Про систему професійних кваліфікацій (Друге читання)
0. |
ЗАКОН УКРАЇНИ |
1. |
Про систему професійних кваліфікацій |
2. |
Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, функціонуванням та розвитком професійних кваліфікацій в Україні. |
3. |
Стаття 1. Визначення термінів |
4. |
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: |
5. |
Галузева (міжгалузева) рада з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій - неприбуткова організація, що створюється галузевими організаціями роботодавців, їх об’єднаннями, громадськими організаціями підприємців та іншими суб’єктами господарювання і відповідає за розроблення та перегляд професійних стандартів, системний опис існуючих та перспективних професійних кваліфікацій відповідно до стратегії розвитку професійних компетентностей галузі (галузей). |
6. |
Галузева рамка кваліфікацій - узгоджений з Національною рамкою кваліфікацій цілісний опис рівнів кваліфікацій певного виду економічної діяльності. |
7. |
Дескриптор кваліфікаційного рівня - опис знань, умінь, навичок та компетенцій, що використовується для визначення кваліфікаційного рівня у національній рамці кваліфікацій. |
8. |
Кваліфікаційний центр - акредитована відповідно до закону організація, що створює й реалізує інструменти оцінювання результатів навчання (набутих компетентностей) відповідно до затверджених професійних стандартів, надає особі відповідну професійну кваліфікацію за результатами оцінювання. |
9. |
Кваліфікація - офіційний результат оцінювання й визнання, який отримано, коли компетентний орган встановив, що особа досягла результатів навчання за заданими стандартами. Кваліфікації поділяються на освітні (на основі освітніх стандартів) та професійні (на основі професійних стандартів). |
10. |
Компетентність - динамічна комбінація знань, розуміння, умінь, цінностей, інших особистих якостей, що описуються в термінах результатів навчання. |
11. |
Компетенція - надані особі повноваження для виконання покладених на неї завдань і обов’язків певної професії (заняття, роботи). |
12. |
Професійна кваліфікація - кваліфікація, яка надається з урахуванням професійних стандартів, що діють у сфері праці, та відображує здатність особи виконувати завдання і обов’язки професійної діяльності певного виду та складності. |
13. |
Професійний стандарт - затверджені в установленому порядку вимоги до кваліфікації працівників, їх компетентностей, що визначаються роботодавцями і слугують основою для формування професійних кваліфікацій. Професійні стандарти співвідносяться з рівнями національної і галузевих рамок кваліфікацій і групуються за галузевими ознаками. |
14. |
Професія - набір занять, робіт, що характеризуються високим ступенем подібності (однорідності) основних завдань та обов’язків. |
15. |
Рамка кваліфікацій - національний, галузевий (міжгалузевий) системний і структурований за компетентностями (знання, уміння, комунікація, автономність і відповідальність, інтегральна компетентність) міжнародно зрозумілий узагальнений опис кваліфікаційних рівнів. |
16. |
Регульована професія - професія, у межах якої доступ до професійної діяльності, присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій регулюються спеціальними нормативними актами. |
17. |
Результат професійного навчання - сукупність компетентностей, що виражають знання, розуміння, уміння, цінності, інші особистісні якості, які набуває особа після завершення освітньої/навчальної програми або її окремого компоненту. |
18. |
Система професійних кваліфікацій - сукупність механізмів правового, інституційного і фінансового регулювання, які забезпечують наявність необхідних професійних кваліфікацій та гарантують їхню якість і відповідність поточним і перспективним потребам розвитку суспільства, ринку праці, громадян. |
19. |
Сфера професійної діяльності - сукупність видів професійної діяльності (професій). |
20. |
Стаття 2. Сфера дії Закону |
21. |
1. Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на ринку праці між роботодавцями та/або їхніми організаціями (об’єднаннями), галузевими (міжгалузевими) радами з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій кваліфікаційними центрами, уповноваженими органами у сфері освіти, зайнятості, соціально-трудових відносин та регулювання системи професійних кваліфікацій, іншими заінтересованими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, особами, громадськими організаціями під час розроблення, присвоєння, підтвердження професійних кваліфікацій; при оцінюванні та визнанні компетентностей особи, яких вона набуває впродовж життя задля професійного розвитку. |
22. |
Стаття 3. Законодавство у сфері системи професійних кваліфікацій |
23. |
1. Законодавство про систему професійних кваліфікацій базується на Конституції України та складається із цього закону, законів України про зайнятість, освіту, інших законодавчих актів України, прийнятих відповідно до цього Закону. |
24. |
2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародних договорів і угод. |
25. |
Стаття 4. Мета та завдання системи професійних кваліфікацій |
26. |
1. Метою системи професійних кваліфікацій є забезпечення створення, функціонування та розвитку професійних кваліфікацій в Україні, узгоджених з національною і галузевими, міжнародними рамками кваліфікацій, що спроможні задовольняти зростаючі професійні потреби суспільства, держави, роботодавців та громадян. |
27. |
2. Завданнями системи професійних кваліфікацій є: |
28. |
створення умов для професійного розвитку особистості через набуття професійних компетентностей, кваліфікацій впродовж життя; |
29. |
задоволення потреб ринку праці в працівниках відповідної професійної кваліфікації задля стійкого розвитку національної економіки; |
30. |
підвищення конкурентоздатності працівників на ринку праці і забезпечення кращої відповідності професійних кваліфікацій працівників вимогам роботодавців; |
31. |
досягнення максимальної збалансованості обсягів, напрямів, змісту та якості професійної підготовки кадрів відповідно до суспільно-економічних потреб держави; |
32. |
забезпечення відповідності структури професійних кваліфікацій сучасним та перспективним вимогам ринку праці; |
33. |
створення механізму визнання професійних кваліфікацій, здобутих особою в процесі підготовки, навчання; |
34. |
запровадження системи стандартизованого оцінювання результатів навчання та набутих особою професійних компетентностей з метою надання професійних кваліфікацій; |
35. |
забезпечення взаємодії ринку освітніх послуг та ринку праці, розмежування і делегування повноважень з планування, отримання, оцінювання і визнання професійної підготовки та надання відповідних професійних кваліфікацій; |
36. |
гарантування прозорості процесів планування, отримання, оцінювання та визнання професійних кваліфікацій особи. |
37. |
Стаття 5. Принципи організації системи професійних кваліфікацій |
38. |
1. Принципами побудови системи професійних кваліфікацій є: |
39. |
рівність - забезпечення рівного доступу до здобуття професійних кваліфікацій; |
40. |
неупередженість - забезпечення участі всіх зацікавлених сторін у розробленні політики, принципів, змісту, функціонування та розвитку системи професійних кваліфікацій; |
41. |
гнучкість - збереження відповідності критеріїв і вимог щодо професійних кваліфікацій людини об’єктивним потребам ринку праці шляхом періодичного перегляду професійних стандартів та переліку професійних кваліфікацій уповноваженими органами та соціальними партнерами; |
42. |
наступність - можливість людини отримати нову професійну кваліфікацію наступного рівня або більшого об’єму (типу) за умови оволодіння попереднім рівнем (типом) професійної кваліфікації; |
43. |
відповідність - встановлення вимог до професійних кваліфікацій на підставі професійних стандартів, що відповідають існуючим і прогнозним показникам розвитку національної економіки та поточним і перспективним потребам ринку праці; |
44. |
єдність - забезпечення єдиного підходу до розроблення змісту професійних кваліфікацій та дескрипторів кваліфікаційних рівнів із обов'язковим визначенням критеріїв оцінювання професійних компетентностей, строків і порядку підтвердження отриманих особою професійних кваліфікацій; |
45. |
науковість - науково та методично обґрунтований підхід до аналізу потреб ринку праці, створення відповідних до цих потреб професійних стандартів і професійних кваліфікацій, їхньої стандартизації та оцінювання результатів навчання в процесі здобуття професійної кваліфікації; |
46. |
узгодженість - сумісність національної та галузевих (міжгалузевих) рамок кваліфікацій з міжнародними рамками кваліфікацій. |
47. |
Стаття 6. Структура і склад системи професійних кваліфікацій |
48. |
1. Система професійних кваліфікацій є складовою національної системи кваліфікацій і складається з: |
49. |
Національної комісії з питань регулювання професійних кваліфікацій; |
50. |
галузевих (міжгалузевих) рад з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій; |
51. |
кваліфікаційних центрів; |
52. |
галузевих рамок кваліфікацій; |
53. |
професійних стандартів і професійних кваліфікацій; |
54. |
реєстру професійних стандартів; |
55. |
реєстрів осіб, яким присвоєно професійні кваліфікації. |
56. |
Стаття 7. Національна комісія з питань регулювання професійних кваліфікацій |
57. |
1. Національна комісія з питань регулювання професійних кваліфікацій є державним колегіальним органом виконавчої влади, утвореним Президентом України. |
58. |
2. Положення про Національну комісію з питань регулювання професійних кваліфікацій, її голова та персональний склад затверджуються Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. |
59. |
3. До основних завдань Національної комісії з питань регулювання професійних кваліфікацій відноситься: |
60. |
- затвердження галузевих рамок кваліфікацій та забезпечення їх гармонізації із Національною рамкою кваліфікацій; |
61. |
- затвердження галузевих професійних стандартів, розроблених галузевими радами з розроблення професійних стандартів та стратегії розвитку професійних кваліфікацій; |
62. |
- ведення реєстру галузевих (міжгалузевих) рад з розроблення професійних стандартів та стратегії розвитку професійних кваліфікацій, |
63. |
- ведення реєстру професійних стандартів, |
64. |
- ведення реєстру осіб, яким присвоєно професійні кваліфікації в межах регульованих професій; |
65. |
- узагальнення показників потреб підготовки фахівців та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (післядипломна освіта) за державним замовленням; |
66. |
- затвердження порядку акредитації кваліфікаційних центрів галузевими (міжгалузевими) радами з розроблення професійних стандартів та стратегії розвитку професійних кваліфікацій, здійснення нагляду за їх діяльністю; |
67. |
- координація діяльності галузевих (міжгалузевих) рад з розроблення професійних стандартів та стратегії розвитку професійних кваліфікацій; |
68. |
- розробка і затвердження типового порядку присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій; |
69. |
- розробка пропозицій щодо вдосконалення системи професійних кваліфікацій, |
70. |
- розробка і затвердження порядку розгляду скарг на діяльність складових системи професійних кваліфікацій; |
71. |
- інші функції, визначені Президентом України. |
72. |
5. Національна комісія з питань регулювання професійних кваліфікацій є юридичною особою, печатки із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням і фінансується з Державного бюджету України. |
73. |
Стаття 8. Галузева (міжгалузева) рада з питань розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій |
74. |
1. Галузева (міжгалузева) рада з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій є неприбутковою організацією і створюється за видом (видами) економічної діяльності. |
75. |
2. Типове положення (статут) галузевої (міжгалузевої) ради з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій затверджуються Національною комісією з питань регулювання професійних кваліфікацій. |
76. |
3. Засновниками галузевої (міжгалузевої) ради з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій є роботодавці, їх організації та об’єднання. |
77. |
4. До складу галузевої (міжгалузевої) ради з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій входять: |
78. |
- роботодавці, представники галузевих об'єднань організацій роботодавців, професійних асоціацій; |
79. |
- представники органів державної влади; |
80. |
- представник професійних спілок, їх об’єднань відповідних галузей (видів економічної діяльності); |
81. |
- представники науково-дослідних, експертних організацій; |
82. |
- представники навчальних закладів, які готують кадри за відповідними напрямами професійної діяльності. |
83. |
5. Галузева (міжгалузева) рада з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій є репрезентативною відповідно до цього закону якщо до її складу входять роботодавці, представники галузевих об'єднань організацій роботодавців, професійних асоціацій, що представляють інтереси підприємств, на яких зайнято не менш як 30 % від загальної частки працівників, що працюють на підприємствах відповідного виду (видів) економічної діяльності. |
84. |
6. Основними завданнями галузевої (міжгалузевої) ради з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій є: |
85. |
розроблення та періодичний перегляд галузевих (міжгалузевих) професійних стандартів; |
86. |
розроблення галузевих (міжгалузевих) рамок кваліфікацій; |
87. |
затвердження дескрипторів професійних кваліфікацій; |
88. |
розроблення та періодичний перегляд кваліфікаційних характеристик професій працівників; |
89. |
затвердження порядку присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій за відповідними напрямами професійної діяльності; |
90. |
участь у розробленні програм професійної підготовки на всіх кваліфікаційних рівнях; |
91. |
участь у створенні інструментів оцінювання результатів професійного навчання; |
92. |
акредитація кваліфікаційних центрів у відповідній галузі; |
93. |
аналіз потреб ринку праці у фахівцях та робітничих кадрах, підготовка пропозицій щодо підвищення їх кваліфікації та перепідготовки з метою участі у формуванні державного замовлення, проведення досліджень стану професійних кваліфікацій у відповідній сфері професійної діяльності; |
94. |
інформування суспільства про можливості професійної кар’єри у відповідній галузі (галузях); |
95. |
розгляд скарг на порушення порядку присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційними центрами; |
96. |
співпраця із роботодавцями галузі задля повного представництва інтересів усіх зацікавлених сторін. |
97. |
7. Галузева (міжгалузева) рада з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій має право отримувати бюджетні кошти для здійснення своєї статутної діяльності у порядку, визначеному законодавством. |
98. |
Стаття 9. Кваліфікаційний центр |
99. |
1. Основними функціями кваліфікаційного центру є: |
100. |
оцінювання компетентностей осіб, що претендують на присвоєння професійних кваліфікацій, на відповідність професійним стандартам; |
101. |
присвоєння (підтвердження) особі відповідної професійної кваліфікації за результатами оцінювання із видачею документа (атестата, диплома, свідоцтва тощо) встановленого зразка; |
102. |
участь у створенні інструментів оцінювання компетентності претендентів на присвоєння професійної кваліфікацій; |
103. |
інформування громадськості про діяльність у сфері присвоєння професійних кваліфікацій. |
104. |
2. Рішення про надання і підтвердження організації статусу кваліфікаційного центру приймається галузевою (міжгалузевою) радою з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій шляхом акредитації відповідно до порядку, затвердженого Національною комісією з питань регулювання професійних кваліфікацій. |
105. |
Стаття 10. Галузева рамка кваліфікацій |
106. |
1. Галузева рамка кваліфікацій є складовою системи професійних кваліфікацій, має узгоджуватися із Національною рамкою кваліфікацій і є інструментом розроблення, ідентифікації, співвіднесення та визнання кваліфікацій. |
107. |
2. Галузева рамка кваліфікацій розробляється за певним видом (видами) економічної діяльності. |
108. |
3. Галузева рамка кваліфікацій складається з кваліфікаційних рівнів, які описуються в термінах компетентностей і за якими розподіляються всі професійні кваліфікації певного виду (видів) економічної діяльності. |
109. |
4. Кваліфікаційний рівень галузевої рамки кваліфікацій визначається через узагальнений опис змісту, складності та обсягу компетентностей, які особа має засвоїти та продемонструвати для здобуття кваліфікацій цього рівня. |
110. |
5. Галузева рамка кваліфікацій розробляється відповідною галузевою (міжгалузевою) радою з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій і затверджується Національною комісією з питань регулювання професійних кваліфікацій. |
111. |
Стаття 11. Професійний стандарт |
112. |
1. Професійний стандарт розробляється та переглядається галузевою (міжгалузевою) радою з розроблення професійних стандартів та стратегії розвитку професійних кваліфікацій з урахуванням положень міжнародної стандартної класифікації занять, та відповідно до вимог Національної, галузевої (міжгалузевої) рамки кваліфікацій і національних класифікаторів видів економічної діяльності та професій. |
113. |
2. Форма та порядок розробки професійного стандарту розробляються Національною комісією з питань регулювання професійних кваліфікацій та затверджуються Кабінетом Міністрів України. |
114. |
3. Професійні стандарти затверджуються рішенням Національної комісії з питань регулювання професійних кваліфікацій. |
115. |
Стаття 12. Професійна кваліфікація |
116. |
1. Професійна кваліфікація присвоюється або підтверджується особі відповідним кваліфікаційним центром в результаті оцінювання компетентностей осіб, що претендують на присвоєння професійних кваліфікацій, на відповідність професійним стандартам та професійним кваліфікаціям. |
117. |
2. Необхідність наявності в особи професійної кваліфікації певного рівня для працевлаштування та/або для допуску особи до виконання певних професій, робіт, завдань визначається роботодавцем відповідно до законодавства України про працю, відповідних кваліфікаційних характеристик та рекомендацій Національної комісії з питань регулювання професійних кваліфікацій. За власним бажанням особа може самостійно звернутися до кваліфікаційного центру з метою підтвердження професійної кваліфікації за напрямом професійної діяльності відповідно до затвердженого порядку. |
118. |
3. Реєстр осіб, яким присвоєно професійні кваліфікації, складає і веде відповідна галузева (міжгалузева) рада з розроблення професійних стандартів та стратегії розвитку професійних кваліфікацій у порядку, затвердженому Національною комісією з питань регулювання професійних кваліфікацій. |
119. |
Стаття 13. Регульовані професії |
120. |
1. Регульованими є професії, пов’язані з збереженням життя, здоров’я людини, виникненням надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру. Перелік таких професій визначає Кабінет Міністрів України. |
121. |
2. Структура і склад системи професійних кваліфікацій регульованих професій визначаються законодавчими актами, що регламентують діяльність, присвоєння та підтвердження кваліфікацій в межах цих професій. |
122. |
3. Реєстр професійних кваліфікацій регульованих професій складає і веде Національна комісія з питань регулювання професійних кваліфікацій в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України До складу реєстру обов’язково вносяться дані про осіб, професійні кваліфікації яких відносяться до регульованих професій. |
123. |
4. Порядок присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій в межах регульованих професій визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Національно комісії з питань регулювання професійних кваліфікацій. |
124. |
5. Необхідність наявності в особи професійної кваліфікації певного рівня для здійснення професійної діяльності в межах регульованої професії встановлюється законодавчими актами України або міжнародними законодавчими актами, що регламентують діяльність у межах цієї професії. |
125. |
Стаття 14. Оскарження результатів присвоєння та підтвердження кваліфікацій |
126. |
1. Особа, професійну кваліфікацію якої не визнано (не підтверджено) рішенням кваліфікаційного центру, має право оскаржити відповідне рішення у порядку, затвердженого Національною комісією з питань регулювання професійних кваліфікацій. |
127. |
2. Розгляд скарг здійснюється відповідною галузевою (міжгалузевою) радою з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій. |
128. |
3. Рішення галузевої (міжгалузевої) ради з розроблення професійних стандартів і стратегії розвитку професійних кваліфікацій (компетентностей) може бути оскаржено в судовому порядку. |
129. |
Стаття 15. Фінансування системи професійних кваліфікацій |
130. |
1. Фінансування системи професійних кваліфікацій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також коштів міжнародної технічної допомоги, роботодавців та/або їх організацій (об’єднань), професійних спілок та їх об’єднань, фізичних осіб, інших джерел. |
131. |
2. Фінансування системи професійних кваліфікацій в межах регульованих професій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету. |
132. |
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
133. |
І. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року. |
134. |
ІІ. Кабінету Міністрів України: |
135. |
у тримісячний термін підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України, що випливають з цього Закону; |
136. |
у шестимісячний термін підготувати проекти нормативних актів, розроблення та прийняття яких передбачено цим законом; |
137. |
передбачити фінансування видатків, пов’язаних із системою професійних кваліфікацій, у проекті Державного бюджету на відповідний рік. |