Кількість абзаців - 485 Розмітка (ліва колонка)


Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (Друге читання)

0. Проект ЗАКОН УКРАЇНИ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності  
1. Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).  
2. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.  
3. Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  
4. Стаття 1. Завдання страхування від нещасного випадку  
5. Завданнями страхування від нещасного випадку є:  
6. 1) проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;  
7. 2) відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;  
8. 3) відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їхніх сімей.  
9. Стаття 2. Сфера дії Закону  
10. Дія Закону поширюється на підприємства, установи, організації всіх форм власності (далі - підприємства) незалежно від виду їх діяльності та галузевої належності, громадян-підприємців та інших громадян, які використовують найману працю на умовах трудового договору (контракту).  
11. Стаття 3. Законодавство про страхування від нещасного випадку  
12. Законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів України.  
13. Якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого дано Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, застосовуються норми міжнародного договору.  
14. Стаття 4. Основні принципи страхування від нещасного випадку  
15. Основними принципами страхування від нещасного випадку є:  
16. паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;  
17. своєчасне і повне відшкодування шкоди страховиком;  
18. обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності;  
19. надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;  
20. обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;  
21. формування і витрачання страхових коштів на солідарній основі;  
22. диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності у кожного роботодавця;  
23. економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов та безпеки праці;  
24. цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.  
25. Стаття 5. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку  
26. Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, страхувальники і страховик.  
27. Застрахованим є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник).  
28. Страхувальниками є роботодавці.  
29. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).  
30. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.  
31. Стаття 6. Роботодавець  
32. Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:  
33. власник підприємства всіх форм власності, установи, організації або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;  
34. власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи або організації (у тому числі міжнародних), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого дано Верховною Радою України.  
35. Стаття 7. Особи, які підлягають страхуванню від нещасного випадку  
36. Страхуванню від нещасного випадку підлягають:  
37. 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);  
38. 2) учні та студенти навчальних закладів, студенти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;  
39. 3) особи, які підвищують кваліфікацію з відривом від виробництва;  
40. 4) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на власному виробництві або на інших підприємствах за спеціальними договорами;  
41. 5) особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) у дипломатичних, торгівельних та інших представництвах іноземних держав і міжнародних організацій.  
42. Стаття 8. Страхування зародка та новонародженого  
43. Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим новонароджена дитина стала калікою, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим.  
44. Дитина, народжена матір'ю, яка не спроможна її доглядати внаслідок страхової події відповідно до медичного висновку, вважається застрахованою і до 16 років або до закінчення навчального закладу, але не більш ніж до досягнення 23 років їй надається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
45. Стаття 9. Процедура страхування від нещасного випадку  
46. Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 7 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.  
47. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
48. Стаття 10. Добровільне страхування від нещасного випадку  
49. Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку можуть застрахуватися:  
50. 1) підприємці, які не використовують найману працю на умовах трудового договору (контракту);  
51. 2) особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю;  
52. 3) служителі релігійних організацій.  
53. 4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно;  
54. 5)громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності.  
55. Строк страхування розпочинається із дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску.  
56. Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків не перераховано протягом трьох місяців з дня подання заяви.  
57. Стаття 11. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку  
58. Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та документом суворої звітності.  
59. Порядок видачі та зразок свідоцтва про соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.  
60. Стаття 12. Страховий ризик і страховий випадок  
61. Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.  
62. Страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг, передбачених цим Законом.  
63. Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.  
64. Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.  
65. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.  
66. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.  
67. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.  
68. Стаття 13. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання  
69. Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або наступила смерть.  
70. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.  
71. В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком.  
72. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого і обумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.  
73. Перелік професійних захворювань за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.  
74. В окремих випадках Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, якщо на момент прийняття рішення медична наука:  
75. 1) має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним;  
76. 2) не володіє необхідними критеріями, але відповідно до загальних медичних пізнань може з достатньою впевненістю констатувати, що захворювання спричинене особливими умовами праці.  
77. Розділ II. УПРАВЛІННЯ СТРАХУВАННЯМ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ  
78. Стаття 14. Фонд соціального страхування від нещасних випадків  
79. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.  
80. Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується правлінням Фонду.  
81. Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.  
82. Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києві.  
83. Стаття 15. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків  
84. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.  
85. Безпосереднє управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду.  
86. Правління Фонду утворюється на шестирічний строк.  
87. Стаття 16. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків  
88. До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін:  
89. держави;  
90. застрахованих працівників;  
91. роботодавців.  
92. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих працівників і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) визначається кожним об'єднанням окремо.  
93. Від кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті, обирається (делегується) і призначається по 15 членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів, які за тимчасової відсутності членів правління Фонду за рішенням голови правління Фонду виконують їх обов'язки.  
94. Строк повноважень членів правління Фонду закінчується в день першого засідання новоствореного правління Фонду.  
95. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків:  
96. 1) обирає із членів правління Фонду строком на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті;  
97. 2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;  
98. 3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо;  
99. 4) розробляє проект Закону України про галузеві тарифи внесків на соціальне страхування від нещасних випадків, який щорічно вноситься Кабінетом Міністрів України у Верховну Раду України;  
100. 5) визначає кадрову політику;  
101. 6) затверджує:  
102. статут Фонду, зміни та доповнення до нього;  
103. регламент роботи правління Фонду;  
104. директора виконавчої дирекції Фонду та його заступників;  
105. річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду;  
106. положення про виконавчу дирекцію Фонду;  
107. структуру виконавчої дирекції Фонду;  
108. чисельність, посадові оклади працівників виконавчої дирекції Фонду та адміністративні витрати Фонду за погодженням з відповідними спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади;  
109. річні програми робіт та звіти про їх виконання;  
110. положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;  
111. інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду;  
112. 7) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду;  
113. 8) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку, передбачених статтею 1 цього Закону;  
114. 9) виконує інші функції, передбачені статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків;  
115. 10) забезпечує подання Кабінету Міністрів України щорічних звітів про діяльність Фонду.  
116. Правління Фонду проводить свої засідання відповідно до затвердженого ним плану, але не рідше двох разів на рік. Позапланові засідання правління Фонду можуть проводитися за ініціативою його голови або за пропозицією більшості членів однієї з трьох представницьких сторін правління чи за вимогою однієї третини членів правління Фонду.  
117. Члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та їх дублери виконують свої обов'язки, передбачені статутом Фонду, на громадських засадах, крім випадків, коли вони беруть участь у засіданнях правління Фонду або виконують інші завдання правління Фонду. У цьому разі членам правління та їх дублерам Фонд відшкодовує витрати на проїзд і проживання, а також фактично втрачений у зв'язку із цим заробіток за місцем роботи та внески з нього на соціальне страхування.  
118. Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому присутні дві третини складу кожної сторони.  
119. Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління Фонду є вирішальним.  
120. Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками і застрахованими.  
121. Стаття 17. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків  
122. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.  
123. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, провадить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і положенням про виконавчу дирекцію Фонду, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.  
124. Директор виконавчої дирекції Фонду бере участь у роботі правління Фонду з правом дорадчого голосу.  
125. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення. Управління та відділення виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.  
126. Керівників управлінь і відділень Фонду призначає директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з Правлінням Фонду.  
127. Стаття 18. Матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального страхування від нещасних випадків  
128. Матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального страхування від нещасних випадків, включаючи будівництво або придбання службових та виробничих приміщень, здійснюється за рахунок коштів, що надходять до Фонду.  
129. Стаття 19. Майно Фонду соціального страхування від нещасних випадків  
130. Джерелами формування майна, яке перебуває у власності Фонду соціального страхування від нещасних випадків, є майно, придбане ним за рахунок коштів, що надходять до Фонду, а також майно, передане Фонду у власність іншими власниками.  
131. Майно, що передається Фонду для провадження страхової діяльності, використовується ним у порядку, встановленому законодавством України.  
132. Розділ III. ОБОВ'ЯЗКИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ  
133. Стаття 20. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків  
134. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний в установленому законодавством порядку:  
135. 1) своєчасно і у повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті, виплачуючи йому або його утриманцям;  
136. а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;  
137. б) одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;  
138. в) щомісяця грошову суму у разі часткової чи повної втрати працездатності або у разі смерті потерпілого.  
139. г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;  
140. д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.  
141. 2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;  
142. 3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому у разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги у разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;  
143. 4) організувати цілеспрямоване і ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;  
144. 5) забезпечити інвалідові разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:  
145. а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями із загальних захворювань;  
146. б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;  
147. в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;  
148. г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;  
149. д) забезпечення необхідними зуболікарськими, фармацевтичними та іншими лікувальними, спеціальними транспортними та ортопедичними засобами, в тому числі протезами (крім протезів із дорогоцінних металів).  
150. З метою як найповнішого виконання функцій, зазначених у пунктах 4 і 5 цієї статті, Фонд створює спеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування;  
151. 6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення і відновлення працездатності потерпілого;  
152. 7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку ізольованого житла;  
153. 8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) проводити навчання і перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштувати осіб із зниженою працездатністю;  
154. 9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами господарської діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;  
155. 10) у разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;  
156. 11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;  
157. 12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.  
158. Усі види соціальних послуг та виплат, зазначені у цій статті, надаються застрахованому і його утриманцям незалежно від того, зареєстроване підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді чи ні.  
159. Стаття 21. Профілактика нещасних випадків  
160. Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров'ю працюючих, викликаної умовами праці, у тому числі:  
161. 1) надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє їм у створенні та реалізації ефективної системи управління охороною праці;  
162. 2) бере участь:  
163. у розробці центральними органами виконавчої влади Національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища та їх реалізації;  
164. у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;  
165. в організації розробки та виробництва засобів індивідуального захисту працюючих;  
166. у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;  
167. 3) перевіряє стан профілактичної роботи і охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні групових нещасних випадків, нещасних випадків зі смертельними наслідками та з можливою інвалідністю, а також професійних захворювань;  
168. 4) веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає журнали, спеціальну літературу, плакати, пам'ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці;  
169. 5) бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, фінансує їх видання;  
170. 6) вивчає і поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;  
171. 7) надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для розв'язання особливо гострих проблем охорони праці;  
172. 8) виконує інші профілактичні роботи.  
173. Стаття 22. Страхові експерти з охорони праці  
174. Виконання статутних функцій та обов'язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.  
175. Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років, та відповідне Посвідчення, яке видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади  
176. Страхові експерти з охорони праці мають право:  
177. 1) безперешкодно і в будь-який час відвідувати підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань, вносити власникам та органам виконавчої влади відповідні подання і одержувати від них конкретну відповідь;  
178. 2) у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;  
179. 3) одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці;  
180. 4) брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;  
181. 5) надсилати державним і господарським органам управління, державного нагляду за охороною праці, власникам підприємств або їх об'єднань подання про порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці і вимагати вжиття економічних санкцій або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загрожує здоров'ю або життю працюючих;  
182. 6) складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених частиною 3 статті 51 цього Закону.  
183. 7) брати участь як незалежні експерти у роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури і приладів контролю.  
184. Страхові експерти з охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення про службу страхових експертів з охорони праці.  
185. Стаття 23. Обов'язки Фонду соціального страхування від нещасних випадків, пов'язані з координацією страхової діяльності  
186. Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний:  
187. 1) вести реєстр страхувальників;  
188. 2) письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства - групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;  
189. 3) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;  
190. 4) вивчати і використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;  
191. 5) співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.  
192. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесення витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат;  
193. 6) виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.  
194. Стаття 24. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичної роботи  
195. Усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та їх утриманцям, усі види профілактичної роботи, зазначені у статтях 20 та 21 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.  
196. Розділ IV. НАГЛЯД У СФЕРІ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ  
197. Стаття 25. Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків  
198. Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює наглядова рада.  
199. Метою нагляду є забезпечення виконання Фондом соціального страхування від нещасних випадків його статутних завдань і цільового використання коштів Фонду.  
200. Члени наглядової ради працюють на громадських засадах і не можуть бути одночасно членами правління Фонду та працівниками виконавчих органів Фонду  
201. До наглядової ради, яка складається з 15 осіб, входять у рівній кількості представники застрахованих осіб, роботодавців та держави.  
202. Від держави участь у наглядовій раді беруть представники відповідних спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади.  
203. Представники застрахованих осіб до наглядової ради делегуються об'єднаннями профспілок, а представники роботодавців - об'єднаннями роботодавців. Зазначені об'єднання повинні мати статус всеукраїнських.  
204. Строк повноважень членів наглядової ради становить 6 років.  
205. Роботу наглядової ради очолює її голова, який обирається на один рік із складу членів наглядової ради. При цьому забезпечується почергове головування представника кожної з трьох представницьких сторін, зазначених у частині четвертій цієї статті.  
206. Наглядова рада:  
207. 1) перевіряє діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків;  
208. 2) заслуховує звіти правління та виконавчої дирекції Фонду з питань виконання Фондом його статутних завдань і використання страхових коштів, дає відповідні рекомендації Фонду;  
209. 3) В разі потреби, окрім щорічних аудиторських перевірок використання страхових коштів, призначає позачергові перевірки фінансової діяльності Фонду або окремих напрямів його роботи, діяльності робочих органів виконавчої дирекції Фонду. Перевірки проводяться за рахунок коштів Фонду;  
210. 4) одержує потрібну інформацію про роботу Фонду соціального страхування від нещасних випадків;  
211. 5) узагальнює практику застосування законодавства про страхування від нещасного випадку, готує пропозиції Фонду і Кабінету Міністрів України про його удосконалення;  
212. 6) у разі наявності порушень законодавства про страхування від нещасного випадку встановлює Фонду строк для їх усунення. Якщо зазначені порушення не усунено, порушує питання про відповідальність посадових осіб Фонду згідно із законодавством;  
213. 7) у разі потреби вимагає скликання засідання правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків;  
214. 8) сприяє налагодженню взаємовідносин і взаємодії між Фондом соціального страхування від нещасних випадків, страхувальниками та застрахованими у вирішенні завдань страхування від нещасних випадків, передбачених статтею 1 цього Закону;  
215. Засідання наглядової ради проводяться не рідше одного разу на півроку. Позачергові засідання можуть скликатися головою наглядової ради або на вимогу однієї третини її членів, а також за рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
216. Засідання наглядової ради є правомочними за наявності не менше двох третин складу кожної із сторін. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів наглядової ради. У разі рівного розподілу голосів голос голови наглядової ради є вирішальним.  
217. У засіданні наглядової ради з правом дорадчого голосу можуть брати участь голова правління та директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків або їх заступники.  
218. Члени наглядової ради можуть брати участь у засіданнях правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з правом дорадчого голосу.  
219. Наглядова рада провадить свою діяльність на принципах рівноправності сторін та їх відповідальності за прийняті нею рішення.  
220. Оформлення матеріалів засідання наглядової ради та ведення її документації здійснюється виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
221. Положення про наглядову раду Фонду соціального страхування від нещасних випадків затверджується Кабінетом Міністрів України.  
222. Стаття 26. Державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку  
223. Державний нагляд у сфері страхування від нещасного випадку здійснюють спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади. Спрямовує і координує роботу зазначених органів з цих питань Кабінет Міністрів України.  
224. Метою нагляду є контроль за дотриманням страхувальниками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків законодавства про страхування від нещасного випадку.  
225. Якщо Фондом соціального страхування від нещасних випадків прийнято рішення з порушенням законодавства про страхування від нещасного випадку або страхувальник не виконує вимог цього законодавства, органи державного нагляду, зазначені у частині першій цієї статті, вказують на допущені порушення і встановлюють строк для їх усунення. Якщо у строк, установлений органами державного нагляду, Фонд соціального страхування від нещасних випадків або страхувальник не усуне порушення, органи державного нагляду скасовують незаконне рішення з наступним відшкодуванням збитків за рахунок Фонду або страхувальника. Невиконання цієї вимоги тягне за собою встановлену законодавством відповідальність посадових осіб Фонду або страхувальника з подальшим виконанням вимог органів державного нагляду. У двотижневий строк Фонд соціального страхування від нещасних випадків або страхувальник може оскаржити рішення органів державного нагляду в суді.  
226. У разі потреби органи державного нагляду можуть вимагати скликання правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Якщо ця вимога не буде виконана, органи державного нагляду можуть самі скликати і провести засідання правління Фонду.  
227. За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків за рекомендацією органів державного нагляду можуть бути позбавлені своїх повноважень органом, який їх делегував у склад правління Фонду.  
228. Фонд соціального страхування від нещасних випадків та страхувальники зобов'язані подавати органам державного нагляду або їх уповноваженим усі документи та довідки, необхідні для виконання ними функцій контролю у сфері страхування від нещасного випадку.  
229. Розділ V. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ЗАСТРАХОВАНОМУ УШКОДЖЕННЯМ ЙОГО ЗДОРОВ'Я  
230. Стаття 27. Страхові виплати  
231. Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 20 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:  
232. 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);  
233. 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та утриманцям померлого);  
234. 3) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.  
235. За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.  
236. Стаття 28. Перерахування розміру страхових виплат  
237. Перерахування сум щомісячних страхових виплат та витрат на медичну і соціальну допомогу провадиться у разі:  
238. 1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;  
239. 2) зміни складу сім'ї померлого;  
240. 3) підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством;  
241. 4) підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств. У цьому випадку перерахунок суми щомісячної страхової виплати у зв'язку з втраченим заробітком (у разі повної втрати професійної працездатності) здійснюється виходячи із середньомісячного заробітку, визначеного за 3 повних календарних місяці роботи працівника відповідної професії (посади) після підвищення тарифних ставок (посадових окладів). При цьому визначена раніше сума страхової виплати зменшенню не підлягає.  
242. Стаття 29. Визначення ступеня втрати працездатності потерпілим  
243. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.  
244. Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві , акта розслідування професійного захворювання за установленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
245. Повторна експертиза із встановленням строку повторного огляду проводиться МСЕК за заявою потерпілого, інших заінтересованих осіб або суду чи прокуратури.  
246. Стаття 30. Тимчасове переведення потерпілого на легшу роботу  
247. За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижче оплачувану роботу, зберігається середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності.  
248. Стійкою втратою працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, визначена МСЕК.  
249. Необхідність переведення потерпілого на іншу роботу, її тривалість та характер установлюються ЛКК або МСЕК.  
250. За згодою працівника роботодавець зобов'язаний надати потерпілому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій.  
251. Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд сплачує потерпілому страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку.  
252. У випадках, викладених у частинах першій та п'ятій цієї статті, середньомісячний заробіток обчислюється за 3 повних календарних місяці роботи до ушкодження здоров'я.  
253. Стаття 31. Страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації  
254. Потерпілому, який проходить професійну орієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячної заробітної плати протягом строку, визначеного програмою реабілітації.  
255. Фонд соціального страхування від нещасних випадків оплачує вартість придбаних потерпілим інструментів, протезних та інших пристосувань, відшкодовує потерпілому інші необхідні витрати, пов'язані з його професійною підготовкою.  
256. У випадках, викладених у цій статті, середньомісячна заробітна плата обчислюється в порядку, передбаченому статтею 33 цього Закону.  
257. Стаття 32. Право на страхові виплати у разі смерті потерпілого  
258. У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.  
259. Такими непрацездатними особами є:  
260. 1) діти, які не досягли 16 років, і діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, які через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; учні і студенти (курсанти, слухачі, стажисти) очної форми загального або професійного навчання - до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років;  
261. 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;  
262. 3) інваліди-члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;  
263. 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;  
264. 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.  
265. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім"ї, якщо він не працює і доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.  
266. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.  
267. Стаття 33. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на відшкодування шкоди  
268. 1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я.  
269. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я.  
270. 2. У разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності.  
271. У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено новий, вищий ступінь втрати професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата із розрахунку середньомісячної заробітної плати потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності щодо попереднього обстеження МСЕК..  
272. Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив свою працездатність, Фонд фінансує всі витрати на його лікування.  
273. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим п'ятирічної заробітної плати потерпілого і, крім того, не меншим однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.  
274. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а і внаслідок порушень потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії не більш як на 50 відсотків.  
275. 3.Моральна (немайнова) шкода, яка спричинена умовами виробництва без втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної (немайнової) шкоди і за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.  
276. 4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну і соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, звичайний постійний та побутовий догляд, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.  
277. Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, який лікує, та затверджується МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим харчуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі підтверджується довідкою за підписом головного лікаря (директора) цього закладу. В цьому разі компенсація витрат на додаткове харчування здійснюється Фондом на підставі довідки місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування про середні ціни на продукти у відповідний період їх придбання або довідки торгівельної організації чи управління ринком.  
278. Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість.  
279. Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою (на місяць) від:  
280. а) розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);  
281. б) половини розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на звичайний постійний догляд;  
282. в) чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - на побутовий догляд (прибирання, прання білизни тощо).  
283. Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків незалежно від того, ким вони здійснюються.  
284. Інваліди першої групи подають висновок МСЕК тільки для встановлення спеціального медичного догляду.  
285. Якщо встановлено, що потерпілий потребує допомоги кількох видів, оплата провадиться за кожним її видом.  
286. 5. Потерпілому інваліду періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам першої групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання вартість путівки компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у розмірі, встановленому правлінням Фонду.  
287. Потерпілому інваліду компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, Фондом компенсуються витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження.  
288. Потерпілому інваліду, який використав щорічну відпустку до одержання путівки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).  
289. Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу провадяться на загальних підставах.  
290. 6. За наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керування автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.  
291. Згідно з висновком МСЕК Фондом соціального страхування від нещасних випадків можуть бути відшкодовані й інші витрати.  
292. 7. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.  
293. 8. Суми страхових виплат у разі смерті годувальника особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого і працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.  
294. У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 32 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 28 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.  
295. Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку годувальника, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.  
296. Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право, визначається в такому порядку:  
297. а) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду, страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;  
298. б) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку, сума страхової виплати встановлюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.  
299. У разі коли право на страхові виплати мають одночасно непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на утриманні померлого.  
300. Установлена зазначеним особам сума страхових виплат виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.  
301. Страхові виплати особам, які втратили годувальника, провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.  
302. 9. Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останніх повних календарних місяці роботи, що передували каліцтву, а у зв'язку з професійним захворюванням - стійкій втраті професійної працездатності.  
303. Якщо професійне захворювання встановлено після переходу (звільнення) потерпілого з роботи, з якою воно пов'язане, середній заробіток визначається за 12 або за бажанням потерпілого за 3 останніх повних календарних місяці до часу переходу (звільнення) з цієї роботи.  
304. Якщо у потерпілого не набереться 12 або 3 повних календарних місяці роботи в межах 24 місяців, що передували каліцтву, встановленню стійкої втрати професійної працездатності або переходу (звільненню) працівника з роботи, з якою пов'язано ушкодження здоров'я, середньомісячний заробіток визначається за фактичний час роботи протягом останніх 3 місяців (2 або 1 у разі, коли потерпілий пропрацював лише 2 або 1 календарний місяць), що передували цьому, шляхом ділення суми заробітку на кількість відпрацьованих днів за цей період. Визначений таким чином середньо денний заробіток множиться на кількість робочих днів за місяць, обчислену в середньому за рік.  
305. Середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров'я, або індексації доходів відповідно до законодавства. Відкоригований середньомісячний заробіток не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника.  
306. 10. Види оплати праці, що враховуються під час обчислення середньомісячного заробітку, визначаються відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.  
307. 11. Середньомісячний заробіток, обчислений у порядку, передбаченому у пункті 9 цієї статті, береться для визначення розміру одноразової допомоги потерпілому або його сім'ї та утриманцям у разі смерті потерпілого.  
308. 12. У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я. Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.  
309. Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого працедавця, страхова виплата провадиться на загальних підставах.  
310. 13. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я не збереглися, сума страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади). Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою працедавця або відповідного архіву.  
311. 14. У разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання (практики) сума страхової виплати визначається за діючою на підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної сітки відповідної професії.  
312. Якщо у період навчання (практики) потерпілий одержував заробіток, сума страхової виплати визначається, за його згодою, із середньомісячного заробітку за цей період. За бажанням потерпілого сума страхової виплати може бути визначена із середньомісячного заробітку до початку виробничого навчання (практики).  
313. 15. Індексація суми страхової виплати провадиться відповідно до законодавства.  
314. Розділ VI. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО ВИПЛАТИ  
315. Стаття 34. Документи для розгляду справ про виплати  
316. Для розгляду справ про виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються:  
317. акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть, а також відповідні рішення про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;  
318. документи про необхідність надання додаткових видів допомоги.  
319. Фонд соціального страхування від нещасних випадків приймає рішення про виплати у разі втрати годувальника за умови подання таких документів, які видаються відповідними організаціями в триденний строк з моменту звернення заявника:  
320. 1) копії свідоцтва органу реєстрації актів громадянського стану про смерть годувальника;  
321. 2) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - довідки виконавчого органу ради, чи інших документів про склад сім'ї померлого, в тому числі про тих, хто перебував на його утриманні, або копії відповідного рішення суду;  
322. 3) довідки житлово-експлуатаційної організації, а за її відсутності - виконавчого органу ради про батьків або інших членів сім'ї померлого, які не працюють і доглядають дітей, братів, сестер чи онуків померлого, що не досягли 8 років;  
323. 4) довідки навчального закладу про те, що член сім'ї потерпілого віком від 18 до 23 років, який має право на відшкодування шкоди, навчається за очною формою навчання;  
324. 5) довідки навчально-виховного закладу про те, що член сім'ї потерпілого, який має право на відшкодування шкоди, перебуває на утриманні цього закладу.  
325. Факт перебування на утриманні потерпілого у разі відсутності відповідних документів і неможливості їх відновлення встановлюється в судовому порядку.  
326. Якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати зазначені вище документи, їх одержує і подає до Фонду відповідний страховий експерт Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
327. Стаття 35. Розгляд справ про страхові виплати  
328. Фонд соціального страхування від нещасних випадків розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи з усіма необхідними документами та приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.  
329. Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обгрунтування відмови у виплатах з копіями необхідних документів.  
330. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.  
331. Стаття 36. Відмова у страхових виплатах і наданні соціальних послуг  
332. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо мали місце:  
333. 1) навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;  
334. 2) подання роботодавцем або потерпілим Фонду соціального страхування від нещасних випадків свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок.  
335. 3) вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.  
336. Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов'язаним з виробництвом.  
337. Стаття 37. Припинення страхових виплат і надання соціальних послуг  
338. Страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено:  
339. 1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого дано Верховною Радою України;  
340. 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному чи громадському утриманні або на утриманні будь-якої установи чи служби соціального забезпечення, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається утриманцям потерпілого;  
341. 3) якщо з'ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості, з обов'язковим поверненням в установленому порядку вже виплачених сум;  
342. 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;  
343. 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов'язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки і установлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;  
344. 6) якщо на утриманні потерпілого перебувають члени сім'ї, що проживають на території України, виплати у випадках, зазначених у пунктах 1 і 5 і цієї статті, не припиняються, а лише зменшуються на суму, що не перевищує 25 відсотків усієї суми виплат;  
345. 7) в інших випадках, передбачених законодавством.  
346. Стаття 38. Оподаткування страхових виплат  
347. Оподаткування сум страхових виплат потерпілим та особам, які мають на них право, здійснюється згідно із законодавством. Обов'язкові відрахування з цих сум провадяться у тому порядку, що і відрахування із заробітної плати.  
348. Розділ VII. ПОРЯДОК І СТРОКИ ПРОВЕДЕННЯ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ  
349. Стаття 39. Строки проведення страхових виплат  
350. Страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови Фонду або рішення суду:  
351. а) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;  
352. б) особам, які мають право на виплати у зв'язку із смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.  
353. Одноразова допомога виплачується потерпілому у місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а у разі смерті потерпілого - з дня його смерті особам, які мають на це право.  
354. Якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років із дня втрати потерпілим працездатності внаслідок нещасного випадку або з дня смерті годувальника, страхові виплати провадяться з дня звернення.  
355. Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.  
356. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно із статтею 20 цього Закону - протягом строку, на який визначено потребу в них.  
357. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, зазначеного у статті 32 цього Закону, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності і ушкодженням здоров'я.  
358. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку і підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги у порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".  
359. Страхові виплати за поточний місяць провадяться протягом місяця з дня настання страхового випадку. Доставка і переказ сум, що виплачуються потерпілим, провадяться за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
360. За бажанням одержувачів ці суми можуть перераховуватися на їх особові рахунки в банку.  
361. Суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено лічильну помилку, яка впливає на суму страхових виплат.  
362. Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду соціального страхування від нещасних випадків не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей.  
363. Стаття 40. Страхові виплати у разі перебування особи, яка їх одержує, в особливих умовах  
364. Потерпілим, які проживають у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонатах для ветеранів війни та праці, щомісячні суми страхових виплат перераховуються на рахунок зазначених установ з виплатою різниці між сумою страхової виплати і вартістю утримання в них, але не менш як 25 відсотків призначеної суми страхової виплати (втраченого заробітку).  
365. Якщо на утриманні потерпілого, який проживає у будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, пансіонаті для ветеранів війни та праці, є непрацездатні члени сім'ї, сума страхової виплати сплачується в такому порядку: на одного непрацездатного утриманця - чверть, на двох - третина, на трьох і більше - половина суми страхової виплати. Частина суми страхової виплати, що залишається після відрахування вартості утримання в цих установах, але не менш як 25 відсотків, виплачується потерпілому.  
366. Суми страхових виплат, нараховані особі, яка їх одержує у період її перебування в дитячому сирітському або навчально-виховному закладі, перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються їй після досягнення повноліття.  
367. У разі відбування потерпілим покарання у вигляді позбавлення волі належні йому суми страхових виплат перераховуються на спеціальний рахунок і виплачуються йому після звільнення з місця позбавлення волі, а особи, що перебувають на утриманні потерпілого, одержують виплати в установленому порядку.  
368. У разі виїзду потерпілого або осіб, які мають право на відшкодування шкоди, на постійне місце проживання за межі України визначені на зазначені цілі суми переказуються Фондом за їх адресою в порядку, передбаченому міждержавними угодами.  
369. Стаття 41. Зберігання справ про страхові виплати  
370. Копії рішень Фонду соціального страхування від нещасних випадків або суду про призначення страхових виплат, заяви потерпілих та інших заінтересованих осіб про призначення виплат з усіма необхідними документами зберігаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.  
371. Через два роки після припинення страхових виплат зазначені справи передаються на постійне зберігання до архівних установ у порядку, визначеному законодавством.  
372. Розділ VIII. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЗАСТРАХОВАНОГО ТА РОБОТОДАВЦЯ ЯК СТРАХУВАЛЬНИКА  
373. Стаття 42. Права застрахованого  
374. Застрахований має право:  
375. 1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;  
376. 2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих;  
377. 3) у разі настання страхового випадку одержувати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені статтею 20 цього Закону;  
378. 4) на послуги медичної реабілітації,  
379. 5) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;  
380. 6) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло і харчування, транспортування багажу, на проїзд супровідника.  
381. 7) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства;  
382. 8) отримувати безкоштовно від Фонду роз'яснення з питань соціального страхування від нещасного випадку.  
383. У разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових виплат як одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою годувальника, послуг, пов'язаних з похованням померлого.  
384. Стаття 43. Гарантії забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку  
385. Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.  
386. Стаття 44. Обов'язки застрахованого  
387. Застрахований зобов'язаний:  
388. 1) знати та виконувати вимоги законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства;  
389. 2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання:  
390. а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування;  
391. б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують;  
392. в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності;  
393. г) своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та порядку їх надання (зміни стану непрацездатності, складу сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави тощо).  
394. Стаття 45. Права та обов'язки роботодавця як страхувальника  
395. 1. Роботодавець як страхувальник має право:  
396. брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;  
397. вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;  
398. оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків в спеціальних комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;  
399. брати участь у визначені йому знижок чи надбавок до страхового тарифу;  
400. захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі у суді.  
401. 2. Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:  
402. 1) у п'ятиденний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності зареєструватися у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків як страхувальник;  
403. 2) своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків;  
404. 3) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:  
405. а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;  
406. б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки;  
407. в) не пізніше ніж за два місяці - про ліквідацію підприємства;  
408. 4) щорічно подавати робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків відомості про чисельність працівників, річну суму заробітної плати, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість нещасних випадків і професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;  
409. 5) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків;  
410. 6) повідомляти працівникам підприємства адресу і номери телефонів робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а також лікувально-профілактичних закладів та лікарів, які за угодами з Фондом обслуговують підприємство.  
411. Порядок і строки подання відомостей, передбачених пунктами 3 і 4 цієї статті, визначаються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.  
412. Розділ IX. ФIНАНСУВАННЯ СТРАХУВАННЯ ВIД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ  
413. Стаття 46. Система фінансування та джерела коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків  
414. Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої систему фінансування.  
415. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:  
416. внесків роботодавців: для госпрозрахункових підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;  
417. капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників;  
418. прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;  
419. коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;  
420. добровільних внесків та інших надходжень, які не суперечать законодавству.  
421. Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.  
422. Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків не включаються до складу Державного бюджету України і використовуються виключно за їх прямим призначенням і зберігаються в установах банків, які визначені Кабінетом Міністрів України для обслуговування коштів Державного бюджету України або у спеціалізованому банку, які обслуговує фонди соціального страхування.  
423. Стаття 47. Страхові тарифи, розміри і порядок здійснення страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків  
424. Страхові тарифи, диференційовані по групам галузей економіки, (видам робіт) в залежності від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.  
425. Сума страхових внесків страхувальників до Фонду соціального страхування від нещасних випадків повинна забезпечувати:  
426. фінансування заходів, спрямованих на вирішення завдань Фонду, передбачених статтею 1 цього Закону;  
427. створення відповідно до пункту 7 статті 16 цього Закону резерву коштів Фонду для забезпечення його стабільного функціонування;  
428. покриття витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням соціального страхування від нещасного випадку.  
429. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються у відсотках:  
430. 1) для госпрозрахункових підприємств - до річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за винятком суми податку на додану вартість і акцизного збору;  
431. 2) для бюджетних установ та організацій - до річної суми фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, що підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.  
432. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).  
433. Розмір вказаної знижки чи надбавки не може перевищувати 50% страхового тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки (виду робіт).  
434. Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.  
435. Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.  
436. Залишки сум від можливого перевищення доходів над витратами Фонду за підсумками фінансового року використовуються для коригування (зменшення) суми внесків страхувальників.  
437. Якщо на страхувальника протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, він втрачає право на знижку страхового тарифу.  
438. Надбавки до страхових тарифів і штрафи, передбачені статтями 22 та 51 цього Закону, сплачуються страхувальником із суми прибутку. Який знаходиться в його розпорядженні, або із кошторису витрат на утримання страхувальника, а при відсутності прибутку відносяться на валові витрати виробництва.  
439. У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням регіонального управління Фонду на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.  
440. Стаття 48. Бухгалтерський облік та звітність Фонду соціального страхування від нещасних випадків  
441. Фонд соціального страхування від нещасних випадків з дотриманням вимог законодавства за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади та Національним банком України розробляє інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності та іншої документації, що стосується його діяльності.  
442. Фонд соціального страхування від нещасних випадків у встановленому порядку складає звіт про свою страхову діяльність, стан охорони праці в народному господарстві, соціальний захист потерпілих на виробництві, використання страхових коштів і щорічно до 1 березня подає його відповідним спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади та публікує у пресі.  
443. Розділ Х. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ФОНДУ СОЦIАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВIД НЕЩАСНИХ ВИПАДКIВ, СТРАХУВАЛЬНИКIВ, ЗАСТРАХОВАНИХ, А ТАКОЖ ОСIБ, ЯКI НАДАЮТЬ СОЦIАЛЬНI ПОСЛУГИ, ЗА НЕВИКОНАННЯ СВОЇХ ОБОВ'ЯЗКIВ. ВИРIШЕННЯ СПОРIВ  
444. Стаття 49. Відповідальність Фонду соціального страхування від нещасних випадків за невиконання або неналежне виконання умов страхування  
445. Фонд соціального страхування від нещасних випадків несе відповідальність згідно із законодавством за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання, несвоєчасного або неповного виконання умов страхування, встановлених законодавством.  
446. Працівники Фонду соціального страхування від нещасних випадків за порушення законодавчих або інших нормативних актів про страхування від нещасного випадку несуть відповідальність згідно із законодавством України.  
447. Стаття 50. Відповідальність осіб, які надають соціальні послуги  
448. Заклади охорони здоров'я, заклади професійної реабілітації та громадяни, які надають соціальні послуги застрахованим особам, несуть цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок фальсифікації даних про обсяги та якість наданих послуг.  
449. Достовірність зазначених у документах даних, передбачених частиною першою цієї статті, перевіряється виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
450. Стаття 51. Відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків  
451. Страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до законодавства.  
452. За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законодавством.  
453. За несвоєчасну сплату страхового внеску, несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування від нещасних випадків про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), річну суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, що сталися на підприємстві, про зміни технології робіт, виду діяльності підприємства або його ліквідацію страхувальник притягається до відповідальності згідно із законодавством.  
454. За несвоєчасну реєстрацію підприємств у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, за несвоєчасну сплату страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, штраф і пеня стягуються із страхувальника у безспірному порядку.  
455. Страхувальнику забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може завдати шкоди цій особі.  
456. Стаття 52. Відповідальність застрахованої особи за невиконання умов страхування  
457. Сума витрат на матеріальне забезпечення та надання соціальних послуг, які застрахована особа отримала шляхом зловживань або невиконання своїх обов'язків щодо страхування від нещасних випадків, стягується із застрахованого в судовому порядку.  
458. Стаття 53. Iнформація про страхування від нещасного випадку  
459. Збирання, зберігання, використання та поширення інформації у сфері страхування від нещасного випадку здійснюється з дотриманням вимог, передбачених законодавством про інформацію.  
460. Перелік відомостей про застрахованих і страхувальників, необхідних для здійснення страхування від нещасних випадків, визначається правлінням Фонду.  
461. Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний роз'яснювати населенню через засоби масової інформації права і обов'язки суб'єктів страхування від нещасного випадку, передбачені законодавством.  
462. Фонд соціального страхування від нещасних випадків дає страхувальникам і застрахованим консультації з питань страхування від нещасного випадку на безоплатній основі.  
463. Стаття 54. Вирішення спорів  
464. Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих і страхувальників.  
465. Такі ж комісії на тих же засадах створюються при робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків із залученням представників місцевих органів виконавчої влади, застрахованих і страхувальників.  
466. Положення про діяльність і персональний склад цих комісій затверджується правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  
467. Рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції Фонду, а рішення останньої - до правління Фонду.  
468. Позивач у справі про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника, звільняється від судових витрат. У разі задоволення позову (повністю або частково) судові витрати стягуються з відповідача пропорційно до розміру задоволених судом вимог відповідно до законодавства.  
469. Розділ XI. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ  
470. 1. Цей Закон набирає чинності одночасно з вступом в силу Закону, який встановлює страхові тарифи, необхідні для формування коштів на соціальне страхування від нещасних випадків.  
471. 1. З дня офіційного опублікування цього Закону Фондом соціального страхування від нещасних випадків провадяться попередня реєстрація страхувальників, облік осіб, яким повинна бути надано право на страхові виплати і послуги по страхуванню, а також організаційна робота щодо створення системи соціального страхування від нещасних випадків згідно з цим Законом навчання працівників виконавчої дирекції Фонду, розробка відповідних нормативно-правових актів, статистичної звітності про страхову діяльність Фонду, автоматизація обробки, зберігання і передавання інформації в системі соціального страхування від нещасних випадків, укладання договорів з лікувально-профілактичними та навчальними закладами про медичну та професійну реабілітацію потерпілих на виробництві та інше.  
472. 3. Передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг, здійснюються підприємствами Фонду соціального страхування по акту. Форма акту, перелік документів, а також строк передачі встановлюється Фондом.  
473. 4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.  
474. 5. Установити, що:  
475. відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 7 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності і мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги;  
476. уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, повинна бути виплачена Фондом соціального страхування від нещасних випадків з сьомого місяця після набрання чинності цього Закону і до 1 січня 2003 року згідно з графіком, затвердженим Кабінетом Міністрів України і погодженим з профспілковими об'єднаннями;  
477. кожний роботодавець повинен зареєструватися у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у місячний строк після набрання чинності цим Законом;  
478. 6. Кабінету Міністрів України:  
479. здійснити заходи щодо створення Фонду соціального страхування від нещасних випадків, забезпечивши його необхідними службовими приміщеннями, оргтехнікою, телефонним зв'язком та автотранспортом;  
480. забезпечити в установленому порядку передачу Фонду соціального страхування від нещасних випадків мережі навчальних, лікувально-профілактичних та реабілітаційних закладів;  
481. разом з Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці підготувати і подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;  
482. у тримісячний строк привести свої рішення у відповідність із цим Законом;  
483. до _____________ розробити і затвердити нормативні акти відповідно до компетенції Кабінету Міністрів України, визначеної цим Законом;  
484. до ______________ забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативних актів, що суперечать цьому Закону.