Кількість абзаців - 23 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Повторний розгляд з пропозиціями (вето) Президента України)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права"  
1. Верховна Рада України постановляє:  
2. Внести до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №13, ст. 64) наступні зміни, виклавши його у такій редакції:  
3. "Закон України Про авторське право і суміжні права"  
4. Стаття 1. Визначення термінів  
5. виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка зініціювала, організувала і (або) профінансувала звуковий запис безпосереднього (живого) виконання твору або інших звуків на призначеному для цього матеріальному носії (грамофонній платівці, магнітній стрічці чи магнітному диску, компакт-диску тощо);  
6. виробник відеограми - фізична або юридична особа, яка зініціювала, організувала і (або) профінансувала відеозапис виконання будь-якого твору або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього) на призначеному для цього матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо);  
7. Абзац сороковий: Установа - урядовий орган державного управління у сфері інтелектуальної власності  
8. Стаття 4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав Абзац двадцятий частини першої: виконує інші функції відповідно до Положення про Установу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.  
9. Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються  
10. 1. Не охороняються цим Законом: а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації; б) твори народної творчості (фольклор); в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади іншими мовами; г) державні символи України, державні нагороди, символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств; установ та організацій; д) грошові знаки. Проекти офіційних документів, символів і знаків, зазначених у пунктах в), г) і д) цієї частини, розглядаються як твори і охороняються за цим Законом;  
11. Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства.  
12. Частина п'ята: 5. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій. За державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України. Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок слати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством. При виникненні спору реєстрація авторського права на твір розглядається судом як презумпція авторства. Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому виражено твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.  
13. Стаття 16. Авторське право на службові твори  
14. 3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються у трудовому договорі (контракті) між автором і роботодавцем.  
15. Стаття 32. Передача права на використання твору  
16. 2. Ліцензія на використання твору, яка видається особою-суб'єктом авторського права (ліцензіаром) іншій особі (ліцензіату), може бути виключною або невиключною. Виключною ліцензією передається право на використання твору, з врахуванням визначених ліцензійним договором умов, тільки одному ліцензіату. При цьому ліцензіар зберігає за собою право на використання цього твору, але не має права видавати ліцензію на право використання цього ж твору іншим особам. Невиключна ліцензія надає ліцензіату право на використання твору і не позбавляє цього права ліцензіара та інших можливих ліцензіатів.  
17. Стаття 40. Діяльність організацій, що управляють майновими правами на колективній основі  
18. 5. На основі одержаних повноважень організація колективного управління укладає ліцензійні угоди з користувачами об'єктів авторського права і суміжних прав.  
19. Претензії суб'єктів авторського права і суміжних прав до користувачів щодо виконання умов ліцензійних угод розглядаються організацією, що управляє майновими правами на колективній основі і виступає стороною у відповідній ліцензійній угоді.  
20. Ліцензійні угоди дозволяють використання передбаченими в них способами об'єктів авторського права і суміжних прав і укладаються від імені всіх осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права.  
21. Розділ VI Прикінцеві положення  
22. 6. У статті 2 Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №21, ст.155) виключити слова "повідомивши при цьому, що дія зазначеної Конвенції не поширюється на твори, які на дату набуття чинності цією Конвенцією для України вже є на її території суспільним надбанням".