Кількість абзаців - 349 Розмітка (ліва колонка)


Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України  
2. Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :  
3. Внести до Арбітражного процесуального кодексу України такі зміни:  
4. 1. В абзаці п'ятому частини першої статті 2 виключити слово: "Вищого".  
5. Частину другу статті 2 викласти у такій редакції: "Прокурор самостійно визначає в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовує необхідність їх захисту."  
6. 2. У розділі І: доповнити розділ статтями 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7 такого змісту:  
7. "Стаття 4-2 . Рівність перед законом і судом  
8. Правосуддя в арбітражних судах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.  
9. Стаття 4-3. Змагальність сторін Судочинство в арбітражних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.  
10. Стаття 4-4. Гласність розгляду справ  
11. Розгляд справ у арбітражних судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони державної, комерційної або банківської таємниці, або коли сторони чи одна з сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгляду справи і подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті.  
12. Про розгляд справи у закритому засіданні або про відхилення клопотання з цього приводу виноситься ухвала.  
13. Стаття 4-5. Судові рішення  
14. Арбітражні суди здійснюють правосуддя шляхом ухвалення обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови арбітражних судів ухвалюються іменем України.  
15. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов арбітражних судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.  
16. Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.  
17. Стаття 4-6. Склад арбітражного суду  
18. Справи у місцевих арбітражних судах, розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.  
19. Перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих арбітражних судів здійснюється реґіональними апеляційними арбітражними судами колегією у складі трьох суддів.  
20. Справи у першій інстанції розглядаються в реґіональних апеляційних арбітражних судах колегією у складі трьох суддів.  
21. Перегляд у касаційному порядку рішень місцевих і реґіональних апеляційних арбітражних судів здійснюється Вищим арбітражним судом колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів.  
22. Стаття 4-7. Порядок прийняття судових рішень і вирішення питань щодо розгляду справи  
23. Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. У такому ж порядку вирішуються питання, що виникають у процесі розгляду справи.  
24. Жодний із суддів не має права утримуватись від голосування. Головуючий суддя голосує останнім.  
25. Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти у письмовому вигляді свою окрему думку, яка долучається до справи, але не оголошується.  
26. Підготовку проектів судових рішень здійснює головуючий колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї колегії."  
27. 3. У частині п'ятій статті 6 слова "керівником чи заступником керівника підприємства, організації" замінити словами "повноважною особою підприємства, організації або їх представником"  
28. 4. Статтю 13 викласти у такій редакції:  
29. "Стаття 13. Справи, підсудні місцевим арбітражним судам  
30. Місцеві арбітражні суди розглядають у першій інстанції усі підвідомчі арбітражним судам справи, крім тих, що підсудні реґіональним апеляційним арбітражним судам ".  
31. 5. У статті 14:  
32. у назві статті слова "Вищому арбітражному суду" замінити словами "реґіональним апеляційним арбітражним судам";  
33. в абзаці першому частини першої слова "Вищий арбітражний суд розглядає" замінити словами "Реґіональні апеляційні арбітражні суди розглядають";  
34. частину другу виключити.  
35. 6. У статті 15:  
36. у назві статті слова "Автономної Республіки Крим, арбітражному суду області, міст Києва і Севастополя" виключити;  
37. частину п'яту після слів "однією з сторін є" доповнити словами "реґіональний апеляційний арбітражний суд,".  
38. 7. Доповнити Кодекс статтею 15-1 такого змісту:  
39. "Стаття 15-1. Територіальна підсудність справ реґіональному апеляційному арбітражному суду  
40. Справи у спорах, що підсудні реґіональним апеляційним арбітражним судам, розглядаються реґіональним апеляційним арбітражним судом у першій інстанції за місцезнаходженням відповідача.".  
41. 8. У статті 16:  
42. у частині першій та другій слова "Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя" виключити;  
43. доповнити статтю частиною третьою такого змісту:  
44. "Справи у спорах, у яких однією із сторін є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, розглядаються реґіональним апеляційним арбітражним судом у першій інстанції за місцезнаходженням вищого чи центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, Рахункової палати".  
45. 9. Статтю 17 викласти у такій редакції: "Стаття 17. Передача справ із одного арбітражного суду до іншого арбітражного суду  
46. Справа, прийнята арбітражним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті, хоча б у подальшому вона стала підсудною іншому арбітражному суду.  
47. Голова Вищого арбітражному суду України або його заступник мають право витребувати будь-яку справу, що є у провадженні місцевого або регіонального апеляційного арбітражного суду, і передати її на розгляд до іншого арбітражного суду відповідного рівня у разі, якщо після відводу суддів неможливо розглянути справу в арбітражному суді належної підсудності.  
48. Про передачу справи до іншого арбітражного суду виноситься ухвала."  
49. 10. У частині першій статті 22 слова "брати участь у прийнятті рішення, подавати заяву про перевірку рішення, ухвали, постанови арбітражного суду в порядку нагляду" замінити словами "оскаржувати судові рішення арбітражного суду в установленому порядку".  
50. 11. Статтю 29 викласти у такій редакції:  
51. "Стаття 29. Участь в арбітражному процесі прокурора.  
52. Прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи у першій інстанції для представництва інтересів громадянина або держави. З цією метою прокурор може звернутись до арбітражного суду з позовом в інтересах держави або громадянина.  
53. У разі прийняття арбітражним судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.  
54. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє арбітражний суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.  
55. Прокурор, що подав позовну заяву, несе обов'язки і користується правами позивача, окрім права на укладення мирової угоди.  
56. Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.  
57. Відмова позивача від позову, який було подано в його інтересах прокурором, тягне залишення позову без розгляду."  
58. 12. У розділу VІ:  
59. у назві розділу та статті 44 слова "арбітражні витрати", "арбітражних витрат" замінити словами "судові витрати" у відповідних відмінках.  
60. 13. Статтю 44 викласти у такій редакції:  
61. "Стаття 44. Склад судових витрат  
62. Судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної арбітражним судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи".  
63. 14. У статті 45 слова "перевірку рішень, ухвал, постанов арбітражного суду в порядку нагляду" замінити словами "про оскарження рішень, ухвал, постанов арбітражного суду".  
64. 15. Статтю 46 доповнити абзацом такого змісту:  
65. "До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадку відстрочки або розстрочки сплати цього мита".  
66. 16. Доповнити розділ статтею 47-1 такого змісту:  
67. "Стаття 47-1. Визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення  
68. Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого арбітражного суду України".  
69. 17. У статті 49 :  
70. частину третю доповнити таким реченням: "У разі відмови у задоволенні позовних вимог, залишення позову без розгляду державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується в доход бюджету з позивача.";  
71. абзац перший частини п'ятої після слів "послуги перекладача" доповнити словами "витрати на інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу".  
72. 18. Частини першу та четверту статті 53 після слова "сторони" доповнити словами "або за поданням прокурора".  
73. У частині третій статті 53 слова "перевірено в порядку нагляду" замінити словом "оскаржено".  
74. 19. У статті 54:  
75. у частині першій слова "керівником підприємства, організації, державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами" замінити словами "повноважною посадовою особою позивача або його представником";  
76. пункт 2 частини першої доповнити словами "найменування і номери рахунків сторін у банківських установах".  
77. 20. Доповнити частину першу статті 57 пунктом 3-1 такого змісту:  
78. "3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу".  
79. 21. У назві розділу ІХ слова "в засіданні арбітражного суду" замінити словами "у першій інстанції".  
80. 22. У статті 61 слово "суддею" замінити словом "судом".  
81. 23. У статті 62:  
82. у абзаці першому слово "Суддя" замінити словом "Суд";  
83. у частині четвертій слова "перевірено в порядку нагляду" замінити словом "оскаржено".  
84. 24. У статті 63:  
85. в абзаці першому частини першої та у першому реченні частини другої слово "Суддя" замінити словом "Суд";  
86. доповнити частину першу статті 63 пунктом 10 такого змісту:  
87. "10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення арбітражного процесу";  
88. у другому реченні частини другої слова "перевірено в порядку нагляду" замінити словом "оскаржено".  
89. 25. У частині першій статті 64 слово "Суддя" замінити словом "Суд".  
90. 26. У назві статті 65 та абзаці першому цієї статті слова "судді", "суддя" замінити словом "суддя" у відповідних відмінках.  
91. 27. У частині третій статті 67 слова "перевірено в порядку нагляду" замінити словом "оскаржено".  
92. 28. Назву розділу ХІ доповнити словами "у першій інстанції".  
93. 29. Статті 70, 71, 72, 73 виключити.  
94. 30. Статтю 78 викласти у такій редакції:  
95. "Стаття 78. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін.  
96. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих арбітражному суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.  
97. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін арбітражний суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.  
98. Мирова угода може стосуватись лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.  
99. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін арбітражний суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.  
100. У разі визнання відповідачем позову і прийняття його арбітражним судом приймається рішення про задоволення позову."  
101. 31. У частині п'ятій статті 79 слова "перевірено в порядку нагляду" замінити словом "оскаржено.  
102. 32. У статті 80:  
103. частину першу доповнити пунктом 7 такого змісту:  
104. "7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена арбітражним судом".  
105. у частині четвертій слова "перевірено в порядку нагляду" замінити словом "оскаржено".  
106. 33. У статті 81:  
107. частину першу доповнити пунктом 6 такого змісту:  
108. "6) позивач відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором";  
109. у частині третій слова "перевірено в порядку нагляду" замінити словом "оскаржено".  
110. 34. Частину другу статті 82 виключити.  
111. 35. Частину шосту статті 84 виключити.  
112. 36. У статті 85:  
113. назву статті доповнити словами "та набрання ним законної сили"  
114. у першому реченні слово "суддею", а у другому реченні слово "суддя" замінити словом "суд";  
115. доповнити статтю частиною другою і третьою такого змісту:  
116. "Рішення арбітражного суду набирає законної сили після закінчення місячного строку з дня його прийняття.  
117. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.".  
118. 37. Статтю 87 викласти у такій редакції:  
119. "Стаття 87. Розсилання рішень та ухвал  
120. Рішення розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у судовому процесі, третім особам рекомендованими листами з повідомленням про вручення не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручається їм під розписку.  
121. Ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь у судовому засіданні, іншим особам, яких стосується припис ухвали, протягом п'яти робочих днів після винесення або вручається їм під розписку.  
122. Ухвали, які відповідно до цього Кодексу можуть бути оскаржені, надсилаються сторонам, прокурору, іншим особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.".  
123. 38. У статті 88:  
124. слово "суддя" замінити словом "суд";  
125. доповнити статтю частиною другою такого змісту: "Додаткове рішення може бути оскаржено в установленому порядку".  
126. 39. Частину третю статті 90 викласти у такій редакції: "Окрема ухвала може бути оскаржена в установленому порядку".  
127. 40. Розділ XІІ викласти у такій редакції:  
128. "Розділ ХІІ. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку  
129. Стаття 91. Право апеляційного оскарження  
130. Сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого арбітражного суду, яке не набрало законної сили.  
131. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий арбітражний суд, який розглянув справу.  
132. Місцевий арбітражний суд у п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання відповідному регіональному апеляційному арбітражному суду.  
133. Стаття 92. Апеляційна інстанція  
134. Регіональний апеляційний арбітражний суд переглядає за апеляційною скаргою рішення місцевого арбітражного суду, який входить до складу території, на яку поширюється повноваження регіонального апеляційного арбітражного суду.  
135. Стаття 93. Строк подання апеляційної скарги  
136. Апеляційна скарга подається протягом місяця з дати прийняття рішення місцевим арбітражним судом.  
137. Відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягом трьох місяців з дати ухвалення рішення місцевим арбітражним судом.  
138. Стаття 94. Форма і зміст апеляційної скарги  
139. Апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:  
140. 1) найменування регіонального апеляційного арбітражного суду, до якого подається скарга;  
141. 2) найменування місцевого арбітражного суду, який ухвалив рішення, номер справи та дату ухвалення рішення;  
142. 3) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;  
143. 4) перелік документів, доданих до скарги.  
144. Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її уповноваженим представником.  
145. До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.  
146. Стаття 95. Надсилання апеляційної скарги іншій стороні у справі  
147. Особа, яка подає апеляційну скаргу надсилає іншій стороні у справі її копію і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.  
148. Стаття 96. Відзив на апеляційну скаргу  
149. Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу.  
150. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого арбітражного суду.  
151. Стаття 97. Повернення апеляційної скарги  
152. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається регіональним апеляційним арбітражним судом, якщо:  
153. 1) апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадовий стан якої не зазначено;  
154. 2) до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні;  
155. 3) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;  
156. 4) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку ;  
157. 5) до винесення ухвали про прийняття скарги до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.  
158. Про повернення апеляційної скарги виноситься ухвала.  
159. На ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути подана касаційна скарга.  
160. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу у загальному порядку.  
161. Стаття 98. Прийняття апеляційної скарги  
162. Про прийняття апеляційної скарги до провадження регіональний апеляційний арбітражний суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги.  
163. Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи у першій інстанції.  
164. Стаття 99. Порядок розгляду апеляційної скарги  
165. В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.  
166. Регіональний апеляційний арбітражний суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.  
167. Стаття 100. Відмова від апеляційної скарги  
168. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови.  
169. Апеляційний арбітражний суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині п'ятій статті 22 цього Кодексу.  
170. Про прийняття відмови від скарги апеляційний арбітражний суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого арбітражного суду не оскаржено іншою стороною.  
171. Стаття 101. Межі перегляду справи в апеляційній інстанції  
172. У процесі перегляду справи регіональний апеляційний арбітражний суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.  
173. Регіональний апеляційний арбітражний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого арбітражного суду у повному обсязі.  
174. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.  
175. Стаття 102. Строк розгляду апеляційної скарги  
176. Апеляційна скарга на рішення місцевого арбітражного суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію.  
177. Стаття 103. Повноваження апеляційної інстанції  
178. Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:  
179. 1) залишити рішення місцевого арбітражного суду без змін, а скаргу без задоволення;  
180. 2) скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення;  
181. 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;  
182. 4) змінити рішення.  
183. Стаття 104. Підстави для скасування або зміни рішення  
184. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого арбітражного суду є:  
185. 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;  
186. 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий арбітражний суд визнав встановленими;  
187. 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого арбітражного суду, обставинам справи;  
188. 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  
189. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення неправильного рішення.  
190. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого арбітражного суду, якщо:  
191. 1) справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;  
192. 2) справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;  
193. 3) суд ухвалив рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Ці особи мають право оскаржити таке рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;  
194. 4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;  
195. 5) рішення ухвалено не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;  
196. 6) рішення ухвалено судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині другій статті 17 цього Кодексу.  
197. Стаття 105. Постанова апеляційної інстанції  
198. За наслідками розгляду апеляційної скарги регіональний апеляційний арбітражний суд ухвалює постанову.  
199. У постанові мають бути зазначені:  
200. 1) найменування регіонального апеляційного арбітражного суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата ухвалення постанови;  
201. 2) найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу;  
202. 3) найменування місцевого арбітражного суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата ухвалення рішення, прізвища суддів колегії суддів;  
203. 4) стислий виклад суті рішення місцевого арбітражного суду;  
204. 5) підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;  
205. 6) доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу;  
206. 7) обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно- правових актів;  
207. 8) у разі скасування або зміни рішення місцевого арбітражного суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції;  
208. 9) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги;  
209. 10) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.  
210. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.  
211. Постанова надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дати її ухвалення.  
212. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.  
213. Стаття 106. Апеляційні скарги на ухвали місцевого арбітражного суду  
214. Ухвали місцевого арбітражного суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  
215. Апеляційні скарги на ухвали місцевого арбітражного суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого арбітражного суду.  
216. Апеляційні скарги на ухвали місцевого арбітражного суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  
217. У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого арбітражного суду."  
218. 41. Доповнити Кодекс розділом ХІІІ такого змісту:  
219. "РОЗДІЛ XІІІ. ПЕРЕГЛЯД РІШЕНЬ В КАСАЦІЙНОМУ ПОРЯДКУ  
220. Стаття 107. Право касаційного оскарження  
221. Сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого арбітражного суду або регіонального апеляційного арбітражного суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційної інстанції.  
222. Стаття 108. Касаційна інстанція  
223. Вищий арбітражний суд переглядає за касаційною скаргою, а також за касаційним поданням прокурора рішення місцевого арбітражного суду та регіонального апеляційного арбітражного суду.  
224. Стаття 109. Порядок подання касаційної скарги  
225. Касаційна скарга подається до Вищого арбітражного суду через місцевий арбітражний суд, регіональний апеляційний арбітражний суд, який прийняв оскаржуване рішення, постанову.  
226. Місцевий арбітражний суд, регіональний апеляційний арбітражний суд, який прийняв оскаржуване рішення, постанову, зобов'язаний надіслати скаргу разом зі справою до Вищого арбітражного суду у п'ятиденний строк з дня її надходження.  
227. Стаття 110. Строк подання касаційної скарги  
228. Касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого або регіонального апеляційного арбітражного суду чи постановою регіонального апеляційного арбітражного суду законної сили.  
229. Стаття 111. Форма і зміст касаційної скарги  
230. Касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:  
231. 1) найменування касаційної інстанції;  
232. 2) найменування місцевого або регіонального апеляційного арбітражного суду, судовий акт якого оскаржується, номер справи та дата ухвалення рішення, постанови;  
233. 3) найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони у справі;  
234. 4) вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;  
235. 5) перелік доданих до скарги документів.  
236. Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи.  
237. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.  
238. До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій особі у справі.  
239. Стаття 111-1. Надсилання касаційної скарги другій стороні у справі  
240. Особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає другій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.  
241. Стаття 111-2. Відзив на касаційну скаргу  
242. Сторона у справі, отримавши касаційну скаргу, має право надіслати відзив на неї касаційній інстанції і особі, що подала скаргу.  
243. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення, постанови регіонального апеляційного арбітражного суду.  
244. Стаття 111-3. Повернення касаційної скарги  
245. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:  
246. 1) касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадовий стан якої не зазначено;  
247. 2) скаргу надіслано, інакше ніж через місцевий або регіональний апеляційний арбітражний суд, що прийняв рішення, постанову;  
248. 3) до скарги не додано доказів надіслання її копії другій стороні;  
249. 4) до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, або не подано заяву про відстрочку, розстрочку сплати державного мита;  
250. 5) скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку;  
251. 6) у скарзі не зазначено суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;  
252. 7) до надіслання ухвали про прийняття скарги до провадження від особи, що подала скаргу, надійшла заява про її відкликання.  
253. Про повернення касаційної скарги виноситься ухвала.  
254. Після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.  
255. Стаття 111-4. Прийняття касаційної скарги  
256. Про прийняття касаційної скарги до провадження суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги.  
257. Ухвала надсилається усім учасникам господарської справи.  
258. Стаття 111-5. Порядок розгляду касаційної скарги  
259. У касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.  
260. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні, постанові арбітражного суду.  
261. Стаття 111-6. Відмова від касаційної скарги  
262. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитись від неї до винесення постанови касаційною інстанцією.  
263. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині п'ятій статті 22 цього Кодексу.  
264. Про прийняття відмови від скарги касаційна інстанція виносить ухвалу, якщо рішення, постанова арбітражного суду не оскаржена іншою стороною.  
265. Стаття 111-7. Межі перегляду справи в касаційній інстанції  
266. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.  
267. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні, постанові арбітражного суду чи відхилені ним, вирішувати наперед питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  
268. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції.  
269. Стаття 111-8. Строк розгляду касаційної скарги  
270. Касаційна скарга розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом із касаційною скаргою у Вищий арбітражний суд.  
271. Стаття 111-9. Повноваження касаційної інстанції  
272. Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:  
273. 1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;  
274. 2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення;  
275. 3) скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції;  
276. 4) скасувати рішення першої інстанції чи постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі, чи залишити позов без розгляду повністю або частково;  
277. 5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;  
278. 6) залишити в силі одне із раніше ухвалених рішення або постанову.  
279. Стаття 111-10. Підстава для скасування або зміни рішення, постанови  
280. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи регіонального апеляційного арбітражного суду або постанови регіонального апеляційного арбітражного суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  
281. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або регіонального апеляційного арбітражного суду, постанови регіонального апеляційного арбітражного суду, якщо:  
282. 1) справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;  
283. 2) справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду;  
284. 3) суд ухвалив рішення, постанову про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі в справі. Ці особи мають право оскаржити таке рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;  
285. 4) рішення, постанова не підписані будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в рішенні, постанові;  
286. 5) рішення ухвалено не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу;  
287. 6) рішення ухвалено судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині другій статті 17 цього Кодексу.  
288. Стаття 111-11. Постанова касаційної інстанції  
289. За наслідками розгляду касаційної скарги суд ухвалює постанову.  
290. У постанові мають бути зазначені:  
291. 1) найменування касаційної інстанції, склад суду, номер справи і дата ухвалення постанови;  
292. 2) найменування сторін і найменування особи, яка подала касаційну скаргу;  
293. 3) найменування місцевого арбітражного суду або регіонального апеляційного арбітражного суду, рішення, постанова якого оскаржується, номер справи, дата ухвалення рішення, постанови, прізвища суддів судової колегії;  
294. 4) стислий виклад суті рішення місцевого арбітражного суду, рішення, постанови регіонального апеляційного арбітражного суду;  
295. 5) підстави, з яких оскаржено рішення, постанову;  
296. 6) доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу;  
297. 7) мотиви, за якими касаційна інстанція не застосовує закони та інші нормативні правові акти, на котрі посилалися сторони, а також закони та інші нормативні акти, якими керувався суд, ухвалюючи рішення;  
298. 8) у разі скасування або зміни рішення, постанови, - мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції;  
299. 9) висновки за результатами розгляду касаційної скарги;  
300. 10) дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд;  
301. 11) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.  
302. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.  
303. Постанова надсилається сторонам у справі у п'ятиденний строк з дати її ухвалення.  
304. Стаття 111-12. Обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції  
305. Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.  
306. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.  
307. Стаття 111-13. Касаційні скарги на ухвали арбітражних судів  
308. Ухвали місцевого або регіонального апеляційного арбітражного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  
309. Касаційні скарги на ухвали місцевого або регіонального апеляційного арбітражних судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого арбітражного суду, рішення, постанови регіонального апеляційного арбітражного суду.  
310. Касаційні скарги на ухвали місцевого або регіонального апеляційного арбітражних судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".  
311. У випадках скасування касаційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або про залишення без розгляду заяви у провадженні у справі про банкрутство, справа передається на розгляд суду першої інстанції."  
312. 42. Частину першу статті 112 замінить частинами такого змісту:  
313. "Рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняти судом першої інстанції, переглядаються судом, який прийняв ці судові рішення.  
314. Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено судове рішення або ухвалено нове судове рішення.  
315. Заява або подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядається арбітражним судом у судовому засідання у місячний строк з дня її надходження.  
316. Неявка заявника, прокурора та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви."  
317. 43. Статтю 113 доповнити частиною п'ятою такого змісту:  
318. "Про прийняття заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами арбітражний суд виносить ухвалу, у якою заявник, прокурор та інші особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце розгляду заяви."  
319. 44. Статтю 115 викласти у такій редакції: "Стаття 115. Обов'язковість виконання рішення, ухвали, постанови арбітражного суду  
320. Рішення, ухвали, постанови арбітражного суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконується в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".  
321. 45. Статтю 115-1 виключити.  
322. 46. Друге речення частини першої статті 116 доповнити словами "яке набрало законної сили".  
323. 47. Доповнити Кодекс статтями 118 та 119 такого змісту:  
324. "Стаття 118. Строк для пред'явлення наказу до виконання  
325. Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового акта або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового акта було зупинено.  
326. Стаття 119. Поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання  
327. У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних арбітражним судом поважними, пропущений строк може бути відновленим.  
328. Заява про відновлення пропущеного строку подається в арбітражний суд, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні арбітражного суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.  
329. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу і боржнику.  
330. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку."  
331. 48. У статті 121:  
332. у частині третій слова "перевірена в порядку нагляду" замінити словами "оскаржена у встановленому порядку";  
333. доповнити статтю частиною такого змісту: "Мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження арбітражного суду, який ухвалив відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди арбітражний суд виносить ухвалу."  
334. 49. Доповнити Кодекс статтею 121-1 та 122-2 змісту:  
335. "Стаття 121-1. Зупинення виконання судового рішення  
336. Апеляційна інстанція та касаційна інстанція за заявою сторони або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого або судового рішення арбітражного суду до закінчення його перегляду в порядку апеляції або касації.  
337. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала.  
338. Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення арбітражний суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.  
339. Стаття 122-2. Оскарження дій органів Державної виконавчої служби  
340. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов арбітражних судів можуть бути подані стягувачем або боржником протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії або з дня, коли зазначеним особам, не повідомленим про час і місце виконання дії, стало про неї відомо.  
341. Скарги на процесуальні дії органів Державної виконавчої служби розглядаються в засіданні арбітражного суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.  
342. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку." Прикінцеві положення  
343. 1. Цей Закон набирає чинності з 29 червня 2001 року.  
344. 2. Справи, віднесені до підсудності місцевих арбітражних судів, провадження у яких порушено до 29 червня 2001 року, розглядаються арбітражними судами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з урахуванням порядку, визначеного цим Законом.  
345. 3. Справи, віднесені цим Законом до підсудності регіональних апеляційних арбітражних судів, провадження у яких порушено Вищим арбітражним судом України до 29 червня 2001 року, розглядаються Вищим арбітражним судом України з урахуванням порядку, визначеному цим Законом.  
346. 4. Заяви та протести про перевірку законності і обгрунтованості рішень, ухвал, постанов в порядку нагляду, які надійшли до наглядових інстанцій до 29 червня 2001 року, розглядаються відповідними наглядовими інстанціями у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.  
347. 5. Судові акти, ухвалені у порядку нагляду головами арбітражних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з дня набрання цим Законом чинності можуть бути оскаржені лише у касаційному порядку.  
348. 6. Судові акти, ухвалені Вищим арбітражним судом у першій інстанції, а судовою колегією Вищого арбітражного суду України та його президією - у порядку нагляду і не оскаржені до 29 червня 2001 року, є остаточними і оскарженню не підлягають.