Кількість абзаців - 78 Розмітка (ліва колонка)


до проекту Постанови Верховної Ради України про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи" (Друге читання)

0. Проект
 
1. Постанова Верховної Ради України
 
2. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи»
 
3. Верховна Рада України постановляє:
 
4. 1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи» (додаються).
 
5. 2. Кабінету Міністрів України до 1 лютого 2013 року проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи».
 
6. 3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
 
7. СХВАЛЕНО
Постановою Верховної Ради України
від «__»_______ 2012 року №_____
 
8. РЕКОМЕНДАЦІЇ
 
9. парламентських слухань на тему:
 
10. «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи»
 
11. Учасники парламентських слухань на тему: «Етнонаціональна політика України: здобутки та перспективи», що відбулися 11 січня 2012 року, відзначають таке.
 
12. В Україні проживають представники 139 етносів, загальна чисельність яких сягає 10 мільйонів або близько 22 відсотків від населення України.
 
13. Державна етнонаціональна політика будується на принципах поваги до прав національних меншин, гарантування їх вільного національно-культурного розвитку, рівноправності всіх етносів, які проживають в Україні, заборони дискримінації за національною ознакою.
 
14. Головним здобутком української держави у сфері етнополітики є збереження міжнаціональної злагоди та високий рівень толерантності в суспільстві. Стійкість міжнаціональних відносин, відсутність конфліктів та протистоянь в Україні є наслідком і свідченням співпраці органів влади з громадськими організаціями національних меншин і національно-культурними об'єднаннями.
 
15. Сформована в Україні законодавча та інституційна база у сфері міжетнічних відносин відповідає міжнародним стандартам та створює умови для вільного громадського і культурного розвитку усіх етнічних спільнот.
 
16. Пріоритетним напрямом реалізації сучасної української державної етнополітики є популяризація національних культур через мережу культурно-мистецьких закладів - музеїв, бібліотек, театрально-видовищних закладів. У різних регіонах держави функціонує близько 100 центрів національних культур, діяльність багатьох із них фінансується з місцевих бюджетів. За підтримки держави діють будинки народної творчості, центри фольклору та етнографії, тисячі національних аматорських колективів. У 360 бібліотеках працюють відділи літератури мовами національних меншин. На базі цих закладів діють літературні вітальні, клуби за інтересами, відбуваються масові просвітницькі заходи, присвячені популяризації культурної спадщини, різних етносів України, їхніх мов, традицій та звичаїв. Здійснюються практичні заходи, пов’язані з розширенням та оптимізацією інформаційної сфери та засобів масової інформації мовами національних меншин на регіональному рівні, які висвітлюють актуальні питання міжнаціональних відносин та події культурно-мистецького життя.
 
17. До ключових питань державної етнополітики належить задоволення потреб громадян у навчанні мовами національних меншин, у вивченні цих мов. В Україні діє мережа загальноосвітніх, дошкільних та вищих навчальних закладів, в яких навчальний процес здійснюється мовами національних меншин. Також функціонує мережа культурно-освітніх центрів та недільних шкіл, де представники різних етносів вивчають рідну мову та культуру свого народу. Робота цих закладів здійснюється за постійного сприяння органів освіти і культури, національно-культурних товариств і просвітницьких організацій.
 
18. Для забезпечення потреб національних меншин державою реалізуються бюджетні програми щодо відтворення культури національних меншин, фінансової підтримки газет мовами національних меншин, реалізації положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, інформаційно-культурного забезпечення населення Криму з відродження та розвитку культур народів Криму.
 
19. Разом з тим, учасниками парламентських слухань поруч з позитивними здобутками української держави у царині етнонаціональної політики, були виокремлені нагальні питання подальшого розвитку вказаної сфери.
 
20. Актуальним завданням залишається гармонізація відносин між титульним українським етносом та національними меншинами. Національна приналежність громадян України має бути сформована, насамперед, на засадах спільного громадянства, утвердженні громадянських свобод, побудові консолідованої демократії, забезпечення умов для повноцінного та гармонійного розвитку культур національних меншин і корінних народів. Застосування ефективних механізмів консолідації усіх етнічних складових українського суспільства є неодмінною умовою успішного розвитку України як європейської держави.
 
21. Вказане повинно визначати пріоритетні завдання органів державної влади щодо забезпечення конституційних прав як представників титульного етносу на розвиток традицій і культури, мови, так і національних меншин та корінних народів України на розвиток їхньої етнічної, культурної, мовної і релігійної самобутності. Завданням влади є забезпечення умов всім етносам для співжиття в єдиному етнополітичному організмі для солідарного і безконфліктного способу співіснування.
 
22. З цією метою Україна має визначити цілісне концептуальне бачення основних засад етнонаціональної політики.
 
23. Головними завданнями у цій сфері, на думку учасників слухань, мають стати утвердження міжнаціональної злагоди, протидія проявам ксенофобії, расової та етнічної нетерпимості, посилення діалогу між органами державної влади та національними меншинами, здійснення підтримки їх громадських організацій, забезпечення умов для розвитку етнічної, мовної, культурної, релігійної самобутності національних меншин України, проведення належних заходів з облаштування, адаптації та інтеграції осіб, депортованих за національною ознакою, що повернулися на проживання в Україну, забезпечення умов для задоволення національно-культурних, мовних та інформаційних потреб українців, які проживають за межами України.
 
24. Обговоривши здобутки та перспективи розвитку етнонаціональної політики України, учасники парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:
 
25. 1.Президенту України:
 
26. 1) розглянути питання щодо утворення центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної етнонаціональної політики;
 
27. 2) розглянути питання утворення Ради керівників всеукраїнських громадських організацій національних меншин України при Президентові України;
 
28. 2.Верховній Раді України:
 
29. 1) вжити заходів щодо удосконалення законодавства у сфері державної етнонаціональної політики, зокрема:
 
30. - передбачити посилення відповідальності за дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи
релігійної ворожнечі.
 
31. - прискорити розгляд законопроектів:
 
32. про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою (реєстр. № 5515);
 
33. про визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки на територію Союзу Радянських Соціалістичних Республік (реєстр. № 8692);
 
34. 2) провести парламентські слухання щодо дотримання законодавства у сфері збереження національної культурної спадщини національних меншин як невід’ємної складової культури української держави.
 
35. 3. Кабінету Міністрів України:
 
36. 1) у сфері вдосконалення нормативно-правової бази:
 
37. розробити і подати до Верховної Ради України проекти законів:
 
38. - про національні меншини (нова редакція);
 
39. - про посилення відповідальності за розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, за приниження національної честі та гідності або образу почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав громадян за ознаками раси, кольору шкіри, етнічного походження;
 
40. 2) з метою посилення заходів щодо підтримки національних меншин, задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави, ініціювати розроблення державних цільових програм з питань:
 
41. - розвитку культурної і мовної самобутності національних меншин України, зосередивши увагу на збереженні культурної спадщини зникаючих етносів;
 
42. - облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство;
 
43. - соціально-культурного розвитку ромського етносу України;
 
44. прискорити розробку і затвердження Державної програми співпраці із закордонними українцями;
 
45. 3) розглянути питання про доцільність створення Урядової комісії з питань протидії ксенофобії, расової та етнічної нетерпимості;
 
46. 4) при підготовці проекту Закону про Державний бюджет України на 2013 рік та подальші роки передбачати належне фінансування заходів національно-культурного розвитку національних меншин, зокрема:
 
47. поступове збільшення бюджетних асигнувань на розвиток культурної і мовної самобутності національних меншин України, випуск підручників мовами національних меншин до обсягів, які відповідають наявним потребам;
 
48. розширення державної підтримки друкованих та електронних видань національно-культурних товариств, передбачивши, зокрема, спеціальні асигнування Держкомтелерадіо на створення й трансляцію постійних програм мовами національних меншин, а також про життя етнічних громад України;
 
49. реставрацію і збереження архітектурно-культурних пам’яток етносів України;
 
50. 5) удосконалити механізм фінансової підтримки за рахунок бюджетних коштів програм (проектів, заходів), розроблених громадськими організаціями національних меншин;
 
51. 6) розглянути питання про надання громадським організаціям, статутна діяльність яких спрямована на захист прав етнічних спільнот, в оренду приміщень, що перебувають у державній власності, для розташування в них культурних центрів національних громад без застосування конкурсних процедур і на пільгових умовах;
 
52. 7) продовжити процес укладання міждержавних і міжвідомчих угод про співпрацю та діяльність міжурядових комісій із питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин з державами, котрі мають із Україною етнічно споріднені спільноти;
 
53. 8) вжити заходів щодо створення у м. Києві Центру розвитку культур національних меншин (Будинку національностей України).
 
54. 4. Міністерству культури України:
 
55. 1) вжити заходів щодо забезпечення утворення і діяльності Ради представників всеукраїнських громадських організацій національних меншин;
 
56. 2) підтримувати діяльність громадських організацій національних меншин, спрямовану на збереження і розвиток їх мови, історії, культури, традицій з метою зміцнення міжетнічної злагоди, збагачення культурного розмаїття України;
 
57. 3) сприяти експонуванню в музеях України історичної та духовної спадщини національних меншин;
 
58. 4) посилити роботу щодо здійснення заходів стосовно формування толерантності в українському суспільстві та запобігання розпалюванню міжетнічної ворожнечі, а також проявам дискримінації, нетерпимого ставлення до осіб за ознаками раси, етнічного походження, мовними ознаками;
 
59. 5) активізувати міжнародні зв’язки з державами, що мають в Україні етнічно споріднені спільноти, сприяти розвитку етнокультурних зв'язків громадських організацій національних меншин з відповідними громадськими організаціями за кордоном.
 
60. 5. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України:
 
61. 1) забезпечити подальше впровадження у систему освіти принципів виховання міжетнічної та міжконфесійної толерантності в Україні;
 
62. 2) сприяти розвиткові мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, вжити заходів щодо забезпечення їх необхідними кадрами, навчально-методичною літературою, особливо в сільській місцевості;
 
63. 3) сприяти вдосконаленню практики обміну студентами та професорсько-викладацьким складом вищими навчальними закладами всіх регіонів України.
 
64. 6. Міністерству соціальної політики України:
 
65. 1) разом з Міністерством закордонних справ України та іншими причетними органами державної влади розглянути питання щодо проведення в оптимальні терміни міжнародного заходу з питань забезпечення прав осіб, депортованих за національною ознакою, з урахуванням стану ухвалення Верховною Радою України законодавства у цій сфері та розробки Державної цільової програми облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство;
 
66. 2) забезпечити реалізацію заходів з облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, що повернулися на проживання в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство, зокрема, щодо капітального будівництва об’єктів, що споруджуються за рахунок коштів Державного бюджету України в Автономній Республіці Крим, Херсонській області та м. Севастополі;
 
67. 3) вжити дієвих заходів щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів, передбачених для забезпечення житлом репатріантів, їх соціально-побутове облаштування.
 
68. 7. Державному комітету телебачення і радіомовлення України:
 
69. 1) сприяти збільшенню обсягів виробництва і розповсюдження теле- і радіопрограм мовами національних меншин;
 
70. 2) активно залучати загальнонаціональні та регіональні теле- і радіоканали, інші засоби масової інформації до популяризації культурних надбань етносів України;
 
71. 8. Центральній виборчій комісії:
 
72. 1) при утворенні одномандатних виборчих округів враховувати компактність проживання національних меншин та включити адміністративно-територіальні одиниці компактного проживання національних меншин там, де це можливо, до складу одного й того ж виборчого округу.
 
73. 9. Місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:
 
74. 1) розробити за участю громадських організацій національних меншин регіональні програми національно-культурного розвитку та передбачати у місцевих бюджетах виділення коштів на їх фінансування;
 
75. 2) розглянути питання про надання громадським організаціям національних меншин в оренду приміщень, що перебувають у комунальній власності, для розташування в них культурних центрів національних громад без застосування конкурсних процедур і на пільгових умовах;
 
76. 3) не допускати штучного скорочення мережі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, вжити заходів щодо зміцнення їх матеріально-технічної бази, сприяти діяльності національно-культурних товариств, зокрема за рахунок цільових асигнувань з місцевого бюджету, залучати кошти меценатів, благодійних та інших організацій на цю мету;
 
77. 4) забезпечити збереження культурного надбання національних меншин, утримання їх місць поховання.