Кількість абзаців - 94 Розмітка (ліва колонка)


Про використання в Україні іноземної робочої сили (Друге читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. ПРО ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ ІНОЗЕМНОЇ РОБОЧОЇ СИЛИ  
2. Цей Закон регулює відносини, які виникають у процесі використання в Україні іноземної робочої сили.  
3. РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
4. Стаття 1. Державна політика в області використання в Україні іноземної робочої сили  
5. Державна політика в області використання в Україні іноземної робочої сили спрямована на досягнення наступних цілей:  
6. забезпечення пріоритетного права громадян України на заняття вакантних робочих місць на національному ринку праці;  
7. запобігання нелегальної трудової міграції;  
8. задоволення потреби ринку праці в необхідній робочій силі, формування його раціональної і збалансованої структури з метою підвищення ефективності економіки України;  
9. і ґрунтується на принципах:  
10. дотримання інтересів України при розробці і реалізації заходів в області трудової міграції;  
11. прихильності загальноприйнятим нормам і положенням міжнародного права в області прав людини і соціального захисту іноземних працівників.  
12. Стаття 2. Правове регулювання в області використання в Україні іноземної робочої сили  
13. Правове регулювання в області використання в Україні іноземної робочої сили здійснюється відповідно до Конституції України, законодавства України про в'їзд і виїзд, про правовий стан іноземних громадян, про зайнятість населення, про працю, а також цього Закону України.  
14. Якщо міжнародним договором України встановлені правила, які відрізняються від тих, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.  
15. Стаття 3. Терміни, які використовуються в цьому Законі  
16. Іноземні працівники - особи, які не є громадянами України і які на законній підставі тимчасово знаходяться на території України з метою здійснення трудової діяльності на умовах наймання.  
17. Дозвіл на використання іноземної робочої сили - документ установленої форми, яким визначаються гранична чисельність іноземних працівників, які допускаються до залучення роботодавцем, їх професійний склад, терміни роботи і територія, на якій дозволена трудова діяльність цих працівників.  
18. Підтвердження на право трудової діяльності - документ встановленої форми, яким підтверджується право іноземного працівника на роботу по визначеній професії або виду роботи.  
19. Квота на залучення і використання в Україні іноземної робочої сили (далі - квота) - гранична чисельність іноземних працівників, що дозволяється залучити для здійснення трудової діяльності на території України і яка залежить від стану ринків праці.  
20. Стаття 4. Повноваження центральних органів державної влади в області використання в Україні іноземної робочої сили  
21. До повноважень центральних органів державної влади відносяться:  
22. розробка і реалізація основних напрямків державної політики в області залучення і використання в Україні іноземної робочої сили;  
23. прийняття Законів України і інших нормативних правових актів, які встановлюють механізм залучення і використання в Україні іноземної робочої сили;  
24. прийняття міжнародних договорів України в області трудової міграції;  
25. встановлення квот;  
26. координація діяльності місцевих органів державної влади з питань використання в Україні іноземної робочої сили.  
27. Стаття 5. Повноваження місцевих органів державної влади в області використання в Україні іноземної робочої сили  
28. Місцеві органи державної влади у відповідності до їх компетенції беруть участь у розробці і здійсненні державної політики в області використання в Україні іноземної робочої сили на своєї території, в тому числі розробляють і вносять пропозиції по встановленню квоти на залучення іноземної робочої сили.  
29. Стаття 6. Участь профспілок у використанні в Україні іноземної робочої сили  
30. Залучення і використання в Україні іноземної робочої сили здійснюються з врахуванням думки відповідних загальноукраїнських об'єднань (асоціацій) профспілок або територіальних об'єднань (асоціацій) організацій профспілок.  
31. Стаття 7. Про нерозповсюдження дії цього Закону на окремі категорії іноземних громадян і осіб без громадянства  
32. Дія цього Закону не поширюється на іноземних громадян і осіб без громадянства, які відповідно до законодавства України:  
33. постійно проживають на території України;  
34. одержали довідку про реєстрацію клопотання про визнання біженцем і дозвіл на тимчасове проживання;  
35. визнані біженцями у встановленому порядку;  
36. одержали політичний притулок на території України;  
37. а також на:  
38. іноземних громадян і осіб без громадянства, які працюють на території України в організаціях, створених відповідно до міжнародних договорів України;  
39. працівників дипломатичних і консульських установ, які користуються дипломатичним статусом;  
40. осіб, які здійснюють релігійну діяльність на території України в офіційно зареєстрованих релігійних організаціях;  
41. студентів, які проходять виробничу практику під час канікул в рамках програм Українських закладів вищого професійного навчання;  
42. працівників засобів масової інформації, акредитованих в Україні;  
43. працівників, які направлені іноземними юридичними особами в рамках реалізації на території України згідно укладених угод (договорів) для проведення монтажу, ремонту, гарантійного обслуговування устаткування, яке належить цим юридичним особам;  
44. лекторів і інструкторів, які запрошуються для читання курсу лекцій і іншої роботи в державних закладах вищого професійного навчання.  
45. ГЛАВА ІІ. УМОВИ І ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ ІНОЗЕМНОЇ РОБОЧОЇ СИЛИ  
46. Стаття 8. Умови використання в Україні іноземної робочої сили  
47. Умовами для залучення і використання в Україні іноземної робочої сили є наявність вільних робочих місць, на які не претендують громадяни України, які мають професійну підготовку і кваліфікацію, що відповідають вимогам даного робочого місця, і відсутність можливості у органів служби зайнятості населення задовольнити попит на робочу силу за рахунок місцевих трудових ресурсів (в тому числі на основі її підготовки або перепідготовки на даній території або залучення робочої сили з інших районів України).  
48. Стаття 9. Порядок використання в Україні іноземної робочої сили  
49. Залучати і використовувати на території України іноземну робочу силу можуть юридичні і фізичні особи України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які на законній підставі постійно проживають на території України, юридичні особи інших країн, які реалізують на території України укладені ними договори (далі іменуються - роботодавці) при одержанні дозволу на використання іноземної робочої сили в межах встановленої квоти.  
50. Квота встановлюється на відповідний період в порядку, встановленому Урядом України.  
51. Місцеві органи державної влади розробляють і вносять пропозиції по встановленню квот в порядку, встановленому Урядом України.  
52. Іноземні працівники можуть здійснювати трудову діяльність на території України при одержанні відповідного підтвердження на право трудової діяльності.  
53. Трудові відношення іноземних працівників регулюються:  
54. законодавством України на підставі укладених трудових договорів (контрактів) при залученні іноземних працівників в якості робочої сили українськими юридичними і фізичними особами, іноземними громадянами і особами без громадянства, які на законній підставі постійно проживають на території України;  
55. законодавством держави іноземної юридичної особи при їх відрядженні на територію України іноземними юридичними особами своїх працівників для реалізації раніше укладених угод (договорів).  
56. Видачу дозволів на використання іноземної робочої сили здійснюють органи міграційної служби при наявності інформації органів служби зайнятості населення про доцільність залучення роботодавцем іноземної робочої сили з урахуванням думки відповідних організацій профспілок і згоди місцевих органів виконавчої влади.  
57. Конкретним іноземним робітникам в межах чисельності, встановленої дозволом, органом міграційної служби видається документально оформлене підтвердження на право трудової діяльності.  
58. Порядок видачі дозволів на залучення і використання іноземної робочої сили визначається Урядом України.  
59. За видачу дозволів на використання іноземної робочої сили з роботодавців стягується плата в розмірі, який визначається Урядом України.  
60. Дозвіл на використання іноземної робочої сили не підлягає передачі іншим роботодавцям.  
61. Роботодавці, що одержали дозвіл на використання іноземної робочої сили, зобов'язані в місячний термін направити в орган міграційної служби, який видав цей дозвіл, відомості про узгодження в рамках цього дозволу трудових договорів (контрактів) з іноземними працівниками.  
62. Контроль за використанням роботодавцями іноземної робочої сили, а також за трудовою діяльністю іноземних громадян і осіб без громадянства на території України здійснюють органи міграційної служби у взаємодії з іншими органами виконавчої влади.  
63. У випадку порушення роботодавцем зазначених у дозволі на використання іноземної робочої сили, а іноземним працівником у підтвердженні на право трудової діяльності, умов, а також законодавства України, орган міграційної служби, який видав ці дозволи або підтвердження, може призупинити їх дію до усунення у визначений термін допущених порушень. Якщо ці порушення у встановлений термін не будуть усунути, за рішенням відповідного органу міграційної служби дозвіл на використання іноземної робочої сили або підтвердження на право трудової діяльності анулюються.  
64. ГЛАВА ІІІ. РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ, ЗВ'ЯЗАНИХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІНОЗЕМНОЇ РОБОЧОЇ СИЛИ.  
65. Стаття 10. Порядок в'їзду, перебування і виїзду іноземних працівників  
66. Порядок в'їзду, перебування і виїзду іноземних працівників, які запрошуються в Україну, регулюється законодавством України.  
67. Підставою для оформлення в'їзду в Україну іноземних громадян і осіб без громадянства для здійснення трудової діяльності у відповідності зі статтею 9 цього Закону є наявність запрошення для в'їзду на територію України з правом роботи по найму.  
68. Порядок видачі запрошення для в'їзду на територію України з правом роботи по найму визначається Урядом України.  
69. Стаття 11. Документи про професійну освіту  
70. Документи про професійну освіту, отримані іноземними працівниками в навчальних закладах іноземних держав, признаються в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України.  
71. Стаття 12. Ввіз і вивіз особистого майна, ручних інструментів і переносного устаткування  
72. Ввіз і вивіз приналежним іноземним працівникам особистого майна, а також необхідних для трудової діяльності ручних інструментів і переносного устаткування регулюється законодавством України  
73. Стаття 13. Обов'язки роботодавців, які використовують іноземну робочу силу  
74. Роботодавці, які використовують в Україні іноземну робочу силу, зобов'язані:  
75. мати дозвіл на залучення і використання іноземної робочої сили;  
76. забезпечувати одержання іноземними працівниками підтверджень на право трудової діяльності;  
77. дотримуватись умов трудового договору (контракту), укладеного з іноземними працівниками;  
78. забезпечувати оплату й інші умови праці іноземним працівникам не нижче, ніж ті, які надаються громадянам України за таку саму роботу;  
79. строго дотримуватись встановлених дозволами на залучення і використання іноземної робочої сили термінів трудової діяльності іноземних працівників і сприяти їх своєчасному від'їзду з території України;  
80. інформувати відповідні органи міграційної служби про порушення іноземними працівниками умов укладеного трудового договору (контракту), а також про дострокове розірвання з ними трудових відносин;  
81. повідомляти у встановлені терміни органи державної податкової служби про залучення іноземної робочої сили.  
82. Стаття 14. Обов'язки іноземних працівників  
83. Іноземні працівники, які здійснюють на території України трудову діяльність, зобов'язані:  
84. дотримуватись Конституції і Законів України, а також правил перебування іноземних громадян Україні;  
85. мати підтвердження на право трудової діяльності;  
86. дотримуватись умов трудового договору (контракту);  
87. по закінчені терміну трудового договору (контракту), а також у випадку дострокового розірвання трудового договору (контракту) покинути межі України.  
88. Стаття 15. Відповідальність за порушення цього Закону  
89. За порушення цього Закону роботодавці й іноземні працівники несуть адміністративну і кримінальну відповідальність згідно законодавства України.  
90. Стаття 16. Прикінцеві положення  
91. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:  
92. подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до Законів України, що випливають з цього Закону;  
93. прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.