Кількість абзаців - 474 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Повторне вето Президента України)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і cуміжні права"  
1. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :  
2. Внести до Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., №13, ст. 64) зміни, виклавши його у такій редакції:  
3. "Закон України "ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА"  
4. Цей Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.  
5. РОЗДІЛ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
6. Стаття 1. Визначення термінів  
7. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
8. автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;  
9. аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими;  
10. база даних - сукупність даних (факти, таблиці, графіки, числа, результати розрахунків тощо у вигляді друкованих чи факсимільних матеріалів), самостійних творів або інших матеріалів, що є за їх підбором і компоновкою результатом творчої праці, упорядкованих у систематичний або методичний спосіб таким чином, що вони є доступними індивідуально і можуть бути знайдені і оброблені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (комп'ютера) чи інших засобів;  
11. виключне право - майнове право особи, яка має щодо певного твору, його виконання, постановки, передачі організації мовлення чи фонограми (відеограми) авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам протягом строку, встановленого цим Законом;  
12. виконавець - актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури або мистецтва, в тому числі фольклорні твори, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних, музично-драматичних, хореографічних творів;  
13. виробник відеограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). За відсутністю доказів іншого виробником відеограми визнається фізична або юридична особа, ім'я (назва) якої зафіксовані на відеограмі та (або) її упаковці;  
14. виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і відповідальність за перший звукозапис виконання або інших звуків. За відсутністю доказів іншого виробником фонограми визнається фізична або юридична особа, ім'я (назва) якої зафіксовані на фонограмі та (або) її упаковці;  
15. відеограма - перший відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, компакт-диску тощо) аудіовізуального твору чи виконання будь-якого іншого твору або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього). Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій;  
16. відтворення - виготовлення одного або більше примірників твору в будь-якій матеріальній формі, у тому числі копіювання відеограм (фонограм), а також запис твору для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;  
17. ім'я автора - сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та ім'я автора; прізвище, ім'я та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо;  
18. запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою відповідних технічних засобів зображень і (або) звуків на призначеному для цього матеріальному носії (в тому числі й за допомогою числового представлення), яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного технічного пристрою;  
19. здача у майновий найм - передача права користування і (або) володіння оригіналом чи примірником твору або фонограми (відеограми) на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди;  
20. комп'ютерна програма - набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатнiй для зчитування комп'ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об'єктному кодах).  
21. контрафактний примірник твору - примірник твору, виготовлений і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав;  
22. оприлюднення (розкриття публіці) твору - дія, що робить твір доступним для публіки,незалежно від того, якими засобами це досягається (різновидами оприлюднення твору є опублікування, публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення тощо);  
23. опублікування твору - випуск в обіг виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору чи фонограми (відеограми) шляхом їх продажу,здавання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, надання доступу до них через електронні системи інформації або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору вважається також депонування його рукопису з відкритим доступом до сховища (депозитарію) та можливістю одержання у ньому примірника (копії) твору;  
24. організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку;  
25. організація мовлення - організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення;  
26. організація ефірного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників);  
27. організація кабельного мовлення - телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного чи підземного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду);  
28. особа - фізична або юридична особа;  
29. піратство в галузі авторського права і (або) суміжних прав - виготовлення і (або) розповсюдження з комерційною метою примірників творів, фонограм (відеограм), передач організацій мовлення без дозволу (ліцензії) власника авторського права і (або) суміжних прав;  
30. похідний твір - твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без заподіяння шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами аудіовізуальних творів);  
31. примірник твору - копія твору, виконана у будь-якій матеріальній формі;  
32. примірник фонограми (відеограми) - копія фонограми (відеограми) на відповідному матеріальному носії, яка виконана безпосередньо чи опосередковано із фонограми (відеограми) і містить усі звуки (зображення) чи частину звуків (зображень), зафіксованих на цій фонограмі (відеограмі);  
33. продюсер - особа, яка організує або організує та фінансує створення аудіовізуального твору;  
34. псевдонім - вигадане ім'я, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства;  
35. публічне виконання - подання творів і їх виконань, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола сім'ї або близьких знайомих сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;  
36. публічна демонстрація аудіовізуального твору, фонограми (відеограми) - публічне одноразове чи багаторазове виконання аудіовізуального твору чи твору, записаного у вигляді фонограми (відеограми), у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї;  
37. публічний показ - будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми (відеограми), передачі організації мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до звичайного кола однієї сім'ї чи близьких знайомих сім'ї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору без дотримання їх послідовності);  
38. публічне сповіщення (сповіщення для загального відома) - передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, їх виконання, їх записів у вигляді фонограм (відеограм), програм організацій мовлення, будь-яких звуків і (або) зображень тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;  
39. репрографічне відтворення (репродукування) - факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого графічного твору або його примірника шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (у тому числі цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп'ютер;  
40. службовий твір - твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем;  
41. суспільне надбання - правовий статус творів, строк дії авторського права на які закінчився, а також творів, щодо яких не існує авторського права;  
42. твір архітектури - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо);  
43. твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо;  
44. твір ужиткового мистецтва - твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування;  
45. технічні засоби захисту - технічні пристрої, якими можуть з метою створення технологічної перешкоди порушенню авторського права і (або) суміжних прав комплектуватися аудіо- і відеомагнітофони, радіо- і телевізійні приймачі та інші технічні засоби для сприйняття і (або) копіювання захищених (закодованих) фонограм (відеограм), передач організацій мовлення тощо;  
46. Установа - центральний орган виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності;  
47. фонограма - перший звуковий запис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) безпосереднього (живого) виконання твору або інших звуків. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій);  
48. цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим посиланням на його автора, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.  
49. Стаття 2. Законодавство України про авторське право і суміжні права  
50. Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законодавчих актів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.  
51. Стаття 3. Сфера дії Закону  
52. 1. Авторське право поширюється на:  
53. а) твори, зазначені у частинi першiй статті 8 цього Закону, і об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені, але які знаходяться в об'єктивній формі на території України), власником авторських і (або) суміжних прав на які є фізична особа, яка є громадянином України або має постійне місце проживання на території України, або юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України;  
54. б) твори, зазначені у частинi першiй статті 8 цього Закону, і об'єкти суміжних прав, зазначені у статті 35 цього Закону, вперше оприлюднені на території України або вперше оприлюднені за межами України, але після цього протягом 30 днів оприлюднені на території України;  
55. в) передачі організацій мовлення, що мають офіційне місцезнаходження на території України і здійснюють передачі за допомогою передавачів, розташованих на території України;  
56. г) твори архітектури, які об'єктивно знаходяться на території України;  
57. д) інші твори та об'єкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.  
58. 2. Положення цього Закону спрямовані на захист особистих немайнових прав і майнових прав:  
59. а) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частинi першiй статті 36 цього Закону, які є громадянами України або мають постійне місце проживання на території України (для юридичних осіб - постійне місцезнаходження в Україні), незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори чи об'єкти суміжних прав;  
60. б) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частинi першiй статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання (для юридичних осіб - їх місцезнаходження), твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в об'єктивній формі на території України;  
61. в) суб'єктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і суб'єктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 36 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднені в Україні.  
62. 3. Суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, незалежно від їх громадянства, твори чи об'єкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території іншої держави або не оприлюднені, але знаходяться в об'єктивній формі на території іншої держави, правова охорона надається відповідно до міжнародних договорів України.  
63. Стаття 4.Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав  
64. 1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав. Установа є правонаступником ліквідованого Державного агентства України з авторських і суміжних прав щодо правовідносин, які випливають з цього Закону і міжнародних договорів України, та здійснює такі функції:  
65. реалізує моніторинг застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;  
66. погоджує реєстрацію організацій колективного управління, здійснює контроль за діяльністю цих організацій і надає їм методичну допомогу;  
67. здійснює посередництво у переговорах і при вирішенні конфліктів між організаціями колективного управління і суб'єктами авторського права і суміжних прав;  
68. розробляє нормативи і таблиці щодо розміру мінімальної винагороди і її розподілу між авторами і власниками авторського права і суміжних прав і подає їх для затвердження Кабінетові Міністрів України;  
69. забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів примірників фонограм (відеограм) контрольними марками відповідно до Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів і фонограм", веде Єдиний реєстр одержувачiв контрольних марок;  
70. приймає і розглядає заявки на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, що мають відношення до права автора на твір, і здійснює реєстрацію;  
71. складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій авторського права;  
72. публікує офіційний бюлетень з питань охорони авторського права і суміжних прав;  
73. розробляє і реалізує освітні програми у сфері охорони авторського права і суміжних прав;  
74. представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;  
75. виконує інші функції відповідно до Положення про Установу, що затверджується в установленому законодавством порядку.  
76. 2. На договірних засадах Установа може надавати у визначеному нею порядку будь-якій особі інформаційні та інші послуги у сфері охорони авторського права і суміжних прав.  
77. 3. Установа має право вимагати від організацій колективного управління інформацію, необхідну для перевірки відповідності їх діяльності їхнім статутам і цьому Законові.  
78. 4. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.  
79. Стаття 5. Застосування правил міжнародного договору  
80. Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.  
81. Стаття 6. Права іноземних осіб та осіб без громадянства  
82. Іноземні особи та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.  
83. РОЗДІЛ ІІ АВТОРСЬКЕ ПРАВО  
84. Стаття 7. Суб'єкти авторського права  
85. Суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частинi першiй статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.  
86. Стаття 8. Об'єкти авторського права  
87. 1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:  
88. 1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);  
89. 2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;  
90. 3) комп'ютерні програми;  
91. 4) бази даних;  
92. 5) музичні твори з текстом і без тексту;  
93. 6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореогра-фічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;  
94. 7) аудіовізуальні твори;  
95. 8) твори образотворчого мистецтва;  
96. 9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;  
97. 10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;  
98. 11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються спеціальним законом про промислову власність;  
99. 12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;  
100. 13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цiєї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;  
101. 14) похідні твори;  
102. 15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;  
103. 16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;  
104. 17) інші твори.  
105. Охороні за цим Законом підлягають всі твори,зазначені у частинi першiй цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).  
106. Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору  
107. Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється вiдповiдно до цього Закону.  
108. Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються  
109. 1. Не є об'єктом авторського права:  
110. а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;  
111. б) твори народної творчості (фольклор);  
112. в) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади іншими мовами;  
113. г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;  
114. д) грошові знаки;  
115. е) розклади руху транспортних засобів, телерадіопередач, телефонні довідники.  
116. Проекти офіційних документів, зазначених у пункті "в" цієї частини, до їх офіційного внесення суб'єктами нормотворчої ініціативи і реєстрації органами державної влади, що уповноважені ухвалювати чи видавати ці офіційні документи, розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.  
117. Проекти офіційних документів, символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д" цієї частини, розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.  
118. 2. Авторське право не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.  
119. Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства  
120. 1. Первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.  
121. Автором вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства), якщо у судовому порядку не буде доведено інше.  
122. Це положення застосовується також у разi опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.  
123. 2. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.  
124. 3. Особа, яка має авторське право (автор твору чи будь-яка інша особа, якій на законних підставах передано авторське майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:  
125. латинська літера "с", обведена колом, - ©;  
126. ім'я особи, яка має авторське право;  
127. рік першої публікації твору.  
128. Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.  
129. 4. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його ім'я чи назва мають бути зазначенi на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє ім'я і не заявить про своє авторство.  
130. 5. Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах.  
131. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.  
132. За державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються збори, розміри яких визначаються Кабінетом Міністрів України.  
133. Про реєстрацію авторського права на твір Установою видається свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.  
134. Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому виражено твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.  
135. Стаття 12.Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір  
136. 1. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому виражено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому виражено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.  
137. 2. Власникові матеріального об'єкта, в якому виражено оригінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові твору за ціну, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, в якому виражено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, в якому виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної споруди - фотографію твору.  
138. Стаття 13. Співавторство  
139. 1. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.  
140. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.  
141. Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.  
142. Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.  
143. Якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору.  
144. У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.  
145. 2. Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.  
146. 3. Співавторством є також авторське право на запис інтерв'ю. Воно належить особі, яка дала інтерв'ю, та особі, яка взяла інтерв'ю і здійснила його запис.  
147. Опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка дала інтерв'ю.  
148. 4. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді не передбачається інше.  
149. Стаття 14. Особисті немайнові права автора  
150. Автору належать такі особисті немайнові права:  
151. 1) вирішувати, чи має бути твір оприлюднено, в який спосіб і коли;  
152. 2) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на примірниках твору і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;  
153. 3) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;  
154. 4) вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на примірниках твору і під час будь-якого його публічного використання;  
155. 5) вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.  
156. Стаття 15. Майнові права суб'єкта авторського права  
157. 1. До майнових прав автора чи іншого суб'єкта авторського права належать:  
158. а) виключне право на використання твору;  
159. б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.  
160. Майнові права автора чи іншого суб'єкта авторського права можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, пiсля чого ця особа стає суб'єктом авторського права.  
161. 2. Виключне право на використання твору автором чи іншим суб'єктом авторського права дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.  
162. 3. Виключне право суб'єкта авторського права на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:  
163. 1) відтворення творів;  
164. 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;  
165. 3) публічну демонстрацію і публічний показ;  
166. 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;  
167. 5) переклади творів;  
168. 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;  
169. 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;  
170. 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;  
171. 9) здавання в майновий найм оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих на фонограмі (відеограмі) або у формі, яку зчитує комп'ютер;  
172. 10) імпорт примірників творів.  
173. Цей перелік не є вичерпним.  
174. 4. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.  
175. 5. Автор має право дозволяти або забороняти використовувати свій твір іншими способами.  
176. 6. За винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, особа, якій належать майнові права автора, має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.  
177. Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі, а також у ліцензійних договорах, що укладаються організаціями колективного управління з користувачами.  
178. Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди, які індексуються одночасно з індексацією мінімальних розмірів заробітної плати.  
179. 7. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 21 - 25 цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди нормальному використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора.  
180. 8. Якщо примірники правомірно опублікованого твору законним чином введені у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх повторне введення в обіг шляхом продажу, дарування тощо без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, і без виплати авторської винагороди. Проте у цьому випадку право здавання у майновий найм чи прокат залишається виключно за особою, яка має авторське право.  
181. Стаття 16. Авторське право на службові твори  
182. 1. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору.  
183. 2. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом).  
184. 3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) чи іншим цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.  
185. Стаття 17. Авторське право на аудіовізуальний твір  
186. 1. Авторами аудіовізуального твору є:  
187. а) режисер-постановник;  
188. б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів;  
189. в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;  
190. г) художник-постановник;  
191. д) оператор.  
192. Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.  
193. 2. Авторське майнове право на аудіовізуальний твір чи програму мовлення може належати продюсеру чи юридичній особі, яка здійснила виробництво аудіовізуального твору чи програми мовлення.  
194. 3. Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру, не мають права заперечувати проти виконання твору, його відтворення, розповсюдження, публічного оприлюднення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне оприлюднення музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За кожне публічне виконання і оприлюднення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління.  
195. 4. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером не передбачено інше.  
196. Стаття 18. Авторське право на комп'ютерні програми  
197. Комп'ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп'ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.  
198. Стаття 19. Авторське право на збірники та інші складені твори  
199. 1. Авторові збірника та інших складених творів (упорядникові) належить авторське право на здійсненi ним підбір і розташування матеріалів, що є результатом творчої праці (упорядкування).  
200. Упорядник збірника користується авторським правом за умови дотримання ним прав авторів кожного з творів, включених до складеного твору.  
201. Автори творів, включених до складеного твору, мають право використовувати свої твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено авторським договором з упорядником збірника.  
202. Авторське право упорядника збірника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих матеріалів для створення своїх творів.  
203. 2. Видавцям енциклопедій, енциклопедичних словників, періодичних збірників, збірників наукових праць, газет, журналів та інших періодичних видань належать виключні права на використання таких видань у цілому. Видавець має право за будь-якого використання таких видань зазначати в них своє ім'я або вимагати такого зазначення.  
204. Автори творів, включених до таких видань, зберігають виключні права на використання своїх творів незалежно від видання в цілому, якщо інше не передбачено авторським договором.  
205. Стаття 20.Авторське право перекладачів і авторів інших похідних творів  
206. 1. Перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку.  
207. Перекладач і автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.  
208. 2. Авторське право перекладачів і авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.  
209. Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені автора  
210. Без згоди автора й інших суб'єктів авторського права і без виплати авторської винагороди, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:  
211. 1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;  
212. 2) використання літературних і художніх творів в обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;  
213. 3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та інших питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;  
214. 4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, у обсязі, виправданому інформаційною метою;  
215. 5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях;  
216. 6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;  
217. 7) відтворення творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;  
218. 8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;  
219. 9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою  
220. 10) відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями 22 - 25 цього Закону.  
221. Цей перелік вільного використання творів є вичерпним.  
222. Стаття 22. Вільне відтворення бібліотеками та архівами примірників твору репрографічним способом  
223. Допускається без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і без виплати авторської винагороди репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами, діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:  
224. 1) у разі, коли відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком комп'ютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:  
225. а) бібліотека та архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;  
226. б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;  
227. в) немає колективної ліцензії, наданої організацією колективного управління, яка б визначала умови виготовлення таких примірників;  
228. 2) у разі, коли відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, а також коли відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.  
229. Стаття 23. Вільне відтворення примірників твору для навчання  
230. Допускається без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і без виплати авторської винагороди:  
231. 1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів і фонограм (відеограм) як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає вказаній меті;  
232. 2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:  
233. а) обсяг такого відтворення відповідає вказаній меті;  
234. б) відтворення твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;  
235. в) немає колективної ліцензії, наданої організацією колективного управління, яка визначала б умови такого відтворення.  
236. Стаття 24.Вільне копіювання, модифікація і декомпіляція комп'ютерних програм  
237. Особа, яка правомірно володіє примірником комп'ютерної програми, має право без згоди автора або іншої особи, яка має авторське право на цю програму, і без виплати авторської винагороди:  
238. 1) внести до комп'ютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах користувача і вчинення дій, пов'язаних з функціонуванням комп'ютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в пам'яті комп'ютера, а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з особою, яка має авторське право;  
239. 2) виготовити одну копію комп'ютерної програми за умови, що ця копія призначена тільки для архівних цілей або для заміни правомірно придбаного примірника у випадках, якщо оригінал комп'ютерної програми буде втраченим, знищеним або стане непридатним для користування. При цьому копія комп'ютерної програми не може бути використана для інших цілей, ніж зазначено у цьому пункті та пунктi 1 цiєї частини, і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником цієї комп'ютерної програми перестає бути правомірним;  
240. 3) декомпілювати комп'ютерну програму (перетворити її з об'єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:  
241. а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;  
242. б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин комп'ютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;  
243. в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення комп'ютерної програми, схожої на декомпільовану комп'ютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право;  
244. 4) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування комп'ютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать у її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.  
245. 2. Застосування положень цієї статті не повинно завдавати шкоди використанню комп'ютерної програми і не повинно обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп'ютерну програму.  
246. Стаття 25. Вільне відтворення творів у особистих цілях  
247. 1. Допускається без дозволу автора чи іншого суб'єкта авторських майнових прав і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:  
248. а) творів архітектури у формі будівель і споруд;  
249. б) комп'ютерних програм, за винятком випадків, передбачених статтею 24 цього Закону;  
250. в) репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригінальних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону;  
251. г) творів, зафіксованих у примірниках фонограм (відеограм).  
252. 2. Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах (відеограмах) та їх примірниках, допускається відтворювати у домашніх умовах і виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї без дозволу автора (авторів) і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою авторської винагороди. Особливості виплати авторської винагороди у цьому випадку визначені статтею 42 цього Закону.  
253. Стаття 26. Право доступу до твору образотворчого мистецтва  
254. При передачі твору образотворчого мистецтва чи матеріального об'єкта, в якому виражено цей твір, у власність іншій особі автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законні права та інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити автору в доступі до твору без достатніх підстав. При цьому від власника твору не можна вимагати доставки твору авторові.  
255. Стаття 27. Право слідування  
256. Автор твору образотворчого мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці впродовж встановленого статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, магазин тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування).  
257. Збір і виплата винагороди, одержаної в результаті використання права слідування, здійснюються особисто автором, через його повіреного або через організації колективного управління.  
258. Стаття 28. Строк дії авторського права  
259. 1. Право автора твору виникає у момент створення ним цього твору.  
260. 2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.  
261. 3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.  
262. 4. Строк дії авторського права на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.  
263. 5. У разi, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.  
264. 6. Строк охорони авторського права на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.  
265. 7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.  
266. 8. Закінчення строку дії авторського права настає 1 січня року, наступного за роком, в якому мали місце юридичні факти, що зумовили закінчення строку дії авторського права.  
267. 9. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.9. Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 цього Закону, охороняються безстроково.  
268. Стаття 29. Перехід авторського права у спадщину  
269. 1. Майнові права авторів та інших суб'єктів авторського права переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.  
270. 2. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.  
271. Стаття 30. Перехід творів у суспільне надбання  
272. 1. Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання.  
273. Твори, які ніколи не охоронялися на території України, також вважаються суспільним надбанням.  
274. 2. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора, передбачених статтею 14 цього Закону.  
275. 3. Постановами Кабінету Міністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням.  
276. Стаття 31.Передача (відчуження) майнових прав суб'єктів авторського права  
277. 1. Суб'єкт авторського права може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю на весь строк дії авторського права чи частково - на менший строк. Передача майнових прав суб'єктів авторського права оформляється авторським договором.  
278. Виключні майнові права суб'єктів авторського права, які передаються за договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені у договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.  
279. 2. Майнове авторське право може бути передане іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта авторського права.  
280. 3. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.  
281. Стаття 32. Передача права на використання твору  
282. 1. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне майнове право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі ліцензії, що оформляється авторським договором.  
283. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі ліцензії, за винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.  
284. 2. Ліцензія на використання твору, яка видається особою - суб'єктом авторського права (ліцензіаром) іншій особі (ліцензіату), може бути виключною або невиключною.  
285. Виключною ліцензією передається право на використання твору, з урахуванням визначених ліцензійним договором умов, тільки одному ліцензіату. При цьому ліцензіар зберігає за собою право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються, і не має права видавати ліцензію на право використання цього твору іншим особам.  
286. Невиключна ліцензія надає ліцензіату право на використання твору і не позбавляє цього права ліцензіара та інших можливих ліцензіатів.  
287. 3. Право видавати шляхом укладання ліцензійних договорів невиключні ліцензії на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.  
288. 4. Ліцензіат має право видавати субліцензії на право використання твору іншим особам на основі субліцензійного договору лише у випадках, передбачених укладеним ліцензійним договором. Відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо ліцензійним договором не передбачено інше.  
289. Стаття 33. Договори на право використання творів  
290. 1. Договори про передачу прав на використання творів укладаються у письмовій формі. В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).  
291. 2. Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх його умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди тощо).  
292. Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.  
293. За відсутності у договорі умови про строк, на який передаються права, договір може бути розірваний автором чи іншим суб'єктом авторського права після закінчення п'яти років від його укладання, якщо користувач буде письмово повідомлений про це за шість місяців до розірвання договору.  
294. За відсутності у договорі умови про територію, на яку поширюється дія такого права, дія права, що передається за договором, поширюється на всю територію України.  
295. 3. Предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.  
296. 4. Відповідні відомства і творчі спілки можуть розробляти типові авторські договори.  
297. 5. Авторський договір може містити умови, не передбачені типовим договором. Умови договору, що погіршують становище автора (його правонаступника) порівняно із становищем, встановленим чинним законодавством, є недійсними.  
298. 6. За авторським договором-замовленням автор може взяти на себе зобов'язання створити у майбутньому твір і передати його замовникові. Договором може передбачатися виплата замовником авторові авансу як частини авторської винагороди.  
299. 7. Умови договору, що обмежують право автора на створення майбутніх творів на зазначену у договорі тему чи у зазначеній галузі, є недійсними.  
300. 8. Усі права на використання твору, не передані за договором, зберігаються за автором чи іншим суб'єктом авторського права.  
301. Стаття 34. Відповідальність за невиконання авторського договору  
302. 1. Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов'язання за авторським договором, зобов'язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду.  
303. 2. Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов договору-замовлення, він повинен відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду.  
304. 3. Спори щодо відповідальності за невиконання умов авторських договорів вирішуються у судовому порядку.  
305. РОЗДІЛ ІІІ СУМІЖНІ ПРАВА  
306. Стаття 35.Об'єкти суміжних прав  
307. Об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:  
308. а) виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів;  
309. б) записи виконань творів у вигляді фонограм чи відеограм;  
310. в) записи будь-яких звуків у вигляді фонограм і записи будь-яких рухомих зображень із звуковим супроводом чи без нього у вигляді відеограм;  
311. г) передачі (програми) організацій мовлення.  
312. Стаття 36. Суб'єкти суміжних прав  
313. 1. Суб'єктами суміжних прав є:  
314. а) виконавці творів;  
315. б) виробники фонограм і відеограм;  
316. в) організації мовлення.  
317. 2. Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права. Виробники фонограм і відеограм повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав суб'єктів авторського права, виконавців і виробників фонограм і відеограм.  
318. Стаття 37. Виникнення і здійснення суміжних прав  
319. 1. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми (відеограми), організація мовлення.  
320. 2. Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми (відеограми), оприлюднення передачі організації мовлення.  
321. 3. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей. Виробник фонограми (відеограми) і виконавець для сповіщення про свої суміжні права на всіх примірниках фонограм (відеограм) або їх упаковках можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:  
322. латинська літера "P", обведена колом, - ;  
323. ім'я (назва) особи, яка має суміжні права;  
324. рік першої публікації фонограми (відеограми).  
325. Виробником фонограми чи відеограми вважається особа, зазначена на її примірнику як особа, якій належать виключні майнові права (презумпція особи, яка має суміжні права), якщо у судовому порядку не доведено інше.  
326. Стаття 38.Особисті немайнові права виконавців, права на ім'я (назву) виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення  
327. 1. Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:  
328. а) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;  
329. б) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);  
330. в) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації.  
331. 2. Виробник фонограми (відеограми) має право зазначати своє ім'я (назву) на носії запису (коробці, етикетці, обкладинці тощо) поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми).  
332. 3. Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення.  
333. Стаття 39. Майнові права виконавців  
334. 1. Майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:  
335. а) публічне сповіщення їх виконань;  
336. б) фіксацію на матеріальному носії раніше не зафіксованих їх виконань;  
337. в) відтворення і (або) розповсюдження способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння або способом майнового найму чи прокату фонограм (відеограм), на яких зафіксовано їх виконання, незалежно від першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння.  
338. 2. Виключні права виконавців можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань тощо.  
339. 3. У разi, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає організації, яка здійснює виробництво аудіовізуального твору, або продюсеру всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором.  
340. 4. У разi, коли виконавець під час першої фіксації виконання безпосередньо дозволить виробнику фонограми (відеограми) її подальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми (відеограми) право на її розповсюдження способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, а також способом здавання у майновий найм, прокат та іншої передачі. Виконавець зберігає право на одержання винагороди за зазначені види використання виконання через організації колективного управління.  
341. Стаття 40. Майнові виробників фонограм і відеограм  
342. 1. До майнових прав виробників фонограм і відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм (відеограм) і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:  
343. а) відтворення фонограми (відеограми);  
344. б) переробку фонограми (відеограми);  
345. в) імпорт фонограми (відеограми);  
346. г) розповсюдження примірників фонограми (відеограми) шляхом першого продажу;  
347. д) розповсюдження примірників фонограми (відеограми) шляхом здавання у майновий найм, прокат та іншої передачі незалежно від першого продажу;  
348. е) інше відчуження примірників фонограми (відеограми).  
349. 2. Майнові права виробників фонограм (відеограм) можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми) тощо.  
350. Майнові права виробника фонограми (відеограми) можуть бути також передані (відчужені) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації юридичної особи - суб'єкта суміжних прав.  
351. 3. Якщо примірники фонограми (відеограми) введені власником прав у цивільний обіг шляхом їх першого продажу в Україні, то допускається їх наступне розповсюдження шляхом продажу, дарування тощо без згоди виробника фонограми (відеограми) чи його правонаступника і без виплати йому винагороди. Проте у цьому випадку право здавання примірників фонограм (відеограм) у майновий найм чи прокат залишається виключно за власником прав.  
352. Стаття 41. Майнові права організацій мовлення  
353. 1. До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:  
354. а) публічне сповіщення їх програм шляхом трансляції і ретрансляції;  
355. б) фіксацію їх програм на матеріальному носії та їх відтворення;  
356. в) публічну демонстрацію їх програм у місцях з платним входом.  
357. Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.  
358. 2. Організаціям мовлення належить право на одержання винагороди за будь-яке використання їх передач (програм мовлення).  
359. 3. Якщо програма мовлення введена власником прав у цивільний обіг шляхом її першого продажу в Україні, то допускається її наступне розповсюдження шляхом продажу без згоди власника прав і без виплати йому винагороди. Проте у цьому випадку право здавання програми мовлення у майновий найм чи прокат залишається виключно за власником прав.  
360. Стаття 42. Обмеження майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення  
361. 1. Допускаються використання фонограм (відеограм), виконань, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм (відеограм) і організацій мовлення і без виплати винагороди у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів.  
362. Передбачене цiєю частиною використання об'єктів суміжних прав без згоди суб'єктів суміжних прав і без виплати їм винагороди є можливим лише за умови дотримання особистих немайнових прав суб'єктів авторського права і суміжних прав, передбачених статтями 14 і 38 цього Закону.  
363. 2. Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів, зафіксованих у фонограмах (відеограмах) і їх примірниках, без згоди автора (авторів) і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди. Таке відтворення не повинно завдавати шкоди нормальній експлуатації фонограм (відеограм) і зачіпати законні інтереси виробників фонограм (відеограм) чи інших суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.  
364. 3. Виплата винагороди виробникам фонограм (відеограм) та іншим особам, які мають авторське і (або) суміжні права на ці записи, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах (відеограмах), крім:  
365. а) професійного обладнання, не призначеного для використання в домашніх умовах;  
366. б) обладнання, укомплектованого технічними засобами захисту від порушення авторського і (або) суміжних прав;  
367. в) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;  
368. г) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.  
369. 4. Розміри відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв як винагорода за зазначені у частинi другiй цієї статті відтворення, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління на основі договорів, які вони зобов'язані з цими організаціями укладати. Імпортери перераховують ці кошти під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.  
370. 5. Установа і визначені нею для збору коштів організації колективного управління мають право вимагати від виробників та імпортерів інформацію про виробництво, імпорт і реалізацію (продаж) зазначеного у цій статті обладнання і матеріальних носіїв.  
371. 6. Зібрані кошти розподіляються між виробниками фонограм (відеограм), виконавцями й авторами чи іншими суб'єктами авторського права на твори, що відтворюються в домашніх умовах в особистих цілях, у пропорціях, визначених Кабінетом Міністрів України  
372. Стаття 43. Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою  
373. 1. Допускається без згоди виробників фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою, і виконавців, виконання яких записані на цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди таке комерційне використання фонограм (відеограм):  
374. а) публічне виконання фонограми (відеограми);  
375. б) сповіщення фонограми (відеограми) в ефір;  
376. в) сповіщення фонограми (відеограми) по проводах (через кабель).  
377. 2. Збирання, розподіл і виплата винагороди за використання фонограм (відеограм), зазначені у частинi першiй цієї статті, здійснюються однією з організацій колективного управління відповідно до договору між цими організаціями.  
378. 3. Розмір винагороди та умови її виплати визначаються договором між користувачем фонограми (відеограми) чи об'єднанням таких користувачів і організацією, зазначеною у частинi другiй цієї статті.  
379. Розмір винагороди встановлюється за кожний вид використання фонограми (відеограми).  
380. 4. Користувачі фонограм (відеограм) повинні надавати організації, зазначеній у частинi другiй цієї статті, точні відомості щодо використання фонограм (відеограм), необхідні для збирання і розподілу винагороди.  
381. Стаття 44. Строк дії суміжних прав  
382. 1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після дати першого запису виконання.  
383. Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково.  
384. 2. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років після першого опублікування фонограми (відеограми) або першого звукового запису чи відеозапису.  
385. 3. Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років після першого публічного сповіщення передачі.  
386. 4. Закінчення строку захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.  
387. 5. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм (відеограм) і організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм (відеограм), публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.  
388. РОЗДІЛ ІV УПРАВЛІННЯ МАЙНОВИМИ ПРАВАМИ СУБ'ЄКТІВ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ  
389. Стаття 45.Способи управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав  
390. Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами:  
391. а) особисто;  
392. б) через свого повіреного;  
393. в) через організацію колективного управління.  
394. Стаття 46. Управління майновими правами через повіреного  
395. Суб'єкт авторського права i (або) суміжних прав може доручити управління своїми майновими правами повіреному на підставі укладеного з ним договору-доручення. Здійснюючи управління майновими правами, ця особа діє у межах повноважень, переданих їй суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав.  
396. Стаття 47. Забезпечення колективного управління майновими правами  
397. 1. Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління.  
398. 2. Колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і суміжних прав може здійснюватися виключно щодо творів і виконань, попередньо оприлюднених.  
399. 3. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав.  
400. 4. Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, або організацій, які управляють різними майновими правами в інтересах різних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.  
401. 5. Особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, фонограми (відеограми), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних творів, виконань, фонограм (відеограм), програм мовлення разом з інформацією про одержані прибутки. Вони повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.  
402. 6. Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть також доручати управління своїми майновими правами на колективній основі відповідним державним організаціям (підприємствам), статути яких передбачають здійснення таких функцій.  
403. Стаття 48. Діяльність організацій колективного управління  
404. 1. Діяльність організації колективного управління здійснюється після її реєстрації згідно з законом і за погодженням із Установою. Про реєстрацію організації колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені.  
405. Організація колективного управління діє на основі статуту, що затверджується в установленому порядку, і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.  
406. 2. Організація колективного управління не має права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, доручених їй для управління. На діяльність таких організацій не поширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.  
407. 3. Повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.  
408. 4. Організація колективного управління може управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів про взаємне представництво інтересів з аналогічними іноземними організаціями.  
409. Організація колективного управління може доручити на основі договору про взаємне представництво інтересів з аналогічною закордонною організацією управляти на колективній основі за кордоном майновими правами українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.  
410. 5. На основі одержаних повноважень організація колективного управління укладає ліцензійні угоди з користувачами об'єктів авторського права і суміжних прав.  
411. Претензії суб'єктів авторського права і суміжних прав до користувачів щодо виконання умов ліцензійних угод розглядаються організацією, що управляє майновими правами на колективній основі і виступає стороною у відповідній ліцензійній угоді.  
412. Ліцензійні угоди дозволяють використання передбаченими в них способами об'єктів авторського права і суміжних прав і укладаються від імені всіх осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, включаючи і тих осіб, які не передали організації повноважень, відповідно до частини третьої цієї статті, і не заперечують проти колективного управління своїми майновими правами організаціями колективного управління.  
413. 6. Організація колективного управління може вимагати від користувачів об'єктів авторського права і суміжних прав надання їм документів, що містять точні відомості про використання, необхідні для збирання і розподілу винагороди.  
414. 7. Організація колективного управління зобов'язана надавати Установі таку інформацію:  
415. а) про зміни, що вносяться до статуту організації;  
416. б) про укладання організацією двосторонніх чи багатосторонніх договорів з іноземними організаціями колективного управління;  
417. в) про рішення загальних зборів членів організації;  
418. г) про річний баланс, річний звіт, результати аудиторських перевірок;  
419. д) імена осіб, уповноважених представляти організацію.  
420. На вимогу Установи організація зобов'язана надавати й іншу інформацію, необхідну для перевірки відповідності її діяльності цьому Закону.  
421. Стаття 49. Функції організацій колективного управління  
422. 1. Організація колективного управління повинна виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції:  
423. а) погоджувати з користувачами розмір винагороди під час видачі ліцензії;  
424. б) видавати невиключні ліцензії на використання прав, управлінням яких займається ця організація;  
425. в) погоджувати з користувачами розмір винагороди у тих випадках, коли організація займається збиранням винагороди без видачі ліцензії;  
426. г) збирати передбачені ліцензіями винагороди і (або) винагороди за використання творів без видачі ліцензії;  
427. д) розподіляти і виплачувати зібрану винагороду суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, яких вона представляє;  
428. е) здійснювати будь-які юридичні дії, необхідні для охорони прав, управління якими здійснює організація.  
429. 2. Організації колективного управління мають право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після трьох років з моменту розподілу винагороди суми незапитаної винагороди можуть бути використані для чергових виплат або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах суб'єктів авторського права і суміжних прав.  
430. РОЗДІЛ V ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ  
431. Стаття 50. Порушення авторського права і суміжних прав  
432. Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:  
433. а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачені статтями 14 і 38 цього Закону, і їх майнові права, передбачені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21- 25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;  
434. б) піратство у сферi авторського права і (або) суміжних прав - виготовлення (відтворення) і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм (відеограм) і програм організацій мовлення;  
435. в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;  
436. г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення.  
437. Стаття 51. Порядок захисту авторського права і суміжних прав  
438. Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.  
439. Стаття 52. Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав  
440. 1. У разi використання будь-якою особою твору, фонограми (відеограми) чи програми мовлення без договору з суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав, недотримання передбачених договором умов використання творів і об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушень особистих немайнових і майнових прав особа, яка має авторське право і (або) суміжні права, може подати позов до суду (арбітражного суду) про поновлення порушених прав, відшкодування збитків, публікацію у пресі про допущене порушення тощо.  
441. 2. Суд (арбітражний суд) має право постановити рішення чи ухвалу про передбачені статтею 54 цього Закону відшкодування збитків, заподіяних порушеннями авторського права і (або) суміжних прав, а також про заборону випуску твору, його виконання чи постановки, фонограми (відеограми), їх сповіщення, про припинення їх розповсюдження, про вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників твору, фонограми (відеограми) чи програми мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, про публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав.  
442. 3. Суд (арбітражний суд) може постановити рішення про знищення або відчуження всіх контрафактних примірників твору, фонограми (відеограми) чи програми мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням виключних прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники твору, фонограми (відеограми), програми мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення.  
443. За рішенням суду вилучені (конфісковані) контрафактні примірники творів (у тому числі комп'ютернi програми і бази даних), фонограм (відеограм), програм мовлення на вимогу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.  
444. 4. Конфіскації не підлягають контрафактні примірники творів, фонограм (відеограм), добросовісно придбані третіми особами.  
445. Стаття 53.Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав  
446. 1. До розгляду справи по суті суд або суддя одноособово має право винести ухвалу про заборону відповідачеві або особі, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона є порушником авторського права і (або) суміжних прав, вчиняти певні дії (виготовлення, відтворення, продаж, здавання в майновий найм, прокат, імпорт та інше передбачене цим Законом використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою випуску в цивільний обіг примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм (відеограм), програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними).  
447. Суд або суддя також мають право винести ухвалу про огляд приміщень, в яких, як припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм (відеограм), програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, а також матеріалів і обладнання, призначених для їх виготовлення і відтворення.  
448. 2. За наявності достатніх даних про вчинення такого порушення авторського права і (або) суміжних прав, яке визнається злочином і за яке відповідно до законодавства передбачена кримінальна відповідальність, орган дізнання, слідства або суд зобов'язані вжити заходів для забезпечення розшуку і накладення арешту на:  
449. 1) примірники творів (у тому числі комп'ютернi програми і бази даних), записаних виконань, фонограм (відеограм), програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними;  
450. 2) матеріали й обладнання, призначені для їх виготовлення і відтворення;  
451. 3) документи, рахунки та інші предмети, що можуть бути доказом вчинення дій, за які відповідно до законодавства передбачена кримінальна відповідальність  
452. Стаття 54. Способи захисту авторського права і суміжних прав  
453. 1. Суб'єкти авторського права і суміжних прав мають право вимагати від порушника своїх прав:  
454. 1) визнання своїх прав;  
455. 2) відновлення становища, що існувало до порушення права,  
456. і припинення дій, що призводять до порушення права або створюють загрозу його порушення;  
457. 3) відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду;  
458. 4) стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок порушення авторського права і (або) суміжних прав, замість відшкодування збитків;  
459. 5) виплати компенсації, яка визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;  
460. 6) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;  
461. 7) вжиття інших, передбачених законодавчими актами, заходів, пов'язаних із захистом авторського права і (або) суміжних прав.  
462. При визначенні розмірів збитків (пункт 3 частини першої цієї статті) суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків можуть бути включені суми, затрачені особою, права якої порушені, на ведення судового процесу, в тому числі на виплату гонорару адвокатові.  
463. При визначенні компенсації (пункт 5 частини першої цієї статті) суд зобов'язаний у встановлених у зазначеному пункті межах визначити конкретний розмір компенсації, зважаючи на суть порушення.  
464. 2. У разі невиконання порушником рішення суду про припинення дій, що порушують авторське право i (або) сумiжнi права або створюють загрозу їх порушення, у встановлений судом строк на порушника може бути накладений штраф у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до відповідних бюджетів.  
465. РОЗДIЛ VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
466. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і застосовується до правовідносин, які виникли після введення його в дію.  
467. 2. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк подати до Верховної Ради України свої пропозиції щодо внесення змін до законів України у зв'язку з прийняттям цього Закону і привести свої нормативно- правові акти у відповідність iз цим Законом.  
468. 3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом застосовуються чинні акти законодавства України, якщо вони не суперечать цьому Закону.  
469. 4. Установити, що строки охорони прав, передбачених статтею 28 цього Закону, застосовуються у тих випадках, коли 50-річний строк дії авторського права після смерті автора не закінчився до набрання чинності цим Законом.  
470. 5. Постанову Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року "Про порядок введення у дію Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,№13,ст. 65) вважати такою, що втратила чинність.  
471. 6. У статті 2 Закону України "Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акта від 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №21, ст.155) виключити слова "повідомивши при цьому, що дія зазначеної Конвенції не поширюється на твори, які на дату набуття чинності цією Конвенцією для України вже є на її території суспільним надбанням".  
472. Доручити Міністерству закордонних справ України повідомити Генеральному директорові Всесвітньої організації інтелектуальної власності про те, що Україна визнає дію Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького актавід 24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року) також щодо творів, які на дату набрання чинності цією Конвенцією для України вже є на її території суспільним надбанням".  
473. Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ м. К и ї в 18 січня 2001 року №2243-ІІІ