Кількість абзаців - 273 Розмітка (ліва колонка)


Про дипломатичну службу (Друге читання)

0. Проект Закон України "Про дипломатичну службу"  
1. Цей Закон визначає правові засади, порядок організації діяльності дипломатичної служби в Україні як частини державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі.  
2. Розділ І. Загальні положення  
3. Стаття 1. Визначення термінів  
4. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:  
5. дипломатична служба в Україні (далі дипломатична служба)- це професійна діяльність громадян в органах державної влади, спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захист національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів юридичних осіб і громадян України за кордоном. Дипломатична служба є частиною державної служби;  
6. працівник дипломатичної служби (далі - дипломатичний працівник) - державний службовець, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні або за кордоном;  
7. консульська служба - складова частина дипломатичної служби, яка здійснюється на підставі Консульського статуту;  
8. адміністративно-технічні працівники - особи, які здійснюють адміністративно-технічне обслуговування дипломатичних представництв України;  
9. довгострокове відрядження - відрядження дипломатичних та адміністративно-технічних працівників для роботи в дипломатичних представництвах України на три і більше років.  
10. Стаття 2. Правове регулювання дипломатичної служби  
11. Відносини, що виникають у зв'язку з проходженням дипломатичної служби регулюються Конституцією України, цим Законом, Законом України "Про державну службу", Консульським статутом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також чинними міжнародними договорами.  
12. Стаття 3. Основні принципи дипломатичної служби  
13. Основними принципами дипломатичної служби є:  
14. служіння Українському народові;  
15. відстоювання національних інтересів України;  
16. пріоритет прав і свобод людини і громадянина;  
17. демократизм і законність;  
18. гуманізм і соціальна справедливість;  
19. професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі;  
20. персональна відповідальність за виконання службових обов'язків і додержання дисципліни.  
21. Стаття 4. Основні завдання дипломатичної служби  
22. Основними завданнями дипломатичної служби є:  
23. забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права;  
24. участь у проведенні єдиного зовнішньополітичного курсу України, спрямованого на всебічний розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових та інших зв'язків із зарубіжними державами та міжнародними організаціями;  
25. захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;  
26. зміцнення міжнародного авторитету України як незалежної демократичної держави та впливового члена міжнародного співтовариства, забезпечення стабільності міжнародного становища України;  
27. розробка концепцій та основних напрямків зовнішньої політики України та представлення відповідних пропозицій Президентові України та Кабінету Міністрів України;  
28. розробка та подання Президентові України пропозицій щодо зовнішньополітичної стратегії України та реалізації міжнародних ініціатив Президента України;  
29. забезпечення дипломатичними засобами та методами захисту суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України, її політичних, торгово-економічних та інших інтересів у взаємодії з іншими державами на міжнародній арені;  
30. здійснення дипломатичних і консульських зносин України з іноземними державами та міжнародними організаціями;  
31. координація діяльності інших центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України у відносинах з іноземними державами та міжнародними організаціями;  
32. вивчення політичного та економічного становища у світі, зовнішньої та внутрішньої політики іноземних держав, діяльності міжнародних організацій;  
33. забезпечення органів державної влади інформацією, необхідною для здійснення зовнішньої і внутрішньої політики;  
34. здійснення інших завдань відповідно до законодавства України.  
35. Стаття 5. Основні функції дипломатичної служби  
36. Основними функціями дипломатичної служби є:  
37. представництво України у випадках, передбачених законодавством України у зносинах з іноземними державами та міжнародними організаціями;  
38. реалізація в межах компетенції стратегії міжнародної політики України;  
39. організація проведення переговорів і підготовка укладення міжнародних договорів України з іноземними державами та міжнародними організаціями;  
40. підготовка разом з іншими центральними органами виконавчої влади пропозицій щодо укладення, ратифікації, підписання, виконання, припинення дії та денонсації міжнародних договорів та внесення їх в установленому порядку на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України;  
41. внесення в установленому порядку до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України пропозицій та рекомендацій з питань відносин України з іноземними державами та міжнародними організаціями;  
42. підготовка пропозицій по удосконаленню законодавства України у галузі міжнародних відносин;  
43. протокольне забезпечення міждержавних обмінів;  
44. здійснення контролю за дотриманням дипломатичних привілеїв та імунітетів;  
45. забезпечення функціонування єдиної державної системи реєстрації, обліку та зберігання міжнародних договорів України;  
46. здійснення функцій депозитарія міжнародних договорів, укладених Україною;  
47. сприяння функціонуванню іноземних дипломатичних та консульських установ на території України, здійснення у межах своєї компетенції контролю за діяльністю організацій, що їх обслуговують;  
48. сприяння участі України в міжнародних акціях по боротьбі з міжнародним тероризмом, організованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків та зброї, а також по ліквідації наслідків в зонах катастроф;  
49. здійснення інших функцій відповідно до чинного законодавства України.  
50. Стаття 6. Система органів дипломатичної служби  
51. Єдину систему органів дипломатичної служби відповідно до цього Закону складають Міністерство закордонних справ України та інші органи дипломатичної служби: представництва Міністерства закордонних справ України на території України, дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном, постійні представництва України при міжнародних організаціях (далі - закордонні дипломатичні установи України).  
52. Міністерство закордонних справ України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує відповідно до покладених на нього повноважень проведення зовнішньої політики держави і координацію діяльності у сфері зовнішніх зносин України.  
53. Міністерство закордонних справ України здійснює свої повноваження безпосередньо та через інші органи дипломатичної служби.  
54. Дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами, основними завданнями яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інтересів України, прав та інтересів її громадян та юридичних осіб за кордоном.  
55. Постійні представництва України при міжнародних організаціях є постійно діючими установами України за кордоном, основними завданнями яких є представництво України при міжнародних організаціях, підтримання з такими міжнародними організаціями офіційних відносин та захист інтересів України за кордоном.  
56. Торговельно-економічна місія є структурним підрозділом дипломатичного представництва, який представляє і захищає у державі перебування інтереси України у галузі зовнішньоекономічної діяльності. Торговельно-економічна місія здійснює свою діяльність відповідно до Положення, яке затверджується Президентом України.  
57. Статус, завдання та функції дипломатичного представництва України за кордоном, постійного представництва України при міжнародній організації визначаються Положенням про дипломатичні представництва України в іноземних державних і при міжнародних організаціях, яке затверджується Президентом України.  
58. Статус, завдання та функції консульської установи України за кордоном визначаються Консульським статутом, який затверджується Президентом України.  
59. Статус, завдання та функції представництв Міністерства закордонних справ України на території України визначаються Положенням про них, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.  
60. Стаття 7. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення дипломатичної служби  
61. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення дипломатичної служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.  
62. Розділ ІІ. Кадровий склад дипломатичної служби. Призначення на дипломатичні посади.  
63. Стаття 8. Прийняття на дипломатичну службу  
64. На дипломатичну службу приймаються громадяни України, які мають вищу освіту у сфері міжнародних відносин, необхідні професійні та ділові якості, володіють іноземними мовами і за станом здоров'я можуть бути направлені за кордон.  
65. Особи, які мають вищу освіту за іншими спеціальностями, можуть бути прийняті на дипломатичну службу після проходження відповідної перепідготовки.  
66. Адміністративно-технічним працівником дипломатичної служби може бути громадянин України, який має, як правило, відповідну вищу освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіє державною та іноземними мовами і за станом здоров'я може бути направлений на роботу за кордон.  
67. Не можуть бути прийнятими на дипломатичну службу особи, щодо яких встановлені обмеження у Законі України "Про державну службу".  
68. Прийняття на дипломатичну службу здійснюється на конкурсній основі. Порядок проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу визначається Кабінетом Міністрів України.  
69. Під час проведення конкурсу забороняється вимагати від кандидатів на дипломатичну службу відомості та документи, подання яких не передбачено законодавством України.  
70. Міністр закордонних справ має право самостійно добирати та приймати осіб на посади для роботи в патронатній службі. Порядок проходження дипломатичної служби такими особами встановлюється Міністерством закордонних справ України.  
71. Стаття 9. Присяга при прийнятті на дипломатичну службу  
72. Громадяни, які вперше приймаються на дипломатичну службу і раніше не перебували на державній службі, складають Присягу державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу".  
73. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.  
74. Стаття 10. Випробування при прийнятті на дипломатичну службу  
75. При прийнятті на дипломатичну службу може встановлюватися випробування строком до шести місяців. Особи, які не витримали випробування, звільняються з дипломатичної служби.  
76. Стаття 11. Кадри дипломатичної служби  
77. Дипломатичні працівники проходять дипломатичну службу на посадах Міністра закордонних справ України, відповідальних працівників відповідних структурних підрозділів Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України та його представництв в Україні, дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном, постійних представництв України при міжнародних організаціях.  
78. Керівники торговельно-економічних місій за посадою прирівнюються до керівників дипломатичних представництв України за кордоном.  
79. Для дипломатичних працівників, які працюють в закордонних дипломатичних установах України, встановлюються такі посади:  
80. 1) Надзвичайний і Повноважний Посол, Постійний представник України при міжнародних організаціях;  
81. 2) Генеральний консул України;  
82. 3) Радник-посланник;  
83. 4) радник;  
84. 5) консул України;  
85. 6) перший секретар;  
86. 7) віце-консул;  
87. 8) другий секретар;  
88. 9) третій секретар;  
89. 10) аташе.  
90. Кадри дипломатичної служби складають:  
91. 1) працівники, які займають штатні дипломатичні посади на постійній основі;  
92. 2) працівники, які займають на постійній основі штатні адміністративно-технічні посади;  
93. 3) працівники, які займають штатні дипломатичні та адміністративно-технічні посади на контрактній основі.  
94. Дипломатичні працівники можуть бути тимчасово прикомандировані до інших органів державної влади України для виконання службових обов'язків.  
95. У цих випадках вони залишаються на дипломатичній службі, користуються всіма правами і пільгами та одержують надбавки до посадових окладів, встановлені для дипломатичних працівників.  
96. Після закінчення строку прикомандирування дипломатичні працівники проходять службову атестацію, за результатами якої (за умови підтвердження відповідних кваліфікації та рівня професійних знань) призначаються на посаду не нижчу за ту, яку вони займали до прикомандирування, переведення, навчання.  
97. Стаття 12. Призначення на дипломатичні посади  
98. Призначення на дипломатичні посади та звільнення з них здійснюється Президентом України та Міністром закордонних справ України.  
99. Міністр закордонних справ призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України.  
100. Надзвичайний і Повноважний Посол, Постійний представник України при міжнародних організаціях призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України за поданням Міністра закордонних справ.  
101. Керівник торговельно-економічної місії призначається главою дипломатичного представництва України за погодженням з Міністром закордонних справ України.  
102. Призначення на посади, зазначені в частині третій цієї статті, здійснюється за погодженням з Комітетом Верховної Ради України у закордонних справах. За результатами співбесіди в Комітеті Верховної Ради України у закордонних справах з особами, які претендують на зайняття посад Надзвичайного і Повноважного Посла, Постійного представника України при міжнародних організаціях та керівника торговельно-економічної місії складається рекомендація на ім'я Міністра закордонних справ України, яка підписується Головою Комітету і містить відгук Комітету щодо кожної з осіб, які претендують на зайняття зазначених посад.  
103. Призначення на інші посади здійснюється Міністром закордонних справ.  
104. Розділ ІІІ. Дипломатичні ранги  
105. Стаття 13. Дипломатичні ранги  
106. Працівникам дипломатичної служби присвоюються такі дипломатичні ранги:  
107. аташе;  
108. третій секретар;  
109. другий секретар другого класу;  
110. другий секретар першого класу;  
111. перший секретар другого класу;  
112. перший секретар першого класу;  
113. радник другого класу;  
114. радник першого класу;  
115. Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу;  
116. Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу;  
117. Надзвичайний і Повноважний Посол.  
118. Дипломатичний працівник, якому присвоєно дипломатичний ранг, перебуває у ньому довічно і може бути позбавлений дипломатичного рангу лише за рішенням суду.  
119. Дипломатичні ранги від Надзвичайного і Повноважного Посла до аташе прирівнюються до рангів державних службовців відповідно з першого до одинадцятого рангу.  
120. Стаття 14. Позбавлення та поновлення дипломатичного рангу  
121. Підставами для позбавлення дипломатичного працівника дипломатичного рангу є:  
122. звільнення працівника з дипломатичної служби за порушення трудової дисципліни або вчинення проступків, несумісних з перебуванням на службі;  
123. припинення громадянства України дипломатичного працівника.  
124. Позбавлення дипломатичного працівника рангу означає позбавлення його всіх попередніх рангів.  
125. Поновлення дипломатичного працівника у дипломатичному ранзі здійснюється за результатами службової атестації.  
126. Стаття 15. Порядок присвоєння дипломатичних рангів  
127. Дипломатичні ранги Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу присвоюються Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України.  
128. Інші дипломатичні ранги присвоюються Міністром закордонних справ України на підставі рекомендацій атестаційної комісії Міністерства закордонних справ України.  
129. Присвоєння дипломатичного рангу здійснюється згідно з посадою, яку займає дипломатичний працівник. Відповідність посад дипломатичних працівників дипломатичним рангам визначається Переліком посад, приписаних до дипломатичних рангів України, який затверджується Президентом України.  
130. Особа, яка вперше приймається на дипломатичну службу, призначається на приписану за дипломатичним рангом посаду з наступним присвоєнням дипломатичного рангу з урахуванням посади, яку вона займає.  
131. У разі призначення дипломатичного працівника на іншу посаду, приписану до дипломатичного рангу вищого рівня, йому може бути присвоюєно відповідний дипломатичний ранг без урахування строків перебування у дипломатичних рангах, передбачених статтею 16 цього Закону.  
132. В окремих випадках за значні успіхи в роботі та особливі заслуги дипломатичним працівникам може бути присвоєно черговий дипломатичний ранг до закінчення строків, передбачених цією статтею (дострокове присвоєння дипломатичного рангу) і без додержання черговості присвоєння рангів (позачергове присвоєння дипломатичного рангу).  
133. Якщо дипломатичний працівник перейшов на нижчу посаду або залишив дипломатичну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний дипломатичний ранг.  
134. За сумлінну працю дипломатичному працівникові в разі виходу на пенсію (відставку за станом здоров'я) може бути присвоєно черговий дипломатичний ранг поза межами посади, яку він займав.  
135. У трудовій книжці дипломатичного працівника робляться записи про присвоєння дипломатичних рангів та позбавлення дипломатичного рангу.  
136. Стаття 16. Строки перебування у дипломатичних рангах  
137. Встановлюються такі строки перебування дипломатичних працівників у дипломатичних рангах:  
138. аташе, третього секретаря, другого секретаря другого класу, другого секретаря першого класу, першого секретаря другого класу - два роки;  
139. першого секретаря першого класу, радника другого класу - три роки.  
140. Строки перебування в дипломатичних рангах радника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу не встановлюються.  
141. Розділ ІV. Проходження дипломатичної служби. Службова кар'єра  
142. Стаття 17. Посадові переміщення дипломатичних працівників  
143. Посадові переміщення дипломатичних працівників здійснюється на плановій основі відповідно до службової необхідності, з урахуванням кваліфікації, професійної підготовки, присвоєних їм дипломатичних рангів, рангів державних службовців, принципів ротації та спеціалізації кадрів.  
144. Дипломатичний працівник може бути призначений на посаду, приписану до вищого або нижчого дипломатичного рангу ніж той, що йому присвоєно.  
145. Стаття 18. Ротація дипломатичних працівників  
146. В органах дипломатичної служби здійснюється ротація працівників у Міністерстві закордонних справ України та його органах за кордоном.  
147. В рамках ротації дипломатичні працівники з урахуванням їх професійної підготовки та спеціалізації можуть направлятися в різні країни та здійснювати свою діяльність як в представництвах Міністерства закордонних справ України на території України, так і у закордонних дипломатичних установах України.  
148. Строк роботи дипломатичних працівників в структурних підрозділах центрального апарату Міністерства закордонних справ України в період між роботою у закордонних дипломатичних установах України становить, як правило, не менше півтора року.  
149. Стаття 19. Навчання і підвищення кваліфікації, наукова та викладацька діяльність дипломатичних працівників  
150. Дипломатичним працівникам створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах та шляхом самоосвіти.  
151. Дипломатичні працівники для здійснення наукової або викладацької діяльності можуть бути тимчасово переведені на строк до п'яти років до наукових установ або вищих навчальних закладів в Україні, до відповідних установ, закладів за кордоном, а також направлені Міністерством закордонних справ України на навчання.  
152. У цих випадках вони залишаються на дипломатичній службі, користуються всіма правами і пільгами та одержують надбавки до посадових окладів, встановлені для дипломатичних працівників.  
153. Після закінчення строку тимчасового переведення для здійснення наукової або викладацької діяльності, навчання в очній аспірантурі або докторантурі дипломатичні працівники проходять службову атестацію. В разі підтвердження результатами атестації відповідного рівня професійних знань та кваліфікації, працівники призначаються на посаду не нижчу за ту, яку вони займали до переведення, направлення на навчання.  
154. Стаття 20. Стажування дипломатичних працівників  
155. Стажування дипломатичних працівників проводиться з метою підвищення їх професійного рівня, терміном до шести місяців, відповідно до положення затвердженого наказом Міністра закордонних справ України.  
156. Стажування проводиться в закордонних дипломатичних установах із збереженням середньої заробітної плати за основним місцем служби.  
157. Стаття 21. Відсторонення від виконання повноважень за посадою  
158. Невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або завдало шкоди громадянинові, державі, підприємству, організації є підставою для відсторонення дипломатичного працівника від виконання ним повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення дипломатичного працівника від виконання повноважень за посадою приймається посадовою особою, яка його призначила.  
159. Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати тривалості службового розслідування. Службове розслідування проводиться в строки та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
160. Рішення про відсторонення дипломатичного працівника від виконання повноважень за посадою скасовується, якщо за результатами службового розслідування підстави прийняття такого рішення не підтверджуються.  
161. Розділ V. Правовий статус дипломатичних працівників  
162. Стаття 22. Основні права дипломатичних працівників  
163. Дипломатичний працівник користується всіма правами, визначеними в статі 11 Закону України "Про державну службу".  
164. Працівники дипломатичної служби в період роботи за кордоном користуються привілеями та імунітетами, встановленими для працівників дипломатичної служби відповідно до норм міжнародного права.  
165. Стаття 23. Основні обов'язки дипломатичних працівників  
166. Дипломатичні працівники несуть обов'язки, встановлені для державних службовців в статті 10 Закону України "Про державну службу".  
167. Дипломатичні працівники в період роботи за кордоном повинні поважати закони, правила і традиції країни перебування, здійснювати покладені на них завдання в будь-який час, гідно представляти Україну.  
168. Стаття 24. Обмеження, пов'язані з перебуванням на дипломатичній службі  
169. Дипломатичний працівник не має права вчиняти дії, передбачені статтями 1 і 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", а також не може брати участі у страйках та вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.  
170. Стаття 25. Декларування доходів дипломатичних працівників  
171. Декларування доходів дипломатичних працівників та осіб, що претендують на зайняття посади дипломатичного працівника здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу".  
172. Стаття 26. Заохочення за сумлінну працю  
173. Дипломатичні працівники заохочуються за сумлінне виконання службових обов'язків, ініціативу в роботі.  
174. Заходами заохочення дипломатичних працівників є:  
175. оголошення подяки;  
176. видача грошової премії;  
177. нагородження цінним подарунком;  
178. дострокове або позачергове присвоєння дипломатичного рангу;  
179. нагорода Почесною грамотою Міністерства закордонних справ країни.  
180. За особливі заслуги в роботі дипломатичні працівники можуть бути представлені до відзначення державними нагородами України.  
181. Стаття 27. Відповідальність дипломатичних працівників  
182. Дипломатичні працівники несуть дисциплінарну відповідальність за невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення службових повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з перебуванням на дипломатичній службі, а також за проступки, що їх порочать та дискредитують орган, в якому він працює.  
183. Крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, до дипломатичних працівників можуть застосовуватись такі стягнення:  
184. затримка до одного року присвоєння чергового дипломатичного рангу, рангу державного службовця;  
185. позбавлення дипломатичного рангу;  
186. попередження про неповну службову відповідність;  
187. звільнення з дипломатичної служби.  
188. Розділ VІ. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення дипломатичннх працівників. Гарантії і компенсації.  
189. Стаття 28. Оплата праці  
190. Заробітна плата дипломатичних працівників складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років, за знання іноземних мов та інших надбавок.  
191. Посадові оклади дипломатичних працівників встановлюються залежно від складності та ступеня відповідальності покладених на них повноважень.  
192. Доплата дипломатичному працівникові за дипломатичний ранг, адміністративно-технічному працівникові дипломатичної служби за ранг державного службовця провадиться відповідно до присвоєного рангу.  
193. У випадках призначення на приписану до дипломатичного рангу посаду державного службовця, який вперше приймається на дипломатичну службу і не має дипломатичного рангу, до присвоєння дипломатичного рангу такому працівникові виплачується доплата за ранг державного службовця відповідно до присвоєного йому рангу. З дня присвоєння дипломатичного рангу виплата доплати за ранг державного службовця відповідно припиняється на час перебування на дипломатичній службі.  
194. Надбавка за вислугу років виплачується працівникові дипломатичної служби щомісяця у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу роботи у державних органах у таких розмірах понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - ЗО, понад 25 років - 40 відсотків.  
195. Дипломатичним працівникам можуть встановлюватись надбавки за особливі умови роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.  
196. Главам дипломатичних представництв за кордоном, главам постійних представництв України при міжнародних організаціях, а також іншим дипломатичним працівникам, які направлені у відрядження до закордонних дипломатичних установ України, здійснюються виплати посадових окладів, а також доплати на непрацюючих членів сім"ї, які проживають разом з ними, у вільноконвертованій валюті в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України  
197. В окремих випадках дипломатичним працівникам виплачуються надбавки у порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.  
198. Надбавки та доплати главам дипломатичних представництв України за кордоном, главам постійних представництв України при міжнародних організаціях, а також іншим працівникам дипломатичної служби, які направлені у відрядження до закордонних дипломатичних установ України (крім доплат на непрацюючих членів сім'ї), виплачуються Міністерством закордонних справ України у гривнях шляхом перерахування сум премій, надбавок та доплат поштовими переказами на вказаний працівником рахунок (адресу) з оплатою цих послуг за рахунок Міністерства.  
199. Умови оплати праці дипломатичних працівників, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги, в тому числі доплат на непрацюючих членів сім"ї працівника закордонної дипломатичної установи України, визначаються Кабінетом Міністрів України.  
200. Стаття 29. Відрядження дипломатичних працівників до закордонних дипломатичних установ України  
201. Дипломатичні працівники можуть бути направлені у відрядження до закордонних дипломатичних установ України.  
202. Тривалість такого відрядження, як правило, не може перевищувати чотирьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і трьох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.  
203. Тривалість відрядження адміністративно-технічних працівників у закордонні дипломатичні установи, як правило, не може перевищувати трьох років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і двох років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією.  
204. Перелік держав, зазначених в частинах другій і третій цієї статті затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства закордонних справ України.  
205. Стаття 30. Дострокове відкликання в Україну дипломатичних працівників, направлених до закордонної дипломатичної установи України  
206. Дипломатичний працівник, направлений до закордонної дипломатичної установи України, може бути достроково відкликаний до України органом, що його направив, у зв'язку з службовою необхідністю, за станом здоров'я, у випадках вчинення дій, передбачених в частині першій статті 27 цього Закону.  
207. Стаття 31. Працевлаштування в Україні дипломатичних працівників після закінчення відрядження до закордонних дипломатичних установ України  
208. Після закінчення відрядження дипломатичного працівника у закордонних дипломатичних установах України йому надається попередня робота (посада) або за його згодою інша рівноцінна робота (посада) в тій самій установі (організації).  
209. Стаття 32. Особливості роботи дипломатичних працівників у секретаріатах міжнародних організацій  
210. Дипломатичні працівники можуть бути направлені на роботу до секретаріатів міжнародних організацій за квотою України. У таких випадках тривалість роботи у секретаріатах міжнародних організацій обумовлюється строками контрактів з цими організаціями, визначеними за погодженням з Міністерством закордонних справ України.  
211. Період роботи у секретаріатах міжнародних організацій, за умови додержання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, зараховується до стажу дипломатичної, державної служби.  
212. До дипломатичних працівників, які були направлені на роботу до секретаріатів міжнародних організацій за квотою України, після закінчення строків відповідних контрактів, визначених за погодженням з Міністерством закордонних справ України, застосовується порядок працевлаштування в Україні, передбачений в статті 31 цього Закону.  
213. Стаття 33. Гарантії та компенсації дипломатичним працівникам під час службового відрядження  
214. Дипломатичним працівникам відшкодовуються витрати на службові відрядження та виплачуються інші компенсації відповідно до законодавства України.  
215. Під час службового відрядження дипломатичні працівники користуються правом бронювання місць в готелях і на всі види транспорту, а також право першочергового придбання проїзних документів.  
216. Дипломатичному працівникові служби за місцем службового відрядження надається місце для роботи, можливість користування зв'язком, транспортом, множувальною технікою, іншими послугами технічного характеру.  
217. Стаття 34. Щорічні та додаткові відпустки дипломатичних працівників  
218. Дипломатичним працівникам надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення.  
219. Дипломатичним працівникам, які мають стаж роботи в органах державної влади понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток, розмір допомоги на оздоровлення встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
220. Особливості надання відпусток главам дипломатичних представництв України за кордоном, главам постійних представництв України при міжнародних організаціях, а також іншим дипломатичним працівникам, направленим у відрядження до закордонних дипломатичних установ України, розміри та порядок виплати їм допомоги для оздоровлення визначаються Кабінетом Міністрів України.  
221. Стаття 35. Соціально-побутове забезпечення та гарантії, що надаються дипломатичним працівникам та членам їх сімей  
222. Дипломатичні працівники забезпечуються у встановленому порядку житлом.  
223. Дипломатичні працівники, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу, мають право на додаткову жилу площу у розмірах, встановлюваних Кабінетом Міністрів України.  
224. Дипломатичним працівникам, які потребують поліпшення житлових умов, надається земельна ділянка та безвідсотковий кредит на строк до 20 років. Умови надання кредиту встановлюються Кабінетом Міністрів України.  
225. Дипломатичні працівники та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються медичним обслуговуванням та санаторно-курортним лікуванням у порядку, передбаченому для відповідних працівників Кабінету Міністрів України.  
226. Право на медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування зберігається за дипломатичними працівниками в разі виходу на пенсію або у відставку.  
227. Дружинам (чоловікам) дипломатичних працівників під час їх звільнення з роботи у зв'язку з призначенням чоловіка (дружини) главою дипломатичного представництва України за кордоном, главою постійного представництва України при міжнародній організації, направленням у відрядження до закордонних дипломатичних установ України виплачується грошова допомога міністерствами, іншими органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами, організаціями в порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.  
228. Час перебування за кордоном дружини (чоловіка) глави дипломатичного представництва України за кордоном, глави постійного представництва України при міжнародній організації, іншого працівника дипломатичної служби за місцем проходження дипломатичної служби, відрядження до закордонної дипломатичної установи зараховується до загального стажу роботи.  
229. Дружини (чоловіки), які перебували за кордоном за місцем проходження дипломатичної служби главами дипломатичних представництв України за кордоном, главами постійних представництв України при міжнародних організаціях, направлення у відрядження до закордонної дипломатичної установи чоловіків (дружин), після закінчення строку роботи, відрядження дипломатичних працівників у закордонній дипломатичній установі України повертаються на роботу до міністерств, інших органів виконавчої влади, державних підприємств, установ, організацій, в яких вони працювали до виїзду за кордон, де їм надається посада, рівноцінна тій, яку вони займали.  
230. Стаття 36. Забезпечення дипломатичних працівників предметами представницької екіпіровки  
231. Дипломатичні працівники забезпечуються предметами представницької екіпіровки в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.  
232. Стаття 37. Державне страхування життя і здоров'я дипломатичних працівників  
233. Життя і здоров'я дипломатичних працівників підлягають державному страхуванню в порядку, встановленому законодавством України.  
234. Стаття 38. Пенсійне забезпечення і грошова допомога дипломатичним працівникам  
235. Пенсія дипломатичним працівникам виплачується відповідно до Закону України "Про державну службу" за рахунок коштів державного бюджету.  
236. У разі виходу на пенсію глав дипломатичних представництв України за кордоном, глав постійних представництв України при міжнародних організаціях, а також інших дипломатичних працівників, які направлені у відрядження до закордонних дипломатичних установ України, визначення заробітної плати, з якої обчислюється пенсія цим працівникам, та посадових окладів для цілей виплати грошової допомоги здійснюються виходячи з посадових окладів відповідних прирівняних посад працівників центрального апарату Міністерства закордонних справ України з урахуванням відповідних надбавок, передбачених цим Законом.  
237. Прирівнення посад працівників закордонних дипломатичних установ України до відповідних посад працівників центрального апарату Міністерства закордонних справ України для цілей обчислення пенсій та грошової допомоги здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
238. Дипломатичний працівник, звільнений з дипломатичної служби у порядку статті 27 цього Закону позбавляється права на одержання пенсії, передбаченої цією статтею. В таких випадках пенсія дипломатичному працівникові призначається на загальних підставах.  
239. Розділ VІІ. Припинення дипломатичної служби  
240. Стаття 39. Підстави припинення дипломатичної служби  
241. Дипломатична служба дипломатичних працівників припиняється за загальними підставами, передбаченими чинним законодавством про працю України.  
242. Дипломатична служба припиняється також за таких підстав:  
243. 1) невиконання дипломатичним працівником основних обов'язків, передбачених статтею 23 цього Закону;  
244. 2) порушення обмежень, пов'язаних з перебуванням на дипломатичній службі, передбачених статтею 27 цього Закону;  
245. 3) досягнення дипломатичним працівником граничного віку перебування на дипломатичній службі або його відставки (статті 43, 44 цього Закону);  
246. 4) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню працівника на дипломатичній службі, передбачених Законом України "Про державну службу";  
247. 5) відмова дипломатичного працівника від складення Присяги Державного службовця або її порушення;  
248. 6) неподання або подання дипломатичним працівником неправдивих відомостей щодо його доходів, майна (стаття 25 цього Закону).  
249. Зміна керівників не може бути підставою для припинення дипломатичним працівником роботи на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім патронатної служби Міністра закордонних справ.  
250. Стаття 40. Граничний вік перебування на дипломатичній службі  
251. Граничний вік перебування на дипломатичній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. Строк перебування на дипломатичній службі може бути продовжений. Доцільність продовження, але не більш як на 5 років, визначається Президентом України щодо дипломатичних працівників, яких він призначає, щодо інших дипломатичних працівників - в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".  
252. У виняткових випадках після закінчення строку продовження перебування на дипломатичній службі дипломатичні працівники можуть бути залишені на дипломатичній службі в Головному управлінні з питань зовнішньополітичної діяльності Адміністрації Президента України, Службі Протоколу Президента України, Міністерстві закордонних справ України та його представництвах лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного органу, організації.  
253. Стаття 41. Відставка дипломатичних працівників  
254. Відставкою є припинення дипломатичної служби дипломатичним працівником, якому присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, Надзвичайного і Повноважного Посланника першого класу, Надзвичайного і Повноважного Посланника другого класу.  
255. Підставами відставки дипломатичних працівників є:  
256. принципова незгода з рішенням відповідного державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на дипломатичній службі;  
257. примушування дипломатичного працівника до виконання рішення державного органу чи посадової особи, яке суперечить законодавству України або може завдати значної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям, окремим громадянам;  
258. стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за наявності медичного висновку).  
259. Приймає відставку дипломатичного працівника або дає мотивовану відмову посадова особа, яка призначила дипломатичного працівника на посаду (відрядила у відрядження). Рішення про прийняття відставки або відмову у ній виноситься у місячний строк. У разі відмови у відставці дипломатичний працівник продовжує виконувати службові обов'язки і має право на звільнення в порядку, передбаченому чинним законодавством про працю України.  
260. Питання соціального та матеріального забезпечення дипломатичних працівників, які вийшли у відставку до призначення їм пенсії за віком, вирішуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
261. Стаття 42. Оскарження рішень про припинення дипломатичної служби  
262. Рішення про припинення дипломатичної служби може бути оскаржене до суду.  
263. Розділ VІІІ. Відповідальність за порушення законодавства України про дипломатичну службу.  
264. Стаття 43. Відповідальність за порушення законодавства України про дипломатичну службу  
265. Особи, винні у порушенні законодавства про дипломатичну службу, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.  
266. Розділ ІХ. Прикінцеві положення.  
267. 1. Цей Закон набуває чинності з дня його офіційного опублікування.  
268. До приведення інших законів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.  
269. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців після опублікування Закону України "Про дипломатичну службу" подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;  
270. привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;  
271. відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;  
272. забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.