Кількість абзаців - 445 Розмітка (ліва колонка)


Про Національний банк України (Третє читання)

0. ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ  
1. Розділ 1.Загальні положення  
2. Стаття 1 . Терміни та поняття.  
3. Банк - це юридична особа, яка на підставі ліцензії Національного банку здійснює діяльність по залученню вкладів від населення та юридичних осіб і наданню кредитів на власних умовах ,веденню рахунків.  
4. Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів  
5. Банківське регулювання- це одна із функцій Національного банку, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства  
6. Банківський нагляд - це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку, спряованих на забезпечення дотримання банками у процесі їх діяльності законодавства і встановлених нормативів з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників..  
7. Валютні цінності - матеріальні об`єкти, визначені законодавством України про валютне регулювання як засоби валютно-фінансових відносин.  
8. Відкритий ринок - це ринок, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними кредиторами та позичальниками і внаслідок продажу на такому ринку кошти надходять на користь держателя цінних паперів, а не їх емітента.Використовується центральними банками для купівліі продажу , як правило, короткострокових урядових цінних паперів з метою регулювання грошової маси.Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку, внаслідок продажу - зменшується.  
9. Валютна позиція - співвідношення вимог та зобов`язань банку в іноземній валюті.При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності - відкритою.Відкрита позиція є короткою у разі , якщо обсяг зобов`язань по проданій валюті перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог по купленій валюті перевищує обсяг зобов`язань  
10. Грошово-кредитна політика - `це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, направлених на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці України, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу.  
11. Грошовий сурогат - це будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті.  
12. Девізна політика - політика регулювання валютного курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти  
13. Дисконтна політика - це зниження або підвищення центральним банком облікових ставок процента за кредит з метою регулювання попиту і пропозиції на позиковий капітал.  
14. Золотовалютний резерв - резерви України, відображені у балансі Національного банку, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків.  
15. Інсайдер - особа(юридична або фізична), яка має доступ до конфіденційної інформації про справи банку завдяки своєму службовому положенню, участі у капіталі банку, родинним зв`язкам і має можливість використовувати своє положення у власних інтересах  
16. Кредитор останньої інстанції - це, як правило, центральний банк, до якого може звернутися банк або інша кредитна установа для отримання рефінансування у разі вичерпання інших можливостей рефінансування.Центральний банк має право, але не зобав`язаний надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи .  
17. Казначейські зобов`язання - боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на одержання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску  
18. Металеві рахунки - це рахунки, які відкриваються уповноваженими банками України для обліку операцій, що здійснюються з банківськими металами.  
19. Основні засади грошово-кредитної політики - це комплекс змінних індикаторів фінансової сфери, що дають можливість Національному Національного банку з допомогою інструментів(засобів та методів) грошово-кредитної політики здійснювати регулювання грошового обігу та кредитування економіки з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України як монетарної передумови для економічного зростання і підтримки високого рівня зайнятості населення.  
20. Облікова ставка Національного банку -це виражена у відсотках плата, що береться Національним банком за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя.Облікова ставка є найнижча серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.  
21. Офіційне видання Національного банку - це спеціальне друковане видання, визначене Національним банком як офіційне і зареєстроване в установленому порядку, в якому публікуються нормативно-правові акти Національного Національного банку, а також інформаційно-аналітичні, статистичні й інші матеріали, огляди стану банківської системи України, валютного і фінансового ринків тощо.  
22. Офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком як уповноваженим органом держави  
23. Платіжний баланс - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду. До платіжного балансу входять розрахунки за зовнішньою торгівлею, послуг, неторговими операціями, доходи від капіталовкладень за кордоном, торгівлі ліцензіями, за фрахтування та обслуговування кораблів, туризм, утримання дипломатичних і торгових представництв за кордоном, грошові перекази окремих осіб, виплати іншим країнам за позики та інше. Платіжний баланс включає рух капіталів: інвестиції та кредити.  
24. Резервна позиція в Міжнародному валютному фонді - це вимоги держави-члена до МВФ, що визначаються як різниця між квотою та авуарами МВФ в її(держави-члена) валюті за мінусом грошових авуарів МВФ, отриманих державою-членом у вигляді кредитів МВФ та залишків на рахунку МВФ№2, що не перевищує однієї десятої процента від квоти держави-члена  
25. Ставки рефінансування Національного Національного банку - це виражена у відсотках плата за кредити, що надаються комерційним банкам, яка встановлюється Національним банком з метою впливу на грошовий оборот та кредитування.Національним банком встановлюються облікова та ломбардна процентні ставки.  
26. Спеціальні права запозичення(СПЗ)- міжнародний резервний актив, створений Міжнародним валютним фондом з метою доповнення існуючих міжнародних резервних активів, який являє собою "кошик" із п`яти валют, склад яких переглядається кожні п`ять років. Вартість СПЗ визначається щоденно.  
27. Фінансово-кредитна установа - це юридична особа, яка проводить одну або кілька операцій, що можуть виконуватись банками, за винятком залучення вкладів від населення.  
28. Цінова стабільність - це утримання системи цін на певному рівні шляхом підтримки стабільного курсу грошової одиниці України.  
29. Неплатоспроможність - це:  
30. -неспроможність протягом одного місяця виконати законні вимоги кредиторів;  
31. -зменшення розміру власних коштів до суми, що складає менше одної третини суми встановленої Національним банком як мінімально необхідної  
32. Стаття 1 (2). Правова основа діяльності Національного банку України.  
33. Національний банк України (далі Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функцiї, повноваження i принципи органiзацiї якої визначаються Конституцiєю України, цим Законом та іншими законами України  
34. Мiсцезнаходження керівних органiв та центрального апарату Національного банку - мiсто Київ.  
35. Стаття 2. Статутний капітал  
36. Національний банк має статутний капітал, що є загальнодержавною власністю.  
37. Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень. Розмір статутного капіталу може бути змінений за рішенням Ради Національного банку.  
38. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису , а при необхідності -Державний бюджет.  
39. Стаття 3. Економічна самостійність  
40. Національний банк є економiчно самостiйною установою, яка здiйснює видатки за рахунок власних доходiв у межах затвердженого кошторису, а у визначених цим законом випадках - також за рахунок Державного бюджету України.  
41. Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об`єктом права загальнодержавної власності і перебуває у його повному господарському віданні.  
42. Національний банк не відповідає за зобов`язаннями органів державної влади та управління, а органи державної влади та управління не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов`язання.  
43. Національний банк не відповідає за зобов`язаннями інших банків, а інші банки не відповідають за зобов`язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть на себе такі зобов`язання.  
44. Національний банк може відкривати свої установи, філії та представництва в Україні, а також представництва за її межами.  
45. Національний банк, його установи, філії та представництва мають печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.  
46. Стаття 4. Доходи і видатки Одержання прибутку не є метою діяльності Національного Банку.  
47. Плановані доходи та витрати Національного банку відображаються в кошторисі його доходів і витрат. Кошторис доходів та витрат повинен забезпечувати можливість виконання Національним банком його функцій , встановлених Конституцією України та цим Законом  
48. Національний банк за підсумками року у разі перевищення кошторисних доходів над кошторисними витратами, затвердженими на поточний бюджетний рік вносить до Державного бюджету наступного за звітним року позитивну різницю на покриття дефіциту бюджету, а у разі перевищення витрат над доходами - відшкодовується за рахунок Державного бюджету наступного за звітним року.  
49. Планування і облік доходів та видатків,а також формування фондів та резервів Національного банку здійснюється згідно з положенням, що затверджується Радою Національного банку.  
50. Стаття 7. Основна функція.  
51. Відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Для виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень , - цінової стабільності.  
52. Стаття 8. Інші функції.  
53. Національний банк виконує такі функції:  
54. 1) відповідно до розроблених Радою Національного банку Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;  
55. 2) монопольно здiйснює емiсiю національної валюти України та організує її обіг;  
56. 3) виступає кредитором останньої iнстанцiї для банкiв і органiзує систему рефінансування;  
57. 4) встановлює для банкiв та фінансово-кредитних установ правила проведення банкiвських операцiй, бухгалтерського облiку i звiтностi, захисту iнформацiї, коштів та майна;  
58. 5) організує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;  
59. 6) визначає систему, порядок i форми платежiв, у тому числi мiж банками та фінансово-кредитними установами;  
60. 7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій‚ координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем ‚ автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;  
61. 8) здійснює банківське регулювання та нагляд;  
62. 9) веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ, здійснює лiцензування банкiвської діяльності та операцiй у передбачених законами випадках;  
63. 10) складає платіжний баланс‚ здійснює його аналіз та прогнозування;  
64. 11) представляє iнтереси України в центральних банках iнших держав, мiжнародних банках та iнших кредитних установах, де спiвробiтництво здiйснюється на рiвнi центральних банків;  
65. 12) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здiйснення платежiв в iноземнiй валютi, органiзовує i здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;  
66. 13) забезпечує накопичення та зберiгання золотовалютних резервів та здiйснення операцiй ними та банківськими металами;  
67. 14) аналiзує стан грошово-кредитних, фiнансових, цінових та валютних відносин;  
68. 15) органiзує iнкасацiю та перевезення банкнот і монет та iнших цiнностей, видає лiцензiї на право iнкасацiї та перевезення банкнот і монет та iнших цінностей;  
69. 16) реалiзує державну полiтику з питань захисту державних секретiв у системi Національного банку;  
70. 17) бере участь у пiдготовцi кадрiв для банкiвської системи України;  
71. 18) здійснює інші функції в фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.  
72. Розділ ІІ. Керівні органи Національного банку  
73. Стаття 9. Керівні органи  
74. Вищим органом управління Національного банку є Рада Національного банку України . Керівними органами Національного банку є Правління Національного банку України.  
75. Стаття 10. Повноваження Ради Національного банку  
76. Рада Національного банку: 1) відповідно до загальнодержавної економічної програми та основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України розробляє і вносить до 15 вересня на розгляд Верховної Ради України Основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за їх виконанням;  
77. 2) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України на стан соціально-економічного розвитку України та розроблює пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;  
78. 3) вносить рекомендації Національного банку України в межах розроблених основних засад грошово-кредитної політики з питань:  
79. - методів та форм прогнозування макропоказників економічного і соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;  
80. - окремих заходів монетарного та регулятивного характеру та їх впливу на економічний та соціальний розвиток України;  
81. - політики курсоутворення та валютного регулювання;  
82. - розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з питань банківської діяльності;  
83. - вдосконалення платіжної системи;  
84. - інших питань, віднесених законом до компетенції  
85. Національного банку України;  
86. 4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 вересня прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету на наступний рік;  
87. 5) встановлює форми оплати праці працівників Національного банку відповідно до чинного законодавства України;  
88. 6) приймає рішення про зміну розміру статутного капіталу Національного банку ;  
89. 7) визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку України, розглядає аудиторський висновок та затверджує бухгалтерський баланс Національного банку України, публікує в офіційних друкованих засобах масової інформації щорічний баланс Національного банку України;  
90. 8) погоджує до 1 липня звіт про виконання кошторису Національного банку України та розподіл прибутку за звітний бюджетний рік;  
91. 9)затверджує Регламент роботи Ради Національного банку;  
92. 10) має право накладення відкладального вето на окремі рішення Правління з питань, що віднесені до її компетенції;  
93. 11) затверджує рішення Правління про участь у міжнародних фінансових організаціях, у капіталі банків та кредитних установ;  
94. 12) затверджує зовнішньоекономічні договори та інші угоди, якщо відповідальність за останніми перевищує статутний фонд Національного банку України;  
95. 13 )щорічно визначає :  
96. - вимоги щодо диверсифікування активів та їх ліквідності;  
97. - ліміти позабалансових зобов'язань;  
98. - регуляцію щодо формування резервів , покриття збитків та порядок відрахувань доходів до Державного бюджету України;  
99. - вимоги щодо мінімального розміру золотовалютних резервів;  
100. - інші показники, що характеризують спроможність Національного банку України відповідати за своїми зобов'язаннями;  
101. 14) за поданням Голови Національного банку дає згоду на призначення на посади та звільнення з посад членів Правління Національного банку.  
102. 15) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно впливу політики державних запозичень та оподаткування на стан грошово-кредитної сфери України.  
103. Рада Національного банку України не може надавати рекомендації щодо доцільності призначення або звільнення Голови Національного банку України або членів Правління Національного банку України або давати персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного банку України, крім випадків, визначених в частинах другій та третій цієї статті. У випадку неодноразового невиконання або неналежного виконання Національним банком України рішень Ради Національного банку , які є обов`язковими згідно з цим Законом, Рада Національного банку має право звернутися до Верховної Ради України та Президента України з викладенням її позиції та отримати вмотивовану відповідь.  
104. Стаття 11. Склад та формування Ради Національного банку  
105. Рада Національного банку складається з чотирнадцяти осіб.  
106. Членом Ради Національного Національного банку може бути громадянин України, який має вищу економічну чи фінансову освіту або науковий ступінь в галузі економіки та фінансів і при цьому має досвід постійної роботи в органах законодавчої влади або на керівних посадах центральної виконавчої влади України або банківській установі, чи наукової роботи за фінансовою чи економічною тематикою.  
107. Президент України призначає 7 членів Ради Національного банку, до складу яких входить Голова Національного банку за посадою, шляхом прийняття відповідного Указу. Призначення членів Ради Національного банку проводиться Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної Постанови.  
108. Особи, кандидатури яких підлягають затвердженню Верховною Радою України, проходять обговорення на спеціальному відкритому засіданні профільного комітету Верховної Ради України, який виносить свої рекомендації Верховній Раді України.  
109. Чергове призначення членів Ради Національного банку здійснюється не пізніше ніж за три місяці до спливу строку повноважень попередньо призначених членів Ради Національного банку.  
110. Строк повноважень членів Ради Національного банку - сім років, крім Голови Національного банку, який призначається на строк здійснення його повноважень на посаді.  
111. Припинення повноважень членів Ради Національного банку відбувається у зв'язку із закінченням їх повноважень або достроково органом ,що їх призначив, у разі:  
112. - власного бажання, за умови подання письмової заяви;  
113. - припинення його громадянства або виїзду за межі України на постійне місце проживання;  
114. - набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні кримінального злочину; - смерті або на підставі рішення суду про оголошення особи померлою або безвісно відсутньою.);  
115. Президент України звільняє членів Ради Національного банку, призначених ним, відповідним Указом, але не раніше ніж через 1 рік з дня призначення.  
116. Верховна Рада України звільняє членів Ради Національного банку , призначених нею, шляхои прийняття відповідної Постанови за поданням профільного Комітету , але не раніше ніж через 1 рік з дня призначення.  
117. Повноваження Голови Національного банку як члена Ради Національного банку достроково припиняються у зв"язку з його відставкою або при звільненні його з посади за іншими причинами, визначеними цим Законом  
118. Члени Ради Національного банку здійснюють свої функції на громадських засадах. Членам Ради Національного банку компенсуються їх фактичні витрати, понесені у зв"язку із виконанням ними повноважень відповідно до регламенту роботи Ради Національного банку.  
119. Внутрішні питання організації діяльності Ради Національного банку, порядок діловодства та інші питання визначаються регламентом, який затверджується на її засіданні.  
120. Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення Ради Національного банку здійснюється Національним банком за рахунок його кошторисних витрат.  
121. Стаття 12. Порядок роботи Ради Національного банку  
122. Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше одного разу на квартал.  
123. Позачергові засідання Ради Національного банку скликаються Головою Ради Національного банку за його власною ініціативою або Радою Національного банку України за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості її членів.Члени Ради Національного банку сповіщаються про засідання не пізніше як за п'ять діб.Порядок підготовки позачергових засідань Ради Національного банку визначається її Регламентом.  
124. Засідання Ради Національного банку є правомочними при наявності не менше 8 її членів.  
125. Засідання Ради Національного банку веде Голова Ради Національного банку, а у разі відсутності - його заступник, відповідно до її Регламенту.  
126. Рішення приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості присутніх на засіданні членів Ради Національного банку. Кожний член Ради Національного банку має один голос  
127. На засiдання Ради Національного банку можуть бути запрошенi керiвники центральних органiв влади, представники суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, науковцi та iншi фахiвцi.  
128. Члени Ради Національного Банку можуть брати участь в роботi Правління Національного банку з правом дорадчого голосу.  
129. Стаття 13. Голова Ради Національного банку та його заступник.  
130. Голова Ради Національного банку та його заступник обираються Радою Національного банку строком на три роки.  
131. Голова Ради Національного банку :  
132. -організовує засідання Ради Національного банку і головує на засіданнях Ради Національного банку ;  
133. -скликає позачергові засідання за його власною ініціативою або за наполяганням не менше однієї третини від загальної кількості членів Ради Національного банку . Члени Ради Національного банку сповіщаються про засідання не пізнішеяк за п'ять календарних днів до дня його проведення;  
134. -здійснює інші повноваження і функції відповідно до рішень Ради Національного банку .  
135. Заступник заміщає Голову Ради Національного банку у разі його відсутності або неможливості ним здійснювати свої повноваження та здійснює інші повноваження і функції відповідно до рішень Ради Національного банку .  
136. Звільнення Голови Ради Національного банку або його заступника протягом строку його повноважень здійснюється:  
137. - у зв'язку із закінченням його повноважень ;  
138. -за власним бажанням, за умови подання письмової заяви;  
139. -у разі систематичного невиконання своїх обов'язків за станом здоров'я на протязі 4-х місяців.  
140. У разі припинення повноважень Голови Ради Національного банку або його заступника, вибори на цю посаду здійснюються у порядку, передбаченому цим Законом.  
141. Стаття 14. Рішення Ради Національного банку та відкладальне вето  
142. Матеріали засідань Ради Національного банку оформлюються у вигляді протоколів та рішень і підписуються головуючим на її засіданні.  
143. Рішення Ради Національного банку з питань, визначених пунктами 1, 3-11 статті 10 цього Закону, є обов"язковими для виконання Правлінням.  
144. Рекомендації Ради Національного банку розглядаються Правлінням протягом п"яти робочих днів. За результатами такого розгляду Правління зобов"язане надіслати Раді Національного банку вмотивовану відповідь.  
145. Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління.  
146. У разі коли Рада Національного банку застосувує відкладальне вето щодо окремого рішення Правління, таке рішення набирає чинності лише при його підтвердженні двома третинами від загальної кількості членів Правління не пізніше п"ятиденного терміну від дня застосування такого вето. Якщо протягом такого терміну зазначене рішення не підтверджується двома третинами від загальної кількості членів Правління, таке рішення втрачає чинність. У разі коли рішення Правління набрало чинності до моменту застосування відкладального вето щодо нього, таке рішення зупиняється від такого моменту до його підтвердження двома третинами від загальної кількості членів Правління у зазначені строки.  
147. Рішення Ради Національного банку підлягають оприлюдненню, крім випадків коли такі рішення становлять державну ,банківську або службову таємницю відповідно до закону. Членам Ради Національного банку забороняється розголошувати державну, банківську або службову таємницю, яка стала їм відома у зв"язку із здійсненням ними їх повноважень відповідно до Регламенту.  
148. Стаття 15. Функції Правління Національного банку  
149. Правління Національного банку (Правління) згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти та інші засоби банківського регулювання забезпечує реалізацію грошово-кредитної політики, організує виконання інших функцій згідно із статтями 7 і 8 цього Закону та здійснює управління діяльністю Національного банку.  
150. Стаття 16. Повноваження Правління Національного банку  
151. Правління:  
152. 1) приймає рiшення:  
153. щодо економічних засобів та монетарних методів, необхідних для реалізації Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до прийнятих рішень Ради Національного банку з цих питань та необхідності забезпечення стабільності і купівельної спроможності національної валюти; про емiсiю валюти України та вилучення з обiгу банкнот i монет;  
154. про змiну процентних ставок Національного банку;  
155. про встановлення економiчних нормативiв для банкiв та фінансово-кредитних установ;  
156. про розмiр та порядок формування обов`язкових резервів для банків та фінансово-кредитних установ;  
157. про про застосування заходів впливу до комерцiйних банкiв та фінансово-кредитних установ;  
158. про встановлення лiмiтiв операцiй на вiдкритому ринку, які здійснює Національний банк;  
159. про перелік цінних паперів та інших цінностей‚ придатних для забезпечення кредитів Національного банку;  
160. про умови допуску iноземного капiталу до банкiвської системи України;  
161. про створення та лiквiдацiю пiдприємств, установ Національного банку;  
162. про участь у міжнародних фінансових організаціях, у капіталі банків та кредитних установах за погодженням з Радою Національного банку;  
163. про подання на затвердження Раді Національного банку міжнародних договорів та інших угод, якщо відповідальність за останніми перевищує статутний фонд Національного банку України;  
164. про купiвлю та продаж майна для забезпечення дiяльностi Національного банку;  
165. 2) подає на розгляд Радi Національного банку:  
166. рiчний звiт Національного банку, проект кошторису доходів та витрат на наступний рік та іншу бухгалтерську та статистичну інформацію щодо діяльності Національного банку України та банківської системи України на вимогу Ради Національного банку;  
167. 3) визначає органiзацiйні основи та структуру Національного банку, затверджує положення про структурнi пiдроздiли та установи Національного банку, статути його пiдприємств, порядок призначення керiвникiв пiдроздiлiв, пiдприємств та установ;  
168. 4) затверджує штатний розпис Національного банку;  
169. 5) встановлює порядок надання лiцензiй на ведення банкiвських операцiй, а також iнших лiцензiй у випадках та за процедурою, передбачених законом;  
170. 6) видає нормативні акти Національного банку;  
171. 7)затверджує Регламент роботи Правління;  
172. 8)виконує функції, передбачені статтями 6,23,28,64,75,76 цього закону та інші функції‚ що випливають із основної мети діяльності Національного банку.  
173. Стаття 17. Склад Правління Національного банку  
174. Очолює Правління Національного банку Голова Національного банку.  
175. Кількісний та персональний склад Правління Національного банку затверджуїться Радою Національного банку за поданням Голови Національного банку України .  
176. Заступники Голови Національного банку входять до складу Правління за посадою.  
177. Стаття 18. Порядок роботи Правління  
178. Порядок організації та проведення засідань Правління визначається Регламентом роботи Правління.  
179. Стаття 19. Призначення та звільнення Голови Національного банку  
180. Голова Національного банку призначається Верховною Радою України за поданням Президента України бiльшiстю від конституційного складу Верховної Ради України термiном на 4 років.  
181. У разі незатвердження Верховною Радою України запропонованої Президентом України кандидатури вiн вносить протягом двох тижнiв нову кандидатуру.Одна кандидатура може вноситись не бiльше двох разiв.  
182. Голова Національного банку звiльняється Верховною Радою України у таких випадках:  
183. 1) закiнчення термiну повноважень;  
184. 2)неможливостi виконання службових обов'язкiв за станом здоров'я, пiдтвердженим висновком визначеної Верховною Радою України медичної установи;  
185. 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;  
186. 4) подання заяви про звільнення за власним бажанням;  
187. Голова Банку України може призначатись не більше двох термінів підряд  
188. Стаття 20. Обов`язки та повноваження Голови Національного банку  
189. Голова Національного банку:  
190. 1)керує діяльністю Національного банку;  
191. 2) дiє вiд iменi Національного банку i представляє його iнтереси без доручення у вiдносинах з органами державної влади i управлiння, з банками, фiнансовими та кредитними установами, мiжнародними органiзацiями, iншими установами i органiзацiями;  
192. 3)головує на засiданнях Правління Національного банку;  
193. 4) пiдписує протоколи, постанови Правління, накази та розпорядження, а також угоди, що укладаються Національним банком;  
194. 5) розподiляє обов'язки мiж заступниками Голови Національного банку;  
195. 6) видає розпорядчі акти, обов'язковi для виконання усiма службовцями Національного банку, його пiдприємствами, установами ;  
196. 7) приймає рiшення з інших питань, що стосуються діяльності Національного банку, крiм вiднесених до виключної компетенцiї Правління та Ради Національного банку згiдно з цим Законом;  
197. 8) одноосібно несе вiдповiдальнiсть перед Верховною Радою України та Президентом України за дiяльнiсть Національного банку.  
198. Стаття 21. Заступники Голови Національного банку  
199. Голова Національного банку має одного першого заступника та двох заступників, які призначаються ним та звільняються за погодженням з Радою Національного банку.  
200. Стаття 22. Призначення та звільнення директорів департаментів Директори департаметів Національного банку призначаються та звiльняються з посади Головою Національного банку згідно із законодавством України про працю.  
201. Розділ ІІІ. Організаційні основи та структура Національного банку  
202. Стаття 23. Структура Національного банку  
203. Структура Національного банку будується за принципом централiзацiї з вертикальним пiдпорядкуванням.  
204. До системи Національного банку входять центральний апарат, філіали (територіальні управлiння), розрахунковi палати, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, Центральне сховище, спецiалiзованi пiдприємства, банкiвськi навчальнi заклади й iншi структурнi одиницi i пiдроздiли, необхiднi для забезпечення дiяльностi Національного банку.  
205. Національний банк в межах чинного законодавства самостiйно вирішує питання органiзацiї, створення, лiквiдацiї та реорганiзацiї структурних підрозділів та установ Національного банку, його пiдприємств, затверджує їх статути та положення.  
206. Для інкасації та охорони цiнностей та об'єктів Національний банк має вiдомчу охорону, озброєну бойовою вогнепальною зброєю.  
207. Стаття 24. Статус філіалів  
208. Філіали (територiальнi управлiння) Національного банку не мають статусу юридичної особи i не можуть видавати нормативнi акти, дiють вiд iменi Національного банку в межах отриманих вiд нього повноважень. Завдання i функцiї філіалів Національного банку визначаються Положенням, що затверджується Правлінням.  
209. Розділ ІV. Грошово-кредитна політика  
210. Стаття 25. Основні засади грошово-кредитної політики  
211. Основні засади грошово-кредитної політики грунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період (обсяг внутрішнього валового продукта, прогнозуємий рівень інфляції, розмір дефіциту державного бюджету та джерела його покриття, платіжний та торговий баланси), затверджених Кабінетом Міністрів України. Щорічно Національний банк інформує Верховну Раду України про напрями грошово-кредитної і валютної політики, розробленої Національним банком на наступний рік і на більш тривалий період.  
212. Стаття 26. Засоби та методи грошово-кредитної політики  
213. Основними економiчними засобами i методами грошово-кредитної полiтики є регулювання обсягу грошової маси через:  
214. 1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків та фінансово-кредитних установ;  
215. 2)процентну політику;  
216. 3) рефінансування комерційних банків;  
217. 4) управління золотовалютними резервами;  
218. 5) операції з цінними паперами на відкритому ринку;  
219. 6)регулювання імпорту та експорту капіталу.  
220. Стаття 27. Норми обов`язкових резервів  
221. Національний банк встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштiв. При цьому:  
222. 1) розмiр обов'язкових резервiв встановлюється єдмним для банків та фінансово-кредитних установ в процентному вiдношеннi до загальної суми залучених банком коштiв в національній та іноземній валюті;  
223. 2) для рiзних видiв зобов'язань можуть встановлюватись рiзнi норми обов'язкових резервiв;  
224. 3) рiшення про пiдвищення норм резерву набирає чинностi не раніше, ніж через 10 днів після його опублікування  
225. Стаття 28. Процентні ставки  
226. Національний банк встановлює порядок визначення облікової ставки та інших процентних ставок за своїми операціями.  
227. Стаття 29. Управління золотовалютними резервами  
228. Національний банк забезпечує управління золотовалютними резервами держави, здiйснюючи валютнi iнтервенцiї шляхом купiвлi-продажу валютних цінностей на валютних ринках з метою впливу на курс національної валюти відносно іноземних валют і на загальний попит та пропозицію грошей в Україні  
229. Стаття 30. Операції відкритого ринку  
230. Операцiями вiдкритого ринку Національного банку є купiвля-продаж казначейських зобов'язань, власних зобов`язань Національного банку (депозитних сертифікатів), а також визначених Правлінням комерцiйних векселiв, iнших цiнних паперiв та боргових зобов`язань.  
231. Стаття 31. Регулювання імпорту та експорту капіталу  
232. Національний банк відповідно до законодавства про зовнішньоекономічну діяльність та систему валютного регулювання і валютного контролю регулює імпорт та експорт капіталу.  
233. Стаття 32. Кошти Державного бюджету України  
234. Кабінет Міністрів Украни зобов`язаний зберігати кошти Державного бюджету України та позабюджетних фондів у Національному банку на рахунках Державного казначейства.  
235. Умови та порядок обслуговування коштів Державного бюджету України визначаються договором між Національним банком та Державним казначейством України.  
236. Розділ V. Управління готівковим грошовим обігом  
237. Стаття 33. Грошова одиниця  
238. Грошовою одиницею України є гривня‚ що дорівнює 100 копійкам.  
239. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць та використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняється.  
240. Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.  
241. Стаття 34. Повноваження Національного банку щодо організації готівкового грошового обігу  
242. Для забезпечення органiзацiї готiвкового грошового обiгу Національний банк здiйснює:  
243. 1) виготовлення та зберiгання банкнот i монет;  
244. 2) створення резервних фондiв банкнот і монет;  
245. 3) встановлення номiналiв, систем захисту, платiжних ознак та дизайну грошових знакiв;  
246. 4) встановлення порядку замiни пошкоджених банкнот i монет;  
247. 5)встановлення правил випуску в обiг, зберiгання, перевезення, вилучення та iнкасацiї готiвки;  
248. 6) визначення порядку ведення касових операцiй для банкiв, фінансово-кредитних установ, підприємств і організацій.  
249. 7)визначення вимог з технічної укріпленості і організації охорони приміщень банківських установ  
250. Стаття 35. Емісія  
251. Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку України.  
252. Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків - банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.  
253. Банкноти і монети є безумовними зобов"язаннями Національного банку України і забезпечуються всіма його активами.  
254. Стаття 36. Обіг банкнот і монет  
255. Гривня (банкноти і монети), як національна валюта, є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки , вклади, акредитиви та для переказів.  
256. Стаття 37. Курс гривні  
257. Національний банк України встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.  
258. Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк України використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.  
259. Стаття 38. Конвертованість гривні  
260. Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до чинного законодавства про валютне регулювання.  
261. Національний банк не може обмежувати права суб"єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.  
262. Стаття 39. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і монет  
263. Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та комерційними банками України без обмежнь щодо сум та строків такої заміни.  
264. Особливості і порядок визначення платіжності грошових знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків встановлюються Національним банком.  
265. Стаття 40. Вилучення з обігу банкнот і монет  
266. Національний банк, комерційні банки України зобов"язані вилучати фальшиві , підроблені або такі , що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки (банкноти, монети).  
267. Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється Національним банком і регулюється відповідними нормативними актами .  
268. Національний банк та комерційні банки не зобов"язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти та монети.  
269. Національний банк офіційно повідомляє через засоби масової інформації про вилучення з обігу грошових знаків України(банкнот ,монет).  
270. Виготовлення з метою введення в обіг або введення в обіг підроблених грошових знаків тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.  
271. Розділ VІ. Організація розрахунків та бухгалтерського обліку  
272. Стаття 41. Регулювання розрахунків  
273. Національний банк встановлює правила‚ форми і стандарти розрахункiв банків та інших юридичних і фізичних осіб в економічному обігу України із застосуванням як паперових, так i електронних документів та готівки, координує органiзацiю розрахункiв, дає дозволи на здійснення клірингових операцій та розрахунків за допомогою електронних документів.  
274. Національний банк забезпечує здійснення міжбанківських розрахунків через свої установи, дає дозвіл на проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційних банків та через їх власні розрахункові системи.  
275. Стаття 42. Регулювання бухгалтерського обліку  
276. Національний банк встановлює обов`язкові для банків та інших кредитних установ стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку та звітності , що відповідають вимогам законодавства України.  
277. Розділ VІІ. Операції Національного банку  
278. Стаття 43. Види операцій Національного банку  
279. Національний банк здійснює такі операції для забезпечення виконання покладених на нього функцій:  
280. 1) надає кредити комерцiйним банкам та фінансово-кредитним установам для підтримки ліквідності пiд забезпечення цiнними паперами та iншими активами;  
281. 2) здійснює дисконтні операції з векселями і чеками‚ що мають не менше трьох підписів‚ зі строком погашення до шести місяців;  
282. 3) купує та продає на вторинному ринку цiннi папери;  
283. 4) вiдкриває власнi кореспондентськi та металевi рахунки у закордонних банках і веде рахунки банкiв-кореспондентiв;  
284. 5) купує та продає iноземну валюту, платiжнi документи в iноземнiй валютi ‚ включаючи векселі і чеки‚ цінні папери;  
285. 6) зберiгає, а також купує та продає монетарні та дорогоцінні і метали, дорогоцiнні камені та iншi коштовностi, пам`ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрiшньому i зовнiшньому ринках без квотування i лiцензування;  
286. 7)розмiщує золотовалютнi резерви самостiйно або через банки, уповноваженi ним на ведення валютних операцiй, виконує операції з золотовалютними резервами України;  
287. 8) проводить операції з резервними фондами грошових знаків;  
288. 9) приймає на зберігання та в управління цінні папери й інші цінності;  
289. 10) видає гарантії і поручительства;  
290. 11) без оплати і нарахування відсотків веде рахунок Державного казначейства України відповідно до договору;  
291. 12) виконує операції по обслуговуванню державного боргу;  
292. 13) веде рахунки працівників Національного банку ;  
293. 14) веде рахунки міжнародних організацій;  
294. 15) здійснює безспірне стягнення коштів з рахунків своїх клієнтів;  
295. Національний банк має право здійснювати й інші операції‚ необхідні для забезпечення його діяльності або для потреб його клієнтів і працівників.  
296. Стаття 44. Участь в міжнародних організаціях  
297. Національний банк має право брати участь у формуваннi капiталу i дiяльностi мiжнародних органiзацiй вiдповiдно до мiжнародних договорів, учасниками яких є Україна, а також вiдповiдно до угод мiж ним та іноземними центральними банками.  
298. Розділ VІІІ. Діяльність Національного банку щодо операцій з валютними цінностями  
299. Стаття 45. Повноваження в сфері валютного регулювання  
300. Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства про валютне регулювання і валютний контроль.  
301. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання входить:  
302. 1) видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій;  
303. 2) видача та відкликання ліцензій‚ здійснення контролю за діяльністю банків та інших установ‚ які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютними цінностями;  
304. 3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ‚ що купують та продають іноземну валюту;  
305. Стаття 46. Організація валютного ринку  
306. Національний банк визначає структуру валютного ринку України та організує торгівлю валютними цінностями на ньому відповідно до законодавства про валютне регулювання  
307. Cтаття 47. Дисконтна та девізна валютна політика  
308. Національний банк проводить дисконтну та девізну валютну політику і застосовує в необхідних випадках валютні обмеження.  
309. Національний банк здійснює дисконтну валютну політику, змінюючи облікову ставку Національного банку для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов(язань, а також коригування курсу грошової одиниці України до іноземних валют.  
310. Національний банк здійснює девізну валютну політику на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют шляхом купівлі та продажу іноземної валюти на фінансових ринках.  
311. Стаття 48. Структура золотовалютного резерву  
312. Для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України Національний банк має золотовалютний резерв‚ що складається з таких активів:  
313. -банківське золото;  
314. -спеціальні права запозичення;  
315. -резервна позиція в Міжнародному Валютному Фонді;  
316. -іноземна валюта у вигляді банкнот та монет або кошти на рахунках за кордоном;  
317. -цінні папери (крім акцій)‚ що оплачуються в іноземній валюті;  
318. будь-які інші міжнародно визнані резервні активи за умови забезпечення їх надійності та ліквідності.  
319. Стаття 49. Поповнення та використання золотовалютного резерву  
320. Поповнення золотовалютних резервів проводиться Національним банком шляхом:  
321. 1) купівлі банківського золота та іноземної валюти;  
322. 2) отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами;  
323. 3) залучення Національним банком валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів.  
324. Використання золотовалютного резерву здійснюється Національним банком на такі цілі:  
325. 1) продаж валюти на фінансових ринках для проведення грошово-кредитної політики‚ включаючи політику обмінного курсу;  
326. 2) витрати по операціях з іноземною валютою, монетарними металами, а також іншими міжнародно визнаними резервними активами.  
327. Не допускається використання золотовалютного резерву для надання кредитів та гарантій і інших зобов`язань резидентам і нерезидентам України.  
328. Стаття 50. Зберігання золотовалютного запасу Національний банк є єдиним зберігачем державного золотовалютного запасу, а також дорогоцiнних металiв, дорогоцiнних каменiв, iнших коштовностей, що належать державі.  
329. Стаття 51. Позареалізаційні валютні доходи та збитки  
330. Доходи та збитки Національного банку‚ пов`язані із зміною оцінки активів і пасивів‚ представлених у вигляді банківського золота та іноземної валюти‚ спеціальних прав запозичення‚ у зв`язку із змінами курсу іноземних валют та ціни золота враховуються і компенсуються таким чином:  
331. 1) чисті валютні доходи та збитки збалансовуються відповідною сумою на спеціальному резервному рахунку переоцінки валютних резервів в балансі Національного банку ;  
332. 2) зазначені чисті доходи та збитки не враховуються при розрахунку річного доходу Національного банку.  
333. Розділ ІХ. Взаємовідносини з Президентом України, Верховною Радою України та Кабінету Міністрів України.  
334. Стаття 52. Підзвітність  
335. Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.  
336. Пiдзвiтнiсть означає:  
337. 1) призначення на посаду та звiльнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;  
338. 2) призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку;  
339. 3) призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;  
340. 4) доповiдi Голови Національного банку Верховнiй Радi України про дiяльнiсть Національного банку;  
341. 5) подання Президенту України та Верховнiй Радi України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.  
342. Стаття 53. Взаємовідносини з Кабінетом Міністрів України  
343. Національний банк та Кабінет Міністрів України проводять взаємні консультації з питань грошово-кредитної політики, розробки і здійснення загальнодержавної програми економічного та соціального розвитку. Національний банк України на запит Кабінету Міністрів України надає інформацію щодо монетарних процесів. Кабінет Міністрів України і міністерства на запит Національного банку України надають інформацію, що має вплив на стан платіжного балансу.  
344. Національний банк України підтримує економiчну політику Кабінету Міністрів України доки вона не суперечить забезпеченню стабiльностi грошової одиниці України  
345. Голова Національного банку або за його дорученням один із заступників Голови Національного банку можуть брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.  
346. У засіданнях Правління банку можуть брати участь члени Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу.  
347. Стаття 55. Гарантії невтручання  
348. Втручання у будь-якiй формi органiв законодавчої та виконавчої влади або їх посадових осiб у виконання функцiй i повноважень Ради Національного банку чи Правління Національного банку забороняється.  
349. Стаття 57. Надання кредитів державі .  
350. Національному банку забороняється надавати прямі кредити як у національній так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України.  
351. Розділ Х. Банківське регулювання і банківський нагляд  
352. Стаття 59. Мета та сфера банківського нагляду  
353. Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів  
354. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків а також інших фінансово-кредитних установ в межах та порядку передбаченних законодавством України  
355. Національний банк здійснює постійний нагляд за додержанням банками та іншими фінансово-кредитними установами банківського законодавства, нормативних актів Національного банку і економічних нормативів..  
356. Стаття 60. Нормативні акти Національного банку  
357. Національний банк видає нормативні акти з питань, що входять до його повноважень, якi є обов'язковими для органiв влади, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також фізичних осіб.  
358. Нормативні акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку , а також інструкцiй, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України і іншими законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність.  
359. Нормативні-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набувають чинності у відповідності до законодавства України .  
360. Нормативні акти Національного банку оскаржуються у порядку, встановленому законодавством України.  
361. Стаття 61. Доступ до інформації  
362. Для здійснення своїх функцій Національний банк має право безоплатно одержувати від банків та фінансово-кредитних установ інформацію про їх діяльність відповідно до наданої ліцензії та пояснення щодо отриманої інформації і проведених операцій.  
363. Для підготовки банківської та фінансової статистики, аналізу економічної ситуації Національний банк має право одержувати необхідну інформацію від суб'єктів господарювання усіх форм власності та органів державного управління.  
364. Отримана інформація не підлягає розголошенню, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.  
365. Стаття 62. Економічні нормативи  
366. З метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків та інших фінансово-кредитних установ Національний банк відпоаідно до визначеного ним порядку, встановлює для них обов`язкові економічні нормативи. Ці нормативи мають забезпечувати здійснення контролю за ризиками, пов`язаними з капіталом, ліквідністю, кредитами акціонерам та інсайдерам (пов`язаним особам), наданням великих кредитів, інвестиціями капіталу, а також за відсотковим та валютним ризиком.  
367. Про подальші зміни нормативів та методики їх розрахунку Національний банк офіційно повідомляє не пізніше, ніж за місяць до введення їх у дію.  
368. Стаття 63. Резерви забезпечення ризиків  
369. Національний банк визначає розміри‚ порядок формування та використання резервів банків та кредитних установ для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, процентних та інших фінансових ризиків банків.  
370. Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду страхування вкладів громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування відповідно до чинного законодавства України.  
371. Стаття 64. Визначення професійної придатності  
372. Національний банк визначає своєми нормативнимиактами професійні вимоги до керівників виконавчих органів, головних бухгалтерів банків та кредитних установ і має право вимагати звільнення з цих посад осіб, які не відповідають встановленим вимогам для заміщення зазначених посад.  
373. Якщо банк, кредитна установа або працівник, щодо якого пред`явлено вимогу про звільнення з посади, не згодні з цією вимогою, вони можуть оскаржити її до суду у двотижневий строк. У цьому разі виконання вимоги про звільнення зупиняється до винесення судом рішення.  
374. Стаття 65. Повноваження щодо здійснення наглядових та регулятивних функцій  
375. Наглядові та регулятивні функції Національного банку, які встановлені цим Законом, можуть здійснюватись ним безпосередньо або через створений при ньому орган банківського нагляду.  
376. Національний банк здійснює свої наглядові та регулятивні функції шляхом реалізації наступних повноважень:  
377. 1) здійснює всі види перевірок на місцях банків, інших фінансово-кредитних установ в Україні (крім перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності), а також перевірку достовірності інформації, що надається юридичними та фізичними особами при реєстрації банків, фінансово-кредитних установ та ліцензуванні банківських операцій;  
378. 2) може вимагати від банків та інших фінансово-кредитних установ проведення загальних зборів акціонерів (учасників) і визначає питання, за якими мають бути прийняті рішення;  
379. 3) може брати участь у роботі зборів акціонерів (учасників), засідань спостережної ради, правління та ревізійної комісії банку та іншої фінансово-кредитної установи з правом дорадчого голосу.  
380. Національний банк пред(являє вимоги щодо здійснення обов(язкових аудиторських перевірок банків та інших фінансово-кредитних установ, отримує висновки незалежних аудиторських організацій про результати діяльності банків та фінансово-кредитних установ.  
381. Стаття 68. Заходи впливу  
382. У разі порушення банком чи іншою фінансово-кредитною установою банківського законодавства України, нормативних актів Національного банку, проведення ризикових операцій, що загрожують інтересам вкладників та кредиторів, Національний банк має право оголосити письмове застереження та вимагати від банку та кредитної установи усунення виявлених порушень, укласти угоду з банком чи іншою кредитною установою щодо порядку та строків нормалізації фінансового стану банку.  
383. У разі невиконання у встановлений Банком України строк вимог щодо усунення порушень, Банк України має право застосовувати такі заходи впливу:  
384. підвищувати норми резервів ; 2) накладати штраф на керівників банків та інших кредитних установ у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;  
385. 3) накладати на банки чи інші кредитні установи штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу (в т.ч. за порушення показників економічних нормативів) або у розмірі до 1 відсотка від суми зареєстрованого статутного фонду (у випадках неможливості підрахування неправомірно одержаного доходу);  
386. 4) відстороняти керівництво (голову правління та головного бухгалтера) від управління банком чи іншою кредитною установою і призначати тимчасову адміністрацію; 5) зупиняти дію ліцензії на здійснення окремих чи усіх банківських операцій на строк до одного року; Заходи впливу мають бути адекватними допущеному порушенню У разі порушення законів чи інших нормативних актів, що спричинило значну втрату активів або доходів і настання неплатоспроможності банку чи іншої кредитної установи, або заподіяло істотну шкоду інтересам їх клієнтів, приховування будь-яких рахунків, інших документів чи активів, Банк України має право відкликати ліцензію на здійснення усіх банківських операцій та прийняти рішення про реорганізацію або ліквідацію банку, призначити ліквідатора.  
387. Під неплатоспроможністю у цій статті мається на увазі: - неспроможність протягом одного місяця виконати законні вимоги кредиторів; - зменшення розміру власних коштів до суми, що складає менше однієї третини мінімально необхідної.  
388. Акти Банку України щодо застосування заходів впливу мають силу виконавчого документа.  
389. Стаття 71. Обмеження вимог Національного банку  
390. Національний банк не має права вимагати від банків та інших кредитних установ виконання операцій та інших дій, не передбачених законами України та нормативними актами Національного банку.  
391. Розділ ХІ. Службовці Національного банку  
392. Стаття 75. Статус працівників Національного банку  
393. Умови найму, звільнення, оплати праці, надання відпусток, службові обов'язки та права, система дисциплінарних стягнень, питання соціального захисту службовців Національного банку визначаються Законом України "Про державну службу". Працівниками Національного банку є службовці та обслуговуючий персонал Національного банку. Службовцями вважаються особи, які безпосередньо беруть участь у виконанні функцій Національного банку та займають посади, передбачені штатним розписом.  
394. Службовці Національного банку є державними службовцями і до них застосовуються норми Закону України "Про державну службу", якщо цей Закон не встановлює іншого.  
395. Питання функціонування державної служби у Національного банку та класифікації посад вирішує Правління Національного банку відповідно до законодавства України.  
396. Ранги державних службовців Національного банку, що відповідають посадам першої категорії, присвоюються Президентом України. Інші ранги присвоюються Головою Національного банку.  
397. До складу обслуговуючого персоналу Національного банку входять працівники, обов`язки яких безпосередньо не пов`язані із виконанням функцій Національного банку.  
398. Стаття 76. Соціальний захист працівників Національного банку  
399. Національний банк створює пенсійний фонд для додаткового пенсійного забезпечення службовців Національного банку , а також проводить страхування життя та медичне страхування за рахунок отриманих Національним банком доходів, але не більше двадцяти відсотків їх річного обсягу, згідно з рішенням Правління .  
400. Національний банк створює пенсійний фонд для додаткового пенсійного забезпечення службовців Національного банку, а також проводить страхування життя та медичне страхування за рахунок отриманих Національним банком доходів, але не більш 20% їх річного обсягу, згідно з рішенням Правління Національного банку.  
401. Стаття 77. Заборонена діяльність  
402. Голова Національного банку України, його заступники, члени Правління Національного банку та інші службовці Національного банку згідно із переліком посад, затвердженим Правління Національного банку , не можуть бути народними депутатами України, членами Уряду України , займатись підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом, крім викладацької, наукової та іншої творчої діяльності.  
403. Службовцям Національного банку забороняється входити до керівних органів та бути акціонерами комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.  
404. Голові Національного банку, його заступникам, членам Правління Національного банку та іншим службовцям Національного банку забороняється отримувати позики від будь-яких інших кредитних установ, за винятком Національного банку.  
405. Стаття 78. Збереження таємниці  
406. Службовцям Національного банку забороняється розголошувати iнформацiю, що становить службову таємницю або носить конфiденцiйний характер i стала відома їм у зв`язку з виконанням службових обов`язків і в разі припинення роботи в Національному банку, крiм випадкiв, передбачених чинним законодавством України.  
407. Розділ ХІІ. Організація банківської статистики та статистики платіжного балансу  
408. Стаття 79. Визначення звітністі  
409. Національний банк з метою виконання регулятивних та наглядових функцiй визначає форми звiтностi та порядок її складання, якi є обов'язковими для виконання усiма суб'єктами господарювання, в тому числi:  
410. 1) для банкiв та фінансово-кредитних установ, розташованих на територiї України )резидентiв i нерезидентiв), - для складання грошово-кредитної i банкiвської статистики;  
411. 2) усiх суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi )резидентiв i нерезидентiв) - для складання статистики платiжного балансу та здiйснення валютного контролю.  
412. Надана банками та iншими суб'єктами пiдприємницької дiяльностi iнформацiя розголошенню не підлягає, крiм випадкiв, передбачених чинним законодавством.  
413. Вимоги цiєї статтi не стосуються зведеної статистичної iнформацiї, яка пiдлягає вiдкритому опублiкуванню Національним банком.  
414. Стаття 80. Публікації  
415. З метою забезпечення гласностi з питань банкiвської дiяльностi та статистики платiжного балансу Національний банк:  
416. 1) публiкує в друкованих органах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щорiчний та квартальнi баланси Національного банку;  
417. 2 ) видає щомiсячний статистичний бюлетень та журнал "Вiсник Нацiонального банку України";  
418. 3) публiкує поточну банкiвську iнформацію в газетах і журналах;  
419. 4) надає для опублікування міжнародним фінансовим організаціям інформацію з питань грошово-кредитної і банківської статистики та статистики платіжного балансу.  
420. Склад вiдомостей для опублiкування в засобах масової iнформацiї визначається Державним комітетом по статистиці вiдповiдно до чинного законодавства.  
421. Власником зведеної iнформацiї з питань грошово-кредитної та банкiвської дiяльностi є Національний банк, який встановлює режим доступу до неї вiдповiдно до чинного законодавства. Використання офiцiйної банкiвської iнформацiї iншими органами для широкого публiкування можливе лише з дозволу Національного банку або з посиланням на джерело її офiцiйного опублiкування.  
422. Роздiл ХIІІ. Аудит Національного банку  
423. Стаття 81. Внутрішній аудит  
424. Національний банк контролює дiяльнiсть своїх структурних пiдроздiлiв шляхом проведення внутрiшнього аудиту, який здiйснюється ревiзiйним управлiнням Національного банку, безпосередньо пiдпорядкованим Головi Національного банку.  
425. Комплекснi перевiрки господарсько-фiнансової дiяльностi структурних підрозділів Національного банку проводяться не рiдше одного разу на рік.  
426. Стаття 82. Зовнішній аудит  
427. Рада Банку не пізніше 1 листопада звітного року приймає рішення про аудит Національного банку і визначає аудиторську фірму, яка має відповідний досвід роботи, для перевірки річного звіту і подання аудиторського висновку. Національний банк зобов'язаний відповідно до укладеного з аудиторською фірмою договору надавати звітність та інформацію, необхідну для проведення аудиторської перевірки.  
428. В частині руху коштів Державного бюджету України, аналізу виконання кошторису фінансову перевірку Національного банку здійснює Рахункова палата Верховної Ради України.  
429. Розділ ХІV. Особливі положення  
430. Стаття 84. Обмеження діяльності  
431. Національному банку забороняється:  
432. 1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ;  
433. 2) здiйснювати операцiї з нерухомiстю, крiм тих, що пов'язанi iз забезпеченням дiяльностi Національного банку та його установ;  
434. 3) займатися торгівельною, виробничою, страховою та іншою дiяльнiстю, яка не вiдповiдає функцiям Національного банку.  
435. Обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, не стосуються:  
436. 1) набуття з метою покриття заборгованості Національного банку будь-яких прав та активів за умови їх відчуження в найкоротший строк;  
437. 2) випадків, передбачених статтею 43 цього закону;  
438. 3) участі у капіталах інших підприємств, установ та організацій, що забезпечують діяльність Національного банку.  
439. Стаття 85. Податковий режим  
440. Національний банк сплачує податки відповідно до законів України з питань оподаткування.  
441. Розділ ХV. Заключні положення  
442. Стаття 86. Дія Закону. Цей Закон набуває чинності з дня опублікування  
443. Рада Національного банку має бути сформована протягом двох місяців з дня набуття чинності цим Законом. На період формування Ради Національного банку ії функції щодо грошово-кредитної політики виконує Правління Національного банку.  
444. Після введення в дію цього Закону визнати такими, що втратили чинність розділи 2 та 5 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 рік, №25, статті 281) і Постанову Президії Верховної Ради України "Про затвердження Статуту Національного банку України" від 7 жовтня 1991 року №1605-12".