Кількість абзаців - 191 Розмітка (ліва колонка)


Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей (Друге читання)

0. Проект Закон України Про вивезення і ввезення культурних цінностей  
1. Цей Закон регулює відносини, пов'язані з вивезенням та ввезенням культурних цінностей, і спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного культурного співробітництва України.  
2. Розділ 1 Загальні положення  
3. Стаття 1. Законодавство України про вивезення і ввезення культурних цінностей  
4. Законодавство України про вивезення і ввезення культурних цінностей складається з Основ законодавства України про культуру, цього Закону та інших актів законодавства.  
5. Установлений цим Законом порядок вивезення і ввезення культурних цінностей застосовується до всіх культурних цінностей незалежно від форм власності і обов'язковий для всіх фізичних та юридичних осіб, що знаходяться чи ведуть свою діяльність на території України.  
6. Стаття 2. Визначення термінів  
7. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
8. культурні цінності - цінності світського або релігійного характеру, що мають наукове, художнє, історичне та інше культурне значення і підлягають охороні та збереженню відповідно до законодавства України, а саме:  
9. оригінальні художні твори живопису, графіки і скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва, вироби традиційних народних художніх промислів ручного виготовлення з будь-яких матеріалів, в тому числі ті, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння;  
10. цінності, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства і держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя і діяльності видатних діячів - державних, політичних, релігійних, громадських, науки, культури і мистецтва;  
11. предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;  
12. складові частини і фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;  
13. старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову і літературну цінність окремо чи в колекції;  
14. манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;  
15. унікальні і рідкісні музичні інструменти;  
16. різноманітні види зброї, що має історичну, художню, наукову чи іншу культурну цінність;  
17. поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;  
18. монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;  
19. рідкісні колекції і зразки флори, фауни, предмети, що становлять цінність для мінералогії, анатомії, палеонтології;  
20. інші рухомі предмети, у тому числі копії, що становлять історичну, наукову, культурну цінність і взяті державою під охорону як пам'ятки історії та культури;  
21. колекція культурних цінностей - однорідні або підібрані за певними ознаками різнорідні предмети, які, незалежно від культурної цінності кожного з них, зібрані разом становлять історичну, художню, наукову чи іншу культурну цінність;  
22. вивезення культурних цінностей - переміщення будь-якими особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну;  
23. ввезення культурних цінностей - переміщення будь-якими особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення;  
24. тимчасове вивезення культурних цінностей - переміщення будь-якими особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений термін;  
25. тимчасове ввезення культурних цінностей - переміщення будь-якими особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави із зобов'язанням їх зворотного вивезення з території України в обумовлений термін;  
26. транзит культурних цінностей через територію України - переміщення будь-якими законними способами з будь-якою метою культурних цінностей з території однієї іноземної держави на територію іншої іноземної держави через територію України без використання цих культурних цінностей на території України;  
27. незаконно вивезені культурні цінності - культурні цінності, вивезені з території України за обставин, які не відповідають установленому цим Законом порядку та відповідним міжнародно-правовим нормам, або не повернуті в кінці періоду законного тимчасового вивезення чи за наявності будь-яких розбіжностей з умовами, які регулюють таке тимчасове вивезення;  
28. незаконно ввезені культурні цінності - культурні цінності, ввезені на територію України за обставин, які не відповідають установленому цим Законом порядку та відповідним міжнародно-правовим нормам;  
29. повернення культурних цінностей - фізичне повернення культурних цінностей на територію України чи інших держав відповідно до запиту компетентних органів іноземних держав.  
30. Стаття 3. Предмети культурного призначення і сувенірні вироби  
31. Дія цього Закону не поширюється на сучасні сувенірні вироби, предмети культурного призначення серійного і масового виробництва.  
32. Стаття 4. Культурні цінності України  
33. Відповідно до міжнародних угод та законодавства України культурними цінностями України є:  
34. культурні цінності, створені на території України окремими особами чи групами осіб, що є громадянами України;  
35. культурні цінності, виявлені на території України;  
36. культурні цінності, створені на території України іноземними громадянами чи особами без громадянства, які проживають чи проживали на території України;  
37. ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, природознавчо-науковими та іншими експедиціями за згодою компетентних органів країни походження цих цінностей;  
38. ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;  
39. ввезені на територію України культурні цінності, отримані як дарунки або законно придбані за згодою компетентних органів країни походження цих цінностей.  
40. Стаття 5. Повернення незаконно вивезених і незаконно ввезених культурних цінностей  
41. Відповідно до міжнародних угод і законодавства України культурні цінності, незаконно вивезені з території України і незаконно ввезені на її територію, підлягають поверненню.  
42. Стаття 6. Вивезення і ввезення культурних цінностей, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння  
43. Порядок вивезення (тимчасового вивезення) і ввезення (тимчасового ввезення) культурних цінностей, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, регулюється цим Законом.  
44. Стаття 7. Вивезення і ввезення зброї, що є культурною цінністю  
45. Порядок вивезення і ввезення різноманітних видів зброї, що має історичну, художню, наукову чи іншу культурну цінність, регулюється цим Законом.  
46. Стаття 8. Заохочення осіб, що сприяють поверненню культурних цінностей  
47. Громадяни України, іноземні громадяни або особи без громадянства, що сприяють поверненню культурних цінностей в Україну, можуть бути нагороджені відповідно до чинного законодавства України.  
48. За згодою особи, яка подарувала Україні культурні цінності, при їх атрибуції та експонуванні вказується ім'я дарителя. Дарунку також може бути присвоєне ім'я дарителя в установленому законодавством порядку.  
49. Розділ ІІ Державні органи регулювання і контролю вивезення і ввезення культурних цінностей  
50. Стаття 9. Державні органи регулювання і контролю вивезення і ввезення культурних цінностей  
51. Міністерство культури і мистецтв України, Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України та підпорядковані їм територіальні органи і установи в межах своєї компетенції виконують функції органів державного регулювання вивезення і ввезення, тимчасового вивезення і тимчасового ввезення культурних цінностей і разом з Державним митним комітетом України та його територіальними органами здійснюють контроль за вивезенням і ввезенням культурних цінностей.  
52. Виконання ними зазначених функцій провадиться у взаємодії з Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, правоохоронними органами.  
53. Стаття 10. Міжвідомча рада з питань вивезення і ввезення культурних цінностей  
54. Для координації роботи міністерств, відомств, місцевих органів державної виконавчої влади щодо регулювання та здійснення контролю за додержанням порядку вивезення і ввезення культурних цінностей, а також вирішення складних і спірних питань створюється Міжвідомча рада з питань вивезення і ввезення культурних цінностей.  
55. Склад Міжвідомчої ради з питань вивезення і ввезення культурних цінностей та положення про неї затверджує Кабінет Міністрів України.  
56. Стаття 11. Компетенція державних органів регулювання і контролю вивезення і ввезення культурних цінностей  
57. 1. Міністерство культури і мистецтв України, Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України та підпорядковані їм територіальні органи і установи у межах своєї компетенції:  
58. 1) за погодженням із заінтересованими державними органами затверджують порядок здійснення контролю за вивезенням і ввезенням, тимчасовим вивезенням і тимчасовим ввезенням культурних цінностей;  
59. 2) складають переліки культурних цінностей і встановлюють режим їх вивезення;  
60. 3) приймають рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;  
61. 4) здійснюють контроль за додержанням правил зовнішньоекономічної діяльності, що стосується культурних цінностей;  
62. 5) здійснюють реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культурних цінностей;  
63. 6) організовують інформування громадськості в Україні і за її межами про факти зникнення, втрати, крадіжки культурних цінностей;  
64. 7) здійснюють передбачені законодавством України і її міжнародними угодами заходи щодо відновлення законних прав власників культурних цінностей у разі незаконного вивезення, ввезення культурних цінностей;  
65. 8) забезпечують проведення державної експертизи культурних цінностей, що заявлені до вивезення (тимчасового вивезення), а також у разі повернення їх після тимчасового вивезення;  
66. 9) видають свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей.  
67. 2. Державний митний комітет України разом з Міністерством культури і мистецтв України забезпечують здійснення в митних пунктах контролю за додержанням порядку вивезення і ввезення культурних цінностей.  
68. Стаття 12. Державна експертиза культурних цінностей  
69. Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі.  
70. Відмова фізичної чи юридичної особи, що порушила клопотання про вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей, подати на державну експертизу заявлені до вивезення предмети, розглядається як відмова заявника від їх вивезення.  
71. У разі коли результати державної експертизи дають підстави для занесення заявленого до вивезення предмета в державні охоронні переліки чи реєстри, матеріали експертизи передаються відповідним державним органам незалежно від згоди особи, що порушила клопотання про вивезення цього предмета.  
72. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей встановлюється Міністерством культури і мистецтв України та Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.  
73. Розділ ІІІ Регулювання вивезення і ввезення культурних цінностей  
74. Стаття 13. Рішення про можливість вивезення культурних цінностей  
75. Підпорядковані Міністерству культури і мистецтв України, Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України територіальні органи і установи за клопотанням власників культурних цінностей чи уповноважених ними осіб приймають на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей.  
76. Про прийняте рішення власник культурних цінностей чи уповноважена ним особа письмово повідомляється в місячний строк від дня офіційного надходження клопотання.  
77. Стаття 14. Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей  
78. У разі прийняття відповідним територіальним органом чи установою підпорядкованими Міністерству культури і мистецтв України, Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України рішення про можливість вивезення культурних цінностей, власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.  
79. Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених в ньому культурних цінностей через державний і митний кордон України.  
80. Вивезення культурних цінностей без зазначеного у цій статті свідоцтва забороняється.  
81. Зразки свідоцтв на право вивезення відповідних культурних цінностей затверджуються Міністерством культури і мистецтв України та Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.  
82. Стаття 15. Оскарження рішення щодо права вивезення культурних цінностей  
83. Власник культурних цінностей чи уповноважена ним особа має право оскаржити висновок державної експертизи культурних цінностей та рішення щодо відмови у вивезенні культурних цінностей до Міністерства культури і мистецтв України, Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України, Міжвідомчої ради з питань вивезення і ввезення культурних цінностей, а в разі незгоди з їх рішенням - до суду.  
84. Стаття 16. Культурні цінності, що не підлягають вивезенню з України  
85. Вивезенню з України не підлягають такі категорії культурних цінностей:  
86. рухомі предмети (незалежно від часу їх створення), що охороняються державою і занесені в порядку, встановленому законодавством України, в охоронні переліки і реєстри культурних цінностей;  
87. культурні цінності, що постійно зберігаються в державних музеях, архівних установах, бібліотеках, інших державних сховищах культурних цінностей України. За рішенням Міністерства культури і мистецтв України та Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України дію цього правила може бути поширено на інші музеї, архівні установи, бібліотеки, колекції, окремі предмети, що мають виняткову культурну цінність, незалежно від форм власності.  
88. Стаття 17. Порядок вивезення культурних цінностей особами, які володіють дипломатичними привілеями та імунітетом  
89. Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений цим Законом, поширюється на осіб, які володіють дипломатичними привілеями чи імунітетом. Особистий вантаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України і міжнародних угод.  
90. Стаття 18. Вивезення культурних цінностей шляхом пересилки в поштових відправленнях  
91. Вивезення культурних цінностей шляхом пересилки в поштових відправленнях здійснюється згідно з правилами, встановленими цим Законом, митним законодавством України і Законом України "Про зв'язок".  
92. Стаття 19. Порядок ввезення культурних цінностей  
93. Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають митному контролю і спеціальній реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України разом з Державним митним комітетом України. У разі ввезення культурних цінностей на територію України митним органам України подається свідоцтво про законність їх вивезення з держави походження, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України.  
94. Стаття 20. Культурні цінності, ввезення яких забороняється  
95. Відповідно до міжнародних угод України або у зв'язку із запитом компетентних органів іноземних держав ввезення культурних цінностей, стосовно яких оголошено розшук, забороняється. Такі культурні цінності підлягають затриманню митними органами України з метою їх подальшого повернення законним власникам у встановленому порядку.  
96. Дія цієї статті поширюється також на контрафактні примірники художніх творів.  
97. Розділ IV Регулювання тимчасового вивезення і тимчасового ввезення культурних цінностей  
98. Стаття 21. Тимчасове вивезення культурних цінностей  
99. Тимчасове вивезення культурних цінностей здійснюється музеями, архівними установами, бібліотеками, театрами, концертними організаціями, іншими юридичними і фізичними особами:  
100. для організації виставок;  
101. для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;  
102. у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;  
103. в інших необхідних випадках, передбачених законодавством і міжнародними угодами України.  
104. Стаття 22. Клопотання про надання права на тимчасове вивезення культурних цінностей  
105. 1.Клопотання про надання права на тимчасове вивезення культурних цінностей подається їх власником чи уповноваженою ним особою відповідно до територіального органу Міністерства культури і мистецтв України чи установи Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України.  
106. 2. До клопотання про тимчасове вивезення культурних цінностей, що порушуються державними музеями, архівними установами, бібліотеками, театрами, концертними організаціями незалежно від відомчого підпорядкування додаються:  
107. 1) копія угоди з приймаючою стороною про мету і умови тимчасового вивезення культурних цінностей;  
108. 2) документ, який засвідчує страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику, або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;  
109. 3) документально підтверджені гарантії приймаючої сторони і гарантії державних органів країни призначення щодо збереження і повернення культурних цінностей в обумовлений строк;  
110. 4) письмова згода на тимчасове вивезення культурних цінностей відповідно Міністерства культури і мистецтв України, Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України.  
111. 3. У разі тимчасового вивезення культурних цінностей іншими, крім передбачених в частині другій цієї статті фізичними чи юридичними особами, органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, посадовими особами до клопотання про тимчасове вивезення культурних цінностей додаються:  
112. 1) довідка про внесення культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, до охоронних переліків чи реєстрів, складених у порядку, встановленому законодавством України;  
113. 2) документ, що підтверджує факт повідомлення відповідного державного органу, під охороною якого перебувають культурні цінності, про їх тимчасове вивезення;  
114. 3) копія угоди з приймаючою стороною про мету і умови тимчасового вивезення культурних цінностей;  
115. 4) документально підтверджені гарантії приймаючої сторони і гарантії державних органів країни призначення стосовно збереження і повернення культурних цінностей в обумовлений строк.  
116. Стаття 23. Відмова в наданні свідоцтва на тимчасове вивезення культурних цінностей  
117. 1. Клопотання про надання свідоцтва на тимчасове вивезення культурних цінностей не може бути задоволено, якщо:  
118. 1) відсутні з боку фізичної чи юридичної особи, що здійснює тимчасове вивезення, гарантії стосовно зворотного ввезення цих культурних цінностей в обумовлений строк;  
119. 2) стан культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не дозволяє змінювати умови їх зберігання;  
120. 3) не визначено власника культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення;  
121. 4) культурні цінності є предметом спору щодо права власності відносно них;  
122. 5) визначена страхова вартість предметів, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;  
123. 6) культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, розшукуються;  
124. 7) у країні, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, або інші обставини, що перешкоджають здійсненню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю країну.  
125. 2. Клопотання про надання права на тимчасове вивезення культурних цінностей може бути також відхилено, якщо Україна не має дипломатичних відносин з державою, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей.  
126. Стаття 24. Незмінність угоди щодо мети і умов тимчасового вивезення культурних цінностей  
127. Умови угоди з приймаючою стороною щодо мети і умов тимчасового вивезення культурних цінностей не підлягають зміні після видачі свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей.  
128. Після видачі свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей ці цінності не можуть бути предметом застави як на території України, так і за її межами.  
129. Стаття 25. Порядок тимчасового ввезення культурних цінностей  
130. Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну, підлягають митному контролю та реєстрації у порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України разом з Державним митним комітетом України.  
131. Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну з метою культурного співробітництва і є власністю іноземних держав, іноземних фізичних та юридичних осіб, перебувають під охороною України, на них поширюється дія законодавства України про охорону культурної спадщини та цього Закону. Надання державних гарантій щодо охорони зазначених культурних цінностей здійснюється в кожному окремому випадку відповідно до міжнародних угод України або рішень Кабінету Міністрів України на умовах додержання принципу взаємності.  
132. Стаття 26. Транзит культурних цінностей  
133. Транзит культурних цінностей через територію України регулюється митним законодавством та міжнародними угодами України.  
134. Розділ V Запобігання незаконній передачі прав власності на культурні цінності  
135. Стаття 27. Право власності на культурні цінності, що вивозяться з України  
136. Вивезення культурних цінностей з України може здійснюватися тільки власником цих цінностей або уповноваженою ним особою в порядку, встановленому законодавством України.  
137. Вивезення з України культурних цінностей юридичними особами здійснюється за умови документального підтвердження законності володіння ними.  
138. Не допускається передача власником культурних цінностей прав володіння, користування і розпорядження зазначеними культурними цінностями, а також продаж цінностей, якщо ці дії можуть сприяти незаконному їх вивезенню.  
139. Стаття 28. Вивезення культурних цінностей, право власності на які належить громадянам  
140. У разі коли громадяни, що виїжджають за межі України на постійне місце проживання, заявляють до вивезення предмети, які не перебувають на постійному зберіганні в державних музеях, архівних установах, бібліотеках, інших державних сховищах культурних цінностей і підпадають під дію цього Закону, але розглядаються як сімейні цінності, Міністерство культури і мистецтв України та Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України порушують перед Міжвідомчою радою з питань вивезення і ввезення культурних цінностей клопотання про надання згоди на їх вивезення.  
141. У разі вивезення громадянами, що виїжджають за межі України на постійне проживання, колекцій культурних цінностей Міжвідомча рада з питань вивезення і ввезення культурних цінностей може прийняти рішення про можливість вивезення частини колекції культурних цінностей за умови укладення угоди про передачу державним музеям, архівним установам, бібліотекам, іншим державним сховищам культурних цінностей частини предметів колекції, що мають визначне художнє, історичне, наукове чи інше культурне значення, на визначених ними умовах.  
142. Такі угоди укладаються між власниками культурних цінностей чи уповноваженими ними особами та Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.  
143. Стаття 29. Вивезення культурних цінностей їх авторами  
144. 1. Автор або інша особа, що має авторське право, незалежно від того, виїжджають вони за межі України тимчасово чи на постійне місце проживання, мають право вивезти створені ними культурні цінності в будь-якій кількості в порядку, визначеному цим Законом.  
145. 2. Фізичні чи юридичні особи, які вивозять за життя автора або протягом 50 років після його смерті створені ним культурні цінності, зобов'язані підтвердити законність володіння ними.  
146. Стаття 30. Придбання у державну власність культурних цінностей, заявлених до вивезення  
147. На підставі висновку державної експертизи Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України, Міжвідомчою радою з питань вивезення і ввезення культурних цінностей може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державних музейного, бібліотечного та національного архівного фондів України культурних цінностей, що заявлені до вивезення. Державні органи України мають право придбати культурну цінність, заявлену до вивезення за ціною, зазначеною власником культурної цінності у клопотанні про видачу свідоцтва на право її вивезення і підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до шести місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.  
148. Відмова державних органів України від придбання зазначеної культурної цінності або закінчення шестимісячного строку внесення платежів є підставою для видачі власнику культурних цінностей свідоцтва на право їх вивезення.  
149. Спори, пов'язані з переважним правом на придбання таких культурних цінностей, розв'язуються в судовому порядку.  
150. Стаття 31. Порядок використання культурних цінностей, затриманих чи конфіскованих митними або правоохоронними органами  
151. 1. Культурні цінності, в тому числі вироби з дорогоцінних металів і каміння, затримані чи конфісковані митними або правоохоронними органами у разі спроби їх незаконного вивезення, передаються безоплатно Міністерству культури і мистецтв України або Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України, які забезпечують зберігання цих культурних цінностей, їх експертизу і публікацію з метою уточнення права власності на них.  
152. Після встановлення права власності на зазначені культурні цінності вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі.  
153. Витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відносяться за рахунок власника, якщо інше не передбачено рішенням суду.  
154. 2. У разі коли затримані чи конфісковані культурні цінності обернені в доход держави згідно із законодавством, Міністерство культури і мистецтв України, Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України вирішують питання про безоплатну передачу цих культурних цінностей для постійного зберігання до державних музейного, бібліотечного та національного архівного фондів або релігійних об'єднань.  
155. 3. Культурні цінності, не передані для постійного зберігання державним музеям, архівним установам, бібліотекам, іншим державним сховищам культурних цінностей або релігійним об'єднанням, підлягають реалізації в установленому порядку. Кошти від реалізації зазначених культурних цінностей передаються державному органу, що забезпечив їх затримання чи конфіскацію, Міністерству культури і мистецтв України, Головному архівному управлінню при Кабінеті Міністрів України. Порядок розподілу і використання цих коштів визначає Кабінет Міністрів України.  
156. Стаття 32. Запобігання придбанню незаконно вивезених з інших країн, викрадених чи незаконно придбаних культурних цінностей  
157. З метою запобігання придбанню незаконно вивезених з інших країн, викрадених чи незаконно придбаних культурних цінностей державні музеї, архівні установи, бібліотеки, інші державні сховища культурних цінностей зобов'язані вживати необхідних заходів для одержання інформації про походження цих культурних цінностей.  
158. Стаття 33. Витребування культурних цінностей з незаконного володіння  
159. У разі викрадення і вивезення за межі України культурних цінностей України Національна комісія з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України здійснює необхідні заходи для повернення їх в Україну та сприяє власникам або уповноваженим ними фізичним чи юридичним особам в поданні ними позовів про витребування культурних цінностей з незаконного володіння до судів іноземних держав згідно із законодавством цих держав.  
160. Стаття 34. Позови про повернення ввезених культурних цінностей  
161. Витребування з чужого незаконного володіння ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється в судовому порядку.  
162. Позивач може подати до відповідного суду в Україні цивільний позов про повернення культурних цінностей, що були незаконно ввезені в Україну. Позов не може бути поданий пізніше ніж через рік після того, як позивачу стало відомо про місцезнаходження культурних цінностей та їх володільця, і не пізніше ніж через 30 років після того, як культурні цінності були незаконно вивезені з території цієї країни. У разі коли культурні цінності становлять частину державних (громадських) колекцій та церковного (духовного) майна країни, де вони підлягають особливим охоронним заходам згідно з національним законодавством, подання позову обмежується 75 роками і не підлягає обмеженню у часі, якщо це передбачено окремими двосторонніми міжнародними угодами України.  
163. Культурні цінності, що повертаються відповідно до цієї статті, звільняються від митних та інших зборів. Всі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе вимагаюча сторона.  
164. За позови про витребування культурних цінностей з незаконного володіння позивачі звільняються від сплати державного мита.  
165. Стаття 35. Права сумлінного набувача культурних цінностей  
166. У разі придбання за плату незаконно вивезених з інших країн викрадених чи загублених культурних цінностей зазначені цінності підлягають поверненню законному власнику з виплатою такої компенсації сумлінному покупцю (особі, що не знала і не повинна була знати про незаконність відчуження), якщо вимога про їх повернення поставлена країною - учасником міжнародної угоди, що є чинною для України і передбачає виплату, або якщо така виплата провадиться на засадах взаємності. У разі дарування або успадкування власник не повинен бути у більш сприятливому становищі, ніж особа, від якої він одержав культурні цінності у такий спосіб.  
167. Держава, що подає запит на повернення культурних цінностей, незаконно вивезених з її території, повинна сплатити компенсацію за належний догляд за ними.  
168. Передача культурних цінностей без виплати власнику або володільцю компенсації може бути здійснена відповідно до рішення Кабінету Міністрів України за поданням Міжвідомчої ради з питань вивезення та ввезення культурних цінностей або на засадах взаємності.  
169. Стаття 36. Угоди стосовно культурних цінностей  
170. З метою запобігання незаконному вивезенню культурних цінностей та передачі права власності на них всі угоди стосовно культурних цінностей, що підпадають під дію цього Закону, укладаються в письмовій формі.  
171. Угоди, укладені з порушенням цього порядку, визнаються недійсними.  
172. Стаття 37. Провадження зовнішньоекономічної діяльності, повязаної з культурними цінностями  
173. Зовнішньоекономічна діяльність, що пов'язана з культурними цінностями, допускається тільки за наявності дозволу, що видається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
174. Фізичні чи юридичні особи, що ведуть у встановленому порядку зовнішньоекономічну діяльність, пов'язану з культурними цінностями, зобов'язані вести реєстр, в якому повинні міститися інформація про походження кожної цінності, прізвище і адресу постачальника, її вартість, опис цієї цінності, її зображення, і на вимогу відповідних державних органів надавати відомості про культурні цінності, що надійшли.  
175. Розділ VI Заключні положення  
176. Стаття 38. Сплата мита на культурні цінності  
177. У разі вивезення, ввезення культурних цінностей стягується мито згідно із законодавством України.  
178. Стаття 39. Пільги щодо сплати мита  
179. У окремих випадках фізичним чи юридичним особам, що передали в дарунок Україні культурні цінності, стосовно яких прийнято рішення про внесення їх у встановленому законодавством України в державні охоронні переліки або реєстри, у порядку, передбаченому законодавством України, можуть надаватися пільги щодо сплати мита у разі вивезення цими особами аналогічних культурних цінностей.  
180. Стаття 40. Оплата проведення державної експертизи культурних цінностей  
181. Порядок і розміри плати за проведення державної експертизи культурних цінностей у зв'язку з їх вивезенням (тимчасовим вивезенням), поверненням після тимчасового вивезення встановлюються Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України за погодженням з Міністерством фінансів України.  
182. Порядок використання коштів, отриманих від проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення), повернення після тимчасового вивезення, визначається Кабінетом Міністрів України.  
183. Розділ VII Відповідальність за порушення законодавства України про вивезення і ввезення культурних цінностей  
184. Стаття 41. Відповідальність за порушення законодавства України про незаконне вивезення чи незаконне ввезення культурних цінностей  
185. Особи, винні у незаконному вивезенні (тимчасовому вивезенні) чи незаконному ввезенні культурних цінностей несуть відповідальність, передбачену законодавством України.  
186. Експерт, який свідомо дав неправдивий експертний висновок, несе відповідальність на підставі законодавства України.  
187. Неповернення культурних цінностей в обумовлений строк розглядається як незаконне вивезення цінностей, якщо не подано відповідні документи, які підтверджують наявність поважних обставин, що спричинили порушення строку повернення.  
188. Розділ VIII Міжнародне співробітництво  
189. Стаття 42. Міжнародне співробітництво України у сфері заборони та запобігання незаконному вивезенню, ввезенню культурних цінностей і передачі права власності на них  
190. Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері заборони і запобігання незаконному вивезенню, ввезенню культурних цінностей, передачі права власності на них, а також повернення законним власникам незаконно вивезених і ввезених культурних цінностей відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.