Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки (Друге читання)
0. | Проект ЗАКОН УКРАЇНИ "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки" |
1. | Цей Закон визначає основні засади державної політики на період реформування сільського господарства протягом 2001-2004 років, як пріоритетної галузі народного господарства. |
2. | РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
3. | Стаття 1. Визначення термінів |
4. | Галузеві нормативні витрати - це сума витрат суб'єктів господарювання в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції, визначена на основі суспільно необхідних по галузі нормативних витрат, продуктивності землі і тварин. |
5. | Заставна ціна (ціна підтримки) - гарантована державою ціна продукції, яка відшкодовує середньогалузеві нормативні витрати та забезпечує мінімальний прибуток, достатній для відтворення виробництва. |
6. | Знижена кредитна ставка - ставка, яка застосовується при наданні кредитів сільськогосподарським підприємствам в режимі спеціального кредитування. |
7. | Компенсація кредитних ставок - відшкодування державою частини вартості кредитів, одержаних сільськогосподарськими товаровиробниками за комерційними ставками, згідно договорів. |
8. | Кредитне забезпечення сільського господарства - система заходів держави, спрямованих на задоволення потреб сільськогосподарських товаровиробників в кредитних ресурсах у визначений період. |
9. | Норма прибутку - показник, що характеризує відношення прибутку до середньорічної вартості основних та оборотних засобів (включаючи вартість землі). |
10. | Продукція сільського господарства (сільськогосподарська продукція) - продукція, що виробляється в сільському господарстві та відповідає кодам 01.11. - 01.42 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97. |
11. | Режим спеціального кредитування - система заходів держави, спрямованих на кредитне забезпечення сільськогосподарських підприємств з урахуванням специфіки їх виробничо-фінансової діяльності. |
12. | Сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі. |
13. | Сільськогосподарський товаровиробник - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією. |
14. | Сільськогосподарське підприємство (включаючи селянське (фермерське), риболовецьке та рибницьке господарство) - юридична особа, основним видом діяльності якої є вирощування: вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої складає не менше 50 відсотків загальної суми виручки. |
15. | Стаття 2. Основні засади взаємодії органів державного управління та сільськогосподарських товаровиробників |
16. | Пріоритетний розвиток сільського господарства забезпечується шляхом: |
17. | підтримання стабільності законодавчої та нормативно-правової бази з метою забезпечення передбачуваних умов розвитку підприємництва в сільському господарстві; |
18. | невтручання органів державної виконавчої влади у господарську діяльність суб'єктів підприємництва, крім випадків, передбачених законодавством; |
19. | стимулювання розвитку приватної ініціативи; |
20. | забезпечення суб'єктам господарювання захисту прав власності на землю, майно та результати своєї праці; |
21. | підтримки сільськогосподарських товаровиробників, інфраструктури аграрного ринку, виробництва стратегічно важливих видів сільськогосподарської продукції, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки держави; |
22. | формування цінового, податкового і кредитного механізмів з урахуванням специфіки сільського господарства як галузі з уповільненим оборотом капіталу і низькою нормою прибутку; |
23. | дотування виробництва продукції тваринництва, льону, хмелю; |
24. | поєднання обов'язкового і добровільного страхування; |
25. | створення умов для забезпечення кредитами сільськогосподарських товаровиробників продукції з урахуванням сезонності виробництва; |
26. | сприяння розвитку національної мережі дорадчих сільськогосподарських служб і системи моніторингу аграрного ринку. |
27. | РОЗДІЛ II ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ПІДТРИМКА ДОХОДІВ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ |
28. | Стаття 3. Цінова політика і підтримка доходів виробників сільськогосподарської продукції |
29. | Цінова політика в сільському господарстві здійснюється на основі вільного ціноутворення у поєднанні з державною підтримкою доходів сільськогосподарських товаровиробників та посиленням антимонопольного контролю за цінами на продукцію сільського господарства та матеріально-технічні ресурси (послуги), що ним споживаються. |
30. | Для сільськогосподарських товаровиробників, переробних, постачальницьких, обслуговуючих та інших підприємств і організацій ціни на товари, роботи та послуги формуються, виходячи з попиту і пропозиції з урахуванням галузевих нормативних витрат і норми прибутку по народному господарству. |
31. | Цінова політика та підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників спрямовуються на забезпечення відтворення виробництва сільськогосподарської продукції на основі запровадження заставних цін (цін підтримки), підтримки доходів через систему державних дотацій та субсидій. |
32. | Запроваджується з 2001 року граничний максимальний рівень цін (тарифів) на електроенергію, що споживається сільськогосподарськими підприємствами. |
33. | Держава створює систему моніторингу цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси (послуги), що використовуються в сільському господарстві. |
34. | РОЗДІЛ III ПОДАТКОВА ТА БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА |
35. | Стаття 4. Оподаткування сільськогосподарських товаровиробників |
36. | На період дії цього Закону не вносяться зміни в законодавство, що можуть спричинити збільшення податкового навантаження на сільськогосподарських товаровиробників. |
37. | Стаття 5. Оподаткування експортно-імпортних операцій |
38. | Не застосовуються митні стягнення та інші податки щодо ввезення на митну територію України комплектуючих виробів та запасних частин до сільськогосподарської техніки, а також сезонного ввезення (з 1 лютого по 1 жовтня) дизельного палива. |
39. | Стаття 6. Фіксований сільськогосподарський податок |
40. | На період до 1 січня 2004 року сільськогосподарські підприємства сплачують фіксований сільськогосподарський податок відповідно до Закону України від 17.12.98 р. N 320-XIX (із змінами і доповненнями до нього). |
41. | Стаття 7. Податок на додану вартість |
42. | Встановити, що до 1 січня 2004 року податок на додану вартість при реалізації сільськогосподарської продукції залишається в розпорядженні сільськогосподарських підприємств і використовується для поповнення основних та оборотних засобів. |
43. | До 1 січня 2004 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. |
44. | Стаття 8. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства |
45. | На період до 1 січня 2004 року збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства сплачується відповідно до Закону України від 09.04.1999 року N 587-XIV "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства". |
46. | Стаття 9. Строки виникнення податкових зобов'язань |
47. | Для підприємств, що здійснюють поставки матеріально-технічних ресурсів та надають послуги сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності та для сільськогосподарських товаровиробників, що здійснюють реалізацію власної сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) є дата зарахування коштів від покупця продукції (робіт, послуг) на банківський рахунок платника податків; в разі розрахунків в натуральній формі - дата оприбуткування платником податків продукції (робіт, послуг), отриманої в рахунок оплати за поставлені (реалізовані) товари (роботи, послуги). |
48. | Стаття 10. Використання коштів Державного бюджету на розвиток сільського господарства |
49. | Частка видатків Державного бюджету на фінансування розвитку сільського господарства має бути не меншою 10 відсотків витратної частини цього бюджету. |
50. | Статті видатків Державного бюджету щодо фінансування сільського господарства формує безпосередньо Міністерство аграрної політики України, виходячи із загальних обсягів бюджетних асигнувань на галузь. |
51. | РОЗДІЛ IV ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА |
52. | Стаття 11. Особливості кредитування сільськогосподарських товаровиробників |
53. | Кредитування сільськогосподарських товаровиробників здійснюється на основі Державної програми кредитного забезпечення сільського господарства та засадах, встановлених Національним банком України. |
54. | Стаття 12. Державна підтримка кредитного забезпечення сільського господарства |
55. | Державна підтримка здійснюється на основі механізму кредитного забезпечення сільського господарства, який розробляється Міністерством аграрної політики України. |
56. | Складовими механізму кредитного забезпечення сільського господарства є: |
57. | визначення обсягів кредитів за рахунок державних та інших ресурсів, які спрямовуються на розвиток сільського господарства; |
58. | створення інфраструктури фінансово-кредитного забезпечення сільського господарства; |
59. | режим спеціального кредитування, який передбачає за рахунок Державного бюджету компенсацію ставки за кредитами в розмірі не менше 50-ти відсотків облікової ставки, встановленої Національним банком України. |
60. | Дозволити Державній акціонерній компанії "Хліб України" та її дочірнім підприємствам для одержання кредитів надавати в заставу майно, що входить до їх статутного фонду |
61. | Стаття 13. Порядок надання та обліку кредитів, наданих у режимі спеціального кредитування |
62. | Для надання та обліку коротко - середньо - та довгострокових банківських кредитів, наданих у режимі спеціального кредитування, банки відкривають окремі кредитні рахунки. Для здійснення середньо - та довгострокового кредитування можуть відкриватися спеціальні кредитні лінії. |
63. | Кредитування здійснюється в напрямах, визначених Кабінетом Міністрів України, через безпосереднє спрямування банками коштів на оплату розрахунково-платіжних документів, поданих позичальниками до сплати. |
64. | Авансування виробництва сільськогосподарської продукції для державних потреб здійснюється шляхом перерахування виділених для цього коштів Державного бюджету на окремі кредитні рахунки позичальників. Авансування оформляється спеціальним договором, який передбачає гарантії поставки продукції. |
65. | Стаття 14. Пільги в оподаткуванні банків |
66. | Пільговому оподаткуванню підлягає частка прибутку банків, пропорційна питомій вазі ресурсів, спрямованих ними в сільське господарство від загального обсягу їх ресурсів. |
67. | Пільгова ставка оподаткування становить 1/2 встановленої законодавством. |
68. | Стаття 15. Особливості формування обов'язкових резервів |
69. | Для банків, які обслуговують сільськогосподарські підприємства в режимі спеціального кредитування і використовують на зазначені цілі не менше 50 відсотків загальних обсягів кредитування, враховувати в якості обов'язкових резервів конверсійні облігації державної позики, вільні від застави, з обов'язковим спрямуванням вивільнених коштів на кредитування сільськогосподарських підприємств. |
70. | Розміри обов'язкового резервування для зазначених банків зменшуються в цілому на 50 відсотків порівняно з нормативами, визначеними Національним банком України. |
71. | Стаття 16. Звернення стягнення на земельні ділянки за претензіями кредиторів |
72. | Звернення стягнення на земельну ділянку, що належить громадянинові на праві приватної власності, а також на земельну частку (пай) не допускається, крім випадків, коли вони є об'єктом застави. |
73. | РОЗДІЛ V СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА |
74. | Стаття 17. Відносини у сфері страхування ризиків у сільському господарстві |
75. | Обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється державними сільськогосподарськими підприємствами, а стосовно врожаю зернових культур і цукрових буряків - сільськогосподарськими підприємствами всіх форм власності. |
76. | Частково страхові платежі по обов'язковому страхуванню врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень компенсуються за рахунок Державного бюджету України у розмірі не менше 50 відсотків витрат, понесених сільськогосподарськими підприємствами. |
77. | РОЗДІЛ VI МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ |
78. | Стаття 18. Міжнародні договори |
79. | Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору. |
80. | РОЗДІЛ VII ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ |
81. | Стаття 19. Обов'язковість врахування положень Закону при розробці і прийнятті інших законодавчих і нормативних актів. |
82. | Положення Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 роки" є обов'язковими при розробленні і прийнятті інших законодавчих і нормативних актів. |
83. | РОЗДІЛ VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
84. | 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
85. | 2. Дія цього Закону поширюється на правовідносини, які виникли після набуття чинності цим Законом. |
86. | 3. Визнати такою, що втратила чинність, частину 2 пункту 1 розділу VI "Прикінцеві положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня набрання чинності цим Законом. |
87. | 4. Кабінету Міністрів України: |
88. | у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховній Раді України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом та прийняти нормативно-правові акти, спрямовані на його виконання, привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом, забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; |
89. | подати у 2002 році на розгляд Верховній Раді України пакет проектів законодавчих актів щодо подальшого розвитку сільського господарства; |
90. | розробити у 2001 році положення про визначення нормативних витрат, встановлення заставних цін та порядок ціноутворення з урахуванням норми прибутку; |
91. | запровадити механізм, яким передбачити збільшення видатків державного бюджету на дотацію сільськогосподарських виробників пропорційно підвищенню податкового тиску на них у разі внесення змін до діючої системи оподаткування; |
92. | у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про плату за землю" щодо встановлення єдиного порядку сплати земельного податку власниками та землекористувачами; |
93. | встановити з 1 січня 2001 року для підприємств - виробників тютюнової продукції порядок обов'язкового використання вітчизняної тютюнової сировини не менше 10 відсотків від загальної потреби. |