Кількість абзаців - 184 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства (Друге читання)

0. Закон України
 
1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства
 
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
 
3. І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
 
4. 1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):
 
5. 1) доповнити Кодекс статтею 197-1 такого змісту:
«Стаття 197-1. Порушення обов’язку громадянина України щодо повідомлення про набуття іноземного громадянства (підданства)
 
6. Неподання або несвоєчасне подання повнолітнім громадянином України, який добровільно набув іноземне громадянство (підданство), заяви про це та копії документа, що підтверджує набуття ним іноземного громадянства (підданства), -
 
7. тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
8. Ті самі діяння, вчинені службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, -
 
9. тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. «;
 
10. 2) статтю 221 після цифр «195-1-195-6» доповнити цифрами «, 197-1»;
 
11. 3) пункт 1 частини першої статті 255 доповнити абзацом такого змісту:
 
12. «центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері громадянства (стаття 197-1); «.
 
13. 2. Частини другу і третю статті 412 Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 38-39, ст. 288) викласти в такій редакції:
 
14. «Не можуть бути прийняті на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій особи, які:
 
15. мають громадянство (підданство) іншої держави;
 
16. мають судимість за вчинення умисного злочину.
 
17. Посадові особи митної служби України, які набули громадянство (підданство) іншої держави або визнані за вироком суду, що набрав законної сили, винними у вчиненні злочину, звільняються із служби в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях.».
 
18. 3. Частину четверту статті 17 Закону України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20; Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 36, ст. 526; із змінами, внесеними Законом України від 3 листопада 2011 року № 3999-VІ) доповнити пунктом 3 такого змісту:
«3) має громадянство (підданство) іншої держави. Набуття іноземного громадянства є підставою для звільнення особи із служби в міліції.».
 
19. 4. У Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 53, ст. 793; 1993 р., № 50, ст. 474; 1995 р., № 11, ст. 71; 2011 р., № 30, ст. 279):
 
20. 1) частину сьому статті 46 викласти в такій редакції:
«Не можуть бути прийняті на посаду прокурора або слідчого прокуратури особи, які:
мають громадянство (підданство) іншої держави; були засуджені за вчинення злочину, крім осіб, що реабілітовані.»;
були засуджені за вчинення злочину, крім осіб, що реабілітовані.»;
 
21. 2) пункт 5 частини другої статті 46-2 після слів «громадянства України» доповнити словами «або встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави».
 
22. 5. У Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 15, ст. 190; 1997 р., № 12, ст. 103; 1999 р., № 48,
 
23. ст. 410; 2004 р., № 36, ст. 444; 2005 р., № 27, ст. 361; 2006 р., № 37, ст. 318, № 51, ст. 519; 2007 р., № 33, ст. 442; 2008 р., № 5-8, ст. 78; 2010 р., № 19, ст. 151; із змінами, внесеними Законами України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ і від 18 жовтня 2011 року № 3917-VІ):
 
24. 1) абзац перший пункту 2 статті 8 після слів «у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку» доповнити словами «, у зв’язку з установленням факту набуття громадянства (підданства) іншої держави»;
 
25. 2) абзац перший пункту 15 статті 10-1 після слів «позбавлення права займати певні посади» доповнити словами «, у зв’язку з установленням факту набуття громадянства (підданства) іншої держави»;
 
26. 3) абзац третій пункту 2 статті 15 після слів «у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем» доповнити словами «, у зв’язку з установленням факту набуття громадянства (підданства) іншої держави».
 
27. 6. Статтю 19 Закону України «Про Службу безпеки України» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 27, ст. 382; із змінами, внесеними Законом України від 9 грудня 2011 року № 4157-VІ) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
«На службу (роботу) до органів Служби безпеки України не приймаються громадяни України, які мають громадянство (підданство) іншої держави. Набуття громадянства (підданства) іншої держави є підставою для звільнення особи з органів Служби безпеки України.».
 
28. У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
 
29. 7. Частину третю статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; 2006 р., № 37, ст. 318; 2007 р., № 33, ст. 442; 2009 р., № 24, ст. 296; із змінами, внесеними Законами України від 8 липня 2011 року № 3668-VІ і від 18 жовтня 2011 року № 3917-VІ) після слів «у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем» доповнити словами «, у зв’язку з установленням факту набуття громадянства (підданства) іншої держави».
 
30. 8. У Законі України «Про Антимонопольний комітет України» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 50, ст. 472; 2000 р., № 41, ст. 343; 2004 р., № 13, ст. 181; 2011 р., № 10, ст. 63, із змінами, внесеними Законом України від 23 грудня 2011 року № 4287-VІ):
 
31. 1) у статті 9:
 
32. доповнити статтю після частини третьої новою частиною такого змісту:
 
33. «Головою Антимонопольного комітету України не може бути призначений громадянин України, який має громадянство (підданство) іншої держави.».
 
34. У зв’язку з цим частини четверту - дев’яту вважати відповідно частинами п’ятою - десятою;
 
35. частину п’яту після слів «у разі вчинення ним злочину» доповнити словами «, набуття громадянства (підданства) іншої держави»;
 
36. 2) статтю 11 після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
 
37. «Державним уповноваженим не може бути призначений громадянин України, який має громадянство (підданство) іншої держави.».
 
38. У зв’язку з цим частини сьому і восьму вважати відповідно частинами восьмою і дев’ятою;
 
39. 3) частину другу статті 18 доповнити абзацом такого змісту:
 
40. «у разі встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.».
 
41. 9. У Законі України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490):
 
42. 1) статтю 12 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:
 
43. «мають громадянство (підданство) іншої держави; «.
 
44. У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;
 
45. 2) частину першу статті 30 доповнити пунктом 8 такого змісту:
 
46. «8) припинення громадянства України або встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.».
 
47. 10. У Законі України «Про державну податкову службу в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 84; 1998 р., № 29, ст. 190; 2010 р., № 29, ст. 392):
1) у статті 15:
частину третю викласти в такій редакції:
«На роботу до органів державної податкової служби не можуть бути прийняті особи, які:
мають громадянство (підданство) іншої держави; були засуджені за вчинення корисливих злочинів.»;
доповнити статтю частиною такого змісту: «Посадові особи органів державної податкової служби підлягають звільненню в разі припинення громадянства України або установлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.»;
 
48. 2) статтю 23 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:
 
49. «Не приймаються на службу до податкової міліції громадяни України, які мають громадянство (підданство) іншої держави.».
 
50. У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;
 
51. 3) статтю 25 доповнити частиною такого змісту:
 
52. «Посадова чи службова особа податкової міліції підлягає звільненню в разі припинення громадянства України або встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.».
 
53. 11. У Законі України «Про Рахункову палату» (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 43, ст. 212):
 
54. 1) у статті 10:
 
55. частину другу доповнити реченням такого змісту: «Не може бути призначена на зазначену посаду особа, яка має громадянство (підданство) іншої держави.»;
 
56. частину шосту доповнити реченням такого змісту: «Не можуть бути призначені на зазначені посади особи, які мають громадянство (підданство) іншої держави.»;
 
57. 2) частину четверту статті 37 доповнити пунктом 5 такого змісту:
 
58. «5) припинення громадянства України або встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.».
 
59. 12. У Законі України «Про Вищу раду юстиції» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 25, ст. 146):
 
60. 1) текст статті 7 викласти в такій редакції:
 
61. «Не можуть бути членами Вищої ради юстиції громадяни України, які:
 
62. мають громадянство (підданство) іншої держави;
 
63. визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
 
64. мають не погашену або не зняту в установленому порядку судимість.»;
 
65. 2) пункт 3 частини першої статті 18 викласти в такій редакції:
 
66. «3) припинення ним громадянства України або встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави; «.
 
67. 13. У Законі України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 29, ст. 191):
 
68. 1) частину другу статті 5 викласти в такій редакції:
 
69. «Не може бути обраним до Верховної Ради Автономної Республіки Крим громадянин України, який:
 
70. має громадянство (підданство) іншої держави;
 
71. має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.»;
 
72. 2) пункт 4 частини шостої статті 6 викласти в такій редакції:
 
73. «4) припинення громадянства України, вибуття на постійне місце проживання за межі України або встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави; «.
 
74. 14. Частину третю статті 16 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 35, ст. 236) викласти в такій редакції:
«Не може бути прийнятий на службу (роботу) в Управління державної охорони України громадянин України, який:
має громадянство (підданство) іншої держави;
має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
відповідно до вимог законодавства не може отримати допуск до державної таємниці.».
 
75. 15. У Законі України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190; 2011 р., № 10, ст. 63):
 
76. 1) пункт 2 частини першої статті 9 викласти в такій редакції:
 
77. «2) припинення ними громадянства України чи встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави; «;
 
78. 2) частину третю статті 12 викласти в такій редакції:
 
79. «Не можуть бути призначені на посади в місцеві державні адміністрації особи, які:
 
80. мають громадянство (підданство) іншої держави;
 
81. мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.».
 
82. 16. У статті 10 Закону України «Про Національний банк України» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238; 2010 р., № 49, ст. 570):
 
83. 1) доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:
 
84. «Членом Ради Національного банку не може бути громадянин України, який має громадянство (підданство) іншої держави.».
 
85. У зв’язку з цим частини третю - шістнадцяту вважати відповідно частинами четвертою - сімнадцятою;
 
86. 2) у пункті «є» частини десятої слова « (відповідно до частин другої і третьої цієї статті)» замінити словами « (відповідно до частин другої - четвертої цієї статті)».
 
87. 17. У Законі України «Про державну таємницю» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 49, ст. 428; 2010 р., № 46, ст. 537; 2011 р., № 33, ст. 329):
 
88. 1) частину першу статті 23 доповнити пунктом 6 такого змісту:
 
89. «6) набуття громадянства (підданства) іншої держави.»;
 
90. 2) у першому реченні частини другої статті 24 слова і цифри «пунктами 2 і 4» замінити словами і цифрами «пунктами 2, 4 і 6»;
 
91. 3) в абзаці четвертому частини першої статті 26 слова і цифри «пунктами 2 і 4» замінити словами і цифрами «пунктами 2, 4 і 6».
 
92. 18. У Законі України «Про громадянство України « (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 13, ст. 65; 2005 р., № 30, ст. 408; 2007 р., № 33, ст. 442; із змінами, внесеними Законом України від 5 липня 2011 року № 3575-VІ):
 
93. 1) у статті 1:
 
94. в абзаці тринадцятому слова «або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України» виключити;
 
95. в абзаці чотирнадцятому слова «, власні фінансові заощадження» та «інших фізичних та юридичних осіб, « виключити;
 
96. 2) пункт 2 статті 2 викласти в такій редакції:
 
97. «2) запобігання виникненню випадків безгромадянства та множинного громадянства; «;
 
98. 3) у статті 8:
частину восьму викласти в такій редакції:
«Іноземець, який набув громадянство України, зобов’язаний у тримісячний строк з дня подання декларації про відмову від іноземного громадянства повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Про повернення паспорта особа в місячний строк письмово повідомляє з наданням опису вкладення до рекомендованого листа, яким вона повернула паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, або довідки уповноважених органів цієї держави про повернення паспорта спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або підпорядкованому йому органу за місцем проживання чи дипломатичному представництву або консульській установі України за місцем проживання за кордоном. Вимога про повернення паспорта іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.»;
 
99. доповнити статтю частиною такого змісту:
 
100. «Не може набути громадянство України за територіальним походженням особа, яка:
 
101. 1) учинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
 
102. 2) засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);
 
103. 3) учинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.»;
 
104. 4) у статті 9:
пункти 5 і 6 частини другої викласти в такій редакції:
 
105. «5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі), а також на осіб, які відповідно до законодавства України досягли пенсійного віку. Рівень володіння державною мовою, порядок її вивчення, підтвердження рівня володіння державною мовою та видачі відповідного документа встановлюється Кабінетом Міністрів України;
 
106. 6) наявність законних джерел існування на рівні, не нижчому від прожиткового мінімуму, установленого законом в Україні на момент подання особою заяви про прийняття до громадянства України. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.»;
 
107. частину шосту викласти в такій редакції:
«Іноземець, який набув громадянство України, зобов’язаний у тримісячний строк повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Про повернення паспорта особа в місячний строк письмово повідомляє з наданням опису вкладення до рекомендованого листа, яким вона повернула паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, або довідки уповноважених органів цієї держави про повернення паспорта спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або підпорядкованому йому органу за місцем проживання чи дипломатичному представництву або консульській установі України за місцем проживання за кордоном. Вимога про повернення паспорта іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.»;
 
108. 5) у статті 10:
 
109. доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:
 
110. «Дитина, громадянство України якої було припинено в установленому порядку і яка є особою без громадянства або іноземцем, щодо якого подано зобов’язання припинити іноземне громадянство, реєструється як громадянин України за заявою одного з її батьків чи законних представників.».
 
111. У зв’язку з цим частини третю - сьому вважати відповідно частинами четвертою - восьмою;
 
112. частини шосту і восьму викласти в такій редакції:
 
113. «У громадянстві України не поновлюються особи, які втратили громадянство України у зв’язку з набуттям його внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей, фальшивих (підроблених) документів або стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства України скасовані на підставі статті 21 цього Закону (за винятком іноземців, які втратили громадянство України або стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства України було скасовано у зв’язку з невиконанням зобов’язання припинити іноземне громадянство (підданство), неподанням декларації про відмову від іноземного громадянства (підданства), неповерненням паспорта іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, яких може бути поновлено в громадянстві України після закінчення п’ятирічного строку з дня втрати громадянства України чи скасування рішення про оформлення набуття громадянства України).»;
 
114. «Іноземець, який набув громадянство України, зобов’язаний у тримісячний строк повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Про повернення паспорта особа в місячний строк письмово повідомляє з наданням опису вкладення до рекомендованого листа, яким вона повернула паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, або довідки уповноважених органів цієї держави про повернення паспорта спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або підпорядкованому йому органу за місцем проживання чи дипломатичному представництву або консульській установі України за місцем проживання за кордоном. Вимога про повернення паспорта іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.»;
 
115. 6) у частині першій статті 19:
 
116. у пункті 1:
 
117. абзац перший після слова «громадянства» доповнити словом « (підданства)»;
 
118. в абзаці другому після слів «Добровільним набуттям громадянства» доповнити словом « (підданства)», а слова «повинен був звертатися» замінити словом «звертався»;
 
119. пункти 2 і 3 викласти в такій редакції:
 
120. «2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих (підроблених) документів або в разі невиконання такою особою зобов’язання про припинення іноземного громадянства (підданства), або неподання особою відповідно до абзацу шостого пункту 2 частини другої статті 9 цього Закону декларації про відмову від іноземного громадянства (підданства), або невиконання особою зобов’язання про повернення паспорта іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, або приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не могла набути громадянство України;
 
121. 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави чи добровільна служба у військовому формуванні іноземної держави; «;
 
122. 7) доповнити Закон статтею 19-1 такого змісту:
 
123. «Стаття 19-1. Обов’язок громадянина України щодо повідомлення про набуття іноземного громадянства
 
124. Громадянин України, який у повнолітньому віці добровільно набув іноземне громадянство (підданство), зобов’язаний протягом шести місяців з дня набуття іноземного громадянства (підданства) письмово повідомити про це спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або підпорядкованому йому органу за місцем проживання або дипломатичному представництву чи консульській установі України за місцем проживання за кордоном, подавши про це відповідну заяву та копію документа, що підтверджує набуття ним іноземного громадянства (підданства).»;
 
125. 8) статтю 21 викласти в такій редакції:
 
126. «Стаття 21. Скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, установлення чи оформлення належності до громадянства України
 
127. Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 і 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих (підроблених) документів, чи приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, чи невиконання такою особою зобов’язання про припинення іноземного громадянства (підданства), зобов’язання про повернення паспорта іноземної держави до уповноважених органів цієї держави, чи в разі прийняття судом рішення про скасування рішення суду про встановлення юридичного факту, на підставі якого особа набула громадянство України.
 
128. Рішення про встановлення чи оформлення належності до громадянства України скасовується, якщо воно прийнято відповідно до статті 3 цього Закону внаслідок свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих (підроблених) документів чи в разі прийняття судом рішення про скасування рішення суду про встановлення юридичного факту, на підставі якого встановлено чи оформлено належність особи до громадянства України.»;
 
129. 9) у частині першій статті 24:
 
130. у пункті 2 слова «восьмою - одинадцятою» замінити словами «другою, десятою - дванадцятою»;
 
131. пункт 5 викласти в такій редакції:
 
132. «5) скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України, установлення чи оформлення належності до громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; «;
 
133. 10) пункт 6 частини першої статті 25 викласти в такій редакції:
 
134. «6) скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України, установлення чи оформлення належності до громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону; «.
 
135. 19. Частину першу статті 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 33, ст. 175; 2010 р., № 4, ст. 18) доповнити пунктом 5 такого змісту:
«5) які мають громадянство (підданство) іншої держави.».
 
136. 20. Пункт 3 частини першої статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 40, ст. 290; 2007 р., № 13, ст. 134) викласти в такій редакції:
«3) припинення громадянства України, виїзду на постійне проживання за межі України або встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави; «.
 
137. 21. Частину першу статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 27, ст. 208, № 45, ст. 357; 2009 р., № 10-11, ст. 137; 2010 р., № 6, ст. 46; 2011 р., № 32, ст. 316) доповнити пунктом 41-1 такого змісту:
 
138. «41-1) надавати спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства та підпорядкованим йому органам інформацію про виявлення фактів належності громадян України до громадянства іноземних держав; «.
 
139. 22. Статтю 5 Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 19, ст. 269; 2006 р., № 26, ст. 215) доповнити частиною такого змісту:
« Не можуть бути прийняті на службу до Державної спеціальної служби транспорту особи, які: мають громадянство (підданство) іншої держави; мали судимість за вчинення умисного злочину.».
 
140. 23. У Законі України «Про Центральну виборчу комісію» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 36, ст. 448):
1) частину другу статті 7 викласти в такій редакції:
«2. Не може бути призначений до складу Комісії громадянин України, який:
має громадянство (підданство) іншої держави;
має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку;
визнаний у встановленому законом порядку недієздатним чи обмежено дієздатним.»;
2) пункт 4 частини четвертої статті 30 викласти в такій редакції:
«4) установлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави; «.
 
141. 24. У Законі України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 265; 2006 р., № 18, ст. 155):
 
142. 1) абзац другий частини першої статті 7 замінити абзацами такого змісту:
 
143. «Не може бути призначена на посаду члена Національної ради особа, яка:
 
144. має громадянство (підданство) іншої держави;
 
145. має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.»;
 
146. 2) пункт 2 частини першої статті 8 викласти в такій редакції:
 
147. «2) припинення громадянства України або установлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави; «.
 
148. 25. У Законі України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 30, ст. 409):
1) у статті 14:
останнє речення частини третьої виключити; доповнити статтю після частини третьої новою частиною четвертою такого змісту:
«4. Не можуть бути прийняті на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України особи, які:
мають громадянство (підданство) іншої держави; були засуджені за вчинення злочину.».
У зв’язку з цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п’ятою - дев’ятою;
2) статтю 16 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Підлягає звільненню із служби (роботи) особа рядового чи начальницького складу або працівник кримінально-виконавчої служби в разі встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.».
 
149. 26. Статтю 1 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 8, ст. 94) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
 
150. «На службу (роботу) до Служби зовнішньої розвідки України не приймаються громадяни України, які мають громадянство (підданство) іншої держави.».
 
151. У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.
 
152. 27. У Законі України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 30, ст. 258; 2009 р., № 24, ст. 296, № 32-33, ст. 485, № 41, ст. 601):
1) статтю 10 після частини четвертої доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:
«5. На службу (роботу) до Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України не приймаються громадяни України, які:
1) мають громадянство (підданство) іншої держави;
2) мають судимість за вчинення умисного злочину.».
У зв’язку з цим частини п’яту - дванадцяту вважати відповідно частинами шостою - тринадцятою;
2) частину другу статті 12 доповнити пунктом 10 такого змісту:
«10) установлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.».
 
153. 28. У Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324; 2009 р., № 30, ст. 418; 2011 р., № 50, ст. 539):
 
154. 1) статтю 20 доповнити частиною третьою такого змісту:
 
155. «3. На військову службу за контрактом не приймаються громадяни України, які мають громадянство (підданство) іншої держави.»;
 
156. 2) у статті 26:
 
157. частину третю доповнити пунктом «г» такого змісту:
 
158. «г) у зв’язку з установленням факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.»;
 
159. частину шосту доповнити пунктом «і» такого змісту:
 
160. «і) у зв’язку з установленням факту набуття громадянства (підданства) іншої держави. «;
 
161. частину сьому доповнити пунктом «з» такого змісту:
 
162. «з) у зв’язку з установленням факту набуття громадянства (підданства) іншої держави.».
 
163. 29. У Законі України «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим» (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 14, ст. 168):
 
164. 1) частину третю статті 1 викласти в такій редакції:
 
165. «3. Не може бути обраним до Верховної Ради Автономної Республіки Крим громадянин України, який:
 
166. має громадянство (підданство) іншої держави;
 
167. має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.»;
 
168. 2) пункт 4 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:
 
169. «4) припинення громадянства України, вибуття на постійне місце проживання за межі України або встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави; «.
 
170. 30. У Законі України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 35-36, ст. 491, № 39, ст. 514):
 
171. 1) частину другу статті 9 викласти в такій редакції:
 
172. «2. Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який:
 
173. має громадянство (підданство) іншої держави;
 
174. має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.»;
 
175. 2) пункт 3 частини першої статті 44 викласти в такій редакції:
 
176. «3) припинення громадянства України кандидата або встановлення факту набуття ним громадянства (підданства) іншої держави; «;
 
177. 3) пункт 3 частини першої статті 45 викласти в такій редакції:
 
178. «3) припинення громадянства України кандидата або встановлення факту набуття ним громадянства (підданства) іншої держави; «.
 
179. 31. Частину першу статті 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 41-45, ст. 529) після слів «Закону України «Про громадянство України» доповнити словами «або в разі встановлення факту набуття громадянства (підданства) іншої держави».
 
180. 32. Друге речення частини першої статті 7 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 9, ст. 58) після слів «встановленому законом порядку» доповнити словами «або мають громадянство (підданство) іншої держави».
 
181. ІІ. Прикінцеві положення
 
182. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
 
183. 2. Рекомендувати Президентові України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.