Про Національну систему конфіденційного зв'язку (Друге читання)
0. | Проект Закон України Про Національну систему конфіденційного зв'язку |
1. | Цей Закон регулює суспільні відносини, пов'язані із створенням, функціонуванням, розвитком та використанням Національної системи конфіденційного зв'язку. |
2. | Стаття 1. Визначення термінів |
3. | У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: |
4. | спеціальна система (мережа) зв'язку - система (мережа) зв'язку, призначена для обміну інформацією з обмеженим доступом; |
5. | спеціальна система (мережа) зв'язку подвійного призначення - спеціальна система (мережа) зв'язку, призначена для забезпечення зв'язку в інтересах органів виконавчої влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, частина ресурсу якої використовується для надання послуг іншим споживачам; |
6. | Національна система конфіденційного зв'язку (далі - Національна система) - спеціальна система зв'язку подвійного призначення, яка за допомогою криптографічних та/або технічних засобів забезпечує обмін конфіденційною інформацією в інтересах органів виконавчої влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, їх взаємодію в мирний час та у разі введення надзвичайного і воєнного стану; |
7. | суб'єкти Національної системи - органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, що беруть участь у створенні, функціонуванні, розвитку та використанні цієї системи; |
8. | ресурс спеціальної системи (мережі) зв'язку - показники, які характеризують технічні можливості мережі зв'язку, що стосуються надання послуг зв'язку. |
9. | Стаття 2. Сфера дії Закону |
10. | Дія цього Закону поширюється на відносини між суб'єктами Національної системи, що виникають у зв'язку з її створенням, функціонуванням, розвитком та використанням. |
11. | Стаття 3. Законодавство у сфері конфіденційного зв'язку |
12. | Відносини, пов'язані із створенням, функціонуванням, розвитком та використанням Національної системи, регулюються Конституцією України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про зв'язок", "Про підприємництво", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", іншими законами і нормативно-правовими актами, а також цим Законом. |
13. | Стаття 4. Склад Національної системи |
14. | Національна система входить до складу Єдиної національної системи зв'язку України. |
15. | Складовими Національної системи є спеціальні мережі зв'язку, їх стаціонарні і мобільні компоненти, централізовані системи захисту інформації та оперативно-технічного управління. |
16. | Централізовані системи захисту інформації та оперативно-технічного управління перебувають у державній власності і не підлягають приватизації. |
17. | Власниками інших складових Національної системи можуть бути суб'єкти господарської діяльності незалежно від форми власності. |
18. | Стаття 5. Управління Національною системою |
19. | Управління Національною системою, її функціонування, розвиток, використання та захист інформації забезпечується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері конфіденційного зв'язку відповідно до законодавства. |
20. | Стаття 6. Надання послуг конфіденційного зв'язку |
21. | Послуги конфіденційного зв'язку надаються органам виконавчої влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям, іншим юридичним та фізичним особам на платній основі. |
22. | Порядок надання послуг конфіденційного зв'язку державним органам та органам місцевого самоврядування, державним підприємствам, установам та організаціям встановлюється Кабінетом Міністрів України. |
23. | Надання послуг конфіденційного зв'язку іншим юридичним та фізичним особам здійснюється відповідно до законодавства на підставі договору між споживачем та оператором. |
24. | Послуги конфіденційного зв'язку надаються операторами, які є юридичними особами та мають ліцензії на право надання послуг телефонного зв'язку та/або радіозв'язку, а також надання послуг у галузі криптографічного та/або технічного захисту інформації відповідно до законодавства. |
25. | Стаття 7. Відповідальність за порушення законодавства у сфері конфіденційного зв'язку |
26. | Особи, винні у порушенні законодавства у сфері конфіденційного зв'язку, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. |
27. | Стаття 8. Державна підтримка Національної системи |
28. | Державна підтримка Національної системи здійснюється шляхом створення сприятливих правових, економічних та інших умов для стимулювання процесу створення, функціонування, розвитку і використання цієї системи. |
29. | Стаття 9. Фінансове забезпечення Національної системи |
30. | Фінансування витрат, пов'язаних із створенням, функціонуванням та розвитком Національної системи, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, і передбачається під час формування проекту Державного бюджету України на поточний рік у відповідних розділах окремим рядком. |
31. | Стаття 10. Міжнародне співробітництво |
32. | Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері конфіденційного зв'язку може брати участь у міжнародному науково-технічному, зовнішньоекономічному та інших формах міжнародного співробітництва з питань конфіденційного зв'язку відповідно до державних програм, міжнародних договорів та законодавства України. |
33. | Міжнародне співробітництво у сфері конфіденційного зв'язку здійснюється на основі законодавства та відповідних міжнародних договорів України. |
34. | Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору. |
35. | Стаття 11. Прикінцеві положення |
36. | 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. |
37. | 2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом: |
38. | привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом; |
39. | відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; |
40. | забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. |