Кількість абзаців - 170 Розмітка (ліва колонка)


Про Військову Службу правопорядку у Збройних Силах України (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ  
1. Про Військову Службу правопорядку у Збройних Силах України  
2. цей Закон визначає правові засади зміцнення правопорядку та військової дисципліни у Збройних Силах України, статус, основні завдання, організацію та принципи діяльності Військової Служби правопорядку, права, обов'язки, заходи соціального і правового захисту та відповідальність її військовослужбовців.  
3. Розділ I  
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
5. Стаття 1. Статус і призначення Військової Служби правопорядку  
6. Військова Служба правопорядку (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання злочинам, адміністративним і дисциплінарним правопорушенням у Збройних Силах (далі - правопорушення), їх розкриття і припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил, а також для захисту майна Збройних Сил від протиправних посягань та для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.  
7. Стаття 2. Правова основа та принципи діяльності Служби правопорядку  
8. Служба правопорядку у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України.  
9. Діяльність Служби правопорядку будується на принципах законності, централізованого керівництва та єдиноначальності, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з громадськістю.  
10. Стаття 3. Основні завдання Служби правопорядку  
11. Основними завданнями Служби правопорядку є:  
12. виявлення причин, передумов і обставин скоєння злочинів та інших правопорушень, вчинюваних у військових частинах та на військових об'єктах; розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (місця служби);  
13. запобігання скоєнню і припинення злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах;  
14. участь в охороні та забезпеченні громадського порядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях;  
15. провадження у встановленому законодавством порядку дізнання у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини;  
16. захист майна Збройних Сил від злочинних посягань;  
17. забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів;  
18. виконання у передбачених законом випадках дисциплінарних стягнень у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті та інших рішень про тримання військовослужбовців на гауптвахті;  
19. забезпечення виконання кримінальних покарань стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до направлення у дисциплінарний батальйон;  
20. сприяння у межах своєї компетенції іншим органам дізнання, органам досудового слідства та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам, організаціям у виконанні покладених на них обов'язків;  
21. участь у протидії диверсійним та терористичним актам на військових об`єктах.  
22. При оголошенні на території України чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану на Службу правопорядку додатково покладаються завдання щодо:  
23. розшуку дезертирів;  
24. участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території держави;  
25. організації збору, супроводження та охорони військовополонених;  
26. забезпечення дотримання комендантської години в гарнізонах;  
27. охорони важливих військових об`єктів, військових містечок та їх населення, сприяння його евакуації;  
28. відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах та підрозділах;  
29. контролю за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил.  
30. Забороняється покладати на Службу правопорядку завдання, не передбачені цим Законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності військовослужбовців Служби правопорядку.  
31. Стаття 4. Сприяння Службі правопорядку у виконанні нею своїх завдань  
32. Військове командування, органи військового управління, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, військовослужбовці та громадяни зобов'язані сприяти Службі правопорядку у виконанні нею своїх завдань.  
33. Стаття 5. Організація Служби правопорядку  
34. Чисельний склад органів управління, військових частин і підрозділів Служби правопорядку, їх дислокація визначаються Міністром оборони України, виходячи з умов дислокації військ (сил).  
35. Загальна чисельність військовослужбовців і працівників Збройних Сил Військової Служби правопорядку не може перевищувати 1.5 відсотка від загальної чисельності Збройних Сил України.  
36. Фінансування Служби правопорядку здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які виділяються на утримання Збройних Сил України і заноситься у Державному бюджеті України окремим рядком.  
37. З урахуванням службового призначення Військова Служба правопорядку складається з:  
38. а) органів управління:  
39. Командування Військової Служби правопорядку;  
40. Центрального управління Військової Служби правопорядку по м. Києву і Київській області та інших територіальних управлінь Військової служби правопорядку;  
41. зональних відділів (відділень) Військової Служби правопорядку;  
42. б) військових частин і підрозділів Служби правопорядку:  
43. охорони військових об'єктів;  
44. патрульно-постової служби;  
45. безпеки дорожнього руху;  
46. дізнання;  
47. спеціального призначення;  
48. в) Навчального центру Військової Служби правопорядку.  
49. Загальне керівництво Військової Служби правопорядку здійснює Міністр оборони України через начальника Генерального штабу Збройних Сил України.  
50. Безпосереднє керівництво Військовою Службою правопорядку здійснює Командування Військової Служби правопорядку.  
51. Зони відповідальності органів управління та підрозділів Військової Служби правопорядку визначає Міністр оборони України.  
52. Командувач Командування Військової Служби правопорядку, начальники Центрального та територіальних управлінь Військової служби правопорядку, начальники зональних відділів (відділень) Військової Служби правопорядку, їх заступники, командир дисциплінарного батальйону, керівники служб дізнання, охорони військових об'єктів, патрульно-постової служби, безпеки дорожнього руху, спеціального призначення, начальник Навчального центру Служби правопорядку призначаються на посади Міністром оборони України за поданням начальника Генерального штабу Збройних Сил України.  
53. Начальники управлінь Командування Військової Служби правопорядку та начальники відділів Центрального та територіальних управлінь Військової служби правопорядку призначаються на посади начальником Генерального штабу Збройних Сил України за поданням Командувача Командування Військової Служби правопорядку.  
54. Стаття 6. Залучення до виконання окремих завдань Служби правопорядку військовослужбовців Збройних Сил  
55. В окремих випадках до виконання завдань Служби правопорядку щодо охорони громадського порядку і забезпечення військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях та в громадських місцях, запобігання правопорушенням та їх припинення за спільним рішенням начальника гарнізону і начальника відповідного органу управління Служби правопорядку можуть тимчасово залучатися у порядку, визначеному Міністром оборони України, військовослужбовці інших військових частин Збройних Сил. Під час виконання зазначених завдань на них поширюються права, гарантії соціального і правового захисту, передбачені для військовослужбовців Служби правопорядку. Безпосереднє керівництво під час виконання цих завдань покладається на відповідну посадову особу Служби правопорядку.  
56. Порядок залучення військовослужбовців інших військових частин до виконання окремих завдань Служби правопорядку, зазначених у частині першій цієї статті, визначається Міністром оборони України.  
57. Розділ II. ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ  
58. С т а т т я 7. Права Служби правопорядку  
59. Службі правопорядку, її органам управління, військовим частинам і підрозділам та військовослужбовцям під час виконання покладених на них завдань надається право:  
60. 1) вимагати від військовослужбовців і військовозобов'язаних Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, під час проходження ними зборів та від цивільних осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння, дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати заходи примусу, передбачені статтями 9 -11 цього Закону;  
61. 2) перевіряти у військовослужбовців і військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, а також на території військових частин (військових об'єктів) в інших осіб документи, що посвідчують їх особу, та інші документи, необхідні для з'ясування питань, що належать до компетенції Служби правопорядку, а також у разі підозри їх у скоєнні злочинів чи вчиненні інших правопорушень;  
62. 3) викликати осіб, зазначених у пункті 2 цієї статті, для дачі показань та пояснень у справах про злочини та правопорушення, що знаходяться в її провадженні. У разі ухилення цих осіб без поважних причин від явки за викликом для дачі показань по кримінальних справах застосовувати їх привід у встановленому законом порядку;  
63. 4) затримувати і тримати на гауптвахтах Служби правопорядку з метою застосування тимчасового запобіжного заходу військовослужбовців та військовозобов'язаних під час проходження ними зборів Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім випадків, визначених військовими статутами Збройних Сил України, на строки, встановлені законом:  
64. підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених чи підсудних, які переховуються від органів дізнання, досудового слідства або суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання;  
65. які вчинили дії, що створюють реальну загрозу для оточуючих, або які виявили непокору законній вимозі військовослужбовця Служби правопорядку;  
66. 5) затримувати осіб, які мають виражені ознаки психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для оточуючих, з негайним повідомленням лікувального закладу та командирів (начальників) військовослужбовців для вирішення питання щодо їх негайного огляду у відповідних лікувальних закладах;  
67. 6) відповідно до вимог цього та інших Законів України проводити особистий огляд або обшук затриманих осіб, зазначених у пунктах 2 і 4 цієї статті, огляд речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або небезпечні для оточуючих;  
68. 7) складати протоколи про адміністративні правопорушення стосовно військовослужбовців у випадку та в порядку, передбачених законами України, а також у разі вчинення адміністративних правопорушень цивільними особами, зазначеними в пункті 2 цієї статті;  
69. 8) у випадках та в порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;  
70. 9) передавати матеріали про дисциплінарні правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, на розгляд відповідних командирів (начальників) військових частин;  
71. 10) проводити дізнання відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України;  
72. 11) вести облік злочинів та інших правопорушень у порядку, що визначається Міністром оборони України;  
73. 12) відповідно до законодавства входити безперешкодно у будь-який час доби:  
74. за попереднім сповіщенням командира (начальника) або чергового військової частини на територію та в приміщення військових частин та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину;  
75. на військові об'єкти та ділянки місцевості, що охороняються вартами, з метою припинення злочинів, переслідування військовослужбовців та інших осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, з дозволу осіб, яким варти підпорядковані, та в присутності чергового військової частини або його помічника;  
76. на земельні ділянки, до жилих та інших приміщень громадян під час переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину;  
77. 13) перебувати на військових об'єктах, території і в приміщеннях військових частин з повідомленням про це військового командування, органів військового управління чи адміністрації для забезпечення безпеки військовослужбовців та інших громадян, попередження чи припинення злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили;  
78. 14) отримувати на письмовий запит безоплатно від військових частин, а також від підприємств, установ і організацій, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, у тому числі від громадських організацій, відомості, необхідні у справах про злочини та у зв'язку з матеріалами про правопорушення, що знаходяться у провадженні Служби правопорядку;  
79. 15) вносити у межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, військовому командуванню, органам військового управління, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності подання з вимогами щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють. Подання підлягає невідкладному розгляду і повідомленню в місячний строк про вжитті заходи органу управління Служби правопорядку, який його надіслав;  
80. 16) у разі необхідності тимчасово обмежувати або забороняти доступ військовослужбовців та інших осіб на окремі ділянки місцевості чи об'єкти для забезпечення державної таємниці, громадського порядку і безпеки, охорони життя і здоров'я людей, збереження речових доказів;  
81. 17) обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг під час проведення заходів щодо затримання осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, або злочинців, а також при обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей; зупиняти і оглядати з цією метою транспортні засоби, перевіряти у водіїв документи на право користування та керування ними;  
82. 18) зупиняти військові транспортні засоби Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у разі порушення їх водіями правил дорожнього руху, за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він використовується з протиправною метою чи не за призначенням, з метою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповідності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам. Проводити технічний огляд транспортних засобів Збройних Сил;  
83. 19) регулювати дорожній рух на автомобільних дорогах і вулицях під час проходження колон військових транспортних засобів; організовувати і забезпечувати супроводження цих колон та транспортних засобів спеціального призначення;  
84. 20) направляти у разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів. Затримувати та відстороняти від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, а також тих, які не мають документів на право керування або користування транспортними засобами, вживати щодо водіїв інші заходи, передбачені законодавством;  
85. 21) використовувати передбачені відповідними нормативно-правовими актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху, забороняти використання військових транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи довкілля або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах; затримувати і доставляти в установленому порядку військові транспортні засоби для тимчасового тримання на спеціальних майданчиках чи стоянках;  
86. 22) перевіряти у військових частинах виконання контрольних і профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;  
87. 23) брати участь у розслідуванні дорожньо-транспортних пригод, вчинених за участю водіїв транспортних засобів Збройних Сил України, осіб, які керували транспортними засобами Збройних Сил України під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди;  
88. 24) вимагати від командирів військових частин усунення порушень правил утримання шляхів, які знаходяться на територіях дислокації військових частин, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних та інших робіт чи заходів на зазначених шляхах, якщо при цьому не дотримуються вимоги правил дорожнього руху;  
89. 25) вносити відповідним органам внутрішніх справ пропозиції про анулювання дозволів на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, а також спеціальних засобів самооборони, виданих військовослужбовцям та іншим громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори та їх аналоги без призначення лікаря, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством. Орган управління Служби правопорядку, який надіслав пропозиції, повідомляється про наслідки їх розгляду не пізніш як у місячний строк;  
90. 26) у межах своєї компетенції та у встановленому законом порядку вилучати у військовослужбовців та інших громадян предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки і передавати їх відповідним органам виконавчої влади;  
91. 27) вимагати від матеріально-відповідальних та посадових осіб військових частин відомості та письмові пояснення щодо фактів порушення законодавства; вимагати і при необхідності вилучати документи, зразки сировини і продукції, опечатувати приміщення і місця зберігання документів, товарних та матеріальних цінностей на час проведення дізнання;  
92. 28) використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать військовим частинам (крім транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, доставки в лікувальні заклади осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, переслідування правопорушників та їх доставки у відповідний підрозділ Служби правопорядку чи в орган внутрішніх справ;  
93. 29) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю у встановленому законодавством порядку.  
94. Під час службових відряджень військовослужбовці Служби правопорядку мають право бронювати та позачергово придбавати квитки на всі види транспорту, розміщуватися в готелях з пред'явленням службового посвідчення і посвідчення про відрядження. У разі невідкладних службових поїздок військовослужбовці Служби правопорядку забезпечуються квитками на всі види транспорту незалежно від наявності місць.  
95. Стаття 8. Обов'язки Служби правопорядку  
96. Служба правопорядку, її органи управління, військові частини, підрозділи та військовослужбовці відповідно до своїх завдань зобов'язані:  
97. 1) попереджувати, виявляти, розкривати і припиняти злочини та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил під час виконання ними службових обов'язків;  
98. 2) приймати та реєструвати заяви і повідомлення про злочини та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях особами, зазначеними в пункті 1 цієї статті, своєчасно приймати стосовно них обгрунтовані і законні рішення;  
99. 3) проводити в установленому законом порядку дізнання щодо злочинів, які скоїли військовослужбовці, військовозобов'язані під час проходження ними зборів та працівники Збройних Сил під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини чи на військових об'єктах;  
100. 4) припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесенні до компетенції Служби правопорядку Кодексом України про адміністративні правопорушення;  
101. 5) виявляти причини та умови, що сприяють скоєнню злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах, вживати заходів щодо їх усунення, брати участь у правовому вихованні військовослужбовців, працівників Збройних Сил;  
102. 6) розшукувати і затримувати військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які самовільно залишили військові частини чи місця служби або не з'явилися в строк без поважних причин на військову службу, а також тих, які переховуються від органів дізнання, досудового слідства або суду чи засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання;  
103. 7) брати участь у проведенні профілактичної роботи серед військовослужбовців, схильних до вчинення правопорушень, сприяти військовому командуванню, органам військового управління в забезпеченні військової дисципліни серед військовослужбовців;  
104. 8) забезпечувати у передбачених законом випадках виконання дисциплінарних стягнень у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті та кримінальних покарань стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні;  
105. 9) запобігати диверсійним і терористичним актам на військових об`єктах;  
106. 10) взаємодіяти в установленому порядку з військовими формуваннями, утворених відповідно до законів України, органами внутрішніх справ, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними інформацією для швидкого і повного розкриття злочинів та виявлення правопорушень;  
107. 11) проводити розшук вогнепальної зброї, бойових припасів до неї або вибухових речовин, викрадених або втрачених у військових частинах;  
108. 12) виконувати в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції доручення слідчого, прокурора, ухвали суду та постанов суддів;  
109. 13) здійснювати в межах своєї компетенції нагляд за дорожнім рухом військових транспортних засобів, контроль за виконанням у Збройних Силах вимог законодавства з питань забезпечення безаварійного використання техніки; вести облік та розподіл номерних знаків, реєстрацію військових транспортних засобів Збройних Сил;  
110. 14) погоджувати з відповідними органами перевезення в установленому порядку великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів транспортними засобами Збройних Сил, забезпечувати їх супроводження та контроль за дотриманням особливих умов, правил, норм і стандартів з організації перевезення зазначених вантажів;  
111. 15) відповідно до законодавства брати участь у виконанні завдань військовими частинами у разі їх залучення в установленому порядку до проведення робіт під час введення режиму воєнного або надзвичайного стану на всій території України або в окремих її місцевостях;  
112. 16) забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих та заарештованих осіб, які тримаються на гауптвахті, документів, речей, цінностей та іншого майна, а також передавати органам внутрішніх справ документи і речі цивільних осіб, затриманих на території військових частин (військових об'єктів);  
113. 17) охороняти та конвоювати затриманих чи взятих під варту військовослужбовців та військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, а також тих, що відбувають покарання у дисциплінарному батальйоні;  
114. 18) надавати у межах своєї компетенції допомогу органам державної влади, органам місцевого самоврядування, військовому командуванню, органам військового управління та їх представникам, громадським організаціям у провадженні їх законної діяльності у разі протидії їм або небезпеки з боку правопорушників-військовослужбовців Збройних Сил;  
115. 19) повідомляти у строк до 3 діб про вчинення військовослужбовцями та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів злочинів і правопорушень командирів (начальників) військових частин, до особового складу яких належать такі особи;  
116. 20) повідомляти органи державної влади та органи місцевого самоврядування, військове командування, органи військового управління, громадськість за місцем служби або роботи особи про вчинення нею правопорушення, провадження стосовно якого належить до компетенції Служби правопорядку.  
117. Розділ III. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ, СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ І ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ  
118. Стаття 9. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї  
119. Служба правопорядку має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених Законом України "Про міліцію", цим та іншими законами України.  
120. Застосуванню фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо є така можливість. Без попередження фізичний вплив, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися лише в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров'ю військовослужбовців, інших осіб чи військовослужбовців Служби правопорядку.  
121. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, військовослужбовців Служби правопорядку або збройного нападу чи збройного опору.  
122. У разі неможливості уникнути застосування фізичної сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на Службу правопорядку обов'язків, і має зводитися до мінімально можливого завдання шкоди здоров'ю правопорушників. У разі завдання їм шкоди військовослужбовці Служби правопорядку забезпечують надання необхідної першої медичної допомоги потерпілим у найкоротший строк.  
123. Про застосування фізичної сили, спеціальних засобів, поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування фізичного впливу і спеціальних засобів, а також про всі випадки застосування зброї військовослужбовець Служби правопорядку протягом 24 годин зобов'язаний письмово доповісти безпосередньому начальнику для сповіщення прокурора у встановленому порядку.  
124. Перевищення повноважень під час застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і зброї тягне за собою відповідальність, встановлену законодавством.  
125. Стаття 10. Застосування спеціальних засобів  
126. Військовослужбовці Служби правопорядку мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, речовини сльозоточивої та дратівної дії, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:  
127. 1) для захисту військовослужбовців, інших осіб і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;  
128. 2) для припинення масових безпорядків у військових частинах, а також групових порушень громадського порядку військовослужбовцями;  
129. 3) для відбиття нападу без застосування зброї на військові містечка, військові об'єкти, будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби Збройних Сил або їх звільнення у разі захоплення;  
130. 4) для затримання, конвоювання до місця розташування органу управління, військової частини або підрозділу Служби правопорядку , в органи внутрішніх справ осіб, які вчинили правопорушення, а також утримування осіб, взятих під варту, якщо зазначені особи чинять опір військовослужбовцям Служби правопорядку або є підстави вважати, що вони можуть втекти чи завдати шкоди оточуючим чи собі;  
131. 5) для звільнення заручників, захоплених на території військових частин.  
132. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру злочину чи правопорушення і особи, яка їх вчиняє.  
133. Перелік спеціальних засобів та правил їх застосування затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України та Генеральною прокуратурою України.  
134. Стаття 11. Застосування вогнепальної зброї  
135. Застосування вогнепальної зброї є крайнім заходом і допускається у разі коли інші заходи виявилися неефективними або якщо за умовами обстановки застосування інших заходів є неможливим.  
136. Військовослужбовці Служби правопорядку, крім визначених військовими статутами Збройних Сил України порядку і правил застосування зброї і фізичної сили, мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:  
137. 1) для захисту військовослужбовців, інших громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заручників;  
138. 2) для відбиття групового або збройного нападу на військовослужбовця Служби правопорядку або членів його сім'ї чи іншого нападу, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;  
139. 3) для відбиття нападу на об'єкти, що знаходяться під охороною, конвої, приміщення, споруди, транспортні засоби військових частин, а також звільнення їх у разі захоплення;  
140. 4) для затримання особи, яку застали за вчиненням особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;  
141. 5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю військовослужбовця Служби правопорядку;  
142. 6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або військовослужбовця Служби правопорядку.  
143. Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.  
144. Військовослужбовці Служби правопорядку мають право використовувати зброю також для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян та військовослужбовця Служби правопорядку.  
145. Військовослужбовці Служби правопорядку мають право дістати вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважають, що в обстановці, що склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.  
146. Спроби особи, яка затримується військовослужбовцем Служби правопорядку з приведеною в готовність вогнепальною зброєю, наблизитися до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутися до його зброї дають військовослужбовцю Служби правопорядку право застосовувати вогнепальну зброю згідно з цим Законом.  
147. Розділ IV. КОМПЛЕКТУВАННЯ ОСОБОВИМ СКЛАДОМ, ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ У ВІЙСЬКОВІЙ СЛУЖБІ ПРАВОПОРЯДКУ  
148. Стаття 12. Особовий склад Служби правопорядку  
149. Служба правопорядку комплектується офіцерським складом, прапорщиками, сержантами та рядовими відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", а також працівниками Збройних Сил України.  
150. Військовослужбовці, які приймаються на військову службу у Військовій Службі правопорядку на посади офіцерів, прапорщиків та сержантського і рядового складу, проходять добір та перевірку щодо професійної придатності до служби у цій Службі. Після професійного добору відповідно до вимог, що затверджуються Міністерством оборони України, кандидати отримують професійну підготовку за фаховими напрямами у Навчальному центрі Військової Служби правопорядку .  
151. Стаття 13. Проходження військової служби у Військовій Службі правопорядку  
152. Порядок і строки проходження військової служби військовослужбовцями Служби правопорядку, присвоєння їм військових звань та звільнення їх з військової служби визначаються відповідно до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу", відповідних положень про проходження військової служби.  
153. Розділ V. СОЦІАЛЬНИЙ І ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Військовослужбовців СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ  
154. Стаття 14. Соціальний і правовий захист військовослужбовців Служби правопорядку  
155. Соціальний і правовий захист Служби правопорядку та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.  
156. Стаття 15. Відповідальність військово-службовців Служби правопорядку  
157. Військовослужбовець Служби правопорядку у межах своїх повноважень, наданих цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність відповідальність у встановленому законом порядку.  
158. Розділ VI. КОНТРОЛЬ І НАГЛЯД ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ  
159. Стаття 16. Контроль за діяльністю Служби правопорядку  
160. Контроль за діяльністю Служби правопорядку, дотриманням нею законодавства здійснюється Міністром оборони України.  
161. Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини Службою правопорядку здійснюється Верховною Радою України через Комітети Верховної Ради, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункову Палату України та в інший спосіб відповідно до Конституції України.  
162. Стаття 17. Нагляд за дотриманням законності у діяльності Служби правопорядку  
163. Нагляд за дотриманням законності у діяльності Служби правопорядку здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.  
164. Розділ VIІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
165. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
166. 2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк:  
167. підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення до законодавчих актів змін, що випливають з цього Закону;  
168. розробити і затвердити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;  
169. забезпечити підготовку і прийняття Міністерством оборони України правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.