Кількість абзаців - 113 Розмітка (ліва колонка)


Про іпотечне кредитування та факторингові операції з іпотечними зобов'язаннями. (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про іпотечне кредитування та факторингові операції з іпотечними зобов'язаннями.  
2. Цей Закон регулює правовідносини з приводу відчуження кредитором зобов'язань боржників, які виникли з надання середньострокових та довгострокових іпотечних кредитів, кошти за якими мають бути захищені від знецінення внаслідок інфляції, а зобов'язання за якими можуть вільно відчужуватись кредиторами.  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. Зобов'язання боржника - зобов'язання щодо сплати платежів за кредитним договором (угодою).  
5. Вартість зобов'язання - сума платежів, що повинна бути сплачена боржником за кредитним договором (угодою).  
6. Ціна іпотечного зобов'язання, ціна боргу - сума коштів, яка надана комерційним банком боржнику на умовах іпотечного кредиту.  
7. Іпотечний кредит - надання комерційним банком коштів у тимчасове користування боржнику на строк та за плату, з обов'язковим забезпеченням боржником виконання своїх зобов'язань заставою нерухомого майна.  
8. Факторингова операція з іпотечними зобов'язаннями - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргів третіх осіб - боржників за зобов'язаннями за кредитними договорами (угодами), об'єднаними в іпотечний борг, та забезпечених іпотечним пулом, другому кредитору з компенсацією боргу першому кредитору.  
9. Індексуюча умовна одиниця - умовна грошова одиниця, яка визначається з урахуванням індексу інфляції і застосовується для розраховування розміру грошової індексації вартості зобов'язання боржника.  
10. Реформування - об'єднання окремих зобов'язань в неподільну суму зобов'язань.  
11. Платіж по іпотечному сертифікату - сума коштів, яку отримує власник іпотечного сертифікату після розподілу платежів, отриманих за кредитними договорами (угодами), реформованими в об'єднаний іпотечний борг.  
12. Стаття 2. Зміст іпотечних зобов'язань та іпотечного кредитування  
13. Іпотечні зобов'язання виникають внаслідок придбання комерційними банками зобов'язань боржників, забезпечених заставою нерухомого майна або заставними.  
14. Комерційні банки сплачують боржникам ціну іпотечного зобов'язання шляхом іпотечного кредитування, на умовах, визначених в кредитних договорах (угодах).  
15. Комерційні банки здійснюють середньострокове іпотечне кредитування на строк від одного до трьох років, довгострокове іпотечне кредитування на строк, який перевищує три роки.  
16. Стаття 3. Погашення іпотечного боргу  
17. Боржник за іпотечним кредитом повинен сплатити вартість свого зобов'язання, придбаного комерційним банком. Вартість зобов'язання боржника встановлюється в кредитному договорі (угоді) в індексуючих умовних одиницях. Платежі за кредитним договором (угодою) здійснюються боржником протягом строку дії кредитного договору (угоди) відповідно до його умов. Розмір чергового платежу визначається в індексуючих умовних одиницях та підлягає сплаті боржником в національній валюті виходячи з курсу індексуючої умовної одиниці до національної валюти України на момент здійснення платежу.  
18. Порядок розподілу суми платежу між ціною іпотечного зобов'язання та доходом, який отримує комерційний банк за іпотечним кредитом, з урахуванням індексації вартості зобов'язання, комерційний банк встановлює самостійно.  
19. Стаття 4. Інфляційні застереження  
20. Інфляційне застереження є обов'язковою умовою кредитного договору (угоди). Інфляційне застереження в своїх положеннях передбачає проведення грошової індексації вартості зобов'язання боржника за кредитним договором (угодою) в залежності від зміни курсу індексуючої умовної одиниці до національної валюти України .  
21. Правила визначення та застосування індексуючої умовної одиниці визначаються комерційним банком самостійно.  
22. Стаття 5. Забезпечення іпотечних зобов'язань.  
23. Виконання іпотечних зобов'язань забезпечується заставою нерухомого майна.  
24. Предметом договорів застави або заставних можуть бути об'єкти, які відповідним законодавством віднесені до нерухомого майна.  
25. На об'єкти, що є предметом договору застави або заставної, накладається заборона відчуження, у порядку, передбаченому законодавством.  
26. Стаття 6. Право здійснення факторингових операцій з іпотечними зобов'язаннями  
27. Комерційні банки, які забезпечили виконання зобов'язань за кредитними договорами (угодами) договорами застави або заставними, мають право переуступки своїх прав за такими зобов'язаннями іншим кредиторам, з компенсацією ціни такого боргу першому кредитору. Така переуступка може здійснюватись комерційним банком шляхом відчуження реформованих у відповідності до цього Закону основних зобов'язань - одного або декількох об'єднаних іпотечних боргів, та випуску іпотечних сертифікатів, забезпечених цими іпотечними боргами .  
28. Разом з іпотечними сертифікатами до його набувачів переходять всі права за об'єднаним іпотечним боргом, забезпеченим іпотечним пулом.  
29. Стаття 7. Реформування боргів, забезпечених заставою  
30. Комерційні банки мають право реформувати заборгованість за наданими кредитами, забезпеченими договорами застави або заставними, в один або декілька об'єднаних іпотечних боргів.  
31. У зв'язку з реформуванням заборгованості за основним зобов'язанням, комерційні банки мають забезпечити об'єднаний іпотечний борг шляхом реформування відповідного забезпечення - об'єднання договорів застави або заставних, які забезпечили виконання зобов'язань за кредитними договорами (угодами), в один іпотечний пул.  
32. Комерційний банк, який створив об'єднаний іпотечний борг та забезпечив його іпотечним пулом повинен повідомити про таке реформування особу, яка наклала заборону щодо відчуження майна, що є предметом договорів застави або заставних, за відповідними кредитними договорами (угодами), що були реформовані в об'єднаний іпотечний борг.  
33. Стаття 8. Вимоги до об'єднаних іпотечних боргів та іпотечних пулів  
34. При реформуванні заборгованості за наданими кредитами в об'єднаний іпотечний борг, банк самостійно визначає кількість та параметри кредитних договорів (угод), які підлягають реформуванню.  
35. Розмір іпотечного пулу не може бути меншим від забезпеченого ним об'єднаного іпотечного боргу.  
36. Під об'єднаний іпотечний борг комерційний банк випускає іпотечні сертифікати.  
37. В об'єднаний іпотечний борг комерційний банк може включити лише зобов'язання за середньостроковими та довгостроковими кредитними договорами (угодами), які містять згоду боржника на реформування заборгованості, інфляційне застереження та виконання зобов'язань за якими забезпечено договорами застави або заставними.  
38. Стаття 9. Основні характеристики іпотечних сертифікатів  
39. Іпотечний сертифікат - цінний папір, що засвідчує майнове право його власника, яке виникло в результаті здійснення факторингової операції з іпотечними зобов'язаннями, на отримання платежів.  
40. Іпотечні сертифікати можуть бути іменними або на пред'явника.  
41. Форма випуску іпотечних сертифікатів може бути документарною або бездокументарною.  
42. Обов'язковими реквізитами іпотечного сертифіката повинні бути:  
43. - назва і місцезнаходження банку, що випустив сертифікат;  
44. - вид сертифікату (іменний або на пред'явника);  
45. - Для іменних сертифікатів: назва і юридична адреса - для юридичних осіб, або прізвище, ім'я, по батькові набувача та номер і серія паспорту - для фізичних осіб;  
46. - Номер та серія сертифікату;  
47. - Номінальна вартість сертифікату;  
48. - Максимальний строк обігу сертифікату, порядок нарахування платежів, строк виплати платежів,  
49. - Підпис уповноваженої особи  
50. Форму бланка іпотечного сертифіката та вимоги щодо його виготовлення, затверджує виконавчий орган комерційного банку.  
51. Стаття 10. Рішення про випуск іпотечних сертифікатів  
52. Рішення щодо реформування заборгованості за кредитними договорами (угодами) приймає виконавчий орган комерційного банку та оформлює протоколом.  
53. Умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів затверджує виконавчий орган комерційного банку.  
54. Інформація про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів підлягає обов'язковому опублікуванню в друкованих органах засобів масової інформації.  
55. Стаття 11. Інформація про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів  
56. Інформація про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів є публічним договором доручення, який встановлює права і обов'язки його суб'єктів. Сторонами такого договору є: комерційні банки, які випускають іпотечні сертифікати; його набувачі або власники, не залежно від черги придбання. Набувачами або власниками іпотечних сертифікатів можуть бути юридичні та фізичні особи, резиденти та нерезиденти України.  
57. До обов'язкових положень, які повинні бути відображені в Інформації про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів, відносяться:  
58. - загальна сума об'єднаного іпотечного боргу, за яким відкрита підписка;  
59. - дата початку та завершення відкритої підписки на іпотечні сертифікати;  
60. - параметри кредитів, об'єднаних в іпотечний борг;  
61. - умови та порядок виплати платежів по іпотечних сертифікатах;  
62. - механізм виконання комерційним банком умов випуску іпотечних сертифікатів;  
63. - права та обов'язки власників іпотечних сертифікатів;  
64. - умови обігу, порядок відчуження та реєстрації права власності на іпотечні сертифікати;  
65. - винагорода комерційного банку за обслуговування об'єднаного іпотечного боргу.  
66. Випуск іпотечних сертифікатів та інформація про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів не підлягають реєстрації в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органах.  
67. Стаття 12. Забезпечення іпотечних сертифікатів  
68. Платежі по іпотечних сертифікатах забезпечені об'єднаним іпотечним боргом та іпотечним пулом.  
69. Об'єднаний іпотечний борг служить забезпеченням іпотечних сертифікатів, які можуть відрізнятися між собою строками обігу, умовами виплат та доходністю.  
70. Комерційні банки, які випустили іпотечні сертифікати, розподіляють платежі, отримані за кредитними договорами (угодами), реформованими в об'єднаний іпотечний борг, між всіма власниками іпотечних сертифікатів.  
71. Погашення сертифікату відбувається в строки та на умовах, що передбачені в Інформації про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів.  
72. Власники іпотечних сертифікатів реалізують свої права на отримання платежів по іпотечних сертифікатах через комерційний банк - номінального держателя об'єднаного іпотечного боргу.  
73. Власники іпотечних сертифікатів сплачують комерційному банку винагороду за обслуговування об'єднаного іпотечного боргу. Розмір винагороди визначається в Інформації про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів.  
74. Стаття 13. Придбання іпотечних сертифікатів  
75. Первинний продаж іпотечних сертифікатів здійснює комерційний банк самостійно шляхом проведення відкритої підписки на іпотечні сертифікати.  
76. Кошти, отримані в ході відкритої підписки на іпотечні сертифікати від набувачів іпотечних сертифікатів в рахунок погашення заборгованості боржників за об'єднаним іпотечним боргом, обліковуються на окремому балансовому рахунку. Після закінчення відкритої підписки на іпотечні сертифікати, на цьому рахунку відображається сума заборгованості за кредитними договорами (угодами), що були реформовані в об'єднаний іпотечний борг.  
77. Обіг іпотечних сертифікатів на вторинному ринку регулюється чинним законодавством про цінні папери.  
78. Комерційні банки - набувачі іпотечних сертифікатів, створюють резерв на відшкодування можливих збитків банків від операцій з іпотечними сертифікатами. Суми коштів, спрямованих комерційними банками на формування резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з іпотечними сертифікатами, включаються до складу валових витрат комерційних банків.  
79. Стаття 14. Управління іпотечним пулом  
80. Комерційний банк виступає в якості номінального держателя іпотечного пулу перед власниками іпотечних сертифікатів, боржниками та третіми особами, якщо умовами випуску іпотечних сертифікатів не визначено іншого. Після реформування забезпечення (договорів застави або заставних) в іпотечний пул, комерційний банк зобов'язаний зареєструватись як номінальний держатель іпотечного пулу, у відповідної особи, яка наклала заборону щодо відчуження майна, яке є предметом договорів застави або заставних, за всіма кредитними договорами (угодами).  
81. Номінальний держатель іпотечного пулу не є заставодержателем та не володіє правом власності на іпотечний пул в цілому або на його частини.  
82. Умови управління іпотечним пулом та порядок реалізації прав власника іпотечного сертифікату визначаються в Інформації про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів.  
83. Стаття 15. Обслуговування об'єднаного іпотечного боргу  
84. Комерційний банк, який переуступив права за кредитними договорами (угодами), включеними до об'єднаного іпотечного боргу, третім особам - набувачам іпотечних сертифікатів, виконує функції з обслуговування об'єднаного іпотечного боргу. Підставою для обслуговування об'єднаного іпотечного боргу є договір доручення, яким може виступати Інформація про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів. У випадку, коли комерційний банк, який випустив іпотечні сертифікати, вказав в Інформації про умови випуску та обігу іпотечних сертифікатів, що ця інформація є публічним договором доручення, він без довіреності здійснює обслуговування об'єднаного іпотечного боргу, в тому числі:  
85. - контролює своєчасне здійснення платежів боржником;  
86. - отримує платежі від боржників;  
87. - розподіляє отримані платежі між власниками іпотечних сертифікатів;  
88. - здійснює заходи щодо примусового стягнення платежів за основним зобов'язанням та звертає стягнення на предмет застави, у разі необхідності.  
89. Комерційний банк несе відповідальність перед власниками іпотечного сертифікату як повірена особа за договором доручення.  
90. Стаття 16. Реєстрація власників іпотечних сертифікатів  
91. Комерційні банки, які випустили іменні іпотечні сертифікати в документарній формі, самостійно ведуть реєстр власників іменних іпотечних сертифікатів. Ідентифікація власників іпотечних сертифікатів на пред'явника, випущених в бездокументарній формі, здійснюється на підставі облікового реєстру власників іпотечних сертифікатів в комерційному банку.  
92. Комерційний банк, який випустив іпотечні сертифікати в бездокументарній формі, зобов'язаний укласти угоду з юридичною особою, яка має дозвіл відповідного органу на здійснення діяльності щодо зберігання і обслуговування обігу цінних паперів. На період проведення відкритої підписки на іпотечні сертифікати, випущені в бездокументарній формі, комерційний банк оформлює тимчасовий глобальний сертифікат. Після закінчення відкритої підписки на іпотечні сертифікати даного випуску, комерційний банк оформлює глобальний сертифікат та здійснює його депонування в обраному депозитарії. Зберігання та обслуговування обігу іпотечних сертифікатів, випущених в бездокументарній формі, на рахунках, які належать власникам, здійснюють обрані власниками іпотечних сертифікатів зберігачі, в порядку, передбаченому чинним законодавством для цінних паперів.  
93. Стаття 17. Перехід права власності на іпотечні сертифікати  
94. Перехід права власності на іпотечні сертифікати здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством про цінні папери.  
95. Стаття 18. Оподаткування доходу від операцій з іпотечними сертифікатами  
96. Платники податків, юридичні особи, сплачують податки з доходу, отриманого ними від операцій з іпотечними зобов'язаннями, у відповідності до діючого законодавства.  
97. Платники податків, юридичні особи, крім комерційних банків, включають суми, спрямовані ними на придбання іпотечних сертифікатів, до складу валових витрат в тому податковому періоді, в якому було здійснено придбання іпотечних сертифікатів.  
98. Комерційні банки здійснюють придбання іпотечних сертифікатів за рахунок залучених коштів.  
99. Кошти, отримані комерційним банком від продажу іпотечних сертифікатів, не включаються до валового доходу такого комерційного банку.  
100. Платники податків, фізичні особи, не включають доходи отримані ними від операцій з іпотечними зобов'язаннями, до сукупного оподатковуваного доходу.  
101. Стаття 19. Особливості звернення стягнення на заставлене боржником майно  
102. Комерційні банки, що здійснюють випуск іпотечних сертифікатів та виступають в якості номінальних держателів іпотечного пулу зобов'язані здійснювати заходи щодо захисту прав власників іпотечних сертифікатів.  
103. Комерційні банки набувають право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання за будь-яким зобов'язанням, що входить в склад основного зобов'язання не буде виконано, якщо інше не передбачено законом, договором застави, закладною чи умовами випуску та обігу іпотечних сертифікатів.  
104. В разі припинення діяльності (реорганізації, ліквідації) юридичної особи заставодавця комерційний банк, який випустив іпотечний сертифікат набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання за іпотечним сертифікатом.  
105. При частковому виконанні боржником зобов'язання за основним зобов'язанням застава зберігається в початковому обсязі.  
106. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене договором застави або заставною.  
107. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться комерційним банком, який випустив іпотечний сертифікат, в порядку вказаному в Умовах випуску та обігу іпотечних сертифікатів. Комерційний банк діє на підставі цього закону та у відповідності до договору доручення.  
108. Реалізація заставленого майна також може здійснюватись судовим виконавцем, на підставі рішення суду або наказу арбітражного суду, або виконавчого напису нотаріуса, у встановленому порядку, або в іншому порядку, передбаченому договором застави.  
109. Стаття 20. Правонаступництво за реформованими зобов'язаннями  
110. В разі ліквідації комерційного банку, який випустив іпотечні сертифікати, його обов'язки з управління іпотечним пулом, номінального держателя та особи, що обслуговує об'єднаний іпотечний борг, переходить до банку правонаступника. Банк - правонаступник визначається у відповідності до діючого законодавства.  
111. Прикінцеві положення  
112. 2. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.