Кількість абзаців - 271 Розмітка (ліва колонка)


Про управління об'єктами державної власності (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про управління об'єктами державної власності  
3. Цей Закон відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об'єктами державної власності.  
4. Розділ I  
5. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
6. Стаття 1. Поняття управління об'єктами державної власності  
7. Управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами виконавчої влади, Фондом державного майна України, іншими суб'єктами, визначеними законами, повноважень щодо реалізації прав держави як власника цих об'єктів, пов'язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України з метою задоволення державних та суспільних потреб.  
8. Управління державним майном, яке використовується для підприємницької діяльності, має здійснюватись з метою отримання прибутку від такої діяльності.  
9. Суб'єктом права державної власності є держава в особі Верховної Ради України.  
10. Верховна Рада України відповідно до Конституції України у порядку, визначеному законами України, делегує право управління державною власністю Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України та іншим державним органам.  
11. Стаття 2. Законодавство України про управління об'єктами державної власності  
12. 1. Законодавство України про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами або видами державного майна, актів Кабінету Міністрів України та нормативно-правових актів Фонду державного майна України та органів виконавчої влади, виданих на виконання законів.  
13. 2. Дія цього Закону не поширюється:  
14. на управління господарською діяльністю державних підприємств, організацій, установ;  
15. на управління діяльністю підприємств, організацій, установ, які фінансуються з Державного бюджету України чи місцевих бюджетів;  
16. на управління землею, яка перебуває у державній власності;  
17. на управління державним житловим фондом.  
18. 3. Положення цього Закону поширюються на управління об'єктами комунальної власності, якщо інше не передбачено законами України.  
19. Стаття 3. Об'єкти управління  
20. Об'єктами державної власності, управління якими здійснюється відповідно до цього закону, (далі - об'єкти управління) є:  
21. державне майно, закріплене за підприємствами, організаціями, установами на праві господарського відання або оперативного управління;  
22. державне майно, передане підприємствам, організаціям, установам іншим юридичним особам та фізичним особам в оренду, користування та на інших підставах;  
23. державне майно, що передано у користування самоврядним організаціям;  
24. державне майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) державного майна;  
25. акції (частку, пай) у статутних фондах господарських товариств, що належать державі (далі - корпоративні права держави).  
26. Стаття 4. Суб'єкти управління державним майном  
27. Суб'єктами управління державним майном (крім корпоративних прав держави) є:  
28. Кабінет Міністрів України щодо державного майна, яке забезпечує виконання ним функцій центрального органу виконавчої влади, а також шляхом делегування своїх повноважень міністерствам, інші органам виконавчої влади, державним органам, установам та організаціям.  
29. Фонд державного майна України;  
30. Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, інші аналогічні самоврядні організації (далі - самоврядні організації);  
31. юридичні та фізичні особи.  
32. Стаття 5. Реалізація функцій управління державним майном  
33. 1. Управління об'єктами державної власності (крім корпоративних прав держави) здійснюють в межах повноважень, визначених цим законом, Кабінет Міністрів України, міністерства, інші органи виконавчої влади, Фонд державного майна України, державним органи, установи та організації, самоврядні організації (далі - органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності).  
34. 2. Управління корпоративними правами держави здійснюють уповноважені особи, які призначаються відповідно до цього Закону Фондом державного майна України (далі - уповноважені особи).  
35. Уповноваженими особами можуть бути:  
36. органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України;  
37. Фонд державного майна України;  
38. юридичні особи, які визначаються за конкурсом.  
39. Представники органу виконавчої влади, Фонду державного майна України чи юридичної особи, які претендують на право здійснення функцій управління корпоративними правами держави, повинні мати відповідний сертифікат чи диплом, порядок видачі яких визначається Кабінетом Міністрів України.  
40. Навчання уповноважених осіб здійснюється у навчальних закладах, акредитованих Міністерством освіти України, за результатами якого та успішного складання іспитів вони отримують відповідний сертифікат чи диплом.  
41. Навчальні програми по підготовці уповноважених осіб затверджуються за погодженням з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом державного майна України та Міністерством економіки України.  
42. Представниками уповноваженої особи не можуть бути члени правління чи інших керівних органів господарського товариства, акції (частка, пай) якого передаються в управління.  
43. 3. Рішення про відчуження з державної власності об'єктів державної власності приймається Фондом державного майна України відповідно до законів України з питань приватизації.  
44. Стаття 6. Повноваження суб'єктів управління щодо управління об'єктами державної власності  
45. 1. Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України:  
46. приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, заснованих на державній власності;  
47. затверджує статути (положення) державних установ і організацій, здійснює контроль за їх дотриманням та приймає рішення у зв'язку з порушенням статутів (положень);  
48. призначає на посади та звільняє з посад керівників державних установ і організацій;  
49. визначає органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності, передає до сфери їх управління відповідні об'єкти державної власності;  
50. приймає рішення про передачу майна державних підприємств, установ і організацій, нерухомого майна, корпоративних прав держави з державної у комунальну власність, дає згоду на передачу зазначеного майна з комунальної власності у державну власність відповідно до законодавства України;  
51. приймає рішення про передачу об'єктів державної власності у користування самоврядним організаціям;  
52. погоджує умови приватизації підприємств, визначених Державною програмою приватизації, та приймає рішення про закріплення у державній власності пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі їх майна, про термін закріплення цього пакета акцій у державній власності, про достроковий продаж зазначеного пакета акцій або його частини відповідно до законодавства України про приватизацію;  
53. подає на затвердження Верховної Ради України переліки об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації;  
54. приймає нормативно-правові акти з питань управління об'єктами державної власності;  
55. здійснює інші, передбачені законами України, повноваження щодо управління об'єктами державної власності.  
56. 2. Органи, уповноважені управляти об'єктами державної власності, в межах повноважень, наданих Кабінетом Міністрів України, стосовно об'єктів державної власності, що належать до сфери їх управління здійснюють такі функції:  
57. приймають рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ і організацій;  
58. затверджують статути державних підприємств, здійснюють контроль за їх дотриманням та приймають рішення у зв'язку з порушенням підприємствами статутів;  
59. здійснюють в межах та у порядку, визначених цим Законом, управління корпоративними правами держави;  
60. укладають і розривають контракти з керівниками державних підприємств;  
61. подають Фонду державного майна України кандидатури уповноважених осіб для укладання договорів доручення;  
62. ведуть облік об'єктів державної власності, що належать до сфери їх управління, здійснюють контроль за ефективністю використання та збереженням таких об'єктів;  
63. дають згоду Фонду державного майна України на створення спільних підприємств, до статутних фондів яких передаються об'єкти державної власності;  
64. погоджують передачу об'єктів державної власності до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність та передачу об'єктів комунальної власності у державну власність, а у випадках, передбачених законодавством України, приймають рішення про передачу окремих об'єктів державної власності від одних підприємств, установ і організацій до інших підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління;  
65. закріплюють передані до сфери їх управління об'єкти державної власності за підприємствами, що належать до сфери їх управління;  
66. готують пропозиції Кабінету Міністрів України про подальше використання майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) державного майна, а у випадках, передбачених законами України, приймають рішення щодо використання такого майна;  
67. беруть участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів України щодо об'єктів державної власності України;  
68. здійснюють інші, передбачені законами України, повноваження щодо управління об'єктами державної власності.  
69. 3. Фонд державного майна України щодо об'єктів державної власності:  
70. з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства здійснює передані йому в установленому порядку органом, уповноваженим управляти майном цього підприємства, функції з управління майном підприємства та акціями акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації);  
71. укладає договори доручення з уповноваженими особами;  
72. створює конкурсні комісії по відбору уповноважених осіб;  
73. організовує та проводить конкурси по відбору уповноважених осіб, затверджує результати таких конкурсів;  
74. виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, що є державною власністю;  
75. погоджує передачу об'єктів державної власності до сфери управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, у комунальну власність та передачу об'єктів комунальної власності у державну власність;  
76. виступає з боку держави засновником підприємств із змішаною формою власності;  
77. бере участь у розробленні міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;  
78. здійснює захист майнових прав підприємств, а також акцій (часток, паїв), що належать державі на території України та за кордоном;  
79. здійснює інші, визначені законодавством України, повноваження.  
80. Фонд державного майна України з питань управління державним майном підпорядкований та підконтрольний Кабінету Міністрів України.  
81. 4. Об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються самоврядним організаціям у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності.  
82. Р о з д і л II  
83. ПОРЯДОК І СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ  
84. Стаття 7. Способи передачі функцій управління суб'єктам управління  
85. 1. Визначення суб'єкту управління щодо об'єктів управління (крім корпоративних прав держави) здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України та відповідного органу виконавчої влади.  
86. Суб'єкт управління об'єктами державної власності може бути визначений за конкурсом, який проводиться відповідно до цього Закону.  
87. 2. Призначення уповноважених осіб здійснюється Фондом державного майна України:  
88. за поданням відповідного органу виконавчої влади, визначеного Кабінетом Міністрів України;  
89. за поданням відповідного органу виконавчої влади та погодженням з Кабінетом Міністрів України;  
90. за конкурсом.  
91. Спосіб призначення уповноважених осіб визначає Кабінет Міністрів України.  
92. Стаття 8. Визначення суб'єктів управління за конкурсом  
93. 1. Визначення суб'єктів управління за конкурсом полягає у визначенні особи, яка запропонувала найкращі умови здійснення функцій управління корпоративними правами держави чи оренди державного майна, або за рівних умов - меншу винагороду за виконання функцій управління чи більшу орендну плату за оренду об'єкту державної власності.  
94. 2. Ініціатива щодо проведення конкурсу може виходити від Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, а також від суб'єктів управління, визнаних такими відповідно до статті 4 цього Закону.  
95. Будь-яка особа, яка відповідно до цього Закону може бути суб'єктом управління, може ініціювати перед Фондом державного майна України чи відповідним органом виконавчої влади питання про проведення конкурсу на право управління об'єктом державної власності і функції управління яким передані органу виконавчої влади не за конкурсом. У цьому разі Фонд державного майна України та відповідний орган виконавчої влади подають на розгляд Кабінету Міністрів України узгоджену пропозицію щодо проведення конкурсу.  
96. Рішення про проведення конкурсу приймається Кабінетом Міністрів України.  
97. У разі відмови Фонд державного майна України чи відповідний орган виконавчої влади повідомляє заявників про причину відмови.  
98. Стаття 9. Порядок та умови проведення конкурсу  
99. 1. Відбір за конкурсом суб'єкта управління здійснює конкурсна комісія, яка створюється Фондом державного майна України. Комісія створюється із представників Фонду державного майна України, Міністерства економіки України, Антимонопольного комітету України, а також спеціалістів, експертів.  
100. Кількість членів комісії може становити від 5 до 9 чоловік. Голова комісії призначається Фондом державного майна України.  
101. Делегування представників до складу комісії є обов'язковим для керівництва органів виконавчої влади, державних організацій та установ. На час роботи у складі комісії за її членами зберігається місце роботи та середній заробіток згідно з законодавством про працю.  
102. 2. Конкурсна комісія визначає умови та термін проведення конкурсу.  
103. До умов конкурсу включаються:  
104. зобов'язання суб'єкта управління щодо забезпечення прибуткової роботи господарського товариства, акції (частка, пай) якого передаються в управління, чи ефективного використання державного майна, яке передається в оренду;  
105. розмір винагороди уповноваженій особі (щодо корпоративних прав держави) чи розмір орендної плати (щодо інших видів об'єктів державної власності).  
106. До умов конкурсу також можуть включатись зобов'язання особи щодо:  
107. здійснення програм технічного переозброєння виробництва суб'єкта господарювання;  
108. забезпечення виконання встановлених для підприємства мобілізаційних завдань;  
109. сприяння створенню безпечних або нешкідливих умов праці;  
110. умов утримання об'єктів соціально-культурного призначення;  
111. здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища, дотримання екологічних норм чи досягнення найкращих екологічних наслідків експлуатації об'єкта.  
112. Умови конкурсу затверджує Фонд державного майна України.  
113. 3. Інформація про об'єкти управління (щодо корпоративних прав) повинна містити такі відомості:  
114. назву об'єкта управління та місцезнаходження господарського товариства (далі - суб'єкт господарювання);  
115. обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), суб'єкта господарювання;  
116. кількість та склад робочих місць суб'єкта господарювання;  
117. баланс активів і пасивів, рентабельність за останні три роки суб'єкта господарювання;  
118. умови конкурсу;  
119. суму грошових коштів, що має вноситися суб'єктами управління у розмірі 10 відсотків номінальної вартості об'єкта управління, а також назву банку, адресу та номер рахунку на який перераховуються зазначені кошти;  
120. кінцевий термін прийняття заяви на участь в конкурсі;  
121. час та місце проведення конкурсу;  
122. адресу, номер телефону, час роботи служби по організації конкурсу;  
123. іншу інформацію, яку визначає Фонд державного майна України.  
124. Інформація про об'єкти управління (щодо інших об'єктів управління) повинна містити такі відомості:  
125. назву об'єкта управління, його місцезнаходження;  
126. технічну та вартісну характеристику об'єкта управління;  
127. умови конкурсу;  
128. суму грошових коштів, що має вноситися суб'єктами управління у розмірі 10 відсотків номінальної вартості об'єкта управління, а також назву банку, адресу та номер рахунку, на який перераховуються зазначені кошти;  
129. кінцевий термін прийняття заяви на участь в конкурсі;  
130. час та місце проведення конкурсу;  
131. адресу, номер телефону, час роботи служби по організації конкурсу;  
132. іншу інформацію, яку визначає Фонд державного майна України.  
133. Зазначена інформація публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення конкурсу в інформаційних бюлетенях державних органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених державними органами приватизації.  
134. 4. Особи, які бажають прийняти участь у конкурсі, можуть ознайомитись з конфіденційною інформацією щодо об'єкту управління у порядку, який затверджується Фондом державного майна України за погодженням з Державним комітетом України з питань державних секретів та технічного захисту інформації і Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.  
135. 5. Для участі у конкурсі особи (крім органів виконавчої влади та Фонду державного майна України):  
136. сплачують встановлений Фондом державного майна України реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.  
137. перераховують до позабюджетного Державного фонду приватизації кошти в сумі 10 відсотків номінальної вартості (балансової вартості) об'єкта управління.  
138. Кошти, перераховані претендентами, залишаються на рахунку позабюджетного Державного фонду приватизації і не підлягають вилученню до Державного бюджету України та місцевих бюджетів.  
139. Зазначені грошові кошти вносяться шляхом безготівкового перерахування на відповідний розрахунковий рахунок позабюджетного Державного фонду приватизації.  
140. Якщо учасник висловлює бажання брати участь у отриманні права управління кількома об'єктами управління, то розмір зазначених грошових коштів визначається на основі суми номінальних вартостей цих об'єктів.  
141. Після закінчення конкурсу внесені претендентами грошові кошти у десятиденний строк повертаються усім учасникам конкурсу, крім особи, яка стала переможцем конкурсу. Переможцю конкурсу вказані грошові кошти не повертаються, вони зараховуються на депозитний рахунок на термін дії договору доручення (договору оренди). Після закінчення терміну дії відповідного договору вказані кошти та відсотки по вкладу у разі виконання умов договору перераховуються у повному обсязі суб'єкту управління.  
142. 6. Для участі в конкурсі претенденти, які можуть бути суб'єктами управління, подають до конкурсної комісії:  
143. документ, що посвічує представника юридичної особи, його повноваження(для юридичних осіб);  
144. документ, що посвічує особу (для фізичних осіб);  
145. квитанцію про сплату реєстраційного внеску;  
146. документ про внесення грошових коштів у розмірі 10 відсотків номінальної вартості об'єкта управління (крім органів виконавчої влади);  
147. копію сертифікату (диплому), виданого відповідно до пункту 2 статті 5 цього Закону;  
148. копії установчих документів, посвідчені нотаріально або посадовою особою Фонду державного майна України, яка здійснює прийняття документів на конкурс, а для претендентів на управління корпоративними правами держави - із зазначенням в установчих документах виду діяльності, пов'язаного з управлінням корпоративними правами (для юридичних осіб);  
149. копію свідоцтва про підприємницьку діяльність (для фізичних осіб).  
150. пропозиції щодо управління об'єктом управління, які повинні включати назву і місцезнаходження об'єкта управління, зобов'язання щодо виконання умов конкурсу, додаткові зобов'язання претендента щодо експлуатації об'єкта.  
151. 7. Відомості про учасників конкурсу заносяться до книги реєстрації окремо щодо кожного об'єкта управління і повинні містити:  
152. порядковий номер (відповідно до реєстрації);  
153. прізвище, ім'я, по батькові особи чи представника юридичної особи та назву юридичної особи;  
154. номер рахунку, назву та адресу банківської установи, до якої зроблено внески.  
155. Відомості про учасників конкурсу, їх кількість і пропозиції щодо умов конкурсу не підлягають розголошенню до визначення остаточного переможця.  
156. 8. Кінцевий термін прийняття заяв на участь у конкурсі - сім днів до початку проведення конкурсу.  
157. 9. Визначення суб'єкту управління за конкурсом, здійснюється за наявності не менш як двох претендентів, які у встановленому порядку подали заяви до конкурсної комісії.  
158. У разі наявності тільки одного претендента Фонд державного майна України може укласти договір доручення на управління корпоративними правами держави чи договір оренди державного майна із збереженням умов, які передбачались умовами конкурсу.  
159. Фонд державного майна України має право встановлювати додаткові умови участі у конкурсі, що не суперечить цілям і змісту цього Закону.  
160. 10. Конкурс по відбору уповноваженої особи на право здійснення управління акціями (часткою, паєм) господарського товариства, які становлять не менше 51 відсотка статутного фонду цього господарського товариства, чи суб'єкта управління державним майном здійснюється у два етапи. На першому етапі оголошується попередній переможець конкурсу. Інформація про його пропозиції доводиться до всіх учасників конкурсу. Якщо протягом п'яти робочих днів від них не надійдуть додаткові пропозиції, то попередній переможець оголошується остаточним переможцем. За наявності інших пропозицій проводиться додаткове засідання конкурсної комісії, яка розглядає додаткові пропозиції учасників конкурсу та визначає остаточного переможця.  
161. Конкурс по відбору уповноваженої особи на здійснення управління акціями (часткою, паєм) господарського товариства менше 51 відсотка статутного фонду цього господарського товариства проводиться у один етап. На першому засіданні конкурсної комісії розглядаються всі пропозиції, які допущені до участі у конкурсі, та оголошується переможець конкурсу.  
162. 11. Засідання конкурсної комісії є закритими. Рішення про вибір попереднього та остаточного переможця конкурсу приймається 2/3 голосів присутніх членів комісії.  
163. 12. Після закінчення засідання конкурсною комісією складається протокол, в якому зазначаються такі відомості:  
164. умови конкурсу;  
165. пропозиції учасників конкурсу;  
166. обгрунтування вибору переможця конкурсу;  
167. відомості про учасників конкурсу.  
168. Протокол підписується всіма членами конкурсної комісії та в триденний строк з дня проведення конкурсу надсилається Фонду державного майна України.  
169. Результати конкурсу затверджує Фонд державного майна України.  
170. 13. У тижневий термін після затвердження результатів конкурсу Фонд державного майна України укладає з переможцем конкурсу договір відповідно до статті 18 цього Закону.  
171. Стаття 10. Управління об'єктами державної власності органами виконавчої влади та самоврядними організаціями  
172. 1. Державне акціонерне товариство - акціонерне товариство, всі акції якого є державною власністю.  
173. Державні акціонерні товариства створюються шляхом корпоратизації державних підприємств, які відповідно до законодавства України не підлягають приватизації, а також шляхом заснування державного акціонерного товариства.  
174. Від імені держави засновником державного акціонерного товариства є визначений Кабінетом Міністрів України орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності.  
175. Статус державного акціонерного товариства може набуватися акціонерним товариствам за умов придбання державою всіх акцій таких товариств у інших власників.  
176. Діяльність державного акціонерного товариства регулюється Законом України "Про господарські товариства" та іншими законодавчими актами з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.  
177. При цьому повноваження загальних зборів державного акціонерного товариства здійснює як єдиний акціонер відповідний орган, уповноважений управляти об'єктами державної власності.  
178. Корпоративні права держави щодо державних акціонерних товариств на період до прийняття рішення про продаж акцій такого акціонерного товариства передаються за договором доручення відповідним органам виконавчої влади, які визначає Кабінет Міністрів України.  
179. Акції державних акціонерних товариств можуть бути передані в управління уповноваженим особам за конкурсом.  
180. При передачі акцій державних акціонерних товариств в управління уповноваженим особам Кабінет Міністрів України може визначити особливі умови здійснення управління та обов'язковий розмір дивідендів від прибутку товариства, які спрямовуються до державного бюджету.  
181. Порядок та умови передачі в управління уповноваженим особам акцій державних акціонерних товариств визначаються Кабінетом Міністрів України.  
182. 2. Право управління корпоративними правами держави, які орган виконавчої влади отримує в інших випадках, передається на підставі договору доручення, який укладається відповідно до цього Закону.  
183. 3. У разі, якщо органом, уповноваженим управляти корпоративними правами держави, є орган виконавчої влади, державний службовець, який його представляє, може бути обраним до складу органу управління господарського товариства.  
184. За виконання цих функцій державний службовець вправі отримувати відповідну винагороду, місячний розмір якої не може бути більшим, ніж мінімальний розмір заробітної плати. Уразі призначення винагороди у більш високому розмірі, її частина, яка перевищує мінімальний розмір заробітної плати, перераховується до Державного бюджету України в порядку, визначеному Міністерством фінансів України.  
185. 4. Управління об'єктами державної власності (крім корпоративних прав держави) органами виконавчої влади здійснюється в межах повноважень визначених пунктами 1, 2, 3 статті 6 цього Закону.  
186. Стаття 11. Особливості передачі державного майна в оренду  
187. 1. Державне майно, яке не входить до статутного фонду суб'єктів господарювання може передаватись в оренду особі, яка визначається за конкурсом відповідно до цього Закону у порядку, що затверджується Фондом державного майна України, Міністерством економіки України та міністерством фінансів України.  
188. Державне майно, яке не входить до статутного фонду суб'єктів господарювання, але використовується ними і його вилучення веде до розриву технологічного циклу, передається цьому суб'єкту господарювання в оренду.  
189. На особу, яка отримала право оренди державного майна відповідно до цього Закону, покладаються зобов'язання по повному утриманню такого майна, у тому числі всі види ремонту та модернізація.  
190. 2. Договір оренди між Фондом державного майна України та орендарем укладається відповідно до Закону України "Про оренду державного майна".  
191. Стаття 12. Порядок передачі акцій (часток, паїв) господарських товариств до статутного фонду державної холдингової компанії  
192. 1. Фонд державного майна України за рішенням Кабінету Міністрів України може передавати корпоративні права держави до статутного фонду державної холдингової компанії у порядку встановленому цим Законом.  
193. 2. Передача корпоративних прав держави власності, до статутного фонду державної холдингової компанії здійснюється лише після прийняття на загальних зборах акціонерів відповідного рішення. До моменту передачі зазначеного пакету акцій до статутного фонду холдингової компанії управління ним здійснює Фонд державного майна України.  
194. 3. Рішення про участь у холдингових компаніях, об'єднаннях підприємств та фінансово-промислових групах та про внески до статутних фондів інших господарюючих суб'єктів приймаються тільки на загальних зборах акціонерів більшістю у 3/4 голосів акціонерів, які особисто або через уповноважених осіб беруть участь у зборах.  
195. 4. Дія пунктів 2 і 3 цієї статті не поширюється на державні акціонерні товариства.  
196. Стаття 13. Порядок здійснення уповноваженою особою функцій управління  
197. 1. Уповноважена особа здійснює функції управління шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства в межах акцій (частки, паю) господарського товариства, які перебувають у державній власності і передані цій особі в управління на підставі договору доручення.  
198. 2. Уповноваженій особі передаються такі функції управління корпоративними правами держави:  
199. володіння та користування акціями (частками, паями) господарських товариств, які перебувають у державній власності;  
200. контроль за дотриманням законодавства та статуту господарського товариства;  
201. вирішення питань реорганізації та ліквідації господарського товариства, створення господарським товариством дочірніх підприємств, філій та представництв;  
202. контроль за укладанням установчих договорів про створення інших господарських товариств, у тому числі підприємств з іноземними інвестиціями;  
203. контроль за ефективністю використання і збереженням майна господарського товариства та державного майна, яке використовується або зберігається товариством;  
204. контроль за діями правління господарського товариства щодо управління товариством, реалізації інвестиційної, технічної та цінової політики, дотримання номенклатури товарів та послуг;  
205. вирішення питань емісійної діяльності господарського товариства;  
206. контроль за укладанням господарським товариством договорів про заставу та оренду майна;  
207. контроль за веденням господарським товариством книги реєстрації акцій господарського товариства;  
208. контроль за дотриманням законодавства під час проведення загальних зборів господарського товариства;  
209. контроль за розпорядженням нерухомим майном товариства.  
210. 3. Уповноважені особи, здійснюючи свої функції:  
211. голосують на загальних зборах акціонерів (учасників) в межах наданих цим Законом, а у окремих випадках і Фондом державного майна України, повноважень та відстоюють інтереси держави;  
212. розробляють та подають Фонду державного майна України відповідні пропозиції на підставі аналізу фінансового стану діяльності господарського товариства;  
213. оперативно інформують Фонд державного майна України щодо окремих аспектів діяльності господарського товариства, які можуть завдати шкоди державним інтересам;  
214. у межах наданих повноважень беруть участь у формування та роботі виконавчого органу, ради (спостережної ради), ревізійної комісії та інших органів господарського товариства;  
215. у разі необхідності вимагають від виконавчих органів господарського товариства скликання позачергових загальних зборів акціонерів (учасників).  
216. 4. Уповноважена особа голосує на загальних зборах акціонерів (учасників) товариства від імені держави в межах повноважень, визначених пунктом другим цієї статті.  
217. Голосування уповноваженою особою з питань, не визначених у пункті другому цієї статті, а також з питань реорганізації та ліквідації господарського товариства, створення товариством дочірніх підприємств, філій та представництв, емісійної діяльності товариства, укладання товариством договорів про заставу майна товариства здійснюється після попереднього погодження цих питань з Фондом державного майна України.  
218. Представник уповноваженої особи, якій передано право управління акціями (часткою, паєм) господарського товариства, які перебувають у державній власності і становлять більше 26 відсотків статутного фонду такого товариства, включається до складу виконавчого органу цього господарського товариства.  
219. Стаття 14. Обмеження щодо розпорядження об'єктами управління  
220. 1. Корпоративні права держави не можуть передаватися будь-яким органам, підприємствам, організаціям для формування їх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних холдингових компаній відповідно до цього Закону.  
221. 2. Корпоративні права держави, інше майно, яке перебуває у державній власності і передані в управління чи для формування статутного фонду холдингової компанії або будь-якої іншої державної компанії чи комітету, не можуть бути відчужені з державної власності цими органами, на них не може бути звернено стягнення, до них не можуть вчинятись дії, наслідком яких може відбутися відчуження з державної власності цих корпоративних прав чи майна.  
222. 3. Застава об'єктів державної власності здійснюється відповідно до законів за погодженням з Фондом державного майна України.  
223. Розділ IV  
224. ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ  
225. Стаття 15. Визначення вартості об'єкта управління  
226. 1. Вартість об'єктів управління визначається відповідно до методики, яка затверджується Фонду державного майна України за погодженням Кабінету Міністрів України.  
227. 2. При прийнятті Кабінетом Міністрів України рішення про придбання акцій АТ, у разі збільшення статутного фонду АТ, уповноважена особа (крім органів виконавчої влади) додатково вносить кошти до позабюджетного Державного фонду приватизації в межах 10 відсотків нової номінальної вартості об'єкту управління.  
228. Стаття 16. Використання дивідендів  
229. 1. Дивіденди, які припадають на акції (частку, пай) господарського товариства, які перебувають у державній власності, є державною власністю і перераховуються до Державного бюджету України.  
230. 2. Частина дивідендів, нарахованих на акції (частку, пай) господарського товариства, які перебувають у державній власності, перераховуються як винагорода уповноваженим особам у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.  
231. Уповноважені особи - органи виконавчої влади використовують частину дивідендів, яка перераховується їм, на матеріальне заохочення та соціально-побутове забезпечення працівників цього органу, матеріально-технічне забезпечення цього органу виконавчої влади.  
232. Стаття 17. Страхування ризиків  
233. Уповноважені особи мають право, а в деяких випадках, визначених законодавством України, зобов'язані застрахувати ризики, пов'язані із здійсненням ними функцій управління корпоративними правами держави.  
234. Р о з д і л V  
235. ДОГОВІРНІ ВІДНОСИНИ  
236. Стаття 18. Оформлення угод  
237. 1. При передачі функцій управління корпоративними правами держави між Фондом державного майна України і уповноваженою особою укладається договір доручення.  
238. До договору доручення повинні включатися зобов'язання сторін, які були визначені умовами конкурсу, а також санкції за порушення умов такого договору доручення.  
239. Термін дії договору доручення не повинен бути меншим одного року, але не більшим терміну закріплення акцій (часток, паїв) господарських товариств у державній власності.  
240. Контроль за виконанням умов договору доручення здійснюють Кабінет Міністрів України та Фонд державного майна України.  
241. 2. Уповноважені особи, які можуть бути покупцями об'єктів приватизації відповідно до законодавства України про приватизацію, у разі виконання умов договору доручення мають пріоритетне право на придбання об'єкту управління, яким вони управляли, у разі прийняття рішення про його приватизацію.  
242. 3. Передача органу виконавчої влади державного майна здійснюється на підставі акту прийому-передачі майна органами, уповноваженими управляти державним майном, в межах повноважень, визначених статтею 6 цього закону.  
243. 4. На вимогу однієї із сторін договір доручення може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду, арбітражного суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених цим договором, у визначені строки.  
244. Стаття 19. Контроль за виконанням функцій управління об'єктами державної власності, ефективним використанням державного майна  
245. 1. Контроль за виконанням договорів доручень з уповноваженими особами та інших договорів щодо використання державного майна здійснюють Фонд державного майна України та уповноважені Кабінетом Міністрів України органи.  
246. 2. Контроль за ефективним використанням державного майна, виконанням функцій управління акціями (частками, паями) господарських товариств, які перебувають у державній власності, а також управлінням державними підприємствами, організаціями, установами, у тому числі такими, що фінансуються з Державного бюджету України чи місцевих бюджетів, здійснюють Рахункова палата Верховної Ради України та Фонд державного майна України відповідно до покладених законами на них повноважень.  
247. Стаття 20. Відповідальність за невиконання законодавства про управління об'єктами державної власності  
248. 1. За невиконання законодавства України з питань управління державним майном до винних осіб застосовується адміністративна, дисциплінарна, кримінальна та цивільно-правова відповідальність відповідно до законодавства України.  
249. 2. За невиконання умов договору доручення (договору оренди), не узгоджене з Фондом державного майна України чи недбале здійснення функцій з управління корпоративними правами держави, а також інші дії, які завдають шкоди державі особи, які отримали право управління корпоративними правами держави чи отримали відповідно до цього Закону в оренду державне майно несуть цивільно-правову та кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.  
250. 3. У разі невиконання уповноваженою особою (крім органів виконавчої влади) умов, передбачених договором доручення, внесені нею кошти у розмірі 10 відсотків номінальної вартості акцій цій особі не повертаються, вона також зобов'язана сплатити штраф в розмірі 10 відсотків вартості акцій та відшкодувати збитки, які заподіяні державі внаслідок невиконання уповноваженою особою умов договору.  
251. 4. Відповідальність за невиконання договору доручення, який укладено між Фондом державного майна України та органом виконавчої влади, покладається на керівника цього органу виконавчої влади.  
252. У разі невиконання умов договору доручення органом виконавчої влади Фонд державного майна України вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо невідповідності займаній посаді керівника цього органу виконавчої влади.  
253. 5. Відповідальність за неефективне використання державного майна чи неефективне управління державними підприємствами, установами, організаціями, у тому числі такими, що фінансуються з Державного бюджету України чи місцевих бюджетів, покладається на керівника органу виконавчої влади, якому надано право управління цими державними підприємствами, організаціями, установами чи державним майном.  
254. Кабінет Міністрів України у окремому розділі "Програми діяльності Кабінету Міністрів України" визначає заходи по використанню державного майна, яке перебуває у віданні органів виконавчої влади, та заходи щодо забезпечення ефективної роботи державних підприємств, установ, організацій, у тому числі таких, що фінансуються з Державного бюджету України чи місцевих бюджетів, а у звіті про виконання "Програми діяльності Кабінету Міністрів України" у окремому розділі надає показники фінансово-господарської діяльності підпорядкованих йому суб'єктів господарювання.  
255. 6. Члени ревізійних комісій господарських товариств несуть персональну у встановленому порядку відповідальність за достовірність, повноту та об'єктивність відомостей, які містяться у висновках та рішеннях комісії, а також інших документах, що підготовлені нею.  
256. Стаття 21. Спори, що виникають у процесі виконання функцій управління об'єктами державної власності  
257. Спори, що виникають у процесі виконання функцій управління державним майном, вирішуються судом або арбітражним судом у встановленому порядку відповідно до їх компетенції.  
258. Стаття 22. Прикінцеві положення  
259. 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.  
260. 2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства України застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.  
261. 3. Кабінету Міністрів України разом із Фондом державного майна України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:  
262. подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність з цим Законом;  
263. привести рішення Кабінету Міністрів України Уряду у відповідність з цим Законом;  
264. забезпечити перегляд і скасування органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають цьому Закону;  
265. відповідно до компетенції забезпечити прийняття органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.  
266. 4. Фонду державного майна України у двомісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:  
267. забезпечити перегляд і скасування прийнятих ним нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;  
268. відповідно до компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.  
269. 5. Фонду державного майна України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом провести аналіз діяльності уповноважених осіб, призначених до набрання чинності цим Законом та у разі виявлення порушень договорів доручення чи не відповідності призначених уповноважених осіб вимогам цього Закону здійснити призначення уповноважених осіб відповідно до вимог цього Закону.  
270. 6. Рекомендувати Президенту України привести Укази Президента України у відповідність з цим Законом.