Кількість абзаців - 150 Розмітка (ліва колонка)


Про соціальну профілактику правопорушень в Україні (Друге читання)

0. Проект  
1. ЗАКОН УКРАЇНИ  
2. Про профілактику злочинності  
3. Цей Закон визначає систему заходів профілактики злочинності, порядок їх здійснення державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян, окремими громадянами, а також права та обов'язки державних органів і організацій, що проводять роботу для профілактики злочинності, і осіб, щодо яких здійснюються передбачені заходи.  
4. Розділ I Загальні положення  
5. Стаття 1. Профілактика злочинності  
6. Під профілактикою злочинності розуміються здійснення системи заходів, спрямованих на виявлення й усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів. Профілактичні заходи можуть здійснюватися на усій території України або в окремому її регіоні, галузі народного господарства, на підприємстві, в установі, організації, серед групи населення (загальна профілактика) або стосовно конкретної особи (індивідуальна профілактика).  
7. Стаття 2. Законодавство України про профілактику злочинності  
8. Законодавство України про профілактику злочинності складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, що регулюють діяльність правоохоронних, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та окремих громадян у сфері боротьби із злочинністю.  
9. Стаття 3. Особливості застосування цього Закону щодо іноземних громадян та осіб без громадянства  
10. Дія цього Закону поширюється і на іноземних громадян та осіб без громадянства, які перебувають на території України.  
11. Профілактичні заходи не застосовуються до іноземних громадян, які відповідно до законів і міжнародних договорів України користуються імунітетом від кримінальної та адміністративної юрисдикції України.  
12. Стаття 4. Принципи здійснення профілактики злочинності  
13. Профілактика злочинності ведеться за принципами:  
14. законності, тобто здійснення лише тих заходів, що безпосередньо передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами України;  
15. спільності, тобто участі у профілактичній діяльності крім правоохоронних органів усіх інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян та окремих громадян;  
16. гуманізму, переважання методів переконання, тобто застосування примусових заходів лише після вичерпання всіх інших заходів впливу;  
17. гласності, тобто систематичного висвітлення у державній статистиці та засобах масової інформації відомостей про стан профілактики злочинності.  
18. Стаття 5. Органи та організації, що здійснюють профілактику злочинності  
19. З урахуванням особливостей причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, і специфіки заходів щодо профілактики злочинності у профілактичній діяльності беруть участь Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, міністерства та відомства, їх органи на місцях, місцеві органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.  
20. Діяльність, спрямовану на виявлення й усунення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, проводять також органи громадської самодіяльності, інші об'єднання громадян та окремі громадяни відповідно до законодавства та своїх статутів (положень).  
21. Розділ ІІ Загальна профілактика злочинності  
22. Стаття 6. Заходи загальної профілактики злочинності  
23. До заходів загальної профілактики злочинності належать:  
24. профілактична перевірка;  
25. профілактичний припис;  
26. повідомлення про невиконання профілактичного припису;  
27. кримінологічне дослідження;  
28. роз'яснення положень законодавства України з питань профілактики злочинності;  
29. інформування населення про стан злочинності, засоби та методи їх захисту від злочинних посягань.  
30. Стаття 7. Профілактична перевірка  
31. Профілактична перевірка на підприємстві, в установі, організації полягає у здійсненні заходів, спрямованих на своєчасне виявлення причин і умов, що можуть сприяти вчиненню злочинів, з метою їх усунення.  
32. Профілактична перевірка проводиться у разі надходження достатніх відомостей про існування причин і умов, що можуть сприяти вчиненню злочинів, спеціальними комісіями на підставі відповідних рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів. До участі в перевірці залучаються фахівці, а у разі необхідності також представники об'єднань громадян.  
33. Посадові особи підприємства, установи, організації, де проводиться перевірка, зобов'язані дати перевіряючим можливість оглянути територію, приміщення, ознайомитися з необхідними документами, матеріалами, дати пояснення з питань, які становлять інтерес для мети перевірки. Перевіряючі повинно діяти суворо в межах своїх повноважень з додержанням вимог щодо охорони інформації. Забороняється втручання в господарську та іншу діяльність підприємства, установи, організації.  
34. Результати профілактичної перевірки оформляються актом, примірник якого подається керівникові підприємства, установи, організації, де вона проводилася, та органові, що ініціював її проведення.  
35. Стаття 8. Профілактичний припис  
36. З результатами профілактичної перевірки орган, за рішенням якого вона проводилася, надсилає керівникові підприємства, установи, організації, де виявлено причини і умови, що сприяють вчиненню злочинів, профілактичний припис. У профілактичному припису визначаються заходи щодо профілактики злочинності і термін їх здійснення.  
37. Керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний у встановлений приписом термін виконати зазначені заходи і повідомити про це орган, який надіслав профілактичний припис.  
38. Органи дізнання, попереднього слідства, суд, арбітражний суд, прокурор стосовно виявлених причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, здійснюють профілактику злочинності у порядку, встановленому відповідним законодавством.  
39. Стаття 9. Повідомлення про невиконання профілактичного припису  
40. Орган, що склав профілактичний припис, у разі невиконання або виконання не в повному обсязі чи з порушенням визначених приписом заходів проводить роботу для забезпечення виконання цих заходів відповідним підприємством, установою, організацією, повідомляє про незадовільний стан профілактики злочинності орган внутрішніх справ, на території обслуговування якого знаходиться зазначене підприємство, установа, організація. Одночасно вирішує питання про притягнення до відповідальності згідно з діючим законодавством осіб, винних у невиконанні профілактичного припису.  
41. Стаття 10. Кримінологічне дослідження  
42. Кримінологічне дослідження проводиться для визначення ролі певних обставин, зумовлених діяльністю підприємств, установ, організацій або способом життя громадян, у вивченні причин (умов) вчинення конкретного злочину, а також для прогнозування впливу цих обставин на стан злочинності у майбутньому та обгрунтування необхідності і спрямованості профілактичних заходів.  
43. Профілактичне дослідження може проводитись у процесі розроблення проекту законодавчого чи іншого нормативного акта, плану або програми профілактики злочинності, а також за результатами профілактичної перевірки на підприємствах, в установах, організаціях, узагальнення слідчої та судової практики.  
44. Кримінологічне дослідження може призначатися Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою і Урядом Автономної Республіки Крим, міністерствами і відомствами, місцевими органами державної виконавчої влади місцевого самоврядування та здійснюється визначеними ними органами.  
45. Стаття 11. Роз'яснення положень законодавства України з питань профілактики злочинності  
46. Працівники органів прокуратури, юстиції, внутрішніх справ, служби безпеки, юридичних навчальних закладів і наукових установ ведуть серед населення окремих його категорій, посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій роботу з роз'яснення положень законодавства України з питань профілактики злочинності, зокрема щодо необхідності виявлення й усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, а також відповідальності за злочинні діяння.  
47. Стаття 12. Інформування населення про стан злочинності, засоби та методи його захисту від злочинних посягань  
48. Інформація про стан, структуру й динаміку злочинності в Україні та в її адміністративно-територіальних одиницях доводиться до населення через засоби масової інформації.  
49. Органи внутрішніх справ, прокуратури, юстиції, служби безпеки інформують населення про засоби та методи захисту від злочинних посягань шляхом проведення бесід, виступів у пресі, по радіо і телебаченню, видання спеціальних посібників, плакатів тощо.  
50. Розділ ІІІ Індивідуальна профілактика злочинів  
51. Стаття 13. Заходи індивідуальної профілактики злочинів  
52. До заходів індивідуальної профілактики злочинів належать:  
53. роз'яснення суспільної небезпечності поведінки правопорушника та усне попередження про неприпустимість протиправних і антигромадських дій;  
54. офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;  
55. профілактичний облік в органі внутрішніх справ чи служби безпеки і здійснюванні у зв'язку з цим заходи;  
56. адміністративний нагляд органів внутрішніх справ;  
57. соціальний патронаж.  
58. Застосування заходів індивідуальної профілактики не має на меті приниження честі та гідності особи, а також не тягне правових наслідків, за винятком передбачених законодавством.  
59. Стаття 14. Роз'яснення суспільної небезпечності поведінки та усне попередження про неприпустимість протиправних і антигромадських дій  
60. За наявності інформації, про те що особа вчинила адміністративне правопорушення або інші антигромадські дії, що можуть призвести до вчинення злочину, з метою роз'яснення суспільної небезпечності та усного попередження про неприпустимість протиправних і антигромадських дій особа викликається за місцем проживання до відповідного органу внутрішніх справ чи служби безпеки за місцем проживання.  
61. Таке роз'яснення та усне попередження носить характер заходу індивідуальної профілактики, якщо воно зроблене посадовою особою органу внутрішніх справ чи служби безпеки, яка має відповідні повноваження, із складанням про це письмової довідки.  
62. У разі неявки правопорушника без поважних причин до органу внутрішніх справ чи служби безпеки за викликом для роз'яснення суспільної небезпечності поведінки та усного попередження про неприпустимість протиправних і антигромадських дій його може бути піддано приводу. Поважними причинами неявки визнаються: несвоєчасне одержання повістки, хвороба чи інші обставини, що практично позбавляють можливості своєчасно прибути за викликом.  
63. Привід здійснюється у денний час за мотивованою постановою, затвердженою начальником органу, що має намір здійснити роз'яснення суспільної небезпечності поведінки та усне попередження про неприпустимість протиправних і антигромадських дій, або його заступником чи начальником територіального підрозділу цього органу. Постанова про привід оголошується особі, щодо якої він має бути застосований.  
64. Стаття 15. Офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки  
65. Особі, яку двічі протягом року було піддано адміністративному стягненню або заходам іншого впливу за вчинення адміністративного правопорушення або іншого антигромадського діяння, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, а також встановлений порядок управління органом внутрішніх справ чи служби безпеки за місцем проживання цієї особи оголошується офіційне письмове застереження про неприпустимість протиправної поведінки та можливі заходи профілактичного впливу. Офіційне застереження оголошується начальником відповідного органу або його заступником чи начальником територіального підрозділу цього органу, оформляється протоколом, який підписується правопорушником і посадовою особою, що оголошує офіційне письмове застереження. У разі відмови правопорушника від підписання протоколу в ньому робиться про це запис.  
66. У разі неявки правопорушника без поважних причин до органу внутрішніх справ чи служби безпеки за викликом для оголошення офіційного письмового застереження його може бути піддано приводу у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону.  
67. Стаття 16. Взяття на профілактичний облік в органі внутрішніх справ чи служби безпеки  
68. Для систематичного і цілеспрямованого здійснення заходів індивідуальної профілактики щодо особи, поведінка якої свідчить про реальну можливість вчинення нею злочину, така особа підлягає взяттю на профілактичний облік в органі внутрішніх справ чи службі безпеки.  
69. На профілактичний облік в органі внутрішніх справ беруться особи:  
70. звільненні з місць позбавлення волі, ті, що відбували покарання за умисний злочин, з яких судимість не знято або не погашено у встановленому законом порядку;  
71. засуджені за вчинення злочину, виконання вироку щодо яких відстрочено, а також засуджені умовно або до міри покарання, не пов'язаної з позбавленням волі;  
72. звільнені після вчинення умисного злочину від кримінальної відповідальності із застосуванням заходів адміністративного або громадського впливу;  
73. звільнені з лікувально-трудових профілакторіїв та інших установ, у яких вони лікувалися від алкоголізму і наркоманії, а також із спеціальних навчально-виховних і лікувально-виховних установ для дітей та підлітків;  
74. що вчинили двічі протягом року адміністративні правопорушення, за які згідно із законом може бути призначено покарання у вигляді адміністративного арешту, або особи, що вчинили адміністративне правопорушення після оголошення офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки;  
75. що були визнані в установленому порядку хронічними алкоголіками або зловживають спиртними напоями і двічі протягом року доставлялись у медичний витверезник або двічі притягалися до адміністративної чи іншої відповідальності за розпиття спиртних напоїв або появи у нетверезому стані у громадських місцях, що допускають на грунті пияцтва інші порушення громадського порядку чи правил громадського співжиття, створюють конфліктні ситуації в сім'ї тощо;  
76. що були визнані в установленому порядку наркоманами, токсикоманами або вживають наркотичні речовини без призначення лікаря;  
77. психічно хворі, які є суспільно небезпечними і перебувають на спеціальному обліку в закладах охорони здоров'я;  
78. що допускають конфлікти у сфері сімейно-побутових стосунків після винесення офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки;  
79. що не досягнувши віку притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, вчинили суспільно небезпечне діяння, або зловживають спиртними напоями, наркотичними (без призначення лікаря) чи іншими речовинами, які призводять до запаморочення, або ті, що систематично бродяжать;  
80. батьки або особи, які їх замінюють, котрі не виконують обов'язків щодо виховання і навчання дітей і своєю протиправною поведінкою сприяють вчиненню ними правопорушень.  
81. На профілактичний облік в органі служби безпеки беруть особи, що проявили намір вчинити злочин проти держави.  
82. Необхідність взяття на профілактичний облік визначається стосовно кожної особи індивідуально, з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності її попередньої та нинішньої протиправної поведінки.  
83. На профілактичний облік в органі внутрішніх справ може бути взято особу віком не менше 14 років, а в органі служби безпеки - не менше 16 років. Рішення про взяття на облік особи віком від 14 до 16 років приймається за участю служби у справах неповнолітніх за місцем проживання особи і з відома батьків.  
84. Рішення про взяття особи на профілактичний облік приймається начальником органу внутрішніх справ чи служби безпеки або його заступником за місцем її проживання, оформляється постановою і підлягає оголошенню особі, яка береться на облік, протягом трьох днів з моменту винесення рішення, а в разі відсутності цієї особи за місцем проживання - протягом трьох днів з моменту встановлення місцезнаходження. Особа, яка не згодна з рішенням, може оскаржити його до суду. Взяття на профілактичний облік неповнолітнього може бути оскаржене його батьками або законними представниками.  
85. Термін взяття на профілактичний облік визначається: для осіб із незнятою або непогашеною судимістю - періодом, установленим законом для її погашення; для засуджених умовно або з відстроченням виконання вироку - випробувальним періодом або періодом відстрочення: для інших категорій правопорушників - протягом трьох місяців з дня вчинення останнього правопорушення.  
86. Питання про зняття особи з профілактичного обліку розглядається на підставі висновку посадової особи, яка здійснює цей облік. У зазначеному висновку повинні міститися посилання на обставини, що свідчать про істотне зменшення ймовірності вчинення нею злочину. Підобліковий може перебувати на профілактичному обліку не більше двох років, за винятком осіб, що вживають наркотичні речовини, хворіють на хронічний алкоголізм, і психічно хворих, стосовно яких вирішується питання про зняття з обліку тільки за умови надходження з медичного закладу інформації про зняття із спеціального обліку.  
87. Якщо органом внутрішніх справ визнано, що ймовірність вчинення злочину підобліковим не зменшилась, термін перебування на профілактичному обліку може бути продовжено за рішенням начальника органу внутрішніх справ чи служб безпеки, але не більше ніж на 6 місяців.  
88. Стаття 17. Заходи запобігання вчиненню злочину особою, взятою на профілактичний облік  
89. З метою запобігання вчиненню злочину особою, взятою на профілактичний облік, здійснюються такі заходи:  
90. контроль за її поведінкою за місцем роботи та проживання, в тому числі шляхом нагляду за нею безпосередньо працівником органу, в якому вона перебуває на обліку (включаючи відвідання з 8 до 22 години у зазначених місцях), збирання відомостей про вчинені нею правопорушення за даними органів внутрішніх справ та служби безпеки, припинення правопорушення та інших антигромадських вчинків підоблікового, профілактичного впливу на нього за їх вчинення, організації впливу з боку громадськості у зв'язку з такими вчинками;  
91. виховно-профілактичний вплив на підоблікового з метою його виправлення, запобігання протиправним вчинкам, роз'яснення мір відповідальності за них;  
92. виявлення й усунення криміногенних факторів у сімейно-побутовому, дозвільному та іншому мікросередовищі підоблікового, профілактичний вплив, спрямований на припинення антигромадських зв'язків, інших негативних впливів на нього, що сприяють формуванню злочинних намірів;  
93. надання допомоги підобліковому у влаштуванні на роботу, розв'язуванні конфліктних ситуацій, направлення на лікування, в тому числі від алкоголізму, наркоманії, психічної патології і таке інше;  
94. притягнення до адміністративної або дисциплінарної відповідальності, передбаченої законодавством України за протиправну поведінку.  
95. Стаття 18. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ  
96. Адміністративний нагляд органів внутрішніх справ встановлюється, здійснюється та припиняється відповідно до Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі".  
97. Стаття 19. Соціальний патронаж  
98. Соціальний патронаж включає комплекс заходів державної підтримки та допомоги щодо особи, яка потребує їх. Він здійснюється з метою сприяння такій особі в подоланні житлових перешкод, догляду за нею, запобігання впливу на неї негативних, у тому числі криміногенних факторів. Соціальний патронаж здійснюється щодо конкретної особи з числа неповнолітніх, позбавлених належної батьківської підтримки та виховання; звільнених з місць позбавлення волі, які не мають нормальних умов для соціальної реабілітації; тих, що вживають наркотичні речовини, хворих на хронічний алкоголізм, психічні розлади, але мають труднощі з поміщенням на лікування; інших категорій, що належать до груп ризику і соціальної невлаштованості, піддаються антигромадському впливу.  
99. Заходи соціального патронажу забезпечуються органами місцевого самоврядування, правоохоронними та іншими державними органами відповідно до їхньої компетенції, а також створюваними в установленому порядку установами соціального патронажу. Рішення про здійснення соціального патронажу приймається за наявності добровільної згоди особи згідно з її клопотанням, або клопотанням її законного представника, або поданням державного органу чи об'єднання громадян.  
100. Установи соціального патронажу створюються органами місцевого самоврядування як з власної ініціативи так і за поданням державних органів чи об'єднань громадян. Порядок діяльності та фінансування цих установ визначається органом, що їх утворив, якщо інше не встановлено законодавством.  
101. Розділ IV Функції органів та організацій, що здійснюють профілактику злочинів  
102. Стаття 20. Функції Кабінету Міністрів України у сфері профілактики злочинності  
103. Кабінет Міністрів України:  
104. організує за участю Генеральної прокуратури України та Служби безпеки України розроблення проектів державних програм боротьби із злочинністю, а також цільових програм профілактики окремих видів злочинів і подає їх на розгляд Верховної Ради України;  
105. здійснює керівництво діяльністю підпорядкованих йому органів, пов'язаною з профілактикою злочинності;  
106. встановлює організаційні основи діяльності та повноваження виконавчих органів, що їх може бути утворено спеціально для організації центрів соціальної адаптації та інших установ, і виконання ними профілактичних функцій;  
107. визначає джерела та порядок фінансування здійснення заходів профілактики злочинності.  
108. Стаття 21. Функції Уряду Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування у сфері профілактики злочинності  
109. Здійснюючи на відповідній території організацію роботи з профілактики злочинності, Уряд Автономної Республіки Крим, органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування:  
110. розробляють регіональну програму профілактики злочинів, затверджують плани заходів щодо запобігання вчиненню окремих їх видів та контролюють їх виконання;  
111. координують діяльність органів та організацій, що здійснюють профілактику злочинності, узагальнюють і поширюють досвід її ефективного провадження;  
112. забезпечують виділення фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів для проведення профілактичних заходів;  
113. призначають проведення кримінологічних досліджень проектів відповідних нормативних актів, програм і планів;  
114. забезпечують працевлаштування в порядку, передбаченому Законом України "Про зайнятість населення", а також вирішення відповідними органами питань побутового влаштування, алкогольного, наркоманійного та іншого спеціального лікування осіб, звільнених з лікувально-трудових профілакторіїв і установ, що виконують покарання, а також інших осіб, взятих на профілактичний облік;  
115. визначають кількість місць у фізкультурно-спортивних, художньо-естетичних та інших соціальних закладах для залучення до них осіб, що перебувають на профілактичному обліку, насамперед, неповнолітніх і молодь, у разі потреби розширюють мережу цих закладів;  
116. організують соціальний патронаж щодо передбачених цим Законом категорій осіб;  
117. створюють центри соціальної реабілітації, спеціальні будинки-інтернати для престарілих та інвалідів, звільнених з місць позбавлення волі або з приймальників-розподільників, а також інші установи соціального патронажу і керують їх діяльністю.  
118. Стаття 22. Профілактичні функції органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, юстиції  
119. Органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, юстиції:  
120. розробляють і вносять на розгляд відповідно Президента України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування проекти програми профілактики і планів заходів щодо запобігання вчиненню окремих видів злочинів, а після затвердження забезпечують їх виконання;  
121. аналізують дані про причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів, розробляють рекомендації щодо їх усунення, подають Президенту України, Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим відповідним міністерствам і відомствам, органам місцевого самоврядування узагальнену інформацію з цього питання;  
122. організують роботу для роз'яснення положень чинного законодавства з питань необхідності зміцнення правопорядку.  
123. Органи прокуратури забезпечують додержання і правильне застосування законодавства про профілактику злочинності, виконують інші профілактичні функції, передбачені Законом України "Про прокуратуру".  
124. Органи внутрішніх справ з метою профілактики злочинів здійснюють оперативно-розшукові та інші заходи, передбачені законами України "Про міліцію" та "Про оперативно-розшукову діяльність".  
125. Органи служби безпеки ведуть профілактичну роботу, зокрема з використанням оперативно-розшукових заходів, відповідно до законів України "Про службу безпеки України" та "Про оперативно-розшукову діяльність".  
126. Стаття 23. Функції міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади у сфері профілактики злочинності  
127. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, їх органи на місцях з метою профілактики злочинності:  
128. забезпечують виконання законодавства про профілактику злочинності на підприємствах, в установах, організаціях, що віднесені до їхньої сфери управління, а також здійснення заходів, передбачених державними програмами профілактики злочинів і планами запобігання окремим їх різновидам;  
129. контролюють виконання підприємствами, організаціями, що віднесені до їхньої сфери управління, заходів щодо профілактики правопорушень;  
130. проводять профілактичні перевірки на підприємствах, установах, організаціях, що віднесені до їхньої сфери управління, вживають заходів для усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів;  
131. своєчасно й належним чином реагують на профілактичний припис і повідомлення у разі його невиконання на підприємстві, в установі, організації, вживають заходів для усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів;  
132. організують фінансове та матеріально-технічне забезпечення здійснення профілактичних заходів у відповідній галузі або сфері управління.  
133. Стаття 24. Профілактичні функції підприємства, установи, організації  
134. Адміністрація підприємства, установи, організації незалежно від форми власності за участю трудового колективу організує роботу, спрямовану на профілактику злочинності. З цією метою вона:  
135. розробляє комплексний план заходів щодо профілактики злочинності на підприємстві, в установі, організації;  
136. проводить аналіз фактів вчинення злочинів та інших правопорушень членами колективу, причин і умов, що сприяли цьому, вживає заходів для їх усунення (нейтралізації);  
137. організує юридичний всеобуч і правову пропаганду;  
138. забезпечує технічне оснащення об'єктів, їх охорону, пропускний режим, додержання правил охорони праці;  
139. своєчасно вживає заходів за профілактичним приписом і повідомленням правоохоронних органів про порушення правопорядку членами колективу, інформує про наслідки проведеної роботи ініціатора припису;  
140. забезпечує працевлаштування в порядку, передбаченому Законом України "Про зайнятість населення", а також побутове влаштування осіб, звільнених з лікувально-трудових профілакторіїв, місць виконання покарань, а також за направленням органу внутрішніх справ, інших осіб, що перебувають на профілактичному обліку;  
141. сприяє колективу та громадським організаціям у перевихованні особи, засудженої до виправних робіт, умовно чи з відстроченням виконання вироку і передано їм на поруки й перевиховання;  
142. створює у разі наявності великої кількості осіб, що потребують профілактичної допомоги, а також ресурсних можливостей центри соціальної реабілітації та допомоги, профілактики правопорушень, профілакторії алкогольного лікування, забезпечує їх діяльність.  
143. Розділ V Заключні положення  
144. Стаття 25. Правовий захист громадян при здійсненні профілактики злочинності  
145. Громадянин, щодо якого застосовується профілактичний захід, має право оскаржити дії посадових осіб, які його здійснюють, вищому начальнику, прокуророві або до суду у порядку оскарження неправомірних дій посадових осіб, що ущемляють права громадян.  
146. Стаття 26. Фінансування профілактичної діяльності  
147. Фінансування діяльності, пов'язаної з профілактикою злочинності, здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.  
148. Стаття 27. Нагляд за виконання законодавства про профілактику злочинності  
149. Нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про профілактику злочинності здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.