛАВА 18. Митні операції на авіатранспорті  
663. Стаття 158. Міжнародні аеропорти  
664. Переміщення товарів повітряним шляхом здійснюється через міжнародні аеропорти, в яких розташовані митні органи. Перелік міжнародних аеропортів визначається Кабінетом Міністрів України.  
665. Переміщення товарів під митним контролем через інші аеропорти та поза місцем розташування митних органів допускається у виняткових випадках за дозволом Кабінету Міністрів України або у випадках вимушеної посадки повітряного судна.  
666. Стаття 159. Умови здійснення міжнародних авіаперевезень  
667. Забороняється одночасне перебування в зонах митного контролю аеропорту (включаючи повітряні судна) фізичних осіб і товарів, які не переміщуються через митний кордон України, з тими, що перебувають під митним контролем. Як виняток, дозволяється перебування в зонах митного контролю (включаючи повітряні судна) посадових осіб аеропорту та авіакомпаній, що здійснюють оформлення та перевезення фізичних осіб і товарів через митний кордон України.  
668. Стаття 160. Документи для контролю за повітряним судном  
669. Командир повітряного судна одразу після прибуття з-за кордону або не пізніше ніж за годину до відльоту зобов'язаний подати для здійснення митного контролю такі документи:  
670. 1) генеральну декларацію;  
671. 2) документи про поштові відправлення, вантажі та товаросупровідні документи;  
672. 3) інші документи, передбачені цим Кодексом, законодавством України, міжнародними або міждержавними угодами.  
673. Дозвіл митного органу на розвантаження або завантаження судна надається після перевірки поданих документів та встановлення їх відповідності вимогам цього Кодексу та Положенню про митний контроль за повітряними суднами, яке затверджується головою Державної митної служби України.  
674. Стаття 161. Вимушена посадка  
675. Командир повітряного судна, який здійснив вимушену посадку за межами міжнародного аеропорту внаслідок дії непередбачених та непереборних обставин, зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення збереження товарів, які підлягають митному контролю, та протягом доби повідомити найближчий міжнародний аеропорт про місце посадки судна.  
676. Керівник міжнародного аеропорту після одержання такого повідомлення зобов'язаний забезпечити перевезення посадових осіб митного органу до місця посадки судна або доставити пасажирів, екіпаж, товари, що підлягають митному контролю, до митного органу.  
677. Стаття 162. Пропуск товарів і багажу транзитних пасажирів  
678. Товари, що перевозяться транзитними авіапасажирами, та їх супроводжуваний багаж (за винятком заборонених до транзиту) не підлягають обкладенню митними платежами та безперешкодно переміщуються в межах зони митного контролю міжнародного аеропорту.  
679. Стаття 163. Взаємодія в оформленні авіаперевезень  
680. Митний контроль за міжнародними авіаперевезеннями здійснюється митним органом міжнародного аеропорту у взаємодії з контрольними та іншими службами, що беруть участь в оформленні міжнародних повітряних суден та їх екіпажів, вантажів, пасажирів та багажу.  
681. Спільні технологічні схеми оформлення міжнародних авіаперевезень та розподіл обов'язків під час їх здійснення затверджуються керівником авіапідприємства та начальниками митного органу і підрозділу Прикордонних військ України.  
682. У спільних технологічних схемах повинні визначатися місце, строк та послідовність оформлення кожною службою міжнародних авіаперевезень.  
683. Стаття 164. Пільговий режим контролю повітряного судна  
684. Митне оформлення повітряного судна, яке перевозить офіційні державні делегації, здійснюється без митного огляду.  
685. Підставою для застосування пільгового режиму митного контролю є подання митному органу офіційного повідомлення Міністерства закордонних справ України.  
686. ГЛАВА 19. Митні операції на залізничному транспорті  
687. Стаття 165. Митні операції в пунктах пропуску залізничного рухомого складу через державний кордон України  
688. У зонах митного контролю пунктів пропуску залізничного транспорту на державному кордоні України здійснюється перевірка документів, огляд залізничного рухомого складу, а також інші митні операції, передбачені цим Кодексом.  
689. Підприємства залізниці зобов'язані проводити розвантажувальні, перевантажувальні та інші види робіт, необхідні для здійснення митного контролю.  
690. Стаття 166. Строк здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів  
691. Митний контроль залізничних транспортних засобів здійснюється згідно з технологічним процесом роботи прикордонних залізничних станцій у строки, затверджені керівником залізниці та начальниками митного органу і підрозділу Прикордонних військ України. Технологічний процес та строк затримання поїздів на прикордонних залізничних станціях повинен бути таким, щоб максимально враховувалися інтереси пасажирів, залізниці і водночас забезпечувалося в повному обсязі митне оформлення товарів, що переміщуються громадянами та персоналом залізниці через митний кордон України.  
692. Якщо в результаті митного контролю порушується розклад руху поїздів, такий контроль може здійснюватися поза пунктами пропуску на державному кордоні або в місцях, визначених начальником митного органу за погодженням з керівництвом залізничної станції і підрозділу Прикордонних військ України. У виняткових випадках на вимогу митного органу окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу для здійснення митного контролю можуть бути виключені зі складу поїзда, якщо проведення такого контролю у складі поїзда неможливе.  
693. Стаття 167. Документи, необхідні для митного контролю залізничних транспортних засобів  
694. Уповноважені особи залізничного транспорту, що тимчасово прибуває на митну територію України або тимчасово вибуває з митної території України, по прибутті в пункт пропуску через митний кордон України подають митному органу такі документи:  
695. 1) передатну відомість;  
696. 2) багажний список;  
697. 3) залізничні накладні;  
698. 4) інші документи, передбачені цим Кодексом, законодавством України, міжнародними договорами України.  
699. Стаття 168. Гарантії доставки вантажу до митного органу призначення  
700. Залізниця несе відповідальність за доставку вантажу, що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення згідно із законодавством України і чинними на залізничному транспорті нормативними актами.  
701. Гарантом доставки товарів перед митними органами можуть виступати підприємства, які одержали ліцензію Державної митної служби України на провадження діяльності митного перевізника.  
702. Стаття 169. Місце здійснення митних операцій на залізничних транспортних засобах  
703. Митний контроль залізничних транспортних засобів і товарів, а також пасажирів, що перетинають митний кордон України залізничним транспортом, здійснюється в зонах митного контролю.  
704. Митний контроль пасажирів поїздів міжнародного сполучення може також здійснюватися в інших місцях, за маршрутом руху поїзда, за погодженням між Державною митною службою України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України та Міністерством транспорту України.  
705. Відправлення залізничних транспортних засобів з місць стоянки здійснюється з дозволу митного органу та підрозділу Прикордонних військ України.  
706. Стаття 170. Пропуск товарів, що перевозяться у вагонах- ресторанах поїздів міжнародного сполучення  
707. Продукти харчування та безалкогольні напої, вино, лікерні, коньячні, горілчані вироби, що переміщуються через митний кордон України у вагонах-ресторанах поїздів міжнародного сполучення, підлягають обов'язковому декларуванню митним органам.  
708. Продукти харчування та безалкогольні напої звільняються від обкладення митом, податками та зборами за умови, що:  
709. а) такі товари реалізуються виключно з метою споживання безпосередньо у поїзді;  
710. б) кількість таких товарів не перевищує мінімальної кількості для забезпечення нормальних послуг вагона-ресторану протягом повного рейсу.  
711. Алкогольні напої та тютюнові вироби, що переміщуються через митний кордон України у вагонах-ресторанах, підлягають контролю на загальних підставах.  
712. ГЛАВА 20. Митні операції на автомобільному транспорті  
713. Стаття 171. Вимоги до осіб, які здійснюють перевезення товарів і громадян через митний кордон України автомобільним транспортом  
714. Особи, які здійснюють перевезення товарів і громадян через митний кордон України автомобільним транспортом, повинні мати:  
715. 1) ліцензію на здійснення міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також ліцензійну картку на транспортний засіб;  
716. 2) свідоцтво на придатність автомобільного транспортного засобу до міжнародних перевезень, видане Державним департаментом автомобільного транспорту України та завірене митним органом, в регіоні діяльності якого знаходиться перевізник;  
717. 3) документи про відповідність автотранспортного засобу міжнародним нормам і стандартам.  
718. Стаття 172. Обов'язки осіб, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом  
719. Особи, що переміщують товари під митним контролем автомобільним транспортом, зобов'язані:  
720. 1) доставити товари за місцем призначення із збереженням митних забезпечень;  
721. 2) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу митного органу;  
722. 3) пред'явити митному органу необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення документи;  
723. 4) провадити розвантаження, навантаження, розпакування та упакування товарів і пред'являти їх до митного огляду з участю власника вантажу, перевізника, а у невідкладних випадках і без їх участі.  
724. Стаття 173. Відповідальність за перевезення товарів між митними органами  
725. Особи, які мають право на переміщення товарів через митний кордон України автомобільним транспортом, несуть відповідальність за їх доставку під митним контролем до митного органу призначення.  
726. У разі недоставки товарів за призначенням, особи, що надають транспортно-експедиційні послуги, несуть перед митним органом відповідальність згідно з положеннями цього Кодексу.  
727. Стаття 174. Порядок митного оформлення автомобільного транспорту, яким перевозяться товари через митний кордон України  
728. Автотранспортний засіб, що належить особі та використовується для переміщення товарів через митний кордон України, не потребує окремої митної декларації, якщо під час такого переміщення декларуються товари, які знаходяться у вантажному відділенні цього автотранспортного засобу.  
729. Відомості про автотранспортний засіб, що перевозить товари, вносяться до митної декларації, якою оформлено ці вантажі, книжки МДП (Конвенція МДП 1975 р.), товарно-транспортних накладних, дорожнього листа, провізних та інших супровідних документів.  
730. ГЛАВА 21. Митні операції на трубопровідному транспорті та лініях електропередачі  
731. Стаття 175. Митне оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, та електроенергії  
732. Товари, які переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, або електроенергія, підлягають митному оформленню.  
733. Стаття 176. Порядок здійснення митного контролю товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, та переміщуються трубопровідним транспортом, та електроенергії  
734. Порядок та строки митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, та електроенергії визначається Державною митною службою України виходячи з особливостей їх переміщення через митний кордон України.  
735. Стаття 177. Документи, необхідні для митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом  
736. Для митного оформлення товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом, декларант подає митному органу такі документи:  
737. 1) зовнішньоекономічний договір (контракт);  
738. 2) товарно-транспортні документи (акт приймання-передачі товару);  
739. 3) інші документи, передбачені цим Кодексом та актами законодавства України.  
740. Стаття 178. Документи, необхідні для митного оформлення електроенергії  
741. Для митного оформлення електроенергії декларант подає митному органу такі документи:  
742. 1) зовнішньоекономічний договір (контракт);  
743. 2) довідку-підтвердження відповідного підприємства про кількість електроенергії, що переміщується через митний кордон України;  
744. 3) інші документи, передбачені цим Кодексом та актами законодавства України.  
745. ГЛАВА 22. Переміщення товарів через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях  
746. Стаття 179. Переміщення міжнародних поштових відправлень через митний кордон України  
747. Міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України, в тому числі транзитом через територію України, після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих поштових відправленнях.  
748. Підприємства зв'язку України зобов'язані за свій рахунок пред'являти митним органам для здійснення митного оформлення міжнародні поштові відправлення, що переміщуються через митний кордон України.  
749. Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються в міжнародних поштових відправленнях через митний кордон України, здійснюються в установах міжнародного поштового обміну, які визначаються та обладнуються Міністерством зв'язку України за погодженням з Державною митною службою України.  
750. Доставка міжнародних поштових відправлень до місць митного оформлення, їх розпакування і пред'явлення для огляду, перепакування та зберігання здійснюються підприємствами зв'язку України за свій рахунок з участю і під контролем митних органів.  
751. Стаття 180. Порядок та умови здійснення митного контролю товарів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях  
752. Порядок та умови здійснення митного контролю товарів, що пересилаються через митний кордон України в міжнародних поштових відправленнях, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням Державної митної служби України.  
753. Стаття 181. Нарахування та справляння мита у разі надходження міжнародних поштових відправлень з-за кордону  
754. Мито на товари, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, нараховується на підставі чинного законодавства України.  
755. Поштові відправлення, що надійшли з-за кордону, після митного оформлення з нарахуванням мита видаються підприємствами зв'язку під їх відповідальність адресатам за умови сплати мита.  
756. Мито сплачується підприємствами зв'язку до державного бюджету із сповіщенням митного органу.  
757. Стаття 182. Справляння мита у разі пересилання міжнародних поштових відправлень за кордон  
758. За товари та речі, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях за кордон, мито сплачується відправниками завчасно митному органу, в зоні діяльності якого відправники постійно чи тимчасово проживають або перебувають.  
759. Стаття 183. Затримання митними органами міжнародних поштових відправлень  
760. Міжнародні поштові відправлення товарів, що підлягають контролю органами Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства зв'язку України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і мистецтв України, Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України, затримуються митним органом на строк, необхідний для проведення цим органам експертизи та надання дозволу на їх переміщення через митний кордон України. Митне оформлення таких міжнародних поштових відправлень може бути завершене тільки після закінчення зазначених видів контролю.  
761. Р О З Д І Л VI Перевезення, зберігання і розпорядження товарами, що перебувають під митним контролем  
762. ГЛАВА 23. Перевезення товарів між митними органами. Транзитні перевезення  
763. Cтаття 184. Перевезення товарiв мiж митними органами  
764. Товари, щодо яких митне оформлення не закінчено, в тому чиcлi тi, що перемiщуютьcя транзитом через митний кордон України, можуть перевозитиcя з одного митного органу в iнший пiд вiдповiдальнicть пiдприємcтва або громадянина, що прийняли такi товари до перевезення.  
765. Витрати на такi перевезення вiдшкодовуютьcя у порядку, передбаченому законодавcтвом України.  
766. До товарiв, що перебувають пiд митним контролем i перевозятьcя з одного митного органу в iнший, митними органами можуть заcтоcовуватиcя такi заходи гарантування доcтавки вантажiв до митного органу призначення:  
767. 1) митне cупроводження товарiв;  
768. 2) cплата одержувачем чи перевiзником товарів, що імпортуються, та товарів, що переміщуються транзитом, мита та iнших митних платежiв до моменту фактичного перетинання товарами митного кордону України;  
769. 3) згода митного органу призначення на відправлення товарiв до мicця призначення;  
770. 4) iншi заходи в межах компетенцiї митних органiв.  
771. Cтаття 185. Права та обов'язки перевiзника  
772. Перевізники - пiдприємcтво i громадянин - мають право не приймати для перевезення мiж митними органами товари у випадках:  
773. 1) оформлення митних i транcпортних документiв з порушенням вcтановленого порядку;  
774. 2) якщо митне забезпечення, накладене на транcпортний заciб i упаковку товарiв, не виключає можливоcтi доcтупу до товарiв без порушень такого забезпечення.  
775. Пiдприємcтво i громадянин, що прийняли товари для перевезення, зобов'язанi доcтавити в митний орган призначенi товари, а також подати необхідні документи на них.  
776. Стаття 186. Види транзитних перевезень  
777. Транзитні перевезення здійснюються як прохідний та внутрішній транзит.  
778. Прохідний транзит - це переміщення товарів під митним контролем від одного митного органу, розташованого на митному кордоні України, - пункту ввезення на митну територію України - до іншого митного органу, розташованого на митному кордоні України, - пункту вивезення за межі митної території України або в межах одного митного органу, коли пункт ввезення і вивезення збігається.  
779. Внутрішнім транзитом товарів вважається переміщення товарів під митним контролем:  
780. 1) від митного органу, розташованого на митному кордоні України,- пункту ввезення на митну територію України - до внутрішнього митного органу, розташованого на митній території України;  
781. 2) від внутрішнього митного органу, розташованого на митній території України, до митного органу, розташованого на митному кордоні України,- пункту вивезення за межі митної території України;  
782. 3) від одного митного органу, розташованого на митній території України, до іншого митного органу, розташованого на митній території України.  
783. Стаття 187. Умови здійснення транзиту товарів  
784. Товари, що переміщуються транзитом, повинні:  
785. 1) залишатись у незмінному стані, крім природного зношення, та не використовуватись з іншою метою, крім транзиту;  
786. 2) бути доставленими до митного органу призначення у строк, визначений митним органом відправлення.  
787. Під час транзиту товарів на митній території України з дозволу та під контролем митного органу здійснюються окремі операції (перевантаження, розвантаження, навантаження, перепакування) з такими товарами без зміни їх властивостей та товарного вигляду.  
788. Стаття 188. Маршрути транзитних перевезень  
789. Транзит через територію України здійснюється за маршрутами, які визначаються перевізниками вантажу за погодженням з митними органами. Кабінетом Міністрів України можуть встановлюватись обмеження щодо використання окремих напрямків та шляхів на території України з економічних, політичних, екологічних, технічних та інших міркувань, а також визначатися напрямки руху для певних видів транспорту чи товарів, що переміщуються транзитом через територію України.  
790. Стаття 189. Процедури внутрішнього митного транзиту  
791. До товарів, що переміщуються через територію України прохідним чи внутрішнім транзитом, застосовуються процедури внутрішнього митного транзиту.  
792. До процедур внутрішнього митного транзиту належать операції, які виконуються митними органами та відповідними особами щодо переміщення товарів, які перебувають під митним контролем.  
793. Стаття 190. Тривалість перевезення товарів внутрішнім транзитом  
794. Тривалість внутрішнього митного транзиту встановлюється митним органом відправлення, який здійснює оформлення відповідно до процедур внутрішнього митного транзиту. Строк доставки товарів до митного органу призначення визначається виходячи з виду транспорту, маршруту, відстані до кінцевого пункту. До цього строку не включається час зберігання товарів на складах у разі перевантаження з одного виду транспорту на інший, а також час, необхідний для здійснення операцій з товарами, дозволених митними органами.  
795. Стаття 191. Декларування митним органам товарів, що переміщуються транзитом  
796. Товари, що переміщуються транзитом через територію України, підлягають декларуванню митним органам у пункті ввезення на митну територію України. Порядок декларування визначається Державною митною службою України.  
797. Товари, що переміщуються прохідним транзитом через територію України, декларуються митним органам шляхом пред'явлення товарів, подання необхідних документів та митної декларації зі сплатою митних зборів за ставками, встановленими Кабінетом Міністрів України.  
798. Стаття 192. Митне забезпечення товарів, що переміщуються транзитом  
799. На транспортні засоби, приміщення, місткості та інші місця, де знаходяться товари, які переміщуються, митні органи можуть накладати пломби, печатки та інші засоби ідентифікації.  
800. Cтаття 193. Вивантаження товарів у разі неприбуття транспортного заcобу до митного органу призначення  
801. Якщо транcпортний заciб внаcлiдок аварiї або дії непереборної cили не змiг прибути до митного органу призначення, допуcкаєтьcя вивантаження товарiв в iншому мicцi.  
802. Підприємство чи громадяни, що здійснюють перевезення товарів під митним контролем, зобов'язані доставити службових осіб митного органу до місця знаходження цих товарів або забезпечити їх перевезення до місця розташування митного органу.  
803. Стаття 194. Заходи, що вживаються у разі аварії чи дії непереборної сили  
804. У разі аварії чи дії непереборної сили під час транзитних перевезень перевізник зобов'язаний:  
805. 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;  
806. 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження транспортних засобів та товарів;  
807. 3) забезпечити перевезення товарів до найближчого митного органу або доставку посадових осіб митного органу до місця їх знаходження.  
808. Митні органи не відшкодовують перевізнику витрати, понесені у зв'язку з вжиттям заходів, передбачених цією статтею.  
809. Стаття 195. Відповідальність за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом  
810. Відповідальність за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом несе перевізник чи особа, що прийняла такі товари до перевезення.  
811. ГЛАВА 24. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем  
812. Стаття 196. Заходи гарантування доставки товарів  
813. До товарів, що перебувають під митним контролем і перевозяться між митними органами можуть застосовуватися такі заходи гарантування доставки цих товарів до митних органів призначення:  
814. 1) надання власником товарів або уповноваженою ним особою фінансових гарантій митним органам;  
815. 2) охорона та супроводження товарів митними органами;  
816. 3) перевезення товарів митним перевізником.  
817. Вид заходу гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення обирається власником таких товарів чи уповноваженою ним особою.  
818. Стаття 197. Фінансові гарантії  
819. Власником товарів, які перебувають під митним контролем, чи уповноваженою ним особою митним органам надаються такі види фінансових гарантій щодо обов'язкової доставки товарів до митного органу призначення:  
820. 1) гарантійний лист;  
821. 2) грошова застава;  
822. 3) страхування фінансової відповідальності перевізника.  
823. Фінансові гарантії застосовуються як альтернатива охороні і супроводженню товарів митними органами.  
824. Фінансові гарантії за рішенням власника товарів чи уповноваженої ним особи можуть застосовуватись поряд з охороною і супроводженням товарів митними органами.  
825. Умови та процедура застосування фінансових гарантій визначаються Кабінетом Міністрів України.  
826. Стаття 198. Охорона і супроводження товарів митними органами  
827. Охорона і супроводження товарів митними органами застосовується як альтернатива наданню фінансових гарантій митним органам щодо доставки товарів до митного органу призначення.  
828. Охорона і супроводження товарів митними органами здійснюється як внутрішнім митним транзитом, так і прохідним транзитом через територію України.  
829. Форми та методи охорони і супроводження товарів до митного органу призначення, повноваження, права та обов'язки осіб, що вступають у відносини під час застосування цих заходів, визначаються Державною митною службою України.  
830. За охорону і супроводження товарів митними органами справляються митні збори на умовах та у порядку, що визначається Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.  
831. Стаття 199. Перевезення товарів митним перевізником  
832. Перевезення товарів митним перевізником з гарантуванням їх доставки до митного органу призначення здійснюється відповідно до статей 224-227 цього Кодексу.  
833. Стаття 200. Умови застосування заходів гарантування доставки товарів  
834. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем і перевозяться між митними органами на території України, застосовуються в обов'язковому порядку до товарів, на які чинним законодавством України встановлено акцизний збір.  
835. Рішення про застосування заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається у кожному конкретному випадку митними органами, розташованими у місцях, де розпочинається таке перевезення через територію України, за наявності підстав для застосування таких заходів. Порядок та умови застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення визначається Державною митною службою України.  
836. Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним контролем і перевозяться між митними органами на території України, здійснюються за рахунок власника або уповноваженої ним особи і митними та іншими державними органами України витрати не відшкодовуються.  
837. ГЛАВА 25. Зберігання товарів під митним контролем  
838. Стаття 201. Товари, що зберігаються виключно митним органом  
839. Обов'язковій передачі митному органу для зберігання підлягають товари:  
840. 1) що обкладаються митом та митними зборами під час ввезення на митну територію України, у разі їх несплати, якщо не надано дозволу на відстрочення або розстрочення їх сплати і закінчився строк їх зберігання відповідно до статті 203 цього Кодексу ;  
841. 2) відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 59 цього Кодексу.  
842. Стаття 202. Склади митних органів  
843. Під складом митного органу розуміється спеціально обладнане приміщення для зберігання товарів, що є власністю митного органу або використовується ним.  
844. Крім товарів, які відповідно до статей 124, 202 цього Кодексу підлягають обов'язковій передачі митному органу на зберігання, на складах митних органів можуть зберігатися:  
845. 1) товари, що знаходяться на тимчасовому зберіганні відповідно до статті 114 цього Кодексу;  
846. 2) товари, які перебувають у режимі митного ліцензійного складу відповідно до статті 259 цього Кодексу;  
847. 3) товари і транспортні засоби, які перебувають у режимі транзиту відповідно до статті 245 цього Кодексу;  
848. 4) зразки товарів та техніко-технологічна документація, одержані від підприємств для проведення класифікації товарів відповідно до статті 441 цього Кодексу;  
849. 5) зразки товарів та документація, одержані від підприємств під час здійснення верифікації сертифікатів відповідно до статті 443 цього Кодексу;  
850. 6) речові докази у справах про порушення митних правил, вилучені відповідно до статей 546, 547 цього Кодексу;  
851. 7) проби та зразки товарів, необхідні для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, взяті відповідно до статті 554 цього Кодексу.  
852. Транспортні засоби і товари на складах митних органів повинні зберігатися з дотриманням порядку зберігання, встановленого щодо транспортних засобів і товарів, які перебувають у різних митних режимах.  
853. На складах митного органу не можуть знаходитися товари, зберігання яких неможливе без спеціального обладнання. Зазначені товари, як і габаритні вантажі, можуть за рішенням начальника митного органу зберігатися під митним забезпеченням на складах підприємств на підставі договорів оренди.  
854. Валюта та цінності, передані митному органу на зберігання, зберігаються з депонуванням у банках України.  
855. Порядок роботи складу митного органу визначається Державною митною службою України.  
856. Стаття 203. Строк зберігання товарів  
857. Товари можуть зберігатися під митним контролем протягом шести місяців, крім товарів з обмеженим строком зберігання.  
858. Товари (за винятком транспортних засобів і товарів, зазначених у частині четвертій статті 202 цього Кодексу) зберігаються митним органом протягом періоду, за який суми нарахованих складських митних зборів не досягнуть вартості цих товарів, після чого вони підлягають реалізації відповідно до статті 207 цього Кодексу.  
859. Стаття 204. Операції з товарами, що зберігаються під митним контролем юридичними особами  
860. З дозволу митного органу та під його контролем юридичні особи, що зберігають товари під митним контролем, мають право здійснювати з ними такі операції:  
861. 1) підготовку товарів до продажу та транспортування (роздріблення партії, формування відправлень, сортування, упакування та перепакування);  
862. 2) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик і властивостей, що істотно відрізняють її від вихідних; 3) прості складські операції.  
863. Митний орган має право не дозволяти проведення таких операцій, якщо підприємство не забезпечує належних умов для діяльності на його території службових осіб митного органу з метою проведення митного контролю за такими товарами.  
864. Стаття 205. Видача товарів  
865. Товари, що зберігаються юридичними особами під митним контролем, можуть бути їм видані лише з дозволу митного органу.  
866. Товари, що зберігаються підприємством під митним контролем, можуть бути видані також особі, до якої протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними.  
867. ГЛАВА 26. Розпорядження товарами  
868. Стаття 206. Порядок реалізації товарів, за якими не звернувся власник  
869. Товари, які зберігаються під митним контролем, крім товарів, що зберігаються виключно митним органом, по закінченні строку зберігання підлягають реалізації відповідно до цього Кодексу та міжнародних правил перевезення вантажів. Товари, що зберігаються виключно митним органом на підставі статті 201 цього Кодексу, по закінченні строку зберігання, передбаченого статтею 203 цього Кодексу, підлягають реалізації згідно з нормами цього Кодексу.  
870. За два тижні до закінчення строку зберігання таких товарів митний орган повинен повідомити про це їх власника.  
871. Стаття 207. Порядок розпорядження товарами, затриманими митним органом  
872. Товари, зазначені у статті 209 цього Кодексу, а також предмети контрабанди та предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувались для вчинення контрабанди, конфісковані за рішенням суду, реалізуються, якщо інше не передбачено законодавством України, на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі. Порядок розпорядження такими товарами встановлюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.  
873. Стаття 208. Порядок розпорядження окремими товарами, які не підлягають реалізації на митних аукціонах  
874. Порядок розпорядження окремими товарами, які не підлягають реалізації на митних аукціонах, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
875. Стаття 209. Реалізація товарів з обмеженим строком зберігання  
876. Товари, які затримані митним органом або за якими не звернувся власник (в тому числі у справах про контрабанду та про порушення митних правил), що мають обмежений строк зберігання, можуть передаватися на реалізацію в межах строків, що забезпечують їх реалізацію до закінчення строку зберігання.  
877. ГЛАВА 27. Використання коштів, одержаних згідно з цим Кодексом  
878. Стаття 210. Використання коштів, одержаних від реалізації товарів, за якими не звернувся власник  
879. Суми, одержані від реалізації товарів, зазначених у статті 206 цього Кодексу, виплачуються власникові. При цьому з одержаної від реалізації суми вираховуються витрати на зберігання зазначених товарів, їх реалізацію, розпорядження ними, а також надсилання власникові відповідних повідомлень.  
880. Стаття 211. Використання митних зборів, штрафів і доходів за надання інформації та консультування  
881. Митні збори, штрафи та інші надходження, передбачені цим Кодексом, використовуються на розвиток митної інфраструктури, зміцнення матеріально-технічної бази і соціальної сфери митних органів, в тому числі на утворення фондів матеріального заохочення та соціально-культурних заходів, поліпшення умов оплати праці працівників митних органів в порядку, встановленому Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.  
882. Державна митна служба України щорічно подає звіт Міністерству фінансів України про надходження та використання таких коштів.  
883. Стаття 212. Розпорядження товарами, конфіскованими або переданими на користь держави  
884. Товари, конфісковані згідно з цим Кодексом (у тому числі у справах про контрабанду та про порушення митних правил), а також товари, від яких особа відмовилась на користь держави, обертаються у державну власність відповідно до актів законодавства України, а в частині, не врегульованій законодавством - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
885. Зазначені товари підлягають реалізації в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України і виручка від їх реалізації зараховується до Державного бюджету України.  
886. Стаття 213. Організація митних аукціонів  
887. Митні аукціони організуються в порядку, що встановлюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.  
888. За участь у митних аукціонах справляється плата в розмірах, встановлених Державною митною службою України.  
889. Витрати на транспортування, зберігання, оцінку та реалізацію товарів, обернених у власність держави, покриваються за рахунок сум, одержаних від їх реалізації.  
890. Працівники митних органів, а також члени їх сімей не мають права на придбання товарів, обернених у власність держави.  
891. Стаття 214. Стягнення залишків неоплачених сум  
892. Якщо суми, одержані від реалізації товарів, обернених у власність держави, не покривають видатків митних органів, залишки неоплаченої суми стягуються з декларанта або іншої особи, відповідальної за сплату митних платежів у безакцептному порядку.  
893. Стаття 215. Використання інших коштів, що надходять до митних органів  
894. Валюта України, іноземна валюта, а також кошти, одержані від реалізації цінних паперів і товарів, обернених у власність держави на підставі рішень митних органів та за вироками і постановами судів (з вирахуванням сум, що повертаються за позовами на підставі рішень судів), підлягають перерахуванню до Державного бюджету України.  
895. Р о з д і л VII Підприємницька посередницька діяльність у галузі митної справи  
896. ГЛАВА 28. Митний брокер  
897. Стаття 216. Митний брокер  
898. Митний брокер (посередник) - юридична чи фізична особа, яка відповідно до норм цього Кодексу та інших актів законодавства України здійснює декларування на підставі договору та отримала ліцензію Державної митної служби України на право провадження брокерської діяльності.  
899. Стаття 217. Порядок провадження митної брокерської діяльності  
900. Митний брокер провадить брокерську діяльність відповідно до норм цього Кодексу та положення, що затверджується Державною митною службою України.  
901. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються на підставі нотаріально засвідченого договору (контракту).  
902. Стаття 218. Ліцензія на право провадження митної брокерської діяльності  
903. Для отримання ліцензії, що дає право на провадження митної брокерської діяльності, необхідно:  
904. 1) укласти договір (контракт) страхування власної діяльності. Страхова сума не може бути меншою за 2000-кратний неоподатковуваний мінімум доходів громадян;  
905. 2) мати матеріально-технічне оснащення, достатнє для провадження митної брокерської діяльності;  
906. 3) мати належні умови для забезпечення обліку та звітності про операції з товарами, які підлягають митному контролю.  
907. Порядок видачі ліцензії на право провадження діяльності митного брокера та строки її дії визначаються Державною митною службою України.  
908. Ліцензія може бути скасована Державною митною службою України, якщо вона була видана на підставі неповних або недостовірних даних, що мають істотне значення для прийняття рішення про її видачу. Рішення про скасування ліцензії набирає чинності з дати її видачі.  
909. Ліцензія може бути відкликана у разі:  
910. 1) неодноразового невиконання обов'язків митного брокера;  
911. 2) вчинення правопорушень, передбачених цим Кодексом;  
912. 3) заподіяння істотних збитків особі, яку представляє митний брокер, в тому числі шляхом протиправного використання відомостей, що становлять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, за висновком суду;  
913. 4) визнання митного брокера неплатоспроможним або оголошення ним про свою неплатоспроможність;  
914. 5) користування послугами фахівця, який не має або позбавлений кваліфікаційного свідоцтва, фахівця, кваліфікаційне свідоцтво якого анульовано, відкликано або визнано недійсним, а також фахівця, дію кваліфікаційного свідоцтва якого призупинено;  
915. 6) порушення податкового законодавства України.  
916. Відкликання набирає чинності з дати прийняття відповідного рішення.  
917. Повторна заява про видачу ліцензії може бути розглянута через два роки з дня винесення рішення про скасування або відкликання ліцензії, за умови усунення причин, що стали підставою для її анулювання або відкликання.  
918. Дія ліцензії може бути призупинена за наявності достатніх підстав для висновку, що митний брокер зловживає своїми правами. Призупинення дії ліцензії здійснюється регіональною митницею на строк до трьох місяців.  
919. Рішення про скасування, відкликання або призупинення дії ліцензії може бути оскаржено згідно з цим Кодексом.  
920. Стаття 219. Права та обов'язки митного брокера  
921. Митний брокер має право від свого імені здійснювати будь-які операції, пов'язані з поданням митному органу товарів та документів на них до митного оформлення і виконувати інші посередницькі функції з митної справи за рахунок і на доручення особи, яку він представляє.  
922. Вчиняючи дії, передбачені частиною першою цієї статті, митний брокер виконує всі обов'язки і несе відповідальність на тих же підставах, що й під час самостійного переміщення товарів через митний кордон України.  
923. Права, обов'язки та відповідальність митного брокера перед митними органами не можуть бути обмежені договором з особою, яку він представляє.  
924. Стаття 220. Державний реєстр митних брокерів  
925. Державна митна служба України веде державний реєстр митних брокерів і забезпечує його періодичну публікацію.  
926. Стаття 221. Фахівець з митного оформлення  
927. Право здійснювати операції, пов'язані з поданням митному органу товарів та документів на них для митного оформлення від імені митного брокера, надається фахівцю, який має кваліфікаційне свідоцтво, що видається митним органом, в зоні діяльності якого працює цей фахівець.  
928. Порядок видачі кваліфікаційного свідоцтва, строк його дії, а також вимоги до фахівців з митного оформлення визначаються Державною митною службою України.  
929. Кваліфікаційне свідоцтво фахівця з митного оформлення може бути скасовано митним органом, який його видав, якщо таке свідоцтво було видано на підставі неповних або недостовірних даних, які мали істотне значення для прийняття рішення про видачу свідоцтва. Рішення про скасування свідоцтва діє з дати видачі цього свідоцтва.  
930. Кваліфікаційне свідоцтво фахівця з митного оформлення може бути відкликано митним органом, який його видав, якщо фахівець:  
931. 1) неодноразово не виконував свої обов'язки перед митними органами;  
932. 2) неодноразово порушував або не виконував вимоги законодавчих та інших нормативних актів України;  
933. 3) визнаний винним у підробленні документів, розкраданні, у хабарництві, а також у випадках неодноразового вчинення правопорушень, передбачених цим Кодексом;  
934. 4) заподіяв істотні збитки особі, яку він представляє, в тому числі шляхом протиправного використання даних, що становлять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію, за висновком суду;  
935. 5) порушив податкове законодавство України.  
936. Відкликання набирає чинності з дати прийняття відповідного рішення.  
937. Повторна заява про видачу кваліфікаційного свідоцтва може бути розглянута через шість місяців з дня його скасування, відкликання або визнання недійсним за умови усунення причин, які призвели до такого скасування, відкликання або визнання недійсним, або по закінченні строку, визначеного судом.  
938. Дію кваліфікаційного свідоцтва може бути призупинено за наявності достатніх підстав для сумніву в добросовісності здійснення фахівцем з митного оформлення своїх обов'язків.  
939. Дія кваліфікаційного свідоцтва призупиняється регіональною митницею на строк до двох місяців.  
940. Якщо у правовому регулюванні митної справи сталися істотні зміни, фахівець з митного оформлення повинен у місячний строк підтвердити відповідність своїх знань новим вимогам. Порядок зазначеного підтвердження встановлюється Державною митною службою України.  
941. У разі невиконання цієї умови митний орган, який видав кваліфікаційне свідоцтво, призупиняє його дію до такого підтвердження, але не більше ніж на два місяці. У разі непідтвердження фахівцем відповідності своїх знань протягом встановленого строку, митний орган, який видав кваліфікаційне свідоцтво, відкликає його.  
942. Рішення про скасування, відкликання, визнання недійсним або призупинення дії кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено згідно з цим Кодексом.  
943. Стаття 222. Збори за видачу ліцензії та кваліфікаційного свідоцтва  
944. За видачу ліцензії на провадження діяльності митного брокера, кваліфікаційного свідоцтва фахівця з митного оформлення, а також за поновлення дії ліцензії та кваліфікаційного свідоцтва справляються збори у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.  
945. У разі скасування, відкликання або призупинення дії ліцензії на право провадження брокерської діяльності, скасування, відкликання, визнання недійсним, призупинення дії або позбавлення за рішенням суду кваліфікаційного свідоцтва фахівця з митного оформлення збори за видачу ліцензії, свідоцтва або за поновлення їх дії поверненню не підлягають.  
946. Стаття 223. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками від особи, яку вони представляють  
947. Інформація, отримана митним брокером та його працівниками від особи, яку вони представляють у процесі здійснення митних операцій, може використовуватися виключно для цілей цих операцій.  
948. Інформація, що становить комерційну або банківську таємницю, яка охороняється законом, а також інша конфіденційна інформація не повинна розголошуватися, використовуватися митним брокером та його працівниками для власних цілей, передаватися третім особам, а також державним органам, за винятком випадків, передбачених актами законодавства України.  
949. ГЛАВА 29. Митний перевізник  
950. Стаття 224. Митний перевізник  
951. Митний перевізник - особа, яка здійснює перевезення між митними органами товарів, що перебувають під митним контролем, без застосування при цьому заходів гарантування доставки вантажів до митного органу, передбачених статтями 196-199 цього Кодексу, та отримала ліцензію Державної митної служби України на право перевезення товарів, що перебувають під митним контролем, між митними органами.  
952. Митний перевізник діє згідно з цим Кодексом та положенням, що затверджується Державною митною службою України.  
953. Відносини митного перевізника з власником товарів визначаються відповідним договором.  
954. Стаття 225. Ліцензія на провадження діяльності митного перевізника  
955. Для отримання ліцензії, що дає право на провадження діяльності митного перевізника, необхідно:  
956. 1) мати транспортні засоби, які відповідають вимогам, установленим Державною митною службою України;  
957. 2) укласти договір страхування своєї діяльності. Страхова сума не може бути меншою за 500-кратний неоподатковуваний мінімум доходів громадян.  
958. Порядок видачі ліцензії на провадження діяльності митного перевізника та строк її дії визначаються Державною митною службою України.  
959. Ліцензія на провадження діяльності митного перевізника може бути скасована чи відкликана або її дія може бути призупинена митними органами.  
960. Ліцензія скасовується, якщо вона була видана на підставі неповних чи недостовірних відомостей, які мали істотне значення для прийняття рішення про її видачу. Рішення про скасування діє з дати видачі ліцензії.  
961. Ліцензія може бути відкликана у разі:  
962. 1) неодноразового невиконання обов'язків митного перевізника, включаючи безпідставні відмови у перевезенні товарів, використання не обладнаних належним чином транспортних засобів та встановлення плати за перевезення, що не відповідає середній вартості наданих послуг;  
963. 2) вчинення правопорушень, передбачених цим Кодексом;  
964. 3) заподіяння неправомірних істотних збитків відправникові товарів та документів на них, у тому числі шляхом незаконного використання відомостей, що становлять комерційну таємницю або конфіденційну інформацію за висновком суду;  
965. 4) визнання митного перевізника неплатоспроможним або оголошення ним своєї неплатоспроможності.  
966. Відкликання діє з дати прийняття відповідного рішення.  
967. Повторна заява про видачу ліцензії може бути розглянута по закінченні одного року з дня винесення рішення про скасування або відкликання за умови усунення причин, що стали підставою для її скасування або відкликання.  
968. Дія ліцензії може бути призупинена на строк до трьох місяців за наявності достатніх підстав для припущення, що митний перевізник зловживає своїми правами.  
969. За видачу ліцензії на провадження діяльності митного перевізника, а також за поновлення її дії стягуються збори в розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.  
970. У разі скасування або відкликання ліцензії чи призупинення її дії збори за видачу ліцензії та поновлення її дії поверненню не підлягають.  
971. Стаття 226. Реєстрація митних перевізників та надання інформації про них  
972. Митний орган реєструє митних перевізників у легіоні діяльності цього органу. Реєстрація проводиться на підставі заяви митного перевізника.  
973. Зазначений митний орган подає для загального користування перелік зареєстрованих митних перевізників.  
974. Стаття 227. Інформація, одержана від власника товарів чи уповноваженої ним особи  
975. Одержана від власника товарів чи уповноваженої ним особи та на підставі документів, що стосуються цих товарів, інформація є комерційною, банківською або іншою таємницею, що охороняється законом. Ця, а також інша конфіденційна інформація, що стосується товарів, довірених перевізникові, не повинна розголошуватися, використовуватися митним перевізником та його працівниками для власних цілей, передаватися третім особам, а також державним органам, за винятком випадків, передбачених актами законодавства України.  
976. Р о з д і л VIII Митний режим щодо транспортних засобів і товарів, які переміщуються через митний кордон України  
977. ГЛАВА 30. Загальні положення  
978. Стаття 228. Види митного режиму  
979. З метою застосування необхідних процедур здійснення митного контролю та митного оформлення транспортних засобів і товарів, які переміщуються через митний кордон України, запроваджуються такі види митного режиму:  
980. 1) імпорту (випуску товарів для вільного використання);  
981. 2) реімпорту;  
982. 3) експорту;  
983. 4) реекспорту;  
984. 5) транзиту товарів;  
985. 6) тимчасового ввезення (вивезення) товарів;  
986. 7) митного ліцензійного складу;  
987. 8) вільної митної зони, вільного митного складу;  
988. 9) магазину безмитної торгівлі;  
989. 10) переробки на митній території України;  
990. 11) переробки за межами митної території України;  
991. 12) знищення;  
992. 13) відмови на користь держави.  
993. Митний режим, не передбачений цим Кодексом, може встановлюватися Кабінетом Міністрів України.  
994. Стаття 229. Правове регулювання митного режиму  
995. Митні органи застосовують процедури здійснення митного контролю та митного оформлення згідно з митним режимом транспортних засобів і товарів, що підлягають такому контролю та оформленню.  
996. Питання, пов'язані із застосуванням митного режиму, регулюються Державною митною службою України, яка відповідно до положень цього Кодексу видає накази, затверджує положення та інструкції, а також дає роз'яснення з питань застосування процедур здійснення митного контролю та митного оформлення, порядку пропуску транспортних засобів і товарів згідно з їх митним режимом.  
997. Стаття 230. Вибір та зміна митного режиму  
998. Особа, що декларує митному органу транспортні засоби і товари, які переміщуються через митний кордон України, самостійно визначає їх митний режим відповідно до мети переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.  
999. Зміна митного режиму допускається за умови виконання всіх належних процедур щодо заявленого режиму, дотримання вимог чинного законодавства щодо тарифних і нетарифних заходів регулювання та подання митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення відповідних документів, що підтверджують заявлений режим.  
1000. Стаття 231. Користування і розпорядження транспортними засобами і товарами, які переміщуються через митний кордон України  
1001. Користування і розпорядження транспортними засобами і товарами, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до їх митного режиму та вимог цього Кодексу.  
1002. ГЛАВА 31. Імпорт товарів (випуск товарів для вільного використання)  
1003. Стаття 232. Поняття митного режиму імпорту товарів  
1004. Імпорт товарів, тобто випуск їх для вільного використання на митній території України, - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.  
1005. Стаття 233. Умови переміщення товарів у режимі імпорту  
1006. Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:  
1007. 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;  
1008. 2) сплату мита, митних зборів та інших податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законодавства України і нарахування та справляння яких покладено на митні органи;  
1009. 3) дотримання вимог чинного законодавства щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.  
1010. ГЛАВА 32. Реімпорт товарів  
1011. Стаття 234. Поняття митного режиму реімпорту товарів  
1012. Реімпорт товарів - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше за визначений строк ввозяться на митну територію України для вільного використання на цій території (в режимі імпорту).  
1013. Стаття 235. Умови переміщення товарів у режимі реімпорту  
1014. Товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту, якщо вони:  
1015. 1) походять з митної території України;  
1016. 2) ввозяться на митну територію України не пізніше ніж через три роки після їх вивезення (експорту) за межі митної території України;  
1017. 3) ввозяться у тому стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Державною митною службою України.  
1018. Стаття 236. Оформлення товарів у режимі реімпорту  
1019. Оформлення митним органом товарів у режимі реімпорту можливе лише за умови, що відповідність товарів, заявлених у режимі реімпорту, може бути однозначно встановлена митним органом.  
1020. Стаття 237. Повернення сум вивізного (експортного) мита, податків та інших сум при реімпорті товарів  
1021. При реімпорті товарів у разі їх ввезення на митну територію України протягом одного року з дати вивезення (експорту) митний орган за зверненням власника товарів, підтвердженим відповідним митним органом, за рахунок коштів Державного бюджету України повертає суми вивізного (експортного) мита, що були сплачені при експорті цих товарів.  
1022. Особа, що переміщує товари в режимі реімпорту, повертає суми, одержані експортером як виплати або за рахунок інших пільг, наданих під час вивезення (експорту) цих товарів, а також проценти з цих сум, нараховані за обліковою ставкою Національного банку України.  
1023. Суми та проценти з них, зазначені у частині другій цієї статті, зараховуються до Державного бюджету України.  
1024. ГЛАВА 33. Експорт товарів  
1025. Стаття 238. Поняття митного режиму експорту товарів  
1026. Експорт товарів - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.  
1027. Стаття 239. Умови переміщення товарів у режимі експорту  
1028. Вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає:  
1029. 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України;  
1030. 2) сплату вивізного мита, податків та інших митних платежів, встановлених на експорт товарів;  
1031. 3) дотримання експортером вимог чинного законодавства щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.  
1032. Стаття 240. Вивезення товарів за межі митної території України  
1033. Вивезення товарів за межі митної території України дозволяється одразу після закінчення здійснення необхідних заходів контролю з боку митних органів та інших компетентних органів за умови, що:  
1034. а) не виявлено ніяких порушень;  
1035. б) подано всі необхідні документи на товар та ліцензії і дозволи, передбачені чинним законодавством при експорті;  
1036. в) мито, податки та інші митні платежі, сплачені у повному обсязі;  
1037. г) товари вивозяться за межі митної території України у тому ж стані, в якому вони були заявлені на день прийняття митної декларації митним органом.  
1038. ГЛАВА 34. Реекспорт товарів  
1039. Стаття 241. Поняття митного режиму реекспорту товарів  
1040. Реекспорт товарів - митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, протягом двох років з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.  
1041. Стаття 242. Умови переміщення товарів в режимі реекспорту  
1042. Товари, що походять з інших країн, можуть вивозитися за межі митної території України в режимі реекспорту, якщо:  
1043. 1) митному органу подано дозвіл уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу чи органу, визначеного міжнародним договором України, на реекспорт товарів;  
1044. 2) товари, що реекспортуються, перебувають у тому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення на митну територію України, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;  
1045. 3) товари, що реекспортуються, не використовувалися на території України з метою одержання прибутку;  
1046. 4) товари, що реекспортуються, вивозяться не пізніше ніж через один рік з дня їх ввезення на митну територію України.  
1047. Стаття 243. Звільнення від оподаткування товарів, що реекспортуються  
1048. У разі ввезення на митну територію України товарів, що походять з інших країн, заявлених митним органам у режимі реекспорту, справляється ввізне мито та інші податки і збори, встановлені на імпорт товарів.  
1049. У разі ввезення на митну територію України товарів, що походять з інших країн, заявлених митним органам у режимі реекспорту, ввізне мито та інші податки сплачуються шляхом видачі простого векселя з відстроченням платежу на дев'яносто календарних днів з дня прийняття декларації митним органом.  
1050. У разі вивезення товарів, що реекспортуються, у зазначений строк вексель погашається.  
1051. У разі невивезення товарів, заявлених у режимі реекспорту, протягом встановленого строку справляються ввізне мито та інші податки і збори, встановлені на імпорт товарів, а також проценти з цих сум за ставками Національного банку України за кредити, що ним надаються.  
1052. У разі вивезення товарів, що реекспортуються, вивізне (експортне) мито та інші податки, встановлені на експорт товарів, не справляються, а ввізне (імпортне) мито та податки, сплачені під час ввезення (імпорту) на митну територію України, підлягають поверненню.  
1053. Стаття 244. Незастосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що реекспортуються  
1054. До товарів, що реекспортуються, не застосовуються заходи нетарифного регулювання, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України.  
1055. ГЛАВА 35. Транзит товарів  
1056. Стаття 245. Поняття митного режиму транзиту товарів  
1057. Транзит товарів - митний режим, відповідно до якого товари переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах одного митного органу без справляння мита та податків, встановлених на імпорт чи експорт таких товарів, та без будь-якого використання таких товарів на митній території України.  
1058. Стаття 246. Умови переміщення товарів у режимі транзиту  
1059. Товари, що переміщуються транзитом між двома митними органами, повинні:  
1060. 1) перебувати у незмінному стані, крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;  
1061. 2) не використовуватися на території України ні з якою іншої метою, крім транзиту;  
1062. 3) у випадках, визначених чинним законодавством України, переміщуватися за наявності дозволу на транзит через територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;  
1063. 4) у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, переміщуватися встановленими маршрутами та шляхами;  
1064. 5) бути доставленими до митного органу призначення у строк, встановлений митним органом відправлення виходячи з можливостей транспортного засобу, наміченого маршруту та інших умов перевезення, але без перевищення граничного строку, що визначається з розрахунку вісімдесят кілометрів за добу.  
1065. Стаття 247. Заходи гарантування під час транзиту товарів  
1066. У випадках, передбачених законодавством України, або якщо у митного органу є достатні підстави для припущення, що перевізник чи його транспортний засіб не можуть забезпечити дотримання положень цього Кодексу, митний орган дозволяє переміщення товарів у режимі транзиту лише за умови належного обладнання транспортного засобу та застосування заходів гарантування доставки товарів до митного органу призначення, передбачених статтями 196 - 199 цього Кодексу.  
1067. Заходи гарантування дотримання вимог чинного законодавства щодо переміщення товарів у режимі транзиту застосовуються на вимогу митних органів за рахунок власника або перевізника товарів і витрати державними органами України не відшкодовуються.  
1068. Стаття 248. Допущення товарів до переміщення в режимі транзиту  
1069. Рішення про допущення товарів до переміщення в режимі транзиту приймається митним органом на підставі наявних документів і за умови виконання перевізником положень цього Кодексу та вимог законодавства України.  
1070. ГЛАВА 36. Тимчасове ввезення (вивезення) товарів  
1071. Стаття 249. Поняття митного режиму тимчасового ввезення (вивезення) товарів  
1072. Тимчасове ввезення (вивезення) товарів - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з умовним повним чи частковим звільненням від сплати мита і податків та обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.  
1073. Стаття 250. Умови переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)  
1074. Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:  
1075. 1) подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав щодо їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);  
1076. 2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх повернення у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;  
1077. 3) виконання на вимогу митного органу заходів щодо гарантування сплати митних платежів у випадках, визначених Державною митною службою України;  
1078. 4) в окремих випадках, визначених чинним законодавством України, подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів.  
1079. Державна митна служба України може визначати категорії товарів, які не можуть ввозитись (вивозитись) у режимі тимчасового ввезення (вивезення).  
1080. Стаття 251. Допущення товарів до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення)  
1081. Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів приймається митним органом у порядку, що визначається Державною митною службою України.  
1082. Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення) товарів, якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.  
1083. Стаття 252. Строки тимчасового ввезення (вивезення) товарів  
1084. Строки тимчасового ввезення (вивезення) товарів встановлюються митним органом виходячи з мети та обставин такого ввезення (вивезення), але не можуть перевищувати одного року.  
1085. Для окремих категорій товарів Державна митна служба України може встановлювати менші чи більші строки тимчасового ввезення (вивезення).  
1086. Стаття 253. Продовження строків тимчасового ввезення (вивезення) товарів  
1087. Продовження строків тимчасового ввезення (вивезення) товарів здійснюється митними органами в порядку, що визначається Державною митною службою України.  
1088. Стаття 254. Звільнення від сплати мита та податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)  
1089. З товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України (тимчасово вивозяться за межі митної території України), не справляються мито та податки, встановлені на імпорт (експорт) таких товарів, за винятком випадків, встановлених законодавчими актами України.  
1090. Стаття 255. Часткове звільнення від сплати мита та податків при переміщенні товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)  
1091. До товарів, що тимчасово ввозяться (вивозяться) з метою використання у виробництві як робочі проекти чи для внутрішніх перевезень, застосовується часткове звільнення від обкладення митом та податками, що справляються митними органами.  
1092. У разі часткового звільнення від сплати мита та податків на товари, що тимчасово ввозяться (вивозяться), справляння мита та податків здійснюється за кожний повний місяць перебування таких товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) у розмірі чотирьох процентів суми мита та податків, встановлених на імпорт (експорт) таких товарів.  
1093. Загальна сума мита та податків, що справляються у разі часткового звільнення від їх сплати за період перебування товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення), не може перевищувати суми мита та податків, які підлягали б сплаті на момент ввезення (вивезення), у разі переміщення в режимі імпорту (експорту).  
1094. Якщо сплачена сума мита та податків, що справляються у разі часткового звільнення від їх сплати, досягне суми мита та податків, що встановлені на імпорт (експорт) таких товарів, вони вважаються ввезеними (вивезеними) в режимі імпорту (експорту), якщо до цих товарів не застосовуються заходи нетарифного регулювання та інші обмеження.  
1095. Стаття 256. Розпорядження товарами, щодо яких закінчилися строки тимчасового ввезення (вивезення)  
1096. До закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про повернення товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна:  
1097. 1) повернути ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу, або  
1098. 2) заявити про поміщення в інший митний режим, що допускається щодо таких товарів з дотриманням вимог цього Кодексу та чинного законодавства України.  
1099. Стаття 257. Обставини, за якими особа звільняється від відповідальності за неповернення тимчасово вивезених товарів  
1100. Особа, що тимчасово вивезла за межі України товари і не повернула їх у встановлені строки, звільняється від відповідальності перед митними органами у разі якщо документально за підтвердженням консульської установи України за кордоном доведе факт знищення або безповоротної втрати таких товарів внаслідок аварії, дії непереборної сили або неправомірних за законодавством України дій органів чи посадових осіб іноземної країни, а також недостачі з причин природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування чи зберігання.  
1101. Стаття 258. Гарантування перебування товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)  
1102. У разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів або в окремих випадках, які визначаються Державною митною службою України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування дотримання режиму тимчасового ввезення (вивезення) товарів шляхом внесення на депозитний рахунок митного органу грошових сум у розмірі, що дорівнюють сумі мита, податків та зборів, які підлягали б сплаті у разі ввезення (вивезення) цих товарів у режимі імпорту (експорту).  
1103. ГЛАВА 37. Митний ліцензійний склад  
1104. Стаття 259. Поняття режиму митного ліцензійного складу  
1105. Митний ліцензійний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.  
1106. Стаття 260. Умови поміщення товарів у режим митного ліцензійного складу  
1107. У режим митного ліцензійного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну, вивезення з України та транзиту через територію України, а також товарів, перелік яких визначається Державною митною службою України.  
1108. Товари, що можуть завдати шкоди іншим товарам або вимагають особливих умов зберігання, повинні зберігатись у спеціально обладнаних приміщеннях.  
1109. Стаття 261. Строк зберігання товарів у режимі митного ліцензійного складу  
1110. Строк зберігання товарів, ввезених з-за меж митної території України, в режимі митного ліцензійного складу не може перевищувати трьох років.  
1111. Товари, що вивозяться за межі митної території, можуть зберігатися в режимі митного ліцензійного складу протягом трьох місяців. До закінчення зазначеного строку такі товари мають бути вивезені за межі митної території України.  
1112. Стаття 262. Операції, що можуть проводитися з товарами, які перебувають у режимі митного ліцензійного складу  
1113. З товарами, які перебувають у режимі митного ліцензійного складу, можуть проводитися такі операції:  
1114. 1) забезпечення збереження цих товарів;  
1115. 2) підготовка товарів за дозволом митного органу до продажу (відчуження) та транспортування: подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та інші подібні операції.  
1116. Конкретний перелік та порядок здійснення таких операцій встановлюється Державною митною службою України.  
1117. Стаття 263. Митні ліцензійні склади та їх типи  
1118. Зберігання товарів у режимі митного ліцензійного складу забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення (резервуару, майданчика тощо) - митного ліцензійного складу.  
1119. Митні ліцензійні склади залежно від кола осіб, які їх використовують, можуть бути:  
1120. 1) відкритого типу, тобто призначені для товарів будь-яких осіб;  
1121. 2) закритого типу, тобто призначені для товарів окремих осіб, як правило, власників таких складів.  
1122. Стаття 264. Власники митних ліцензійних складів  
1123. Власниками митних ліцензійних складів можуть бути українські суб'єкти підприємницької діяльності.  
1124. Стаття 265. Ліцензія на відкриття митного ліцензійного складу  
1125. Відкриття митного ліцензійного складу здійснюється за наявності ліцензії Державної митної служби України. Ліцензія видається за заявою власника митного ліцензійного складу на підставі подання митного органу, в зоні діяльності якого знаходиться митний ліцензійний склад.  
1126. Порядок видачі ліцензії на відкриття митного ліцензійного складу, строк її дії визначаються Державною митною службою України.  
1127. За видачу ліцензії на відкриття митного ліцензійного складу та продовження строку її дії справляються збори у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  
1128. Ліцензія на відкриття митного ліцензійного складу може бути скасована чи відкликана, або її дія призупинена Державною митною службою України за поданням митного органу, в зоні діяльності якого знаходиться митний ліцензійний склад, на підставах, визначених цим Кодексом.  
1129. Ліцензія скасовується, якщо вона була видана на підставі неповних або недостовірних відомостей, що мали істотне значення у прийнятті рішення про видачу ліцензії, або не могла бути видана заявнику згідно з існуючим порядком. Рішення про скасування дійсне з дати видачі ліцензії.  
1130. Ліцензія відкликається, якщо власник митного ліцензійного складу не виконує вимог митного органу та положень цього Кодексу стосовно діяльності складу. Рішення про відкликання дійсне з дати його прийняття.  
1131. Дія ліцензії може бути призупинена на строк до трьох місяців за наявності достатніх підстав для припущення, що власник митного ліцензійного складу зловживає своїми правами. У разі призупинення ліцензії ввезення товарів на митний ліцензійний склад не допускається. Вивезення товарів з митного ліцензійного складу здійснюється відповідно до положень цього Кодексу.  
1132. У разі скасування чи відкликання ліцензії збір за її видачу чи продовження строку дії не повертається.  
1133. Стаття 266. Вимоги, яким мають відповідати митні ліцензійні склади  
1134. Приміщення чи інше місце, призначене для митного ліцензійного складу, повинно бути належним чином обладнане для цілей здійснення митного контролю.  
1135. Як митний ліцензійний склад може використовуватися огороджене з усіх боків приміщення (резервуар, майданчик), обладнане охоронною сигналізацією та не менше ніж двома засобами забезпечення (ідентифікації), один з яких має знаходитись у митному органі.  
1136. У приміщенні повинно бути належним чином обладнане робоче місце для представника митного органу, що здійснює контроль за роботою митного ліцензійного складу, та облаштоване місце для проведення операцій митного контролю, зокрема огляду товарів, що перебувають у режимі митного ліцензійного складу.  
1137. Товари, ввезені з-за меж митної території України, та товари, що вивозяться за межі митної території України, повинні знаходитись у відокремлених приміщеннях.  
1138. Стаття 267. Обов'язки власника митного ліцензійного складу  
1139. Власник митного ліцензійного складу зобов'язаний:  
1140. 1) дотримуватись положень цього Кодексу та виконувати вимоги митних органів стосовно відкриття та діяльності митного ліцензійного складу;  
1141. 2) забезпечувати неможливість як поміщення на митний ліцензійний склад товарів, так і вилучення поза митним контролем товарів, що знаходяться на митному ліцензійному складі;  
1142. 3) сприяти проведенню митного контролю на складі;  
1143. 4) забезпечувати безперешкодний доступ представників митного органу до товарів, що знаходяться на митному ліцензійному складі, та документів на такі товари;  
1144. 5) надавати на безоплатній основі представникам митного органу, які здійснюють митний контроль на складі, приміщення, обладнання та засоби зв'язку для здійснення митного контролю та митного оформлення;  
1145. 6) вести облік товарів, що знаходяться на митному ліцензійному складі, і регулярно щомісяця подавати митним органам звіт про такі товари за формою та у порядку, що визначається Державною митною службою України;  
1146. 7) забезпечувати своєчасне та в повному обсязі декларування товарів, що прибувають на митний ліцензійний склад чи вивозяться з нього, з поданням усіх необхідних документів митному органу;  
1147. 8) забезпечувати своєчасну сплату митному органу всіх належних митних платежів.  
1148. Стаття 268. Відповідальність за сплату митних платежів  
1149. Відповідальність за сплату мита, податків та інших митних платежів покладається на власника митного ліцензійного складу, за винятком випадків, передбачених частинами другою та третьою цієї статті.  
1150. Відповідальність за сплату митних платежів у випадках декларування товарів, що перебувають у режимі митного ліцензійного складу, власниками таких товарів або митними брокерами, які не є власниками митного ліцензійного складу, покладається відповідно на власників чи митних брокерів.  
1151. Якщо товари, які перебувають у режимі митного ліцензійного складу, зберігаються на складі митного органу, відповідальність за сплату митних платежів покладається на особу, яка декларує товари митному органу (власника товарів, що знаходяться на митному ліцензійному складі або митного брокера).  
1152. Стаття 269. Ліквідація митного ліцензійного складу  
1153. Митний ліцензійний склад може бути ліквідовано з таких причин:  
1154. 1) за заявою власника складу про його ліквідацію;  
1155. 2) у зв'язку із закінченням строку дії ліцензії, якщо власником складу не подано заяви про продовження строку дії такої ліцензії;  
1156. 3) у разі скасування ліцензії відповідно до частини п'ятої статті 265 цього Кодексу;  
1157. 4) у разі відкликання ліцензії відповідно до частини шостої статті 265 цього Кодексу.  
1158. У разі скасування чи відкликання ліцензії товари, що знаходяться на такому складі, підлягають повторному декларуванню митному органу та митному оформленню з дати прийняття рішення про скасування чи відкликання ліцензії.  
1159. ГЛАВА 38. Вільна митна зона. Вільний митний склад  
1160. Стаття 270. Поняття режимів вільної митної зони та вільного митного складу  
1161. Митні режими вільної митної зони та вільного митного складу застосовуються до товарів, що розміщуються та використовуються у відповідних типах спеціальних (вільних) економічних зон - територіальних утвореннях чи приміщеннях (місцях), і передбачає незастосування заходів тарифного та нетарифного регулювання до товарів, що ввозяться з-за меж митної території України, та товарів, що переміщуються в режимі експорту.  
1162. Стаття 271. Вільна митна зона  
1163. Вільна митна зона - частина території України, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та пільговий митний режим щодо оподаткування ввезених товарів - створюється відповідно до чинного законодавства України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття окремого закону для кожної вільної митної зони з визначенням її статусу, території, строку, на який вона створюється, та особливостей застосування законодавства України на її території. Законом встановлюються вимоги щодо створення вільної митної зони, види товарів, дозволених до ввезення у таку зону, та характер операцій, що здійснюються з товарами у межах зон.  
1164. У законі також визначаються вимоги щодо організації роботи вільної митної зони та обов'язки адміністрації зони щодо виконання вимог митного законодавства під час здійснення митного контролю.  
1165. Закон про створення вільної митної зони до його прийняття проходить митну експертизу і погоджується Державною митною службою України та іншими центральними органами виконавчої влади.  
1166. Стаття 272. Вільний митний склад  
1167. Вільний митний склад - приміщення чи інше місце, де діє пільговий митний режим щодо оподаткування товарів, які в ньому знаходяться, - створюється шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України відповідної постанови за поданням Державної митної служби України. Постановою надається дозвіл на відкриття та експлуатацію вільного митного складу, затверджується його власник, юридична адреса та положення про вільний митний склад. У положенні про вільний митний склад визначається його розташування, організація та режим роботи, види товарів, що можуть перебувати на такому складі, та перелік операцій, що проводяться з товарами на складі, а також порядок здійснення митного контролю.  
1168. Власниками вільних митних складів можуть бути виключно українські суб'єкти підприємницької діяльності.  
1169. Власники вільних митних складів сплачують щомісячний збір у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.  
1170. Рішення про відкриття вільного митного складу може бути скасоване, а діяльність такого складу припинена Кабінетом Міністрів України з його власної ініціативи, а також за поданням Державної митної служби України.  
1171. Це рішення скасовується, якщо воно було прийняте на підставі неповних та недостовірних даних, що мали істотне значення у прийнятті такого рішення. Рішення про скасування дійсне з дня прийняття рішення про відкриття відповідного вільного митного складу.  
1172. Рішення про припинення діяльності вільного митного складу приймається, якщо власник такого складу не дотримується положень цього Кодексу та чинного законодавства, а також якщо подальше функціонування вільного митного складу буде визнано недоцільним з економічних міркувань.  
1173. Стаття 273. Вимоги до вільних митних зон  
1174. Митний орган, у зоні діяльності якого знаходиться вільна митна зона, з метою належної організації митного контролю може вимагати від адміністрації вжиття таких заходів:  
1175. 1) спорудження огорожі по периметру зони;  
1176. 2) встановлення обмежень щодо порядку доступу в зону у певні години роботи;  
1177. 3) застосування інших заходів, що не перешкоджають нормальному функціонуванню зони відповідно до закону про таку зону.  
1178. Забороняється будь-яке будівництво в межах вільних митних зон без попереднього погодження з митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться вільна митна зона.  
1179. Стаття 274. Вимоги до вільних митних складів та їх власників  
1180. Приміщення, що використовується як вільний митний склад, повинно бути належним чином підготовлене для забезпечення митного контролю та обладнане не менше ніж двома засобами забезпечення (ідентифікації), один з яких має знаходитись у митному органі, що здійснює контроль за діяльністю вільного митного складу.  
1181. Власники вільних митних складів зобов'язані:  
1182. 1) дотримуватись вимог чинного законодавства, цього Кодексу та положення про вільний митний склад;  
1183. 2) виключити можливість вилучення товарів, що знаходяться на складі, поза митним контролем;  
1184. 3) створювати сприятливі умови для роботи представників митних органів, у тому числі шляхом надання їм на безоплатній основі приміщення, обладнання та засобів зв'язку для здійснення операцій митного контролю та митного оформлення, виконувати вимоги митних органів під час здійснення таких операцій;  
1185. 4) надавати на вимогу митного органу, що здійснює контроль за діяльністю вільного митного складу, звіт про рух товарів на складі та будь-яку документацію стосовно діяльності цього складу.  
1186. Стаття 275. Заходи, що вживаються митними органами для забезпечення митного контролю у вільних митних зонах та вільних митних складах  
1187. З метою забезпечення належного митного контролю у вільних митних зонах та вільних митних складах митні органи вправі:  
1188. 1) здійснювати постійний контроль та нагляд за межами вільних митних зон та вільних митних складів, а також за доступом у них;  
1189. 2) вимагати від осіб, що переміщують товари через кордон вільної митної зони, та власників вільних митних складів ведення обліку руху таких товарів з метою їх контролю;  
1190. 3) проводити перевірку товарів, що переміщуються через кордон вільної митної зони та надходять у вільні митні склади з метою забезпечення здійснення передбачених цим Кодексом операцій та недопущення переміщення заборонених товарів;  
1191. 4) у будь-який час здійснювати перевірки товарів, що знаходяться у вільних митних зонах та на вільних митних складах;  
1192. 5) здійснювати інші заходи, спрямовані на забезпечення надійності митного контролю.  
1193. Стаття 276. Операції, що можуть здійснюватися з товарами у вільних митних зонах та на вільних митних складах  
1194. У вільних митних зонах та на вільних митних складах допускається здійснення виробничих та інших комерційних операцій з товарами, за винятком торгівлі товарами у роздріб, за умови дотримання положень цього Кодексу. Конкретний перелік видів товарі та операцій, що з ними здійснюються, визначається у законі про конкретну вільну митну зону та в положенні про вільний митний склад.  
1195. З метою забезпечення дотримання законодавства та з урахуванням характеру товарів можуть запроваджуватися окремі заборони та обмеження щодо здійснення операцій з товарами у вільних митних зонах та на вільних митних складах. Такі заборони та обмеження стосовно вільних митних зон та вільних митних складів встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
1196. Митні органи можуть забороняти окремим особам здійснення операцій з товарами у вільних митних зонах та на вільних митних складах, якщо такі особи не дотримуються положень цього Кодексу та законодавства, а також відмовляти таким особам в доступі вільні митні зони та на вільні митні склади.  
1197. Кабінет Міністрів України може обмежувати або забороняти ввезення окремих товарів у вільні митні зони та на вільні митні склади.  
1198. Стаття 277. Передача права власності на товари, що знаходяться у вільних митних зонах та на вільних митних складах  
1199. Дозволяється передача права власності на товари, що знаходяться у вільних митних зонах та на вільних митних складах.  
1200. Торгівля у роздріб товарами в межах вільних митних зон та вільних митних складів не допускається.  
1201. Товари, що знаходяться у вільних митних зонах та на вільних митних складах, можуть використовуватися для поповнення запасів морських та повітряних суден без ввезення таких товарів на митну територію України.  
1202. Стаття 278. Строки перебування товарів у вільних митних зонах та на вільних митних складах  
1203. Товари можуть перебувати у вільних митних зонах та на вільних митних складах без обмеження строків.  
1204. Стаття 279. Облік товарів, що знаходяться у вільних митних зонах та на вільних митних складах  
1205. Особи, що здійснюють операції з товарами у вільних митних зонах, та власники вільних митних складів ведуть облік товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються та реалізуються, і подають митним органом звітність про такі операції у порядку, що встановлюється Державною митною службою України. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах вільних митних зон та вільних митних складів, мають відображатися в облікових документах.  
1206. Стаття 280. Умови оподаткування та застосування заходів нетарифного регулювання  
1207. З товарів що походять з інших країн і ввозяться у вільні митні зони та на вільні митні склади з-за меж митної території України для кінцевого споживання у цих зонах чи складах, не справляється мито та інші податки, встановлені на імпорт, і до таких товарів не застосовуються заходи нетарифного регулювання, за винятком випадків, встановлених законодавством України.  
1208. Товари, що ввозяться у вільні митні зони та на вільні митні склади з митної території України, вивозяться з цієї території у режимі експорту із застосуванням відповідних заходів тарифного та нетарифного регулювання. У разі ввезення таких товарів у вільну митну зону та на вільний митний склад з них не справляється мито та податки, встановлені на імпорт, і до них не застосовуються заходи нетарифного регулювання.  
1209. З товарів, що вивозяться з вільних митних зон та вільних митних складів на митну територію України і походять з інших країн, справляється мито, податки та збори, встановлені на імпорт таких товарів в Україну. Якщо такі товари походять з цих зон чи складів, то у разі ввезення на митну територію України з них не справляються мито та податки, встановлені на імпорт товарів в Україну.  
1210. Інші умови оподаткування товарів, що переміщуються через кордони вільних митних зон та вільних митних складів, встановлюються законом про вільну митну зону чи положенням про вільний митний склад.  
1211. Стаття 281. Відповідальність за сплату митних платежів  
1212. Відповідальність за сплату митних платежів несе особа, яка декларує митному органу товари, що ввозяться у вільну митну зону чи на вільний митний склад.  
1213. Стаття 282. Ліквідація вільної митної зони, вільного митного складу  
1214. У разі ліквідації вільної митної зони заінтересованим особам дається достатній час для розпорядження товарами, що перебувають на території вільної митної зони.  
1215. У разі ліквідації вільного митного складу з причин, зазначених у статті 269 цього Кодексу, товари, що перебувають на такому складі, підлягають повторному митному оформленню. При цьому з власника складу справляється збір за перебування товарів під митним контролем за ставками, встановленими Кабінетом Міністрів України.  
1216. ГЛАВА 39. Магазин безмитної торгівлі  
1217. Стаття 283. Поняття митного режиму магазину безмитної торгівлі  
1218. Митний режим магазину безмитної торгівлі-митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для споживання на митній території України, реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні, відкритих для міжнародного сполучення, а також у місцях, визначених митними органами, без справляння мита, інших податків та без застосування заходів нетарифного регулювання.  
1219. Стаття 284. Умови реалізації товарів у режимі магазину безмитної торгівлі  
1220. У митному режимі магазину безмитної торгівлі не можуть реалізовуватися товари, заборонені до ввезення в Україну, вивезення з України чи реалізації на території України, а також інші товари, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.  
1221. Товари в режимі магазину безмитної торгівлі реалізуються лише у спеціальних торгівельних закладах (магазинах безмитної торгівлі), на відкриття яких Державною митною службою України видано ліцензію.  
1222. Розташування магазинів безмитної торгівлі та умови реалізації в них товарів повинні виключати можливість безпосереднього ввезення цих товарів для споживання на митній території України.  
1223. Стаття 285. Ліцензія на відкриття магазину безмитної торгівлі  
1224. Ліцензія на відкриття магазину безмитної торгівлі видається Державною митною службою України за заявою особи та на підставі подання митного органу, в зоні діяльності якого планується відкриття такого магазину.  
1225. Ліцензія видається на строк до одного року з наступним продовженням строку її дії за заявою власника магазину.  
1226. За видачу ліцензії на відкриття магазину безмитної торгівлі та продовження строку її дії справляються митні збори у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.  
1227. Ліцензія на відкриття магазину безмитної торгівлі може бути скасована чи відкликана, або її дія призупинена.  
1228. Ліцензія анулюється, якщо вона була видана на підставі неповних чи недостовірних відомостей, що мали істотне значення для прийняття рішення про її видачу. Рішення про анулювання приймається Державною митною службою України і діє з дня видачі ліцензії.  
1229. Ліцензія відкликається, якщо власник магазину безмитної торгівлі не дотримується положень цього Кодексу та актів законодавства України або якщо діяльність магазину безмитної торгівлі не відповідає законодавству у зв'язку з внесеними до нього змінами. Рішення про відкликання ліцензії приймається Державною митною службою України і діє з дня його прийняття.  
1230. Дія ліцензії може бути призупинена на строк до трьох місяців за наявності достатніх підстав для припущення, що власник магазину безмитної торгівлі зловживає своїми правами. Рішення про призупинення дії ліцензії приймається митним органом, у зоні діяльності якого знаходиться магазин безмитної торгівлі з наступним повідомленням Державної митної служби України. Разом з повідомленням про призупинення дії ліцензії митний орган, який прийняв таке рішення, надсилає до Державної митної служби України необхідні документи та матеріали. Державна митна служба України перевіряє обґрунтованість рішення про призупинення дії ліцензії і за результатами перевірки підтверджує чи скасовує рішення митного органу про призупинення дії ліцензії, або приймає рішення про відкликання ліцензії.  
1231. У разі анулювання та відкликання ліцензії митні збори за її видачу чи продовження не повертаються.  
1232. Стаття 286. Вимоги до власників магазинів безмитної торгівлі  
1233. Власником магазину безмитної торгівлі може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності України.  
1234. Власник магазину безмитної торгівлі зобов'язаний:  
1235. 1) своєчасно декларувати митному органу товари, що надходять до магазину чи вибувають з магазину, та подавати всі документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення;  
1236. 2) виключити можливість надходження до магазину та вилучення з магазину товарів поза митним контролем;  
1237. 3) дотримуватись положень цього Кодексу та актів законодавства України щодо умов діяльності магазинів безмитної торгівлі;  
1238. 4) вести облік товарів, що надходять та реалізуються в магазині безмитної торгівлі, і подавати митним органам, в зоні діяльності яких знаходиться магазин безмитної торгівлі, звіт про рух товарів у магазині за формою, встановленою Державною митною службою України.  
1239. Стаття 287. Відповідальність за сплату митних платежів  
1240. Відповідальність за повноту та своєчасність сплати митних платежів покладається на власника магазину безмитної торгівлі.  
1241. Стаття 288. Ліквідація магазину безмитної торгівлі  
1242. Магазин безмитної торгівлі може бути ліквідовано:  
1243. 1) у зв'язку із закінченням строку дії ліцензії, якщо власник не звернувся до митного органу, в зоні діяльності якого знаходиться магазин, із заявою про продовження строку дії ліцензії;  
1244. 2) за заявою власника магазину;  
1245. 3) у зв'язку із скасуванням або відкликанням ліцензії.  
1246. У разі ліквідації магазину безмитної торгівлі у зв'язку з анулюванням ліцензії товари, що знаходяться в магазині безмитної торгівлі, підлягають декларуванню та митному оформленню в іншому митному режимі починаючи з дати надходження товарів до магазину. При цьому за весь період знаходження товарів у магазині безмитної торгівлі з власника магазину справляються збори за перебування таких товарів під митним контролем.  
1247. У разі відкликання ліцензії товари, що знаходяться у магазині, підлягають повторному митному оформленню з дати прийняття рішення про таке відкликання. За весь період знаходження товарів у магазині безмитної торгівлі після прийняття рішення про відкликання ліцензії з власника магазину справляються збори за перебування товарів під митним контролем.  
1248. У разі призупинення дії ліцензії надходження товарів до магазину безмитної торгівлі та їх реалізація забороняються.  
1249. ГЛАВА 40. Переробка товарів на митній території України  
1250. Стаття 289. Поняття митного режиму переробки товарів на митній території України  
1251. Митний режим переробки товарів на митній території України - митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому порядку переробці чи обробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання та з поверненням справлених сум ввізного мита і податків, встановлених на імпорт, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки чи обробки відповідно до митного режиму експорту.  
1252. Стаття 290. Дозвіл на переробку товарів на митній території України  
1253. ввезення та переробка чи обробка на митній території України товарів, що походять з інших країн, здійснюється з дозволу митного органу.  
1254. Дозвіл на переробку чи обробку товарів на митній території України може бути скасовано митним органом, якщо його видано на підставі неповних чи недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або у разі коли український суб'єкт підприємницької діяльності, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України.  
1255. Стаття 291. Операції щодо переробки товарів  
1256. Кількість операцій щодо переробки чи обробки товарів у митному режимі переробки товарів на митній території України не обмежується.  
1257. Операції щодо переробки чи обробки товарів включають:  
1258. 1) власне переробку товарів;  
1259. 2) обробку товарів - монтаж, спільне збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари;  
1260. 3) ремонт товарів, у тому числі відновлення та регулювання;  
1261. 4) використання окремих товарів, що не є продуктами переробки, але сприяють чи полегшують процес виготовлення продуктів переробки, якщо самі вони при цьому повністю витрачаються.  
1262. Обмеження на окремі операції щодо переробки чи обробки товарів, порядок виконання операцій щодо переробки чи обробки товарів, включаючи можливість та умови використання українських товарів у процесі переробки чи обробки, визначаються цим Кодексом та іншими актами законодавства України.  
1263. Окремі операції переробки чи обробки за дорученням українського суб'єкта підприємницької діяльності, якому видано дозвіл на переробку товарів на митній території України, та з дозволу митного органу можуть здійснюватись іншим суб'єктом підприємницької діяльності. При цьому відповідальність перед митними органами за дотримання визначеного порядку переробки чи обробки товарів несе суб'єкт підприємницької діяльності, якому видано дозвіл на проведення операцій щодо переробки товарів на митній території України.  
1264. У разі коли за умовами переробки товарів на митній території України передбачається виконання кількох операцій щодо їх переробки чи обробки кількома суб'єктами підприємницької діяльності, кожен із суб'єктів, який бере участь у процесі переробки чи обробки, повинен одержати дозвіл митного органу на переробку чи обробку товарів на митній території України. Переміщення товарів між суб'єктами, що беруть участь у їх переробці чи обробці, здійснюється з дозволу і під контролем митних органів.  
1265. Стаття 292. Строки переробки товарів на митній території України  
1266. Строк переробки чи обробки товарів на митній території України встановлюється митним органом під час надання дозволу українському суб'єкту підприємницької діяльності виходячи з тривалості процесу переробки чи обробки товарів та розпорядження продукцією їх переробки, але не може бути більшим ніж 90 днів.  
1267. Строк переробки чи обробки товарів на митній території України обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що ввозяться для переробки чи обробки.  
1268. За обґрунтованою заявою українського суб'єкта підприємницької діяльності строк переробки чи обробки товарів на митній території України може бути продовжено в межах встановленого частиною першою цієї статті.  
1269. Кабінет Міністрів України в окремих випадках за поданням Міністерства економіки України може встановлювати більші строки переробки чи обробки товарів, ніж зазначені у частині першій цієї статті.  
1270. Стаття 293. Перевірка митними органами дотримання режиму переробки на митній території України  
1271. Митні органи можуть у будь-який час проводити перевірку товарів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка займається операціями щодо переробки чи обробки таких товарів.  
1272. Стаття 294. Обсяг виходу продуктів переробки  
1273. Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюється в результаті переробки чи обробки товарів на митній території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки відображаються в договорі (контракті) на переробку чи обробку продукції на митній території України.  
1274. Стаття 295. Повернення сум ввізного мита та податків  
1275. Сплата ввізного мита та податків, установлених на імпорт товарів, ввезених у режимі переробки на митній території України, здійснюється у порядку, що визначається законодавством України (як правило, шляхом видачі простих векселів на суму митних платежів з відстроченням сплати на період виконання операцій щодо переробки, але не більше ніж це визначено у статті 292 цього Кодексу).  
1276. Повернення сум ввізного мита та податків, установлених на імпорт, у разі вивезення продуктів переробки відповідно до режиму експорту здійснюється митними органами за умови дотримання положень законодавства України, якщо продукти переробки вивозяться за межі митної території України, у строки, встановлені статтею 292 цього Кодексу.  
1277. Стаття 296. Звільнення від сплати вивізного мита та податків  
1278. У разі вивезення за межі митної території України товарів, ввезених в Україну в режимі переробки на митній території України, з товарів, що походять з інших країн, та продуктів їх переробки не справляється вивізне мито і податки, встановлені на експорт. До таких товарів не застосовуються заходи нетарифного регулювання.  
1279. Стаття 297. Порядок митного оформлення продуктів переробки  
1280. У разі вивезення за межі митної території України товарів, ввезених для обробки на митній території України, чи продуктів їх переробки такі товари підлягають декларуванню митним органам з поданням окремого документа - митної декларації, в якій зазначається кількість та вартість українських товарів, витрачених на здійснення операцій щодо переробки чи обробки на митній території України (у тому числі робіт, послуг, пов'язаних з переробкою чи обробкою товарів).  
1281. Митне оформлення українських товарів, використаних під час переробки чи обробки товарів, що походять з інших країн, здійснюється у порядку, встановленому на експорт українських товарів.  
1282. Стаття 298. Умови реалізації продуктів переробки на митній території України  
1283. Якщо умовами переробки на митній території України товарів, що походять з інших країн, передбачено проведення розрахунків частиною продуктів їх переробки, такі продукти мають бути оформлені як ввезені на митну територію України в режимі імпорту за умови сплати ввізного мита та інших податків і зборів, установлених на імпорт, та з дотриманням заходів нетарифного регулювання щодо таких товарів.  
1284. Глава 41. Переробка товарів за межами митної території України  
1285. Стаття 299. Поняття митного режиму переробки товарів за межами митної території України  
1286. Переробка товарів за межами митної території України - митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки, обробки чи ремонту за межами митної території України та наступного повернення в Україну з частковим чи повним звільненням від обкладення митом та податками, встановленими на імпорт, та незастосуванням заходів нетарифного регулювання.  
1287. Стаття 300. Операції щодо переробки товарів за межами митної території України  
1288. Під час переробки товарів за межами митної території України можуть здійснюватись операції, зазначені у частині другій статті 291 цього Кодексу.  
1289. Законодавством України можуть бути встановлені обмеження щодо окремих операцій з переробки товарів за межами митної території України.  
1290. Стаття 301. Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України  
1291. Переробка товарів за межами митної території України здійснюється з дозволу митного органу.  
1292. Дозвіл на переробку товарів за межами митної території України може бути скасовано митним органом у разі, якщо його видано на підставі неповних чи недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення, або якщо український суб'єкт підприємницької діяльності, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та законодавства України.  
1293. Стаття 302. Строки переробки товарів за межами митної території України  
1294. Строк переробки товарів за межами митної території України встановлюється митним органом під час видачі дозволу українському суб'єкту підприємницької діяльності виходячи з тривалості процесу переробки товарів, але не може бути більшим ніж 90 днів.  
1295. Строк переробки товарів за межами митної території України обчислюється починаючи з дня завершення митного оформлення митним органом товарів, що вивозяться для переробки.  
1296. За обґрунтованою заявою українського суб'єкта підприємницької діяльності строк переробки товарів за межами митної території України може бути продовжено в межах встановленого частиною першою цієї статті.  
1297. Кабінет Міністрів України в окремих випадках за поданням Міністерства економіки України може встановлювати більш тривалі строки переробки товарів, ніж зазначені у частині першій цієї статті.  
1298. Стаття 303. Обсяг виходу продуктів переробки  
1299. Митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюється в результаті переробки товарів за межами митної території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки відображаються в договорі (контракті) на переробку продукції за межами митної території України.  
1300. Стаття 304. Порядок митного оформлення та оподаткування продуктів переробки  
1301. У разі ввезення на митну територію України товарів, вивезених за її межі для переробки, чи продуктів переробки вони підлягають декларуванню з поданням окремого документа - митної декларації на товари, роботи, послуги іноземного походження, які були витрачені в процесі переробки українських товарів.  
1302. Із продуктів переробки, що ввозяться на територію України, справляється мито та податки, встановлені на імпорт, за ставками, які застосовуються до продуктів переробки і нараховуються виходячи з вартості переробки.  
1303. Якщо неможливо встановити точну вартість іноземних товарів, робіт, послуг, що містяться в продуктах переробки, які ввозяться на митну територію України, суми ввізного мита та податків, встановлені на імпорт, визначаються як різниця між сумою ввізного мита та сумою податків, нарахованих на продукти переробки, що ввозяться в Україну, і сумою ввізного мита та сумою податків, які мали справлятися з товарів, вивезених на переробку за межі митної території України, якби такі товари ввозилися на митну територію України і походили з країни, в якій вони були піддані переробці, у тому стані, в якому вони ввозилися в цю країну.  
1304. Стаття 305. Звільнення від сплати ввізного мита та податків  
1305. Продукти переробки, що ввозяться на територію України, повністю звільняються від справляння ввізного мита та податків, установлених на імпорт, якщо митному органу буде документально підтверджено, що товари вивозилися за межі митної території України з метою ремонту і такий ремонт виконувався на безоплатній основі на підставі договору, гарантійних чи інших зобов'язань виконавця, за винятком випадків, коли під час попереднього ввезення (імпорту) товарів було враховано наявність недоліків.  
1306. Стаття 306. Справляння мита та податків у разі вивезення товарів на переробку  
1307. Із товарів, що вивозяться на переробку за межі митної території України, справляється вивізне мито та податки, встановлені на експорт, з наступним їх поверненням під час ввезення на митну територію України продуктів переробки. Сплата митних платежів здійснюється у порядку, що визначається законодавством України.  
1308. Стаття 307. Звільнення від відповідальності за неповернення товарів, вивезених для переробки за межі митної території України, або продуктів переробки  
1309. Український суб'єкт підприємницької діяльності у разі неповернення товарів, вивезених на переробку за межі митної території України, чи продуктів такої переробки не несе відповідальності перед митними органами лише у тому разі, якщо факт знищення чи безповоротної втрати товарів або продуктів переробки внаслідок аварії чи дії непереборної сили, недостачі з причин природного зношення чи втрати за нормальних умов транспортування та зберігання або втрати володіння внаслідок неправомірних дій органів чи посадових осіб іноземної держави, що підтверджено консульською установою України за кордоном.  
1310. ГЛАВА 42. Знищення товарів  
1311. Стаття 308. Поняття режиму знищення товарів  
1312. Знищення товарів - митний режим, відповідно до якого іноземні товари знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння мита та податків, а також без застосування до таких товарів заходів нетарифного регулювання.  
1313. Знищення товарів допускається з дозволу митного органу. Такий дозвіл не видається, якщо знищення товарів може завдати істотної шкоди довкіллю, а також в інших випадках, що визначаються Державною митною службою України.  
1314. Стаття 309. Витрати на знищення товарів  
1315. Знищення товарів здійснюється заінтересованою особою за власний рахунок.  
1316. Стаття 310. Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів  
1317. Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів, мають перебувати у відповідному митному режимі як іноземні товари, що перебувають під митним контролем.  
1318. ГЛАВА 43. Відмова від товарів на користь держави  
1319. Стаття 311. Поняття митного режиму відмови від товарів на користь держави  
1320. Відмова від товарів на користь держави - митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови від товарів на користь держави на товари не нараховується і не справляється мито, податки та збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.  
1321. Відмова від товарів на користь держави допускається з дозволу митного органу, який видається у порядку, що визначається Державною митною службою України.  
1322. Стаття 312. Витрати, пов'язані з відмовою від товарів на користь держави  
1323. Відмова від товарів на користь держави відповідно до положень цього Кодексу не тягне за собою будь-яких витрат для держави.  
1324. Р О З Д І Л IX Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України  
1325. ГЛАВА 44. Загальні положення  
1326. Стаття 313. Порядок переміщення громадянами товарів через митний кордон України  
1327. Громадяни за умови дотримання вимог цього Кодексу, інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну та вивезення з України, а також тих, щодо яких законодавством України встановлено обмеження в галузі зовнішньоекономічної діяльності.  
1328. Стаття 314. Умови пересилання громадянами товарів у міжнародних поштових відправленнях  
1329. Громадяни мають право пересилати товари у міжнародних поштових відправленнях у порядку, встановленому статтями 179 - 183 цього Кодексу, крім товарів, заборонених до такого пересилання. При цьому загальна вартість товарів, що пересилаються, не повинна перевищувати розміру, встановленого нормативно-правовими актами України.  
1330. Обмеження щодо вартості товарів та перелік товарів, заборонених до пересилання у міжнародних поштових відправленнях, визначаються Кабінетом Міністрів України.  
1331. Стаття 315. Визначення митної вартості товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України  
1332. Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, визначається митними органами відповідно до положень цього Кодексу.  
1333. ГЛАВА 45. Пропуск та оподаткування товарів, що вивозяться громадянами за межі митної території України  
1334. Стаття 316. Звільнення від сплати вивізного мита, інших податків і зборів з товарів, які вивозяться громадянами за межі митної території України  
1335. Із товарів, які вивозяться громадянами за межі митної території України і загальна вартість та кількість яких не перевищує товарної партії, не справляється вивізне мито, інші податки та збори. Товарна партія визначається Кабінетом Міністрів України.  
1336. Стаття 317. Умови вивезення громадянами товарів у обсягах, що перевищують товарну партію  
1337. Вивезення за межі митної території України товарів, загальна вартість та кількість яких перевищує товарну партію, здійснюється у порядку та на умовах, установлених чинним законодавством України для суб'єктів господарської діяльності.  
1338. Дія частини першої цієї статті не застосовується у випадках вивезення громадянами за межі України товарів:  
1339. 1) у зв'язку з виїздом з України на інше постійне місце проживання;  
1340. 2) які входять до складу спадщини, відкритої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови її підтвердження органами, що вчиняють нотаріальні дії, та сплати державного мита;  
1341. 3) особистого користування, які тимчасово вивозяться за межі митної території України під зобов'язання про їх зворотне ввезення;  
1342. 4) які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення або з метою транзиту через митну територію України, що підтверджується відповідними документами;  
1343. 5) культурних цінностей за дозволами Міністерства культури і мистецтв України, Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України та уповноважених ними органів;  
1344. 6) одержаних громадянами-нерезидентами призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами;  
1345. 7) особистого користування, у тому числі предметів початкового облаштування, придбаних в Україні громадянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України, що вивозяться цими громадянами у зв'язку з їх остаточним виїздом за межі України;  
1346. 8) придбаних громадянами-нерезидентами на території України загальною вартістю, що не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної під час в'їзду в Україну, за умови подання відповідних документів;  
1347. 9) що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв'язку з остаточним виїздом за межі України, на суму, що не перевищує 80 процентів одержаного доходу або стипендії за час роботи чи навчання в Україні за умови подання відповідних документів.  
1348. Стаття 318. Обмеження щодо вивезення громадянами за межі митної території окремих товарів  
1349. Не допускається вивезення громадянами за межі митної території України незалежно від загальної вартості:  
1350. 1) товарів, щодо яких відповідно до законодавства України застосовуються заходи тарифного та нетарифного регулювання експорту;  
1351. 2) товарів, на які встановлено державні дотації, крім предметів особистого користування;  
1352. 3) товарів промислового призначення (обладнання, комплектуючі вироби, матеріали тощо) згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України;  
1353. 4) дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження.  
1354. ГЛАВА 46. Пропуск та оподаткування товарів, які ввозяться громадянами на митну територію України  
1355. Стаття 319. Умови звільнення від оподаткування товарів, які ввозяться громадянами на митну територію України  
1356. Товари, які ввозяться громадянами на митну територію України, в обсязі, що не перевищує товарної партії, не обкладаються митом, податками та зборами. Товарна партія визначається Кабінетом Міністрів України.  
1357. Стаття 320. Умови ввезення на митну територію України товарів в обсягах, що перевищують товарну партію  
1358. Ввезення на митну територію України товарів в обсягах, що перевищують товарну партію, здійснюється у порядку та на умовах, установлених законами України з питань оподаткування суб'єктів господарської діяльності.  
1359. Дія частини першої цієї статті не поширюється на випадки, коли на митну територію України громадянами ввозяться товари:  
1360. 1) особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, у тому числі з метою транзиту;  
1361. 2) особистого користування, що були попередньо вивезені за межі митної території України під зобов'язання про їх зворотне ввезення;  
1362. 3) у зв'язку з в'їздом на постійне місце проживання в Україну;  
1363. 4) особистого користування, у тому числі предмети початкового облаштування, що ввозяться громадянами-нерезидентами, які користуються пільгами згідно з міжнародними договорами України;  
1364. 5) одноразово на суму, що не перевищує 50 процентів заробітної плати за час службового відрядження за межами України, терміном не менше 6 місяців (у тому числі транспортні засоби в кількості не більше одного на особу);  
1365. 6) що входять до складу спадщини, відкритої за межами митної території України на користь громадянина-резидента, за умови її підтвердження органами, які вчиняють нотаріальні дії у країні відкриття спадщини, засвідченого консульською установою України у відповідній країні;  
1366. 7) нагороди і призи, одержані громадянами-резидентами на змаганнях, конкурсах, фестивалях за межами України, за умови документального підтвердження факту нагородження, засвідченого консульською установою України у відповідній країні.  
1367. Стаття 321. Умови ввезення громадянами товарів на територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, у тому числі з метою транзиту  
1368. Товари загальною вартістю та кількістю, що перевищує товарну партію, які тимчасово ввозяться громадянами на митну територію України під зобов'язання про їх зворотне вивезення, а також з метою транзиту через митну територію України, пропускаються на митну територію України за умови внесення митному органу митної застави у розмірі, що дорівнює сумі податків та зборів, встановлених на імпорт цих товарів в Україну.  
1369. Повернення митної застави в повному обсязі здійснюється митним органом за умови виконання зобов'язання про зворотне вивезення товарів за межі митної території України у строк, зазначений у такому зобов'язанні, чи завершення процедури транзиту через митну територію України, тобто під час вивезення або після вивезення товарів за межі митної території України.  
1370. У разі порушення строків виконання зобов'язання про зворотне вивезення товарів за межі митної території України чи транзиту через митну територію України, за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок дії непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена митна застава поверненню не підлягає.  
1371. ГЛАВА 47. Ввезення і вивезення культурних цінностей через митний кордон України  
1372. Стаття 322. Визначення культурних цінностей  
1373. Культурні цінності - предмети світського або релігійного характеру, що мають наукове, художнє, історичне або інше культурне значення і підлягають охороні та збереженню відповідно до законодавства України. Перелік культурних цінностей встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.  
1374. Стаття 323. Органи державного регулювання і контролю за вивезенням і ввезенням культурних цінностей  
1375. Міністерство культури і мистецтв України, Державна митна служба України, Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України та підпорядковані їм органи в межах своєї компетенції виконують функції державного регулювання і контролю за вивезенням і ввезенням, тимчасовим вивезенням і тимчасовим ввезенням культурних цінностей.  
1376. Виконання ними зазначених функцій провадиться у взаємодії з Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, правоохоронними органами.  
1377. Стаття 324. Компетенція митних органів щодо забезпечення контролю за вивезенням і ввезенням культурних цінностей  
1378. Центральний апарат Державної митної служби України, реґіональні митниці, митниці та спеціалізовані митні управління і організації разом з Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України та уповноваженими ними органами відповідно до норм і положень цього Кодексу, інших актів законодавства України та міжнародних угод України здійснюють контроль за вивезенням і ввезенням культурних цінностей через митний кордон України.  
1379. Стаття 325. Державна експертиза культурних цінностей  
1380. Культурні цінності, заявлені до вивезення, тимчасового вивезення, а також повернуті на митну територію України після тимчасового вивезення, підлягають обов'язковій державній експертизі.  
1381. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей визначається Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.  
1382. Стаття 326. Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей  
1383. У разі прийняття уповноваженими органами Міністерства культури і мистецтв України, Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України рішення про можливість вивезення культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення або тимчасового вивезення культурних цінностей.  
1384. Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей через митний кордон України.  
1385. Вивезення культурних цінностей без зазначеного у цій статті свідоцтва забороняється.  
1386. Зразки свідоцтва на право вивезення відповідних культурних цінностей затверджуються Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України за погодженням з Державною митною службою України.  
1387. Стаття 327. Порядок вивезення культурних цінностей особами, які володіють дипломатичними привілеями чи імунітетом  
1388. Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений цим Кодексом, поширюється на осіб, які володіють дипломатичними привілеями чи імунітетом.  
1389. Особистий вантаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до законодавства України і міжнародних угод.  
1390. Стаття 328. Порядок ввезення культурних цінностей  
1391. Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають митному контролю і реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Державною митною службою України та Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво про законність їх вивезення з держави походження, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. У разі відсутності такого свідоцтва ввезені культурні цінності підлягають затриманню митними органами до встановлення їх власника (володільця) й одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник.  
1392. Стаття 329. Культурні цінності, ввезення яких забороняється  
1393. Відповідно до міжнародних угод України або у зв'язку із запитом компетентних органів іноземних держав ввезення культурних цінностей, стосовно яких оголошено розшук, забороняється. Такі культурні цінності підлягають затриманню митними органами з метою їх подальшого повернення законним власникам у встановленому порядку.  
1394. Дія цієї статті поширюється також на контрафактні примірники художніх творів.  
1395. Стаття 330. Порядок тимчасового ввезення культурних цінностей  
1396. Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну, підлягають митному контролю та реєстрації у порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Державною митною службою України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.  
1397. Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну з метою культурного співробітництва і є власністю іноземних держав, іноземних фізичних та юридичних осіб, перебувають під охороною України, на них поширюється дія законодавства України про охорону культурної спадщини та норми цього Кодексу. Надання державних гарантій щодо охорони зазначених культурних цінностей здійснюється в кожному окремому випадку відповідно до міжнародних угод України або рішень Кабінету Міністрів України на умовах додержання принципу взаємності.  
1398. Стаття 331. Транзит культурних цінностей  
1399. Транзит культурних цінностей через територію України регулюється цим Кодексом, іншими законодавчими актами України та міжнародними угодами України.  
1400. Стаття 332. Вивезення культурних цінностей їх авторами  
1401. Автор або інша особа, що має авторське право, незалежно від того, виїжджають вони за межі України на постійне проживання чи тимчасово, мають право вивезти створені ними культурні цінності в будь-якій кількості у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими актами законодавства України.  
1402. Особи, які вивозять за життя автора або протягом п'ятдесяти років після його смерті створені ним культурні цінності, зобов'язані підтвердити законність володіння ними.  
1403. Стаття 333. Порядок використання культурних цінностей, затриманих митними органами чи конфіскованих судами за поданням митних органів  
1404. Культурні цінності, в тому числі вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затримані митними органами чи конфісковані судами за поданням митних органів у разі спроби їх незаконного вивезення, передаються безоплатно Міністерству культури і мистецтв України або Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України, які забезпечують зберігання цих культурних цінностей, їх експертизу і публікацію з метою уточнення права власності на них.  
1405. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.  
1406. Витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовуються за рахунок власника, якщо інше не передбачено рішенням суду.  
1407. У разі коли затримані чи конфісковані за рішенням суду культурні цінності обертаються в доход держави згідно із законодавством України, Міністерство культури і мистецтв України, Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України вирішують питання про безоплатну передачу цих культурних цінностей для постійного зберігання до державних музейного, бібліотечного та національного архівного фондів або релігійних об'єднань.  
1408. Культурні цінності, затримані митними органами, а також конфісковані судами за поданням митних органів та не передані для постійного зберігання державним музеям, архівним установам, бібліотекам, іншим державним сховищам культурних цінностей або релігійним об'єднанням, підлягають реалізації в установленому порядку. Кошти від реалізації зазначених культурних цінностей спрямовуються на розвиток митних органів та соціальне забезпечення працівників митних органів і перераховуються на рахунок Державної митної служби України. Порядок розподілу і використання цих коштів визначає Кабінет Міністрів України.  
1409. РОЗДІЛ X Справляння мита з товарів, що переміщуються через митний кордон України. Митний тариф України  
1410. ГЛАВА 48. Мито. Митний тариф України. Ставки мита, їх види та порядок встановлення  
1411. Стаття 334. Справляння мита з товарів, що переміщуються через митний кордон України  
1412. З товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляється мито, якщо інше не передбачене цим Кодексом, законодавством України та міжнародними договорами України.  
1413. Стаття 335. Мито  
1414. Мито, що справляється митним органом, являє собою податок на товари, які переміщуються через митний кордон України.  
1415. Стаття 336. Митний тариф України  
1416. Митний тариф України - це систематизований згідно з Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності звід ставок мита, яке справляється з товарів, що переміщуються через митний кордон України.  
1417. Митний тариф України містить:  
1418. 1) товарну номенклатуру;  
1419. 2) ставки ввізного та вивізного мита, що нараховується на товари, внесені до товарної номенклатури;  
1420. 3) заходи тарифних преференцій, що застосовуються Україною на підставі міжнародних угод та зобов'язань України;  
1421. 4) заходи тарифних преференцій, що застосовуються Україною односторонньо на користь окремих країн, груп країн чи їх територій;  
1422. 5) інші пільгові заходи, на підставі яких зменшуються ставки мита чи призупиняється справляння мита під час переміщення через митний кордон України окремих товарів.  
1423. Стаття 337. Ставки мита  
1424. Мито на товари, що переміщуються через митний кордон України, нараховується за ставками Митного тарифу України, що діють на день подання митної декларації.  
1425. Ставки Митного тарифу єдині для всіх осіб, які переміщують товари через митний кордон України, незалежно від видів зовнішньо-торгівельних угод, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, законами України про оподаткування та міжнародними договорами.  
1426. Стаття 338. Види ставок мита  
1427. В Україні застосовуються такі види ставок мита:  
1428. 1) адвалерні, що нараховуються у процентах до митної вартості товарів, з яких справляється мито;  
1429. 2) специфічні, що нараховуються в установленому грошовому розмірі за одиницю товарів, з яких справляється мито;  
1430. 3) комбіновані, що поєднують обидва зазначені види ставок.  
1431. Стаття 339. Порядок установлення ставок мита  
1432. Граничні ставки Митного тарифу України встановлюються Верховною Радою України на основі принципів митно-тарифної політики України та зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України.  
1433. Зміна ставок Митного тарифу України щодо об'єктів оподаткування - товарів, які переміщуються через митний кордон України, здійснюється Кабінетом Міністрів України в межах, визначених Верховною Радою України.  
1434. Ставки мита не можуть змінюватися для окремих осіб, які переміщують товари через митний кордон України.  
1435. Стаття 340. Товарна номенклатура Митного тарифу України  
1436. Товарна класифікаційна схема Митного тарифу України (товарна номенклатура) базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.  
1437. Усі товари, що підлягають митному контролю та оподаткуванню, систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями і товарними субпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.  
1438. У чотиризначний цифровий код товарної номенклатури закладено основні відомості про товар та його місце в товарній номенклатурі. Перші два знаки означають товарну групу, другі два - відповідно товарну позицію. Чотиризначний цифровий код уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.  
1439. Для докладнішої товарної класифікації за межі чотиризначного цифрового коду використовуються п'ятий, шостий і наступні знаки цифрового коду.  
1440. ГЛАВА 49. Митно-тарифна рада України  
1441. Стаття 341. Митно-тарифна рада України  
1442. На Митно-тарифну раду України, що утворена при Кабінеті Міністрів України, покладається:  
1443. 1) розроблення пропозицій щодо основних напрямів митно-тарифної політики України, включаючи встановлення, скасування або зміну ставок мита, надання тарифних пільг і преференцій, а також щодо внесення змін до номенклатури Митного тарифу України;  
1444. 2) підготовка та розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України з питань митно-тарифного регулювання;  
1445. 3) розроблення комплексу заходів тарифного регулювання, спрямованих на захист українського ринку та вітчизняного товаровиробника під час здійснення зовнішньо-торгівельних операцій.  
1446. Функції робочого апарату Митнотарифної ради України здійснює Центральний апарат Державної митної служби України.  
1447. Положення про Митно-тарифну раду України та її склад затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
1448. ГЛАВА 50. Види мита  
1449. Стаття 342. Ввізне (імпортне) мито  
1450. Ввізне (імпортне) мито нараховується на товари під час їх ввезення на митну територію України.  
1451. Ввізне (імпортне) мито є диференційованим: 1) до товарів, що походять з країн, у торговельно-економічних відносинах з якими встановлено режим найбільшого сприяння, застосовуються ставки мита в межах граничних;  
1452. 2) до товарів, що походять з країн, у торговельно-економічних відносинах з якими не встановлено режиму найбільшого сприяння, або країна походження яких не визначена, застосовуються ставки мита, що перевищують граничні у співвідношенні, яке встановлюється Верховною Радою України.  
1453. 3) до товарів, що походять з держав, які разом з Україною утворюють митний союз або зону вільної торгівлі, а також до товарів, що походять з країн, які розвиваються і користуються національною системою преференцій України, застосовуються преференційні ставки мита.  
1454. Стаття 343. Вивізне (експортне) мито  
1455. Вивізне (експортне) мито нараховується на товари під час їх вивезення за межі митної території України.  
1456. Вивізне (експортне) мито нараховується за ставками Митного тарифу України.  
1457. Стаття 344. Сезонне мито  
1458. З метою оперативного регулювання ввезення та вивезення окремих товарів може встановлюватися сезонне ввізне чи вивізне мито на строк не більше трьох місяців з моменту його запровадження. При цьому ставки мита, встановлені Митним тарифом України, не застосовуються.  
1459. Загальний строк застосування сезонного мита не може перевищувати шести місяців протягом календарного року.  
1460. Процедура запровадження сезонного ввізного мита та сезонного вивізного мита, а також ставки та строк їх дії встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
1461. Стаття 345. Особливі види мита  
1462. З метою захисту внутрішнього ринку, національних товаровиробників, а також економічних інтересів України у випадках, що визначаються законами України, під час ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території певного товару незалежно від іншого мита можуть застосовуватися особливі види мита:  
1463. 1) попереднє та/або остаточне спеціальне мито;  
1464. 2) тимчасове та/або остаточне антидемпінгове мито;  
1465. 3) попереднє та/або остаточне компенсаційне мито.  
1466. Стаття 346. Спеціальне мито  
1467. Спеціальне мито застосовується:  
1468. 1) у разі коли товар ввозиться на митну територію України у такій кількості і на таких умовах, що завдаються або існує загроза заподіяння значних збитків українським виробникам подібного або безпосередньо конкуруючого товару;  
1469. 2) як запобіжні заходи щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як заходи для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України;  
1470. 3) як заходи у відповідь на дискримінаційні дії та/або недружні дії чи інші дії з боку іноземних держав, митних союзів або економічних угруповань та/або їх компетентних органів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та/або ущемляють інтереси України.  
1471. Процедура запровадження попереднього та/або остаточного спеціального мита, визначення ставок цього мита встановлюється в кожному окремому випадку згідно з процедурою, що визначається законами України.  
1472. Стаття 347. Антидемпінгове мито  
1473. З будь-якого товару, який є об'єктом демпінгу, може справлятися антидемпінгове мито, якщо ввезення його на митну територію України завдає істотних збитків національному товаровиробнику подібного товару або загрожує заподіянням таких збитків, чи гальмує створення або розширення в Україні виробництва зазначеного товару.  
1474. Будь-який товар вважається об'єктом демпінгу, якщо в Україні його експортна ціна нижча від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту у звичайних торгівельних операціях.  
1475. Стаття 348. Компенсаційне мито  
1476. З будь-якого товару може справлятися компенсаційне мито, з тим щоб компенсувати будь-яку субсидію, яка безпосередньо чи опосередковано надається для переробки, виробництва, експорту або транспортування цього товару, ввезення якого на митну територію України у випадках, коли це ввезення завдає істотних збитків національному товаровиробнику подібного товару або загрожує заподіянням таких збитків, чи гальмує створення або розширення в Україні виробництва зазначеного товару.  
1477. Субсидії, до яких вживаються компенсаційні заходи, визначаються згідно з чинним законодавством України. Така субсидія може надаватися будь-яким державним органом країни походження товару, що ввозиться на митну територію України, або будь-яким державним органом країни експорту, з території якої експортується товар в Україну.  
1478. Стаття 349. Процедура застосування особливих видів мита  
1479. Для встановлення фактів, що дають підстави для вжиття щодо імпорту в Україну або експорту з України спеціальних, антидемпінгових або компенсаційних заходів, Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України проводиться розслідування.  
1480. Згідно із законами України за результатами розслідування Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України вживає, як правило, попередні спеціальні, антидемпінгові заходи чи тимчасові компенсаційні заходи. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі затверджує або скасовує відповідні попередні заходи, рішення про вжиття яких приймає Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України.  
1481. Ці попередні заходи, як правило, оформлюються відповідно як попереднє спеціальне, антидемпінгове мито чи тимчасове компенсаційне мито. Будь-яке попереднє спеціальне, антидемпінгове мито або тимчасове компенсаційне мито справляється митними органами за ставкою та на засадах, установлених у відповідному рішенні про вжиття попередніх спеціальних, антидемпінгових заходів чи тимчасових компенсаційних заходів. Воно справляється незалежно від мита, зборів тощо, які, як правило, встановлюються на імпорт в Україну певних товарів.  
1482. Згідно з процедурою, що визначається законами України, спеціальне, антидемпінгове або антисубсидиційне розслідування закінчується Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, як правило, вжиттям остаточних спеціальних, антидемпінгових або компенсаційних заходів. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі затверджує або скасовує остаточні заходи, рішення про вжиття яких приймає Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. Ці остаточні заходи, як правило, оформляються відповідно як остаточне спеціальне, антидемпінгове або компенсаційне мито.  
1483. Будь-яке остаточне спеціальне, антидемпінгове або компенсаційне мито справляється митними органами за ставкою та на засадах, установлених у відповідному рішенні про вжиття остаточних, спеціальних, антидемпінгових чи компенсаційних заходів. Воно справляється митними органами незалежно від мита, зборів тощо, які, як правило, встановлюються на імпорт в Україну певних товарів.  
1484. РОЗДІЛ XI Митна вартість товарів. Методи визначення митної вартості товарів  
1485. ГЛАВА 51. Загальні положення  
1486. Стаття 350. Митна вартість товарів  
1487. Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.  
1488. Стаття 351. Визначення митної вартості та митна оцінка товарів, що переміщуються через митний кордон України  
1489. Порядок визначення митної вартості та митної оцінки товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України.  
1490. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.  
1491. В окремих випадках з метою захисту економічних інтересів держави Кабінетом Міністрів України може встановлюватися мінімально допустимий рівень ціни щодо окремих товарів, які переміщуються через митний кордон України.  
1492. Стаття 352. Використання відомостей про митну вартість товарів  
1493. Відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і прийняті митним органом, використовуються для нарахування мита, митних зборів та інших митних платежів, ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законодавством України.  
1494. Стаття 353. Декларування митної вартості товарів  
1495. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляється (декларується) декларантом митному органу під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.  
1496. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також форма декларації і порядок її заповнення встановлюються Державною митною службою України.  
1497. Митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до положень, встановлених цим Кодексом.  
1498. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів.  
1499. Стаття 354. Дотримання конфіденційності інформації  
1500. Інформація, надана декларантом і визнана такою, що становить комерційну таємницю чи є конфіденційною, може використовуватися митним органом виключно для митних цілей і не може розголошуватися, передаватися третім особам, включаючи інші державні органи, без спеціального дозволу декларанта, за винятком випадків, передбачених законодавством України.  
1501. За розголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною, посадові особи митних органів несуть відповідальність згідно із законодавством.  
1502. Стаття 355. Права та обов'язки декларанта, який декларує митну вартість товарів  
1503. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.  
1504. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов'язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості. Якщо у митного органу є достатні підстави для сумнівів у достовірності відомостей, наданих декларантом для визначення митної вартості товарів, декларант має право довести їх достовірність.  
1505. У разі неподання доказів, що доводять достовірність використаних декларантом відомостей, митний орган вправі прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.  
1506. У разі виникнення потреби в уточненні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант має право звернутися до митного органу з проханням надати йому товари, що декларуються, у користування під гарантію уповноваженого банку або сплатити митні платежі згідно з митною оцінкою цих товарів, здійсненою митним органом.  
1507. Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв'язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант. При цьому збільшення строку митного оформлення товару, зумовлене проведенням митної оцінки, не може бути використане декларантом для одержання фактичної відстрочки у сплаті мита та інших митних платежів.  
1508. Стаття 356. Права та обов'язки митного органу під час здійснення контролю митної оцінки товарів  
1509. Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.  
1510. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності достатніх підстав для припущення, що подані декларантом відомості не є достовірними та достатніми, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей (у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи однорідних товарів) з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.  
1511. Митний орган на письмовий запит декларанта зобов'язаний у місячний строк дати декларанту письмове роз'яснення причин, за якими заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути прийнята митним органом як основа для нарахування митних платежів.  
1512. У разі незгоди декларанта з рішенням митного органу стосовно визначення митної вартості товарів він може оскаржити його у порядку, встановленому цим Кодексом.  
1513. Глава 52. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться (імпортуються) в Україну, та порядок їх застосування  
1514. Стаття 357. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться (імпортуються) в Україну  
1515. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться (імпортуються) на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:  
1516. за ціною угоди щодо товарів, які ввозяться (імпортуються) (метод 1);  
1517. за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);  
1518. за ціною угоди щодо подібних товарів (метод 3);  
1519. на основі віднімання вартості (метод 4);  
1520. на основі додавання вартості (метод 5);  
1521. резервного (метод 6).  
1522. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які ввозяться.  
1523. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.  
1524. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності.  
1525. Стаття 358. Метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які ввозяться (імпортуються)  
1526. Митною вартістю товарів, які ввозяться (імпортуються), є ціна угоди фактично сплачена чи ціна, яка підлягає сплаті за товари, які ввозяться (імпортуються), на момент перетинання ними митного кордону України.  
1527. Для визначення митної вартості товарів до ціни угоди при цьому додаються, якщо вони не були раніше до неї включені, такі витрати:  
1528. 1) витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну територію України:  
1529. а) вартість транспортування;  
1530. б) витрати на навантаження, розвантаження, перевантаження і перевалку товарів;  
1531. в) страхові суми;  
1532. 2) витрати, понесені покупцем:  
1533. а) комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних на закупівлю товару;  
1534. б) вартість контейнерів та іншої багатооборотної тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;  
1535. в) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;  
1536. 3) відповідна частина вартості товарів та послуг, які прямо чи побічно були надані імпортером безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються:  
1537. а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших комплектуючих виробів, які є складовою частиною товарів, що оцінюються;  
1538. б) інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;  
1539. в) матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);  
1540. г) інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;  
1541. 4) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен сплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;  
1542. 5) відповідна частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на території України, яка прямо чи побічно накопичується у продавця.  
1543. Зазначений метод не може бути використаний для визначення митної вартості товарів, якщо:  
1544. 1) існують обмеження щодо прав покупця (імпортера) на товари, що оцінюються, за винятком:  
1545. а) обмежень, установлених законодавством України;  
1546. б) обмежень географічного легіону, в якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);  
1547. в) обмежень, що істотно не впливають на ціну товару;  
1548. 2) продаж (відчуження) та ціна угоди залежить від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;  
1549. 3) використані декларантом відомості не підтверджені документально або не є кількісно вираженими та достовірними;  
1550. 4) учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежними особами, за винятком випадків, коли їх взаємозалежність не вплинула на ціну угоди, що повинне бути доведено декларантом. При цьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має місце хоча б одна з таких умов:  
1551. а) один з учасників угоди (фізична особа) чи посадова особа одного з учасників угоди є одночасно посадовою особою іншого учасника угоди;  
1552. б) учасники угоди є співвласниками підприємства;  
1553. в) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;  
1554. г) один з учасників угоди володіє вкладом (паєм) чи акціями з правом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, які становлять не менше п'яти процентів статутного капіталу;  
1555. д) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямим контролем третьої особи;  
1556. е) учасники угоди спільно прямо чи непрямо контролюють третю особу;  
1557. є) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншого учасника угоди;  
1558. ж) учасники угоди чи їх посадові особи є родичами.  
1559. Стаття 359. Метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів  
1560. Для визначення митної вартості товару за основу береться ціна угоди щодо ідентичних товарів з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з товарами, що оцінюються, у тому числі за такими, як:  
1561. а) фізичні характеристики;  
1562. б) якість та репутація на ринку;  
1563. в) країна походження;  
1564. г) виробник.  
1565. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини першої цієї статті.  
1566. Ціна угоди щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари:  
1567. а) продані (відчужені) для ввезення на територію України;  
1568. б) ввезені одночасно з товарами, що оцінюються, або не раніше ніж за 90 днів до ввезення товарів, що оцінюються;  
1569. в) ввезені приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах. Якщо ідентичні товари ввозилися в іншій кількості або на інших комерційних умовах, декларант повинен провести відповідне коригування їх ціни з урахуванням цих розбіжностей та документально підтвердити митному органу обґрунтованість ціни.  
1570. Митна вартість товарів, що визначається за ціною угоди щодо ідентичних товарів, повинна бути скоригована з урахуванням витрат, зазначених у статті 358 цього Кодексу.  
1571. Коригування повинно здійснюватись декларантом на підставі достовірних та документально підтверджених відомостей.  
1572. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше однієї ціни угоди щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості товарів, що ввозяться (імпортуються), застосовується найнижча з них.  
1573. Стаття 360. Метод оцінки за ціною угоди щодо подібних товарів  
1574. Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна угоди щодо подібних товарів, які ввозяться (імпортуються), з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під подібними маються на увазі товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому вони виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.  
1575. Для визначення, чи є товари подібними, враховуються такі ознаки:  
1576. 1) якість, наявність товарного знака і репутація на ринку;  
1577. 2) країна походження;  
1578. 3) виробник.  
1579. Для цілей застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних товарів використовуються положення частин третьої-шостої статті 359 цього Кодексу.  
1580. Стаття 361. Застереження щодо умов застосування методів оцінки товарів за ціною угоди щодо ідентичних товарів та за ціною угоди щодо подібних товарів  
1581. 1. Товари не вважаються ідентичними чи подібними оцінюваним, якщо вони не були вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.  
1582. 2. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі якщо немає ні ідентичних, ні подібних товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.  
1583. 3. Товари не вважаються ідентичними чи подібними, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.  
1584. Стаття 362. Метод оцінки на основі віднімання вартості  
1585. Визначення митної вартості товарів за методом оцінки на основі віднімання вартості здійснюється у тому разі якщо оцінювані, ідентичні чи подібні товари продаватимуться (відчужуватимуться) на території України у незмінному стані.  
1586. Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані, ідентичні чи подібні товари продаються найбільшою партією на території України у час, максимально наближений до часу ввезення, але не пізніше ніж через 90 днів з дати ввезення товарів, що оцінюються, покупцю, що не є взаємозалежною з продавцем особою.  
1587. Від ціни одиниці товару віднімаються, якщо вони можуть бути виділені, такі компоненти:  
1588. 1) витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду;  
1589. 2) суми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів;  
1590. 3) звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, розвантаження, транспортування, страхування.  
1591. У разі відсутності випадків продажу (відчуження) оцінюваних, ідентичних чи подібних товарів у такому ж стані, в якому вони перебували на момент ввезення (імпорту), на прохання декларанта може використовуватися ціна одиниці товару, що пройшов переробку, з поправкою на додану вартість і з дотриманням положень частин другої та третьої цієї статті.  
1592. Стаття 363. Метод оцінки на основі додавання вартості  
1593. Для визначення митної вартості товарів за основу береться ціна товарів, розрахована шляхом додавання:  
1594. 1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом оцінюваних товарів;  
1595. 2) загальних витрат, характерних для продажу (відчуження) в Україну з країни вивезення товарів того ж виду, у тому числі витрат на навантаження, розвантаження, транспортування, страхування до місця перетинання митного кордону України, та інших витрат;  
1596. 3) прибутку, що його звичайно одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.  
1597. Для визначення митної вартості за методом на основі додавання вартості до ціни товарів зараховуються всі витрати, що включаються у ціну товарів відповідно до частини другої статті 358 цього Кодексу.  
1598. Стаття 364. Резервний метод  
1599. Якщо митна вартість не може бути визначена декларантом шляхом послідовного використання зазначених у статтях 357 - 363 цього Кодексу методів, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики.  
1600. Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу здійснюється на основі законодавства України і має відповідати принципам та положенням статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року.  
1601. Для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.  
1602. Для визначення митної вартості товарів за резервним методом не може використовуватись:  
1603. 1) ціна товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;  
1604. 2) ціна товарів, що поставляється з країни-експортера до третіх країн;  
1605. 3) ціна товарів українського походження на внутрішньому ринку України;  
1606. 4) довільно встановлена чи достовірно не підтверджена ціна товарів.  
1607. ГЛАВА 53. Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України  
1608. Стаття 365. Визначення митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) з України  
1609. Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.  
1610. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:  
1611. а) на навантаження, розвантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;  
1612. б) комісійні та брокерські винагороди;  
1613. в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються.  
1614. Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу чи міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість товарів, які оцінюються, з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.  
1615. У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.  
1616. Стаття 366. Декларування митної вартості  
1617. У разі вивезення (експорту) товарів, на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, митна вартість декларується шляхом подання декларації митної вартості.  
1618. Основою для визначення митної вартості товарів є ціна угоди, яку фактично сплачено чи яка підлягає сплаті за ці товари, якщо на неї не вплинули такі фактори:  
1619. 1) обмеження щодо прав продавця (експортера) на товари, що оцінюються, за винятком:  
1620. а) обмежень, встановлених законодавством України;  
1621. б) обмежень, що істотно не впливають на ціну товарів;  
1622. 2) залежність продажу (відчуження) та ціни угоди від дотримання умов, вплив яких неможливо врахувати;  
1623. 3) відомості, використані декларантом для визначення митної вартості товарів, не підтверджені документально або не є кількісно вираженими та достовірними;  
1624. 4) учасники угоди (експортер та імпортер) є взаємозалежними особами, за винятком випадків коли їх взаємозалежність не вплинула на ціну угоди, що повинне бути доведено декларантом. При цьому особи вважаються взаємозалежними, якщо має місце хоча б одна з таких умов:  
1625. а) один з учасників угоди (фізична особа) чи посадова особа одного з учасників угоди є одночасно посадовою особою іншого учасника угоди;  
1626. б) учасники угоди є співвласниками підприємства;  
1627. в) учасники угоди пов'язані трудовими відносинами;  
1628. г) один з учасників угоди володіє вкладом (паєм) чи акціями з правом голосу в статутному капіталі іншого учасника угоди, які становлять не менше п'яти процентів статутного капіталу;  
1629. д) обидва учасники угоди перебувають під прямим чи непрямим контролем третьої особи;  
1630. е) учасники угоди спільно, прямо чи непрямо контролюють третю особу;  
1631. є) один з учасників угоди прямо чи непрямо контролює іншого учасника угоди;  
1632. ж) учасники угоди чи їх посадові особи є родичами.  
1633. Р О З Д І Л XII Країна походження товару  
1634. ГЛАВА 54. Країна походження товару та критерії визначення країни походження товару. Сертифікати про походження товару  
1635. Стаття 367. Мета визначення країни походження товару  
1636. Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території.  
1637. Стаття 368. Країна походження товару  
1638. Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень цього Кодексу.  
1639. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.  
1640. При цьому під країною походження товару може розумітись група країн, митні союзи країн, легіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.  
1641. Стаття 369. Товар, повністю вироблений у країні  
1642. Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:  
1643. 1) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;  
1644. 2) рослинна продукція, вирощена чи зібрана на її території;  
1645. 3) живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;  
1646. 4) продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;  
1647. 5) продукція мисливського, рибальського та морського промислів;  
1648. 6) продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;  
1649. 7) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;  
1650. 8) продукція високих технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;  
1651. 9) товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах першому-восьмому цієї статті.  
1652. Стаття 370. Критерій достатньої переробки товару  
1653. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.  
1654. Критерієм достатньої переробки є:  
1655. 1) зміна вартості товару в результаті переробки товару, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 процентів (правило адвалерної частки);  
1656. 2) зміна класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків у результаті переробки товару. Список вилучень при цьому може включати:  
1657. перелік виробничих та технологічних операцій, які хоч і ведуть до зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, але не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки, чи визнаються такими, що відповідають цьому критерію з дотриманням певних умов;  
1658. перелік виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть до зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків, але визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки з дотриманням певних умов.  
1659. У разі застосування правила адвалерної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки у цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не встановлено, - за встановленою ціною першого їх продажу у цій країні.  
1660. Критерій, визначений у пункті першому цієї статті, є загальним правилом і застосовується також у разі коли щодо конкретних товарів або країни окремо не обумовлено правило визначення походження товару.  
1661. Критерії достатньої переробки для конкретних товарів і країн встановлюються та застосовуються з дотриманням цього Кодексу в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.  
1662. Стаття 371. Додаткові положення щодо визначення критерію достатньої переробки товару  
1663. Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:  
1664. 1) операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;  
1665. 2) операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);  
1666. 3) прості складальні операції;  
1667. 4) змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;  
1668. 5) комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;  
1669. 6) забій тварин.  
1670. У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва.  
1671. Стаття 372. Визначення країни походження товарів, якщо товари поставляються партіями  
1672. Товари у розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими чи транспортними умовами неможливе їх відвантаження однією партією, а також у випадках коли партія товару подрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.  
1673. Умовою застосування цього правила є:  
1674. 1) попереднє повідомлення митного органу про подрібнення розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого подрібнення, докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;  
1675. 2) документальне підтвердження помилковості подрібнення товару на кілька партій;  
1676. 3) поставка всіх партій товарів з однієї країни одним постачальником;  
1677. 4) ввезення всіх партій товарів через один і той же митний орган (митний пост);  
1678. 5) поставка всіх партій товарів у строк, що не перевищує шести місяців від дати прийняття митної декларації чи закінчення строку її подання стосовно першої партії.  
1679. Стаття 373. Підтвердження походження товару  
1680. Для підтвердження походження товару митний орган вправі вимагати подання сертифіката про походження такого товару.  
1681. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару в тих випадках коли він необхідний і це відображено у відповідних контрактах, національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними зобов'язаннями України видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України.  
1682. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:  
1683. 1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;  
1684. 2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;  
1685. 3) якщо це передбачено міжнародними угодами, учасником яких є Україна, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;  
1686. 4) у випадках коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави для припущення, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.  
1687. Стаття 374. Сертифікат про походження товару  
1688. Сертифікат про походження товару повинен одночасно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни, і має містити:  
1689. 1) письмову заяву відправника про те, що товар відповідає відповідному критерію походження;  
1690. 2) письмове посвідчення компетентного органу країни вивезення, який видав сертифікат, про те, що наведені у сертифікаті відомості відповідають дійсності.  
1691. Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення.  
1692. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.  
1693. У разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей.  
1694. Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни доти, доки митні органи у випадках, встановлених цим Кодексом, не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.  
1695. Стаття 375. Підстави для відмови у випуску товару  
1696. Митний орган може відмовити у випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України лише за наявності достатніх підстав для висновку, що товар походить з країни, товари якої не підлягають випуску згідно із законодавством України та міжнародними угодами, учасником яких є Україна.  
1697. Неподання належним чином оформленого сертифіката чи відомостей про походження товару не є підставою для відмови у митному оформленні та випуску товару з метою його переміщення через митний кордон України.  
1698. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом за умови сплати мита за ставками, що перевищують граничні, у співвідношенні, яке встановлюється Верховною Радою України.  
1699. До товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через рік з дати здійснення митного оформлення.  
1700. Стаття 376. Додаткові положення щодо визначення країни походження товару  
1701. У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва.  
1702. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться із території спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.  
1703. РОЗДІЛ XIII Митні пільги  
1704. ГЛАВА 55. Митні пільги, що надаються представництвам іноземних держав, міжнародних організацій, представництвам іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном  
1705. Стаття 377. Митні пільги для дипломатичних представництв іноземних держав  
1706. Дипломатичні представництва іноземних держав на території України за умови дотримання встановленого порядку переміщення через митний кордон України можуть ввозити в Україну та вивозити з її території призначені для офіційного (службового) користування представництв предмети із звільненням від митного огляду та всіх видів платежів, за винятком зборів за зберігання та митне оформлення таких предметів поза місцями розташування митних органів або в позаробочий час, встановлений для митних органів.  
1707. Стаття 378. Митні пільги для глави дипломатичного представництва іноземної держави та членів дипломатичного персоналу представництва  
1708. Глава дипломатичного представництва іноземної держави та члени дипломатичного персоналу представництва, а також члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, за умови, що вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну предмети, призначені для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, та вивозити з України предмети, призначені для особистого користування, включаючи придбані на території України, з дотриманням встановленого порядку їх переміщення через митний кордон України та із звільненням від усіх видів платежів, за винятком зборів за зберігання та митне оформлення предметів поза місцями розташування митних органів або в позаробочий час, встановлений для митних органів.  
1709. Особистий багаж глави дипломатичного представництва іноземної держави, членів дипломатичного персоналу представництва, членів їхніх сімей, які проживають разом з ними, звільняється від митного огляду, якщо немає достатніх підстав для припущення, що він містить предмети, не призначені для особистого користування, або предмети, ввезення (вивезення) яких заборонене законодавством України, або регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами. Такий огляд повинен здійснюватися тільки в присутності названих у цій статті осіб або їх уповноважених представників.  
1710. Стаття 379. Митні пільги для співробітників адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави  
1711. Співробітники адміністративно-технічного персоналу дипломатичного представництва іноземної держави та члени їхніх сімей, які проживають разом з ними, якщо ці співробітники та члени їхніх сімей не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, можуть ввозити в Україну призначені для початкового облаштування предмети із звільненням від усіх видів платежів, за винятком зборів за їх зберігання, митне оформлення поза місцями розташування митних органів або в позаробочий час, встановлений для митних органів.  
1712. Особи, названі у частині першій цієї статті, ввозять в Україну та вивозять з України предмети в порядку, передбаченому статтею 378 цього Кодексу.  
1713. Стаття 380. Поширення митних пільг, що надаються членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, на співробітників адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу  
1714. На основі спеціальної угоди з іноземною державою митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом членам дипломатичного персоналу представництва іноземної держави, можуть бути поширеними на співробітників адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу цього представництва, а також членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.  
1715. Стаття 381. Надання митних пільг консульським установам іноземних держав та членам їхнього персоналу  
1716. Консульським установам іноземних держав, консульським посадовим особам, включаючи главу консульської установи, та консульських службовців, а також членів їхніх сімей, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичних представництв іноземних держав або відповідного персоналу дипломатичного представництва.  
1717. На основі спеціальної угоди з іноземною державою на працівників обслуговуючого персоналу консульської установи, а також на членів їхніх сімей, які не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави, можуть поширюватися митні пільги, що надаються згідно з цим Кодексом відповідному персоналу дипломатичного представництва іноземної держави.  
1718. Стаття 382. Переміщення дипломатичної пошти та консульської валізи іноземних держав через митний кордон України  
1719. Дипломатична пошта та консульська валіза іноземних держав, що переміщується через митний кордон України, не підлягає ні розпечатуванню, ні затриманню. За наявності достатніх підстав для припущення, що консульська валіза містить предмети, не зазначені в частині третій цієї статті, митний орган може зажадати розпечатання валізи уповноваженими особами цієї іноземної держави у присутності службових осіб митного органу. У разі відмови від розпечатання така валіза повертається до місця відправлення.  
1720. Всі місця, що становлять дипломатичну пошту та консульську валізу, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що свідчать про їх характер.  
1721. Дипломатична пошта може містити виключно дипломатичні документи та предмети, призначені для офіційного користування, а консульська валіза - тільки офіційну кореспонденцію та документи або предмети, призначені виключно для офіційного користування.  
1722. Стаття 383. Митні пільги для іноземних дипломатичних і консульських кур'єрів  
1723. Іноземні дипломатичні та консульські кур'єри можуть ввозити в Україну та вивозити з України предмети, призначені для їх особистого користування, із звільненням на основі взаємності від митного огляду, мита та митних зборів, за винятком зборів за митне оформлення предметів поза місцями розташування митного органу або в позаробочий час, встановлений для митних органів.  
1724. Стаття 384. Митні пільги для представників та членів делегацій іноземних держав  
1725. Представникам іноземних держав, членам парламентських та урядових делегацій, а також на основі взаємності співробітникам делегацій іноземних держав, які приїздять в Україну для участі в міжнародних переговорах, міжнародних конференціях та нарадах або з іншими офіційними дорученнями, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу представництв іноземних держав. Такі пільги надаються також членам сімей, які супроводжують цих осіб.  
1726. Дипломатичному персоналу, консульським посадовим особам представництв іноземних держав, членам їхніх сімей, а також особам, названим у частині першій цієї статті, які прямують з тією ж метою транзитом через територію України, надаються митні пільги, передбачені цим Кодексом для дипломатичного персоналу іноземних представництв.  
1727. Стаття 385. Митні пільги для міжнародних організацій, представництв іноземних держав при них, а також для їх персоналу  
1728. Митні пільги для міжнародних, міжурядових організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються відповідними міжнародними угодами України.  
1729. Міжнародним неурядовим організаціям та їх персоналу митні пільги можуть бути надані законами України.  
1730. Стаття 386. Надання митних пільг посадовим особам представництв іноземних держав та міжнародних, міжурядових організацій  
1731. Кожна посадова особа, яка має пільги згідно із статтями 378-381, 383- 385 цього Кодексу, користується ними з моменту перетинання митного кордону України у разі прямування цієї особи для зайняття посади або в разі знаходження на території України з того часу, коли ця посадова особа офіційно приступила до виконання своїх обов'язків.  
1732. Члени сімей зазначених посадових осіб, якщо вони не є громадянами України та не проживають в Україні постійно, мають ті ж пільги, що й особи, зазначені в абзаці першому цієї статті.  
1733. Стаття 387. Припинення митних пільг для посадових осіб представництв іноземних держав та міжнародних, міжурядових організацій  
1734. На момент залишення митної території України, де перебувала посадова особа та члени її сім'ї, митні пільги, передбачені статтями 378-381, 383-385 цього Кодексу, припиняються.  
1735. Стаття 388. Декларування предметів представництв іноземних держав  
1736. Предмети, що не підлягають витраті на території України і призначені для офіційного (службового) користування представництв іноземних держав та міжнародних, міжурядових організацій, підлягають декларуванню митним органам та пропускаються в Україну на весь строк акредитації представництва.  
1737. Стаття 389. Декларування предметів представництв іноземних фірм  
1738. Предмети, що не підлягають витраті на території України та призначені для службового користування представництв іноземних фірм (без права юридичної особи), декларуються митним органам на строк до трьох років з моменту акредитації цього представництва під зобов'язання про зворотне вивезення.  
1739. Продовження строку тимчасового ввезення цих предметів вирішується митним органом, в легіоні діяльності якого знаходиться представництво іноземної фірми.  
1740. Стаття 390. Декларування предметів, що належать посадовим особам представництв іноземних держав та представництв іноземних фірм  
1741. Предмети, що не підлягають витраті на території України та призначені для особистого користування осіб, які мають митні пільги, декларуються митним органам за місцем акредитації чи тимчасового знаходження цих осіб і пропускаються під зобов'язання про зворотне вивезення за кордон по закінченні всього періоду перебування власника на території України.  
1742. Стаття 391. Порядок переміщення через митний кордон України предметів дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном  
1743. Дипломатичні представництва України, що знаходяться за кордоном, за умови дотримання ними встановленого порядку переміщення через митний кордон України можуть вивозити з України призначені для офіційного (службового) користування представництва предмети із звільненням від митного огляду та справляння мита, за винятком зборів за зберігання, митне оформлення предметів поза місцями розташування митних органів або в поза встановлений для них робочий час.  
1744. Стаття 392. Декларування предметів дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном  
1745. Предмети, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних представництв України, що знаходяться за кордоном, підлягають декларуванню митним органам та пропускаються за межі України на весь строк акредитації представництва за кордоном.  
1746. ГЛАВА 56. Тарифні пільги (тарифні преференції)  
1747. Стаття 393. Поняття тарифних пільг (тарифних преференцій)  
1748. Тарифні пільги (тарифні преференції) щодо товарів встановлюються цим Кодексом і не можуть застосовуватися в індивідуальному порядку до окремих осіб, за винятком випадків, передбачених статтями 378-381, 383-385 цього Кодексу.  
1749. Тарифні пільги (тарифні преференції) надаються виключно на основі цього Кодексу, інших законодавчих актів України та міжнародних договорів України.  
1750. Тарифні пільги (тарифні преференції) - це пільги, що надаються Україною у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів, які переміщуються через митний кордон України, як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення товарів.  
1751. Порядок застосування тарифних пільг, передбачених законодавством України, визначається Державною митною службою України.  
1752. Стаття 394. Тарифні преференції  
1753. У провадженні зовнішньоекономічної діяльності застосовуються преференційні ставки Митного тарифу України як звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або встановлення тарифних квот на ввезення до товарів:  
1754. 1) які походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі;  
1755. 2) які походять з країн, що розвиваються, і на які поширюється національна система преференцій України.  
1756. Стаття 395. Встановлення преференцій у рамках митного союзу або зони вільної торгівлі  
1757. Звільнення від справляння мита, зниження ставок мита або застосування тарифних квот на преференційне ввезення товарів, які походять з держав, що утворюють разом з Україною митний союз або зону вільної торгівлі, встановлюється на підставі відповідних міжнародних договорів України.  
1758. Стаття 396. Національна система преференцій України  
1759. Національна система преференцій України передбачає встановлення преференційних ставок мита, включаючи звільнення від сплати мита, стосовно товарів, які походять з країн, що розвиваються.  
1760. Преференційні ставки Митного тарифу України застосовуються до товарів, що походять:  
1761. 1) із найменш розвинутих країн (за даними Організації Об'єднаних Націй);  
1762. 2) з країн, що розвиваються, у яких обсяг валового національного продукту на душу населення не перевищує такого показника в Україні.  
1763. Стаття 397. Застосування національної системи преференцій  
1764. Переліки країн, на товари яких поширюється національна система преференцій, визначаються щорічно Верховною Радою України під час прийняття закону про Державний бюджет на поточний рік.  
1765. Преференційні ставки Митного тарифу України відповідно до національної системи преференцій та перелік товарів, на які вони поширюються, встановлюються Верховною Радою України.  
1766. Стаття 398. Звільнення від сплати мита  
1767. Звільнення від сплати мита під час переміщення товарів через митний кордон України допускається виключно на підставі цього Кодексу та законів України про оподаткування.  
1768. Від сплати мита звільняються:  
1769. 1) транспортні засоби - під час здійснення міжнародних перевезень вантажів, багажу та пасажирів, а також засоби матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідне для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, у пунктах проміжної зупинки або придбане за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (пошкодження) цих транспортних засобів;  
1770. 2) засоби матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, продовольство та інше майно, що вивозиться за межі митної території України для забезпечення діяльності українських суден, які ведуть морський промисел, а також продукція їх промислу, що ввозиться на митну територію України;  
1771. 3) предмети, що ввозяться на митну територію України чи вивозяться з митної території України для офіційного та особистого користування дипломатичними, консульськими представництвами іноземних країн, їх персоналом та членами їхніх сімей, а також міжнародними міжурядовими організаціями, представництвами іноземних країн при них, персоналом цих організацій та представництв, іншими іноземними посадовими особами, що користуються правом безмитного ввезення таких предметів на підставі міжнародних договорів України чи законодавства України;  
1772. 4) товари, що підлягають оберненню на користь держави у випадках, передбачених законодавством України;  
1773. 5) предмети (крім підакцизних), що ввозяться на митну територію України на безоплатній основі як гуманітарна допомога, згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;  
1774. 6) предмети, що ввозяться на митну територію України (крім підакцизних) чи вивозяться за межі митної території України з метою ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха;  
1775. 7) підручники, що передаються на безоплатній основі для бюджетних навчальних, дошкільних та лікувальних закладів;  
1776. 8) предмети (крім підакцизних), що ввозяться на безоплатній основі на митну територію України і визначаються Кабінетом Міністрів України як технічна допомога;  
1777. 9) предмети, що переміщуються під митним контролем у режимі транзиту через митну територію України;  
1778. 10) предмети, що переміщуються через митний кордон України громадянами та не призначаються для відчуження чи використання у виробничій чи іншій комерційній діяльності у розмірах, що визначаються законодавством України;  
1779. 11) інші товари відповідно до законів України про оподаткування.  
1780. Стаття 399. Використання товарів, на які встановлено митні пільги щодо оподаткування  
1781. Товари, які відповідно до законодавства пропускаються через митний кордон України митним органом із застосуванням пільг щодо обкладення митом, податками та зборами, можуть використовуватися виключно з тією метою, з якою було надано такі пільги.  
1782. Митні органи вправі у будь-який час після випуску товарів у вільне використання на території України здійснювати перевірку фактичного використання таких товарів і вимагати від осіб подання звіту про використання цих товарів та необхідних документів.  
1783. РОЗДІЛ XIV Нарахування і справляння податків та зборів під час переміщення товарів через митний кордон України. Контроль митних органів за сплатою митних платежів  
1784. ГЛАВА 57. Загальні положення  
1785. Стаття 400. Митні платежі Під час переміщення через митний кордон України транспортних засобів і товарів, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом та законодавством України, митними органами справляються такі митні платежі:  
1786. 1) мито;  
1787. 2) податок на добавлену вартість під час здійснення експортно-імпортних операцій;  
1788. 3) акцизний збір;  
1789. 4) збори за видачу ліцензії на право провадження митної брокерської діяльності та за продовження строку дії такої ліцензії;  
1790. 5) збори за видачу ліцензії на право діяльності митного перевізника та за продовження строку дії такої ліцензії;  
1791. 6) збори за видачу ліцензії на експлуатацію митного ліцензійного складу та за продовження строку дії такої ліцензії;  
1792. 7) збори за видачу ліцензії на відкриття магазину безмитної торгівлі та за продовження строку дії такої ліцензії;  
1793. 8) збори за видачу кваліфікаційного посвідчення особи, уповноваженої на декларування товарів митному органу, та за продовження строку дії такого посвідчення;  
1794. 9) збори за митне оформлення;  
1795. 10) збори за перебування товарів під митним контролем;  
1796. 11) збори за митне супроводження товарів;  
1797. 12) збори за зберігання товарів на складах митних органів;  
1798. 13) збори за інформування та консультування;  
1799. 14) плата за участь у митних аукціонах;  
1800. 15) плата за прийняття попереднього рішення;  
1801. 16) інші митні платежі.  
1802. Ставки митних зборів встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
1803. Стаття 401. Нарахування мита  
1804. Мито на товари, що переміщуються через митний кордон України, нараховується митними органами згідно з положеннями цього Кодексу за ставками, встановленими Митним тарифом України.  
1805. Стаття 402. Податок на добавлену вартість  
1806. Податок на добавлену вартість під час здійснення зовнішньоекономічних операцій, яким обкладаються товари, що переміщуються через митний кордон України, - це непрямий податок, який нараховується та справляється митними органами за ставками, що діють на день подання митної декларації, у порядку, визначеному цим Кодексом та законами України про оподаткування.  
1807. Стаття 403. Акцизний збір  
1808. Акцизний збір на товари, що переміщуються через митний кордон України, є непрямим податком на високорентабельні та монопольні товари, який нараховується та справляється митними органами за ставками, що діють на день подання митної декларації, у порядку, визначеному цим Кодексом та законами України про оподаткування.  
1809. Стаття 404. Митні збори за митне оформлення  
1810. Митні збори за митне оформлення - це плата за виконання обов'язків, покладених на митні органи та за надання митним органом послуг з митного оформлення товарів.  
1811. Митні збори справляються за митне оформлення:  
1812. 1) товарів, у тому числі транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України як товари;  
1813. 2) товарів, не призначених для відчуження, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, міжнародних поштових відправленнях та вантажем;  
1814. 3) за митне оформлення транспортних засобів, у тому числі транспортних засобів індивідуального користування;  
1815. 4) транспортних засобів і товарів поза місцем розташування митного органу, що здійснює митний контроль та митне оформлення, у тому числі у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, які зберігають такі транспортні засоби і товари;  
1816. 5) транспортних засобів і товарів у позаробочий час, встановлений для митного органу;  
1817. 6) товарів, що переміщуються транзитом через митну територію України;  
1818. 7) товарів, що ввозяться на митний ліцензійний склад.  
1819. Стаття 405. Звільнення від сплати митних зборів за митне оформлення  
1820. В окремих випадках, визначених міжнародними договорами України та законодавством України, митні збори за митне оформлення транспортних засобів і товарів не справляються.  
1821. Митні збори за митне оформлення не справляються:  
1822. 1) під час ввезення товарів, призначених для офіційного та особистого користування дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних країн, їх персоналом та членами його сімей, а також міжнародними міжурядовими організаціями, представництвами іноземних країн при них, персоналом цих організацій та представництв, іншими іноземними посадовими особами, що користуються митними пільгами відповідно до положень статей 377-381, 383-385 цього Кодексу;  
1823. 2) у разі подання митному органу попередньої митної декларації на ордерні поставки товарів;  
1824. 3) у разі подання митному органу загальної митної декларації на поставку комплектного об'єкта;  
1825. 4) у разі транзиту іноземних товарів через митну територію України, коли пункт їх ввезення на територію України збігається з пунктом вивезення з території України;  
1826. 5) у разі вивезення товарів з митного ліцензійного складу за межі митної території України чи на інший митний ліцензійний склад без зміни митного режиму цих товарів;  
1827. 6) в інших випадках, що визначаються актами законодавства України.  
1828. Стаття 406. Митні збори за перебування транспортних засобів і товарів під митним контролем  
1829. За перебування транспортних засобів і товарів під митним контролем під час їх переміщення через митний кордон України справляються митні збори.  
1830. Стаття 407. Порядок нарахування митних зборів за перебування товарів під митним контролем  
1831. Митні збори за перебування товарів під митним контролем під час експорту (вивезення) з митної території України нараховуються за встановленими ставками за період з дати прийняття митної декларації митним органом і до закінчення митного оформлення.  
1832. Митні збори за перебування товарів під митним контролем під час імпорту (ввезення) товарів на митну територію України нараховуються:  
1833. 1) під час ввезення автомобільним транспортом:  
1834. а) з дати, що зазначена у документі з контролю за доставкою товарів до митного органу призначення як строк доставки товарів до митного органу призначення, а у разі доставки раніше зазначеної у цьому документі дати - з дати фактичної доставки товару до митного органу призначення;  
1835. б) з дати фактичної доставки товарів до митного органу призначення;  
1836. 2) під час ввезення залізничним транспортом - з дати отримання митним органом призначення інформації про надходження товарів та внесення до товаросупровідних документів відміток митного органу про перебування товарів під митним контролем;  
1837. 3) під час ввезення водним транспортом:  
1838. якщо митне оформлення здійснюється митним органом, в зоні діяльності якого знаходиться порт призначення:  
1839. а) з дати отримання митним органом інформації порту про надходження товарів, якщо отримувач товарів знаходиться у зоні діяльності цього митного органу;  
1840. б) з дати отримання дозволу на митне оформлення товарів у митному органі, в зоні діяльності якого знаходиться порт, або з дати відмови в наданні такого дозволу, якщо отримувач товарів знаходиться в зоні діяльності іншого митного органу;  
1841. якщо митне оформлення здійснюється митним органом не за місцем розташування порту призначення:  
1842. а) з дати, що зазначена у документі з контролю за доставкою товарів до митного органу призначення як строк доставки товарів до митного органу призначення, а у разі доставки раніше зазначеної у цьому документі дати - з дати фактичної доставки товару до митного органу призначення;  
1843. б) з дати фактичної доставки товарів до митного органу призначення;  
1844. 4) під час ввезення повітряним транспортом - з дати отримання митним органом інформації про надходження товарів та внесення до товаросупровідних документів відмітки митного органу про перебування товарів під митним контролем до закінчення митного оформлення.  
1845. Стаття 408. Звільнення від сплати митних зборів за перебування товарів під митним контролем  
1846. Митні збори за перебування товарів під митним контролем не нараховуються і не справляються, якщо:  
1847. 1) ввозяться товари, призначені для офіційного та особистого користування дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних країн, їх персоналом та членами їхніх сімей, а також міжнародними міжурядовими організаціями, представництвами іноземних країн при них, персоналом цих організацій та представництв та іншими іноземними посадовими особами, що користуються митними пільгами відповідно до положень статей 377-381, 383-385 цього Кодексу;  
1848. 2) подається попередня митна декларація на ордерні поставки;  
1849. 3) подається загальна митна декларація на поставки комплектного об'єкта;  
1850. 4) товари зберігаються на митних ліцензійних складах або знаходяться у магазинах безмитної торгівлі;  
1851. 5) ввозяться товари як гуманітарна допомога у порядку, визначеному законодавством України;  
1852. 6) товари тимчасово ввозяться на митну територію України або тимчасово вивозяться за межі цієї території;  
1853. 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.  
1854. Стаття 409. Митні збори за митне супроводження товарів  
1855. За охорону та супроводження товарів митними органами справляються митні збори на умовах та у порядку, що визначається Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.  
1856. Стаття 410. Збори за зберігання товарів на складах митних органів  
1857. За зберігання товарів на складах митних органів нараховуються та справляються митні збори.  
1858. Стаття 411. Плата за надання митними органами послуг у галузі митної справи  
1859. За інформування та консультування з митних питань, за участь у митних аукціонах, а також за прийняття за заявою заінтересованої особи попереднього рішення митними органами справляється плата у розмірах, що встановлюються Державною митною службою України.  
1860. ГЛАВА 58. Нарахування та справляння митних платежів  
1861. Стаття 412. Об'єкт нарахування мита і митних зборів  
1862. Об'єктом нарахування мита і митних зборів є митна вартість товару або кількісні показники і характеристики товарів, що визначаються відповідно до положень цього Кодексу.  
1863. Стаття 413. Порядок нарахування та справляння мита і митних зборів  
1864. Порядок нарахування та справляння мита і митних зборів, встановлених цим Кодексом, визначається Державною митною службою України і реєструється відповідно до законодавства України.  
1865. Стаття 414. Нарахування податку на добавлену вартість під час здійснення зовнішньоекономічних операцій  
1866. Об'єктом нарахування податку на добавлену вартість під час здійснення зовнішньоекономічних операцій є митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, з урахуванням нарахованих сум мита та митних зборів, а з підакцизних товарів - і сум акцизного збору.  
1867. Стаття 415. Порядок справляння податку на добавлену вартість під час здійснення зовнішньоекономічних операцій  
1868. Порядок нарахування та справляння податку на добавлену вартість під час здійснення зовнішньоекономічних операцій на товари, що переміщуються через митний кордон України, встановлюється відповідно до законодавчих актів України.  
1869. Стаття 416. Нарахування акцизного збору  
1870. Об'єктом нарахування акцизного збору є митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, або їх кількісні показники з урахуванням нарахованих сум мита і митних зборів.  
1871. Стаття 417. Порядок справляння акцизного збору  
1872. Порядок нарахування та справляння акцизного збору з товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюється відповідно до законодавчих актів України.  
1873. Стаття 418. Платники митних платежів і строки їх сплати  
1874. Митні платежі сплачуються безпосередньо декларантом (митним брокером) або власником товарів відповідно до норм цього Кодексу та податкового законодавства України. Сплата митних платежів однією особою за іншу не допускається.  
1875. Мито, податок на добавлену вартість, акцизний збір, митні збори та інші митні платежі, що справляються під час митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, сплачуються до або на момент прийняття митної декларації митним органом.  
1876. Стаття 419. Порядок сплати митних платежів  
1877. Митні платежі сплачуються митному органу, а за товари, що пересилаються в Україну у міжнародних поштових відправленнях, підприємству зв'язку, яке перераховує зазначені платежі у порядку, що визначається Державною митною службою України разом з Міністерством зв'язку України.  
1878. Митні платежі можуть сплачуватися шляхом перерахування відповідних сум на рахунки митних органів, іменними розрахунковими чеками, а також готівкою до каси митного органу.  
1879. Стаття 420. Валюта, в якій сплачуються митні платежі  
1880. Митні платежі сплачуються як у національній валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України, відповідно до законодавства України.  
1881. Перерахунок іноземної валюти у національну валюту України здійснюється за курсом Національного банку України, що застосовується на день прийняття митним органом митної декларації.  
1882. Стаття 421. Відстрочення та розстрочення сплати митних платежів  
1883. У виняткових випадках, за заявою платника та за наявності письмової гарантії банку начальник митного органу має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних платежів.  
1884. Рішення про надання відстрочення або розстрочення сплати митних платежів приймається начальником митного органу, який здійснює митне оформлення товарів.  
1885. Відстрочення або розстрочення сплати митних платежів не може перевищувати трьох місяців, а платежів, які зараховуються до Державного бюджету України, - одного місяця з дня прийняття митним органом митної декларації.  
1886. Надання відстрочення або розстрочення сплати митних платежів здійснюється на умовах надання кредиту з нарахуванням процентів за ставками, які встановлюються обслуговуючим цей митний орган банком за кредити, що ним надаються, але не менше облікової ставки Національного банку України.  
1887. Суми нарахованих процентів зараховуються до тих бюджетів, до яких спрямовуються платежі, у сплаті яких надається відстрочення або розстрочення.  
1888. Відстрочення чи розстрочення сплати митних платежів не може надаватися особам, які вчинили дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.  
1889. Стаття 422. Порядок справляння митних платежів. Відповідальність за ухилення від їх сплати  
1890. Митні платежі сплачуються митному органу, як правило, до прийняття або одночасно з прийняттям митної декларації чи наданням відповідної послуги.  
1891. Сплата митних платежів може забезпечуватися гарантією третьої особи або внесенням на депозит належних до сплати сум. Як забезпечення сплати митних платежів може використовуватися гарантія уповноваженого банку або іншої уповноваженої кредитно-фінансової установи, які внесені до реєстру банків, що ведеться Державною митною службою України.  
1892. У разі несвоєчасної сплати митних платежів вони стягуються митними органами у безспірному порядку незалежно від часу виявлення факту несплати, за винятком платежів з фізичних осіб, що переміщують предмети через митний кордон України. Справляння митних платежів та доходів у цьому разі здійснюється митним органом у судовому порядку.  
1893. За час прострочення стягується пеня у розмірі 0,5 процента суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати або стягнення митних платежів у безспірному порядку.  
1894. У разі відсутності у платника коштів стягнення звертається на майно платника відповідно до актів законодавства України.  
1895. У разі спроби ухилення від сплати митних платежів Державна митна служба України за поданням митного органу може прийняти рішення щодо призупинення операцій за рахунками платника до моменту фактичної сплати.  
1896. Таке рішення є обов'язковим для виконання банками та іншими кредитними установами.  
1897. Невиконання банками та іншими кредитними установами рішення Державної митної служби України щодо безспірного стягнення митних платежів або призупинення операцій за рахунками платника, так само як і необґрунтована затримка виконання таких рішень, тягне за собою накладення штрафу у розмірі суми несплачених платежів, у тому числі за рахунок винних посадових осіб зазначених установ.  
1898. Неодноразове невиконання або неодноразові затримки виконання банками чи іншими кредитними установами рішень Державної митної служби України щодо безспірного стягнення митних платежів є підставою для виключення таких банків та інших кредитних установ із Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.  
1899. Стаття 423. Установи, що можуть надавати письмові гарантії  
1900. Письмові гарантії сплати митних платежів можуть надаватися уповноваженими банками та іншими уповноваженими кредитно-фінансовими установами України, і внесені за їх заявою до реєстру банків, що ведеться Державною митною службою України.  
1901. Порядок розгляду заяв банків та інших фінансово-кредитних установ про внесення до реєстру визначається Державною митною службою України.  
1902. За внесення банку чи іншої фінансово-кредитної установи до реєстру банків, що ведеться Державною митною службою України справляється збір у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.  
1903. У разі недотримання умов гарантії та вимог цього Кодексу банк чи інша фінансово-кредитна установа може бути виключена з реєстру за рішенням Державної митної служби України з обов'язковим відшкодуванням платежів, на які було надано гарантію. У разі виключення з реєстру сплачений збір поверненню не підлягає.  
1904. Стаття 424. Звільнення від сплати митних платежів та зниження рівня оподаткування пошкоджених, знищених чи втрачених товарів  
1905. Повне чи часткове звільнення від сплати мита, податків та зборів, що справляються під час переміщення товарів через митний кордон України, може бути надане в разі, коли товари, що перебувають під митним контролем і підлягають оподаткуванню, були знищені, безповоротно втрачені чи пошкоджені внаслідок аварії чи дії непереборної сили.  
1906. На прохання заінтересованої особи залишки товарів, зазначених у частині першій цієї статті, можуть бути:  
1907. 1) випущені для вільного використання в існуючому стані;  
1908. 2) вивезені за межі митної території України;  
1909. 3) приведені до комерційно непридатного стану під контролем митного органу.  
1910. ГЛАВА 59. Контроль за сплатою митних платежів  
1911. Стаття 425. Контроль за надходженням коштів до бюджету  
1912. Контроль та перевірка повноти сплати мита, податку на добавлену вартість та акцизного збору під час переміщення товарів через митний кордон України, а також своєчасності перерахування до державного бюджету коштів, що надходять від сплати цих податків та зборів, покладається на митні органи.  
1913. Стаття 426. Стягнення не сплачених своєчасно митних платежів Митні платежі, не сплачені своєчасно, у тому числі не сплачені у строки, на які було надане відстрочення або розстрочення, стягуються за розпорядженнями митних органів у безспірному порядку.  
1914. За прострочення стягується пеня у розмірі 0,5 процента недоїмки за кожен день прострочення, включаючи день сплати чи стягнення у безспірному порядку.  
1915. У разі відсутності у платника коштів стягнення звертається на майно платника відповідно до законодавства України.  
1916. У разі спроби платника ухилитися від сплати митних платежів Державна митна служба України має право прийняти рішення про призупинення операцій за фінансовими рахунками платника, яке є обов'язковим для виконання банками та іншими фінансово-кредитними установами, до моменту фактичної сплати сум заборгованості.  
1917. За невиконання банками та іншими фінансово-кредитними установами рішень митних органів про безспірне стягнення, а також за безпідставні затримки виконання таких рішень зазначені установи, а також винні посадові особи притягуються до відповідальності згідно з цим Кодексом.  
1918. Стаття 427. Повернення надміру сплачених або стягнених митних платежів Суми надміру сплачених або стягнених митних платежів підлягають поверненню платникові на його вимогу, подану протягом одного року з моменту сплати чи стягнення таких платежів.  
1919. У разі повернення митних платежів проценти з них не виплачуються та рівень інфляції не враховується.  
1920. Порядок повернення надміру сплачених або стягнених митних платежів встановлюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.  
1921. Стаття 428. Повноваження Державної митної служби України щодо порядку нарахування та справляння митних платежів  
1922. Порядок нарахування та справляння митних платежів, зазначених у статті 400 цього Кодексу, встановлюється Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України, яка відповідно до положень цього Кодексу та інших актів законодавства України видає накази, інструкції, роз'яснення з питань, пов'язаних із нарахуванням, справлянням, контролем за повнотою сплати та надходження митних платежів.  
1923. Р О З Д І Л XV. Митна статистика  
1924. ГЛАВА 60. Митна статистика  
1925. Стаття 429. Завдання митної статистики  
1926. Державна митна служба України забезпечує:  
1927. 1) формування бази даних для ведення спеціальної митної статистики та статистики зовнішньої торгівлі України;  
1928. 2) подання статистичної та інформаційно-аналітичної інформації з питань митної справи і зовнішньоекономічних операцій вищим органам державної влади України, Міністерству статистики України, Міністерству зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, правоохоронним органам;  
1929. 3) захист комерційної та іншої інформації, яка відповідно до актів законодавства України не підлягає розголошенню.  
1930. Стаття 430. Система митної статистики  
1931. Митна статистика є складовою частиною загальнодержавної системи статистичного обліку і звітності.  
1932. Статистична інформація, яка формується, узагальнюється і аналізується митними органами, використовується в інтересах зміцнення зовнішньоекономічних зв'язків, поліпшення тарифного та нетарифного регулювання, подальшої інтеграції України у загальносвітову систему економічних відносин.  
1933. Забороняється вимагати від митних органів статистичну інформацію, не передбачену державною статистичною звітністю, цим Кодексом та іншими актами законодавства України.  
1934. Митна статистика складається з митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики.  
1935. Стаття 431. Митна статистика зовнішньої торгівлі  
1936. З метою забезпечення вищих органів державної влади України, інших державних органів, визначених законодавством України, інформацією про стан зовнішньої торгівлі України, контролю за надходженням до бюджету мита та інших митних платежів, валютного контролю, аналізу стану і розвитку зовнішньої торгівлі України, її торгівельного і платіжного балансів та економіки в цілому митні органи формують, узагальнюють і аналізують відомості про переміщення товарів через митний кордон України.  
1937. Митна статистика України формується, узагальнюється і подається органам державної влади, особам згідно з цим Кодексом та іншими актами законодавства України з митних питань.  
1938. Ведення митної статистики базується на методології, яка забезпечує її уніфікацію за чинними міжнародними нормами і стандартами, прийнятими в органах державної статистики України.  
1939. Стаття 432. Спеціальна митна статистика  
1940. Для забезпечення завдань, покладених на митні органи Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, митними органами формується, узагальнюється та аналізується спеціальна митна статистика. Порядок ведення спеціальної митної статистики визначається Державною митною службою України.  
1941. Стаття 433. Документи та відомості, що використовуються для формування митної статистики  
1942. Документи та відомості, що використовуються з метою формування митної статистики, подаються до митних органів особами згідно з нормами цього Кодексу, що стосуються порядку митного контролю та митного оформлення.  
1943. Стаття 434. Використання інформації, що надається митним органам державними органами та особами  
1944. Статистична та інша інформація, надана митним органам державними органами та особами відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, використовується виключно для митних цілей.  
1945. Інформація, яка становить державну, комерційну, банківську або іншу таємницю, що охороняється законом, а також конфіденційна інформація не підлягає розголошенню або використанню посадовими особами митних органів для особистих цілей, не може нада атись третім особам, а також державним органам, за винятком випадків, передбачених актами законодавства України.  
1946. Стаття 435. Надання статистичної інформації суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності  
1947. З метою розвитку економічних зв'язків, ринкових відносин з іноземними державами, а також подальшого розвитку митної інфраструктури та соціального забезпечення працівників митних органів згідно із статтею 431 цього Кодексу Державна митна служба У раїни на запити осіб на платній основі надає митну статистичну інформацію з питань зовнішньої торгівлі та експортно-імпортних операцій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Перелік відомостей і характер такої інформації визначаються Державною митною службою України за погодженням з Міністерством статистики України.  
1948. Положення про порядок надання зазначеної інформації, розрахунки та ставки, що встановлюються за її надання, затверджуються Державною митною службою України за погодженням з Міністерством фінансів України.  
1949. Стаття 436. Використання митної статистики з питань зовнішньої торгівлі  
1950. Статистична інформація з питань зовнішньої торгівлі використовується для:  
1951. 1) визначення стратегії, тактики та основних напрямів розвитку зовнішньоекономічної діяльності;  
1952. 2) аналізу та прогнозування зовнішньоекономічної політики і ситуації, що склалася чи складатиметься на світовому ринку;  
1953. 3) проведення переговорів з торговельно-економічних питань;  
1954. 4) застосування методів тарифного і нетарифного регулювання;  
1955. 5) складання платіжного балансу України, планування і проведення валютно-фінансової політики; 6) визначення ринків збуту товарів;  
1956. 7) формування статистики зовнішньоекономічних зв'язків України.  
1957. Стаття 437. Відомчі класифікатори  
1958. Державна митна служба України здійснює розроблення, впровадження та ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій.  
1959. Класифікатори використовуються виключно для митних цілей.  
1960. Державна митна служба України інформує органи державного управління і суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності про зміни і доповнення, внесені до класифікаторів.  
1961. ГЛАВА 61. Ведення товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності  
1962. Стаття 438. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності  
1963. Нормативно-правова документація в галузі зовнішньоекономічної діяльності провадиться виключно на підставі Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.  
1964. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.  
1965. У товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності класифікуються всі товари, що можуть бути об'єктами міжнародної торгівлі.  
1966. Цифровий код Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності відображає основні відомості про товар та його місце у Товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності. Класифікаційні групування Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності до шостого знаку цифрового коду уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий і подальші знаки цифрового коду.  
1967. Товарна номенклатура зовнішньоекономічної діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.  
1968. Стаття 439. Ведення Товарної номенклатури зовнішньо- економічної діяльності  
1969. Державна митна служба України здійснює ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності і з цією метою:  
1970. входить з пропозиціями до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін та доповнень до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності з метою приведення її у відповідність з міжнародними принципами;  
1971. розробляє і затверджує пояснення та коментарі до Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності і забезпечує їх публікацію;  
1972. здійснює інші функції, необхідні для ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності.  
1973. Стаття 440. Класифікація товарів  
1974. Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених у Товарній номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності.  
1975. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.  
1976. Стаття 441. Надання зразків товарів під час здійснення класифікації товарів  
1977. З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності митні органи можуть вимагати від підприємств незалежно від форм власності зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.  
1978. Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної документації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Державною митною службою України.  
1979. Р О З Д І Л XVII. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України  
1980. ГЛАВА 62. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України  
1981. Стаття 442. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України  
1982. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами. Порядок здійснення верифікації таких сертифікатів встановлюється Державною митною службою України.  
1983. Органи, уповноважені видавати сертифікати про походження товарів з України, зобов'язані за запитом митних органів надавати їм необхідну інформацію, пов'язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення верифікації сертифікатів про походження товарів з України.  
1984. Стаття 443. Надання зразків товарів та документації при здійсненні верифікації сертифікатів про походження товарів з України  
1985. З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті про походження товарів, митні органи можуть затребувати у підприємств незалежно від форм власності зразки товарів та документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов'язаної з таким виробництвом.  
1986. Порядок надання зразків товарів та документації, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками товарів визначається Державною митною службою України.  
1987. Р О З Д І Л XVIII Контрабанда. Дізнання та оперативно-розшукова діяльність митних органів  
1988. ГЛАВА 63. Контрабанда як злочин  
1989. Стаття 444. Контрабанда  
1990. Контрабандою є незаконне переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю валютних цінностей у великих розмірах, історичних та культурних цінностей, наркотичних засобів, психотропних речовин а прекурсорів, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), вибухових пристроїв, військового озброєння і майна, матеріалів та обладнання до зброї масового ураження, а також контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких встановлено відповідні правила вивезення за межі України, та ті самі дії, вчинені організованою групою.  
1991. Злочином є також незакінчена контрабанда, тобто діяння особи, пов'язані з підготовкою до контрабанди чи із замахом на контрабанду.  
1992. Примітка. Контрабанда валютних цінностей у великому розмірі має місце, якщо їх вартість удвічі перевищує граничну суму, встановлену законодавством для дозволеного ввезення в Україну або вивезення з неї валютних цінностей.  
1993. Стаття 445. Суб'єкти контрабанди  
1994. Суб'єктами контрабанди можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 16-річного віку, а також посадові особи, які вчинили контрабанду з використанням свого службового становища за наявності ознак, визначених Кримінальним кодексом України.  
1995. Стаття 446. Відповідальність за контрабанду  
1996. Відповідальність за контрабанду передбачається Кримінальним кодексом України.  
1997. ГЛАВА 64. Дізнання в митних органах  
1998. Стаття 447. Митні органи - органи дізнання  
1999. Державна митна служба України, регіональні митниці, митниці є органами дізнання у справах про контрабанду.  
2000. Стаття 448. Дізнання у справах про контрабанду  
2001. Дізнання у справах про контрабанду провадиться відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України і норм, передбачених цим Кодексом.  
2002. Дізнання в митних органах провадиться начальником митного органу, дізнавачем або іншими особами, уповноваженими начальником митного органу.  
2003. Загальне керівництво дізнанням покладається на начальників відповідних митних органів.  
2004. Нагляд за додержанням законів під час проведення дізнання у справах про контрабанду здійснюється прокурором.  
2005. Стаття 449. Повноваження начальника митного органу як органу дізнання  
2006. Начальник митного органу як органу дізнання порушує кримінальні справи про контрабанду шляхом винесення відповідної постанови, особисто провадить дізнання або доручає його провадження дізнавачу, групі дізнавачів, здійснює контроль за результатами дізнання, дає з цього приводу письмові вказівки дізнавачам, а також окремі доручення іншим органам дізнання в кримінальних справах, що перебувають у провадженні митного органу.  
2007. Копiя постанови про порушення кримiнальної справи протягом доби передається прокуроровi.  
2008. Начальник митного органу, в межах своєї компетенцiї, забезпечує виконання доручень прокурора i слiдчого у справах про контрабанду, що перебувають у їх провадженнi щодо виконання оперативно-розшукових i слiдчих дiй.  
2009. Стаття 450. Повноваження дiзнавача митного органу  
2010. Дiзнавач є посадовою особою митного органу як органу дiзнання, уповноважений приймати кримiнальну справу до свого провадження шляхом винесення вiдповiдної постанови, яка пiдлягає затвердженню начальником митного органу, виконувати невiдкладнi слiдчi дiї, вживати заходiв для забезпечення процесуальних рiшень у справi.  
2011. Пiсля передання справи слiдчому дiзнавач повинен виконувати його доручення щодо здiйснення слiдчих та розшукових дiй.  
2012. Стаття 451. Вiдмова в порушеннi кримiнальної справи про контрабанду  
2013. У разi вiдсутностi пiдстав для порушення кримiнальної справи про контрабанду начальник митного органу своєю постановою вiдмовляє в порушеннi кримiнальної справи, про що повiдомляє заiнтересованих осiб. У постановi обґрунтовуються причини, через якi кримiнальна справа не може бути порушена. При цьому зазначеним особам роз'яснюються право i порядок оскарження постанови.  
2014. Якщо в заявi, повiдомленнi чи в iнших матерiалах йдеться не про контрабанду, а про порушення особою митних правил, пiсля вiдмови в порушеннi кримiнальної справи адмiнiстративнi заходи до цiєї особи здiйснюються у порядку, встановленому цим Кодексом.  
2015. Стаття 452. Строки i порядок провадження дiзнання  
2016. Дiзнання у справах про контрабанду провадиться протягом не бiльше десяти дiб починаючи з моменту порушення кримiнальної справи. Зазначений строк подовженню не пiдлягає.  
2017. Пiсля порушення справи про контрабанду дiзнавач, керуючись нормами Кримiнально-процесуального кодексу України, проводить невiдкладнi слiдчi дiї, пов'язанi iз збиранням доказiв i встановленням особи, яка вчинила злочин.  
2018. З урахуванням конкретних обставин справи невiдкладними можуть бути будь-якi слiдчi дiї, що сприяють об'єктивному i повному її розслiдуванню.  
2019. Стаття 453. Докази у справi про контрабанду  
2020. Доказами у кримiнальнiй справi про контрабанду є фактичнi данi, зiбранi в результатi процесуальної дiяльностi, за допомогою яких встановлюється наявнiсть чи вiдсутнiсть суспiльно небезпечного дiяння, виннiсть особи, яка його вчинила, обставини, якi впливають на ступiнь та характер вiдповiдальностi, а також iншi обставини, якi допомагають у визначеннi особи пiдозрюваного, причин та умов, що сприяли вчиненню контрабанди.  
2021. Процесуальними джерелами, якi мiстять докази у кримiнальнiй справi про контрабанду, є показання свiдка, пiдозрюваного, висновки експертизи, речовi докази, протоколи слiдчих дiй та iншi документи.  
2022. Доказами є також iншi фактичнi данi, зiбранi органами дiзнання в результатi оперативно-розшукової дiяльностi, якщо цi вiдомостi одержанi i перевiренi у порядку, встановленому законодавством.  
2023. Стаття 454. Закiнчення дiзнання  
2024. Дiзнання у справах про контрабанду закiнчується складанням постанови про передання справи слiдчому для провадження попереднього слiдства. Постанова затверджується прокурором.  
2025. За наявностi обставин, передбачених Кримiнально-процесуальним кодексом України, начальник митного органу припиняє справу мотивованою постановою. Копiя постанови протягом доби надсилається прокуроровi.  
2026. Стаття 455. Оскарження дiй та постанов органiв дiзнання Вилучена відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.98 №318-ХIV  
2027. Дiї та постанови митного органу як органу дiзнання можуть бути оскарженi прокуроровi.  
2028. ГЛАВА 65. Оперативно-розшукова дiяльнiсть митних органiв Вилучена відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.98 №318-ХIV  
2029. Стаття 456. Оперативно-розшукова функцiя митних органiв Вилучена відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.98 №318-ХIV  
2030. Митнi органи здiйснюють оперативно-розшукову дiяльнiсть згiдно iз законодавством України, а також вiдповiдно до мiжнародних угод з питань митного спiвробiтництва, укладених Україною з iншими державами.  
2031. Безпосередньо оперативно-розшуковi заходи здiйснюються Управлiнням органiзацiї боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України та пiдпорядкованими йому пiдроздiлами в реґіональних митницях i митницях. Проведення оперативно-розшукової дiяльностi iншими пiдроздiлами митних органiв не допускається.  
2032. Стаття 457. Поняття та призначення оперативно-розшукової дiяльностi в боротьбi з контрабандою Вилучена відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.98 №318-ХIV  
2033. Оперативно-розшукова дiяльнiсть - це система гласних i негласних пошукових заходiв, що здiйснюються з метою виявлення, попередження та розкриття контрабанди, виявлення та взяття пiд контроль осiб, причетних до її вчинення.  
2034. Нагляд за дотриманням законностi пiд час проведення оперативно-розшукової дiяльностi пiдроздiлами Державної митної служби України здiйснюється вiдповiдними прокурорами Генеральної прокуратури України, а також прокуратури Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та iншими прокурорами, перелiк яких визначається Генеральним прокурором України.  
2035. Стаття 458. Права пiдроздiлiв митних органiв, якi проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть Вилучена відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.98 №318-ХIV  
2036. Пiдроздiлам митних органiв по боротьбi з контрабандою та порушеннями митних правил, що проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, надається право: 1) опитувати осiб за їх згодою, використовувати їх добровiльну допомогу митним органам;  
2037. 2) органiзовувати i брати участь у перевiрцi фiнансово-господарської дiяльностi суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, в частинi що стосується їх зовнiшньоекономiчних операцiй;  
2038. 3) затребувати, збирати i вивчати документи та вiдомостi, що характеризують дiяльнiсть юридичних осiб, а також спосiб життя окремих фiзичних осiб, пiдозрюваних у пiдготовцi або вчиненнi контрабанди, джерела та розмiри їх доходiв;  
2039. 4) вiдвiдувати житловi та iншi примiщення, за згодою їх власникiв або мешканцiв, для з'ясування обставин вчиненої контрабанди або контрабанди, що готується, а також збирати вiдомостi про дiяльнiсть осiб, якi пiдозрюються у вчиненнi контрабанди;  
2040. 5) провадити вiзуальне спостереження в зонах митного контролю та iнших мiсцях за вчиненням або пiдготовкою до вчинення контрабанди iз застосуванням фото-, кiно- та вiдеозйомки, оптичних та радiоприладiв, iнших технiчних засобiв;  
2041. 6) мати гласних i негласних штатних та позаштатних працiвникiв;  
2042. 7) отримувати вiд юридичних i фiзичних осiб безкоштовно або за винагороду iнформацiю про контрабанду, що готується або вчинена;  
2043. 8) використовувати, за згодою адмiнiстрацiї, службовi примiщення, транспортнi засоби та iнше майно юридичних осiб, а за згодою фiзичних осiб - належнi їм або тi, що ними використовуються на законних пiдставах, примiщення, транспортнi засоби та майно.  
2044. Стаття 459. Контрольованi поставки наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв Вилучена відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.98 №318-ХIV  
2045. З метою припинення мiжнародного незаконного обiгу наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв та виявлення осiб, якi беруть участь у такому обiгу, митнi органи за участю iнших правоохоронних органiв України або без такої участi, в кожному окремому випадку за домовленiстю з митними та iншими органами iноземних держав або на пiдставi мiжнародних договорiв України можуть використовувати метод контрольованої поставки, тобто допускають пiд своїм контролем ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територiю наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв.  
2046. Рiшення про здiйснення контрольованої поставки наркотичних засобiв, психотропних речовин i прекурсорiв приймає голова Державної митної служби України або його перший заступник. Порядок проведення контрольованої поставки визначається цим Кодексом i нормативним актом Державної митної служби України, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, Служби безпеки України, Державного комiтету у справах охорони державного кордону України, погодженим з Генеральною прокуратурою України та Мiнiстерством юстицiї України.  
2047. Стаття 460. Перемiщення товарiв пiд негласним контролем Вилучена відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.98 №318-ХIV  
2048. З метою виявлення та притягнення до вiдповiдальностi осiб, причетних до контрабандних операцiй, вилучення товарiв, що незаконно перемiщуються через митний кордон України, таке перемiщення товарiв може здiйснюватись пiд негласним контролем митних органiв, погодженим з iншими правоохоронними органами України, та за їх участю або без такої участi.  
2049. Рiшення про перемiщення товарiв пiд негласним контролем приймає голова Державної митної служби України, його перший заступник, начальник Управлiння органiзацiї боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України або у виключних випадках - начальник реґіональної митницi.  
2050. Якщо пiд негласним контролем перемiщуються товари, вилученi iз цивiльного обiгу, про прийняття рiшення щодо проведення негласного контролю негайно сповiщається вiдповiдний прокурор.  
2051. РОЗДIЛ XIX Порушення митних правил i вiдповiдальнiсть за них. Вiдповiдальнiсть осiб, що беруть участь у провадженнi в справах про порушення митних правил  
2052. ГЛАВА 66. Загальнi положення  
2053. Стаття 461. Порушення митних правил як адмiнiстративне правопорушення  
2054. Порушення митних правил є адмiнiстративним правопорушенням, якщо вчинене не тягне за собою кримiнальної вiдповiдальностi.  
2055. Стаття 462. Поняття порушення митних правил  
2056. Порушення митних правил є протиправна, винна (умисна чи необережна) дiя чи бездiяльнiсть, яка визначається цим Кодексом, i посягає на встановлений законодавством та мiжнародними угодами України порядок, пов'язаний iз:  
2057. 1) перемiщенням через митний кордон України транспортних засобiв i товарiв;  
2058. 2) обкладенням митом, податками та митними зборами зазначених у пунктi першому цiєї статтi транспортних засобiв i товарiв;  
2059. 3) здiйсненням митного контролю i митного оформлення транспортних засобiв та товарiв.  
2060. Стаття 463. Суб'єкти порушення митних правил  
2061. Суб'єктами порушення митних правил визнаються громадяни України, iноземцi та особи без громадянства, якi досягли 16-рiчного вiку, а також посадовi особи пiдприємств, установ, органiзацiй України та iноземних держав.  
2062. Стаття 464. Вiдповiдальнiсть за порушення митних правил  
2063. Вiдповiдальнiсть громадян за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом.  
2064. Керiвники пiдприємств, установ i органiзацiй та iншi посадовi особи несуть вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, якщо на момент вчинення правопорушення до їх службових обов'язкiв належала функцiя iз забезпечення виконання ними вимог, встановлених цим Кодексом та iншими актами законодавства, що регулюють митну справу.  
2065. Притягнення до вiдповiдальностi за порушення митних правил не звiльняє зазначених осiб вiд обов'язку сплати мита та iнших митних платежiв.  
2066. Стаття 465. Вiдповiдальнiсть за порушення митних правил вiйськовослужбовцiв та iнших осiб, на яких поширюється дiя дисциплiнарних статутiв  
2067. Вiйськовослужбовцi i призванi на збори вiйськовозобов'язанi, а також особи рядового i начальницького складу органiв внутрiшнiх справ та iншi особи, на яких поширюється дiя дисциплiнарних статутiв або спецiальних положень про дисциплiну, несуть вiдповiдальнiсть за порушення митних правил на загальних пiдставах.  
2068. Стаття 466. Обставини, що виключають провадження у справi про порушення митних правил  
2069. Справа про порушення митних правил не порушується, а в разi її порушення пiдлягає припиненню, за:  
2070. 1) вiдсутностi подiї i складу порушення митних правил;  
2071. 2) недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил 16-рiчного вiку;  
2072. 3) неосудностi особи, яка вчинила порушення митних правил;  
2073. 4) порушення митних правил особою в станi крайньої необхiдностi або необхiдної оборони;  
2074. 5) вчинення порушення митних правил внаслiдок дiї непереборної сили;  
2075. 6) скасування акта, яким встановлено вiдповiдальнiсть за порушення митних правил;  
2076. 7) наявностi щодо особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, постанови про накладення стягнення за це ж порушення митних правил iншим митним органом або судом;  
2077. 8) наявностi щодо особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, не скасованої у встановленому порядку постанови про припинення справи про це правопорушення, винесеної iншим митним органом;  
2078. 9) порушення кримiнальної справи стосовно того ж факту;  
2079. 10) смертi особи, щодо якої було розпочато провадження у справi про порушення митних правил.  
2080. Стаття 467. Обставини, що пом'якшують вiдповiдальнiсть за порушення митних правил  
2081. Обставинами, що пом'якшують вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, визнаються: щире розкаяння винного; активне сприяння вирiшенню справи; 3) вiдвернення винним шкiдливих наслiдкiв правопорушення;  
2082. 4) добровiльне вiдшкодування збиткiв або усунення заподiяної шкоди;  
2083. 5) вчинення правопорушення внаслiдок збiгу тяжких особистих або сiмейних обставин;  
2084. 6) вчинення правопорушення неповнолiтнiм, вагiтною жiнкою або жiнкою, яка має дитину вiком до одного року.  
2085. Посадова особа митного органу пiд час розгляду справи про порушення митних правил може визнати такими, що пом'якшують вiдповiдальнiсть, також iншi обставини, не зазначенi в цiй статтi.  
2086. Стаття 468. Обставини, що обтяжують вiдповiдальнiсть за порушення митних правил  
2087. Обставинами, що обтяжують вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, визнаються:  
2088. 1) подальша протиправна поведiнка всупереч вимогам посадової особи митного органу про її припинення;  
2089. 2) повторне протягом року вчинення порушення митних правил;  
2090. 3) вчинення порушення митних правил особою, яка ранiше вчинила злочин, провадження дiзнання у справi про який вiднесено до компетенцiї митних органiв;  
2091. 4) втягнення неповнолiтнiх у дiї, пов'язанi з порушеннями митних правил;  
2092. 5) вчинення порушення митних правил групою осiб;  
2093. 6) вчинення порушення митних правил з використанням обставин стихiйного лиха або iнших надзвичайних обставин;  
2094. 7) вчинення порушення митних правил у станi алкогольного сп'янiння або пiд впливом вжитих наркотичних засобiв, психотропних речовин, чи токсичних речовин, прекурсорiв.  
2095. Посадова особа митного органу, яка розглядає справу про порушення митних правил, залежно вiд характеру правопорушення може не визнати обставину такою, що обтяжує вiдповiдальнiсть.  
2096. Стаття 469. Накладення стягнення м'якшого, нiж передбачено цим Кодексом, та звiльнення вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi  
2097. Посадова особа митного органу, яка розглядає справу про порушення митних правил, враховуючи характер i ступiнь суспiльної небезпеки вчиненого порушення та iншi обставини, що пом'якшують вiдповiдальнiсть винного, може призначити йому стягнення нижче за рiвень, встановлений за таке правопорушення цим Кодексом, або перейти до iншого, бiльш м'якого виду стягнення, або звiльнити порушника вiд адмiнiстративної вiдповiдальностi й обмежитись усним зауваженням з обов'язковим обґрунтуванням свого рiшення.  
2098. Стаття 470. Види стягнень за порушення митних правил  
2099. За порушення митних правил можуть бути накладенi такi стягнення:  
2100. 1) попередження;  
2101. 2) штраф;  
2102. 3) позбавлення лiцензiї, виданої Державною митною службою України;  
2103. 4) заборона займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї;  
2104. 5) конфiскацiя за рiшенням суду транспортних засобiв, товарiв i предметiв, що є безпосереднiми предметами порушення митних правил, а також предметiв, що використовувалися для приховування вiд митного контролю або перемiщення поза митним контролем безпосереднiх предметiв порушення митних правил.  
2105. У разi неможливостi або недоцiльностi застосування конфiскацiї стягується сума, яка дорiвнює вартостi транспортних засобiв, товарiв i предметiв, що є безпосереднiми предметами порушення митних правил.  
2106. Стаття 471. Основнi i додатковi види стягнення  
2107. Попередження або штраф можуть застосовуватися тiльки як основний вид стягнення за вчинене правопорушення.  
2108. Позбавлення лiцензiї та заборона займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, можуть застосовуватися тiльки як додатковий вид стягнення.  
2109. Конфiскацiя за рiшенням суду зазначених у пунктi п'ятому статтi 470 цього Кодексу транспортних засобiв, товарiв i предметiв застосовується як основний або як додатковий вид стягнення.  
2110. За одне i те саме порушення митних правил може накладатися тiльки основне або основне i додатковi стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, передбачається основне i додаткове стягнення, застосування лише додаткового стягнення без основного не допускається, за винятком випадкiв, передбачених частиною другою статтi 478 цього Кодексу.  
2111. Стаття 472. Попередження  
2112. Попередження як захiд стягнення за порушення митних правил є офiцiйним попередженням правопорушника стосовно недопустимостi таких дiянь у подальшому. Рiшення про попередження приймається начальником митного органу або його заступником у формi постанови, що приймається з дотриманням вимог, передбачених статтею 567 цього Кодексу. Постанова оголошується правопорушниковi.  
2113. Стаття 473. Штраф  
2114. Штраф, що накладається за порушення митних правил, є грошовим стягненням, розмiр якого встановлюється вiдповiдними статтями цього Кодексу.  
2115. Стаття 474. Позбавлення лiцензiї, виданої Державною митною службою України, i заборона займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї  
2116. Позбавлення лiцензiї, виданої Державною митною службою України, i заборона займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, як додатковi стягнення за порушення митних правил застосовуються до власникiв митних лiцензiйних складiв, магазинiв безмитної торгiвлi, а також до митних брокерiв, митних перевiзникiв або до фахiвцiв з митного оформлення за порушення митних правил, якщо цi правопорушення вчиненi ними в межах дiяльностi, передбаченої лiцензiєю.  
2117. Стаття 475. Конфiскацiя  
2118. Конфiскацiя як основне або додаткове стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученнi зазначених у пунктi п'ятому статтi 470 цього Кодексу транспортних засобiв, товарiв i предметiв i безоплатному переданнi їх у власнiсть держави.  
2119. Конфiскацiя може бути застосована виключно за рiшенням суду у випадках, обсязi та порядку, що визначається цим Кодексом та iншими законодавчими актами України.  
2120. Стаття 476. Стягнення сум вартостi товарiв  
2121. Стягнення сум вартостi транспортних засобiв, товарiв i предметiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, предметiв iз спецiально виготовленими тайниками, що використовувалися для перемiщення через митний кордон України з приховуванням безпосереднiх предметiв порушення митних правил, полягає в примусовому вилученнi грошової суми, яка становить вiльну (ринкову) цiну таких товарiв на день виявлення правопорушення i застосовується як основне або додаткове стягнення.  
2122. Стягнення сум вартостi транспортних засобiв, товарiв i предметiв здiйснюється у разi недоцiльностi або неможливостi їх конфiскацiї.  
2123. Стягнення сум вартостi транспортних засобiв, товарiв i предметiв може застосовуватися виключно за рiшенням суду у випадках, обсязi та порядку, що визначається цим Кодексом та iншими законодавчими актами України.  
2124. Провадження у справах про порушення митних правил iз застосуванням стягнення сум вартостi зазначених у частинi першiй цiєї статтi транспортних засобiв, товарiв i предметiв та їх розгляд у судi здiйснюється вiдповiдно до статтi 571 цього Кодексу.  
2125. Стаття 477. Забезпечення законностi у разi застосування стягнень до порушникiв митних правил  
2126. Нi до кого не може застосовуватися стягнення за порушення митних правил iнакше як на пiдставi та в порядку, встановленому цим Кодексом та iншими законодавчими актами України.  
2127. Провадження у справах про порушення митних правил, а також виконання постанов митних органiв та рiшень суду про накладення адмiнiстративних стягнень здiйснюється цими органами та їх посадовими особами вiдповiдно до законодавства України.  
2128. Додержання вимог законодавства у разi застосування стягнень за порушення митних правил забезпечується здiйсненням систематичного контролю з боку митних органiв вищого рiвня та їх посадових осiб, прокурорського нагляду, права оскарження, iнших встановлених законодавством України заходiв.  
2129. Стаття 478. Строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил  
2130. Стягнення у виглядi попередження, штрафу та позбавлення лiцензiї, виданої Державною митною службою України, та заборони займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, можуть бути накладенi митним органом на громадян та посадових осiб не пiзнiше двох мiсяцiв з дня виявлення порушення митних правил.  
2131. Стягнення за рiшенням суду у виглядi конфiскацiї транспортних засобiв, товарiв i предметiв, зазначених у пунктi 5 статтi 470 цього Кодексу, накладається незалежно вiд часу вчинення або виявлення порушення митних правил, а також незалежно вiд того, є воно основним чи додатковим видом стягнення.  
2132. У разi вiдмови в порушеннi кримiнальної справи або закриття кримiнальної справи, але за наявностi в дiях правопорушника ознак порушення митних правил стягнення у виглядi попередження, штрафу, конфiскацiї, позбавлення лiцензiї, виданої Державною митною службою України та заборони займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, можуть бути накладенi не пiзнiше одного мiсяця з дня надходження до митного органу матерiалiв про припинення кримiнальної справи.  
2133. ГЛАВА 67. Види порушень митних правил i вiдповiдальнiсть за такi правопорушення  
2134. Стаття 479. Порушення режиму зони митного контролю  
2135. Перемiщення транспортних засобiв, товарiв та пересування осiб, у тому числi посадових осiб державних органiв (крiм митних) через зону митного контролю, а також проведення в цiй зонi виробничої та iншої комерцiйної дiяльностi без дозволу митного органу або вчинення iнших дiй, якими порушується режим зони митного контролю, -  
2136. тягне за собою за вiдсутностi безпосереднiх предметiв порушення митних правил накладення штрафу в розмiрi до двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2137. Тi самi дiї за наявностi безпосереднiх предметiв порушення митних правил тягнуть за собою накладення штрафу в розмiрi до ста п'ятдесяти процентiв сум вартостi цих предметiв iз позбавленням лiцензiї, виданої Державною митною службою України або без такого позбавлення.  
2138. Стаття 480. Неподання митному органу документiв, необхiдних для здiйснення митного контролю  
2139. Неподання митному органу у встановлений строк документiв, необхiдних для здiйснення митного контролю товарiв, що перемiщуються через митний кордон України, незалежно вiд подання письмової декларацiї,-  
2140. тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмiрi до п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2141. Стаття 481. Видача транспортних засобiв, товарiв i предметiв без дозволу митного органу або їх втрата  
2142. Видача без дозволу митного органу або втрата транспортних засобiв, товарiв i предметiв, що знаходяться пiд митним контролем,-  
2143. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi до ста п'ятдесяти процентiв сум вартостi цих транспортних засобiв, товарiв i предметiв.  
2144. Стаття 482. Недоставлення до митного органу транспортних засобiв, товарiв, предметiв i документiв  
2145. Недоставлення до митного органу транспортних засобiв, товарiв i предметiв, що перебувають пiд митним контролем i перевозяться з одного митного органу до iншого, а також прийнятих для передання митному органу митних або iнших документiв на цi засоби, товари i предмети,-  
2146. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi до ста п'ятдесяти процентiв сум вартостi цих транспортних засобiв, товарiв i предметiв.  
2147. Стаття 483. Незупинення транспортного засобу  
2148. Незупинення в зонi митного контролю транспортного засобу, що перемiщується через митний кордон України,-  
2149. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi до п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2150. Стаття 484. Вiдправлення транспортного засобу без дозволу митного органу  
2151. Вiдправлення без дозволу митного органу транспортного засобу, що перебуває пiд митним контролем,-  
2152. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi до п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2153. Стаття 485. Причалювання до суден, що перебувають пiд митним контролем  
2154. Причалювання до судна, що перебуває пiд митним контролем, iнших суден та iнших плавучих засобiв без дозволу митного органу -  
2155. тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмiрi до двадцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2156. Стаття 486. Порушення порядку митного оформлення  
2157. Порушення порядку митного оформлення, тобто недотримання встановлених вимог щодо початку та закiнчення митного оформлення, мiсця, часу та процедури його проведення, за винятком випадкiв, передбачених цим Кодексом, -  
2158. тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян у розмiрi до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2159. Стаття 487. Неправомiрнi операцiї з транспортними засобами, товарами i предметами, що перебувають пiд митним контролем, змiна їх стану, користування та розпорядження ними  
2160. Здiйснення операцiй з транспортними засобами, товарами i предметами, що перебувають пiд митним контролем, а саме змiна їх стану, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, за винятком операцiй, зазначених у статтях 481, 488 цього Кодексу, -  
2161. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi до ста процентiв сум вартостi зазначених транспортних засобiв, товарiв i предметiв або їх конфiскацiю, а на посадових осiб - у розмiрi до ста п'ятдесяти процентiв сум вартостi зазначених транспортних засобiв, товарiв i предметiв або їх конфiскацiю.  
2162. Стаття 488. Вантажнi та iншi операцiї, що проводяться без дозволу митного органу  
2163. Навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, переупакування товарiв i предметiв, що перебувають пiд митним контролем, або змiна iдентифiкацiйних знакiв чи маркування, на цих товарах чи їх упаковцi без дозволу митного органу,-  
2164. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2165. Стаття 489. Пошкодження або втрата засобiв митного забезпечення  
2166. Пошкодження або втрата пломб, печаток чи iнших засобiв митного забезпечення, зазначених у товаросупровiдних документах, -  
2167. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2168. Стаття 490. Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю  
2169. Порушення встановленого порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто наявнiсть пiд час проведення митного контролю в особи, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через таку зону (коридор), валюти, товарiв i предметiв, заборонених або обмежених до перемiщення через митний кордон України, або в кiлькостях, що перевищують неоподатковувану норму перемiщення через митний кордон України, -  
2170. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вiд п'ятдесяти до двохсот процентiв сум валюти, вартостi товарiв i предметiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил або їх конфiскацiю.  
2171. Стаття 491. Недекларування товарiв i предметiв  
2172. Недекларування валюти, товарiв i предметiв, що перемiщуються через митний кордон України, в тому числi транзитом через територiю України, тобто незаявлення за встановленою формою точних вiдомостей про валюту i такi товари та предмети (наявнiсть, сума, назва, кiлькiсть, вага тощо), якi пiдлягають обов'язковому декларуванню у разi перемiщення через митний кордон України, -  
2173. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi вiд двадцяти до ста п'ятдесяти процентiв сум валюти, вартостi товарiв i предметiв або їх конфiскацiю, на посадових осiб - вiд тридцяти до двохсот процентiв сум валюти, вартостi товарiв i предметiв порушення митних правил або їх конфiскацiю.  
2174. Стаття 492. Пересилання у мiжнародних поштових вiдправленнях товарiв та предметiв, заборонених до перемiщення через митний кордон України  
2175. Пересилання у мiжнародних поштових вiдправленнях товарiв та предметiв, заборонених до перемiщення через митний кордон України, в тому числi транзитом через територiю України, -  
2176. тягне за собою конфiскацiю цих товарiв та предметiв.  
2177. Стаття 493. Перешкоджання посадовiй особi митного органу в доступi до товарiв i документiв  
2178. Перешкоджання посадовiй особi митних органiв пiд час здiйснення нею митного контролю або провадження в справах про контрабанду та порушення митних правил у доступi до товарiв i документiв, а також неподання в установлений строк без поважних причин таких товарiв i документiв посадовiй особi митних органiв чи призначеному нею ревiзоровi або спецiалiстовi, -  
2179. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi до п'яти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням до трьох рокiв лiцензiї, виданої Державною митною службою України, i забороною займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, або без такого позбавлення.  
2180. Стаття 494. Неподання митному органу звiтностi щодо товарiв, якi перебувають пiд митним контролем  
2181. Неподання митному органу особами, зазначеними в статтi 464 цього Кодексу належної звiтностi щодо товарiв, якi перебувають пiд митним контролем або на територiї спецiальних митних зон i ввозяться, вивозяться, зберiгаються, переробляються, виготовляються, купуються та реалiзуються без попереднього дозволу митного органу, а також порушення порядку ведення звiтностi щодо таких товарiв -  
2182. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi вiд трьох до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян, а на посадових осiб - до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2183. Стаття 495. Неподання митному органу документацiї та зразкiв товарiв пiд час здiйснення верифiкацiї сертифiкатiв про походження товарiв  
2184. Неподання на вимогу митного органу вiдповiдної документацiї та зразкiв товарiв, необхiдних для проведення експертизи пiд час здiйснення верифiкацiї сертифiкатiв про походження таких товарiв, -  
2185. тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi до тридцяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2186. Стаття 496. Перемiщення товарiв i предметiв з порушенням прав iнтелектуальної власностi  
2187. Ввезення з комерцiйною метою на митну територiю України або вивезення за межi цiєї територiї товарiв i предметiв з порушенням прав iнтелектуальної власностi, -  
2188. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi вiд десяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiєю таких товарiв i предметiв, а на посадових осiб - вiд п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з конфiскацiєю зазначених товарiв i предметiв.  
2189. Стаття 497. Порушення порядку помiщення товарiв на митних лiцензiйних складах та проведення операцiй iз цими товарами  
2190. Порушення порядку помiщення товарiв на зберiгання, недотримання встановлених умов помiщення цих предметiв, порядку їх зберiгання, а також проведення операцiй з товарами на митних лiцензiйних складах без дозволу митного органу -  
2191. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi до п'ятдесяти процентiв сум вартостi товарiв.  
2192. Стаття 498. Порушення встановленого порядку знищення товарiв  
2193. Порушення встановленого порядку знищення товарiв, що перебувають пiд митним контролем, тобто недотримання встановлених вимог, обмежень та умов щодо знищення цих товарiв, -  
2194. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вiд десяти до п'ятдесяти процентiв сум вартостi товарiв, що пiдлягають знищенню.  
2195. Cтаття 499. Порушення зобов'язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарiв  
2196. Невивезення за митний кордон товарiв, ввезених на митну територiю України пiд зобов'язання про зворотне вивезення, чи неповернення на митну територiю України товарiв, вивезених за кордон пiд зобов'язання про зворотне ввезення, в тому числi готової продукцiї, виготовленої з давальницької сировини, вивезеної в режимi переробки за межами митної територiї України чи на митнiй територiї України, в строки, встановленi цими зобов'язаннями, -  
2197. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi до ста процентiв сум вартостi таких товарiв або конфiскацiю таких товарiв, а на посадових осiб - до двохсот процентiв сум вартостi таких товарiв або конфiскацiю таких товарiв.  
2198. Стаття 500. Порушення зобов'язання про транзит  
2199. Невивезення за митний кордон України товарiв i предметiв, ввезених з метою транзиту через територiю України, в строки, встановленi митним органом, -  
2200. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi до двохсот процентiв сум вартостi таких товарiв i предметiв або конфiскацiю цих товарiв.  
2201. Стаття 501. Порушення встановленого маршруту перемiщення товарiв  
2202. Ухилення вiд встановленого митним органом маршруту перемiщення територiєю України товарiв, ввезених в Україну з метою транзиту, -  
2203. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi до двохсот процентiв вартостi сум таких товарiв або їх конфiскацiю.  
2204. Стаття 502. Перемiщення транспортних засобiв, товарiв i предметiв через митний кордон України поза митним контролем  
2205. Перемiщення транспортних засобiв, товарiв i предметiв через митний кордон України поза митним контролем, тобто їх перемiщення через митний кордон України поза мiсцем розташування митного органу або поза часом здiйснення митного оформлення чи з використанням незаконного звiльнення вiд митного контролю шляхом зловживання службовим становищем посадової особи або вчинення пiдготовчих дiй до такого правопорушення -  
2206. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вiд п'ятдесяти до двохсот процентiв сум вартостi товарiв i предметiв або конфiскацiю товарiв i предметiв, що є безпосереднiми об'єктами правопорушення, а також конфiскацiю транспортних засобiв, якi було використано для перемiщення безпосереднiх предметiв правопорушення.  
2207. Стаття 503. Перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю  
2208. Перемiщення товарiв через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю, тобто з використанням тайникiв та iнших засобiв або способiв, що ускладнюють виявлення таких товарiв, чи шляхом надання одним товарам вигляду iнших, або з поданням митному органу як пiдстави для перемiщення товарiв пiдроблених документiв, документiв, одержаних незаконним шляхом, або документiв, що мiстять неправдивi данi, або вчинення пiдготовчих дiй до такого правопорушення -  
2209. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вiд п'ятдесяти до двохсот процентiв сум вартостi транспортних засобiв, товарiв i предметiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил або конфiскацiю цих транспортних засобiв, товарiв i предметiв, а також конфiскацiю предметiв iз спецiально виготовленими тайниками, використаними для перемiщення зазначених товарiв i предметiв через митний кордон України.  
2210. Стаття 504. Зберiгання, перевезення чи придбання товарiв, ввезених на митну територiю України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю  
2211. Зберiгання, перевезення, придбання чи використання транспортних засобiв, товарiв i предметiв, ввезених на митну територiю України поза митним контролем або з приховуванням вiд митного контролю, -  
2212. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вiд ста до ста п'ятдесяти процентiв сум вартостi транспортних засобiв, товарiв i предметiв або їх конфiскацiю з позбавленням лiцензiї, виданої Державною митною службою України i забороною займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, або без такого позбавлення та заборони.  
2213. Стаття 505. Використання товарiв, щодо яких надано пiльги з обкладення митними платежами, в iнших цiлях  
2214. Використання товарiв, щодо яких надано пiльги з обкладення митними платежами, в iнших цiлях, нiж тi, у зв'язку з якими було надано такi пiльги, -  
2215. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi вiд ста до двохсот процентiв суми мита, яку належало сплатити без надання зазначених пiльг.  
2216. Стаття 506. Реалiзацiя товарiв, перемiщених через митний кордон України пiд виглядом товарiв, що не призначаються для комерцiйних цiлей  
2217. Реалiзацiя перемiщених через митний кордон України товарiв, що не були заявленi як призначенi для комерцiйних цiлей, а насправдi використовуються для пiдприємницької або iншої комерцiйної дiяльностi,-  
2218. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2219. Стаття 507. Дiї, спрямованi на неправомiрне звiльнення вiд митних платежiв або зменшення їх розмiру  
2220. Заявлення в митнiй декларацiї неправдивих вiдомостей та надання митному органу документiв з такими вiдомостями як пiдстави для звiльнення вiд митних платежiв або зменшення їх розмiру, а також iншi протиправнi дiї, що спричинили недобори митних платежiв, -  
2221. тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi до п'ятдесяти процентiв несплаченої суми митних платежiв, а на посадових осiб - до двохсот процентiв несплаченої суми митних платежiв з позбавленням до трьох рокiв лiцензiї, виданої Державною митною службою України, i забороною займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, або без такого позбавлення та заборони.  
2222. Стаття 508. Порушення строку сплати митних платежiв та митних зборiв  
2223. Несплата митних платежiв у встановленi митним органом термiни - тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмiрi вiд двадцяти до п'ятдесяти процентiв несплаченої суми митних платежiв, а на посадових осiб - до ста процентiв несплаченої суми митних платежiв.  
2224. Стаття 509. Здiйснення дiяльностi, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, без вiдповiдної лiцензiї  
2225. Здiйснення дiяльностi, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї, без вiдповiдної лiцензiї, з вiдкликаною або скасованою лiцензiєю, з лiцензiєю, строк дiї якої закiнчився або яку видано на пiдставi документiв, що мiстять неправдивi вiдомостi,-  
2226. тягне за собою накладення штрафу в розмiрi до двохсот неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян з позбавленням лiцензiї, виданої Державною митною службою України, i забороною займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензiї.  
2227. ГЛАВА 68. Вiдповiдальнiсть осiб, що беруть участь у провадженнi у справах про порушення митних правил  
2228. Стаття 510. Вiдповiдальнiсть експерта i перекладача за вiдмову або ухилення вiд участi в провадженнi у справi про порушення митних правил  
2229. Вiдмова або ухилення без поважних причин експерта вiд подання висновку, перекладача - вiд участi у справi про порушення митних правил, участi у процесуальних дiях пiд час провадження у зазначенiй справi або здiйснення завiдомо неправильного перекладу, -  
2230. тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2231. Стаття 511. Вiдмова або ухилення свiдка вiд надання пояснень  
2232. Вiдмова або ухилення без поважних причин вiд надання необхiдних пояснень особи, яка пiдлягає опитуванню у справi про порушення митних правил, за винятком випадкiв свiдчення проти себе самого, дружини (чоловiка) та близьких родичiв, перелiк яких визначається законодавством, -  
2233. тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмiрi до десяти неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.  
2234. Роздiл XX Провадження у справах про порушення митних правил  
2235. ГЛАВА 69. Порядок провадження у справах про порушення митних правил  
2236. Стаття 512. Поняття провадження у справi про порушення митних правил  
2237. Провадження у справi про порушення митних правил включає порядок складання протоколу про порушення митних правил, адмiнiстративного затримання, вилучення предметiв та документiв, виконання процесуальних дiй у справi, порядок розгляду справи та прийняття рiшення в нiй, а також порядок оскарження i опротестування постанови у справi про порушення митних правил.  
2238. Стаття 513. Правове забезпечення провадження у справах про порушення митних правил  
2239. Провадження у справах про порушення митних правил здiйснюється вiдповiдно до цього Кодексу, а в частинi, що не регулюється ним, вiдповiдно до законодавства про адмiнiстративнi правопорушення.  
2240. Стаття 514. Мета провадження у справах про порушення митних правил  
2241. Провадження у справах про порушення митних правил здiйснюється з метою своєчасного, всебiчного, повного та об'єктивного з'ясування обставин кожного правопорушення, вирiшення справи згiдно iз законодавством, забезпечення виконання постанови митного органу або рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил, а також виявлення причин та умов, що призводять до їх вчинення, запобiгання цим порушенням.  
2242. Стаття 515. Порушення справи про порушення митних правил  
2243. Справа про порушення митних правил вважається розпочатою з моменту складення протоколу про порушення митних правил.  
2244. Стаття 516. Посадовi особи, уповноваженi складати протоколи про порушення митних правил  
2245. Протокол про порушення митних правил мають право складати:  
2246. 1) посадовi особи, якi згiдно iз штатним розкладом митного органу уповноваженi здiйснювати митний контроль, митне оформлення i пропуск через митний кордон України предметiв i транспортних засобiв i якi безпосередньо виявили порушення митних правил;  
2247. 2) посадовi особи Управлiння органiзацiї боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України, пiдроздiлiв по боротьбi з контрабандою та порушеннями митних правил реґіональних митниць i митниць, якi згiдно з посадовими обов'язками мають таке право;  
2248. 3) iншi посадовi особи, уповноваженi головою Державної митної служби України або начальником реґіональної митницi.  
2249. Стаття 517. Приводи та пiдстави порушення справи про порушення митних правил  
2250. Приводами для порушення справи про порушення митних правил є:  
2251. 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил;  
2252. 2) повiдомлення митних органiв про вчинення особою порушення митних правил;  
2253. 3) повiдомлення iнших правоохоронних органiв про вчинення особою порушення митних правил;  
2254. 4) повiдомлення, що надiйшло вiд митних та iнших правоохоронних органiв iноземних держав, мiжнародних органiзацiй про вчинення особою порушення митних правил.  
2255. Стаття 518. Мова, якою здiйснюється провадження у справi про порушення митних правил  
2256. Провадження у справi про порушення митних правил здiйснюється українською мовою.  
2257. Особи, якi беруть участь у провадженнi справи про порушення митних правил i не володiють українською мовою, вправi робити заяви, давати пояснення, подавати клопотання рiдною мовою, а також користуватися послугами перекладача.  
2258. Стаття 519. Органи, що готують до розгляду та розглядають справу про порушення митних правил  
2259. Справу про порушення митних правил готує до розгляду та розглядає митний орган, у зонi дiяльностi якого було вчинено або виявлено це правопорушення.  
2260. Питання про передання справи про порушення митних правил для пiдготовки до розгляду та розгляду з одного митного органу до iншого вирiшується реґіональною митницею в межах закрiпленого легіону або Державною митною службою України в межах усiєї митної територiї України.  
2261. Реґіональна митниця може готувати до розгляду та розглядати будь-яку справу про порушення митних правил, порушену пiдпорядкованим їй митним органом, а також передавати її для пiдготовки до розгляду та розгляду до будь-якого пiдпорядкованого їй митного органу.  
2262. Державна митна служба України може готувати до розгляду та розглядати будь-яку справу про порушення митних правил, порушену будь-яким митним органом, або передавати її для пiдготовки до розгляду та розгляду до будь-якого митного органу.  
2263. Стаття 520. Протокол про порушення митних правил  
2264. Про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу складає вiдповiдний протокол.  
2265. Протокол про порушення митних правил повинен мiстити такi данi:  
2266. 1) дата i мiсце його складення;  
2267. 2) посада, прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи, яка склала протокол;  
2268. 3) необхiднi для розгляду справи вiдомостi про особу, яка вчинила порушення митних правил;  
2269. 4) мiсце, час вчинення та суть порушення митних правил;  
2270. 5) посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає вiдповiдальнiсть за таке порушення;  
2271. 6) прiзвища та адреси свiдкiв, якщо вони є;  
2272. 7) пояснення особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил;  
2273. 8) вiдомостi щодо товарiв, вилучених згiдно iз статтею 546 цього Кодексу;  
2274. 9) iншi необхiднi для вирiшення справи вiдомостi.  
2275. Протокол пiдписується посадовою особою, яка його склала, а також особою, яка вчинила порушення митних правил, а за наявностi свiдкiв - i свiдками.  
2276. Якщо особа, яка вчинила порушення митних правил, вiдмовляється пiдписати протокол, до протоколу вноситься вiдповiдний запис. Особа, яка вчинила порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змiсту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї вiдмови вiд пiдписання протоколу. Власноручно викладенi цiєю особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься вiдповiдний запис iз зазначенням кiлькостi аркушiв, на яких подано такi пояснення.  
2277. У разi складення протоколу особi, яка вчинила порушення митних правил, роз'яснюються її права, передбаченi статтею 523 цього Кодексу, про що до протоколу вноситься вiдмiтка, яка пiдписується цiєю особою.  
2278. У разi потреби в протоколi зазначаються також мiсце та час розгляду справи про порушення митних правил.  
2279. Протокол складається у двох примiрниках, один з яких вручається пiд розписку особi, яка вчинила порушення митних правил.  
2280. У разi вiдмови особи, яка вчинила порушення митних правил, пiдписати протокол або одержати його примiрник, до протоколу вноситься вiдповiдний запис, який пiдписується особою, що склала протокол, та свiдками, якщо вони є, пiсля чого зазначений примiрник надсилається цiй особi за зазначеною нею адресою (мiсце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим, навiть якщо особа, яка вчинила порушення митних правил i притягається до вiдповiдальностi, не перебувала за зазначеною нею адресою, або мiсце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.  
2281. Протокол, а також вилученi товари i предмети, зазначенi в протоколi, передаються до митного органу, в зонi якого виявлено порушення митних правил.  
2282. Стаття 521. Провадження у справi про порушення митних правил за матерiалами, одержаними вiд iнших правоохоронних органiв  
2283. У разi припинення кримiнальної справи про контрабанду щодо конкретної особи за наявностi в її дiях складу порушення митних правил матерiали про таке порушення передаються до митного органу для притягнення цiєї особи до адмiнiстративної вiдповiдальностi.  
2284. Рiшення в такiй справi повинно прийматися протягом мiсяця з дня винесення постанови про припинення кримiнальної справи.  
2285. Стаття 522. Особи, якi беруть участь у провадженнi в справах про порушення митних правил  
2286. Участь у провадженнi в справах про порушення митних правил беруть:  
2287. особи, якi притягаються до вiдповiдальностi за порушення митних правил;  
2288. законнi представники особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил;  
2289. особи, що дiють за дорученнями осiб, якi притягаються до вiдповiдальностi за порушення митних правил;  
2290. адвокати;  
2291. свiдки;  
2292. експерти;  
2293. перекладачi.  
2294. Стаття 523. Права особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил  
2295. У провадженнi в справi про порушення митних правил бере участь особа, яка притягається до вiдповiдальностi за таке порушення. Вона має право: знайомитися з матерiалами справи пiд час її провадження та пiсля його закiнчення, робити виписки з цих матерiалiв; давати пояснення та надавати докази; заявляти клопотання; виступати рiдною мовою або будь-якою iншою мовою, користуватися послугами перекладача; користуватися послугами адвоката; 6) оскаржувати винесену у справi постанову рiшення суду; 7) реалiзовувати iншi права, передбаченi цим Кодексом.  
2296. Стаття 524. Законнi представники  
2297. Iнтереси особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил i яка є неповнолiтньою, недiєздатною, або особи, яка через свої фiзичнi чи iншi вади не може сама реалiзувати свої права у справi про таке правопорушення, мають право представляти її законнi представники (батьки, усиновителi, опiкуни, пiклувальники).  
2298. Законнi представники вправi знайомитися з матерiалами справи, заявляти клопотання вiд iменi особи, iнтереси якої вони представляють, подавати скарги на постанову митного органу або рiшення суду про накладення стягнення за скоєне цiєю особою порушення митних правил.  
2299. Стаття 525. Iншi особи, якi представляють iнтереси особи, яка притягається до вiдповiдальностi  
2300. Пiд час провадження у справi про порушення митних правил iнтереси особи, яка притягається до вiдповiдальностi за таке порушення, можуть представляти уповноваженi нею громадяни України.  
2301. Право представляти iнтереси особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, має бути пiдтверджено дорученням, засвiдченим нотарiально або в iншому встановленому законодавством порядку.  
2302. Пiд час розгляду справи про порушення митних правил громадянином iноземної держави може бути присутнiм представник посольства або консульської установи цiєї держави.  
2303. Стаття 526. Адвокат  
2304. У розглядi справи про порушення митних правил може брати участь адвокат, якого самостiйно визначає особа, що притягається до вiдповiдальностi.  
2305. Адвокат має право:  
2306. 1) знайомитися з матерiалами справи;  
2307. 2) заявляти клопотання;  
2308. 3) подавати скарги на рiшення посадової особи митного органу та iншого органу, що розглядає справу, за дорученням особи, яка його запросила.  
2309. Стаття 527. Експерт  
2310. Експерт призначається митним органом (посадовою особою), в провадженнi якого перебуває справа про порушення митних правил, у разi потреби в спецiальних знаннях.  
2311. Експерт повинен з'явитися на виклик митного органу (посадової особи) та дати об'єктивнi висновки з поставлених перед ним питань.  
2312. Експерт має право:  
2313. 1) знайомитися з матерiалами справи, що стосуються предмета експертизи;  
2314. 2) заявляти клопотання про надання йому додаткових матерiалiв, необхiдних для винесення висновкiв;  
2315. 3) з дозволу митного органу (посадової особи), в провадженнi якого перебуває справа про порушення митних правил, бути присутнiм пiд час розгляду справи i ставити свiдкам та особi, яка притягається до вiдповiдальностi, запитання стосовно предмета експертизи.  
2316. Оплата працi експерта здiйснюється за рахунок митного органу.  
2317. Стаття 528. Перекладач  
2318. Перекладачем є фiзична особа, що володiє мовами, знання яких необхiдне для здiйснення перекладу пiд час провадження у справi про порушення митних правил.  
2319. Перекладач призначається митним органом (посадовою особою), в провадженнi якого перебуває справа про порушення митних правил.  
2320. Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик митного органу i в повному обсязi та точно здiйснювати доручений йому переклад розмов i документiв.  
2321. Положення цiєї статтi поширюються також на сурдоперекладачiв.  
2322. Стаття 529. Свiдок у справi про порушення митних правил  
2323. Як свiдка для надання пояснень може бути викликано будь-яку фiзичну особу, якщо є пiдстави вважати, що цiй особi вiдомi будь-якi обставини, якi пiдлягають встановленню у справi про порушення митних правил.  
2324. За викликом митного органу (посадової особи), в провадженнi якого перебуває справа про порушення митних правил, свiдок зобов'язаний з'явитися у призначений час до митного органу i дати детальнi та правдивi пояснення, повiдомити все вiдоме йому у справi та вiдповiсти на поставленi запитання.  
2325. Опитування свiдка може здiйснюватися за мiсцем його перебування, якщо внаслiдок хвороби, похилого вiку, iнвалiдностi або з iнших поважних причин вiн не може з'явитися до митного органу.  
2326. Стаття 530. Участь понятих у справi про порушення митних правил  
2327. Пiд час проведення у справi про порушення митних правил таких процесуальних дiй, як огляд, вилучення товарiв та документiв на них, пред'явлення їх для впiзнання, митне обстеження, а у разi потреби ( також i iнших процесуальних дiй залучаються понятi (не менше двох), тобто особи, не заiнтересованi у результатах розгляду цiєї справи.  
2328. Не допускається залучення як понятих посадових осiб митного органу, на яких покладено обов'язки здiйснювати митний контроль та митне оформлення, провадження у справах про порушення митних правил та дiзнання, а також працiвникiв митних та iнших правоохоронних органiв, у провадженнi або на розглядi яких можуть у подальшому перебувати справи про порушення митних правил або кримiнальнi справи про контрабанду.  
2329. Понятi зобов'язанi засвiдчити у протоколi факт, змiст та результати процесуальних дiй, що проводилися в їх присутностi.  
2330. Понятi вправi висловити з приводу проведених дiй зауваження, що пiдлягають обов'язковому внесенню до протоколу.  
2331. У разi потреби понятi можуть бути опитанi стосовно зазначених обставин як свiдки.  
2332. Стаття 531. Вiдводи осiб вiд участi в провадженнi у справi про порушення митних правил  
2333. Посадова особа митного органу не може здiйснювати провадження у справi, якщо вона є родичем особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, її адвоката або її представника, а також коли iснують iншi обставини, якi дають пiдстави вважати, що ця посадова особа прямо чи побiчно зацiкавлена у необ`єктивному вирiшеннi справи.  
2334. За наявнiстю таких обставин зазначена посадова особа зобов'язана заявити самовiдвiд.  
2335. За тих же обставин вiдвiд посадовiй особi може бути заявлений особою, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, її адвокатом або представником. Заява про вiдвiд має бути мотивованою.  
2336. Розгляд заяв про вiдвiд або самовiдвiд i вирiшення питання про передачу такої справи iншiй посадовiй особi митного органу здiйснюється начальником цього органу або його заступником.  
2337. Якщо справа про порушення митних правил знаходиться на розглядi начальника митного органу, то клопотання про його вiдвiд i передачу справи для її розгляду начальниковi iншого митного органу, його заступниковi або уповноваженiй посадовiй особi цього органу вирiшується начальником митного органу вищого рiвня або його заступником.  
2338. Особа, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, її адвокат або представник вправi також подати заяву про вiдвiд експерта.  
2339. Питання про вiдвiд представника особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, а також вiдвiд експерта вирiшує посадова особа митного органу, в провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил.  
2340. Подання заяви про вiдвiд не призупиняє провадження у справi.  
2341. ГЛАВА 70. Докази у справi про порушення митних правил  
2342. Стаття 532. Докази як засiб доведення у справi про порушення митних правил  
2343. Доказами у справi про порушення митних правил є будь-якi фактичнi данi, на пiдставi яких у визначеному цим Кодексом та iншими актами законодавства України порядку митними органами встановлюються:  
2344. 1) наявнiсть або вiдсутнiсть порушення митних правил;  
2345. 2) виннiсть громадянина, який притягається до вiдповiдальностi за це порушення;  
2346. 3) факт вчинення такого порушення пiдприємством, установою або органiзацiєю, а також пiдприємцем-громадянином - фiзичною особою, яка займається пiдприємницькою дiяльнiстю без створення юридичної особи;  
2347. 4) iншi обставини, що мають значення для правильного та всебiчного вирiшення справи.  
2348. Цi данi встановлюються протоколами та iншими документами, складеними пiд час проведення митного контролю та митного оформлення в процесi провадження у справi про порушення митних правил та пiд час її розгляду, а також поясненнями особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, поясненнями свiдкiв, висновками експерта, iншими документами та речовими доказами.  
2349. Стаття 533. Оцiнка доказiв у справi про порушення митних правил  
2350. Посадова особа митного органу на пiдставi законодавства України оцiнює докази за своїм внутрiшнiм переконанням, яке повинно грунтуватись на всебiчному та об'єктивному вивченнi всiх обставин справи в їх сукупностi.  
2351. Жоден доказ не має заздалегiдь встановленої сили.  
2352. Стаття 534. Експертиза та висновок експерта  
2353. Експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справi про порушення митних правил, виникла потреба у спецiальних знаннях з окремих аспектiв науки, технiки, мистецтва, релiгiї тощо.  
2354. Експертиза проводиться експертами митних лабораторiй та iнших вiдомчих установ або окремими спецiалiстами, якi призначаються посадовою особою митного органу, в провадженнi або на розглядi якої перебуває справа про порушення митних правил.  
2355. Експертом може бути фiзична особа, яка має необхiднi знання для винесення вiдповiдного висновку. Рiшення про призначення експертизи є обов'язковим для експерта, якому цим рiшенням доручається провести експертизу, а також для посадових осiб пiдприємства (установи, органiзацiї), де працює експерт.  
2356. Поставленi перед експертом питання та його висновок не повиннi виходити за межi спецiальних знань експерта. Експерт надає висновок у письмовiй формi вiд свого iменi. У висновку викладається суть проведеного ним дослiдження та обґрунтування вiдповiдi на поставленi запитання.  
2357. Якщо експерт пiд час проведення експертизи встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, вiн вправi викласти цi обставини у своєму висновку.  
2358. Висновок експерта не є обов'язковим для посадової особи митного органу, в провадженнi або на розглядi якої перебуває справа про порушення митних правил. У разi незгоди цiєї особи з висновком експерта у постановi, яка виноситься у справi, повинно мiститися обґрунтування незгоди.  
2359. У разi неналежної якостi або повноти висновку експерта може бути призначена повторна експертиза, проведення якої доручається iншому експерту (експертам).  
2360. Поданi до митних органiв акти, довiдки та iншi документи, якi стосуються змiсту проведених дослiджень та мiстять їх висновки, якщо цi документи були пiдготовленi не за дорученням посадових осiб митних органiв, що провадять або розглядають справу, висновками експерта не вважаються.  
2361. Стаття 535. Речовi докази у справi про порушення митних правил  
2362. Речовими доказами у справi про порушення митних правил є товари i предмети - безпосереднi предмети такого правопорушення, предмети iз спецiально виготовленими тайниками, що використовувалися для перемiщення через митний кордон з приховуванням товарiв i предметiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, транспортнi засоби, використанi для перемiщення безпосереднiх предметiв правопорушення, документи та засоби iдентифiкацiї, що використовувалися для незаконного перемiщення товарiв через митний кордон України, товари i предмети, якi зберiгають слiди правопорушення або можуть служити засобом для виявлення порушення митних правил та осiб, якi скоїли це правопорушення.  
2363. Будь-яка особа, яка володiє товаром або предметом, що має ознаки речового доказу, зобов'язана пред'явити такий товар (предмет) посадовим особам митних органiв.  
2364. Речовi докази залучаються до справи. Вони повиннi бути детально описанi в протоколах про порушення митних правил, вилучення, проведення митного обстеження або в iнших протоколах. У разi потреби речовi докази можуть бути сфотографованi або зафiксованi за допомогою iнших технiчних засобiв i, за наявностi такої можливостi, мають бути опечатанi.  
2365. Посадова особа митного органу, в провадженнi або на розглядi якої перебуває справа про порушення митних правил, повинна вжити всiх заходiв для забезпечення збереження речових доказiв до остаточного вирiшення справи.  
2366. Порядок та строки зберiгання речових доказiв визначаються цим Кодексом, а в частинi, що не врегульована ним, - нормативними актами Державної митної служби України.  
2367. Якщо речовi докази є громiздкими або з iнших причин не можуть бути залученi до справи, посадовою особою митного органу, в провадженнi або на розглядi якої перебуває справа про порушення митних правил, складається довiдка про їх мiсцезнаходження, яка додається до справи.  
2368. До закiнчення строку оскарження постанови митного органу про накладення стягнення у справi про порушення митних правил або до прийняття рiшення вищестоящим митним органом або вiдповiдною судовою iнстанцiєю, якi розглядали скаргу на цю постанову, речовi докази зберiгаються у справi.  
2369. Речовi докази, щодо яких було винесено рiшення суду про конфiскацiю i якi згiдно з чинним законодавством не можуть знаходитись у володiннi особи, реалiзуються в триденний строк у порядку, передбаченому законодавством.  
2370. Речовi докази, що не становлять нiякої цiнностi i не можуть бути використанi, пiдлягають знищенню.  
2371. Документи, якi є речовими доказами, залишаються у справi про порушення митних правил протягом усього строку зберiгання цiєї справи або передаються заiнтересованим державним органам на їх запити.  
2372. ГЛАВА 71. Заходи, що забезпечують провадження у справi про порушення митних правил i витрати у цiй справi  
2373. Стаття 536. Доставлення особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, до митного органу  
2374. З метою складання протоколу про порушення митних правил, якщо його неможливо скласти на мiсцi скоєння правопорушення, а також для встановлення особи громадянина, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, вказана особа може бути доставлена до службового примiщення митного органу. Таке доставлення має бути здiйснено у найкоротший строк. Про доставлення складається вiдповiдний протокол посадовою особою митного органу, яка безпосередньо виявила ознаки порушення митних правил, або посадовою особою того ж органу за рiшенням начальника або його заступника. Копiя протоколу про доставлення до митного органу вручається особi, щодо якої застосовувався цей захiд.  
2375. Посадова особа митного органу, яка прийняла рiшення щодо доставлення особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, до службового примiщення митного органу, вправi у разi потреби вимагати вiд працiвникiв органiв внутрiшнiх справ або вiйськовослужбовцiв Прикордонних вiйськ України, якi знаходяться при виконаннi службових обов'язкiв, сприяння у доставленнi цiєї особи до службового примiщення митного органу.  
2376. Зазначена вимога для працiвникiв органiв внутрiшнiх справ та вiйськовослужбовцiв Прикордонних вiйськ України є обов'язковою. Вiдомостi про сприяння з боку осiб, зазначених у частинi другiй цiєї статтi, вносяться до протоколу про доставлення.  
2377. Якщо особа, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, чинить опiр або iншу протидiю посадовим особам митних органiв, працiвникам органiв внутрiшнiх справ чи вiйськовослужбовцям Прикордонних вiйськ України, а також у разi застосування до зазначеної особи фiзичної сили або спецiальних засобiв, складається окремий протокол, або цi обставини вiдображаються в протоколi про доставлення особи до службового примiщення митного органу.  
2378. Стаття 537. Адмiнiстративне затримання  
2379. З метою припинення порушення митних правил, а також для оформлення протоколу про порушення митних правил та одержання пояснень допускається адмiнiстративне затримання не бiльше як на три години фiзичної особи, щодо якої є вiдомостi про скоєння правопорушення саме нею.  
2380. Адмiнiстративне затримання фiзичної особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, здiйснюється посадовою особою митного органу за рiшенням начальника цього органу або його заступника.  
2381. Посадова особа митного органу, яка здiйснює адмiнiстративне затримання, вправi у разi вчинення опору або намагання втечi з мiсця подiї вимагати вiд працiвникiв органiв внутрiшнiх справ або вiйськовослужбовцiв Прикордонних вiйськ України, якi знаходяться при виконаннi службових обов'язкiв, сприяння у здiйсненнi затримання.  
2382. Строк адмiнiстративного затримання фiзичної особи визначається з моменту її доставлення до службового примiщення митного органу або до iншого примiщення, де проведення необхiдних дiй з метою, визначеною в частинi першiй цiєї статтi, є можливим, а особи, яка перебуває у станi сп'янiння - з часу її витверезiння.  
2383. Щодо особи, яка знаходиться у зазначеному примiщеннi у зв'язку з проведенням митного контролю або митного оформлення, строк адмiнiстративного затримання визначається з моменту закiнчення митного контролю або митного оформлення.  
2384. Про адмiнiстративне затримання складається протокол, в якому робиться вiдмiтка щодо застосування фiзичної сили або спецiальних засобiв, якщо таке мало мiсце. Копiя протоколу вручається особi, яка була затримана.  
2385. Якщо начальником митного органу або його заступником буде встановлено, що рiшення про адмiнiстративне затримання винесено неправомочною особою або без достатнiх пiдстав або щодо особи, яка вiдповiдно до законодавства України не пiдлягає адмiнiстративному затриманню, таке рiшення скасовується, а затримана особа негайно звiльняється.  
2386. Стаття 538. Забезпечення штрафу, що накладається у справi про порушення митних правил, а також конфiскацiї предметiв порушення митних правил  
2387. У особи, яка вчинила порушення митних правил, за яке цим Кодексом передбачено вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу, допускається вилучення для забезпечення сплати штрафу вiдповiдних грошових сум, товарiв i цiнностей, а також накладання арешту на її майно або застава цього майна.  
2388. Забезпечення конфiскацiї безпосереднiх предметiв порушення митних правил здiйснюється вiдповiдно до статтi 546 цього Кодексу.  
2389. ГЛАВА 72. Процесуальнi дiї у справi про порушення митних правил. Порядок проведення процесуальних дiй  
2390. Стаття 539. Призначення процесуальних дiй  
2391. У справi про порушення митних правил процесуальнi дiї провадяться з метою отримання доказiв, необхiдних для правильного вирiшення цiєї справи.  
2392. Цi дiї провадить митний орган (посадова особа), в провадженнi якого перебуває справа про порушення митних правил.  
2393. За результатами процесуальних дiй складається протокол.  
2394. До процесуальних дiй належить:  
2395. 1) опитування осiб, якi притягаються до вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдкiв, iнших осiб;  
2396. 2) затребування документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил;  
2397. 3) вилучення товарiв i предметiв;  
2398. 4) митне обстеження;  
2399. 5) огляд;  
2400. 6) пред'явлення товарiв, предметiв та документiв для впiзнання;  
2401. 7) затребування iнформацiї, необхiдної для провадження у справi про порушення митних правил;  
2402. 8) проведення ревiзiї, перевiрки, iнвентаризацiї у справi про порушення митних правил; 9) призначення експертизи;  
2403. 10) отримання проб та зразкiв для проведення експертизи.  
2404. Стаття 540. Загальнi вимоги до протоколу, що складається пiд час провадження у справi про порушення митних правил  
2405. Пiд час проведення процесуальних дiй у справi про порушення митних правил у протоколi зазначається:  
2406. 1) найменування протоколу;  
2407. 2) мiсце та дата проведення конкретної процесуальної дiї;  
2408. 3) час початку та закiнчення дiї;  
2409. 4) посада, прiзвище, iм'я, по батьковi особи, яка склала протокол;  
2410. 5) прiзвища, iмена, по батьковi, адреси осiб, якi брали участь або були присутнi пiд час вчинення зазначеної дiї;  
2411. 6) громадянство, вiдомостi щодо володiння українською мовою (пiд час опитування осiб, пред'явлення товарiв, предметiв та документiв для впiзнання тощо);  
2412. 7) змiст дiї, послiдовнiсть її проведення;  
2413. 8) виявленi пiд час проведення дiї iстотнi для справи факти та обставини (у разi вилучення товарiв i предметiв, огляду тощо);  
2414. 9) вiдомостi про затвердження фото-, вiдео-, кiнозйомки, використання спецiальних технiчних засобiв.  
2415. Якщо пiд час проведення конкретної процесуальної дiї застосовувалася фото-, вiдео- або кiнозйомка, використовувалися спецiальнi технiчнi засоби, про це зазначається у протоколi. Там же зазначається, що перед застосуванням спецiальних технiчних засобiв про це були повiдомленi особи, якi брали участь у проведеннi зазначеної дiї.  
2416. З протоколом ознайомлюються всi особи, якi брали участь або були присутнiми пiд час проведення процесуальної дiї. При цьому їм даються роз'яснення щодо їх права на зауваження, якi пiдлягають внесенню до протоколу або доданню до нього.  
2417. Протокол пiдписується посадовою особою митного органу, яка його склала, а також iншими особами, якi брали участь або були присутнiми пiд час проведення процесуальної дiї.  
2418. До протоколу додаються фотознiмки, негативи, кiнострiчки, вiдеозаписи та фонограми, схеми, плани, креслення, виконанi пiд час проведення процесуальної дiї.  
2419. У необхiдних випадках встановлена Державною митною службою України форма протоколу може бути замiнена на довiльну. Протоколи довiльної форми мають мiстити вiдомостi, передбаченi частиною першою цiєї статтi.  
2420. Копiї протоколiв про вилучення предметiв, накладення арешту на зазначенi товари, митне обстеження територiй, примiщень або транспортних засобiв вручаються пiд розписку особам, щодо яких були проведенi цi процесуальнi дiї.  
2421. Стаття 541. Виклик осiб для опитування  
2422. Посадова особа митного органу, у провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил, вправi опитувати особу, яка притягається до вiдповiдальностi за це правопорушення, а також свiдкiв, iнших осiб.  
2423. Цi особи повиннi з'явитися на виклик митного органу i правдиво повiдомити все, що їм вiдомо про обставини, якi стосуються справи про порушення митних правил.  
2424. Зазначенi в частинi першiй цiєї статтi особи, якi пiдлягають опитуванню у справi, викликаються повiсткою, яка вручається їм пiд розписку.  
2425. У разi тимчасової вiдсутностi особи, яка викликається митним органом, повiстка вручається пiд розписку одному з дорослих членiв її сiм'ї або працiвниковi житлово-комунальної органiзацiї, виконавчому органу селищної ради за мiсцем її проживання, представниковi адмiнiстрацiї за мiсцем роботи, навчання, вiдпочинку цiєї особи.  
2426. У разi тимчасової вiдсутностi керiвника або заступника керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї, iнших посадових осiб, якi викликаються як такi, що мали прямий стосунок до перемiщення через митний кордон товарiв i предметiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, повiстка вручається пiд розписку одному з працiвникiв цього пiдприємства (установи, органiзацiї).  
2427. У повiстцi зазначається, хто викликається, куди, до кого, день та час явки, а також попередження про наслiдки у разi неявки.  
2428. Особа, яка пiдлягає опитуванню, може бути викликана також телефонограмою, телеграмою або за допомогою iнших засобiв зв'язку.  
2429. Виклик для опитування особи, яка не досягла 16-рiчного вiку, здiйснюється через її батькiв або законних представникiв.  
2430. Стаття 542. Порядок опитування у справi про порушення митних правил  
2431. Особи, викликанi в однiй i тiй же справi, опитуються окремо. Перед опитуванням посадова особа митного органу, в провадженнi або на розглядi якої перебуває справа про порушення митних правил, пересвiдчується в особi опитуваного, з'ясовує, чи володiє вiн українською мовою або потребує послуг перекладача, роз'яснює опитуваному його права та обов'язки.  
2432. При цьому особа, яка є свiдком, попереджається про вiдповiдальнiсть за вiдмову або ухилення вiд дачi пояснень, визначену статтею 511 цього Кодексу.  
2433. Перед опитуванням керiвника або заступника керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї або пiдлеглої їм посадової особи, яка мала прямий стосунок до перемiщення через митний кордон товарiв i предметiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил, а також громадянина-пiдприємця, посадова особа митного органу пересвiдчується в їх повноваженнях.  
2434. Для опитування особи, яка не досягла 16-рiчного вiку, викликається педагог, психолог або близькi родичi опитуваного. Перед початком опитування цим особам роз'яснюються їх права та обов'язки, про що вноситься вiдмiтка до протоколу опитування. Цi ж особи можуть ставити опитуваному запитання. Посадова особа митного органу за наявностi достатнiх пiдстав вправi заявити про вiдвiд окремих запитань опитуваному, однак вiдмiтка про такий вiдвiд повинна бути внесена до протоколу.  
2435. Стаття 543. Вимоги до протоколу опитування  
2436. Якщо особа, яка опитується, не може або не бажає власноручно викласти свої пояснення щодо сутi справи, посадова особа митного органу вносить уснi пояснення цiєї особи до протоколу вiд першої особи i у разi, якщо можливо, дослiвно.  
2437. У необхiдних випадках до протоколу вноситься запис про окремi запитання, поставленi опитуванiй особi, та її вiдповiдi на них.  
2438. Якщо опитування проводиться за участю перекладача, в протоколi зазначається, що перекладачу роз'яснено його права та обов'язки.  
2439. Пiсля складання протоколу опитуваний ознайомлюється з його змiстом i своїм пiдписом засвiдчує правильнiсть пояснень, викладених власноручно, а також правильнiсть пояснень, даних усно. Опитуваний вправi вимагати доповнення чи змiни запису його усних пояснень. Такi доповнення або змiни вносяться до протоколу. Якщо протокол складено на кiлькох сторiнках, опитуваний пiдписує кожну сторiнку окремо i протокол у цiлому.  
2440. Присутнi пiд час опитування особи вправi ознайомитися з протоколом опитування. Цi особи своїм пiдписом пiдтверджують правильнiсть запису усних пояснень опитуваного, а за наявностi зауважень щодо правильностi такого запису - викладають їх власноручно.  
2441. Опитуваний, який користується послугами перекладача, своїм пiдписом у кiнцi протоколу засвiдчує вiдповiднiсть здiйсненого усного перекладу змiсту даних ним пояснень.  
2442. Якщо переклад протоколу опитування було здiйснено в письмовiй формi, цей переклад у цiлому i кожна його сторiнка окремо мають бути пiдписанi i перекладачем, i особою, яка опитувалась.  
2443. Стаття 544. Засвiдчення вiдмови вiд пiдпису або неможливостi пiдписання протоколу  
2444. Якщо особа, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, свiдок або iнша особа вiдмовляється пiдписувати протокол процесуальної дiї або iншi протоколи, передбаченi цим Кодексом, про це вноситься запис до протоколу, який засвiдчується пiдписом посадової особи митного органу, яка склала протокол, а також пiдписами понятих, якщо вони були присутнiми пiд час проведення процесуальної дiї.  
2445. Особi, яка вiдмовилася пiдписати протокол, повинна бути надана можливiсть викласти мотиви вiдмови вiд пiдпису, якi вносяться до протоколу або додаються до нього у виглядi окремого пояснення.  
2446. Якщо одна з осiб, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, через свої фiзичнi вади чи з iнших причин позбавлена можливостi пiдписати протокол процесуальної дiї або iншi протоколи, передбаченi цим Кодексом, про це вноситься вiдмiтка до протоколу. Протокол засвiдчується пiдписом посадової особи митного органу, яка його склала, а також пiдписами понятих.  
2447. Стаття 545. Затребування документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил, порядок їх затребування  
2448. Посадова особа митного органу, яка здiйснює провадження у справi про порушення митних правил, вправi затребувати у керiвникiв будь-яких пiдприємств, установ i органiзацiй, а також у фiзичних осiб документи, необхiднi для провадження у справi та її розгляду.  
2449. Особа, якiй адресовано вимогу про надання таких документiв, зобов'язана не пiзнiше як у п'ятиденний строк надiслати їх посадовiй особi митного органу.  
2450. Документи надаються в оригiналах. За згодою посадової особи митного органу з документiв можуть робитися копiї, якi засвiдчуються у визначеному порядку. Якщо для провадження у справi про порушення митних правил або її розгляду необхiдна лише частина документа, подається засвiдчений належним чином витяг iз цього документа. Пiсля закiнчення строку оскарження постанови у справi про порушення митних правил оригiнали зазначених документiв можуть бути повернутi особi, яка їх надала, на її прохання. У такому разi у справi залишаються копiї цих документiв, завiренi посадовою особою митного органу, яка здiйснювала розгляд справи.  
2451. Невиконання вимог посадової особи митного органу щодо надання документiв, необхiдних для провадження у справi про порушення митних правил або її розгляду, може потягти за собою вилучення зазначених документiв у порядку, передбаченому цим Кодексом.  
2452. Стаття 546. Пiдстави для вилучення товарiв i предметiв  
2453. Товари та предмети, що мають перелiченi в частинi першiй статтi 535 цього Кодексу ознаки речових доказiв, пiдлягають вилученню.  
2454. Якщо у разi притягнення до вiдповiдальностi за порушення митних правил нерезидентiв України сплачений статутний капiтал яких та вартiсть товарiв, що знаходяться на територiї України, за винятком товарiв, що перебувають пiд митним контролем, не перекривають суми можливих штрафiв, а також суми вартостi товарiв, транспортних засобiв, предметiв, що можуть пiдлягати конфiскацiї, допускається вилучення цих або iнших належних їм транспортних засобiв, товарiв i предметiв у розмiрах, необхiдних для забезпечення стягнення штрафiв або конфiскацiї.  
2455. Вилученi товари повиннi бути перелiченi у протоколi або в доданому до нього опису iз зазначенням кiлькостi, мiри, ваги, а також вартостi товарiв та особливих ознак цих товарiв. За згодою митного органу вилучення зазначених у частинi другiй цiєї статтi товарiв i предметiв може бути замiнене на їх заставу або надання гарантiй про внесення на депозит належних сум у порядку, передбаченому цим Кодексом.  
2456. Стаття 547. Порядок вилучення товарiв i предметiв  
2457. Вилучення товарiв i предметiв, зазначених у статтi 546 цього Кодексу, здiйснюється посадовими особами митного органу.  
2458. Вилучення може проводитися як пiд час здiйснення митного контролю та митного оформлення, так i пiд час складання протоколу про порушення митних правил i проведення окремої процесуальної дiї.  
2459. Вилучення як окрема процесуальна дiя проводиться в присутностi понятих. У процедурi вилучення бере участь особа, у якої вилучаються товари. У разi тимчасової вiдсутностi такої особи вилучення проводиться в присутностi членiв її сiм'ї або представника житлово-експлуатацiйної органiзацiї за мiсцем її проживання, або представника адмiнiстрацiї за мiсцем роботи, навчання чи вiдпочинку зазначеної особи, або представника вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування. У разi тимчасової вiдсутностi керiвника або заступника керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї вилучення проводиться в присутностi iнших працiвникiв цього пiдприємства або представникiв органу, який здiйснив його державну реєстрацiю.  
2460. У необхiдних випадках для участi у процедурi вилучення запрошується спецiалiст.  
2461. Особам, якi беруть участь у процедурi вилучення або присутнi пiд час проведення цiєї процесуальної дії, роз'яснюються їхнi права та обов'язки.  
2462. Проведення вилучення в нiчний час не допускається, крiм випадкiв, коли воно проводиться пiд час здiйснення митного контролю або митного оформлення, а також у невiдкладних випадках.  
2463. Перед початком проведення вилучення як окремої процесуальної дiї посадова особа митного органу, яка здiйснює таке вилучення, зобов'язана пред'явити постанову про вилучення.  
2464. Посадовi особи митного органу пропонують особi, у якої є товари, що пiдлягають вилученню, або iншим особам, зазначеним у частинi третiй цiєї статтi, добровiльно пред'явити цi товари. У разi вiдмови таких осiб вiдчинити примiщення, ємностi або iншi мiсця, де знаходяться або можуть знаходитися товари, що пiдлягають вилученню, посадовi особи митного органу вправi зробити це самостiйно, якщо можна, без пошкодження запорiв, замкiв, дверей тощо.  
2465. Вилучення документiв, якi мiстять таємнi вiдомостi, якщо цi документи не було виявлено пiд час проведення митного контролю та митного оформлення, здiйснюється лише за згодою начальника митного органу або його заступника та iз санкцiї прокурора, а якщо цi документи належать державному органу, пiдприємству, органiзацiї, установi - в порядку, узгодженому з керiвником або заступником керiвника цього органу, пiдприємства, органiзацiї, установи.  
2466. Не пiдлягають вилученню товари i предмети, що не стосуються справи про порушення митних правил, за винятком товарiв, заборонених для обiгу.  
2467. Про проведення вилучення як окремої процесуальної дiї складається протокол.  
2468. Вилученi товари i предмети беруться на облiк та фiксуються у протоколi вилучення або в iнших протоколах, згаданих у цiй статтi, або в доданих до них описах з точним зазначенням найменувань, кiлькостi, мiри, ваги та iндивiдуальних ознак, а якщо можливо - вартостi вилучених товарiв. Якщо є потреба та можливiсть, вилученi товари пакуються та опечатуються у мiсцi вилучення.  
2469. У разi присутностi пiд час вилучення iнших осiб, крiм посадових осiб митного органу, всi товари, що пiдлягають вилученню, пред'являються цим особам.  
2470. У протоколах зазначається також факт вiдмови вiд добровiльного пред'явлення товарiв i предметiв, що пiдлягають вилученню, а також пов'язана з цiєю вiдмовою необхiднiсть примусового вилучення зазначених товарiв.  
2471. Стаття 548. Митне обстеження та порядок його проведення  
2472. Службовi особи митних органiв, якi мають достатнi пiдстави вважати, що на територiях або в примiщеннях фiзичної чи юридичної особи, в транспортних засобах, що їм належать, знаходяться товари i предмети - безпосереднi предмети порушення митних правил або предмети iз спецiально виготовленими тайниками, що використовувалися для перемiщення через митний кордон України, з приховуванням, товарiв - безпосереднiх предметiв порушення митних правил або iншi товари та предмети, що мають ознаки речових доказiв, а також документи, необхiднi для провадження у справi про порушення митних правил або для її розгляду, вправi проводити митне обстеження таких територiй, примiщень або транспортних засобiв. З цього приводу виноситься мотивована постанова.  
2473. Митне обстеження проводиться у присутностi понятих та за участю особи, територiя, примiщення та транспортнi засоби якої обстежуються.  
2474. У разi тимчасової вiдсутностi такої особи митне обстеження проводиться в присутностi дорослих членiв її сiм'ї або працiвникiв житлово-експлуатацiйної органiзацiї за мiсцем її проживання, або представника адмiнiстрацiї за мiсцем роботи, навчання чи вiдпочинку цiєї особи, або представника вiдповiдного органу мiсцевого самоврядування. У разi тимчасової вiдсутностi керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї митне обстеження проводиться в присутностi iнших працiвникiв цього пiдприємства (установи, органiзацiї) або представника органу, який здiйснював їх державну реєстрацiю.  
2475. У необхiдних випадках для участi у проведеннi митного обстеження залучаються експерт та iншi фахiвцi.  
2476. Особам, якi беруть участь у проведеннi митного обстеження та присутнi при цьому, роз'яснюються їхнi права та обов'язки.  
2477. Проведення митного обстеження в нiчний час не допускається, крiм випадкiв обстеження пiд час здiйснення митного контролю та митного оформлення, а також у невiдкладних випадках.  
2478. Перед початком митного обстеження посадовi особи митного органу, якi здiйснюють таке обстеження, зобов'язанi пред'явити особi, територiя, примiщення та транспортнi засоби якої обстежуються, постанову про проведення митного обстеження, з якою ця особа ознайомлюється пiд розписку. У разi її вiдсутностi постанова пред'являється iншiй особi з числа визначених у частинi третiй цiєї статтi.  
2479. Посадовi особи митного органу пропонують особi, територiї, примiщення та транспортнi засоби якої пiдлягають обстеженню, або iншим особам, визначеним у частинi третiй цiєї статтi, добровiльно показати територiю, примiщення або транспортнi засоби, де знаходяться товари та предмети - безпосереднi об'єкти порушення митних правил i, добровiльно пред'явити цi предмети або вiдчинити примiщення, ємностi та iншi мiсця, де можуть знаходитися такi товари та предмети. Посадовi особи митних органiв вправi зробити це самостiйно, якщо можливо, без пошкодження замкiв, запорiв, дверей тощо.  
2480. Виявленi пiд час митного обстеження товари, що стосуються справи, вилучаються, про що вноситься запис до протоколу обстеження.  
2481. Пiд час проведення митного обстеження можуть здiйснюватися вимiрювання, фото-, вiдео-, кiнозйомки, а також використовуватися спецiальнi пошуковi засоби.  
2482. Про проведення митного обстеження складається протокол, що пiдписується особами, якi брали участь у такому обстеженнi. Якщо один з учасникiв митного обстеження вiдмовляється вiд пiдписання протоколу, про це до протоколу вноситься вiдмiтка, а ця особа має право дати письмовi пояснення щодо причин такої вiдмови, якi додаються до справи про порушення митних правил.  
2483. Стаття 549. Огляд та порядок його проведення  
2484. Посадова особа митного органу з метою виявлення слiдiв правопорушення i речових доказiв, з'ясування обставин, що мають значення для справи, проводить огляд мiсцевостi, примiщень, товарiв, предметiв, транспортних засобiв та документiв, що стосуються справи про порушення митних правил.  
2485. Огляд може проводитися пiд час здiйснення митного обстеження, у разi вилучення товарiв, предметiв та документiв, а також i як окрема процесуальна дiя.  
2486. Огляд товарiв, предметiв та документiв, що стосуються справи, як окрема процесуальна дiя допускається, якщо такi товари та документи опинилися у посадової особи митного органу в результатi проведення митного контролю або митного оформлення, а також внаслiдок ранiше проведених процесуальних дiй, в iнших випадках - за наявностi згоди власника цих товарiв i документiв на проведення такого огляду.  
2487. Огляд як окрема процесуальна дiя проводиться в присутностi понятих. У проведеннi огляду може брати участь особа, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, а також свiдки, iншi особи.  
2488. У необхiдних випадках пiд час огляду здiйснюються вимiрювання, фото-, кiно-, вiдеозйомка, фiксуються слiди, робляться копiї документiв тощо.  
2489. У разi проведення огляду як окремої процесуальної дiї складається протокол.  
2490. Стаття 550. Пред'явлення товарiв, предметiв та документiв для впiзнання  
2491. За рiшенням митного органу особi, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, або iншим особам, якi мають стосунок до цiєї справи, можуть бути пред'явленi для впiзнання товари, предмети та документи, що мають значення для справи.  
2492. Цим особам спочатку ставлять запитання про обставини, за яких вона бачила товари, предмети та документи, зазначенi в частинi першiй цiєї статтi, а потiм уточнюють їх ознаки, за якими можна провести впiзнання.  
2493. Товари, предмети та документи пред'являються в групi однорiдних товарiв, предметiв i документiв. Пред'явлення для впiзнання проводиться в присутностi понятих.  
2494. Про пред'явлення товарiв, предметiв та документiв для впiзнання складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України.  
2495. Стаття 551. Затребування iнформацiї, необхiдної для провадження у справi про порушення митних правил  
2496. Посадова особа митного органу має право на пiдставi письмового запиту безоплатно одержувати вiд державних органiв, а також вiд осiб необхiдну для розгляду справи iнформацiю, в тому числi призначену для службового користування або таку, що охороняється законом як комерцiйна чи iнша таємниця.  
2497. Державний орган або особа, яким адресовано прохання про надання такої iнформацiї, зобов'язанi не бiльш як у п'ятиденний строк надати вiдповiдну iнформацiю посадовiй особi митного органу.  
2498. У разi безпiдставної вiдмови у наданнi згаданої iнформацiї посадова особа митного органу вправi у передбаченому цим Кодексом порядку провести вилучення документiв, якi мiстять необхiднi для розгляду справи вiдомостi.  
2499. Посадовi особи митного органу зобов'язанi забезпечити нерозголошення отриманої ними у зв'язку з провадженням у справах про порушення митних правил iнформацiї, використовуючи її лише для вирiшення таких справ.  
2500. Забороняється також використання цiєї iнформацiї посадовими особами митних органiв в особистих цiлях, передання її третiм особам, а також iншим державним органам, за винятком випадкiв, передбачених законодавством України.  
2501. Стаття 552. Проведення ревiзiї, перевiрки, iнвентаризацiї у справi про порушення митних правил  
2502. У справi про порушення митних правил, яка перебуває в провадженнi або на розглядi митного органу, якщо вичерпано iншi заходи для встановлення фактiв i обставин, що мають iстотне значення для справи, можуть призначатися ревiзiї, перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi осiб, якi притягаються до вiдповiдальностi за порушення митних правил, а також iнвентаризацiя їх товарiв.  
2503. Пiдприємство, установа, органiзацiя, а також персональний склад ревiзорiв та спецiалiстiв, яким доручено проведення ревiзiї, перевiрки чи iнвентаризацiї, визначається начальником митного органу, який приймає рiшення про проведення дiй, зазначених у частинi першiй цiєї статтi, або його заступником.  
2504. Ревiзiя, перевiрка чи iнвентаризацiя проводяться на пiдставi постанови, яка виноситься начальником митного органу або його заступником.  
2505. Про результати ревiзiї, перевiрки чи iнвентаризацiї не бiльш як у п'ятиденний строк пiсля її закiнчення повiдомляється особа, яка перевiрялася.  
2506. Порядок проведення ревiзiї, перевiрки чи iнвентаризацiї та її оформлення визначається законодавством України.  
2507. Стаття 553. Порядок призначення експертизи  
2508. Визнавши за необхiдне проведення експертизи, посадова особа митного органу, в провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил, виносить постанову, в якiй визначаються пiдстави для призначення експертизи, прiзвище експерта або найменування митної лабораторiї чи iншої вiдповiдної установи, в якiй має проводитися експертиза. У цiй же постановi ставляться конкретнi запитання, якi мають бути вирiшенi пiд час проведення експертизи, а також визначаються матерiали, що передаються у розпорядження експерта.  
2509. До призначення експерта з'ясовуються необхiднi вiдомостi про його професiоналiзм та компетентнiсть.  
2510. Стаття 554. Одержання проб та зразкiв для проведення експертизи  
2511. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил, вправi отримувати у громадянина, громадянина-пiдприємця або посадової особи, пiдприємства, установи або органiзацiї, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, а також у керiвника або заступника керiвника, iнших працiвникiв цього пiдприємства, установи, органiзацiї зразки пiдпису, почерку, а також проби та зразки товарiв, необхiдних для проведення експертизи.  
2512. У разi потреби взяття проб та зразкiв може проводитися також в осiб, не зазначених у частинi першiй цiєї статтi, свiдчення та участь яких у вивченнi та оцiнцi обставин порушення митних правил можуть мати iстотне значення для провадження i розгляду справи.  
2513. Посадова особа митного органу, в провадженнi або на розглядi якої перебуває справа про порушення митних правил, виносить постанову про взяття проб та зразкiв.  
2514. Взяття проб та зразкiв проводиться у присутностi понятих, а у разi потреби - експерта та iнших фахiвцiв. Про взяття проб та зразкiв складається протокол.  
2515. Стаття 555. Доручення на проведення окремих процесуальних дiй  
2516. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил вправi доручити проведення конкретних процесуальних дiй посадовiй особi iншого митного органу.  
2517. Доручення повинне бути виконане не бiльш як у п'ятиденний строк з дня його одержання.  
2518. Стаття 556. Витрати у справi про порушення митних правил  
2519. Витрати у справi про порушення митних правил складаються з видаткiв на iнвентаризацiю, зберiгання, перевезення (пересилання) речових доказiв, а також з iнших понесених митним органом витрат на провадження або розгляд справи.  
2520. До таких витрат належать також кошти, що виплачуються експерту, понятому за виконання їх обов'язкiв та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, а також компенсацiї на проїзд до митного органу i назад та наймання примiщення.  
2521. За робiтниками та службовцями, якi викликаються до митного органу як свiдки, експерти, перекладачi, понятi зберiгається середнiй мiсячний заробiток за мiсцем основної роботи. Особи, якi не є робiтниками та службовцями, отримують у зв'язку з таким викликом грошову компенсацiю, яку виплачує митний орган.  
2522. Порядок витрат та розмiр сум, що пiдлягають виплатi, встановлюються законодавством України.  
2523. У разi залучення для участi в провадженнi у справi про порушення митних правил осiб, якi не проживають або не перебувають на територiї України, цим особам (свiдкам, експертам, перекладачам, понятим, спецiалiстам) здiйснюються виплати згiдно з постановою митного органу.  
2524. Стаття 557. Вiдшкодування витрат у справi про порушення митних правил  
2525. Витрати у справi про порушення митних правил вiдшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладання стягнення за таке правопорушення, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рахунок державного бюджету.  
2526. У разi пом'якшення вiдповiдальностi за порушення митних правил на пiдставах, передбачених статтею 556 цього Кодексу, митний орган, посадова особа якого розглядала справу про порушення митних правил, вправi стягнути з правопорушника всi витрати, за винятком сум, виплачених перекладачевi.  
2527. Витрати, понесенi у справi про порушення митних правил так само ж як i витрати, що пiдлягають стягненню з особи, яка визнається неплатоспроможною або такою, що оголосила себе неплатоспроможною, а також витрати, пов'язанi з виплатою коштiв перекладачу, вiдносяться за рахунок державного бюджету.  
2528. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої перебуває справа про порушення митних правил, а також посадова особа, яка здiйснює розгляд цiєї справи, зобов'язанi зiбрати та додати до справи документи про понесенi на провадження справи витрати.  
2529. Стаття 558. Закiнчення пiдготовки справи про порушення митних правил до розгляду  
2530. Пiдготовка справи про порушення митних правил до розгляду вважається закiнченою, якщо у справi встановлено наявнiсть (вiдсутнiсть) подiї самого правопорушення, а також всi iншi обставини, необхiднi для правильного i остаточного вирiшення справи.  
2531. Посадова особа митного органу, в провадженнi якої перебуває справа, подає матерiали справи начальниковi цього органу або його заступниковi в строки, достатнi для ознайомлення з матерiалами справи.  
2532. У разi припинення провадження у справi про порушення митних правил з урахуванням обставин, якi унеможливлюють провадження у цiй справi, начальник митного органу або його заступник виносить постанову, в якiй викладає суть справи, пiдстави для припинення провадження, вирiшує питання про вилученi товари, майно, на яке накладено арешт, про заставу або гарантiю, речовi докази, а також про понесенi у цiй справi витрати.  
2533. Копiя такої постанови в триденний строк вручається або надсилається особi, щодо якої здiйснювалося провадження у справi, її представниковi чи iншим заiнтересованим особам у разi смертi фiзичної особи або лiквiдацiї пiдприємства (установи, органiзацiї).  
2534. У разi подання вiдповiдно до статтi 568 цього Кодексу митним органом справи про порушення митних правил на розгляд суду постанова про закiнчення провадження у справi не виноситься.  
2535. Стаття 559. Митнi органи, правомочнi розглядати справи про порушення митних правил  
2536. Справа про порушення митних правил розглядається начальником або заступником начальника митного органу, який порушив цю справу або до якого вона була надiслана для розгляду.  
2537. Реґіональна митниця має право розглядати будь-яку справу, провадження у якiй здiйснювалося посадовими особами пiдпорядкованих їй митниць, або надiслати таку справу на розгляд до будь-якої iншої пiдпорядкованої їй митницi.  
2538. Державна митна служба України має право розглядати будь-яку справу про порушення митних правил, або надiслати таку справу на розгляд до будь-якого митного органу.  
2539. Стаття 560. Посадовi особи, правомочнi розглядати справи про порушення митних правил  
2540. Справа про порушення митних правил розглядається вiд iменi Державної митної служби України посадовою особою, уповноваженою її головою, а вiд iменi реґіональної митницi або митницi - начальниками цих митних органiв або їх заступниками. Посадова особа митного органу, правомочна розглядати справу про порушення митних правил, одержавши матерiали справи, попередньо вирiшує такi питання:  
2541. 1) чи належить до її компетенцiї розгляд цiєї справи;  
2542. 2) чи вiдповiдає вимогам цього Кодексу протокол про порушення митних правил та iншi документи, залученi до справи;  
2543. 3) чи мають мiсце обставини, що можуть тягнути за собою припинення справи;  
2544. 4) чи є достатнiми зiбранi у справi матерiали для її розгляду по сутi i чи не пiдлягає справа поверненню для додаткового провадження;  
2545. 5) чи сповiщенi особи, якi беруть участь у розглядi справи, про дату, час та мiсце її розгляду;  
2546. 6) чи вжито заходiв до забезпечення стягнення штрафу, суми вартостi товарiв, транспортних засобiв i предметiв та їх можливої конфiскацiї;  
2547. 7) чи особа, яка притягується до вiдповiдальностi, її адвокат або представник заявили клопотання у справi.  
2548. Стаття 561. Мiсце розгляду справи про порушення митних правил  
2549. Справа про порушення митних правил розглядається в митному органi, який порушив цю справу чи одержав її для розгляду, або в районному (мiському) судi за мiсцем знаходження цього митного органу.  
2550. Стаття 562. Строк розгляду справи про порушення митних правил  
2551. Справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою митного органу або суддею матерiалiв, необхiдних для вирiшення справи.  
2552. Стаття 563. Повернення справи про порушення митних правил для додаткової перевiрки  
2553. Посадова особа митного органу або суддя, одержавши для розгляду справу про порушення митних правил, повертає її для додаткової перевiрки у разi незавершення провадження у справi, яке не можна усунути пiд час розгляду, або за наявностi iнших обставин, що перешкоджають розгляду справи.  
2554. Рiшення про повернення справи складається в письмовiй формi i надсилається митному органу або посадовiй особi митного органу, яким доручається здiйснення додаткової перевiрки. При цьому визначаються конкретнi процесуальнi дiї, якi належить виконати, i встановлюються строки їх виконання.  
2555. Стаття 564. Загальний порядок розгляду справ про порушення митних правил  
2556. Розгляд справи про порушення митних правил здiйснюється вiдкрито, на засадах рiвностi перед законом громадянина i органу (посадової особи), який розглядає справу.  
2557. Посадова особа митного органу або суддя, розпочинаючи розгляд справи про порушення митних правил:  
2558. 1) оголошує, хто її розглядає, яка саме справа пiдлягає розгляду, хто i на пiдставi якої статтi цього Кодексу притягається до вiдповiдальностi;  
2559. 2) пересвiдчується в явцi особи, яка притягається до вiдповiдальностi, її адвоката чи представника або з'ясовує причини їх неявки;  
2560. 3) приймає рiшення щодо можливостi розгляду справи за вiдсутностi зазначених осiб або про вiдкладення розгляду;  
2561. 4) встановлює особу, яка притягається до вiдповiдальностi та перевiряє повноваження iнших осiб;  
2562. 5) роз'яснює особам, якi беруть участь у розглядi справи, їхнi права та обов'язки;  
2563. 6) вирiшує питання щодо запрошення перекладача;  
2564. 7) виносить рiшення щодо заявлених вiдводiв та клопотань.  
2565. Пiсля цього посадова особа митного органу або суддя оголошує протокол про порушення митних правил, iншi матерiали справи.  
2566. Особа, яка притягається до вiдповiдальностi, її адвокат або представник вправi ознайомитися з усiма матерiалами справи, а також подавати докази у справi.  
2567. Посадова особа митного органу або суддя розглядає обставини скоєння порушення митних правил, вивчає докази, заслуховує додатковi пояснення особи, яка притягається до вiдповiдальностi, її адвоката або представника по сутi правопорушення, що розглядається.  
2568. У разi потреби за рiшенням посадової особи митного органу, що розглядає справу, хiд розгляду, а також зауваження його учасникiв можуть фiксуватися окремим протоколом, який складається в довiльнiй формi i пiдписується всiма учасниками розгляду справи. У разi вiдмови вiд пiдпису до протоколу вноситься вiдповiдний запис.  
2569. Розгляд справи у судовому засiданнi фiксується у вiдповiдному протоколi.  
2570. Стаття 565. Присутнiсть пiд час розгляду справи особи, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил  
2571. Справа про порушення митних правил розглядається в присутностi особи, яка притягається до вiдповiдальностi, її адвоката або представника (за її дорученням).  
2572. Митний орган iнформує особу, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, про час та мiсце розгляду справи в митному органi вiдповiдним письмовим повiдомленням, якщо це не було зроблено пiд час вручення зазначенiй особi копiї протоколу про порушення митних правил (про що у зазначену копiю вноситься вiдповiдний запис).  
2573. У разi розгляду справи в судi про час та мiсце розгляду справи суд iнформує особу, яка притягається до вiдповiдальностi, а також митний орган.  
2574. За вiдсутностi особи, яка притягається до вiдповiдальностi, її адвоката або представника справа може бути розглянута:  
2575. 1) коли є данi про своєчасне повiдомлення такої особи про час i мiсце розгляду справи, а вiд неї не надiйшло клопотань про перенесення часу розгляду;  
2576. 2) коли є данi про те, що на час розгляду особа, яка притягається до вiдповiдальностi, перебуває за межами України;  
2577. 3) у разi порушення митних правил пiд час пересилання товарiв i предметiв у мiжнародних поштових вiдправленнях.  
2578. Стаття 566. Обставини, якi пiдлягають з'ясуванню пiд час розгляду справи про порушення митних правил  
2579. Посадова особа митного органу або суддя пiд час розгляду справи про порушення митних правил зобов'язанi з'ясувати:  
2580. 1) чи було вчинено порушення митних правил;  
2581. 2) чи винна особа, яка притягається до вiдповiдальностi, в його вчиненнi;  
2582. 3) чи мають мiсце обставини, якi пом'якшують або обтяжують вiдповiдальнiсть, iншi обставини, що мають значення для правильного i всебiчного розгляду справи.  
2583. Стаття 567. Постанова митного органу у справi про порушення митних правил  
2584. Пiсля розгляду справи про порушення митних правил посадова особа митного органу виносить одну з таких постанов:  
2585. 1) про накладення стягнення (попередження, штраф, позбавлення лiцензiї, заборона займатися дiяльнiстю, на яку Державна митна служба України видає лiцензії);  
2586. 2) про припинення провадження у справi;  
2587. 3) про порушення кримiнальної справи у разi виявлення ознак контрабанди. У постановi зазначаються:  
2588. найменування органу, вiд iменi якого винесено постанову; 2) посада, прiзвище, iм'я, по батьковi посадової особи, яка винесла постанову;  
2589. дата та мiсце розгляду справи; 4) данi про особу, щодо якої розглядалася справа;  
2590. 5) обставини, встановленi пiд час розгляду справи;  
2591. 6) посилання на статтi Кодексу, якi передбачають вiдповiдальнiсть за вчинене правопорушення;  
2592. 7) прийняте у справi рiшення;  
2593. 8) строк та порядок оскарження постанови.  
2594. Постанова про припинення провадження у справi виноситься також у разi звiльнення правопорушника вiд вiдповiдальностi у зв'язку з малозначущiстю вчиненого правопорушення, а також за наявностi обставин, що виключають провадження у справi.  
2595. Стаття 568. Подання до суду справи про порушення митних правил  
2596. Якщо за вчинене порушення митних правил цим Кодексом передбачено застосування конфiскацiї предметiв, зазначених у частинi першiй статтi 535 цього Кодексу, справа про порушення митних правил з письмовим висновком митного органу передається для розгляду до районного (мiського) суду за мiсцем розташування митного органу.  
2597. Висновок митного органу пiдписується начальником митного органу або його заступником.  
2598. Стаття 569. Подання щодо усунення причин та умов, якi призвели до вчинення порушення митних правил  
2599. Посадова особа митного органу, яка розглядає справу про порушення митних правил, встановивши причини та умови, що призвели до вчинення такого правопорушення, вносить вiдповiдним юридичним особам подання щодо усунення цих причин та умов.  
2600. Керiвники юридичних осiб зобов'язанi в мiсячний строк повiдомити посадову особу митного органу, яка внесла згадане подання, про вжитi з цього приводу заходи.  
2601. Стаття 570. Заходи, що вживаються щодо вилучення товарiв, застави, гарантiї, коштiв, внесених на депозит у справi про порушення митних правил  
2602. Пiд час розгляду митним органом справи про порушення митних правил питання щодо вилучення речових доказiв - товарiв та документiв вирiшується в порядку, передбаченому цим Кодексом.  
2603. У вирiшеннi питань щодо вилучених товарiв, їх застави та гарантiй як засобу забезпечення стягнення штрафу або вартостi товарiв митний орган керується таким:  
2604. 1) у разi обґрунтованого вилучення товарiв або застави з метою забезпечення стягнення штрафу чи вартостi товарiв цi товари або застава повертаються особi (заставодавцю), у якої вони були вилученi, третiм особам, у яких вони знаходилися на час накладення арешту, пiсля оплати належних сум; гарантiя, надана з цiєю метою, пiсля сплати належних сум припиняє свою дiю, а суми, внесенi на депозит, використовуються для сплати належних платежiв;  
2605. 2) у разi несплати належних сум питання щодо вилучених товарiв, застави або iншого майна, на яке був накладено штраф, тобто засобiв забезпечення стягнення штрафу або сум вартостi цих товарiв, а також про виконання гарантiї, виданої з цiєю метою, та використання коштiв, внесених на депозит, вирiшується в порядку, передбаченому цим Кодексом;  
2606. 3) у разi безпiдставного вилучення товарiв, застави внесенi на депозит кошти, вилученi товари для забезпечення сплати штрафу чи вартостi товарiв, пiсля встановлення безпiдставностi зазначених дiй, повертаються особi, в якої вони були вилученi, заставодавцю, платниковi або особi, в якої вони перебували на момент вилучення;  
2607. 4) якщо товари не будуть затребуванi особами, зазначеними в пунктах 1 i 3 цiєї статтi, протягом двох мiсяцiв з дня надiслання їм вiдповiдного повiдомлення, вони розмiщуються на складi тимчасового зберiгання. Строк тимчасового зберiгання при цьому не може перевищувати шести мiсяцiв з дня надiслання такого повiдомлення, пiсля чого вони передаються державi;  
2608. 5) якщо предмет застави або товари, що мали бути вилученi, залишилися у володiннi заставодавця або власника товарiв (на момент вилучення), встановленi митним органом заборони та обмеження щодо користування та розпорядження предметом застави i такими товарами, втрачають чиннiсть пiсля сплати належних сум або пiсля встановлення безпiдставностi застави чи вилучення.  
2609. Стаття 571. Особливостi розгляду судом справ про порушення митних правил  
2610. Справи про порушення митних правил, за вчинення якого передбачається конфiскацiя предметiв, зазначених у частинi першiй статтi 535 цього Кодексу, розглядаються районним (мiським) судом за мiсцем знаходження митного органу.  
2611. Справа розглядається суддею одноособово протягом строку, передбаченого законодавством, у присутностi особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi. Виклик та забезпечення явки зазначеної особи, експерта, iнших осiб, якi беруть участь у провадженнi в справi, покладається на суд.  
2612. У разi неможливостi або недоцiльностi розгляду справи в примiщеннi суду за рiшенням суддi справа може розглядатися в примiщеннi митного органу або iншому примiщеннi. Технiчне забезпечення розгляду справ у примiщеннi митного органу покладається на начальника цього органу або особу, яка його замiщує.  
2613. Справа може бути розглянута за вiдсутностi особи, яка притягається до адмiнiстративної вiдповiдальностi, у випадках, передбачених статтею 536 цього Кодексу.  
2614. Пiсля розгляду справи про порушення митних правил суддя виносить одне з рiшень, передбачених частиною першою статтi 567 цього Кодексу.  
2615. Рiшення суду набирає чинностi з моменту прийняття i оскарженню не пiдлягає.  
2616. Пiсля розгляду справи i прийняття судом вiдповiдного рiшення матерiали справи про порушення митних правил повертаються до митного органу.  
2617. Конфiскованi транспортнi засоби, товари i предмети або одержанi вiд їх реалiзацiї кошти використовуються вiдповiдно до цього Кодексу та iнших актiв законодавства України.  
2618. ГЛАВА 73. Оскарження постанови митного органу про накладення стягнення у справi про порушення митних правил  
2619. Стаття 572. Порядок оскарження постанови митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення  
2620. Постанова митного органу про накладення адмiнiстративного стягнення може бути оскаржена особою, стосовно якої її винесено, її адвокатом чи законним представником (за її дорученням), протягом десяти днiв з моменту одержання ними постанови.  
2621. На постанову митницi (крiм митниць центрального пiдпорядкування) про накладення стягнення скарга може бути подана до реґіональної митницi, якiй ця митниця пiдпорядкована, або до районного (мiського) суду за мiсцем знаходження митницi, що винесла постанову.  
2622. Рiшення реґіональної митницi за скаргою на постанову пiдпорядкованої їй митницi, що розглядала справу, може бути оскаржено до Державної митної служби України або до районного (мiського) суду за мiсцем знаходження цiєї реґіональної митницi.  
2623. Рiшення реґіональної митницi або митницi центрального пiдпорядкування, якщо вони розглядали справу про порушення митних правил, може бути оскаржено до Державної митної служби України або до суду за мiсцем знаходження таких митниць.  
2624. Рiшення Державної митної служби України у справi про порушення митних правил може бути оскаржено до районного суду за мiсцем її знаходження.  
2625. У разi пропуску з поважних причин зазначеного у цiй статтi строку оскарження цей строк за заявою особи, стосовно якої винесено постанову, або її адвоката чи законного представника (за її дорученням), може бути поновлений вiдповiдною реґіональною митницею або Державною митною службою України.  
2626. У разi одночасного оскарження постанови митного органу в районний (мiський) суд та митний орган вищого рiвня цей митний орган залишає таку скаргу без розгляду.  
2627. Рiшення суду в усiх зазначених вище випадках оскарження є остаточним.  
2628. Стаття 573. Розгляд митним органом вищого рiвня скарги на постанову про накладення стягнення у справi про порушення митних правил  
2629. Митний орган вищого рiвня у разi розгляду скарги на постанову про накладення стягнення у справi про порушення митних правил, що надiйшла вiд особи, стосовно якої винесено постанову, її адвоката чи законного представника (за її дорученням), або у зв'язку з протестом прокурора, а також в порядку контролю за дотриманням посадовими особами митних органiв вимог законодавства приймає одне з таких рiшень:  
2630. 1) залишає постанову без змiн, а скаргу або протест без задоволення;  
2631. 2) скасовує постанову та надсилає справу на новий розгляд;  
2632. 3) скасовує постанову та припиняє справу;  
2633. 4) змiнює мiру стягнення за порушення митних правил у межах, передбачених цим Кодексом, за умови, що таке стягнення не було посилене.  
2634. Рiшення митного органу вищого рiвня приймається шляхом винесення вiдповiдної постанови керiвником цього органу або особою, яка його замiщує.  
2635. Про прийняте рiшення надсилається письмове повiдомлення особi, яка подала скаргу, або прокуроровi, який винiс протест, а у разi прийняття зазначених рiшень у порядку контролю за дотриманням посадовими особами митних органiв вимог законодавства - особi, стосовно якої винесено постанову у справi про таке правопорушення.  
2636. Стаття 574. Пiдстави для скасування або змiни постанови про накладення стягнення за порушення митних правил  
2637. Пiдставами для скасування постанови про накладення стягнення або про припинення провадження у справi про порушення митних правил є:  
2638. 1) вiдсутнiсть в дiях особи, яка притягається до вiдповiдальностi, ознак порушення митних правил;  
2639. 2) необ'єктивнiсть або неповнота провадження у справi або необ'єктивнiсть її розгляду;  
2640. 3) невiдповiднiсть викладених у постановi висновкiв фактичним обставинам справи;  
2641. 4) грубе порушення норм цього Кодексу, а в частинi, що ним не врегульована, - iнших актiв законодавства України про адмiнiстративнi правопорушення, яке полягає у винесеннi постанови неправомочною особою, безпiдставному недопущеннi до участi в розглядi справи особи, притягнутої до вiдповiдальностi, її адвоката чи представника (за її дорученням), а також в iншому обмеженнi прав учасникiв провадження у справi про порушення митних правил та її розгляду, якщо таке обмеження зашкодило всебiчному розгляду справи та вплинуло або могло вплинути на винесення обґрунтованої постанови за результатами її розгляду;  
2642. 5) неправильна або неповна квалiфiкацiя вчиненого правопорушення;  
2643. 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.  
2644. Стаття 575. Строки розгляду митним органом вищого рiвня скарги або протесту прокурора на постанову митного органу  
2645. Скарга на постанову митного органу у справi про порушення митних правил розглядається протягом мiсяця з дня надходження до митного органу вищого рiвня, а скарга, яка не потребує додаткового вивчення i перевiрки, - протягом п'ятнадцяти днiв з дня її надходження.  
2646. Строки розгляду скарги, як виняток, можуть бути продовженi начальником митного органу вищого рiвня або його заступником, а у разi розгляду такої скарги у Державнiй митнiй службi України - начальником Управлiння органiзацiї боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил або його заступником, однак не бiльше, нiж до двох мiсяцiв, про що повiдомляється скаржник.  
2647. Протест прокурора пiдлягає розгляду у строки, встановленi законодавством. Про наслiдки розгляду протесту повiдомляється прокурор.  
2648. Стаття 576. Наслiдки подання скарги або внесення протесту  
2649. Подання скарги або внесення протесту прокурора призупиняє виконання постанови митного органу у справi про порушення митних правил.  
2650. Стаття 577. Призупинення розгляду скарги  
2651. Розгляд скарги митним органом вищого рiвня призупиняється:  
2652. 1) якщо матерiали справи про порушення митних правил або постанова, яка оскаржується, витребуванi органами попереднього слiдства;  
2653. 2) якщо матерiали справи в порядку нагляду витребуванi прокурором.  
2654. Стаття 578. Дiї митного органу у разi повернення справи про порушення митних правил на повторне провадження та розгляд  
2655. У разi повернення митним органом вищого рiвня або районним (мiським) судом справи про порушення митних правил для нового розгляду в митний орган, на постанову якого про накладення стягнення подана скарга, цей митний орган пiсля одержання вiдповiдних матерiалiв у мiсячний строк здiйснює додаткове провадження у справi.  
2656. У разi незгоди з прийнятим митним органом рiшенням за результатам додаткового провадження у справi та її розгляду скаржник його адвокат або законний представник (за його дорученням) може оскаржити таке рiшення в порядку, передбаченому цим Кодексом.  
2657. ГЛАВА 74. Виконання постанов митних органiв та рiшень суду про накладення стягнення за порушення митних правил  
2658. Стаття 579. Обов'язковiсть постанови митного органу та рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил  
2659. Постанова митного органу або рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил є обов'язковою для виконання державними i громадськими органами, пiдприємствами, установами, органiзацiями, посадовими особами i громадянами.  
2660. Стаття 580. Виконання постанови митного органу та рiшення суду  
2661. Постанова митного органу або рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил пiдлягає виконанню з моменту їх винесення, якщо iнше не встановлено законодавством України.  
2662. У разi оскарження або опротестування постанови митного органу або рiшення суду про накладення такого стягнення постанова митного органу або рiшення суду пiдлягає виконанню пiсля залишення скарги або протесту без задоволення.  
2663. Стаття 581. Загальнi положення щодо порядку виконання постанови митного органу та рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил  
2664. Постанова митного органу або рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил виконується пiсля закiнчення десятиденного, вiд дати винесення постанови, строку оскарження у митний орган вищого рiвня або до суду.  
2665. Митний орган, який винiс постанову про накладення стягнення за порушення митних правил, або на виконаннi якого перебуває рiшення суду про накладення такого стягнення, виконує її самостiйно чи шляхом надсилання постанови фiнансовому органу або установам банкiв України, чи через судового виконавця.  
2666. У разi винесення митним органом кiлькох постанов або судом кiлькох рiшень про накладення стягнення за порушення митних правил щодо однiєї особи кожна постанова або рiшення виконується окремо.  
2667. Стаття 582. Давнiсть виконання постанови митного органу та рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил  
2668. Не пiдлягає виконанню постанова митного органу або рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил, якщо її не було виконано протягом шести мiсяцiв з дня винесення постанови або прийняття рiшення, за винятком випадкiв, передбачених частиною другою статтi 478 цього Кодексу.  
2669. Стаття 583. Контроль за виконанням постанови митного органу та рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил  
2670. Контроль за правильним i своєчасним виконанням постанови митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил здiйснюється митним органом, який винiс постанову.  
2671. Контроль за правильним i своєчасним виконанням митним органом рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил здiйснюється судом, який прийняв рiшення.  
2672. Стаття 584. Порядок виконання постанови митного органу та рiшення суду про винесення попередження  
2673. Постанова митного органу або рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил у виглядi попередження виконується митним органом, який винiс постанову, або судом, який прийняв рiшення, шляхом оголошення постанови або рiшення порушнику.  
2674. Якщо постанова або рiшення суду про накладення стягнення у виглядi попередження виноситься за вiдсутностi порушника, копiя постанови рiшення суду видається або висилається йому протягом трьох днiв.  
2675. Стаття 585. Порядок виконання постанови митного органу та рiшення суду про накладення штрафу  
2676. Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пiзнiше п'ятнадцяти днiв з дня видачi їй постанови митного органу або рiшення суду про накладення штрафу, а в разi оскарження такої постанови або рiшення - не пiзнiше п'ятнадцяти днiв з дня залишення скарги або протесту без задоволення.  
2677. Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до митного органу, що винiс постанову у справi, або установи банкiв, iншої кредитно-фiнансовi установи, якi мають лiцензiю Нацiонального банку України, як у валютi України, так i в iноземнiй валютi, яку купує Нацiональний банк України за курсом, що застосовується для розрахункiв у зовнiшньоекономiчних операцiях на день сплати суми штрафу.  
2678. В такому ж порядку сплачується штраф, накладений рiшенням суду.  
2679. Стаття 586. Примусове виконання постанови митного органу та рiшення суду про стягнення штрафу  
2680. У разi коли сума штрафу не була сплачена у встановленi строки особою, яка вчинила порушення митних правил, ця сума стягується iз вартостi товарiв, вилучених для забезпечення цього стягнення, вартостi предмета застави або майна, на яке накладено арешт, шляхом пред'явлення гарантiї до погашення перерахованих сум, що були внесенi на депозит, або у примусовому порядку з грошових доходiв або коштiв особи, яка вчинила порушення митних правил.  
2681. Якщо фiзична особа не працює або якщо стягнення суми штрафу з коштiв фiзичної або посадової особи неможливе, стягнення сум штрафу здiйснюється на пiдставi постанови митного органу або рiшення суду судовим виконавцем шляхом звернення на майно цiєї особи або на частку такого майна, що перебуває у спiльнiй власностi.  
2682. У разi коли суму штрафу не сплачено у встановленi строки громадянином-пiдприємцем, ця сума стягується з вартостi товарiв, вилучених для забезпечення цього стягнення, предмета застави або майна, на яке накладено арешт, шляхом пред'явлення гарантiй до погашення перерахованих сум, внесених на депозит або в примусовому порядку, шляхом направлення фiнансовому органу, банку, iншим кредитно-фiнансовим установам, якi мають лiцензiю Нацiонального банку України, повiдомлення про звернення постанови до виконання.  
2683. Якщо у громадянина-пiдприємця, який вчинив порушення митних правил, вiдсутнi кошти, достатнi для сплати сум штрафу, стягнення цих сум провадиться на пiдставi постанови митного органу або рiшення суду судовим виконавцем шляхом звернення стягнення на його майно.  
2684. У разi коли митний орган не звертає свою постанову або рiшення суду до виконання самостiйно, постанова або рiшення суду, за якими стягнення суми штрафу проведено уповноваженим органом повнiстю, з вiдмiткою про виконання повертається митному органовi, який здiйснює контроль за виконанням постанови або рiшення суду.  
2685. Кошти вiд штрафiв зараховуються до державного бюджету.  
2686. Стаття 587. Порядок виконання постанови митного органу та рiшення суду в частинi позбавлення лiцензiї  
2687. Постанова митного органу або рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил у частинi позбавлення лiцензiї, виданої Державною митною службою України, виконується митним органом, що винiс постанову або на виконаннi якого перебуває рiшення суду про таке позбавлення.  
2688. Лiцензiя втрачає чиннiсть з моменту винесення зазначеної постанови митного органу або рiшення суду.  
2689. Особа, якiй було видано митним органом лiцензiю, повинна повернути її цьому митному органовi не пiзнiше п'ятнадцяти днiв з дня видачi копiї постанови митного органу або рiшення суду про вiдкликання ліцензії.  
2690. Якщо копiя постанови митного органу або рiшення суду надсилається поштою, вони вважаються виданими з моменту вiдправлення.  
2691. У разi оскарження або опротестування постанови лiцензiя пiдлягає поверненню до митного органу протягом п'ятнадцяти днiв з дня винесення рiшення про залишення скарги (протесту) без задоволення.  
2692. Невиконання цiєї вимоги у встановлений строк тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену цим Кодексом за непокору законнiй вимозi посадової особи митного органу.  
2693. Про всi випадки позбавлення лiцензiї, виданої Державною митною службою України, пiсля винесення остаточного рiшення та набрання ним чинностi Державна митна служба України публiкує вiдповiдну iнформацiю в офiцiйному виданнi.  
2694. Стаття 588. Порядок виконання рiшення суду про конфiскацiю  
2695. Транспортнi засоби, товари та предмети, щодо яких районним (мiським) судом винесено рiшення про конфiскацiю, конфiскуються вiдповiдно до законодавства.  
2696. Якщо товари та предмети, якi пiдлягають конфiскацiї, не вилученi митним органом, то особа, яка притягається до вiдповiдальностi за порушення митних правил, повинна доставити їх до цього органу не пiзнiше п'ятнадцяти днiв з дня надiслання їй копiї рiшення суду про конфiскацiю. Якщо копiя зазначеного рiшення надсилається поштою, вона вважається виданою з моменту вiдправлення.  
2697. У разi коли товари та предмети, що пiдлягають конфiскацiї, не доставлено до митного органу у встановлений строк, конфiскацiя здiйснюється у примусовому порядку судовим виконавцем районного (мiського) суду за мiсцем проживання чи знаходження порушника. Рiшення суду про конфiскацiю транспортних засобiв, товарiв та предметiв з вiдмiткою про виконання надсилається митному органовi.  
2698. За неможливостi конфiскацiї транспортних засобiв, товарiв та предметiв, щодо яких районним (мiським) судом винесено постанову про конфiскацiю, з особи, яка вчинила порушення митних правил, стягується вартiсть зазначених транспортних засобiв, товарiв та предметiв у порядку, передбаченому статтею 585 цього Кодексу.  
2699. Стаття 589. Виконання постанови митного органу та рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил на осiб, якi проживають або перебувають за межами України  
2700. Постанова митного органу та рiшення суду про накладення стягнення за порушення митних правил на осiб, якi проживають або знаходяться за межами України, виконується за рахунок наявного на територiї України їх майна.  
2701. У разi вiдсутностi в Українi майна, що належить зазначеним у частинi першiй цiєї статтi особам, порядок виконання постанови митного органу або рiшення суду про накладення на них стягнень визначається законодавством України та мiжнародними угодами з державами, на територiї яких проживають або перебувають особи, притягнутi до вiдповiдальностi за порушення митних правил.  
2702. Р О З Д I Л XXI Посадовi особи митних органiв. Їх правовий i соцiальний захист  
2703. ГЛАВА 75. Посадовi особи митних органiв  
2704. Стаття 590. Правовий статус посадових осiб митних органiв  
2705. Правовий статус посадових осiб митних органiв, їх обов'язки та права визначаються Конституцiєю України, Законом України "Про державну службу", цим Кодексом та iншими актами законодавства. Положення про порядок та умови проходження служби в митних органах затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України.  
2706. Цим Кодексом та iншими актами законодавства посадовим особам митних органiв надаються необхiднi для їх службової дiяльностi повноваження стосовно здiйснення митного контролю, митного оформлення, провадження у справах про порушення митних правил та провадження дiзнання в кримiнальних справах про контрабанду i виконання iнших обов'язкiв.  
2707. За порушення вимог законодавства пiд час виконання службових обов'язкiв посадовi особи митних органiв несуть дисциплiнарну, адмiнiстративну, цивiльну або кримiнальну вiдповiдальнiсть, а заподiянi їхнiми протиправними дiями збитки вiдшкодовуються вiдповiдно до законодавства.  
2708. Стаття 591. Посадовi особи митних органiв  
2709. Посадовими особами митних органiв вiдповiдно до цього Кодексу вважаються керiвники та заступники керiвникiв центрального апарату Державної митної служби України, реґіональних митниць, митниць, керiвники i заступники керiвникiв управлiнь, служб, вiддiлiв, секторiв центрального апарату Державної митної служби України, реґіональних митниць, митниць, митних постiв, а також працiвники митних органiв, на яких цим Кодексом, iншими актами законодавства України та вiдповiдними вiдомчими нормативними документами покладено здiйснення органiзацiйно-розпорядчих, консультативно-дорадчих i правоохоронних функцiй митних органiв, а також безпосереднє провадження митної справи.  
2710. Посадовими особами митних органiв можуть бути лише громадяни України.  
2711. Стаття 592. Повноваження посадових осiб митних органiв  
2712. Посадовi особи митних органiв у межах своїх повноважень i функцiональних обов'язкiв забезпечують виконання митного законодавства i безпосереднє здiйснення митної справи.  
2713. Законнi вимоги посадових осiб митних органiв є обов'язковими для виконання громадянами незалежно вiд їх посадового становища.  
2714. Посадовi особи митних органiв пiд час виконання покладених на них обов'язкiв керуються тiльки законодавством. Нiхто iнший, за винятком уповноважених посадових осiб, у випадках, передбачених законодавством, не вправi втручатися в законну дiяльнiсть працiвникiв митних органiв.  
2715. Посадовi особи митних органiв, якi дiють вiдповiдно до наданих законодавством повноважень, не несуть вiдповiдальностi за збитки, завданi пiд час виконання службових обов'язкiв. Такi збитки компенсуються за рахунок держави. Посадовi особи митних органiв, якi порушили норми актiв законодавства або неналежним чином виконують свої обов'язки, несуть вiдповiдальнiсть у порядку, встановленому цим Кодексом та iншими законодавчими актами.  
2716. Стаття 593. Основнi службовi обов'язки посадових осiб митних органiв  
2717. Посадовi особи митних органiв зобов'язанi:  
2718. неухильно дотримуватися вимог Конституцiї України, Митного кодексу України, iнших актiв законодавства України, що реґламентують дiяльнiсть митних органiв;  
2719. активно захищати iнтереси України, зберiгати i примножувати її економiчний потенцiал, iсторичнi та культурнi цiнностi українського народу;  
2720. шанобливо ставитися до громадян України, iноземних громадян та осiб без громадянства, не порушувати їх права, законнi iнтереси, не принижувати честi i гiдностi;  
2721. сумлiнно, на високому професiйному рiвнi провадити службову дiяльнiсть, виконувати накази та розпорядження безпосереднiх начальникiв;  
2722. пiдвищувати рiвень своїх знань i вдосконалювати методи роботи, пов'язаної iз здiйсненням митної справи, боротьбою з контрабандою i порушеннями митних правил, бути iнiцiативними i наполегливими;  
2723. не порушувати трудової дисциплiни, не допускати iнших вчинкiв, не сумiсних iз статусом працiвника митних органiв, якi можуть зашкодити iнтересам митної служби або негативно вплинути на їх репутацiю.  
2724. Стаття 594. Основнi права посадових осiб митних органiв  
2725. Митним кодексом України та iншими актами законодавства посадовим особам митних органiв надаються необхiднi для виконання службових обов'язкiв такi права:  
2726. здiйснення митного контролю i митного оформлення товарiв, що перемiщуються через митний кордон України;  
2727. справляння митних та iнших платежiв, пов'язаних з перемiщенням товарiв через митний кордон України;  
2728. провадження у справах про порушення митних правил та проведення дiзнання в кримiнальних справах про контрабанду пiд час виконання службових завдань;  
2729. виконання iнших службових обов'язкiв у галузi митної справи.  
2730. Стаття 595. Проходження служби i персональнi звання посадових осiб Державної митної служби України  
2731. Прийняття на службу до митних органiв, просування по нiй посадових осiб, стимулювання їх працi провадиться вiдповiдно до займаних ними посад.  
2732. Посадовi особи митних органiв проходять атестацiю. Порядок проведення атестацiї визначається головою Державної митної служби України.  
2733. Посадовим особам митних органiв присвоюються персональнi звання вiдповiдно до займаних посад i визначених строкiв вислуги у кожному званнi.  
2734. Встановлюються такi персональнi звання митної служби:  
2735. дiйсний державний радник митної служби;  
2736. державний радник митної служби 1 рангу;  
2737. державний радник митної служби 2 рангу;  
2738. державний радник митної служби 3 рангу;  
2739. радник митної служби 1 рангу;  
2740. радник митної служби 2 рангу;  
2741. радник митної служби 3 рангу;  
2742. інспектор митної служби 1 рангу;  
2743. інспектор митної служби 2 рангу;  
2744. інспектор митної служби 3 рангу;  
2745. старший прапорщик митної служби;  
2746. прапорщик митної служби;  
2747. старшина митної служби;  
2748. курсант.  
2749. Персональне звання дійсного державного радника митної служби України присвоюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.  
2750. Персональні звання державного радника митної служби 1, 2, 3 рангів присвоюються Кабінетом Міністрів України за поданням голови Державної митної служби України.  
2751. Інші персональні звання присвоюються головою Державної митної служби України у порядку, що визначається Державною митною службою України.  
2752. Положення про присвоєння персональних звань посадовим особам митних органів затверджується головою Державної митної служби України.  
2753. Посадові особи митних органів носять єдиний формений одяг з відповідними знаками розрізнення, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, а правила носіння - Державною митною службою України. Формений одяг видається безплатно.  
2754. Правовий статус посадових осіб митних органів, їх права та обов'язки в частині, що не суперечить цьому Кодексу, визначаються Законом України "Про державну службу".  
2755. Стаття 596. Робочий час посадових осіб митних органів  
2756. Тривалість робочого часу посадових осіб митних органів встановлюється відповідно до законодавства України про працю.  
2757. Для виконання невідкладних заходів з митного контролю, митного оформлення, боротьби з контрабандою і порушеннями митних правил та інших службових завдань посадові особи митних органів за розпорядженням начальника митного органу або його заступника можуть залучатися в надурочний, а також у нічний час, у святкові і неробочі дні. Оплата праці посадових осіб митних органів в надурочний, нічний час, а також у святкові і неробочі дні провадиться відповідно до законодавства про працю.  
2758. Стаття 597. Прийняття на службу до митних органів  
2759. На службу до митних органів приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, що досягли 18-річного віку і здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я виконувати покладені на митні органи завдання. З прийняттям на службу може бути встановлено випробування строком до шести місяців.  
2760. Не можуть бути прийняті на службу до митних органів особи, які були засуджені за вчинення злочину.  
2761. Посадові особи митних органів, визнані за вироком суду, що набрав законної сили, винними у вчиненні злочину, звільняються зі служби в митних органах.  
2762. Стаття 598. Урочисте зобов'язання посадових осіб митних органів  
2763. Посадові особи митних органів, яким вперше присвоюється персональне звання, приймають урочисте зобов'язання посадових осіб митних органів такого змісту:  
2764. "Вступаючи на службу в митні органи, урочисто зобов'язуюсь бути відданим Українському народу, справі української державності, неухильно дотримуватись вимог Конституції України, Митного кодексу України та законодавства. Зобов'язуюсь активно захищати інтереси Української держави, її економічний суверенітет і безпеку, суворо дотримуватись дисципліни, сумлінно, на високому професійному рівні виконувати свої службові обов'язки, зберігати державну таємницю, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян".  
2765. Процедура прийняття урочистого зобов'язання визначається головою Державної митної служби України.  
2766. Стаття 599. Неприпустимість участі посадових осіб митних органів в діяльності політичних партій і рухів  
2767. Посадові особи митних органів не можуть бути членами політичних партій і рухів, брати участь у діяльності інших об'єднань громадян, що мають на меті політичні цілі.  
2768. Посадові особи митних органів не мають права виконувати рішення таких партій, рухів та об'єднань, а також організовувати страйки і брати участь у них, вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню митних органів.  
2769. Стаття 600. Обмеження в роботі за сумісництвом та зайнятті підприємницькою діяльністю  
2770. Виконання посадовими особами митних органів будь-якої роботи на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики) не допускається.  
2771. Посадові особи митних органів не мають права:  
2772. 1) займатися будь-якою підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб;  
2773. 2) входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що займаються підприємницькою діяльністю;  
2774. 3) бути повіреним третіх осіб у митних справах;  
2775. 4) використовувати своє службове становище для будь-якого не передбаченого законодавством України сприяння особам або підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності і одержувати за це винагороди, послуги або пільги.  
2776. Стаття 601. Відповідальність посадових осіб митних органів за розголошення державної, комерційної таємниці та іншої конфіденційної інформації  
2777. Посадова особа митних органів під час виконання службових обов'язків зобов'язана зберігати державну, комерційну таємницю та іншу довірену їй конфіденційну інформацію.  
2778. За розголошення відомостей, що становлять державну, комерційну таємницю та іншу конфіденційну інформацію, а також за втрату документів, що містять відомості, які становлять державну, комерційну таємницю та іншу конфіденційну інформацію, посадова особа митних органів несе відповідальність згідно із законодавством.  
2779. Стаття 602. Організація боротьби з корупцією, хабарництвом та іншими правопорушеннями в митних органах  
2780. Керівники митних органів та спеціалізованих організацій митних органів, підрозділів цих органів і організацій, що ведуть роботу з особовим складом, відповідно до законодавства повинні вживати усіх необхідних заходів профілактичної та виховної спрямованості в очолюваних ними колективах, боротися з будь-якими проявами корупції, хабарництва, здирства, брутального та зневажливого ставлення до людей з боку працівників підпорядкованих митних органів.  
2781. У практичній діяльності зазначені керівники зобов'язані стежити за дотриманням особовим складом вимог щодо спеціальних обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби та виконанням інших функцій, передбачених Законами України "Про боротьбу з корупцією" та "Про державну службу".  
2782. Керівники Державної митної служби України, члени колегії, начальники і заступники начальників митних органів, спеціалізованих митних управлінь та організацій Державної митної служби України, керівники структурних підрозділів центрального апарату Державної митної служби України та митних органів, керівники підрозділів по роботі з особовим складом, несуть особисту відповідальність за стан боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями в підпорядкованих установах і підрозділах.  
2783. Сприяння, приховання або невжиття належних заходів впливу до підлеглих працівників, що вчинили протиправні дії, передбачені законодавством, за відсутності ознак злочину тягне за собою відповідальність згідно із статтею 10 Закону України "Про боротьбу з корупцією".  
2784. ГЛАВА 76. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників Державної митної служби України  
2785. Стаття 603. Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації  
2786. Система підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Державної митної служби України складається з:  
2787. 1) Академії митної служби України;  
2788. 2) інституту підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;  
2789. 3) центру підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.  
2790. Система підготовки і перепідготовки кадрів забезпечує:  
2791. 1) підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів;  
2792. 2) підготовку фахівців митної справи з вищою освітою;  
2793. 3) перепідготовку працівників митних органів;  
2794. 4) підвищення кваліфікації працівників митних органів;  
2795. 5) стажування;  
2796. 6) самостійне навчання в митних органах.  
2797. Державна митна служба України здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників митних органів за окремими напрямами діяльності також у вищих закладах освіти Міністерства освіти України та інших центральних органів виконавчої влади за державним контрактом.  
2798. Обсяги підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації встановлюються Державною митною службою України за погодженням з Міністерством освіти України виходячи з потреб митних органів та вимог до освітньо-кваліфікаційного рівня працівників.  
2799. Стаття 604. Митний заклад освіти  
2800. Митний заклад освіти є складовою частиною митних органів, що здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації особового складу митних органів відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України.  
2801. Створення, реорганізація та ліквідація митного закладу освіти здійснюється Державною митною службою України відповідно до законодавства України.  
2802. Митний заклад освіти є юридичною особою і діє на основі статуту, що затверджується Державною митною службою України.  
2803. Стаття 605. Науково-педагогічні працівники, керівники та спеціалісти закладів освіти  
2804. Науково-педагогічні працівники, керівники та спеціалісти митних закладів освіти приймаються на роботу на умовах та в порядку, що встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників може здійснюватися на основі конкурсного відбору.  
2805. На науково-педагогічних працівників, керівників та спеціалістів митних закладів освіти поширюються обов'язки, вимоги та пільги, встановлені для працівників митних органів.  
2806. Науково-педагогічні працівники підлягають атестації у порядку, встановленому Державною митною службою України за погодженням з Міністерством освіти України.  
2807. До викладацької роботи в митних закладах освіти можуть залучатися провідні фахівці митних органів на умовах погодинної оплати.  
2808. Стаття 606. Студенти (курсанти) і слухачі митних закладів освіти та інших вищих закладів освіти, в яких проводиться підготовка фахівців для Державної митної служби України  
2809. Студентами (курсантами), слухачами митних закладів освіти та інших вищих закладів освіти, в яких проводиться підготовка фахівців для митних органів, можуть бути громадяни України, направлені до цих закладів митними органами для здобуття вищої освіти та проходження перепідготовки і підвищення кваліфікації.  
2810. Студентам (курсантам), слухачам, аспірантам вищих закладів освіти Міністерства освіти України, інших центральних органів виконавчої влади, що проходять підготовку, перепідготовку та підвищують кваліфікацію для подальшої роботи в митних органах, може надаватися додаткове соціально-матеріальне забезпечення за рахунок Державної митної служби України.  
2811. Студентам (курсантам) денної форми навчання надається відстрочка у призові до Збройних Сил України на весь період навчання.  
2812. Випускники закладів освіти, які навчалися за направленням митних органів, працевлаштовуються в митних органах у порядку, встановленому законодавством, та згідно з індивідуально укладеними угодами.  
2813. Стаття 607. Фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників Державної митної служби України і матеріально-технічне забезпечення митних закладів освіти  
2814. Фінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників митних органів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.  
2815. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти, що виділяються з цією метою з фондів Державної митної служби України, не підлягають вилученню.  
2816. ГЛАВА 77. Правовий захист працівників митних органів  
2817. Стаття 608. Гарантування захисту життя, здоров'я і майна посадових осіб митних органів  
2818. Посадові особи митних органів перебувають під захистом закону. Законом гарантується захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна цих посадових осіб та членів їхніх сімей від злочинних посягань, інших протиправних дій.  
2819. Стаття 609. Втручання у діяльність посадових осіб митних органів  
2820. Вплив у будь-якій формі на посадових осіб митних органів з метою перешкоджання виконанню ними службових обов'язків або прийняття неправомірних рішень, без ознак злочину, -  
2821. тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  
2822. Стаття 610. Непокора законному розпорядженню або вимозі посадової особи митних органів  
2823. Непокора законному розпорядженню або вимозі посадової особи митних органів під час виконання нею службових обов'язків -  
2824. тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.  
2825. Стаття 611. Образа посадової особи митних органів  
2826. Образа посадової особи митних органів під час виконання нею службових обов'язків, якщо це не тягне за собою кримінальної відповідальності,-  
2827. тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.  
2828. Стаття 612. Погроза щодо посадової особи митних органів  
2829. Погроза заподіяння тілесних ушкоджень або вчинення інших насильницьких дій щодо посадової особи митних органів під час виконання нею службових обов'язків,-  
2830. тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.  
2831. Стаття 613. Провадження у справах про правопорушення, спрямовані проти посадових осіб митних органів  
2832. Справи про правопорушення, передбачені статтями 609 - 612 цього Кодексу, на підставі протоколів, складених посадовими особами митних органів, розглядаються районним (міським) судом або суддею відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.  
2833. Стаття 614. Спеціальні заходи забезпечення безпеки посадових осіб митних органів  
2834. Приводом для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки посадової особи митних органів може бути інформація, що свідчить про наявність реальної загрози життю, здоров'ю або майну цієї особи, а саме:  
2835. 1) заява посадової особи або її близьких родичів;  
2836. 2) звернення працівника відповідного митного органу;  
2837. 3) отримання інформації про таку загрозу.  
2838. З урахуванням конкретних обставин і характеру такої загрози та відповідно до Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" застосовуються такі заходи:  
2839. 1) особиста охорона, охорона житла і майна;  
2840. 2) видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку;  
2841. 3) встановлення телефону за місцем проживання;  
2842. 4) використання технічних засобів контролю за телефонними та іншими переговорами, візуальне спостереження;  
2843. 5) тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку;  
2844. 6) забезпечення конфіденційності даних щодо об'єкта захисту.  
2845. Стаття 615. Органи, які приймають і реалізують рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки посадових осіб митних органів  
2846. Рішення про вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки посадових осіб митних органів приймають начальники органів внутрішніх справ. Здійснення цих заходів покладено на спеціальні підрозділи, що створюються в органах внутрішніх справ.  
2847. Права та обов'язки таких органів і підрозділів, а також права і обов'язки осіб, взятих під захист, визначаються Законом України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів".  
2848. ГЛАВА 78. Застосування фізичної сили, спеціальних засобів і зброї посадовими особами митних органів  
2849. Стаття 616. Загальні положення щодо застосування фізичної сили, спеціальних засобів і зброї  
2850. Недоторканність особи, її захист від будь-якого насильства, іншого жорстокого поводження гарантується державою.  
2851. У разі протиправної поведінки особи фізична сила, спеціальні засоби та зброя застосовуються щодо неї лише у передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України випадках і повинні здійснюватися лише в межах, необхідних для припинення такої поведінки.  
2852. Для забезпечення правильного та ефективного застосування фізичної сили, спеціальних засобів і зброї посадові особи митних органів проходять спеціальну підготовку та періодичні перевірки щодо придатності до таких дій.  
2853. Стаття 617. Обов'язки посадової особи митного органу у разі застосування фізичної сили і спеціальних засобів  
2854. У разі застосування фізичної сили і спеціальних засобів посадова особа митного органу зобов'язана:  
2855. 1) попередити про намір їх застосування, з урахуванням при цьому достатнього часу для виконання своїх вимог, за винятком випадків коли зволікання із застосуванням фізичної сили і спеціальних засобів створює безпосередню загрозу її життю, здоров'ю, життю та здоров'ю інших людей або загрожує іншими тяжкими наслідками;  
2856. 2) забезпечити особам, які дістали тяжкі ушкодження, надання першої медичної допомоги і негайно повідомити про те, що сталося, начальника митного органу або його заступника;  
2857. 3) залежно від характеру та ступеня небезпеки правопорушення, а також сили опору осіб, які його скоїли, прагнути до того, щоб шкода, заподіяна під час усунення загрози, була мінімальною.  
2858. Начальник митного органу або його заступник зобов'язані негайно повідомити прокурора про всі випадки смерті або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що мали місце у зв'язку із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів.  
2859. Застосування фізичної сили, зброї і спеціальних засобів з перевищенням повноважень тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України.  
2860. Стаття 618. Приводи для застосування фізичної сили  
2861. Посадові особи митних органів мають право застосовувати фізичну силу у таких випадках:  
2862. 1) для припинення порушень митних правил, затримання осіб, які їх скоїли, подолання опору законним розпорядженням або вимогам працівників митних органів;  
2863. 2) для забезпечення доступу в приміщення, на територію, до товарів і транспортних засобів, що перебувають під митним контролем;  
2864. 3) для припинення інших дій, що перешкоджають виконанню покладених на цих посадових осіб обов'язків, якщо ненасильницькі засоби впливу не забезпечують виконання цих обов'язків.  
2865. Стаття 619. Застосування спеціальних засобів  
2866. Посадові особи митних органів мають право застосовувати наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, обладнання для відкриття приміщень, засоби для примусової зупинки транспортних засобів та інші спеціальні засоби у таких випадках:  
2867. 1) для відбиття нападу на працівників митних органів або на інших осіб;  
2868. 2) для відбиття нападу на будинки, будівлі, споруди та транспортні засоби, що належать митним органам або використовуються ними, на товари та транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, а також для звільнення зазначених об'єктів у разі їх захоплення;  
2869. 3) для затримання правопорушників, їх доставлення в службове приміщення митного органу, якщо ці особи чинять опір та іншу протидію або можуть завдати шкоди навколишнім чи собі;  
2870. 4) для припинення фізичного опору, що чиниться посадовій особі митного органу;  
2871. 5) для проникнення у приміщення, де можуть знаходитися предмети контрабанди та безпосередні об'єкти порушення митних правил;  
2872. 6) для зупинення транспортного засобу, водій якого не виконав вимогу посадової особи митного органу про зупинення;  
2873. 7) в інших випадках свідомого перешкоджання здійсненню покладених на посадових осіб митних органів обов'язків.  
2874. Забороняється застосовувати спеціальні засоби до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними збройного опору, скоєння групового нападу, який загрожує життю та здоров'ю людей, збереженню транспортних засобів і товарів, що перебувають під митним контролем.  
2875. Перелік спеціальних засобів, що використовуються митними органами, визначається Кабінетом Міністрів України.  
2876. Стаття 620. Зберігання, носіння та застосування вогнепальної зброї посадовими особами митних органів  
2877. Під час виконання службових обов'язків окремим категоріям посадових осіб митних органів за визначенням Державної митної служби України надається право зберігати, носити і застосовувати вогнепальну зброю.  
2878. Застосування вогнепальної зброї посадовими особами митних органів регулюється Положенням про застосування вогнепальної зброї посадовими особами митних органів, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
2879. Перелік видів вогнепальної зброї та набоїв до неї, що надаються для використання у митних органах, визначається Кабінетом Міністрів України.  
2880. ГЛАВА 79. Соціальний захист працівників митних органів  
2881. Стаття 621. Соціальні гарантії працівників митних органів  
2882. Держава гарантує працівникам митних органів соціальний захист. Кожний працівник митного органу підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за посадою, яку він займає.  
2883. Порядок та умови страхування працівників митних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
2884. Стаття 622. Гарантія оплати праці, матеріально-побутового забезпечення соціального захисту працівників митних органів  
2885. Держава гарантує оплату праці, матеріально-побутове забезпечення і соціальний захист працівників митних органів з метою створення достатніх матеріальних умов для незалежного і сумлінного виконання ними службових обов'язків.  
2886. Умови оплати праці та пільги, що надаються працівникам митних органів, визначаються виходячи з їх статусу як працівників правоохоронних органів України.  
2887. Стаття 623. Оплата праці працівників митних органів  
2888. Заробітна плата посадових осіб митних органів, які мають персональні звання, складається з посадових окладів, окладів за персональне звання, надбавки за вислугу років, знання іноземних мов та інших виплат і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, а так само комплектування та закріплення кваліфікованих кадрів.  
2889. Обкладання прибутковим податком доходів посадових осіб митних органів, отриманих ними у зв'язку з виконанням службових обов'язків, здійснюється з дотриманням умов і порядку, встановлених законодавством України для офіцерського складу правоохоронних органів.  
2890. Умови оплати праці працівників митних органів, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.  
2891. Стаття 624. Відпустка працівників митних органів  
2892. Працівникам митних органів надається щорічна відпустка тривалістю не менше тридцяти календарних днів без урахування часу на проїзд до місця відпочинку і у зворотному напрямку з компенсацією витрат на проїзд у межах України.  
2893. Тривалість додаткової відпустки залежно від вислуги років визначається Кабінетом Міністрів України.  
2894. У випадках, передбачених законодавством України, працівник рішенням начальника митного органу може бути відкликаний із щорічної відпустки. При цьому невикористана частина відпустки надається працівникові митного органу в будь-який час того ж року або приєднується до щорічної відпустки у наступному році.  
2895. Стаття 625. Житлове забезпечення працівників митних органів  
2896. Працівники, призначені на посаду в митних органах, мають право на першочергове одержання житла на підставах, встановлених Житловим кодексом України.  
2897. Митні органи можуть мати свій службовий відомчий житловий фонд, що формується в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
2898. Працівникам митних органів і членам їхніх сімей надається 50-процентна знижка в оплаті за житлову площу в межах передбачених законодавством України норм, а також 50-процентна знижка в оплаті за комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, газ тощо).  
2899. Органи місцевого і реґіонального самоврядування передають на пільгових умовах житло працівникам митних органів у власність з оплатою 50 процентів його вартості.  
2900. За працівниками, які мають стаж роботи в митних органах понад 20 років, після виходу на пенсію зберігається право на пільгове одержання чи придбання житла, а також на пільгову оплату за користування житловими приміщеннями і комунальними послугами в межах норм, передбачених законодавством України.  
2901. У разі загибелі працівника митного органу в зв'язку з виконанням ним службових обов'язків за сім'єю загиблого зберігається право на одержання житлової площі на тих самих умовах і підставах, які мали місце на момент загибелі цього працівника.  
2902. Працівники митних органів мають право на одержання за місцем проживання або роботи безпроцентної позики на індивідуальне кооперативне житлове будівництво та обзаведення домашнім господарством на строк до 20 років з погашенням 50 процентів одержаної позики за рахунок бюджетних коштів.  
2903. Стаття 626. Побутові та інші пільги посадовим особам митних органів  
2904. Діти працівників митних органів забезпечуються місцями в дошкільних закладах органами місцевого та реґіонального самоврядування протягом двох місяців з дня подачі заяви.  
2905. Працівникам митних органів, які використовують у службових цілях особистий транспорт, виплачується грошова компенсація у встановлених розмірах.  
2906. Працівники митних органів, які перебувають у відрядженні, користуються правом на позачергове придбання квитків на проїзд у всіх видах громадського транспорту і позачергове розміщення в готелях з пред'явленням службового посвідчення про відрядження.  
2907. Стаття 627. Пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів  
2908. Пенсія посадовим особам митних органів виплачується за рахунок держави.  
2909. На одержання пенсії мають право посадові особи митних органів, яким присвоєно персональні звання і які досягли віку: жінки - 50 років, чоловіки - 55 років за наявності загального трудового стажу: для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу служби у митних органах: для чоловіків - не менше 12,5 років, для жінок - не менше 10 років.  
2910. Пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу".  
2911. Пенсії по інвалідності працівникам митних органів встановлюються з дотриманням умов і порядку, встановлених для офіцерського складу правоохоронних органів.  
2912. За посадовими особами митних органів після звільнення у зв'язку з виходом на пенсію зберігається право медичного обслуговування в закладах охорони здоров'я, в яких вони перебували на обліку працюючи в митних органах.  
2913. Стаття 628. Виплати та компенсації у разі каліцтва і захворювання, відшкодування збитків  
2914. Державна митна служба України відповідно до законодавства України компенсує працівникам митних органів шкоду, заподіяну їм каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків.  
2915. У разі нанесення працівникові митного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, йому виплачується одноразова допомога у розмірі п'ятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав, за рахунок державного бюджету із наступним стягненням цієї суми з винних осіб, і в установленому порядку призначається пенсія по інвалідності.  
2916. У разі нанесення працівнику митного органу тілесних ушкоджень при виконанні ним службових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, йому виплачується одноразова допомога в розмірі однорічного грошового утримання за рахунок державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.  
2917. У разі настання інвалідності у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, працівникові митних органів виплачується одноразова допомога у розмірі п'ятирічного грошового утримання і призначається пенсія по інвалідності.  
2918. Збитки, завдані майну працівника митних органів чи його близьким у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, відшкодовуються у повному обсязі.  
2919. Виплата допомоги і відшкодування збитків, завданих майну працівника митних органів, провадиться за рахунок коштів державного бюджету з наступним утриманням відповідних сум з винних осіб згідно з чинним законодавством України.  
2920. Рішення про виплату допомоги приймається начальником митного органу за місцем роботи потерпілого на основі вироку суду чи постанови слідчих органів або прокурора про припинення кримінальної справи чи призупинення попереднього розслідування.  
2921. Відмова або ухилення слідчих органів від порушення кримінальної справи можуть бути оскаржені митним органом прокурору на підставі результатів проведеного службового розслідування та інших доказів.  
2922. Відшкодування збитків, заподіяних майну, здійснюється за рішенням суду.  
2923. Суми допомоги і відшкодування майнових збитків податками не обкладаються.  
2924. Стаття 629. Виплати та компенсації у разі загибелі працівника митних органів  
2925. У разі загибелі працівника митних органів під час виконання службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню працівників митних органів в розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою.  
2926. Непрацездатним членам сім'ї загиблого, що перебували на його утриманні, щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між частиною заробітку загиблого, що припадала на їх частку, і призначеною пенсією у зв'язку з втратою годувальника без урахування одноразової допомоги.  
2927. Р О З Д І Л XXII Відповідальність митних органів та посадових осіб цих органів, порядок оскарження їх рішень, дій або бездіяльності  
2928. Глава 80. Відповідальність митних органів та їх посадових осіб, оскарження їх неправомірних рішень, дій або бездіяльності  
2929. Стаття 630. Сфера застосування цієї глави  
2930. Положення цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів та їх посадових осіб, за винятком оскарження заходів адміністративної та кримінальної відповідальності.  
2931. Стаття 631. Відповідальність митних органів та їх посадових осіб  
2932. Під час здійснення митного контролю та митного оформлення не допускається заподіяння іншим державним органам, громадянам та підприємствам шкоди, приниження честі і гідності громадян та вчинення інших неправомірних дій.  
2933. Збитки, заподіяні іншому державному органу, громадянину та підприємству неправомірними діями митних органів та їх посадових осіб під час виконання ними своїх повноважень, відшкодовуються на загальних підставах відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів України.  
2934. Стаття 632. Право на оскарження  
2935. Будь-яка особа має право оскаржити до вищестоящого митного органу або до суду рішення, дії або бездіяльність митних органів та їх посадових осіб, якщо вважає, що порушено її права та законні інтереси.  
2936. Скарги подаються особами, як правило, від свого імені. Подавати скарги від імені та в інтересах інших осіб мають право:  
2937. 1) батьки, опікуни та інші законні представники, якщо йдеться про інтереси неповнолітніх, недієздатних або обмежено дієздатних осіб;  
2938. 2) довірені особи за наявності нотаріально засвідченого доручення;  
2939. 3) адвокати;  
2940. 4) дипломатичні та консульські представництва України в іноземних державах, якщо йдеться про інтереси громадян України, які постійно чи тимчасово проживають на території цих держав;  
2941. 5) дипломатичні та консульські представництва іноземних держав в Україні, а також консульське управління Міністерства закордонних справ України, якщо йдеться про інтереси громадян іноземних держав.  
2942. Стаття 633. Гарантія права на оскарження  
2943. Право на оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів та їх посадових осіб гарантується Конституцією України, цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.  
2944. Стаття 634. Порядок оскарження  
2945. Рішення, дії або бездіяльність окремої посадової особи митного органу оскаржуються керівникові цього органу.  
2946. Рішення, дії або бездіяльність начальників митниць, за винятком митниць центрального підпорядкування, оскаржуються у реґіональній митниці.  
2947. Рішення, дії або бездіяльність керівників реґіональних митниць і митниць центрального підпорядкування оскаржуються до Державної митної служби України.  
2948. Рішення, дії або бездіяльність керівників Державної митної служби України оскаржуються до Кабінету Міністрів України.  
2949. У всіх зазначених вище випадках скаржник вправі звернутися також до прокурора або до судових органів за місцем знаходження митного органу.  
2950. Стаття 635. Форма та зміст скарги  
2951. Скарга складається в письмовій формі і надсилається поштою або вручається особисто громадянином митному органу або посадовій особі цього органу.  
2952. Скарга повинна містити інформацію про скаржника - прізвище, ім'я та по батькові, домашню адресу або місце роботи, а також якщо скарга подається від юридичної особи, - її юридичну адресу та місце реєстрації. У разі відсутності зазначеної інформації скарга вважається анонімною і розгляду не підлягає.  
2953. Подання громадянином звернення, яке містить наклеп, образи чи дискредитацію митних органів та їх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.  
2954. Стаття 636. Строк подання скарги  
2955. Скарга на дії митного органу подається протягом трьох місяців з дня прийняття цим органом чи його посадовою особою рішення або вчинення дій, що оскаржуються.  
2956. Скарга з приводу бездіяльності митного органу або посадової особи цього органу подається протягом трьох місяців з дня, коли цим органом або цією особою на підставі письмової заяви скаржника мало бути прийнято рішення чи вчинено дію, неприйняття або невчинення яких оскаржується.  
2957. Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до митного органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з дня його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.  
2958. У разі пропуску скаржником строку подання скарги цей строк може бути поновлено рішенням керівника митного органу, до якого подано скаргу, за умови документального підтвердження поважних причин такого пропуску.  
2959. Стаття 637. Строк розгляду скарги  
2960. Скарга має бути розглянута безпосереднім виконавцем у місячний строк від дня її надходження, якщо інше не передбачено законодавством України.  
2961. Якщо в місячний строк вирішити порушені у скарзі питання неможливо, керівник відповідного митного органу або його заступник на підставі клопотання посадової особи цього органу, яка здійснює перевірку скарги, встановлюють необхідний строк її розгляду.  
2962. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати сорока п'яти днів.  
2963. Якщо розгляд скарги здійснюється посадовою особою центрального апарату Державної митної служби України, строк розгляду може бути продовжений рішенням її голови або заступника голови на підставі мотивованого клопотання керівника структурного підрозділу, на розгляд якого передано скаргу.  
2964. Про продовження строку розгляду скарги скаржникові надсилається письмове повідомлення.  
2965. Стаття 638. Посадові особи, які здійснюють розгляд скарги  
2966. Безпосередній розгляд скарги за дорученням начальника митного органу або його заступника здійснюється посадовою особою, до компетенції якої належить порушене у скарзі питання.  
2967. Доручати розгляд скарги митним органам або окремим посадовим особам, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується, забороняється.  
2968. Стаття 639. Задоволення скарги  
2969. Скарга вважається задоволеною, коли всі викладені в ній обставини щодо порушених у скарзі питань розглянуто і вжито конкретні заходи, про що скаржникові дано вичерпну письмову відповідь.  
2970. У разі відмови в задоволенні скарги виконавець повинен інформувати скаржника про мотиви відмови та про порядок її оскарження.  
2971. Розгляд скарги припиняється, якщо під час її перевірки відомості про неправомірні рішення, дії або бездіяльність митного органу чи його посадових осіб не дістали свого підтвердження, а також якщо під час перевірки скарги з'ясовується, що особа, від імені якої надіслана скарга, її не подавала.  
2972. Стаття 640. Судове оскарження рішення, дії або бездіяльності митних органів та їх посадових осіб  
2973. Особа має право звернутися із скаргою на рішення, дії або бездіяльність митного органу та його посадових осіб до суду за місцем знаходження митного органу чи за місцем свого постійного перебування.  
2974. Порядок і строки такого оскарження регулюються цивільно-процесуальним законодавством України.  
2975. ГЛАВА 81. Розгляд рішень, дій або бездіяльності митних органів та їх посадових осіб у зв'язку з протестом прокурора, рішенням суду, а також у порядку контролю  
2976. Стаття 641. Протест прокурора  
2977. Протест прокурора розглядається митним органом або його посадовою особою протягом десятиденного строку з дня надходження цього протесту до митного органу.  
2978. Результати розгляду повідомляються прокуророві в письмовій формі.  
2979. Стаття 642. Рішення (ухвала, постанова) суду  
2980. Районний (міський) суд за місцем розташування митного органу, який або посадова особа якого своїми рішеннями, діями або бездіяльністю порушили права та законні інтереси особи, вправі в межах своєї компетенції на підставі скарги зазначеної особи винести рішення (ухвалу, постанову) про поновлення порушеного права цієї особи, а також про відшкодування завданих їй таким порушенням матеріальних збитків та немайнової (моральної) шкоди.  
2981. Рішення (ухвала, постанова) районного (міського) суду може бути оскаржене митним органом або посадовою особою цього органу, щодо яких винесено зазначені вище судові акти, в порядку та в строки, встановлені законодавством України.  
2982. Не оскаржене рішення (ухвала, постанова) обласного, районного (міського) суду підлягає безумовному виконанню.  
2983. Скарги (претензії) на рішення, дії або бездіяльність митних органів та їх посадових осіб, що належать до компетенції арбітражного суду, розглядаються і вирішуються відповідно до законодавства України про арбітражне провадження.  
2984. Стаття 643. Розгляд рішень, дій або бездіяльності митних органів та посадових осіб цих органів вищестоящими митними органами в порядку контролю  
2985. Вищестоящі митні органи вправі в порядку контролю за дотриманням законності підпорядкованими митними органами чи підлеглими посадовими особами скасовувати або змінювати їх неправомірні рішення, а також вживати передбачених законодавством України заходів за фактами неправомірних рішень, дій або бездіяльності зазначених органів або осіб незалежно від оскарження цих рішень, дій або бездіяльності фізичними чи юридичними особами чи опротестування їх прокурором.  
2986. Р О З Д І Л XXIII Прикінцеві положення  
2987. Стаття 644. Набуття чинності цим Кодексом  
2988. Митний кодекс України набуває чинності через 45 днів з дня опублікування.  
2989. Стаття 645. Законодавчі акти, що втратили чинність  
2990. З набуттям чинності цього Кодексу визнати такими, що втратили чинність:  
2991. Митний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N16, ст. 203, N35, ст. 511; 1993 р., N12, ст. 107; 1994 р., N20, ст. 116; 1995 р., N13, ст. 85);  
2992. Закон України "Про митну справу в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N44, ст. 575; 1994 р., N20, ст. 116);  
2993. Закон України "Про Єдиний митний тариф" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N19, ст. 259; 1993 р., N12, ст.107, N24, ст.270; 1996 р., N41, ст.192).