Про імміграцію (Друге читання)
0. | Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про імміграцію |
1. | Цей Закон визначає умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства. |
2. | Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ |
3. | Стаття 1. Основні поняття |
4. | Імміграція - це прибуття в Україну в установленому порядку іноземців або осіб без громадянства для постійного проживання. |
5. | Іммігрант - іноземець або особа без громадянства, яка прибуває в Україну для постійного проживання. |
6. | Квота імміграції - гранична кількість іноземців або осіб без громадянства, які отримують дозвіл на імміграцію протягом календарного року. Квота імміграції для постійного проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України на кожний календарний рік. |
7. | Дозвіл на імміграцію - документ, що надає право іноземцям або особам без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання. |
8. | Посвідка на проживання - документ, що надає право іноземцям або особам без громадянства на постійне проживання в Україні. |
9. | Стаття 2. Законодавство про імміграцію в Україну |
10. | Імміграція в Україну регулюється Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. |
11. | Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлюються інші правила, відмінні від законодавства України, застосовуються правила міжнародного договору. |
12. | Стаття 3. Правовий статус іммігранта |
13. | Правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, Законом України "Про правовий статус іноземців в Україні" та іншими законодавчими актами України. |
14. | Розділ II. ПОРЯДОК ВИДАЧІ ДОЗВОЛУ НА ІММІГРАЦІЮ ТА ПОСВІДКИ НА ПРОЖИВАННЯ |
15. | Стаття 4. Повноваження органів, що забезпечують виконання законодавства про імміграцію |
16. | Центральний орган виконавчої влади у справах міграції видає дозвіл на імміграцію в Україну, скасовує у випадках, передбачених цим Законом, дозвіл на імміграцію, веде централізований облік осіб, що іммігрують, взаємодіє з іншими органами державної влади у вирішенні всіх питань, що стосуються імміграції. |
17. | Органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають клопотання про видачу дозволу на імміграцію в Україну. |
18. | Органи служби громадянства та реєстрації фізичних осіб в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі видають та вилучають у випадках, передбачених цим Законом, іноземцям або особам без громадянства посвідки на проживання на території України. |
19. | Центральний орган виконавчої влади у сфері внутрішніх справ та його органи на місцях в межах своєї компетенції вживають заходів для виявлення серед осіб, які порушили клопотання про видачу дозволу на імміграцію, таких, яким дозвіл не надається відповідно до статті 8 цього Закону, здійснюють видворення іммігрантів у випадках, передбачених законодавством України. |
20. | Центральний орган виконавчої влади у галузі закордонних справ через дипломатичні представництва і консульські установи України за кордоном приймає клопотання про надання дозволу на імміграцію в Україну. |
21. | Інші державні органи в межах наданої їм компетенції забезпечують виконання законодавства про імміграцію. |
22. | Стаття 5. Порядок подання клопотання про видачу дозволу на імміграцію |
23. | За межами України іноземці або особи без громадянства подають клопотання про видачу дозволу на імміграцію в Україну для постійного проживання до дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном. |
24. | Клопотання про видачу дозволу на імміграцію в Україну для постійного проживання подається повнолітніми та дієздатними іноземцями або особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, до органу міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. |
25. | Якщо іноземці або особи без громадянства, які клопочуться про видачу дозволу на імміграцію в Україну, проживають в державі, де дипломатичні представництва та консульські установи України відсутні, клопотання надсилаються поштою безпосередньо до центрального органу виконавчої влади у справах міграції. |
26. | Разом з клопотанням про видачу дозволу на імміграцію для постійного проживання в Україні подаються документи: |
27. | 1) заява-анкета встановленого зразка; |
28. | 2) три фотокартки; |
29. | 3) копія документа, що посвідчує особу; |
30. | 2) відомості про склад сім'ї, копія свідоцтва про шлюб; |
31. | 3) довідка про стан здоров'я із зазначенням відсутності інфекційних захворювань, перелік яких визначається Міністерством охорони здоров'я; |
32. | 4) довідка про відсутність судимості, не перебування під слідством та судом; |
33. | 5) копії документів про освіту та кваліфікацію, що підтверджують спеціальність (професію); |
34. | 6) документ, що підтверджує сплату державного мита (консульського збору) за оформлення дозволу на імміграцію для постійного проживання; |
35. | Крім цих документів іноземці або особи без громадянства, зазначені в пунктах 1, 2, 4, 6 частини першої статті 7 подають документ, що підтверджує наявність родичів в Україні та ступінь родинних зв'язків, а зазначені у пунктах 4, 6 частини першої статті 7 також документ встановленого зразка, в якому родичі іноземців або осіб без громадянства, які подали клопотання про видачу дозволу на імміграцію, не заперечують проти імміграції і гарантують надання цим іноземцям або особам без громадянства фінансової підтримки на рівні не менше прожиткового мінімуму. |
36. | Іноземці або особи без громадянства, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 7 цього Закону подають документи, що підтверджують підтримку їхнього клопотання центральним органом виконавчої влади з питань праці і соціальної політики; |
37. | Іноземці або особи без громадянства, зазначені у пункті 3 частини другої статті 7 цього Закону, подають документ про інвестування в економіку України. |
38. | У разі необхідності перевірки наявності підстав, за яких відповідно до статті 8 цього Закону дозвіл на імміграцію в Україну не надається, центральний орган виконавчої влади у справах міграції має право вимагати також інші необхідні документи. |
39. | Клопотання про видачу дозволу на імміграцію для постійного проживання подається особисто усіма повнолітніми членами сім'ї іноземця або особи без громадянства. Неповнолітні діти можуть іммігрувати в Україну для постійного проживання лише разом з батьками, або особами, які їх замінюють, за їхнім клопотанням. |
40. | Якщо іммігрує один батько (мати), якого (яку) супроводжує неповнолітня дитина, він (вона) повинні подати завірене в нотаріальному порядку заяву чоловіка (дружини) про те, що він (вона) не заперечує проти проживання дітей разом з батьком (матір'ю) іммігранта; у випадку відсутності такої згоди батько (мати) повинен подати судове рішення відповідної держави про залишення дітей при цьому батькові (матері). |
41. | У разі неподання іноземцем або особою без громадянства всіх необхідних документів, заява про видачу дозволу на імміграцію в Україну для постійного проживання не приймається. |
42. | Стаття 6. Розгляд клопотання про видачу дозволу на імміграцію для постійного проживання |
43. | Дипломатичне представництво або консульська установа України за кордоном, орган міграційної служби, які прийняли клопотання про видачу дозволу на імміграцію в Україну, протягом тижня надсилають її до центрального органу виконавчої влади у справах міграції. |
44. | Рішення про видачу дозволу на імміграцію для постійного проживання приймається центральним органом виконавчої влади у справах міграції не пізніше трьох місяців, а у разі подання клопотання через дипломатичні представництва або консульські установи України - не пізніше чотирьох місяців з дня його подання. |
45. | Дозвіл на імміграцію є підставою для оформлення відповідною консульською установою України за кордоном візи для в'їзду в Україну. |
46. | У разі відмови центрального органу виконавчої влади у справах міграції видати дозвіл на імміграцію в Україну це рішення може бути оскаржено іноземцями або особами без громадянства до суду. |
47. | Стаття 7. Порядок видачі дозволу на імміграцію |
48. | Дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається: |
49. | - одному з подружжя, дітям і батькам громадян України; |
50. | - іноземцям або особам без громадянства, які мають на своєму утриманні громадянина України, або які перебувають на утриманні громадянина України; |
51. | - особам, які народилися або постійно проживали на території України, а також їхнім нащадкам (дітям, онукам, правнукам); |
52. | - батькам, чоловіку (дружині) іммігранта, його дітям у віці до 18 років чи повнолітнім недієздатним особам, які знаходяться під опікою іммігранта; |
53. | - іноземцям або особам без громадянства, яким відповідно до законів України надано притулок чи статус біженця; |
54. | - членам сімей іноземців або осіб без громадянства, яким надано притулок в Україні. |
55. | Дозвіл на імміграцію для постійного проживання в межах квот імміграції надається: |
56. | - видатним діячам науки та мистецтва, прибуття яких відповідає інтересам України; |
57. | - висококваліфікованим спеціалістам-технікам і робітникам, в яких відчувається гостра необхідність підприємств господарського комплексу України. Перелік відповідних спеціальностей щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України; |
58. | - іноземцям або особам без громадянства, які інвестували грошима в економіку України не менше 100 (ста) тисяч доларів США за встановленим Кабінетом Міністрів України порядком; |
59. | - іншим іноземцям або особам без громадянства, якщо квота імміграції залишилася невикористаною. |
60. | Дозвіл на імміграцію надається в порядку надходження клопотань. Якщо кількість клопотань перевищує встановлену на календарний рік квоту, дозволи за ними надаються в межах квоти наступного року. |
61. | Стаття 8. Підстави для відмови у видачі дозволу на імміграцію |
62. | Дозвіл на імміграцію не видається: |
63. | - іноземцям або особам без громадянства, які становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні, чи діяльність яких може негативно позначитися на моральності населення України; |
64. | - іноземцям або особам без громадянства, які вчинили діяння, які відповідно до законодавства України визнаються злочинними і за які вони були засуджені до позбавлення волі на строк більше одного року; |
65. | - іноземцям або особам без громадянства, які розшукуються у зв'язку із скоєнням тяжкого умисного злочину, чи проти яких порушено кримінальну справу, або які скоїли злочин проти миру та людяності; |
66. | - хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, бацилярний туберкульоз, інші інфекційні захворювання, перелік яких визначений Міністерством охорони здоров'я України; |
67. | - іноземцям або особам без громадянства, які через фізичний чи психічний стан здоров'я не можуть забезпечити своє утримання і догляд за собою та не мають опікунів в Україні; |
68. | - хворим на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію; |
69. | - іноземцям або особам без громадянства, які в клопотанні на одержання дозволу зазначили зазнаки неправдиві відомості чи подали підроблені документи; |
70. | - іноземцям або особам без громадянства, яким заборонено в'їзд на територію України; |
71. | - в інших випадках, передбачених законами України. |
72. | Стаття 9. Порядок в'їзду іммігрантів в Україну і видачі посвідки на проживання |
73. | Іноземці або особи без громадянства, які іммігрують в Україну для постійного проживання, в'їжджають на її територію в порядку, передбаченому законодавством України. |
74. | Після прибуття в Україну для постійного проживання орган служби громадянства та реєстрації фізичних осіб в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у тижневий термін видає іммігранту посвідку на проживання встановленого Кабінетом Міністрів зразка. |
75. | Іноземцям або особам без громадянства, які прибули в Україну у зв'язку з одруженням з особою, яка постійно проживає в Україні, видаються в порядку, передбаченому статтею 5 цього Закону і частиною другою цієї статті, посвідки на проживання з терміном дії два роки. Після закінчення цього терміну за спільним клопотанням подружжя видаються безстрокові посвідки на проживання. У разі встановлення фіктивності шлюбу, в порядку, передбаченому чинним законодавством, посвідки для постійного проживання скасовуються. |
76. | Розділ III. ПОРЯДОК СКАСУВАННЯ ДОЗВОЛУ НА ІММІГРАЦІЮ |
77. | Стаття 10. Скасування дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на проживання |
78. | Дозвіл на імміграцію може бути скасовано центральним органом виконавчої влади у справах міграції: |
79. | - якщо з'ясується, що її одержано на підставі зазнаки неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; |
80. | - якщо іммігрант засуджений до позбавлення волі за вироком суду України, що набрав законної сили; |
81. | - якщо виникли обставини, перераховані у статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців"; у інших випадках, передбачених законами України. Посвідка на проживання іммігранта скасовується відповідним органом служби громадянства та реєстрації фізичних осіб після отримання ним рішення центрального органу виконавчої влади у справах міграції про скасування дозволу на імміграцію. |
82. | Рішення про скасування дозволу на імміграцію приймається центральним органом виконавчої влади у справах міграції за поданням суду, органів прокуратури, центрального органу виконавчої влади у сфері внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, центрального органу виконавчої влади у галузі державної безпеки, центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, центрального органу виконавчої влади з митних питань, органів міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі чи з власної ініціативи іммігранта. Рішення приймається протягом одного місяця з дня, коли центральному органу виконавчої влади у справах міграції стали відомі підстави для скасування посвідки на проживання. |
83. | Після прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію іммігранту протягом тижня надсилається вмотивоване повідомлення. |
84. | Рішення про скасування дозволу на імміграцію може бути оскаржено іммігрантом до суду. |
85. | Стаття 11. Виїзд і видворення за межі України |
86. | Після скасування дозволу на імміграцію та вилучення посвідки на проживання іммігрант протягом одного місяця зобов'язаний вибути з України. Якщо за цей час іммігрант не виїхав з України, він підлягає видворенню в порядку, передбаченому законодавством України. |
87. | У разі скасування дозволу на імміграцію та посвідки на проживання у зв'язку із засудженням до позбавлення волі за вироком суду України зазначений термін відраховується з моменту відбуття покарання. |
88. | Рішення про видворення іммігранта з України не поширюється на членів сім'ї іммігранта. |
89. | Стаття 12. Повторне клопотання про дозвіл на імміграцію |
90. | Іноземець або особа без громадянства може звернутися щодо повторного подання клопотання про видачу дозволу на імміграцію в Україну через один рік з дня прийняття попереднього рішення. |
91. | Розділ IV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ |
92. | 1. Іноземцям або особам без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності цього Закону і отримали документ, що засвідчує право на постійне проживання в Україні, здійснюється його обмін на посвідку на проживання встановленого Кабінетом Міністрів зразка без оформлення дозволу на імміграцію. |
93. | 2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
94. | 3. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін: |
95. | - подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із Законом України "Про імміграцію"; |
96. | - привести рішення Кабінету Міністрів України у відповідність із цим Законом; |
97. | - забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади України нормативних актів, що суперечать цьому Закону. |