Кількість абзаців - 157 Розмітка (ліва колонка)


Про політичні партії в Україні (Повторне третє читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про політичні партії в Україні  
3. РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.  
4. Стаття 1. Право громадян на об'єднання в політичні партії  
5. Право громадян на свободу об'єднання в політичні партії є їх невід'ємним правом і гарантується Конституцією України. Обмеження цього права допускається виключно в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей і може встановлюватись лише законом.  
6. Ніхто не може бути примушений до вступу в політичну партію або обмежений у праві добровільного виходу з політичної партії. Забороняється відмова у прийнятті або виключення з політичної партії особи за ознаками раси, кольору шкіри, статі або національної належності  
7. Належність чи неналежність до політичної партії не може бути підставою для обмеження прав і свобод або для надання державою будь-яких пільг і переваг.  
8. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно Конституцією та законами України.  
9. Стаття 2. Поняття політичної партії  
10. Політична партія - це зареєстроване згідно Закону України добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виборах та інших політичних заходах.  
11. Стаття 3. Правова основа діяльності політичних партій  
12. Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку.  
13. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки з всеукраїнським статусом.  
14. Стаття 4. Гарантії діяльності політичних партій  
15. Політичні партії є рівними перед законом.  
16. Органам державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовим особам заборонено виокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям у провадженні їхньої діяльності, якщо інше не передбачено законом.  
17. Втручання з боку органів державної влади та місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.  
18. Стаття 5. Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій  
19. Політичні партії не можуть мати програму чи провадити діяльність з наступними цілями, завданнями або ставлячи за мету:  
20. 1) ліквідацію незалежності України;  
21. 2) зміни конституційного ладу насильницьким шляхом;  
22. 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;  
23. 4) підрив державної безпеки;  
24. 5) незаконне захоплення державної влади;  
25. 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечіі;  
26. 7) посягання на права і свободи людини;  
27. 8) створення загроз здоров'ю населення.  
28. Політичні партії не можуть мати воєнізованих формувань.  
29. Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду. В першій інстанції справу про заборону політичної партії розглядає Киівський міський суд.  
30. РОЗДІЛ 2. ЧЛЕНСТВО У ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЯХ ТА ЇХ УТВОРЕННЯ  
31. Стаття 6. Членство у політичних партіях та його обмеження  
32. Членом політичної партії може бути лише громадянин України, який має активне виборче право.  
33. Громадянин України може перебувати одночасно лише у одній політичній партії.  
34. Членами політичних партій не можуть бути:  
35. 1) судді;  
36. 2) працівники прокуратури;  
37. 3) працівники органів внутрішніх справ;  
38. 4) співробітники служби безпеки України.  
39. Порядок вступу до політичної партії та припинення членства визначається статутом партії.  
40. Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій у органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.  
41. Стаття 7. Програма політичної партії  
42. Політичні партії повинні мати програму. Програма партії є викладом цілей та завдань партії, а також шляхів їх досягнення.  
43. Стаття 8. Статут політичної партії  
44. Політичні партії повинні мати статут. Статут партії має містити такі відомості:  
45. 1) назву політичної партії;  
46. 2) її юридичну адресу;  
47. 3) перелік статутних органів партії, порядок їх утворення, їхні повноваження та термін цих повноважень;  
48. 4) порядок вступу до партії та припинення членства в ній;  
49. 5) права та обов'язки членів партії, підстави припинення чи призупинення членства;  
50. 6) порядок створення, загальну структуру та повноваження місцевих осередків;  
51. 7) порядок внесення змін та доповнень до статуту і програми партії;  
52. 8) порядок скликання та проведення партійних з'їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії;  
53. 9) порядок надходжень та здійснення витрат партії.  
54. Стаття 9. Назва та символіка політичної партії.  
55. Назва політичної партії, її символіка не повинна співпадати з назвою чи символікою іншої (зареєстрованої) політичної партії.  
56. Забороняється буквальне відтворення державної символіки, використання символів іноземних держав.  
57. Політична партія може мати партійну символіку, до якої належать партійний гімн, прапор, розпізнавальний знак, девіз.  
58. Місцеві осередки політичної партії використовують найменування політичної партії з доповненнями, які визначають їх місце в організаційній структурі політичної партії.  
59. Стаття 10. Створення політичної партії.  
60. Рішення про утворення політичної партії приймається на установчому з`їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримане підписами не менше, ніж 1 тис. громадян України, які мають виборче право, що зібрані у більшості регіонів України (області, Автономна Республіка Крим, міста Київ і Севастополь).  
61. На установчомі з'їзді (конференції, зборах) затверджується статут та програма партії, обираються її керівні і контрольно-ревізійні органи.  
62. Діяльність політичної партії може здійснюватись лише після її реєстрації. Не допускається діяльність незареєстрованих політичних організацій.  
63. РОЗДІЛ 3. РЕЄСТРАЦІЯ ТА ПРАВА ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ  
64. Стаття 11. Реєстрація політичних партій  
65. Реєстрацію політичних партій здійснює Міністерство юстиції України.  
66. Для реєстрації політичної партії до Міністерства юстиції України подається заява про її реєстрацію. До заяви додаються:  
67. 1) статут та програма партії;  
68. 2) протокол установчого з'їзду (конференції, зборів) партії, із зазначенням дати і місця проведення, кількості учасників, які проголосували " за" утворення партії  
69. 3) підписи не менше, ніж однієї тисячі громадян України, що мають виборче право, зібрані на підтримку створення політичної партії, засвідчені особами, які збирали ці підписи;  
70. 4) платіжний документ, що посвідчує внесення реєстраційного збору;  
71. 5) назва та адреса банківської установи, в якій партія відкриватиме рахунки.  
72. Після реєстрації політична партія набуває статусу юридичної особи.  
73. Реєстрація місцевих осередків політичних партій здійснюється відповідними органами системи Міністерства юстиції України і може бути здійснена лише після реєстрації політичної партії Міністерством юстиції України. Після реєстрації місцеві осередки політичних партій набувають статусу юридичної особи.  
74. Політична партія інформує Міністерство юстиції України про зміни в програмі, в статуті, а також у випадку зміни назви керівних органів, їх адреси.  
75. Міністерство юстиції України оприлюднює щорічно список зареєстрованих політичних партій, їхні юридичні адреси.  
76. Впродовж 30 днів з моменту надхоження документів, зазначених у пунктах 1-6 цієї статті, Міністерство юстиції України приймає рішення про реєстрацію (або відмову в такій) політичної партії. Цей термін може бути подовжений Міністерством юстиції України у разі потреби, але не більше, ніж на 15 днів.  
77. Реєструючі органи, зазначені у частині 4 цієї статті, приймають рішення про реєстрацію місцевих осередків політичних партій протягом 10 днів з дня надходження письмової заяви від такого осередка, завірену керівним органом політичної партії.  
78. До заяви додаються:  
79. - копія статуту партії;  
80. - протокол установчих зборів чи конференції, на яких було утворено місцеву організацію партії.  
81. Міністерство юстиції України після реєстрації видає політичній партії реєстраційне свідоцтво.  
82. У випадку відмови в реєстрації Міністерство юстиції України повинно надати заявникові своє письмове, вмотивоване рішення.  
83. Рішення Міністерства юстиції України чи відповідного реєструючого органу щодо реєстрації або неприйняття будь-якого рішення з цього питання може бути оскаржене до суду.  
84. Відмова у реєстрації не є перешкодою у повторному поданні заяви про реєстрацію політичної партії.  
85. Стаття 12. Права політичних партій  
86. Політичні партії мають право:  
87. 1) вільного провадження своєї діяльності у обсязі, передбаченому Конституцією, цим Законом та іншими законами України;  
88. 2) брати участь у виборах Президента України, Верховної Ради України, інших органів влади та органів місцевого самоврядування України та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України інших органів влади та місцевого самоврядування;  
89. 3) використовувати державні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами;  
90. 4) підтримувати міжнародні зв'язки з політичними партіями інших країн з дотриманням вимог ст.13 цього закону;  
91. 5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об'єднання громадян, надавати допомогу у їх створенні.  
92. Політичні партії користуються і іншими правами, що надані їм цим Законом та іншими законами України.  
93. Стаття 13. Міжнародна діяльність політичних партій  
94. Політичні партії можуть підтримувати прямі зв'язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, укладати угоди про співробітництво і здійснювати інші загальні заходи, які не суперечать чинному законодавству України і міжнародним угодам України. Політичні партії не можуть укладати угоди, які ставлять політичну партію в підпорядковане або залежне положення до будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії.  
95. Політичні партії можуть засновувати міжнародні спілки чи вступати до таких спілок, статутами яких передбачено лише створення консультативних або координуючих центральних органів.  
96. РОЗДІЛ 4. КОШТИ ТА ІНШЕ МАЙНО ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ  
97. Стаття 14. Кошти та інше майно  
98. Держава гарантує політичним партіям право на кошти та інше майно для здійснення своїх статутних завдань.  
99. Політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право на власне рухоме й нерухоме майно, кошти, обладнання, транспорт, інші засоби, набуття яких не забороняється законами України. Політичні партії можуть орендувати, необхідне майно чи будівлі.  
100. Стаття 15. Державне фінансування політичних партій  
101. Кожна політична партія, що бере участь у виборчих кампаніях, має право на відшкодування витрат на вибори у спосіб, визначений виборчим законодавством.  
102. Кожна політична партія, яка отримала не менше чотирьох відсотків голосів у загальнонаціональному виборчому окрузі має право на виплати з державного бюджету для ведення статутної діяльності. Загальний розмір бюджетного забезпечення політичних партій визначається Верховною Радою України у Законі про державний бюджет, але не може бути меншим, ніж 0,01 відсотка загальних бюджетних витрат.  
103. Кошти розподіляються пропорційно кількості голосів виборців, отриманих політичною партією на парламентських виборах (включаючи голоси, подані за список політичної партії, виборчого блоку партій і голоси по одномандатних округах, відданих кандидату, висунутому політичною партією, виборчим блоком партій). Бюджетні відрахування здійснюються щомісячно й переглядаються кожний фінансовий рік.  
104. Стаття 16. Обмеження у фінансуванні політичних партій  
105. Не допускається фінансування політичних партій:  
106. 1) органами державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, зазначених цим Законом;  
107. 2) державними та комунальними підприємствами та організаціями, підприємствами та організаціями з участю держави, органів місцевого самоврядування, а також іноземного капіталу у будь-якій формі;  
108. 3) іноземними державами та їх громадянами, підприємствами, установами, організаціями;  
109. 4) благодійними та релігійними об'єднаннями та організаціями;  
110. 5) анонімними особами або під псевдонімом;  
111. 6) політичними партіями, що не входять до виборчого блоку політичних партій.  
112. Кошти політичної партії, які надійшли з порушенням умов, передбачених цим Законом, в двотижневий строк із дня отримання повинні бути передані до державного бюджету.  
113. Стаття 17. Управління коштами та іншим майном політичної партії  
114. Управління майном політичної партії здійснюється в порядку, передбаченому статутом політичної партії.  
115. Управління майном політичної партії здійснює від імені політичної партії її вищий керівний орган.  
116. Вищим керівним органом політичної партії можуть делегуватись окремі повноваження по управлінню майном її структурним осередкам.  
117. Стаття 18. Фінансова звітність політичної партії  
118. Політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії.  
119. Політичні партії ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку.  
120. РОЗДІЛ 5. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ  
121. Стаття 19. Органи, що здійснюють державний контроль за діяльністю політичних партій  
122. Державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:  
123. 1) Центральна виборча комісія і окружні виборчі комісії - за додержанням політичною партією вимог статуту та порядку участі політичних партій у виборчому процесі.  
124. 2) фінансові органи, в межах своєї компетенції, - за джерелами і розмірами надходжень та правильністю їх використання, а також правильністю складання фінансового звіту.  
125. Політичні партії зобов'язані подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення.  
126. Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.  
127. Стаття 20. Стягнення, які можуть застосовуватись до політичних партій  
128. У разі порушення політичними партіями Конституції, цього та інших законів України до них можуть бути застосовані такі стягнення:  
129. 1) попередження про недопущення незаконної діяльності;  
130. 2) заборона політичної партії.  
131. Стаття 21. Попередження про недопущення незаконної діяльності  
132. У разі публічного оголошення керівними органами політичної партії наміру вчинення політичною партією дій, за які чинним законодавством передбачена юридична відповідальність, відповідні органи, до відання яких належить контроль за діяльністю політичних партій, можуть видавати приписи про недопущення протиправних вчинків.  
133. Якщо вчинені політичною партією дії не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, відповідними контролюючими органами може бути виданий припис про усунення допущених правопорушень.  
134. Керівництво політичної партії зобов`язане невідкладно усунути порушення законодавства України, що стали підставою для винесення попередження, і в 5-денний термін повідомити про вжиті заходи органу, який виніс попередження.  
135. Стаття 22. Заборона політичної партії  
136. Політична партія може бути за поданням органу, який зареєстрував політичну партію чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку в наступних випадках:  
137. 1) порушення вимог щодо утворення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України;  
138. 2) використання коштів чи матеріальних цінностей, одержаних від іноземних держав, іноземних юридичних і фізичних осіб.  
139. Заборона діяльності політичної партії тягне за собою розпуск керівних органів, структурних осередків та інших існуючих в політичній партії статутних структур, припинення членства у політичній партії, заборону виконання політичної мети партії та правонаступництва.  
140. Стаття 23. Відповідальність посадових осіб та громадян за порушення законодавства про політичні партії  
141. За порушення цього Закону посадові особи та громадяни, причетні до:  
142. 1) створення, організації діяльності та участі в діяльності незареєстрованих політичних партій;  
143. 2) обмеження в правах чи переслідуванні громадян у зв'язку з належністю чи неналежністю до політичних партій;  
144. 3) необгрунтованої відмови в реєстрації політичної партії;  
145. 4) надання політичній партії будь-яких переваг чи обмеження передбачених законом прав політичної партії та її членів;  
146. 5) порушення закону при використанні символіки політичної партії;  
147. 6) заподіяння матеріальної чи моральної шкоди політичній партії;  
148. 7) утворення воєнізованих формувань;  
149. 8) участі у діяльності забороненої політичної партії або інших передбачених чинним законодавством порушень; притягаються до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством України.  
150. Стаття 24. Припинення діяльності політичної партії  
151. Політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску).  
152. Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом (конференцією) у відповідності зі статутом політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) приймає рішення про використання майна та грошових коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі.  
153. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ  
154. 1. Цей Закон набуває чинності з дня його опублікування.  
155. 2. Політичні партії, зареєстровані до прийняття цього Закону повинні протягом року з дня набуття чинності цим Законом внести зміни до своїх статутних документів, що випливають з цього Закону і подати відповідні документи до Міністерства юстиції України  
156. 3. Стаття 15 цього Закону набуває чинності з 1 січня 2000 року.