Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони дитинства (Друге читання)
0. |
Проект |
1. |
Закон України |
2. |
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони дитинства |
3. |
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є: |
4. |
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України: |
5. |
1. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21—22, ст. 135): |
6. |
1) частину першу статті 215 викласти у такій редакції: |
7. |
«1. Облік громадян України, які бажають усиновити дитину, ведеться відділами та управліннями районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, на які покладається безпосереднє ведення справ щодо опіки та піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»; |
8. |
2) у статті 229: |
9. |
частину першу після слів «повнолітньої особи» доповнити словами «, а також змінити відомості про іншого з батьків дитини, якщо він невідомий або помер»; |
10. |
частину другу після слів «матір’ю, батьком» доповнити словами «, зміни відомостей про іншого з батьків, якщо він невідомий або помер,»; |
11. |
3) у статті 231: |
12. |
частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту: |
13. |
«Якщо усиновлювачем є одна особа і вона записується батьком, матір’ю дитини, відповідно змінюється прізвище дитини.». |
14. |
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім; |
15. |
частину другу доповнити абзацом такого змісту: |
16. |
«Якщо усиновлювачем є лише жінка і суд постановив рішення про зміну відомостей про батька дитини в порядку, передбаченому частиною третьою статті 229 цього Кодексу, відповідно змінюється по батькові дитини.»; |
17. |
4) у частині першій статті 244: |
18. |
після слів «дієздатна особа» доповнити словами «, яка перебуває з підопічним у сімейних, родинних відносинах»; |
19. |
доповнити частину абзацом такого змісту: |
20. |
«Особа, яка не перебуває в сімейних, родинних відносинах з підопічним, має право звернутися до суду із заявою про призначення її опікуном над малолітньою дитиною чи піклувальником над неповнолітньою дитиною.»; |
21. |
5) у назві та абзаці першому частини першої статті 248 слова «, прийомній сім’ї» виключити; |
22. |
6) статтю 249 викласти у такій редакції: |
23. |
«Стаття 249. Права та обов’язки опікуна, піклувальника |
24. |
щодо дитини |
25. |
1. Опікуни, піклувальники є законними представниками дитини і діють без спеціальних на те повноважень. Вони не можуть використовувати надані їм права всупереч інтересам дитини. |
26. |
2. Опікун, піклувальник має право: |
27. |
визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини і рекомендацій органу опіки та піклування; |
28. |
вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його не на підставі закону або рішення суду; |
29. |
3. Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, доходів від майна підопічного, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених відповідно до законів України. |
30. |
4. Опікун, піклувальник виконує обов’язки щодо виховання та розвитку дитини, визначені частинами першою — четвертою, шостою, сьомою статті 150 цього Кодексу. |
31. |
5. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування за рішенням суду суперечить інтересам дитини. |
32. |
6. Цивільні права та обов’язки опікуна, піклувальника встановлюються Цивільним кодексом України.»; |
33. |
7) у статті 256-2: |
34. |
у частині другій слова і цифри «передбачені статтею 150 цього Кодексу» замінити словами і цифрами «передбачені частинами |
35. |
першою — четвертою, шостою, сьомою статті 150 цього Кодексу»; |
36. |
у частині четвертій слова «як опікуни або піклувальники» виключити; |
37. |
8) частину п’яту статті 256-3 після слів «Прийомні діти» доповнити словами і цифрами «мають права, передбачені частиною першою статті 247 цього Кодексу, а також», а слова «крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров’ю та моральному вихованню» замінити словами «за винятком випадків, коли таке спілкування за рішенням суду суперечить інтересам дитини»; |
38. |
9) частину першу статті 256-4 викласти у такій редакції: |
39. |
«1. Рішення про створення прийомної сім’ї та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, до прийомної сім’ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим органом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районної у місті ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»; |
40. |
10) частину першу статті 256-5 доповнити реченням такого змісту: «Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати десяти осіб, включаючи рідних (усиновлених) дітей. До загальної кількості дітей не враховуються діти, які народилися після створення дитячого будинку сімейного типу.»; |
41. |
11) у статті 256-6: |
42. |
у частині другій слова і цифри «передбачені статтею 150 цього Кодексу» замінити словами і цифрами «передбачені частинами першою — четвертою, шостою, сьомою статті 150 цього Кодексу»; |
43. |
у частині четвертій слова «як опікуни або піклувальники» виключити; |
44. |
12) частину п’яту статті 256-7 після слова «Вихованці» доповнити словами і цифрами «мають права, передбачені частиною першою статті 247 цього Кодексу, а також», а слова «крім випадків, коли це може завдати шкоди їхньому життю, здоров’ю та моральному вихованню» замінити словами «за винятком випадків, коли таке спілкування за рішенням суду суперечить інтересам дитини»; |
45. |
13) частину першу статті 256-8 викласти у такій редакції: |
46. |
«1. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу та влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим органом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), районної у місті ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»; |
47. |
14) у частині першій статті 282: |
48. |
в абзаці другому слова «потрібен дозвіл урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини» замінити словами «потрібна згода центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей»; |
49. |
в абзаці третьому слова «дозволу урядового органу державного управління з усиновлення та захисту прав дитини» замінити словами «згоди центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей»; |
50. |
15) у статті 285: |
51. |
частину першу викласти у такій редакції: |
52. |
«1. Усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцем не є таємним.»; |
53. |
частину другу виключити. |
54. |
2. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40—44, ст. 356): |
55. |
1) статтю 60 доповнити частиною п’ятою такого змісту: |
56. |
«5. У разі відсутності відкритого судом провадження у справі суд за заявою фізичної особи, яка не перебуває в сімейних, родинних відносинах з підопічним, може призначити її опікуном над малолітньою особою чи піклувальником над неповнолітньою особою.»; |
57. |
2) у статті 61: |
58. |
у частині першій слова «частинами першою та другою» виключити, а слово «статті» замінити словом «статтею»; |
59. |
доповнити статтю частиною другою такого змісту: |
60. |
«2. Порядок встановлення органами опіки та піклування опіки над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою визначається Кабінетом Міністрів України.»; |
61. |
3) частини четверту і п’яту статті 63 викласти у такій редакції: |
62. |
«4. Опікун або піклувальник над фізичною особою, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. |
63. |
Фізичній особі, яка визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена, може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. |
64. |
5. Опікуном над малолітньою особою, піклувальником над неповнолітньою особою призначається особа, яка перебуває з підопічним у сімейних, родинних відносинах. |
65. |
Під час призначення малолітній особі опікуна або неповнолітній особі піклувальника враховуються особисті стосунки між ними, здатність особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника, а також бажання підопічного. |
66. |
Малолітній та неповнолітній особі може бути призначено тільки одного опікуна чи піклувальника.»; |
67. |
4) у частині першій статті 66 слова «опіку або піклування над нею здійснює цей заклад» замінити словами «функції опікуна чи піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цього закладу». |
68. |
3. У Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 40—42, ст. 492): |
69. |
1) частину першу статті 157 після слів «про стягнення аліментів» доповнити словами «, про захист прав та законних інтересів дитини»; |
70. |
2) у статті 252: |
71. |
у частині третій слова «особами без громадянства, що постійно проживають за межами України, або» виключити, а слова «дозвіл уповноваженого органу виконавчої влади» замінити словами «згода уповноваженого центрального органу виконавчої влади»; |
72. |
у частині п’ятій слова «усиновлювачів, які є громадянами» замінити словами «громадян України, які проживають за межами України, та громадян»; |
73. |
3) у статті 253: |
74. |
частину першу після слів «відкрито за заявами» доповнити словами «громадян України, які проживають за межами України, та», а після слова «уповноваженого» — словом «центрального»; |
75. |
частину третю доповнити пунктом 5 такого змісту: |
76. |
«5) документи, які підтверджують правові підстави для усиновлення дитини (копія свідоцтва про смерть батьків, копія рішення суду про позбавлення батьків батьківських прав або про визнання їх безвісно відсутніми чи недієздатними тощо).»; |
77. |
4) у частині першій статті 254 та частині сьомій статті 255 слова «уповноваженого органу виконавчої влади» замінити словами «уповноваженого центрального органу виконавчої влади». |
78. |
4. У Законі України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 6, ст. 35; 2003 р., № 28, ст. 211; 2007 р., № 15, ст. 194): |
79. |
1) у статті 4: |
80. |
у частині першій: |
81. |
абзац четвертий після слів «їх усиновлення» доповнити словами |
82. |
«, влаштування у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу»; |
83. |
абзац п’ятий після слів «виховання дітей у» доповнити словами «сім’ях усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу,»; |
84. |
абзац сьомий викласти у такій редакції: |
85. |
«ведення обліку дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;»; |
86. |
у частині другій: |
87. |
доповнити частину після абзацу третього новим абзацом такого змісту: |
88. |
«звертатися до органів внутрішніх справ щодо проведення розшукової роботи з встановлення місця проживання, перебування батьків дітей, які опинились у складних життєвих обставинах;». |
89. |
У зв’язку з цим абзаци четвертий — шістнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятим — сімнадцятим; |
90. |
абзац п’ятий після слова «проводити» доповнити словами «інформаційно-просвітницьку»; |
91. |
абзац восьмий викласти у такій редакції: |
92. |
«ведення обліку дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (усиновлених, влаштованих під опіку, піклування, у прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу, до закладів для дітей, притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);»; |
93. |
абзац одинадцятий після слів «опікунів, піклувальників» доповнити словами «, прийомних батьків, батьків-вихователів»; |
94. |
доповнити частину після абзацу тринадцятого новим абзацом такого змісту: |
95. |
«визначати потребу в утворенні прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу;». |
96. |
У зв’язку з цим абзаци чотирнадцятий — сімнадцятий вважати відповідно абзацами п’ятнадцятим — вісімнадцятим; |
97. |
2) у статті 11-1: |
98. |
доповнити статтю після частини першої новою частиною такого змісту: |
99. |
«Центри соціально-психологічної реабілітації дітей також можуть бути утворені громадськими, благодійними організаціями та фондами, у тому числі міжнародними, за погодженням з відповідною службою у справах дітей. Такі центри соціально-психологічної реабілітації фінансуються та утримуються за рахунок коштів засновників.». |
100. |
У зв’язку з цим частини другу — п’яту вважати відповідно частинами третьою — шостою; |
101. |
у частині п’ятій слова «Державного казначейства України» замінити словами «центрального органу виконавчої влади у сфері обслуговування бюджетних коштів»; |
102. |
3) у тексті Закону слова «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї, дітей та молоді» і «уповноважений орган влади Автономної Республіки Крим у справах сім’ї, дітей та молоді» в усіх відмінках замінити відповідно словами «центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей» і «уповноважений орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей» у відповідному відмінку. |
103. |
5. Підпункт 2 пункту «б» частини першої статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2003 р., № 45, ст. 360; 2006 р., № 12, ст. 104) після слів «звільнених у запас або відставку» доповнити словами «, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування». |
104. |
6. У Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142; 2002 р., № 32, ст. 232, № 46, ст. 347; 2005 р., № 10, ст. 191, № 11, ст. 202; 2008 р., № 24, ст. 230; 2009 р., № 41, ст. 596; 2012 р., № 4, ст. 20): |
105. |
1) преамбулу після слів «реалізації прав дитини на життя» доповнити словами «, виховання в сім’ї»; |
106. |
2) абзаци шостий і сьомий статті 1 викласти у такій редакції: |
107. |
«діти, позбавлені батьківського піклування — діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з них батьки або інші родичі; |
108. |
діти, які опинились у складних життєвих обставинах — діти, які потрапили в обставини, що порушують їх повноцінну життєдіяльність та розвиток, в подоланні наслідків яких вони потребують допомоги (проживають у сім’ях, в яких батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання батьківських обов’язків; залишилися без батьківського піклування; систематично самовільно залишають місце постійного проживання (перебування); зазнали фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства; залучені до найгірших форм дитячої праці; розлучені із сім’єю та не є громадянами України);»; |
109. |
3) у частинах третій і четвертій статті 10 слова «служби у справах неповнолітніх» замінити словами «служби у справах дітей»; |
110. |
4) у статті 24: |
111. |
назву статті та частини другу, третю викласти у такій редакції: |
112. |
«Стаття 24. Утримання і виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які опинились у складних життєвих обставинах»; |
113. |
«Діти, які опинились у складних життєвих обставинах, можуть тимчасово влаштовуватися у притулки для дітей служб у справах дітей, в центри соціально-психологічної реабілітації дітей, у яких створюються належні житлово-побутові умови та умови, спрямовані на забезпечення їх соціальної адаптації та підготовку до повернення у рідні сім’ї або передачі під опіку і піклування, надається правова, психологічна, медична та інша допомога таким дітям. |
114. |
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні бути передані під опіку чи піклування, на усиновлення або влаштовані на виховання в сім’ї громадян (прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу), в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати на повне державне утримання. Вихованцям зазначених закладів створюються необхідні умови для їх всебічного і гармонійного розвитку, підготовки до самостійного життя та праці.»; |
115. |
у частині четвертій слова «Міністерства внутрішніх справ України» замінити словами «органів внутрішніх справ»; |
116. |
у частині шостій слово «неповнолітньої» виключити; |
117. |
у частині одинадцятій слова «або осіб без громадянства» виключити; |
118. |
у частині дванадцятій слова «в прийомні сім’ї або дитячі будинки сімейного типу» замінити словами «в сім’ї опікунів, піклувальників, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу»; |
119. |
частину чотирнадцяту викласти у такій редакції: |
120. |
«Контроль за умовами виховання і проживання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ях опікунів, піклувальників, усиновлювачів, у дитячих будинках сімейного типу, в прийомних сім’ях покладається на органи опіки і піклування та інші спеціально уповноважені органи.». |
121. |
7. У Законі України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 147; 2006 р., № 49, ст. 484; 2007 р., № 15, ст. 194; 2009 р., № 38, ст. 535): |
122. |
1) у статті 1: |
123. |
абзац третій викласти у такій редакції: |
124. |
«діти, позбавлені батьківського піклування — діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з них батьки або інші родичі;»; |
125. |
друге речення абзацу десятого після слів «включаючи рідних» доповнити словом « (усиновлених)»; |
126. |
абзац сімнадцятий викласти у такій редакції: |
127. |
«місце походження дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування — місце проживання або перебування її біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування. У разі коли на момент виникнення таких обставин батьки дитини проживали окремо, місцем походження дитини вважається місце проживання або перебування того з батьків, з ким проживала дитина. Якщо батьки та їх місце проживання чи перебування невідомі, місцем походження дитини визначається місце, де дитину знайшли, або місце розташування медичного закладу, де дитину залишили;» |
128. |
2) у частині першій статті 5: |
129. |
слово «двох» замінити словом «трьох»; |
130. |
доповнити частину реченням такого змісту: «У разі розшуку батьків органами внутрішніх справ або розгляду у суді справи строк підготовки документів може бути продовжений за рішенням органу опіки та піклування, але не більше ніж до шести місяців.»; |
131. |
3) у частинах першій, третій статті 17 слова «центри соціальних служб для молоді» замінити словами «центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді»; |
132. |
4) статтю 31 виключити; |
133. |
5) у частині другій статті 34 слова «двічі на рік» замінити словами «один раз на рік»; |
134. |
6) у тексті Закону слова «спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах сім’ї, дітей та молоді» в усіх відмінках замінити словами «центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей» у відповідному відмінку. |
135. |
8. У Законі України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 27, ст. 226): |
136. |
абзац сьомий частини першої статті 2 викласти у такій редакції: |
137. |
«діти, позбавлені батьківського піклування — діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, покинуті в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яких відмовилися забрати з них батьки або інші родичі;». |
138. |
9. В абзаці другому пункту 2 Закону України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 35, ст. 346) слова «Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України» замінити словами «центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей». |
139. |
ІІ. Прикінцеві положення |
140. |
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. |
141. |
2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. |